CC BY
59тації у просторі (у дівчаток 4 років зниження складає - 58,92%, 5 років - 57,55%, у хлопчиків відповідно - 58,45% та 58,86%) та здібності зберігати статичну рівновагу(у дівчаток 4 років - 55,12%, 5 років
- 49,77%, у хлопчиків відповідно - 54,24% та 49,06%). Різниця в показниках дітей даної категорії суттєва, розходження статистично достовірні (Р<0,05).
Зниження розвитку здібності до орієнтації у просторі можна пояснити тим, що проявлення та розвиток просторового орієнтування у значній мірі залежить від швидкості сприйняття та оцінки просторових умов дії, яка досягається на основі комплексної взаємодії аналізаторів, серед яких, як відомо, провідна роль належить зоровому. Проте недостатність її у дітей з порушенням зору - результат не тільки патологічних порушень, але є наслідком гіподинамії(2).
Низький рівень розвитку здібності до збереження статичної рівноваги у дітей з вадами зору можна пояснити тим, що у дітей дошкільного віку з вадами зору не сформовані зорово-рухові взаємозв’язки, відсутнє вміння підтримувати тіло у визначеному положення, а також труднощі у просторовому орієнтуванні, що негативно впливає на оволодіння функцією збереження рівноваги(І).
Висновки.
1. Проведений нами експеримент показав, що діти середнього та старшого дошкільного віку з порушенням зору за всіма координаційними здібностями відстають від параметрів здорових однолітків. Зниження розвитку складає у дітей 4 років - 25 - 61%, у дітей 5 років - 25 - 63%. Найбільше відставання від показників здорових дітей виявлено за показниками тестів, які відображають рівень розвитку здібності до орієнтації у просторі та здатності зберігати статичну рівновагу.
2.Недостатня кількість наукових досліджень з проблеми порушення координаційних здібностей у дітей дошкільного віку з вадами зору, що суттєво знижує ефективність методики розвитку, формування та удосконалення координаційних здібностей у дітей з депривацією зорового аналізатору. Проте розвитком координаційних здібностей у дітей даної категорії треба керувати, враховуючи, особливості діагнозу та глибини захворювання, вік, а також психоемоційний стан дитини, використовуючи фізичні вправи координаційної спрямованості з метою подолання та попередження виникнення вторинних порушень у руховій сфері, виховання позитивного ставлення до здорового способу життя та зміцнення здоров’я дітей.
Проблемі розробці науково обґрунтованої методики розвитку координаційних здібностей у дітей 4-5 років з порушенням зору в умовах спеціалізованих дошкільних навчальних закладів присвячені наші подальші дослідження.
Література.
1. Сековец Л.С. Коррекционно-педагогическая робота по
физическому воспитанию детей дошкольного возраста с нарушением зрения. - Нижний Новгород2001. - 168 с.
2. Теория и организация адаптивной физической культуры: учебник. В 2 т., Т. 2: Содержание и методика адаптивной физической культуры и характеристика ее основных видов/ Под общей ред. проф. С.П. Эвсеева. - М.: Советский спорт, 2005. - 448 с.
3. Яримбаш К. С. Педагогічні основи корекції рухової сфери слабозорих підлітків засобами плавання: Автореф. дис... канд. пед. наук 13.00.03. - К., 2006. - 22 с.
4. Cheatem, Billyc Ann Physical Activies for improving children’s learing and behaviour: a guide to sensory motor deveiopment. -Washington, 2000. - 340 p.
5. Krystyna Gawlik, Anna Zwierzchowska Chosen coordination abilities in blind children and youth// Coordination Motor Abilities in Scientific Research: Monography/ Ed. I. Sadowski: International Associational of Sport Kinetics. - Biala Podlaska, 2005. - 468 p.
Надійшла до редакції 20.04.2007р.
ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Вохмяніна І.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті розглядаються проблема створення технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури визначено стан даної проблеми в сучасних дослідженнях, а також окреслені головні структурні складові розробленої технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Ключові слова: технологія, вчитель, стиль, педагогіка, індивідуальний.
Аннотация. Вохмянина И.В. Технология формирования индивидуального стиля педагогической деятельности будущего учителя. В статье рассматриваются проблема создания технологии формирования индивидуального стиля педагогической деятельности будущего учителя. На основе проведенного анализа психолого-педагоги-ческой литературы, определено состояние данной проблемы в современных исследованиях, а также представлены основные структурные составляющие разработанной технологии формирования индивидуального стиля педагогической деятельности будущего учителя.
Ключевые слова: технология, учитель, стиль, педагогика, индивидуальный.
Annotation. Vokhmyanma I.V. Technology of formation of individual style of pedagogical activity of the future teacher. This article is dedicated to the problem technology of formation individual style of prospective teacher as important component of their professional competence in a pedagogical educational establishment. The central aim of this paper is to present a detailed analysis of the essence and basic kinds of the pedagogical conception “technology of formation individual style of a prospective teacher”. Key words: technology, the teacher, style, pedagogics, individual.
Вступ.
У зв’язку з орієнтацією вищої школи України на освітню концепцію Болонського процесу, відбувається перебудова навчального процесу у вищому навчальному закладі, змінюється векторна спрямованість педагогічних завдань. Сучасне суспільство, що залежить від мінливого потоку інфор-
мації, вимагає пошуків нових принципів навчання. Головні вимоги до педагогічних кадрів та рівнів їхньої підготовки знайшли відображення в урядових документах , а саме: в законі України “Про освіту”, державних національних програмах “Діти України” та Національній доктрині розвитку освіти. Згідно ціх документів, освіта сьогодні сприймається як соціальна цінність, як фактор підвищення професійного росту і якості життя; ефективність педагогічної праці прямо залежить від мобільності реакції вчителів на професійні інновації.
Сучасна концепція освіти передбачає формування людської особистості яке включає виховання, навчання, розвиток. У зв’язку з цим формулюються сучасні освітні завдання: навчити вчитися, виховати прагнення до самостійного розвитку, до самовдосконалення, самореалізації й самоактуалі-зації протягом життєвого шляху [2; 8].
Послідовне здійснення окреслених завдань відбувається в умовах навчально-виховної діяльності педагогічного вищого навчального закладу, тому що “майбутньому вчителеві необхідно опанувати принципом саморозвитку, інакше він не зможе надавати іншим допомогу в цьому процесі” [1:333]. Тому цілком зрозумілою є особлива увага, що приділяється останнім часом науковцями, методистами, педа-гогами-практиками питанням формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Зокрема це стосується професійної підготовки вчителів музики. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя, який веде уроки музики, суттєво впливає на загальну культуру та розвиток особистості їх вихованців.
Проблема індивідуального стилю педагогічної діяльності досліджувалася науковцями як в нашій країні, так і за кордоном. Вагомий внесок в розробку цього поняття зробили А. Адлер, Л. Андрюхіна, С. Вершловський, В. Григор‘ян, Л. -Дорфман, В. Загв‘язінський, О. Зімняя, I. Ісаев, Е. Клімов, Л. Лесохина, Л. Макарова, А. Маркова, В. Мерлін, Л. Подимова, В. Посталюк, В. Сласть-онін, Е. Устюгова, М. Щукін [6; 7].
Проблемами розробки педагогічних технологій займалися В.Беспалько, С.Гончаренко, І. Дічковська, В. Євдокимов, І.Зязюн, О.Падалка, О. Пехота І.Прокопенко, Г. Селевко та інші вчені [3;4; 5;9].
Культурно-стилевий підхід, який розроблено у сучасних наукових працях, створює сприятливі умови для формування у вчителів професійно-педагогічних якостей, які допомагають керувати процесом навчання й виховання, визначають рівень загальної культури особистості вчителя та його професійної компетентності. Але формування індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музики окремо не розглядалися.
Коло питань, пов’язаних із формуванням індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, є дуже об‘ємним та різноманітним. Важливою частиною наукового дослід-
ження цієї проблеми є розробка технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є обґрунтування технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.
Результати досліджень.
Розробці технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх вчителів музики сприятимуть теоретико-методо-логічні засади особистісно-орієнтованого підходу. З’ясовано, що особистісний підхід - це методологічний інструментарій, розробка якого спирається на синтез видобутих психологічною та педагогічною наукою закономірностей функціонування та розвитку особистості. Технологізація особистісно-орієнто-ваного освітнього процесу, що відбувається через різноманітні технології навчання, передбачає спеціальне конструювання дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій, навчального діалогу, форм контролю за розвитком особистості студента-музи-канта в ході музично-педагогічної підготовки.
За даними науково-педагогічної літератури структуру будь-якої технології навчання утворюють: а) концептуальна основа; б) змістова частина, яка охоплює: постановку, уточнення, формулювання цілей щодо досягнення результатів; зміст навчального матеріалу; в) процесуальна частина, до складу якої належать такі компоненти: організація навчального процесу відповідно до поставлених цілей; методи і форми навчальної діяльності студентів та діяльності викладачів; управління навчальним процесом (оцінювання поточних результатів, корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей); заключна оцінка результатів [3; 4]. Це необхідно враховувати при розробці технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх вчителів музики.
Таким чином, концептуальна частина технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики базується на основних положеннях сучасних освітніх та педагогічних технологій, що визначають стратегію і тактику розвитку вищої педагогічної освіти. Технологізація особистісно-орієнтованого освітнього процесу при формуванні індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх вчителів музики повинна бути спрямована на формування культури життєдіяльності осбистості вчителя, зокрема у галузі професійної діяльності, через стимулювання притаманних йому індивідуальних характеристик. Вона передбачає спеціальне
конструювання педагогічного матеріалу, розробку методичних рекомендацій до його використання, застосування навчального діалогу, запровадження різноманітних форм контролю, а головне, самокон-
тролю за особистісним розвитком кожного студен-та-музиканта під час підготовки до музично-педагогічної діяльності.
При розробці змістової частини технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх вчителів музики ми виходили з поглядів вчених, які стверджують, що структура будь-якої технології визначається наявністю програми, спрямованої на розв’язання певної проблеми, заданим алгоритмом як системою послідовних операцій на шляху досягнення результату, а також певним стандартом, критеріями успішності [9]. У межах дослідження технологія викладена у розробленій нами програмі спецкурсу “Індивідуальний стиль педагогічної діяльності сучасного педагога”. Проте, формування індивідуального стилю педагогічної діяльності студентів-музикантів відбувається не тільки у процесі вивчення даного спецкурсу, а й під час засвоєння дисциплін музично-педагогічного циклу, що складають основу професійної підготовки майбутніх вчителів музики.
Вченими запропоновані такі ознаки науко-во-обґрунтованої технології: розподіл процесу на взаємопов’язані етапи; координоване і поетапне виконання дій, спрямованих на досягнення необхідного результату (мети); однозначність виконання включених в технологію процедур і операцій, що є вирішальною умовою досягнення результатів, адекватних поставленій меті [7:33].
Ефективне вирішення висунутих педагогічних завдань можливо за умови цілеспрямованого застосування комплексу науково-обґрунтованих етапів, розробка яких базується на основних положеннях теорії діяльності (Л. Виготський, А. Леонтьєв, С.Рубі-нштейн) та особистісно-орієнтованого підходу.
Нами визначено наступні етапи формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх учителів музики: інформаційно-діагнос-
тичний (підготовчий); змістовно-процесуальний (основний); аналітично-підсумковий (заключний).
На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень (В. Денісенко, З.Кокаревої, І.Лушнікова, В.Сластьоніна), для кожного етапу технології були визначені компоненти процесу формування індивідуального стилю педагогічної діяльності: мотиваційно-інформаційний; когнітивно-гносеологічний, емоційно-рефлексійний, оцінно-прогностичний та регуляційно-корекційний, за якими можливо обґрунтувати відповідні рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх вчителів музики:
Перший етап - інформаційно-діагностичний - етап діагностики природних стилевих та фахових задатків, пов‘язаний із виявленням первісного рівня сформованості індивідуального стилю та схильності до певної стратегії педагогічної діяльності. Цей етап спрямований на створення інтересу до формування індивідуального педагогічного стилю майбутніх учителів музики й розвитку в них процесу рефлексії як основних засобів стимуляції й
мотивації майбутньої професійної діяльності через створення інформаційно-діагностичних, самодіагно-стичних ситуацій.
Завданнями першого етапу згідно основних компонентів процесу формування ІСПД майбутнього вчителя музики є:
мотиваційно-інформаційний компонент -інформування щодо поняття ІСПД та виявлення інтересу до формування ІСПД, розвиток первинної мотивації та стимуляції щодо процесу формування ІСПД вчителя музики; когнитивно-гносеологічний компонент - оволодіння інформацією про фахову та стильову діагностику, вивчення своїх індивідно-психолог-ічних особливостей та природних педагогічних задатків; емоційно-рефлексійний компонент - аналізування своїх індивідно-психологічних особливостей та природних педагогічних задатків, визначення відношення щодо місця індивідуального стилю вчителя музики у цілісній системі музично-педагогічної діяльності, усвідомлення залежності позитивного самовизначення у професії вчителя музики від успішно сформованого ІСПД; оцінно-прогностичний компонент - формування вміння правильно оцінювати свої індивідно-психологічні особливості, природні задатки та нахили щодо педагогічних стилів; регуляційно-корекційний - первинна корекція індив-ідно-психологічних особливостей, природних задатків та нахилів щодо педагогічних стилів на основі проведеної діагностики.
У зв’язку зі складністю механізмів, що ініціюють та стимулюють розвиток індивідуальності кожного студента, маємо підстави стверджувати, що зміст діагностично-інформаційного етапу має складний характер та може бути розподіленим на три підетапи: інформаційно-мотиваційний, індивідуально-діагностичний і самодіагностичний, що визначаються у зв’язку динамікою розвитку мотиваційної сфери та рефлективних можливостей особистості студентів-музикантів у ході реалізації розробленої технології.
За умови успішної реалізації визначених підетапів, передбачуваний результат першого етапу - усвідомлення кожним студентом-музикантом себе як суб ‘ єкта майбутньої музично-професійної діяльності та створення на цій основі інтересу до формування індивідуального педагогічного стилю майбутніх учителів музики шляхом стимулювання мотиваційно-рефлексивних процесів.
Другий етап, змістовно-процесуальний, спрямований на формування в кожного студента-музиканта особистісного індивідуально-стильового педагогічного еталону вчителя музики й проектування шляхів його досягнення.
Завданнями другого етапу згідно основних компонентів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики є:
мотиваційно-інформаційний компонент -розвиток інтересу до пошуку свого стилю та потреби в оволодінні основами формування індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя музи-
ки, прагнення використовувати набуті знання та вміння щодо формування такого стилю в умовах педагогічної практики; когнитивно-гносеологічний компонент - формування комплексу вмінь та навичок, необхідних для успішного формування свого індивідуального стилю педагогічної діяльності; емо-ційно-рефлексійний компонент - формування осо-бистісного культурно-педагогічного еталону та виховання в себе необхідних якостей для досягнення певного рівню сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності у професії вчителя музики; оцінно-прогностичний компонент - формування адекватної оцінки індивідуального стилю педагогічної діяльності як необхідної умови позитивного професійного самовизначення та вміння правильно прогнозувати можливі зміни свого індивідуального педагогічного стилю в зв’язку з використанням нових способів діяльності; регуляційно-корекційний - формування навичок самокорекції, регуляція співвідношення між реальним індивідуальним стилем педагогічної діяльності (“Я-сьо-годні”), ідеальним (“Я-майбутнє) та пред’ являємим (“Я-імідж”) на основі самодіагностики. Регуляцій-но-корекційний компонент забезпечує подолання стереотипів мислення й методів роботи за рахунок оволодіння сучасними технологіями та основами нормативної професійної етики [6:79].
Змістово-процесуальний етап розбито на такі підетапи: підетапусвідомлення та прийняття еталонного індивідуального стилю педагогічної діяльності, а також підетап усвідомлення та трансформації кожним студентом власних індивідуальних можливостей щодо досягнення педагогічного еталону.
За умови успішної реалізації визначених підетапів, передбачуваний результат другого етапу - наявність в кожного студента-музиканта певних чітких уявлень про індивідуально-стильовий педагогічний еталон вчителя музики та шляхи його досягнення, що базуються на самоусвідомленні ним власних індивідуальних особливостей.
Третій, заключний, аналітично-підсумковий етап має на меті усвідомлення майбутнім учителем музики свого індивідуального стилю педагогічної діяльності й себе як суб ’ єкта майбутньої професійної діяльності, підготовка до реалізації та самореалізації його в процесі музично-педагогічної діяльності.
Завданнями третього етапу, згідно основних компонентів формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики, є:
мотиваційно-інформаційний компонент -наявність у майбутнього вчителя музики прагнення до стильового самовираження та педагогічного самовдосконалення у музично-педагогічній діяльності; когнитивно-гносеологічний компонент -відпрацювання комплексу вмінь та навичок формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в умовах практичних занять спецкурсу та педагогічної практики; емоційно-рефлексійний компонент
- реалізація вмінь самодіагностики та педагогічної рефлексії; оцінно-прогностичний компонент - формування здібностей щодо професійного самовизначення на основі певного рівня сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності, адекватної системи власних та загально педагогічних цінностей; регуляційно-корекційний компонент
- відпрацювання набутих навичок самокорекції та педагогічної рефлексії в умовах наближених до реальної практики педагогічної діяльності.
Виходячи з поглядів на майбутнього вчителя музики як суб ’ єкта власної діяльності, можемо визначити у змісті аналітично-підсумкового етапу такі підетапи: підетап формування певної індивідуально-стильової поведінки майбутнього вчителя музики та підетап проектування індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності.
За умови успішної реалізації визначених підетапів, передбачуваний результат третього етапу - наявність в кожного студента-музиканта прагнення до стильового самовираження та педагогічної самовдосконалості у музично-педагогічній діяльності; комплексу вмінь та навичок щодо формування індивідуального стилю педагогічної діяльності в умовах педагогічної практики; вмінь само-діагностики та педагогічної рефлексії здібностей щодо професійного самовизначення; адекватної системи власних та загально педагогічних цінностей навичок самокорекції та педагогічної рефлексії.
Висновки.
Таким чином, запропонована технологія передбачає реалізацію сукупності етапів, які приводять до формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх вчителів музики. Розроблена технологія має на меті: сприяння формуванню у майбутніх вчителів музики індивідуального стилю педагогічної діяльності на основі розвитку індивідуальних позитивних сторін їхньої особистості, вироблення ними власних еталонів успішної професійної музично-педагогічної діяльності та знаходження індивідуальних, оптимальних для кожної особистості, шляхів їх досягнення.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем технології формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя.
Література
1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М.: Прогресс, 1986. - 421 с
2. Гузий Н. Досвід модульно-рейтингової організації вивчення курсу з основ педагогічної творчост і майстерності // Проблеми сучасної освіти.-Вип.8-Ялта, 2005. - С. 119-124
3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. - Київ, Академ. видав., 2004. - С.56-58
4. Євдокимов В.І., Пономарьова Г.Ф., Луценко В. В. Ефективність навчання студентів, Харків, 2004. - С.36-39.
5. Зязюн І.. Освітня парадигма - тип культурно-історичного мислення і творчої дії суб’єктів освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Збірник наукових праць / За ред. І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. - Київ, 2003. - С.15-30.
6. Исаев И., Макарова Л. Профессионализм преподавателя: культура, стиль, индивидуальность. - Москва-Белгород,
2002. - 195 с.
7. Макарова Л. Теоретические основы развития индивидуального стиля педагогической деятельности преподавателя высшей школы. Дисс...докт. пед. наук.- Белгород - 2000. - 420 с.
8. Николаєнко Д. Освіта і наука: людській потенціал. - К.: Освіта. - 2003. - 159 с.
9. Освітні технології: Навч.посібник/ ред. О.Н.Пехота. - К.,
2003. - С.67-101.
Надійшла до редакції 19.04.2007р.
СКЭНАР-РЕАБИЛИТАЦИЯ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННОМ БОЛЕВОМ СИНДРОМЕ
Высоцкая Е.Ф., Степанова Н.В. Факультет «ЗСТ», Гуманитарный университет «Запорожский институт государственного и муниципального управления»
Аннотация. Статья посвящена исследованию эффективности СКЭНАР-реабилитации при вертеброгенном болевом синдроме. Применение СКЭНАР-технологии представляет интерес ввиду доступности, быстрого положительного эффекта, простоты и результативности воздействия. СКЭНАР-реабилитация эффективна в качестве моновоздействия. Об этом свидетельствует полное восстановление работоспособности у 100% больных исследуемой группы по завершению проведенного курса реабилитации.
Ключевые слова: СКЭНАР, реабилитация, вертеброген-ный, болевой, синдромом.
Анотація. Висоцька О.Ф., Степанова Н.В. СКЕНАР-ре-абілітація при вертеброгенному больовому синдромі. Стаття присвячена дослідженню ефективності СКЕ-НАР-реабілітації при вертеброгенному больовому синдромі. Застосування Скенар-технології становить інтерес через доступність, швидкого позитивного ефекту, простоти й результативності впливу. Скенар-реабілі-тація ефективна в якості моновпливу. Про це свідчить повне відновлення працездатності в 100% хворих досліджуваної групи по завершенню проведеного курсу реабілітації.
Ключові слова: СКЕНАР, реабілітація, вертеброгенний, больовий, синдром.
Annotation.Visotskaya E.F.,Stepanova N.V. SKENAR rehabilitation of vertebroneurological syndrome of illness. This article is based on the results of vertebroneurological investigation and shown the effectiveness of SKENAR technology in rehabilitation patiens with vertebroneurological syndrome of illness (backache). Application SKENAR of technology is of interest in view of availability, a fast positive effect, simplicity and productivity of influence. SKENAR rehabilitation is effective as monoinfluence. Full restoration of serviceability testifies to it at 100 % of patients of researched group on end of the lead rate of rehabilitation.
Keywords: SKENAR, rehabilitation, vertebroneurological, syndrome, illness.
Введение.
Боль в спине - одна из наиболее актуальных проблем здравоохранения. В течение жизни она возникает у 70 - 90% населения и ежегодно отмечается у 15-25% населения [1]. Хотя эпизод боли в спине часто оказывается кратковременным, примерно у трети пациентов в последующем развивается хроническая боль, которая сохраняется более 12 недель и служит причиной длительной нетрудоспособности у 4% населения [2-4].
Алгоритм лечения и дальнейшей реабилитации больных, страдающих ВБС, сводится к купированию болевого синдрома с последующим восстановлением утраченных функций и созданием временных и постоянных компенсаций. Стратегическая цель реабилитации при ВБС состоит в постепенном увеличении двигательных возможностей больного.
Однако, несмотря на все разнообразие предлагаемых сегодня средств и методов борьбы с ВБС и его последствиями, очевидно, что долгосрочная эффективность их остается под вопросом [5].
Применение СКЭНАР-технологии является новым подходом к реабилитации больных ВБС в рамках традиционной физиотерапии. Используемые в ней методические приемы и технические решения позволяют индивидуально дозировать воздействие на определенные участки кожных покровов человека, индуцируя в организме реакции, направленные на активацию резервных возможностей и восстановление нарушенных функций.
СКЭНАР - аббревиатура названия прибора, означающая — самоконтролируемый энергоней-роадаптивный регулятор. Болезнь в своей основе имеет нарушение гомеостаза веществ, энергии и информации (Саркисов Д.С., Пальцев М. А., Хитров Н.К., 1999). Это определение является обоснованием энергетических воздействий для нормализации гомеостаза и коррекции имеющихся функциональных нарушений.
В аппаратах типа СКЭНАР, разработанных ЗАО ОКБ “Ритм” (г. Таганрог, Россия), реализованы возможности эффективного электроимпульсного воздействия путем использования нейроподобной формы сигнала, широких возможностей изменения амплитудо-частотных параметров импульса и ряда других оригинальных решений.
Отличительными особенностями СКЭНА-Ра являются: 1) оптимальная форма импульса и сила воздействия; 2) практически отсутствующая, благодаря биотехнической обратной связи, адаптация организма к СКЭНАР-воздействию; 3) неповреждающий режим воздействия; 4) высокая крутизна фронта воздействующего сигнала с нейтрализацией эффекта аккомодации; 5) высокий уровень методологической проработки способа лечения; 6) использование во время лечения экспертной оценки состояния кожи для оптимизации зоны воздействия этим же прибором; 7) оптимальная конструкция прибора для работы во всех условиях [6, 7].
Учитывая эти особенности, представляется целесообразным применить СКЭНАР-воздей-ствие в качестве метода физической реабилитации при вертеброгенном болевом синдроме.
Работа выполнена в соответствии с планом НИР гуманитарного университета “Запорожский институт государственного и муниципального управления”.
Формулирование целей работы.
Целью нашего исследования было обосно-
