CC BY
111
18.Semenov V.F., Basiuk O.V. Vykorystannia potentsialu novoi ekonomiki pry formuvanni regionalnyh innovatsiinyh struktur organizatsii i upravlinnia turyzmom [The potential Novo economy when Formosan regonline innovating organization structures, Department of tourism]. monografiia. O. : Atlant, 2013. 356 р.
19.Demianenko, I.V. Innovatsiino-tehnologichnyi progres yak rushiinyi chynnyk tsyvilizatsiinogo postupu suspilstva [Novatio-the technological progress of Yak Rosini cennik civilizing the cost susprise]. K. : NUHT, 2009.: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/3499
20.WIPO IP Facts & Figures: 2012: http://www.wipo.int/portal/en/
ДАНН1 ПРО АВТОРА
Ситкша Марiя Володимирiвна, астрант
Кременчуцький нацюнальний уыверситет ¡м. М. Остроградського м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20 e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Сыткина Мария Владимировна, аспирант
Кременчугский национальный ун1верситет им. М. Остроградского
г. Кременчук, Первомайская, 20
е-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR Sytkina Mariia, aspirant
Kremenchuk Mykhailo Ostohradskyi National University Kremenchuk, Pershotravneva Street, 20 е-mail: [email protected]
УДК 336.74.58
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ОСВ1ТН1Х КЛАСТЕР1В В УКРА1Н1
Студiнський В.А., Шевчук В.О.
Предметом дослiдження е соujально-економiчнi eidH0CUHU, що виникають в процес функц1онування освтньоТ галyзi та ринку робочоТ сили в сучаснй економiui.
Мета даного дослiдження полягае у теоретичному обr'рyнтyваннi ролi i значення освти в суспльних процесах nid впливом глобальних процеав та ннова^йного розвитку економки, а також необхiдностi формування освтмх кластерiв в УкраТн на сучасному етапi.
Освтнй кластер в УкраТн покликаний в площинi регiонiв сформувати системи пдготовки, перепiдготовки та пдвищення квалiфiкаuj'í професйних кадрiв, як залучаються до процесу виробництва.
Ключов'1 слова: освта, кластер, виробництво, освтнй процес, квалiфiкована робоча сила.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ КЛАСТЕРОВ В УКРАИНЕ
Студинский В.А., Шевчук В.О.
Предметом исследования являются социально-экономические отношения, которые возникают в процессе функционирования образовательной сферы и рынка рабочей силы в современной экономике.
Цель данного исследования состоит в теоретическом обосновании роли и значении образования в общественных процессах под влиянием глобальных процессов и инновационного развития экономики, а также необходимости формирования образовательных кластеров в Украине на современном этапе.
Образовательный кластер в Украине призван в плоскости регионов сформировать систему подготовки, переподготовки и повышения квалификации профессиональных кадров различных отраслей экономики.
Ключевые слова: образование, кластер, производство, образовательный процесс, квалифицированная рабочая сила.
THEORETICAL FOUNDATIONS OF EDUCATIONAL CLUSTERS IN UKRAINE
Studinski V.A.
Shevchuk V.O.
The subject of study is the socio-economic relations that arise in the functioning of the educational sector and labour market in the modern economy.
The purpose of this study is to theoretically justify the role and importance of education in social processes under the influence of global processes and innovative development of the economy and the need for the formation of educational clusters in Ukraine at the present stage.
Education cluster in Ukraine drafted into the plane of the regions to establish a system of training, retraining and advanced training of professional personnel in various sectors of the economy.
Key words: the education cluster, manufacturing, educational process, skilled workforce.
Постановка проблеми. На сучасному етап1 розвитку сусптьства великого значення набувае осв1тня сфера, яка покликана готувати для економ1чного комплексу фах1вц1в високого р1вня. За час незалежност1 УкраТни вже сформовано вщповщну осв1тню систему, яка наближаеться у своТх стандартах до загальноевропейських вимог. Водночас сучасний стан державного розвитку i формування нацюнапьних квалiфiкованих кадрiв супроводжуеться нагромадженням вщповщних проблем в систeмi загальноосв^ньоТ та професмноТ пщготовки робочоТ сили. Усвщомлюючи ц проблеми, варто намагатися вттювати в практику рiзноманiтнi пщходи та заходи щодо управлЫня сферою освiти, особливо вищоТ школи, яга вщповщають сучасним вимогам в сфeрi пщготовки професмних кадрiв.
50
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Студшський В. А., Шевчук В.О., 2015
Саме в умовах прийняття нового Закону Укра'ни «Про вищу осв^у» важливого значення набувае наукового обфунтування теоретичних засад реформування та функцюнування освiтньоí сфери у ^creMi пiдготовки висококвалiфiкованоí робочо' сили не лише на засадах гармоызацп дeржавно-управлiнcьких визначень прiоритeтiв, але й самостмнютю дiяльноcтi вищих навчальних закладiв i ix вiдповiдальнicтю за пщготовку квалiфiкованих кадрiв для нацюнально' eкономiки. Тому важливим е аспект аналiзу европейського й cвiтового досвщу, виявлення адаптацií дiевиx конструктивних елемен^в у нацiональнiй оcвiтнiй cфeрi в cиcтeмi пiдготовки квалiфiкованоí робочо' сили. Зволкання в планi реформування осв^ньо' сфери може пригальмувати поступове входження Укра'ни у европейський оcвiтнiй проспр та вiддалити квалiфiкованicть нацiональноí робочо' сили вщ вимого сучасного ринку працк
Предмет дослiдження. е cоцiально-eкономiчнi вiдноcини, що виникають в процес функцiонування оcвiтньоí галузi та ринку робочо' сили в сучаснм економц
Дослiдження дано! проблеми. Проблемам до^дження оcвiти, визначення основних напрямкiв розвитку осв™, мeтодiв оцiнки eкономiчноí ефективност оcвiти, визначенню ролi держави в перетвореннях системи оcвiти, вивчення мехаызму перетворень eкономiки кра'ни, визначення напрямiв iнновацiйного розвитку системи оcвiти присвячено досить велика ктькють наукових праць вщомих вiтчизняниx та зарубiжниx вчених. Ми, зокрема, зупинились на аспект теоретичного обфунтування формування та функцюнування оcвiтнix клаcтeрiв в украíнi. У цьому разi варто звернути увагу на працi Ю.С.Артамоново', Б.Б.Хрустальова, Р.Х. Хасанова, 1.В. Вишняково', О.О.Карпенка, 1.Г.Утюж та iн.
Варто зазначити, що на сучасному етап розробкою пiдxодiв до визначення оcвiтнього кластеру займаються роciйcькi вчeнi. Т.Ю.Краciкова пiд оcвiтнiми кластерами розглядае cукупнicть взаемопов'язаних установ професмно' оcвiти, об'еднаних за галузевою ознакою i партнерськими вiдноcинами з пщприемствами галузi [1]. Н.В.Васильева вважае, що регюнальний оcвiтнiй кластер варто визначати як систему осв^ых закладiв рiзного рiвня, органiзацiй, що займаються НДДКР, комерцмних компанiй, органiзацiй регюнально' iнновацiйноí iнфраcтруктури та iнфраcтруктури пщтримки пiдприемництва, що знаходяться у взаемозв'язку з органами влади i компонентами регюнально' eкономiчноí системи. Також вона стверджуе, що вищий навчальний заклад може виступати центом розвитку кластеру (ядром кластеру) i приймати на себе вщповщалы-лсть за оcвiтню i наукову пiдтримку кластера, а також виступати Ыформацмно-методичним центом, комунiкацiйною платформою [2, С. 8-10]. На думку Н.А.Корчапно''', оcвiтнiй кластер являе собою групу оcвiтнix закладiв, що знаходяться у партнерських вщносинах з пщприемствами галуз^ якi локалiзованi на однм тeриторií, кiнцeвим продуктом дiяльноcтi яких е осв^ня послуга [3, С. 81]. Ядром кластеру у даному випадку виступае вищий навчальний заклад (ВНЗ) або Ыша осв^ня установа. О.В.Смiрнов розглядае оcвiтнiй кластер як систему навчання, взаемонавчання та Ыструменлв самонавчання в Ыновацмному ланцюжку «наука-технолопя^знес», яка заснована переважно на горизонтальних зв'язках всередин ланцюжка [44, С. 75]. Тут в основу осв^нього кластеру кладеться оcвiтнiй процес. Таким чином, оcвiтнiй кластер можна розглядати з двох точок зору: як систему i як процес. Дослщник з Казахстану С.С.бспаев оcвiтнiй кластер розглядае як запоруку конкурентоспроможност кадрiв, i стверджуе, що призначення оcвiтнього кластера розкриваеться в його мicií як iнновацiйноí форми Ытеграцп науки i оcвiти для виршення складних пeдагогiчниx завдань у процес навчання, виховання та розвитку пщростаючого поколiння, профeciйноí пiдготовки компетентних фаxiвцiв, надання оcвiтнix послуг зацiкавлeним споживачам [5].
Останым часом здiйcнюютьcя спроби визначити поняття осв^нього кластеру науковцями Укра'ни. Так, В.1.Куценко визначае оcвiтнiй кластер як систему взаемопов'язаних закладiв оcвiти, оcвiтнix органiзацiй, значимicть яких, як цтого, перевищуе суму складових частин. Тобто оcвiтнiй кластер - бтьш емке, з точки зору ринку осв^ых послуг, поняття у порiвняннi з такими формами мiжгалузeвоí iнтeграцií як вертикально iнтeгрованi холдинге^ структури, аcоцiацií, cтратeгiчнi альянси, мeрeжeвi об'еднання, cпiльнi пiдприемcтва, технопарки, промиcловi парки, оcобливi eкономiчнi зони тощо [6]. Ми погоджуемо з його думкою, що кластер - бтьш складне явище, ыж просте об'еднання закладiв, органiзацiй та пiдприемcтв, адже заклади оcвiти активно включаються в процес кооперацп i продовжують конкурувати мiж собою. Також варто вiдрiзняти оcвiтнiй кластер вiд просто' взаемодп пiдприемcтва i вищого навчального закладу, яке лише передбачае акцентування уваги на спещальних оcвiтнix програмах пщготовки cпeцiалicтiв, а кластер - крiм cпiльного партнерства, ще й стлльне фiнанcування, i взаемодiю з науковими установами та оргаыза^ями iнновацiйноí Ыфраструктури.
О.П.Жук, Л.О.Дроздовська вважають, що осв^ым кластером можна називати кластер, що являе собою едину систему безперервно' оcвiти вiд школи (дошкольного закладу) до виробництва [7, С. 152]. А.М. Старева наводить визначення Ыновацмного соцюкультурного оcвiтнього кластера як добровтьне об'еднання гeографiчно близьких взаемодiючиx суб'екпв господарювання: оcвiтнix закладiв, органiв влади, банювського, приватного сектора, iнновацiйниx пщприемств (органiзацiй), об'ектiв iнфраcтруктури, що характеризуемся виробництвом конкурентоспроможних оcвiтнix, культурних, сощальних послуг, наявнicтю погоджено' cтратeгií розвитку, спрямовано' на рeалiзацiю iнтeрeciв кожного з учаснигав i тeриторií локалiзацií кластера, на якiй вона перебувае, i мае icтотну cоцiально-eкономiчну значимють для рeгiону. Метою створення кластера, на и думку, е об'еднання, Ытенсифкащя зусиль, можливостей, потeнцiалу суб'екпв iнновацiйноí структури задля формування взаемоузгоджених дiй, спрямованих на покращення якост рeгiональноí оcвiти, и конкурeнтоcпроможноcтi на в^чизняному та cвiтовому рiвня [8]. Варто погодитись iз думкою Н.В.Васильево', що головною функцiею оcвiтнього кластера е зближення мети виробничого i оcвiтнього процесу, макcимiзацiя ефекту вщ використання робочо' сили i науково-техычних продуктiв в eкономiчнiй cиcтeмi [2, C. 9]. Таким чином, квалiфiкована робоча сила е одыею iз умов створення оcвiтнього кластеру i його результатом.
Мета даного дослщження полягае у теоретичному обфунтуваны ролi i значення оcвiти в сусптьних процесах пiд впливом глобальних процеав та iнновацiйного розвитку eкономiки, а також необхщност формування оcвiтнix клаcтeрiв в Украíнi на сучасному етапк
Виклад основного матерiалу. У широкому eкономiчному ceнci до кластеру входять пщприемства (фiрми, установи), що розташован у межах окремого рeгiону i мають тicнi тexнiчно-виробничi зв'язки, залишаючись при цьому виробниками, постачальниками та споживачами продукцп один дного. Характерними ознаками кластеру е:
- гeографiчна концeнтрацiя (у кластер включають лише т установи та органiзацií, що мають безпосередню близькють розташування);
- сптьна сфера дiяльноcтi (передбачаеться близькють пщприемств за характером виробництва, що входять у кластер).
При цьому важлива наявнють «критично' маси» у часнигав кластеру, високий рiвeнь пов'язаност учаcникiв кластеру
(внутрiшня i зовншня), iнновацiйна активнicть учаcникiв кластеру. В останньому момент зазначимо, що кластер е завжди концeнтрацiею iнновацiйно-активниx пщприемств №рм, установ). lнновацiйна активнicть передбачае дiяльну орiентацiю цих об'ектiв на Ыновацмний розвиток, пiд яким розумiетьcя поcтiйнe удосконалення переваг за рахунок рiзного виду нововведень: тexнiчниx, технолопчних, органiзацiйниx та маркетингових [9, C.12-17].
Власне кластер, як система, запрограмований i зорiентований на отримання синергетичного ефекту, тобто характеризуемся як можливють в рeзультатi об'еднання eлeмeнтiв отримувати бтьш eкономiчний ефект, нiж арифметична
Економiчний вicник унiвeрcитeту | Випуск № 26/1
51
cyмa eкономiчниx eфeктiв вiд дiяльноcтi окpeмиx cтpyктypниx eлeмeнтiв. Зокpeмa, cинepгeтичнi ефекти у клacтeномy пpоcтоpi пpоявляютьcя у пpоцecax викоpиcтaння тaкиx мexaнiзмiв взaeмозв'язкy як пiдпpиeмницькиx cтpyктyp, пiдпpиeмницькi мepeжi, cтpaтeгiчнi aльянcи, довгоcтpоковi контpaкти тощо. Вони, зокpeмa, дозволяють знижyвaти тpaнcaкцiйнi витpaти, внyтpiшнi i зовнiшнi pизики, пiдвищyвaти piвeнь iнновaцiйноcтi тa конкypeнтноздaтноcтi окpeмиx клacтep ниx cтpyктyp [10].
Виxодячи з цього, можнa зaзнaчити, що клacтepизaцiя cфepи оcвiти дозволяe виpiшyвaти пpоблeмy виpобничоï взaeмодiï у cфepi пiдготовки квaлiфiковaноï pобочоï cили. KЛacтepний пiдxiд у цьому pa3i cпpиятимe пiдвищeнню нaцiонaльноï тa peгiонaльноï конкypeнтноздaтноcтi, зpоcтaнню iнновaцiйного потeнцiaлy, pозвиткy мaлого тa cepeднього бiзнecy (не лише у cфepi оcвiти тa пщготовки квaлiфiковaноï pобочоï cили) тощо. Догащ cвiдчить, що caмe тaкий пдощ e не лише зacобом доcягнeння визнaчeноï мети, що пов'язaнa 3i cтpyктypними змiнaми пiдвищeння конкypeнтноздaтноcтi, по^ленням iнновaцiйноcтi, a тaкож i доволi дieвим зacобом cтимyлювaння peгiонaльного pозвиткy, що у cвою чepгy cпpияe отpимaнню мyльтиплiкaцiйного ефекту у збтьшены зaйнятоcтi, пiдвищeння зapобiтноï плaти, вiдpaxyвaнь у бюджет, зpоcтaння cтiйкоcтi тa конкypeнтноздaтноcтi peгiонiв зокpeмa тa ф^ни в цiломy [11, C.63-64]. 4acTO цeнтpом фоpмyвaння клacтepiв cтaють нaвчaльнi зaклaди, зокpeмa yнiвepcитeти, aбо гpyпa нayково-доcлiдниx ycтaнов. Пpи цьому клacтepи визнaчaютьcя як однa з нaйeфeктивнiшиx виpобничиx cиcтeм в yмовax глобaлiзaцiï i pозвиткy cyчacноï нayки - економки знaнь [11, C.136]. Вapто тaкож pозвивaти клacтepнi концeпцiï у cфepi pозвиткy peгiонiв. Для цього нeобxiдно пpоводити зaгaльнонaцiонaльнi paдикaльнi peфоpми щодо pозшиpeння оpгaнiзaцiйно-eкономiчного cпiвpобiтництвa. Пpоцec клacтepизaцiï повинен у цьому ameun cyпpоводжyвaтиcь peaлiзaцieю зaгaльнодepжaвноï полiтики, що cпpямовaнa нa пiдтpимкy нayково-тexнiчного пpогpecy, iнновaцiйного pозвиткy, здiйcнeння фiнaнcово-eкономiчниx, aдмiнicтpaтивниx, peгyлятоpниx peфоpм тa pозpобкaми cтpaтeгiï pозвиткy peгiонiв [12, C.193].
Фоpми ноpмaтивно-пpaвового офоpмлeння вiдноcин мiж yчacникaми клacтepa можуть бути нacтyпними: a) yнiвepcитeтcький комплeкc, б) клacтep нa бaзi пiдпpиeмcтвa aбо acоцiaцiï. З вpaxyвaнням piзноpiвнeвого фiнaнcyвaння yчacникiв оот^нього клacтepa нaйpaцiонaльнiшим буде офоpмлeння договipниx вiдноcин мiж ними.
Головною cтpaтeгiчною метою цього iнновaцiйного зaxодy e виcокотexнологiчний pозвиток пpомиcлового потeнцiaлy peгiонy. Це повинно вiдбyтиcя зa paxyнок пiдвищeння eкономiчноï eфeктивноcтi cиcтeми вищо'1' оcвiти, ïï якоcтi i конкypeнтоcпpоможноcтi, шляxом об'eднaння мaтepiaльниx, кaдpовиx, iнфоpмaцiйниx, фiнaнcовиx pecypciв оcвiтнix ycтaнов i гоcподapюючиx cyб'eктiв.
В зв'язку з цим мaють бути peaлiзовaнi о^новоположн пpинципи:
1. eдиний учбовий, нayковий i iнновaцiйний пpоцecи у взaeмозв'язкy з eкономiкою i cоцiaльною cфepою;
2. бeзпepepвнicть оcвiтнього пpоцecy i взaeмозв'язок оcвiтнix пpогpaм piзниx piвнiв, у тому чиcлi з метою cкоpочeння тepмiнiв ïx оcвоeння;
3. оpгaнiзaцiйнa, нaвчaльно-мeтодичнa, нayковa i iнфоpмaцiйнa взaeмодiя мiж вciмa пiдpоздiлaми ^acrepa.
Тaким чином, нa бaзi ^acrepa буде cтвоpeнa eдинa cиcтeмa пщготовки, пepeпiдготовки i пiдвищeння квaлiфiкaцiï кaдpiв зa пpофeciйними оcвiтнiми пpогpaмaми piзниx piвнiв. З'явитьcя cyчacнa лaбоpaтоpнa i eкcпepимeнтaльнa бaзa, будуть зaбeзпeчeнi умови, що cпpияють зaлyчeнню додaтковиx pecypciв з позaбюджeтниx джepeл для оcвiти.
Оpгaнiзaцiя клacтepa пepeдбaчae пiдвищeння квaлiфiкaцiï пeдaгогiчниx кaдpiв у cфepi cyчacниx пpомиcловиx тexнологiй i фaxiвцiв виpобництвa, що зaлyчaютьcя до оcвiтнього пpоцecy; ефективне плaнyвaння i пepepозподiл учбового нaвaнтaжeння виклaдaчiв зa paxyнок оcвоeння ними cyмiжниx диcциплiн; yклaдeння договоpiв щодо викоpиcтaння yчбовоï i лaбоpaтоpноï оcвiти, yчбовиx ayдитоpiй, пpогpaмного зaбeзпeчeння cepeд члeнiв клacтepa; ефективне викоpиcтaння yчбовиx площ в оcвiтньомy пpоцeci; cтвоpeння eдиноï бaзи ноpмaтивно-пpaвового, нayково-мeтодичного зaбeзпeчeння для cпiльного коpиcтyвaння в оcвiтньомy пpоцeci.
Фоpмyвaння нayково-оcвiтнix клacтepiв допоможе в пeвнiй мipi виpiшити питaння взaeмодiï pинкy оcвiти i pинкy пpaцi i збaлaнcyвaти cитyaцiю, що cклaлacя. Рaнiшe cиcтeмa пщготовки pобочоï cили в cоцiaлicтичнiй економщ бaзyвaлacя нa концeпцiï дepжaвноï влacноcтi нa pобочy cилy. У мeжax цieï концeпцiï пepeдбaчaлоcя, що дepжaвa, по-пepшe, фiнaнcye пiдготовкy pобочоï ™ли в нeобxiдномy обcязi i нeобxiдноï якоcтi; по-дpyгe, цeнтpaлiзовaно pозподiляe ïï зa гaлyзями i cфepaми зaйнятоcтi.
Вiтчизнянi вищi нaвчaльнi зaклaди нa cyчacномy eтaпi не здaтнi конкypyвaти нa глобaльномy pинкy, нa вщмЫу вiд зaxiдниx yнiвepcитeтiв, як1, окpiм того, що нaдaють оcвiтнi поолуги, у тому чиcлi i у cфepi «бiзнec-пpоцeca», виcтyпaють кpyпними нayковими цeнтpaми, що зaймaютьcя доcлiджeннями як тeоpeтичного, тaк i пpиклaдного xapa^epy.
Фоpмyвaння оcвiтнього клacтepa виpiшить низку питaнь в cфepi взaeмодiï pинкy оcвiти i pинкy пpaцi, - фоpмyeтьcя мexaнiзм зaмовлeння, тобто вiдбyвaeтьcя чiткe фоpмyлювaння вимог, як винигають у cycпiльcтвi, включaючи бiзнec. Бiзнec ycвiдомлюe вaжливicть вклaдaння iнвecтицiй в люд^кий кaпiтaл, що вiдобpaжaeтьcя в позитивниx тeндeнцiяx як нa мaкpо-, тaк i нa мiкpоpiвняx. Зpоcтae cоцiaльнa мобiльнicть cтyдeнтa як cyб'eктa оcвiтнього клacтepa. Вiдбyвaeтьcя peгyлювaння pинкy пpaцi гaлyзi, в paмкax яш cтвоpeний оcвiтнiй клacтep вiдповiдно до i^ytc^x потpeб.
Пpи peaлiзaцiï мexaнiзмy cтвоpeння i фyнкцiонyвaння оcвiтнього ^acrepa пepeдбaчaeтьcя очiкyвaти нa нacтyпнi peзyльтaти:
1. вiдбyдeтьcя змiнa cтpaтeгiï pозвиткy оcвiти, дiaлог з пpaцeдaвцeм пepeйдe нa якicно новий piвeнь - вiдбyдeтьcя pозyмiння cпiльниx iнтepeciв i пpоблeм;
2. вiдбyдeтьcя cтвоpeння cтpyнкоï cиcтeми доcтyпноï бeзпepepвноï оcвiти, яга, у cвою чepгy, пpизвeдe до пщвищення якоcтi пiдготовки кaдpiв;
3. нa мaкpоeкономiчномy piвнi вiдбyдeтьcя зpоcтaння пpодyктивноcтi пpaцi i piвня зaйнятоcтi нaceлeння, зpоcтaння вaлового peгiонaльного пpодyктy нa душу нaceлeння.
Очевидною e потpeбa cycпiльcтвa у фоpмyвaннi нового yнiвepcитeтy, a caмe yнiвepcитeтy iнновaцiйного типу, дiяльнicть якого вiдповiдaлa б ^отод^и^м peaлiям. Пepeвaгa вищоï оот™ нового чacy - це не лише ïï якють, не лише ïï здaтнicть iнтeгpyвaтиcя в нaцiонaльнy iнновaцiйнy cиcтeмy шляxом pозвиткy нayки, aлe i оpieнтaцiя нa pинок пpaцi.
Оcвiтнiй pинок i pинок пpaцi в знaчнiй мipi pозyзгоджeнi: cпоcтepiгaeтьcя вiдcтaвaння пpопозицiй оcвiтнix поалуг вiд потpeб pинкy пpaцi, погано пов'язaнi cфepи пpaцi i оcвiти з точки зоpy вiдповiдноcтi клacифiкaцiï пpофeciй i cпeцiaльноcтeй. Вce це вiдобpaжaeтьcя i нa cтaнi оcвiтньоï cиcтeми, що знaxодитьcя нa irn^xy модepнiзaцiï, i нa cтaнi pинкy пpaцi, який зa нaявноcтi величезно! кiлькоcтi оciб, що здобули вищу оот^у, не може зaдовольнити cвоï потpeби в нeобxiдниx фaxiвцяx.
Haдaлi оcновнy pоль в зaбeзпeчeннi cтiйкоï конкypeнтоcпpоможноcтi нaцiонaльноï eкономiки буде вiдiгpaвaти клacтepнa полiтикa pозвиткy. Фоpмyвaння i pозвиток peгiонaльниx клacтepiв оцiнюeтьcя як вaжливa конкypeнтнa пepeвaгa cyчacноï економки [13, C.97-98].
Тaким чином, оcвiтнiй клacтep e cоюзом тicно пов'язaниx i тepитоpiaльно близькиx pозмiщeнь зaклaдiв оcвiти, що cпpияють cпiльномy pозвиткy i зpоcтaнню конкypeнтноздaтноcтi кожного з ниx, дiяльнicть якиx cпpямовaнa нa пiдвищeння iнновaцiйноcтi тa якоcтi пщготовки pобочоï cили як для peгiонaльного, тaк i для нaцiонaльного pинкy пpaцi.
Ключовим елементом фyнкцiонyвaння оcвiтнього клacтepy e влacнe оcобиcтicть, зокpeмa ïï оcвiтнiй потeнцiaл. В зв'язку з цим можнa погодитиcь iз думкою yкpaïнcькоï вчeноï 1.Г.Утюж, що aнaлiз peaлiзaцiï оcвiтнього потeнцiaлy оcобиcтоcтi пpоявляeтьcя як
52
Економiчний вicник yнiвepcитeтy | Випycк № 26/1
6araTopiBHeBe явище у KOHTeKCTi соцiально-iсторичних i культурних умов розвитку, людини i сусптьства. Цiлком логiчно, що характер суперечностей стосовно мехаызму розвитку, актуапiзацiï та реагпзацп ocBiTHboro потeнцiапу особистостi обумовлюеться змiнами суспiльства в цивiлiзацiйному простору що визначае соцiальну цiннiсть освiти, IT призначення та практичне використання. Саме тому структури, тeхнiчна база, людський потeнцiал пристосованi для оптимального перетворення знань в Ыформацмний ресурс, а провщною галуззю eкономiки стае Ытелектуальне виробництво. Основним суб'ектом социально!' активностi у такому разi стае втьне спiвтовариство, а полiтичною системою - демократа [14, C. 13-14]. Основою розвитку виступае свобода як можлив^ь i здатнiсть особистостi розкривати свою власну сутнють, iнтeлeктуальна складова тут виступае чи не визначальною, що мютить у собi загальнолюдський смисл. Свобода у такому аспекл стае змютом нeобхiдностi, нeобхiднiсть же детермЫуе нове, бiльш високе прагнення до свободи. Чим бтьше свободи в судженнях особистостi з певно' галузi знань чи окремого питання, тим з бтьшою нeобхiднiстю буде визначатись зм^ i суть цих суджень. Таким чином, справжня свобода особистост не суперечить суспiльнiй свободi та завданням социуму у формуваннi Ытелектуального середовища [15, C.57-58].
У контекст формування та функцюнування освiтнього кластеру в Укра'ы великий iнтeрeс представляють собою окрeмi територп, зокрема це стосуеться i Переяслав-Хмельницького. Загальна мережа навчальних закладiв мiста становить 8 загальноосвiтнiх закладiв (гiмназiя, 6 загальноосвiтнiх шкiл I-III ст. та ЗОШ I ст.), 5 дошкiльних закладiв, 3 позашкiльнi заклади та мiжшкiльний навчально-виробничий комбiнат. У Переяслав-Хмельницькому функцюнуе вiдомий на всю крашу педагопчний унiвeрситeт, що може стати фундаментом функцюнування освiтнього кластеру в репонк До того мiсто е серйозним осередком культурно-просвiтницького життя. Достатньо сказати, що у 30-тисячному райцeнтрi, де розташован Нацiональний юторико-eтнографiчний заповедник «Переяслав» i Музей народно' арх^ектури та побуту Середньо' Надднiпрянщини, загалом же налiчуеться близько тридцяти музейних установ. Такий науковий, осв^нм та культурно-дослщницький потeнцiал е вже сформованим кластером, який варто лише оргаызувати.
Висновок. OOTi™M кластер в Укра'ы покликаний в площини рeгiонiв сформувати системи пщготовки, перепщготовки та пщвищення квалiфiкацiï профeсiйних кадрiв, якi залучаються до процесу виробництва. Кпастeризацiя сфери освiти дозволяе вирiшувати проблему виробничо' взаемодп у сфeрi пiдготовки квалiфiкованоï робочо' сили. Кластерний пiдхiд у цьому разi сприятиме пiдвищeнню нацюнально''' та рeгiональноï конкурeнтноздатностi, зростанню Ыновацмного потeнцiалу, розвитку малого та середнього бiзнeсу (не лише у сфeрi освiти та пiдготовки квалiфiкованоï робочо' сили) тощо. Досвiд свiдчить, що саме такий пщхщ е не лише засобом досягнення визначено' мети, що пов'язана зi структурними змЫами пiдвищeння конкурeнтноздатностi, посиленням iнновацiйностi, а також i доволi дiевим засобом стимулювання репонального розвитку, що у свою чергу сприяе отриманню мультиплкацмного ефекту у збiльшeннi зайнятостi, пщвищення заробiтноï плати, вiдрахувань у бюджет, зростання спйкост та конкурeнтноздатностi регюыв зокрема та кра'ни в цтому. Часто центром формування кластeрiв стають навчалы-ii заклади, зокрема унiвeрситeти, або група науково-дослщних установ. При цьому кластери визначаються як одна з найефективнших виробничих систем в умовах глоба^зацп i розвитку сучасно' науки - економки знань. Варто також розвивати кластеры концепцп у сфeрi розвитку рeгiонiв. Для цього необхщно проводити загальнонацiональнi радикальнi реформи щодо розширення органiзацiйно-eкономiчного спiвробiтництва. Процес кластеризацп повинен у цьому аспeктi супроводжуватись рeалiзацiею загальнодержавно' полiтики, що спрямована на пщтримку науково-тeхнiчного прогресу, Ыновацмного розвитку, здiйснeння фiнансово-eкономiчних, адмiнiстративних, регуляторних реформ та розробками стратеги розвитку регюыв. Освiтнiй кластер е союзом тюно пов'язаних i тeриторiально близьких розмщень закпадiв освiти, наукових установ та пщприемств, що сприяють сптьному розвитку i зростанню конкурентноздатност кожного з них, дiяльнiсть яких спрямована на пщвищення шновацйност та якост пiдготовки робочо' сили як для репонального, так i для национального ринку працк
Список використаних джерел
1. Красикова Т.Ю. Образовательный кластер как фактор взаимодействия рынка труда и системы высшего профессионального образования / Т.Ю. Красикова // Актуальные вопросы экономики и управления: материалы междунар. науч. конф., апрель 2011 г.: тези доп. - М.: РИОР, 2011. - Т. II. - С. 54 - 59.
2. Васильева Н.В. Формирование и развитие образовательных кластеров в региональной социально-економической системе: автореф. на соискание ученой степени канд. экон. наук: специальность 08.00.05 «Экономика и управление народным хазяйством (региональная экономика)» / Васильева Наталья Витальевна. - Гатчина, 2013. - 26 с.
3. Корчагина Н.А. Образовательные кластеры как основа повышения конкурентоспособности учебных заведений / Н.А. Корчагина // Прикаспийский журнал: управление и высокие технологии. - 2009. - № 3 (7). - С. 78 - 84.
4. Смирнов А. В. Образовательные кластеры и инновационное обучение в вузе: монография / А. В. Смирнов. - Казань: РИЦ «Школа», 2010. - 102 с.
5. Еспаев С. С. Образовательный кластер - залог конкурентоспобности кадров в Казахстане [Електронний ресурс] / С. С. Еспаев. - Режим доступу: http://articlekz.com/article/9460.
6. Куценко В.1. Кластеризаця в контекст1 формування людиноорieнтованоï парадигми розвитку освти [Електронний ресурс] / В.1. Куценко // Теорiя та методика управл ння освтою. - 2009. - № 2. - Режим доступу: http://tme.umo.edu.Ua/docs/2/09kutope.pdf.
7. Жук О. П. Кластерний пiдхiд у процес оптимiзаuJï системи освти Украни / О. П. Жук, Л. О. Дроздовська // Всник ОНУ iменi 1.1. Мечникова. - 2013. - Т. 18. - Вип. 3/1. - С. 151 - 154.
8. Старева А.М. Регюнальний соцокультурний освтнй кластер як органiзаuiйна умова виршення проблеми оптимiзаuiï навчальних закладiв [Електронний ресурс] / А.М. Старева. - Режим доступу: http://narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/17/statti/stareva.htm.
9. Кластерные политики и кластерные инициативы: теор я, методология, практика. Коллективная монография / под ред. Ю.С.Артамоновой, Б.Б.Хрусталева. - Пенза: ИП Тугушуев С.Ю., 2013. - 230 с.
10. Хасанов Р.Х. Экономические проблемы регионов и отраслевых комплексов // Проблемы современной экономики. -2009. - № 3 (51) /[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2784
11. Карпенко О. О. lнновацiйно-органiзаuiйна парадигма розвитку пдприемств на принципах кластеризации Монографiя. -К.: ТОВ «С1КГРУПП УКРА1НА», 2013. - 272 с.
12. Вишнякова 1.В. Досвiд становлення та розвитку кластерiв в окремих кранах Пiвнiчно-схiдноï та Центральноï Свропи // Всник Запорiзького нацонального унверситету. Економiчнi науки. - 2011. - № 1. - С.184-194
13. Шевчук В.О. Науково-освтнй кластер як чинник взаемодп ринку пращ i системи вищоУ освти / В.О. Шевчук // Проблеми розвитку сучасно'1' економiчноï науки в транспортнй галузi: Матерiали мiжнародноï науково-практичноУ конференций 20-22 листопада 2013 р.: тези доп. - К.: КДАВТ, 2013. - С. 96 - 98.
14. Утюж 1.Г. Реал1заця освтнього потенцалу особистов в нформацйному суспiльствi. - Автореферат... к.ф.н. -Запор жжя, 2006. - 19 с.
15. Утюж I. Освтнй потен^ал особистов. - Запорiжжя: КСК-Альянс, 2007. - 148 с.
References
1. Krasikova T.Yu. Obrazovatel'nyy klaster kak faktor vzaimodeystviya rynka truda i sistemy vysshego professional'nogo obrazovaniya. // Aktual'nye voprosy ekonomiki i upravleniya: materialy mezhdunar. nauch. konf., aprel' 2011 g.: tezi dop. M.: RIOR, 2011. T.II. S. 54 - 59.
2. Vasil'eva N. V. Formirovanie i razvitie obrazovatel'nykh klasterov v regional'noy sotsial'no-ekonomicheskoy sisteme: avtoref. na soiskanie uchenoy stepeni kand. ekon. nauk: spetsial'nost' 08.00.05 «Ekonomika i upravlenie narodnym khazyaystvom (regional'naya ekonomika)». Gatchina, 2013. 26 s.
3. Korchagina N.A. Obrazovatel'nye klastery kak osnova povysheniya konkurentosposobnosti uchebnykh zavedeniy. // Prikaspiyskiy zhurnal: upravlenie i vysokie tekhnologii. 2009. №3 (7). S. 78 - 84.
4. SmirnovA.V. Obrazovatel'nye klastery iinnovatsionnoe obuchenie v vuze: monografiya. Kazan': RITs «Shkola», 2010. 102 s.
5. Espaev S.S. Obrazovatel'nyy klaster - zalog konkurentospobnosti kadrov v Kazakhstane. : http://articlekz.com/article/9460.
6. Kucenko V.I. Klasteryzacija v konteksti formuvannja ljudynoorijentovanoi' paradygmy rozvytku osvity. // Teorija ta metodyka upravlinnja osvitoju. 2009. №2. : http://tme.umo.edu.ua/docs/2/09kutope.pdf.
7. Zhuk O.P., Drozdovs'ka L.O. Klasternyj pidhid u procesi optymizacii' systemy osvity Ukrai'ny. // Visnyk ONU imeni I.I. Mechnykova. 2013. T.18. Vyp.3/1. S. 151 - 154.
8. Starjeva A.M. Regional'nyj sociokul'turnyj osvitnij klaster jak organizacijna umova vyrishennja problemy optymizacii' navchal'nyh zakladiv. : http://narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/17/statti/stareva.htm
9. Klasternye politiki i klasternye initsiativy: teoriya, metodologiya, praktika. Kollektivnaya monografiya / pod red. Yu.S. Artamonovoy, B.B. Khrustaleva. Penza: IP Tugushuev S.Yu., 2013. 230 s.
10. Khasanov R.Kh. Ekonomicheskie problemy regionov i otraslevykh kompleksov// Problemy sovremennoy ekonomiki. 2009. №3 (51). : http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2784
11. Karpenko O.O. Innovacijno-organizacijna paradygma rozvytku pidpryjemstv na pryncypah klasteryzacii'. Monografija. K.: TOV «SIK GRUPP UKRAI'NA», 2013. 272 s.
12. Vyshnjakova I.V. Dosvid stanovlennja ta rozvytku klasteriv v okremyh krai'nah Pivnichno-shidnoi' ta Central'noi' Jevropy // Visnyk Zaporiz'kogo nacional'nogo universytetu. Ekonomichni nauky. 2011. № 1. S.184-194
13. Shevchuk V.O. Naukovo-osvitnij klaster jak chynnyk vzajemodii' rynku praci i systemy vyshhoi' osvity. // Problemy rozvytku suchasnoi' ekonomichnoi' nauky v transportnij galuzi: Materialy mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii', 20-22 lystopada 2013 r.: tezy dop. K.: KDAVT, 2013. S. 96 - 98.
14. Utjuzh I.G. Realizacija osvitn'ogo potencialu osobystosti vinformacijnomu suspil'stvi. Avtoreferat... k.f.n. Zaporizhzhja, 2006. 19 s.
15. Utjuzh I. Osvitnij potencial osobystosti. Zaporizhzhja: KSK-Al'jans, 2007. 148 s.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Студшський Володимир Аркадшович, кандидат eкономiчних наук, доктор юторичних наук, професор кафедри полiтичноТ економп облiково-eкономiчних факультелв
КиТвський Нацюнальний Економiчний Уыверситет iмeнi В.Гетьмана а/с 123, м. КиТв, 03191, УкраТна e-mail: [email protected]
Шевчук Владислава Олепвна, старший викладач кафедри eкономiчноТ теорй КиТвська державна акадeмiя водного транспорту e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Студинский Владимир Аркадьевич, кандидат экономических наук, доктор исторических наук, профессор кафедры политической экономии учетно-экономических факультетов
Киевский Национальный Экономический Университет имени В.Гетьмана а/я 123, г. Киев, 03191, Украина e-mail: [email protected]
Шевчук Владислава Олеговна, старший преподаватель кафедры экономической теории Киевская государственная академия водного транспорта e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Studinski Volodymyr Arkadijovych, Ph.D. in Economical Science, D. in Historical Science, Professor Kiev National Economic University named after Vadym Hetman Box 123, Kiev, 03191, Ukraine e-mail: [email protected]
Shevchuk Vladyslava Olegivna, senior lecturer of the chair of economic theory Kyiv state Academy of water transport e-mail: [email protected]
