CC BY
49
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
14. Хикс Ч. Основные принципы планирования эксперимента. - М.: Мир, 1967. - 406 с.
15. Хьютсон А. Дисперсионный анализ. - М.: Статистика, 1971. - 488 с.
16. Шеффе Г. Дисперсионный анализ. - М.: Физматгиз, 1963. - 628 с.
УДК674.21.04 Доц. О.Б. Ференц, канд. техн. наук;
А.О. Ференц; 1.М. Галамай - УкрДЛТУ
ТЕХНОЛОГ1ЧН1 РЕКОМЕНДАЦП З ВИГОТОВЛЕННЯ
КЛЕСНОГО БРУСА
Пропонуються технолопчш рекомендацп з виготовлення клееного тришарового бруса та пооперацшний розрахунок норм витрат сировини при оргашзацп виробництва.
Doc. O.B. Ferents; A.O. Ferents; I.M. Galamay- USUFWT Technological recommendations for glued production
Technological recommendations for three layer glued beams production and operational calculations of rate of raw material expenditure during production management have been recommended.
Сучасний розвиток житлового, громадського i промислового буд1в-ництва спричинив рiзке збшьшення виробництва столярно-будiвельних виро-бiв. На виробництво таких виробiв щорiчно потрiбна велика кшьюсть тов-стих пиломатерiалiв високоï якостi.
Перелiк лише деяких переваг стверджуе, що без склееноï деревини у виробництвi вжон та дверей не обiйтися. Клееш заготовки (брус) для вжон-ного виробництва, зазвичай, бувають двох категорш:
• склеен пласт! 1з трьох частин ламел1, вс три ламел1 склеет за довжиною (на "мшшип"). Довжина 6000 мм, дефекти деревини (поситння, сучки, смола i т.д.) не допускаються. Мшмальна довжина кожного елемента при зрощуван-m за довжиною коло 200 мм, перер1з 72x86 мм (можливе склеювання бруса i з шшим перер1зом);
• склеен по пласт! 1з трьох частин ламел1, середня частина бруса зрощена за довжиною (на "мшшип"), верхня i нижня ламел - цш, без дефект1в.
У виробнищш найчастiше використовуеться клей ПВА групи наван-тажень D4. Витрата клею - близько 150...160 г/м2 склеюваноï поверхнi. Од-нокомпонентний полiуретановий клей (D4) також придатний для даного виробництва. Адгезиви, що використовуються для ламелювання бруса, мають забезпечити мщшсть клейового з'еднання за 80 °С (т = 7 Н/мм2, а при скле-юваннi дуба т = 7,6 Н/мм2). Стабшьно високу яюсть склеюваних профiлiв можна забезпечити, коли процес виготовлення контролюеться i виробничi умови задовольняють таким вимогам:
• простругат ламел1 мають подаватись на склеювання протягом доби. Для сосни та шших деревних пор1д 1з високим вм1стом х1м1чних речовин час вит-римки необхщно обмежити до м1н1муму;
• тд час пресування деталей клей мае виступати на вс1х швах - це буде озна-кою того, що проклеювання охоплюе краев1 зони;
• надзвичайно важливо дотримуватись вказ1вок виробника клею щодо к1лькос-ii нанесення клейового розчину, його життездатност1 i часу витримки, а також тривалост! i зусилля пресування при склеювант. Зусилля пресування за-лежить в1д властивостей деревноï породи i клейового складу;
96
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
• з метою компенсаций напружень i залишково! вологост склеен бруски реко-мендуеться витримувати хоча б два-три дт в примiщеннi з пею ж самою температурою. Лише тсля цього склеенi деталi можна тддавати подальшо-му обробленню. При використант двохкомпонентного клею ПВАХ витри-мування п1сля склеювання необхiдне ще i для повного завершення реакци.
Важлива вимога при конструюванш профшв - симетричшсть !х пере-р1з1в. Зустр1чш ламел1 мають бути однаков1 за товщиною, структурою 1 породою деревини. Кожний профшь склеюють, як правило, не менше, шж 1з трьох
Рис. 1. Деяш конструкци вЫонних профШв iз клееного бруса: А - вдала (симетрична) конструкц1я втонного
блока; В - профыъ придатний для нижнъог обв 'язки, до яког кртитъся в1длив; С - така конструкция недопустима для використання термопластичного клею; В - конструкция не придатна, осктъки
не витримуетъся симетр1я; Е - конструкция придатна для зовншмх дверей, якщо клейов1 шви закрит1 або ж використаний спещалъний клей, стткий до зовншнъого середовища
Табл. 1. РекомендацИ з визначення коефщьентьв витрат деревних матерЬалЬв
при виготовленш втонного бруса (перер1з 72*86мм)
Технолопчт операци Результати замiрiв
"МАГ "Свiтанок"
1. Розпилювання деревини:
• коефщент витрат 1,65...2,2 1,60.1,75
• розмiри перерiзу заготовки 32x98 34x97
2. Сушшня заготовок:
• коефщент витрат 1,06.1,12 1,06.1,12
• розмiри перерiзу заготовки 30,5x95 32,5x93
3. Калiбрування 1:
• коефщент витрат 1,09.1,15 1,07.1,10
• розмiри перерiзу заготовки 29x91 30x90
4. Вирiзання вад (оптимiзацiя):
• коефщент витрат 1,15.1,35 1,14.1,30
• розмiри перерiзу заготовки 28x91 30x90
5. Зашиповка та зрощування:
• коефiцiент витрат 1,11 1,10
• розмiри перерiзу ламелi 28x91 30x90
6. Калiбрування 2:
• коефщент витрат 1,15 1,16
• розмiри перерiзу ламелi 24x86 24x86
Примггка: При виготовленш в1конного бруса тсля другого кал1брування ламел1 пе-рер1зом (24^86 мм) складаються у тришаровий в1конний брус розм1ром (72x86 мм).
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
97
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
М1тмальна товщина ламелей залежить вщ конф1гураци профшю. Оптимальною вважають товщину 17 мм, за яко1 клейов1 шви укриваються чет-вертю i не тддаються прямш дИ" опад1в. Бшьш тонш1 ламел1 схильт до роз-трюкування. Шд час виготовлення двошарових профшв особливо важливо стежити за тим, щоб заготовки одного i того ж самого перер1зу були однорщ-m за структурою деревини i за залишковою волопстю.
Визначивши основт технолопчт особливост виготовлення клееного бруса, розглянемо послщовтсть технолопчних операцш з позици вивчення реальних витрат деревних матер1ал1в, експериментально дослщжених у ви-робничих умовах на двох передових впчизняних шдприемствах (табл. 1).
Виконаш дослщження дають змогу, за коефщентами витрат i наведе-ними технолопчними операщями, розробити основш нормативш показники у виробнищв клееного бруса та сучасних столярних конструкцш, розрахува-ти потребу у вихщнш сировиш та виробничу потужшсть цеху, дшьнищ.
Весь процес, вщ розкрою дощок до виходу склееного бруса, мае про-ходити безперервно i в достатньо швидкому темт, оскшьки лише готовий тришаровий склеений вжонний брус збер1гае статичну стабшьшсть, його форма не змшиться нав1ть тд д1ею погодних фактор1в. Передумови для такого узгодженого процесу мають бути закладеш в добре продуманш техноло-пчнш концепци, що дасть змогу контролювати матер1альш, трудов1 та енер-гетичш витрати при стабшьно високш якост продукцп.
Л1тература
1. Ференц О.Б. Технология столярних вироб1в. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2004. - 336 с.
2. Руководящие технико-экономические материалы по нормированию расхода сто-лярно-строительных изделий (РТЭМ). - Балобаново, 1989. - 253 с.
УДК 674.093 Асист. О. О. Шепелюк - УкрДЛТУ
МОЖЛИВОСТ1 П1ДВИЩЕННЯ М1ЦНОСТ1 ЛУЩЕНОГО ШПОНУ СПОСОБОМ ПРОКАТУВАННЯ
Наведено результати експериментальних дослщжень застосування прокату як методу тдвищення мiцностi лущеного шпону у фанерному виробницта.
Assist. O.O. Shepelyuk- USUFWT Possibilities of the strengthening of rotary-cut veneer by it densification
The results of experimental investigations of application of rental, as a method of rise of durability of veneer lead in the plywood production are given.
Зростання потреби в мщних листових деревинних матер1алах i3 шпону (фанери, фанерних плит тощо) зумовлюе постшний пошук способiв тдвищення якост лущеного шпону. Проведет в останш роки дослщження (1-12) показали, що тдвищити мщшсть деревини можна И ущшьненням способом прокатування. Однак параметри прокатування i його наслiдки стосовно лущеного шпону вивчет недостатньо.
98
Збiрник науково-технiчних праць
