CC BY
42
Вісник ПДАБА
Qi Vq2 (xy) = Z j-(xy), Zaj = i, ®} >o.
j= j=i
5. Находим нечеткое подмножество недоминируемых альтернатив по отношению Q2
Vq2 ( x) = 1 - SUP {% (y) - % (y, x)} .
ysX
6. Находим пересечение множеств Q"2, Q2,d, и общее множество недоминируемых альтернатив QHд = Q16 П Qf с функцией принадлежности /инд (x) = min {/u^ (x), /uQ2 (x)} .
7. Рациональным считаем выбор альтернатив из множества
хнд = jх*: VH6 ( x*) = sup VH6 ( x),x є Xj .
Итак, наилучшим следует считать выбор альтернатив из множества с наибольшей степенью недоминируемости.
Вывод. В результате исследования получен алгоритм принятия управленческих решений при реализации программы стратегической реструктуризации организаций в ключе выбора наилучшей альтернативы.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Белоконь А. И. Управление портфелем проектов и программ реализации стратегии реструктуризации / А. И. Белоконь, И. В. Трифонов // Вісник Придніпр. держ. акад. будівниц. та архітект. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. - № 11. - С. 4 - 13.
2. Белых Л. П. Реструктуризация предприятий / Л. П. Белых. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 511 с.
3. Бушуев С. Д. Управление проектами: основы проф. знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.1) / С. Д. Бушуев, Н. С. Бушуева. - Изд. 2-е .- К. : ІРІДІУМ, 2010. - 208 с.
4. Зайченко Ю. П. Исследование операций / Ю. П. Зайченко. - К. : Издательский Дом «Слово», 2003. - 688 с.
5. Королькова Е. М. Реструктуризация предприятий : учебное пособие / Е. М. Королькова. - Тамбов : Изд-во Тамб. гос. тех. ун-та, 2007. - 80 с.
6. Орловский С. А. Проблемы принятия решений при нечеткой исходной информации / предисл. Н. Н. Моисеева / С. А. Орловский - М. : Наука, 1981. - 206 с.
7. Руководство по управлению инновационными проектами и программами (P2M): т. 1, версия 1.2 / [пер. на рус. язык под ред. С. Д. Бушуева]. - К. : Наук. світ, 2009. - 173 с.
УДК 621.868.27
ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ РОЗБИРАННЯ ЗАВАЛІВ ЗРУЙНОВАНИХ БУДІВЕЛЬ НА ТРАНСПОРТНИХ МЕРЕЖАХ
С. В. Шатов, к. т. н., доц.
Ключові слова: стихійні лиха, техногенні аварії, зруйновані будівлі, завали на транспортних мережах, технологічні засоби механізації
Проблема. Стихійні лиха та техногенні катастрофи, аварії призводять до пошкодження або руйнування будівель і споруд та транспортних мереж. Під завалами зруйнованих об’єктів можуть перебувати потерпілі. Розбирання завалів виконується машинами та механізмами, які не відповідають вимогам цих робіт, що зумовлює виконання рятувальних або відновлювальних робіт за недосконалими технологічними схемами, а це збільшує терміни та трудомісткість їх ведення. Тому потрібна розробка організаційно-технологічних рішень розбирання завалів зруйнованих будівель та споруд із використанням нових типів машин та їх робочого обладнання.
Аналіз публікацій. До стихійних лих відносять землетруси, урагани, зсуви ґрунту та повені. Проявами техногенних катастроф та аварій є вибухи газу, пожежі, руйнування мереж
36
№ 9 вереснь 2011
водопостачання та каналізації. Руйнування споруд та будівель залежно від джерела аварії або стихійного лиха, їх потужності, часу дії та інших основних і другорядних чинників має імовірний характер [1— 6; 11]. У той же час є визначені окремі закономірності їх руйнування [10]. Знання цих закономірностей дозволяє обґрунтовано та за короткий термін спланувати, організувати та виконати роботи з розбирання завалів, зокрема на транспортних мережах.
Аналіз аварійно-рятувальних робіт у Вірменії (1989 р.), Дніпропетровську (2007 р.), Євпаторії (2008 р.) показав, що розбирання завалів виконувалось у такій послідовності: підготовка майданчика для виконання робіт; обвалення ушкоджених будівельних конструкцій, що загрожують падінням; руйнування ушкоджених конструкцій та великогабаритних уламків; навантаження й вивезення продуктів розбирання завалів [1; 2]. Недоліком відомої
технологічної схеми розбирання завалів є відсутність обґрунтованих рішень щодо вилучення уламків із транспортних мереж (доріг, проїздів).
Метою статті є розробка технологічних засобів для розбирання завалів зруйнованих будівель та споруд на транспортних мережах.
Результати дослідження. При висоті завалів на дорогах до 0,5 м уламки переміщують у сторони від проїздів. Для цього використовують бульдозери з поворотними відвалами або автогрейдери [1; 2]. У разі розташування на дорогах великогабаритних уламків або хаотичного їх скупчення, яке не дозволяє їх зсунути відвалами, окремі уламки доцільно схоплювати гідрокерованими захватами, встановленими на бульдозерах (рис. 1 ). Вилучені уламки переміщують на незначну відстань - до місця їх складування С1 або С 2.
Рис. 1. Схема розбирання завалу з проїзду схопленням і складуванням окремих уламків та переміщенням уламків і завантаженням у транспортні засоби
При висоті завалів на дорогах В1 більше 0,5 м їх розбирають переміщенням дрібних уламків засобами механізації з відвалами, схопленням окремих великогабаритних уламків та завантаженням дрібних уламків у ковші засобів механізації. Для цього використовують бульдозери із захватами на відвалах [7] та навантажувачі [8] з ковшами і захватами (рис. 1). Бульдозерами виконують переміщення дрібних уламків із завалу або окремих великогабаритних уламків за допомогою захватів на майданчики - склади С1 та С2. Навантажувачами виконують завантаження ковшів дрібними уламками або схоплення великогабаритних уламків захватами, транспортування і завантаження уламків у транспортні засоби для їх вивезення або складування на складі С3. Навантажувачі забезпечують завантаження у транспортні засоби уламків також із складів С1 та С2. Для виконання вказаних технологічних операцій розроблені варіанти виконання бульдозерного обладнання із захватами на базі тракторів різного тягового класу та типу (табл.).
37
Вісник ПДАБА
Пропозиції з удосконалення робочих органів бульдозерів для розбирання завалів
Т а б л и ц я
№ схеми
Технологічні операції
Схема робочого органа
Охоронний
документ
Переваги над існуючими
1
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків
Авт.свід-во № 12851217
Можливість
схоплення та
переміщення
уламків,
можливість
схоплення
інших засобів
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків
Патент № 10336
Можливість
розпушування
завалу,
схоплення та
переміщення
окремих
уламків,
збільшення
об’єму
переміщення
дрібних
уламків
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків
Авт.свід-во № 1709126
Можливість
надійного
схоплення та
переміщення
окремих
уламків
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків значного перетину
Патент № 20026
Можливість
схоплення та
переміщення
окремих
уламків
значного
перетину
2
3
4
38
№ 9 вереснь 2011
З а к і н ч е н н я т а б л и ц і
5
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків значного перетину
6
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків
Пропозиція
Авт.свід-во № 972010
Можливість схоплення та переміщення уламків значного перетину. Розвантаження ходової частини трактора Можливість схоплення та переміщення окремих уламків
7
Переміщення відвалом усіх типів уламків, розпушування завалу, схоплення та переміщення окремих уламків
Авт.свід-во № 1220399
Можливість
схоплення та
переміщення
окремих
уламків.
Спрощує
гідросхему
керування
Робочий орган бульдозера за схемою 1 (табл.) оснащений окремими гідрокерованими захватами та середнім виступаючим ножем, що дозволяє схоплювати уламки різної довжини та перерізу. Такий орган також дозволяє схоплювати інші типи пристроїв для виконання різноманітних технологічних операцій: буріння отворів для подачі повітря потерпілим; подрібнення великогабаритних уламків.
Обладнання бульдозера (схема 2) з додатковими зубцями 6, орієнтованими у напрямку штовхальних брусів, забезпечує можливість розпушування завалу при задньому переміщені базового трактора, що підвищує його продуктивність порівняно з традиційним виконанням робочого органа. Крім того, наявність керованих бічних заслінок 5 збільшує обсяг дрібних уламків, які переміщують відвалом бульдозера при русі трактора вперед. Окремі уламки схоплюють зубцями 6, бічними заслінками 5 та відвалом 2.
Бульдозер за схемою 3 має профільні колодки притиснення 9 уламків до різального ножа 3 відвала 2. Це забезпечує надійне схоплення вантажу та його утримання під час транспортування до місць складування уламків.
На схемі 4 наведений робочий орган бульдозера, у якому гідрокерований захват 12 встановлений на висувному важелі 7. За допомогою гідромотора 8 та зубчатого зчеплення виконується зміна вильоту захвата 12 відносно відвала 2, що дозволяє схоплювати уламки значного перетину (до 1,5 * 1,5 м).
Робоче обладнання бульдозера за схемою 5 передбачає встановлення під відвалом 2 котків 8, а між штовхальними брусами 3 та відвалом 2 - пружних амортизаторів 13. Це дозволяє зменшити навантаження на ходову частину базового трактора при транспортуванні великогабаритних уламків та підвищити вантажопідйомність обладнання.
Обладнання бульдозера (схема 6) виконане у вигляді зубців 4, встановлених на штовхальних брусах 1, та відвала 8, який через важелі 5 шарнірно з’єднаний із зубцями 4. Така конструкція доцільна для використання на тракторах малого та середнього класу (3 - 10 т), в яких поворотний відвал має невелику вагу.
Бульдозер за схемою 7 має один пристрій керування захватом 8 та розпушувальними зубцями 12 відносно відвала 3. Це дозволяє виконувати всі необхідні технологічні операції та спрощує гідросхему керування обладнанням. Розпушувальні зубці 12 встановлені таким чином,
39
Вісник ПДАБА
що забезпечують розробку завалу при задньому русі базового трактора.
Для всіх схем виконання робочих органів бульдозерів із захватами розроблена методика визначення вантажопідйомності обладнання з вимоги забезпечення стійкості та типу трактора [9]. Запропоновано внести до стандарту, що визначає показники бульдозера [12], новий показник - вантажопідйомність бульдозера.
Визначена експлуатаційна продуктивність бульдозера із захватами ПЗе при переміщенні окремих уламків:
де тоб - маса переміщуваного уламка;
Кг - коефіцієнт використання устаткування за вантажопідйомністю, Кг = 0,8;
КВ - коефіцієнт використання бульдозера за часом, КВ = 0,8^0,85;
Ітр.об. - дальність транспортування уламків від завалу, м;
їхх - відстань повернення бульдозера від місця складування уламків до завалу, м; иоб - швидкість на першій передачі бульдозерів; ихх - найбільша швидкість пересування бульдозерів; t3ax - час схоплення уламків, t3ax = 10 с;
1разг - час розвантаження уламків із захватів, tpci3!, = 3 с; tn - час при перемиканні передач, tn = 10 с; tnoB - час на розвороти бульдозера, tпов = 10 с.
На основі розроблених пропозицій та методик розрахунків створено технічну документацію обладнання із захватами для всього розмірного ряду бульдозерів (рис. 2).
а
V/ /// /// /// /// /// /// ///
з
б
Рис. 2. Бульдозери із захватами:
а - ДЗ-171.1 (тяговий клас 10 т); б - ДЗ-59 ХЛ (тяговий клас 35 т)
1 - базовий трактор; 2 - кабіна; 3 - ходова частина; 4 - штовхальні бруси; 5 - підкоси; 6 - гідроциліндри захватів; 7 - відвал; 8 - захвати; 9 - гідроциліндри відвала
40
№ 9 вереснь 2011
Висновки. 1. Розроблено організаційно-технологічні рішення з розбирання завалів зруйнованих будівель на транспортних мережах, технологічні особливості яких полягають у почерговому використанні бульдозерів із поворотним відвалом, бульдозерів із захватами на відвалах та навантажувачів із ковшами і захватами.
2. Розроблено технологічні засоби для схоплення та транспортування уламків різного розміру та ваги на базі бульдозерів.
3. Визначено експлуатаційну продуктивність бульдозерів із захватами при переміщенні окремих уламків.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бакин В. П., Батыгин Н. С. Снос поврежденных при землетрясениях зданий // Механизация строительства, 1989. - № 6. - С. 10 - 11.
2. Бакин В. П. Механизация на разборке завалов // Механизация строительства, 1989. - № 5. - С. 7 - 8.
3. Марков А. И., Маркова М. А. Аварии зданий и сооружений. Запорожье : ООО “Настрой”, 2008. - 84 с.
4. Мїрошниченко М. Вибух газу - “це урок, який повинна засвоїти держава” // Надзвичайна ситуація, 2007. - № 10. - C. 8 - 15.
5. Неукротимая планета // Д. Берни, Д. Гилпин, С. Койн, П. Симонс. Пер. с англ. ЗАО “Изд. Дом Ридерз Дайджест“, 2008. - 319 с.
6. Трагічний вибух у Євпаторії // Надзвичайна ситуація, 2009. - № 1. - C. 8 - 15.
7. Хмара Л. А., Шатов С. В. Определение параметров бульдозеров для ликвидации последствий стихийных бедствий и техногенных аварий / Вісник Придніпр. держ. акад. буд. та архітект. - Д. : ПДАБА, 2008. - № 1 - 2. - С. 81 - 89.
8. Хмара Л. А., Шатов С. В. Усовершенствование погрузчиков для разборки завалов зданий, разрушенных под действием стихийных бедствий / Мат. междунар. науч.-техн. конф. «Интерстроймех - 2009». Бишкек : Кыргызский гос. ун-тет строит., траспорта и архитект., 2009. - С. 151 - 159.
9. Хмара Л. А., Шатов С. В., Школа О. О. Визначення вантажопідйомності бульдозерів при їх використанні на розбиранні завалів зруйнованих споруд / Вісник Придніпр. держ. акад. буд. та архітект. - Д. : ПДАБА, 2008. - № 6 - 7. - С. 22 - 29.
10. Хмара Л. А., Шатов С. В. Научные основы обоснования организационнотехнологических решений разборки завалов разрушенных зданий / Мат. междунар. науч.-техн. конф. «Интерстроймех - 2010». Белгород : Гос. обр. учрежд. высш. проф. образов. Белгородский гос. техн. ун-тет им. В. Г. Шухова, 2010. - С. 216 - 224.
11. Чумак С. П. Основы разработки технологии и управления процессами аварийноспасательных работ при разрушениях зданий и сооружений // Пробл. безопасности при чрезвычайных ситуациях. - М.. : ВИНИТИ. - 2008. - Вып. 4. - С. 55 - 62.
12. Державний стандарт України. ДСТУ 3311-96. Бульдозери. Терміни та визначення. -К. : Держстандарт України. - 1996. - 18 с.
УДК 666.972.16
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕСТНЫХ ВТОРИЧНЫХ ПРОДУКТОВ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В СТРОИТЕЛЬСТВЕ
Н. И. Нетеса*, д. т. н., проф., Д. В. Паланчук*
*Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта
им. академика В. Лазаряна
Ключевые слова: легкий бетон, вторичные продукты промышленности, прочность, плотность, подстилающие слои полов, цемент, эффективность
Постановка проблемы. Развитая промышленность Днепровского региона предопределила значительную экологическую нагрузку на окружающую среду. Отвалы зол ГРЭС, хвостов обогащения железных руд и в несколько меньшей степени граншлака металлургических заводов занимают сотни гектаров плодородных земель. Их эксплуатация требует значительных
41
