CC BY
33
Науковий вкник, 2007, вип. 17.4
аметра частинки пилу. Даш частинка тд дiею потоку повiтря у npocropi мiж жалюзi, починае бiльш CTpiMKO рухатися до oci циклона. Так, частинка пилу дiаметром 1-10-6 м практично вщразу змiнюе напрям свого руху i, захоплена потоком пов^я, потрапляе у середину жалюзiйного вщокремлювача.
Частинки такого дiаметра не можуть бути вловлеш в апаратi. 3i збшь-шенням дiаметра частинки пилу зменшуеться захоплювальна дiя на не!. Частинки пилу розмiром 2,5-10-6 м вже здатнi подолати половину мiжжалюзшно-го простору. Частинки пилу, дiаметр яких становить 3,2-10-6 м, долають прос-тiр мiж жалюзь Такi частинки вiдбиваються вiд наступно! жалюзi i таким чином продовжують свiй рух, "скакаючи" поблизу жалюзшного вщокремлюва-ча. Частинки такого дiаметра вже будуть вловленi жалюзшним вщокремлю-вачем. На частинки пилу, дiаметр яких становить 3,2-10-6 м, потш повiтря мiж жалюзi вщокремлювача практично не мае впливу i траекторiя !хнього руху зберiгаеться з траекторiею, зображеною на рис. 4.
Висновки. Виходячи з того, що внаслщок встановлення жалюзiйного вiдокремлювача зменшуеться критичний дiаметр частинки пилу, яка буде вловлена в циклош, з 6,5-Ю-6 до 3,2-10-6 м, вважаемо теоретично обгрунтова-ним факт доцшьносл встановлення жалюзiйного вiдокремлювача коакшаль-но корпусу пиловловлювача. Теоретичнi дослiдження необхщно доповнити експериментальними i на основi порiвняння результатiв встановити адекват-шсть запропоновано! моделi.
Лiтература
1. Батлук В.А., Джигирей В.С., Тисовський Л.О., Дадак Ю.Р. Моделювання процесу очищення пов1тря в пиловловлювач1 з жалюзшним вщокремлювачем// Промислова пдравлша i пневматика: Всеукра!нський наук.-техн. журнал. - Вшниця. - 2006, № 1(11). - С. 38-42.
2. Декларацшний патент на винахщ № 71275А Пересувний пиловловлювач/ Батлук В.А., Батлук В.К, Джигирей В.С., Дадак Ю.Р., ввд 16.12. 2003. B01D45/00, Опубл. 15.11.2004 бюл., № 11.
3. Ватин Н.И., Стрелец К.И. Очистка воздуха при помощи аппарата типа циклон. Санкт-Петербург, 2003. - 64 с.
4. Святков С.Н. Некоторые вопросы пневматического транспорта измельченной древесины/ В кн.: Пневматический транспорт отходов деревообработки. - М.: Лесн. пром-сть, 1963. - 230 с.
5. Пирумов А.И. Обеспыливание воздуха. - М: Стройиздат, 1981. - 296 с.
6. Александров А.Н., Козориз Г.Ф. Пневмотранспорт и пылеулавливающие сооружения деревообрабатывающих предприятий: Справочник/ Под. ред. А.Н. Александрова - М.: Лесн. пром-сть, 1988. - 248 с.
7. Русак О.Н., Милохов В.В. Борьба с пылью на деревообрабатывающих предприятиях - М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 149 с.
8. Майструк В.В. Роздшення запилених газ1в у циклонах з пром1жним вщведенням твердо! фази/ Дис... канд. техн. наук: 05.17.08. - Льв1в, 2000. - 142 с.
УДК 338.242.2:339.138 Доц. С.Б. Романишин, канд. екон. наук;
доц. Л.П. Сай, канд. екон. наук - НУ "nbeiecbrn nолiтехнiка"
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ BTL-РИНКУ В УКРА1Н1
Описано сутнють поняття "BTL-засоби комушкацш" пор1вняно з засобами прямо! реклами (ATL). Проанал1зовано основш аспекти i тенденцп розвитку вггчизняно-го BTL-ринку.
Assoc. prof. S.B. Romanyshyn; assoc.prof. L.P. Saj-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Tendencies of development of the BTL-market in Ukraine
The essence of the BTL-communication comparing to ATL is shown. The main aspects and tendencies of the Ukrainian BTL-market development is analyzed.
Постановка проблеми та ТТ зв'язок Í3 важливими науковими i практичними завданнями. Протягом останнього десятилггтя вщбуваеться глобашзащя св^ових ринюв збуту, посилюеться ix динамжа. Внаслiдок цього активiзуються ринки маркетингових комунiкацiй, що вщображаеться як у збiльшеннi кiлькостi вщповщних агенцiй, так i коштiв, що витрачаються на комушкаци 3Í споживачем. Надзвичайно швидко розвиваеться ринок маркетингових комушкацш i в Укра'ш, що фактично сформувався тiльки у 1991 р. Обсяг ринку за цей час зрю по сут у 1000 разiв - Í3 1,5 млн. дол. до 1374 млн. дол. у 2006 р. Тому вважаемо актуальним вивчення основних тен-денцш та розроблення прогнозу розвитку вггчизняного ринку маркетингових комушкацш, зокрема BTL-ринку.
Аналiз останнiх дослщжень Í3 проблеми. Вивченню сучасних ринюв та засобiв маркетингових комунiкацiй присвячено пращ в^чизняних авто-рiв - Г. Почепцова, С. Ромата та закордонних авторiв - Д. Каммшза, К. Брауна, А. Дейяна, А. Панкрухша, Л. Троадека та ш.
Формулювання щлей статтi. Основною метою статл е вивчення тен-денцiй та формування прогнозу розвитку втизняного ринку маркетингових комунiкацiй, зокрема, його складових - ринкiв медiа-засобiв (ATL) та неме-дiйних засобiв, зокрема BTL.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В останнi роки вщбулися iстотнi змiни у структурi свггових ринкiв маркетингових комунiкацiй, що швидко адаптуються до пiдвищення потреб споживачiв, змiн технологiй, по-яви ново! шформаци. Традицiйна пряма або медiа-реклама поступово втрачае позици на користь засобiв, що забезпечують ефективнiший дiалог зi споживачем. Перший тип засобiв комунiкацiй ще називають засобами ATL (above the line). Вони реашзуються шляхом використання основних засобiв масово!' ш-формацп: телебачення, радю, газет тощо i передбачають видшення певного обсягу витрат на рекламу, вщповщно до наявних на ринку щн.
Другий же тип засобiв - немедiйнi засоби, i межi !'х чiтко не визначенi. До них зокрема вщносять засоби BTL (below the line), що реашзуються методами штерактивного i стимулюючого маркетингу, поштово!' розсилки, вико-ристанням баз даних i оплачуються як частку вщ загального бюджету на мар-кетинговi комушкаци.
Рiзнi фахiвцi до поняття BTL вiдносять:
• засоби стимулювання збуту;
• нестандарты! види реклами, тобто рекламт заходи, спрямоват на пряму дю на споживача (дегустацп, презентапд, промоакцй, лотере!', прямий маркетинг тощо);
• непряму рекламу, що включае consumer promotion (засоби стимулювання збуту спрямоват на кшцевого споживача), trade promotion (засоби стимулювання збуту спрямоват на канали збуту), direct marketing (прямий маркетинг), special events (внутршт i зовтшт спещальт заходи), sponsorship (спонсорство);
^укрвий iticiiiiK, 2007, вип. 17.4
• зacоби донеcення iнформaцiï з ви^ким cтупенем детaлiзaцiï, перcонaлiзaцiï, na ввдмшу вiд ATL, що орieнтуeтьcя na ширшу aудиторiю;
• додaтковi зacоби до оcновниx прямиx реклaмниx комунiкaцiй, що нaближa-ють бренд безпоcередньо до покупця тощо [1].
Тaкож ввaжaють, що подiл зacобiв мaркетинговиx комунiкaцiй нa ATL тa BTL вaрто здiйcнювaти зэлежно вiд зэлучення покупця у комунiкaцiю з торговою мaркою, тобто вiн не просто чуe чи переглядae реклaмне звернення, a й xоче взaeмодiяти з мaркою в мaйбутньому чи зд^нити певну дiю - купи-ти кшьта упaковок, зaповнити aнкету тощо. Тому зacоби BTL e шби промiж-ною лaнкою мiж прямою рекгамою i прямим мaркетингом: вaртicть контaкту e нижчою, нiж у прямому мaркетингу, a ефективнicть зэлучення вищa, нiж при мacовому зверненш [2].
Зaгaлом при оцшщ немедiйниx зacобiв комунiкaцiï виникae проблемa врaxувaння витрaт нa ниx реклaмодaвцями, медia-зacобaми тa aгентcтвaми, оcкiльки cклaдно роздiлити окремi бюджетнi термiни, ч^ко визнaчивши про-моaкцiï, cпонcорcтво чи PR-a^iû, оcкiльки вони, зaзвичaй, взaeмопов,язaнi.
1з рiзниx видiв BTL-зacобiв та cьогоднi в Укрaïнi нaйбiльш поширеними e a^iï зi cтимулювaння збуту, як проводятьcя в мaгaзинi чи поштою (конкурс, розiгрaшi), що тайбшьш xaрaктернi для умов ринку, що розвивaeтьcя i ще не e cформовaним. Водночac знaчнa популярнicть a^rn у мicцяx збуту внacлiдок мacовоcтi i чacто меxaнiчного виконaння може отричиняти втрaту ними ефек-тивноеп i по cутi нaближae до ATL. Склaднiшi ж форми (торговий мaркетинг, мaркетинг подiй тощо) знaxодятьcя у поcтуповому розвитку, оcкiльки ïx прове-дення можуть cобi дозволити тшьки доcтaтньо крупнi реклaмодaвцi.
Фaxiвцi тaкож вввжэють, що оcновний розвиток вггчизняного ринку сто-cуeтьcя оcобиcтиx комунiкaцiй з виcоким cтупенем перcонaлiзaцiï (кожульту-вaння, xaрд-cейл), оcкiльки в тaкому випaдку cтимули i мотиви прозорi i зрозу-мiлi як конcультaнту, тaк i cпоживaчу. Iншi ж форми, внacлiдок доcтaтньо вдоо-кого рiвня iнформaтивного шуму, мэють уcклaднений зворотнiй зв'язок [1].
3a результaтaми доcлiджень, що проведенi aмерикaнcькими ко^ел-тинговими фiрмaми [3], чacткa витрaт нa ATL-мaркетинг у cвiтi протягом 2GG3-G7 рр. зроcтaтиме щорiчно у cередньому нa 5,5 %, в той чac як витрaти нa BTL-мaркетинг зроcтуть нa 7,8 %. Швидкими темпaми розвивaeтьcя неме-дiйний ринок i в Укрaïнi (тaбл. 1, 2) [2-4].
В Укрaïнi cпоcтерiгaeтьcя тa ж тенденщя, що i зaгaлом у cвiтi, - ютот-ний рicт витрaт нa немедiйнi зacоби комунiкaцiй. 3a рiзними прогнозaми в нacтупнi роки немедшш зacоби комунiкaцiй будуть поcилювaти позицiï нa укрaïнcькому ринку, в той чac як медiйнi зaзнaють знaчноï трaнcформaцiï. У зaгaльниx комунiкaцiйниx бюджетax вiтчизняниx пiдприeмcтв дедaлi бiльшa чacткa витрaт припaдae caме та BTL, що пояшюють тaкими ошовними фaк-торaми як: позитивнa реaкцiя cпоживaчiв нa aкцiï cтимулювaння, поодлення конкуренцiï, зaцiкaвленicть компaнiй у короткотермшовому збiльшеннi обcя-гiв збуту, зниження ефективност! реклaми у 3М1. Ta^ cтaндaртнi медia-зacо-би нaдмiрно зaповненi реклaмою, що вiдобрaжaeтьcя нa шфляци i e переду-мовою росту BTL-зacобiв (нaприклaд, нa телебaченнi, де попит ст^б^ьно пе-ревищуe пропозицш i цiни нa реклaму постшно зроcтaють, у 2GG6 р. шфля-
цiя становила 50 % порiвняно з попередшм роком). Адже БТЬ-ринок ще далекий вщ насичення i мае величезний потенщал розвитку. Та, на жаль, фахiв-цi вiдзначають, що такий розвиток мае кiлькiсний, а не яюсний характер: зростае обсяг грошей у комушкацшнш сферi, але якiсть пропонованих пос-луг залишаеться на попередньому рiвнi. Майбутне ж за комплексними кому-нiкацiйними ршеннями, що поеднають у собi рiзнi iнструменти i грунтувати-муться на единш ще1. А саме в таких штегрованих i скоординованих заходах, як охоплюють рiзнi напрями маркетингових комушкацш, i вiдчувають деда-лi бiльшу потребу вiтчизнянi рекламодавцi. Тшьки так вiдбудеться якiсний рiст ринку [2-4].
Табл. 1. Обсяг ринку маркетингових комушкацш Украгни у 2004-07рр.
Обсяг у Зм1на Обсяг у Зм1на Обсяг у Зм1на Прогноз Зм1на
Види реклами 2004 р., млн. дол. в1дносно 2003 р., % 2005 р., млн. дол. в1дносно 2004 р., % 2006 р., млн. дол. в1дносно 2005 р., % на 2007 р. млн. дол. в1дносно 2006 р., %
Телевiзiйна 165 27 232 40 390 59 482 22
Зовнiшня 86 43 116 35 151 28 181 20
У прес1 81 35 107 32 177 35 210 19
Радiо 13 44 20 25 26,5 33 36 35
Кiнотеатри 2,5 — 5 100 6,5 30 8 23
1нтернет 1,5 50 2 33 6 150 10 70
Всього ме-дiа-реклама 347 33 482 39 855,8 67 1060 24
Всього не-
мед1а-рекла-ма i агентсь- 224 40 304 36 518 60 678 31
к1 гонорари
Всього 571 36 786 38 1374 65 1738 27
Табл. 2. Структура ринку немедшних засоб1в комушкаци у 2006-07рр.
Обсяг у Обсяг у 2007 р. Зм1на
Види засоб1в 2006 р., (прогноз), в1дносно
млн. дол. млн. дол. 2006 р., %
Обсяг ринку BTL, всього 173 230 33
у т.ч.:
Sales promo 60 70 17
Trade promo 43 69 60
маркетинг под1й 35 46 31
POSM п1д промо 35 45 29
Спонсорство, нетрадиц1йн1 мед1а та 1н. 100 150 50
PR-послуги 15 20 33
DM-послуги 100 120 20
Виробництво рекламних матер1ал1в 65 78 20
Всього немед1а комушкацш 1 виробництво 453 598 32
рекламних матер1ал1в
Агентськ1 ком1си 1 гонорари 65 80 23
Всього 518 678 31
Водночас окрем1 фахiвцi вважають, що украшський BTL-ринок випе-реджае у креативностi росiйський i можливо нав1ть ринки захiдних краш. Це
Науковий вкчшк', 2007, вип. 17.4
е наслiдком того, що бюджети, з якими працюють вiтчизнянi BTL-спещалю-ти, у кшька pa3iB поступаються аналопчним бюджетам закордонних колег, тому першим доводиться шукати мaлозaтрaтнi, але ефективш технiки прове-дення aкцiй.
У контекст такого кiлькiсного розвитку зaкономiрним е рiст кiлькостi невеликих BTL-агенцш, що виконують точковi завдання для окремих торго-вих марок - тести, промо^ри, семплiнги та ш. Ймовiрно в майбутньому з'яв-ляться спещаизоваш агентства, що матимуть ексклюзивш контракти на роботу у певних роздрiбних мережах, зокрема, супермаркетах.
Тенденци поведiнки споживaчiв, що викликають рiст частки BTL-за-ходи таю [1]:
• початков! умови сприйняття товару/марки завищет. Покупцю як умова ви-бору потр1бна комуткащя з маркою, певний штерактив. Це стосуеться як старих, так i нових бренд1в;
• елaстичнiсть за цшою залишаеться стaбiльно високою тшьки для товaрiв еко-ном-сегменту. Середня цша на iнших ринках же мае достатньо широк! рамки для змши, оскшьки попит контролюеться комунiкaцiйними шструментами;
• збiльшилaсь лояльтсть до брендiв першо! п'ятрки (тобто нaйвiдомiшим за р!внем спонтанного пригадування);
• середнш час контакту покупця з товаром i, вщповвдно, час прийняття ршен-ня про виб!р скоротився. Значна частка покупщв (до 50 % залежно вщ ринку) приходять в мшце продажу з уже сформованим вибором [1].
Фах1вц1 прогнозують збшьшення ф1нансово1 частки стимулюючих за-ход1в i директ-маркетингу також внаслщок росту защкавленост цими каналами комушкацш невеликих рекламодавщв та збшьшення баз даних i розви-ток маркетингових технологш [2]. BTL може соб1 дозволити нав1ть малий i середнш б1знес, а якщо шдхщ шд1браний правильно, то ефектившсть одного контакту е значно вищою, i рекламодавець може напряму впливати на швид-ке збiльшення збуту.
Основною тенденщею розвитку BTL-зaсобiв в Укрaïнi також вважа-ють змшу формату проведення акцш. Так, aкцiï в мюцях збуту у щ хвилини менш популярш, шж заходи, спрямоваш на формування !мщжу компaнiï та ïï бренд!в. Зростае штерес до трейд-маркетингу, SMS- i партнерського маркетингу. Що стосуеться конкретних товар!в, то найбшьш активними у сфер! BTL-зaходiв вважають пиво та безалкогольш газоваш напо1' (найпопуляршш! акци "купи-ьотримай" чи "купи-ьв!зьми участь").
Також прогнозують, що з ростом конкуренци виробники будуть ак-тившше впроваджувати комплекс BTL-зaходiв, спрямованих на стимулювання уЫх ланок торгового ланцюга - дилер!в, гуртових покупщв, продавщв роздр!бних шдприемств [1].
Висновки. BTL-засоби дають можливють швидко адаптуватися до по-силення конкуренци, тдвищення потреб споживач!в, змш технологш, появи ново!" шформаци, що в останш роки характерно для свгтових ринюв маркетингових комушкацш. Саме тому спостер!гаеться тенденщя ix швидкого розвитку як у свт, так i в Укрш'ш. Серед р!зних BTL-зaсобiв на в!тчизняному ринку переважають акци з! стимулювання збуту в мюцях продажу, що вже
набирають масового характеру, та засоби особисто! комушкаци. Для ринку також характерним е бшьш кiлькiсний, а не яюсний розвиток, хоча в майбутньому прогнозуеться змша ще! тенденцп.
Лiтература
1. "Под чертой" ориентируются все!// Маркетинг и реклама. - 2006, № 5. - С. 27-37.
2. Дьячук И. Анализ применения современных маркетинговых технологий в продвижении товаров// Маркетинг и реклама. - 2006, № 5. - С. 46-49.
3. www.interbiz.ru
4. Итоги рекламно-коммуникационного рынка Украины 2006 года и прогноз развития рынка на 2007 год// Маркетинг и реклама. - 2006, № 12. - С. 51-55.
УДК 656.078.12 Доц. Р.В. Зшько, канд. техн. наук - НУ "Льв1вська
пол1техмка"; пров. тж.-прогр. О.М. Маковейчук-ТзОВ "Б1Т"; тж. В.Г. Ульященко -ПП "€вропрост1рПлюс"
ГРАФОВА 1НТЕРПРЕТАЦ1Я ЗАДАЧ1 КОНТРЕЙЛЕРНИХ
ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Побудовано графову модель контрейлерних перевезень. Прораховано опти-мальн1 умови 'х ефективност1 для м1жнародних перевезень л1соматер1ал1в залежно в1д вх1дних параметр1в, таких як геометр1я задач1 та швидк1сть перевезення.
Ключов1 слова: контрейлерш перевезення, математичне моделювання, зважеш графи, оптим1зац1я на графах.
Assoc. prof. R.V. Zinko-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"; eng. A.M. Makoveychuk - "BIT" Ltd; eng. V.H. Ulyashchenko -
"Evroprostir Plus" Ent.
Contrailer transportations as graph theory task
The given work reconstructs a simplified mathematical model of the international contrailer transportations as graph theory task. The mathematical model investigates the optimum conditions of their efficiency depending on the incoming parameters, such as task geometry and transportation speed.
Keywords: contrailer transportations, mathematic modeling, weighted graphs, graph optimization.
Останн1м часом зростають обсяги м1жнародних перевезень л1сомате-р1ал1в. Проте перевезення носять однонапрямлений характер - в одному нап-рямку перевозяться л1соматер1али, у зворотному напрямку бувають порожн1 ''здки. Тому доц1льно шдняти рентабельшсть таких перевезень нав1ть у ви-падку одностороннього завантаження. Перспективним напрямком такого покращання можуть бути 1нтермодальн1, зокрема контрейлерш перевезення [1]. В дан1й робот1 проведено досл1дження задач1 контрейлерних перевезень в рамках графовоi' штерпретаци.
У зв'язку 1з зростанням обсяг1в м1жнародних перевезень актуальшсть застосування комб1нованих автомоб1льно-зал1зничних перевезень 1стотно зростае. Так у кра'нах Свросоюзу частка 1нтермодальних перевезень (основ-ними серед них е автомоб1льно-зал1зничн1) становить 10-15 % [2].
