CC BY
1
11. Бондарь, А. Г. Планирование эксперимента при оптимизации процессов химической технологии [Текст]: учеб. пособие /
A. Г. Бондарь, Г. А. Статюха, И. А. Потяженко. — К.: Вища школа, 1980. — 264 с.
12. Бродский, В. З. Таблицы планов эксперимента для факторных и полиномиальных моделей [Текст]: справочное издание /
B. З. Бродский, Л. И. Бродский, Т. И. Голикова. — М.: Металлургия, 1982. — 753 с.
13. Афонин, Г. Г. Моделирование обмена Ni2+ на сильнокислотной ионообменной смоле и органо-неорганическом иони-те [Текст] / Г. Г. Афонин, Ю. А. Безносик, Ю. С. Дзясько, Л. Н. Пономарева // Технологический аудит и резервы производства — 2015. — № 2/4(22). — C. 63-67. doi:10.15587/2312-8372.2015.40640
14. Dzyazko, Y. S. Ion-exchange resin modified with aggregated nanoparticles of zirconium hydrophosphate. Morphology and functional properties [Text] / Y. S. Dzyazko, L. N. Ponomaryova, Y. M. Volfkovich, V. V. Trachevskii, A. V. Palchik // Microporous and Mesoporous Materials. — 2014. — Vol. 198. — P. 55-62. doi:10.1016/j.micromeso.2014.07.010
15. Дзязько, Ю. С. Органо-неорганичские иониты для извлечения токсичных примесей из водных растворов [Текст] / Ю. С. Дзязько, Л. Н. Пономарева, В. Н. Беляков, Ю. М. Воль-фкович, В. Е. Сосенкин // Сорбционные и хроматографи-ческие процессы. — 2012. — Т. 12, № 4. — С. 554-562.
16. Статюха, Г. О. Вступ до планування оптимального експери-менту [Текст]: навч. поаб. / Г. О. Статюха, Д. М. Складан-ний, О. С. Бондаренко. — К.: НТУУ «КП1», 2011. — 124 с.
МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССА ИЗВЛЕЧЕНИЯ ИОНОВ НИКЕЛЯ ИЗ
комбинированных растворов
Исследовано извлечение ионов Ni2+ из комбинированного раствора с использованием сильнокислотной гелевой катио-нообменной смолы и композиционного ионита на ее основе, содержащего агрегаты наночастиц гидрофосфата циркония. С помощью планирования эксперимента получены модели процесса извлечения ионов Ni2+ из раствора с помощью полимерного и органо-неорганического ионита.
Ключевые слова: ионообмен, очистка воды, ионы никеля, кальция, магния, математическая модель, планирование эксперимента.
Афотн Геннадт Геннадтович, кафедра тбернетики хжжо-технологлчних процеЫв, Нащональний техтчний утверситет Украгни «Ктвський полтехтчний iHcmumym», Украгна.
Безносик Юрш Олександрович, кандидат технчних наук, доцент, кафедра тбернетики хжжо-технологлчних процепв, Нащональний техтчний утверситет Украти «Кигвський полтехтчний iHcmumym», Украта, e-mail: yu_beznosyk@ukr.net. Дзязько Юлiя СергНвна, доктор хiмiчнuх наук, старший нау-ковий ствробтник, вiддiл сорбщйних та мембранних маmерiалiв i процепв, 1нститут загальног i неорганчног хжп iM. В. I. Вернадского НАН Украгни, Кигв, Украгна.
Складанний Денис Миколайович, кандидат технчних наук, доцент, кафедра тбернетики хiмiко-mехнологiчнuх процепв, Нащональний технчний утверситет Украгни «Кигвський полi-технчний iнcmumym», Украгна.
Бондаренко Олена СергНвна, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра тбернетики хiмiко-mехнологiчнuх процепв, Нащональний технчний утверситет Украгни «Кигвський полтехтчний iнcmumym», Украгна.
Афонин Геннадий Геннадиевич, кафедра кибернетики химико-технологических процессов, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Украина. Безносик Юрий Александрович, кандидат технических наук, доцент, кафедра кибернетики химико-технологических процессов, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Украина.
Дзязько Юлия Сергеевна, доктор химических наук, старший научный сотрудник, отдел сорбционных и мембранных материалов и процессов, Институт общей и неорганической химии им. В. И. Вернадского НАН Украины, Киев, Украина. Складанный Денис Николаевич, кандидат технических наук, доцент, кафедра кибернетики химико-технологических процессов, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Украина.
Бондаренко Елена Сергеевна, кандидат технических наук, доцент, кафедра кибернетики химико-технологических процессов, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Украина.
Afonin Gennadiyy, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute», Ukraine.
Beznosyk Yuriy, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute», Ukraine, e-mail: yu_beznosyk@ukr.net. Dzyazko Yuliyia, V. I. Vernadsky Institute of General and Inorganic Chemistry of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, Ukraine. Skladannyy Denis, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute», Ukraine.
Bondarenko Olena, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute», Ukraine
УДК 664.8.022.7 001: 10.15587/2312-8372.2016.58826
ТЕОРЕТНЧНЕ МОДЕДЮВАННН ПР0ЦЕСУ ТЕРМ1ЧН01 0БР0БКИ 0В0Ч1В П1Д ЧАС IX 0ЧИЩЕННЯ
Запропоновано математичну модель процесу термгчног обробки овочгв тд час гх очищення, яка характеризуе залежнгсть глибини провареного шару овочгв вгд тривалостг процесу гх термгчног обробки та тиску пари, та доведено, що за умов обробки гострою парою час досягнення максимальног температури поверхнг продукту не впливае на загальну тривалгсть процесу проварювання.
Илпчов1 слова: термгчна обробка, тиск пари, проварювання, якгсть, витрати, очищення.
Терешкш 0. Г., Горслков Д. В., Дмитревський Д. В.
1. Вступ
Для виршення проблеми переробки сшьськогоспо-дарсько'! сировини необхщно розробляти техшчш засоби не тшьки для промислово! переробки сшьськогосподар-
сько1 сировини, а i налагоджувати випуск малогабаритно! техшки для закладiв ресторанного господарства.
На сьогодшшнш день ввдповвдальшшим процесом попередньо'! обробки овочево'! сировини е и очищення. Безперечним е той факт, що тд час очищення значна
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/1(27], 2016, © Терештн О. Г., Горелков Д. В.,
Дмитревський Д. В.
частина сировини втрачаеться внаслiдок того, що для здшснення цього процесу використовуеться недосконале морально застарше обладнання. До недолiкiв шнуючого обладнання можна вiднести його матерiало- та енерго-емнiсть, значнi втрати тд час очищення сировини, необ-хiднiсть у наявностi допомiжного устаткування, а також ввдсуттсть належного контролю за яюстю продукцii, яка виготовляеться найчастше в ручному режимi. Вщомо, що навiть при проведеннi первинно'i обробки сировини в промислових умовах и втрати становлять 15...35 %.
Сучасне устаткування пропонуе здебiльшого реа-лiзацiю механiчного способу очищення, який характеризуемся значною кiлькiстю вiдходiв та необхiднiстю проведення доочищення. Одним зi шляхiв розв'язан-ня питання яюсного очищення овочiв е застосування комбшованих способiв очищення, 'iх дослвдження та створення сучасного вiтчизняного устаткування.
Першочергово необхiдно звернути увагу на розроб-ку устаткування для переробки альськогосподарсько! сировини розповсюджено! на територп Украши [1].
Одним iз перспективних для переробки видiв культур е цибульш овочi, якi е сировиною для виготов-лення багатьох видiв кулiнарноi продукцii [2, 3]. Сучасне устаткування пропонуе здебшьшого реалiзацiю механiчного способу очищення, який характеризуеться значною юльюстю вiдходiв та необхщшстю проведення доочищення [4-6].
Одним зi шляхiв розв'язання питання яюсного очищення овочiв е застосування комбшованих способiв очищення, 'iх дослвдження та створення сучасного вгг-чизняного устаткування [7-9].
Доцшьшсть розробки i впровадження комбiнованих процесiв та обладнання для '1х реалiзацii в закладах ресторанного господарства i овочепереробних тдпри-емствах логiчно витiкае з аналiзу iснуючих способiв очищення овочево! сировини та '1х апаратурного забез-печення. Реалiзацiя в одному апаратi деюлькох про-цесiв дае можливiсть вилучити додаткове обладнання для калiбрування, сортування, миття, доочищення, що, в свою чергу, забезпечить безпеку тд час виробництва продукцп, сприяючи бiльш ращональному використанню ресурсiв. Крiм економii трудових ресурав та виробничих площ нове поколшня технологiчних апаратiв покликано ктотно скоротити втрати сировини. Економiчно доцшьно застосовувати унiверсальне i багатооперацiйне компактне обладнання, в якому реалiзуеться деюлька процесiв, що дозволить переробляти рiзнi види сировини та випуска-ти рiзноманiтну продукцiю iз стабiльними показниками якост! Розробка та впровадження в сершне виробництво екологiчно безпечного ресурсозберкаючого обладнання нового поколiння, конкурентоспроможного на внутрш-ньому i зарубiжному ринках е актуальною задачею для забезпечення продовольчо! безпеки Украши [10].
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
На сьогодшшнш день важливим процесом поперед-ньо'1 обробки плодово-овочево! сировини е 11 очищення.
Одними з найпоширешших овочевих культур, яю використовуеться при виробництвi рiзних видiв куль нарно! продукцп е цибуля ршчаста [11-13]. Незважаю-чи на популяршсть цих культур питання '1х якiсного очищення у закладах ресторанного господарства та на
овочепереробних пiдприемствах, на тепершнш час, за-лишаеться не виршеним.
Проведений огляд устаткування для очищення ци-булi рiпчастоi свiдчить про неможливкть використання iснуючих зразкiв, призначених для використання в ово-чепереробнiй промисловосп, в закладах ресторанного господарства.
Крiм того, представлене устаткування не забезпе-чуе яюсного очищення цибулi вiд шюрки i мае певнi недолiки:
— машини для попередньо! обробки цибулi вико-нують, як правило, одну операщю;
— при використаннi машини для попередньо! обробки цибулi з одночасним пiдвищенням продуктивностi, порiвняно з ручною обробкою, збiльшуються втрати на очищення;
— для здшснення технолопчного процесу поперед-ньо'1 обробки цибулi звичайно створюються лшп з серii однооперацшних машин, якi завжди мають рiзну продуктивнiсть i функцiональнi можливостi, в зв'язку з чим лшп е габаритними i малопродук-тивними;
— при використанш лшп для очищення цибулi вщ лушпиння обов'язково потрiбна окрема машина;
— при використанш лшп для очищення цибулi вщ донця i шийки потрiбне обов'язкове якiсне калiбру-вання кожно! цибулини i окрема машина;
— рiзання цибулi виконуеться в окремих машинах, що потребуе певний час для перевантаження очищено! цибулi, а це знижуе яюсть продукцii при використаннi лiнiй для очищення цибулг,
— при заюнченш обробки необхiдно виконувати ручне доочищення i сортування сировини;
— у машинах i лiнiях попередньо! обробки цибулi значну частку займае ручна праця;
— вiдомi машини не дозволяють забезпечити ви-конання вах основних технологiчних операцiй по-передньо! обробки цибулi.
Таким чином, вiдомi машини для попередньо! обробки цибулi не е унiверсальними, малоефективш, мають обмежений сегмент використання.
Виходячи з аналiзу представлених способiв очищення та установок для '1х реалiзацii, ефективностi '1х роботи та можливостей застосування в закладах ресторанного господарства i овочепереробних пiдприемствах можна зробити висновок, що проблема очищення на тепе-ршнш час повнiстю не виршена. Одним зi шляхiв забезпечення обраного напряму на ресурсозбережен-ня та енергозаощадження е розробка та впровадження у виробництво еколопчно безпечного обладнання, що реалiзуе принципово новi комбiнованi способи комплексно! переробки рiзних видiв сшьськогосподарсько! сировини iз стабiльними показниками якост [14]. Реа-лiзацiя в однш конструкцii апарата декiлькох процесiв дае можливкть вилучити додаткове обладнання для ка-лiбрування, сортування, миття, доочищення, що, в свою чергу, забезпечить безпеку тд час виробництва продукцп, сприяючи бшьш ращональному використанню ресурав.
Одним iз найбiльш перспективних напрямюв штен-сифiкацii процесу очищення рослинно! сировини е розробка комбшованих способiв та нових спецiалiзованих апарапв, принцип роботи яких засновано на поеднанш процесiв обробки продукту. Доцшьшсть розробки i впровадження комбшованих процеав та обладнання для '1х
J
реалiзацii на тдприемствах ресторанного господарства i тдприемствах овочепереробно! галузi логiчно витiкае iз аналiзу iснуючих способiв очищення плодово-овочево! сировини та '1х апаратурного оформлення.
Перспективним напрямом штенсифжацп та авто-матизацп процесу якiсного очищення цибулi рiпчастоi е розробка нового спецiалiзованого апарата, принцип дГ1 якого засновано на синтезi термiчного та мехашчного процесiв обробки.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — комбшований процес очищення овочево! сировини.
Метою проведених дослгджень було визначення впли-ву параметрiв процесу термiчноi обробки гострою парою овочiв пiд час проведення комбшованого способу '1х очищення та побудова математичних моделей процесу термiчноi обробки.
Для досягнення поставлено! мети виршувались наступи задачi:
— провести системний аналiз процесiв очищення цибулi ршчасто! та вiдповiдного обладнання для !х реалiзацii;
— розробити методики та експериментальт установки для дослщження впливу властивостей овочево! сировини на параметри теплового процесу очищення;
— розробити науково-теоретичш основи комбшова-них процеав очищення овочево! сировини, спрямова-них на отримання готового продукту високо! якостг,
— розробити теоретичнi моделi термiчноi обробки сировини, якi дозволяють розрахувати тривалкть обробки парою i значення и тиску, визначити ш-тервали !х рацiональних значень, щодо практичного використання тд час подальшого доочищення овочiв.
4. Матер1али та методи дослщження процесу терм1чно! обробки овочево! сировини
Виходячи з того, що в основу розробленого способу очищення цибулi ршчасто! та конструкцп запропоно-ваного апарата [15] покладено комбшований споаб очищення, який складаеться з короткочасно! обробки парою з метою послаблення сил зв'язку сухого лушпин-ня з основною частиною iз тдвищенням коефiцiента тертя та подальшою обробкою у барабаннiй камерi, iз впливом вiдцентрових сил на лушпиння, виникае ряд умов, яю повинш бути вiдображенi в методицi та експериментальнш установцi.
Виходячи з поставлено! мети першочерговою задачею е визначення низки чинниюв, яю теоретично мають впливати на процес ввдокремлення луски. Отже такими чинниками з боку предмету дослщження — цибулi рш-часто! е початкова вологiсть, форма, розмiр, товщина шару луски, маса, товщина насипного шару.
Основними чинниками, яю необхiдно дослiдити е температура пари для попереднього пропарювання, три-валiсть пропарювання, коефщент завантаження робочо! та форма отворiв перфорацп робочо! камери [16, 17].
Одшею зi стадiй комбiнованого процесу очищення цибулi рiпчастоi е процес попередньо! термiчноi обробки цибулi парою. Для забезпечення потрiбноi глибини термiчноi обробки необхiдно встановити рацюнальну
тривалiсть обробки цибулi парою. Глибина термiчноi обробки поверхневого шару цибулi повинна забезпе-чувати ефективне зняття лушпиння за мжмальних втратах сировини.
Для дослщження впливу параметрiв термiчноi оброб-ки було спроектовано та виготовлено експериментальну установку (рис. 1).
Установка складаеться з наступних елеменпв: рама установки 1, розмщена на стшках 17, на нш закрш-лено робочу камеру 11, в якш вiдбуваеться процес термiчноi обробки парою надлишкового тиску. Робо-ча камера закрiплена на рамi стiйками 13. Тиск пари в робочш камерi визначаеться за допомогою манометра 5. Для забезпечення герметичност робоча камера щшь-но закриваеться кришкою 9, що з'еднуеться з фланцем 10 робочо! камери.
Рис. 1. Схема експериментальнш установки для дослщження впливу термiчн□i' обробки на поверхневий шар цибулi ршчасто': 1 — рама
експериментально' установки; 2 — манометр парогенератора; 3 — парогенератор; 4 — патрубок гадводу пари до робочо' камери вщ парогенератора; 5 — манометр робочо' камери; 6 — випускний
патрубок; 7 — пристрш для випуску пари; 8 — важшь для вщкривання кришки робочо' камери; 9 — кришка робочо' камери; 10 — фланець робочо' камери; 11 — робоча камера; 12 — кран подачi пари до робочо' камери; 13 — стшки робочо' камери; 14 — кран подачi води до парогенератора; 15 — патрубок подачi води до парогенератора; 16 — стшки парогенератора; 17 — стшки рами
Пара з робочо! камери випускаеться ^зь патрубок 6, який е частиною пристрою для випуску пари 7.
Для вироблення пари використовуеться парогенератор 3, який закршлено на стшках 16. Частина парогенератора заповнена водою, для на^вання яко! ви-користовуються ТЕНи. 1нша частина парогенератора
порожня для подальшого заповнення 11 парою. Пiд час на^вання води i утворення пари необхщно провести попереднiй випуск повггря з парогенератора.
Подача пари до робочо'1 камери з парогенератора вщбуваеться крiзь патрубок 4 при вщкритому крановi 12. Для пiдтримання необхщного рiвня води в парогенера-торi його пiд'eднано до централiзованого водопроводу Шд час вiдкривання крана 14 вода надходить всередину парогенератора ^зь патрубок 15. Для дотримання тех-шки безпеки, регулювання рiвня води в парогенераторi необхiдно здiйснювати тшьки тодi, коли тиск в ньому буде дорiвнювати атмосферному. Для прискорення ви-ходу парогенератора на робочий режим, зниження втрат теплоти в навколишне середовище, зовнiшнi елементи парогенератора було вкрито шаром теплоiзоляцiйного матерiалу Експериментальна установка для дослщження впливу термiчноi обробки на поверхневий шар овочiв працюе наступним чином. Перед початком роботи необ-хщно перевiрити рiвень води в парогенераторi 3. Якщо е потреба, необхвдно встановити 11 належний рiвень. Шсля включення ТЕНiв тиск пари в парогенераторi буде поступово пiдвищуватися. Тиск пари необхщно контролювати за допомогою манометра 2. У той час, коли парогенератор вийде на робочий режим, потрiбно завантажити цибулини до робочо'1 камери 11. Шдль-шсть притискання кришки до фланця робочо1 камери забезпечуеться спецiальним гумовим кшьцем, яке вста-новлюеться в проточку кришки. Шсля цього необхщно вщкрити кран 12, забезпечивши подачу пари з парогенератора до робочо1 камери.
Таким чином буде ввдбуватися процес термiчноi обробки овочiв гострою парою пiд тиском. Перед ви-пуском пари припиняеться 11 подача з парогенератора до робочо1 камери, закриттям крана 12, який розмь щено на патрубку 4. Потiм необхщно вiдкрити кран пристрою для випуску пари 7. Шсля цього кришку робочо1 камери слiд вiдкрити за допомогою важеля 9 i вийняти овочi.
За умови збiльшення глибини термiчноi обробки поверхневого шару цибулини збшьшиться кiлькiсть втрат сировини тд час механiчного очищення, оскiльки разом iз лускою буде вiддiлятися поверхневий шар цибулини, який зазнав змш у результат дп пари. У даному випадку, стае необхщним зменшити глибину термiчноi обробки цибул^ зменшивши тривалiсть термiчноi обробки та значення тиску пари. Але у разi зменшення цих параметрiв процес вщдшення лушпиння вiд цибулi може вiдбуватися не достатньо ефективно, або не вщбувати-ся зовам. Ефектившсть вiддiлення лушпиння цибулi тсля термiчноi обробки (без пiдвищеного тиску для мiнiмiзaцii величини провару та зниження енергетичних витрат на пароутворення) можна оцшити експеримен-тальним шляхом тд час 11 мехaнiчного доочищення за рахунок дп вiдцентрових сил на цибулину у робочш камера що обертаеться.
5. Результати дослщжень процесу
терм1чно1 обробки овочево! сировини
Необхщтсть попереднього проварювання овочiв перед очищенням обумовлена зниженням мехaнiчноi мщност клiтинних стiнок шкiрки внaслiдок деструкцп протопек-тино-гемiцелюлозного комплексу. Деструкцiя починаеться за температури 60 °С, i з пiдвищенням температури щ-
тенсившсть цього процесу прискорюеться [18]. Лабшьт форми протопектино-гемiцелюлозного комплексу швидко руйнуються за температури вище 90 °С. Тому, з точки зору технолопчного процесу, необхiдно забезпечити за найко-ротший термiн пщвищення температури у поверхневих шарах плоду в межах 90...95 °С. Це можна реaлiзувaти за умов обробки овочiв гострою парою.
З урахуванням цього фiзико-мaтемaтичнa модель процесу попереднього проварювання повинна Грунту-ватись на виршенш зaдaчi теплопровiдностi з метою визначення часу необхвдного для проварювання плодiв до задано! температури на задану глибину. Як зазначе-но вище, температурний дiaпaзон проварювання однозначно визначений хiмiчними реакщями, але глибина проварювання залежить не тшьки ввд виду овочiв, але й вiд термшу зберiгaння. Тому рiшення вiдповiдноi математично1 моделi повинно мiстити зaлежнiсть часу проварювання вщ глибини проварювання [19].
Сформулюемо основш припущення вiдповiдноi фь зико-математично1 моделi. Оскiльки за малих чашв теплово1 обробки парою ввдсутш знaчнi втрати маси овочiв, то математична модель процесу проварювання зводиться до ршення рiвняння теплопроввдносп у вiдсутностi внутрiшнiх джерел маси та конвенцшного перенесення теплоти всередиш продукту. Також будимо вважати теплофiзичнi характеристики продукту сталими на протязi теплово1 обробки, а форму продукту, яким являеться цибуля ршчаста, близькою до сферично1.
Рiвняння теплопровiдностi у цьому випадку запи-суеться таким чином:
дТ
■=- = öV2T, dt
(1)
з урахуванням граничних умов III-го роду на поверхш продукту:
дТ дг
= а(Т„ - Т)
(2)
де Т — температура продукту, К; Т^ — температура оточую-чого середовища (пари), К; а — коефщент температу-ропровiдностi продукту, м/с2; т — поточний час, с; V2 — диференщальний оператор Лапласа; 1 — коефщент тепло-провiдностi, Вт/м ■ К; а — коефщент теплообмiну, Вт/м2К; R — характерний розмiр тiлa (рaдiус), м.
Рiшення цих рiвнянь для тша сферично1 форми за умов сталост теплофiзичних характеристик продукту мае наступний вигляд:
2Wp (mi, %) Bi2 itl mV (im) mi2+Bi2 - Bi'
-mi Fo
(3)
де
Vr (mi, %)=
sin(mi) -mi cos(mi) ~m? ,
(4)
m — коренi характеристичного рiвняння:
J
^г (т)/ ^г (т) = т/ Bi;
= r/R — безрозмiрна координата; 0 — безрозмiрна температура:
T.- T
TL - To '
(5)
де Г0 — початкова температура тiла, К; Fo = ах/ R2 — число Фур'е; Bi = а!1/1 — число Бю.
Наведенi формули дозволяють розраховувати температуру в будь-якш точцi тiла, в будь-який момент часу, але використання цих формул в практищ шженерних розрахунюв стикаеться з рядом проблем. По-перше, рiвняння (3) не мае анал^ичного розв'язання вiдносно числа Fo — безрозмiрно! тривалостi нагрiвання (про-варювання), по-друге, за мало! тривалостi на^вання, у так званому нерегулярному режиму температурнi поля всерединi тша невпорядкованi, тому у формулi (3) треба враховувати несюнчену кiлькiсть члешв ряду.
У зв'язку iз цим поточним завданням дослвджень е отримання рiвняння вiдносно тривалостi проварю-вання, яке можливо використовувати у практищ шженерних розрахунюв. Для виршення ще! задачi можна скористуватися наближеним ршенням задачi теплопро-вiдностi (1) запропонованим в роботь Сутнiсть цього методу полягае в тому, що розглядаеться початковий процес на^вання симетричного тша, коли темпера-турний фронт поширюються з кiнцевою швидкiстю вщ поверхнi до центру тiла. При цьому температура на межi фронту (межа збурено! та незбурено! частини тiла) залишаеться незмiнною та рiвною початковiй темпера-турi тiла, а на зовшшнш поверхнi тiла виконуються граничнi умови Ш-роду. Цей перший етап на^вання закiнчуеться, коли фронт збурення досягае центру тша. Ця модель щлком вiдповiдае випадку проварювання овочiв, коли авторiв цiкавить саме глибина проварювання, тобто положення фронту температурного збурення.
Наближення ршення задачi (3) отримане за опи-саним вище наближенням мае наступний вигляд [19]:
s,2 s,
Fo = 12 + 3Bi ■
SBi^ I1 4 Bi
Зазначимо, що безпосередньо використовувати формулу (6) для розрахунку глибини проварювання немож-на, бо температура в межах збурено! област змшюеть-ся вщ початково! до максимально! на поверхш, тому проварюватися буде тшьки деякий шар, який примикае до поверхш продукту (рис. 2). З урахуванням того, що деструкщя протопектино-гемщелюлозного комплексу мае помяну швидкiсть за температур бшьше 90 °С, ло-гiчним е визначити глибину проварювання як товщину шару продукту, в якому температура перевищуе 90 °С. За умов обробки гострою парою приймаемо температуру поверхнi продукту £П = 95 °С, а температуру на фронт1 проварювання Ьх = 90 °С, також приймаемо температуру незбурено! частини продукту рiвною початковiй £0 = 20 °С. Тодi на пiдставi рiвняння (8) отримуемо зв'язок мiж товщиною температурного фронту збурення та глибиною проварювання.
S, = 3,875x
(9)
де 5х = 5/R — 6e3p03MipHa глибина проварювання, на якш температура дорiвнюe 90 °С; 5 — глибина проварювання, м.
(6)
Рис. 2. Схема визначення глибини проварювання продукту: 8/ — товщина температурного фронту збурення; 8х — глибини
проварювання; Н — радiус продукту; /х — температуру на фронт проварювання (/х = 90 °С); /П — температура поверхш продукту (/п = 95 °С)
З урахуванням (7), формули (8) та визначення для числа Фур'е отримуемо остаточне рiвняння для розрахунку тривалост проварювання продукту залежно вщ глибини проварювання:
де 8^ — безрозмiрна товщина температурного фронту збурення, яка визначаеться наступним чином:
R2
t = -
5x 0,67 , 1,2552 +1,29—Х- —Ц- ln (1 + 1,94Bi-5 x ) Bi Bi2
(10)
5, = R, (0 < x < R),
(7)
де х — товщина шару продукту, на якш температура змшюеться вщ максимально! на поверхш до м^маль-но! (початково! £0).
При цьому температура в межах шару змiнюеться за параболiчним законом:
t ( x ) = 10 +(t п- ,0)
I Х
1 -'s;
, (0 < x < d, ),
(8)
де £0 — температура на межi збурено! та незбурено! област продукту, °С; £П — температура поверхш продукту, °С.
В цш формулi тривалiсть проварювання вираже-на в секундах. Виходячи з визначення безрозмiрно! глибини проварювання (9) формула (10) справедлива в iнтервалi (0 < 8х < 0,26), що обумовлено максимальним значенням товщини температурного фронту збурення 8^ = 1 згщно прийнято! моделi на^вання у нерегулярному режимi. Треба зазначити, що отримана формула мае сенс для стало! температури поверхш продукту У реальному процесi на^вання температура поверхш поступово збшьшуеться вщ початково! до максимально!, яка визначаеться умовами теплообмшу на поверхш тша. Тому, наступним завданням е отримання рiвняння для визначення тривалост змшювання температури на по-верхнi продукту. Якщо цей час займае помяну величину,
то його треба додавати до тривалост проварювання розраховано! за рiвнянням (10).
Отримаемо наближену модель тривалосп прогрiвання поверхнi тша до максимально! температури в умовах обробки гострою парою.
Основы припущення дано! моделi наступи. Оскiльки розглядаеться нескiнченно тонкий поверхневий шар продукту, то диференщальне рiвняння теплопровiдностi розглядаеться у одновимiрному виглядi. За мало! тривалосп процесу вважаемо теплофiзичнi характеристики сталими. На поверхш виконуються граничнi умови третього роду
Э7п= Э^ Эх Эх2 '
дТп
1~эХг=а(Т"- Тп ),
Э2То= ЭТП ' Эх2 Эх '
Э2То а2
(Т~-Тп ),
Виконаемо оцiнювання тривалостi досягнення максимально! температури поверхш продукту за умов його обробки гострою парою. По-перше визначимо коефщент теплообмшу за умов конденсацп пари на поверхш продукту кулясто! форми. Коефщент теплообмiну за умов природно! краплинно! конденсацп дорiвнюе:
а = 0,728
g 1Wp wrw
- tn)d
1/4
(20)
(11) (12)
де ТП — температура поверхш продукту, К; х — по-точна координата тонкого поверхневого шару, продукту (R - x)/R ^ 0.
Зробимо наступш перетворення. Знайдемо другу похщну вiд температури за координатою з гранично! умови (12).
(13)
Замшимо першу похвдну за координатою в остан-ньому рiвняннi виразом з гранично! умови (12):
(14)
де g — прискорення вшьного падшня, м/с2; — коефщент теплопровiдностi рiдини, Вт/(м ■ К); pw — густина рiдини, кг/м3; rw — прихована теплота пароутворення, Дж/кг; ßw — динамiчна в'язюсть рiдини, Па ■ с; — температура пари, К; tn — середня температура поверхнi продукту, К; d — дiаметр плоду, м.
Для наступних значень фiзичних величин, що вхо-дять до формули (19) за умов обробки гострою парою g = 9,81 м/с2; 1w = 0,68 Вт/(м ■ К); pw = 958 кг/м3; rw = 2,2 Дж/кг; mw = 282 ■ 10-6 Па ■ с; = 100 °C; tn = 60 °C; d = 0,04 м отримуемо середне значення коефщента теплообмшу а = 7891 Вт/(м2 ■ К). З урахуванням теплофiзич-них характеристик цибулi [20-22]: 12 = 0,50 Вт/(м ■ К); а2 = 13,3 ■ 10-8 м2/с отримуемо наступне значення числа Bi = 315. Розрахунок за формулою (19) дае наступну тривалкть досягнення максимально! температури поверхш для цибулi tmin = 0,3 с.
Таким чином час досягнення максимально! температури поверхш продукту не впливае на загальну тривалкть процесу проварювання та його можна не враховувати. На рис. 3 наведено залежшсть тривалост проварювання вщ глибини провареного шару цибулi за формулою (10).
та пщставимо значення друго! похщно! з (14) в рiвнян-ня (11) i тодi отримаемо звичайне диференщальне рiвняння:
¿То d х
а2
1
V У
(Тп- Т„).
(15)
З урахуванням запису для безрозмiрноï температури (5) отримуемо наступне диференщальне рiвняння у безрозмiрному виглядi:
d 6П dFo
= - Bi2 6п .
(16)
Ршенням цього рiвняння за початково! умови
(17)
0П Ifo = 0 =1 е:
9п = е-
Згiдно цього рiвняння за аргументу Bi2Fo » 1 температура на поверхш продукту досягае максимального значення. Таким чином час досягнення максимально! температури поверхш можна визначити поклав-ши Bi2Fo min = 10.
Звщки: Fomin = 10/Bi2,
або
Xmin = 10R2/(ö ■ Bi2).
250
200
150
100
(18)
(19)
Рис. 3. Разрахункава тривалшть праварювання цибулi гастраю парою да задана!' глибини праварювання: 1 — цибуля ранн1х с□ртiв;
2 — цибуля тзшх с□ртiв
Як показують розрахунки, для типово! глибини проварювання 2...3 мм, що забезпечують необхдну якiсть наступного мехашчного очищения тривалiсть процесу термiчноï обробки знаходиться в межах 50...100 с, що добре узгоджуеться з наявними експериментальними даними.
Як було зазначено, одшею зi стадш комбiнованого процесу очищення цибулi рiпчастоï е процес ïï попере-дньо! термiчноï обробки парою. Для забезпечення по-
трiбноi глибини термiчноi обробки необхiдно встановити рацiональну тривалкть обробки цибулi гострою парою. На рис. 4 представлена залежшсть глибини термiчноi обробки поверхневого шару цибулi рiпчастоi вiд три-валостi и обробки парою.
¿■103,м
,—♦
т, с
Рис. 4. Залежшсть глибини термiчн□i' обробки поверхневого шару цибулi ршчастш вiд тривалост И обробки парою
Глибина термiчноi обробки поверхневого шару ци-булi повинна забезпечувати ефективне зняття луски за мшмальних втрат сировини [23, 24].
Вщображена на рис. 4 залежшсть свщчить про те, що зi збiльшенням тривалостi обробки цибулi рiпчастоi парою вiдповiдно зростае глибина термiчноi обробки поверхневого шару цибулини.
Таким чином, треба знати ращональну тривалiсть проварювання до оптимального значення товщини провару поверхневого шару цибулини. Тому, наступним кроком було отримання емпiричноi залежностi:
8 = öj + a2 ■ t + a3,
(21)
де х — тривалшть проварювання цибулин, с; 8 — товщина провару поверхневого шару цибулини, мм; а{ — регресiйнi коефщенти.
Вiдповiднi експериментальнi данi та '¿х апроксимацiя рiвнянням (21) представлено на рис. 5-7.
5,5 5
4,5
4
3,5
3
2,5 2 1,5
80 100 120 140 160 180
Рис. 5. Товщина провару поверхневого шару цибулини в залежносп
вщ тривалост проварювання (за коефщснта завантаження 0,3) та форми i дааметра отворш: 1 — коло, 12 мм; 2 — коло, 17 мм; 3 — коло, 22 мм; 4 — елшс, 12 х 18 мм; 5 — елшс, 17 х 23 мм; 6 — елшс, 22 х 28 мм
6 5,5 5 4,5 4
т, с
100 120 140 160 180 200
Рис. 6. Товщина провару поверхневого шару цибулини в залежносп
вщ тривалосп проварювання (за коефщснта завантаження 0,5) та форми i дааметра отворш: 1 — коло, 12 мм; 2 — коло, 17 мм; 3 — коло, 22 мм; 4 — елшс, 12 х 18 мм; 5 — елшс, 17 х 23 мм; 6 — елшс, 22 х 28 мм
6 5,5
5 4,5 4
3,5 3
2,5
03,м
*+ /
6 У/
5 #
о/ /у \4
ж/и
/ х/ ) / / "Vi \
\1 V т, с
140 160 180 200 220 240
Рис. 7. Товщина провару поверхневого шару цибулини в залежносп
вщ тривалосп проварювання (за коефщснта завантаження 0,7) та форми i дааметра отвор1в: 1 — коло, 12 мм; 2 — коло, 17 мм; 3 — коло, 22 мм; 4 — елшс, 12 х 18 мм; 5 — елшс, 17 х 23 мм;
6 — елтс, 22 х 28 мм
Отримане piBMHM (21) дозволяе визначити трива-лшть проварювання цибулi до стану, який забезпечуе максимальну стутнь очищення.
Так, за коефщента завантаження 0,3 рацюнальна трива-лсть проварювання у барабат з отворами велико! плошд (3, 5, 6) складае 140 с, а за коефщента завантаження 0,5 для таких саме отворiв 170 с. За коефщента завантаження 0,7 вщповщна рацюнальна тривалкть проварювання у барабат з отворами велико! плошд становить 180 с.
Б. Обговорення результат1в дослщження процесу терм1чно*1 обробки овочево! сировини
Наведет дослщження дозволяють визначити необ-хщну глибину термiчноi обробки поверхневого шару
1,5
0,5
0
60
30
120
150
180
210
240
2
цибул^ яка повинна забезпечувати ефективне зняття луски за мшмальних втратах сировини. Отримат результата дозволяють встановити тривалкть проварювання цибулi до стану, який забезпечуе максимальну стутнь очищення.
Розроблеш теоретичнi моделi термiчноï обробки овочево! сировини дозволяють розрахувати тривалiсть обробки ïï парою i значення тиску пари, а також ви-значити штервали '¿х рацiональних значень, щодо практичного використання пiд час проведення подальшого механiчного доочищення.
Використання рацюнальних параметрiв проведення комбшованого процесу очищення цибулi рiпчастоï дозволяе знизити втрати сировини, полшшити яюсть очищення, а також значно штенсифжувати процес очищення. Крiм цього, на пiдставi проведених експе-риментальних дослвджень розроблено i обгрунтовано конструкцiю апарата для комбшованого очищення цибу-лi рiпчастоï та визначено основнi режими його роботи.
На сьогодшшнш день теоретичне моделювання та дослщження термiчного процесу очищення цибулi рш-частоï е новим. В подальшому плануеться розширити експериментальнi та теоретичнi дослщження шляхом визначення впливу параметрiв термiчного процесу очищення на iншi види овочевоï сировини. Плануеться встановити вплив сорту, термшу зберiгання та сортових особливостей овочiв на параметри проведення комбь нованих способiв очищення.
7. Висновки
1. На пiдставi проведеного системного огляду про-цеав очищення овочевоï сировини доведено, що тд час очищення цибулi рiпчастоï значна частина сировини втрачаеться та вщсутнш ефективний контроль за яюстю кiнцевоï продукцп.
2. Встановлено, що вiдомi машини для очищення цибулi малоефективнi, потребують додаткового облад-нання i виконання ручного доочищення та мають об-межений сегмент використання.
3. Визначено, що перспективним напрямом штен-сифжацп та автоматизацiï процесу яюсного очищення цибулi рiпчастоï е розробка нового спецiалiзованого апарата, принцип дп якого засновано на синтезi термiч-ного, гiдродинамiчного та механiчного процеав обробки.
4. Отримано теоретичну модель процесу проварю-вання, яка пов'язуе глибину провареного шару продукту з необхщною тривалштю процесу, а саме тривалiсть термiчноï обробки цибулi для забезпечення глибини провареного шару продукту 2.3 мм складае 50.100 с.
5. Запропоновано математичну модель процесу термiчноï обробки цибулi ршчасто':!, яка характеризуе залежшсть глибини термiчноï обробки поверхневого шару вщ тривалостi процесу термiчноï обробки.
6. Отримано математичш рiвняння дозволяють ви-значити рацiональну глибину термiчноï обробки поверхневого шару цибул^ яка забезпечить ефективне зняття луски за мшмальних втрат сировини.
Лггература
1. Васюкова, А. Т. Организация производства и управление качеством продукции в общественном питании [Текст] / А. Т. Васюкова, В. И. Пивоваров, К. В. Пивоваров. — М.: Дашков и Ко, 2006. — 296 с.
2. Баранов, В. С. Основы технологии продукции общественного питания [Текст] / В. С. Баранов. — М.: Экономика, 1989. — 270 с.
3. Беляев, М. И. Производство полуфабрикатов для предприятий общественного питания [Текст] / М. И. Беляев, Г. А. Винокуров, А. И. Черевко. — М.: Экономика, 1985. — 194 с.
4. Аминов, М. С. Технологическое оборудование консервных и овощесушильных заводов [Текст] / М. С. Аминов, М. С. Му-радов, Э. М. Аминова. — М.: Колос, 1996. — 431 с.
5. Ботов, М. И. Тепловое и механическое оборудование предприятий торговли и общественного питания [Текст] / М. И. Ботов, В. Д. Елхина, О. М. Голованов. — М.: Академия, 2003. — 464 с.
6. Скрипников, Ю. Г. Оборудование предприятий по хранению и переработке плодов и овощей [Текст] / Ю. Г. Скрипников, Э. С. Гореньков. — М.: Колос, 1993. — 336 с.
7. Гончаренко, Г. М. Технолопчне обладнання консервних та овочепереробних виробництв [Текст]: довщник / Г. М. Гончаренко, В. В. Дуб, В. В. Гончаренко. — К.: Центр учбово! л^ератури, 2007. — 304 с.
8. Драгилев, А. И. Технологические машины и аппараты пищевых производств [Текст] / А. И. Драгилев, В. С. Дроздов. — М.: Колос, 1999. — 375 с.
9. Драгилев, А. И. Технологическое оборудование предприятий перерабатывающих отраслей АПК [Текст] / А. И. Драгилев, В. С. Дроздов. — М.: Колос, 2001. — 352 с.
10. Чедаев, А. С. Оборудование предприятий общественного питания [Текст] / А. С. Чедаев. — М.: МГУТУ, 2004. — 68 с.
11. Thompson, A. K. Fruit and Vegetables: Harvesting, Handling and Storage [Text] / A. K. Thompson. — John Wiley & Sons, 2015. — 990 p. doi:10.1002/9781118653975
12. Levin, D. N. Plant handbook data [Text] / D. N. Levin // Food Engineering. — 1962. — № 36. — P. 89-94.
13. Brennan, J. G. Food Processing Handbook [Text] / J. G. Bren-nan. — Wiley: VCH, 2006. — 607 p.
14. Беляев, М. И. Теоретические основы комбинированных способов тепловой обработки пищевых продуктов [Текст] / М. И. Беляев, П. Л. Пахомов. — Х.: ХИОП, 1991. — 160 с.
15. Терешкш, О. Г. Ефектившсть процесу очищення цибулi рш-часто! комбшованим способом [Текст]: II Всеукр. наук.-практ. конф. / О. Г. Терешкш, Д. В. Горелков, Д. В. Дмитревський // Актуальш проблеми харчово! промисловост та ресторанного господарства. Сучасш питання шдготовки кад^в. — Луганськ: ЛНУ iм. Т. Шевченка, 2013. — С. 25-26.
16. Терешкш, О. Г. Розробка методики дослщження процесу вщокремлення луски цибул ршчасто! та експериментально! установки для И реалiзацп [Текст]: темат. зб. наук. пр. / О. Г. Терешкш, Д. В. Горелков, Д. В. Дмитревський // Обладнання та технологи харчових виробництв. — Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. — Вип. 29. — С. 58-63.
17. Liljedahl, J. B. Measurement of shearing energy [Text] / J. B. Liljedahl, G. L. Jackson, R. P. De Graff, M. E. Schroeder // Agricultural Engineering. — 1961. — № 42. — P. 298-301.
18. Deynichenko, G. Stabilization of quality cleaning onion innovative way [Text] / G. Deynichenko, O. Tereshkin, D. Gore-lkov, D. Dmitrevskyi // Recent Journal. — 2013. — Vol. 14, № 4(40). — P. 246-250.
19. Остапчук, Н. В. Основы математического моделирования процессов пищевых производств [Текст] / Н. В. Остапчук. — К.: Вища школа, 1991. — 367 с.
20. Barrett, D. Processing Fruits: Science and Technology [Text] / D. Barrett, L. Somogyi, H. Ramaswamy. — CRC Press, 2004. — 841 р. doi:10.1201/9781420040074
21. Polly, S. L. Compilation of thermal properties of Foods [Text] / S. L. Polly O. P. Snyder, P. A. Kotnour // Food Technology. — 1980. — № 11. — P. 76-94.
22. Potter, N. Food Science [Text] / N. Potter. — Netherlands: Springer, 1986. — 578 p. doi:10.1007/978-94-015-7262-0
23. Постнов, Г. М. Дослщження впливу термiчноi обробки парою на поверхневий шар цибулi ршчасто! [Текст]: зб. наук. пр. / Г. М. Постнов, О. Г. Терешкин, Д. В. Дмитревський, I. В. Ва-силець // Прогресивш техшка та технологи харчових виробництв, ресторанного господарства i торпвль — Харгав: ХДУХТ, 2015. — Вип. 1(21). — С. 205-213.
24. Терешкш, О. Г. Дослщження параметр1в комбшованого процесу очищения цибул1 рiпчастоi [Текст]: зб. наук. пр. / О. Г. Терешкш, Д. В. Горелков, Д. В. Дмитревський // Прогресивш техшка та технологи харчових виробництв, ресторанного господарства I торпвль — Харгав: ХДУХТ, 2013. — Вип. 1(17), Ч. 1. — С. 159-165.
ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССА ТЕРМИЧЕСКОЙ ОбРАбОТКИ ОВОЩЕЙ ВО ВРЕМЯ ИХ ОЧИСТКИ
Предложена математическая модель процесса термической обработки овощей во время их очистки, которая характеризует зависимость глубины проваренного слоя овощей от продолжительности процесса их термической обработки и давления пара, и доказано, что в условиях обработки острым паром при достижении максимальной температуры поверхности продукта не влияет на общую продолжительность процесса проваривания.
Ключевые слова: термическая обработка, давление пара, проваривание, качество, потери, очистка.
Терешкт Олег Георгтович, доктор технчних наук, доцент, кафедра готельного та ресторанного бгзнесу, Хартвський дер-жавний утверситет харчування та торггвлг, Украгна. Горелков Дмитро Вшторович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра устаткування харчовог I готельног тдустрп 1м. М. I. Беляева, Харкгвський державний утверситет харчування та торггвлг, Украгна.
Дмитревський Дмитро В'ячеслаовович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра устаткування харчово1 i готельно1 тдустрп 1м. М. I. Беляева, Хартвський державний утверситет харчування та торгiвлi, Украта, e-mail: dmitrevskyidv@gmail.com, dmitrevskyi@mail.ru.
Терешкин Олег Георгиевич, доктор технических наук, доцент, кафедра гостиничного и ресторанного бизнеса, Харьковский государственный университет питания и торговли, Украина. Горелков Дмитрий Викторович, кандидат технических наук, доцент, кафедра оборудования пищевой и гостиничной индустрии им. М. И. Беляева, Харьковский государственный университет питания и торговли, Украина.
Дмитревский Дмитрий Вячеславович, кандидат технических наук, доцент, кафедра оборудования пищевой и гостиничной индустрии им. М. И. Беляева, Харьковский государственный университет питания и торговли, Украина.
Tereshkin Oleg, Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Ukraine.
Gorelkov Dmytro, Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Ukraine.
Dmytrevskyi Dmytro, Kharkiv State University of Food Technology and Trade, Ukraine, e-mail: e-mail: dmitrevskyidv@gmail.com, dmitrevskyi@mail.ru
УДК 613.292.004.12 001: 10.15587/2312-8372.2016.60313
погожих м. I., ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ Д—™-- Б1ЛКОВО-М1НЕРАЛЬНИХ ДОБАВОК паВГк I. м. ПРОФ1ЛАКТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Дослгджено властивостг бшково-мтеральних добавок профшактичного призначення з метою створення збалансованого рацюну харчування людини. Для здобуття даних використовувались методы дисперсного аналгзу та ядерног магнтног спектроскопИ у ргдинах з ргзною поляртстю. В результатI проведения дослгджень визначенг змти фгзичних властивостей добавок профшактичного призначення, якг е основою для створення продуктгв харчування, збагачених на незамтнг ессенцгальнг нутргенти.
Ключов1 слова: дисперсний аналгз, спектроскотя ядерного магнтного резонансу, час стн-ст-новог релаксацгг.
1. Вступ
Харчування — один з найважливших чинниюв, яю забезпечують зв'язок людського оргашзму з навколиштм середовищем i надае виршального впливу на стан здо-ров'я, працездатшсть, розумову дiяльнiсть, витривалкть оргашзму до впливу шюдливих факторiв виробничо-го, техногенного та природного походження. Особливе значення для тдтримки стану здоров'я та довголигя людини мае повнощнне та регулярне забезпечення оргашзму уама необхщними мiкронутрiентами: незамшними амшокислотами, вггамшами, мшеральними складовими. Причому найбшьш дощльний i фiзiологiчний шлях над-ходження цих складових до оргашзму — харчовий [1].
Недостатне надходження мiкронутрiентiв з iжею — загальна проблема сучасного людства. Вона виникла, з результату зниження штенсивносп фiзичного наванта-
ження на оргашзм, як наслщок цього зниження енерго-витрат i вщповщного зменшення загальноi юлькост '¿ж^ яку споживае людина. На фон такого дефщиту виникають порушення метаболiзму i так зван хвороби метаболiчного походження. Таю захворювання виникають у разi дефщиту незамшних амшокислот, полi ненасичених жирних кислот i мшеральних речовин. Стосовно дефщиту мiнералiв частше за все причиною тяжких захворювань виступають залiзо, йод, кальцш, селен та шш1 Найбшьш дощльним i ефективним, а та-кож i екош^чно доступним шляхом кардинального покращення забезпеченосп населення мiкронутрiентами е регулярне залучення до ращону харчування продукпв харчування оздоровчо' дп [2].
Збагачення харчових продукпв мiкронутрiентами — це серйозне втручання до складу продукпв харчування, яке вимагае вщ фахiвцiв не лише суто товарознавчих
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/1(27], 2016, © Погожих М. I., Головко Т. М.,
Дьяков □. Г, Павлюк I. М.
