робленш заходiв для пiднесення шновацшно1 активностi в1тчизняних суб'екпв господарювання.
Л1тература
1. Укра'на в 2005-2009 рр.: стратепчш оцшки суспшьно-пол^ичного та сощально-еко-ном1чного розвитку : монограф1я / за заг ред. Ю.Г. Рубана. - К. : Вид-во Н1СД, 2009. - 655 с.
2. Амоша О.1. 1нновацшний шлях розвитку Украши: проблеми та ршення / О.1. Амоша // Економют. - 2008. - № 6. - С. 28-34.
3. Федулова Л.1. 1нновацшний розвиток промисловост Украши: тенденцл та законо-мiрностi / Л.1. Федулова // Актуальш проблеми економши. - 2007. - № 3. - С. 82-97.
4. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укрш'ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua
5. Закон Укра'ни "Про iнновацiйну дiяльнiстьм вiд 4 липня 2002 р., № 40 - IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua.
6. Кукурудза I.I. 1нновацшна дiяльнiсть в регiонi: стан, проблеми, перспективи / I. Ку-курудза // Вiсник економiчноi науки Украши. - 2007. - № 1. - С. 67-70.
7. Скрипник А.В. 1нновацшш перспективи Украши / А.В. Скрипник // Фшанси Украши. - 2008. - № 5. - С. 103-114.
Вивчар А.И., Паранька Н.Н. Инновационная деятельность Украины и направления ее развития
Проанализировано современное состояние развития инновационной сферы в Украине. Рассмотрены основные проблемы развития инновационной деятельности и предложены меры по ее развитию. Установлено, что развитие инновационной деятельности должно стать неотъемлемой составной частью реформирования экономики страны. Недостаточное внимание к развитию научно-технической сферы приводит к структурной деформации экономики и доминированию низкотехнологических производств, которые маловосприимчивые к научным достижениям и не могут обеспечить повышения конкурентоспособности экономики.
Ключевые слова: инновации, инновационная деятельность, инновационный потенциал.
Vivchar O.I., Paran'kaN.M. Innovative activities of Ukraine and it's trends of development
The article analyzes the current state of development of innovation sphere in Ukraine. The main problems of innovation and proposes measures for its development. It is set that development of innovative activity must become inalienable component part of reformation of economy of country. Insufficient attention to development of scientific and technical sphere results in structural deformation of economy and prevailing low of technological productions which littlereceptive to scientific achievements and can not provide the increase of competitiveness of economy.
Keywords: innovation, innovative activity, innovative capacity.
УДК 330.11 Acnip. У.Б. Гладка1 - RbeiecbKozo тституту банмвськог справи
Умверситету банмвсько'( справи НБУ, м. Кит
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ 1НВЕСТИЦ1ЙНО-1ННОВАЦ1ЙНИХ
ПРОЦЕС1В
Проаналiзовано таю економiчнi категорп, як "процеси", "швестицшш проце-си", "шновацшш процеси", уточнено сутшсть поняття "швестицп". Встановлено, що найважлившими зв'язками е зв'язки мiж економiчними явищами i процесами, в еко-
1 Наук. кер1вник: доц. Г.О. Бардиш, канд. екон. наук - Л1БС УБС НБУ, м. Кив
номiчних явищах i процесах економiчного життя, всередиш економiчних явищ i про-цес1в i мiж ними, зв'язки економiчного життя, мiж економiчними процесами.
Ключовi слова: швестицп, шновацп, процеси, швестицшш процеси, шнова-цiйнi процеси.
Вступ. Свггова економ1чна криза продовжила негативний вплив на трансформацшний процес щодо ринкових перетворень в украшськш еконо-мщ, який розпочався 1991 р. Значно зменшилось фшансове забезпечення ук-раiнськоi економжи загалом. Особливо це стосуеться швестицшно-шнова-цiйноi д1яльност1 суб'еклв господарювання. Цьому сприяли подii з постшни-ми процесами перерозподiлу влади, що негативно впливають на створення надiйноi системи органiзацiйно-економiчного та шформацшного забезпечення розвитку економiки, швестицшно-шновацшних процесiв на рiвнi держави, 11 регiонiв та суб,ектiв господарювання. Бюджетне фiнансування на розвиток науки, науково-дослщних i дослiдно-конструкторських робiт (НДДКР) ско-рочуеться, зменшуеться кiлькiсть науково-технiчних розробок, науково-тех-нiчних органiзацiй i чисельшсть науковцiв i науково-технiчних працiвникiв. Бшьшсть науково-технiчних колективiв немае надежного фшансування та достатнiх замовлень, зокрема i державних.
При цьому стрiмкий розвиток економiчних систем економiчно розви-нених краш доводить, що iнновацiйнi процеси вщграють вирiшадьну роль в економiчному зростаннi. Основнi акценти спрямовуються на прискорене ви-рiшення iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку краш, переходу 1х до тако! стратегii, що базуеться на наукових досягненнях, на знаннях, на "ноухау", на штелектуальному i людському катталь Отже, формування ефективноi швес-тицiйно-iнновацiйноi полiтики, створення вiдповiдного економiчно-фiнансо-вого середовища в економiцi Украiни е важливим завданням системи державного i регiонадьного управлiння. Тому пошук та формування вiдповiдних ор-гашзацшних структур щодо розробок, впровадження та забезпечення фшан-совими ресурсами швестицшно-шновацшних процешв на всiх рiвнях господарювання е актуальними.
Проблемам наукових дослщжень та забезпечення швестицшно-шно-вацшних процесiв фiнансовими ресурсами присв,яченi пращ вщомих укра-шських вчених А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Губського, М. Денисенко, М. Долшнього, С. Злупка, М. Туган-Барановського, Б. Патона, В. Семино-женка, М. Крупки, Б. Кваснюка, А. Кузнецовоi, I. Лукшова, С. Мочерного, М. Чумаченка, А. Чухна та багатьох шших. Цими проблемами переймалися вiдомi зарубiжнi економiсти: Р. Дорнбуш, Дж. Кейнс, М. Кондратьев, С. Кузнец, Г. Манюв, Дж. Опглиць, С. Фшер, У. Шарп, Р. Шмадензi, Й. Шумпетер та iншi.
Мета дослвдження - доцiльнiсть з позицii економiчноi теорii дослщи-ти деякi поняття термшологи i сутностi iнвестицiй, шновацш та швести-цiйно-iнновацiйних процесiв, а також сутност та структури рiзних економiч-них категорiй.
Виклад основного матерiалу. Структура економiчних категорiй - це комплекс закономiрних зв,язкiв i вiдносин мiж складовими частинами та еле-ментами категорii, 1хня загальна внутрiшня органiзацiя, яка вiдображае роз-
виток екoнoмiчних явищ i пpoцесiв тa евoлюцiï певних екoнoмiчних i шщ-aльнo-екoнoмiчних систем, a oтже, piзних ïxmx стaдiй тa етaпiв. Пpи цьoму poзpiзняють певний кoмплекс екoнoмiчних кaтегopiй, якi виpaжaють oкpемi пiдсистеми цiлiснoï екoнoмiчнoï системи. Як ввaжaв С.В. Moчеpний, дo тaких пiдсистем, як склaдaються з oкpемих елементiв, a oтже, e пpoстiшими зa сa-му систему i склaднiшими зa ïï стpуктуpнi елементи, нaлежaть пpoдуктивнi сили, технiкo-екoнoмiчнi вiднoсини, opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчнi вщшсини, ви-poбничi вiднoсини, гoспoдapський мехaнiзм й iн. [1, с.35, Зб].
^вести^й^ дiяльнiсть oцiнюeться iнвестицiйнoю aктивнiстю тa ефективнiстю iнвестицiйних пpoцесiв. ^няття (poзумiння) мпpoцесм - це poз-витoк вiдпoвiднoгo явищa aбo пoслiдoвнa змiнa стaдiй, етaпiв, видiв, яюсш нoвих фopм тoщo. Сутнiсними oсoбливoстями i хapaктеpистикaми цьoгo ш-няття e етaпнiсть aбo стaдiйнiсть "явиш^"; чеpгoвiсть стaдiй зaлежнo вiд взaeмoзв,язкiв мiж ними [1, с. 149].
Щр стoсуeться пoняття "iнвестицiï", то у визшченнях пpoявляються piзнoтлумaчення, a у деяких випaдкaх i гадм^ пoняття сутнoстi екoнoмiчнoï теopiï. У тепеpiшнiй укpaïнськiй екoнoмiцi тpaпляються непooдинoкi випaдки, кoли звичaйнa купiвля-пpoдaж, нгшть виpoбничoï пoтужнoстi, ввaжaeться ш-вестицieю чи iнвестицiйнoю дiяльнiстю. Згiднo з мaкpoекoнoмiчним пiдхoдoм, iнвестицiï oбoв,язкoвo ствopюють нoвий кaпiтaл. Пpoiлюстpуeмo це m ^ик^-дaх. Пеpший пpиклaд взято з п^учни^ aмеpикaнськoгo екoнoмiстa Г. Marni-вa "Maкpoекoнoмiкa" (у пеpеклaдi з aнглiйськoï пiд кеpiвництвoм нaукoвoгo pедaктopa укpaïнськoгo вченoгo С. Пнчишиш). У цьoму пpиклaдi Смiт ^^e для себе будинoк, якoму 100 po^, a Джoунс будуe для себе швий сучaсний будинoк. Щo e iнвестицiями? Один будинoк, oбидвa чи жoден iз них?
З ^зи^:' мaкpoекoнoмiки iнвестицiями e лише будишк Джoунс. Опе-paцiя, яку пpoвoдить Смiт, не ствopюe шве житлo, a тiльки пеpеpoзпoдiляe вже шявне. Kупiвля Смiтoм житлa e iнвестицieю для ньoгo, aле для якa пpoдae цей будишк, це pеiнвестицiя. Haтoмiсть Джoунс збiльшуe кшь-кiсть житлa у ^aïm, йoгo нoвий будинoк вpaхoвуeться як швестищя.
Пpиклaд 2. Ha Hью-Йopкськiй фoндoвiй бipжi Гейтс купуe у Бaфетa aкцiï IBM нa 5 млн дoл.США, a "Дженеpaл мoтopс" пpoдae нaселенню aкцiй нa 10 млн дoл. США i викopистoвуe витopг для будiвництвa нoвoгo aвтoмo-бiльнoгo зaвoду.
У цьoму пpиклaдi iнвестицiями e 10 млн дoл., 6o цей витopг викopис-тoвуeться для будiвництвa нoвoгo aвтoмoбiльнoгo зaвoду. Гейтс же купуe у Бaфетa aкцiï IBM. Вiдбулaся пpoстa зм^ спiввлaсникiв. Бaфет pеiнвестуe, a в е^шм^ зaгaлoм - iнвестицiï вщсутш. I нaвпaки, "Дженеpaл мoтopс" вига-pистoвуe чaстину виpoблених в егашмод тoвapiв i пoслуг для збшьшення га-пiтaлу. Тoму будiвництвo нoвoгo зaвoду вpaхoвуeться як iнвестицiï [2, с. 57]. А як бути з шйбшьшим метaлуpгiйним кoмбiнaтoм Укpaïни "Kpивopiжстaл-лю", якoгo булo пpoдaнo у 200б p. нiмецькoму пiдpoздiлу кoмпaнiï Mittal Steel зa мaйже 4,9 млpд дoл.США? Безумoвнo, це звичaйнa купiвля-пpoдaж. no-дiбне в Укpaïнi вiдбулoся (i oчевиднo, буде вiдбувaтися i у мaйбутньoму) з пpoдaжею бувших укpaïнських кoмеpцiйних бaнкiв. Сумapнo цим iнoземним шкупцям нaлежить бiльше 3 млpд. дoл. США бaнкiвських aктивiв, якi в Ук-païm вiднесенo дo швестицшних.
Щодо визначення поняття "швестицшний процес", то юнуе багато трактувань. Так, за джерелом [3, с. 39] швестицшний процес - це система ш-вестування, що дае змогу об'еднати штереси учасникiв, умови i механiзм ре-ашзаци взаемоди промислових пiдприемств i кредитних установ. Вiн е основною ланкою суспшьного господарювання i забезпечуе усi напрями госпо-дарсько! дiяльностi.
За Д.М. Черваньовим, швестицшш процеси - сукупнiсть безперервно-го створення основних засобiв i виробничих потужностей, вщ розроблення технiко-економiчних параметрiв до досягнення проектних показникiв. Вш дь лить iнвестицiйний процес на три стадй: передiнвестицiйна науково-проектна пiдготовка, iнвестицiйна та виробничо-експлуатацiйна [4, с. 565]. Склад учас-никiв швестицшного процесу зображено на рис. 1.
1нновацшний процес за М.А. Йохною - це процес перетворення на-укового знання в iнновацiю, яка задовольняе новi суспiльнi потреби; посль довний ланцюг дiй, що охоплюе всi стади створення новинки та и практичного використання [5, с. 14].
Микитюк П.П. стверджуе, що фундатор шновацшно! теори Й. Шумпе-тер розглядав iнновацiю в динамщ, тобто як iнновацiйний процес, а саме: "виготовлення нового продукту, а не "новий" продукт; упровадження нового методу, а не "новий метод"; освоення нового ринку...; отримання нового джерела сировини...; проведення реашзаци..." [6, с. 11].
За В. Федоренком, шновацшний процес е бшьш об'емне поняття, нiж шновацшна дiяльнiсть. Iнновацiйний процес - це сукупшсть етапiв, стадiй, дiй, пов'язаних iз появою ще1, розробленням та виготовленням продукцй, технологи, що мають новi властивостi, якi бiльш ефективно задовшьняють ю-нуючi чи новi потреби суспiльства. А iнновацiйна дiяльнiсть - це комплекс практичних дш, спрямованих на використання науково-технiчних результата для отримання нових або покращення iснуючих [7, с. 279].
Учасникм ¡нвестиц1 много процесу
1 1 1 1 1
Держава 1нвестори
1ндив1дуал ьн!
1ноземьп партнера
Страхов! компани
1нститути сптьного ¡нвестування (1С1)
ПенЫйьн фонди
Благодмн1 фонди
Ощадн! компани, асоц1аци
Рис. 1. Склад учаснишв ШвестицШного процесу [склав автор]
За Законом Украши "Про шновацшну дiяльнiсть" № 40-1У вщ 04.07.2002 (1з змшами 2314-У1 вiд 03.06.2010) - "шновацшна дiяльнiсть" - дь яльнiсть, що спрямована на використання i комерщашзацш результатiв на-
угавих дoслiджень тa poзpoбoк i зумoвлюe випуск m pинoк нoвиx кoнкуpен-тoспpoмoжниx тoвapiв i пoслуг [S].
Вoднoчaс, О. Вoлкoв ввaжae, щo iннoвaцiйний пpoцес - це сумa шсль дoвниx пpoцесiв i, як pезультaт, e iннoвaцiйнoю дiяльнiстю [9, c. 121]. Iннoвa-цiйнi зa Д.M. Чеpвaньoвим - це oтpимaння i кoмеpцiaлiзaцiя винaxo-
ду швих теxнoлoгiй, пpoдукцiï тa шслуг, piшень opгaнiзaцiйнo-теxнiчнoгo, екoнoмiчнoгo, сoцiaльнoгo aбo iншoгo xapaктеpу тa iншиx pезультaтiв ште-лектуaльнoï влaснoстi [4, с. 5б8].
Пoсилaючись нa визнaчення aмеpикaнськoгo дoслiдникa Б. Твiссa, П.П. Mикитюк ввaжae, щo iннoвaцiйний пpoцес - це пеpетвopення нaукoвoгo знaння, ту^вих iдей, винaxoдiв нa фiзичну pеaльнiсть (нoвoвведення), якa змiнюe суспiльствo [б, с. 11]. Вш же, пoсилaючись нa А. Пpигoжинa, ствеp-джуe, щo "нoвoвведення - це opo^^ тoбтo пеpеxiд певнoï системи з oднoгo стaну в iнший". Цей пpoцес мae чiтку opieнтaцiю m кiнцевий pезультaт ^ик-лaднoгo xapaктеpу, який зaбезпечуe певний теxнiчний тa сoцiaльнo-екoнoмiч-них ефект. Iннoвaцiйний пpoцес мoжнa poзглядaти як кoмплекс пoслiдoвниx дiй, внaслiдoк яких iннoвaцiя poзвивaeться вiд iдеï дo кoнкpетнoгo пpoдукту i пoшиpюeться пiд чaс ^a^raH^re викopистaння. Ha poзвитoк iннoвaцiйнoгo пpoцесу впливaють:
• стaн зoвнiшньoгo сеpедoвищa, у якoму вш вiдбувaeться (тип p^^, пpaктикa деpжaвнoгo pегулювaння, piвень oсвiти, opгaнiзaцiйнi фopми взaeмoдiï туки i виpoбництвa тa шш1);
CTafí внутpiшньoгo сеpедoвищa oкpемиx opгaнiзaцiй i гoспoдapськиx систем (фiнaнсoвi тa мaтеpiaльнo-теxнiчнi pесуpси, зв'язки 1з зoвнiшнiм сеpедoви-щем, зaстoсувaння теxнoлoгiй тa шш1);
специфiкa сaмoгo iннoвaцiйнoгo пpoцесу як oб'eктa упpaвлiння. Iннoвaцiйний пpoцес мae чiтку opieнтaцiю нa кiнцевий pезультaт, який зaбезпечуe певний теxнiчний i сoцiaльнo-екoнoмiчний xapaктеp. Ha pис. 2. зoбpaженo зaгaльну схему iннoвaцiйнoгo пpoцесу [б, с. 11-13].
Рис. 2. Схема шновацшного процесу [б, с. 13]
Iннoвaцiйний пpoцес тa iннoвaцiйнa дiяльнiсть, як ввaжae M. ^хта, зa свoïм змiстoм дещo piзняться. Iннoвaцiйний пpoцес e шиpшим шняттям, нiж iннoвaцiйнa дiяльнiсть. Вiн oxoплюe всi стaдiï ствopення нoвинки: вщ iдеï дo кoнкpетнoгo пpoдукту, теxнoлoгiï aбo пoслуги, якi викopистoвуються у гoспoдapськiй пpaктицi; всi етaпи життeвoгo циклу iннoвaцiï, зoкpемa ïï ди-фузiю (лaт. diffusio - пpoникнення) у нoвi умoви чи мюця зaстoсувaння. А ш-
новацiйна дiяльнiсть полягае в дiях людей, спрямованих на створення чи впровадження шноваци на певнш стади iнновацiйного процесу. Шд час шно-вацiйного процесу не лише створюються очiкуванi шновацшш продукти, а й можуть виникати супроводжувальш iнновацiï, якi е побiчним результатом творчо1 iнновацiйноï дiяльностi на певному ïï етапi. Спрощено модель шнова-цiйного процесу можна подати як кшька послiдовних етапiв: наука - техшка -виробництво. На еташ "наука" розробляються теоретичнi основи певно1' проблеми. Охоплюються стади фундаментальних i прикладних дослiджень. Фундаментальнi дослщження спрямованi на вивчення теоретичних засад про-цесiв чи явищ. Поштовхом до ïx проведення е виникнення гшотези, яка пот-ребуе шдтвердження. Результатом фундаментальних дослiджень можуть бути вщкриття. Вiдкриття - науковий результат, що вносить радикальш змши в iснуючi знання, розкривае дос не вiдомi закономiрностi, властивостi та яви-ща матерiального свiту, ютотно впливае на НТП i розвиток цившзаци, слугуе джерелом винаxодiв. Якщо дослiдження мають цiлеспрямований, пошуковий характер, у процес яких використовуються iдеï щодо матерiалiзацiï наявних теоретичних знань, то позитивних знань буде бшьше. Ц дослiдження завер-шуються обгрунтуванням та експериментальною перевiркою нових методiв задоволення суспiльниx потреб. ïx результатом е винаходи. Винахщ - результат науково-дослщницьких i дослiдно-конструкторськиx робгг (НДДКР), що вiдображае принципово новий мехашзм, який може стати основою появи значно1' частини iнновацiй та шновацшних процесiв i iстотно вплинути на розвиток НТП. Фундаментальним вщкриттям i винаходам властивi великi промiжки часу вiд формулювання гiпотези до практичного застосування ви-находу [5, с. 14, 15]. Ц положення, на нашу думку, повинш сприймати для керiвництва як теоретики, так i практичш працiвники в реальному секторi економiки.
Доцiльно позитивно, на наш розсуд, ощнити "швестицшно-шнова-цшш процеси" i позицiю з цього приводу 1.Л. Сазонця i В. А. Федоровой Вони вважають, що "процес" - це розвиток певного явища, послщовна змiна стадiй, еташв, ступенiв, якiсно нових форм тощо. Сутнiсними характеристиками цього поняття е: етапшсть або стадiйнiсть явища, черговють стадiй за-лежно вщ взаемозв'язку мiж ними. Пiд "шноващею" вони розумiють "використання результата наукових дослщжень i розробок, спрямованих на вдос-коналення процесу дiяльностi виробництва, економiчниx, правових i сощаль-них вiдносин у сферi науки, культури, освгги та iншиx сферах дiяльностi сус-пiльства". Заслуговуе на увагу наведене ними ще одне поняття "шноващя", пiд яким вони розумшть "всi нововведення у виробничш, комерцiйнiй, фь нансовiй, маркетинговiй, управлшськш та iншиx сферах, будь-якi змши та вдосконалення, що забезпечують суспшьний прогрес, економiю витрат, шд-вищення рiвня ефективностi, рентабельностi виробництва" [3, с. 58, 59]. На пiдставi уточнення ними сутшсних характеристик понять "процес" та "шноващя" вони вважають, що "шд "шновацшними процесами" потрiбно розумiти сукупнiсть етапiв щодо формування нових знань про предмет або явище та ïx застосування на практищ з метою отримання цшьового результату, очшува-ного ефекту або ïx сукупност^ що супроводжуеться певними затратами пра-
щ, кош^в i часу". Особливiстю iнновацiйного процесу е те, що bïh не завер-шуеться фактом реалiзацiï шновацшного продукту чи технологiï на практищ, оскiльки пiд час практичного використання шноващя продовжуе дослщжува-тися, удосконалюватися, набувати нових споживчих властивостей. Напрями реалiзацiï нового iнновацiйного процесу, його темпи та цш залежать вщ со-цiально-економiчного середовища, у якому вш розвиваеться [3, с. 60]. З щею думкою доцiльно погодитись, оскшьки розроблення iнновацiйного продукту або технологи, а також ïx впровадження, пов'язаш зi значними витратами ре-сурсiв, якi iнвестори прагнуть окупити й отримати прибуток вщ здшснених вкладень.
Висновки. Структура економiчниx категорш - це комплекс законо-мiрниx зв,язкiв i вiдносин мiж складовими частинами та елементами категорий ïxня загальна внутрiшня органiзацiя, яка вщображае розвиток економiч-них явищ i процесiв та еволюцiï певних економiчниx i соцiально-економiчниx систем, а отже, рiзниx ïxнix стадiй та еташв. Найважливiшими зв'язками вва-жаються зв'язки мiж економiчними явищами i процесами, в економiчниx яви-щах i процесах економiчного життя, всередиш економiчниx явищ i процесiв i мiж ними, зв'язки економiчного життя, мiж економiчними процесами.
Л1тература
1. Мочерний С.В. Методология економ1чного дослщження / С.В. Мочерний. - Льв1в : Вид-во "Свп" 2001. - 416 с.
2. Манк1в Г. Макроекономша / Г. Манкiв : пер. з англ. / за наук. ред. i пер. С. Панчиши-на. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 588 с.
3. Сазонець 1.Л. 1нвестування : пщручник / 1.Л. Сазонець, В. А. Федорова. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2011. - 312 с.
4. Черваньов Д.М. Менеджмент швестицшно'1 д1яльносп пщприемств : навч. пос1бн. / Д.М. Черваньов. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2003. - 622 с.
5. Иохна М.А. Економша i оргашзащя шновацшно'1 д1яльносп / М.А. Йохна, В.В. Стад-ник. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2005. - 400 с.
6. Микитюк П.П. 1нновацшна д1яльшсть : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / П.П. Мики-тюк, Б.Г. Сешв. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. - 392 с.
7. Основи швестицшно-шновацшно'1 д1яльносп : навч. поабн. / В.Г. Федоренко, Д.В. Степанов, М.П. Денисенко, О.Ф. Уткш, В.В. Степанова, С.В. Федоренко / за наук. ред. В.Г. Федоренко. - К. : Вид-во "Алерта", 2004. - 431 с.
8. Закон УкраУни "Про шновацшну д1яльшсть" вщ 04.07.2002 р., № 40-IV (1з змшами 2314-VI вщ 03.06.2010).
9. Волков О.1. Економша й оргашзащя шновацшно'1 д1яльносп : пщручник / О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ш. / за ред. проф. О.1. Волкова. - К. : Вид. д1м "Професь онал", 2004. - 960 с.
Гладка У.Б. Теоретические основы инвестиционно-инновационных процессов
Проанализированы такие экономические категории, как "процессы ", "инвестиционные процессы ", "инновационные процессы ", уточнена сущность понятия "инвестиции". Установлено, что важнейшей связью является связь между экономическими явлениями и процессами, в экономических явлениях и процессах экономической жизни, внутри экономических явлений и процессов и между ими, связи экономической жизни, между экономическими процессами.
Ключевые слова: инвестиции, инновации, процессы, инвестиционные процессы, инновационные процессы.
Gladka U.B. Theoretical fundamentals investment and innovation processes
Economic analysis of such notions as "the processes, investment processes, innovation processes, the essence of the concept of1 investment". It is set that major copulas are copulas between the economic phenomena and processes, in the economic phenomena and processes of economic life, into the economic phenomena and processes and between them, copulas of economic life, between economic processes.
Keywords: investments, innovations, processes, investment process, innovation process.
УДК 657.1:655 Доц. А.М. Должанський, канд. екон. наук;
магктр Ю. О. Кисыь - Львiвська КА
МЕТОДИКА ОРГАНВАЦП ПЕРВИННОГО ОБЛ1КУ НАДХОДЖЕННЯ I ВИБУТТЯ ТОВАР1В
Розглянуто оргашзащю товарооб^ на гуртових торговельних пщприемствах з використанням форм первинних документсв, яю враховують джерела надходження товарiв. Визначено методику оцшювання вартост товарiв, яю надшшли або вибули при цьому, використано вщповщну нормативно-правову базу та наведено основш бухгалтерсью проведення за вщповщною тополопчною дшянкою облшу.
Вступ. Вщомо, що жодна система управлшня не може функцюнувати без шформаци. I в цьому сенс саме облш забезпечуе необхщну шформащю для реаизаци вЫх елементiв управлiння. Таким чином, облж - це шформа-цiйна система управлiння. Облiк не пасивно вщображае господарськi процеси, що вщбуваються на пiдприемствi, а активно впливае на них, контролюе законшсть, доцшьшсть i ефективнiсть використання виробничих ресурЫв.
Метою роботи е дослщження та вдосконалення бухгалтерського обль ку товарних ресурсiв оптового торговельного шдприемства, удосконалення системи фiнансового й управлшського облiку та контролю товарних ресур-сiв, проектування системи економiчного аналiзу та контролю ефективностi використання товарних ресуршв.
Об'ектом дослiдження е вибрана дшча система облiку та контролю руху товарних запаЫв шдприемства оптово1' торгiвлi ПП "Денара".
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Оргашзащю документо-обiгу на оптовому торговельному шдприемсга висвiтлено в працях украшсь-ких науковцiв: Ф.Ф. Бутинця, Н.П. Безруких, М.А. Деркач, В.О. Озерана, В.П. Косарева, Ю.Я. Литвина, А. Л. Лузша, А.Ш. Маргулiса, А.К. Марченка, М.С. Пушкаря, В.С. Рожнова, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка. Товари можуть надходити на тдприемство внаслщок ïx придбання у постачальника або тд-звггною особою, внеску до статутного кашталу, безоплатного надходження, виявлення внаслщок iнвентаризацiï тощо.
Як i будь-яю запаси, товари в момент ïx оприбуткування облжовують-ся за первюною вартiстю, яка включае всi витрати, пов'язаш з придбанням то-варiв i доведенням ïx до стану, в якому вони придатш до продажу. На збшь-шення вартосп товарiв належать, зокрема, транспортнi витрати, комiсiйнi ви-нагороди, вартiсть послуг товарних бiрж, митнi збори, витрати на зберпання i доставку, здшснеш стороннiми органiзацiями, витрати на заготалю, ван-