CC BY
27
УДК 338:658
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ОЦ1НЮВАННЯ ВИРОБНИНО-ЗБУТОБОГО ПОТЕНЦ1АЛУ МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИШСТВ
© 2015
ЕМЕЛЬЯНОВ 0. Ю., ЛЕСИК Л. I., ВИСОЦЬКИЙ А. Л.
УДК 338:658
Смельянов О. Ю., Лесик Л. I., Висоцький А. Л. Теоретичш засади формування та оцшювання виробничо-збутового
потенцiалу машинобудiвних шдприсмств
У статтi досл/джено законом/рност/ формування та оц/нювання виробничо-збутового потенц/алумашинобуд/вних п/дприемств. 1нтегральним показником такого оцшювання запропоновано використовувати максимально можливий розм/р операцйного прибутку п/дприемства за певний пром/жок часу. Описано механ/зм формування цього показника, який передбачае побудову ланцюжк/в цшьових функц/й р/зного р/вня. Розроблено трьохр/вневу модель, зг/дно з якою вс/ чинники, що визначають р/вень виробничо-збутового потенц/алу п/дприемств, под/ляють на: первинн/, вторинн/ (вим/рювання яких базуеться на /нформацИ про первинн/ чинники) та узагальнююч/, к/льк/сне оц/нювання яких базуеться на обробленн /нформацИпро первинн/ та вторинн/ чинники /з застосуванням в/дпов/дних метод/в, зокрема, оптим/зац/йних. Запропоновано метод оц/нювання виробничо-збутового потенц/алу машинобуд/вного п/дприемства за допомогою визначення оптимальних натуральних обсяг/в виготовлення / реал/заци кожного виду продукцИ та встановлення найкращих значень керованих первинних / вторинних показник/в. Ключов'! слова: виробничо-збутовий потенц/ал, формування, оц/нювання, чинник, машинобуд/вне п/дприемство. Формул: 12. Б'бл.: 12.
Емельянов Олександр Юрйович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри економ/ки п/дприемства та /нвестицй, Нац/ональний ун/верситет «Льв/вська пол/техн/ка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв/в, 79013, Украна) E-mail: [email protected]
Лесик Л'тя 1вашвна - асистент, кафедра економ/ки п/дприемства та твестицш, Нац/ональний ун/верситет «Льв/вська пол/техн/ка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв/в, 79013, Украна) E-mail: [email protected]
Висоцький Артур Леондович - старший викладач кафедри економ/ки п/дприемства та твестицш, Нац/ональний ун/верситет «Льв/вська пол/техн/ка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв/в, 79013, Украна)
УДК 338:658
Емельянов А. Ю., Лесик Л. И., Высоцкий А. Л. Теоретические основы формирования и оценивания производственно-сбытового потенциала машиностроительных предприятий
В статье исследованы закономерности формирования и оценивания производственно-сбытового потенциала машиностроительных предприятий. В качестве интегрального показателя такого оценивания предложено использовать максимально возможный размер операционной прибыли предприятия за определенный промежуток времени. Описан механизм формирования этого показателя, предусматривающий построение цепочек целевых функций разного уровня. Разработана трехуровневая модель, согласно которой все факторы, определяющие уровень производственно-сбытового потенциала предприятий, делятся на: первичные, вторичные (измерение которых базируется на информации про первичные факторы) и обобщающие, количественное оценивание которых базируется на обработке информации про первичные и вторичные факторы с использованием соответствующих методов, в частности оптимизационных. Предложен метод оценивания производственно-сбытового потенциала машиностроительного предприятия путем определения оптимальных натуральных объемов изготовления и реализации каждого вида продукции и нахождения наилучших значений управляемых первичных и вторичных показателей. Ключевые слова: производственно-сбытовой потенциал, формирование, оценивание, фактор, машиностроительное предприятие. Формул: 12. Библ.: 12.
Емельянов Александр Юрьевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия и инвестиций, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Банде-ры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: [email protected]
Лесик Лилия Ивановна - ассистент, кафедра экономики предприятия и инвестиций, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: [email protected]
Высоцкий Артур Леонидович - старший преподаватель кафедры экономики предприятия и инвестиций, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
UDC 338:658
Emelyanov O. Yu., Lesyk L. I., Vysotskij A. L. Theoretical Bases of Formation and Estimation of the Production-and-Supply Potential of Machine-Building Enterprises
In the article the regularities of formation and estimation of the production-and-supply potential of machine-building enterprises are studied. As integral indicator of this estimation has been proposed to use the largest possible size of the operating profit of company for a certain period of time. Mechanism of forming this indicator, which pre-requires building chains of target functions at different levels, is described. A three-tier model is elaborated, according to which all the factors determining the level of the production-and-supply potential of enterprises, are divided into: primary, secondary (measuring of which is based on information about the primary factors) and summarizing, quantitative evaluation of which is based on processing of information about primary and secondary factors, using appropriate methods, such as optimization. A method for estimation of the production-and-supply potential of machine-building enterprise, by identifying the optimal natural amounts of producing and selling for each kind of product and finding the best values of the controlled primary and secondary indicators, has been proposed. Key words: production-and-supply potential, formation, estimation, machine-building enterprise. Formulae: 12. Bibl.: 12.
Emelyanov Oleksandr Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Business Economy and Investment, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: [email protected]
Lesyk Lilia I. - Assistant, Department of Business Economy and Investment, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Vysotskij Artur L. - Senior Lecturer of the Department of Business Economy and Investment, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine)
На тепершнш час для бкьшост вичизняних шд-приемств притаманний низький рiвень ефек-тивностi !х господарсько! дшльносп. Зокрема, це стосуеться пiдприемств машинобуддвно! галузi про-мисловостi, багато з яких демонструють тенденцiю до скорочення обсяпв виготовлення та збуту свое! продук-ци. Ця тенденцiя обумовлена, насамперед, загостренням полн^чно! та економiчно! кризи у державi, що, своею чергою, призводить до зниження попиту на машинобу-дiвну продукцiю, а також зростанням конкурентно! бо-ротьби на внутршньому та зарубiжних ринках !1 збуту, в якiй значна ккьюсть вiтчизняних машинобудiвних пiдприемств програе внаслцок недостатнього рiвня !х техшчного та технологiчного розвитку.
Проте, поряд iз об'ективними причинами, якi зу-мовлюють незадовкьний фiнансовий стан багатьох вп1-чизняних машинобудiвних пiдприемств, слц вказати також на вiдсутнiсть у них дiево1 системи пошуку та реалiзацi! резервiв зростання фiнансових результат господарсько! дiяльностi. Своею чергою, знаходження та реалiзацiя невикористаних можливостей збкьшення фiнансових результатiв дiяльностi пiдприемств потре-буе попереднього оцiнювання !х виробничо-збутового потенцiалу та розроблення i впровадження комплексу науково обгрунтованих заходiв з управлiння ним. З щею метою необхiдно, перш за все, встановити зако-номiрностi формування виробничих i збутових можливостей суб'ектш господарювання, зокрема, визначити головнi чинники, що обумовлюють цi можливостi, та дослцити характер !х впливу.
Слц в1дзначити, що питання формування та ощню-вання виробничо-збутового потенцiалу п1дприемств зна-ходиться в полi зору багатьох науковщв. Зокрема, значних здобутюв у вирiшеннi цього питання досягли О. Ареф'ева [1], В. Богун [2], Д. Васильювський [3], Л. Довгань [4], С. 1щук [5], Н. Косар [9], Н. Краснокутська [6], 6. Крикав-ський [9], Н. Кубрак [9], О. Кузьмш [7], О. Мельник [7], А. Плешка [8], Н. Омченко [4], Т. Харчук [1], В. Хворостов [10], М. Шаланов [11], Ю. Шипулша [12] та ш. Перелiченi дослцники суттево розвинули теоретичнi та методичш засади вимiрювання рiвня виробничо-збутового потен-цiалу пiдприемств шляхом уточнення сутност цього виду економiчного потенщалу суб'ектiв господарювання, виокремлення та групування чинниюв його формування, а також розроблення методш його ощнювання.
При цьому бiльшiсть науковцiв як головш чин-ники формування виробничо-збутових можливостей суб'ектiв господарювання видкяють наявнi у них ре-сурси [2, с. 57 - 58; 8, с. 280 - 281], яюсш параметри цих ресурйв [3, с. 50 - 54], а також здатшсть ефективно управляти ними [6, с. 7 - 8]. О^м того, окремi дослц-ники виокремлюють додатковi чинники формування виробничо-збутового потенщалу шдприемств, зокрема, рiвень !х технологiчного розвитку [4, с. 36 - 37] i параметри зовшшнього середовища [9, с. 83 - 86].
Стосовно поданих у науковш лiтературi методiв оцiнювання економiчних можливостей пiдприемств, зокрема !х виробничо-збутового потенцiалу, то цi методи можуть бути подкеними на три групи, а саме:
1) и, що передбачають обчислення узагальнюючо-го показника ощнювання шляхом поеднання часткових показниюв вимiрювання економiчних можливостей шдприемств [7, с. 158 - 163]. Недолжом цього шдходу е ви-сокий ступiнь його суб'ективносй, осккьки поеднання часткових показникiв здшснюеться шляхом урахування !х значущостi, яке базуеться на результатах експертного опитування;
2) т, що передбачають виконання процедури нор-мування часткових показникiв економiчного потенцiалу пiдприемства з подальшим зктавленням фактично! ве-личини кожного часткового индикатора з його еталонним значенням та узагальненням результатш цього зктавлен-ня за всiма частковими показниками [11, с. 17 - 23];
3) и, що базуються на розрахунку оптимальних значень часткових показниюв економiчного потенщалу шдприемства та обчислення вцповцного до цих значень максимально можливого розмiру фiнансового результату господарсько! д1яльносп пiдприемства [10, с. 108 - 112].
Поеднання двох останшх з перелiчених пiдходiв до ощнювання рiвня виробничо-збутового потенцiалу шдприемств видаеться одним iз головних засобiв вдо-сконалення теоретичних засад такого ощнювання.
Метою стати е розроблення теоретичних засад формування та ощнювання виробничо-збутового потенщалу машинобудДвних шдприемств.
Встановлення закономiрностей формування та ощнювання виробничо-збутового потенщалу ма-шинобудДвних шдприемств повинно базуватися на попередньо визначеному штегральному показнику вимiрювання його ршня. При цьому сл1д вiдзначити, що штегральне оцшювання будь-якого виду економiчного потенцiалу суб'екта господарювання може бути здшсне-но лише за допомогою такого шдикатора, який за сво!м змiстом виходить за межi безпосередньо! характеристики даного виду економiчного потенцiалу. Наприклад, якщо виробничо-збутовий потенщал пiдприемства мож-на охарактеризувати як його здатшсть виготовляти та ре-алiзовувати певнi оптимальнi обсяги продукщ! заданого асортименту, то узагальнюючим показником оцшювання даного виду потенцiалу повинен служити максимально можливий розмiр прибутку п1дприемства в1д здiйснення ним операцшно! дiяльностi за певний промiжок часу.
Враховуючи викладене, виробничо-збутовий по-тенщал машинобудiвних пiдприемств як узагальнююча характеристика мiри !х можливостей щодо отримання певно! максимально! величини фшансових результатiв (прибутку) вiд здшснення операцшно! д1яльносп буде визначатися спкьним впливом низки рiзноманiтних чин-никiв, уся сукупшсть яких може бути представлена у ви-глядi певно! !х iерархi!, що включае три групи чинниюв:
1. Первинш чинники, ккьюсне вимiрювання яких базуеться на первиннш шформащ! про внутрiшне та зо-вншне середовища п1дприемства. Своею чергою, щ чинники можна подкити на:
1.1. Чинники внутрiшнього середовища суб'екта господарювання, що включають таю основш !х групи:
<
т 2
о
=г
I
о
о
<
2 ш
+ чинники, як характеризують провiдний ресурс тдприемства, вгдносно якого обчислюеться р^ вень його виробничо-збутових можливостей. Цим ресурсом слГд визнати наявний на маши-нобудГвному шдприемствГ парк машин та устат-кування. ВГдповГдно, до чинниктв, якi характеризують провГдний виробничий ресурс машинобу-дiвного пiдприeмства, доцкьно вГднести: наяв-ну на ньому ккьюсть обладнання рiзного типу, технiчний стан цього обладнання, ргвень його продуктивностi, фонд робочого часу, питомi ви-трати машинного часу на виготовлення одинищ кожного рiзновиду продукци, видатки на утри-мання та експлуатацiю устаткування тощо; + чинники, як характеризують iншi види вироб-ничихресурав, як беруть безпосередню участь у виготовленн продукци на пiдприемствi (ви-робничi робтники, основн матерiали тощо). Зокрема, до цих чинниюв вГдносяться наявш обсяги таких ресурйв, ступшь '1х якостi, питомi норми витрачання тощо; + чинники, як характеризують виробничi ре-сурси, що беруть опосередковану участь у виго-товленн продукци (пасивна частина основних засобiв, пращвники апарату управлння тощо). ВГдповГдно, до таких чинниюв вГдносяться наявш на шдприемствГ обсяги цих ресурйв, стушнь 1х якостi, видатки на утримання тощо.
1.2. Чинники зовншнього середовища суб'екта господарювання, що включають такi основнi '1х групи: + чинники, як обумовлюють витрати на при-дбання та експлуатацш виробничих ресурав тдприемства: щни на матерiали, витрати на транспортування та збериання матерiальних ресурсiв, вiдряднi розцшки тощо; + чинники, як характеризують продукцю, яку виготовляе або може виготовляти тдприем-ство, зокрема, поточна цша та фiзичнi обсяги виготовлення кожного виду продукци; + чинники, як характеризують операцшну д^ яльтсть тдприемств, що е конкурентами для дошджуваного тдприемства, зокрема: належ-ш 1м частки ринкiв збуту, щни та витрати на ви-робництво 1х продукци тощо; + чинники, як характеризують особливот державной регуляторног полтики, зокрема умови оподаткування фшансових результатгв вГд виготовлення продукци ш дприемства, ставки вне-скiв на соцiальне страхування тощо.
2. Вторинш чинники, кiлькiсне ощнювання яких базуеться на шформаци про первинш чинники, що ви-значають поточний рiвень виробничо-збутового потенщалу пiдприемства, а саме:
+ чинники, як характеризують обмеження на обсяги виготовлення продукци пгдприемства (зокрема, таким чинником може бути максимально можливий сукупний рiчний фонд робочого часу устаткування); + чинники, як характеризують питомi витрати основних виробничих ресурав на виготов-
лення кожного виду продукци (зокрема, питомi витрати основних матерiалiв, палива та енерги на технолопчш цш, питомi витрати на оплату пращ основних та допомiжних виробничих ро-бГтниюв тощо); + чинники, що характеризують непрямi витрати тдприемства (зокрема, обсяги витрат на утримання та експлуатацш пасивно'1 частини основних засобiв, адмшстративш витрати); + чинники, що характеризують параметри по-питу на рiзнi види продукци, яку виготовляе тдприемство (зокрема, пряма та перехресна еластичност попиту на них). 3. Узагальнюючi чинники, ккьюсне ощнювання яких базуеться на використанш шформаци про первинш та вторинш чинники, яю здшснюють вплив на поточний рiвень виробничо-збутового потенщалу пiдприемства, i застосуваннi вiдповiдних методiв обробки тако'1 шфор-мацГ1 (насамперед, оптимiзацiйних). До цих чинниюв слГд, передусiм, взнести оптимальнi значення таких по-казниюв, як: обсяги та структура асортименту продукци тдприемства; параметри матерiального постачання (обсяги та термши поставок матерiалiв); обсяги виробничих ресурйв, якГ беруть безпосередню участь у ви-готовленнi продукци; обсяги виробничих ресурйв, якГ беруть опосередковану участь у виготовленш продукцГ1; параметри збутово'1 дшльност пГдприемства (обсяги реклами, шших способГв стимулювання збуту продукцГ1, канали збуту тощо).
СлГд вГдзначити, що перелГченГ узагальнюючГ чинники справляють безпосереднГй вплив на штегральний показник оцГнювання виробничо-збутового потенщалу машинобудГвного пГдприемства, тобто обумовлюють максимально можливу величину його операцГйного прибутку. ВГдповГдно, ця величина буде являти собою суму поточного операцГйного прибутку пГдприемства та його максимально можливих приростГв внаслГдок: оптимГзацГ1 обсяпв та структури асортименту продукцГ1, визначення найкращих пара-метрГв матерГального постачання, встановлення опти-мальних обсягГв виробничих ресурйв пГдприемства, оптимГзацГ1 параметрГв його збутово'1 дшльностЬ
При цьому величина операцГйного прибутку машинобудГвного пГдприемства як цкьова функцш (крите-рГальний показник), що пГдлягае максимГзацГ', включае у себе цкьовГ функцГ' нижчого рГвня. Зокрема, така мак-симГзацш може передбачати мГнГмГзацГю витрат на виготовлення машинобуддвно! продукцГ'; тГ, своею чергою, можуть бути мшмГзоваш завдяки зростанню продук-тивностГ пращ Г т. д. Отже, Гснуе певна Герархш цкьових функцГй, яку можна вГдобразити у виглядГ доволГ складно'' сукупностГ ланцюжкГв вГдповГдних критерГальних показникГв. Тому важливе значення мае дослГдження спГввГдношень мГж цкьовими функцшми рГзних рГвнГв з урахуванням наявностГ системи обмежень, параметри яких можуть являти собою значення цкьових функцш нижчого рГвня. Зокрема, цей випадок трапляеться, якщо питомГ витрати на експлуатацш певних видГв виробничих ресурсГв не е фжсованими, а змГнюються залежно
вц штенсивност використання ресурсiв (наприклад, якщо застосовувана на пiдприeмствi система оплати пращ передбачае, що розцiнка на вирiб збкьшуеться iз зростанням норми виробику). За таких умов норми витрат ресурйв являтимуть собою критерiальнi показ-ники нижчого рiвня. Вцповцно, за умови обмеженостi обсягiв цих видiв ресурсiв на пiдприемствi для встанов-лення максимально! величини його операцшного при-бутку потрiбно буде не лише обчислити оптимальш на-туральнi обсяги виробництва та регшзаци кожного виду продукци, але й найкращi норми витрачання окремих видiв виробничих ресурсiв; при цьому обидва щ завдан-ня слiд розв'язувати одночасно.
Таким чином, процедура оцшювання виробничо-збутового потенцiалу машинобудiвного шдпри-емства повинна зводитись до виршення завдан-ня знаходження максимально можливо! величини його операцiйного прибутку шляхом визначення оптималь-них натуральних обсяпв виготовлення та реалiзацií кожного виду продукци та встановлення найкращих зна-чень тих первинних i вторинних показникiв оцiнювання виробничо-збутових можливостей шдприемства, якi пiддаються змiнi завдяки ухваленню та реал1зацГ1 пев-них управлшських рiшень. Такi показники в подальшо-му будемо називати керованими параметрами. За таких умов послiдовнiсть оцiнювання виробничо-збутового потенщалу машинобудiвного пiдприемства на засадах використання комбшованого пiдходу, за якого окремi керованi параметри нормуються, а iншi - пiдлягають оптимiзацií, буде мктити такi етапи:
1. Побудова множини керованих параметрiв.
2. Подк цих параметрiв на тi, що нормуються, та и, що оптимiзуються. При цьому параметрами, яю оптимiзуються, е и з них, змiна величини яких зумов-люе змiну розмiру певних видiв витрат пiдприемства (обчисленого на одиницю величини керованого параметру або на питому чи загальну величину якогось шшого виду витрат шдприемства). Уа iншi керованi параметри сл1д вiднести до нормованих (для них найкращою е максимально або мшмально можлива !х величина).
3. Подк керованих параметрiв, яю пiдлягають оптимiзацií, на двi групи: и, для знаходження найкращо'1 величини яких не потрiбно розглядати критерiальнi показники вищих рiвнiв, та и, для знаходження найкращо'1 величини яких потрiбно здiйснювати такий розгляд.
4. Визначення найкращих значень керованих па-раметрiв, процедура оптим1зацГ1 яких не потребуе вра-хування цкьових функцiй вищого рiвня, i нормовано'1 (максимально або мiнiмально можливо'1) величини тих керованих параметрiв, якi шдлягають нормуванню.
5. Виокремлення лiмiтуючого фактора (або низки таких факторiв), що виступае як обмеження на натураль-ш обсяги виробництва та реалiзацií п1дприемством продукци (зокрема, цим показником може виступати максимально можлива величина машиномкткоси виробничо'1 програми шдприемства). Якщо ж процес виготовлення продукци на пiдприемствi е багатоетапним (що е прита-манним для продукци машинобудування), то необхцно
попередньо перевiрити можливiсть iснування у вироб-ничому ланцюжку критично'1 ланки (вузького мкця).
6. Побудова та реалiзацiя економжо-математично! моделi оптимiзацil фiзичних обсяпв виготовлення та реалiзацil продукци машинобудДвним пiдприемством, у якiй цкьовою функщею виступатиме сукупна за вй-ма видами продукци величина операцшного прибутку з урахуванням наявних обмежень.
Процедура побудови та розрахунку економжо-математично! моделi оптимшаци натуральних обсяпв виготовлення та реалiзацil продукци п1д-приемством значною мiрою залежить вiд того, чи може шдприемство впливати на цшу свое! продукци, регулюю-чи фiзичнi обсяги и виготовлення. У подальшому будемо розглядати випадок, коли можливiсть цього впливу е в1д-сутньою. За таких умов цша одиницi кожного виду продукци та максимальна величина попиту на не! будуть вва-жатися наперед заданими (ендогенними) параметрами.
Також сл1д вiдзначити, що при розрахунку моделi оптимiзацil натуральних обсяпв виготовлення та реал-заци продукци постае проблема розподку непрямих витрат шдприемства за видами продукци. Проте, осккьки загальна величина непрямих витрат не пов'язана з оптимальною структурою асортименту продукци шдприемства, у питомi витрати за видами продукци доцкьно включати лише прямi витрати. Вцповцно, за таких умов промiжним штегральним показником оцiнювання виробничо-збутового потенцiалу машинобуддвного шд-приемства буде виступати не максимум його операцш-ного прибутку, а максимальна величина маржинального доходу шдприемства, а завдання максимiзацil операцш-ного прибутку за рахунок зниження величини сукупних непрямих витрат можна розглядати автономно вцнос-но головно! оптимiзацiйноl моделi.
Враховуючи викладене вище, математичну модель оптимiзацil натуральних обсягiв виготовлення та збуту продукци машинобуддвного шдприемства у випадку на-явностi одного внутршнього вiдносно пiдприемства ль мпуючого фактора можна подати таким чином:
г = 2 (Ц-
г=1
„ )-о,
• тах;
2и -о, < тл i=1
(1)
(2)
О, < Н, (3)
де Ъ - цкьова функц1я, що характеризуе сукупну величину маржинального доходу шдприемства вц виготовлення та реалiзацil ним уск видiв продукци, яю потра-пляють у його виробничу програму, грн; п - ккьюсть видiв продукци, якi виробляе або може виробляти шдприемство, одиниць; Ц. - вцпускна цша одинищ г-го виду продукци, який виробляе або може виробляти шдприемство, без непрямих податюв, грн; ст1п г - мшмаль-но можлива величина прямих витрат шдприемства на виготовлення одинищ г-го виду продукци, грн; 0, - шу-каний натуральний обсяг виробництва г-го виду продукци, фiзичних одиниць; Ь, - мiнiмально можливе питоме
п
значення лiмiтуючого показника-фактора за г-м видом продукци у в1дпов1дних одиницях вимiру; Тл тах - максимально можливе сукупне (за вйма видами продукци, що потрапляють у виробничу програму п1дприемства) значення лiмiтуючого показника-фактора у вiдповiдних одиницях виготовлення; Щ - максимальна величина попиту на г-й вид продукци в натуральних одиницях вимiру.
Якщо б у наведенiй вище моделi параметри не нормувалися, а оптимiзувалися, то цi показники стано-вили би змiнну величину, так само як i показник прямих питомих витрат у цiльовiй функци (який тодi теж шд-лягав би оптимiзацil). За цих умов цкьова функц1я (1) трансформуватиметься в таку:
Z ~ 2 (Цi Cmin i Copt i) ' Oi
• max,
(4)
i=i
де Ьтп г - мшмально можлива величина лiмiтуючого фактора, потрiбна для виготовлення одинищ г-го виду продукци пiдприeмства.
Зафжсуемо загальну величину лiмiтуючого фактора, який передбачено використати для виготов-лення усього натурального обсягу виробництва г-го виду продукци пiдприeмства. Тодi величина маржинального доходу пiдприeмства в1д виготовлення ним певного натурального обсягу даного виду продукци як функцш в1д буде визначатися за такою формулою:
або
де Ъ' - цкьова функц1я, що характеризуе сукупну величину маржинального доходу шдприемства вiд виготовлення ним уси видiв продукци, якi потрапляють у його виробничу програму, у випадку, коли питомi значення лiмiтуючого чинника шдлягають оптимiзацil, грн; с'т1п г - мiнiмально можлива величина прямих витрат шдприемства на виготовлення одинищ г-го виду продукци, о^м витрат, що шдлягають оптимiзацil, грн; с' (г - оптимальна величина пе1 частини прямих витрат шдприемства на виготовлення одинищ г-го виду продукци, що шдлягають оптимiзацil i являють собою функцш в1д Ь1, грн.
Уразь якщо частина питомих прямих витрат на виготовлення певного виду продукци являе собою функцш в1д питомого значення лiмiтуючого показника, для знаходження оптимальних натуральних обсягiв виготовлення кожного виду продукци шдприемства потрiбно, насамперед, мати вцомост про функцш, яка описуе залежшсть мiж питомими витратами лiмiтуючого фактора та величиною витрат шдприемства на виготовлення одинищ даного виду продукци, що залежать в1д питомих витрат лiмiтуючого фактора. Побудова тако! функци потребуе використання методiв кореляцшно-регресшного аналiзу, що, своею чергою, вимагае попереднього вибору певно1 специфшщи (за-гального вигляду) дано1 функци. Зокрема, одним з мож-ливих варiантiв тако1 специфшщи е такий:
С'оптг ) = А-Г* , (5)
де сотпг - функц1я, яка описуе залежшсть мiж питомими витратами лiмiтуючого фактора та величиною витрат шдприемства на виготовлення одинищ г-го виду продукци, що залежать в1д питомих витрат лiмiтуючого фактора Ь 1 , грн; Л1 , аг - параметри функци, числовi значення яких отримуються за допомогою застосування статистичних методiв.
При цьому для бкьшост лiмiтуючих чинникiв повинен кнувати мiнiмально можливий розмiр !х питомих витрат, що зумовлений застосовуваною технолопею виготовлення продукци, тобто функцш (5) сл1д доповнити такою умовою:
А = (Ц - Cmin i - А, ХС' )О,
Z (Цi Cmin i Ai ' , ,
' i
(7)
(8)
де Ъ'г - величина маржинального доходу шдприемства вц виготовлення ним певного натурального обсягу г-го виду продукци як функцш в1д Ь., грн; Т - загальна величина лiмiтуючого фактора, який передбачено вико-ристати для виготовлення усього натурального обсягу виробництва г-го виду продукци шдприемства.
Для визначення максимально: величини маржинального доходу шдприемства вц виготовлення ним певного натурального обсягу г-го виду продукци знахо-димо похцну функци Ъ'.за Ьг та прирiвнюемо и до нуля:
( ц i - с;
W) T +_(1+«i) • a, T
,<Xi+2
■ 0.
tf t; З piBHHHHH (9) остаточно отримуемо:
t' =-<JЦi Cm
lopti
(1 + at) • A,
(9)
(10)
де С
' npti попередня величина оптимального значення питомих витрат лiмiтуючого фактора для виготовлення одинищ г-го виду продукци шдприемства.
Тодъ враховуючи обмеження (6), остаточна величина оптимального значення питомих витрат лiмiтую-чого фактора для виготовлення одинищ г-го виду продукци може бути визначена таким чином:
t.
opti
't' lopti'
ЖЩ° t'opti > tmin i якЩо t'opt, < tmin i ''
(11)
t, > t„
(6)
де ор1 - оптимальне значення питомих витрат лiмiту-ючого фактора для виготовлення одинищ г-го виду продукци шдприемства.
Аналiзування виразiв (10) та (11) показуе, що оптимальне значення питомих витрат лiмiтуючого фактора для виготовлення одинищ певного виду продукци шдприемства не залежить вц загально1 величини лiмiтую-чого фактора, який передбачено використати для виго-товлення усього натурального обсягу виробництва да-ного виду продукци. Цей висновок мае важливе значен-ня для побудови алгоритму знаходження оптимальних натуральних обсягiв виробництва та реалiзацil кожного виду продукци шдприемства, за якого максимiзуеться цкьова функц1я (4) з урахуванням обмежень на загальну величину лiмiтуючого фактору та попиту на кожен вид продукци, що виготовляе або може виготовляти шдпри-
емство. При цьому послцовшсть вирiшення даного за-вдання повинна включати таю основш етапи:
1. 36ip масиву вихцно! шформаци, що включае вцомост про: ккьюсть видiв продукци, яю виробляе або може виробляти шдприемство; вiдпускну цiну оди-ницi кожного виду продукци, який виробляе або може виробляти шдприемство, без непрямих податюв; максимально можливе сукупне (за вама видами продукци, що потрапляють у виробничу програму шдприемства) значення лiмiтуючого показника-фактора; максимальну величину попиту на кожний вид продукци шдприемства; мшмально можливу величину прямих витрат шдприемства на виготовлення одинищ кожного виду продукци, о^м витрат, що шдлягають оптимiзащi.
2. Специфiкацiя та параметризацш функци, яка описуе залежнiсть мiж питомими витратами лiмiтуючо-го фактора та величиною витрат шдприемства на виготовлення одинищ кожного виду продукци, що залежать вц питомих витрат лiмiтуючого фактора. У подальшому будемо розглядати випадок, за якого дана функцш мае вигляд виразу (5).
3. Використовуючи вирази (10) та (11), знаходжен-ня для кожного виду продукци шдприемства оптимального значення питомих витрат лiмiтуючого фактора.
4. Визначення для кожного виду продукци оптимально! величини витрат шдприемства на виготовлення ii одинищ, яка залежать вц питомих витрат лiмiтуючого фактора. З щею метою здшснюеться постановка оптимального значення питомих витрат лiмiтуючого фактора для кожного виду продукци в аналiтичний вираз функци, яка описуе залежшсть мiж питомими витратами лiмiтуючого фактора та величиною витрат шдприемства на виготовлення одинищ кожного виду продукци, що залежать в1д питомих витрат лiмiтуючого фактора.
5. Для кожного виду продукци шдприемства об-числюеться сшввцношення мiж питомим маржиналь-ним доходом, що вцповцае оптимальнiй величинi питомих витрат лiмiтуючого фактора, та питомою величиною цього фактора:
Ц - С ■ - С
^ i min i opti
h =■
t
(12)
opti
де - величина сшввцношення мiж питомим маржи-нальним доходом, що вiдповiдаe оптимальнiй величин питомих витрат лiмiтуючого фактора, 1 питомою величиною цього фактора для г-го виду продукци шдприемства, грн на одиницю лiмiтуючого фактора.
6. Ранжування видiв продукци шдприемства у порядку спадання показника (12).
7. Включення у виробничу програму п1дприемства видш продукци у порядку спадання показника (12) (з ура-хуванням обмежень на величину попиту). При цьому таке включення повинно вцбуватися доти, доки не вичерпа-еться загальна величина лiмiтуючого фактора. Таким чином визначаються оптимальш натуральнi обсяги виготовлення та реалiзащí пiдприемством уск видiв його продукци.
Пiдставивши розрахованi зпдно з наведеною вище послiдовнiстю оптимальш значення натуральних обсягiв виготовлення та реалiзащl машинобудiвним шдприем-
ством кожного виду його продукци у цкьову функцш (4) та вцнявши в1д отриманого результату окремо обчисле-ну мшмально можливу загальну величину непрямих ви-трат, можна визначити максимально можливу величину операцшного прибутку пiдприемства, тим самим ощ-нивши ршень його виробничо-збутового потенщалу.
ВИСНОВКИ
1нтегральним показником ощнювання виробничо-збутового потенцiалу машинобудiвного пiдприемства повинен служити максимально можливий розмiр його прибутку вiд операцшно! дiяльностi.
З метою формалiзацil взаемозв'язюв мiж чинни-ками формування поточного рiвня виробничого-збу-тового потенцiалу шдприемства доцкьно використати трьохрiвневу модель, зщно з якою усi чинники, що ви-значають цей рiвень, подкяють на: первиннi, вториннi (вимiрювання яких базуеться на шформаци про первин-нi чинники) та узагальнюючi, ккьюсне оцiнювання яких базуеться на обробленш шформаци про первиннi та вторинш чинники iз застосуванням вiдповiдних методiв тако'1 обробки, зокрема, оптимiзацiйних методiв.
Процедура оцiнювання виробничо-збутового потенщалу машинобудiвного пiдприемства повинна зводи-тись до виршення завдання знаходження максимально можливо'1 величини його операцiйного прибутку шляхом визначення оптимальних натуральних обсяпв виготовлення та реалшаци кожного виду продукци та встанов-лення найкращих значень тих первинних i вторинних по-казникiв оцiнювання виробничо-збутових можливостей пiдприемства, якi пiддаються змш завдяки ухваленню та реалiзацil вцповцних управлiнських рiшень.
Подальше дослiдження питання ощнювання виробничо-збутового потенщалу машинобудiвного шдприемства повинно передбачати розгляд випадку, коли дане шдприемство мае можливкть впливати на щни на свою продукщю завдяки змш натуральних обсяпв и виготовлення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ареф'ева О. В. Економнчы засади формування потенщалу пiдпри£мства / О. В.Ареф'£ва, Т. В. Харчук // Актуальн про-блеми економiки. - 2008. - № 7. - С. 71 - 76.
2. Богун В. Л. Формування та оцшка виробничого потенщалу пщпри£мства / В. Л. Богун // Формування ринкових вщ-носин в УкраМ - 2007. - № 12. - С. 56 - 59.
3. Васильмвський Д. М. Формування стратепчних рн шень щодо управлiння процесом пщвищення економiчного потенцiалу пiдпри£мства / Д. М. Васильювський // Актуальш проблеми економiки. - 2012. - № 4. - С. 162 - 174.
4. Довгань Л. €. 1нновацшы пщходи до формування науково-технолопчного потенцiалу високотехнологiчних пщ-при£мств / Л. £. Довгань, Н. О. Сiмченко // Проблеми науки. -2004. - № 10. - С. 32 - 38.
5. 1щук С. Концептуальн засади формування та розвитку виробничого потенщалу промислових пщпри£мств / С. 1щук // Регюнальна економiка. - 2005. - № 3. - С. 48 - 56.
6. Краснокутська Н. С. Потенщал пщпри£мства: формування та оцшка / Н. С. Краснокутська. - КиТв : Центр навчальноТ лггератури, 2005. - 352 с.
<
m 2
о
7. Кузьмш О. €. Дiагностика потенцiалу пiдпри£мства / О. £. Кузьмш, О. Г. Мельник // Маркетинг та менеджмент шнова-цш. - 2011. - № 1. - С. 155 - 166.
8. Плешка А. Р. Фактори, що впливають на розвиток ви-робничого потенцiалy / А. Р. Плешка // Наук. пр. нац. ун-ту харч. технологш. - 2011. - № 37/38. - С. 279 - 283.
9. Кубрак Н. Р. Потен^ал еластичносп у формуванн кон-кyрентоспроможностi промислових пщпри£мств : монографiя / Н. Р. Кубрак, £. В. Крикавський, Н. С. Косар. - Львiв : Видавництво НУ <«Г^вська полiтехнiка», 2013. - 204 с.
10. Хворостов В. А. Исследование методов оценки потенциала предприятия / В. А. Хворостов // Сборник научных трудов НГТУ. - Новосибирск : Изд-во НГТУ. - 2005. - № 3. -С. 107 - 113.
11. Шаланов Н. В. Моделирование основных аспектов предпринимательской деятельности / Н. В. Шаланов. - Новосибирск : СибУПК, 2002. - 78 с.
12. Шипулша Ю. С. Оцшка достатност виробничо-збу-тового потен^алу суб'£кпв господарювання для шновацмного розвитку / Ю. С. Шипулша // Вкник Сумського державного уш-верситету. Серiя: Економка. - 2004. - № 9 (68). - С. 157 - 165.
REFERENCES
Aref'ieva, O. V., and Kharchuk, T. V. "Ekonomichni zasady for-muvannia potentsialu pidpryiemstva" [Economic principles forming potential of the company]. Aktualniproblemy ekonomiky, no. 7 (2008): 71-76.
Bohun, V. L. "Formuvannia ta otsinka vyrobnychoho potentsialu pidpryiemstva" [Formulation and evaluation of the production potential of the company]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, no. 12 (2007): 56-59.
Dovhan, L. Ye., and Simchenko, N. O. "Innovatsiini pidk-hody do formuvannia naukovo-tekhnolohichnoho potentsialu vysokotekhnolohichnykh pidpryiemstv" [Innovative approaches to the formation of scientific and technological potential of hightech enterprises]. Problemy nauky, no. 10 (2004): 32-38.
Ishchuk, S. "Kontseptualni zasady formuvannia ta rozvytku vyrobnychoho potentsialu promyslovykh pidpryiemstv" [Conceptual bases of formation and development of industrial potential of industrial enterprises]. Rehionalna ekonomika, no. 3 (2005): 48-56.
Krasnokutska, N. S. Potentsial pidpryiemstva: formuvannia ta otsinka [The potential of the company: development and evaluation]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2005.
Kuzmin, O. Ie., and Melnyk, O. H. "Diahnostyka potentsialu pidpryiemstva" [Diagnostic potential of the company]. Marketynh tamenedzhmentinnovatsii, no. 1 (2011): 155-166.
Kubrak, N. R., Krykavskyi, Ye. V., and Kosar, N. S. Potentsial elastychnosti u formuvanni konkurentospromozhnosti promyslovykh pidpryiemstv [The potential flexibility in shaping the competitiveness of enterprises]. Lviv: Vydavnytstvo "Lvivskoi politekhniky", 2013.
Khvorostov, V. A. "Issledovanie metodov otsenki potentsiala predpriiatiia" [Investigation of methods to assess the enterprise]. Sborniknauchnykh trudovNGTU, no. 3 (2005): 107-113.
Pleshka, A. R. "Faktory, shcho vplyvaiut na rozvytok vyrobnychoho potentsialu" [Factors affecting the development of productive capacity]. Naukovi pratsi natsionalnoho universytetu kharcho-vykh tekhnolohii, no. 37/38 (2011): 279-283.
Shalanov, N. V. Modelirovanie osnovnykh aspektov predprini-matelskoy deiatelnosti [Modeling of the main aspects of business]. Novosibirsk: SibUPK, 2002.
Shypulina, Yu. S. "Otsinka dostatnosti vyrobnycho-zbuto-voho potentsialu sub'iektiv hospodariuvannia dlia innovatsiinoho rozvytku" [Assessment of the adequacy of supply-side capacity of undertakings for innovative development]. Visnyk SumDU. Seriia "Ekonomika", no. 9 (68) (2004): 157-165.
Vasylkivskyi, D. M. "Formuvannia stratehichnykh rishen shchodo upravlinnia protsesom pidvyshchennia ekonomichnoho potentsialu pidpryiemstva" [Forming strategic decisions about managing the increasing economic potential of the company]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (2012): 162-174.
IT
I
о
о
<
s
Ш
