CC BY
165
УДК 330.146
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ПРОГНОЗУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО
РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Куценко Т.М., к.е.н., доцент (Х1Ф УДУФМТ)
В робоmi обгрунтовано систему результуючих i впливових параметрiв через економжо-математичт залежностi з метою ощнки 1х взаемодп в тновацтному розвитку регiону.
Ключовi слова прогноз, параметри, модел тновацшного розвитку, регюнальт та тновацшш показники.
Постановка проблеми. 1нновацшний розвиток е неввд'емною складовою процеав, яю вщбуваються як на глобальному р1вт, так 1 на р1вт нащонально! економ1ки. Незважаючи на те, що iнновацiйний розвиток ввдграе виршальну роль у сощально-економ!чному розвитку кра!ни, для його переб!гу характернi загальнi закономiрностi та принципи. Однiею з визначальних закономiрностей е стохастичнiсть, вiдсутнiсть детермшованосп явищ та процесiв.
Аналiз попереднiх публшацш. Проблеми прогнозування iнновацiйного розвитку економ!ки та шноващйно! дiяльностi щдприемств регiону привертали увагу багатьох заруб1жних та вiтчизняних вчених, таких як Д. Белл, В. Геець, Р. Лукач, I. Макаренко, М. Кондрат'ев, Б. Кузик, Л. Федулова та iншi [1-10]. Проте, на сьогодшшнш день недостатньо дослiдженими залишаеться низка питань стосовно прогнозування iнновацiйного розвитку регюну. Важливiсть зазначених питань, !х актуальнiсть, теоретична i практична значишсть зумовили вибiр теми дослiдження та визначили його мету.
Метою дано! статт е розробка наукових засад та практичних рекомендацiй щодо прогнозування основних показниюв iнновацiйного розвитку региону, на приклада Харювсько! област!
Викладення основних результат!в до^дження. Прогнозування шновацшного розвитку економ!ки на засадах технологичного прориву грунтуеться на теори «довгих хвиль» М. Кондрат'ева [5, с. 253], яка доводить, що велик! цикли пов'язаш з шноващями. Вчений вперше звернув увагу на залежнiсть м1ж початком «тдвищувальних хвиль» великих циктв та появою нових техтчних винаходiв та впровадженням нових технологий. На понижуючш хвит, в умовах посилення кризових явищ економщ, активiзуеться iнновацiйна даяльтсть суб'екпв господарювання, що призводить до появи значно! юлькосп iнновацiй. В результат !х впровадження у виробництво, припиняеться розвиток кризи i прискорюеться початок наступно! велико! хвит. Подальшого розвитку ще! Й. Шумпетера та М. Кондрат'ева набули в роботах Г. Менша [11, с. 81], який роздшив ва нововведения на базист (як1 формують нов!
галузi промисловосп ! нов! види професш) ! пол!пшувальт (техтчт удосконалення в рамках сформованих галузей), як1 з'являються в ход! практично! реал!зацл тих нових можливостей, що закладаються базисними нововведеннями. Впровадження базисних нововведень вщбуваеться нер!вном!рно, велика !х частина концентруеться у фаз! депресп довго! хвил! У наступних фазах велико! хвит базист нововведення поширюються створюючи нововведення, що «полшшують», яш у фаз! спаду перетворюються на псевдошноваци. В цей перюд традицшт напрями НТП виявляються вичерпаними, основт потреби - задоволеними, технологи виробництва втрачають свою ефектившсть, а споживчий попит стимулюеться за допомогою впровадження незначних змш зовтшнього вигляду товар!в, що створюе видишсть новизни. Впровадження базисних нововведень, яке вщбуваеться у фаз! депресп за рахунок великих економ!чних втрат в результат! морального старшня обладнання та зниження квал!ф!кацп кадив, зайнятих у неефективних виробництвах, виявляеться единою можливютю прибуткового !нвестування, тим самим створюються умови для економ!чного щднесення.
Однак, проведен! у 80-! рр. XX ст. емтричт дослщження показали [2, с. 19], що депреая негативно впливае на появу шновацш, а комплексне впровадження шновацш вщбуваеться у фаз! пожвавлення довго! хвит. Спочатку нововведення впроваджуються в галузях, як1 швидко зростають ! е ноаями хвил! полм з'являються в шших галузях в результат! зростання попиту з боку нових галузей на наступних фазах довго! хвил! Щд час депреси зростае сощальна напруга, зняття яко! вимагае змш економ!чного устрою, що створюе сприятлив! умови для впровадження оргатзацшних нововведень. Остант обумовлюють змши технолопчно! структури нащонального господарства ! створюють тдгрунтя для появи технолопчних нововведень. Сучаст росшсьш дослщники [6, с. 12-13] також звертають увагу на аналопчний характер пролкання шноващйних процеав в економщ, оск1льки криза не мала циктчно! природи, а носила шституцшний (трансформацшний характер). По-перше, п1д час
© Куценко Т.М.
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
кризи знижуеться економiчна активтсть, збiльшуeться безробiття, ввдбуваеться вивiльнення потужностей i зростае необхiднiсть задоволення первинних потреб. По-друге, зменшуеться ефективнiсть економiки в цiлому та iнститутiв, яю вiдповiдають за потiк нововведень. Тому !х полк в фазi депреси вичерпуеться. Росiйська економiка в 1990-х рр. виявляла спадну тенденцiю, що супроводжувалося зменшенням iнновацiй, згортанням наукових шил та штелектуально! активносп, скороченням iнвестицiй - шяко! концентраци нововведень не вщбувалося. Концентрацiя нововведень означае, що тд час економiчного спаду, збшьшення юлькосп збиткових п1дприемств, дшсно збiльшуеться частка iнновацiй на одиницю вироблено! продукци, оск1льки випуск скорочуеться. Так вiдбуваеться в умовах класичного варiангу розгортання депреси, однак в сучасних умовах стагнация набувае вигляд уповiльнення темп1в економiчного зростання. При цьому к1льк1сть нововведень не зб№шуеться або може навiть скоротитися. В умовах кризи рiзко скорочуеться попит на знання i навички, оскшьки ринкове значения шукомютко! сфери господарювання також зменшуеться, через довгострокову окупнiсть та значну частку державного втручання у виглядi швестицш в науково-дослвдт розробки та фундаментальнi дослщження.
На вiдповiднiй дшянщ зростаючо! фази довго! хвилi, виникають умови, яю сприяють втшенню тих iнноващй, яю не були реалiзованi в умовах скорочення дшово! активностi, вони залучають новi iдеl та винаходи. На етат вiдновлення економiчного зростання важливо забезпечити необх1дний рiвень швестицш шляхом тдтримки шновацш та подолання ^естицшного бар'еру. Таким чином, важливим завдання держави е створення передумов для збшьшення юлькосп результата наукових дослщжень. Одним iз основних чинник1в економiчного зростання нац1онально1 економiки е активiзащя iнноващйних процесiв на регiональному рiвнi, що забезпечують структурну модертзацш економiки на новiй технологiчнiй основi i п1двищують И конкурентоспроможнiсть.
У 2011 р. шновацшною дiяльнiстю у промисловосп Украши займалося 16,2% дослiджених тдприемств проти 13,8% у 2010 р. Питома вага тдприемств, яю впроваджують шновацд також зросла з 11,5% у 2010 р. до 12,8% у 2011 р [9]. В Харювсьюй обласп рiвень шноващйноí активносп промислових п1дприемств в 2011 р. дещо знизився до 18,4% проти 19,75 у попередньому роцi. Питома вага тдприемств, що впроваджують шноваци на региональному рiвнi в 2011 р. також скоротилася до 17,5% проти 18,0% у 2010 р. [3]. Однак зазначет показники значно вищi порiвняно з рiвнем шновацшно1 активностi iнших
регiонiв Украíни, що сввдчить про значний шноващйний потенщал п1дприемств Харк1вського регiону.
Узагальнюючими показниками, як1 враховують економiчний регiональний ефект ввд впровадження нових iдей та технологий е валовий регюнальний продукт (ВРП) та валовий регюнальний продукт (ВРП) на одну особу. Отримат результата розрахунюв свiдчать про те, що на ВРП та ВРП на одну особу впливають 13 параметрiв зi значимою щiльнiстю зв'язку. Використовуючи метод виключення для уникнення автокореляцл та сл1дуючи економiчнiй доцшьносп було визначено, що для виявлення регресiйноí залежност1 ВРП варто ввдбрати такий набiр чинник1в: обсяг реалiзованоí iнновацiйноí продукцil, млн. грн. (0,833 ), поставлена на експорт реалiзована шновацшна продукцiя, млн. грн. (0,801 ), обсяг шновацшних витрат у промисловосп на дослщження i розробки, тис. грн. (0,884 ), фшансування з держбюджету iнновацiйноí дiяльностi в промисловосп, тис. грн. (0,922 ), витрати оргатзацш на виконання власними силами наукових та науково-технiчних роби' за видами робiт, млн. грн. (0,996 ), обсяг фшансування ННТР, всього, тис. грн. (0,986 ), заявки на видачу охоронних докуменпв на кориснi моделi (0,890 ).
Варто дати додаткову штерпретацш деяким показникам з вiд'емним коефiцiентом значимоí щiльностi зв'язку, що, як вщомо з теорií статистики, означае юнування оберненого зв'язку м1ж аналiзованим факторами. У розглядуваному випадку, це таю показники, як: юльюсть промислових тдприемств, що реалiзовували iнновацiйну продукцiю, одиниць, к1льк1сть промислових п1дприемств, що освоювали виробництво нових видiв продукцií, одиниць, питома вага тдприемств, що займалися шноващями, у %, к1льк1сть заявок на видачу охоронних докуменпв на винаходи.
Отримат в результат! аналiзу вщ'емт показники кореляци, зокрема, сввдчать, про неефективнiсть дiяльностi деяких промислових тдприемств в iнновацшmй сферi, вщнесення до нових видiв продукцií i виготовлення продукцií з використанням застарших технологий та використання винаходiв вичизняних вчених переважно iноземними виробниками. Таким чином, на основi отриманих кореляцшних залежностей та вiдбору найзначимiших параметрiв отримано таке рiвняння регресií для показника ВРП по Харк1вськ1й обласп:
Y1 = - 5824,454 +1,891*Х3 - 4,690*Хб + 0,025*Х 13 + 0,133* Х19 + 42,287*Х32 + 1,563Х37 -2,766*Х50
Науково важливi пояснення можна отримати з порiвняльних даних про кореляцiйну щшьтсть зв'язку параметрiв у Харк1вськ1й обласп
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
та в Украíнi в цшому. Загальний висновок стосовно загальнонащональних та регюнальних впливових параметрiв дано! групи свiдчить, що основнi тенденци значимостi зв'язку збiгаються. Разом з тим, для переважно! юлькосп показниюв по Украíнi щiльнiсть показник1в з результуючим параметром дещо вища (у цшому, розб1жтсть не е великою - не бшьше 0,1), а вщповвдно - зв'язок глибший. Це означае, що вплив iнновацiйних показниюв на ВВП суш^ший по Украш порiвняно з Харк1вською областю за виключенням впливу показника «фшансування шновацшно! дiяльностi за рахунок державного бюджету», коефщент щiльностi зв'язку для якого менший по Украíнi (0,846), шж по Харк1вськ1й областi (0,922).
Для виявлення регреайно! залежностi ВРП на одну особу ввд залежних параметрiв було вiдiбрано аналогiчний набiр показниюв на основi отримано1 щiльностi корелящйного зв'язку: обсяг реалiзованоl шноващйно! продукцп, млн. грн. (0,833**), поставлена на експорт реалiзована
iнновацiйна продукцiя, млн. грн. (0,801 ), обсяг шноващйних витрат у промисловосп на дослщження i розробки, тис. грн. (0,885**), фшансування з держбюджету шновацшно! дiяльностi в промисловосп, тис. грн. (0,923 ), витрати органiзацiй на виконання власними силами наукових та науково-технiчних робгт за видами робiт, млн. грн. (0,995 ), обсяг фшансування ННТР, всього, тис. грн. (0,986 ), заявки на видачу охоронних докуменпв на корисн моделi (0,889 ). На основi отриманих кореляцiйних залежностей та вiдбору найзначимiших параметрiв отримано таке рiвняння регреси для показника ВРП на одну особу: Y2 = - 2201,999 + 0,657*Х3 - 1,693*Х6 + 0,009*Х 13 + 0,051*Х 19 + 15,466*Х32 + 0,278*Х37 -0,972*Х50
Для даних результуючих показник1в здiйснено прогнозування в плановому iнтервалi п'ять роюв iз застосуванням лiнiйного тренду (рис. 1).
Рис. 1 Прогнозування валового регюнального продукту та валового реггонального продукту на одну особу 2010-2015рр., Хартвська область Джерело: розроблено автором
Для такого результуючого параметру обсяг реалiзованоl шновацшно! продукци, млн. грн. було виявлено 12 показниюв зi значимою щшьтстю зв'язку. Виходячи з екожмчно1 доцiльностi та сутносп i взаемоди показник1в для побудови регресшного рiвняння були вiдiбрано наступнi показники: валовий регiональний продукт на одну особу, грн. (0,833 ), фшансування з держбюджету шновацшно! дяльносп в промисловосп, тис. грн. (0,810 ), витрати оргатзацш на виконання прикладних дослвджень власним силами, млн. грн. (0,814 ), обсяг фшансування ННТР за рахунок власних кошт1в, тис. грн. (0,857 ), заявки на видачу охоронних докуменпв на корист моделi (0,827 ), обсяг реалiзовано! принципово ново1 шновацшно! продукцц, млн. грн. (0,687), обсяг шновацшних витрат у промисловосп на дослщження i розробки,
тис. грн. (0,680). Остант два показники ввдбрат зважаючи на 1'х економiчну значимють та для пробних тестових рiвнянь i виявлення рiвня 1'х адекватносп. Отриманi коефiцiенти кореляцЦ для витрат оргатзацш на виконання власними силами наукових та науково-техтчних робгт за видами робгт, обсягу фшансування ННТР та обсягу ННТР, виконаних власними силами оргатзацш також мають високе додатне значення, але не були ввдбрат для регресшного рГвняння через те, що вони будуть враховат в Гнших рГвняннях. Коефiцiенг кореляци за показником, що мае ввд'емне значення, е також важливим для аналттичних висновк1в, але за е^^^чною сутнГстю не може бути включеним у регресiйне рГвняння на умовах оберненого зв'язку для використання при прогнозуванш результуючо! змГнно!. На основГ отриманих кореляцiйних
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 41, 2013
залежностей та вщбору найзначимших параметр!в отримано таке р!вняння регреси для показника обсягу реал!зовано! шновацшно! продукци, млн. грн.:
Y3 = 3555,730 -0,237* Х2 -1,250* Х5 -0,004*Х 13 + 0,100*Х 19 - 20,157*Х 34 + 48,831*Х 39 + 3,208*Х 50
Пор!внюючи аналопчну групу показник1в по Харювськш обласп й Укра!щ також можна вщмггити однаков! тенденци впливу. З результапв анал!зу видно, що р!зниця м1ж коефщентами бшьша вщносно попереднього пор!вняння для першо! групи показник1в. Вона складае у деяких випадках навггь 0,3. Зокрема, у випадку региону набагато менший вплив пор!вняно до Укра!ни в щлому на обсяг реал!зовано! шновацшно! продукци здшснюють так1 показники, як реал!заця принципово ново! продукци (у регют коефщент кореляци 0,687, у кра!т - 0,831) та обсяг шновацшних витрат у промисловосп на дослвдження ! розробки (вщповщт коефщенти -0,680 ! 0,982).
Наступний анал!зований показник регионально! активносп промислових падприемств -питома вага реал!зовано! !нноващйно! продукци в обсяз! промислово!. Три залежт змшш показали достатньо високе значення коефщента щшьносп зв'язку, тому вони були ввдбрат для побудови регресшного р!вняння: к1льк1сть освоених у виробницга нових видав продукци (0,708 ), питома вага щдприемств, що займалися шноващями (0,730 ), обсяг шновацшних витрат у промисловосп на придбання нових технологий (0,719 ). На основ! отриманих кореляцшних залежностей та вщбору найзначимших параметр!в отримано таке р!вняння регреси для показника питома вага реал!зовано! шновацшно! продукци в обсяз! промислово!:
Y4 = 2,371 + 0,001*Х9 +4,255*Х14 + 0,221*Х31
Для виявлення регресшно! залежносп обсягу реал!зовано! принципово ново! шновацшно! продукци та експорту шновацшно! продукци в!д залежних параметр!в було ввдбрано так1 набори показник1в на основ! отримано! щшьносп кореляцшного зв'язку: обсяг реал!зовано! шновацшно! продукци, млн. грн. (0,687), фшансування з державного бюджету шновацшно! даяльносп в промисловосп, тис. грн. (0,786 ), обсяг фшансування ННТР за рахунок власних кошпв, тис. грн. (0,683 ) та валовий репональний продукт на одну особу, грн. (0,801 ), кшьюсть впроваджених нових прогресивних технололчних процеав (0,736 ), кшьюсть впроваджених нових маловщходних, ресурсозбериаючих технолопчних процеав (0,749 ), обсяг шновацшних витрат у промисловосп на дослщження ! розробки, тис. грн. (0,643 ), фшансування з держбюджету шновацшно! даяльносп в промисловосп, тис. грн. (0,789 ), обсяг фшансування ННТР, тис. грн. (0,836 ), обсяг ННТР, виконаних власними силами оргатзацш, млн. грн. (0,802**) вщповщно. Для обсягу реал!зовано! принципово ново! шновацшно! продукци р!вняння регреси мае такий вигляд:
Y5 = 710,075 + 0,159*Х3 + 0,019*Х19 -6,752*Х39
Для обсягу експорту !нноващйно! продукци р!вняння регреси мае вигляд:
Y6 = -15,623+ 0,024*Х2 + 1,171*Х7 -1,458*Х8 -0,002*Х13 + 0,008*Х19 + 1,410*Х37 -1,405*Х43
Для ц1е! групи показниюв пор!вняльний анал!з щшьносп зв'язку по Харювськш обласп й Укра!т показуе, що вщмшносп м1ж отриманими коефщентами кореляци також складають близько 0,2 з! зменшенням значення у бш регюну(рис. 2).
Рис. 2 Прогнозування показнитв обсягу реал1зовано'11нновацшно'1 продукци, обсягу реал1зовано'1 принципово ново'1 ¡нновацшноИ продукци, експорту 1нновацшно'1 продукцИ] 2010-2015 рр., Хартвська обл. Джерело: розроблено автором
Вкник економпки транспорту 1 промисловосп № 41, 2013
Це свщчигь про те, що вплив ввдбраних впливових чинниюв дае супемш резульгаги в обсягах реал1зовано! принципово ново! шновацшно! продукци у кра!'т в целому, шж у регют. Для парамегр1в впливу на обсяг експоргу шновацшно! продукци пор1вняння коефщенпв щшьносп по Укра!'т i Харк1вськ1й обласп показуе, що !х значення суггево не вщизнякггься. Найбiльша рiзниця мiж коефiцiентами склала близько 0,1 у сгорону збшьшення у бж регионально! щiльносгi впливу обсягу фшансування ННТР на резулкгуючий парамегр. Для цих показниюв здшснено прогнозування на основi логарифмiчного гранду, приймаючи за основу харакгер кривих.
Висновки. Окресленi мегоди i щдходи до побудови моделi iнновацiйного розвигку региону з урахуванням авгорського поеднання впливових га резульгуючих параметрiв дозволили зробиги наступнi висновки: виявлено, що шновацшна дiяльнiсть у промисловостi мае менш гармонiйне фiнансове забезпечення го^вняно з науково-дослiдними органiзацiями, яю здiйснюють ННТР. Це, до реч^ пояснюе гой факг, що впровадження iнновацiй у виробницгво знаходигься на низькому рiвнi порiвняно iз юльюсгю розроблених нововведень. Для усунення диспропорций мiж обсягом розроблених га впроваджених iнновацiйних розробок доцiльно застосовувага додатковi iнструменти фiнансування етапiв впровадження шновацшних розробок в дiяльностi региону шляхом акгивного викорисгання венчурного капiталу га шших позабюджетаих джерел фiнансування шновацшно! даяльносп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. - М.: Academia, 2004. - 788 с.
2.Геець В.М. Стратепчт виклики XXI сголптя сусп1льству та економiцi Укра!ни / В.М. Геець. - К.: Феткс, 2007. - Т. 2. 1нновацшно-технолопчний розвиток економiки. - 2007. - 564 с.
3.Головне управлшня статистики в Харк1вськ1й обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kh.ukrstat.gov.ua/
4.Зведений прогноз науково-технолопчного та шновацшного розвитку Укра!ни на найближчi 5 роюв та наступне десятилiття. - К.: Феткс, 2007. -152 с.
5.Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Н. Д. Кондратьев.- М.: Экономика, 2002.- 766 с.
6.Кузык Б.Н. Россия - 2050: стратегия инновационного прорыва / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. - 632 с.
7.Лукач Р.Г. 1нвестицшна шфраструктура для фшансування iнновацiй в регионах / Р.Г. Лукач [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://in.ukrproject.gov.ua/files/content
8.Макаренко 1.П. Макроекономiчнi умови формування та управлшня розвитком нацiональних iнновацiйних систем: Монография / 1нститут еволюцiйно! економши. - К.: 1нтертехнолопя, 2009. -320 с.
9.Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua//
10. Федулова Л. Концептуальт модель iнновацiйно!' стратегй' Укра!ни / Л. Федулова // Економша i прогнозування. - 2012. - №1. - С. 87-100
11. Mensch G. Das Technologische Patt: Innovationen überwinden die Depression / G. Mensch. -Frankfurt am Main : Umschau. Verlag, 1975. - 115 p.
Аннотация. В работе обоснована система результирующих и влияющих параметров через экономико-математические зависимости с целью оценки их взаимодействия в инновационном развитии региона.
Ключевые слова прогноз, параметры, модели инновационного развития, региональные та инновационные показатели.
Summary. The article contains the models of innovative development of region are developed taking into account the author determination of influencing and resulting parameters which were joint in the system of regressive functions.
Keywords: prognosis, parameters, models of innovative development, regional and innovative indexes.
Рецензент д.е.н., доцент Х1Ф УДУФМТ Дорошенко Г.О. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 41, 2013
