CC BY
15
УДК 330.341.1 Ст. викл. Н.Ю. Гладинець - Мукачiвський державний
умверситет
ТЕНДЕНЦП ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕГ1ОНАЛЬНО1 1ННОВАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ В УКРА1Н1
Здiйснено дослiдження шновацшно'' активностi пiдприeмств та ii особливостей у регюнальному acneKTi. Автор обгрунтував систему повноважень, що мають бути покладеш на мicцeвi органи влади з регулювання iнновaцiйних процeciв у регюш. Запропоновано комплекс зaходiв, яю сприятимуть вирiшeнню проблем регюнально-го шновацшного розвитку та забезпечать aктивiзaцiю шновацшно'' дiяльноcтi у регь онах. Встановлено, що ефектившсть iнновaцiйного розвитку у регюш залежатиме вщ оптимального поеднання рiзних мeтодiв рeгiонaльного регулювання шновацшно! дiяльноcтi, що е предметом подальших розвiдок у цьому напрямь
Ключов1 слова: шновацп, iнновaцiйнa дiяльнicть, iнновaцiйнa продукцiя, регь ональний розвиток, шновацшний розвиток рeгiонiв.
Senior lecturer N.Yu. Gladynets - Mukachevo State University
Improvement tendencies and ways of the regional innovative policy in Ukraine
This article deals with the investigation of innovative activity of enterprises and its peculiarities in the region. The author has given proofs the system of authorities that should be imposed on local governmental body on regulation of innovative processes in the region. Set of activities has been offered that will promote problem solving of the regional innovative development and will provide activization of innovative activity in regions. It is set that efficiency of innovative development in a region will depend on optimum combination of different methods of the regional adjusting of innovative activity which is the article of subsequent secret services in this direction.
Keywords: innovations, innovative activities, innovative production, regional development, innovative development of regions.
Актуальшсть теми. В умовах прюритетност розвитку науки i техно-логш особливо зростае роль i значения впровадження шновацш у виробнич1 процеси. Бшьшють економ1чно розвинених кра'н при цьому вщдають перевагу формуванню регюнальних шновацшних осередюв, що виявилися найефек-тившшими шститущями шновацшно! системи, здатними швидко реагувати на потреби економжи. Концентращя та штегращя науки, виробництва та ефективного менеджменту в регюнах створюе сприятлив1 передумови для розвитку шновацшно! економжи як окремих регюшв, так i держави загалом.
Дослщження регюнального розвитку нашо'' держави засв1дчують на-явшсть низки проблем, зокрема, нер1вном1ршсть сощально-економ1чного розвитку регюшв, регюнальна концентращя виробничо'' д1яльност1 та надм1р-не техногенне навантаження на окрем1 територп, неращональне використан-ня потенщалу регюшв тощо. Все це потребуе запровадження д1евого мехашз-му управлшня регюнальним розвитком, котрий враховуватиме як заруб1жний досвщ взаемовщносин держави i регюшв, так i конкретш полггичш, еконо-м1чш, сощальш умови у нашш державь При цьому розроблення та реашзащя основних засад регюнального розвитку буде ефективною лише в тому випад-ку, коли вона ор1ентуватиметься на прюритетшсть шновацшного складника вщповщно до основних засад шновацшного розвитку.
Аналiз останшх наукових дослiджень. Iнновацiйнi процеси е об'ек-том дослiджень як вiтчизняних, так i зарубiжних науковцiв. Питання шнова-цiйноï дiяльностi та шновацшного розвитку регюшв дослiджували О.1. Амо-ша, G.I. Бойко, А.С. Гальчинський, В.М, Геець, О.Б. Жихор, С.В. Захарш, В.П. Мiклoвда, В.П. Семиноженко, Л.1. Федулова та iн.
Так, В.С. Шовкалюк окреслюе коло проблем у шновацшнш дiяльнoс-тi, зокрема невщповщшсть законодавчих актiв реальним потребам eкoнoмiч-ного розвитку. Головну причину стримування iннoвацiйнoгo розвитку держа-ви автор вбачае у вщсутност системного, послщовного пiдхoду до державного управлшня iннoвацiйнoю дiяльнiстю [1]. Ю.С. Гoлoвiна основний аспект iннoвацiйнoгo розвитку економжи та тeхнoлoгiчнoï мoдepнiзацiï виробництва вбачае у розширенш фiнансoвoгo забезпечення iннoвацiйнoï дiяльнoстi шд-приемств [2]. Е. Зшь та А. Валюх вбачають peгioнальний розвиток шнова-цiйнoï дiяльнoстi через вдосконалення правового та eкoнoмiчнoгo мeханiзмiв розроблення та впровадження нов^шх тeхнoлoгiй та iннoвацiй у практичну дiяльнiсть [3]. Формування ефективно1' iннoвацiйнoï мoдeлi розвитку peгioнiв шляхом створення вщповщного iнституцiйнoгo середовища розглядае З. Вар-налiй [4].
Мета дослвдження. Враховуючи те, що шновацшш змiни на peri-ональному piвнi е вкрай пoтpiбнi i можуть забезпечити висок показники со-цiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку peгioнiв, постае потреба дослщити особли-вoстi iннoвацiйнoï дiяльнoстi на регюнальному piвнi та визначити мехашзми активiзацiï peгioнальнoï iннoвацiйнoï дiяльнoстi.
З огляду на це, нашою метою е дослщження iснуючих тeндeнцiй peri-онально1' iннoвацiйнoï дiяльнoстi та обгрунтування системи захoдiв щодо ак-тивiзацiï iннoвацiйних пpoцeсiв у peгioнах.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Рушiйним моментом со-цiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку peгioнiв е шновацшна пoлiтика, спрямована на створення умов для забезпечення конкурентоспроможност вгтчизняно1" пpoдукцiï та активiзацiю iннoвацiйнoï дiяльнoстi пiдпpиемств шляхом техно-лoгiчнoгo оновлення виробничих потужностей, застосування передових тех-нологш тощо.
Формування та peалiзацiя iннoвацiйнoï пoлiтики як на piвнi держави, так i на piвнi peгioнiв потребуе iнституцiйних змiн, що проявлятимуться, на-самперед, у реформуванш iснуючoï системи упpавлiння iннoвацiями та розширенш повноважень регюнальних оргашв влади. Це, безумовно, потребуе вдосконалення комплексу управлшських захoдiв у науково-технолопчнш, дoслiднo-кoнстpуктopськiй та iннoвацiйнiй сфepi i передбачае впровадження i peалiзацiю програмно-цшьово1" кoнцeпцiï планування iннoвацiйнoï дiяльнoс-т на piвнi peгioну. Головним opiентиpoм цiеï кoнцeпцiï пoвиннi бути прюри-тети iннoвацiйнoгo розвитку peгioну, сформоваш вiдпoвiднo до основних засад регюнального сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку.
Водночас, як засвщчують oфiцiйнi статистичнi данi, шновацшна ак-тивнiсть пiдпpиемств у регюнальному аспект залишаеться вкрай низькою. Пopiвнянo з пoпepeднiм пepioдoм, у 2008 р. на фош загальнодержавного ско-
рочення шновацшно! активност з 14,2 % до 13,0 %, спостерпалося помiтне зниження шновацшно! дiяльностi у бiльшостi областей Украши (див. рис. 1). Особливо вщчутним воно було у тих регюнах, у 2007 р. володши най-бiльшим iнновацiйним потенщалом (Вiнницька, Волинська, 1вано-Франювсь-ка, Харювська областi та м. Ки!в).
Рис. 1. Частка шновацшно активних промислових тдприемств Украши в регюнальному аспектiу 2007-2008 рр., % [5]
Проте, незважаючи на кризову ситуацда, що негативно позначилася на економiчному потенцiалi вггчизняних тдприемств, у низщ регюшв спос-терiгалося пожвавлення шновацшно! дiяльностi. Значною мiрою у окремих регюнах цьому сприяло збшьшення кшькоси пiдприемств, що впроваджува-ли шновацй. Так, 11 регiонiв у 2008 р. змогли наростити iнновацiйнi потуж-ностi (вiд 0,1 % у Донецькш до 6,1 % у Сумськш областi) i впровадити у ви-робничу дiяльнiсть новi технологи, устаткування.
За видами промислово! дiяльностi найактивнiше займалися шнова-цiйною дiяльнiстю пiдприемства з виробництва коксу та продукпв нафтопере-роблення (34,0 % загально! кiлькостi пiдприемств галузi), електричного, елек-тронного та оптичного устаткування (25,3 %), транспортних засобiв та устаткування (23,8 %), машин та устаткування (17,8 %), хiмiчно! та нафтохiмiчно! про-мисловостi (20,0 %), переробно! промисловостi (14,3 %), металургшного виробництва та виробництва готових металевих виробiв (14,1 %). Найнижчий рь вень шновацшно! активност спостережено на пiдприемствах з добування па-ливно-енергетичних корисних копалин (4,0 %), з виробництва та розподшення електроенергй, газу та води (5,8 %), з оброблення деревини та виготовлення ви-робiв з деревини, ^м меблiв (9,5 %), у легкш промисловостi (9,7 %) та целю-лозно-паперовому виробництвi, видавничiй дiяльностi (10,1 %).
Значну увагу у регюнах стали придiляти впровадженню маловiдход-них та ресурсоощадних технологш, що пов'язано iз усвiдомленням обмеже-ностi ресурсно-сировинно1 бази та змшою суспшьно1 думки щодо потреби ефективного та ращонального використання природних, паливно-енергетич-них ресурсiв. Так, у 2008 р. найактившшими у цьому аспект були АР Крим (впроваджено 36 технолопчних процесiв, що на 20 одиниць бшьше порiвня-но з 2007 р.), Донецька (54 процеси проти 36 у 2007 р.), Харювська област (51 технолопчний процес проти 44 у 2007 р.) та м. Ки!в (166 технолопчних процеЫв, що на 24 одинищ бшьше порiвняно з 2007 р.).
Впровадження на тдприемствах низки регюшв нових технологiчних процесiв, придбання машин, обладнання та програмного забезпечення дало змогу !м збiльшити обсяги реалiзованоl шновацшно1 продукци (див. рис. 2). Лщерами щодо обсягiв реалiзацп шновацшно! продукци у 2008 р. були 7 репошв (Донецька, Дншропетровська, Запорiзька, Луганська, Харкiвська, Чер-каська област та м. Кшв), на котрi припадало 81,74 % реалiзованоl шнова-цшно1 продукци краши загалом. У структурi обсягiв реалiзацп шновацшно1 продукци частка iнших регiонiв е вкрай незначною. Динамiка обсягiв реалiза-ци шновацшно1 продукци в цих регюнах характеризуеться уповшьненням темпiв приросту порiвняно з попереднiми роками, а у 13 регюнах спостерша-лася негативна тенденщя.
Рис. 2. Динамка обсягiв реалЬаци шновацшно'1 продукци Украти
врегюнальному аспектi [5]
Позитивним е зростання обсяпв реалiзованоl продукци за межi Укра-!ни (з 36,5 % у 2007 рощ до 51,6 % у 2008 р.), що свщчить про хоч i незнач-ний, але все-таки прорив у напрямку зростання конкурентоспроможност вгг-чизняно1 продукци. У регюнальному аспекл структура розподiлу обсягу ре-
ашзаци шновацшно1" продукци за мeжi Украши е вкрай неоднорщною. Лще-рами тут е Дншропетровська (52,8 % вщ загального обсягу peалiзoванoï шно-вацшно1' продукци), Донецька (58,8 %), Закарпатська (50,1 %), Запopiзька (84,6 %), Луганська (73,4 %), Микола1вська (51,4 %) та Сумська (79,8 %) об-ластi. Найнижчi показники peалiзацiï iннoвацiйнoï продукци за мeжi Украши у Одеськш (1,8 %) та Черкаськш (0,7 %) областях.
Неоднорщна за peгioнами i структура розподшу витрат за напрямами iннoвацiйнoï дiяльнoстi. Витрати пiдпpиемств у бiльшoстi регюшв спрямову-валися, головним чином, на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, ведення внутршшх науково-дослщних робгт та iншi витрати.
Як свiдчать навeдeнi данi, в Укpаïнi спостер^аеться значна нepiвнo-мipнiсть poзпoдiлу iннoвацiйнoï активнoстi у peгioнах. Це е наслщком як те-pитopiальнo-галузeвoгo тдходу до opганiзацiï бiзнeсу, що залишився ще з ча-сiв колишнього СРСР, так i непропорцшним розташуванням наукових закла-дiв, наукoвo-дoслiдних установ тощо. Iннoвацiйна дiяльнiсть зосереджена, головним чином, у тих регюнах, що тяждать до промислового виробництва i базуеться на використанш сировинно-ресурсного потенщалу вщповщних ре-гioнiв у поеднанш iз наукoвo-тeхнoлoгiчними розробками.
Вже сьогодш вимальовуються peгioни-лiдepи та peгioни-аутсайдepи у шновацшнш сфepi. Це ще раз шдтверджуе потребу застосування виваженого тдходу до обгрунтування пpiopитeтних напpямiв iннoвацiйнoï дiяльнoстi не лише на piвнi держави, але i ïx конкретизаци на piвнi peгioнiв. Нeoднopiд-шсть сoцiальнoгo розвитку окремих peгioнiв, розбалансовашсть eкoнoмiчниx пpoцeсiв, вiдсутнiсть системних науково обгрунтованих мexанiзмiв щодо ак-тивiзацiï iнвeстицiйнo-iннoвацiйнoгo клiмату iстoтнo гальмують розвиток ре-гioнальнoï iннoвацiйнoï дiяльнoстi. Непослщовшсть peалiзацiï комплексу за-xoдiв держави у сфepi iннoвацiйнoï, наукoвo-тexнiчнoï дiяльнoстi стримують поширення знань, створення та впровадження новгтшх тexнoлoгiй, а отже, i зростання iннoвацiйнoï активнoстi.
До того часу, поки держава не надасть бшьше повноважень регюнам не лише у формуванш ïxньoï peсуpснoï бази, але i пpийняттi ршень iз ство-ренням системи вщповщальност за пpийнятi piшeння, а регюнальш органи влади будуть покладатися виключно на вказiвки державних opганiв у шновацшнш сфepi i peалiзoвувати не завжди науково та eкoнoмiчнo oбгpунтoванi проекти, держава не зможе вийти на той piвeнь шновацшного розвитку, який закладений у ïï директивах.
Перенесення повноважень у сфepi iннoвацiйнoï пoлiтики на peгioналь-ний piвeнь дасть змогу маневрувати мiж потребами конкретних peгioнiв, ïx-шм пoтeнцiалoм, пpiopитeтами, спeцiалiзацiею i лoкалiзацiею iннoвацiй та peалiзувати таку модель шновацшного розвитку регюну, котра буде дiевoю в межах iннoвацiйнoгo простору краши та конкурентоспроможною на свгтово-му piвнi.
Основна мета регюнального регулювання iннoвацiйнoï дiяльнoстi повинна полягати в усуненш наявних диспропорцш у розвитку peгioнiв та за-бeзпeчeннi eкoнoмiчнoгo пiднeсeння eкoнoмiки як окремих регюшв, так i
держави загалом. У концептуальному планi реалiзацiя цього завдання можли-ва за умови, по-перше, забезпечення поетапного впровадження шновацшних стратегiй розвитку окремих територiй; по-друге, децентралiзацil функцiй та повноважень щодо регулювання шновацшно-швестицшно! дiяльностi; потрете, розширення економiчноl самостiйностi регiонiв в акумуляци та пере-розподiлi фшансових ресурсiв для проведення активно! швестицшно-шнова-цшно! полiтики.
Виходячи з цього, органи мюцевого самоврядування повиннi спряму-вати сво! зусилля на виршення таких завдань:
• регулювання фшансових надходжень в частит фшансування 1нновацшних проекпв та програм;
• розробляння та реал1защя регюнальних програм 1нновацшного розвитку реп-ону; сприянт розвитку тдприемств, що здшснюють шновацшну д1яльтсть;
• узгодження прогнозних розрахунк1в, репональних програм 1нновац1йного розвитку 1з загальнодержавною пол1тикою, стратепею сощально-економ1ч-ного розвитку регюну, швестицшними програмами та проектами, ресурсни-ми можливостями окремих територш тощо;
• впровадження комплексу заход1в щодо тдтримки тдприемств регюну, що виготовляють чи планують виготовляти 1нноващйну продукцш;
• формування та розширення об'екив шноващйно! шфраструктури;
• здшснення поспйного мотторингу трудового потенщалу регюну та сприян-ня його адаптаци до вимог 1нновацшно ор1ентованого виробництва шляхом введення нових професш, спещальностей;
• сприяння взаемоди навчальних заклад1в та роботодавщв регюну;
• оргатзащя комплексного комп'ютерного мотторингу впровадження 1ннова-щйних процес1в на тдприемствах регюну.
З метою сприяння розвитку шновацшних тдприемств у регюш важ-ливими видаються такi заходи:
• зниження податкового тиску стосовно 1нновац1йно активних тдприемств;
• актив1защя фшансово-кредитних мехатзм1в, спрямованих на тдтримку ш-новащйних тдприемств, оргатзащя регюнальних фонд1в тдтримки шнова-цшно! д1яльност1;
• спрощення процедури реестрацп та надання докуменпв, що дають змогу здшснювати тдприемницьку д1яльтсть;
• залучення середтх та малих тдприемств до впровадження перспективних шноващйних проекпв;
• розвиток мереж1 б1знес-центр1в, 1нкубатор1в, шкш ведення шновацшного б1з-несу, центр1в шформацшно-консультацшних послуг тощо;
• сприяння щдготовщ та перетдготовщ кадр1в, щдвищення 1хньо1 квал1ф1каци шляхом проведення стажування, навчання щд замовлення роботодавщв тощо.
Висновки. Комплексне взаемоузгоджене виршення окреслених ас-пектiв сприятиме реалiзацil стратеги iнновацiйного розвитку регюну вщпо-вiдно до визначених прюритетв соцiально-економiчного розвитку, шдви-щить шновацшний рiвень регiону та життездатнiсть його економжи, забезпе-чить зменшення територiальних диспропорцiй. Ефективнiсть iнновацiйного розвитку у регюш залежатиме, водночас, вiд оптимального поеднання рiзних методiв регiонального регулювання шновацшно! дiяльностi, що е предметом подальших розвiдок у цьому напрямь
Лггература
1. Шовкалюк В.С. Законодавче забезпечення розвитку шновацшно1 д1яльност1: стан та проблеми / В.С. Шовкалюк // Наука та шновацп. - 2008. - № 5. - С. 21-32.
2. Головша Ю.С. Концептуальш основи фшансового забезпечення шновацшного розвитку тдприемств Украши / Ю.С. Головша // Економ1чний вюник Донбасу. - 2009. - № 1 (15). - С. 157-161.
3. Зшь Е. Мехашзм розвитку репонально1 шновацшно1 д1яльност1 / Е. Зшь, А. Валюх. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ashsu.org/academy/herald_info/visnyk_61_5 _08/ visnyk_61_5_08_84-97.pdf.
4. Варналш З. Рeгioнальна iннoвацiйна полынка Украши: проблеми та стpатeгiчнi прю-ритети / З. Ваpналiй // Економют. - 2007. - № 9. - С. 36-39.
5. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укршш у 2008 рощ // Статистичний збipник. -К. : ДП "Тнформацшно-видавничий центр Держкомстату Украши", 2009. - 360 с.
УДК330.5:342.841 Проф. С.В. Васильчик, д-р екон. наук;
магктрант Л.Б. Сельвестр - Львiвський ДУВС
РЕЙДЕРСТВО - ХВОРОБА ЕКОНОМ1КИ, ЯКА ПРОГРЕСУС
Розкрито юторш та передумови виникнення рейдерства, розглянуто рейдер-ство та його види. Визначено ознаки початку захоплення тдприемства та описано, як здшснюються рейдерськ атаки. Встановлено, що прозорють i ефективнiсть мо-жуть зробити тдприемство фактично невразливим до рейдерiв, якщо, звичайно, за-мовником захоплення не е держава або ii представники. Найчастiше мпостраждалiм е далеко не мекономiчними ангелами" - вони ведуть свш бiзнес не зовам за правилами, внаслщок чого бояться звертатися до правоохоронних оргашв. Iнодi рейдери ви-ступають не банальними загарбниками - вони просто тдбирають те, що "погано ле-жить", а погано лежить, зазвичай, у слабких власниюв i неефективних керiвникiв.
Prof. S.V. Vasil'chik; undergraduateL.B. Sel'vestr-L'viv state university of internal affairs
Raidership - progressing illness of economy
History and pre-conditions of origin of raidership is exposed, it is considered raider-ship and his kinds. Certainly signs of beginning of fascination of enterprise and it is described, as raidering attacks are carried out. It is set that transparency and efficiency can do an enterprise actually invulnerable to the raiders, if, certainly, the customer of fascination is not the state or his representatives. More frequent all "sufferings" far not "economic angels" -they conduct the business not quite after rules, as a result are afraid to speak to law enforcement authorities. Sometimes raiders come forward banal not invaders - they pick up that "lies badly", lies but badly simply, usually, for weak proprietors and uneffective leaders.
Вступ. У державах з такою економжою як наша, умови для рейдерства створюються в той момент, коли суб'ект господарсько! д1яльност1 прива-тизуеться незаконним шляхом. Сумшвна передютор1я приватизацй об'екпв, коли тдприемства з роз1рваними технолопчними та економ1чними зв'язками були насильно кинут1 в "ринок" за цшковито! вщсутност1 ринково! шфрас-труктури, сприяла появ1 незадоволених мшоритарних акцюнер1в. А це -практично весь наб1р умов для усшшного рейдерського захоплення. Рейдер не може здшснити захоплення об'екта, якщо його корпоративна ютор1я без-доганна, й немае аш найменших причин для судових позов1в. Рейдер також не зможе атакувати господарське товариство, перекуповуючи акцй в мшори-
