CC BY
31Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 4. Часть 1. С.38-43.
УДК 316.070
Телекритика як pi3HOB^q медiакритики: функцюнальы й тематичн аспекти
Сул/'м А.А.
В cmammi розглядаеться телекритика як р1зновид мед1акритики, визначаеться и роль та особливостi в сучасному cerni. До^джуються особливостi матерiалiв телекритики. Аналiзуютьcя оcобливоcтi телекритики в Украгт. Обгрунтовуеться необхiднicть розвитку телекритики з метою покращення медiакомпетентноcтi.
Ключовi слова: медiакритика, телекритика, телебачення, медiаоcвiта, мас-медiа.
Актуальтсть звернення до телекритики як pi3HOB^4y медiакритики зумовлена багатьма чинниками, до яких можна вщнести: високий рiвень споживання телевiзiй-но! продукцп, значний вплив телебачення на особистють, перенасичешсть телевiзiй-ного простору негативною шформащею, щеолопчну й аксюлопчну роль телебачення у суспшьсга, його вплив на формування суспшьно! думки.
На значну увагу з боку медiакритики телебачення заслуговуе через те, що воно е загальнодоступним та найбiльш затребуваним з ушх ЗМК.
Метою дано! розвiдки е аналiз телекритики як рiзновидy медiакритики, визна-чення 11 ролi та особливостей.
Мета дослщження зумовила наступш завдання:
1. Визначити роль телекритики та медiакритики в сучасному свт.
2. Охарактеризувати значення телекритики як рiзновидy медiакритики.
3. Проаналiзyвати особливост телекритики в Укра!ш.
Об'ектом розвщки е телекритика. Предметом - li фyнкцiональнi й тематичнi осо-бливосп.
Дiяльнiсть ЗМК у рiзних аспектах вже давно е об'ектом пильно! уваги з боку на-уковщв. Так, фyнкцiональнiсть мас-медiа розглядаеться в роботах росшських авто-рiв - I.I. Засурського, Ю.Качанова, В.П. Конецько! та О.В. Соколова. Вагоме мюце в сучасних розробках iз сощальних комyнiкацiй посiдае теорiя "шформацшного сус-пшьства", яка спираеться на теорда глобатзаци i в межах яко! дослiджyеться роль масово! комушкаци. Тут слщ вiдзначити роботи О.Вартаново!, Е.Андрунас, М. Зем-ляново!, Г.Вебстера. Теоретичш основи вивчення ЗМК закладенi у працях укра!н-ських дослiдникiв В^зуна, В.1ванова, 1.Михайлина, Г.Почепцова. Р.Шпорлюк наводить фактичш параметри дiяльностi ЗМ1 в Укра!ш. Укра!нсью вченi Н.Костенко, С.Макеев, А. Клетков, М. Томенко аналiзyють полiтичнy роль ЗМ1 в укра!нському сyспiльствi.
Потужний напрям медiакритики, до фyнкцiй яко! входить просв^ництво в галу-зi медiаграмотностi, розвиваеться сьогодш в Укра!ш. Зокрема, вш представлений працями Б.Потятиника, С.Квiта, А.Бойко, Л.Павлюк, Н.Габор.
Медiакритика як дослщницький напрям, що вивчае дисфункци ринково! орiента-ци жyрналiстики, представлена у робот В.Д. Фатимшо!. Телевiзiйнiй критищ присвя-
Телекритика як рiзновид медiакритики: функцiональнi й тематичнi аспекти
ченi окремi роздши у роботах С.Муратова, Г.Кузнецова, В.Прозорова, О.Чиненово1. Росiйський дослiдник Р.П. Баканов, дослщжуючи напрями телекритики, подiляе И на рецензуючу, анонсуючу, описову, коментуючу, критику з полiтичним акцентом, «жовту» критику [1].
Доволi значний вклад у дослщження медiакритики, як галузi журналютсько1 практики, внесли i медiакритики-практики, що порушують це питання на сторшках видань «Телекритика» та «МедiаКритика» - Н. Лiгачова, О. Довженко, С. Тримбач та багато шших. Газета «День» та журнал «Телерадюкур'ер» перюдично публiкують матерiали, де розглядаеться вплив ЗМК на рiзнi категорп телеглядачiв.
Вплив телебачення на особистють дитини, зокрема на 11 моральне становлення, розглядаеться у працях сучасних науковщв Е. Помиткiна, Б. Потятиника, С. Сарапу-лово!, М. Фщули, Л. Чорно! та iн., як поряд з позитивними впливами телепередач, звертають увагу на формування ними у сучасних дтей та молодi жорстокостi, праг-нення до красивого життя будь-якою цiною, культивування почуття помсти тощо. Л Чорна зазначае, що телебачення "...розмивае уявлення про реальний свiт, заважае читанню книг та ^рам, якi формують фантазда, соцiалiзацil, розвитку мислення, ар-гументацп, спiлкуванню, замiщае iншi продуктивнi види дiяльностi" [14, 52].
Для сучасного св^ характерним е зростання кшькосп та значення шформаци, поява нових мас-медiа, а також становлення шформацшного суспiльства. Таким чином, особистють стикаеться з величезним масивом шформаци, орiентуватися в якому без попередньо! пiдготовки е надзвичайно складно. Украшсью реали свiдчать, що телебачення, з-помiж iнших ЗМК, посiдае провiднi позицп. Телебачення на сьогоднi е невщ'емним елементом середовища, у якому функцюнуе людина. Без телебачення сьогоднi важко уявити життя людини. Вже ш в кого не викликае сумшву той факт, що телебачення впливае на становлення особистосп, формування цшнюних орiентирiв. Питання тiльки лишаеться в тому, який вплив переважае позитивний чи негативний. З огляду на це, телевiзiйна критика мае допомагати глядачам орiентуватися в теле-вiзiйному простор^ вiдмежовувати якiсну телепродукцiю вщ неякюно1.
Телекритика - це нове поняття. Тривалий час матерiали з критикою телебачення практично не виокремлювалися iз загально1 маси текстiв критично1 спрямованостi i публiкувалися, не вщмежовуючись вiд лтературно1 критики, театрально1, музично1, кiнокритики тощо. Питання телекритики не коректно розглядати вщокремлено вiд бшьш масштабного поняття медiакритики.
Якщо вести мову про цш медiакритики, то потрiбно зазначити И роль у форму-ваннi культури спiлкування зi ЗМК, критично1 рефлекси щодо медiапродуктiв, вмш-ня аудиторп самостiйно аналiзувати, iнтерпретувати i оцiнювати медiатексти, а також у володшш рiзними формами самовираження за допомогою медiатехнiки.
Медiакритика спрямована на виявлення рiвня адекватносп та повноти вiдображення соцiальних явищ i процесiв у ЗМК при сшввщнесенш з об'ективною реальнiстю картин й образiв дiйсностi, сформованих засобами масово1 iнформацil; аналiз стану медiасередовища; визначення рiвня професiоналiзму, вiдповiдностi ЗМК професшним стандартам. Таким чином, медiакритика визначае мiру соцiального реалiзму засобiв масово1 iнформацil. Саме вiн е важливою умовою ефективно1 адаптацil аудиторп до умов суспiльного середовища [9, 138].
Телевiзiйна критика - це спошб оцiнювання телебачення, тлумачення явищ та процешв, якi вiдбуваються в свт, шляхом !х аналiзу та обговорення. Потрiбно зазначити, що телевiзiйна критика, подiбно лiтературнiй, не вщразу була усвiдомлена як професiйний вид мовленнево1 та соцiокультурноl дiяльностi. З появою книги В. Саппака «Телебачення та ми» телекритика набула бшьш чгтко1 форми. В другш половиш 1960-х рокiв була створена Рада з теорп i критики телебачення при Союзi кiнематографiстiв СРСР.
Доволi тюно спiвiснують поняття телевiзiйно! критики i кiнокритики. Кшокритика сформувалася ранiше, анiж телевiзiйна критика. Одним i3 найперших кiнокритикiв був М. Горький. Зауваження М. Горького були спробою проаналiзувати побачене. Письменник звернув увагу на головне в кiнематографiчному видовищi - можливiсть передавати рух, фшсувати плиннiсть реального життя.
Однак у перших рецензiях кшематографу раннього перiоду не було анатзу особливостей кiно як нового виду видовища. До питань кiнематографiчно! специфши i практики li дослiдження в кшокритищ зверталися i режисери. Одним з перших таких режисерiв був Л. Кулешов. Практики кшо намагалися самостiйно аналiзувати суть не тшьки кiно, але й внутрiшнi мехашзми ди кiнокритики [12]. Отже, можна говорити про те, що кшокритика е невщ'емною частиною телекритики, оскшьки кiно важко вiддiлити вiд телевiзiйного ефiру. В подальшому телекритика мала можливють користуватися напрацюваннями кiнокритики та використовувати методи аналiзу кiнофiльму для оцшювання телепродукци.
На сьогоднi телекритика користуеться напрацюваннями кшокритики, але з огляду на сучасш тенденци розвитку телебачення. 1нформацшним приводом для журналютських матерiалiв е поди, якi вщбуваються на телеканалах, безпосередньо телевiзiйна продукщя, окремий журналiст, ведучий.
Розглянемо поняття телевiзiйно! шформаци та особливостi подачi телевiзiйно! шформаци. Телевiзiйна iнформацiя, впливаючи на розум i почуття людей, бере участь у формуванш громадсько! думки, породжуе конкретну реакцiю, що спонукае до суспшьно! ди. «Телевiзiйна iнформацiя - це частина переданих телевiзiйною системою матерiалiв, якi мютять вiдображенi через передавальний канал вщомосп про актуальнi, суспiльно значущi поди, факти i процеси нашого життя, формують громадську думку, беручи участь в управлшш свiдомiстю та поведшкою людей» [7, 61].
У працях росшського журналiстикознавця О. Короченського зазначено подш ме-дiакритики на три рiзновиди: академiчну, професiйну та масову. Щодо телекритики як рiзновиду медiакритики також можна застосовувати дану класифшащю. Хоча дослiдниця О. Чшенова говорить про те, що бшьш доречно говорити про два види телевiзiйно! критики: науково! (згiдно робгг О. Короченського, «академiчноi») та телекритики в засобах масово! шформаци [9].
Постае питання: яких тем торкаеться телекритика? Звернемося до окремих публ> кацiй «Телекритики», де йдеться про особливосп подачi телевiзiйно! шформаци та li сприйняття. «Телекритика» - це журнал дискусш про медiа. Головнi теми журналу
- критичний аналiз вiтчизняного та закордонного медiапродукту, проблеми бороть-би за свободу слова, поди на ринку ЗМ1. Роздш «Критика» подiляеться на наступ-нi пiдроздiли: «Критика телепрограм», «Критика телекшо», «Критика телеканалу», «Очима глядача», «Column». Наведемо деякi приклади з публшацш в «Телекритицi». Так, в шдроздш «Column» можемо ознайомитися зi статтею пiд назвою: «Велика пол^ика й маленькi лiтератори» вiд 09.04.2012. В статп йдеться про один з випус-кiв телепрограми «Велика пол^ика»: «Минуло! п'ятницi однiею з тем ток-шоу на «1нтерЬ> була проблема юнування в однiй краш двох лiтератур: укра!номовно! та росшськомовно].'. У студi! програми «Велика полггика» зiбралися експерти. Точнiше, персонажi, котрих ведучий та менеджмент програми призначили на роль експертв. Уточнення важливе, як ми це побачимо даль..». Далi йдеться про некомпетентнiсть експертв, якi знаходилися в студi!: «Проте задум програми, вочевидь, у тому й поля-гав, щоб розглядати укра!нську лiтературу виключно в межах стереотипу двох мов i двох культур. I жоден iз експертв нiчого на це не заперечив, продемонструвавши тим або свою некомпетентшсть, або небажання конфлiктувати з упорядниками програми
- бо ж шшого разу ще й у телевiзор не запросять, який жах...»[4].
Телекритика як рiзновид медiакритики: функцiональнi й тематичн аспекти
В данiй статтi подаеться матерiал критичного характеру, що стосуеться перш за все конкретного випуску програми, який присвячено проблемi iснування в однiй кра-1ш двох лiтератур: укра1номовно1 та росшськомовно1. Та треба зазначити, що автор подае свое бачення не тшьки тематики конкретного випуску програми, але й зачшае питання полiтики телеканалу.
У шдроздш «Критика телекiно» подаеться огляд новин кшосв^у, аналiз кшопро-дукци. Так, можемо прочитати в статп «Казка про вiйну з сумним кшцем» на НТВ, 22 червня: ^Насправдi до жодного табору ГУЛАГу нiмецькi вiйська не тдходили i не вступали в контакт iз його контингентом; звiсно, НКВД використовував зеюв на будiвельних роботах у прикордонних та прифронтових зонах, але то були спещальш робочi бригади й оргашзаци. Що ж стосуеться десанту на узбережж Бшого моря, то автор фiльму, схоже, не розумiе, яка це складна рiч - висадити морський десант, бодай i тактичний, тим бшьше, за сотнi кiлометрiв вiд лши фронту, тим бiльше - на Ивночт. .Отож у цьому сенсi геро1чш бойовi ди зекiв пiд проводом журналюта Донцова улiтку 1941 року виглядають щонайменше казкою» [5].
Наведений текст демонструе те, як автор коментуе розбiжностi мiж юторични-ми подiями та фактами, яю вiдображенi фiльмом. Автор стверджуе, що фшьм ви-кривлюе iсторiю i в дрiбних деталях i в загальному. Крiм цього, в статп наводяться конкретнi приклади iсторичних викривлень, яю на думку автора е досить суттевими.
Також критичних огщщв зазнають i телеканали. Так, змша полiтики телеканалу ТОН1С знайшла свш вiдгук в статтi ««Пазiтiфф» аж пре!». Зокрема, у нiй зазначаеть-ся: «ТОН1С повнiстю вiдiрвався вщ укра1нських реалiй i став таким собi шопланет-ним гетто посеред розбурханого телепростору» [8].
Отже, можна говорити про те, що видання «Телекритика» аналiзуе та вiдмiчае те, що вщбуваеться в телевiзiйному свт i оперативно дае свою оцшку тим чи iншим подiям або явищам. Проблематика таких матерiалiв визначаеться, як правило, за со-щальною значущiстю подiй чи явищ.
Академiчна медiакритика зорiентована на бiльш узагальнений аналiз, вона харак-теризуе тенденци в свiтi телебачення, робить висновки про його вплив.
Так, наприклад, дослщники видшяють цiлий ряд негативних наслiдкiв перегляду телепередач дiтьми.
Серед аксюлопчних проблем зазначають:
- формування неправильних цiннiсних орiентирiв [10]. Дослщниками було з'ясовано, що позитивний вплив мас-медiа на формування цiннiсних орiентацiй мож-ливий лише за умови цшеспрямованого виховного впливу. Однак якщо оцшити ситу-ацiю реально, часто ш школа, нi батьки не допомагають дiтям правильно сприймати телевiзiйнi образи;
- культивування почуття помсти у дгтей та молодi унаслщок перегляду рiзнома-нiтних бойовикiв [6].
Серед сощально-поведшкових проблем виокремлюють:
- нездатшсть вирiзняти вiртуальну реальнiсть стосовно реальное' дiйсностi [3], що з'являеться внаслiдок пасивного та некритичного сприйняття iнформацil;
- формування стереотипiв щодо певних професiй, людей рiзного в^ та статi, здо-рових та з певними фiзичними i психiчними вадами тощо; стереотипiв поведiнки [15];
- зникнення дистанц^ у спшкуванш з людьми, почуття стають примгтивними, а поведiнка мае тенденцiю до безцеремонносп [6];
- проблеми, що виникають унаслщок перегляду сцен насилля: здатшсть телебачення навчати агреси [14; 15];
- формування образу навколишньо1 дiйсностi як жорстоко1 та зняття заборон щодо агресивно1 поведшки, внаслiдок чого у дiтей та шдл^юв спостерiгаеться "де-табуйована" поведшка[14];
- формування вельми дивних щеатв чи взiрцiв для наслщування (позитивний герой бойовика, на загал, стрiляе чи вбивае учетверо бiльше, нiж герой негативний) [11];
Формуванню агресивносп у дитини сприяють також звуковi та кольоровi ефекти [3], що можуть впливати на И психiчне здоров'я. Психiчнi проблеми:
- зображення на екраш не сприяе формуванню просторового та кольорового зору, тобто не дае уявлення про перспективу, вщдаленють об'екпв один вщ одного, а також про тоню вщтшки кольорiв [15], а тому не сприяе розвитку
сприймання;
- перегляд телепередач надае спрощений шлях одержання знання: замiсть того, щоб читати, дитина вщдае перевагу перегляду екрашзованих творiв [2]. Саме тому сприйняття телевiзiйних образiв не сприяе розвитку уяви дтей та шдл^юв.
Висновки. Таким чином, дослщження особливостей i закономiрностей телебачен-ня - завдання надзвичайно важливе, оскшьки цей ЗМК зараз перебувае на стади активного розвитку: розширюючи i поглиблюючи вплив на суспшьне життя, збагачую-чись i удосконалюючись, воно набувае нових форм, вщкривае в собi новi можливостi.
Телебачення у процес становлення й розвитку вщнайшло власнi, специфiчнi за-соби i методи iнформацiйного, публiцистичного та художнього вiдображення дш-сностi. Телекритика е своерщним орiентиром, який мае допомагати орiентуватися в телевiзiйному простора Задля покращення медiакомпетентностi аудитори мае впро-ваджуватися медiаосвiта. Саме медiаосвiта спроможна навчити критичному сприй-няттю медшно1 продукци. Тому медiакритика мае бути спрямована на тдтримку ме-дiаосвiтнiх проектiв.
Список лiтератури
1. Баканов Р.П. Телевидение сквозь призму газет 1990-х годов/ Р.П. Баканов : дисс. канд. филол. наук. - Казань, 2006. - 248 с.
2. Бшенко Т. Слово i процес тзнання / Т. Бшенко// Людинознавчi студи:
Зб. наук. праць Дрогобицького державного педагопчного ушверситету
iменi 1вана Франка / ред. кол. Т.Бшенко та iн. - Дрогобич: Вимiр, 2001.
- Випуск четвертий. - С. 34 - 43.
3. Бовть О. Комп'ютерш при та дитяча агресившсть: випадковий взаемозв'язок чи прикра закономiрнiсть? / О. Бовть // Педагопка i психологiя. - 2002. - № 1 - 2. - С. 110 - 116.
4.Грабовський С. «Велика пол^ика» й маленью лгтератори [електронний ресурс] /С. Грабовський// Телекритика 09-04-2012. Режим доступу: http://www.telekritika.ua/ media-continent/kritika/column/2012-04-09/71061
5. Грабовський С. Казка про вшну з сумним кiнцем [електронний ресурс] /С. Грабовський// Телекритика 22-06-2012. Режим доступу: http://www.telekritika.ua/media-continent/kritika/telekino/2012-06-22/72805
6. Губенко О. "Нiмий ефiр" 10 годин телесеансiв на тиждень
знижують творчий потенцiал на чверть/ О. Губенко // День. - 2003. - № 201. - 7 листопада. - С. 17.
7. Дмитровський З.С. Телевiзiйна журналютика/ З.С Дмитровський. - Львiв: ПА1С, 2009. - 224 с.
8. Долженкова I. «Пазтфф» аж пре! [електронний ресурс] /I. Долженкова // Телекритика 22-06-2012. Режим доступу: http://www.telekritika.ua/media-continent/kritika/ telekanaly/2012-06-18/72688
9. Короченский А.П. «Пятая власть»?Феномен медиакритики в контексте информационного рынка / А.П. Короченский. - Ростов: Международный ин-т журналистики и филологии, 2002. - 272 с..
Телекритика як pi3HOB^4 MeAiaKp^rn^: функцiональнi й тематичн аспекти
10 .Помиткiн Е. Духовний розвиток учнiв у системi шкшьно! освiти: Наук.-метод. посiбник. / Е. Помиткш - К.: 1ЗМН, 1996. - 164 с.
11. Потятиник Б. Медiа: ключi до розумшня. / Б. Потятиник- Львiв: ПА1С, 2004. - 312 с.
12. Саенкова Л.П. Опыт целостного анализа фильмов в кинокритике 80-х годов: авторефер. дис. на соискание научн. степени канд.. фшол. наук спец. / Л.П. Саенкова / Моск. гос.ун-т им. М. Ломоносова. - М., 1990.- 21с.
13. Суббота М. Социальные представления аудитории: средства массовой коммуникации и формирование повседневного знания /М. Суббота //Методолопя, теорiя та практика сощолопчного аналiзу сучасного сустльства: Зб. наук. праць. - Харюв: Видавничий центр Харювського нащонального унiверситету iм. В.Н. Каразша, 2002. - С. 587 - 588.
14. Чорна Л. Психолопчний вплив телебачення на дтей i
Дорослих / Л. Чорна // Директор школи, лiцею, пмназп. - 2002. - №4. - С. 48 - 52. 15 Чорна Л. Чи дивитися дитиш телевiзор? / Л. Чорна // Дошкшьне виховання. - 2003. - № 11. - С. 21 - 23.
Сулим А.А. Телекритика как разновидность медиакритики: функциональные и тематические аспекты // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. 38-43.
В статье рассматривается телекритика как разновидность медиакритики, определяется ее роль и особенности в современном мире. Исследуются особенности материалов телекритики. Анализируются особенности телекритики в Украине. Обосновывается необходимость развития телекритики с целью улучшения медиакомпетентности.
Ключевые слова: медиакритика, телекритика, телевидение, медиаобразование. масс-медиа.
Sulim А. Televisioncritic as a kind of mediacritica: functional and thematic aspects
// Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P.38-43.
In the article the TV-critica as a variety of mediacritica society is determined. The televisioncritic role especially in the modern world is considered. The features of materials televisioncritic are studied. The features of televisioncritic in the Ukraine are analyzed. The necessity of improving the televisioncritic for the purpose of mediacompetence are substantiated.
Keywords: mediacritica, televisioncritic television, mediaeducation, mass-media.
Поступила до редакци 20.09.2012 р.
