CC BY
63
11. Шафиев Р.М. Парадигма капитализации интеллектуальной собственности в России / Р.М. Шафиев // Економiчний вшник НТУУ "КШ": збiрник наукових праць. - 2010. - №7. -С.9-13. - Бiблiогр.: 6 назв.
12. Амосов О.Ю. Науковий досвщ. Лiберман та кашталь зацiя знань: сучасш реалiï // О.Ю. Амосов, Н.Л. Гавкалова, Н.С. Маркова // Лiберманiвьскi читання - 2009. Економiчна спадщина та сучаснi проблеми: монографiя / Пiд заг. ред. В.С. Пономаренка, М.О. Кизима, О.Г. Зими. - Харюв: ФОП Лiбур-юна Л.М.; ВД "1НЖЕК", 2009. - 296 с.
13. Machlup, F. Knowledge Production and Occupational Structure. Cortada J.W. / (Ed.) Rise of the Knowledge Worker / Boston. Oxford. 1998. - Р.74.
14. Hepworth, M.E. Geography of information Economy. L. 1989. - P.15.
15. Имплицитная теория личности [Текст]// Краткий психологический словарь. - М.: Политиздат, 1985. - С. 113.
Представлена в редакцию 04.12.2014 р.
О.В. Браславська
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ ПОТЕНЦ1АЛОМ ШДПРИеМСТВА НА СИСТЕМНИХ ЗАСАДАХ
На сучасному етат економiчного розвитку Украши перед багатьма втизняними промисловими шдприемствами на порядку денному постають питання, пов'язанi з ефективним функщонуванням системи управлiння ïx сукупним потенцiа-лом.
В економiчнiй наущ iснуe чимало науково-методологiчниx пiдxодiв до системи управлiння потенцiалом пщприемства, серед яких можна видiлити штегрований, мар-кетинговий, функцiональний, динамiчний, системний, комп-лексний, ситуацiйний.
© О.В. Браславська, 2014
Суть системного пщходу полягае в уявленш про оргаш-зацiю (пiдприемство) як про систему. Вш дозволяе дослщжу-вати всi якостi та властивост об'екта, вивчати його як комплекс взаемопов'язаних пiдсистем i розкривати !х внутрiшнi та зовнiшнi зв'язки. У результат створюеться можливiсть для бшьш ефективно! дiяльностi.
Система управлшня потенцiалом пiдприемства е складо-вою частиною загально! системи управлiння пщприемством, тому важливим е визначення И мюця в цiй системi. Саме тому дослщження аспектiв управлiння потенщалом пiдприемства на системних засадах залишаеться актуальним i в сучасних умо-вах.
Вагомий внесок у розвиток теоретико-методолопчних положень щодо формування, оцiнки й управлшня потенщалом суб'екив господарювання зробили таю вчеш, як А. Воронкова, С. Лапш, Т. Калiнеску, I. Отенко, В. Прохорова, А. Божанова, А. Чаленко [1-7]. Аналiз публжацш цих авторiв свiдчить, що, незважаючи на загальне визнання концептуально! та практично! значущост питань управлшня потенщалом тдприемства, вiдсутня однозначнiсть i узгодженiсть думок щодо змiстовних характеристик !! елементiв (методiв, функцiй, властивостей, принцитв тощо) та особливостi !х взаемоди.
У роботах А. Амосова, Ю. Литюги, Н. Марково!, Г. На-боки, Л. Прокопишино! [8-12] дослщжуються системи управ-лiння окремими складовими потенцiалу пiдприемства. Найчас-тше розглядаються системи управлiння майновим, шновацш-ним, трудовим, маркетинговим, виробничим, фшансовим по-тенцiалами з урахуванням специфши певних галузей промис-ловостi.
Незважаючи на значну кiлькiсть наукових розробок у данш сферi, подальшого дослщження потребують, зокрема, питання термiнологiчно! узгодженост поняття системи управ-лiння потенщалом тдприемства.
Аналiз останнiх джерел дослщжень i публiкацiй з даного питання свщчить, що бiльшiсть учених пщкреслюють особли-
ву функцш систем управлшня потенцiалом пщприемства, без-посередньо спрямовану на збереження i пiдвищення ïï цшсно-CTi, максимальне використання та розвиток потенщалу.
На думку G. Лапiна, «управлшня системою - це процес здшснення певного типу взаемопов'язаних дiй щодо форму-вання та використання ресурав системи для досягнення нею своïх цiлей. Управлiння не еквiвалентне всш дiяльностi оргаш-зацiï щодо досягнення кшцевих цiлей, а включае лише ri фун-кцiï i ди, якi пов'язанi з координацiею i встановленням взаемо-дiï всерединi системи, iз спонуканням до здiйснення рiзних видiв дiяльностi з цiльовою орiентащею» [2, с. 53].
У свою чергу, А. Воронкова зазначае, що «управлiння конкурентоспроможним потенцiалом пiдприемства може здш-снюватися як у рамках спшьних завдань системи управлiння пщприемства в цшому, так i спещальною системою управлш-ня, що мае вс необхiднi атрибути: елементний склад, принци-пи функцiонування, структуру, шформацшне, економiчне, ка-дрове, правове та оргашзацшне забезпечення» [1, с. 238]. Вод-ночас автор акцентуе увагу на тому, що коли управлшня поте-нщалом здiйснюеться в рамках спшьних завдань управлшня пщприемством, то виникають труднощi системного розвитку i використання наявних можливостей.
Таким чином, питання визначення сутноси системи управлiння потенцiалом пiдприемства i складових ïï елементiв потребують подальшого ретельного опрацювання й уточнення з метою розробки заходiв щодо ïï вдосконалення.
Подолати недолiки управлiння потенцiалом, коли воно здшснюеться в рамках загальних завдань управлiння пiдпри-емством, можливо на основi створення системи управлшня потенщалом пiдприемства з цiлiсноï, структурованоï сукупнiс-тю всiх ïï елеменив та гнучким процесом управлiння. Для ефе-ктивностi управлiння мае бути задана конкретна, реальна су-купшсть цiлей, що постають перед пщприемством i системою управлшня його потенщалом.
Виходячи з вищенаведеного, пропонуеться пiд системою управлшня потенщалом тдприемства розум^и цшсну струк-туровану сукупнiсть функцiй, принцитв, методiв прийняття управлiнських рiшень та органiзацiйно-економiчних мехашз-мiв ïx реалiзацiï, застосування яких забезпечуе щлеспрямова-не, систематичне й адекватне спрямування вЫх ресурсiв (скла-дових сукупного потенщалу) на реалiзацiю стратегiчниx цiлей дiяльностi пiдприемства та забезпечення необxiдниx пропор-цiй розвитку.
Функцiонування гнучкоï системи управлшня потенщалом тдприемства з цшсною, структурованою сукупнiстю всix ïï елементiв дозволить пiдприемству в довгостроковш перспе-ктивi досягти свое1' стратепчнох' мети дiяльностi.
Також важливо правильно ощнювати рiзнi можливостi використання ресурЫв пiдприемства (складових сукупного потенцiалу), виконуючи детальний аналiз i оцiнку, що дае змо-гу врахувати ïx ефективнiсть i вибрати найбiльш прийнятний варiант розвитку.
З урахуванням вказаних особливостей та наведено].' сут-шсно].' характеристики системи управлiння потенцiалом систему управлшня потенщалом тдприемства вщображено на рисунку.
Метою системи управлшня потенщалом тдприемства мае стати пщвищення ефективност дiяльностi, тобто досяг-нення стратегiчноï мети пiдприемства на основi забезпечення максимально ефективного використання його потенщалу. Тому як об'ект системного управлшня пщприемством лопч-ним буде видшити потенщал.
Першим етапом у системi управлiння потенцiалом тдприемства (ПП) е етап встановлення цыей управлшня ПП (ви-значення стратегiчниx цiлей дiяльностi, формалiзацiя завдань розвитку ПП, узгодження щлей i завдань розвитку ПП), на ос-новi яких формулюються iншi елементи системи управлшня (завдання, функци, принципи, оргатзацшт меxанiзми), вщбу-ваеться планування дiяльностi пiдприемства.
Встановлення стратег1чно1 мети дiяльностi
Об'ект -
потенщал пщприемства
г
Формалпащя завдань розвитку ПП
з урахуванням оргашзацшно! складово! та iнформадiйно-управлiнських зв'язкгв
Мета -
забезпечення максимально ефективного використання ПП для досяг-нення страте-пчно! мети дiяльностi пщприемства
т
Узгодження мети та завдань розвитку ПП
Поелементна оцшка фактичного рiвня ПП
Виконання
функцш
упраелЫня
прогнозування;
планування;
органiзацiя;
контроль;
координаци;
мотиваци
Методи
Прийняття
управлтських
р^шень
евристичт; побудови сценарив; моделювання, експертт; формування дерева цтей
1нтегральна оцшка фактичного рiвня ПП
Принципи
керованостi;
плановости
економiчностi;
модельованостi;
системностi;
динамiчностi;
цшьово! спрямова-
ностi використання
ПП;
прогресивностi
Максимально мо жливий [нвень ПП
1 г
Встановлення вщповщносл фактичного рiвня ПП максимально мо^ивому [нвню
1 Г
Виб1р напряму управлшня ПП, виходячи з його ргвня
II напрям
Розвиток наявного ПП
III напрям
Формування нового ПП
пат
Реалпащя ПП
через комплекс органiзацiйно-управлiнських заходгв, спрямованих на пiдвищення ефективносп дiяльностL пщприемства
Л
ет
г а
РЕЗУЛЬТАТ
Монiторинг, оцшка 1 контроль
У
Рисунок. Система управлтня потенщалом тдприемства
Конструкцшною основою для форм^заци завдань розвитку ПП е оргашзацшна складова з шформацшно-управ-лiнськоï зв'язками. Вона покликана забезпечувати органiзацiю управлiння потенщалом тдприемства. При цьому обов'язко-вим е визначення ролi та взаемозв'язюв кожного суб'екта управлiння, його завдань, функцш i способiв функцiонування.
Наступний етап системи управлiння ПП - д1агностика потенщалу тдприемства. Даний етап являе собою системний аналiз наявних i потенщйних можливостей пiдприемства у сферi здiйснення виробничо-господарськоï дiяльностi, ïx оп-тимiзацiï за розмiром i часом. Дiагностика характеризуеться такими напрямами: проведення поелементноï оцiнки фактичного рiвня потенцiалу пiдприемства; здiйснення iнтегральноï оцiнки потенцiалу; формалiзацiя оцiночниx рiвнiв потенцiалу; встановлення вiдповiдностi фактичного рiвня потенцiалу максимально можливому рiвню.
Здiйснення поелементноï та iнтегральноï ощнки фактичного рiвня потенцiалу тдприемства вказуе на наявшсть еко-номiчноï складовоï в системi управлiння. Вона створюе плано-ву основу для управлшня цим процесом, нащленого на ращо-налiзацiю витрат у процес виробничо-господарськоï дiяльнос-тi та отримання максимальноï економiчноï ефективностi.
Третiй етап системи управлшня ПП - розробка напрям1в подальшого розвитку. Вибiр подальшого напряму розвитку пропонуеться здiйснювати виходячи зi встановленого фактичного рiвня потенцiалу пiдприемства та результатiв аналiзу його вiдповiдностi максимально можливому рiвню.
Напрям використання наявного потенщалу припускае використання повною мiрою та пщтримку внутрiшнix можливостей. Пщ розвитком наявного ПП розумiеться модершзащя iснуючого ПП на основi наявних можливостей. Формування нового ПП нащлене на нове будiвництво i частше обираеться при диверсифiкацiя виробництва.
Залежно вiд обраного напряму через певний комплекс оргашзацшно-управлшських заxодiв, спрямованих на пщви-
щення ефективност дiяльностi, вiдбуваеться реалiзацiя потенщалу тдприемства. Завершальним етапом процесу управлiння ПП е монторинг, контроль i оцшка результату.
Пюля отримання певного результату ощнюються досяг-нення стратегiчноï мети дiяльностi. Досягнення стратегiчноï мети е орiентиром для визначення нових цiлей подальшого розвитку. Причини недосягнення стратегiчноï мети можуть бути як внутрштми, так i бшьш глибокими, зовнiшнiми, що перебувають на макроекономiчному рiвнi. У будь-якому разi потрiбен детальний аналiз ситуацп.
Необхщним елементом складових системи управлiння потенщалу тдприемства е набiр методiв управлшня.
Сукупшсть методiв, застосовуваних у теори та практицi управлiння, можна згрупувати за трьома напрямками: методи управлшня функщональними пiдсистемами; методи виконання функцш управлiння i методи прийняття управлшських рiшень.
Методи виконання функцiй управлшня i методи прийняття управлшських ршень найбшьш xарактернi для управлшня потенщалом тдприемства на системних засадах.
До основних методiв виконання функцш управлшня можна вщнести методи прогнозування, планування, органiзацiï, контролю, координацп, мотивацп.
Методи прогнозування i планування в теорп менеджменту тшно пов'язанi i тому, як правило, розглядаються в сукуп-ност1 Методи прогнозування спрямованi на здаттсть перед-бачати можливi подальшi шляхи пщвищення рiвня як сукупного потенщалу, так i окремих його елеменив. За допомогою методiв планування розробляеться послщовтсть дiй у рамках управлшня потенщалом тдприемства.
Методи оргатзаци пов'язат зi створенням оргатзацш-ного мехатзму системи управлiння потенцiалом тдприемства. Вони дозволяють налагодити управлшський процес з точки зору його устрою та керованост з метою забезпечення ефек-тивного формування i використання потенщалу тдприемства.
Оргашзацшш методи забезпечують взаемозв'язок й ефектив-шсть ycix функцiй управлiння.
Методи контролю е обов'язковими методами управлш-ського процесу, оскiльки являють собою кшцевий результат ycieï управлiнськоï дiяльностi. Якщо, наприклад, методи планування встановлюють завдання, а органiзацiйнi методи при-водять систему управлiння до стану можливост ïx виконання, то методи контролю покликаш постiйно надавати iнформацiю про дiйсний стан справ.
Методи мотивацп покликанi сприяти активiзацiï проце-сiв саморозвитку персоналу, стимулювати зацiкавленостi пра-цiвникiв у виршенш поставлених завдань. Вони мають забез-печувати наявнiсть на пiдприемствi ефективноï системи мате-рiального i морального заохочення працiвникiв.
У рамках зазначених методiв виконання функцiй управлшня можливi такi методи прийняття управлшських рiшень, як евристичнi, побудови сценарпв, моделювання, експертнi, формування дерева цшей.
Таким чином, система управлiння потенщалом пщпри-емства у своему складi повинна мати органiзацiйну структуру, що визначае iнформацiйно-управлiнськi зв'язки мiж суб'екта-ми; економiчнi важелi та методи управлшня, якi е шструмен-тами, що забезпечують роботу ваех' системи.
Кадровий склад апарату управлiння пщприемства, безу-мовно, е рушiйною силою, що приводить у дш всю систему. Вщ рiвня квалiфiкацiï управлшського персоналу, ïx умiння аналiзувати, прогнозувати розвиток виявлених тенденцiй, а також виробляти правильш управлiнськi рiшення, залежить якiсний рiвень i ступiнь досконалост створеноï на пщприемс-твi системи управлшня потенщалом пщприемства.
Функщонування системи управлшня потенщалом пщприемства на основi системного пщходу мае здшснюватися вiдповiдно до певних принципiв. Основш принципи функщо-нування даноï системи щентичш принципам створення будь-я^' управляючоï системи. Пропонуеться для системи управ-
лшня потенщалом тдприемства систематизувати таю прин-ципи, як керовашсть, плановiсть, економiчнiсть, модельова-нiсть, системнiсть, динамiчнiсть, цшьова спрямованiсть, про-гресивнiсть.
Принцип керованост полягае в тому, що дiя системи мае поширюватися на вс рiвнi управлiння - вiд керiвникiв до кон-кретних виконавцiв. Для цього мехашзм повинен мати вщпо-вiдне правове, мотивацiйне та ресурсне забезпечення.
Плановють означае, що процес управлiння потенцiалом мае бути елементом як стратепчного планування розвитку тдприемства, так i поточного планування його дiяльностi.
Принцип економiчностi вказуе на необхщшсть ращона-льного використання ресурав при максимальнiй ефективностi процесу управлшня потенщалом.
Принцип модельованост передбачае широке застосу-вання математичних моделей, що дозволяють прогнозувати процес управлiння потенцiалом i приймати оптимальнi управ-лiнськi ршення.
Принцип системностi означае, що управлшня потенщалом тдприемства е складною, цшсною, вщкритою, динамiч-ною системою взаемопов'язаних процеЫв з окремими елемен-тами, якi взаемодiють мiж собою, з мжро- i макросередови-щем.
Принцип динамiчностi припускае, що потенцiал тдприемства не е статичним, а е такою величиною, яка розвиваеться. Вщповщно, розробляючи систему управлшня потенщалом, необхщно враховувати динамжу системних показниюв.
Принцип цiльовоï спрямованостi використання ПП означае, що формування i використання потенщалу мае здшснюва-тися цшеспрямовано, тобто з орiентацiею на основт цiлi ви-робничо-господарськоï дiяльностi для досягнення стратегiчноï мети тдприемства.
Принцип прогресивноси вiдображае необxiднiсть досл> дження та застосування на практищ прогресивних методiв
управлшня потенщалом з урахуванням досвщу провщних пщ-приемств промислово розвинутих краш
Отже, можна видiлити такi основш положення функщо-нування системи управлшня ПП:
система управлшня ПП - це складна система взаемоди вах ïï елементiв i процесiв;
при ефективному функщонуванш системи управлiння ПП дiе закон синерги;
елементи системи управлшня ПП мають функщонувати одночасно i в сукупноси, тобто необхщне досягнення збалан-сованостi та оптимального сшввщношення мiж структурними елементами;
ефективнiсть функщонування системи управлшня ПП у першу чергу залежить вщ наявностi оргашзацшно-управлiнськиx можливостей пiдприемства; ресурсноï забезпе-ченостi пiдприемства; iнформацiйно-аналiтичноï бази; прогно-зування ситуацiй у часi; загального стану економiки галузi та краши.
Останне положення, яке стосуеться ефективност функ-цiонування системи управлiння ПП, не випадково акцентуе увагу на ресурснш забезпеченостi пiдприемства. До ресурсних складових ПП можна вiднести таю потенщали, як фондовий, оборотних фоцщв, нематерiальниx активiв, iнновацiйний, фi-нансовий, шформацшний, iнфраструктурний, науково-теxнiчний, маркетинговий, кадровий, управлiнський.
Стимулювання розвитку хоча б однiеï складовоï потенцi-алу може створити умови для розвитку сукупного потенщалу пiдприемства i вщповщно дати можливiсть пiдвищити ефекти-вшсть функцiонування системи управлiння ПП у щлому.
Наприклад, для пiдприемств xiмiчноï галузi актуальним може бути стимулювання розвитку фондового потенщалу. Станом на 2013 р. зношешсть основних засобiв на пщприемст-вах xiмiчноï галузi становила 56%, що е негативним показни-ком, оскiльки безпосередньо основш фонди створюють необ-
хвдш умови процесу виробництва i забезпечують необхщний обсяг випуск продукцп.
В умовах обмеженост iнвестицiйниx ресурсiв стимулю-вання розвитку фондового потенцiалу може бути спрямоване, зокрема, на процеси модершзаци виробництв. Модернiзацiя дозволяе загальмувати процес морального i фiзичного зносу устаткування та забезпечуе високу ефектившсть виробництва за меншi кошти порiвняно з новим будiвництвом аналогiчниx виробництв.
Ще одним прикладом стимулювання розвитку складових потенцiалу пiдприемств xiмiчноï галузi може бути стимулювання шфраструктурного потенцiалу.
У загальному значеннi шфраструктурний потенцiал ха-рактеризуе сукупнi можливост допомiжниx цеxiв, господарств i служб для забезпечення необхщних умов ефективного функ-цiонування основного виробництва. Стввщношення чисель-ностi основних i допомiжниx робiтникiв на пiдприемствi зале-жить вщ складу та структури основних фондiв, теxнiчного рiв-ня та оргашзаци виробництва i коливаеться вщ 1:0,4 до 1:0,8.
Одним з основних завдань з управлшня шфраструктур-ним потенщалом може бути визначення оптимальноï чисель-ностi власного ремонтного персоналу тдприемства в умовах застосування аутсорсингових вщносин у сферi ремонтно-теxнiчного обслуговування обладнання.
Управлiння складовими потенцiалу пiдприемства необ-xiдне для створення умов ефективноï роботи системи управлшня сукупного потенщалу. Характерною рисою такоï системи е те, що ïï властивост не зводяться до простоï суми власти-востей ïï елементiв. Тут працюе ефект синергп, який проявля-еться в тому, що отриманий результат функщонування системи в цшому вище, шж сума результатiв окремих ïï елементiв. На практицi це означае досягнення рiзноï ефективностi залеж-но вiд того, як взаемодiятимуть елементи мiж собою, тобто яким чином буде оргашзована система.
Висновки. У бшьшосп наукових положень щодо управлшня ПП мютяться рекомендаци для окремих складових потенщалу з урахуванням специфiки певних галузей промисло-востi, що не дае цшсного уявлення про всi елементи управлшня цим процесом на пщприемства Запропонована система управлiння ПП уточнюе ïï взаемопов'язанi та взаемоузгоджеш елементи, iлюструе етапи процесу управлшня, що дае можли-вiсть всебiчно аналiзувати функцiонування системи управлш-ня, виявляти невiдповiднiсть мiж ïï елементами й умовами го-сподарювання з подальшим удосконаленням.
Функцiонування системи управлшня ПП мае здшснюва-тися вщповщно до певних принципiв, в едност з iншими елементами системи та бути орiентованим на досягнення постав-лених поточних i стратепчних цiлей пiдприемства.
Подальшi дослiдження в даному напрямi буде присвяче-но вдосконаленню системи управлiння потенцiалом пщприемства через стимулювання розвитку ïï складових.
Л1тература
1. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: монография / А.Э. Воронкова. - 2-е изд. - Луганск: Изд-во ВНУ имени В. Даля, 2004. - 320 с.
2. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: монография / Е. В. Лапин - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004. - 360 с.
3. Лапш £.В. Економiчний потенщал пщприемств промисловостк формування, оцшка, управлшня / £.В. Лапш // Вкник СумДУ. Серiя «Економжа». - 2007. - № 1. - Т. 2. -С. 63-71.
4. Стратепчний потенщал пщприемства: формування та розвиток: монографiя / Т.В. Калшеску та ш - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2007. - 272 с.
5. Отенко И.П. Стратегическое управление потенциалом предприятия: монография / И.П. Отенко. - Харьков: ХНЭУ, 2006. - 256 с.
6. Прохорова В.В. Управлшня економiчним потенщалом пщприемств: монографiя / В.В. Прохорова, О.В. Божано-ва. - Х.: Вид-во «НТМТ», 2011. - 220 с.
7. Чаленко О.Ю. Методика визначення економiчного потенцiалу / О.Ю. Чаленко // Економша Украши. - 2013. -№ 8. - С. 40-54.
8. Амосов О.Ю. Формування потенщалу тдприемства: оргашзацшний та управлшський аспект / О.Ю. Амосов // Бiз-нес 1нформ. - 2012. - №12. - С. 337-340.
9. Литюга Ю.В. 1нвестицшний потенцiал пщприемст-ва: формування та розвиток (за матерiалами хiмiчних пщприемств Украши): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 - Економша та управлшня пщприемства-ми (за видами економiчноï дiяльностi) / Ю. В. Литюга. - К., 2009. - 20 с.
10. Маркова Н.М. Управлшня маркетинговим потенщалом металургшних пщприемств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 - Економша та управлшня пщприемствами (за видами економiчноï дiяльностi) / Н.М. Маркова. - К., 2010. - 20 с.
11. Набока Р.М. Управлшня трудовим потенщалом на пщприемствах лег^ промисловостк автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 - Економша та управлшня пщприемствами (за видами економiчноï дiяльностi) / Р.М. Набока. - Марiуполь, 2010. - 21 с.
12. Прокопишин Л.М. Формування i використання управлшського потенщалу машинобудiвних пщприемств: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 - Економжа та управлшня пщприемствами (за видами економiчноï дiяльностi) / Л.М. Прокопишин. - Львiв, 2009. -27 с.
Над1йшла до редакцп 06.11.2014 р.
