CC BY
15
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
2. Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kyivstar.net/about / kyivstar_today/.
3. Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.life.com.ua/ index. php? area=general&lng=uk&page= 1-1.
4. Офщшний сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrtelecom.ua / about/today/cell.
Зборовская Т.Э. Развитие мобильной связи как отрасли национальной экономики Украины
Очерчены направления развития мобильной связи как отрасли национальной экономики за годы независимой Украины. Раскрыты особенности конкурентной борьбы между операторами на рынке мобильной связи страны. Подчеркнуты направления последующих исследований с целью улучшения функционирования отрасли.
Ключевые слова: мобильная связь, национальная экономика, отрасль, развитие.
Zborovskaya T.E. Development of mobile communication as industries of national economy of Ukraine
Outlined directions of development of mobile communication as industries of national economy for years independent Ukraine. The features of competitive activity are exposed between operators at the market of mobile communication of country. Outlined direction of subsequent researches with the purpose of improvement of functioning of industry.
Keywords: mobile communication, national economy, industry, development.
УДК 3 78 Студ. А.1. Кадочткова;
доц. О.€. Шайда, канд. екон. наук -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1МПОРТУ АГРОПРОМИСЛОВО1 ПРОДУКЦП В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА
УКРА1НИ В СОТ
Розглянуто наслщки вступу Украши до СОТ, окреслено перспективи, як отри-мае Украша вщ членства в цш оргашзацп, а також проаналiзовано перепони, з якими вона з1ткнулася на шляху реал1зацп цього напряму. Придшено увагу виявленню впли-ву вступу до СОТ на функщонування агропромисловому сектору, який для Украши е одним з прюритетних i розвиток якого е запорукою розвитку економши Украши.
Ключов1 слова: агропромисловий комплекс, СОТ, iмпорт, мито.
Вступ. З 2008 р. Украша е повноправним членом Свiтовоi оргашзацп торпвл1 (СОТ). Украша багато в чому виграе вщ цього: це стосуеться як сшьського господарства, так i шших секторiв. Розгляд у цш публжацп нас-лщюв членства буде зосереджено на порядку та обмеженнях, яю, очевидно, стосуватимуться сшьського господарства та аграрних пол^июв в Украшь
Теоретико-методолопчш проблеми формування зовнiшньоекономiч-них стратегш держави дослщжують втизняш та зарубiжнi вчеш, зокрема: 1.С. Гладков, Ш. Фон Крамор-Таубадель, Л.В. Пельтек, О.П. Подцерковний, В.В. Швед, Л.О. Чорна [1-4].
Виклад основного матерiалу. Участь у СОТ надае стимулiв та приско-рюе реформування аграрноi пол^ики Украши i зобов'язуе Украшу дотримува-тися бшьш стабiльноi та прозороi аграрноi полiтики. Це позитивно впливае на втизняш та iноземнi швестицп. Iнвестицiйнi ресурси мають особливе значен-ня для такого сектору, як сшьське господарство, що потребуе значного вкла-
242
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
дення кашталу та впровадження ноу-хау. Як наслщок, Укра!на як член СОТ зможе швидше розвинути свiй аграрний потенщал на благо вше! економiки.
Членство в СОТ надае Укра!ш також право голосу в майбутшх дебатах довкола мiжнародних правил здшснення аграрно! полiтики та торгiвлi сшьськогосподарською продукцiею. Маючи порiвняльнi переваги у сшьсько-му господарствi та статус "мало!" кра!ни-експортера таких основних сшьсь-когосподарських продуктiв помiрно! клiматично! зони, як зерно та насшня олшних культур (а потенцiйно також продуклв тваринництва), Укра!нi просто судилося стати членом Кейрнсько! групи. Як i членам Кейрнсько! групи, Укра!ш вкрай необхiднi однаковi правила гри на мiжнародних ринках сшьсь-кого господарсько! продукцi!.
Як член СОТ Укра!на змогла отримати доступ до мехашзму СОТ для врегулювання суперечок та стала бшьш захищеною вщ свавiлля !! торгових партнерiв. Сшьське господарство займае особливе мiсце в СОТ, головним чином через те, що воно впродовж уше! ютори цiе! органiзацi! та !! попередницi, ГАТТ, не зазнавало ютотних обмежень [4].
Збiльшення iмпорту сiльськогосподарсько! продукцi! заслуговуе бiльш детального розгляду. Одним з основних факторiв ризику вщ вступу Укра!ни до СОТ були побоювання масового ввезення продовольчих товарiв через зниження митних ставок. Таю прогнози не шдтвердились. По-перше, збiльшення iмпорту товарiв продовольчого характеру мало помiрний характер - 11 % (за червень-грудень 2009 р., порiвняно з аналопчним перюдом 2008 р.), при цьому зовшшньоторговельне сальдо залишилось не тiльки пози-тивним, але й збiльшилось у 2,7 раза. По-друге, значне збшьшення iмпорту спостерiгалось тiльки для деяких груп товарiв та мотивувалось скорше причинами внутрiшнього характеру та незадоволенням споживчих потреб насе-лення у таких товарах [2].
Зниження ставок iмпортних тарифiв на сшьськогосподарсью товари не вiдбувалось одночасно з вступом до СОТ. Так, останш 5 роюв в Укра!ш спостерiгаеться тенденцiя до зниження захисту внутршнього ринку сшьсько-господарських товарiв. Ще до запровадження iмпортних тарифiв, погодже-них пiд час вступу Укра!ни до СОТ (до 16.05.08 р.), поступово ставка iмпор-тного мита у перерахунку в адвалорний е^валент знижувалася завдяки зростанню свггових цiн на продовольство, мiнiмального значення зафжсова-но у 2005 р. [3].
Основним чинником збшьшення продовольчого iмпорту у червш-груднi 2008 р. було ввезення м'ясно! продукци- 43 % у структурi загального приросту. За червень-грудень 2009 р., порiвняно з таким же перюдом 2008 р., вартють iмпорту м'ясно! сировини збшьшилась у 6,5 раза.
Зниження iмпортних тарифiв, яке вщбулось пiсля вступу кра!ни до СОТ, також вадграло свою роль у збшьшенш обсягiв iмпорту. Особливо це стосуеться свинини, на яку iмпортнi тарифи у середньому зменшились у 4 рази, та м'яса птищ, де зменшення становило вщ 2 до 6 разiв залежно вiд виду продукцi!. На 91 % щ двi групи i сформували загальний iмпорт м'ясопродук-™ в Укра!ну: свинина - 49 %, а м'ясо птицi - 42 % [1].
4. Екоиомпка, планування i управлiння галузi
243
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни
Значнi обсяги iмпорту м'яса та м'ясопродуктiв актуаизували проблему конкурентоспроможностi укра!нсько! продукцi!, особливо за щновим фактором. У бшьшост випадкiв м'ясна сировина ввозилась для перероблення на м'ясопереробних шдприемствах, яю мали певнi складнощi iз завантаженням iснуючих виробничих потужностей через брак недорого! та яюсно! м'ясно! сировини. Тобто лiбералiзацiя митного режиму сприяла вдосконаленню конкурентного середовища на внутрiшньому ринку, що внаслщок надало змогу споживачевi вибирати найкращу пропозицiю за асортиментом, якiстю та щ-ною. З iншого боку, збшьшення iмпорту м'ясно! сировини посилило конку -ренцiю на внутрiшньому ринку та бшьшою мiрою мало негативш наслiдки для укра!нських пiдприемств з високими виробничими витратами та низькою продуктивнiстю.
Але разом з вщкриттям внутрiшнього ринку для iмпортно! продукцп Угодами СОТ передбачено розгалужений механiзм захисту внутрiшнього ринку. Так, з 17 березня 2009 р. Укра!на порушила антидемшнгове роз^ду-вання iмпорту половинок та четвертинок курей свшських, нiжок та !х частин зi США та Бразилi!. Загалом, пiсля вступу до СОТ, Укра!на для захисту нащ-онального виробника порушила вже шють антидемпiнгових та спещальних розслiдувань [1].
Угода про саштарш та фiтосанiтарнi заходи (СФЗ), яку було укладено наприюнщ Уругвайського раунду, спрямована на скорочення напруженост у торгiвлi шляхом обмеження застосування заходiв захисту щодо здоров'я та безпеки споживачiв, якi е прихованим протекщошзмом. Угода зi СФЗ спрямована на гармошзащю заходiв, що застосовують кра!ни-члени СОТ, та за-безпечення !х прозоростi i наукового обгрунтування. Оскiльки процедури пе-ревiрки на забруднення стають дедалi складшшими та точнiшими, а спожива-чi в iндустрiальних кра!нах вимогливiшi до питань якост харчових продукта, iснуе певне занепокоення, що СФЗ можуть призвести до "гонки вгору", причому iндустрiальнi кра!ни встановлюють дуже точнi обмежувальнi стан-дарти, яю важко контролювати та перевiряти в "малих" кра!нах, що не можуть дозволити собi iнвестицiй у необхщш для цього потужностi (наприклад, персонал та лабораторi!). Як наслщок, пiд прикриттям захисту споживачiв можуть бути встановлеш нетарифнi бар'ери.
Укра!ш необхiдно здiйснювати всi вiдповiднi кроки для того, щоб проблеми з !! продовольством, яке експортуеться, не зумовлювали потреби у надмiрних саштарних та фiтосанiтарних стандартах в шших кра!нах. Як зас-вiдчуе виявлення рiзних типiв забруднення у париях укра!нського зерна, вщ-правленого до Бразили, Францi! та Канади, питання якост продовольства та СФЗ, яю застосовуються, та контролю його якос^ - уже життево важливе для Укра!ни. Хоча витрати на побудову необхщно! iнфраструктури СФЗ в Укра!ш високi, фактично, вони досить низью порiвняно з потенцiйним еконо-мiчним значенням торгiвлi сiльськогосподарською продукцiею для Укра!ни. Понад це, iнвестицi! у розвиток ще! потужностi входитимуть до категорп зелено! скринi заходiв пiдтримки сiльського господарства, вони становитимуть життево необхщну пiдтримку розвитку сшьського господарства Укра!ни, на яку не поширюються обмеження СОТ. До того ж, таким кра!нам, як Укра!на,
244
Зб1рмик' науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
може надаватись ютотна мiжнародна допомога для розвитку бази СФЗ у ба-гатосторонньому та двосторонньому порядку [4].
Висновки. Досвщ багатьох кра!н свщчить, що реалiзацiя аграрно! по-лггики часто вщбуваеться з певними труднощами. Аграрнi iнтереси сшьсько-господарських виробниюв, власникiв землi та постачальникiв матерiально-технiчних ресурсiв мають тенденцiю до згуртованост та "захоплення" поль тичного процесу. Як наслщок, аграрна полггика мае тенденци до марнотрат-ства i протистояння реформi. Реформа аграрно! полiтики майже завжди пояс-нюеться, наприклад, обмеженiстю бюджетних коштiв чи необхщшстю вико-нувати мiжнароднi зобов'язання. СОТ е одним iз джерел таких мiжнародних зобов'язань.
Л1тература
1. Фон крамор-Таубадель, Ш. та Зоря: Приеднання до СОТ та аграрна пол^ика в Ук-раiнi. - В: (ред.): Полянка та розвиток сшьського господарства. - К. : Вид-во "Альфа-принт", 2008. - 569 с. - С. 120-170.
2. Пельтек Л.В. Формування мехашзму державного регулювання зовнiшньоекономiч-ною дiяльнiстю в регюш / Л.В. Пельтек // Економша та держава. - 2009. - № 4. - 520 с.
3. Подцерковний О.П. Державне регулювання зовнiшньоекономiчноi даяльносп в умовах глобашзацп та фшансово! кризи / О.П. Подцерковний // Митна справа. - 2009. - № 2. - 633 с.
4. Швед В.В. Система цшьових показникiв, як основа формулювання контрактний iм-портних цiн на пiдприемствах сфери зовнiшньоекономiчноi дiяльностi / В.В. Швед, Л.О. Чор-на // Економiка. Фшанси. Право. - 2009. - № 3. - С. 29-30.
Кадочникова А.И., Шайда О.Е. Теоретические аспекты исследования импорта агропромышленной продукции в условиях членства Украины в ВОТ
Рассмотрены последствия вступления Украины в ВОТ, очерчены перспективы, которые получит Украина от членства в этой организации, а также проанализированы преграды, с которыми она столкнулась на пути реализации этого направления. Уделено внимание выявлению влияния вступления в ВОТ на функционирование агропромышленному сектору, который для Украины является одним из приоритетных и развитие которого является залогом развития экономики Украины.
Ключевые слова: агропромышленный комплекс, ВОТ, импорт, пошлина.
Kadochnikova A.I., Shayda O.E. Theoretical aspects of agro products import research in the Ukraine's membership in WTO
Has been examined consequences of Ukraine's WTO accession, considered the perspectives that Ukraine would get from membership in this organization, also has analyzed the obstacles which it faced in implementing this approach. Attention is gave to revealing the impact of WTO accession on the agricultural sector, which in Ukraine is a priority and which is a key factor for general Ukrainian economic development.
Keywords: agriculture, WTO, import duties._
УДК 336.722.14 Acnip. М.Б. Колкник1 - Львiвська КА
ЕВОЛЮЦ1Я ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТ1 БАНКУ
Розглянуто визначення сутносп банку з погляду в^чизняних науковщв, про-аналiзовано !х переваги та вади, запропоновано авторське визначення термша з ура-хуванням отриманих результат дослщжень.
1 Наук. керiвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Львiвська КА
4. Економжа, планування i управлшня галузi
245
