CC BY
13
УДК 336.744
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ВАЛЮТН0-Ф1НАНС0ВИХ В1ДНОСИН
© 2015
IBAH ЕНКО I. А.
УДК 336.744
1ваненко I. А. Теоретичн аспекти валютно-фiнансових вiдносин
Останшми роками зростаероль валютно-ф'шансовихв'дносину розвиткуяк свтовоккономки в цлому, так й економшокремихкраш. При цьому зростання форм, вид/в, метод'>в та мехатзмю сучасних валютно-ф/нансовихоперацш вимагае уточнення ¡х сутностi, складу та учаснит. Тому метою статтi е дотдження та об(рунтування поняття та структури валютно-ф'шансових в'дносин та операцй, класиф'шаф ¡х суб'ект'>в. Суттсть валютно-ф'шансових в'дносин розкриваеться через класиф'шацж ¡х конкретних форм - валютно-ф'шансовихоперацш. У складi остан-шх шд вид'шити: валютш операцП та фшансовi операцП. Валютно-фшансовi вдносини та операцП реал'вуються ¡х учасниками, якi доцмьно об'еднати в таш групи: що дють на нацональному та мiжнародному рюш, регулююч та тдпорядковаш, професйнi та непрофеайш. Ступш впливу окремих категорш учаснит перманентно зм'шюеться, що е одмею з причин вапютно-фiнансово¡ нестаб'шьностi на свтовому ринку. Тому нацональний валютно-ф'шансовий мехашзм мае бути досить гнучким, щоб урахувати сучат вимоги розвитку свтового ринку та забез-печити оптимальну штеграцю краши до нього.
Ключов'! слова:глобатзащя, валютно-фшансовi в'дносини, валютш операцП, учасники валютно-фшансових в'дносин, нацональнерегулювання. Рис.: 2. Шбл.: 8.
1ваненко 1рина АнатолПвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри свтово¡'економки i економiчно¡ теорИ, Кримський шженерно-педагогiчний ушверситет (пров. Учбовий, 8, ймферополь, 95015, АР Крим) E-mail: irine.ivanenko@gmail.com
УДК 336.744
Иваненко И. А. Теоретические аспекты валютно-финансовых отношений
В последние годы возрастает роль валютно-финансовых отношений в развитии как мировой экономики в целом, так и экономик отдельных стран. При этом увеличение числа форм, видов, методов и механизмов современных валютно-финансовых операций требует уточнения их сущности, состава и участников. Поэтому целью статьи является исследование и обоснование понятия и структуры валютно-финансовых отношений и операций, классификация их субъектов. Сущность валютно-финансовых отношений раскрывается через классификацию их конкретных форм - валютно-финансовых операций. В составе последних следует выделить: валютные операции и финансовые операции. Валютно-финансовые отношения и операции реализуются их участниками, которых целесообразно объединить в следующие группы: действующие на национальном и международном уровне, регулирующие и подчиненные, профессиональные и непрофессиональные. Степень влияния отдельных категорий участников перманентно меняется, что является одной из причин валютно-финансовой нестабильности на мировом рынке. Поэтому национальный валютно-финансовый механизм должен быть достаточно гибким, чтобы учитывать современные требования развития мирового рынка и обеспечить оптимальную интеграцию страны в него. Ключевые слова: глобализация, валютно-финансовые отношения, валютные операции, участники валютно-финансовых отношений, национальное регулирование. Рис.: 2. Библ.: 8.
Иваненко Ирина Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры мировой экономики и экономической теории, Крымский инженерно-педагогический университет (пер. Учебный, 8, Симферополь, 95015, АР Крым) E-mail: irine.ivanenko@gmail.com
UDC 336.744
Ivanenko I. A. Theoretical Aspects of Monetary-Financial Relations
In recent years, the role of monetary-financial relations in the development of both the world economy in a whole and economies of individual countries is increasing. The increase in the number of forms, kinds, methods and mechanisms of modern currency and monetary operations requires clarification of their essence, structure and participants. Therefore, the aim of the article is studying and substantiation of the concept and the structure of monetary-financial relations and operations, as well as classification of their actors. The essence of the monetary-financial relations is disclosed through classification of their concrete forms - financial-monetary operations. The latter should be differentiated as currency operations and financial operations. Monetary-financial relations and operations are implemented by parties, which should be merged into the following groups: operating nationally and internationally, regulatory and subordinate, professional and unprofessional. The influence of individual categories of participants is permanently changing, that is one of the causes of financial instability in the world market. Thus, a national monetary-financial mechanism should be flexible enough to take into account contemporary requirements of the world market, ensuring the optimum market integration of the country.
Key words: globalization, monetary-financial relations, currency operations, participants of monetary-financial relations, national regulation. Pic.: 2. Bibl.: 8.
Ivanenkolryna A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of World Economy and Economic Theory, Crimean Engineering and Pedagogical University (prov. Uchbovyy, 8, Simferopol, 95015, ARC) E-mail: irine.ivanenko@gmail.com
У сучасних умовах Ai6epaAi3a^H валютно-фшан-сово'1 сфери все бкьшою мiрою вцповцае вимо-гам розвитку свтового господарства, осккьки сприяе прискоренню мiжнародних економiчних про-цейв, оптимiзуe розподк економiчних ефекпв мiж гос-подарськими одиницями та галузями економжи, ство-рюе шдгрунтя для економiчного розвитку та добробуту. З шшого боку, помiрнi обмеження у валютно-фшансовш сферi е необхцними для забезпечення економiчноï без-пеки краши та виршення конкретних макроекономiч-них завдань. Зростання глобалiзацiйних тенденцш у
свгговому економiчному розвитковi закономiрно су-проводжуеться зростанням ролi мiжнародних валютно-фшансових вцносин, яю, з одного боку, виступають як самостшна форма мiжнародних економiчних вцносин, а з шшого - обслуговують мiжнародний рух товарiв та послуг. Тому залучення краши до участ у системi мiж-народних валютно-фшансових вцносин мае значний вплив на повноту та ефектившсть штеграци нацюналь-но'1 економжи до св^огосподарських процейв у цкому. При цьому розмайтя сучасних форм, видiв, методiв та механiзмiв сучасних валютно-фшансових вцносин
створюе труднощ1 при досмдженн1 та правильному ро-зум1нн1 окремих деф1н1ц1й, що знаходяться у в1дпов1д-н1й площиш. У даному контекст1 актуал1зуеться, перш за все, питання уточнення теоретичних аспект1в валютно-ф1нансових в1дносин.
Анал1зу теоретичних засад валютно-ф1нансових в1дносин та операцш присвячено роботи таких вчених-економ1ст1в, як: Я. Бел1нська, О. Береславська, С. Бори-нець, В. Васенко, А. Гальчинський, Л. Красавша, О. Прусь-кий, Л. Руденко, 6. Савельев, А. Семенов, В. Стель-мах, А. Фшпенко та шших. Разом з тим, бкьш гли-бокого досл1дження потребують теоретичш засади валютно-ф1нансових в1дносин, удосконалення вимагае класифжац1я валютно-ф1нансових операц1й та суб'ектш валютно-ф1нансових в1дносин.
Метою статт1 е досл1дження та обгрунтування поняття та структури валютно-ф1нансових в1дносин та операцш, класифжац1я суб'ект1в валютно-ф1нансових в1дносин.
Унауковш л1тератури зустр1чаеться широке коло понять та дефшщш, що лежать у площи-н1 визначення сутност1 суб'ект1в, об'ект1в та '1х взаемозв'язюв у валютно-ф1нансов1й сфер1. При цьому часто змшуються поняття «валютний», «фшансовий», «валютно-ф1нансовий», «валютно-кредитний» тощо. Доцкьним е висв1тлення та уточнення сутност1 окре-мих з них.
Так, зпдно з визначенням Руденко Л. В., м1жнарод-н1 валютш в1дносини - це сукупн1сть в1дносин у сфер1 грошей 1 кредиту, яю опосередковують рух товар1в, каш-тал1в та послуг м1ж крашами, рег1онами, ф1рмами, банками, установами, ф1зичними особами [1, с. 8].
Разом з тим, дал1 автор зазначае, що м1жнародш валютно-кредитн1 в1дносини «становлять сферу обм1-ну в систем! св1тового господарства..., являють собою завершальну стад1ю в процей руху, перем1щення р1зно-ман1тних всезростаючих ресурйв м1ж суб'ектами св1то-господарських зв'язюв, що знаходить св1й вираз у такш 1нтегральн1й категори, як плат1жний баланс держави» [1]. Очевидно, що автор св1домо ототожнюе дефшщи валютних 1 валютно-кредитних в1дносин, передбача-ючи, що рух валюти обов'язково супроводжуеться на-явн1стю кредитування. Разом з тим, на нашу думку, сл1д розмежовувати поняття «валютних в1дносин» як таких, що опосередковують рух товар1в та фактор1в виробни-цтва, але не набувають ознак кредитування.
Автор справедливо наголошуе, що процес в1д-творення 1 валютн1 в1дносини е взаемопов'язаними. З одного боку, розвиток процесу в1дтворення виступае об'ективною основою валютних в1дносин, осккьки по-роджуе експорт капталу, м1жнародний обм1н товарами та послугами, передачу технологи та шше, 1, в1дпов1дно, визначае весь комплекс валютних в1дносин, що повязан з м1жнародним оборотом останни. З шшого боку, хоча валютна сфера - вторинна щодо сфери матер1ального виробництва, вона не лише пасивно в1дбивае перебгг ви-робничих процесш, а й активно на них впливае [1, с. 8].
Однак поза увагою досл1дника залишаються суто валютш в1дносини, що не пов'язаш з1 сферою виробництва, але виокремилися в самост1йний р1зновид взаемо-
в1дносин суб'ект1в св1тового господарства, наприклад, валютообмшш операци з метою хеджування ризиюв чи диверсифжаци валютних резерв1в, спекулятивн1 операци тощо.
Колектив автор1в на чол1 з Козаком Ю. Г., не за-перечуючи зв'язок валютних в1дносин, з одного боку, та св1тово! торг1вл1 та м1жнародного руху чинник1в виробництва, з шшого, акцентують увагу на тому, що валютш в1дносини базуються, перш за все, на прагненш зад1яних у них суб'ектах максим1зувати прибуток [2, с. 205].
При цьому валютш в1дносини визначаються як «сукупшсть грошових в1дносин, що опосередковують плат1жно-розрахунков1 операци м1ж агентами (суб'ектами) св1тового господарства» [2, с. 204].
Васенко В. К. оперуе поняттям «валютно-фшансов1 в1дносини», яке розглядаеться ним в контекст1 здшснен-ня зовншньоеконом1чно'1 д1яльност1. На думку досл1д-ника, валютно-ф1нансов1 в1дносини - це сукупшсть в1д-носин, що пов'язаш 1з функц1онуванням валюти в м1жна-роднгй торг1вл1, економ1чному 1 техшчному сп1вроб1тни-цтв1, наданн1 та отриманш позик, кредит1в тощо [3, с. 38]. Автор стверджуе, що валютно-фшансов1 в1дносини - це, у першу чергу, в1дносини м1ж учасниками м1ждержавного обм1ну при функц1онуванн1 грошей у м1жнародному обо-рот1. Тому для валютно-фшансових в1дносин характерн1 дв1 взаемопов'язаш сфери функц1онування: нац1онально-державна та м1жнародна (св1това) [3, с. 38].
Визначення м1жнародних ф1нансових в1дносини надае Т. А. Черемкова. На И думку, це фшансов1 зв'язки м1ж учасниками м1жнародних економ1чних в1дносин у процей руху товар1в, роб1т, послуг, фшансових ресурйв, кап1талу, ноу-хау, що виходять далеко за рамки нацю-нальних, основними об'ектами яких е шоземш 1нвести-цИ (прям1 та портфельш), позики (банк1вськ1 та небан-к1вськ1), товари та послуги, технологи, робоча сила [4].
Для розумшня сутносй валютно-ф1нансових в1д-носин важливим е визначення !х конкретних форм, як1 представляють собою валютно-ф1нансов1 операци.
Зг1дно 1з Законом Укра!ни «Про зовшшньоеконо-м1чну д1яльн1сть» № 959-Х11 в1д 16.04.1991 р. (стат-тя 3), до вид1в зовн1шньоеконом1чно1 д1яльност1, як1 передбачають зд1йснення валютно-ф1нансових операци, належать таю [5]:
+ надання суб'ектами зовн1шньоеконом1чно'1 д1-яльносй Укра1ни страхових, брокерських, обл1-кових, аудиторських та 1нших послуг шоземним суб'ектам господарсько'1 д1яльност1, надання вищезазначених послуг 1ноземними суб'ектами господарсько'1 д1яльност1 суб'ектам зовн1шньо-економ1чно'1 д1яльност1 Украши; ^ м1жнародн1 ф1нансов1 операцП та операци з цш-
ними паперами; ^ кредитш та розрахунков1 операцЦ м1ж суб'ектами зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 та гноземними суб'ектами господарсько'1 дшльност1; ^ створення спкьних п1дприемств р1зних вид1в 1 форм, проведення сп1льних господарських опе-рацш та сп1льне волод1ння майном як на тери-торП Укра'1ни, так 1 за и межами;
+ створення суб'ектами зовнгшньоекономгчно! дiяльностi банкгвських, кредитних i страхових установ за межами Украши, а також створення iноземними суб'ектами господарсько! дгяль-ностг зазначених установ на територг! Украши; f оренднi, у тому числi лiзинговi, операцг! мiж суб'ектами зовнгшньоекономгчно! дiяльностi та iноземними суб'ектами господарсько! дгяль-ностi;
f операцг! з придбання, продажу та обмгну валю-ти на валютних аукцгонах, валютних бгржах та на мгжбанкгвському валютному ринку.
Базуючись на класифгкаци фгнансових транзакцгй, яка покладена в основу Системи нацгональних рахункгв, розроблену ООН (System of National Accounts - SNA), Статистики державних фгнансгв МВФ - (Government Financial Statistics - GFS), бвропейско! системи нацгональних i реггональных рахункгв (European System of National and Regional Accounts - ESA95) [6], i враховуючи перелгк, закргплений у нацгональному законодавствг, пропонуеться видгляти такг види валютно-фшансових операцг! (рис. 1).
Виходячи гз сутностг операцгй, представлених на рис. 1, доцгльно видглити, по-перше, валютнг опе-раци, до яких належать операцг! з монетарним золотом та спецгальними правами запозичення та опе-рацг! з валютою та валютними депозитами, г, по-друге, фгнансовг операцг!, зокрема: операцг! з акцгонерними та неакцгонерними цгнними паперами, кредитнг операцг!, операцг! страхування та гншг оплатнг операцг! (лгзинг, факторинг, франчайзинг).
Валютно-фгнансовг вгдносини можуть здгйсню-ватися на таких основних ргвнях, що пов'язанг мгж собою: нацгональному та мгжнародному (реггональному та свгтовому). При цьому критергями приналежностг валютно-фгнансових вгдносин до кожного з цих ргвнгв мають бути: участь гноземних суб'ектгв господарюван-ня, правове поле, у якому реалгзуються вгдносини. Так, якщо, операцг! з валютою здгйснюються виключно на-цгональними суб'ектами господарювання, якг керують-ся, вгдповгдно, законами та нормативними актами свое! держави, то ргвень визначаеться як нацгональний. Якщо задгянг також гноземнг суб'екти господарювання, що спричиняе застосування норм права також гншо! держа-ви та мгжнародних правових норм, то ргвень вгдносин пгдвищуеться до мгжнародного.
На думку К. В. Васенка, з органгзацгйно-правового погляду валютно-фгнансовг вгдносини на нацгональному ргвнг виступають як державно-правова форма функцго-нування фгнансгв, що склалася гсторично на основг роз-витку господарських зв'язкгв та закргплена нацгональ-ним законодавством з урахуванням норм мгжнародного права. Зв'язок свгтових валютно-фгнансових вгдносин гз нацгональними здгйснюеться через нацгональнг банки, що обслуговують та регулюють цг вгдносини г виявля-еться в мгждержавному валютно-фгнансовому регулю-ваннг та координуваннг полгтик кра!н [3, с. 39].
Дослгджуючи склад учасникгв валютно-фгнансо-вих вгдносин, доцгльно звернути увагу, по-перше, на класифгкацгю гнституцгйних секторгв ООН, у якгй ви-
дкяють нефшансов1 корпорацЦ, ф1нансов1 корпорацЦ, нацюнальний уряд, домогосподарства, неприбутков1 орган1зацП, що обслуговують домашш господарства. По-друге, важливо центифжувати учасник1в залежно в1д ступеня 1х участ1 у валютно-ф1нансових в1дносинах. З ц1е'1 точки зору суб'екпв валютно-ф1нансових в1дно-син можна под1лити на дв1 основн1 групи: професшш та непрофес1йн1 учасники.
Сл1д погодитися з думкою О. Пруського, який стверджуе, що професшш учасники - суб'екти, для яких участь на валютному ринку е основною або одшею з основних сфер постшно! д1яльност1: центральш та ко-мерцшш банки, окрем1 небанк1вськ1 ф1нансово-кредитн1 установи, валютш б1рж1, брокерськ1 ф1рми. Непрофесш-н1 учасники - суб'екти валютного ринку, для яких необ-х1дшсть у зд1йсненн1 валютних операц1й обумовлена '1х поточною д1яльн1стю (експортно-1мпортн1 операци), потребами у залученн1 чи розмщенш валютних кошт1в тощо, а д1яльшсть на валютному ринку не е основною чи одшею з основних частин '1х господарсько'1 д1яльност1. До непрофесшних учасник1в належить широке коло шд-приемств, ф1рм, орган1зац1й, а також приватш особи [7].
Класифжацш суб'ект1в валютно-ф1нансових в1д-носин доцкьно розширити за рахунок додавання озна-ки характеру участ1 у валютно-фшансових в1дносинах, за якою сл1д видкяти суб'ект1в, що приймають участь у регулюванш валютно-ф1нансово'1 сфери та таких, що не мають таких повноважень. Так, у систем! валютно-фшансових в1дносин центральш банки виконують по-двшну функцш: по-перше, вони здшснюють валютно-ф1нансову пол1тику, яка в загальному вигляд1 перед-бачае оптим1зацш розпод1лу ВВП та п1дтримку курсу нацюнально! валюти з метою стимулювання економ1ч-ного зростання; по-друге, центральш банки е безпо-середн1ми учасниками валютно-фшансових в1дносин, под1бно до комерцшних банк1в, та зд1йснюють широке коло валютно-фшансових операцш, реал1зуючи власн1 економ1чш 1нтереси.
В1дпов1дно до вищезазначеного класифжаци суб'ект1в валютно-ф1нансових в1дносин доц1льно пред-ставити у вигляд1 схеми (рис. 2).
Разом з цим, сл1д зазначити, що транснацюнальш банки де-факто поступово переходять ш катего-рГ1 «п1дпорядкован1» в категор1ю «регулююч1». Так, на думку О. Б. Вознюк, здатшсть окремих держав контролювати могутш м1жнародн1 ф1нансов1 потоки або обмежувати деяю транскордонн1 ф1нансов1 трансакцЦ дедал1 в1дносно зменшуються, наражаеться на могутню протид1ю глобальних суб'ект1в ф1нансових ринюв, зокрема транснац1ональних корпорац1й 1 транснацюналь-них банк1в, вплив яких на фшансово-економ1чну пол1ти-ку окремих кра'1н драматично зростае [8]. У цих умовах роль нац1онального регулювання валютно-фшансово! сфери втрачае позидП в глобальному середовищк спо-стер1гаеться тенденц1я до частково'1 втрати нац1ональ-ними урядами деяких сво'1х функц1й у сфер1 регулювання валютно-ф1нансових в1дносин. У цьому контек-ст1 законом1рною вбачаеться л1берал1зац1я валютно-ф1нансово'1 сфери в деяких кра'1н св1ту як реакц1я уряд1в на трансформац1ю мехашзму взаемозв'язк1в у валютно-
Рис. 1. Класифшащя валютно-фiнансових операцiй
фшансовш сферi. Водночас слiд враховувати, що повна вцмова вiд регулювання валютно-фшансово! сфери е неможливою та небезпечною, осккьки все частiшими е валютно-фiнансовi кризи, на якi уряди та мiжнарод-нi валютно-фiнансовi оргашзаци вимушеш реагувати. Тому важливою е трансформацш валютно-фiнансового механiзму кожно! краши таким чином, щоб максимально враховувати сучасш вимоги розвитку свiтового гос-подарства, з одного боку, та забезпечити максимально комфортну штеграцш кра!ни до нього, з шшого.
ВИСНОВКИ
У результата дослцження з'ясовано, що валютно-фiнансовi вiдносини е складовою частиною фшансово! системи як сукупностi вiдносин власност щодо фор-
мування, мобшзаци, розмщенням та використання фь нансових ресурсов та з обмiном, розподком 1 перероз-подком вартостi створеного на основi !х використання валового 1 внутршнього продукту, а за певних умов -i нацiонального багатства. Валютно-фiнансовi вцноси-ни пов'язанi iз функцiонуванням валюти в мiжнароднiй торгшл^ економiчному 1 технiчному спiвробiтництвi, наданш та отриманнi позик, кредитiв тощо.
Валютно-фiнансовi вiдносини реалiзуються у фор-мi конкретних валютно-фiнансових операцiй, до яких належать валютнi операци (операци з монетарним золотом та спецiальними правами запозичення та операци з валютою та валютними депозитами) та фiнансовi операци (операци з акцюнерними та неакцiонерними цшними паперами, кредитнi операци, операци страху-вання та iншi оплатнi операци).
иэ о
т о
о
о
=п <
<
о
ш
Q_
LQ
О
CQ О
3 о о_
о
=п <
М!жнародн! валютно-фшансов! орган!зацп
Транснацюнальн! банки
М!жнародн! оргашзацп
■о ï
<и <в
'à '3 3 Ï lb
о &
ï
.0 ï
<U <»
à '3 3 ï .0
s ï О
У
¿g
М!жнародн! фондов! та валютн! б1рж1
Транснацюнальн! корпорацм
М!жнародн! професшш асощацм та сп!лки
М!жнародн! брокерськ! та маклерськ! ф!рми
Централ ьн! банки
1ншп органи державно''' влади, що приймають ршення у валютно-фЫансовш сфер!
Комерцшн! банки
Небанктськ! кредитно-фшансов! установи
I -
Б1рж1, брокери та ¡н.
Зовн!шньоторговельн! та виробнич! пщприемства
Оргашзацп
I
Фвичш особи
Рис. 2. Класифшащя суб'еклв валютно-фiнансових вiдносин
<
S
ш
Суб'eктiв валютно-фшансових вiдносин можна по-дкити на тих, що дють переважно на нацiональному та мiжнародному рiвнi, е регулюючими та п^порядковани-ми, професшними та непрофесшними, при цьому роль та стушнь впливу окремих груп цих суб'ектiв перманентно змшюеться. Саме тому проведення подальших наукових дослiджень зазначених вище аспекйв е актуальним. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Руденко Л. В. Мiжнароднi кредитно-розрахунковi та валютнi операцп : пщручник / Л. В. Руденко. - К. : Центр навчаль-ноТ' лiтератури, 2007. - 632 с.
2. Мiжнародна економiка : пщруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук'яненко, Ю. В. Макогон та ш. - К. : ЦУЛ, 2009. - 560 с.
3. Васенко В. К. Валютно-фшансовий мехашзм зовшш-ньоекономнчноТ' дiяльностi : навч. поаб. / В. К. Васенко. - КиТв : Центр навчальноТ лiтератури, 2004. - 216 с.
4. Черемкова Т. А. Мiжнароднi фiнансовi вiдносини та валютний ринок в умовах глобалiзацiТ' / Т. А. Черемнсова // Вк-ник соцiально-економiчних дослiджень. - 2013. - Вип. 2 (49). -Ч. 1. - С. 195 - 201.
5. Закон УкраТ'ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» № 959-Х11 вщ 16.04.1991 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/959-12
6. European System of National and Regional Accounts [Electronic resource]. - Mode of access : http://circa.europa.eu/irc/ dsis/nfaccount/info/data/esa95/en/ een00000.htm
7. npycbKMM O. TeopeTimHi Ta npaKTUHHi acneKTii ygo-cKOHa^eHHA ^maHcOBO-Kpefliirmoro MexaHi3My / 0. npycbKMM // BicHUK THEy. - 2008. - № 4.- C. 57 - 65.
8. Bo3H№K O. B. npu^unu i MexaHi3MM peryrnoBaHHa cBiTOBoro Ta perïoHanbHux $iHaHC0BMx pmhkîb / 0. B. BO3HIOK // BicHMK yHiBepcMTeTy ôaHKÎBCbKOÏ cnpaBM HBy. - 2013. - № 2 (17).-C. 34 - 38.
REFERENCES
Cheremisova, T. A. "Mizhnarodni finansovi vidnosyny ta va-liutnyi rynok v umovakh hlobalizatsii" [International financial and monetary relations in a globalizing market]. Visnyk sotsialno-eko-nomichnykh doslidzhen, vol. 1, no. 2 (49) (2013): 195-201.
"European System of National and Regional Accounts". http://circa.europa.eu/irc/dsis/nfaccount/info/data/esa95/en/ een00000.htm
Kozak, Yu. H. et al. Mizhnarodna ekonomika [International Economics]. Kyiv: TsUL, 2009.
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/959-12
Pruskyi, O. "Teoretychni ta praktychni aspekty udoskonalen-nia finansovo-kredytnoho mekhanizmu" [Theoretical and practical
aspects of improving financial and credit mechanism]. Visnyk TNEU, no. 4 (2008): 57-65.
Rudenko, L. V. Mizhnarodni kredytno-rozrakhunkovi ta valiut-ni operatsii [International credit-rated and foreign currency transactions]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2007.
Vasenko, V. K. Valiutno-finansovyi mekhanizm zovnishnyoeko-
nomichnoi diialnosti [Monetary and financial mechanism of foreign trade]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2004.
Vozniuk, O. B. "Pryntsypy i mekhanizmy rehuliuvannia svito-voho ta rehionalnykh finansovykh rynkiv" [The principles and mechanisms of regulation of global and regional financial markets]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy NBU, no. 2 (17) (2013): 34-38.
УДК 336.717.8
МЕХАН1ЗМ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛ1ННЯ Д1ЯЛЬН1СТЮ БАНК1В
© 2015 ЖОВТАНЕЦЬКА Я. В.
УДК 336.717.8
Жовтанецька Я. В. Мехашзм антикризового управлiння дiяльнiстю 6aHKiB
Мета cmammi полягае у поглибленн теоретичных засад антикризового управл'шня банками й розробц рекомендацй щодо вдосконалення механизму антикризового управлння в банжськш сферi. На основi узагальнення icнуючих наукових пiдходiв представлено авторське визначення економiчного термна «антикризове управл'шня банком». У результат'! досл'дження автором запропоновано складов'! мехашзму антикризового управл'шня дiяльнicтю баншв, конкретизовано його форми, методи, важелi та нструменти на макро- й мшрор'внях у рамках суб'ектно-об'ектних вiдноcин. Такий шдюд дозволяе виокремити необхiднi заходи антикризовогоуправлння з метою виявлення, попередження, нейтралi-зацП й мiнiмiзацi¡кризовихявищ i ситуа^й, може використовуватися як превентивна й реактивна форми антикризового менеджменту. Перспективою подальшихдоЫджень у даному напрямi е необхiднicть об(рунтування cпецифiки дП' фнансових iнcтрументiв на дiяльнicть банювських установ з урахуванням особливостей передачi актив'ю та зобов'язань проблемних установ, ¡х капiталiзацi¡ та реоргашзацПз використанням об'еднувальних, розподмьчих форм i шляхом кутвльпродажу.
Ключов'! слова: криза, антикризове управлння, мехашзм антикризового управлння, реактивний i превентивний менеджмент. Рис.: 1. Ббл.: 12.
Жовтанецька Ярина Всеволодiвна- астрантка, 1нститут рег'юнальнихдоМжень НАН Украни (вул. Козельницька, 4, Льв'в, 79026, Украна) E-mail: zhovtanetskayaryna@gmail.com
УДК 336.717.8
Жовтанецкая Я. В. Механизм антикризисного управления деятельностью банков
Цель статьи заключается в углублении теоретических основ антикризисного управления банками и разработке рекомендаций по совершенствованию механизма антикризисного управления в банковской сфере. На основе обобщения существующих научных подходов представлено авторское определение экономического термина «антикризисное управление банком». В результате исследования автором предложены составляющие механизма антикризисного управления деятельностью банков, конкретизированы его формы, методы, рычаги и инструменты на макро- и микроуровнях с выделением субъектно-объектных отношений. Такой подход позволяет использовать необходимые меры антикризисного управления с целью выявления, предупреждения, нейтрализации и минимизации кризисных явлений и ситуаций, может использоваться как превентивная и реактивная формы антикризисного менеджмента. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является необходимость обоснования специфики действия финансовых инструментов на деятельность банковских учреждений с учетом особенностей передачи активов и обязательств проблемных учреждений, их капитализации и реорганизации с использованием объединительных, разделительных форм и путем покупки-продажи. Ключевые слова: кризис, антикризисное управление, механизм антикризисного управления, реактивный и превентивный менеджмент. Рис.: 1. Библ.: 12.
Жовтанецкая Ярина Всеволодовна - аспирантка, Институт региональных исследований НАН Украины (ул. Козельницкая, 4, Львов, 79026, Украина)
E-mail: zhovtanetskayaryna@gmail.com
UDC 336.717.8 ZhovtanetskaYa. V. The Mechanism of Crisis Management of Banks
The article is aimed to deepen the theoretical framework of crisis management in banks and to elaborate recommendations on improvement of the mechanism of crisis management in the banking sector. Developed on the basis of existing scientific approaches, the author's definition of the economic term «crisis management of bank» has been presented. Based on results of research by the author, components of the mechanism of crisis management of banks activities have been proposed, its forms, methods, leverages and tools have been specified at the macro and micro levels, with allocating the subject-object relations. This approach enables to use appropriate measures of crisis management with a view to the detection, prevention, neutralization and minimizing crisis developments and crisis situations, it can be used as both preventive and reactive form of crisis management. Prospect of further research in this area is the need to substantiate the specifics of impact of financial tools on activities of banking institutions, taking into account particularities of the transfer of assets and liabilities of troubled financial institutions, their capitalization and reorganization using forms of integration and separation, as well as by means of purchase and sale. Key words: crisis, crisis management, crisis management mechanism, reactive and preventive management. Pic.: 1. Bibl.: 12.
ZhovtanetskaYaryna V. - Postgraduate Student, Institute of Regional Researches NAS of Ukraine (vul.Kozelnytska, 4, Lviv, 79026, Ukraine) E-mail: zhovtanetskayaryna@gmail.com
Процеси eвроiнтеграцiï та фшансово'1 конверген-ци в yмовах глобалiзацiï фшансових ринив по-силюють ймовiрнiсть виникнення кризових явищ i загроз y фшансово-кредитнш системi загалом й окремих банивських yстановах зокрема. Заходи НБУ, яю пов'язаш з необхцшстю стабшзаци грошово-кре-дитного ринку i забезпечення стшкосп грошово'1 оди-нищ - гривш значщ. мiрj. e зашзнкими та малоефектив-
ними з позицш макроекономiчноï стабкьносп. Такими зовншшми дестабшзуючими чинниками можна вважа-ти, насамперед, девальвацш нацюнально'1 грошово'1 оди-нищ, шдвищення облжово'1 ставки НБУ до 30%, 75%-ний обов'язковий продаж експортно'1 виручки, заборону на дострокове вилучення депозипв населенням тощо. Сучасш умови функцюнування банив Украши характеризуются недостатшм рiвнем '1х кашталшаци, низь-
Б!ЗНЕС!НФОРМ № б '2015
www.business-inform.net
