CC BY
39
3. Parsons, T. Sistema sovremennyih obschestv [Tekst]/ Tolkott Parsons; perevod s angl. L.A. Sedova i A.D. Kovaleva ; pod red. M.S. Kovalevoy. M. : Aspekt Press, 1997. 270 s.
4. Petrushevskiy D.M. Ocherki iz istorii angliyskogo gosudarstva i obschestva v srednie veka. M. : Gosudarstvennoe sotsialno-ekonomicheskoe izdatelstvo, 1937. 224 s.
5. Malahovskiy K.V. Krugosvetnyiy beg «Zolotoy lani». M. : Nauka. 1980. (Stranyi i narodyi) 167 s.
6. Brodel' F. Material'na tsyvilizatsiia, ekonomika i kapitalizm, KhV. KhVIII st. U 3-kh t. Tom 3. Chas svitu / Per. z fr. Hryhorij Fylypchuk. K.: Osnovy, 1998. 631 s.
7. Nureev R.M. «Velikaya transformatsiya» Karla Polani: proshloe, nastoyaschee, buduschee / Pod obschey red. R.M. Nureeva. M. : GU-VShE, 2007. (Seriya «Konferentsii Departamenta ekonomicheskoy teorii GU-VShE») : http://rustem-nureev.ru/wp-content/uploads/2011/01/277.pdf
8. Barlova Yu.E Sistema sotsialnoy pomoschi v Anglii HVII - pervoy pol. HIH vv. i konstruirovanie narrativov o «Starom zakonodatelstve o bednyih» : http://ecsocman.hse.ru/data/2013/06/27/1251226957/35.pdf
9. Sidorina T. Yu. Mifologemyi chelovecheskogo suschestvovaniya i formirovanie sotsialnoy politiki vXIX-XX vv.: K. Polani i L. fon Mizes // Materialyi Internet-konferentsii «60-letie vyihoda v svet «Velikoy transformatsii» Karla Polani»: // http.: www. Ecsocman.edu.ru/db/msg/176965.html
10. Shkoller R.A. Chem zakon Spinhemlenda prepyatstvoval formirovaniyu ryinka truda v Anglii? // Materialyi Internet-konferentsii «60-letie vyihoda v svet «Velikoy transformatsii» Karla Polani»://http.: www.Ecsocman.edu.ru/db/msg/176965.html
ДАН1 ПРО АВТОРА
Волкова Олена Миха^вна, старший викладач кафедри юторп та теорп господарства ДВНЗ «Кшвський нацюнальний економлчний уыверситет iMeHi Вадима Гетьмана» 03068, м. Кшв, пр. Перемоги 54/1, каб. 312 e-mail: volkova@kneu.edu.ua
ДАНЫЕ ОБ АВТОРЕ
Волкова Елена Михайловна, старший преподаватель кафедры истории и теории хозяйства Киевского национального экономического университета имени Вадима Гетьмана 03068, г.Киев, пр. Победы 54/1, каб. 312 e-mail: volkova@kneu.edu.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Volkova Helen, Lecturer Department of History and Theory of the Economy. Vadim Getman Kyiv National Economic University 54/1 Peremohy Prosp., room. 312, Kyiv, 03068 e-mail: volkova@kneu.edu.ua
УДК 331:104
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВИХ В1ДНОСИН У РИНКОВИХ УМОВАХ
Ланченко е.О.
Предмет досл1дження охоплюе теоретичн питання розвитку сощально-трудових в1дносин у ринковй економ1ц/. Метою роботи е обфунтування теоретичних положень функщонування сощально-трудових в1дносин у сощально ор1ентованй ринковй економ1щ. Методи проведення роботи: ¡сторичний; абстрактно-лог1чний \ системний п1дх1д.
Результати роботи: розглянуто теоретичн пдходи до розумння сут1 соц1ально-трудових в1дносин \ 'х розвитку в ринкових умовах, подано авторське визначення поняття «сощально-трудов\ в1дносини» та його актуальнють застосування в сучаснй економ1чнЮ практик, сформовано категор1альний апарат розвитку соц1ально-трудових в1дносин.
Галузь застосування результат1в: навчальний процес у виш!й осв1т1, формування довдникових видань; проведення подальших прикладних економ1чних досл1джень.
Висновки: розглянувши суть сощально-трудових в1дносин, уточнено 'х поняття та ¡нтереси сторн. Наводячи поняття «виробнич1 в1дносини», «економ1чн1 в1дносини» й «соц1ально-трудов1 в1дносини», 'х використання вченими й практиками, установлено, що останне е вужчим поняттям \ охоплюе соц1ально-трудов1 питання в процеа формування й розвитку социально ор1ентованоГ ринково'' економки. Сощально-трудов\ в1дносини е ключовими в усьому комплекс\ в1дносин в економц й суспльств1, тому термни трудово' проблематики формують категор1альний апарат розвитку сощально-трудових в1дносин як системи.
Ключов'1 слова: соц1ально-трудов1 в1дносини, трудов\ в1дносини, соц1альн1 в1дносини, виробнич1 в1дносини, економ1чн1 в1дносини, праця.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ СОЦИАЛЬНО-ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ В РЫНОЧНЫХ УСЛОВИЯХ
Ланченко Е.А.
Предмет исследования охватывает теоретические вопросы развития социально-трудовых отношений в рыночной экономике. Цель работы - обоснование теоретических положений функционирования социально-трудовых отношений. Методы проведения работы: исторический, абстрактно-логический и системный подход.
Результаты работы: рассмотрены теоретические подходы к пониманию сущности социально-трудовых отношений и их развития в рыночных условиях, представлено авторское определение понятия «социально-трудовые отношения» и его актуальность использования в современной экономической практике, сформировано категориальный аппарат развития социально-трудовых отношений.
Область применения результатов: учебный процесс в высшем образовании, формирование справочных изданий, проведение последующих прикладных экономических исследований.
Выводы: рассмотрев суть социально-трудовых отношений, уточнено их понятие и интересы сторон. Приводя понятие «производственные отношения», «экономические отношения» и «социально-трудовые отношения», их использование
© Ланченко е.О., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
119
учеными и практиками, установлено, что последнее является более узким понятием и охватывает социально-трудовые вопросы в процессе формирования и развития социально ориентированной рыночной экономики. Социально-трудовые отношения являются ключевыми во всем комплексе отношений в экономике и обществе, поэтому термины трудовой проблематики формируют категориальный аппарат развития социально-трудовых отношений как системы.
Ключевые слова: социально-трудовые отношения, трудовые отношения, социальные отношения, производственные отношения, экономические отношения, труд.
THEORETICAL ASPECTS OF SOCIAL AND LABOUR RELATIONS IN MARKET CONDITIONS
Lanchenko Ye.O.
Purpose of the study covers the theoretical issues of industrial relations in a market economy. The aim of work is substantiation of theoretical propositions the functioning of social and labour relations in socially oriented market economy. Methods of work: historical; abstract and logical, system approach.
Results of work: considered theoretical approaches before understanding of social and labour relations and their development in the market, presented the author's definition of «social and labour relations» and its actuality in use of modern economy, formed categorical apparatus development social and labour relations.
Practical implications: earning process in higher education, forming reference books; further applied economic research.
Conclusions: having considered the essence social and labour relations, clarified their notion and interests their parties. Citing the term «industrial relations», «economic relations» and «social and labour relations», their use by scientists and practitioners established that the latter is narrower concept and includes social and labour issues in the formation and development of the social market economy. Social and labour relations are key the throughout complex economic and social relations, so the notions of labour issues form the categorical apparatus development social and labour relations as a system.
Key words: social and labour relations, labour relations, social relations, industrial relations, economic relations, labour.
Актуальнють. Св^овий досвщ економпчного розвитку свщчиты, що вщ стану со^алыно-трудових вщносин (СТВ) i ïx регулювання значною мфою залежиты господарсыка дiялынiсты пщприемств, розвиток галузей економки, населених пункпв i репоналыних адмУстративних утворены, добробут кожно''' людини та ам'1', формування сощалыно''' злагоди в суспiлыствi тощо. Процес становлення со^алыно орieнтованоï ринково' економки в Укра'У, формування вщповщного конкурентного середовища всебiчно вплинули на розвиток СТВ.
Виникли ряд соцiалыно-економiчниx проблем, що потребуюты уваги персоналу державних оргаыв управлiння, практикiв, учених, зокрема: пщвищення рiвня продуктивно' зайнятост населення, удосконалення мотивацiйного меxанiзму в пщприемницыких формуваннях, полiпшення соцiалыного захисту пра^вниюв, формування й ефективного використання трудового потен^алу, розвитку соцiалыного партнерства. Тому своечасна оцiнка, монiторинг, обфунтування тактичних i стратегiчниx напрямiв розвитку СТВ i ïx регулювання на вах рiвняx управлiння (макро-, мезо- й мiкрорiвены) призведе до полтшення соцiалыно-економiчного розвитку кражи. Ураховуючи вищезазначене, у першу чергу, потрiбно визначитися з понятмним апаратом розвитку со^алыно-трудово''' сфери (СТС).
CTyniHb дослiдження дано! проблеми вченими. Питання розвитку пращ людини, використання й вщтворення трудового потенщалу в економiцi, формування системи СТВ, ïx регулювання знаходятыся у ценф уваги багатыох учених. З початку трансформацп економiки Укра'ни на ринковi засади господарювання ученими трудового напряму проведено ряд важливих економiчниx дослiджены iз метою розробки й обфунтування заxодiв удосконалення СТВ у економц
Предмет дослiдження охоплюе теоретичн питання розвитку соцiапыно-трудовиx вiдносин у ринковм економiцi.
Метою дослiдження е обфунтування теоретичних положены функцюнування сощалыно-трудових вiдносин у соцiалыно орiентованiй ринковм економiцi.
Завдання дослiдження: 1) узагалынити теоретичнi аспекти розвитку СТВ в сучасних умовах розвитку економки; 2) сформувати понятмний апарат трудово' проблематики сощалыно орiентованоï ринково' економiки.
Методи: юторичний (дослiдження поглядiв учених трудового напряму); абстрактно-лопчний (теоретичнi узагалынення, розкриття сутi поняты, формулювання висновкiв) i системний пщхщ (урахування впливу щеологп державотворення на розвиток СТВ).
Постановка проблеми. На сыогодн маподоспiдженими залишаютыся теоретичнi аспекти розвитку СТВ у нових економiчниx умовах. Вони охоплююты сферу приклада—я фiзичниx i розумових сил населення, впливаюты на формування сусптыного становища, способу й укладу життя людей, розвиток особистосд со^алыних спiлынот i виступаюты неодмiнною складовою розвитку економiки окремо' кражи, ïï регiонiв, галузей, пiдприемств, домогосподарств, свтово''' економiки. СТВ маюты сво' особливост формування, функцiонування й регулювання, що пов'язано з визначалыною роллю пращ як головного фактора виробництва. Праця визначае мiсце людини в сусптыста, е найважливiшою формою самовираження, самореа^зацп й самовдосконалення. Трудова дiялынiсты е основною передумовою, яка визначае матерiалыне й духовне багатство людини й сусптыства в цiлому.
Результати дослщження. СТВ формуютыся з об'ективних причин, оскiлыки в трудову дiялынiсты люди вступаюты для отримання винагороди й вщповщних засобiв пiдтримки життедiялыностi себе й члеыв сво'х родин, формуетыся певний соцiалыно-псиxологiчний кпiмат у трудових колективах i сусптыствк Таким чином формуютыся СТВ у найзагалыншому виглядi -всерединi суспiлыства функцiонуюты тюн зв'язки мiж працiвниками, роботодавцями й державою з приводу оргаызацп пращ, розподiлу, обмiну й споживання резулыта^в трудово' й господарсыко' дiялыностi. Люди працююты «один на одного», тому ïx праця, зв'язки й трудовi вщносини, що виникаюты при цыому, набуваюты суспiлыноï, тобто соцiапыноï форми.
Засновник класично' полiтичноï економiï, теорп трудово' вартостi У. Петтi зазначав: «праця - батыко й найбтыш активний принцип багатства, земля - його мати», що стало вщомим влучним висловом на довгi роки. 1з розвитком економiки й громадянсыкого суспiлыства змiнювапися ставлення до пращ й понятiйний апарат розвитку СТВ. У багатыох книгах довщникового характеру економiчну категорiю «СТВ» сформулыовано так: вщносини мiж найманими працiвниками та роботодавцями, а також державою чи мюцевим самоврядуванням щодо вирiшення питаны у сферi працi. Вони вщбуваютыся як у трудовiй, так i в сощалынж сферi. У свою чергу межi обох сфер теж е доситы умовними, оскiлыки носи вщносин i дм у них часто е одними й тими самими особами чи групами [1]; вщносини, як пов'язан з наймом пращвниюв, використанням та оплатою 'хныо' пращ, вiдтворенням робочо' сили й спрямован на забезпечення соцiапыноï злагоди, високого рiвня та якостi життя пращвнигав, високо' ефективностi роботи пщприемств [2].
Зазначен поняття розкриваюты змют СТВ як вiдносини мiж людыми на стадiяx виробництва, обмiну, розподту й споживання продукцiï в галузях матерiалыноï й нематерiапыноï сфер, взаемне спткування працiвникiв, ïx формалынi й неформалын вiдносини в процесi трудово' дiялыностi в iнтересаx кращих резулыта^в для сторiн цих вiдносин: пращвниюв (зайнятого або економiчно активного населення), роботодавщв i держави. Так, для пращвника - це високий рiвены заробiтноï плати, доходу, стабiлынiсты i гарантованюты робочого мiсця, можливiсты кар'ерного росту, полжшення умов працi та и полегшення внаслiдок меxанiзацiï, автоматизации електрифiкацiï, роботизацiï теxнологiчниx процесiв, формування «сощалыного пакету» тощо. Для
роботодавця - збiльшення виробництва продукцп, продуктивностi працi, рентабельностi й ефективност виробництва, 3a6e3ne4eHicTb трудовими ресурсами (кадрами) та iH. Для держави - досягнення високого рiвня зайнятост населення, зменшення безробiття, формування трудового потенщалу краТни, надходження податкiв i3 доходiв населення й пiдприeмств до державного бюджету, розвиток економки, забезпечення сощальноТ злагоди в суспiльства без сусптьних потрясiнь (повстань, страйкiв, бунпв, мiтингiв, трудових спорiв i конфл^в i т.iн.).
Проведемо теоретичний ана^з значення складових термiна «СТВ». У Великому тлумачному словнику сучасноТ украТнськоТ мови [3] складовi термiна «СТВ» - дефУцм визначено так: 1) »Сощальний» - пов'язаний iз життям i стосунками людей у сусптьсш; суспiльний, громадський; породжений умовами сусптьного життя, певного середовища, ладу; юнуючий i здiйснюваний у суспiльствi; зумовлений подтом суспiльства на класи. 2) »Трудовий» - пов'язаний iз трудом, працею; який виявляеться в пращ сповнений пращ, який супроводжуе працю, викликаний працею; здобутий, зароблений працею, одержаний за працю; який фунтуеться на пращ, на застосуваннi працк 3) »Вiдносини» - стосунки, зв'язки, взаемини мiж ким-небудь; ставлення, прояв почутпв.
В.1. Павлов i А.М. Колосок, акцентуючи увагу на розвитку сощального партнерства на регiональному рiвнi, роблять висновок: трудовi вiдносини - це проста оргаызащя процесiв взаемодп найманих працiвникiв та роботодавцiв чи Тх представникiв безпосередньо на виробниц^ та у сферi послуг, як регулюються трудовими угодами мiж ними. СТВ передбачають включення в систему Тх реа^зацп процесiв соцiального захисту та сощальних гарантiй для найманих пращвниюв з боку як роботодавщв, так i держави. Умови та правила такоТ взаемодiТ закрiплюються угодами про сощальне партнерство на рiвнi пiдприемства, галузi, держави [4, с. 7]. Трудовi вiдносини - це вiзерунки взаемних вiдносин мiж роботодавцями, працiвниками (та Тх органiзованими представництвами, наприклад, профспiлками i органiзацiями роботодавщв), а також державою (урядом) [5, с. 106].
ТермЫ «трудовi вщносини» у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi вживався й ранше як один iз проявiв виробничих вiдносин, тодi як термЫ «СТВ» - пiзнiше, починаючи в 1990-х роках. Так, у Велигай Радянськм енциклопедiТ наведено, що «производственные отношения - это совокупность материальных экономических отношений между людьми в процессе общественного производства и движения общественного продукта от производства к потреблению. В процессе труда складываются отношения, обусловленные потребностями технологии и организации производства, например, отношения между рабочими различных специальностей, между организаторами и исполнителями, связанные с разделением труда внутри производственного коллектива или в масштабах общества - это производственно-технические отношения» [6].
У радянський перюд у багатьох виданнях економiчного характеру вживався термЫ «виробничi вiдносини», «економiчнi вiдносини» в рамках яких формувалися вщносини мiж людьми в процес працi, тобто по-сучасному - це СТВ. Вони розглядалися в невщривнм едност з розвитком продуктивних сил, економки пiдприемств, галузей, регiонiв без належного глибокого дос^дження сутностi явищ i процесiв, що вiдбувалися в СТС, осктьки держава повнiстю регулювала й контролювала розподiл i споживання матерiальних благ.
На пiдтвердження зазначеного можна навести визначення з колективноТ монографп Л.1. Абалкiна й Ы.: «производственные отношения - это отношения между людьми (классами, социальными группами и т.д.) в процессе производства, распределения, обмена и потребления, складывающиеся независимо от их воли и сознания. Не менее важным условием, усиливающим роль производственных отношений, является все большее подчинение экономического процесса социальному развитию общества. Речь идет о том, что необходимость дальнейшего повышения благосостояния, улучшения условий труда и жизни советских людей, преодоления социально-классовых различий, все более полного осуществления принципа социальной справедливости превратилась ныне в непосредственные причины повышения эффективности общественного производства, придания его развитию более высокого динамизма [7, с. 9, 41-42]. Далi в w-^i зазначаеться, що «отношения между людьми, складывающиеся в процессе организации труда и производства, относятся, естественно, к производственным, или экономическим, отношениям» [7, с. 90].
У часи СРСР вченьекономюти використовували поняття «виробничi вщносини», «економiчнi вщносини», «iндустрiальнi вщносини», що е бтьш ширшими поняттям порiвняно з поняттям «трудовi вiдносини» чи «СТВ». Останне притаманне для ринковоТ економки i е складовою частиною зазначених вище понять, оскiльки зачтае процес формування й використання одного з головних факторiв будь-якого виробництва - «праця». Ринковий механiзм на вщмЫу вiд плановоТ економiки господарювання передбачае наявнють багатьох суб'ектiв регулювання СТВ: колективи працiвникiв i профсптки, громадськi об'еднання й територiальнi громади, роботодавц та Тх спiлки, державы органи влади й мiжнароднi Ыституцп тощо.
У економiчнiй енциклопедiТ Росп [8] виробничi вiдносини трактуються як «объективно складывающиеся отношения между людьми в процессе производства, распределения, обмена и потребления жизненных благ. Они составляют экономическую структуру общества, реальный базис, на котором выстраиваются юридическая и политическая надстройка и которому соответствуют определенные формы общественного сознания. В производственных отношениях выделяются две стороны. Первая - это производственно-технические отношения, которые непосредственно определяются материальными производительными силами; они обусловлены потребностями технологии и организации производства, например отношения между рабочими различных специальностей, между организаторами и исполнителями, связанные с технологическим разделением труда внутри предприятия или в масштабах общества. Вторая сторона - это производственно-экономические отношения; они выражают отношения людей к средствам производства, т.е. отношения собственности».
Отже, можна стверджувати, що в перюд адмУстративно-плановоТ економки питання, пов'язан iз СТС, розглядалися в рамках розвитку виробничих вщносин, осктьки першочерговим завданням в економщ на той час було збтьшення виробництва продукцп, виконання й перевиконання п'ятирiчних плаыв, тобто акцент економiчноТ полiтики було спрямовано на розвиток пщприемств i галузей металургiТ, машинобудування, комплексiв (ВПК, АПК тощо). Питання ж розвитку трудових вщносин були на другому план та вважали, що держава Тх достатньо регулюе та подбае про матерiальний добробут i сощальний захист усiх членiв соцiалiстичного сусптьства. 1з переходом до ринкового мехаызму регулювання економiки й вiдповiдним послабленням державного втручання у господарську дiяльнiсть пiдприемств актуалiзувалися питання, пов'язанi з розвитком СТВ на державному, репональному, галузевому, виробничому та мiсцевому (стьському, селищному, мiському) рiвнях управлiння економкою.
Сучасне вживання термiна «сТв» замють термiна «виробничi вiдносини» i «трудовi вiдносини» е цiлком обфунтованим, осктьки практика свщчить, що останн не юнують без соцiальноТ складовоТ Тх розвитку. Розширився предмет регулювання цих вщносин, який виходить за межi виробничоТ сфери, зокрема формування й використання трудового потенцалу, зайнятють i безробiття населення, ринок працi, система соцального захисту, вирiшення трудових спорiв i конфлiктiв, укладання колективних трудових угод тощо. Виршення цих питань розширило предмет консультацм, переговорiв, соцального дiалогу мiж сторонами СТВ для оптимiзацiТ трудових, соцiальних, економiчних (виробничих) вщносин тощо.
Як зазначають М.В. Семиюна та Ыил вченi, в умовах ринковоТ трансформацп економiки, на тл кризових явищ, появи безроб^тя, падiння рiвня життя, знецiнення оплати пращ й доходiв, проблеми СТВ в УкраТы, як i в Ыших краТнах СНД, набули
гострого характеру, що обумовило пошуки прийнятних методiв ix регулювання. В^чизняна наука про працю в 1990-т роки поступово звiльняeться вщ iдеологiчного «нашарування», у науковий об^ входить категорiя «СТВ». «Насиченiсть трудових вщносин соцальним змiстом була завжди неоднаковою, мiра «соцiальностi» залежить вщ «повороту» до людини, захисту TT Ытересв. Прийняття до наукового об^ новоТ категорiT можна розцiнити як факт визнання загальносвтового процесу «соЦагпзацп», прiоритетностi людського розвитку [9, с. 19].
Ми подтяемо думку А.М. Колота, що формуванню сучасного погляду на сутнють i всю систему СТВ перешкоджають стереотипи про базис i надбудову, структуру виробничих вщносин, форми Тх виразу, якi мають мiсце в економiчнiй теорп за радянських часв та нинi. Щодо трудових вiдносин, то в економiчнiй теорiT до останнього часу вони глибоко не дослщжувалися й розглядалися лише як одна з форм вираження виробничих вщносин. Переважали полiтекономiчнi штампи радянськоТ доби про безпосередньо сусптьний характер працi, вiдносини взаемодопомоги й спiвробiтництва тощо [10, с. 10-11].
Вважаемо, що термЫ «СТВ» е актуальним на сьогоднi для вживання в економiчному лексиконi, нж термiн «трудовi вiдносини», «виробничi вщносини» тощо. ^м того, зважаючи на швидк темпи глобалiзацiT економiки УкраТни, трудовi мiграцiT TT населення, формування соцально орiентованоT ринковоT економiки Укра'ши як у бiльшостi кран св^у, складову «соцiально-» у термiнi «СТВ» виправдано вживати на першому мюц для того, щоб надати бтьший акцент i увагу вчених, практикв, державних службовцiв на вивченнi, дослщженн й полiпшеннi, у першу чергу, соцальних питань розвитку краTни, репоыв, галузей економiки, пiдприемств, населених пунктв, а також i свiтовоT економки.
В.М. Гончаров i iншi вчен також зазначають, що виробничi вщносини е сукупнютю трудових вартiсниx i майнових вiдносин. Трудовi вiдносини - важливий елемент виробничих вiдносин. Вони виникають мiж учасниками трудового процесу на основi подiлу й кооперацп працi у зв'язку з необхщнютю обмiну дiяльнiстю i TT продуктами для створення ^оживно! вартостi. СТВ - це сукупнють взаемодiT працвниш як безпосереднix, так i опосередкованих, у колективному трудовому процеск Вони складаються в процесi живоT пращ, безпосередньоT дiяльностi працiвникiв, формування i змiни соцiальниx вiдношень мiж ними. СТВ мiж учасниками трудового процесу вщтворюються завдяки трудовiй поведiнцi працвнигав, Tx вчинкам, що здiйснюються пщ впливом потреб, iнтересiв, цiннiсниx орiентацiй, трудовоT ситуацiT. З усix рiзноманiтниx видiв соцiально-економiчноT поведiнки трудова й професйна е найважливiшими у формуванн СТВ [11, с. 10-11].
У монографiяx i авторефератах дисертацiй [9, с. 21; 10, с. 14-15; 12, с. 12; 13, с. 7-8; 14, с. 10; 15]; визначення термЫа «СТВ» практично нчим не вiдрiзняеться вщ Tx трактувань у довiдниковиx i навчальних виданнях. Ми подтяемо думки вчених трудового напряму, зокрема О.В. Жадана, що СТВ е важливою складовою економiчниx вщносин [14, с. 12]. Отже, поняття «СТВ» по вщношенню до поняття «економiчнi вщносини» е вужчим, осктьки охоплюе не вс елементи економiки як системи, а TT складовi - питання розвитку СТС, а саме: формування й використання трудового потенцалу; зайнятють населення; органзаця, продуктивнiсть i мотивацiя працi; соцальний захист i якiсть життя населення; розвиток виробничо! й соцiальноT Ыфраструктур; соцiальна справедливiсть i злагода в державi тощо.
Економiчнi вiдносини - це сукупнють сусптьних вiдносин мiж людьми у процесi виробництва матерiальниx i духовних благ та Tx привласнення в усх сферах сусптьного вiдтворення (виробництво, розподiл, обмiн, споживання). Вщносини в промисловосл - теорiя та практика взаемовiдносин мiж адмЫютрацею пiдприемства та найманою робочою силою. Основними формами таких вщносин е регулювання оплати прац й зайнятост, порядок прийняття й перегляду колективних договорiв тощо [16], що по суп е ототожненням iз поняттям «СТВ».
На пщтвердження вищезазначеного вже в передмовi монографiT А.М. Колот зазначае, що СТВ е ключовим елементом будь-якоT економiчноT системи, осктьки економiчно активне населення не може виробляти чи надавати послуги, не об'еднуючись за допомогою певних органзацйних форм для спты-ю: дiяльностi та взаемного обмЫу результатами свое: працi. Цi вiдносини е провщною складовою всiеT системи суспiльниx вщносин i, без перебiльшення, утворюють свого роду «ядро» всiеT парадигми соцiально-економiчного розвитку, оскiльки саме вiд Tx характеру та змюту безпосередньо залежить продуктивнють працi, якiсть трудового життя, соцальний мир у суспiльствi [10, с. 3].
На основi вищезазначеного можна навести узагальнене авторське тлумачення термЫа «СТВ», яке найбiльш вщповщае проблематицi сучасного розвитку економiки крани та TT СТС в умовах глобалiзацiT й доповнюе понятiйний апарат: «СТВ - це вщносини мiж сторонами (працвниками, роботодавцями й державою) щодо розвитку й регулювання питань, пов'язаних iз: забезпеченням зайнятост й соцального захисту населення; удосконаленням оргаызаци й мотивацiT працi; пiдвищенням продуктивност працi й ефективностi виробництва; формуванням, використанням i вiдтворенням трудового потенцалу завдяки застосуванню рiзниx методiв, важелiв i заxодiв сторiн цих вщносин для полтшення якостi трудового життя населення й формування умов сталого розвитку на мкро- (пщприемство, органзаця, село, селище), мезо- (галузь, регюн, область, район), макро- й мегарiвнi (свiтовий або мiждержавний рiвень) економки». У даному визначеннi СТВ ми хочемо вийти за межi господар^^о; дiяльностi пiдприемства чи галузi й акцентувати вагомють таких стосункiв мiж Tx сторонами для досягнення, у першу чергу, сусптьних соцiально-економiчниx Ытересв. Адже СТВ е ключовими в усьому комплекс вщносин в економщ й сусптьсш в цiлому (економiчнi, виробничi, полiтичнi, мiжнароднi, релiгiйнi, культуры тощо). До головних цтей сучасного розвитку сусптьства можна вiднести: забезпечення максимального рiвня зайнятостi населення, досягнення Ытересв не тiльки найманих працвниш, а й економiчно активного населення (зайняте й безробiтне населення); полтшення рiвня життя населення, а не ттьки TT складовоT характеристики - якють трудового життя (рiвень зарплати, стан умов прац, стабiльнiсть робочого мюця, задоволенiсть працею тощо) та дотримання соцальних, економiчниx i екологчних принципiв сталого розвитку.
Останнiм часом (з 1990-х рокв) у публкацях вчених дедалi все частiше використовуеться економiчна категорiя «СТВ». Узагальнивши теоретичн аспекти СТВ i не зазixаючи на викладення повного Tx змюту, спробуемо навести й вужче визначення цього поняття: «СТВ - це вщносини мiж роботодавцями, економiчно активним населенням i державою, якi виникають у процес виробництва товарiв (роб^, послуг) та спрямованi на полтшення якостi життя населення, пiдвищення ефективносп виробництва й досягнення соцiальноT злагоди в сусптьствЬ.
Як вiдомо, визначення поняття мае бути максимально точно висв^лювати змют вiдповiдного явища i/або процесу. У даному випадку ми подаемо головн характеристики розвитку СТВ на сучасному етап формування соцально орiентованоT ринковоT економiки УкраTни. Можна деталiзувати й доповнити деякi твердження з нього, зокрема:
- вщносини мiж роботодавцями, працвниками й державою передбачають залучення до цього процесу i Tx представницьких органзацм (профсптки, спiлки роботодавцiв, органи державноT влади тощо), громадських органiзацiй, мiжнародниx Ыституцм (ООН, МОП, МВФ, еС, СОТ i iн.);
- СТВ формуються в процес органiзацiT й мотивацп працi: маеться на увазi, що вони виникають у процес планування, органзаци й регулювання виробництва, застосування тих чи Ыших форм i систем оплати працi, реалiзацiT соцальних програм i забезпечення соцiального захисту працвниш та iн.;
- кожний учасник СТВ переслщуе свою головну мету: роботодавець - економiчну ефективнють виробництва за рахунок, наприклад, збтьшення продуктивностi працi, отриманням певних птьгових умов господарювання вiд держави; працвник -
полiпшення матерiального добробуту, сощального захисту, життевого середовища для себе й своеТ родини, розвиток сощальноТ iнфраструктури; держава - досягнення сощальноТ справедливостi й громадянськоТ злагоди, формування середнього класу в краТнi, забезпечення миру, уникнення трудових конфлк^в, страйгав, бунтiв у суспiлыствi тощо.
Спробуемо охопити основы економiчнi категорiТ сощально-трудовоТ проблематики розвитку економiки й схематично вщобразити формування понятiйного апарату розвитку СТВ у сучасних ринкових умовах, що використовуватимемо в подалыших дослщженнях (рис.).
Праця (труд) Робота
Трудовi ресурси Трудовий потенцiал Робоча сила
Економiчно активне населення
Людсыкий капiтал
Рисунок. Основы категорп понятiйного апарату розвитку сощально-трудових вiдносин у ринкових умовах господарювання
У вiдомiй багатыом економiчнiй енциклопедп [16-18] серед наведених категорiй сощально-трудовоТ проблематики можна зустрiти такi, як «праця», «трудова дiялынiсты», «економiчнi вщносини», «вiдносини у промисловостi», «зайнятiсты», «трудовi ресурси», «трудовий потенцiап», «ринок праф>, «трудова мотивацiя», «колективний договiр», «рiвены життя» та iн. Проте визначення термЫа «СТВ» вiдсутне. Теж саме можна вiдмiтити й про зарубiжнi енциклопедичнi видання [8].
Наведемо деяга поняття iз вищезазначеного перелiку. Праця - дiялынiсты людини, спрямована на створення життевих благ, надання послуг, оргаызащю функцюнування господарства й сусптьства та управлiння ними; особлива форма взаемодп мiж людиною й природою, обмЫу дiялынiстю та ТТ результатами мiж людьми. Праця е найзагальншим способом «входження» людей у дтов^ економiчнi, моралынi взаемини iз сусптьством, колективами, окремими особами. Крiм матерiалыних благ, вона приносить людинi моральне задоволення, формуе й пiдтримуе почуття людськоТ гiдностi, задоволення життям [18].
Згщно з тлумаченням слова «праця» [3], термЫ «труд» е його синоымом i використовуеться з фтолопчного погляду як означення до слова «праця» (наприклад, трудовий кодекс, трудова дiялынiсты, трудове право, трудовi вщносини i т.iн.). На пiдтвердження цього можна навести визначення з вщомого словника В. Даля: «Труд - работа, занятие, упражнение, дело; все что требует усилий, старания и заботы; всякое напряжение телесных или умственных сил; все что утомляет. Работа - труд, занятие, дело, упражнение, деланье». Незважаючи на ототожнення в словнику В. Даля «труд» - «работа» [19], на наш погляд, дещо ширшим е поняття «робота» як дiя за значенням дiеслова «робити», процес, дiя, функцюнування [3]. Робота може виконуватися людиною, твариною, машиною, роботом тощо, а процес пращ притаманний ттьки людин iз застосуванням нею фiзичних i розумових сил, мае сусптьну форму, що свщчить про соцiалыний характер пращ.
На пiдтвердження цього ще за радянських часiв С. Г. СтрумтЫ навiв наступнi визначення: «Труд - это всякая общественно полезная деятельность человека, это процесс, совершающийся между человеком и природой, в котором человек своей деятельностью опосредствует, регулирует и контролирует обмен веществ между собой и природой. Работой в самом общем смысле этого слова мы можем называть объективный результат взаимодействия сил, независимо от того, будут ли это силы природы или человека» [20, с. 13, 16].
У даному ракурс розглянутого питання варто звернутися до вчень С.А. Подолинського, який наприюнщ Х1Х ст., дослщжуючи економiчнi закони еволюцп людського суспiлыства з позицп новоТ на той час науки - термодинамки, зазначав, що праця - це таке використання мехаычноТ й психiчноТ роботи, накопиченоТ в органiзмi людини, що мае своТм результатом збiлышення кiлыкостi перетвiрноТ енергп на земнiй поверхнi. Ступiны, до якого задовольняються потреби людей наявною ктькютю збереженоТ енергiТ, залежить вщ кiлыкох факторiв: запас перетвiрноТ енергп на земнм поверхнi, число людей, величина Тхых потреб, продуктивнiсты пращ. Засобом задоволення потреб людського роду е людська праця. Безпосередньою метою всякоТ працi е задоволення потреб, пщ якою слiд розумiти свщомють необхiдного органiзму прагнення до певного обiмну енергiею мiж органiзмом людини й зовншньою природою [21, с. 31, 51-55].
Трудова дiялынiсты трактуеться як доцiлына форма професiйноТ активност iндивiда, зумовлена технiко-технологiчними засобами, що не залежать вiд суб'ективних побажань. Кiнцевою метою такоТ дiялыностi е: створення матерiалыних благ, засобiв життезабезпечення з рiзними споживчими властивостями; надання послуг рiзного цiлыового призначення; виробництво наукових щей, щнностей та Тх прикладних аналогiв; збереження й передання Ыформацп, ТТ носiТв та Ы. Трудова дiялынiсты пов'язана з розподтом благ, послуг, цiнностей i щей; оргаызащею й управлiнням працiвниками, зайнятими в сусптьному виробництвi; забезпеченням обмЫу продуктами дiялыностi та Тх е^валентами [18].
Зазначена категорiя е вужчою ыж термiн «праця», оскiлыки не враховую сощально-моральну й духовну сторону: праця включае в себе гуманютичний пiдхiд до дiялыностi людини пщ впливом стимулiв i потреб; праця е покликанням людини й формуе особистють у цивiлiзованому суспiлыствi, режим пращ й вщпочинку для людини робить комфортним ТТ життедiялынiсты; результати роботи надихають людину до вдосконалення й подальших звершень тощо. Такий висновок пщтверджуе вчений С.М. Мельник: «...забезпечити вiлыно обрану та продуктивну роботу уам бажаючим та тим самим гщний заробiток - мета, яка мае не ттьки соцiалыно-економiчний, але й гуманютичний змют. 1накше кажучи, праця - це зааб досягнення не тiлыки матерiалыного добробуту, але й творчоТ самореалiзацiТ особистосп, утвердження ТТ громадськоТ значущостi [22, с. 124].
Висновки. Розглянувши суть СТВ у публкацях довiдникового й наукового характеру, уточнено Tx поняття, а також намiри й Ытереси сторЫ СТВ: працiвникiв, роботодавцiв i держави. Наводячи поняття «виробничi вiдносини», «економiчнi вiдносини» й «СТВ», Tx використання вченими й практиками, установлено, що останне е вужчим поняттям i охоплюе соцiально-трудовi питання в процес формування й розвитку соцiально орiентованоT ринковоT економiки. СТВ е ключовими в усьому комплексi вiдносин в економщ й суспiльствi, тому термЫи трудовоT проблематики формують категорiальний апарат розвитку СТВ як системи. Його ми будемо використовувати в подальших теоретичних i прикладних економiчниx дослiдженняx.
Список використаних джерел
1. Енциклопедичний словник: соцально-трудова сфера: 100 термнв i понять / nid заг. ред. С. В. Мельника. - Луганськ, 2005. - 168 с.
2. Гузар У. С. Економка прац в умовах постiндустрiального суспльства: словник термнв i понять / У.С. Гузар; за ред. Л. К. Сем'в. Львiв: Лга-Прес, 2011. - 261 с.
3. Великий тлумачний словник сучаснсИукраГнськоГмови/[уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. - К.: 1рпнь; ВТФ »Перун», 2009. - 1736 с.
4. Павлов В.1. Соцальне партнерство на ринку прац Украни: [монографiя] /В.1. Павлов, А.М. Колосок. - Рiвне: НУВГП, 2009. - 223 с.
5. Сучасний стан, проблеми та тенденцИ' соцально-трудових вiдносин в Украíнi: спроба соцального конструювання / [в'дп. ред. Ю.1. Саенко, Ю.О. Привалов]. - К.: ВД »Стилос», 2003. - 361 с.
6. Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. /[гл. ред. А.М. Прохоров]. - М.: «Советская Энциклопедия», 1975. - Т. 21: Проба-Рененсы - 1975. - 640 с.
7. Производственные отношения социализма: система, критерии зрелости и пути совершенствования / [Абалкин Л.И., Булатов А.Е., Дунаева В.С. и др.]; редкол.: Л.И. Абалкин, В.В. Цакунов. - М.: Мысль, 1986. - 342 с.
8. Экономическая энциклопедия [Текст] / Е.И. Александрова [и др.]; ред. Л.И. Абалкин [и др.]; Институт экономики РАН. - М.: Экономика, 1999. - 1055 с.
9. Соцiально-трудовi вiдносини: проблеми гармомзацИ': [монографiя] /[М.В. Семикна, З.В. Смутчак, С.Р. Пасека, Ю.Д. Петров]; за ред. М.В. СемикШ. - Кровоград: КОД, 2012. - 300 с.
10. Колот А.М. Соцjально-трудовi вiдносини: теоря i практика регулювання: [монографiя]/А.М. Колот. - К.: КНЕУ, 2003. - 230 с.
11. Механiзм державного регулювання соцально-трудових вiдносин: [монографiя] / [В.М. Гончаров, М.В. Рябоконь, А. С. Пожидаев i н.]. - Луганськ: Ноулiдж, 2012. - 154 с.
12. Беззубко Л. В. Методологические основы государственного управления и регулирования социально-трудовых отношений: [монография] / Л.В. Беззубко, Е.М. Вольская. - Донецк: Цифровая типография, 2009. - 200 с.
13. Мiрошниченко О. В. Розвиток соцально-трудового партнерства в Укран: методологiя, методика аналiзу, напрямки вдосконалення: [монографiя]/В.В. Онтенко (в'дп. ред.). - К.: РВПСУ, ПРИНТ ЕКСПРЕС, 2003. - 187 с.
14. Жадан О. В. Соцiально-трудовi вiдносини в умовах глобалiзацií: теорiя та практика державного регулювання: [монографiя]/О.В. Жадан. -Х.: С.А.М., 2012. - 360 с.
15. Автореферати [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua.
16. Економiчна енциклопедiя: у 3 т. Т. 1 /вдп. ред. С.В. Мочерний та ¡н.]. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2000. - 864 с.
17. Економiчна енциклопедiя: у 3 т. Т. 2/вдп. ред. С.В. Мочерний та т.]. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2001. - 848 с.
18. Економiчна енциклопедiя: у 3 т. Т. 3/ вдп. ред. С.В. Мочерний та н.]. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2002. - 952 с.
19. Даль В. И. Толковый словарь русского языка / В. И. Даль. - М.: Изд-во Эксмо, 2007. - 736 с.
20. Струмилин С.Г. Проблемы экономики труда / С.Г. Струмилин. - М.: Изд-во «Наука», 1982. - 472 с.
21. Подолинський С.А. Людська праця i и роль у розподiлi енерги / С.А. Подолинський. - К.: Укранська наукова асоцаця, 1997. - 104 с.
22. Зарубiжний та мiжнародний досвiд регулювання соцально-трудових вiдносин та социального захисту населення: [монографiя]/За ред. С.В. Мельника. - Луганськ: ТОВ »Вiрmуальна реальнсть», 2005. - 180 с.
References
1. Entsyklopedychnyi slovnyk: sotsialno-trudova sfera: 100 terminiv i poniat [Encyclopaedic dictionary: social and labour sphere: 100 terms and concepts]. Pid zah. red. S.V. Melnyka. Luhansk, 2005. 168 p.
2. Huzar U.Ie. Ekonomika pratsi v umovakh postindustrialnoho suspilstva [Economics of labour in post-industrial society: dictionary of terms and concepts]: slovnyk terminiv i poniat. Za red. L.K. Semiv. Lviv: Liha-Pres, 2011. 261 p.
3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great interpretative dictionary of modern Ukrainian]. Uklad. i holov. red. V.T. Busel. K.: Irpin; VTF »Perun», 2009. 1736p.
4. Pavlov V.l., Kolosok A.M. Sotsialne partnerstvo na rynku pratsi Ukrainy [Social partnership in the labour market Ukraine]: monohrafiia. Rivne: NUVHP, 2009. 223 p.
5. Suchasnyi stan, problemy ta tendentsii sotsialno-trudovykh vidnosyn v Ukraini: sproba sotsialnoho konstruiuvannia [Current status, problems and trends of social and labour relations in Ukraine: an attempt social construction]. Vidp. red. Yu.l. Saienko, Yu.O. Pryvalov. K.: VD »Stylos», 2003. 361 p.
6. Bolshaia Sovetskaia Entsyklopediia [Great soviet encyclopaedia]: u 301. Hl. red. A.M. Prokhorov. M.: «Sovetskaia Entsyklopediia». T. 21: Proba-Renensy. 1975. 640 p.
7. Proizvodstvennye otnosheniia sotsializma: systema, kryteriyi zrelosti i puti sovershenstvovaniia [The production relations of socialism: the system, the criteria of maturity and ways to improve]. Abalkin L.I., Bulatov A.E., Dunaeva V.S. i dr.; redkol.: L.I. Abalkyn, V.V. Tsakunov. M.: Mysl, 1986. 342 p.
8. Ekonomicheskaia entsyklopediia [Economic encyclopaedia]. E.I. Aleksandrova i dr.; red. L.I. Abalkyn i dr.; Institut ekonomiki RAN. M.: Ekonomika, 1999. 1055 p.
9. Sotsialno-trudovi vidnosyny: problemy harmonizatsii [Social and labour relations: problems harmonization]: monohrafiia. M.V. Semykina, Z.V. Smutchak, S.R. Pasieka, Yu.D. Petrov; za red. M.V. Semykinoi. Kirovohrad: KOD, 2012. 300p.
10. Kolot A.M. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia i praktyka rehuliuvannia [Social and labour relations: theory and practice regulation]: monohrafiia. K.: KNEU, 2003. 230 p.
11. Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvannia sotsialno-trudovykh vidnosyn [The mechanism of state regulation of social and labour relations]: monohrafiia. V.M. Honcharov, M. V. Riabokon, A.Ie. Pozhydaiev i in. Luhansk: Noulidzh, 2012. 154 p.
12. Bezzubko L.V., Volskaia E.M. Metodolohicheskiie osnovy hosudarstvennoho upravleniia i rehulirovaniia sotsialno-trudovykh otnoshenii [Methodological foundations of public administration and regulation of social and labour relations]: monohrafiia. Donetsk: Tsyfrovaia tipohrafiia, 2009. 200 p.
13. Miroshnychenko O.V. Rozvytok sotsialno-trudovoho partnerstva v Ukraini: metodolohiia, metodyka analizu, napriamky
vdoskonalennia [Development of social and labour partnership in Ukraine: methodology, methods of analysis, directions for improvement]: monohrafiia. Vidp. red. V.V. Onikiienko. K.: RVPSU, PRYNTEKSPRES, 2003. 187 p.
14. Zhadan O.V. Sotsialno-trudovi vidnosyny v umovakh hlobalizatsii: teoriia ta praktyka derzhavnoho rehuliuvannia [Social and labour relations in the context of globalization: theory and practice of state regulation]: monohrafiia. Kh.: S.A.M., 2012. 360 p.
15. Avtoreferaty dysertathii [Dissertation abstracts]. http://nbuv.gov.ua.
16. Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopaedia]: u 3 t. T. 1. Vidp. red. S.V. Mochernyi ta in. K.: Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2000. 864 p.
17. Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopaedia]: u 3 t. T. 2. Vidp. red. S.V. Mochernyi ta in. K.: Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2001. 848 p.
18. Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopaedia]: u 3 t. T. 3. Vidp. red. S.V. Mochernyi ta in. K.: Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2002. 952 p.
19. Dal V.I. Tolkovii slovar russkoho yazyka [Interpretative dictionary of Russian language]. M.: Izd-vo Eksmo, 2007. 736 p.
20. Strumilin S.H. Problemy ekonomiki truda [Problems of labour economics]. M.: Izd-vo »Nauka», 1982. 472 p.
21. Podolynskyi S.A. Liudska pratsia i yii rol u rozpodili enerhii [Human labour and its role in the distribution of energy]. K.: Ukrainska naukova asotsiatsiia, 1997. 104 p.
22. Zarubizhnyi ta mizhnarodnyi dosvid rehuliuvannia sotsialno-trudovykh vidnosyn ta sotsialnoho zakhystu naselennia [Foreign and international experience of regulation of social and labour relations and social protection of population]: monohrafiia. Za red. S.V. Melnyka. Luhansk: TOV »Virtualna realnist», 2005. 180 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Ланченко евгеый Олександрович, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки пращ та розвитку стьських територм Нацюнальний уыверситет бюресурав i природокористування Укра'ши вул. Геро'в Оборони, 15, м. КиТв, 03041, Укра'на e-mail: lanchenko@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Ланченко Евгений Александрович, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики труда и развития сельских территорий
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина e-mail: lanchenko@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Lanchenko Yevgeniy Olexandrovich, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor of Department of Labour Economics and Rural Development
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine 15, Heroyiv Oborony street, Kyiv, 03041, Ukraine e-mail: lanchenko@ukr.net
УДК 339.56.055(476)
ЗОВН1ШНЯ ТОРГ1ВЛЯ РЕСПУБЛ1КИ Б1ЛОРУСЬ: СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ
Левкович А.П.
Ключов'1 слова: зовншня торг1вля, експорт, ¡мпорт, товарна структура, географ1чна структура, торг1вля послугами, диверсифкац1я експорту й ¡мпорту, зовншнй попит, валютний курс, синхрон1зац1я динамки валютних курсв.
ВНЕШНЯЯ ТОРГОВЛЯ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ: СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И ФАКТОРЫ РАЗВИТИЯ
Левкович А.П.
В статье исследуется развитие современной внешней торговли Республики Беларусь. Цель работы - выявить современные тенденции и факторы развития внешней торговли Республики Беларусь. Основными методами исследования явились методы анализа и синтеза, сравнительного экономического анализа, экономико-статистические. Результаты внешней торговли анализировались в разрезе торговли товарами и услугами. Анализ развития внешней торговли товарами проведен в группах товаров по целям использования, в разрезе основных групп товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности и видов товаров. Дана оценка географической и страновой структуры экспорта и импорта. Выявлены основные тенденции развития внешней торговли Республики Беларусь в 2014 г. Обосновано, что превышение темпов падения импорта товаров над темпами снижения их экспорта, положительное сальдо в торговле услугами позволили достичь большей сбалансированности внешней торговли республики. Определено, что во внешней торговле страны сохраняются: низкая степень товарной и географической диверсификации; неэффективное распределение экспортно-импортных потоков между странами и регионами в разрезе основных товарных групп, низкие темпы динамики структурных изменений. Выявлено, что имеет место падение экспорта ряда отраслей обрабатывающей промышленности. Определено, что доминирующими факторами формирования современных тенденций развития внешней торговли Республики Беларусь явились падение внешнего спроса вследствие замедления темпов роста в странах-основных торговых партнерах и снижение курсов их национальных валют, прежде всего, российского рубля, рост реального курса белорусского рубля. Сделан вывод, о том, что повышение результативности внешней торговли Республики Беларусь предусматривает существенную трансформацию экспортно-импортных потоков на основе структурной перестройки. Высокая степень торговой интеграции с Россией обусловливает обеспечение синхронизации темпов снижения курса национальной валюты, прежде всего, с валютой Российской Федерации, а также другими основными торговыми партнерами страны. Полученные результаты могут быть использованы при формировании внешнеторговой, валютной, а также структурной политики Республики Беларусь.
Ключевые слова: внешняя торговля, экспорт, импорт, товарная структура, географическая структура, торговля услугами, диверсификация экспорта и импорта, внешний спрос, валютный курс, синхронизация динамики валютных курсов.
© Левкович А.П., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
125
