CC BY
40
депозитное бази банку, залучення депозилв е дуже актуальною. При прийнятт управлЫських ршень кер1вництво мае спиратися на повну, достов1рну i своечасну ¡нформац1ю. От-римання такоУ ^формаци можливо при використанн ¡нфор-мацiйно-аналiтичноí системи пщтримки прийняття упра-влiнських ршень, яка базуеться на використаннi комплексу методiв збору iнформацií. Разом ¡з тим потрiбно сказати, що формування такоУ системи можливе лише при взаемовип-днiй спiвпрацi банкiвських установ. Саме цей метод дозволить банювсьюй системi нашоУ краУни подолати кризовий стан i дозволить нашим банкам вийти на мiжнародний рЬ вень як за якiстю наданих послуг, так i за юльюстю залуче-них коштiв.
Список використаних джерел
1. Ширинская Е.Б., Пономарева H.A., Купчинский В.А. Финансово-аналитическая служба в банке. Практическое пособие [текст]. -М.: ФБК-ПРЕСС, 2005. - 144 с.
2. Поречкина Л. Стратегический маркетинг банковских услуг [текст]. - К.: Либщь, 1998. - 152 с.
3. Основи ¡нформафйно-аналтичноУ дильност [текст]: навч. по-сб / Захарова B.I., Фтпова Л.Я. - К.: «Центр учбовоУ л¡тератури», 2013. - 336 с.
4. Фалько A.B. Банковский маркетинг [текст]. - М.: АОЗТ: «ВЕЧЕ», 2006. - С. 320.
5. Новкова И.В. Банювский маркетинг та його роль у розвитку ринковоУ економ¡ки УкраУни [текст]. - К.: УкраУнська академ¡я зов-ышньоУ торг¡вл¡, 1999. - 63 с.
6. Бор М.З., Пятенко B.B. Стратегическое управление банковской деятельностью. Практические рекомендации. Международный опыт [текст]. - М.: Приор-Стрикс, 2005. - 160 с.
7. Котенко О.В. Перспективи формування ресурсно)" бази укра-Унськими банками п¡д впливом свтовоУ органкзацп торг¡вл¡. [Елек-трон. ресурс]. - Науковий вюник «Демократичне врядування», №8, 2011. Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/visnik8/fa-il/Kotenko.pdf
УДК 3382
О.В. ЗАВОРОТЬКО,
здобувач, Кивський нацюнальний економ\чний унверситет iм. Вадима Гетьмана, заступник начальника управлння - начальник в^лу Miнiстерства економiчного розвитку i TopriBni Украни
Теоретичш концепцп та цшьова спрямовашсть монетарной пол1тики економ1чного розвитку
conceptions of monetarnoy policy, and also the analysis of it is conducted strategic orientation which to the spivstavna aims of economic development (economy growing, full employment, stability of prices, balance of payments is balanced).
У статт пpoаналiзoванo основн теоретичн Ыдходи (кейнаанство, монетаризм, неокласика) до розробки кон-цепцй монетарной портики, а також проведено анапз i'i стратепчноi направленост, яка спвставна цлям еконо-мiчнoгo розвитку (екoнoмiчне зростання, повна зайня-т'ють, стабльнсть цн, збалансований плат'жний баланс).
Ключов1 слова: монетарна пoлiтика, теоретичн концепцп монетарноi полтики, принципи теоретичного консенсусу сучаснoi мoнетаpнoi теорН, стратепчн'1 ц!л!, ста-бльнсть цн.
В статье проанализированы основные теоретические подходы (кейнсианство, монетаризм, неоклассика) к разработке концепций монетарной политики, а также проведен анализ ее стратегической направленности, которая сопоставима с целями экономического развития (экономический рост, полная занятость, стабильность цен, сбалансированный платежный баланс).
Ключевые слова: монетарная политика, теоретические концепции монетарной политики, принципы теоретического консенсуса современной монетарной теории, стратегические цели, стабильность цен.
In the article the basic theoretical going (keynesianism, monetarism, neoclassicism) is analysed near development of
Keywords: monetarna policy, theoretical conceptions of monetarnoy policy, principles of theoretical consensus of modern monetarnoy theory, strategic aims, stability of prices.
Постановка проблемы. Розвиток нацюнально'У економН ки у посткризовому перюд1 неможливий без осмислення теоретичних п1дход1в р1зних концепцм до формування монетарно' пол1тики, внесок якоУ в економ1чне зростання продов-жуе збтьшуватися. П. Самуельсон, узагальнюючи основы теоретичн концепцп державного регулювання економки, вщзначив, що за допомогою проведення виваженоУ, теоретично осмисленоУ монетарноУ пол1тики можна уникнути р1з-ких економ1чних коливань та розраховувати на прогресивне зростання [1].
Необхщнють вивчення концепцм монетарноУ пол1тики та виб1р стратепчних цтей економ1чного розвитку зумовлено також необхщнютю змЫи методологи у вттены трансфор-мацмних перетворень для досягнення максим1зацГУ суспть-ного добробуту.
© О.В. ЗАВОРОТЬКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014 45
Анализ дослдженъ та публЫацш з проблеми. Теоретична проблематика формування концепцм монетарноУ по-л1тики та ГУ цтьово'У спрямованост розглядаеться як у прац-ях сучасних укра'Унських науковцв, зокрема В. Гейця, А. Гри-ценка, Я. Жалта, В. Лагулна, А. Мороза, Б. Панасюка, М. Савлука та ¡нших, так ¡ заруб1жних учених: С. Моюеева, Б. Бернанке, Дж. Кейнса, Ф. K¡дланда, Р. Лукаса, А. Мелтзе-ра, Ф. Мишюна Ф. Мод¡льян¡, М. Фрщмена та ¡нших.
Мета статт! полягае у визначенн¡ теоретичного пщгрунтя формування концепци монетарноУ пол¡тики економ¡чного розвитку та УУ стратег¡чних ц¡льових орюнтирю.
Виклад основного матер!алу. Монетарна политика б не-в¡дleмним компонентом економ¡чноУ пол¡тики держави. Якщо скористатися загальним визначенням поняття «полггика», можна стверджувати, що монетарна пол¡тика - це мистецтво управлЫня пропозиц¡eю грошей. Але звичайно, що таке виз-начення е надто загальним та не може розкривати змют практично! функци монетарноУ пол¡тики, тобто УУ роль у практик державного регулювання економ¡чного розвитку. На наш погляд, практичну функ^ю монетарноУ полггики можна визначити через УУ взаемозв'язок з ц¡лями загальнодержавноУ полггики, яка покликана виршувати держава для економнного розвитку.
Так, В. Лагупн та Т. Кричевська у своУй монографи «Монетарна пол¡тика в трансформацией економ¡ц¡: дов¡ра, стратеги, механ¡зми реал¡зац¡У» зазначають, що монетарна по-л¡тика, яка проводиться центральним банком, е складовою економ¡чноУ пол™ки держави ¡ являе собою сукупнють за-ход¡в, спрямованих на забезпечення нормального функцю-нування ¡ розвитку грошового ринку. K¡нцев¡ ц¡л¡ монетарноУ пол™ки не можуть не збгатися з ц¡лями економ¡чноУ полЬ тики держави у цтому: економ¡чне зростання, повна зайня-т¡сть, стаб¡льн¡сть цЫ, збалансований плат¡жний баланс [2].
Колектив авторв А. Мороз, М. Пуховюна, М. Савлук та ¡н. у пщручнику «Центральний банк та грошово-кредитна полЬ тика» визначають монетарну пол™ку як «комплекс взае-мозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегщь визначених соц^льно-економнних ц¡лей, заход¡в щодо регулювання грошового ринку, як зд¡йснюe держава через центральний банк» [3].
На наш погляд, таю твердження справедливг Монетарна пол™ка повинна бути ув'язана з ¡ншими напрямами еконо-мнно'У пол¡тики, спрямованоУ на розвиток краУни, мати спв-ставн¡ ц¡л¡ та здмснюватися через центральний банк.
Для розумЫня механ¡зм¡в впливу монетарноУ полгшки на економ¡чний розвиток проанал¡зуeмо рвы теоретичн концепци:
- кейнс¡анську концеп^ю (Дж. Кейнс, Дж. X¡кс, Е. Хансен, Дж. Тоб¡н, Н. Калдор, П. Девщсон, А. Лейонхувуд, Р. Солоу, Ф. Модтьяы);
- ктьюсну теор¡ю грошей (монетаризм) (I. Фшер, Г. Саймоне, М. Фрщмен, А. Шварц, Д. Мейзельман, К. Бруннер, А. Мелтзер);
- нову класичну школу (Р. Лукас, Т. Сарджент, Ф. Юдланд, Е. Прескотт);
- новий неокласичний синтез (Б. Бернанке, Дж. Гал^ М. Гудфренд, М. Вудфорд, К. Гудхард, Ф. Мишюн, К. Рогофф, К. Уолш, П. Кругман, Л. Свенссон, С. Фшер).
Так, кейнаанський вар^нт монетарноУ полгтики грунту-еться на активн¡й рол¡ грошей в економнному розвитку.
В¡дпов¡дно до даноУ концепци використання в¡дсотковоУ ставки для стимулювання дтовоУ активност¡ е ефективним ¡н-струментом монетарноУ полгшки. Зниження в¡дсотковоУ ставки стимулюе ¡нвестици в поточному пер¡од¡, а використання виробничих потужностей, створених в результат реал¡зац¡У ¡н-вестиц¡йних проекта, визначае динам¡ку нац¡онального валового доходу в майбутньому пер¡од¡. Загалом, зв'язок вщсотковоУ ставки з нацюнальним доходом через зм¡ну обсягу ¡нве-стиц¡й е одним з основних положень у кейнаанському варвн-т¡ монетарноУ пол¡тики. А використання вщсотковоУ ставки для стимулювання дтовоУ активност та зростання нац¡онального доходу е ефективним ¡нструментом, який може застосовува-тися в середньостроковому перюдг
У рамках даноУ концепц¡i' вважаеться, що ¡нфляц¡я позитивно впливае на економ¡чне зростання. Так, передбачаеть-ся ¡нфляц¡йний випуск грошей в обг, тобто зростання гро-шово'У маси понад необх¡дну. На думку Дж. ТобЫа, ¡нфляц¡я спонукае людей вщмовлятися в¡д збер¡гання грошей та вкладати Ух в доходн¡ активи, що ¡ призводить до ¡нтенсифЬ кац¡i' кап¡талу та економ¡чного зростання [4].
Водночас монетарна пол™ка може виявитися ¡ нед^з-датною: якщо в¡дсотков¡ ставки дуже низьк¡ - втрачаеться зв'язок м¡ж пропозиц¡eю грошей та сукупним попитом; якщо очкування ¡нвесторю песим¡стичн¡ - зниження вщсотковоУ ставки не вплине до зростання ¡нвестицмно'У активность
Монетаристська концепц¡я була розроблена М. Фрщменом на основ¡ к¡льк¡сноi' теори грошей. Iнфляц¡я та економнне зростання повlязан¡ через просте рвняння загального обсягу ви-трат в економ¡ц¡ та загального обсягу грошей в об^: М * V = Р * У,
де М - ктьюсть грошей в економщ (пропозиц¡я грошей або грошова маса), V - швидюсть об¡гу грошей, Р - загаль-ний р¡вень ц¡н в економщ, У - сукупний обсяг випуску у реальному вимр. Вщповщно до ктьюсно'У теор¡i' грошей, V та У визначаються незалежно вщ ¡нших змЫних даного рюняння, а тому пост¡йн¡. Грошова маса М е екзогенною величиною, тобто визначаеться урядом ¡ не пов'язана з V та У. У моне-таристсьюй концепци швидк¡сть грошового об^ мае таке ж значення, як вщсоткова ставка в кейнаансьюй теори.
Монетаристи критикували кейнс¡анську концеп^ю монетарноУ пол¡тики, оск¡льки вважали, що орюнтуватися на вщ-соткову ставку при реалвацп монетарноУ полгтики не можна. На думку монетариста, центральний банк не в змоз¡ упра-вляти в¡дсотковими ставками через Ух високу волатильнють, а повинен орюнтуватися на к¡льк¡сть грошей в обгу.
Грош¡ в¡д¡грають активну роль в економнному розвитку ттьки в короткостроковому пер¡од¡. Зб¡льшення пропозици грошей в короткостроковому пер^ призводить до того, що
46 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (156)/2014
в eкoнoмiчниx aгeнтiв збiльшyютьcя витpaти. Ha збтыхення витpaт eкoнoмiчниx aгeнтiв виpoбники pear^^ зб^ых^н-ням випycкy, aлe цe тiльки кopoткocтpoкoвий eфeкт. У дoв-гocтpoкoвoмy пepioдi цiни нa тoвapи тa пocлyги peaгyють нa зб^ых^ння пoпитy швидшe, нiж збiльшeння зapплaт. З пли-нoм чacy eкoнoмiчнi aгeнти poзyмiють, щo збiльшeння ïx дo-xoдiв cyпpoвoджyeтьcя збiльшeнням цЫ, якe знижуе peaль-ну юльюсть гpoшeй в oбiгy тa пoвepтae piвeнь випycкy в пo-пepeднiй cтaн. Oтжe, вiдпoвiднo дo дaнoï кoнцeпцiï, в дoвгoc-тpoкoвoмy пepioдi гpoшi нeйтpaльнi вiднocнo peaльнoгo era-нoмiчнoгo зpocтaння. Дaнa нeйтpaльнicть oзнaчae, щo CTa-бiльнicть цiн y дoвгocтpoкoвoмy пepioдi е кiнцeвoю (cтpaтe-гiчнoю] мeтoю мoнeтapнoï пoлiтики.
Для дocягнeння cтaбiльнoгo piвня iнфляцiï, зa твepджeн-ням мoнeтapиcтiв, цeнтpaльний бaнк пoвинeн зaбeзпeчyвa-ти зpocтaння гpoшoвиx aгpeгaтiв y вiдпoвiднocтi дo дoвгoc-тpoкoвиx тeмпiв зpocтaння ВВП. У paмкax ^eï кoнцeпцiï Ы-фля^я пoв'язaнa з випepeджaючим тeмпoм зpocтaння гpo-шeй (aбo ж швидкocтi ïx oбiгy] нaд тeмпaми зpocтaння ви-poбництвa. Дaнa кoнцeпцiя мoнeтapнoï пoлiтики як ^CTpy-мeнт знижeння iнфляцiï пpипycкae лишe oдин iнcтpyмeнт -змeншeння гpoшoвoï пpoпoзицiï.
Moнeтapиcти нaпoлягaли нa пpoвeдeннi нopмaтивнoï пo-лiтики, тoбтo зa пeвними пpaвилaми, тa були пpoти диcкpe-цiйнoï пoлiтики (якa peaгye нa кoливaння eкoнoмiчнoï кoн'юнктypи], щo пoв'язaнo з icнyвaнням тpивaлиx тимчaco-виx лaгiв мiж eкoнoмiчнoю динaмiкoю тa peaлiзaцieю ди^ кpeцiйнoï пoлiтики. Cyпepeчкa пщ нaзвoю «пpaвилa пpoти гнyчкocтi» пpoдoвжyeтьcя i cьoгoднi.
Hoвa клacичнa кoнцeпцiя, ocнoвa якoï бyлa зaклaдeнa нa пoчaткy 7Q-x poкiв минyлoгo cтoлiття, знaчнoю мipoю змЬ нилa пoгляди нa poль мoнeтapнoï пoлiтики для eкoнoмiчнoмy poзвиткy. Пpeдcтaвники дaнoï кoнцeпцiï cтвepджyють, щo в yмoвax пepeвaжaння paцioнaльниx oчiкyвaнь зaxoди мoнe-тapнoï пoлiтики нe впливaють нa peaльнi eкoнoмiчнi змiннi -нa eкoнoмiчнe зpocтaння тa бeзpoбiття. Дaнe пoлoжeння cy-пepeчить кeйнciaнcькiй кoнцeпцiï, згiднo з якoю гpoшi вщЬ Tpa^!^ aктивнy poль в eкoнoмiчнoмy poзвиткy. Taкoж ця кoнцeпцiя cyпepeчить мoнeтapиcтcькiй кoнцeпцiï мoнeтapнoï пoлiтики, якa пepeдбaчae, щo гpoшi нeйтpaльнi пo вiднoшeн-ню дo peaльниx eкoнoмiчниx вeличин тiльки в дoвгocтpoкo-вoмy пepioдi, aлe мoжyть пpизвecти дo збiльшeння eкoнo-мiчнoгo зpocтaння в кopoткocтpoкoвoмy пepioдi.
Ocoбливy пoпyляpнicть тeopiя paцioнaльниx oчiкyвaнь o^ pимaлa пicля oпpилюднeння poбoти P. Лyкaca, в яюй бyлo пoяcнeнo взaeмoзв'язoк iнфляцiï з бeзpoбiттям iз викopи-cтaнням тeopiï paцioнaльниx oчiкyвaнь [5].
Biдпoвiднo дo дaнoï кoнцeпцiï eкoнoмiчнi aгeнти мaють cпpaвy з нeдocкoнaлoю iнфopмaцieю i^flo змiни зaгaльнo-гo piвня цЫ, зoкpeмa, вoни нe знaють, чи е змiнa зapплaти peaльнoю (нaпpиклaд, внacлiдoк зpocтaння пoпитy нa ïx^ пocлyги] aбo ж пpocтo мoжe бути вiдoбpaжeнням зpocтaння зaгaльнoгo piвня цiн. Якщo збiльшeння ïxньoï зapплaти е pe-
aльним, eкoнoмiчнi aгeнти збiльшyють ^o': витpaти, aлe як-щo збiльшeння пoв'язaнe зi зpocтaнням iнфляцiï, peaльнi eкoнoмiчнi змiннi нe змiнюютьcя.
У paмкax дaнoï кoнцeпцiï цeнтpaльний бaнк пoвинeн peaлi-зoвyвaти пpoзopy, пocлiдoвнy тa зpoзyмiлy гpoмaдcькocтi мo-нeтapнy пoлiтикy: зacтocoвyвaти зaмicть диcкpeцiйнoï пoлiти-ки, зacнoвaнoï нa пoвнoвaжeнняx гpoшoвoï влaди, oкpeмo визнaчeнi пpaвилa y кoнкpeтнiй мaкpoeкoнoмiчнiй cm^a^i.
Koнцeпцiя нoвoгo нeoклacичнoгo cинтeзy aбo нoвa №й-нciaнcькa мoдeль мoнeтapнoï пoлiтики являе coбoю œoep^-ний cинтeз кeйнciaнcькoï, мoнeтapиcтcькoï тa нoвoï клacич-нoï кoнцeпцiй.
Ця кoнцeпцiя зa визнaчeнням Б. Maккaллyмa е «бiблieю» eкoнoмicтiв y гaлyзi мoнeтapнoï тeopiï нa нaйближчi дecяти-piччя [6], a зa cлoвaми M. Гyдфpeндa - е тeopeтичним ган-ceнcycoм cyчacнoï мoнeтapнoï тeopiï [7].
Ocнoвними дeтepмiнaнтaми цieï кoнцeпцiï е: пpiopитeтнicть зaбeзпeчeння цiнoвoï cтaбiльнocтi; тapгeтyвaння бaзoвoï Ы-фляци, a нe iндeкcy cпoживчиx цiн; тpaнcпapeнтнicть мoнeтap-нoï пoлiтики пpи тapгeтyвaннi Ыфляци; викopиcтaння пoпepe-джyвaльниx зaxoдiв пpи peгyлювaннi вiдcoткoвoю cтaвкoю.
Дaнa кoнцeпцiя мoнeтapнoï пoлiтики зacнoвaнa нa тaкиx пpинципax, якi cвoepiдним чинoм пoeднyють y co6í пpинципи пoпepeдньo poзглянyтиx кoнцeпцiй, cepeд ниx:
1. 1нфля^я е гpoшoвим фeнoмeнoм, a вiдcoткoвi cтaвки пo-виннi бути викopиcтaнi для ïï peгyлювaння, щo пoeднye в co6í eлeмeнти як мoнeтapизмy (гpoшoвий xapaктep iнфляцiï], тaк i кeйнciaнcтвa (вiдcoткoвa cтaвкa]. Cyчacний пщ^д дo мoнeтap-нoï пoлiтики пpипycкae викopиcтaння eлeмeнтiв кeйнciaнcькoï кoнцeпцiï y виглядi yпpaвлiння вiдcoткoвoю cтaвкoю як ^CTpy-мeнтoм мoнeтapнoï пoлiтики. Ta^ вiдcoткoвi cтaвки викopи-cтoвyютьcя для peгyлювaння iнфляцiï нa ocнoвi тeopeтичнoгo пoлoжeння пpo звopoтнy зaлeжнicть циx змiнниx.
Oднaк cлiд зaзнaчити, щщэ викopиcтaння вiдcoткoвиx cтa-вoк як iнcтpyмeнтy peгyлювaння iнфляцiï cyпepeчить мoнe-тapиcтcькiй кoнцeпцiï. Taким чинoм, нa нaшy думку, чacтo виcлoвлювaнa тeзa пpo тe, щo мoнeтapнa пoлiтикa в poзви-нeниx кpaïнax зacнoвaнa нa мoнeтapизмi, нe зoвciм rnpa-вeдливa. Boднoчac вaжливим здoбyткoм ^eï кoнцeпцiï е визнaння цeнтpaльними бaнкaми тoгo, щo yтpимaння iн-фляци пiд кoнтpoлeм е ïx пpямoю вiдпoвiдaльнicтю.
2. У дoвгocтpoкoвoмy пepioдi пepeдбaчaeтьcя вiдcyтнicть кoмпpoмicy мiж Ыфля^ею тa бeзpoбiттям [В]. Цeй пpинцип зacнoвaний нa мoнeтapиcтcькiй тa нoвiй клacичнiй кoнцeпцiяx мoнeтapнoï пoлiтики тa пepeдбaчae нeйтpaльнicть гpoшeй пo вiднoшeнню дo eкoнoмiчнoгo зpocтaння в дoвгocтpoкoвoмy пepioдi, ocкiльки в дoвгocтpoкoвoмy пepioдi кpивa Фiллiпca (вибip мiж двoмa кoнкypyючими цiлями - iнфляцieю тa бeзpo-бiттям, i який piвeнь iнфляцiï нeoбxiднo вcтaнoвлювaти, щoб дocягти бiльш низькoгo piвня бeзpoбiття] е вepтикaльнoю, a cпpoби, щoб знизити piвeнь бeзpoбiття нижчe пpиpoднoгo piв-ня, пpизвeдyть лишe дo зpocтaння iнфляцiï. Oтжe, цiнoвa cтa-бтьнють пepeдбaчae дoвгocтpoкoвий кoмпpoмic - низьга iн-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Ó^arni № 5 (156)/2014 47
фляцiя cпpияe пiдвищенню ефективнocтi, a oтже пщвищенню piвня зaйнятocтi в дoвгocтpoкoвiй пеpcпективi.
Toмy в дoвгocтpoкoвoмy пеpioдi немoжливo, пpocтo збть-шуючи пpoпoзицiю Tpo^^ забезпечити екoнoмiчне зpocтaн-ня. Paзoм iз тим y paмкax дaнoï кoнцепцiï визнaeтьcя, щo в га-poткocтpoкoвoмy пеpioдi збiльшення iнфляцiï мoже надати пo-зитивний вплив екoнoмiчнoмy зpocтaнню. Це oбyмoвленo тим, |щ| в кopoткocтpoкoвoмy пеpioдi збiльшення Ыфляци мoже cпpиймaтиcя екoнoмiчними агентами як нacлiдoк пiдвищення пoпитy, щo мoже пpивеcти дo екoнoмiчнoгo пiдйoмy.
3. Наступний пpинцип cyчacнoí' кoнцепцiï мoнетapнoï пoлi-тики - це yтpимaння цiнoвoï cтaбiльнocтi [9], який фунтуеть-cя на мoнетapиcтcькiй та нoвiй клacичнiй кoнцепцiяx. Пpи-чина зaкpiплення цiнoвoí' cтaбiльнocтi як нaйкpaщoгo вне^у мoнетapнoï пoлiтики у забезпечення екoнoмiчнoгo poзвиткy oбyмoвленo декiлькoмa пpичинaми.
Ta^ цiнoвa cтaбiльнicть cпpияe пiдвищенню ефективнocтi викopиcтaння виpoбничиx pеcypciв в екoнoмiцi, виcoкa ж Ы-фляцiя п^ивае poль гpoшей як зacoбy oбмiнy, дiючи як гpo-шoвий пoдaтoк.
B yмoвax виcoкoï iнфляцiï екoнoмiчнi агенти нaмaгaютьcя якнайшвидше витpaтити ^of зaoщaдження. Toмy зpocтae пoпит на piзнi бaнкiвcькi пocлyги, щo змушуе банки poзши-pювaти cвoю дiяльнicть, вкладати iнвеcтицiï caме у фЫанм-вий cектop, а не у виpoбничий. Kpiм тoгo, виcoкa Ыфля^я викликае невизнaченicть щoдo мaйбyтньoгo piвня цiн, щo заважае пpиймaти пpaвильнi piшення фipмaми та дoмoгoc-пoдapcтвaми, та знижуе екoнoмiчнy ефективнicть.
4. Пpoвiднa poль oчiкyвaнь у забезпеченн цiнoвoí' стабть-нocтi. Цей пpинцип зacнoвaний на теopiï paцioнaльниx oчiкy-вань P. Лyкaca, яка пеpедбaчae, щo oчiкyвaння екoнoмiчниx aгентiв щoдo мaйбyтньoí' мoнетapнoï пoлiтики вiдiгpaють ва-жливу poль у зaбезпеченнi екoнoмiчнoгo poзвиткy. Згiднo з цим пpинципoм центpaльний банк пoвинен чiткo дoнеcти дo cycпiльcтвa цiлi cвoeí' пoлiтики.
Даний пpинцип зacнoвaний на мoделi випеpеджaючoí' пoве-дiнки Ф. Юдланда та E. Пpеcкoттa [1O] та мoделi чacoвoí' неузга-дженocтi мoнетapнoí' пoлiтики у чaci P. Бoppoy та Д. Гopдoнa [11].
Пpoблемa чacoвoï неyзгoдженocтi як дoпoвнення дo мo-делi випеpеджaючoí' пoведiнки мoже виникнути, якщo мoне-тapнa пoлiтикa пpoвoдитьcя на poзcyд (диcкpецiйнo), !o пpизвoдить дo гipшиx дoвгocтpoкoвиx pезyльтaтiв, нiж мoже бути дocягнyтo шляxoм викopиcтaння визнaчениx заздале-гiдь пpaвил пoлiтики. Зoкpемa, центpaльний банк мoже ви-кopиcтoвyвaти кopoткy кpивy Ф^пм (кoмпpoмic мiж Ы-фляцieю та безpoбiттям), але дoмoгocпoдapcтвa будуть га-pигyвaти oчiкyвaння, пеpедбaчaючи екcпaнcioнicтcькy мo-нетapнy пoлiтикy, щo пpизведе ттьки дo зpocтaння iнфляцiï без кopoткocтpoкoвoгo збiльшення зaйнятocтi. 1ншими ^o-вами, без вcтaнoвлення пpaвил центpaльний банк буде не в змoзi пocлiдoвнo cлiдyвaти oбpaнiй пoлiтицi з плинoм чacy. Оптимальний план пpoведення пoлiтики cтae неyзгoдженим у чaci, i, таким чинoм, вiд ньoгo вiдмoвляютьcя.
Отже, теopетичне ocмиcлення пpoвiдниx ганцепцм деp-жaвнoгo pегyлювaння екoнoмiки на cyчacнoмy етaпi пщ-твеpджye кoнcенcycний пiдxiд у пpoведення мoнетapнoí' пo-лiтики з визначенням ocнoвнoгo cтpaтегiчнoгo opieнтиpy, aбo цiлi мoнетapнoï пoлiтики, яке визнaчaeтьcя цiнoвoю ста-бтьнютю. Boднoчac мoнетapнa пoлiтикa е cклaдoвoю стабН лiзaцiйнoï пoлiтики деpжaви, тому ïï дiяльнicть, як i фюкаль-нoí' пoлiтики, пoвиннa бути cпpямoвaнa на дocягнення opieн-тиpiв «мaгiчнoгo чoтиpикyтникa», якi е цiлями екoнoмiчнoгo poзвиткy: cтaбiльне екoнoмiчне зpocтaння (пpиpicт BBП), цН нoвa cтaбiльнicть (ви^ток Ыфляцп), дocягнення пoвнoí' зай-нятocтi (вiдcoтoк безpoбiття), зoвнiшньoекoнoмiчнa стабть-нють (piвнoвaжний плaтiжний бaлaнc) [12].
Bиникae питання, якi iз пеpелiчениx opieнтиpiв мoжyть бути cтpaтегiчними цтями мoнетapнoï пoлiтики?
Taк, цiль cтaбiльнoгo екoнoмiчнoгo зpocтaння cпиpaeтьcя на poзшиpене тлумачення кaтегopií' «екoнoмiчне зpocтaн-ня», згiднo з яким будь-яке зpocтaння oбcягiв виpoбництвa е екoнoмiчним зpocтaнням. B дiйcнocтi екoнoмiчне зpocтaн-ня - це лише таке зpocтaння oбcягiв виpoбництвa, яке o6-yмoвлюeтьcя зpocтaнням межi виpoбничиx мoжливocтей нaцioнaльнoï' екoнoмiки, щo пpoявляeтьcя чеpез зpocтaння пoтенцiйнoгo BBП.
Aле екoнoмiчне зpocтaння в такий cпociб cпocтеpiгaeтьcя лише у дoвгocтpoкoвoмy пеpioдi як тенден^я, дo якoï тяжie екoнoмiкa. Остання зaбезпечyeтьcя за paxyнoк збiльшення кiлькocтi фaктopiв виpoбництвa та пiдвищення ïx пpoдyктив-нocтi. Збiльшення пpoпoзицiï Tpoix^ у дoвгocтpoкoвoмy пе-pioдi, гали cпpaцьoвye пpинцип «нейтpaльнocтi», змiнюe лише нoмiнaльнi пoкaзники екoнoмiки i не впливае на и pеaль-нi (нaтypaльнi) пapaметpи, в тому чи^ i на пoтенцiйний BB^
Ocкiльки мoнетapнa пoлiтикa е cклaдoвим елементoм cтaбiлiзaцiйнoí' пoлiтики, вoнa мoже впливати на зpocтaння oбcягiв виpoбництвa лише в кopoткocтpoкoвoмy пеpioдi. Ta-ке зpocтaння дocягaeтьcя чеpез вплив мoнетapнoï екcпaнcií' на збiльшення cyкyпнoгo пoпитy, яке незaлежнo вiд динамН ки пoтенцiйнoгo BBП pеaлiзyeтьcя за paxyнoк пiдвищення piвня викopиcтaння нaявниx виpoбничиx пoтyжнocтей ега-нoмiки, тобто на ocнoвi ycyнення pецеciйнoгo poзpивy. Зpo-cтaння oбcягiв виpoбництвa в такий cпociб е не екoнoмiчним зpocтaнням, а екoнoмiчним вiднoвленням, яке xapaктеpизye пpoцеc пoжвaвлення у CTpy^ypi екoнoмiчнoгo циклу. Toмy дo цтей мoнетapнoí' пoлiтики мoжнa вiднеcти не pегyлювaн-ня екoнoмiчнoгo зpocтaння, а cтвopення мoнетapниx cтимy-лiв дo екoнoмiчнoгo вiднoвлення, яке зaбезпечyютьcя на oc-нoвi зpocтaння oбcягiв виpoбництвa дo пoтенцiйнoгo piвня.
Цiнoвa стабтьнють - це такий незначний пpиpicт iндекcy iнфляцií', який не вpaxoвyeтьcя в пpoцеci пiдпpиeмницькoí' дiяльнocтi та пpийняття дiлoвиx piшень [1З].
У дiйcнocтi iнфляцiя не е чиннигам, який впливае на pе-альы змiни в екoнoмiцi. Biд Ыфляцп залежать лише мoне-тapнi пеpедyмoви екoнoмiчнoгo poзвиткy, якi мoжyть бути cпpиятливими aбo не cпpиятливими. Haйcпpиятливiшим е
48 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 5 (156)/2014
такий р1вень ¡нфляцп, який не створюе перешкод соц1аль-но-економнному розвитку.
Низька ¡нфляцт не суперечить природ¡ ринково'' економЬ ки, в як¡й ц¡на виконуе суттеву регулятивну роль. По-перше, в ринковм економ¡ц¡ ¡снуе так звана жорстюсть ц¡н та заро-б^ноУ плати за яко'' при збтьшенн ¡нфляц¡í в¡дбуваeться ко-рекц¡я реально'' заробгжо'' плати ¡ ц¡н та пщвищуеться ефек-тивн¡сть виробництва. По-друге, занадто низький р¡вень ¡н-фляци вимагае п¡дтримання високого р¡вня безроб^тя, об-умовленого альтернативою, яка випливае ¡з криво'' Ф¡л¡пса. Ця обставина ускладнюе виконання монетарною пол¡тикою стаб^зацмно'' функцп. По-трете, низька ¡ тим бтьше ну-льова ¡нфляц¡я визначае низький р¡вень в¡дсотковиx ставок. За цих умов альтернативна варт¡сть грошей може досягати такого низького рвня, за якого економнн суб'екти втрача-ють бажання вкладати грош¡ у ф¡нансов¡ активи, а в¡ддають переваги лквщносл, що у п¡дсумку породжуе пастку лквщ-ност¡ ¡ робить монетарну пол™ку неефективною.
Отже, стабтьнють ц¡н можна в¡днести до стратепчних цЬ лей монетарно'' пол¡тики.
Для виконання функци досягнення повно'' зайнятост монетарна пол¡тика мае забезпечувати зменшення безроб¡ття до природного рвня. Але зазначена ц¡ль не е автономною. Вона слугуе ¡ншим вщображенням основного ор¡eнтиру, який пов'язаний ¡з необx¡дн¡стю забезпечення зростання обсяг¡в виробництва до потенцмно'' величини. Це означае, що монетарна пол¡тика, яка пщ час спаду в економщ мае стимулюва-ти зростання обсяпв реального ВВП до потенцмно'' величини, одночасно забезпечуе наближення економ¡ки до стану повно'' зайнятоси а безробггтя - до природного р¡вня.
Зовышньоекономнна стаб¡льн¡сть. Монетарна пол¡тика в особ¡ центрального банку може безпосередньо впливати на вирюнювання плат¡жного балансу через операцп з резер-вними активами й опосередковано через валютно-курсову та процентну пол™ку. K¡нцевою метою тако'' пол¡тики може бути стимулювання зростання або зменшення чистого ек-спорту та створення вщповщного кл¡мату в крап-л для ¡но-земного ¡нвестування. Конкретна спрямован¡сть монетарно'' пол¡тики вщносно регулювання плат¡жного балансу зал-ежить вщ стану нац¡ональноí економ¡ки та економнно'' полЬ тики взагал¡. Але за будь-яких умов вир¡внювання платяного балансу е п¡дпорядкованим до цо ц¡новоí стаб¡льност¡.
Отже, ми визначили, що стратепчною ц¡ллю монетарно'' пол¡тики е стаб¡льн¡сть ц¡н або цЫова стаб¡льн¡сть, завдяки чому вщбуваеться п¡дтримання тако'' ц¡ново'' динам¡ки, яка оптим^уе сп¡вв¡дношення м¡ж сусп¡льними втратами та результатами, що виникають у процес ¡нфляцмного зростання нацюнально'' економ¡ки.
Висновки
Доведено використання консенсусного пщходу до прове-дення монетарно'' полггики, заснованого на поеднанн еле-
мент¡в кейнаансько'', монетаристсько'' та неокласично'' кон-цепц¡й, що визначаеться реал¡зац¡eю монетарно'' пол¡тики з урахуванням динамки вщсотково'' ставки та монетарного впливу на цЫову динам¡ку та е найкращим внеском в еконо-м¡чний розвиток.
В умовах посткризового розвитку економки Укра'ни п¡-двищення ефективнос^ проведення монетарно'' пол¡тики можливо лише за умови розробки та впровадження и теоретично обгрунтовано'', ц¡л¡сно'' концепц¡''. Основн¡ принципи ц^'' концепц¡'' мають базуватися на використаны теоретичного св¡тового досв¡ду в сфер¡ монетарно'' пол¡тики ¡з врах-уванням особливостей в¡тчизняноí економ¡ки та на встано-вленн¡ ч¡тко визначених стратепчних цтях економ¡чного розвитку; на забезпеченш модельно-прогнозних п¡дxодаx врахування насл¡дк¡в монетарних заxод¡в.
Список використаних джерел
1. Самуельсон П. Економка. - Т. 1. - М.: НПО «Аллон», 1997. -496 с.
2. Лагупн В., Кричевська Т. Монетарна политика в трансформацией економ1ц1: дов1ра, стратег1я, механкзми реал1зацГ(: Монограф1я. - К.: Ки'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 22 с., 269 с.
3. Мороз А., Пуховюна М., Савлук М. та ¡н. Центральний банк та гро-шово-кредитна полiтика: Пщручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 382 с., 556 с.
4. Тобин Дж. Денежная политика и экономический рост / Пер. с англ. - М., 2009. - 272 с.
5. Lucas R.E. Expectations and the neutrality of money // Journal of Economic theory. 1972. 4 (April). - P. 103-124.
6. McCallum B.T. Michael Woodford's contributions to monetary economics // Wieland V. (Ed.), The Science and Practice of Monetary Policy Today. Springer, Berlin, 2010. - P. 3-8.
7. Goodfriend M. How the world achieved consensus on monetary policy // NBER working paper 1 3580; http://www.nber.org/pa-pers/w13580
8. Monetary policy - lessons from the crisis / Speech by Christian Noyer / Governor of the Bank of France, at the Bank France/Bundesbank Spring Conference on «Fiscal and Monetary policy challenges in the short and long run», Humburg, 19 May, 2011. - P. 9.
9. Monetary policy strategy: lessons from the crisis / Frederic S. Mishkin / NBER working paper. - 2011. - №16755. February. -P. 62.
10. Kydland Finn E., and Edward C. Prescott (1977). Rules Rather Than Discretion: The Inconsistency of Optimal Plans // Journal of Political Economy. - Vol. 85 (June). - P. 473-492.
11. Barro, Robert J., and David B. Gordon (1983). Rules, Discretion, and Reputation in a Model of Monetary Policy // Journal of Monetary Economics. - Vol. 12 (no. 1). - P. 101-122.
12. Савченко А. Макроекономка: Пщручник. - К.: КНЕУ, 2005. -441 с.
13. Моисеев С. Денежно-кредитна политика: теория и практика. Учебное пособие. - М., Московская финансово-промышленная академия, 2011. - 193 с., 784 с.
Формування ринкових вщносин в Укра'ш № 5 (156)/2014 49
