Научная статья на тему 'Тема религии в романе А. Кешокова «Лъапсэ»'

Тема религии в романе А. Кешокова «Лъапсэ» Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
685
117
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Бакова З. Х., Выкова Ж. М.

Статья подготовлена на одном из государственных языков РФ – черкесском (кабардинском) и посвящена исследованию характера религиозно-философских концепций, воплощённых в романе А. Кешокова «Лъапсэ» («Корни»). Рассматриваются религиозные аспекты в произведении в свете исламского (мусульманского) вероисповедания.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Тема религии в романе А. Кешокова «Лъапсэ»»

ТЕМА РЕЛИГИИ В РОМАНЕ А. КЕШОКОВА «ЛЪАПСЭ»

© Бакова З.Х.*, Выкова Ж.М.

Кабардино-Балкарский государственный университет им. Х.М. Бербекова,

г. Нальчик

Статья подготовлена на одном из государственных языков РФ - черкесском (кабардинском) и посвящена исследованию характера религиозно-философских концепций, воплощённых в романе А. Кешокова «Лъапсэ» («Корни»). Рассматриваются религиозные аспекты в произведении в свете исламского (мусульманского) вероисповедания.

Дин 1уэхугьуэхэр К1ыщокьуэ А. и «Лъапсэ» романым кьызэрыхэ-

щыр. Адыгэхэр хэкум щ1ик1ыжам хэл1ыф1ыхьауэ ялъытэ муслъымэн дин-ри. Пэжщ, абы и лэжьакГуэхэм ц1ыхухэр къыхураджэ зэпытт Тырку «жэнэт щ1ыналъэм» 1эпхъуэнхэу. Ауэ, дэ дызэреплъымк1э, муслъымэн диным и къыхуеджэныгъэхэр аракъым хэкум ик1ыжа адыгэхэм щхьэусыгъуэ нэхъы-щхьэ яхуэхъуар, абыи и 1ыхьэ зэри1ыгъам шэч хэмылъми. Мы 1уэхур гуры-1уэгъуащэ хъунукъым адыгэм диным хуи1эурэ къек1уэк1а щытык1эр зы мащ-1эк1э нэхъ мыхъуми къыумыгъэнэ1уауэ.

«Лъапсэ» романым къыхощыж адыгэхэм муслъымэн диныр къызэрыха-хьа щ1ык1эр, а диным ахэр зэрыхущытар. Япэрауэ, адыгэхэр дин «фанатик» жыхуа1эм хуэдэу зэи щытакъым. Абы и щапхъэхэр гьунэжу нобэми къок1-уэк1. Псалъэм папщ1э, мажусий диным и зэманыр уигу къигъэк1ыжу нобэми ц1ыхум я1урылъщ «тхьэ» псалъэр. Ди лъэпкъым куэду яхэтщ Щоджэн, Щод-жэнц1ык1у унэц1э зезыхьэхэр. «Тхьэ» псалъэм къик1ыр гурыТуэгъуэщ. Мыд-рейуэ зи гугъу тщ1а Щоджэн, Ш,оджэнц1ык1у псалъэхэр алыджхэм кытхуахьа-уэ щыта чыристан диным и щ1эинхэщ - «поп», «поп къудзэ» кьарыкНыу. Ат1э адыгэхэр сыт хуэдэ дин имытами, ищхьэк1э къызэрыхэдгьэщаши, ар а диным «фанатикыу» бгъэдэувэу щытакъым. Абы щыхьэт тохъуэ мажусий диным, чыристан диным я 1эужьхэри адыгэхэм муслъымэн динми къызэрахьар. Ады-гэм нэхъ тк1ийуэ, нэхъ тек1 имы1эу зэрихьэу щытар «Адыгэ хабзэк1э» дызэд-жэрщ. Арат и псэук1эри, дуней тетык1эри, 1уэху еплъык1эри зэриубзыхур.

МыдэкГэ, муслъымэн диным и гугъу пщ1ымэ, абы ди лъэпкъыр зэры-хущыта щ1ык1эр К1ыщокъуэм и романым на1уэу къыщыгъэлъэгъуащ.

Дэфэрэдж Тыркум зышэ кхъухьым и сабийри щ1ыгъуу къик1уэсык1ыжа иужь къыщыхута къуажэм л1ы щратри ет1уанэу унагъуэ щеухуэ. Ауэ мыб-дежми, щхьэгьусэф1 къыпэщ1эхуами, и насып къикГакъым Дэфэрэдж. Ар зрата Хьэкурынэ гьукГэ бэлыхьт, ц1ыху телъыджэт, ауэ нэгъуэщ1 ц1ыху за-лымым 1эщ1ок1уадэри, Дэфэрэдж ет1уанэу фызабэу къонэ. Хьэкурынэ щигъ-

* Профессор кафедры Литературы и фольклора народов Северного Кавказа.

еиж мaxyэxэp къыщиНуэтэжйэ, aвтоpым диным aдыгэp зэрыхущыт щГыкЬ-ри дeгъэлъaгьy:

«Kъyaжэм дэсхэр куэд щIaтэкъым муслъымэн диным зэрихьэрэ, ихм-ми, япэрей диныр я гум илъти зэчэнджэщaщ, дayэ щIэтлъxьэмэ, нэxъыфI жaIэy. Пaсэpeйxэм я xaбзэт лIap щыщГэплъхьэнум деж и шыyaнэ зэтелъыр иpaшaлIэpэ щГэупщГэу: «Ушэсу дебгъэжьэнумэ, мис, си шыр хьэзырщ», -жaIэy. ЛIaм зыри жимыЬмэ, итIaнэ щIэлъxьэн хуейуэ apaти, щIaлъxьэpт. Xьэкypынэ зек!уэ кIyэм яxэтaкъым, IэщIaгъэлIy къyaжэм дэсaти, Лыгьур жpaIaщ кПыщым щГыхьэу сыджым щэ yaдэкIэ еуэну. Сыдж ву мaкъ щызэxa-хым, хьэдэм бгьэдэт Kъeтay джaщ: «Xьэкypынэ, зэхэпхрэ, уи сыджырщ вур», - жйэу. Ти, хьэдэр кxъaблэм телъу, щIaкIyэ фIыцIэм и щIыIyжкIэ бaщлъыкъ хужь телъыжу яIэтpи дaxaщ...» [5].

Мы пычыгъуэм Iynrnjy къeгъэлъaгъyэ !уэхур щeкIyэкI лъэхъэнэм aды-гэхэм муслъымэн динри aбы и пэкIэ зэpaxьa динри зэxэзэpыxьayэ ягъэзaщ-Iэy зэрыщьггар. Ауэ щыхъукИи, нэxъaпэкIэ зэpытa диным ехьэл^уэ ^an-щтэми, тeкI имыЬу xaбзэ пыухыкЪ гуэрым тету щытткъым, a бзыпхъэм утейынкИэ Iэмaл имыЬу ялъытэу. Абы и щыхьэтщ, зейуэМу шымытa Xьэ-курынэ шыyaнэ къpaшэлIэным и пИэкИэ, сыджым щэ хутеуэурэ ap зэpaгъэвy-ap. Мыбы къыбжеЬ дин xaбзэxэpи Xyэxyм къызэрезэгъым, нэхъ Ьрыхуэ зэрыхъунум хуэдэу къaгъэсэбэпыфy зэрыщыгар.

Мыбдежым тxaкIyэм зи гугъу щищГыр муслъымэн диныр aдыгэxэм кш-хыхьэн щыщIидзaгьaщIэpш. А диным мaшIэypэ бжьыпэр иубыдыну, те-тыгъуэр зыНэригъэхьэну зэрыхущЬкъури xыдолъaгъyэ pомaным. Ауэ зэкЬ муслъымэн динpылaжьэxэм езыхэр зэрыхуейм хуэдэу гyшxyayэ я щхьэр яIэт хъуркъым, сыту жыпЬмэ aбыxэм зи Iyэxy зэpaxyэ диным иджыри лъaбжьэ быдэ a^n» я деж шигьyэтaкъым. Абы къыхэкИыуи псaлъэ къэс xyэсaкъыy, еуэ езыхэм я псaлъэми пшIэ гуэр зэриНэр е и!эн зэрыхуейр къaгъэнэIyэнy яужь итущ тxaкIyэм молэ лэжьaкIyэp зэpыдигъэлъaгьyp. Ар pомaным къых-эмыпГиикИми, теплъэгъуэ щхьэхуэ Цыйухэм xыyмылъaгъyэнкIэ Iэмaл иЬкъ-ым. Псaлъэм пaпшIэ, Kъeтay къyaжэм кь^ых^ Дэфэрэдж Xьэкypынэ ири-тын мypaдкIэ гъyкIэp къышpигъэшaм, aбдeжым щыт молэр, хэт сыт жиЬну-ми нимыгьэсу къэпсэлъaщ:

«- ЛIо, кПыщыр къызыхуэбгъэнэн yимыIэpэ, щхьэ мэждж^1тым укъэ-мыйуэрэ?

Модрейри къэгyзэвaщ, мыpayэ пЬрэ мыбы сыкъыщIишap жыхуиЬу. СыхущГыхьэркъым, ефэнды, къypIэнкIэ соIyэ, сыхущГэмыхьэкЬ. Xэт кшк-Iyэми псынщГэу «сxyзэфIэгъэкI», жeIэpи мэлъaIyэ. Xэт сэшхуэ хуейщ, хэт шaбзэшэм пилъхьэн, хэти пxъэIэшэ жи, мыжурэ жызыНи дaпшэ ухуей, Тэхъ-улъэхъу жыпИэми apaщ. Сэ IитIш сиЬр, - гъyкIэм и йтНыр къишийри raa-pигъэлъэгъyaщ, - Лъэпщ зы Тхьэшхуэм xyэпшылIaщ, сэ си деж ^aR^ псо-ми сpaпшылIy кил^го...» [5].

Мы пычыгъуэ къэтxьaм тxaкIyэм зы теплъэгъуэ цIыкIyкIэ куэд дыдэ щыдигъэлъaгъyфaщ, куэдым щыгъyaзэ дищIaш. Япэpayэ, a^n» къыxaxьэy

Литература

41

щ1адза къудей муслъымэн диным и лэжьакГуэхэм, ищхьэк1э зэрыжытГащи, хуэм-хуэмурэ я щхьэр къа1эту утыкур яубыдыну зэрыхэтыр. Хьэкурынэ къе-зыгьэша Къэтау зыри жимы1э щГыкГэ молэр занщ1эу 1уэхум къыхоуэ, мэжд-жытым къызэрымыкГуэм щхьэкГэ гьукГэм егийуэ. Сыту жыпГэмэ, молэм дежк1э нэхъыщхьэ дыдэр аращ - езым и диныр ц1ыхухэм хьэкъыу яригъэщ-тэнырщ. Ар зы лъэныкъуэу. НэгъуэщГ зы лъэныкъуэк1и а зэманым къызэры-гуэк1 лэжьакГуэжьхэр диным зэрыхущыта щ1ык1эри мы теплъэгъуэ цГыкГум къегъэна1уэ. Гъук1эр мэжджытым кГуэнут, ауэ хущ1ыхьэркъым, лэжьыгъэм къыдэхуэркъым. Ат1эми, Хьэкурынэ хуэдэ лэжьакГуэжьым дежк1э псом япэр диныркъым, ауэ щыхъукГи иджыри зэмыса диныр аракъым, ат1э лэжьыгъ-эрщ. Абы къыдэхуауэ щытамэ, мэжджытми к1уэнут, арщхьэкГэ сыт, къы-дэхуэркъым. Ар Хьэкурынэ ехьэк1-къехьэк1 лъэпкъ хэмылъу къыжеГэ ик1и езыр зэрызахуэм шэч гуэри къытрихьэжыркъым. Ещанэрауэ, мы теплъэгъуэ дыдэм нэ1уасэ дыхуещ1 а лъэхъэнэм ц1ыхум и 1эужьхэр, гупсысэхэр нэхъ зыхуэунэтГауэ щытахэм. Ар къыбжа1э гъукГэм къыхуэкГуэхэр къыщГелъэ-1ухэм: хэт сэшхуэ хуейщ, хэт шабзэшэм пилъхьэн, хэти пхъэ1эщэ, хэти мы-журэ, хэти 1эхъулъэхъу. ГъукГэм ищ1ын хуей хьэпшыпхэм нэрылъагъу къащ! абы щыгъуэ адыгэхэм зауэри мамыр лэжьыгъэри зэдрахьэкГыу зэрьщьгтар, шабзэшэмрэ мыжурэмрэ къадэк1уэу пхъэ1эщэри зэраГыгъар. Апхуэдэ дыдэуи гъукГэм и псалъэхэмк1э къэпщ1энущ а лъэхъэнэм лГыдыгъур куэду зэры-щы1ари - 1эхъулъэхъу щхьэкГэ языныкъуэхэр щ1элъа1уэм ар къытхуегъэна1уэ.

Мыбдежым гум къокГыж адыгэхэм я диным теухуауэ Нэгумэ Шорэ и «Адыгэ лъэпкъым и тхыдэм» щитхар. Нэгумэм абы къыщыхегъэщхьэхукГ алыджхэм къытхуахьауэ щыта диньгм лъэпкъым дежкГэ иГа мыхьэнэр: «Юстиниан и дэрэгьуныгъэм и фГыгъэкГэ Кавказ къуршым къихьа грек духовен-ствэм къыздахьащ мамырыгьэ зыпылъ лэжьыгъэ искусствэмрэ гъэсэныгъ-эмрэ. А лъэхъэнэм яухуауэ хуахь Тхьэ храму ди щГьгм итхэр. Священникхэм ди деж зэрыщеджэр щоджэнщ; епископым-щихънагыц... Епископ, священник кГуэжхэм я пГэкГэ нэгъуэщГ къагъакГуэурэ, греческэ духовенствэр щГэгъ-экъуэну щытыхукГэ, Кавказ къуршхэм чыристан диныр щыгьэгьауэ щы-тащ... Греческэ империер зэхэкъута хъуа нэужь, чыристан диныр къэтГэсхъ-ащ, адрейхэм я пГэкГэ нэгъуэщГ епископхэр къэзыгъэкГуэн зэрыщымыГэм къыхэкГыу Иужь дыдэу ар щагъэкГуэдар 1717 гъэрщ. Тырку сулътГаным и унафэкГэ кърым хъанхэу Давлет-Гирейрэ Хан-Гирейрэ мафГэрэ джатэкГэ муслъымэн диныр къыдагъэщтащ. А лъэхъэнэм щоджэн куэд яукГащ, дин лэжьакГуэу зэрьщыт я дамыгъэ башхэр зэрапхъуащ, ягъэпудауи хыфГадзэж-ри, абы къытекГащ мы псалъэжьыр: «Уи мылъкур зэраупхъуэ щоджэн башхэр зэрызэрапхъуам хуэдэу .»[5].

Нэгумэ Шорэ щыхьэт зэрытехъуэщи, адыгэхэм муслъымэн диныр «ма-фГэрэ джатэкГэ» кърагъэщтащ. ГъэщГэгъуэнщ муслъьгмэн диным ирилэжьэ-ньгр ГэщГагъэ зыхуэхъуауэ, тГэкГуи абы ирилэжьауэ щыта Нэгумэм апхуэдэу зэрыжиГэр. Ауэ щыхъукГи, грекхэм (алыджхэм) къытхуахьауэ щыта диным щотхъу, абы «мамырыгьэ зыпылъ лэжьыгъэ искусствэмрэ гъэсэныгъэмрэ»

ди щ1ыналъэм къызэрахьам папщ1э. Шэч хэлъкъым мыбдежым Нэгумэр нэхъыбэу зэгупсысар диным лъэпкъым къыхуихьа зыужьыныгьэр арауэ зэрыщытым. Алыджхэм къахьа диныр зэхэзыкъута муслъымэн диным езым и тепщэныгьэр адыгэхэм я деж щигъэбыдэн папщ1э, абы алыджхэм лъэпкъым кърага диныр «мамырыгьэ зыпылъ лэжьыгъэ искусствэмрэ гъэсэныгъ-эмри» зыдрагъэхьащ. Мис аращ мыбдежым Нэгумэм игу къеуэр. А псоми драгъэгупсыс К1ыщокъуэм и «Лъапсэ» романным къыхэмып1иик1ыщэу, ауэ купщ1эшхуэ хэлъу къыщигъэлъэгъуа геплъэгъуэ ц1ык1ум.

Къэдгъэсэбэпа литературэр:

1. Бакова З. Х. Кабардинская литература как предмет преподавания. -Н.: Полиграфсервис и Т, 2009. - 195 с.

2. Бакъ З. Лъапсэр псэм и гъунэгъущ // Адыгэ псалъэ. - 1996.

3. Къэжэр Хь. Уэрэд щ1аусыр. - Налшык: Эльбрус, 2008.

4. Къэжэр Хь. Хэкум и уэрэд дахэ // Адыгэ псалъэ. - 1998. - июлым и 22.

5. К1ыщокъуэ А. Лъапсэ: Роман. - Налшык: Эльбрус, 1994. - Н. 400.

ПРИМЕР ЕДИНСТВА ЧЕЛОВЕКА И ПОЭТА

© Бакова З.Х.*, Мамирешева М.Т.*

Кабардино-Балкарский государственный университет им. Х.М. Бербекова,

г. Нальчик

Статья посвящена жизненному и творческому пути поэта А. Кешо-кова и подготовлена на одном из государственных языков РФ - черкесском (кабардинском).

Творчество Алима Кешокова было стремительным движением, тесно связанным с его судьбой, с общественно-идеологической и литературной жизнью нашей страны в ХХ в. А. Кешоков не имеет двух биографий - биографии житейской и биографии писательской. Он являет собой пример единства человека и поэта. Жизнь и поэзия сливались у него в одно целое. Факты жизни становились у Кешокова фактами творчества. В свою очередь, поэзия определяла его судьбу.

ШУМ ЛЪЭСЫР ГЪУЭГУМ ЩЫДЭМЫХЪУ

Сэрщ зи вагуъэ имыжынур -Сыхьэт махуэм къыдалъхуар.

К1ыщокъуэ Алим

Юыщокъуэ Алим Пщымахуэ и къуэр 1914 гъэм Щхьэлыкъуэ къуажэм къыщалъхуащ. Зэра1уэтэжымк1э, Алим и адэ Пщымахуэ хьилмышхуэ и1ащ,

* Профессор кафедры Литературы и фольклора народов Северного Кавказа.

* Магистрант.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.