ТЕНДЕНЦІЇ В ІНТЕГРАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ТРАНСПОРТУ УМІСЬКУ ЗАБУДОВУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

АРХИТЕКТУРА

УДК 725.95:624.19

ДРНТ1 67.07.01

Boborykin O.S.

PhD arch.,

National Academy of Fine Art and Architecture,

Kyiv, Ukraine

TRENDS IN INTEGRATION OF TRANSPORT OBJECTS TO THE CITY BUILDING

Боборикш О.С.

к. арх., викладач кафедри проектування, Нацюнальна Академiя Образотворчого Мистецтва та Архтектури,

Кигв, Украша

ТЕНДЕНЦП В ШТЕГРАЦП ОБ'СКТ1В ТРАНСПОРТУ У М1СЬКУ ЗАБУДОВУ

Abstract. The integration of transport facilities in urban development aims to combine the functional and aesthetic qualities of the urban environment, which are the main factors for its harmony. That is why the importance of transport facilities, places of temporary stay of citizens that meet physical needs when passing a certain path and reproduce a certain aesthetic perception of the urban environment is increasing. Such integration is associated with a specific place and specific features of urban development; therefore, there are several main solutions: the primary development approach; primary transport approach and an integrated approach.

Анотащя. 1нтегращя об'екпв транспорту у мюьку забудову мае на меп поеднання функцюнальних та естетичних якостей мiстобудiвного середовища, яш е головними чинниками його гармоншностг Саме через це тдвищуеться значения транспортних об'екпв, мюць тимчасового перебування громадян, яш вiдповiдають фiзичним потребам шд час проходження певного шляху та вщтворюють певне естетичне сприйняття мiстобудiвного середовища. Така iнтеграцiя пов'язана з конкретним мюцем та специфiчними рисами тсько! забудови, тому iснуе дешлька основних шляхiв вирiшення — шдхщ первинностi забудови; пiдхiд первинностi транспорту та комплексний шдхщ.

Keywords: transport facilities, urban development, trends in the integration of transport facilities.

Ключовi слова: транспортт об'екти, мiстобудiвна забудова, тенденцИ iнтеграцii транспортних об'eктiв.

Постановка проблеми. Гармошзащя мюького середовища передбачае наявшсть високого естетичного рiвня його компонента та !х гармонiйне сполучення у поеднанш з функцiональнiстю. В цьому сенсi важливою складовою дизайну мюького середовища стають мюця сполучення об'екпв транспорту iз мiською забудовою насамперед через важливiсть цiеi локацii для жителiв мiста як користуються громадським транспортом.

Загалом, побудова транспортних систем спiльно з архитектурою у мiстобудiвному середовищi е необхщною складовою загального процесу розвитку мiст. За Рудницьким «при проектуванш систем транспортного

обслуговування сучасних мют потрiбно критично оцiнювати весь накопичений мiстобудiвний досвiд i шукати оптимальне рiшення на основi наукового аналiзу цього досвiду в свiтлi дшчих завдань сучасного розвитку мют», а «транспортне рiшення мiст майбутнього треба готувати заздалепдь». [5, c. 27]. Таким чином грамотне поеднання транспортного вузла iз архiтектурною будiвлею надае крiм зручностi в повсякденному використанш ще й особливоi' виразностi архитектурному середовищу. Мiська система руху

громадського транспорту передбачае дiлянки, де можлива посадка i висадка людей. Саме щ зупинки, а також вузли стиковки рiзних транспортних систем «е ключовими елементами у проектуваннi комплексiв громадського транспорту з точки зору штереав людей, яш здiйснюють по!здку» [5, c. 29], функцiональна та естетична органiзацiя цих вузлiв впливае на яшсть мiського середовища. Одшею з невирiшених задач загально! проблеми гармоншно! побудови транспортних систем стльно з архiтектурою у мiстобудiвному середовищi е вiдсутнiсть аналiзу ролi юторико -культурного потенцiалу сформованого iсторичного ядра мкта для вирiшення функцiональноi та естетично! органiзацii мюця сполучення об'екпв транспорту iз мiською забудовою та аналiзу нових пiдходiв в поеднанш транспортних вузлiв з мiською структурою.

Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй. Дослвдженням синтезу транспортних об'ектiв iз мюькою забудовою присвяченi роботи зарубiжних науковщв: Брайан Едвардс (Brian Edwards), У!лл Джонс (Will Jones), I. £. Сеськiн та iн. В робоп «Архiтектура транспортних споруд» автори I. £. Сесьшн та Б. Г. 1ванов висвiтлюють взаемодiю конструктивних ршень споруд транспорту з

архггектурними формами, а також ув'язщ 1х з архггектурним середовищем i природним ландшафтом [1]. Однак на сьогодш немае фундаментального наукового дослiдження, що розкривало б специфiку поеднання транспортних об'екпв i3 мiською забудовою як одного з засобiв гармошзаци мiського середовища.

Мета статть Розкрити специфiку синтезу транспортних об'екпв iз мiською забудовою для визначення основних пiдxодiв до ршення штеграци транспорту в мюьку забудову.

Основна частина. Завдяки тому, що транспорт е невщ'емною частиною мюько! системи сполучення, пiдвищуеться значення штеграци об'ектiв цього типу в мюьку забудову, оск1льки вони формують гармонiйне мiське середовище. В цьому сенсi привертають увагу будiвлi Киева, яш на певному iсторичному етат прийняли транспортну функцiю — в якосл вхвдних вестибюлiв метрополiтену, мюць виходу з тдземно-урбанiстичного простору метро назовш.

Так будинок по вул. Городецького, 13 (арх. В. В. Городецький, 1895-1897 рр.), що будувався як прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Юмаера, був результатом сшльно! працi разом з вщомим на той час техшком Мартином Клугом. Щд час друго! свпово! вiйни будiвля сильно

постраждала — зберiгся частково лiше монументальний фасад. При реконструкцй' у 1965р., через п'ять рошв пiсля вщкриття станцп метро"Хрещатик", перший поверх будiвлi було

обладнанно пiд "верхнш" або схвдний виxiд метрополiтену, який здшснюеться безпосередньо скрiзь iсторичну будiвлю щшьно забудовано! вулицi арxiтектора Городецького [3] (Рис. 1а).

Станщя метрополiтену "Золой ворота", що була побудована за проектом архiтекторiв В. Жежерина, Б. Жежерина, Ф. Заремби, А. Крушинського та в1дкрита у 1989 р., за верйею газети "The Daily Telegraph" ввшшла до

а

списку 22 найгаршших станцiй метро Свропи. Верхнiй вестибюль станщТ знаходиться в кторичнш будiвлi на po3i вул. ВолодимирськоТ, 4 та Золотовор^ського проТзду, 3. Ii iстоpiя починаеться наприкшщ Х1Х ст., коли цю двоповерхову будiвлю добудовував аpхiтектоp В. Школаев у 1880-1881 рр., а у 1931-му аpхiтектоp Б. Цетлш мрилаштував мансарду. У 1944-му ii було передано Деpжлiтвиданню УкраТни, згодом видавництву «Дшпро». В зв'язку з будiвництвом метpомолiтену частина будiвлi з боку двору була pозiбpана, а сама вона набула новоТ функщк 1989 року будiвля стае входом до верхнього вестибюлю метро "Золой ворота", який здшснюеться безпосередньо через перший поверх, причому з двох вулиць (Рис. 1b).

Схож1 аналоги юнують також за кордоном. Але з огляду на те, що метрополитен в £врош виник значно рашше шж в Укрш'ш, нерщко сум1жна функц1я в буд1вл1 закладалась ввдразу. Прикладом можуть бути деяш станцп лондонського метрополитену так1 як "Беккер стргг" та "Мургейт стейшн" (Рис. 1c, d). Так станщя метрополитену "Бекер стргг" е найдавшшою в свт. Вона була ввдкрита у склад1 лшп Metropolitan Railway (MR) 10 счня 1863 року у склащ першо! в свт лшп метро. Вестибюль станцп метро знаходиться у вражаючш споруд1 на Мершбон-Роуд, Споруда складаеться з п'яти поверх1в офюних поверх1в тд атиком та велико! двоповерхово! мансарди.

'Мургейт стейшн" е не менш визначною цегляною шестиповерховою буд1влею з великим фронтоном та кутовою вежею (арх. Ф. Фппс, 1900р.). Ця споруда була побудована одразу як станщя метро з магазином. Кам'яний цокольний поверх з масивними арковими сегментами оргашчно мютить вестибюль та касовий зал станцп. Буд1вля тддавалася дешльком реконструкщям, але зберегла свою первинну виразнють.

b

c d

Рис. 1. Виходи з метрополтену ттегроват в забудову: а - верхнш вих1д з метро "Хрещатик" в м. Киев1; b - вих1д зметро "Золот1 Ворота" вм. Киев1; с - вих1д зметро "Мургейт стейшн"вм. Лондот;

d- вих1д зметро "Беккер стрт" в м. Лондот.

Аналiз новгтшх тенденцш та свггового досвщу влаштування мюького транспорту доводить, що перевага в мютах надаеться саме розвитку наземного транспорту, зокрема рейковому. Якщо розглядати сучаснi приклади штеграцп наземного транспорту в мiську забудову, треба вщзначити вокзальнi, зупиночнi та транзитш поеднання станцiй iз забудовою. Зпдно «Рекомендацш щодо проектування суспшьно -транспортних центрiв (вузлiв) у великих мютах», що розробленi ЦНД1П мютобудування Держбуду, при формуваннi громадсько-транспортних центр!в потрiбно блокувати транспортнi будiвлi з загальномюькими об'ектами культурно-побутового значення (готель, транспортне агентство, ресторан, кафе, торговий центр, рiдше — кiно-концертнi комплекси, ресторани та ш.), а також iншi форми об'еднання в залежносп в!д мiсцевих умов [4].

Новий вокзал у Краков!, що знаходиться поруч iз будiвлею старого краювського вокзалу (арх. П. Розенбаум, 1844-1847 рр.) за даними польських державних залiзниць (PKP) е одним з найсучастших залiзничних станцiй Свропи. З 2014 року головний зал вокзалу розташовуеться безпосередньо п!д залiзничними перонами i мае вихiд до Краювського швидк1сного трамвая, що входить до мереж! Крак1вського комунiкативного центру. Вс примiщення вокзалу знаходяться тд землею, тож при буд!внищга було реалiзовано багато сучасних рiшень. У цш споруд! самi платформи настшьки влучно штегруються в багатофункцюнальний комплекс, що звично! меж1 м!ж багатофункцюнальними комплексами Galerea Krakowska i власне вокзалом вже не юнуе (Рис. 2а).

Продовжуючи аналiз штеграцп об'екпв мюького наземного транспорту i3 забудовою, варто придшити увагу мiському трамваю. BwMi цiкавi та архiтектурно виразш приклади такого симбiозу в мютах £вропи, зокрема транзит трамваю в Празi крiзь будiвлю на перехресп вулиць Karlova-Krizovnicka та транзит трамваю в Гаазi крiзь офюну п'ятиповерхову будiвлю Muzentoren у сучаснш частинi центру мiста (Рис. 2b, c). В обох випадках йдеться саме про транзитний перегiн трамваю мiж зупинками. Також цiкавим е поеднання зупинки iсторичного трамваю Cathedral Junction в мгсп Крайстчерч (Нова Зеландiя). Зупинка розташована всерединi своервдного пасажу — торгово! аркади зi скляним дахом (Рис. 2d). Дуже важливо, що скоро в Украш мае з'явитися об'ект зi схожим поеднанням торговельно-розважально! та транспортно! функцп в одному рiвнi: на проспекп Леся Курбаса в Киевi активно ведеться будiвництво торговельно-розважального комплексу «APRIL MALL», яке планують зак1нчити у 2020 року. Комплекс розташований на транспортному вузлi станци швидк1сного трамваю «Кшьцева дорога». Тож к1нцева зупинка транспорту буде знаходиться практично посеред ТРЦ, а пасажири потраплятимуть з платформи одразу до комплексу. У примщенш ТРЦ «APRIL MALL» розмютять супермаркети, ресторани, магазини, дитячий розважальний центр, кинотеатр, фуд-корти, паркинг та Центр адмшютративних послуг Святошинського району [7]. Варто зазначити, що ТРЦ накриватиме велику петлю розвороту трамвайних колiй у формi кола (Рис. 2д).

Рис. 2. ¡нтегращя транспорту i3 забудовою у одному pieHi: а - ттер 'ер нового вокзалу у м. KpaKoei (Польща); b - транзит трамваю Kpi3b будiвлю на nepexpecmi вулиць Karlova - Krizovnicka в м. nprni (4exiM); с - транзит трамваю ^iзь будiвлю Muzentoren у м. ^usi (Шдерланди); d - зупинка трамваю Cathedral Junction в м. Крайстчерч (Нова Зеландiя ); e - торговельно-розважальний комплекс «APRIL

MALL» в м. Киевi (будуеться).

Шдвищена щ1льшсть забудови, розвиток та нове буд1вництво мют потребуе пошуку альтернативних ршень розташування системи транспорту в мютобуд1вному середовищ1. Так шдземне трасування транспортних комушкацш не е единим рацюнальним ршенням. А. М. Рудницький наполягае, що «на стади початкового освоення територи можна вписати в архггектурну структуру мюта транспортну лшш, прокладену на естакад1, або, наприклад, запроектувати комушкацшну мапстраль так, щоб вона пронизувала мюьку забудову наскр1зь через спещальш отвори в буд1вл1 тощо» [5, с. 35].

Рiшення щодо поеднання забудови з транспортом, що проходить вище рiвня землi вже юнують в свт, насамперед в Ази. Незвичайний тунель, що перетинае житловий будинок, було побудовано в Китайському Чунцинi 2017 року. Мюто-порт Чунцинь, що розташоване на пагорбах вздовж рiчки Янцзи, е одним з чотирьох мунiципалiтетiв Китаю . Чунцинь мае населення 49 млн. та охоплюе 31 000 квадратних миль, тому мiстобудiвникам доводиться проявляти винахiдливiсть у вирiшеннi проблеми браку простору. Спещальну залiзничну станцiю Лiзiда було iнтегровано в блок 19-поверхових будинк1в

e

(Рис. 3а). Шум залiзницi поглинаеться за допомогою спещального обладнання.

В Осащ (Япошя) також е будiвля Gate Tower Building, в яку штегровано транспортну артерш, в цьому випадку автотрасу. Шосе проходить просто Kpi3b офiсну 16-поверхову будiвлю Gate Tower Building на рiвнi з четвертого по сьомий поверхи. У 1989-му рощ в Японп було прийнято ршення будувати багаторiвневi автомобiльнi шосе для того, щоб розвантажити велик! мюта ввд проблем трафiку. Офюна будiвля, будiвництво яко! було заплановано в цьому мiсцi, почали будувати вже тсля того, як дорога була побудована. Щоб не втрачати доходи, И власниками було виршено пропустити шосе крiзь Gate Tower Building (Рис. 3b).

а

Сучасний транспорт — мюька монорейка, частiше за все розмiшуеться за або шд конструкцiями опор чи естакад, i тому також перетинаеться iз забудовою вище рiвня землi. Так, наприклад, монорейка у мiстi Вуппертал1 (Шмеччина), що курсуе мiстом ще з початку ХХ ст., проходить над кварталами ринку у центральнш частини мюта (Рис. 3 c).

Монорейка Лас-Вегаса (Невада, США) обслуговуе численш готел1 та казино зi сходного боку вулищ Лас-Вегас-Стрiп та мае сполучення з готелями у вiдмiтках !х середнiх поверхiв. Приклади таких сполучень е унiкальними за своею архггектурною виразнiстю. (Рис. 3d).

b

c d

Рис. 3. Надземна ¡нтеграцгя транспорту 1з забудовою: а - транзит залгзнищ кргзь житловий будинок в м. Чунцинь (КНР); b - транзит автодороги кргзь будгвлю Gate Tower Building в м. Осащ (Японгя); c -монорейка у м. Вупперталь (Шмеччина); d - монорейка у м. Лас-Вегас (Невада, США.)

Розглянувши численш приклад^ можемо по- транспорту, за функщею прилегло! будiвлi а також перше вирiзнити рiзнi тдходи поеднання за висотним рiвнем транзиту — тдземт, надземт, транспорту з мюькою забудовою: за видом вpieHi 3eMni (Рис. 4).

I II III

Рис.4. Шдходи у поеднант транспорту з мiською забудовою за висотнимpieHeM транзиту: I - тдземш, II- в piвнi meepmi зeмлi, III - надземн (1-об'ект транспорту, 2-транспортний транзит, 3- забудова,

4 -зона поеднання транспорту та забудови).

По-друге, зважаючи на специф^ штеграци об'екпв транспорту в мюьку забудову як сучасного мiстобудiвного явища, свповий досввд та розвиток сучасно! транспортно! системи, можна зазначити наступи три шдходи штеграци. Коли архиектурна забудова вже юнуе та виконуе свою функцш багато рошв, а на певному еташ виникае потреба в новому транспортному шляху, е необхвдшсть включити транспортну функцiю в забудову, не змiнюючи и iсторичний вигляд, використовують nidxid nepeuHHocmi забудови (виходи з метро "Золой ворота" в м. Kueei). nidxid nepeuHHocmi транспорту передбачае створення об'екту мюько! забудови навколо вже юнуючо! транспортно! функцi!. "Шдлаштування" вщбуваеться гармонiйно i не руйнуе, а доповнюе та розкривае вже юнуючу основну функцiю. (ТРЦ Galerea Krakowskа в м. Краковi, ТРЦ «APRIL MALL» в м. Киевг Комплексний nidxid передбачае оргашчне поеднання забудови з об'ектом транспорту одночасно та заздалепдь, вже на еташ проектування, враховуючи взаемну специфiку. В життевих реал1ях це може спрацювати лише за умови, що транспортний транзит ще не iснуе, а ттльки проектуеться (розвиток ново! гiлки зал1знищ, метро, трамваю тощо). Дуже виразним прикладом такого подходу е станщя залiзницi, iнтегрована у багатоповерховi будiвлi в м. Чунцинь. Таким чином, якщо вдалий синтез об'ектiв закладений ввдразу, то подальший розвиток мюта буде вiдповiдати його потребам протягом 10-20 рок1в.

Висновки. Анал1з транспортних об'екпв, що вже iнтегрованi в мюьку забудову свiдчить про актуальнють гармонiйно! iнтеграцi! як засобу

покращення комфортностi мiстобудiвного середовища. Розгляд специфiки синтезу транспортних об'екпв i3 мюькою забудовою дае можливiсть визначити основт пiдходи iнтеграцiï, до яких належать: шдхщ первинностi забудови, при якому iсторична будiвля адаптуеться до нових вимог; щдхвд первинностi транспорту, при якому передбачаеться будiвництво споруд навколо вже юнуючого транспортного шляху; комплексний щдхвд, що передбачае одночасне оргашчне поеднання забудови з об'ектом транспорту. Мюта Украши швидко i потужно розвиваються так само як i транспорт, тому при проектуванш нових транспортних вузлiв необхiдно використовувати сучасш свiтовi тенденцiï. У прiоритетi бажано мати комплексний пвдхвд до штеграци транспортних об'екпв у мюьку забудову, який через комфортну експлуатацiю цього об'екту створить шдгрунтя для подальшого сталого розвитку мiста.

Список л^ератури:

1. Архитектура транспортных сооружений : Учебное пособие для студентов вузов железнодорожного транспорта / И. Е. Сеськин, Б. Г. Иванов ; Министерство путей сообщения Российской Федерации, Департамент кадров и учебных заведений. Самара : Самарская государственная академия путей сообщения, 2004. [Seskin I E Architecture of transport facilities. Samara, SamGAPS; 2004. (In Russ).]

2. Вулищ Киева. Доввдник / за ред. А. В. Кудрицького. К., «Украшська енциклопед!я» 1м. М. П. Бажана; 1995. [Vulitsi Kieva: catalogue. Kyiv: Ukrainska entsiklopedia; 1995. (In Ukr).]

3. Гончарова К. Сам себе экскурсовод: прогулка по улице Городецкого в Киеве / Официальный сайт РБК-Украина. URL: https://styler.rbc.ua/rus/puteshestviya/sam-sebe-ekskursovod-progulka-ulitse-gorodetskogo-1492679481.html

4. Рекомендации по проектированию общественно-транспортных центров (узлов) в крупных городах. М.; ЦНИИП градостроительства, 1997.

5. Рудницкий А. М. Транспорт в планировке городов. Киев, Будiвельник; 1976. [Rudnitski AV Transport in city planning. Kiev, Budivelnik; 1976. (In Russ).]

6. Сеськин И.Е. Архитектура транспортных сооружений : Учеб. пособ. для вузов ж.-д. трансп./ И.Е. Сеськин, Б.Г. Иванов; Рек. УМО. Самара,

СамГАПС; 2004. [Seskin I E Architecture of transport facilities. Samara, SamGAPS; 2004. (In Russ).]

7. Трамвайна лшш всередиш ТРЦ та неочшуваний хмарочос на Борщапвщ / Офщшний сайт Be4ipHrn Кив. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/tramvayna-liniya-vseredyni-trts-ta-neochikuvanyy-khmarochos-na-borshchahivtsi

8. Edwards B. Sustainability and the design of transport interchanges. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge; 2011. [Brian Edwards Sustainability and the design of transport interchanges. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge; 2011.]

9. Jones W. New Transport Architecture: Travel Hubs in the 21st Century. London, Mitchell Beazley; 2006. [Will Jones New Transport Architecture: Travel Hubs in the 21st Century. London, Mitchell Beazley; 2006.]