CC BY
45
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
MaHbKycb I.B., Hed6aeecbKaH.C., flapMocrnK B.M., fliHrnoc P.B. Тexнonoгi<^нa KOMnemeHmHicmb мaü6ymнboгo euKnadava npupodHuvo-MameMamuvHuxdu^unn'mrk CKnadoea üoгo npo^eciÜHoi пiдготоeкu. 0i3uKo-MameMamu^Ha oceima. 2020. BunycK 1(23). C. 76-82.
Mankus I., Nedbaievska L., Darmosiuk V., Dinzhos R. Technological competence of future teachers of natural and mathematical disciplines as a component of their professional training. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 1(23). P. 76-82.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-013 YflK 378:881.111.1
I.B. MaHbKycb
MuKonaiecbKuu Ha^oHanbHuü yHieepcumem iM. B.O. Cyxомnuнсbкого, YKpaiHa
[email protected] ^.C. Heg6aeBCbKa
MuKonaiecbKuu Ha^oHanbHuü yHieepcumem iM. B.O. Cyxомnuнсbкого, YKpaiHa
[email protected] B.M. AapMocroK
MuKonaiecbKuu Ha^oHanbHuü yHieepcumem iM. B.O. Cyxoмnuнcbкoгo, YKpaiHa
[email protected] P.B. fliHwoc
MuKonaiecbKuu Ha^oHanbHuü yHieepcumem iM. B.O. Cyxoмnuнcbкoгo, YKpaiHa
TEXHOflOHHHA KOMnETEHTHICTb MAMBYTHbOrO BMKHAflAHA nPMPOflHMHO-MATEMATMHHMX flMC^nfllH
AK CKHAflOBA MOrO nPOOEClMHOI niflrOTOBKM
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Реалiзацiя oceimHix реформ в Укра'н'! обумовлюе HeoäxiÖHicmb модерн/'зацп профеайноУ подготовки педагог'чних npai^ieHUKie. Дисбаланс Mim суспльним запитом на висококвал 'ф'шованих педагог'мних прац/'внию'в та застарлою системою педагог'мно'( освти стимулюе до впровадження /нновац/'йних технологй, метод'ю та форм осв'тньо)' дiяльностi, що мае забезпечити формування високого рiвня технолог'нно)' компетентностi здобувач'в вищоi освти. Метою статт '1 е висвтлення досв'ду формування технолог'нно)' компетентности майбутнього викладача природничо-математичних дисциплiн в умовах контекстного навчання.
Матер/'али та методи. Дослiдження проведено на базi механко-математичного факультетi ¡м. В.О. Сухомлинського в рамках роботи студентоцентрованого навчально-практичного центру при кафедрi фiзики. В процес досл'дження використано теоретичнi (абстрактно-лог'мний, методи аналоги i пор'вняння) та емпiрuчнi (педагогiчний експеримент, педагогiчне прогнозування) методи.
Результати. Розроблена модель формування технологiчно'i' компетентностi майбутнього викладача природничо-математичних дuсцuплiн в умовах контекстного навчання через методику занурення студентiв у технологiзоване освiтне середовище та з використанням /нновац/'йних форм осв 'тньо! дiяльностi (ушверситетська студ'я, майстер-клас, iнтерактuвнuй майданчик, фестиваль цкавоi науки).
Висновки. Запровадження моделi формування технологiчноi' компетентностi майбутнього викладача природничо-математичних дuсцuплiн в умовах контекстного навчання вимагае урахування педагог'мних умов: збагатити змст професiйноi' пдготовки майбутнiх викладач'т природничо-математичних дuсцuплiн (курси «Освiтнi технологи», «Методика викладання фiзuкu», «Методика викладання математики») комплексом понять, метод 'ю i засобiв, якi нацлюють його на технологiзацiю освiтнього процесу; озброти студент 'в прийомами технологiзацi'i' освiтнього процесу i власного самовдосконалення; стимулювання розвитку технологiчно'i' компетентностi в умовах навчально-практичного центру при кафедрi фiзuкu.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: технолог1чна компетентн':сть, модель формування технолог1чно'1 компетентностi, контекстне навчання, ¡нновац1йне осв'тне середовище, ун'юерситетська студiя, викладач природничо-математичних дисциплiн, профе^йна пдготовка.
ВСТУП
Постановка проблеми. У Концепцп розвитку педагопчно''' освти Укра'ни (Концеп^я розвитку педаго^чно'1 освти, 2018) на перюд до 2029 року визначена професшна квалiфiкацiя педагопчного пращвника, у тому чи^ викладача, як сукупысть здобутих особою компетентностей, що дають змогу здмснювати профеайну педагопчну дiяльнiсть.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
C/i
scientific journal
Шдготовка викладача мае вiдповiдати сусптьним запитам, вщбитим у професiйних стандартах та стандартах освти, враховувати свп^ тенденцп та рекомендацп впливових мiжнародних органiзацiй щодо пiдготовки педагогiв. Яккна система пiдготовки та професiйного розвитку педагопв передбачае поеднання дисциплiн обрано' предметно'' спецiальностi та методик 'х викладання, а також урахування мiждисциплiнарних зв'язкiв. При цьому чинниками, ям призвели до виникнення дисбалансу мiж суспiльним запитом на висококвалiфiкованих викладачiв та рiвнем 'х спроможностi до сприйняття та реалiзацií освiтнiх реформ в Укра'ы, е: моделi та технологи тдготовки i професiйного розвитку вчителiв/викладачiв, якi часто зорiентованi на формальне дотримання встановлених вимог, а не на особиспсне та професшне зростання; невщповщысть ключових професiйних компетентностей випускни^в закладiв педагогiчноí освiти запитам сусптьства.
Реформування педагогiчноí освiти зпдно з Концепцiею розвитку педагогiчноí освти (там само) передбачае необхщысть:
1) розроблення сучасно' моделi педагогiчноí професп в контекстi потреб суспiльства, перспектив розвитку нацюнально'' економiки та глобальних технолопчних змiн;
2) визначення перспективних шляхiв та технологiй безперервного професшного розвитку i пiдвищення квалiфiкацií педагопчних працiвникiв.
Реалiзацiя завдань, зазначених у Концепцп, та соцiальнi запити сусптьства обумовлюють необхiднiсть пошуку нових моделей формування компетентностей викладачiв.
Аналiз актуальних дослiджень. Вiдмова в^д авторитарного стилю викладання, орiентацiя на демократизацiю та гумаызащю природничо-математично'' освiти у бтьшосп високорозвинених кра'н свiту вiдзначалася багатьма дослщниками (С.У. Гончаренко, В.Г. Разумовський, Л.В. Тарасов). Результати численних розвщок учених-методиспв (С.П. Величка, В.П. Вовкотруба, О.1. 1ваницького, М.1. Садового, В.Д. Шарко) свiдчать, що використання в освтьому процесi iнновацiй е можлив^ю для переходу в^д знаннево-просвiтительськоí парадигми природничо-математично'' освiти до парадигми продуктивного навчання, коли студенти засвоюють не готовий досвщ дослiджень, а беруть активну участь у самостiйному вивченн та дослiдженнi навколишнього свiту методами фiзико-математичних наук, тим амим формуючи весь спектр потрiбних для професп компетентностей.
Одыею з таких шновацш е професiйна пiдготовка майбутнiх викладачiв природничо-математичних дисциплiн з використанням контекстного, компетентысного, трансдисциплiнарного та STEM-орiентованого пiдходiв з моделюванням ситуацiй професiйноí дiяльностi дае можливiсть сформувати креативного фахiвця ново'' укра'нсько' школи (Дiнжос &Недбаевська&Манькусь, 2018). Разом з тим, контекстний тдхщ, що спираеться на теор^ та технологи знаково-контекстного навчання, е одним з найбтьш перспективних для тдвищення якостi професiйноí тдготовки майбутых викладачiв.
Аналiз сучасних педагопчних дослщжень та досвiду викладання природничо-математичних дисциплш на сучасному етапi розвитку природничо-математично'' освiти в Украíнi дае можливкть говорити про необхiднiсть удосконалення технолопчно'' компетентностi викладача як знавця не лише фiзико-математичноí науки, а i як майстра з технологш навчання.
На наш погляд, е вагомi недолiки в пiдготовцi сучасного викладача в уыверситетг
- масовий характер тдготовки викладача i недостатысть умов для iндивiдуального самовираження в майбутый професiйнiй дiяльностi;
- надто мала ктьккть годин, яка выводиться за навчальними планами на вивчення курав з методики викладання у вищш школi, що негативно впливае на яккть психолого-педагогiчноí та методично' тдготовки студенев. Навiть студенти, як мають фунтовну базову пiдготовку, вщчувають складностi при викладаннi окремих тем курсу фiзики;
- недостатнiсть в уыверситетських програмах з методики викладання природничо-математичних питань, пов'язаних з вивченням сучасних освп>лх технолопй, якi впевнено займають центральне мiсце в навчально-виховному процеа.
Тому використання контекстного тдходу для формування професiйноí, у тому чи^ технологiчноí компетентностi, майбутнього викладача природничо-математичних дисциплш, е актуальною педагопчною проблемою, яка потребуе свого виршення.
Мета статтi полягае у висвптены досвiду формування технологiчноí компетентностi майбутнього викладача природничо-математичних дисциплш в умовах контекстного навчання.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
В процесi дослiдження використовувались теоретичнi методи аналогГ', порiвняння, абстрактно-логiчний, моделювання - для розробки та створення моделi контекстного навчання в рамках дiяльностi студентоцентрованого навчально-практичного центру. Ефективысть розроблено'' моделi перевiрялася шляхом визначення рiвня сформованостi технологiчноí компетентностi майбутнього викладача природничо-математичних дисциплш емпiричними методами (педагопчний експеримент, анкетування).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Технолопчна компетентнiсть майбутнього викладача природничо-математичних дисциплш визначаеться нами як здатнiсть викладача до моделювання та проектування освпшьо'' дiяльностi та характеризуеться наступними компонентами:
1) цте-мотивацшний (забезпечуе спрямованiсть майбутнiх викладачiв на технологiзацiю навчально-виховного процесу при викладанн фiзики);
2) змiстовий (забезпечуе систему особиспсно привласнених знань про мехаызми моделювання та проектування освпшього середовища);
3) операцiйний (задае систему шляхiв, способiв i прийомiв здшснення технологiзацГ'' навчального процесу);
4) штегративний (формуе компетенцп майбутнього викладача щодо побудови шдивщуально-прийнятно'' дидактично' системи навчання).
Проектуючи та реалiзуючи модель формування технолопчно''' компетентностi майбутнього викладача природничо-математичних дисциплш в умовах контекстного навчання (далi модель), ми виходимо з того, що методична та технолопчна пiдготовка майбутнiх викладачiв фiзики та математики е оргаычним елементом загально'' системи професiйноí пiдготовки студентiв, мае мщы зв'язки зi змiстом шших дисциплiн та потребуе урахування дидактичних умов, ям сприяють формуванню та розвитку технолопчно''' компетентности яка е складником профеайно' компетентностi.
Розроблена нами модель базуеться на принципах:
- особиспсного включення студента у процес навчання шляхом створення шновацшного освiтнього середовища;
- моделювання змiсту, умов та технологш професiйноí дiяльностi;
- проблемност змiсту навчання та його розгортання в освпшьому середовищi;
- вщповщност освiтньоí дiяльностi цiлям та змкту освiти;
- обГрунтованого впровадження шновацмних та традицiйних педагогiчних технологiй.
Рис. 1. Модель формування технолопчно! компетентности викладачiв природничо-математичних дисциплiн
Спостереження за роботою студенев в умовах реалiзацií моделi показують, що навчальна дiяльнiсть щодо засвоення змiсту програми вже на першому етапi роботи приймае яккно iнший характер у порiвняннi iз традицiйною моделлю професiйноí пщготовки. Здiйснюеться особистiсне включення в освiтнiй процес, навчання набувае творчого характеру, що пщвищуе рiвень мотивацп та стимулюе зацтавлеысть у оволодiннi технтою i методикою постановки шкiльного фiзичного експерименту; формуються не тiльки тзнавальы, а й професiйнi мотиви та штереси; починае складатися уявлення про можливост використання фiзичного експерименту як одного iз важливих засобiв здмснення майбутньо'' професiйноí дiяльностi. Впровадження шновацмних форм освiтньоí дiяльностi в ходi реалiзацií моделi, а саме
уыверситетських студiй, майстер-клаав значно пщвищило piBeHb сформованост iнтеграцiйного компоненту технолопчно'!' KOMneTeHTHOCTi майбутнього викладача.
З метою визначення piB^B сформованостi тeхнологiчноï компетентности майбутнiх викладачiв було проведено анкетування студенев магiстpатуpи спeцiальностeй 014.04 Середня освта (Математика), 014.08 Середня освп^а (Фiзика) та 104 Фiзика та астpономiя., за результатами якого констатуемо:
- дуже незначна частина студенев (12%) визначають загальнi основи сутност тeхнологiчного пiдходу в освiтi;
- основы принципи особистiсно-оpiентованоï освiти визначають ттьки 26% студeнтiв;
- майбутн викладачi не можуть дати визначення термшу «педагопчна технолопя» (20%), серед вщомих |'м пeдагогiчних тeхнологiй — «межмодульна» тeхнологiя навчання, розвивальне навчання, iгpовi технологи;
- студенти не достатньо волод^ть iнфоpмацiею про наявш освiтнi технологи, не можуть ïx поpiвнювати i, як наслiдок, вщдавати перевагу найбiльш пpийнятнiй для них технологи;
- 22% студенев на емтричному piвнi розкривають тeоpeтичнi тдходи до сучасних пeдагогiчниx тexнологiй;
- на педагопчнш пpактицi бiльшiсть студенев у викладаннi фiзики та математики використовували лише елементи освiтнix технолопй за наполяганням викладача.
Опитуванi студенти визначають основы фактори, що гальмують формування технолопчно''' компетентности
- недостатысть теоретичних знань щодо тexнологiзацiï освт-iix середовищ;
- вiдсутнiсть вивчення питань технолопзаци навчального процесу в кура педагопки;
- нeдостатнiсть (а часпше вiдсутнiсть) умов для формування тexнологiчноï компeтeнтностi.
Контекстна модель охоплюе весь перюд навчання у вишi та складаеться з послiдовниx eтапiв, ям забезпечують peалiзацiю принципу бeзпepepвностi у формуванн тexнологiчноï компeтeнтностi, а також сприяють розвитку особистiсниx якостей майбутых викладачiв природничо-математичних дисциплiн. Розроблена нами контекстна модель пpофeсiйноï пiдготовки забезпечуе формування тexнологiчноï компeтeнтностi майбутнix викладачiв природничо-математичних дисциплiн та передбачае вщповщн шляхи ïï peалiзацiï: створення iнновацiйноï освiтнього середовища на базi навчально-практичного освiтнього центру; осучаснення змкту природничо-математичних дисциплiн вiдповiдно до сучасних досягнень природничо-математичних наук; запровадження шновацшних форм та технолопй освiтньоï дiяльностi викладачiв природничо-математичних дисциплiн, а саме уыверситетських студiй, майстep-класiв, STEM- майданчимв та iншi; пpeзeнтацiя майстрами уыверситетських студiй розроблених освiтнix пpодуктiв в освiтнix закладах та в сфepi нeфоpмальноï освiти.
ОБГОВОРЕННЯ
Осучаснення форм пeдагогiчноï освiти забезпечуе нeобxiднi умови модерызаци пeдагогiчноï освiти, а саме: створення шновацшного освiтнього середовища, метою i змктом освiти в якому е набуття учасниками особистiсного оpiентованого, творчого, аксiологiчного досвiду i вщповщних компeтeнцiй.
Особливу увагу нeобxiдно придтити поеднанню пpофeсiйноï пiдготовки майбутнix викладачiв з пeдагогiчною дiяльнiстю у формах волонтерства, а саме: майстер-клаав, штерактивних майданчикiв, освiтнix пpоeктiв, унiвepситeтськиx студш.
Створений нами на мexанiко-матeматичному факультет навчально-практичний центр е основою шновацшного освтнього середовища, в якому здшснюеться пiдготовка майбутнix вчитeлiв фiзики та математики (Манькусь&Дармосюк&Васильева, 2019). Ядром у стpуктуpi центру е унiвepситeтськi студи. Уыверситетська студiя як форма функщювання iнновацiйного освiтнього середовища визначаеться нами як платформа освiтньоï дiяльностi особистосп, що спрямована на створення ямсного освiтнього продукту на засадах сучасних пiдxодiв та пpинципiв реформування освiти.
Унiвepситeтськi студи, як форму функцюнального освiтнього середовища, можна класифiкувати за домшуючими пiдxодами та принципами осв^ны^ дiяльностi, а саме: студи на засадах компетенткного пiдxоду i технологи контекстного навчання:
- на принципах педагопки партнерства та дитиноцентризму;
- на основi STEM-оpiентованого пщходу;
- на засадах особистiсно-оpiентованого навчання.
Науково-методична лабоpатоpiя навчально-практичного центру забезпечуе розробку концепци роботи унiвepситeтськиx студiй, створюе необхщну методичну та тexнiчну базу ïx функщювання, здiйснюе пiдготовку студен^в-майс^в для роботи в студiяx.
За час запровадження уыверситетських студiй, як iнновацiйноï форми освiтньоï дiяльностi, в процес пщготовки майбутнix вчитeлiв фiзики та математики на мexанiко-матeматичному факультет вiдпpацьована тexнологiя роботи понад 35 уыверситетських студiй piзноï оpiентацiï та тематики.
Одыею з найбiльшиx популярних для студен^в-майс^в (це студенти механто-математичного факультету МНУ iм. В.О. Сухомлинського майбуты вчитeлi фiзики i математики, ям вiдiгpають роль паpтнepiв освiтньоï дiяльностi в xодi роботи утвер^тет^^! студи) та учасникiв стала студия майстер-класу «MARVEL».
1дея роботи студи - цтава наука вiд героев «Marvel».
Концептуальною основою освiтньоï дiяльностi студи е принципи пeдагогiки партнерства та дитиноцентризму. Майстер-клас мае особливi риси: моделювання умов та самоï пpофeсiйноï дiяльностi студeнтiв (ïx iмiтування), поетапний розвиток, обов'язкова спiльна дiяльнiсть учаснимв, опис объекта iмiтацiйного моделювання, презента^я освiтнього продукту, контроль часу, систему оцшювання.
Об'ектом iмiтацiйного моделювання в студи е науковий канал «Science Corporation». На вщкритп каналу учаснимв студи вп^ають супер-геро^ зipки «Marvel»: Людина-Павук, Тор, Залiзна людина, Аквамен, Каштан Америка, Ваpтовi Галактики.
Ролi супер-героУв з максимальним наближенням до оригiналiв виконують студенти-майстри унiверситетських студiй. Всi учасники разом з ними занурюються у незвщану ранiше крашу секретiв супер-сил зiркових героУв та фiзичного експерименту. Протягом 20 хвилин учасники мають стати справжыми командами та дiзнатися таемниц супер-сили кожного з героУв, а по™ подiлитися uiкавинками з шшими командами, тобто презентувати створений освт-лй продукт.
Кожен супер-герой (майстер) створив легенду на основi iнформаuiйних джерел та власного креативу i за допомогою фiзичного експерименту розкрив секрети власноУ «супер-сили». Так, наприклад, Каштан Америка, уыверсальний солдат, який пщ час мiсiй дiзнався, що е ворог Пдра. Зброя Гiдри випереджае час (демонструеться гармата Гауса, магытна гармата та принцип реактивно'!' тяги). Але головною зброею капiтана е щит, який дiе за принципом бумерангу. Незвичайн траекторп польоту бумеранга е результатом взаемодп трьох обставин: початкового кидання, обертання пщ час польоту та опору повгтря (демонструють полiт саморобного паперового бумеранга). Особливу увагу унiверсальний солдат-майстер придiляе передачi секретно)' iнформаuiï на вiдстань так, щоб «вороги» не змогли ÏÏ зрозумiти. Демонструеться один з багатьох методiв - телеграфна азбука Морзе. Використовуючи генератор Зворикiна та ознайомившись з комбiнаuiями крапок i тире, учасники передавали закодован сигнали до умовно'1 станцп.
Аналогiчно, протягом 20 хвилин працювали всi iншi команди супер-геро'в. Презентаuiя освiтнiх продуктiв кожно'' команди, а саме, секрет супер-сили геро'в, дали можливiсть визначити перемож^в. Наприкiнui роботи учасники студи самi обирають кращих супер-геро'в шляхом голосування.
Слщ зазначити, що кожного разу в номшацп «кращий супер-герой» переможцями ставали майстри, геро' яких вщповщали uiннiснiй орiентаuiÏ освiтнього середовища, яке було створене в студи у процес роботи.
Вщтак, пiдготовка майбутнього фахiвця педагогiчноÏ освiти в таюй формi надае можливостi сформувати його шновацмысть, як спосiб мислення та ключовий iнструмент лiдерства в умовах громадського партнерства, а також набути досвщу технолопзацп освiтнiх середовищ.
НайбтьшМ можливостi у розвитку мотивацп студенев до методичних дисuиплiн та продуктивной Ïx засвоення мае використання штерактивних майданчикiв, конкурсiв, майстер-клаав.
Використання майстер-клаав у проведеннi занять з методики навчання природничо-математичних дисциплш е цтавим, доuiльним та ефективним. Такi заняття активiзують мислення студентiв, пiзнавальнi процеси, прищеплюють iнтерес до майбутньо' професп, розвивають комунiкативнi навички, саме тому вони потребують ретельно' пiдготовки. Майстер-класи доuiльно проводити на етапах повторення, узагальнення та систематизацп матерiалу, а також при проведены занять з методики шктьного фiзичного експерименту.
Майстер-клас - це практичне заняття, яке моделюе рiзнi аспекти професiйноÏ дiяльностi майбутнього викладача фiзики та забезпечуе умови комплексного використання знань предмета професiйноÏ дiяльностi, а також вдосконалюе Ïx практичнi та теxнологiчнi вмшня щодо використання фiзичного експерименту.
В основу майстер-класу покладено загально iгровi елементи: наявнiсть ролей; ситуаuiй, в яких проходить реалiзацiя цих ролей; рiзноманiтнi iгровi речi. Однак на вщмшу вiд iгор навчального характеру, майстер-клас мае особливi риси: моделювання умов та самоÏ професiйноÏ дiяльностi студентiв (Ïx iмiтування); поетапний розвиток, у результат якого виконання завдань попереднього етапу впливае на хщ наступного; наявысть конфлiктниx ситуаuiй; обов'язкова сптьна дiяльнiсть учасникiв, якi виконують передбачен умовами завдання, опис об'екта iмiтацiйного моделювання; контроль часу; систему оцшювання ходу та результатiв; правила, як регулюють освiтню дiяльнiсть.
Майстер-клас з фiзичного експерименту проходить в однш iз сфер професiйноÏ дiяльностi майбутнього викладача фiзики, а саме: технта та методика постановки шктьного фiзичного експерименту. При цьому моделювання умов професiйноÏ дiяльностi е обов'язковим.
Майстер-клас з фiзичного експерименту - це споаб навчання, коли студенту надаеться можливiсть творчо проявити себе у створены освiтнього продукту. Кожен студент, майбутый викладач природничо-математичних дисциплш, обирае одну з трьох особливо актуальних тем щодо методики i технти постановки демонстрацмного фiзичного експерименту:
- розробка, створення та застосування саморобного фiзичного обладнання для постановки демонстрацмного фiзичного експерименту;
- особливостi впровадження сучасних комп'ютерних технологш в фiзичному експериментi;
- використання фiзичного експерименту на STEM-майданчиках (Манькусь&Недбаевська&Дармосюк, 2019).
1ндивщуальна робота кожного студента над технтою i методикою фiзичного експерименту в лабораторп методики
навчання фiзики сприяе розвитку його теxнологiчноÏ культури i пщвищуе рiвень професiоналiзму майбутнього викладача. Творча робота студенев дозволяе пщготувати i використати експеримент, як основний метод навчання, з урахуванням уах вимог щодо технти i методики його постановки, а саме: наочысть, науковкть, достовiрнiсть, надiйнiсть, протiкання у чаа.
Майстер-клас з фiзичного експерименту сприяе «пробудженню» у кожного студента природженоÏ здатностi до iмiтаuiï, що дозволяе провести захист студентських роб^ з експерименту в умовах максимально наближених до умов роботи майбутнього викладача (Манькусь&Недбаевська, 2017).
Переможц майстер-класу визначаються в трьох основних номшащях: кращий науковець, кращий дослiдник, кращий експериментатор. Кожна з номшацм характеризуе основы профеайы компетенцп майбутнього викладача фiзики.
Робота студентiв-майстрiв унiверситетськиx студм кожного разу оuiнюеться i рецензуеться провiдними вчителями мiста i обласп, якi виконують роль журi. За пщсумками такого незалежного оuiнювання на дев'яти фестивалях uiкавоÏ науки «Молодiжна хвиля» (загальна кiлькiсть учасникiв понад 3000 учыв, понад 200 студентiв-майстрiв, бiля 200 провiдниx вчителiв мкта i областi - членiв журО, якi двiчi на рiк ш^чно проводяться на меxанiко-математичному факультетi МНУ iм. В.О. Сухомлинського з 2015 року, можна зазначити, що у 70 % майстрiв сформоваысть техноло^но! компетентностi (по рiзним компонентам) вщповщае високому рiвню, а саме високий рiвень мотивацп щодо запровадження технолопчного пiдxоду в освiтнiй дiяльностi, система шдивщуально привласнених знань теxнологiчного
характеру, здатысть до запровадження шструментально'' моделi впровадження технологи, високий piBeHb сформованост здiбностей створення iндивiдуально прийнятно'' технологи (персонал-технологи). Учасники унiверситетських студм учнi шкiл та iнших освiтнiх закладiв i3 захопленням та задоволенням, зазвичай, рееструються на участь в чергових майстер-класах, i це е оцшка роботи студентiв - майс^в з боку найвимогливiших журi - дiтей. Робота студiй на вулицях мкта (проект "Цтава наука на вулицях мкта") пiдтвердила ефективысть формування технологiчноí компетентностi, а саме здатшсть до моделювання та проектування освтьо'' дiяльностi в умовах неформально' освти. Результати поточного та пщсумкового контролю студентiв - майстрiв уыверситетських студiй та результати 'х виробничо' практики порiвняно iз студентами не залученими до експерименту яскраво демонструють рiзницю сформованостi технологiчноí компетентностi як за компонентами так i взагалi (70% - високий у майс^в i 25% - високий у шших).
Результати виконання наукових дослщжень представленi викладачами кафедри фiзики Микола'вського нацiонального унiверситету iм. В.О. Сухомлинського у навчальних поабниках «Сучасний урок фiзики у контекстi STEM-освти» (2018), «Сучасна фiзика в школЬ> (2016), «Сучасн досягнення фiзики: матерiали до уроку» (2016), «Диферен^альы рiвняння» (2017), «1нновацшне освiтне середовище: технологи створення» (2019).
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Технологiчна компетентнiсть майбутнього викладача природничо-математичних дисциплiн мае бути не лише особиспсним надбанням. Вона мае забезпечити досягнення високих результа^в як у перюд педагогiчних практик, так i в майбутнiй професшый дiяльностi. Для цього в процес професiйноí пiдготовки необхiдно ураховувати педагопчы умови:
- збагатити змiст профеайно' пiдготовки (курси «Освпн технологи», «Методика викладання фiзики», «Методика викладання математики») системою технолопчних понять та концепцй якi нацiлюють майбутнього викладача природничо-математичних дисциплш на технологiзацiю освiтнього процесу;
- озбро'ти студентiв прийомами як з проблеми технолопзаци освiти, так i подальшого самовдосконалення;
- створити умови для стимулювання та цтеспрямованого розвитку компетентностей технологiчного характеру шляхом узагальнення досвщу роботи викладачiв фiзики та математики.
Результати анкетування студенев та опитування викладачiв механiко-математичного факультету дали змогу говорити про необхщысть удосконалення курсу «Методика та технологи викладання фахових дисциплш». Подальший напрямок дослщжень вбачаеться в розробцi змкту окремих курсiв, якi будуть спрямован на формування технологiчноí компетентностi майбутых вчителiв природничо-математичних дисциплiн.
Список використаних джерел
1. Про затвердження концепци розвитку педагопчно'' освiти (№776 вщ 16.07.2018). URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti (дата звернення 22.02.2020р)
2. Дiнжос Р.В., Недбаевська Л.С., Манькусь 1.В. STEM-майданчики як компонент розвитку ново' укра''нсько'' школи. Питання удосконалення зм/сту i методики викладання природничо-математичних дисципл1н у середн1й i вищй школ\, 2018. №24. С. 5-7.
3. Манькусь 1.В., Дармосюк В.М., Васильева Л.Я 1нновацмне освiтне середовище як фактор пщвищення якост\ вищо'' о
4. Манькусь 1.В., Недбаевська Л.С. Технологiя майстер-класу джерело формування професiйних компетентностей викладача. Витоки педагог1чно{майстерност'1, 2017. №1. С. 229-233.
5. iМанькусь 1.В., Недбаевська Л.С., Дармосюк В.М. Впровадження STEM-майданчимв як сучасних осв\тн\х середовищ у тп
ри
о References
1. фго zatverdzhennia kontseptsii rozvytku pedahohichnoi osvity (№776 vid 16.07.2018) [On approval of the concept of development of teacher education] Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti [in Ukraine].
2. iMnzhos, R.V. & Nedbaievska, L.S. & Mankus, I.V. (2018). STEM-majdanchy'ky' yak komponent rozvy'tku novoyi ukrayins'koyi Bhkoly~ [STEM platforms as a component of the development of a new Ukrainian school]. Py'tannya udoskonalennya zmistu hmetodyky* vykladannya pry'rodny'cho-matematy'chny'x dy'scy'plin u serednij i vy'shhij shkoli - Issues of improving the eontent and teaching methods of natural and mathematical disciplines in secondary and high school, 24, 5-7 [in Ukraine].
3. Mankus I.V.,& Darmosiyk V.M.,& Vasylieva L.Ya. (2019) Innovatsiine osvitnie seredovyshche yak faktor pidvyshchennia yakosti tf/shchoi osvity [Innovative educational environment as a factor in improving the quality of higher education] Inzhenerni ta iisvitni tekhnolohiiIss- Engineering and Educational Technologies, 7(3), 40-49 [in Ukraine].
4. Mankus, I.V. & Nedbaievska, L.S. (2017). Texnologiya majster-klasu dzherelo formuvannya profesijny'x kompetentnostej ey'kladacha [The technology of the master class is the source of the formation of the professional competence of the teacher]. IVy'toky' pedagogichnoyi majsternosti - The sources of pedagogical skills, 1, 229-233 [in Ukraine].
5. Mankus I.V.,&Nedbaievska L.S.,& Darmosiyk V.M. (2019) Vprovadzhennia STEM-maidanchykiv yak suchasnykh osvitnikh seredovyshch u profesiinii diialnosti vchytelia [Implementation of STEM - platforms as a modern educational environment in professional activities of teacher]. Fizyko-matematychna osvita - Physical & Mathematical education, 1(19), 130-134 [in Ukraine].
т
т
н
в
ч
ит
те
е 81
лн яо .л
TECHNOLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF NATURAL AND MATHEMATICAL DISCIPLINES AS A COMPONENT OF THEIR PROFESSIONAL TRAINING I.V. Mankus, L.S. Nedbaievska, V.M. Darmosiuk, R.V. Dinzhos
V.O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University, Ukraine
Abstract.
Formulating the problem. The implementation of educational reforms in Ukraine requires the modernization of teacher training. The imbalance between the social demand for highly qualified pedagogical staff and the outdated teacher training system stimulates the development of innovative educational environments, which should ensure the formation of high-level professional competence of higher education students. The goal of the article is to expose the experience of the formation of technological competence of the future teacher of natural and mathematical disciplines based on the model of contextual learning.
Materials and methods. The research was conducted based on the Faculty of Mechanics and Mathematics of V.O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University within the framework of the student-centered educational and practical center at the department of physics. During the research, the following methods were applied: pedagogical experiment, abstract-logical; graphic; methods of analysis and synthesis, method of analogies, comparison; mathematical modeling, pedagogical forecasting.
Results. The developed model of formation of technological competence of the future teachers of natural and mathematical disciplines based on the technology of context learning, methods of immersion of students in the technological educational environment and innovative forms of an educational activity (university studio, workshop, interactive space, a festival of interesting science) provided favorable conditions for the development of students as teachers-technologist. The introduction of this model has provided a high level of technological competence and competitiveness of future specialists.
Conclusions. The introduction of the contextual learning model based on competence, student-centered approaches stipulates the creation of appropriate pedagogical conditions, namely: enriching the content of professional training with a system of technological notions and concepts; equipping students with techniques of education technologization and self-development.
Keywords: technological competence, innovative educational environment, university studio, students-experts, teacher of natural and mathematical disciplines, professional training.
