Technique of preservation the health of elementary school girls in out-of-class work on physical culture

Pochtar O.M.

Методика збереження здоров’я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури

Почтар О.М.

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Анотації:

Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність застосування методики збереження здоров'я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури. Теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність розширення та збільшення об'єму позакласної роботи з фізичної культури на прикладі секції з художньої гімнастики. Цим досягається позитивний адаптаційний ефект в рівні розвитку складових здоров'я. Отримані результати мають теоретичне і практичне значення для розробки технологій розвитку, зміцнення та збереження здоров'я дівчаток початкової школи.

Ключові слова:

управління, адаптація, функціональна система, методика, здоров’я.

Почтарь Е.М. Методика сохранения здоровья девочек начальной школы во внеклассной работе по физической культуре. Обоснованна и экспериментально проверена эффективность методики сохранения здоровья девочек начальной школы во внеклассной работе по физической культуре. Теоретически и экспериментально обоснована целесообразность расширения и увеличения объема внеклассной работы по физической культуре на примере секции художественной гимнастики. Этим достигается положительный адаптационный эффект в уровне развития составляющих здоровья. Полученные результаты имеют теоретическое и практическое значения для разработки технологий развития, укрепление и сохранение здоровья девочек начальной школы.

управление, адаптация, функциональная система, методика, здоровье.

Pochtar O.M. Technique of preservation the health of elementary school girls in out-of-class work on physical culture. It is reasonable and experimentally efficiency of a procedure of conservation of health of girls of an elementary school in out-of-class operation on physical training is verified. Theoretically and experimentally the expediency of expansion and increase of volume of out-ofclass operation on physical training on an instance of a section of art gymnastics is justified. It attains positive adaptive effect in a level of development constituting health. The received outcomes have theoretical and practical importance for development of technologies of development, strengthening and conservation of health of girls of an elementary school.

operation, adaptation, functional system, technique, health.

Вступ.

Несприятливі демографічні процеси в нашому суспільстві супроводжуються різким погіршенням стану здоров’я дітей і підлітків. За даними Міністерства Охорони здоров’я, поширеність захворювань дітей усіх вікових груп за останні п’ятнадцять років значно виросла. Наукові дослідження вказують на значний вплив на стан здоров’я дітей навантажень, що спостерігаються в шкільному віці [2, 3, 4, 5]. Кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання в школі в 2,5 рази.

Аналіз спеціальної літератури показує, що одним із перспективних і найбільш ефективних напрямків практичного вирішення завдань фізичного розвитку організму та збереження здоров’ я учнівської молоді є удосконалення традиційних засобів, форм і методів позакласної та позашкільної роботи, спрямованої на формування та збереження морального та фізичного здоров’я підростаючого покоління [6, 9]. Подібні заняття передбачають помірні навантаження, оптимальні режими чергування роботи і відпочинку, в ході секційних занять вчитель-тренер може здійснювати особистісно-орієнтований підхід до кожного учня та корегувати навчально-тренувальний процес у відповідності до особливостей розвитку кожної дитини. Актуальність проблеми, недостатня її теоретична розробленість, нові соціально-педагогічні умови і вимоги шкільної практики та суспільства до розвитку та життєдіяльності сучасної молоді й потребують ретельних досліджень.

Передбачалося, що позакласні заняття фізичною культурою позитивно впливатимуть на фізичний розвиток та стан здоров’я дівчаток початкової школи (на прикладі художньої гімнастики).

Дослідження виконано відповідно до тематичного

плану науково-дослідної роботи факультету фізичного виховання Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за темою “Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням і спортом”, державний реєстраційний номер 0108Ш00854.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методики збереження здоров’я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури.

Завдання дослідження:

1. Вивчити, проаналізувати, узагальнити сучасні теоретичні та методичні підходи до процесу управління формуванням та збереженням здоров’я учнів у педагогічному процесі.

2. Визначити провідні критерії та показники рівня фізичного розвитку та здоров’я дівчаток початкової школи.

3. Теоретично обґрунтувати та розробити зміст методики збереження здоров’я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури та перевірити її ефективність.

Об 'єкт дослідження - процес позакласних занять з фізичної культури дівчаток початкової школи.

Предмет дослідження - методика збереження здоров’ я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури.

Методи дослідження: вивчення та узагальнення досвіду провідних спеціалістів з фізичної культури, аналіз спеціальної наукової та науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Дослідження проводились в три етапи на факультеті фізичного виховання Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка в лабо-

раторії Біомеханічних проблем формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням і спортом та лабораторії проблем адаптації. В межах досліджень проведено констатуючий та порівняльний педагогічний експеримент. В результаті констатуючого педагогічного експерименту було визначено рівень фізичного розвитку, здоров’я та координаційних здібностей у дівчаток початкової школи. Порівняльний педагогічний експеримент дав змогу проаналізувати показники рівня фізичного розвитку, здоров’я та координаційних здібностей дівчаток початкової школи, які відвідують та не відвідують секцію художньої гімнастики і є подібними за рівнем фізичної підготовленості та визначити вплив занять художньою гімнастикою на їх здоров’я. В дослідженні прийняли участь 80 дівчаток, які відвідують та не відвідують секцію художньої гімнастики (по 40 чоловік в кожній групі).

Результати дослідження.

На підставі аналізу літературних джерел [2, 3, 5,

7, 8] очевидно, що в нинішніх соціально-економічних умовах позакласні заняття фізичною культурою є найбільш оптимальним засобом адаптації учнів до умов середовища, що змінюються та як наслідок зміцнення та збереження здоров’ я школярів. Подібні заняття є економічно вигідними і соціально корисними. Вони не потребують спеціальних коштів на обладнання, інвентар та приміщення, і, завдяки вмілому управлінню механізмами впливу фізичних вправ на дитячий організм, дають бажаний результат - збереження здоров’я молодого покоління. Головною вимогою до ефективної реалізації управління педагогічним процесом адаптації дівчаток до занять фізичними вправами є компетентність, вміння та відповідальне свідоме ставлення вчителів до здоров’ язбережувального напрямку фізичної культури.

Визначено, що підхід до процесу управління розвитком організму, зміцненням та збереженням здоров’ я дівчаток шкільного віку потребує перегляду та реформування. Сучасними авторами [2, 3, 5, 10] відмічаються протиріччя між потребою суспільства у

здоровому поколінні та певними недоліками (організаційні, методичні та інші) в системі фізичної культури школярів. Отже, урізноманітнення форм та засобів фізичної культури, шляхом впровадження різних секційних занять в позакласний час та спрямування роботи в них за напрямком збереження здоров’ я повинні усунути вказані протиріччя і сприяти збереженню та зміцненню здоров’я школярів.

На основі констатувального педагогічного експерименту був відібраний комплекс складових здоров’ я (соматичне здоров’я, фізичне здоров’я, фізична підготовленість, медичні показники, біомеханічні показники) та критеріїв оцінки фізичного розвитку та стану здоров’я дівчаток. Підбір компонентів відповідає основним принципам побудови ефективного процесу управління адаптацією учнів і збереження їх здоров’я та враховує основні критерії здоров’я: рівень соматичної складової здоров’я, функціональний стан опорно-рухового апарату і вегетативних систем, фізичну підготовленість, психічне здоров’я, достатній рівень адаптивності з врахування впливу факторів зовнішнього середовища. На нашу думку, саме така функціональна система повною мірою відображає гармонійний розвиток особистості та дозволяє більш точно управляти процесом фізичного розвитку школярів та досягненням високого рівня здоров’я.

В результаті дослідження показників вказаних критеріїв оцінки здоров’я (табл. 1) виявлено відмінності у фізичному розвитку, стані здоров’я та рівні прояву координаційних здібностей дівчаток початкової школи, що відвідують позакласні заняття з фізичної культури (художньої гімнастики) (група 1) та дівчаток цього ж віку, які не залучені до позакласних форм організації фізичної культури (група 2). Достовірність різниці між досліджуваними групами виявлена за показниками м’ язової сили (динамометрія кисті), фізичної працездатності (індекс Руф’є), постави (плечовий індекс), прояву координаційних здібностей (співвідношення частотно-амплітудних характеристик), рівню резистентності організму негативним зовнішнім

Таблиця 1

Показники фізичного розвитку організму та стану здоров ’я дівчаток початкової школи

Досліджувані

№ з/п Показники Одиниці виміру Група 1 (п=40) Група 2 (п=40) Р

X ±8 Х±8 1-2

1 Довжина тіла см 138,21± 2,02 134,15 ± 0,80 < 0,05

2 Маса тіла кг 26,79± 0,66 28,84± 0,94 < 0,05

3 Екскурсія грудної клітки см 5,95 ± 1,01 2,25 ± 1,15 < 0,05

4 Життєва ємкість легенів л 1,74 ± 0,06 1,62± 0,04 > 0,05

5 Індекс Руф’є бали 9,39± 0,34 12,04± 0,48 < 0,001

6 Динамометрія правої кисті кг 15,58± 0,46 11,00 ± 0,26 < 0,001

7 Динамометрія лівої кисті кг 13,88 ± 0,60 9,98± 0,29 < 0,001

8 Захворюваність раз на рік 1-2 3 < 0,001

9 Плечовий індекс % 98,13 ± 0,35 87,09 ± 0,42 < 0,05

10 Рівень фізичної підготовленості бали 12 10,6 > 0,05

11 Співвідношення частотно-амплітудних характеристик ум. од. 1,34 0,17 <0,05

12 Комплексна оцінка здоров’я бали 9,93 ± 0,70 4,40± 0,42 < 0,001

Рис. 1. Теоретико-методологічні основи побудови методики збереження здоров ’я дівчаток початкової школи

впливам (захворюваність) та, що звертає на себе увагу, комплексної оцінки стану здоров’я (за методикою Л. Г Апанасенка) (р < 0,05), що може бути обумовлено впливом регулярних специфічних навантажень. Однорідність вибіркових даних (V < 10 %) була зареєстрована в більшості показників.

Теоретично обґрунтована концепція розробки методики збереження здоров’я дівчаток початкової школи в позакласній роботі з фізичної культури (рис.

1), яка спирається на теорії управління, адаптації, функціональних систем, освіти і навчання [1] та діалектичну розробку моделей соціально організованого навчально-виховного процесу. Визначені принципи реалізації методики збереження здоров’я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури, розроблений її зміст на прикладі позаклас-них занять з художньої гімнастики.

Можна вважати, що комплексний показник здоров’я відображає інтегральний рівень адаптивнос-ті організму дівчаток, він вищий у тих, хто дотримується достатнього рухового режиму і його доцільного

дозування.

Зміст розробленої нами методики збереження здоров’ я дівчаток початкової школи в позакласній роботі з фізичної культури полягає у спрямованості педагогічних впливів на підвищення адаптивності організму дітей і складових здоров’ я за рахунок регулярних занять фізичними вправами в позакласній роботі та вмілого управління дозуванням рухового режиму дівчаток з боку вчителя, а також батьків та здатності учнів до саморегуляції адаптивної рухової поведінки.

Дана методика включає різноманітні заняття фізичними вправами в секціях, гуртках, самостійні заняття під контролем вчителя.

З метою оперативного регулювання зміни показників складових здоров’я рекомендовано здійснення науково-педагогічного контролю (оперативного, поточного, підсумкового) з застосуванням об’єктивних, інформативних психофізіологічних, біомеханічних та педагогічних методик.

Доступність процедури науково-педагогічного контролю обумовлена доцільністю, інформативністю,

□ вихідний рівень Щ через рік

Рис. 2. Зміна комплексного показнику здоров ’я дівчаток початкової школи в результаті порівняльного

педагогічного експерименту

економічністю в кількості показників та часі отримання об’ єктивної зворотної інформації.

В результаті аналізу даних порівняльного педагогічного експерименту (рис. 3) доведено

ефективність впровадження методики збереження здоров’ я дівчаток початкової школи в позакласній роботі з фізичної культури (на прикладі секції з художньої гімнастики) в практику. Виявлено достовірні відмінності між більшістю досліджуваних показників у дітей контрольної та експериментальної груп за ^критерієм Стьюдента (в експериментальній групі спостерігалися кращі показники (р < 0,05)).

Висновки.

Результати досліджень підтверджують те, що вирішення проблеми збереження здоров’ я дівчаток початкової школи можливе і більш ефективне при використанні спеціальної, розробленої нами методики збереження здоров’я. Теоретично та експериментально обґрунтовано доцільність розширення та збільшення об’ єму позакласної роботи з фізичної культури, для досягнення позитивного адаптаційного ефекту в рівні розвитку складових здоров’я, що очевидно на прикладі художньої гімнастики.

Отримані результати мають теоретичне і практичне значення для розробки технологій розвитку, зміцнення та збереження здоров’я дівчаток початкової школи. Вони розширюють наше уявлення в питанні пошуку оптимальних шляхів управління адаптацією організму людини до умов середовища та, як наслідок покращення здоров’ я.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем збереження здоров’я дівчаток початкової школи у позакласній роботі з фізичної культури.

Література.

1. Бондар В. І. Дидактика: Підручник для студ. вищих пед. навч. закладів / В. І. Бондар. - К. : Либідь, 2005. - 264 с.

2. Денисенко Н. Ф. Через рух - до здоров’я дітей: Навчально-методичний посібник / Денисенко Н. Ф., Аксьонова О. П. -Запоріжжя : 2006. - 122 с.

3. Дубогай О.Д. Навчання в русі. Здоров’язберігаючі технології в початковій школі. - Київ: Видавничий дім „Шкільний світ”. Видавець Л. Галіцина, 2005. - 112 с.

4. Круцевич Т. Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т. Ю. Круцевич - К.: Олимпийская литература, 1999. - 230 с.

5. Куц О. С. Концепція безперервної фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх шкіл / О. С. Куц. - К., 1997.

- 18 с.

6. Лисенко Л. Л. Педагогічні технології навчання культурі рухів дівчат 10 - 12 років : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я)” / Л. Л. Лисенко. - К., 2008.

- 20 с.

7. Муравов И. В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта / Муравов И. В. - К. : Здоров’я, 1989 - 265 с.

8. Носко М.О. Теоретичні та методичні основи формування рухової функції у молоді під час занять фізичною культурою та спортом: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.09. - К., 2003. - 430 с.

9. Омельченко О. Характеристика моделі здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів / Омельченко О. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ),

2007. - №2. - С. 94-96.

Надійшла до редакції 24.09.2009р.

Почтар Олена Михайлівна poclenochka@yandex.ru

Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку

Репневський С.М., Попов В.І.

Донецький державний інститут здоров ’я, фізичного виховання і спорту Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Анотації:

В статті розглядаються результати дослідження фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку, які порівнюються з належними нормами фізичного стану школярів. Підсумки проведеного дослідження показали, що у значної частини дітей молодшого шкільного віку знижені показники, які характеризують розвиток фізичних якостей. Літературні дані та аналіз результатів нашого дослідження також свідчать, що недостатня увага до фізичного виховання не забезпечує гармонійний розвиток фізичних якостей та працездатності школярів. Набуті висновки можуть бути використані для вдосконалення учбового процесу фізичного виховання школярів.

Ключові слова:

фізичне виховання, школярі, фізична підготовленість, сила, прудкість, витривалість, спритність, гнучкість.

Репневский С.М., Попов В.И. Физическая подготовленность детей младшего школьного возраста. В статье рассматриваются результаты исследования физической подготовленности детей младшего школьного возраста. Полученные результаты сравниваются с должными нормативами физического состояния школьников. Итоги проведенного исследования показали, что у значительной части детей младшего школьного возраста снижены показатели, которые характеризуют развитие физических качеств. Литературные данные и анализ результатов нашего исследования также свидетельствуют, что недостаточное внимание к физическому воспитанию не обеспечивает гармоническое развитие физических качеств и работоспособности школьников. Полученные выводы могут быть использованы для совершенствования учебного процесса физического воспитания школьников.

физическое воспитание, школьники, физическая подготовленность, сила, быстрота, выносливость, ловкость, гибкость.

Repnevskiy S.M., Popov V.I. Physical preparedness of junior pupils. In the

article is expounded results of researches of physical preparedness of children. The given results are compared with norms of physical state. The results of such research show that majority of junior schoolchildren has descent indices which characterize insufficient development of physical qualities. Studied literature and the analysis of our research results show that insufficient attention to physical education doesn't provide the harmonious development of physical preparation and fitness to work of schoolchildren especially in modern market conditions of society. These results can be used for improvement teaching process of physical education of schoolchildren.

physical education, schoolboys, preparedness, speed, force, flexibility, endurance, the norms of physical state.

Вступ.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Фізичне виховання школярів є органічною складовою частиною усієї системи державної освіти дітей та підлітків Воно повинне забезпечити розвиток їх фізичного, морального здоров’я, комплексний підхід до формування розумових і фізичних якостей особистості, підготовку до активного життя та професійної діяльності, використання засобів оздоровчої спрямованості на принципах індивідуального підходу. У зв’язку з цим в Україні розроблена науково обґрунтована та диференційна система фізичного виховання школярів, яка розрахована на залучення до фізичної культури дітей та підлітків. Основа цієї системи - обов’язковий курс фізичного виховання, який здійснюють згідно державної програми. Він поєднується також з різними формами фізичної культури та спорту у режимі учбового дня та вільного часу школярів [2, 4, 7].

Система фізичного виховання базується на фізіологічних, психологічних та загально-педагогічних закономірностях. Вона безперервно розвивається і удосконалюється з урахуванням потреб сучасного суспільства. Система фізичного виховання школярів покликана підвищити фізичну підготовленість і працездатність учнів до рівня гармонійно розвитої люди-ни[1, 2, 4, 5, 6].

Основні завдання фізичного виховання в школі:

1. Сприяти зміцненню здоров’я і належному фізичному розвитку;

2. Сприяти розвитку рухових якостей та працездатності до належного рівня;

3. Засвоєння знань із галузі фізичної культури та їх використання для вдосконалення свого організму;

4. Формування умінь та навичок до щоденних занять фізичними вправами у різноманітних раціональних

формах;

5. Формування основ техніки життєво-прикладних і спортивних видів рухів;

6. Забезпечення впровадження фізичної культури в режим учбового дня та вільного часу школярів.

При цьому процес фізичного виховання характеризується такими особливостями [4, 6]:

1. це спланований педагогічний процес, який передбачає активну діяльність вчителя;

2. це процес активної і свідомої участі учнів у вирішенні поставлених завдань по формуванню навичок, удосконаленню фізичних якостей, придбанню знань;

3. фізичне виховання пов’язане з подоланням труднощів, що сприяє розвитку морально-вольових якостей.

Саме цьому планування та організація фізичного виховання потребує необхідно враховувати біологічну потребу дітей та підлітків у руховій активності. При цьому необхідно також враховувати, що тільки достатня рухова активність зростаючого організму

- важлива умова фізичного розвитку, поліпшення фізичного і духовного здоров’ я дітей та підлітків.

Загальновідомим є і той факт, що основи здоров'я закладаються в дитячому і підлітковому віці. Формування здорового організму, уміння керувати ним, розвивати і удосконалювати його можливості - це показники здорового способу життя. Без сумніву у складній системі факторів, що впливають на стан здоров'я, фізичну підготовленість та працездатність дітей і підлітків, ведучу роль, як стверджують наукові дослідження відіграє рухова активність [3,4,6].

Однак спеціальні дослідження свідчать, що рухова активність школярів у теперішній час значно нижча належного рівня. Обумовлено це тим, що учбове

1S4

навантаження у сучасній школі досягло граничного рівня. Це привело до порушення основних режимних моментів дня і тижня учнів, що стримує реалізацію біологічної потреби організму дітей і підлітків у руховій активності [3, 4].

У цих умовах першорядне значення має раціональний режим навчання і відпочинку, відповідний гігієнічним вимогам. При цьому особливу роль повинно грати фізичне виховання, тому що тільки воно може сприяти зміцненню здоров'я дітей і підлітків, сприяти всебічному і гармонійному розвитку їх організму, досягненню високої фізичної підготовленості і працездатності протягом всього періоду навчання в школі.

Літературні джерела [3,4,6] і аналіз результатів нашого дослідження показав, що недостатня увага до фізичного виховання у сім’ї та школі веде до зниження біологічної потреби організму дітей і підлітків у руховій активності. Внаслідок цього значна частина школярів мають негативні зміни у стані здоров’я, а юнаки не в змозі проходити військову службу. За наслідками досліджень, здоровими вважаються лише 10-15% дітей та юнаків [5,7].

Саме цим пояснюється вибір даної роботи яка виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’ я, фізичного виховання і спорту.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи - визначити та оцінити показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку, які відвідували тільки учбові заняття з фізичного виховання згідно державної програми.

Гіпотеза роботи - досягнення високої фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку залежить від багатьох чинників, в тому числі першочергово від якісного та ефективного учбового процесу по фізичному вихованню.

Завдання роботи:

1. Визначити показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

2. Провести індивідуальну оцінку рівня розвитку ведучих фізичних якостей: сили, прудкості, витривалості, спритності та гнучкості дітей

3. Визначити результативність впливу учбового процесу по фізичному вихованню на показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

Фізична підготовленість визначалась у хлопчиків і дівчаток, які відвідували тільки учбові заняття по фізичному вихованню згідно з шкільною програмою.

Було обстежено 187 школярів молодшого шкільного віку (вік - 7-9 років).

В процесі виконання дослідження застосовувалися наступні методи:

1. Методи одержання ретроспективної інформації. Аналіз та синтез літературних та методичних джерел, пов'язаних з плануванням та організацією роботи по фізичному вихованню у загальноосвітніх школах, а також вивчення програмних і нормативних документів, розроблених державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту.

2. Методи вивчення навчально-виховного процесу школярів.

3. Методи збору поточної інформації:

а). Методика і оцінка виконання стандартних вправ за програмою для середньої загальноосвітньої школи [7].

б). Методика хронометражу.

в). Методика фіксації результатів за допомогою візуального спостереження.

г). Вимірювання результатів за допомогою пристосувань для вимірювання довжини.

4. Методи математичної статистики .

Результати дослідження.

Аналіз фізичної підготовленості школярів молодших класів, як установлено в процесі нашого дослідження показав, що діти 7 років (як хлопчики, так і дівчата) не змогли в ряді випадків виконати належні нормативи, що характеризують силу, прудкість, витривалість, швидкісно-силові якості (таблиця 1.). Так, у нормативі стрибок у довжину з місця, що характеризує розвиток сили м’ язів ніг, координації рухів рук і ніг, стану нервово-м’ язової системи, опорно-рухового апарату - відставання показаних результатів від нормативних досить суттєве: у хлопчиків на 19% нижче нормативних, у дівчат - на 12%. У нормативі на прояв швидкісних якостей (біг на 30 м), різниця показаних результатів з нормативними також досить істотна.

Істотну різницю між рівнем розвитку силових якостей школярів молодшого віку і нормативними вимогами підтвердив тест на силову витривалість (піднімання тулуба в сід за 1 хв.). Як видно з таблиці 1, належний рівень цієї якості у хлопчиків нижче на 15 %, а у дівчат - на 10 %.

Нижче, в зрівнянні з належним, у учнів 7 років і показники у бігу на 1000м, які характеризують про розвиток загальної аеробної витривалості, (стан серцево-судинної, дихальної, і других систем організму). У хлопчиків відставання цієї якості в зрівнянні з належним на 12 %, у дівчаток - на 16 %.

Разом з тим, у першокласників знижені і показники, які характеризують гнучкість. Так, у хлопчиків цей показник нижче належного на 21%, а у дівчаток

- на 44 %.

Аналіз результатів дослідження фізичної підготовленості школярів 8 років дозволив установити наступні особливості розвитку у них сили, швидкості, витривалості, швидкісно-силових якостей, спритності, та гнучкості.

Як видно з таблиці 2, хлопчики і дівчатка не змогли виконати нормативи, що характеризують швидкісні здібності. У хлопчиків виконання цього нормативу нижче належного на 15%, у дівчат на - 8,9%. Швидкісно-силові здібності в порівнянні з належним рівнем також нижче у хлопчиків - на 21 %, у дівчаток - на 13 %. Нижче в порівнянні з нормативами у школярів 8 років і показники, що характеризують витривалість, та гнучкість.

У таблиці 3 представлені результати дослідження фізичної підготовленості школярів 9 років. Як видно з таблиці, у дітей цього віку значно знижені показники фізичної підготовленості в порівнянні з належними нормативами.

Таким чином, результати дослідження фізичної

Таблиця 1

Показники фізичної підготовленості школярів 7 років

Показники Хлопчики (п=16) Дівчата (п=17)

М + т Норматив М + т Норматив

Біг на 30 м, с 5,96± 0,01 5,4 6,16±0,03 5,8

Човниковий біг 4x9 м, с 11,6 ±0,04 11,7 122 ±0,05 12,2

Стрибок в довжину з місця, см 126 ±0,8 156 119 ±0,8 135

Біг на 1000 м, хв. 5,33±0,02 4,75 6,2±0,04 5,4

Піднімання тулуба в сід за 1 хв., раз 29,2±0,2 33 29,6±0,8 33

Нахили тулуба вперед з положення сидячи, см 7,9±0,2 10 7,8±0,2 14

Таблиця 2

Показники фізичної підготовленості школярів 8 років

Показники Хлопчики (п=46) Дівчата (п=47)

М + т Норматив М + т Норматив

Біг на 30 м, с 5,86± 0,01 5,4 5,97±0,01 5,5

Човниковий біг 4x9 м, с 12,0 ±0,01 11,4 123 ±0,02 12,0

Стрибок в довжину з місця, см 132 ±0,3 167 124 ±0,3 143

Біг на 1000 м, хв. 4,85±0,01 4,7 5,7±0,01 5,2

Піднімання тулуба в сід за 1 хв., раз 36,2±0,2 36 31,6±0,2 36

Нахили тулуба вперед з положення сидячи, см 8,4±0,1 11 10,1±0,1 16

Таблиця 3.

Показники фізичної підготовленості школярів 9 років

Показники Хлопчики (п=37) Дівчата (п=30)

М + т Норматив М + т Норматив

Біг на 30 м, с 5,29± 0,01 4,8 5,76±0,01 5,5

Човниковий біг 4x9 м, с 11,2 ±0,02 11,1 12,2±0,02 12,0

Стрибок в довжину з місця, см 152 ±0,4 177 126 ±0,5 143

Біг на 1000 м, хв. 4,65±0,01 4,4 5,53±0,01 4,9

Піднімання тулуба в сід за 1 хв., раз 39,2±0,2 38 32,5±1,3 38

Нахили тулуба вперед з положення сидячи, см 11,2±0,1 12 13,5±0,2 17

підготовленості учнів молодших класів, свідчить, що у значної частини школярів у цьому віці знижені порівняно з належними величинами показники, які характеризують розвиток основних фізичних якостей.

Поряд з тим, результати нашого дослідження як і літературні дані, свідчать, що шкільний вік, як в цілому, так і в окремі його періоди, є найбільш сприятливим для розвитку багатьох рухових здібностей.

Вибираючи склад засобів і методів для розвитку фізичних здібностей школярів, необхідно цілеспрямовано впливати як на органи і структури, що інтенсивно розвиваються, так і на ті, що у своєму розвитку тимчасово відстають. Виконання цієї вимоги, як свідчать наукові дослідження [1,4,6] є обов'язковим, оскільки її недотримання може негативно позначитися на темпах розвитку фізичних здібностей у наступні вікові періоди. Надмірний розвиток функцій одних органів

гнітить подальший розвиток інших, а отже, гальмує розвиток відповідних фізичних здібностей.

Індивідуалізація процесу фізичного виховання

— одна з важливих вимог принципу відповідності педагогічних впливів. Залежно від темпів біологічного дозрівання індивідуалізація в диференціюванні фізичних навантажень припускає обмеження параметрів механічної роботи, що зумовлюють ту або іншу функціональну активність органів і структур. Вибір засобів допускає обмеження біомеханічних параметрів рухових дій, які впливають на органи і структури, що розвиваються.

У процесі фізичного виховання орієнтація на індивідуальні та вікові особливості школярів є обов’ язковою при індивідуальному підході, а загальні властивості, характерні для різних індивідів, дають можливість спрямовано проводити групові заняття.

Таким чином, проведений нами аналіз результатів дослідження фізичної підготовленості школярів молодшого віку свідчить, що фізичне виховання, яке проводиться за шкільною програмою, не в повній мірі вирішує задачі фізичного вдосконалення дітей і підлітків, недостатньо сприяє їх всебічному і гармонічному розвитку, а також про необхідність підвищення ефективності фізичного виховання в загальноосвітній школі.

На наш погляд однією з причин, а можливо основною, неефективної сучасної системи фізичного виховання школярів є недостатньо науково-обґрунтовані вікові нормативи фізичної підготовленості дітей і підлітків. Наукова розробка так званих «нормативів» фізичної підготовленості повинна будуватися для дітей

і підлітків не на основі календарного, а біологічного віку.

Висновки.

1. Результати дослідження фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку показали, що у більшості школярів у цьому віці знижені порівняно з належними величинами показники, які характеризують розвиток основних фізичних якостей.

2. Літературні дані та аналіз результатів дослідження показав, що простежується чітко виражений зв'язок показників фізичної підготовленості з організацією фізичного виховання.

3. Система сучасного фізичного виховання у шкільних установах, як про це свідчать результати на-

шого дослідження, все ще далека від досконалості і не так ефективна, як того вимагають інтереси нашої держави.

Встановлені нами показники фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку можуть розглядатися як реальні і сприяти розробці та реалізації оптимальної програми з фізичного виховання школярів.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку.

Література

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Волков, Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта/ Л.В. Волков. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 294 с.

2. Основи здоров’я і фізична культура: програма для навчальних закладів. 1 - 11 класи. - К.: Початкова школа, 2001.

3. Сухарев, А.Г. Состояние здоровья школьников и факторы его формирования /А.Г Сухарев // Гигиена и санитария.-1982.-№5.-С.70-72.

4. Теорія и методика фізичного виховання: підручник: в 2т./за ред. ТЮ. Круцевич - к.: Олімп. літ., 2008.-Т.1.-391с.,; Т.2.- 367с.

5. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров’я нації”. - К., 1998. - 46 с.

6. Шиян, Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів: підручник: в 2ч. /Б.М. Шиян.- Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2002. - Ч.1.-272 с.; Ч.2.- 248с.

7. Шкребтій, Ю. М. Фізичне виховання та дитячий спорт у системі шкільної освіти України./ Ю.М. Шкребтій // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр., 2005. - №10. -С. 246-249.

Надійшла до редакції 02.11.2009р. Репневский Станислав Марьянович Попов Василий Ильич dgizfvs-nayka@mail.ru

Показники рівня розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате

Саєнко В. Г., Мельниченко О. В.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут фізичного виховання і спорту

Анотації:

Досліджені параметри рівня розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних каратистів, що забезпечують підвищення спортивної майстерності. Отримані кількісні дані можуть використовуватися при побудові та контролі тренувального процесу юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате, та в інших бойових єдиноборствах. Статистично значимі розбіжності зареєстровані між показниками груп каратистів без розряду, 3 і 2 розряду у всіх контрольних випробуваннях. Силові якості: динамометрія м'язів сильнішої кисті, вис на зігнутих руках, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба із положення лежачи протягом 30 с. Швидкісно-силові якості: стрибки у довжину й у висоту з місця, метання набивного м'яча масою 2 кг знизу вперед, стрибки через скакалку.

Ключові слова:

силові, швидкісні, якості, параметри, розвиток, юний, карате.

Саенко В. Г., Мельниченко А. В. Показатели уровня развития силовых и скоростно-силовых качеств юных спортсменов, специализирующихся в киокушинкай каратэ. Исследованы параметры уровня развития силовых и скоростно-силовых качеств юных каратистов, обеспечивающих повышение спортивного мастерства. Полученные количественные данные могут использоваться при построении и контроле тренировочного процесса юных спортсменов, специализирующихся в киокушинкай карате и других боевых единоборствах. Статистически значимые расхождения зарегистрированы между показателями групп каратистов без разряда, 3 и 2 разряда во всех контрольных испытаниях. Силовые качества: динамометрия мышц более сильной кисти, вис на согнутых руках, сгибание и разгибание рук в упоре лежа, поднимание туловища из положения лежа на протяжении 30 с. Скоростносиловые качества: прыжки в длину и в высоту с места, метание набивного мяча массой 2 кг снизу вперед, прыжки через скакалку.

слова: силовые, скоростные, качества, параметры, развитие, юный, каратэ.

Saenko V. G., Melnichenko O. V. The parameters of a level of development of force and force-high-speed qualities of the young sportsmen specializing in кyoкushinkai karate. Parameters of force and force-high-speed qualities development level in young karatekas, providing increase of sports skill are established were studied in the article. Obtained quantitative data can be used at construction and the control of training process of the young sportsmen specializing in кyoкushinkai karate and other fighting single combats. Statistically significant variances are registered between parameters of groups of karatekas without the category, 3 and 2 categories in all inspection control tests. Force qualities: a dynamometry of muscles more the strong paintbrush, a hovering on the bent arms, an inflection and an extension of hand in a stop laying, rise of a trunk from a prone position during 30 with. Velocity force qualities: broad jumps and in height from a place, a throwing of a stuffed ball in weight of 2 kg from below forward, leaps through a skipping rope.

force, high-speed, qualities, parameters, development, young, karate.

Вступ.

Як показав аналіз літературних джерел з різних видів спорту та карате в тому числі [1-6, 8-9, 13-14], до числа провідних факторів підготовки варто віднести інформацію про необхідні зміни структури фізичної підготовленості спортсменів у процесі багаторічного тренування від рівня 3 розряду до майстра спорту міжнародного класу. Для досягнення високого рівня майстерності, необхідне дослідження оптимальних параметрів фізичної підготовленості згідно кваліфікації і віку спортсмена. Знання цих параметрів особливо важливе у юному віці, коли закладається основа фізичної підготовленості та починає формуватися технічна майстерність спортсменів.

Параметри фізичної підготовленості спортсменів різної кваліфікації дослідженні авторами з легкої атлетики в легкій атлетиці [5-6, 12], спортивних іграх

[12], боксі [8, 14], різних видах східних єдиноборств [1, 3-4, 7, 9-10]. В сучасних науково-методичних публікаціях з карате виявлено численний ряд робіт присвячених дослідженню різноманітних аспектів тренувального процесу [2, 11, 15]. Але дослідження рівня розвитку силових и швидкісно-силових якостей юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате досі не проводились. Тому в даній статті робиться спроба дослідження цих показників, а обрана тема дослідження є актуальною.

Робота виконана за Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Міністерства України у справах сім’ї, молоді та © Саєнко В. Г., Мельниченко О. В., 2009

спорту на 2006-2010 роки; тема 2.2.3 „Удосконалення підготовленості спортсменів різної кваліфікації в групах видів спорту” (номер державної реєстрації 0107Ш01647).

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - виявити рівень розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате.

Завдання дослідження - дослідити рівень розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате.

Методи дослідження. 1. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури.

2. Педагогічні контрольні випробування (тести). 3. Методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводились у м. Луганську, де групи спортсменів, з кіо-кушинкай карате формувалась в учбово-виховному комплексі школа-гімназія „Нове покоління” (спортивний клуб вищої майстерності „Ресінкай-кан”). Тестування спортсменів проводилося в змагальному періоді тренувань, коли спортивна підготовленість учасників дослідження знаходилась на найвищому рівні. Для виконання поставленого завдання були відібрані 44 каратиста чоловічої статі - 14 каратистів без розряду віком 8-9 років зі спортивним стажем занять кіокушинкай карате до двох років; 14 каратистів 3 розряду віком 10-11 років зі спортивним стажем занять три-чотири роки; 16 каратистів 2 розряду віком

12-13 років зі спортивним стажем занять п’ять-сім років. В змагальній обстановці спортсменам було запропоновано виконати тести, що застосовувалися раніше у інших видах спорту та інформативно визначають рівень розвитку зазначених фізичних якостей. Силові якості каратистів досліджували за показниками педагогічних тестів динамометрії м’язів сильнішої кисті, вису на зігнутих руках, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба із положення лежачи протягом 30 с. Швидкісно-силові якості спортсменів тестувалися за даними контрольних вправ: стрибки у довжину й у висоту з місця, метання набивного м’яча масою 2 кг знизу вперед, стрибки через скакалку.

Методики проведення вказаних тестів та доцільність їх застосування у контролі тренувального процесу доведено у джерелах [5-6, 8, 12-13]. Обробка результатів тестування проводилась за методами математичної статистики з розрахунком визначення вірогідності розходжень (Р<0,05) за ^критерієм Стьюдента.

Результати дослідження.

Результати тестування рівня розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате наведені у табл. 1.

Аналізуючи дослідження показників рівня розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних каратистів, спостерігається статистично значуще (Р<0,05) поліпшення у всіх результатах наведених тестів між групами спортсменів без розряду, 3 і 2 розрядів. Це свідчить про те, що рівень досліджуваних фізичних якостей юних каратистів зі зростанням кваліфікації має суттєве покращення, про що підтверджує відсотковий приріст.

У показниках силових якостей результат динамометрії м’ язів сильнішої кисті має статистично значуще поліпшення (Р<0,05) від 9,71 кг у спортсменів без розряду до 18,38 кг у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 47%. У висі на перекладині показники зростають від 8,71 с у спортсменів без розряду до 22,69 с у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 62%. Кількість повторень у тесті згинання рук в упорі лежачи збільшується від 8,21 у спортсменів без розряду до 25,88 у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 68%. Результати піднімання тулуба із положення лежачи протягом 30 с зростають від 13,79 разів у спортсменів без розряду до 22,38 разів у спортсменів

2 розряду, що складає приріст 38%.

Дослідженням рівня розвитку швидкісно-силових якостей каратистів за тестами - стрибок у довжину з

Показники рівня розвитку сили і швидкісно-силових якостей юних каратистів Таблиця 1

Кваліфікація Приріст від без розрядників до 2 розряду

Контрольні випробування Без розряду 8-9 років п=14 Р 3 розряд 10-11 років п=14 Р 2 розряд 12-13 років п=16

Х+т Х+т Х+т

Силові якості: динамометрія м’язів сильнішої кисті, кг 9,71 ± 0,83 <0,05 13,43 ± 0,91 <0,05 18,38 ± 1,04 47%

вис на 8,71 ± 0,25 <0,05 14,71 ± 0,58 <0,05 22,69 ± 0,52 62%

перекладині, с згинання рук в упорі лежачи, 8,21 ± 0,91 <0,05 16,07 ± 1,82 <0,05 25,88 ± 1,86 68%

разів піднімання тулуба із положення лежачи протягом 30 с, разів 13,79 ± 0,66 <0,05 19,21 ± 0,58 <0,05 22,38 ± 0,37 38%

Швидкісно-силові якості: стрибок у довжину з місця, 132,29 ± 3,15 <0,05 156,07 ± 1,33 <0,05 178,31 ± 2,23 26%

см стрибок у висоту 29,79 ± 0,91 <0,05 35,07 ± 0,91 <0,05 38,38 ± 0,82 22%

з місця, см метання набивного м’яча знизу вперед, м 2,81 ± 0,12 <0,05 4,04 ± 0,12 <0,05 6,26 ± 0,12 55%

стрибки через скакалку за 1 хв., 66,86 ± 2,65 <0,05 99,64 ± 3,40 <0,05 145,63 ± 4,54 54%

разів

місця, стрибок у висоту з місця, метання набивного м’яча вагою 2 кг знизу вперед, стрибки через скакалку за 1 хв. також визначається загальна тенденція до зростання показників. Так, результати стрибка у довжину з місця мають статистично значуще поліпшення (Р<0,05) між групою спортсменів без розряду і 3 розряду, 3 і 2 розряду. Дані стрибка у довжину з місця мають зростання результату: від 132,29 см у спортсменів без розряду до 178,31 см у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 26%. Показники стрибка у висоту з місця зростають від 29,79 см у спортсменів без розряду до 38,38 см у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 22%. Результати метання набивного м’ яча двома руками знизу вперед поліпшуються від 2,81 м у спортсменів без розряду до 6,26 м у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 55%. У стрибках через скакалку за 1 хв. здійснюється поліпшення від 66,86 разів у спортсменів без розряду до 145,63 разів у спортсменів 2 розряду, що складає приріст 54%.

Висновки.

Проведені дослідження дозволили отримати наступні результати.

1. Виявлені параметри рівня розвитку силових і швидкісно-силових якостей юних каратистів, що забезпечують підвищення спортивної майстерності.

2. Статистично значимі розбіжності зареєстровані між показниками груп каратистів без розряду, 3 і 2 розряду у всіх контрольних випробуваннях: динамометрія м’ язів сильнішої кисті, вис на зігнутих руках, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба із положення лежачи протягом 30 с - силові якості; стрибки у довжину й у висоту з місця, метання набивного м’ яча масою 2 кг знизу вперед, стрибки через скакалку - швидкісно-силові якості.

3. Отримані кількісні дані можуть використовуватися при побудові та контролі тренувального процесу юних спортсменів, які спеціалізуються з кіокушин-кай карате, та в інших бойових єдиноборствах.

Перспективи подальших досліджень. Планується дослідження ефективності застосування раціонального обсягу тренувальних навантажень в підготовці юних каратистів.

Література

1. Абовян Т. Ж. Методика предсоревновательной подготовки в ушу на основе использования дозированных физических и ги-поксических нагрузок / Т. Ж. Абовян: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 // С.-Петерб. гос. акад. физ. культуры им. П. Ф. Лесгафта. - СПб., 2000. - 24 с.

2. Алхасов Д. С. Оптимальные соотношения основных разделов подготовки юных каратистов (на примере косики-каратэ) / Д. С. Алхасов // Теория и практика физической культуры. - 2007. - №

1. - с. 44-46.

3. Горбенко В. Вплив загальних та спеціальних рухових здібностей та опанування технічними діями в тхеквондо / В. Горбенко, О. Новикова // Спортивний вісник Придніпров’я. - 2003. - № 3-4.

- С. 77-81.

4. Заяшников С. И. Тайский бокс: Учеб.-метод. пособие / С. И. За-яшников. - 4-е изд., исправл. и доп. - М.: Тераспорт, 2004. - 272 с.

5. Максименко Г. Н. Теоретико-методические основы подготовки юных легкоатлетов / Г. Н. Максименко, Т. П. Бочаров. - Луганск: Альма-матер, 2007. - 394 с.

6. Максименко Г. Н. Оптимизация подготовки юных спортсменов в легкоатлетическом десятиборье. - Луганск: Альма-матер, 2006. - 173 с.

7. Радиевский Е. А. Джиу-джитсу. Боевое искусство самураїв / Е.

А. Радиевский. - Мн.: Современное слово, 2003. - 416 с.

8. Савчин М. П. Тренованість боксера та її діагностика / М. П. Сав-чин. - К.: Нора-прінт, 2003. - 220 с.

9. Садовский Е. Теоретико-методические основы тренировки и контроля координационных способностей в восточных единоборствах (на примере таэквондо и кикбоксинга) / Е. Садовский: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 // Всерос. науч.-исслед. ин-т физ. культ. и спорта. - М., 2000. - 39 с.

10. Саенко В. Г. Теоретические особенности развития гибкости у тхэквондистов / В. Г. Саенко, С. М. Гончаров // Олимпизм и молодая спортивная наука Украины: Сб. науч. тр. V Регион. науч.-практ. конф. - Луганск: ЛНПУ им. Тараса Шевченко, 2007. - С. 153-156.

11. Саєнко В. Г. Побудова тренувального процесу спортсменів різної кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате / В. Г. Саєнко: Автореф. дис. ... канд. наук фіз. вих. і спорту: 24.00.01 // Держ. наук.-дослід. ін-т фіз. культ. і спорту. - Київ,

2008. - 22 с.

12. Севастьянов Ю. В. Теоретико-методические основы системы подготовки спортсменов в легкой атлетике и спортивных играх / Ю. В. Севастьянов, Ю. А. Подколзин, И. Г. Максименко. - Луганск: Знание, 2002. - 496 с.

13. Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школяров / Л. П. Сергієнко. - К.: Олімпійська література, 2001. - 439 с.

14. Филимонов В. И. Бокс. Спортивно-техническая и физическая подготовка / В. И. Филимонов. - М.: «ИНСАН», 2000. - 432 с.

15. Широбоков Б. А. Методика физической подготовки юных борцов-каратистов на этапе углублённой тренировки / Б. А. Широбоков: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 // Моск. юрид. ин-т. - М., 1997. - 25 с.

Надійшла до редакції 24.09.2009р.

Саєнко Володимир Григорович Мельниченко Олександр Вікторович dgizfvs-nayka@mail.ru

Особливості підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах

Сватьєв А.В., Власова Г.С.

Запорізький національний університет

Анотації:

З'ясовано особливості та проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах. Підготовка майбутніх фахівців даного напрямку усе ще не відповідає сучасним вимогам. Вони повинні враховуватися при організації навчального процесу. Показано особливості підготовки майбутнього тренера викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах. Вони ґрунтуються на комплексному підході до визначення й відновлення змісту, застосуванню методів, форм і засобів навчання. Все це сприяє підвищенню ефективності навчального процесу.

Ключові слова:

підготовка, майбутній тренер-викладач, професійна діяльність.

Сватьев А.В., Власова А.С. Особенности подготовки будущего тренера-преподавателя к профессиональной деятельности в высших учебных заведениях. В статье на основе теоретического анализа литературы и анкетирования студентов высших учебных заведений определены особенности и проблемы подготовки будущего тренера-преподавателя к профессиональной деятельности в высших учебных заведениях. Подготовка будущих специалистов данного направления все еще не отвечает современным требованиям. Они должны учитываться при организации учебного процесса. Показаны особенности подготовки будущего тренера преподавателя к профессиональной деятельности в высших учебных заведениях. Они основываются на комплексном подходе к определению и обновлению содержания, применение методов, форм и средств обучения. Все это оказывает содействие повышению эффективности учебного процесса.

подготовка, будущий тренер-

преподаватель, профессиональная деятельность.

Svatyev A.V., Vlasova A.S. Features of preparation of future trainer-teacher to professional activity in higher educational establishments. In the article on the basis of theoretical analysis of literature and questionnaire of students of higher educational establishments features and problems of preparation of future trainer-teacher are found out to professional activity in higher educational establishments. Preparation of the future experts of the given direction still does not meet the modern demands. They should be taken into account at organization of educational process. Features of preparation of the future trainer of the teacher to professional work in higher educational establishments are exhibited. They are based to package approach to determining and renovation of the contents, application of methods, forms and training tools. All this assists increase of efficiency of educational process.

preparation, future trainer-teacher, professional activity.

Вступ.

Зміни, що відбуваються в українському суспільстві у сучасний період, розбудова держави, процеси глобалізації та інтеграції в європейську спільноту, визначили нові орієнтири щодо організації професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах України відповідно до європейських стандартів підготовки кваліфікованих фахівців усіх галузей господарства.

Основними умовами, які нині визначають напрями модернізації сучасної української освіти, є спрямування на розвиток творчого самостійного мислення студентів, їх професійних здібностей до майбутньої професійної діяльності, завдяки акцентуванню на творчу самостійну працю й підвищення активності у навчанні, використання активних методів у процесі навчання з метою ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців. Все це також стосується процесу підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах. Сприяє цим процесам прийняття останніми роками нормативно-правових документів [1, 2, 3].

Різні аспекти організації процесу професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах стали предметом дослідження багатьох науковців: професійна підготовка майбутніх фахівців з адаптивного фізичного виховання: теорія та методика (Р.П.Карпюк); професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів (Т.І.Коваль); теоретико-методологічні й організаційні основи формування фізичної культури студентів (Л.І.Лубишева);

індивідуалізація професійно-педагогічної підготовки вчителя (О.М.Пехота); саморегуляція професійного мислення в системі фахової підготовки практичних психологів (Н.І.Пов’якель); професійна підготовка учителів фізичної культури на основі культурологічного підходу (Ф.І.Собянін); професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (теоретико-методологічний аспект) (Л.П.Сущенко); психологічні особливості професійної підготовки студентів до майбутньої спортивно-педагогічної діяльності (О.П.Федик); теоретичні основи професійної підготовки учителя (Н. Д.Хмель) та ін.

Разом з тим, поза увагою досліджень залишаються проблеми підвищення якості навчального процесу та особливості підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Робота виконана відповідно до плану НДР Запорізького національного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Визначені аспекти означеної проблеми окреслюють мету статті, яка полягає у з’ясування особливостей підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах.

Основні завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури щодо з’ясування особливостей підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах.

2. Провести анкетування студентів вищих навчальних закладів України для з’ясування особливостей під-

готовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності.

Результати дослідження.

Проведений нами теоретичний аналіз наукових джерел засвідчив актуальність проблеми підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності як у теоретичному, так і у практичному аспектах. Нами з’ ясовано, що зусилля науковців, роботи яких присвячено дослідженню питань, пов’язаних з означеною проблемою, спрямовані на обґрунтування та оновлення змісту, форм, методів, засобів та організаційно-педагогічних умов, які повинні забезпечити ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови поняття “підготовка” тлумачиться як “запас знань, навичок, досвід та ін., набутий у процесі навчання, практичної діяльності [4]”.

Досліджуючи сутність поняття “професійна підготовка”, Л.П.Сущенко зазначає, що “у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту особистісний підхід доцільно розглядати як один із важливих наукових принципів, що забезпечує розуміння, пізнання, розвиток та самореалізацію особистості майбутнього фахівця в її цілісності та гармонійності [9, с. 21]”.

Учені Г.І. Хозяінова, Н.В. Кузьміної, Л.Є. Вар-фоломеєвої вважають, що такими самостійними рішеннями, які повинен приймати майбутній фахівець, мають бути: вибір професії на основі самосвідомості творчого потенціалу; вибір вищого навчального закладу, у якому можна одержати певну професію; вибір індивідуальної системи діяльності, пов’язаної з усвідомленням перспектив та можливостей самореа-лізації творчого потенціалу у творчій діяльності [10, с. 9]. Ми підтримуємо твердження вчених про те, що початок професійної діяльності майбутніх фахівців пов’язаний з розвитком у студентів здатності бути суб’єктом майбутньої професійної діяльності; здатності приймати самостійні рішення, які забезпечать шлях до творчого ставлення до діяльності.

За ствердженням науковців Н. Зволинскої та В. Маслова, провідною тенденцією розвитку професійної освіти, яка повинна впливати на усі складові змісту підготовки фахівця - на визначення мети, планування, наповнення програм, на методи і засоби навчання, поведінки суб’єктів освітнього процесу, на оцінку рівня готовності до діяльності - необхідно

визначити посилення особистісної функції поряд з традиційно основною - соціальною функцією змісту навчання [5, с. 482].

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури та власного досвіду, ми з’ясували, що особливості організації професійної підготовки майбутнього тренера-викладача полягають у тому, що формування змісту, підбір методів, форм та засобів підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності повинно враховувати певні вимоги. Основними чинниками, які мають враховуватися при організації процесу підготовки майбутнього тренера-викладача у вищих навчальних закладах, нами визначено: системний підхід до організації навчального процесу; професійна спрямованість дисциплін професійної підготовки; відповідність змісту меті і завданням професійної підготовки майбутнього тренера-викладача; відповідність навчально-методичного матеріалу тенденціям розвитку професійної діяльності майбутнього тренера-викладача згідно соціально-економічного розвитку суспільства; раціональний добір дисциплін відповідно до професійної діяльності майбутнього тренера-викладача.

З метою з’ясування особливостей підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах, нами було проведено дослідження студентів за спеціально розробленою анкетою. У анкетуванні брали участь 168 респондентів вищих навчальних закладів України, зокрема 77 студентів Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (НПУ імені М.П.Драгоманова), 43 студента Львівського державного університету фізичної культури (ЛДУФК), 48 студентів Вінницького державного педагогічного університету (ВДПУ).

Аналіз результатів відповідей на запитання анкети “Чи вважаєте Ви за необхідне здійснювати у вищих навчальних закладах України підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності?”, наведених в таблиці 1, свідчить, що вважають необхідним здійснювати підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах України 90% студентів, частково вважають необхідним 8,3% студентів, не вважають необхідним 0,43% студентів, важко було відповісти 1,55% респондентів (рис. 1). Вважають необхідним здійснювати підготовку 89,61% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 83,72% студентів ЛДУФК, 95,83%

Таблиця 1

Показник кількості студентів, опитаних щодо необхідності здійснювати у вищих навчальних закладах України підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності (%)

Відповіді респондентів Загальний показник Вищий навчальний заклад

НПУ імені М.П.Драгоманова 77 чол. ЛДУФК 43 чол. ВДПУ 48 чол.

Так, вважаю 90 89,61 83,72 95,83

Частково 8,3 9,09 11,63 4,17

Ні, не вважаю 0,43 1,3 0 0

Важко відповісти 1,55 0 4,65 0

респондентів ВДПУ Частково вважають 9,09% респондентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 11,63% студентів ЛДУФК та 4,17% студентів ВДПУ Не вважають необхідним здійснювати у вищих навчальних закладах України підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності 1,3% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 0% студентів ЛДУФК, 0% респондентів ВДПУ Важко було відповісти на це питання 0% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 4,65% студентів ЛДУФК та 0% респондентів ВДПУ Отже, на підставі результатів анкетування з’ясовано, що найвищий показник серед студентів, які вважають необхідним здійснювати підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах України, має Вінницький державний педагогічний університет (відповідно

- 95,83% студентів), що на 5,83% перевищує середній показник опитаних респондентів.

На основі аналізу результатів відповідей на друге запитання анкети “Наскільки Ви особисто підготовлені для діяльності у якості тренера-викладача?”, нами встановлено, що із 168 студентів вищих навчальних закладів, вважають себе повністю особисто підготовленими для діяльності у якості тренера-викладача 11,48% студентів, вважають себе частково підготовленими 66,28% студентів, не вважають себе підготовленими 8,13% студентів, важко відповісти було 14,1% респондентів. Вважають себе повністю особисто підготовленими 5,19% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 20,93% респондентів ЛДУФК та 8,33% студентів ВДПУ, що вдало демонструє рисунок 2.

Не вважають необхідним 0,43%

8,3%-Частково вважають необхідним

1,55%

Важко було відповісти

_ .90%

Вважають необхідним

Рис. 1. Розподіл студентів, опитаних щодо необхідності здійснювати у вищих навчальних закладах України підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності (%)

ЗО-і

НПУ імені ЛДУФК ВДПУ

М.П.Драгоманова

Рис. 2. Розподіл студентів, опитаних, наскільки вони повністю особисто підготовлені для діяльності у

якості тренера-викладача (%)

Частково підготовленими для діяльності у якості тренера-викладача вважають себе 74,03% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 58,14% студентів ЛДУФК та 66,67% опитаних студентів ВДПУ Вважають себе не підготовленими для діяльності у якості тренера-викладача 2,6% опитаних студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 9,3% респондентів ЛДУФК та 12,5% студентів ВДПУ Важко було відповісти на це питання 18,18% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 11,63% студентів ЛДУФК та 12,5% респондентів ВДПУ.

Опитування показало, що найвищий показник серед студентів, які особисто підготовлені для діяльності у якості тренера-викладача, має Львівський державний університет фізичної культури (відповідно

- 20,93% студентів), що на 9,45% перевищує середній показник опитаних респондентів.

Отже, результати здійсненого нами анкетування студентів вищих навчальних закладів засвідчили, що незначна кількість студентів вважає себе повністю особисто підготовленими для діяльності у якості тренера-викладача (відповідно 11,48% студентів). У той же час переважна, а саме 90% студентів, згідно їх відповідей, вважають необхідним здійснювати підготовку майбутніх тренерів-викладачів до професійної діяльності у вищих навчальних закладах України.

Висновки.

На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури і проведеного анкетування студентів вищих навчальних закладів України щодо з’ясування особливостей організації підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах, нами визначено, що сучасна підготовка майбутніх фахівців даного напрямку все ще не відповідає вимогам, які мають враховуватися при організації цього процесу. Так, залишаються нерозв’язаними питання забезпечення відповідності змісту і способів організації навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів особливостям та тенденціям майбутньої професійної діяльності згідно сучасних соціально-економічних умов країни. З’ясовано, що особливості підготовки майбутнього

тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах полягають у тому, що дана система повинна ґрунтуватися на комплексному підході до визначення й оновлення змісту, застосування методів, форм і засобів навчання, що сприяє підвищенню ефективності означеного процесу.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні інших аспектів процесу підготовки майбутнього тренера-викладача до професійної діяльності у вищих навчальних закладах.

Література

1. Закон України “Про вищу освіту” і Закон від 17 січня 2002 року №2984-ІІІ // Збірник основних нормативних актів про вищу освіту, наукову діяльність, підготовку та атестацію наукових кадрів (станом на 01.02.2003 р.). - Харків і Гриф, 2003. - С. 37-95.

2. Закон України “Про освіту” // Освіта України. Нормативно-правові документи. - К. і Міленіум, 2001. - С. 32.

3. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. - 2002. - 24 квіт.-1 трав. (№ 26). - С. 2-4.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. Ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпіньі ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

5. Зволинская Н. Тенденции развития содержания профессионального физкультурного образования в социокультурном контексте / Зволинская Н., Маслов В. // Человек в мире спортаі Новые идеи, технологии, перспективы і Тез. докл. Междунар. Конгр. -М.і 1998. - Т. 2. - С. 482-483.

6. Карпюк Р.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців з адаптивного фізичного вихованняі теорія та методика [монографія] / Карпюк Роман Петрович. - Луцькі ВАТ “Волинська обласна друкарня”, 2008. - 504 с.

7. Лубышева Л. И. Теоретико-методологические и организационные основы формирования физической культуры студентові автореф. дис. ... докт. пед. наук і 13.00.04 / Л.И.Лубышева - М., 1992. - 58 с.

8. Пов’якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення в системі фахової підготовки практичних психологів і автореф. дис. ... докт. психол. наукі 19.00.07 / Пов’якель Надія Іванівна ; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004. - 40 с.

9. Сущенко Л.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (теоретико-методологічний аспект) / Сущенко Людмила Петрівна ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України ; Запорізький держ. ун-т. - Запоріжжя і Запорізький держ. ун-т, 2003. - 442 с. і іл.

10. Хозяинов ГИ. Акмеология физической культуры и спорта і учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений, обучающихся по специальности 022300-Физ. культура и спорт / Г.И.Хозяинов,

Н.В.Кузьмина, Л.Е.Варфоломеева. - М. і Академия, 2005. - 203, [1] с. і табл. - (Высшее профессиональное образование. Физическая культура и спорт).

Надійшла до редакції 24.09.2009р.

Сватьєв Андрій Вячеславович Власова Ганна Сергіївна dgizfvs-nayka@mail.ru

Исследования физического состояния школьников,

проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды

Севдалев С.В., Зацепин А.В.

Учреждение образования «Гомельский государственный университет имени Ф. Скорины»

Аннотации:

Представлены результаты исследования физического развития, функционального состояния и физической подготовленности школьников 6-17 лет, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды. Выявлены некоторые отклонения показателей от нормы. Это - частота сердечных сокращений, артериальное давление. Настораживают показатели уровня артериального давления. Физическая подготовленность находится на среднем уровне. Вызывают опасения низкие показатели выносливости. Для снижения этого дисбаланса необходима разработка конкретных мероприятий по устранению дефицита данного физического качества с учетом среды проживания.

Ключевые слова:

радиационное загрязнение, физическое развитие, физическая подготовленность, функциональное состояние, школьники.

Севдалев С.В., Зацепїн А.В. Дослідження фізичного стану школярів, що проживають в різних умовах радіаційного забруднення середовища.

Представлено результати дослідження фізичного розвитку, функціонального стану і фізичної підготовленості школярів 6-17 років, що проживають у різних умовах радіаційного забруднення середовища. Виявлено деякі відхилення показників від норми. Це - частота серцевих скорочень, артеріальний тиск. Насторожують показники рівня артеріального тиску. Фізична підготовленість перебуває на середньому рівні. Викликають побоювання низькі показники витривалості. Для зниження цього дисбалансу необхідна розробка конкретних заходів щодо усунення дефіциту даної фізичної якості з урахуванням середовища проживання.

радіаційне забруднення, фізичний розвиток, фізична підготовленість, функціональний стан, школярі.

Sevdalev S., Zatsepin A. Research of a physical condition of the schoolboys living in various conditions radiating pollution of environment. Outcomes of research of physical development, functional condition and physical readiness of schoolboys of 6-17 years living in different conditions of radiation pollution of a medium are presented. Some deviations of parameters from standard are revealed. It - frequency of cardiac reductions, arterial pressure. Guard parameters of a level of arterial pressure. Physical readiness is found on an average level. Call fears low parameters of fatique. Development of concrete provisions is necessary for decrease of this disbalance on shortage control of the given physical quality with allowance for living environments.

radiating poiiution, physicai deveiopment, physical readiness, a functionai condition, schooichiidren.

Введение.

Процессы роста и развития человеческого организма зависят от многих факторов, как эндогенного, так и экзогенного характера. Одним из ведущих экзогенных факторов является воздействие окружающей среды, непосредственно зависящее от текущей экологической обстановки в конкретном регионе, области [1,7].

Гомельская область отличается от других областей Республики Беларусь наличием повышенного радиационного фона, образовавшегося в результате аварии 1986 г. на Чернобыльской АЭС и сохраняющегося до настоящего времени.

Согласно данным статистики [2,4], радиоактивное загрязнение области обусловлено цезием-137 и стронцием-90, в меньшей степени - изотопами плутония, выпавшими, в основном, в 30-км зоне ЧАЭС и на прилегающих территориях. В результате аварии цезием-137 плотностью более 1 Ки/км2 загрязнено 20 районов Гомельской области из 21 (все, кроме Октябрьского), или 64,1% общей территории области.

Площадь радиоактивного загрязнения цезием-137 с уровнями от 1 до 5 Ки/км2 составляет 42,4% территории области, от 5 до 15 Ки/км2 - 14,0%, от 15 до 40 Ки/км2 - 4,2%, более 40 Ки/км2 - 3,5%. Загрязнение территории области стронцием-90 от 0,15 Ки/км2 и выше составляет около 37% и не обнаруживается там, где уровни загрязнения почвы цезием-137 не превышают 1 Ки/км2.

Воздействие любых эндо- и экзогенных факторов вызывает компенсаторные сдвиги в организме, с выходом на более напряженный уровень жизнедеятельности [3].

Данные литературных источников свидетельству© Севдалев С.В., Зацепин А.В., 2009

ют, что после аварии на Чернобыльской АЭС отмечается устойчивый рост заболеваемости детей и подростков, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами. Так, в постчернобыльский период у школьников и дошкольников наблюдается увеличение заболеваний сердечно-сосудистой системы, нарушения со стороны дыхательной, пищеварительной, эндокринной и кровеносной систем, иммунного и вегетативного статуса. Также выявлены нарушения функционального состояния нервной системы и психического состояния детей и подростков [1,5,7,8].

Всякое заболевание, даже непродолжительное, как в своем течении, так и в фазе выздоровления изменяет реактивность организма, ухудшая функциональное состояние центральной нервной системы, обуславливая высокую утомляемость, низкую работоспособность и неблагоприятные реакции функциональных систем. Это, в свою очередь, приводит к снижению уровня физической подготовленности и функциональных возможностей детского организма, увеличение количества школьников с дисгармоничным физическим развитием [1,8].

Несомненный научный интерес представляет изучение вопроса развития растущего организма при постоянном воздействии радиационного облучения, даже если это имеет отношение к действию малых доз радиации.

Можно предположить, что проживание детей школьного возраста в специфических экологических условиях своеобразно влияет на их физическое состояние. С целью проверки данной гипотезы нами были проведены исследования физической подготовленности, функционального состояния и физического развития школьников 1-11-х классов, проживающих

на территориях радиоактивного загрязнения 1-5 Ки/ км2, 5-15 Ки/км2. Данные исследования проводились в рамках выполнения подпрограммы «Дети Чернобыля» Президентской программы «Дети Беларуси».

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы: исследование физического состояния учащихся школьного возраста проживающих на территории радиоактивного загрязнения среды 1-15 Ки/км2.

Задачи работы:

1. исследовать физическое развитие и функциональное состояние школьников;

2. определить уровень физической подготовленности школьников;

3. оценить показатели физического состояния детей и подростков с учетом условий среды проживания.

Методы и организация исследования.

Исследования проводились в период 2008-2009 годов, на базах средних общеобразовательных школ Го -мельского региона: Брагинском, Буда-Кошелевском, Ветковском, Добрушском, Ельском, Кормянском, На-ровлянском, Рогачевском, Хойникском, Гомельском, Чечерском районах и городе Гомеле. Всего было обследовано более 10 000 школьников.

Оценка физической подготовленности проводилась с использованием контрольных нормативов, рекомендованных комплексной программой по физическому воспитанию учащихся общеобразовательных школ:

1. Скоростно-силовые качества оценивались при помощи теста «прыжок в длину с места».

2. Уровень развития координационных способностей и скоростных качеств оценивался при помощи теста «челночный бег 4х9м».

3. Уровень общей (аэробной) выносливости оценивался по тесту «бег 1500м, 1000м» (юноши и девушки старших классов); «бег 1000м» (мальчики и девочки среднего звена); «шестиминутный бег» (мальчики и девочки младших классов).

4. Мышечная сила (сила мышц плечевого пояса) у юношей оценивалась по количеству подтягиваний в висе на перекладине из исходного положения - вис хватом сверху.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

5. У девушек - поднимание туловища из положения лёжа за 1 минуту (девочки младших классов 30с), показатель силы мышц брюшного пресса.

6. Показатель гибкости позвоночного столба и эластичности мышечного аппарата определялся выполнением наклона вперед из положения сидя.

Для оценки физического развития детей, проживающих в регионах с различным уровнем радиационного загрязнения среды (РЗС), нами изучались показатели длины и массы тела, жизненной емкости легких (ЖЕЛ), окружности грудной клетки (в паузе), показатели задержки дыхания на вдохе (проба Штанге), показатели кистевой динамометрии. При изучении функционального состояния нами исследовались показатели частоты сердечных сокращений (ЧСС) и артериального давления (АД).

Для выявления особенностей физического состояния школьников, проживающих в различных экоради-ационных условиях, нами было проведено сравнение

полученных результатов тестирования учащихся Го -мельского региона с данными учащихся, проживающими в «чистой зоне» (город Минск, по данным профессора В.М. Колоса) [6].

Результаты исследований.

Проведенные исследования показали, что у школьников, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях, не выявлено ярко выраженных отличий по показателям физического развития от модельных характеристик. Однако в сравнении со школьниками, проживающими в г. Минске (уровень загрязнения менее 1 Ки/км2), выявлены некоторые отличия. В показателях относительной кистевой динамометрии и задержке дыхания на вдохе (проба Штанге) выявлены достоверные отличия в пользу школьников, проживающих в более чистой зоне.

Анализируя полученные результаты ЖЕЛ, можно констатировать, что девочки, проживающие в зоне

5-15 Ки/км2, имеют ниже результаты в сравнении с испытуемыми, проживающими в других регионах, и их показатели незначительно отличаются от экспертных оценок. У мальчиков, выявленные показатели несколько ниже должных норм, но достоверно не отличаются от должных величин для лиц того или иного возраста.

Сравнительный анализ морфологических показателей позволил выявить незначительные различия между исследуемыми группами. По большинству показателей учащиеся, проживающие на территории загрязнения окружающей среды в 1-5 Ки/км2, уступают в физическом развитии школьникам из «чистой» зоны (г. Минск).

Исследования функционального состояния показало, что как у школьников, так и у школьниц, проживающих на загрязненных территориях, показатель ЧСС значительно ниже (табл. 1).

Следует отметить и тот факт, что у минских школьниц выше показатели относительно эталонных значений на всех годах обучения.

Полученные результаты не исключают возможность предполагать, что загрязнение окружающей среды оказывает воздействие на вегетативную нервную систему, а через нее влияет на ритм сердца.

Анализ данных артериального давления показал, что систолическое давление у девочек, проживающих на территориях радиоактивного загрязнения 1-5 Ки/ км2, практически находится в пределах нормативных величин. Исключение выявлено в первых классах -СД зарегистрировано на уровне 109 мм рт. ст. (табл. 2). С возрастом средние значения СД в классах приходит к норме. Однако, если учитывать, что в отдельных классах сигмальные отклонения варьируют от 5 до 18 единиц, то более половины учениц находятся на уровне риска. У девочек из гор. Минска СД достоверно ниже в 1-х - 4-х, 5-х, 9-х и 10-11-х классах.

У школьниц из зоны 5-15 Ки/км2 в пределах нормы выявлены показатели только в 3-х классах. В другие возрастные периоды индивидуальные значения выше относительно нормативных показателей. По сравнению с минскими школьницами эти показатели достоверно выше во все возрастные периоды. Напри-

Таблица 1

Показатели частоты сердечных сокращений школьников, проживающих в различных условиях радиационного

загрязнения среды

Класс Девочки Мальчики

Менее 1 Ки/ км2 (г. Минск) 1-5 Ки/км2 5-15 Ки/км2 Менее 1 Ки/ км2 (г. Минск) 1-5 Ки/км2 5-15 Ки/км2

1 101 86 86 105 84 86

2 100 92 89 101 88 86

3 97 93 78 96 89 80

4 97 81 81 94 76 77

5 91 89 81 95 82 78

6 95 85 83 90 86 78

7 91 81 84 82 79 81

8 92 82 85 86 80 77

9 89 77 70 79 72 75

10 88 76 72 77 70 73

11 86 76 70 75 70 69

Таблица 2

Показатели систолического давления (мм рт. ст.) школьников, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды

Класс Школьницы Школьники

Нормы 1-5 Ки/км2 5-15 Ки/км2 Нормы 1-5 Ки/км2 5-15 Ки/км2

1 87,7 - 104,8 109,5±16,0 106,6±14,1 87,7 - 104,5 116,4±15,9 106,6±17,8

2 89,0 - 104,4 105,2±11,3 106,7±17,6 87,7 - 106,7 110,6±14,3 104,2±17,8

3 91,2 - 108,8 105,6±12,5 106,2±10,8 93,5 - 110,1 112,4±16,0 109,8±11,6

4 92,7 - 105,9 106,5±15,0 108,8±8,9 94,6 - 107,4 112,7±19,1 105,4±9,4

5 93,9 - 107,6 97,1±13,3 113,3±12,2 95,0 - 108,9 106,1±22,1 112,1±15,2

6 96,2 - 110,2 109,3±15,4 116,1±9,4 99,4 - 112,2 118,5±18,1 113,8±15,4

7 94,3 - 114,2 93,7±7,4 120,6±4,8 95,0 - 110,7 114,0±15,0 122,2±7,2

8 97,4 - 117,0 110,7±13,4 119,7±9,6 101,0 - 116 115,3±14,4 120,4±12,4

9 100,6 - 115,2 112,2±11,1 117,2±11,2 103,1 - 119 115,3±18,6 123,3±8,9

9-(10) 103,8 - 118,4 114,7±12,6 118,2±10,9 105,0 - 123,2 116,7±16,2 125,1±9,4

11 104,3 - 120,7 116,4±9,8 119,5±12,8 105,3 - 124,5 119,3±14,2 126,7±10,8

мер, в 3-х классах СД из зоны 5-15 Ки/км2.больше на 15 мм рт. ст.

У школьников, проживающих на территории загрязнения в 1-5 Ки/км2, СД только в четырех классах находится в пределах нормы (5-е, 7-е, 8-е и 9-е). В другие возрастные периоды СД выше нормативных значений, особенно в начальной школе. По сравнению с минчанами СД достоверно выше с 1-х по 4-е и в 6-х классах (табл. 2).

У мальчиков, проживающих в зоне 5-15 Ки/км2 , в младшем школьном возрасте показатели СД находятся на уровне нормы. В среднем школьном возрасте оно увеличивается и достоверно отличается от минских школьников. Особую тревогу вызывают исследуемые показатели, начиная с 7-х классов. Данный показатель превышает должные величины(табл. 2).

Диастолическое давление у девочек младшего школьного возраста, проживающих на загрязненных территориях 1-5 Ки/км2, достоверно выше нормативных значений. В среднем школьном возрасте среднее значение ДД находится в пределах нормативных оценок. Однако, оно достоверно выше показателей у минских школьниц в 1-х - 4-х и 9-х классах (табл. 3).

У школьниц, проживающих в зоне 5-15 Ки/км2 , средние значения ДД во все возрастные периоды выше верхних пределов нормы. ДД достоверно выше показателей относительно минских школьниц в 1-х -

4-х и 9-х классах и достоверно отличается от показателей, выявленных на территории 1-5 Ки/км2 в 7-х и 9-х классах. В другие возрастные периоды различий не выявлено.

У школьников, проживающих в зоне 1-5 Ки/км2, в подавляющем большинстве случаев, средние значения ДД находятся в пределах нормированных значений. Исключение выявлено в пяти случаях - в 1-х, 2-х, 4-х,

6-х классах, когда средние значения находятся выше верхнего уровня нормы.

У мальчиков из зоны 5-15 Ки/км2 во все возрастные периоды ДД находится на уровне или выше предельных значений нормы. Особого внимания заслуживают показатели в 7-х - 8-х классах, которые существенно отличаются от нормативных показателей.

Результаты физической подготовленности отображены в рисунках 1-8. Из представленного материала видно, что уровень физической подготовленности школьников, проживающих в различных экорадиаци-

онных условиях, имеет некоторые различия.

Так, показатели гибкости (наклон вперед из положения сидя) у мальчиков и девочек Гомельского региона, проживающих как в условиях загрязнения окружающей среды 1-5 Ки/км2, так и 5-15 Ки/км2, в сравнении с Минскими школьниками, в основном, находятся на более высоком уровне. Так, у школьников 6-11 классов (рисунок 1) зафиксирована достоверность различий в пользу учащихся Гомельского региона (Р>0,05).

Показатели гибкости в 1, 4, 5 классах выше у школьников города Минска, однако это различие недостоверно (Р<0,05). У школьниц (рисунок 2), достоверность различий в пользу учащихся Гомельского

региона наблюдается во 2,3,4,5,7,8,9,10,11 классах (Р>0,05). В остальных исследуемых группах достоверность различий не обнаружена (Р<0,05).

Уровень развития координационных способностей и скоростных качеств (челночный бег 4х9м) как у мальчиков, так и у девочек находится практически на одинаковом уровне и не имеет достоверности различий (Р<0,05).

Анализ результатов, показанных школьниками в тестах, определяющих мышечную силу у мальчиков (подтягивание на перекладине), выявил достоверность различий в пользу учащихся Гомельского региона в 3, 4 и 11 (в зоне проживания 5-15 Ки/км2) классах. В остальных параллелях достоверности различий не

Таблица 3

Показатели диастолического давления (мм рт. ст.) школьников, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды

Класс

Школьницы

Школьники

Нормы

1-5 Ки/км2

5-15 Ки/км2

Нормы

1-5 Ки/км2

5-15 Ки/км2

44,5 - 61,5

72,6 ± 14,1

65,7 ± 10,4

45,1 - 61,1

74,7 ± 15,3

63,2 ± 11,6

44,0 - 63,2

68,1 ± 14,0

64,4 ± 10,3

46,0 -61,2

76,1 ± 13,7

66,7 ± 10,4

50,2 - 65,4

66,9 ± 9,3

67,2 ± 7,9

52,2 - 67,0

61,6 ± 19,0

70,2 ± 9,5

50,8 - 62,2

75,2 ± 15,

67,5 ± 6,2

51,9 - 64,7

76,7 ± 11,7

67,9 ± 7,9

52,7 - 62,9

58,2 ± 12,0

71,2 ± 8,4

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

53,6 - 64,0

63,5 ± 14,6

66,5 ± 13,1

54,0 - 70,0

65,7 ± 11,6

72,9 ± 10,2

56,1 - 70,7

71,7 ± 12,4

70,1 ± 9,9

55,9 - 71,8

53,7 ± 6,4

79,5 ± 5,:

52,3 - 69,9

66,0 ± 7,:

75,4 ± 6,0

53,8 - 69,4

70,1 ± 10,9

71,3 ± 7,5

56,4 - 69,8

69,9 ± 10,:

75,7 ± 9,3

56,6 - 71,2

68,0 ± 9,2

75,1 ± 8,9

58,1 - 72,4

69,2 ± 10,:

72,8 ± 8,3

10

62,0 - 72,9

70,1 ± 8,9

74,3 ± 8,2

62,4 - 77,0

72,5 ± 9,6

76,5 ± 7,4

11

63,1 - 74,0

72,4 ± 8,2

76,2 ± 9,3

63,6 - 78,4

74,3 ± 10,5

79,2 ± 8,2

Мальчики 16 наклон вперед, см 14

12

10

8

6

4

2

0

классы

ш

1

□ г. Минск

Гом. рег.1-5 Ки/км

□ Гом. рег.5-15 Ки/км

1 2

3,6 2,2

3,3 3,1

3,4 7,1

2,3

2,5

7,9

и

ШЙ

4 5 6 7

4,2

3,1

5 1,8 2,2

3,9 5,2 5,3

14 5,5 4,2 5,2 5,8 8,3 12

6,5

7,9

9 10 11

6,2 5,2

,8 9,7

7,2

11

16

Рис. 1. Показатели гибкости школьников, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения

среды

Девочки наклон вперед, см

30

20

10

мдМДм

классы

□

г. Минск

_ Гом. рег.1-5 Ки/км Гом. рег.5-15 Ки/км

2 3 4 5 6

""9 5 6 7 6"

6 7 6 7,3 9

11 10 10"" 15 11

7

“8“

10

Т4Г

8

"14

11

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

16

9

"Г2

12

20

10 11 8 11

14 14 27 25

Рис. 2. Показатели гибкости школьниц, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды

3

8

0

Мальчики подтягивания, раз

16 14 ' 12 -10 -8 6 4 2 0

классы 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

г. Минск 1,3 1,7 2,3 2,6 3 3,7 4,9 7,1 6,9 8,6 11

Гом. рег.1-5 Ки/км 1,2 2,5 4,1 4,1 4,8 5 6 6,6 9,4 8,2 7,3

Гом. рег.5-15 Ки/км 2,4 1,9 5,2 5,5 3,3 2,4 5,3 7,2 8,2 9,3 14

Рис. 3. Показатели уровня развития мышечной силы школьников, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды

Девочки подъем туловища,

Рис. 4. Показатели уровня развития мышечной силы школьниц, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды

Мальчики

1500

шестиминутныи

бег, м

1000 -

500 -

0

классы (1-4)

□ г. Минск

□ Гом. рег.1-5 Ки/км

□ Гом. рег.5-15 Ки/км

мш

12 3 4 971,64 1058,18 1106,01 1175,47

853,79

775,63

714,2

731

641,05

637,42

758,82

762,17

Рис. 5. Показатели уровня развития общей выносливости у мальчиков 1-4 классов, проживающих в различных

условиях радиационного загрязнения среды

обнаружено (Р<0,05) (рис. 3).

В показателях мышечной силы у девочек (подъем туловища из положения сидя за одну минуту) достоверность различий обнаружена лишь во 2 и 3 класса, в пользу учащихся города Минска. В остальных классах, показатели мышечной силы находятся примерно на одинаковом уровне. При этом заметно небольшое отставание в показателях учащихся Гомельского региона, проживающих на территории загрязнения среды

5-15 Ки/км2 (рисунок 4).

По результатам тестов, определяющих развитие

скоростно-силовых качеств (прыжок в длину с места) как у мальчиков, так и у девочек исследуемого контингента между школьниками Гомельского региона и г.Минска не было выявлено достоверности различий ни по одному классу (Р<0,05), При этом следует отметить, что учащиеся Минских школ по данному показателю незначительно превосходят школьников Го -мельского региона.

Результаты тестирования общей выносливости у школьников 1-4 классов (шестиминутный бег) отображены на рисунках 5,6. В вышеуказанном тесте у

классы (1-4) 1 2 3 4

□ г. Минск 876,33 957,2 1013,24 1051,69

□ Гом. рег.1-5 Ки/км 902,25 970,88 961,5 753,17

п Гом.рег.5-15Ки/км 740,31 679,56 962,71 757,21

Рис. 6. Показатели уровня развития общей выносливости девочек 1-4 классов, проживающих в различных

условиях радиационного загрязнения среды

Мальчики бег 1000м (5-8 класс), 1500м (9-11), с

500 400 300 200 100 0

классы (5-11) 1 2 3 4 5 6 7

□ г. Минск 275 263 253 248 390 374 360

□ Гом. рег.1-5 Ки/км 318 321 282 280 389 347 364

□ Гом. рег.5-15 Ки/км 423 367 359 324 325 370 311

Рис. 7. Показатели уровня развития общей выносливости юношей 5-11 классов, проживающих в различных

условиях радиационного загрязнения среды

Девочки бег 1000м,с

500

400

300

200

100

0

классы (5-11) 1 2 3 4 5 6 7

□ г. Минск 312 325 328 325 317 334 341

□ Гом. рег.1-5 Ки/км 311 320 333 377 413 428 369

□ Гом. рег.5-15 Ки/км 425 387 462 457 354 361 361

Рис. 8. Показатели уровня развития общей выносливости девушек 5-11 классов, проживающих в различных

условиях радиационного загрязнения среды

девочек лишь в четвертом классе была обнаружена достоверность различий в пользу школьниц Минска (Р<0,05), в то время как мальчики г.Минска значительно превосходят сверстников, проживающих в Гомельском регионе по всем исследуемым классам (Р>0,05).

В целом, соотношение низкого и среднего уровня выносливости колеблется по возрастам, но, в совокупности, низкий уровень развития выносливости преобладает. В свою очередь развитие выносливости школьников города Минска соответствует среднему уровню.

Анализ показателей общей выносливости у учащихся среднего и старшего школьного возраста (1000м, 1500м) выявил, что в 5, 6, 7, 8 классах юно-

ши, проживающие в Гомельском регионе показали результаты ниже сверстников из г. Минска. Достоверность различий обнаружены в показателях 5-8 классов (рис. 7).

У девушек достоверность различий обнаружена в показателях общей выносливости 8-10 классов в пользу школьниц г.Минска (Р>0,05) (рис. 8).

Выводы.

Таким образом, проведенные исследования физического развития и функционального состояния показали, что у школьников, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях, не выявлено ярко выраженных отличий по показателям физического развития от модельных характеристик детей разного

пола и возраста. К низким показателям можно отнести относительную кистевую динамометрию и задержку дыхания на вдохе (проба Штанге), как у девочек, так и у мальчиков. На наш взгляд, эти показатели можно повысить в структуре учебного процесса и средствами физической культуры устранить эти недостатки.

Морфологические показатели находятся в пределах стандартных величин.

Среди функциональных показателей выявлены некоторые отклонения от нормы, среди которых частота сердечных сокращений (ЧСС), артериальное давление (АД).

Настораживают показатели уровня артериального давления. Если своевременно не вмешаться в этот процесс, то можно предположить, что к совершеннолетию школьники, проживающие в наиболее загрязненных районах, будут предрасположены к гипертонии.

Исследования физической подготовленности показали, что, несмотря на низкий уровень развития выносливости, в целом, как у мальчиков, так и у девочек Гомельского региона, физическая подготовленность находится на среднем уровне и с возрастом улучшается. Показатели физической подготовленности, за исключением показателей выносливости (девушки 8-11, мальчики 1-4 классов) и гибкости (6-11 классы), не имеют региональных особенностей развития.

Вызывают опасения низкие показатели выносливости у школьников, проживающих в более загрязненных условиях. Очевидно, что для снижения этого дисбаланса необходима разработка конкретных мероприятий по устранению дефицита данного физического качества с учетом среды проживания.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем физического состояния школьников, проживающих в различных условиях радиационного загрязнения среды.

Литература

1. Барков, В.А. Научно-методические основы физического воспитания школьников на радиационно загрязненных территориях / В.А.Барков. - Гродно: ГрГУ, 1999. - 172 с.

2. Гомельская область в цифрах: краткий статистический сборник.

- Гомель, 2005. - 152 с.

3. Гогин Е.Е. Сочетанные радиационные воздействия, их непосредственные и отдаленные последствия // Терапевтический архив. - 1990. - № 7. - С. 11-15.

4. Данные о численности населения, проживающего в зонах радиоактивного загрязнения в результате катастрофы на Чернобыльской АЭС. - Гомель: Управление статистики.

5. Коледа, В.А. Особенности физического воспитания школьников и студентов Гомельского региона / В.А.Коледа, В.А.Медведев.

- Гомель: Гомельский государственный университет им.

Ф.Скорины, 1999. - 213 с.

6. Колос В.М. Оздоровительная физическая культура учащихся и студентов. Учеб. пособие - Мн.: БГУИР. 2001. - 154 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. Медведев В.А. Теоретико-методические основы оздоровления школьников средствами физической культуры в неблагоприятных экологических условиях /В.А.Медведев. - Гомель: ГГУ, 2000. - 130 с.

8. Яблоков, А.В. Чернобыль: последствия катастрофы для человека и природы / А.В.Яблоков, В.Б.Нестеренко, А.В.Нестеренко.

- СПб.: Наука, 2007. - 376 с.

Поступила в редакцию 24.09.2009г. Севдалев Сергей Владимирович sevdalev@gsu.by Зацепин Алексей Владимирович zatsepin@gsu.by

Вплив індивідуально - психологічних особливостей та особистісних якостей футболіста в його професійній діяльності

Сідєльніков Д.П., Федоров А.П.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган - Барановського

Анотації:

Розглядається вплив основних індивідуально - психологічних якостей футболістів різної кваліфікації на технічну і фізичну підготовку на основі комплексних досліджень їх психічного і вольового стану. Всі процеси підготовки пов'язані між собою і розвивають у футболістів певні індивідуально-психологічні

якості. Вплив індивідуально-психологічних якостей футболістів на рівень фізичної та технічної підготовки є дуже суттєвим. Він виражається у якості гри, динаміці та рівні технічної майстерності та також здатності переносити різні види навантажень.

Ключові слова:

темперамент, якості, підготовка, футболісти, особливості, діяльність, фізична, технічна, психологічна, вольова.

Сидельников Д.П., Фёдоров А.П. Влияние индивидуально - психологических особенностей и особенных качеств футболиста в его профессиональной деятельности. Рассматривается влияние основных индивидуально - психологических качеств футболистов разной квалификации на техническую и физическую подготовку на основе комплексных исследований их психического и волевого состояния. Все процессы подготовки связаны между собой и развивают у футболистов определенные личностно-психологические качества. Влияние личностно-психологических качеств футболистов на уровень физической и технической подготовки является очень существенным. Он выражается в качестве игры, динамике и уровне технического мастерства и способности переносить разные виды нагрузок.

темперамент, качества, подготовка, футболисты, особенности, деятельность, физическая, техническая, психологическая, волевая.

Sidelnikov D.P., Fedorov A.P. The influence of the individual and psychological specialties and special qualities of the football playa in his professional activity. Effect of the basic individual psychological qualities of football players of different qualification on technical and physical preparation is considered. Basis is constituted with complex researches of a mental and strong-willed condition. All processes of preparation are bound among themselves and explicate at football players determined personal psychological qualities. Effect of personal psychological qualities of football players on a level physical and technical training is very essential. It expresss in the capacity of plays, dynamic and a level of technical skill and capability to transfer different kinds of loadings.

temperament, quality, training, footballers, specialties, activity, physical, technical, psychological, will.

Вступ.

Висока складність діяльності змагання футболіста пред ’ являє великі вимогидовсіх сторін підготовлено сті спортсмена: діючи в умовах жорсткого єдиноборства, знаходячись в нестандартних ситуаціях при дефіциті часу і простору, футболіст повинен надійно і ефективно вирішувати постійно виникаючі технічні і тактичні завдання, пригнічувати тривожність і проявляти активну розумову діяльність, повинен володіти високим рівнем психофункціонального стану, координаційних здібностей, психологічною і стрес - стійкістю.

Провідну роль на сьогоднішнійдень, поза сумнівом, займає аналіз впливу індивідуально-психологічних якостей футболістів на рівень їх фізичної і технічної підготовленості. Особливо аналіз цих якостей враховується при розробці індивідуальних планів підготовки футболістів. Для цього визначаються такі основні якості (їх рівень) як активність, реактивність, спільна мобільність, пластичність пристосування до зовнішніх дій, темп реакції, витривалість, стійкість, сила реакцій та інші, які можуть сприяти досягненню успіху або приводити до невдач.

Тому тема є актуальною в сучасних умовах розвитку спорту і вимагає детального дослідження. Дослідженням даної теми займалося безліч вчених, таких як: Люкшинов Н.М., Врубльовський Є.П., Кузьменко Г.О., Алексєєв В.І., Петренко С.І. та ін. Але у сучасному футболі наростає швидкість виконання ігрових дій, зростає різноманітність тактичних комбінацій, складність взаємодії гравців в команді, а при цьому значно підвищуються вимоги до функціональної підготовленості футболістів, обліку їх індивідуально - психологічних особливостей, правильному визначенню індивідуального стилю © Сідєльніков Д.П., Федоров А.П., 2009

діяльності в змаганнях та ігрового амплуа [1, 2, 4]. При тому, що на сьогоднішній день психологічній підготовці приділяється багато часу, все одно залишається ряд проблем: виховання волі до

перемоги, виховання наполегливості, стійкості в тренувальному процесі і іграх, виховання бойового духу, формування мотивації спортивних досягнень, складання передумов до саморегулювання психічного стану та самоорганізації психічної діяльності [8]. Тому ця тема є проблемною для сучасного футболу і вимагає розгляду.

Робота виконана за планом НДР Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження: аналіз впливу основних

індивідуально-психологічних якостей футболістів різної кваліфікації на їх технічну і фізичну підготовки на основі комплексних досліджень їх психічного і вольового стану, а також аналіз рівня фізичної та технічної підготовки. При дослідженні слід вивчити вплив темпераменту на рівень психомоторних процесів і фізичну активність при футбольному змаганні та тренуванні, проаналізувати вплив індивідуально-психологічних якостей футболістів на рівень їх фізичної та технічної підготовки, розкрити суть фізичної підготовки і проаналізувати взаємозв’язок фізичної підготовки з індивідуально-психологічними якостями, дослідити і виявити взаємозв'язок між технічною майстерністю і основними психологічними якостями, які на неї впливають, розкрити сутність, сторони і напрямки психологічної підготовки сучасних футболістів, довести необхідність вольової підготовки на шляху до досягнення успіху.

Результати дослідження.

Організація дослідження базується на сучасній науковій літературі, яка дає доволі широку і необхідну інформацію про досліджувану тему. При цьому в роботі використовуються наступні методи: аналіз і синтез, абстрагування, індукція і дедукція, анотування, метод порівняння, метод систематизації та інші. Якщо врахувати, що безліч психічних, психофізіологічних або фізичних якостей футболістів є антагоністами (наприклад, збудливість і гальмівний контроль, збудливість і координованість, спільна витривалість і максимальна швидкість бігу та ін.), то одночасний розвиток цих якостей позитивно вплине на рівень фізичної і технічної підготовленості, а це свідчить про міцний взаємозв'язок підготовленості спортсменів з їх психологічними якостями [3].

Рухова діяльність людини при грі у футбол багато в чому відрізняється від діяльності в інших видах спорту. Ефективність діяльності змагання футболіста забезпечується двома основними процесами в організмі: перетворенням енергії і переробкою інформації. Протікання цих процесів залежить від індивідуально-типологічних особливостей організму футболіста, його спадкових завдатків, що визначають специфіку функціональних можливостей, адекватної побудови тренувального процесу і відбору гравців.

Тому вивчення типологічних особливостей футболістів є основою побудови правильного комплексу вправ, спрямованих на розвиток і вдосконалення фізичної і технічної підготовки. Для цього необхідно розглянути фізіологічну теорію І.П.Павлова, в якій він визначає темпераменти (типи ВНД-холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік), що найбільш впливають на діяльність футболіста. Серед основних властивостей нервової системи І.П.Павлов розглядав силу збудження і гальмування, їх врівноваженість і рухливість. Ці типи є лише крайніми проявами особливостей нервової системи, між якими може бути безліч перехідних типів [4]. Індивідуально-типологічні особливості людини визначають характер його поведінкових реакцій, у тому числі відмінності спортивної діяльності. Великий об'єм і висока інтенсивність тренувальних і змагальних навантажень у футболі, необхідність швидких і точних диференціювань вимагають значного розвитку сили і рухливості нервових процесів. Висококваліфіковані футболісти в своїй більшості (близько 80%) відносяться до сильного типу нервової системи, оскільки у спортсменів із слабкою нервовою системою нижче ефективність тренувальної і змагальної діяльності, вони погано переносять часті виступи на змаганнях[5]. У футболі не можуть добитися помітних результатів флегматики і меланхоліки, перевагу тут мають холерики і сангвініки.

Холерики швидко включаються в активні дії, але в разі помилок можуть на довгий час (навіть до кінця гри) втратити самовладання, координаційні здібності, оскільки вони насилу загальмовуються. Це стосується не тільки самої гри, але і рівня підготовленості: вони швидкими темпами починають розвивати свою фізичну підготовленість і технічну майстерність, працюють над цим сумлінно і активно, але втрачають контроль, який повинен здійснюватися за ними з боку тренера, задля відкидання такого негативного ефекту як пере-

навантаження і тривала втома.

Футболісти-сангвініки володіють сильною нервовою системою; мають вищу фізичну працездатність, визначувану багатьма тестами на максимальний вжиток кисню (МВК) і потужність роботи при ЧСС = 170 уд/хв. У них вище перешкодостійкість і стабільність ігрових дій, більш високі показники стабільності фізичної підготовки, здатність швидко нарощувати технічну майстерність тощо. Вони швидше відновлюються і краще переносять переїзди, зміну часових і кліматичних поясів. В той же час у футболістів із слабкою нервовою системою (меланхоліків) гранично допустимі об'єми тренувальних і змагальних навантажень мають бути в 1,5-2 разу нижче. Вони не досягають високого рівня кваліфікації у футболі як і флегматики [8, 9].

Виявлення індивідуально-типологічних властивостей футболістів - процес досить складний. Проте він робить найбільший вплив на будування індивідуальної програми розвитку певних здібностей і стабільного формування позитивних якостей футболіста. Багато тренерів використовують метод індивідуального тренування. Лише завдяки йому відбувається як фізичний, так і морально - психологічний взаємозв’ язок, який укріплює довіру між тренером і гравцем, а також здатність розвинути найбільш відповідні якості для гравця. У зв’язку з цим існує ряд переваг індивідуального тренування, серед яких: індивідуалізується дозування навантаження, індивідуалізується керівництво, корекція і контроль, забезпечується виховання самостійності і відчуття відповідальності, розвиваються такі вольові якості, як наполегливість і віра в себе, збільшуються можливості тренера робити ефективний вплив на того, хто тренується [10]. Необхідно також уважно відстежувати особливості поведінки і ігрової діяльності футболіста, аналізувати стабільність виконання технічних прийомів і ефективність тактичного мислення, прояви емоційних реакцій, швидкість розвитку стомлення, характер взаємин з тренерами і з гравцями своєї команди і команди-суперника.

Крім індивідуально-типологічних властивостей на фізичну та технічну підготовку роблять великий вплив особистісно-психологічні якості футболіста. До них можна віднести цілий комплекс різних якостей, існування яких показує можливість успішного та всебічного розвиту футболіста в його професійній діяльності [7]. Серед основних цих якостей слід виділити наступні:

1. Знервованість - футболісти з підвищеною знервованістю не досягають успіху в будь-якому футбольному процесі (чи то фізична, технічна, тактична підготовка; чи змагання). Тому необхідно проводити ряд психологічних занять, які знизять рівень знервованості і підвищать показники діяльності;

2. Спонтанність - це якість, яка характеризується нео-чікуваною поведінкою. В футбольному процесі вона (якість) може позитивно впливати на змагальну діяльність, але негативно на підготовчу;

3. Товариськість - ця якість характеризується підвищеним рівнем контактності, низькою конфліктністю. В футбольному процесі вона є основною для досягнення великих результатів, тому що допомагає встановленню зв’ язків з командою та тренером;

4. Енергійність - характеризує здатність піднімати активність до необхідного рівня. Саме ця якість грає найважливішу роль в процесі фізичної та технічної підготовки футболіста, тому що підвищена енергійність дозволяє в короткі строки досягати поставленої мети;

5. Витримка - уміння підтримувати інтенсивність на заданому рівні у разі виникнення внутрішніх перешкод (утома, погіршення настрою). Якщо рівень терплячості футболіста високий, то він в змозі на високому рівні підтримувати свою працездатність. А у процесі технічної підготовки погіршується настрій для підняття якого він «включає» свою терплячість і намагається його покращити;

6. Цілеспрямованість - це уміння керуватися діями і вчинками, загальними і стійкими цілями з твердим переконанням. Підвищений рівень цієї якості дозволяє казати про перспективну успішність футболіста та направленість дій на досягнення успіху;

7. Наполегливість - це вміння постійно і тривало домагатися мети не знижуючи енергії боротьби з труднощами. Ця якість впливає на рівень футболіста з боку його постійної підготовки до змагальної діяльності, навіть при певному рівні досягнутих результатів;

8. Реактивна агресія - характеризується агресивним ставленням до соціального оточення та вираженим прагненням домінувати, проявляється у людини-лідера, який за будь-яких обставин повинен домінувати над всіма іншими. Вона оказує негативний вплив на діяльність всієї команди, але спонукає до підвищення результативності в фізичній та технічній підготовці;

9. Самостійність - здатність систематизувати, планувати, регулювати і активно здійснювати свою діяльність без постійного керівництва і практичної допомоги ззовні. Вона допомагає самокритично віднестися до себе і виявивши певні недоліки усунути їх;

10. Екстра-інтро-версія - це якість, яка визначає від чого переважно залежить реакція на діяльність людини. Якщо від зовнішніх факторів - екстраверт, якщо від образів, уявлень, думок з минулим - інтроверт. Слід зазначити, що для футболістів в процесі фізичної та технічної підготовки повинна переважати частина інтроверсії, а в змагальній діяльності -екстраверсії.

11. Рішучість і сміливість — це якості особистості, що характеризуються своєчасністю і обдуманістю реалізації рішення в практичних діях, відсутністю боязні прийняти відповідальність за рішення і його виконання навіть в умовах ризику і небезпеки. Високий рівень розвитку цієї якості каже про високий психічний рівень розвитку футболіста, а також про здатність у подальшому досягати будь-яких успіхів [1].

Існує ще велика кількість індивідуально-психологічних якостей, які впливають на рівень футболіста в процесі його фізичної та технічної підготовки. Але проаналізовані якості найбільш впливають на загальну підготовку і тому є на сьогодні найважливішими в процесі підготовки індивідуально-тренувальної програми [2,5]. Тому не слід забувати про аналіз цих якостей при відборі футболістів, визначенні їх ролі в

ігровій діяльності та звичайно, побудови для них індивідуальної та ефективної програми, яка сприятиме потужному розвитку.

Висновки.

Отже, всі процеси підготовки пов’язані між собою і розвивають у футболістів певні індивідуально -психологічні якості. Ці якості потребують вдосконалення і постійного безперебійного розвитку в процесі професійної діяльності. Це можливо зробити лише за допомогою постійного тренування і виконування основних вправ, котрі роблять вплив на рівень технічної підготовки і формують у гравців нові індивідуально-психологічні якості, які вплинуть на досягнення успіху в майбутньому, шляхом створення цілеспрямованої, рішучої, ініціативної вольової частини психіки. Вплив індивідуально-психологічних якостей футболістів на рівень фізичної та технічної підготовки є дуже суттєвим і виражається у якості гри, динаміці та рівні технічної майстерності, а також здатності переносити різні види навантажень. Одержані під час дослідження даних о психологічних особливостях футболістів, дозволяє тренеру своєчасно проектувати багаторічний тренувальний процес, формувати оригінальну техніку гри, максимально розвивати психічні якості, які складають структуру спеціальних здібностей спортсмена, та пошук шляхів компенсації «відсталих ланків»

Перспективи подальшого дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем впливу індивідуально - психологічних якостей футболістів на рівень підготовки, для вирішування котрих, необхідно враховувати усестороннє охоплення психологічної підготовки, яка сприяє комплексному вихованню і розвитку необхідних в професійній діяльності якостей, формуванню спортивної команди, як повноцінного колективу.

Література

1. Искусство подготовки высококлассных футболистов / Науч.-метод. Пособие под ред. проф. Н.М. Люкшинова. - 2-е изд., испр., доп. - М.: Советский спорт, ТВТ Дивизион, 2006. - 432 с.

2. Кашеф И. Метод определения психического состояния футболистов высокого класса перед матчами / И. Кашеф. // Теория и практика физической культуры: научно-теоретический журнал.

- М., 2007. - № 11. - 45 с.

3. Голомазов С.В. Футбол. Теоретичні основи і методика контролю технічної майстерності / С.В. Голомазов, Б.Г. Чирва. - М.: Спортакадемпресс, 2000. - 80 с.

4. Кузьменко ГА. Особенности адаптации спортсменов к стрессовым ситуациям / Г. А. Кузьменко. // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка: научно-методический журнал.

- М., 2007. - № 4. - 62-67 с.

5. Лисенчук Г.А. Управление подготовкой футболистов / ГА. Ли-сенчук. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 272 с.

6. Зеленцов А.М. Моделирование тренировки в футболе / А.М. Зеленцов, В.В. Лобановский. - Киев: Здоровье, І985. - 134 с.

7. Психология индивидуальных различий. / Под ред.

Ю.Б.Гиппенрейтер, В.Я.Романова. - 2-е узд. - М.: «ЧеРо», 2002.

- 776 с.

8. Чикова О.М. Психологические особенности спортивной деятельности и личности спортсмена: Учебное пособие для училищ Олимпийского резерва / О.М. Чикова. - Мн.: ИПП Госэко -номплана Рб. 1993. - 76 с.

9. Козин А.П. Психогигиена спортивной деятельности / А.П. Козин. - Киев: Здоровье, 1985. - 128 с.

10. Врублевский Е.П. Методологические основы индивидуализации подготовки квалифицированных спортсменов / Е.П. Врублевсь-кий, Д.Е. Врублевский. // Теория и практика физической культуры: научно-теоретический журнал. - М., 2007. - № 1. - 46 с.

Надійшла до редакції 02.11.2009р. Сідєльніков Дмитро Павлович Федоров Андрій Павлович dgizfvs-nayka@mail.ru

Вплив силових навантажень на показники

рухових реакцій спортсменів

Скибицький І.Г.

Національний технічний університет України

Анотації:

Умови сучасного спорту висувають високі вимоги до силової підготовки спортсменів. В наш час досить добре розроблені засоби розвитку фізичних якостей, але питання впливу комплексів вправ атлетичної гімнастики на показники ефективності діяльності одноборців в доступній нам літературі не розглядаються. Виходячи з того, що показником успішності діяльності спортсменів є відповідні рухові реагування, у роботі досліджується вплив комплексів вправ атлетичної гімнастики на показники рухових реакцій спортсменів, що займаються одноборствами.

Ключові слова:

проста реакція, реакція з вибором, реакція з перемиканням , реакція з вибором і перемиканням.

Скибицкий И.Г. Исследование влияния силовых упражнений на показатели двигательных реакций. Условия современного спорта предъявляют высокие требования к силовой подготовке спортсменов. В настоящее время достаточно хорошо разработаны методы развития физических качеств, но вопросы влияния комплексов силовых упражнений на показатели эффективности деятельности единоборцев в доступной нам литературе освящены не достаточно. Исходя из того, что показателем эффективности деятельности спортсменов являются соответствующие двигательные реагирования, в работе исследовалось влиянии комплексов атлетической гимнастики на показатели двигательных реакций спортсменов, занимающихся единоборствами.

простая реакция, реакция с выбором, реакция с переключением , реакция с выбором и переключением.

Skibitskiy I.G. Influence of strength loads on the moving reactions indications of sportsmen. The contemporary sport conditions put forward high requirements to sportsmens strength training. Nowadays mean of development physical qualities are well-known. However questions concerning influence of athletic gymnastic on results of effectiveness of sportsmen activities are not well researched. Considering that indexes of successful activities are determined by appropriate moving reactions this article focuses on the impact of athletic gymnastic on the indexes of moving reactions of those sportsmen who do martial arts.

simple reaction, alternative choice reaction, shift reaction, alternative reaction combined with shift reaction.

Вступ.

В наш час різко зросла конкуренція практично в усіх видах спорту. Свідченням цьому є той факт, що на перші місця в змаганнях практично всіх рангів з рівним успіхом претендують по 10-15 спортсменів. Це є свідоцтвом того, що техніко-тактичні показники підготовки спортсменів в кожному виді спорту нівелювалися. Виходячи із цього, випливає необхідність пошуку нових засобів підготовки спортсменів.

Як відомо, критерієм ефективності діяльності в спорті є адекватні тактичної ситуації рухові реагування. Отже, показником ефективності діяльності спортсмена є застосування відповідних рухових реакцій в умовах змагань.

Виходячи з основних принципів теорії й методики фізичного виховання, зміна показників розвитку м'язової системи веде, в свою чергу до змін показників рухових реакцій спортсмена (3,4,5). Це дає можливість говорити про те, що тренувальні навантаження спрямовані на розвиток силових показників організму, ведуть до змін в показниках рухових реакцій. Підставою для цієї гіпотези служать дослідження таких вчених як: Амосов М.М. (1), Амосов М.М., Бендет Я.А. (2), Платонов В.М. (4) і багатьох інших, які стверджували, що в процесі фізичних навантажень змінюється катаболізм організму, збільшується білковий обмін, що є показником тренованості людини.

В спорті розрізняються спеціалізовані та неспеці-алізовані рухові реакції та рухові реагування, які теж бувають спеціалізованими та неспеціалізованими. Неспеціалізовані реакції це звичайні реакції людини. Спеціалізовані це ті реакції які використовуються в відповідній діяльності. Реагування це руховий компонент діяльності людини. Між спеціалізованими реакціями та неспеціалізованими є зв’язок. Спеціалізовані реакції тренуються на основі розвитку неспеціалізо-ваних реакцій. Але в спеціалізованих реакції включа-© Скибицький І.Г., 2009

ється моторний компонент, який тренується відповідними вправами.

Вивчаючи програми підготовки спортсменів в одноборствах (бокс, боротьба, фехтування), та іграх (волейбол, футбол), нами було відзначено, що силовій підготовці в цих видах спорту приділяється не достатньо уваги. Це стосується зокрема фехтування, футболу, та волейболу. Спеціалізовані навантаження, які застосовуються в цих видах спорту не сприяють гармонійному розвитку мускулатури та сили спортсмена. Є підстави стверджувати, що недостатня силова підготовка пов’язана з негативним відношенням тренерів до силових навантажень в цих видах спорту.

Варто визнати, що на сьогоднішній день досить добре розроблені комплекси силової (атлетичної) гімнастики. Але питання пов’ язані з впливом цих комплексів на показники рухових реакцій, на наш погляд, залишаються відкритими.

Робота виконана за планом НДР Національного технічного університету України.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Робоча гіпотеза. Виходячи з вищезгаданого, була висунута робоча гіпотеза про те, що після виконання комплексів атлетичної гімнастики показники простих та складних рухових реакцій спортсменів будуть змінюватись. На цій підставі була сформульована мета роботи.

Мета роботи - дослідити вплив комплексів атлетичної гімнастики на показники рухових реакцій спортсменів, які займаються одноборствами.

Завдання дослідження:

1. Визначити відношення тренерів до силової підготовки в одноборствах.

2. Дослідити вплив вправ силової (атлетичної) гімнастики на показники рухових реакцій спортсменів. які займаються спортивними одноборствами.

Результати дослідження.

Для визначення відносини тренерів до вправ, спря-

мованих на розвиток силових якостей спортсменів, зокрема, вправ атлетичної гімнастики, було проведене опитування. В опитуванні взяло участь 20 тренерів. З яких: тренерів з футболу - 5 чоловік, волейболу - 4, боротьбі - 5, боксу - 3, фехтуванню - 3.

Тренерам було задано 4 питання.

1.Чи необхідна силова підготовка в спортивних од-ноборствах?

2.Чи доцільно застосовувати комплекси атлетичної гімнастики в цих видах спорту.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

З.Чи змінюються показники рухових реакцій спортсменів, які займаються

одноборствами після виконання силових вправ.

4.Після виконання силових вправ показники рухових реакцій спортсменів

поліпшуються -так, погіршуються - ні, не знаю -прочерк.

Результати опитування надані в таблиці 1.

Як видно з результатів опитування тренери вважають, що силова підготовка необхідна для спортсменів (20 чоловік з 20).

З доцільністю застосування комплексів атлетичної гімнастики згодні тренери з боротьбі та боксу. Тренери з волейболу, футболу та фехтування висловлюють негативне відношення до силової підготовки, вважаючи, що силові навантаження негативно впливають на показники спеціалізованих реакцій. Це на наш погляд пов'язане з незнанням засобів атлетичної гімнастики.

Всі опитані тренери впевнені, що показники рухових реакцій спортсменів після виконання силових вправ змінюються (20 чоловік з 20). Але немає єдиної точки зору на характер зміни цих реакцій.

Виходячи із цього був проведений експеримент, у якому спортсменам пропонувалося виконати наступний комплекс вправ атлетичної гімнастики:

1. Жими лежачи зі штангою - 4 підходи

2. Жими штанги на похилій дошці - 3 підходи.

3. Пуловери зі штангою - 3 підходи

4. Підтягування (4 підходи по максимуму)

5. Тяга штанги в нахилі - 3 підходи

6. Силова тяга (3 серії по 10. 6 і 4 повторення)

7. Присіди зі штангою - 3 підходи

8. Випади зі штангою - 4 серії по 6 разів

9. Підйоми на тренажері для гомілкових м'язів (5 серій по 15 повторень) 10. Згинання тулуба - 5 серій по 25 разів.

Вага обтяжень становить 75% від максимального для кожного спортсмена. В експерименті брало участь 30 спортсменів. 10 кандидатів у майстра спорту з фехтування та 20 кандидатів у майстра спорту з боксу.

Вік випробуваних 18-20 років. У цих спортсменів на комп’ютері реєструвався час простої рухової реакції (П.Р.) - натискання на клавішу з появою на екрані умовного сигналу.

Реакції з вибором - диференційована (Д.Р.) натискання на одну кнопку з появою одного подразника, на іншу з появою іншого.

Таблиця 1. Результати опитування тренерів про доцільність застосування силових вправ одноборствах та іграх.

№№ п.п. Питання Вид спорту

волейбол футбол боротьба бокс фехтування

1 Доцільність силової підготовки 5 4 5 3 3

2 Доцільність використання вправ атлетичної гімнастики 0 0 5 3 0

3 Показники рухових реакцій спортсменів після виконання силових вправ: а. Змінюються 5 4 5 3 3 б. Поліпшуються 1 15 2 0 в. Погіршуються 2 3 0 0 3 в. Не знаю 3 0 0 1 3

Таблиця 2. Вплив комплексів вправ атлетичної гімнастики на показники рухових реакцій спортсменів

№№ п.п. Найменування реакцій фон після впра Р

х±т х±т

1 Проста реакція 108±10 101±10 >0,05

2 Диференційована 185±15 179±20 >0,05

3 Диз’юнктивна (Дз.Р.) 190±15 180±25 >0,05

4 Диз’юктивно-диференційована (Дз.ДР) 228±18 210±25 >0,05

5 РРО 15±5 13±7 >0,05

Таблиця 3. Вплив комплексів вправ атлетичної гімнастики на показники рухових реакцій спортсменів на наступний день

№№ п.п. Найменування реакцій фон після впра Р

х±т х±т

1 Проста реакція 108±10 105±8 >0,05

2 Диференційована 185±15 180±10 >0,05

3 Диз’юнктивна (Дз.Р.) 190±15 180±10 >0,05

4 Диз’юктивно-диференційована (Дз.ДР) 228±18 215±1 >0,05

5 РРО 15±5 14±2 >0,05

Реакція з перемиканням - диз’юнктивна (Дз.Р.) - на один сигнал не реагувати.

Реакція з вибором і перемиканням - диз’ юктивно-диференційована (Дз.ДР.).

Реакція на об'єкт, що рухається (РРО). На комп'ютері рухався курсор, якому необхідно було зупинити в умовній крапці.

Реєструвався час випередження й запізнювання реагування в м.сек.

Показники рухових реакцій реєструвалися до виконання силових навантажень, після закінчення вправ та наступного дня після виконання спеціальної розминки.

Отримані результати надані в таблиці 2.

Отримані результати статистично достовірні Р>0,05. З таблиці видно, що після виконання комплексу вправ атлетичної гімнастики показники простої рухової реакції покращилися - 108±10 - 101±10. Це ми зв'язуємо з активізацією м'язової системи. Реакція з вибором (Д.Р.) покращилася, але збільшився показник середньостатистичного відхилення - 185±15

- 179±20.

Покращилися показники диз’юнктивної і диз’юктивно - диференційованої реакції (Дз.Р - 190±15

- 180±25, Дз.Др - 228±18 - 210±25 відповідно).

Покращилися показники РРО, але збільшилася кількість помилок (15±5-13±7).

Виходячи з цього, на наш погляд логічним виглядає припущення про те, що м'язова система почала працювати в іншому руховому режимі, що вимагає узгодження зі спеціалізованим почуттям спортсмена.

Реєстрація показників рухових реакцій на наступний день дала слідуючи результати (табл.3)

Наступного дня після виконання спеціальної розминки показники рухових реакцій у спортсменів покращилися, а показники середньостатистичних відхилень досягли вихідного фонового рівня, а в деяких випадках покращилися (П. Р. 108±10 - 108±8, Д. Р. 185±15 - 108±10, Дз.Р. - 190±15 - 108±10, Дз.Др -228±18 - 215±18, РРО 15±5-14±2).

Виходячи з цього видно, що під впливом силових вправ змінюються показники рухових реакцій спортсменів. Силові навантаження сприяють покращенню простої рухової реакції. Це пов’язано з зміною ана-болічних процесів та активізацією м’язової системи спортсменів. Час складних реакцій, після виконання силових навантажень зменшився. Але зменшення часу складних реакцій йшло на фоні збільшення кількості помилок в реагуваннях. Це, нашу думку, пов’ язане з тим, що покращився моторний компонент реагування, який, в свою чергу має зв’язок з показниками простої реакції. Крім того психічна сфера налаштувалась на конкретний вид діяльності, де головним критерієм є просте реагування з максимальною напругою. Максимальне силове навантаження сприяє розвитку сили та створенню домінантного збудження нервової системи. При виконанні силових вправ виникає зворотній зв’язок між м’язами та психічними функціями Нервові процеси при виконанні цих справ спрямовані на максимальні м’ язові зусилля та не налаштовані на виконання складних рухів. Це, в свою чергу веде до

збільшення помилок в складних реагуваннях.

На наступний день показники рухових реакцій покращились. А після виконання спеціалізованих вправ кількість помилкових реакцій досягла вихідного рівня. Це є свідоцтвом доцільності включення силових навантажень в процес підготовки спортсменів в одноборствах та іграх. Отримані результати дають підставу рекомендувати застосовувати комплекси. атлетичної гімнастики в тренувальному процесі підготовки спортсменів.

Висновки

1. В спортивній діяльності розрізняються

прості та складні реакції. Останні в свою чергу розподіляються на: реакцію з вибором -

диференційована реакція. Реакція з перемиканням

- диз’юнктивна. Реакція з вибором і перемиканням -диз’юктивно -диференційована.

2. Під впливом комплексів атлетичної гімнастики рухові реакції спортсменів змінюються.

2.1.Показники простої рухової реакції спортсменів під впливом силових навантажень поліпшуються. Це пов'язане з збільшенням м’язової сили та активізацією роботи м'язової системи.

2.2.Після виконання силових вправ поліпшуються показники складних рухових реакцій, але збільшується кількість помилок у реагуваннях. Тому застосовувати силові навантаження безпосередньо перед змагання не доцільно.

2.3 На наступний день після виконання спеціалізованої розминки рухові реакції поліпшуються в порівнянні з фоновими показниками й кількість помилок у реагуваннях зменшується. Швидкість реагувань покращується, а кількість помилкових реакцій зменшується.

3. Недостатні силові навантаження в деяких видах одноборств (волейбол, футбол, та фехтування) пов’язані з негативним відношенням тренерів до цього виду підготовки.

4. Комплекси атлетичної гімнастики варто включати в систему підготовки спортсменів. Ці вправи сприяють гармонійному розвитку та поліпшенню показників рухових реакцій спортсменів.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу силових навантажень на показники рухових реакцій спортсменів.

Література:

1. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова / Н.М. Амосов. Київ. «Здоров'я» - 2005, 820с.

2. Амосов Н. М. Физическая активность и сердце / Н. М. Амосов, Я. А. Бендет. Київ. «Здоров'я» - 1989. 209с.

3. Гудзь П. З. Восстановительные процессы в мышцах при тренировках с большими физическими загрузками / П. З. Гудзь. // Система восстановительных средств в спорте. Всесоюзная конференция. - Киев, КГИФК. 1973. - с.7-9.

4. Платонов В. Н. Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійському спорті / В. М. Платонов. Київ. «Олімпійська література» - 1997, 583с.

5. Зациорский В. М. К теоретическому обоснованию современной методики воспитания быстроты движений / В. М. Зациорский,

В. П. Дилин //Теория и практика физической культуры. - 1969.

- №6. - С.23-27.

6. Шварценеггер А. Новая энциклопедия бодибилдинга / А. Шварценеггер. -Г., 2005. - 689с.

Надійшла до редакції 24.09.2009р.

Скибицький Ігор Глібович dgizfvs-nayka@mail.ru

Проблема формирования психического состояния уверенности в действиях спортсменов

Смаглий Е.И.

Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта

Аннотации:

Системообразующим фактором репре-зентуемых понятий является способность человека прогнозировать предстоящее событие и организовывать адекватные успешные действия. Приведенные данные связи психических явлений в системе состояния уверенности. При формировании уверенности следует использовать как вербальные, так и невербальные компоненты. На социально-психологическом уровне уверенности функционируют ряд подсистем. Они взаимодействуют с подсистемой мотивов качества действий. Учет особенностей проявления и формирования этих подсистем позволяет повысить вероятность успеха действий.

Ключевые слова: система, состояние, уверенность, действие, попытка, тяжелоатлет, уровень.

Смаглій Є.І. Проблема формування психічного стану упевненості у діях спортсменів. Системоутворюючим

фактором даних понять є здатність людини прогнозувати майбутню подію і організовувати адекватні успішні дії. Наведені дані зв'язку психічних явищ у системі стану впевненості. При формуванні впевненості варто використати як вербальні, так і невербальні компоненти. На соціально-психологічному рівні впевненості функціонує ряд підсистем. Вони взаємодіють із підсистемою мотивів якості дій. Урахування особливостей прояву і формування цих підсистем дозволяє підвищити ймовірність успіху дій.

система, стан, упевненість, дія, спроба, важкоатлет, рівень.

Smagliy Y.I. Problem of formation of a mental condition of confidence of actions of sportsmen. The systemic generatrix factor of concepts is capability of the person to forecast forthcoming event and to organize adequate successful actions. Reduced datas of communication of the mental phenomena in system of a condition of reliance. At formation of reliance it is necessary to use both verbal, and nonverbal components. At a social -psychological level of reliance operate a number of subsystems. They interact with a subsystem of motives of quality of actions. The account of features of development and formation of these subsystems allows to increase probability of success of actions.

system, condition, reliance, action, trying, weight-lifter, level.

Введение.

Различные модели опережающего отражения: «акцептор действия», «модель потребного будущего», «установка», «антиципация» (П. К. Анохин. 1955; Н. А. Бернштейн, 1966: Д. Н. Узнадзе, 1966; Б. Ф. Ломов. Е. Н. Сурков. 1980) и др. дали представление о механизмах организации целенаправленного поведения. В то же время состояние уверенности в успехе действия, являясь важнейшим компонентом психической активности и условием успешного достижения цели, остается малоисследованным.

В литературе уверенность определяется как оптимистично переживаемая эмоция предвидения успеха. Однако как психическое состояние и черта личности, которые организуют успех действий, с многокомпонентной и многоуровневой организацией, уверенность не рассматривалась. Назрела необходимость обобщить разноплановый материал по проблеме уверенности в различных внешних и внутренних связях, в которых она существует как система, выявить си-стеообразующий фактор уверенности и на конкретном примере действий спортсмена показать ее роль в достижении успеха.

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного института здоровья, физического воспитания и спорта.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - определить структуру и динамику проявления и формирования состояния уверенности, разработать пути повышения эффективности действий спортсмена (на примере действий тяжелоатлетов).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Объект исследования был представлен соревновательным процессом проявления формирования состояния уверенности в действиях спортсменов.

Предмет исследования представлен уровнями

проявления и формирования уверенности в соревновательном поведении.

Гипотеза исследования. Уверенность представляет собой активное психическое состояние личности, которое определяет качество и успех действия путем предвидения, «знания» будущего результата. В ее психические механизмы входят прогнозирование вероятности и способа достижения цели действия на иерархически организованных уровнях опережающего отражения, включая взаимодействие когнитивных, регулятивных и коммуникативных подсистем психики при осознаваемых и неосознаваемых формах переработки информации. Такие механизмы специфически активизируют состояние личности, мотивируют качество и результат действий при организации целенаправленного поведения. Субъективно уверенность переживается как оптимистичное чувство предвидения успеха действий.

Задачи работы:

1. Установить объективные и субъективные показатели состояния уверенности, динамику их проявления.

2. Выявить закономерности формирования уверенности как многоуровневого и многомерного психического состояния в условиях различных форм стимулирования.

3. Разработать и обосновать практические рекомендации по формированию состояния уверенности для повышения эффективности действий спортсменов-тяжелоатлетов.

Методы исследования. Теоретический анализ проблемы, наблюдения и хронометраж соревновательных действий, анкетирование, фоторегистрация. Для фиксации пространственных и временных характеристик действий использовался электровибратор нашей конструкции с интервалом отметок 0,01 сек. Рассчитана номограмма необходимой высоты подъема штанги,

сконструирован эргограф с повышенной' скоростью лентопротяжного механизма. Особое место занимали методики эмоционально-волевой подготовки (ЭВП), как способ формирования уверенности. Вербальные и невербальные (музыкальные) формулы ЭВП записывались на два различных канала стереомагнитофона и воспроизводились в трех режимах: вербальном, невербальном и совместном.

Результаты исследований.

На примере антиципации Б. Ф. Ломов [2] показывает многоуровневость и иерархию взаимодействия трех подсистем психики: когнитивной, регулятивной в коммуникативной, подчеркивая, что этот принцип справедлив и для других психических явлений. Однако уверенность, так же как и другие феномены опережающего отражения («акцептор действия», «установка», «модель потребного будущего» и т. п.) представляет собой специфическую форму психической активности. Родовой категорией для психологического понятия «уверенность» является более широкое понятие «опережающее отражение» (П. К. Анохин. 1955). При всех существенных различиях понятий «акцептор действия», «антиципация», «установка» и др. Б. Ф. Ломов указывает на их одно-порядковость в раскрытии различных аспектов природы опережающею отражения. В этой связи термин «уверенность» наиболее адекватен для психических форм опережающего отражения, т. к. сформировался в общефилософском, а затем в психологическом понятийном аппарате.

В логико-математическом и гносеолого-психологическом аспекте показана непрерывность, недизинюктивность, уверенности (в континууме неуверенность-самоуверенность), ее динамичность и вероятностная природа.

В философском аспекте основным лейтмотивом дискуссий с древнейших времен было соотношение субъективной уверенности, как особой формы знания, и объективной истины: Проблема оптимизации такого соотношения играла важную роль в успешной реализации практических действий.

Социальные функции уверенности отражены в самооценке личности, которая меняет отношение к внешнему миру, процессы саморегуляции, и смысл всей деятельности.

Специфика уверенности проявляется для различных видов спорта в соотношении мотивов успеха и вероятности его достижении на уровне личности (баскетбол, борьба, бокс). В шахматах — в критичности и проверке замыслов и времени обдумывания ходов, в легкой атлетике — в скорости и координации действий, в гимнастике и футболе — в антиципации сенсомоторных реакций, панорамным видением и планированием действий, в спортивных играх — в психофизиологической, эмоционально-волевой и гностической надежности.

В тяжелой атлетике уверенность рассматривалась в контексте мобилизационной готовности, способности успешно выполнять соревновательные попытки, преодолевать тренировочные нагрузки, достигать соревновательных успехов при адекватной самооценке

цели и способов действий на основе эмоциональноволевых качеств, общения с тренером, товарищами по команде.

Выделим следующие подходы: в одних случаях уверенность рассматривалась как эмоциональноволевое свойство, а других — как результат знаний, опыта прогнозирования событий, в третьих — как функциональная психофизиологическая готовность, в четвертых — как фактор мотивизации, в пятых как состояние и качество личности. В то же время как диалектически развивающаяся система с многомерными связями, способствующая успеху путем психической организации действий, уверенность не рассматривалась.

Определение Н.Д. Левитова: «Психическое состояние уверенности сложное по своей психологической структуре — в нем имеются компоненты познавательные, эмоциональные и волевые. При уверенности обычно выступает ясный, объективный взгляд на положение дела; четкое понимание задачи, а иногда и средств ее достижения и, что особенно характерно, предвидение успеха часто в такой концентрированной форме, которая переживается как интуиция» [1, с. 169]. Такое представление согласуется с нашим пониманием развития исследований по проблеме системной организации психического состояния.

Психофизиологический уровень уверенности характерен неоднозначным влиянием разных форм стимулирования. Спортсменам предъявляли инструкции с однозначным вербальным стимулированием уверенности в успехе действий на основе вербальных эмоциональных компонентов. Результаты улучшились в кистевой динамометрии, простой сенсомоторной реакции, темпе движений (теппинг-тест). Однако в более сложных по координация действиях — попадании мячом в цель — такое стимулирование дало отрицательный результат. Вербальные инструкции с негативными эмоциональными компонентами, направленные на формирование неуверенности, привели к обратным результатам — ухудшению в простых и улучшению в сложнокоординированных действиях. Невербальное стимулирование уверенности на основе идеомоторики во всех случаях давало положительные результаты. (Рис. 1)

При работе на эргографе применялся метод ЭВП по А.Т Филатову (1975) в нашей модификации. Испытуемые (156 чел.) сгибали руку в локтевом суставе, преодолевая сопротивление груза 20 кг, воспроизводили 3/4 и 1/2 амплитуды движения с задержкой усилий по субъективному отсчету времени на 3 сек. В экспериментальной группе улучшились работоспособность и скорость движений, более точным стало воспроизведение амплитуды усилий. Испытуемые отмечали чувство «знания» необходимых усилий, но логически обосновать свою уверенность не могли.

Соотношение позитивных и негативных эмоциональных компонентов, при формировании уверенности, неоднозначно для успеха, в разных по координации действий. Невербальное стимулирование на основе идеомоторики и ЭВП активизируют неосознаваемые способы переработки информации и менее

I I I

A B CD

Рис. 1 Влияние различных приемов формирования уверенности на эффективность простых физических движений и действий. 1-й столбец идеомоторное представление большего результата, 2-й вербальное стимулирование уверенности в улучшении результата, 3-й контрольная группа, 4-й вербальное стимулирование

неуверенности в последующем успехе действия.

эффективны для успеха в различных по координации действиях.

Посредством сконструированного нами электровибратора были определены основные параметры движения штанги в соревновательных действиях тяжелоатлетов — рывок и толчок. Ознакомление испытуемых с записями траектории движения и логическое обоснование резервов в совершенствовании ритма, траектории и необходимой высоты подъема штанги было нацелено на формирование у них уверенности в последующем успехе действий. Дальнейшие записи показали, что общая скорость движений не возросла. В некоторых фазах она даже снизилась. Но в других (подрыв, выталкивание) возрастала. Спортсмены характеризовали уверенность в желании «не спешить», «подготовить подрыв» как важнейшую фазу действия. После ЭВП атлеты отмечали «плавное», «незаметное» включение мышц, интуитивное чувство начала и ускорения подрыва за счет «экономии» усилий. В условиях быстротечности фаз подъема штанги отдельные элементы движений выполняются неосознанно, при общем контроле «контура» действий, В таких условиях знания о формальных характеристиках движения штанги трансформируются в чувственные сигналы-ориентиры, которые в процессе действия «опережают» настоящие и «готовят» последующие действия. Для тяжелоатлетических действий характерны эмоциональные компоненты, которые не успевают создать рельефный образ движения и уверенность прояв-

ляется преимущественно на неосознаваемом уровне. Вербальные компоненты уверенности проявляют себя в более длительных интервалах времени действия (0,45-1,60 сек.), что соответствует фазам старта, исходного положения перед толчком (паузы) и фиксации штанги. Поэтому образы движения более полные и осознанные. В такой ситуации методы ЭВП формируют уверенность путем оптимизации ритма, траектории и высоты подъема штанги. Они переводят ряд вербальных компонентов действия в невербальные, дают интуитивное «знание» необходимых усилий для общего успеха действия.

Основным субъективно оцениваемым компонентом уверенности, участников соревнований, (175 чел.) по данным анкетирования, явился опыт (у высококвалифицированных атлетов — 61%, разрядников

— 52% и новичков — 28%). Далее идут качества воли (умение настроиться), предчувствие удачи (интуиция), хорошая подготовка. Негативный слой субъективно оцениваемых компонентов уверенности включал волнение (тревогу), неустойчивый характер, неудобства соревновательной обстановки и недостатки физической и технической готовности. Испытуемые отмечали взаимодействие позитивного и негативного слоев по степени их значимости. (Рис. 2)

Субъективно оценив степень уверенности в предстоящем соревновательном результате, атлет должен был корректировать его с учетом возможных значительных затруднений. Реальные соревнования показа-

■ Мастера спорта

Sport masters

□ После АТ After AT

|-| Разрядники

Grade

После АТ After AT Новички 1-І Beginner После АТ Ffter

□ AT

□

Рис. 2. А - Опыт атлета; В - Воля, умение настроится, характер; С - Предчуствие удачи; Б - Техническая

подготовка; Е - Физическая подготовка.

ли, что прогнозируемого результата достигли атлеты, которые его предвидели, незначительно корректировали при условии возникновения трудностей. Недооценка, как и переоценка трудностей, формирует самоуверенность пли неуверенность каждая из которых специфически отрицательно влияет на достижение прогнозируемого результата.[3,4]

Уверенность в успехе соревновательных попыток формируется на 4-х достаточно выраженных этапах актуально выраженного соревновательного поведения. В течение ряда лет получены хронограммы 7.814 тяжелоатлетов соревнований различного уровня (первенства коллективов, чемпионаты города, области, Украины, Европы, Мира и Игр Олимпиады). Время формирования уверенности (ВФУ) в попытках увеличивается, с 17±.0,8 сек. у новичков, до 53±3,6 сек. у атлетов высокой квалификации. Однако, увеличение ВФУ каждого из подготовительных этапов неоднозначно: 1-й, «предварительный», и 2-й «ориентировочный» этапы, увеличиваются с ростом квалификации, а 3-й, «мобилизационный», и 4-й, «стартовый», сначала увеличиваются (до уровня спортсменов разрядников), а затем снижаются (у международных мастеров). Происходит перевод несущественной информации для решающих действий на более ранние этапы ВФУ (1-й, и 2-й). Такой процесс объединяет образные и речемыслительные представления, сокращает время их «экспонирования» сознанию, «очищает» его для более эффективной переработки неосознаваемыми формами.

Кроме этапов актуального поведения в соревновательных попытках выявлено 4 типа ВФУ: два однозначных (А - увеличение времени, Б - уменьшение времени в последующих попытках). И два вариативных типа (А1-увеличение времени во второй попытке и снижение в третьей; А2-снижение времени во второй и увеличение в третьей попытке). Все типы ВФУ представлены у спортсменов различной квалификации. Вариативные чаще встречаются у призеров соревнований — 74,5%, а однозначные у аутсайдеров

— 65%. Типы ВФУ представляют собой прочные стереотипы соревновательного поведения и нередко со-

храняют свой контур на всем протяжении спортивной деятельности. Так чемпион Игр XXI Олимпиады Д. Ригерт сохранил свой вариативный тип «А2» на протяжении 11 лет наших наблюдений его соревновательных действий в международном спорте. За это время значительно менялись номинальные показатели его хронограмм ВФУ, турнирные ситуации и спортивные достижения. Однако «почерк» типов и этапов ВФУ, которые вносят существенный специфический вклад в категоризацию восприятия соревновательной ситуации и организацию поведения атлета сохранился. В структуре уверенности типы и этапы ВФУ представляют собой схему, «каркас» соревновательного поведения. Относительная стабильность вариативных типов свидетельствует о гибком ориентировочном поведении атлета и в большей мере отражает уверенность.

Однозначные типы ВФУ показывают узость сферы поиска способов взаимодействия компонентов уверенности. Значительная широта такого поиска при вариативных типах, свидетельствуют о неуверенности. [5,6,7,8]

Серии из трех соревновательных попыток (СП) в рывке и толчке по степени их успешности представлены в порядке: 1) 111; 2) 110;. 3) 101; 4) 011; 5) 100;

6) 010; 7) 001; 8) 000. Удачная попытка обозначена — «1», а неудачная — «0». У призеров международных турниров (В. Алексеев, Ю. Варданян, С. Батищев, В. Соц и др.) 1-й и 2-й варианты СП составляют 49%, у атлетов средней и низкой квалификации — 17%. 7-й вариант (с одной, последней в порядке реализации, удачной попыткой) свидетельствует о неуверенности и характерен для аутсайдеров соревнований, а нулевые оценки (8-й вариант СП) о полном турнирном срыве и самоуверенности тяжелоатлета, которая маскирует неуверенность.

После занятий по ЭВП (перед началом физической тренировки использовалась мобилизующая часть ЭВП, а после ее окончания — успокаивающая) в последующих соревнованиях количество 1-х и 2-х вариантов СП возросло на 17,5% (Р<0,05), а 3-х, 5-х и 6-х .соответственно уменьшилось. Варианты СП

4-й, 7-й и 8-й после ЭВП не встречались. Результаты в двоеборье (рывок и точек) улучшились на 8,93±0,4 кг. (Р<0,05), Спортсмены отмечали особенно положительное воздействие вербальных формул ЭВП: «мои действия всегда спокойны и уверенны», «никакого напряжения», «в любой-обстановке, в любой ситуации я спокоен и уверен», я никуда не спешу», «точно представляю движение, подрыв: спокойное начало, не отваливать плечи, держать спину». Качество вариантов СП и результативность попыток представленных в них являются существенным показателем уверенности.

Процентный показатель результативности попыток (РП) успешных для атлета, составляет для призеров 57—70%, группы непризеров 49—56% и аутсайдеров 40—46% (Р<0,05).

Формализованные показатели этапов и типов ВФУ; СП, РП, наряду с субъективной оценкой позитивного и негативного: слоев, представляют собой системно взаимодействующие компоненты уверенности, которые опосредовано связаны, с проявлением успеха соревновательных действиях тяжелоатлетов.

Социально психологический уровень состояния уверенности показывает, что престижность успеха, социальный заказ и социальные роли спортсменов наиболее существенно влияют на формирование уверенности. У спортсменов национальных команд (1-й и 2-й состав) и тяжелоатлетов средней квалификации были определены нейротизм и экстравертность по методике Айзенка. Оказалось, что атлеты первой команды более нейротичны, менее экстравертиро-ваны. Их высокие достижения на уровне мировых рекордов маскировали неуверенность перед Играми XX Олимпиады. В результате четыре вероятных претендента на медали получили нулевые оценки (8-й вариант СП). В ряде предолимпийских турниров РП атлетов-неудачников составила 33—50%. Отсутствие вариантов 1, 2, редкие варианты 3, 4 и частые 5, 6,

7 свидетельствовали о неуверенности действий атлетов не смотря на достаточно высокие формальные показатели в килограммах, включая мировые рекорды. Однако низкие СП и РП и информация психолога

о состоянии неуверенности остались без внимания. Тренеры не корректировали психическое состояние уверенности, ограничиваясь только физическими показателями в соревновательном поведении. Лишь отдельные, атлеты имели умеренный нейротизм (9—13 баллов), стабильные вариативные типы ВФУ, 1, 2 и 3 варианты СП, что обеспечило высокую РП (66-100%), что опосредованно формировало уверенность, которую они реализовали на Олимпиаде. [9,10,11]

В чемпионатах г. Донецка 1985—1986 гг. (21 тренер и 288 атлетов) у группы тренеров, принявших стратегию формирования уверенности атлетов на основе приоритета мотива качества действия было 42 призера при РП — 78%. Группа тренеров принявшая диаметрально противоположную методику с приоритетом мотива результата, имела 26 призеров при РП

— 45%. В контрольной группе было 36 призеров: при РП — 66% (Р<0,001).

В общении со спортсменами тренеры использовали

приоритет мотива качества действия путем активизации когнитивных компонентов уверенности, обращали внимание на необходимость четкого осмысления и контроля основных фаз подъема штанги. Активизировались интуитивные компоненты уверенности («почувствуй», «поверь» и т. п.). Эмоционально-волевые компоненты использовались только как общий фон уверенности. При приоритете мотива результата активизировались в основном эмоционально-волевые компоненты, а когнитивные практически отсутствовали, что приводило к снижению результатов до полных турнирных срывов. В отдельных случаях спортсмены увеличивали соревновательный результат, но их варианты СП были в пределах 5-7 при РП — 33%.

Анализ достижений тяжелоатлетов в международном спорте за 15 лет (1971—86 гг.) показал, что между количеством установленных рекордов, призовых мест и качеством действий по показателю РП имеется связь, опосредованная уверенностью. Традиционное турнирное положение команды в мировом спорте при неадекватном социальном заказе создает существенные трудности. При приоритете мотива результата действия атлет субъективно переживает эмоциональный подъем, однако низкий уровень мотива качества обедняет поиск способов и средств проявления уверенности.

Конфликт мотивов результата и качества действия временно снижает уверенность, особенно в престижных соревнованиях. На социально-психологическом уровне формирования уверенности функционируют подсистемы: 1. «Личные качества атлета—качество действий»; 2. «Коммуникативное взаимодействие «тренер—спортсмен—качество действий»; 3. «Турнирное положение атлета—качество действий»»; 4. «Турнирное. положение тяжелоатлетической команды страны—качество действий». Названные подсистемы уверенности редко осознаются не только атлетами, но и руководителями команд. Конфликт мотивов результата и качества действий снижает РП и общий успех до полных турнирных срывов даже наиболее квалифицированных атлетов (В. Алексеев, Ю. Варданян, Д. Ригерт, Е Шарий и др.), что составило потерю до 25% вероятных призовых мест в чемпионатах мира и Игр Олимпиады. Успешное достижение цели (призовое место, рекорд и т. п.) без мотива качества действия в структуре уверенности может маскировать неуверенность. Приведенные данные позволяют представить качество действий на социально-психологическом уровне системообразующим фактором в системноструктурной модели уверенности.

Выводы:

Анализ данных исследования позволяет сделать следующие выводы:

1. Подтверждена гипотеза о том, что уверенность представляет собой активное психическое состояние личности, которое способствует успеху действия путем предвидения, «знания» будущих результатов. В ее психические механизмы входят прогнозирование вероятности я способа достижения цели на иерархически организованных уровнях опережающего отражения, включая взаимодействие когнитивных, регу-

лятивных (эмоционально-волевых и интуитивных) и коммуникативных подсистем психики при осознаваемых и неосознаваемых формах переработки информации. Такие механизмы специфически активизируют состояние личности при приоритете мотива качества по отношению к мотиву результата действия. Субъективно уверенность переживается как оптимистичное чувство предвидения успеха действий. Уверенность представляет собой континуальное состояние, в котором оптимальный уровень организации действий может нарушаться под влиянием ситуации к неуверенности или самоуверенности, каждая из которых специфически снижает успех.

2. Позитивные и негативные слои компонентов уверенности диалектически взаимодействуют в повышении вероятности успеха действия.

3. Объективные критерии уверенности при субъективном приоритете мотива качества действия, представлены формами движения штанги (ритм, траектория, высота подъема), этапами и типами временя формирования уверенности (ВФУ), вариантами серий попыток (СП) и их результативностью в процентах (РП).

4. При формировании уверенности следует использовать как вербальные, так и невербальные компоненты. Невербальные компоненты проявляются в более коротких по времени фазах тяжелоатлетического действия (0,25—0,45 сек.), а вербальные в более длинных (от 0,45 до 4—7 сек.) и сливаются в контурах образа движения. При дефиците времени эмоциональные компоненты уверенности не успевают создать рельефный образ и действуют на неосознаваемом уровне. Психорегулирующая методика ЭВП с вербальными, и невербальными (музыкальными) компонентами воздействия способствует успеху посредством активизации преимущественно неосознаваемой, интуитивной форм переработки информации. Однозначное вербальное стимулирование уверенности на основе эмоциональных компонентов улучшает результаты в простых и ухудшает в сложнокоординированных действиях. Стимулирование неуверенности на основе негативных эмоциональных компонентов показывает обратную зависимость.

5. С ростом квалификации атлетов ВФУ в соревновательных действиях увеличивается, однако ее заключительные этапы («мобилизационный» и «стартовый») у международных мастеров короче, чем у спортсменов средней квалификации, что, свидетельствует о переносе ряда неактуальных компонентов информации на более ранние этапы ВФУ - «предварительный» и «ориентировочный». Вариативные типы ВФУ в большей мере способствуют успеху, чем однозначные. Однако, при значительном изменении номинальных показателях хронограмм, вариативные типы свидетельствуют о больших субъективных трудностях взаимодействия компонентов уверенности. Типы ВФУ являются более стойкими, а этапы более, динамичными показателями уверенности. Высокие показатели СП и РП характеризуют уверенность и в большей мере присущи призерам, соревнований. Не-призеры и аутсайдеры имеют, средине и низкие пока-

затели СП и PH Нулевые оценки свидетельствуют о полном турнирном срыве и чаще связаны с однозначными типами ВФУ Для формирования уверенности с приоритетом мотива качества действий следует учитывать особенности атлетов по нейротизму и экстра-вертированности, а также индивидуальные показатели СП, P^ типы и этапы ВФУ

7. На, социально-психологическом уровне уверенности функционируют ряд подсистем, взаимодействующих с подсистемой мотивов качества действий. Учет особенностей проявления и формирования этих подсистем позволяет повысить вероятность успеха действий и избежать традиционных турнирных срывов, включая срывы тяжелоатлетов международного класса. Действие с приоритетом мотива качества на социально-психолoгическом уровне представляет собой системообразующий фактор в системноструктурной модели уверенности и требует постоянного совершенствования.

Дальнейшая разработка проблемы уверенности предполагает выявить роль, личностных факторов в формировании иерархии мотивов качества и результата действия, углубить разработку отдельных компонентов, и подсистем психической организации успеха действий.

Список литературы

1. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека / Н.Д. Левитов. -М.: Педагогика, 1964 - 365 с.

2. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. -М.: Наука 1984 - 444 с.

3. Клименко В.В. Формування упевненості / В.В. Клименко. // Старт. - 1974 №12 -с. 13-14.

4. Клименко В.В. Психомоторные способности юного спортсмена / В.В. Клименко. -К.: 1987. - 167 с.

5. Никитина А.Г. Предвидение как человеческая способность / А.Г Никитина. -М.: 1975. - 151 с.

6. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. -М.: 1986. - 255 с.

7. Симонов П.В. Мотивированный мозг / П.В. Симонов. -М.: 1987.

- 270 с.

8. Смаглий E.H. Проявление и формирование психического состояния уверенности. Автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. психол. Наук / E.H. Смаглий. К.: 1989 - 16 с.

9. Smagliy Ye. Formation of confidence and mutual understanding in the International relation of sportsmen of Donetsk / Ye. Smagliy, N.N. Lubenko. // Book of abstracts. Congress on sport and international understanding. - July 7th - 10th, 1982 Helsinki, -p. 69.

10. Смаглий E.H. О формировании состояния уверенности модифицированным вариантом методики аутотренинга. / E.H. Смаглий // Вопросы психотерапии психопрофилактики и психогигиены. Межтерриториальная научно-практическая конференция. -Харьков 1983 -с. 6.

11. Смаглий E.H. К вопросу о введении эмоционально-волевой подготовки в систему профессионально-технической подготовки. / E.R Смаглий, Н.Н. Любенко // Физическая культура - производство. Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции. - Pовно - 1985 -с. 60-61.

Поступила в редакцию 02.11.2009г.

Смаглий Eвгений Иванович;

smal_89@mail.ru

Психология и религия в системе реализации духовных образов видений и сновидений при формировании состояний уверенности спортсменов

Смаглий М.Е., Смаглий Е.И.

Государственный университет информатики и искусственного интеллекта Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта

Аннотации:

В работе дан анализ взаимодействия психологии и религии в системе реализации духовных образов посредством анализа символов видений и сновидений, формализуемых в самоотчетах, фантазиях и рисунках испытуемых при формировании психического состояния уверенности в действиях спортсменов. Показана возможность активизации взаимодействия бессознательного и осознаваемого уровня психики посредством формирования образов. Уверенность является системным психическим состоянием спортсмена.

Ключевые слова:

духовность, образ, видение, сновидение, система, уверенность.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Смаглій М.Є., Смаглій Є.І. Психологія і релігія в системі реалізації духовних образів бачень і сновидінь при формуванні станів упевненості спортсменів. В роботі даний аналіз взаємодії психології і релігії у системі реалізації духовних образів через символи видінь та сновидінь що формалізовані у самозвітах, фантазіях та рисунках досліджуваних під час формування психічного стану упевненості у діях спортсменів. Показана можливість активізації взаємодії несвідомого та свідомого рівня психіки за допомогою формування образів. Упевненість є системним психічним станом спортсмена.

духовність, образ, видіння, сновидіння, система, упевненість.

Smagliy M.E., Smagliy E.I. Psychology and religion in system of realization of spiritual appearances of visions and dreams at forming states of confidence of sportsmen. In the work the analysis of interaction of psychology and religion in system of realization of spiritual images by means of the analysis of symbols of visions and dreams formalized in self-reports, imaginations and drawings of examinees is given at formation of a mental condition of confidence of actions of sportsmen. Possibility of activization of interaction of unconscious and realised level of mentality by means of formation of images is shown. The reliance is systemic mental condition of the sportsman.

spirituality, image, vision, dream, system, confidence.

Введение.

Актуальность анализ проблем построения и реализации психических образов занимала практически всю историю становления человеческого общества [1]. В научной психологии «отец» психоанализа Зигмунд Фрейд и основатель глубинной аналитической психологии Карл Густав Юнг [2] уделяли огромное внимание анализу сновидений. Так Юнг в течение своей научной деятельности проанализировал 80.000 сновидений, в которых показал факторы, детерминирующие психические образы на основе символов, включая религиозные символы. В дальнейшем, исследуя сновидения В.П. Самохвалов показал, что символы обладают существенным терапевтическим значением и внедряются (или могут быть использованы для имплантации) в бессознательное [3]. В тоже время рассмотрение вопросов построения духовных образов, их психологических механизмов, и структуры, в системе видений и сновидений на основе религии в спортивной деятельности, особенно при формировании и реализации психического состояния уверенности практически не рассматривалась.

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного института здоровья, физического воспитания и спорта.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы: показать психологические механизмы построения и реализации духовных образов ведений и сновидений при формировании состояния уверенности спортсменов.

Задачи работы: 1.Очертить круг вопросов психологии и религии в системе духовных образов видений и сновидений в спортивной деятельности.

2. Провести анализ механизмов реализации духовных образов видений и сновидений в спортивной деятельности.

3. Показать роль духовных образов видений и сновидений при формировании и реализации психического состояния уверенности в спортивной деятельности.

Методика исследования: анализ первоисточников, самоотчетов сновидцев, анкетирование, рисунки визуальных образов психического состояния уверенности.

Результаты исследований.

Анализ сновидений предполагал три основные части:

1. Обстановка, ситуация или состояние испытуемого в соответствии со смыслом затронутой проблемы. Отмечается символы, реальные факты, фантастические факты, художественное оформление самоотчета.

2. Сюжет видения или сновидения. Анализируется ход действия и события в целом на протяжении видения или сновидения.

3. Заключение. Акцентируется внимание на финальной части видения или сновидения. Формализуются выводы. Решены ли проблемы испытуемого в процессе видения или сновидения? Что скрывается за концовкой видения или сновидения? Каков план реализации видения или сновидения при формировании уверенности для повышения вероятности успеха в спортивных действиях?

В начале работы следует определить наше представление о ключевых терминах. Мы придерживаемся понимания в русле глубинной психологии Юнга. Методологическим принципом такой психологии является феноменологическая точка зрения, отражающая психические состояния, в нашем случае состояние уверенности спортсмена, его опыт и другие факты. Обсуждение этих фактов субъективно лишь до того момента пока высказываемая о них идея принадлежит лишь одной личности.

Та же идея становится объективной, когда обсуждается и принимается между людьми путем соглашения или даже возражения. Традиционная психология трактует события как продукты воли человека и общества, совершенно упуская из вида, что основные идеи и производные от них действия существуют повсеместно у всех народов, во все времена. Они навязчиво реализуются посредством архетипа коллективного бессознательного. Иногда архетипы даже насильственно вторгаются в сознание через видения и сновидения в реальных образах посредством их реализации в конкретных действиях. [2, 4, 5, 6, 7, 8].

Религию, вслед за Юнгом, мы понимаем как особую установку человеческого ума, которая определяет программу наблюдения и рассмотрения таких факторов как духовность, идея, образ. Все древнейшие программы поведения в нашем бессознательном реализуются через архетип прошлых настоящих и будущих, предстоящих действий. Понятие образ и идея очень близки, точнее идея является «изначальным образом». Символ представляет данные всех психических функций, осознанные и неосознанные формы переработки информации, связь известного и неизвестного, личного и общественного, вечного и актуально насущного. Вследствие этого его природа ни рациональна, ни иррациональна. [2, 4]. Символ часто имеет противоположное толкование. Основы процесса, образующего символ обнаруживаются в скудных данных жизни основателей религий: Иисуса, Будды, Мухаммеда.

Имеются данные первоисточников, что уже во II тысячелетии до н.э. цари Египта и Месопотамии содержали на службе толкователей снов. [1, Быт. 41,8]. Акцентируя внимание на пророческих видениях и сновидениях древние тексты содержали формализованные символы и рекомендации, которые относились как частным лицам, так и, в большей мере, к целым народам. Рекомендации, представленные в образах вариативной символической или в императивной формах, указывали на пути спасения, как отдельных личностей сновидцев, так и их народов.

В тоже время подчеркивается необходимость отличать истинные сновидения от ложных. Указывается ряд критериев:

1. Если толкование сна ведет против заповедей Бога, оно ложно [1, Иереем. 23, 25, 32].

2. Сновидение и его толкование должны приносить реальную пользу.

В пророческих снах, сновидец должен определить говорит ли с ним Бог или его Ангел.

Случается, что во сне являются темные силы в образе Иисуса, Девы Марии, Священомучеников. Сновидец должен в своем же сне испытать явившиеся образы провоцируя их унижением. Христос в своем велико милосердии не накажет сновидца, не оставит его в беде, даст реальный или символический образ для спасения. Темные силы раскроются и быстро удалятся прочь [8].

Таким образом, подход к толкованию сновидений достаточно сложен. Фрейд считал, что «толкование сновидений - прямой путь к пониманию бессознательной активности мозга» [9, с. 21]. В тоже время мы

не имеем другого метода столь легко, прямо и глубоко проникнуть в бессознательное, которое Фрейд называл «широким полем предсознания». Основная мысль Фрейда, которую мы хотели бы отразить в наше работе при реализации духовных образов в процессе формирования уверенности спортсменов заключена в его определении: «сны - отражение реальности, а реальность - отражение снов» [9, с. 3].

По мысли Карла Юнга, бессознательное является установкой религии на изучение поведения, которое осуществляется на основе веры. В классической научной психологии (школа Д.Н. Узнадзе и его последователей) установка понимается как неосознаваемая готовность к действию.

Ректор Государственного университета информатики и искусственного интеллекта, доктор технических наук и доктор теологии А.И. Шевченко (первый в Украине объединивший духовное и общенаучное знание) в своей монографии «Христианство - историческая закономерность» считает, что вера является способностью человека признавать объективную реальность без ее фиксации измерительными системами или органами чувств. Его формула выражена в последовательных понятиях «вера - знание - вера

- знание» [10, с. 18]. Роль образов сновидения для формирования практических действий хорошо иллюстрирует цитата из Евангелие: «Встав от сна Иосиф поступил как повелел ему Ангел Господень...» [1, Матф. 1, 24].

В нашем исследовании мы предлагаем конкретизировать общие понятия «вера - знание - вера - знание» в психологические понятия «бессознательное - образы сновидения и психическое состояние уверенности

- соревновательные спортивные действия» [11, 12, 13, 14, 15].

Ряд образов символов наших испытуемых спортсменов не вкладываются в четкие логические формулировки и требуют вариативного, и интуитивного постижения. Одним из первых и главных символов следует назвать круг. Философ средневековья Николай Кузанский считал, что всякая теология имеет форму круга и опирается на круг. В наших исследованиях и на примере ряда других авторов разных стран, возрастов, культур и религий испытуемые изображают разные варианты круга. Кругами изображает веру и уверенность студент-психолог С.Ф. Серия кругов в форме спирали изображена в рисунке образа сновидения божества испытуемой из Германии [4, с. 225].

Приведенные символы показывают как образ круга в различных вариациях стимулирует формирование уверенности в спортивных действиях (а, б) и способствует преодолению невроза (по данным К. Г. Юнга).

Образ обычного круга (рис. 1, а) как в видениях, так и, особенно, в сновидениях способствует формированию общего фона психического состояния уверенности, без детализации движений в целостном действии. Образ круга в круге (рис. 1, б) способствует дифференциации состояния уверенности с четким видением (включая и состояние сновидения) важных, ключевых деталей спортивного действия.

в)

Рис. 1. Символы круга выражающие: а) созданное ограниченное пространство действие; б) пространство состояния уверенного действия; в) Образ бессознательного божества испытуемой из Германии

Рис. 2. Образ сновидения испытуемого спортсмена тяжелоатлета.

Свойство более четкого, осознанного выполнения спортивных действий, включая сокращение времени подготовительного ритуального поведения перед соревновательной попыткой (в тяжелой атлетике, легкоатлетических прыжках в длину и высоту), характерно для спортсменов более высокого класса (кмс, мс и ммк включая призеров чемпионатов Европы и Мира).

Более того, выделение ключевых деталей действия на осознанном уровне наряду с переносом многих деталей подготовительного поведения на неосознаваемый уровень косвенно показывает уровень мастерства спортсмена, степень его состояния уверенности. Для сравнения показана система окружностей (рис. 1. в), которую нарисовала испытуемая, изображая образ божества на фоне сформированной уверенности в работе Юнга [4, с. 225].

Один из авторов статьи (М. С.) описывает образ сновидения перед участием в чемпионате Украины (рис. 2), как достаточно сложный и противоречивый процесс формирования уверенности: «...вижу дорогу в форме большого круга разделенного как бы на три части. одна треть дороги совершенно темная. деревья растут с обеих сторон и бросают густые тени с обеих сторон. справа небольшая темная гора, по форме напоминающая шахтный террикон. кажется, я неожиданно скатился с него на мотоцикле и поехал, постепенно набирая скорость, по другой части дороги, усыпанной гравием. выехал на чистый асфальт ускоряя движение. казалось нет преград... но на встречу мчались три автомобиля марки «LANCIA». я растерялся на мгновение. но увидел на эмблеме «LANCIA» крест. вдруг мелькнула образная мысль

- мотокроссмены ставят мотоцикл на «козла» и пружком преодолевают препятствия. мгновенно дернул руль на себя и легко перепрыгнул через стремящиеся раздавить меня автомобили. с удивлением обнаружив легкость и уверенность. я без малейших повреждений .

Сходные символы описывает Фанти в работе с женщиной-психоаналитиком: «. иду навстречу себе самой. по очень длинной дороге, по пути моей жизни. и что я сейчас буду передумывать себя, переделывать себя самое .переживать то, что уже прожила. вновь находить себя самое и заново повторяться. повторяться во сне - сновидении. сновидении - сне. на дне огромной воронки, где мы все и наше «всегда». этого бескрайнего пространства, где можно все обрести вновь. на дне того пространства, о котором, может быть, ни одно человеческое существо не имеет еще ни малейшего понятия.» [б, с. 147].

В данном сравнительном анализе образов сновидений спортсмена и психоаналитика обращает на себя внимание сходность символов глубинной психологии, архетипов жизненного пути которое своеобразно перестраиваются в элементы формирования психического состояния уверенности.

Один испытуемый изобразил круг в треугольнике. Треугольник нарисован в форме непрерывной ленты Мебиуса, которая символизирует непрерывность и переход одного измерения в другое. Надписи на сторонах треугольника гласят: Vox populi (голос народа) -Vox Dei (голос Бога). Интересен, по нашему мнению, переход одного измерения, очевидно бессознательного уровня переработки информации, в другой осознаваемый уровень организации движений (рис. 3. а).

Следующий символ изображает фигуру человека стоящего на земле и касающегося головой звезд, что также, по нашему мнению, подчеркивает активи-

Космический

разум

а.

б.

в. Реальный мир

действия

Рис. 3. Духовные образы видений и сновидений при формировании уверенности

Рис. 4. Символ образа уверенности чемпиона Игр XXIV Олимпиады С.Н. Бубки

зацию взаимодействия сознания и бессознательного (рис. 3. б). Прямая и волнообразная связь между землей и космосом изображена в символе на рис. 3

в. В верхней части этого рисунка испытуемый сделал надпись «Космический разум», а в нижней на, «теле» Земли «Реальный мир действия», что подтверждает наше предположение о вариативности активизации взаимодействия форм переработки информации (осознаваемой и неосознаваемой) при формировании уверенности.

Известный спортсмен С.Н. Бубка изображая символ своей уверенности проявил волнение, задумался, попросил подсказать, как лучше изобразить это психическое состояние. Нарисовал круг двумя довольно резкими движениями. Образовалась фигура, в которой одна часть полукруга как бы наехала на другую сверху и снизу. Оба движения были словно разорванными, но круг получился цельный, хотя и не совсем правильный. Линия левой части круга очерчена сверху вниз, правая часть круга также резко очерчена сверху вниз. Правая линия «наехала» на левый полукруг сверху и снизу. На просьбу охарактеризовать свой символ испытуемый написал: «Божественность, гармония, целост-

ность». Углубленный анализ рисунка, его сравнение с символом уоробуса (змеи, которая кусает свой хвост), один из вариантов которого представлен у Блиндерма-на в «Энциклопедии символов» (1996). Символ представляет собой гравюру на дереве 1760 г. из «Авраам Елиазар». По данным основоположника полярной медицины академика Э. А. Гуляева, движение влево (против часовой стрелки) сверху вниз, при изображении окружности излучает негативную энергию. Движение вправо (по часовой стрелке) начиная с верхней точки, излучает великолепную позитивную энергию вращения при изображении окружности [14, с. 183-184]. В данном случае, визуальное изображение символа уверенности и его вербальная объяснение не полностью соответствуют одно другому. Как следует из нашего психологического анализа, в структуре видения образа уверенности выдающегося спортсмена обнаружено значительная часть отрицательной энергии (как минимум 50% - т.е. в половине круга). Небольшое сомнение перед началом рисования, едва заметная импульсивность движений и неполное соответствие визуального и вербального пояснения символа дало повод одному из авторов статьи (Е.С.) проводившему

данное исследование, обратить внимание С.Н. Бубки на эти факты. Следует отметить, что спортсмен полностью согласился с выводами психолога. Последующие соревнования (Игры XXVII Олимпиады) были проиграны по ряду системных причин, среди которых и обсуждаемая нами проблема активизации взаимодействия осознаваемых и неосознаваемых способов переработки информации видений и сновидений при формировании уверенности.

Выводы:

1.Уверенность является системным психическим состоянием спортсмена. При ее формировании следует реализовывать духовные образы видений и сновидений путем визуального и вербального их изображения.

2. Формализованные символы видений и сновидений следует анализировать в русле глубинной психологии Юнга, учитывая древние первоисточники основных мировых религий (Веды, Библию, Коран) и информировать о них спортсменов при формировании состояния уверенности перед соревнованиями.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем реализации духовных образов видений и сновидений при формировании состояний уверенности спортсменов.

Литература

1. Библия.

2. Юнг К.Г Бог и бессознательное / К.Г Юнг. - М.: Олимп, 1998.

- 48G с.

3. Самохвалов В.П. Психоаналитический словарь и работа с символами сновидений и фантазий / В.П. Самохвалов. - Симферополь, Сонат, 1999. - 184 с.

4. Юнг К. Г. Человек и его символы / К.Г Юнг. - М., 1997. - 368 с.

5. Бычков В.В. Эстетика Аврелия Августина. - М., 1984. - 264 с.

6. Фанти С.Д. Микропсихоанализ / С.Д. Фанти. - М.: Центр психологии и психотерапии, 1997. - З99 с.

7. Бехтерева Н.П. Магия мозга и лабиринты жизни / Н.П. Бехтерева. - М.: АСТ; СПб.: Сова, 2GG7. - 349 с.

8. Баранов А. Сны / А. Баранов. - М.: Образ, 2GG6. - 128 с.

9. Зигмунд Фрейд. . 1GG человек которые изменили ход истории / Зигмунд Фрейд. - 2GG8. - Вып. №13.

1G. Шевченко А.И. Христианство - историческая закономерность / А.И. Шевченко - Донецк: ДонГИИИ, 1998- 152с.

11. Смаглий Е. И. Проявление и формирование психического состояния уверенности. Автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. психол. наук / Е.И. Смаглий. - К. - 16 с.

12. Смаглий Е.И. Архитип Богообраза в психике и интеллекте человека / Е.И. Смаглий // Наука. Религия. Общество. - Донецк, 1999 - с. 55-58.

13. Смаглий Е.И. Психология - наука о единстве духовного и психофизического состояния человека. / Е.И. Смаглий // Наука. Религия. Общество. - Донецк, 2GGG - с. 84-87.

14. Гуляев Э.А. Исцелить себя просто / Э.А. Гуляев, Ф.И. Гуляева. -Одесса: «Optimum», 2GG8. - 352 с.

15. Смаглий Е.И. Применение аутогенной тренировки для формирования уверенности при максимальных психических напряжениях / Е. И. Смаглий, Е.П. Щербаков. // Эмоционально волевая подготовка спортсменов. - К.: Здоров’я, 1982. - с. 2G9-211.

Поступила в редакцию 24.10.2009г.

Смаглий Евгений Иванович Смаглий Михаил Евгеньевич dgizfvs-nayka@mail.ru

Вплив помірних фізичних навантажень на клітинну ланку імунітету та рівень холестерину у крові

Соколенко В.Л., Соколенко С.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотації:

Вивчали зв'язок показників клітинного імунітету та рівня загального холестерину у студентів за умов помірних фізичних навантажень. Проведені дослідження виявили певні кореляційні взаємозв'язки, зокрема, прямий кореляційний зв'язок між рівнем загального холестерину та рівнем лімфоцитів у периферичній крові та їх Т-клітинної субпопуляції з фенотипом CD3+, та зворотні з рівнем нейтрофілів. Проведені дослідження виявили певні кореляційні зв'язки між окремими показниками клітинної ланки імунітету та рівнем загального холестерину у периферичній крові, особливо виражені після помірних фізичних навантажень.

Ключові слова:

фізичні навантаження, клітинний імунітет, холестерин.

Соколенко В.Л., Соколенко С.В. Влияние умеренных физических нагрузок на клеточное звено иммунитета и уровень холестерина в крови. Изучали связь показателей клеточного иммунитета и уровня общего холестерина у студентов в условиях воздействия умеренных физических нагрузок. Проведенные исследования продемонстрировали наличие определенных корреляционных взаимосвязей, в частности, прямой корреляционной зависимости между уровнем общего холестерина и уровнем лимфоцитов в периферической крови и их Т-клеточной субпопуляции с фенотипом СР3+, обратной - с уровнем нейтрофилов. Проведенные исследования проявили определенные корреляционные связи между отдельными показателями клеточного звена иммунитета и уровнем общего холестерина в периферической крови, особенно выраженные после воздержанных физических нагрузок.

физические нагрузки, клеточный иммунитет, холестерин.

Sokolenko V.L., Sokolenko S.V. The influence of physical loadings at the cellular immunity and cholesterol level. Analysis of correlation between indexes of cellular immunity and cholesterol level in conditions of physical loadings was investigated. There was established correlative communication between level of cholesterol and level of lymphocytes, specifically CD3 subpopulation, and neutrophils populations. The conducted researches have exhibited determined correlation between separate parameters of a cell-like link of immunity and a level of a general cholesterin in a peripheral blood. Correlation are especially expressed after exercise stresses.

physical loading, cellular immunity, cholesterol.

Вступ.

Протягом останніх років у науковій літературі детально аналізується роль обмінних процесів, зокрема, ліпідного обміну, у реалізації функцій імунної системи [1, 9]. Результати досліджень показують, що гіперхолестеринемія легкого і помірного ступенів відповідає більшій функціональній активності системи імунітету. Вважається, що для оптимальної роботи певних ланок природної резистентності організму рівень загального холестерину повинен бути в межах 6,0-6,5 ммоль/л [4]. У той же час, у значної частини студентської молоді з певними порушеннями стану здоров’я рівень холестерину знаходиться на нижній межі гомеостатичної норми [12]. Взагалі, здоров’я студента залежить від багатьох факторів. Це

і адаптація до процесу навчання у вищій школі, особливості харчування, зумовлені проживанням окремо від батьків, і, звичайно, рівень фізичної активності [6]. Комплекс перерахованих факторів знаходить своє відображення на показниках імунної системи, яка є надзвичайно чутливою до екзогенних та ендогенних впливів і, у той же час, визначає стійкість індивідууму до захворювань різноманітної етіології [5].

Значну частину свого часу студенти вимушені жити і працювати в закритих приміщеннях. Як наслідок, у них з'являється дефіцит рухової активності [3]. Тісний зв'язок здоров'я студентської молоді і фізичної працездатності із способом життя, об'ємом і характером повсякденної діяльності доведена чисельними дослідженнями, які свідчать про те, що оптимальне фізичне навантаження в сукупності з раціональним харчуванням та правильним способом життя є найбільш ефективним способом подолання різних відхилень у стані здоров'я [2].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Роль оптимізатора фізичних навантажень відводиться заняттям фізичною культурою. Ефективна © Соколенко В.Л., Соколенко С.В., 2009

система фізичного виховання студентів, що здатна істотно поліпшити їх здоров'я та фізичну підготовленість, може бути забезпечена за рахунок такого використання засобів і методів, за якого формується довготривалий адаптаційний ефект [10]. Адаптація до фізичних навантажень, що характеризуються активною м’язовою діяльністю, завжди є реакцією цілісного організму, однак специфічні зміни в тих чи інших фізіологічних системах можуть бути виражені у різній ступені. В основі адаптації любих біологічних систем до умов внутрішнього і зовнішнього середовища лежить метаболічна адаптація, тобто кількісна зміна процесів обміну речовин в клітинах організму

[13]. Під впливом занять фізичними вправами покращуються процеси обміну речовин і енергії, активність ферментних систем організму, збільшується інтенсивність киснево-відновних процесів, знижується рівень холестерину в крові. Пояснюється це тим, що фізична активність, яка стимулює енергетичні процеси, створює умови для більш повної асиміляції ліпідів та їх розпаду до кінцевих продуктів. У той же час, за умов надмірного фізичного навантаження рівень загального холестерину сироватки крові демонструє тенденцію до підвищення, а показники імунної системи - до пригнічення [7, 11].

Таким чином, актуальним є вивчення взаємозв’язку між станом імунної та ліпідотранспортної систем організму за умов отримання організмом фізичних навантажень. Це зумовило актуальність наших досліджень.

Дослідження виконувались у рамках проекту «Дослідження дії вітамінів на імунозахисні функції організму та обмін ліпідів за нормальних фізіологічних умов та в процесі розвитку гіперхолестеринемії» (за замовленням МОН України).

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи: вивчити взаємозв’язок між

показниками клітинної ланки імунітету та рівнем загального холестерину у студентів за умов отримання помірних фізичних навантажень на заняттях фізичним вихованням у ВНЗ.

Для досягнення мети поставлені завдання: провести оцінку показників клітинного імунітету та рівня загального холестерину у студентів ВНЗ до та після занять фізичною культурою, обробити матеріал статистично, зробити висновки.

Об'єкт та методи дослідження. Дослідження показників клітинного імунітету проводили у студентів другого курсу віком 18-20 років, які тривалий час проживали в однакових клімато-географічних умовах. Всі студенти на час обстеження не мали гострих і хронічних захворювань і відвідували основну групу для занять фізичною культурою. Кількість обстежених -50 осіб.

Аналіз показників імунної системи проводили до та після занять фізичною культурою.

Основною формою проведення навчально-тренувальних занять був 90-хвилинний оздоровчо-тренувальний процес, побудований за традиційною структурою і включав вправи, передбачені державною програмою.

Контрольний забір крові проводили за добу до заняття фізичним вихованням. Другий забір здійснювали відразу після його закінчення.

Рівень лейкоцитів підраховували в камері Горяєва, лімфоцитів - на основі кров’яного мазка (фарбування барвником Романовського-Гімза).

Експресію поверхневого антигену ЄБ3, що є маркером функціонально зрілих Т-лімфоцитів периферичної крові, визначали імунофлуорисцентним методом з використанням моноклональних антитіл до поверхневих маркерів клітин імунної системи ЬТ3 та Р(аЬ)2 - фрагментів овечих антитіл до миші, мічених БІТЄ («Сорбент», Москва).

Рівень холестерину у плазмі крові визначали за

методом Ілька з використанням реактиву Лібермана-Бурхарда [8].

Дані оброблені статистично з допомогою програми Microsoft Excel.

Результати дослідження.

Встановлено, що після помірних фізичних навантажень, зумовлених заняттям фізичною культурою, у обстежених спостерігається тенденція до зниження загального рівня холестерину у периферичній крові, яка, проте, не має статистичної значущості. У той же час, окремі показники клітинної ланки імунітету, за таких умов, достовірно змінюються. Зокрема, спостерігається зниження відносного та загального число лімфоцитів та їх Т-клітинної субпопуляції з фенотипом CD3+ і підвищення відсотку та загального числа сегментоядерних нейтрофілів (табл. і).

Для аналізу взаємозв’ язку між показниками клітинної ланки імунітету та рівнем загального холестерину у студентів за умов отримання помірних фізичних навантажень провели кореляційний аналіз.

Встановили, що, за умови відсутності фізичних навантажень спостерігається прямий кореляційний зв’язок між рівнем загального холестерину та відносним числом лімфоцитів у периферичній крові, відносним та абсолютним числом Т-клітин з фенотипом CD3+. Зворотні кореляційні зв’язки характерні для рівня відносного числа паличкоядерних та сегментоя-дерних нейтрофілів у периферичній крові (табл. 2).

Після помірних фізичних навантажень зберігаються кореляційні зв’язки, виявлені до навантаження (значення коефіцієнту кореляції при цьому зростає), крім того, з’являється прямий кореляційний зв'язок між рівнем загального холестерину та загальним числом лімфоцитів і зворотний - із загальним числом паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів (табл.

2).

Таким чином, спостерігаються певні кореляційні зв’ язки між окремими показниками клітинної ланки

Таблиця 1

Показники рівня загального холестерину та клітинного імунітету в обстежених до та після занять

фізичною культурою

Показники До занять фізичним вихованням Після занять фізичним вихованням р

Хол., ммоль/л 3,15±G,118 2,81±G,162 р>G,G5

Лейк., х109/л 6,62±G,G42 6,63±G,G35 р>G,G5

Лімф., % 26,11±G,3G8 23,82±G,3G2 р<G,G5

Лімф., х109/л 1,74±G,G24 1,61±G,G26 р<G,G5

Моноцити, % 5,58±G,176 6,G1±G,172 р^5

Моноцити, х109/л G,39±G,G13 G,4G±G,G11 р>G,G5

Нейтр. паличк., % 3,79±G,155 4,41±G,175 р<G,G5

Нейтр. пал., х109/л G,25±G,G1G G,31±G,G12 р<G,G5

Нейтр. сегм., % 63,G5±G,289 64,99±G,29G р<G,G5

Нейт. сегм., х109/л 4,15±G,G28 4,31±G,G27 р^5

Еозинофіли, % G,86±G,141 1,12±G,113 р>G,G5

Еозин., х109/л G,G6±G,G1G G,G7±G,GG8 р>G,G5

Базофіли, % G,1G±G,G44 G,12±G,113 р>G,G5

Базофіли, х109/л G,G1±G,GG3 G,G2±G,GG6 р>G,G5

ЄБ3+, % 65,99±G,281 64,36±G,529 р^5

ЄБ3+, х109/л 1,15±G,G18 1,G2±G,G19 р<G,G5

Таблиця 2

Кореляція між показниками клітинної ланки імунітету та рівнем загального холестерину у обстежених (* -

р<0,05)

Показники r, до занять фізичним вихованням r, після занять фізичним вихованням

Лейк., х109/л -0,25 -0,19

Лімф., % 0,48* 0,56*

Лімф., х109/л 0,24 0,42*

Моноцити, % 0,05 0,08

Моноцити, х109/л 0,07 0,07

Нейтр. паличк., % -0,45* -0,51*

Нейтр. пал., х109/л -0,26 -0,35*

Нейтр. сегм., % -0,29* -0,39*

Нейт. сегм., х109/л -0,25 -0,35*

Еозинофіли, % 0,07 0,07

Еозин., х109/л -0,09 -0,10

Базофіли, % -0,21 -0,23

Базофіли, х109/л -0,18 -0,13

CD3+, % 0,45* 0,75*

CD3+, х109/л 0,38* 0,64*

імунітету та рівнем загального холестерину у периферичній крові, особливо виражені після помірних фізичних навантажень. Відомо, що, у окремих випадках, холестерин пригнічує фагоцитарну активність поліморфноядерних фагоцитів, що значною мірою реалізується опосередковано через рецепторний апарат клітин [14]. У той же час, лімфоцитам властиві специфічні рецептори (СБ91), що контролюють надходження екзогенного холестерину в клітину [15]. Виявлені нами кореляційні зв’язки узгоджуються з думкою, що доступність холестерину для імунокомпетентної клітини - головна причина, що сприяє її проліферації. Як холестерин, синтезований ендогенно, так і холестерин, отриманий з позаклітинного середовища, може використовуватися для нового біосинтезу мембран [15]. Виражена кореляція рівня холестерину з показниками клітин, що експресують на мембрані антиген СБ3, що проявляється навіть за відсутності фізичних навантажень, свідчить про його важливу роль на пізніх стадіях диференціювання функціонально зрілих Т-лімфоцитів.

Висновки.

Проведені дослідження виявили певні кореляційні зв’язки між окремими показниками клітинної ланки імунітету та рівнем загального холестерину у периферичній крові, особливо виражені після помірних фізичних навантажень.

Зокрема, спостерігається прямий кореляційний зв’язок між рівнем загального холестерину та рівнем лімфоцитів у периферичній крові та їх Т-клітинної субпопуляції з фенотипом СБ3+. Зворотні кореляційні зв’язки характерні для рівня паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів у периферичній крові.

Подальші дослідження у даному напрямку передбачають оцінку оцінку ролі холестерину, за умов помірних фізичних навантажень, у антитілопродукції.

Література:

1. Взаимосвязь иммунной и липидтранспортной систем организма / [Г.И. Юпатов, Э. А. Доценко, Т. А. Путилина и др.] // Иммунопатология, аллергология, инфектология - 1999. - №1. - С. 38- 42.

2. Двигательная активность и здоровье / [Н.А. Агаджанян, В.Г. Двоеносов, Н.В. Ермакова и др.] - Казань: Изд-во КГУ, 2005.

- 216 с.

3. Добромыслова О.Г. Физиолого-гигиенические проблемы здоровья студентов / О.Г. Добромыслова, ВТ. Маймулов // Гигиена и санитария. - 1991. - № 3. - С. 42-45.

4. Доценко Э.А. Холестерин и липопротеины низкой плотности как эндогенные иммуномодуляторы / Э.А. Доценко, Г.И. Юпа-тов, А.А. Чиркин // Иммунопатология, аллергология, инфекто-логия. - 2GG1. - №3. - С.6-15.

5. Дранник ГН. Клиническая иммунология и аллергология: учебное пособие. / ГН. Дранник. - Одесса: Астропринт, 1999. - 6G4 с.

6. Зміни вегетативних функцій у студентів початкових курсів / [В.Є. Антонік, Є.П. Антонік, А.П. Афонін та ін.] // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: симпозіум, 4-5 жовтня 1995 р.: тези доповідей -Київ-Черкаси, 1995. - С. 1.

7. Иванова Н.И. Влияние физических нагрузок на системы иммунитета / Н.И. Иванова, В. В. Талько // Теория и практика физической культуры. - 1981. - №1.- С. 82-83.

8. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В.С. Камышников

- М.: МЕДпресс-информ, 2GG4. - 92G с.

9. Липидный обмен и иммунный статус пострадавших при травматической болезни / [Д.А. Вологжанин, А.Е. Сосюкин, Н.М. Калинина и др.] // Российский биомедицинский журнал. - 2GG5.

- Т6. - С. 16G (521-529).

1G. Пильненький В. В. Організаційно-методичні основи оздоровчого тренування студентів з низьким рівнем соматичного здоров'я: автореф. дис. канд. наук за спец. 24.GG.G2 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення / В.В. Пильненький.

- Львів, 2GG6. - 22 с.

11. Реабилитация больных ишемической болезнью сердца на диспансерно-поликлиническом этапе / [Д.М. Аронов, М.Г Бубнова, ГВ. Погосова и соавт.] // Кардиология. - 2GG6. - Т.46, №2.

- С.86-99.

12. Соколенко В. Л. Аналіз показників клітинної ланки імунітету, як критерій оцінки адекватності отриманих навантажень на заняттях фізичним вихованням у ВНЗ / В.Л. Соколенко, С.В. Соколенко, Н.В. Швед // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2GG9. - №7.

- С.172-175.

13. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у лыжников-гонщиков на различных этапах тренировочного цикла / [Н.А. Фомин, В.В. Рыбаков, Л.М. Куликов, В.В. Винантов] // Теория и практика физической культуры. - 1997. - №9. - С.50-55.

14. Apolipoprotein B mediates the capacity of low density lipoprotein to suppress neutrophil stimulation by particulates / [R.Terkeltaub, J. Martin, L.K.Curtiss, M.H. Ginsberg] // J.Biol.Chem. - 1986. - V 25, №33. - P. 15662-15667.

15. Cuthbert J.A. Regulation of lymphocyte proliferation by cholesterol: the role of endogenous sterol metabolism and low density lipoprotein receptors / J.A. Cuthbert, P.E. Lipsky // Int. J. Tissue React. - 1987. -V. 9, № 6. - Р. 447-457.

Надійшла до редакції 24.09.2009р. Соколенко Вадим Леонідович Соколенко Світлана Вікторівна sokolenko@ukr.net

Дифференцированная индивидуальная физическая реабилитация при заболеваниях зубочелюстной системы

Соколова Н.И., Люгайло С.С.

Областной врачебно - физкультурный диспансер г. Донецка,

Донецкий государственный институт физического воспитания, здоровья и спорта

Аннотации:

Обосновано применение средств и методов физической реабилитации в комплексном лечении спортсменов со стоматологической патологией. Отмечен положительный влияние на функциональное состояние организма спортсменов: улучшение микропрочности эмали зубов у 248 (95,76 %) спортсменов; состояния пародонта - у 164 (63,32 %) спортсменов. Приведены данные врачебно-экспертной оценки степени клинико-функционального состояния организма спортсменов. Представлены рекомендации по физическим нагрузкам и предполагаемым срока участия в соревнованиях.

Ключевые слова:

реабилитация, спортсмены, стоматология, пародонт.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Соколова Н.І., Люгайло С.С. Диференційована індивідуальна фізична реабілітація при захворюваннях зу-бощелепної щелепи. Обґрунтовано застосування засобів і методів фізичної реабілітації в комплексному лікуванні спортсменів зі стоматологічною патологією. Відзначено позитивний вплив на функціональний стан організму спортсменів: поліпшення мікроміцності емалі зубів в 248 (95,76 %) спортсменів; стану пародонта - в 164 (63,32 %) спортсменів. Наведено дані лікарсько-експертної оцінки ступеня клініко-функціонального стану організму спортсменів. Представлено рекомендації з фізичних навантажень і передбачуваним строку участі в змаганнях.

реабілітація, спортсмени, стоматологія, пародонт.

Sokolova N.I., Liugaylo S. S. Differen-tacional individual physical rehabilitation stomatognatic thystem illnesses.

Application of means and methods of a physical rehabilitation in complex treatment of sportsmen with a stomatologic pathology is justified. It is noted positive effect on a functional condition of an organism of sportsmen: improving of microdurability of enamel of a teeth at 248 (95,76 %) sportsmen; condition paradentium - at 164 (63,32 %) sportsmen. Da-tas of a medical - expert estimation of a degree clinical - a functional condition of an organism of sportsmen are indicated.. Recommendations on exercise stresses and reputed term of participation in competitions are presented.

rehabilitation, sportsmen, stomatology, paradentium.

Введение.

Высокая интенсификация тренировочного процесса может привести к появлению признаков срыва адаптации: сдвигу кислотно - щелочного состояния жидких сред организма в кислую сторону, накоплению продуктов метаболизма в мышечных и интерстициальных тканях, гормональных и ишемических изменений, которые влекут за собой патологические состояния различных органов и систем организма [2,

12, 3]. Вышеописанные изменения вызывают сдвиг гомеостаза зубочелюстной системы, который при отсутствии профилактических и превентологических мероприятий, приводит к развитию патологии стоматологического профиля [1,10,14].

В программе комплексного лечения спортсменов с патологией зубочелюстной системы, ведущее место отводится дифференцированному использованию взаимодополняющих средств и методов физической реабилитации [6,7,13] .

Разработка и внедрение комплексной программы индивидуальной, дифференцированной физической реабилитации создают предпосылки для более углубленного представления о этиопатогенетических механизмах действия средств физической реабилитации на процессы регенерации и нормализации нарушенных функций зубочелюстной системы, что способствует предупреждению осложнений, рецидивов заболевания и ускорению процессов восстановления [5,7,10]. Воздействия физической реабилитации должны быть адекватными и на восстановление пораженных участков зубочелюстной системы, повышать функциональные возможности организма спортсменов [11,13,14]. Совокупность средств физической реабилитации с учетом индивидуальных особенностей организма спортсменов, с целью одновременного воздействия на все функциональные звенья организма - двигатель© Соколова Н.И., Люгайло С.С., 2009

ную деятельность, нервные процессы, обмен веществ и энергии, ферментативный статус, совместимость и рациональное сочетание используемых средств, приведут к улучшению функционального состояния всего организма спортсменов [12].

Мониторинг показателей экспресс - тестирования функциональных, клинических и биохимических исследований позволит оценить эффективность проводимых мероприятий, внести коррективы в реабилитационные мероприятия, определить удельный вес тех или иных реабилитационных схем, сочетание предложенных процедур, их дозировку, продолжительность и тактику использования [13].

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного института здоровья, физического воспитания и спорта.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Целью работы является обоснование, разработка, организация и реализация концепции поэтапной системы дифференцированной индивидуальной физической реабилитации при заболеваниях зубочелюстной системы у спортсменов.

Задачи исследования:

1. Разработать методологию организации и содержание мероприятий комплексной физической реабилитации стоматологической заболеваемости у спортсменов в различные периоды тренировочного процесса.

2. Обосновать содержание физической реабилитации в стоматологической практике в зависимости от структурно-функциональной кислотоустойчивости эмали зубов и уровня витальной окраски гликогена десны у спортсменов.

3. Оценить эффективность проведения физической реабилитации на стоматологическую заболеваемость и функциональное состояние спортсменов.

Результаты исследования:

Комплекс средств и методов индивидуальной, дифференцированной физической реабилитации стоматологических заболеваний спортсменов был направлен на улучшение функционального состояния, и повышение физического здоровья, профилактику рецидивов стоматологических заболеваний.

Физическая реабилитация проводилась спортсменам, у которых были выявлены заболевания зубочелюстной системы различной степени тяжести. Средства физической реабилитации были направлены на снятие основных симптомов патологического состояния зубочелюстной системы (гингивит, пародонтит), функциональных изменений в организме (напряжение адаптационных систем организма, физическое утомление), сохранение физической работоспособности спортсменов.

Изучалась эффективность и адекватность разработанной программы дифференцированной физической реабилитации с повторным обследованием через полгода 259 спортсменам различной спортивной квалификации и специализации, которые составили диспансерную группу, с целью проведения лечения заболеваний зубочелюстной системы и мероприятий физической реабилитации, которые ранее пациентам с данной патологией нигде не проводились. Из данного количества спортсменов, которым проводились мероприятия физической реабилитации, мужчин было 191 (73,75%) человек, женщин - 68 (26,25%) человек. В структуре преобладали спортсмены в возрасте 19-25 лет - 65 (36,82%) человек. В возрасте

31-40 лет обследовано 57 (22,01%) спортсменов. Наименьшее количество спортсменов было в возрасте 14 лет - 22 (8,49%) человек и в возрасте 15-18 лет - 55 (21,24%) человек. Спортсменов со спортивной квалификацией «заслуженный мастер спорта» и «мастер спорта международного класса» было 27 (10,42 %) человек, в равном количестве - 100 (38,61 %) человек «мастеров спорта» и «кандидатов в мастера спорта», спортсменов первого взрослого разряда - 32 (12,36 %) человек. Во всех квалификационных группах преобладали мужчины. Спортивный стаж от 10 лет и более имели 156 (60,23%) спортсменов, от 7 до 10 лет - 103 (39,77 %) человек. Все 259 (100,0%) спортсмена диспансерной группы нуждались в санации полости рта. 167 (64,48 %) человек имели заболевания слизистой полости рта и пародонта (гингивит, пародонтит, пародонтоз) различной степени тяжести. У 248 (95,75 %) человек показатели физической работоспособности были ниже средних, а у 11 (4,25 %) - средними. Показатели резистентности эмали зубов (тест ТЭР) у 252 (97,30 %) спортсменов были низкими, у 7(2,72 %) спортсменов - средними. Гликоген десны (тест ТОГ) окрашивался у 167 (64,48 %) человек. Регистрировались изменения клинических и биохимических исследований крови, мочи слюны.

Физическая реабилитация в терапевтической стоматологии проводилась на поликлиническом этапе и подразделялась на три периода [1,14] (табл.1).

При комплексных мероприятиях восстановления зубочелюстной системы вначале проводилось меди-

каментозное лечение, санация полости рта, а затем физическая реабилитация. Цель санации - устранение очагов хронической инфекции, пломбирование кариозных зубов, удаление разрушенных зубов, снятие зубодесневых отложений [8,10] .

Рекомендуемые средние сроки первого амбулаторного периода физической реабилитации 2- 3 дня. Продолжительность меняется, в зависимости от формы, локализации, течения, сложности процесса. Ярко выраженная симптоматика воспалительных изменений в десневом крае, явления общего недомогания, затрудненные функции приема пищи, глотания, артикуляции. Цель - стимуляция обменных процессов; улучшение регенеративных процессов в челюстнолицевой системы; урегулирование процессов возбуждения и торможения в центральной нервной системе; поддержание общей работоспособности и спортивной формы. Режим двигательной активности - щадящий, щадящее - тренировочный, тренировочный. Объем и интенсивность тренировочного процесса - ниже среднего. Исключаются резкие повороты головы, наклоны вперед и назад, прыжки. Проводятся специальные упражнения для мимических и жевательных мышц лица, продолжительность занятия - 10 - 15 минут.

Виды и средства физической реабилитации: утренняя гигиеническая гимнастика (исключение бега, прыжков, подскоков), лечебная физическая культура, куда включаются физические упражнения с нагрузкой, за исключением резких наклонов и поворотов головы, упражнения для плечевого пояса и верхних конечностей; интенсивности, темп и амплитуда движений - средние, количество повторений - 6-8 раз. Соотношение дыхательных упражнений к общеразвивающим 1:3, массаж лица - 10 минут, верхнего плечевого пояса - 15 минут, непрямой самомассаж десен

- 3-5 минут. Специальные упражнения: гимнастика для мимических и жевательных мышц лица - 10 - 15 минут, количество упражнений 10, кратность повторений каждого упражнения 4- 6 раз. Проведение элементов аэроионизации, аромотерапии во время сеанса массажа.

Специальные упражнения выполняются перед зеркалом в положении сидя на стуле, после проведения тепловых процедур и массажа лица, для снятия напряжения мышц. Сначала выполняются физические упражнения для мышц шеи и плечевого пояса. Далее выполняются специальные упражнения - чередование расслабления и растягивания мышц лица. При улучшении функционального состояния кратность повторения каждого физического упражнения увеличивается. Проводится подбор средств гигиены за полостью рта, физиотерапия, бальнеотерапия и самомассаж десен.

Второй амбулаторный период физической реабилитации длится от 3 до 5 дней. Назначают пациентам, при уменьшении ярко выраженных явлений воспаления десневого края, улучшении функции жевания, глотания, артикуляции, отсутствии признаков общего недомогания и интоксикации. Продолжительность второго периода зависит от тяжести и распространенности патологического процесса в пародонте. Режим

Мероприятия дифференцированной индивидуальной физической реабилитации в различные периоды после

лечения заболеваний зубочелюстной системы

Мероприятия дифференцированной индивидуальной физической реабилитации

Периоды физической реабилитации

Первый амбулаторный период (щадящий) Второй амбулаторный период (функциональный) Третий период (тренировочный)

Санация полости рта Поддержание безопасного уровня гигиены полости рта Поддержание безопасного уровня гигиены полости рта

Подбор средств гигиены полости рта Подбор средств гигиены полости рта Подбор средств гигиены полости рта

Лечебная физическая культура, двигательный режим: щадящий Лечебная физическая культура, двигательный режим: щадяще-тренерующий Обычный тренировочный процесс. Двигательный режим: тренирующий

Физиотерапевтическое лечение (электрофорез, дарсонваль, УВЧ, микроволновая терапия ПеМП и т.д.) Мимическая гимнастика, специальные упражнения для мышц лица Мимическая гимнастика, специальные упражнения для мышц лица

Мимическая гимнастика, специальные упражнения для мышц лица Бальнеотерапия (щелочные воды) Общий массаж (ручной, аппаратный)

Бальнеотерапия (щелочные воды, расслабляющие ванны) диетотерапия физиотерапия

имуннокоррекция имуннотерапия диетотерапия

витаминотерапия витаминотерапия самомассаж десен

массаж лица, воротниковой зоны Физиотерапия (УВЧ, электрофорез, парафиново - озокеритовые апли-кации) витаминотерапия

аромотерапия массаж лица , десен гидрокинезотерапия

двигательной активности - щадящее-тренирующий и тренирующий. Проводятся средства и формы кине-зотерапии, дозированное увеличение интенсивности специальных упражнений для мышц лица, с учетом функционального состояния зубочелюстной системы, продолжительностью - 15 - 20 минут.

Виды и средства физической реабилитации: утренняя гигиеническая гимнастика, лечебная физическая культура с применением изометрических, статических и дыхательных упражнений, темп - средний. Исключая резкие прыжки и подскоки, висы вниз головой. Занятия на тренажерах, по круговой системе, соотношение физических упражнений с дыхательными 1:5, 1:6. Лечебная гимнастика в бассейне (температура воды 24 - 26 С), с целью общего воздействия на организм. Занятия в водной среде способствуют улучшению лимфо - и кровообращения, снятию напряжения, улучшению защитных свойств организма. Затем выполняются специальные физические упражнения для мимических мышц и жевательных мышц. Занятия проводятся индивидуально или малогрупповым методом, продолжительность занятия 15 - 20 минут, количество упражнений 15 - 20, количество повторений - 7-10 раз. Далее проводится массаж плечевого пояса, самомассаж десен - 10 минут, во время процедур массажа ионизация воздуха или ароматизация воздуха.

Эффективность физической реабилитации определялась во время проведения врачебно - педагогических наблюдений по показателям кардио - респираторной системы, физиологической кривой, плотности занятий. Тестов резистентности эмали зубов и теста витальной окраски гликогена десны и клинических исследований крови, слюны. Исследования проводятся в начале и конце периодов.

Третий период физической реабилитации - тренировочный. Двигательный режим - тренирующий. Назначается пациентам, при незначительно выраженных морфологических и функциональных нарушениях зубочелюстной системы. Проводится подбор средств гигиены полости рта, стимуляция обменных и регенеративных процессов, физиотерапия, бальнеотерапия и самомассаж десен, мимическая гимнастика лица, расширения двигательной активности. Все это приводит к улучшению трофики зубочелюстной системы, функционального состояния организма и физической работоспособности спортсменов.

Виды и средства физической реабилитации: Тренировочный процесс, утренняя гигиеническая гимнастика с выполнением специальных упражнений

- гимнастика для мимических и жевательных мышц -20 - 25 физических мимических упражнений, количество повторений - 10 - 15 раз. Самомассаж челюстнолицевой области - 20 минут, самомассаж десен - 10

минут два раза в сутки, гидрокинезотерапия - 30-45 минут.

Методы физиотерапии применялись с целью уменьшения болевых симптомов, устранения признаков воспаления слизистой и пародонта, улучшения трофики пораженных участков. Из средств физиотерапевтического воздействия при обострениях с целью улучшения трофики тканей в первом и втором амбулаторных периодах физической реабилитации проводился электрофорез с витамином С, галаскорби-ном , соком алоэ, йодистым калие, с 10 % хлористым кальцием, с глюконатом кальция, курс лечения 3- 5 дней. Для уменьшения отеков и зуда в десневом крае применяли местную дарсонвализацию - 10 минут на каждую челюсть, курс - 5- 7 процедур. Для улучшения трофики и лимфообращения тканей пародонта, уменьшения отеков десны, улучшения воздействия лекарственных препаратов проводили ежедневно вакуум - массаж. Курс лечения - 5 - 7 процедур. Индивидуально назначали УВЧ - терапию - 6 -12 процедур. Микроволновую терапию назначали через день

- 3 - 5 процедур, продолжительностью 10 - 15 минут. По показаниям назначали тубус - кварц. Проводили местно противовоспалительные орошения соком алоэ, каланхоэ, настоем ромашки и т.п. - 2 - 3 раза, через день. Парфино-озокеритовые аппликации, применяли по показаниям, с целью улучшения лимфо -и кровообращения. Питьевой режим и диетотерапия рекомендовались всем спортсменам с заболеваниями зубочелюстной системы, назначали обильное питье для снятия интоксикации и нейтрализации кислой реакции ротовой жидкости. Кроме питьевого режима в первом амбулаторном периоде назначали ванны: хвойные, соляные, йодобромные, радоновые. Температура ванн 36-37 С, продолжительность - 10-15 минут, количество процедур 8-10 ванн (через день), с целью общего воздействия на организм. Грязелечение (пелоидотерапия) назначали при стихании острого процесса в третьем амбулаторном периоде реабилитации, курсом лечения - 4-5 процедур, через день [11].

Так же назначались массаж лица, самомассаж десен, вакуум - массаж, который проводился стоматологом, криомассаж [8].

С момента перехода к заключительному третьему амбулаторному периоду проводилась тщательная врачебно-экспертная оценка степени клиникофункционального состояния организма спортсменов, в ходе, которой давались рекомендации по физическим нагрузкам и предполагаемым срока участия в соревнованиях. Во всех амбулаторных периодах физической реабилитации обучали, проводили и контролировали соблюдение мер индивидуальной и личной гигиены полости рта, без проведения, которых эффективность физической реабилитации будет снижена [1,13].

После проведения санации полости рта, медикаментозного лечения и физической реабилитации, направленной на улучшение показателей функционального состояния организма спортсменов, повышение иммуннологического статуса и снижения заболеваемости улучшились показатели физической

работоспособности спортсменов. После физической реабилитации увеличилось на - 16 (28,42%) человек группа спортсменов, имеющих среднюю физическую работоспособность, выше средней - на 131 (29,83%) человек (р<0,05). Увеличилось количество спортсменов, имеющих высокую физическую работоспособность, на - 83 (11,50%) человек (р<0,05), очень высокую на - 10 (2,83%) человек. Количество спортсменов с низкими показателями физической работоспособности после проведения комплексной дифференцированной физической реабилитации, уменьшилось на - 240 (72,58 %) человек. После проведения индивидуальной комплексной физической реабилитации улучшились показатели клинических и биохимических исследований крови, мочи, слюны. Во всех возрастных группах увеличилось в среднем на - 1,16 % показатели гемоглобина, эритроцитов на - 0,23 %, уменьшились средние показатели цветного показателя крови на - 0,03±0,03. Снизились средние показатели количества лейкоцитов на - 1,16 %. После физической реабилитации изменились биохимические показатели крови в диспансерной группе спортсменов, которым проводилась физическая реабилитация. Увеличились средние показатели глюкозы на - 11,69% и креатинфосфокиназы на - 0,66%. Средние величины показателя лактата крови снизились на - 16,81% , что говорит о положительном влияния оздоровительных и реабилитационных воздействий на систему энергообеспечения мышечной деятельности и нормализацию процессов восстановления. После проведения комплекса лечебных мероприятий и физической реабилитации спортсменам со стоматологической патологией были зарегистрированы положительные изменения состава и свойств ротовой жидкости. Так, средние показатели активности амилазы ротовой жидкости у обследованных спортсменов снизились с 5247,70±25,12 ммоль-л-1 до 5176,30 ±30,45 ммоль-л-1, а средние показатели мочевины в слюне уменьшились с 4,19 ±0,75 ммоль-л-1 до 3,91±0,19 ммоль-л-1. Отбор обследованных спортсменов для участия в программе физической реабилитации и оценка эффективности проведения реабилитационных мероприятий проводились посредством мониторинга за данными экспресс - тестирования тестами резистентности эмали зубов и окраски гликогена десны. Показатели данных тестирования резистентности эмали зубов после реализации мероприятий программы физической реабилитации подтверждают их оздоровительный эффект воздействия на функциональной состояние организма спортсменов и увеличение микропрочности эмали. После физической реабилитации количество спортсменов, имеющих низкую резистентность эмали, уменьшилось на 212 (81,86%) человека. Количество спортсменов со средними показателями резистентности увеличилось на 164 (63,32 %) человек, с высокими на - 48 (18,53 %) человек. После проведения мероприятий дифференцированной физической реабилитации количество спортсменов с положительными данными тестирования тестом окраски гликогена десны (ТОГ) стало равно 3 (1,16 %)человек. У 256 (98,84 %) человек гликоген десны не окрашивался, результаты те-

стирования были отрицательными. После проведения комплексного медикаментозного лечения и дифференцированной физической реабилитации спортсмены с диагнозом «гингивит» - 65 (38,92 %) были вылечены. Ввиду того, что пардонтит и пародонтоз являются хроническими заболеваниями, и пациенты с данным диагнозом снимаются с диспансерного учета, только при отсутствие обострений в течение одного - двух лет, оставшаяся группа спортсменов в количестве 102 (61,08 %) человек, взята на диспансерный учет врачом - стоматологом. У данных спортсменов была, по окончании курса лечения и физической реабилитации была достигнута ремиссия (отсутствие жалоб, клинических симптомов заболеваний пародонта).

Выводы:

1. Таким образом, в данной работе впервые обоснована и разработана методология организации комплексной физической реабилитации, которая проводилась спортсменам со стоматологической патологией.

2. После физической реабилитации был отмечен положительный эффект на функциональное состояние организма спортсменов и улучшение микропрочности эмали зубов у 248 (95,76 %) спортсменов, и состояния пародонта, определяемого тестом окраски гликогена десны у 164 (63,32 %) спортсменов.

3. Все вышеизложенные положительные изменения параметров функционального состояния спортсменов, биохимических, клинических и дополнительных данных экспресс - тестирования, свидетельствуют в пользу эффективности предложенной программы дифференцированной физической реабилитации стоматологических заболеваний у спортсменов. Что делает данную программу актуальной для внедрения в практику медико - биологического обеспечения тренировочной и соревновательной деятельности спортсменов различных специализаций и квалификаций.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем физической реабилитации спортсменов.

Литература:

1. Антонова И. Н. Состояние полости рта у спортсменов с различной направленностью тренировочного процесса / И. Н. Антонова, Е. С. Квочко, Л. Ю. Орехова // Стоматологический журнал. -2GG6. - Т. 7, N 4. - С. 32G.

2. Апанасенко ГЛ. Книга о здоровье / Апанасенко Г.Л. - Киев: Медкнига, 2GG7. - 132 с.

3. Васичкин В.И. Предисловие к русскому изданию / В.И.Васичкин // Майкелли Лайл. Энциклопедия спортивной медицины / Лайл Майкелли, Марк Дженкинс. - СПб.: Издательство Лань, 1997.

- С. 3.

4. Грохольский А. Применение криотерапии и современных фитосредств в лечении заболеваний пародонта и слизистой оболочки полости рта / А.

5. Дедова Л.Н. Эффективность лекарственной вакуум-

дарсонвализации в терапии генерализованного периодонтита / Л. Н. Дедова, Л. А. Никифоренков // Современная стоматология.

- 2005. - N 3. - C. 45 - 49

6. Ежов В.В. Физиотерапия - природная терапия - основа реабилитации / В.В. Ежов, Ю.М. Казаков // Вестник физиотерапевта.

- 2GGS. - № 2 (3). - С. 1G -11.

7. Киренберг Е.В. Алгоритм выбора оптимального физиотерапевтического фактора, соответствующего патогенетическим процессам организма / Е.В. Киренберг // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - 2GGS. - N 5. - C. 46

- 4S.

S. Латогуз С.И. Руководство по технике массажа и мануальной терапии / Латогуз С.И. - М.; Харьков: ООО «Издательство АСТ»; «Торсинг», 2GG4. - 19G с.

9. Милюкова И.В., Евдокимова ТА. Лечебная физкультура: Новейший справочник / И. В. Милюкова, Т. А. Евдокимова. - СПб.; М.: Сова; Изд - во Эксмо, 2GG3. - S62 с.

1G. Окушко С.П. Кариес: привентивная терапия / Окушко С.П.. -Донецк.: Изд -во ДМИ, 1993. - С.41 -42.

11. Пархотик И.И. Дието- и кинезотерапия / Пархотик И. И. - Киев: ТОВ «ДСГ Лтд», 2GG5. - 1G4 с.

12. Проблемма утомления, стесса и хронической усталости // Русский медицинский журнал. - 2GG4. - № 12 - С. 15 - 17.

13. Соколова Н.И. Гуманизм и реабилитация в спортивной стоматологии / Н.И. Соколова, Л.С. Люгайло, М.В. Крамаренко // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 2GG5. — Т. 11, N 1. — С. 7S-SG

14. Ярова С.П. Современные методы физиотерапии в пародон-тологии / С. П. Ярова // Вісник стоматології . - 2GG4 . - № 3 .

- С.109-111.

Поступила в редакцию 24.09.2009г.

Соколова Наталья Ивановна Люгайло Светлана Станиславовна dgizfvs-nayka@mail.ru

Исследование эффективности использования игр и игровых упражнений в занятиях со студентами специальных медицинских групп

Солодовник А.С.

Российский Государственный Университет имени И. Канта

Аннотации:

Данная статья посвящена изучению влияния подвижных игр, игровых упражнений на динамику показателей функционального состояния организма, уровень развития двигательных качеств, работоспособности студентов, занимающихся в специальных медицинских группах. Автором исследовалась эффективность игровых упражнений на точность, координацию движений, коррекцию анализаторов, дыхательные упражнения, упражнения на расслабления и др. Полученный фактический материал свидетельствует о положительном воздействии используемых средств и находит отражение в лучшей динамике физического состояния по сравнению с общепринятыми средствами физического воспитания данной категории студентов.

Ключевые слова:

средства, игра, качества, подготовленность, развитие, состояние, здоровье.

Солодовник А.С. Дослідження ефективності використання ігор та ігрових вправ у заняттях із студентами спеціальних медичних груп. Ця стаття посвячена вивченню впливу рухливих ігор, ігрових вправ на динаміку показань функціонального стану організму, рівень розвитку рухових якостей, працездатності студентів, які займаються в спеціальних медичних групах. Автором досліджувалась ефективність ігрових вправ на точність, координацію рухів, корекцію аналізаторів, дихальні вправи, вправи на розслаблення та інші. Отриманий фактичний матеріал свідчить про позитивний вплив використовуваних засобів, знаходить відображення в кращій динаміці фізичного стану в порівнянні із загальноприйнятими засобами фізичного виховання даної категорії студентів.

засоби, гра, якість, підготовленість, розвиток, стан, здоров'я.

Solodovnik A.S. Researching the effective usage of game and exercises during the lessons with students form special medical groups. This article gives the description of the influence study of games and exercises on dynamics of organism's functional development indices, level of motor development, availability of students who are studying in special medical groups. Author researches the effectiveness of games and exercises influence on accuracy, movement coordination, analyzer correction, breathing exercises, etc. Collected material is showing the positive effect of used tools and the improvement of physical development comparing to the conventional means of physical education for students of this medical category.

means, tools, game, quality, preparedness, development, condition, health.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Введение.

Анализ научной литературы, раскрывающей современное состояние физического воспитания студентов специального учебного отделения, свидетельствует об ухудшении состояния здоровья молодежи. Доказано, что причинами такого положения является ограничение или снижение двигательной активности [1,2,5,7]. Необходимо активизировать физкультурную деятельность студентов с помощью разработки новых подходов, технологий, методик занятий, где игре отводится важная роль, как наиболее доступному и интересному средству и методу физического воспитания.

На специально учебном отделении существуют определенные трудности в проведении занятий: выборе программ, средств, методов, комплектовании групп, проведении врачебного и педагогического контроля, определения адекватности физической нагрузки. В основном решаются задачи укрепления здоровья, содействия правильному физическому развитию и закаливанию организма, повышения функционального уровня органов и систем, ослабленных болезнью, физической и умственной работоспособности, воспитания интереса к самостоятельным занятиям физической культурой и внедрения их в режим дня студентов. Как правило, занятия носят коррекционноразвивающую и оздоровительно-восстановительную направленность [1,6,7].

Работа выполнена по плану НИР Российского государственного университета им. Иммануила Канта.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - исследовать эффективность игр и игровых упражнений в физическом воспитании студентов специальных медицинских групп.

Задачи работы -: Изучить влияние подвижных игр на физическое состояние студентов специальных медицинских групп. Выявить динамику физического развития и физической подготовленности.

Организация исследования. Для решения поставленных задач на базе РГУ им. И. Канта было проведено экспериментальное исследование (2007-2008 уч.г.). В нем приняли участие студенты 1 курса физического факультета - экспериментальная группа и студенты 1 курса математического факультета - контрольная группа. Выбор групп осуществлялся с учетом интересов студентов к проведению в занятиях по физической культуре подвижных игр и игровых упражнений. В экспериментальной группе такое желание выразили 86% опрошенных, в контрольной группе 47%.

Результаты исследований.

В таблице 1 представлена структура заболеваний студентов обеих групп, выявленных в результате медицинского осмотра.

Оказалось, что около 36% студентов в каждой группе имели заболевания опорно-двигательного аппарата, примерно 19% студентов - болезни сердечнососудистой системы, заболевания дыхательной системы - 19% студентов, 9% - пришлось на заболевания глаз и миопией, остальные студенты имели заболевания желудочно-кишечного тракта и выделительной системы (13%).

Учебный материал дисциплины «Физическая культура» представлен в программе следующими разделами:

• теоретическим (формирующим мировоззрение);

• практическим, включающим в себя:

методико-практический (освоение методов и средств физкультурно-оздоровительной дея-

Структура заболеваемости студентов

Заболевания Контрольная группа Математический факультет п=21 Экспериментальная группа Физический факультет п=22

количество % количество %

Опорно-двигательного аппарата 8 38,1 8 36,3

Зрения 2 9,5 3 13,6

Сердечно -со судистые 4 19,0 4 18,2

Дыхательной системы 4 19,0 4 18,2

И прочие 3 14,3 3 13,6

тельности),

учебно-тренировочный (повышение функциональных и физических возможностей организма);

• контрольным (диагностика физического развития и физической подготовленности студентов).

В контрольной группе теоретические и методикопрактические занятия проводились в соответствии с учебной программой «Адаптивная физическая культура в учебно-воспитательном процессе на специальном отделении вуза (2007), разработанной на кафедре адаптивной физической культуры и рекреации [6].

Практические занятия в контрольной группе проводились по общепринятой методике, включающей средства основной гимнастики, общеразвивающие и корригирующие упражнения, различные виды ходьбы, бега и прыжков, подводящие упражнения для освоения техники ходьбы и бега, оздоровительный бег, специально-беговые упражнения, эстафеты, дыхательные упражнения и упражнения на развитие физических качеств с учетом характера заболеваний студентов.

В отличие от контрольной группы в теоретический раздел программы для студентов экспериментальной группы были включены лекции на тему «Подвижная игра как средство физического воспитания», «Характерные особенности и значение игры» и «Игры на занятиях легкой атлетикой». Был расширен методикопрактический раздел, где студенты изучали правила игр, основные требования к проведению и организации подвижных игр.

В учебно-тренировочном разделе обеих групп подготовительная и заключительная часть занятий были одинаковыми. Сюда вошли: строевые упражнения, различные виды перестроений, дозированная ходьба, ходьба в чередовании с бегом, различные разновидности ходьбы, бег, ОРУ, упражнения с предметами, упражнения на совершенствование вестибулярного аппарата, корригирующие упражнения для формирования правильной осанки, дыхательные упражнения. В заключительной части применялись упражнения на восстановление дыхания, на концентрацию внимания, упражнения корригирующей и лечебной гимнастики, на расслабление. Осуществлялся контроль за выполнением самостоятельных домашних заданий по написанию реферативных работ, составлению комплексов упражнений по заболеваниям и утренней гигиенической гимнастике.

Изменения были внесены в основную часть экспериментальной группы. Здесь, в отличие от контрольной группы, было другое соотношение применяемых средств. В основную часть были включены подвижные игры, игровые упражнения на координацию и точность движений (жонглирование мячом, метание в цель), игровые упражнения в парах, эстафеты, чередование упражнений с отдыхом.

Особое внимание уделялось специальным дыхательным упражнениям, направленным на развитие мышц грудной клетки, воспитанию навыка ритмичного и полного дыхания, улучшающего координационные механизмы дыхания и укрепляющего дыхательную мускулатуру.

Соотношение средств физической культуры в основной части экспериментальной и контрольной групп представлено в таблице 2.

Подбор подвижных игр и игровых упражнений для студентов осуществлялся с учетом индивидуальных показателей физического развития и физической подготовленности, функционального состояния сердечнососудистой и дыхательной систем. Использовались игры, оказывающие разностороннее воздействие: 1) с умеренной нагрузкой (ЧСС 101-120 уд.мин.: «Подвижная цель», «Мяч соседу», «Передача мяча соседу», «Бег командами», «Пионербол»); 2)тонизирую-щей (ЧСС 121-140 уд.мин.: «Третий лишний», «Вызов номеров », «Кто сильнее», «Волейбол»); 3)тренирую-щей нагрузкой (ЧСС 141-160 уд .мин.: «Перестрелка», «Перетягивание каната», «Эстафета с преодолением препятствий», «Пятнашки») [3,4].

Варьирование нагрузки на организм осуществлялось по первым признакам ухудшения точности движений, для чего использовались следующие методы:

а)группировка играющих по заболеваниям; б)сокра-щение или увеличение длительности игры и игрового упражнения: в) включение пауз отдыха и дыхательных упражнений; г)усложнение или упрощение игр; д) изменение количества играющих; е) изменение величины площадки; ж) изменение правил и сменой ролей играющих.

Тестирование испытуемых проводилось на начальном и конечном этапе исследования. Для определения уровня физической подготовленности, физического развития и функционального состояния использовались контрольные нормативы и тесты, предусмотренные программой и доступные студентам по состоянию здоровья.

Соотношение средств физической культуры в основной части занятия

Средства Контрольная группа % Экспериментальная группа %

Прикладные упражнения 20 12

Упражнения атлетической гимнастики 11 4

Легкоатлетические упражнения 18 11

Подвижные и спортивные игры 15 24

Игровые упражнения на координацию и точность движения, игровые упражнения в парах 4 10

Эстафеты 4 10

Специальные дыхательные упражнения 12 16

Упражнения на развитие физических качеств (ОФП) 10 6

Упражнения на развитие специальных физических качеств (СФП) 6 9

ВСЕГО 100% 100%

Таблица 3

Сравнительные данные динамики физического развития студентов специальных медицинских групп

№ Показатели Контрольная группа (математический факультет) п=21 Экспериментальная группа (физический факультет) п=22

М ±m М ±m

исходные конечные исходные конечные

1 Масса тела (кг) 65.21 ± 1.18 68.15±1.09 66.38±1.36 66.42±1.29

2 Рост (см) 178.5 ± 1.19 178.61±1 .16 180.36±0.93 180.8±0.94

3 ЖЕЛ (см) 3351.78± 127.54 3341 ±130.64 3200.1 ±160.57 3419.23 ±131.26

4 ЧСС (уд в мин) 78.82±1.88 77.96±1 .41 80.5 ±1.43 74.04±1.39

5 АД (систол. мл.рт. ст.) 116.96±1 .55 115.71 ± 1.14 116.96 ± 2.04 111.96±2.12

6 Время восстановления ЧСС после нагрузки (мин.,сек) 1.71± 0.14 1.54±0.07 1.84± 0.1 1.55± 0.09

7 Динамометрия (Дк) 45.75 ± 1.45 46.79±1 .31 41.43 ± 0.71 47.61±1.66

8 Проба«Штанге» (сек) 60.8 ± 5.95 61.6±7.1 42.3±4.92 50.4 ± 6.71

9 Проба «Гении» (сек) 27.0±3.27 36.3 ± 3,86 27.9± 3.17 38.2 ±4.89

10 Циклы дыхания (кол-во раз) 18.7±2.12 15.2±1.61 18.3 ± 3.30 13.2±1 .55

В результате экспериментального исследования нами были получены сравнительные данные, характеризующие положительные изменения, произошедшие в физическом развитии, физической подготовленности студентов специальных медицинских групп (таблицы 3,4).

В таблице 3 отражены показатели динамики физического развития студентов экспериментальной и контрольной групп.

В обеих группах отмечены положительные сдвиги со стороны деятельности сердечно-сосудистой системы, но лучшая динамика показана в экспериментальной группе. Так, частота сердечных сокращений в покое в экспериментальной группе в начале эксперимента составляла 80.5, в конце исследования 74.04, улучшилась на 6.46 ударов . В контрольной группе в начале исследования этот показатель был равен 78.82, в конце - 77.96, что составило 0,86 ударов. Время восстановления ЧСС после нагрузки в контрольной груп-

пе снизилось менее значительно с 1.71 до 1.54, а в экспериментальной группе с 1.84 до 1.55. По другим показателям в экспериментальной группе также отмечены более значительные изменения: например в пробе «Штанге», увеличение произошло на 8.1сек.; в пробе «Генчи» на 10.3 сек.; количество циклов дыхания снизилось на 5.1 раза. В контрольной группе исходный показатель в пробе «Штанге» был выше, чем в экспериментальной, а конце исследования прирост составил 0.8 сек; количество циклов дыхания снизилось на 3.5, что на 1.6 циклов меньше чем в экспериментальной группе.

Это объясняется использованием в занятиях акцентированных специальных дыхательных упражнений.

В таблице 4 представлены результаты тестирования физической подготовленности студентов контрольной и экспериментальной группы.

Из таблицы видно, что в обеих группах также произошли изменения. В экспериментальной груп-

Таблица 4

Динамика физической подготовленности студентов контрольной и экспериментальной групп

№ Контрольный тест Контрольная группа (математический факультет) п=21 Экспериментальная группа (физический факультет) п=22

M±m M±m

исходные конечные исходные конечные

1 Подтягивание (кол-во раз) 9.7±2.34 10.9±2.45 7.0±0.44 10.37±0.36

2 Подъем ног из виса на перекладине (кол-во раз) 6.2±2.05 8.8±2.26 7.47±2.53 14.3±3.16

3 Пешеходный тест 2 км. (мин.сек) 17.5±0.59 17.3±0.58 18.3±0.55 17.3±0.53

4 Бег 100 метров (сек.) 14.10±1.04 13.8±0.64 14.19±1.07 13.35±0.60

5 Бег 3000метров (мин.сек.) 14.37±0.90 13.38±0.61 14.30±0.61 13.41±0.46

6 Прыжок в длину смета(см.) 195.3±2.26 201.2±2.91 223.5±2.21 228.1±2.29

7 Сгибание и разгибание рук в упоре лежа (кол-во раз) 23.4±2.57 24.2±2.66 22.4±2.46 24.9±2.29

Таблица 5

Показатели психофизиологического тестирования студентов экспериментальной и контрольной групп.

КОНТРОЛЬНАЯ ГРУППА п=21 ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ГРУППА п=22

До занятия После занятия До занятия После занятия

R Коэф. точн. L Коэф. работ. R Коэф. точн. L Коэф. работ. R Коэф. точн. L Коэф. работ. R Коэф. точн. L Коэф. работ.

До эксперимента 0.876 784.4 0.948 705.1 0.933 540.4 0.95 936.23

После эксперимента 0.895 978.1 0.979 720 0.958 823.5 0.982 1033.7

Разница исх. кон. ± 0.019 186.7 0.031 14.9 0.025 283.1 0.032 97.48

Таблица 6

Субъективная оценка уровня здоровья.

Показатель до экспер. после экспер. до экспер. после экспер.

Экспериментальная группа Контрольная группа

физики физики математики мататематики

1 Отличное 19.05% 25% 17.65% 21,75%

2 Хорошее 39,9% 41.55% 38.8% 40.6%

3 Удовле-е 20.75% 19.75% 22.35% 21.25%

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4 Плохое 20,3% 13,7% 21,2% 16,4%

пе время бега на 100 м. улучшилось на 0.84 сек., а в контрольной группе на 0.3 сек.. Время прохождения пешеходного теста в экспериментальной группе снизилось на 1мин., в то время как в контрольной группе на 20 сек. Количество подтягиваний на перекладине в экспериментальной группе увеличилось на 3.37 раза, в контрольной группе этот показатель вырос на 1.2 раза. Прирост показателей в подъеме ног из виса на перекладине в экспериментальной группе составил 6.83 раза, а в контрольной 2.6 раза.

Исходный уровень индекса физической работоспособности в контрольной и экспериментальной группах был одинаковым и составлял 3 балла. Но большую динамику в конце эксперимента мы наблюдаем в экспериментальной группе, о чем свидетельствует

конечная оценка индекса данного теста и она равна 5 баллам в экспериментальной группе и 4 баллам в контрольной группе.

В таблице 5 представлены результаты психофизиологического тестирования по тесту В.Я Анфимова. В экспериментальной группе до и после занятий коэффициенты точности и работоспособности оказались выше, чем в контрольной группе.

Результаты проведенного нами анкетирования студентов по выявлению «Субъективной оценки уровня здоровья» представлены в таблице 6.

В обеих группах до проведения эксперимента студенты оценивали свое состояние, как плохое: соответственно в контрольной группе 21.2% и 20.3% в экспериментальной. На хорошее состояние здоровья в

экспериментальной группе указали 39,9% студентов, а в контрольной 38,8% опрошенных. После эксперимента ссылок на плохое состояние здоровья в обеих группах стало меньше. Мы видим, что в контрольной группе, показатель «плохого состояния» снизился на 4.8% с 21,2% до 16,4%, а в экспериментальной группе на 6.6% с 20.3% до 13.7%. На отличное состояние здоровья указали 25% студентов экспериментальной группы (было 19.05%), в контрольной группе - 21,75% (было 17,65%). При этом в обеих группах ссылки на хорошее и удовлетворительное состояние здоровья изменились незначительно.

На повышение интереса к занятиям в экспериментальной группе указали 18% студентов. Мы связываем это с тем, что организация занятий осуществлялась с учетом пожеланий по совершенствованию учебного процесса.

Выводы.

Исследование показало, что целенаправленное использование подвижных игр и игровых упражнений в физическом воспитании студентов специальных медицинских групп позволяет повысить интерес студентов к занятиям, улучшить их отношение к физической культуре, повысить физическую подготовленность и улучшить показатели физических качеств. Об эффективности применяемых в занятиях игр и игровых упражнений свидетельствует положительная динамика показателей физического развития, физической подготовленности, психофизиологического состояния студентов.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем использования игр и игровых упражнений в занятиях со студентами специальных медицинских групп.

Список литературы

1. Андриевский А.А. Организационно-методические условия совершенствования физического воспитания студентов специальной медицинской группы на Крайнем Севере / А.А. Андриевский //Теория и практика физической культуры. -2005.-№6. - С. 22-26.

2. Виленская Т.Е. Принципы формирования и организация физического воспитания в специальных медицинских группах / ТЕ. Виленская // Теория и практика физической культуры. -2005.-№1. - С. 13-17.

3. Гриженя В.Е. Организация и методические приемы проведения занятий по подвижным играм в вузе и школе / В.Е. Гриженя // Учебно-методическое пособие, Советский спорт.- М.,2005. -260с.

4. Жуков М.Н. Подвижные игры / М.Н. Жуков //учебник для студентов: 2-е изд., стер.-М., 2004. - 240с.

5. Загревская А.И. Методология содержания физкультурного образования студентов специальной медицинской группы педагогического вуза / А.И. Загревская // Теория и практика физической культуры. -2008.-№10. - С. 23-27.

6. Никитина А.А. Адаптивная физическая культура в учебновоспитательном процессе на специальном отделении вуза: Учебная программа / А.А. Никитина.-Калининград, 2007. -200с.

7. Прошляков В.Д. Медико-биологическое обоснование физического воспитания студентов с нарушениями в состоянии здоровья: Автореф.дисс.док.пед.наук / В.Д. Прошляков.-М.,1997.

- 20с.

Поступила в редакцию 24.09.2009г.

Солодовник Алина Степановна alinadoroshuk@mail.ru

Генетична обумовленість прояву здібностей до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів і їх зв’язок з типом центральної нервової системи дітей середнього та старшого шкільного віку

Солошенко Р.О.

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

Анотації:

Наведені дані які були отримані в ході досліджень близнюків - дітей середнього та старшого шкільного віку. Дані відображають рівень здатності до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів. Визначено їх генетичну обумовленість. Визначені основні типи нервової системи для даної групи дітей. Встановлено відповідність типу нервової системи до рівня розвитку здатності до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів.

Ключові слова:

спадковість, зиготність, близнюки, робото здатність, кінематика, просторова орієнтація.

Солошенко Р.А. Генетическая обусловленность проявления способностей к пространственному ориентированию и кинематическому дифференцированию движений и их взаимосвязь с типом центральной нервной системы детей среднего и старшего школьного возраста. Приведены данные, которые были получены в ходе исследований близнецов - детей среднего и старшего школьного возраста. Данные отображают уровень способности к пространственному ориентированию и кинематическому дифференцированию движений. Определена их генетическая обусловленность. Определены основные типы нервной системы для данной группы детей. Установлено соответствие типа нервной системы и уровня развития способности к пространственному ориентированию и кинематическому дифференцированию движений.

наследственность, зиготность, близнецы, работоспособность, кинематика, пространственная ориентация.

Soloshenko R.A. Genetic condition of development of capabilities to a spatial alining and kinematic derivation of movements and their interrelation with a type of a central nervous system of children of average and higher school age. Datas which have been received during researches of twins - children of average and higher school age are indicated. Datas map a level of capability to a spatial alining and kinematic derivation of movements. Their genetic condition is defined. The basic types of a nervous system for the given group of children are defined. Correspondence such as a nervous system and a level of development of capability to a spatial alining and kinematic derivation of movements is installed.

heredity, twins, capacity to kinematics, spatial orientation.

work,

Вступ.

Центральна нервова система (ЦНС) є однією з найскладніших з усіх функціональних систем людського організму. В головному мозку знаходяться чуттєві центри , що аналізують зміни , які відбуваються у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Головний мозок контролює всі функції організму, в тому числі й м’язові скорочення. В корі головного мозку нараховується понад 50 мільярдів нейронів, що об’єднуються в складну систему. Нервові клітини можуть знаходитись в стані збудження або гальмування. Визначення генетичних особливостей розвитку та функціонування ЦНС, а саме визначення типологічних особливостей прояву властивостей нервової системи дасть змогу впровадити в практику спортивного відбору науково обґрунтовану систему.

Дослідження з психогенетики та спортивної генетики [2, 4-6, 8-12] свідчать про те, що із психічних функцій людини досліджені в основному такі як: генетичні особливості розвитку нервово - м’язового апарату (електрокардіограма, рефлекторна активність, фізіологічний тремор), інтелектуальні здібності, темперамент та деякі показники психомоторики. Що ж стосується генетичних показників розвитку центральної нервової системи (ЦНС), то вони вивчалися лише за допомогою енцефалографії. Виходячи з вищесказаного можна стверджувати , що дослідження , які пов’язані з визначенням процесів в ЦНС проводилися інструментальними методами . Саме з цих причин вивчення генетичних особливостей розвитку процесів в ЦНС за допомогою тепінг-тестів можна вважати ак© Солошенко РО., 2009

туальним.

Однією з функцій ЦНС є координування рухів людини в просторі та диференціювання м’язових зусиль, а саме обумовлення координаційних здібностей людини.

Координаційні здібності є комплексною фізичною здатністю людини. Під координаційними здібностями

В.І. Лях [3] пропонує розуміти можливості індивідуума, що визначають його готовність до оптимального керування та регулювання рухової дії. В той же час Л.П. Сергієнко [8, 9], згідно з теорією здібностей, уточнює дане визначення «Координаційні здібності - це генетично обумовлена в розвитку комплексна рухова якість, яка дозволяє успішно управляти й регулювати руховою діяльністю людини» .

Крім визначення даного поняття, вчені по-різному підрозділяють координаційні здібності. Р. Нйс (1985) виділяє п’ ять видів координаційних здібностей: здібність до просторового орієнтування, кінестетичного диференціювання, рівноваги, до ритму і рухову реакцію. К. Мекоіа [11] дані здібності поділяє на чотири види: рівновагу, ручну спритність (вправність), спритність локомоторного та не локомоторного типу. Л.П. Сергієнко [8, 9] виділяє серед різноманіття координаційних здібностей їх загальні та спеціальні види. До загальних координаційних здібностей автор відносить: здібності до диференціювання параметрів рухів, до збереження стійкості пози (рівноваги), ритмічної діяльності, орієнтування в просторі, до довільного розслаблення м’ язів, здібності до координації рухів та їх пластичності. Спеціальні координаційні здібності є поєднанням в тих чи інших комбінаціях загальних ко-

ординаційних здібностей, які сприятимуть оптимальному виконанню професійної діяльності.

Крім визначення координаційних здібностей та їх групування важливою проблемою є визначення їх генетичної обумовленості. Ідею використання близнюків для генетичних досліджень висунув ще в 1875 році Ф.Гальтон (ваНои, 1875). Його ідеї щодо близ-нюкових досліджень були підтримані Г.Сіменсом (8іешеш, 1924), який заклав основи класифікації близнюків на моно- та дизиготних. А також О.Вершуером (УегесИиег, 1927), який вдосконалив методику ідентифікації близнюків.

Для визначення генетичної обумовленості досліджуваних здібностей найбільш широко використовується коефіцієнт Хольцінгера (Нокі^ег, 1929). Він змінюється в межах від 0 до 1. Для нього встановлено наступну градацію (Б.А. Никитюк 1974) : 0 - 0,399 переважання середовищного впливу ; 0,400 - 0,599 спадково середовищ ний вплив ; 0,600 - 1,00 фактор генетично закріплений.

В близнюкових дослідженнях здібність до диференціювання параметрів рухів визначалась, як зазначає Л.П. Сергієнко (2004), в основному за двома групами тестів: досліджуючи координаційні здібності рук у різноманітних діях (К 8кШ, 1973; 8.в. УаМепЬе^, W.F. ЄаЬгіеііі, 1986) та визначальні координаційні здібності у рухових актах (досліджувалась здібність до диференціювання просторово-динамічних параметрів рухів) (Л.П.Сергієнко, 1993; Сковородніков, С.Голомазов 2000; N. 8кМ, 1973).

Також вченими було встановлено, що координаційні здібності рук більше залежать від факторів спадковості, ніж середовища. Однак в процесі тренувань ступінь впливу середовищних факторів зростає. На думку Л.П.Сергієнка (2004), включається пусковий механізм адаптаційних процесів, характерних для координаційних здібностей людини. При цьому розвиток даних здібностей у дівчат має більший контроль генотипом, ніж у хлопців (К 8кМ, 1973) [13].

В дослідженнях здібності до диференціювання просторово-динамічних параметрів рухів, зокрема точності рухів, відмічається їх велика розбіжність. Це може бути пов’ язано із різним ступенем впливу спадковості на функції сенсорних систем, що відповідають за контроль точності рухів людини факторами (Л.П.Сергієнко 2004).

В цілому, здібність до диференціювання просторових параметрів рухів людини контролюється помірним впливом спадковості, але при цьому розвиток здібності до диференціювання просторово-динамічних параметрів рухів перебуває під практично однаковим впливом спадкових факторів та факторів середовища. При розгляді статевих особливостей впливу спадковості на здібність до диференціювання просторово-динамічних параметрів рухів відмічається менший генетичний вплив у чоловіків та більший у жінок (Л.П.Сергієнко 1993).

Тренуванню до координування рухів присвячена низка близнюкових досліджень (Т.С.Лисицкая,

С.Голомазов 1980, Л.П.Сергієнко 1998) [1, 10], в яких було встановлено, що спадкові фактори контролюють

в розвитку здібність людини до координування рухів. Л.П. Сергієнко (2004) також відмічає більший вплив спадковості на навчання простим рухам, ніж складним та на більший контроль спадкових факторів у жінок, ніж у чоловіків здібності до координування рухів.

Таким чином, потребують додаткових поглиблених досліджень проблеми генетичної обумовленості прояву здібностей до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів та їх зв'язок з типом центральної нервової системи дітей середнього та старшого шкільного віку.

Робота виконана за планом НДР Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи - визначити ступінь генетичної обумовленості прояву здібності до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів та їх залежність від сили нервових процесів.

Методи досліджень:

1. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури.

2. Педагогічне тестування.

3. Методи математичної статистики.

1. Координаціометрія за Старостою (1998). Крім контролю прояву здібностей до просторового орієнтування він допомагає виявити кінематичне диференціювання рухів (Л.П. Сергієнко, 2001).

Проведення тесту. Обстежувані повинні були виконати серію стрибків з обертами в діапазони від 0 до 180 градусів в обидва боки. З кожним наступним стрибком кут оберту повинен був зростати. Підрахунок зростання куту оберту припинявся, як тільки досліджувані досягали відмітки 180°, або якщо у двох стрибках, виконаних підряд, не збільшив кут оберту стрибка.

Результат. Оцінювалась кількість стрибків у вищезазначеному діапазоні. Для більшої точності вимірювання результатів тесту використовують трикутник та лінійку Однією стороною трикутник кладуть паралельно лінії відбитку ступень, а по другої сторони трикутника прикладають лінійку. Потім по лінійці пересувають трикутник так, щоб його сторона, що визначає величину обертання, проходила через середину координаціометру. Після цього на шкалі визначається результат з точністю до 1° .

2. Стрибки з «надбавками». Варіант цього тесту запропоновано Л.П. Сергієнко (2001). Він дозволяє охарактеризувати диференціальний поріг просторової чуттєвості. Подібний варіант тесту пропонує В.П. Озеров (2002). Обладнання для цього тесту дуже просте тому його можна виконувати як у спортивному залі, так і в умовах стадіону чи легкоатлетичного манежу.

Проведення тесту. Для кожного з учасників тестування визначали максимальний результат у стрибках у довжину з місця. Потім за допомогою калькулятора обчислювали 25 і 75% максимального стрибка. Креслили на полу за допомогою крейди на відстані 25% максимального результату стрибка першу лінію. На відстані 75% максимального результату стрибка на-

Показники здатності до просторового орієнтування, градуси.

Зи- гот- ність Хлопці Дівчата

Праворуч Ліворуч Праворуч Ліворуч

Міп рез-т Мах рез-т К-ть спроб Міп рез-т Мах рез-т К-ть спроб Міп рез-т Мах рез-т К-ть спроб Міп рез-т Мах рез-т К-ть спроб

МЗ 34,1 167,5 11,3 34,7 159,9 10,8 37,0 166,6 10,9 36,3 157,1 11,0

ДЗ 35,0 162,2 11,2 31,5 173,4 11,2 36,0 169,3 10,8 38,7 182,5 10,9

Таблиця 2

Показники генетичної обумовленості здатності до просторового орієнтування

Хлопці Дівчата

Праворуч Ліворуч Праворуч Ліворуч

Міп Мах К-ть Міп Мах К-ть Міп Мах К-ть Міп Мах К-ть

рез-т рез-т спроб рез-т рез-т спроб рез-т рез-т спроб рез-т рез-т спроб

0,361 0,592 0,876 0,243 0,621 0,598 0,461 0,532 0,203 0,580 0,601 0,250

Таблиця 3

Показники здатності до диференціювання просторової чуттєвості, к-ть спроб/ відрізок від Мах.

Зиготність Хлопці Дівчата

0-25% від Мах 26-75% від Мах 76-100% від Мах 0-25% від Мах 26-75% від Мах 76-100% від Мах

МЗ 0,277 14,888 0,388 0,147 12,000 0,588

ДЗ 0,357 13,500 0,642 0,000 12,388 0,666

Таблиця 4

Показники генетичної обумовленості до просторової диференціації рухів (коефіцієнт Хольцінгера).

Хлопці Дівчата

0-25% від Мах 26-75% від Мах 76-100% від Мах 0-25% від Мах 26-75% від Мах 76-100% від Мах

0,70 0,66 0,45 0,24 0,16 0,12

креслювали другу лінію. Тим самим визначали індивідуальний коридор стрибків з “надбавками”.

Потім досліджувані у межах цього коридору виконували стрибки з “надбавками”. Підрахунок надбавок припиняється, як тільки учень досягнув другої лінії, або якщо у двох стрибках, виконаних підряд, не збільшив довжину стрибка.

Результат. Оцінювалася кількість стрибків з “надбавками”, що виконані у заданому коридорі. Результати вимірювались з точністю до 1 см.

3. Тепінг-тест за О.П. Єлісєєвим (2003)для визначення сили нервової системи.

Проведення тесту. Досліджуваним давалося завдання працювати з максимальною частотою темпу рухів на протязі 40 с. Вони брали олівець до правої (чи лівої) руки та ставили його перед першим прямокутником бланку. За командою: “Старт!” досліджувані починали ставити крапки з максимальним для себе темпом у першому прямокутнику, що 5 с подавалася команда: “Гоп!”, після чого вони переходили до наступного прямокутнику без переривання роботи. Після закінчення 5 с (40 с загального часу) у 8-му прямокутнику подавалася команда: “Стоп!” - досліджувані

припиняли роботу.

Результат: Оцінювалася кількість крапок в кожному з квадратів.

Результати досліджень та їх обговорення:

В дослідженнях прийняли участь 80 близнюкових пар, дітей середнього та старшого шкільного віку (40 монозиготних (МЗ) та 40 дизиготних (ДЗ)).

Дані таблиці 1 вказують на те ,що в хлопців здатність до просторового орієнтування праворуч дещо більша ніж у дівчат, особливо це видно, якщо порівнювати результати хлопців (як МЗ так і ДЗ) та МЗ дівчат, про це свідчить більша кількість спроб за яку виконувався тест. Що ж стосується просторового орієнтування ліворуч, то за статевими ознаками відмінностей в результатах тестування немає значних відмінностей. Якщо розглядати показники, які характеризують здатність до кінематичної диференціації рухів (показники в градусах), то спостерігається наступна тенденція: МЗ хлопці й дівчата, а також ДЗ хлопці продемонстрували недостатню здатність до кінематичної диференціації рухів, тобто ними недосягнутий показник в 1800. Тобто дана частина досліджуваного контингенту недооцінювали своє відчуття простору. Це характерно

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

як для рухів праворуч так і ліворуч для всіх досліджуваних, за винятком ДЗ дівчат, які при виконанні рухів ліворуч досягли 182,50, в даному випадку досліджувані переоцінювали своє відчуття простору, але дана переоцінка є зовсім незначною.

Значення коефіцієнтів спадковості Хольцінгера, (змінюється в межах від 0 до 1., має наступну градацію (Б.А. Никитюк 1974) : 0 - 0,399 переважання середовищного впливу ; 0,400 - 0,599 спадково середовищ ний вплив ; 0,600 - 1,00 фактор генетично закріплений.), які наведені в таблиці 2 свідчать про наступне: в хлопців мінімальний результат кінематичної диференціації рухів як ліворуч так і праворуч знаходиться під повним впливом середовищ них факторів, а значить піддаються тренуванню, в той же час для дівчат даний показник знаходиться під спадково-середовищним впливом і його розвиток за допомогою тренувальних навантажень може бути дещо складнішим ніж у хлопців. Максимальна здатність до просторового орієнтування та кінематичної диференціювання рухів знаходиться під спадковим впливом і значне покращення даного показника дуже складно досягнути тренуваннями. Це характерно для обох статей . Що ж стосується кінематичного диференціаціювання рухів, показником якого є кількість спроб за яку виконано тестове завдання (чим більше спроб тим краща здатність до просторового диференціювання рухів) , дана здібність у хлопців знаходиться під впливом спадковості, в той час у дівчат дана вона знаходиться під повним впливом середовищ них факторів.

Показники здатності диференціювати м’язові зусилля наведені в таблиці 3 і вказують на наступне: дівчата як МЗ так і ДЗ дещо менше ніж хлопці можуть

диференціювати свої рухи в просторі. Про це свідчить дещо менша кількість стрибків, виконаних в кожному з діапазонів від індивідуального максимуму. Дана тенденція характерна для всіх відрізків (від 0 до 100% від індивідуального максимуму). Також бачимо, що просторова чуттєвість найвища на рухи в діапазоні від 26 до 75% від індивідуального максимуму, а найнижча на мінімальні відстані (до 25% мах). Дана особливість характерна для обох статей.

Для результатів даного тесту нами було розраховано коефіцієнти спадковості Хольцінгера, які наведені в таблиці 4 і вони вказують на те, що в хлопців здатність до диференціації рухів в просторі з 0 до 75% від індивідуального максимуму знаходиться під впливом генотипу й тому покращення даного показника при тренуваннях буде ускладненим. Максимальні ж показники даної здібності знаходяться під спадково - се-редовищним впливом і можуть покращуватися в процесі тренувань. У дівчат же просторова диференціація рухів розвивається повністю під впливом зовнішніх факторів, а значить повинна розвиватися в ході тренувань без значних труднощів.

Виходячи з вищесказаного дані досліджень доцільно використовувати в практиці спортивного відбору в видах спорту які висувають високі вимоги до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів (гімнастика, єдиноборства, спортивні танці та ін..) Оскільки частина вищевказаних параметрів диференціації рухів контролюється спадковістю , то врахування даних особливостей здатності до просторового орієнтування дозволить спрогнозувати перспективність того чи іншого спортсмена.

Дані тести дозволять визначити найбільш обдаро-

35

30

25

20

15

10

0

МЗ прав.за г.с.

ДЗ прав. проти г.с.

МЗ лів. проти г. с. ДЗ прав.за г.с.

МЗ лів. за г. с.

ДЗ лів. проти г.с.

І МЗ прав.проти г.с. ДЗ лів. за г.с.

Рис 1. Показники працездатності центральної нервової системи.

ваних дітей в яких генетично закладено необхідний рівень координаційних здібностей , що в свою чергу дозволить покращити процес відбору і приділити більше уваги перспективним спортсменам.

Оскільки за здатність до диференціювання рухів відповідає центральна нервова система то необхідність визначення взаємозв’язку є очевидною.

Усереднені результати, які характеризують її , тип наведені в рис 1. Оскільки значних розбіжностей за статевими ознаками не спостерігалося, то нами наведені просто усереднені данні з урахуванням зигот-ності.

Розглядаючи дані можна побачити, що кількість рухів (крапок) під час виконання всього тесту правою рукою більша ніж лівою. Це можна пояснити тим, що переважна більшість з досліджуваного контингенту є правшами і тому рухи домінантною рукою більш звичні для них. На початку виконання тесту (в перший 5-ти секундний інтервал) частота рухів вища ніж в наступних інтервалах (за виключенням ДЗ пар, при виконанні тесту правою рукою за г. с.). При подальшому виконанні тесту, як ми можемо бачити, частота рухів поступово знижується і стабілізується на 21-25 секунді (крім показників тесту лівою рукою),що пояснюється початком впрацьовування. Для лівої руки, при виконанні тесту як за так і проти годинникової стрілки, впрацьовування настає дещо пізніше, а саме, на 26-30 секунді. Це можна пояснити тим, що для переважної більшості досліджуваного контингенту рухи лівою рукою є незвичними і саме з цієї причини для центральної нервової системи необхідно більше часу для впрацьовування, а як наслідок стабілізації частоти рухів.

Аналізуючи форму діаграм відмічаємо наступні типи нервової системи серед досліджуваного контингенту: в рухах, які виконувались правою рукою для монозиготних (МЗ) близнюків характерним для переважної більшості є стабільний тип нервової системи. Для переважної ж більшості дизиготних (ДЗ) пар характерними є середньо сильний та сердньос-лабкий типи нервової системи. На рухи лівою рукою в переважної більшості досліджуваного контингенту спостерігається слабкий тип нервової системи. Дану особливість можна пояснити тим, що переважна кількість досліджуваних є правшами й рухи правою рукою для них більш звичні. Оскільки за рухи правою рукою відповідає ліва півкуля головного мозку, а за рухи лівою рукою - права півкуля головного мозку то з цього витікає, що у переважної більшості досліджуваних розвинена ліва півкуля головного мозку.

Висновки.

При співставленні вище наданих даних можна пробачити, що для хлопців як моно- так і дизиготних характерна певна тенденція щодо залежності між більш розвиненою лівою півкулею головного мозку ( для якої характерні ознаки сильної нервової системи) та орієнтування в просторі. А саме дана тенденція полягає в тому, що виконання рухів праворуч більш диференційоване та точне. Для дівчат же дана тенденція не є характерною і ми не спостерігаємо відмінностей в точності відтворення рухів ліворуч та праворуч. Що ж стосується диференціювання рухів у просторі (стрибок в довжину з надбавками) то типологічні відмінності нервової системи не мають впливу на результат в диференціюванні рухів як у хлопців так і в дівчат. Не значні відмінності спостерігаються в тому, що на данному етапі онтогенезу дівчата дещо менше можуть диференціювати свої м’язові зусилля.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем генетичної обумовленості прояву здібностей до просторового орієнтування та кінематичного диференціювання рухів дітей середнього та старшого шкільного віку.

Література:

1. Лисицкая ТС. Исследование наследственной обусловленности динамики некоторых психофизиологических показателей // Методологические основы спортивной морфологии: Материалы симпоз. (Москва, 2б-28 февр. 1979 г.) / Т.С. Лисицкая, Н.И. Царькова. - М., 1979. - С. 73-74.

2. Лях В.И К вопросу о природе межиндивидуальной вариативности некоторых координационных способностей детей 7-9 лет / В.И. Лях, В.А. Соколкина // Теория и практика физ. культуры,

1998. - № 11-12. - С. 34-37.

3. Лях В.И. Двигательные способности школьников: основы теории и методики развития / В.И. Лях. - М.: Терра-Спорт, 2000.

- 192 с.

4. Практикум по спортивной психологии / Под ред. И. П. Волкова.

- СПб: Питер, 2002. - 288 с.

5. Равич-Щербо И.В. Близнецовый метод в исследовании свойств нервной системы // О диагностике психического развития личности / И.В.Равич-Щербо. - Таллин, 1974. - 200 с.

6. Равич-Щербо И.В. Психогенетика: Учебник / И.В. Равич-Щербо.

- М.: Аспект Пресс, 2004. - 447 с.

7. Ровний А. С. Сенсорні механізми управління точнісними рухами людини / А.С. Ровний. - Х., 2001. - 220 с.

8. Сергиенко Л.П. Генетика и спорт / Л.П. Сергиенко. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 172 с.

9. Сергиенко Л.П. Близнецы в науке / Л.П. Сергиенко.. - К.: Вища школа, 1992. - 234 с.

10. Сергієнко Л.П. Комплексне тестування рухових здібностей людини: Навчальний посібник / Л.П. Сергієнко. - Миколаїв: УД-МТУ, 2001. - 3б0 с.

11. Hirtz P. Strukturund Entwicklung koordinativer Leitungsvoraussetzung bei Schulkindern // Teorie und Praxis der Korperkultur, 7, 1977. - Р 45-49.

12. Mekota K. // Teorie und Praxis der Korperkultur, 2, 1984. - S. 118-122.

13. Sklad M. Z badan nad dzedziczeniem uzdolnien ruchowych // Wych. Fiz. i Sport. - 1973. - N 4. - S. 11-37.

Надійшла до редакції 24.09.2009р. Солошенко Роман Олександрович soloshenko_roman@mail.ru

Особливості тактичної побудови гри провідних європейських футбольних клубів

Стрикаленко Є.А.

Херсонський державний університет

Анотації:

Проаналізовано існуючі тактичні стилі ведення гри у футбол в провідних чемпіонатах Європи гравцями високого класу. Визначені пріоритетні напрямки тактичної побудови гри в різних клубах та викреслені фактори, що впливають на вибір тактики на кожну окрему гру. Тактичні дій команд високого класу суттєво відрізняються в залежності від тактичної побудови гри команди суперника. При виборі ефективної тактики на гру необхідно враховувати низку факторів. В сучасному футболі вирішальну роль в підсумковому результаті гри відіграє вдало підібрана тактична побудова та система розташування гравців на футбольному полі.

Ключові слова:

футбол, тактика, стилі гри, футбольні школи.

Стрикаленко Е.А. Особенности тактического построения игры в ведущих европейских клубах. Изучены тактические стили ведения игры в футбол в лучших чемпионатах Европы игроками высокого класса. Определенны приоритетные направления тактического построения игры в разных клубах и исследованы факторы, которые влияют на выбор тактики на каждую отдельную игру. Тактические действия команд высокого класса существенно отличаются в зависимости от тактического построения игры команды соперника. При выборе эффективной тактики на игру необходимо учитывать ряд факторов. В современном футболе решающую роль в итоговом результате играет удачно подобранное тактическое построение и система расположения игроков на футбольном поле.

футбол, тактика, стиль игры, футбольная школа.

Strikalenko E. A. The peculiarities of technical construction of game in leading Europe football clubs. The article deals with the tactical styles of running football in the best championships of Europe by the highly qualified players. The directions of tactics constructing of the game in different clubs are defined, the factors which influence on the choice of the tactics of each game are researched. Tactical actions of teams of a high class essentially differ depending on tactical construction of a play of a team of the contender. At a choice of efficient tactics on a play it is necessary to take into account a line of factors. In the modern football the main role in summary outcome is played with successfully fitted tactical construction and a system of an arrangement of players on a football field.

football, tactics, style of football, football-school, Italian series A, England and Spanish prime leagues, bundesleague.

Вступ.

На сьогоднішній день футбол є однією з найбільш популярних спортивних ігор Європі та всього світу.

Високий рівень розвитку сучасного футболу потребує вирішення проблем організації навчально-тренувального процесу, використання найбільш досконалих форм, методів і засобів тренування [4].

На думку П.М. Казакова, Г.А. Лисенчука, В.В. Со-ломонко, А.М. Зеленцова, В.М. Шамардіна футбол характеризується гармонійною наступальною та оборонною потужністю команд, зміцненням взаємозв’язку між атакою та обороною. Саме тому на думку фахівців особливу увагу треба приділяти техніко-тактичної майстерності футболістів, яка визначається великою кількістю прийомів і є базою для ефективної змагальної діяльності [2]. В змаганнях найвищого рівня перемагає команда в арсеналі якої є значна кількість різних тактичних комбінацій та взаємодій.

Аналіз вітчизняної літератури з футболу показав, що безперервно зростаюча конкуренція на міжнародній спортивні арені покладає на фахівців завдання, щодо розробки нових теоретичних положень тактики гри, принципів ведення спортивної боротьби в футболі [2, 3].

Тенденції розвитку сучасного футболу свідчать про те, що тактична підготовка гравців стала провідною поміж інших видів підготовки спортсменів, оскільки визначає їх цільову спрямованість і зміст роботи, конкретизує функціональні обов’ язки футболістів у команді в різних ігрових ситуаціях, сприяє слушності вибору системи гри, визначає параметри моделей команд.

Тактика є основним змістом всієї ігрової діяльності під час зустрічі. Вдало вибрана тактика боротьби проти конкретного суперника сприятиме досягненню успіху а невдало підібрана тактика або не реалізована © Стрикаленко Є.А., 2009

в ході матчу за звичай приводить до поразки.

Вміння правильно вирішувати задачі нейтралізації суперників і успішне використання власних можливостей в атаках характеризується тактичною зрілістю як команди в цілому, так і її окремих гравців. Команда може досягти успіху тільки при добре організованих і обов’язково активних діях всіх футболістів в нападі та в захисті.

Тенденція розвитку сучасного футболу в світі вимагає від тренерів постійного пошуку нових, більш досконалих тактичних комбінацій та взаємодій, тому проведення аналізу тактичної побудови гри футболістів високого класу на сьогоднішній день є актуальним.

Робота виконана за планом НДР Херсонського державного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження полягає в аналізі тактики футбольних команд високого класу.

Виходячи з мети дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:

визначити тактичну побудову гри футбольних команд англійської та іспанської прем’єр ліг, німецької бундесліги та італійської серії А, як в захисті так і в нападі;

порівняти командні тактичні взаємодії, стилі та системи гри футболістів різних клубних чемпіонатів;

Для вирішення поставлених завдань нами були використані наступні методи дослідження: аналіз ві-деозаписів ігор, методика дослідження тактичної побудови гри футболістів.

Організація дослідження. В ході проведення експерименту ми вивчили особливості гри провідних європейських футбольних клубів. Так ми записали та проаналізували ігри команд англійської прем’ єр ліги, німецької бундесліги, італійської серії А, та іспанської

прем’єр ліги. При вивченні особливостей використання різноманітних тактичних схем протягом гри нами були проаналізовані по чотири матчі кожної команди з суперниками, які використовують різні стилі та схеми гри. Аналізуючи досягнення клубів, які прийняли участь в дослідженні зазначимо, що футболісти найвищу спортивну кваліфікацію. Це пов’язано з тим, що по-перше більшість футболісті є членами різних провідних національних збірних країн світу; по-друге серед основних досягнень більшості клубів є фінали та півфінали провідних клубних європейських турнірів

- Ліга чемпіонів та кубок УЕФА. Також всі вони займають провідні позиції в національних чемпіонатах своїх країн. По-третє практично в усіх клубах головними тренерами є провідні спеціалісти з футболу, які як керівники команд досягали суттєвих висот у сучасному футболі. Що практично не можливе без знання сучасних тактичних стилів та схем ведення гри.

Так в ході дослідження ми проаналізували тактику гри 12 команд провідних елітних чемпіонатів. Загальна кількість проаналізованих ігор становить 48 ігор в яких прийняло участь понад 150 футболістів.

Для визначення тактичної побудови гри ми проаналізували особливості групових та командних тактичних взаємодій, стилі ведення гри, тактичних схем, які найчастіше використовують команди, системи за якими гравці переміщуються по футбольному полю. Аналізуючи відеозаписи ігор ми досліджували кількість атак виконаних поступовим нападом, (через центр, за допомогою флангів, по всій ширині полі) та швидким проривом.

На думку фахівців, у світі існує кілька стилів гри. Серед яких найбільш розповсюдженими в Європі є шотландський стиль гри в якому застосовується численна кількість коротких передач (на 5 - 10 м) та англійський стиль ведення гри який навпаки ґрунтується на довгих сильних передачах (понад 30 м), переважно високих і напіввисоких.

На основі класичних стилів гри відбулись і певні модифікації, які знайшли відображення в різних футбольних школах: австрійській, чеській, угорській, латинській, південноамериканській та середньоєвропейській.

Досліджуючи тактичні системи гри у футбол зазначимо, що кожна тактична система має свої певні специфічні ознаки до яких відносяться розташування гравців, способи та форми ведення гри, а також функції гравців. Основним фактором, який впливає на розвиток будь-якої спортивної гри, є боротьба між нападом та захистом. Саме ця боротьба і стимулює постійний розвиток тактики гри у футбол.

Серед тактичних схем гри в Європі домінуючими є система гри «1+4+3+3», яка передбачала перебудову середньої лінії та лінії нападу завдяки переходу одного нападаючого в середню лінію. Наявність трьох гравців в середній лінії дозволяє активно включати в атаку не менше двох з них. Не слід також забувати, що суперники не знають заздалегідь, які саме гравці середньої лінії підключаться до нападу. Це вносить елемент несподіваності в дії нападаючих тим самим ускладнюючи організацію захисту. Крім того, збіль-

шується можливість забезпечення страховки крайніх захисників при їх підключенні до атаки. Також при використанні даної системи один з центральних захисників отримає можливість активно втручатись в нападаючі дії команди. Паралельно з цим більшість команд використовують також системи гри «1+4+4+2». При грі за даною системою гравців розташовуються в три лінії: лінія захисту з чотирьох гравців, середня лінія - також з чотирьох гравців и лінія нападу - з двох гравців. Вільні зони атаки заповнюють гравці середини поля, які безперервно змінюють напрямки атаки та ускладнюють тим організацію захисту, а також крайні захисники. При найменшій можливості центральні захисники також підключаються до атаки. Також особливості даної системи полягають в тому, що середня лінія складається вже з чотирьох гравців, більш рівномірно розподілені навантаження між гравцями середньої та захисної лінії. При зміцненні середньої лінії відбувається концентрація гравців в середині поля. Дії захисників, які можуть перейти на зонну гру в захисті, стають більш мобільними та маневреними. Це обумовлюється тим, що в любий момент переміщення двох-трьох гравців передньої лінії суперників завжди буде знаходитись під контролем чотирьох захисників. Також в даній системі кількість «чистих» форвардів зменшується до двох, проте збільшується кількість футболістів, які активно приймають участь в атаках до п’ яти-шести. Гравці мають змогу імпровізувати не лише тільки індивідуально, а й колективні, що робить несподіваним для суперника розвиток подій та дозволяє варіювати тактикою гри.

Результати дослідження.

При вивченні тактичних взаємодій, стилю та систем гри в англійської прем’єр ліги ми спостерігали за діями команд «Манчестер Юнайтед», «Ліверпуль» та «Челсі».

Особливості тактики гри команди англійської прем’єр ліги представлені в таблиці 1.

Тактика гри команди англійської прем’єр ліги будується за рахунок поступового нападу або позиційного нападу. Відсоток атак, які виконуються за рахунок швидкого нападу складає всього 15 - 20 %. Відносно територіальної побудови нападу, слід зазначити, що англійські футбольні клуби в більшості випадків проводять свої атаки за рахунок флангів (50 %) значно менша кількість атак будується через центр та по всій ширині футбольного поля. Відсоток атак в основі яких є різні комбінацій становить в середньому - 40 %. Це пов’ язано з тим, що більшість атак в англійській прем’єр лізі виконуються за рахунок індивідуальних тактичних дій футболістів - 60 %.

Тактика гри команди англійської прем’єр ліги будується за рахунок поступового нападу або позиційного нападу. Відсоток атак, які виконуються за рахунок швидкого нападу складає всього 15 - 20 %. Відносно територіальної побудови нападу, слід зазначити, що англійські футбольні клуби в більшості випадків проводять свої атаки за рахунок флангів (50 %) значно менша кількість атак будується через центр та по всій ширині футбольного поля. Відсоток атак в основі яких є різні комбінацій становить в середньо-

Показники тактичної побудови гри команди англійської прем ’єр ліги

Тактичні взаємодії «Манчестер Юнайтед» «Челсі» «Ліверпуль»

нападі Швидкий напад, % 17 25 11

Поступовий напад, % 83 75 89

По флангам, % 60 51 39

По всій ширині поля, % 18 28 37

Через центр, % 22 21 24

т Комбінаційний напад, % 35 43 41

Індивідуальні тактичні дії, % 65 57 59

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

— Персональний захист, % 47 40 46

н Зонний захист, % 33 42 29

« Комбінований захист, % 20 18 25

Штучне положення «поза грою», % 7 4 6

св Страховка, % 35 31 41

з т Індивідуальні тактичні дії, % 48 46 51

Таблиця 2.

Показники тактичної побудови гри команди іспанської прем ’єр ліги

Тактичні взаємодії «Барселона» «Реал» «Севілья»

нападі Швидкий напад, % 21 16 22

Поступовий напад, % 79 84 78

По флангам, % 18 16 29

По всій ширині поля, % 43 38 40

Через центр, % 39 46 31

И Комбінаційний напад, % 67 74 56

Індивідуальні тактичні дії, % 33 26 44

Персональний захист, % 22 26 31

н Зонний захист, % 27 34 19

с « X Комбінований захист, % 51 40 50

Штучне положення «поза грою», % 12 10 11

св Страховка, % 42 44 38

з т Індивідуальні тактичні дії, % 33 26 41

му - 40 %. Це пов’язано з тим, що більшість атак в англійській прем’єр лізі виконуються за рахунок індивідуальних тактичних дій футболістів - 60 %.

Така тактична побудова гри в нападі зумовлена рядом факторів серед яких одними з основних є кліматично-географічні умови (більшість матчів відбуваються при поганих погодних умовах), індивідуальні можливості футболістів (практично всі нападники характеризуються атлетичною статурою, високим зростом та відмінним вмінням грати головою).

Відносно тактичних дій в захисті відмітимо, що в іграх команд, яких ми досліджували, домінуючим є персональний захист (44 %), зонний та комбінований захист використовувався лише в 34 % та 21 % відповідно. Також необхідно відмітити, що під страховка гравців лінії захисту відбувалась лише в 35 % випадків всіх захисних дій, а домінуючим є використання футболістами індивідуальних можливостей.

Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що стиль гри, який використовується командами англійської прем’єр ліги носить атлетичний характер, якому притаманна велика кількість силової боротьби, гра футболістів в більшості випадків має індивідуальний характер. Змагальній діяльнос-

ті гравців характерні швидкісний футбол з великою кількістю довгих передач, ударів по воротам з різних відстаней та безкомпромісна боротьба на кожному клаптику майданчика. Все це повністю співпадає з вимогами англійському стилю гри у футболу.

Особливості тактичної побудови гри команди іспанської прем’єри представлені в таблиці 2.

Досліджуючи тактичну побудову ігор команд, які грають в іспанському чемпіонаті зазначимо, що в 20 % випадків в нападі використовується швидке переведення м’яча на половину суперника, що знаходить відображення в швидкому прориві.

Проте в сучасному футболі гравці повертається в захист доволі швидко, тому 80 % атак все ж таки відбуваються за рахунок поступового нападу. Аналізуючи відсоток використання позиційного нападу видно, що найбільш часто футболісти використовують напад по всій ширині поля (40 %) та через центр (39 %). Використання ж флангових атак відбувається доволі рідко (21 %) і має спонтанний характер.

Дослідження групових тактичних дій футболістів високого класу іспанської прем’єри показало, що практично у всіх команд домінуючим є використання комбінаційного нападу (66 %) з великою кількіс-

тю складних взаємодій. Індивідуальні тактичні дії складають лише 33 % і пов’язані з швидкістю переміщень, відкриванням, відволіканням суперника та індивідуальною тактичною майстерністю при роботі з м’ ячем.

Аналіз захисних дій футбольних клубів іспанської прем’єри довів, що пріоритетним є комбінований захист (47 %), який поєднує два інших способи захисту. Відсоток використання позиційного та зонного захисту практично однаковий і становить 27 % та 26 % відповідно. Також встановлено, що захист команд в більшості випадків відбувається за рахунок підстраховки гравців задньої лінії, а саме центральним захисником. Проведення захисту за рахунок індивідуальних тактичні дій відбувається лише тільки в 30 % випадків.

Отримані результати вказують, що іспанський футбол носить більш комбінаційний характер з використанням значної кількості передач, як в середині поля, на незначну відстань, так і через все поле для організації швидкого нападу. Також необхідно відмітити перевагу командної організації гри над індивідуальною, що підтверджується високим відсотком проведення атак за рахунок використання всієї ширини поля. Все це стає можливим завдяки наявності в командах гравців з філігранною технікою володіння м’ ячем, що дає змогу виконувати складні тактичні комбінації. В цілому нами було встановлено, що іспанським футбольним клубам притаманний стиль латинської футбольної школи.

Особливості тактичної побудови гри команди німецької бундесліги представлені в таблиці 3.

Аналізуючи тактичні дії гравців німецької бун-десліги, зазначимо, що п’ята частина всіх атак відбувається за рахунок швидкого нападу, який в більшості випадків будується на довгих передачах через все футбольне поле. Позиційний напад складає 80 % всіх атакуючих дій команд даної ліги. При чому поступовий напад доволі часто (40 %) відбувається за рахунок центральної частини футбольного поля. Використання ж флангових атак спостерігалось лише тільки в 25 % всіх проведених наступальних дій. Спостереження за груповими та індивідуальними тактичними діями показало, що використання різноманітних комбінацій за участю двох, трьох, або чотирьох гравців відбувалось в 37 % випадків. Велика кількість атакуючих дій відбувалась за рахунок індивідуальної майстерності гравців з притаманним їм атлетичним, іноді навіть жорстким, силовим варіантом проходу до воріт суперника.

Тактична побудова гри футбольних клубів німецької бундесліги базується на використанні практично всіх трьох способів командного тактичного захисту -персонального (32 %), зонного (38 %), комбінованого (30 %). Це обумовлюється тим, що більшість команд в захисній лінії використовують одного або двох опорних захисників, що в якості невдалої спроби створення штучного положення «поза грою» може привести до виходу нападника ввіч на ввіч з воротарем.

Дослідивши особливості тактичних дій команд, що грають в німецькій бундеслізі зазначимо, що практично всім командам притаманний силовий та швидкісний футбол з дещо навіть жорстоким веден-

ням ігрових дій. Всі команди відзначаються непоступливим характером, що відображається в наявності великої кількості сутичок під час змагань. Відзначимо збалансовану гру всіх ліній від захисної до атакуючої. В ході гри команди використовують практично однаково все футбольне поле з незначним домінуванням атак по центру. Також слід зазначити, що в футбольних клубах даної ліги привалює індивідуальний стиль ведення ігрових дій, як в захисті, що, на нашу думку, обумовлено агресивним та силовим стилем ведення гри. Встановлено, що клуби німецького чемпіонату характеризуються середньоєвропейської школою футболу з англійським стилем гри.

Особливості тактичної побудови гри команди італійської серії А представлені в таблиці 4.

Вивчаючи особливості тактичних взаємодій гравців команд італійської серії А ми встановили наступне: практично всі атаки футбольні клуби даної країни будують за рахунок поступового нападу (швидкий напад спостерігався лише тільки у 15 % всіх проведених атак); більшість атак проводилась з використанням всієї ширину футбольного поля з незначним переключенням на флангові атаки.

Групові тактичні взаємодій в більшості випадків відбувались з використанням значної кількості комбінацій до складу, яких входять короткі передачі. Відповідно до такого стилю ведення гри команди мають великий відсоток часу контролю над м’ ячем. Використання індивідуальних тактичних дій спостерігалась в 25 % випадків нападу.

Відносно тактичних взаємодій в захисті зазначимо, що практично в усіх командах спостерігається тенденція домінування комбінованого командного захисту (55 %), зонний захист спостерігався в 31 % випадків всіх командних тактичних дій, а менше всього використовується в італійському чемпіонаті персональний захист.

Аналіз групових та індивідуальних тактичних дій довів, що в захисті футболісти активно використовують підстраховку (60 %), а індивідуальні тактичні дії навпаки зустрічаються не так часто лише в 19 % випадків.

Узагальнюючи особливості тактичних взаємодій команд італійської серії А зазначимо, що в нападі команди віддають перевагу поступовому нападу по всьому полю з великою кількістю комбінацій, а в захисті привалює комбінований захист з значною кількістю підстраховок. Взагалі італійський футбол характеризується значною кількістю коротких передач, чітким контролем м’яча на всьому футбольному полі, що обумовлюється наявністю футболістів з високою технічною підготовленістю. Наявність складних тактичних комбінацій говорить про те, що гравці італійських команд характеризуються високою тактичною

Показники тактичної побудови гри команди німецької бундесліги

Тактичні взаємодії «Баварія» «Герта » «Штудгарт»

нападі Швидкий напад, % 21 19 15

Поступовий напад, % 79 81 85

По флангам, % 27 24 22

По всій ширині поля, % 35 33 34

Через центр, % 38 43 44

m Комбінаційний напад, % 42 34 37

Індивідуальні тактичні дії, % 58 66 63

— Персональний захист, % 31 28 36

н Зонний захист, % 38 43 33

с S Комбінований захист, % 31 29 31

Штучне положення «поза грою», % 3 3 5

cd Страховка, % 27 34 22

з Індивідуальні тактичні дії, % 53 52 63

Показники тактичної побудови гри команди італійської серії А Таблиця 4.

Тактичні взаємодії «M^rn) «Інтер» «Ювентус»

нападі Швидкий напад, % 11 14 19

Поступовий напад, % 89 86 81

По флангам, % 12 14 15

По всій ширині поля, % 59 50 44

Через центр, % 29 36 41

m Комбінаційний напад, % 77 75 66

Індивідуальні тактичні дії, % 23 25 34

— Персональний захист, % 15 12 18

н Зонний захист, % 21 34 38

с s X Комбінований захист, % 64 54 44

Штучне положення «поза грою», % 15 18 12

сз Страховка, % 63 61 57

з m Індивідуальні тактичні дії, % 21 20 16

підготовленістю. Проте, з точки зору видовищності ігор, італійський чемпіонат поступається іншим чемпіонатам так, як в ньому захист домінує над нападом і результативність матчів невисока. Стиль гри команд італійського чемпіонату відноситься до латинської школи футболу.

Також невід’ємним є той факт що кожна з команд обирає ту чи іншу тактичну систему в залежності від особливостей гри команди суперника та умов проведення змагань (власний або чужий майданчик тощо). Тенденція сучасного футболу в Європі спонукає команди, тренерів та гравців використовувати більш комбінаційний та видовищний футбол.

Висновки:

Тактичні дій команд високого класу суттєво відрізняються в залежності від тактичної побудови гри команди суперника. При виборі ефективної тактики на гру необхідно враховувати низку факторів, головними серед яких є - можливості власної команди (антропометричні показники гравців, збалансованість команди, універсалізація гравців, рівень фізичної та технічної підготовленості, тощо), можливості команди суперника (особливості антропометрії суперників, стиль гри який проповідує команда суперник, рівень технічної та фізичної підготовленості, тощо) та від того де відбувається матч (на своєму або на чужому полі).

В сучасному футболі, коли рівень майстерності гравців практично однаковий вирішальну роль в підсумковому результаті гри відіграє саме вдало підібрана тактична побудова та система розташування гравців на футбольному полі.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем тактичної побудови гри у футболі.

Література:

1. Зеленцов A.M. Уроки футбола / A.M. Зеленцов, В.В. Лобанов-ский, В. Коуэрвер, В.Г. Ткачук. - К.: Олімпійська література,

1996.- 297 с.

2. Зеленцов A.M. Тактика и стратегия футбола / A.M. Зеленцов, В.В. Лобановский, В.П. Ткачук, A.R Кондратьев. - К.: Олімпійська література, 1989. - 192 с.

3. Качетков A.R. Управление профессиональной командой по футболу / A.R. Качетков. - M.: Физкультура и спорт, 1999. - 283 с.

4. Соломонко В.В. Футбол / В.В. Соломонко, ГА. Лисенчук, О.В. Соломонко. - К.: Олімпійська література, 1997. - 287 с.

5. Шамардин В.Н. Футбол: Mетод.пособие / В.Н. Шамардин, В.Г Савченко. - Днепропетровск, 1997. - 213 с.

Надійшла до редакції 24.09.2009р.

Стрикаленко Евгений Aндреевич strikalenko76@gmail.ua

Сущность и значение формирования валеологической культуры студентов высших учебных заведений

Строкань В.В., Коссе С.С.

Луганский национальный университет имени Тараса Шевченка

Аннотации:

В статье рассматриваются вопросы, связанные с теоретическим раскрытием сущности понятия «валеологиче-ская культура»; значение и необходимость ее становления и формирования в высшей школе, и в дальнейшем в процессе профессиональной деятельности; некоторые проблемные аспекты ее формирования в учебном заведении. В Украине недостаточно разработана теоретическая база по данной теме, поэтому предметом анализа являются литературные источники Российской федерации.

Ключевые слова:

валеологическая культура, здоровье, здоровый образ жизни, валеология.

Строкань В.В., Коссе С. Є. Сутність та значення формування валеологіч-ної культури студентів ВНЗ. В роботі висвітлені питання, які пов'язані с теоретичним розкриттям сутності поняття «валеологічна культура»; значенням та необхідністю її становлення та формування у вищій школі, та в подальшому процесі професійної діяльності. Також розглянуті деякі проблемні аспекти її формування в навчальному закладі. В Україні недостатньо розроблена теоретична база за даною темою, тому предметом аналізу є літературні джерела Російської федерації.

валеологічна культура, здоров'я, здоровий спосіб життя, валеологія.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Strokan V.V., Kosse S. Essence and value forming of valeological culture the students of higher educational establishments. Questions, related to the theoretical opening of essence of concept «Valeological culture, are examined in the article»; a value and necessity of its becoming and forming is at higher school, in future in the process of professional activity; some problem aspects of its forming are in educational establishment. In Ukraine not enough a theoretical base is developed on this topic, therefore the article of analysis are literary sources of the Russian federation.

valeological culture, health, healthy way of life, valeology.

Введение.

Учение о здоровье человека берет начала еще в Древней Греции и Древнем Риме. Через тысячи лет к нам доходит античный афоризм: «В здоровом теле

- здоровый дух». В Греции афинцы называли идеального человека, который находится в идеальной физической форме, идеальном в моральном, умственном и эстетическом отношении. Современные ученые признают тот факт, что человечество пришло к началу двадцать первого века в нездоровом состоянии, о чем свидетельствуют данные о продолжительности жизни, о значительном распространении различных заболеваний. Актуальной причиной этих процессов является резкое ухудшение условий жизни украинского населения и неспособность бороться с факторами окружающей среды - природными, социальными и техногенным.

Первоочередным, неотъемлемым потенциалом государства являются студенты. Именно им предстоит решать глобальные социально-экономические, морально-этические, национальные и другие проблемы, которые являются наиболее значимыми в наше время. Для построения перспективного общества необходимы высокоинтеллектуальные, физически, психически здоровые люди, имеющие высокий уровень валеологической культуры.

Валеологическая культура личности определяется как система жизненных ценностей, опирающихся на знания о сущности здоровья (включая пути и методы его формирования, сохранения и укрепления) и регулирующих поведение людей в процессе жизнедеятельности.

Анализ исследований и публикаций.

Известно, что всестороннюю полноту человеческой деятельности как непреходящей ценности обуславливает здоровье. Здоровье и отношение человека к своему здоровью следует рассматривать в качестве важнейшего компонента его личности.

Валеология - наука о здоровье- (от лат. уа1ео -“здравствовать, «быть здоровым»”). Этот термин © Строкань В.В., Коссе С.С., 2009

впервые появился в восьмидесятые годы прошлого столетия. Нужно сказать, что своим появлением, он обязан осознанию того факта, что общество не в силах справится с проблемами здоровья, не использует для его сохранения достижения научно-технического прогресса. “Факторы риска” связаны с заболеваемостью и смертностью, а значит их изучение и оценивание принадлежит медицине. Опираясь на результаты многих исследований можно увидеть, что медицина сама по себе не может разрешить проблемы здоровья-сохраняющего характера. Без поддержки педагогики, ей не обойтись, так как «факторы риска» имеют поведенческую основу и связаны именно с мотивацией, которая вырабатывается воспитанием. Немаловажным и очевидным становится факт о необходимости воспитания культуры здоровья, создания здоровьяс-берегающих условий в сфере образования, необходима валеологизация среды обучения и всего образовательного процесса. Без этих важнейших компонентов невозможным становится дальнейшее развитие инте-лекутального и профессионального потенциала общества.

«Валеологический анализ факторов здоровья, -замечает В.П. Казначеев, - требует переноса фокуса нашего внимания от медицинских наук, физиологических, биологических акцентов в направлении социологии, культурологи, духовной сферы, проблема общей валеологии есть проблема предназначения человека, где духовно-эстетическая, трудовая стороны должны сочетаться с его потребностями, убеждениями, с его физическими, биологическими резервами» [5]. Здоровый образ жизни, как условие и предпосылка социальной активности человека, полноты его выражения духовных и физических сил, продуктивного долголетия предполагает целенаправленное формирование его сознания и поведения, соответствующих требованиям здоровья. Одним из приоритетных направлений ЗОЖ является воспитание сознательного и ответственного отношения к здоровью своему и окружающих людей. Как и любое человеческое чув-

ство, ответственность формируется в контексте собственного индивидуального пути развития человека, его взаимоотношений с окружающими, как часть общей культуры, проявляющейся в единстве стилевых особенностей поведения, манеры общения, способов мышления и ценностных ориентаций. Поэтому решение проблемы изменения стиля жизни в отношении здоровья связано с формированием мировоззренческой позиции, характеризующейся взаимосвязью и взаимообусловленностью значения валеологической культуры, усвоенной индивидом наряду с другими человеческими ценностями (счастье, любовь, мир, самореализация и др.), детерминирующих влияние стиля жизни на здоровье и достижение желаемых благ. Показателем валеологической культуры является не только обилие знаний и способностей, но и противостояние человека воздействию внешних, поверхностных, «модных» событий повседневной жизни.

Необходимость формирования валеологической культуры студентов, сохранение и укрепление их здоровья определяется объективно существующей потребностью общества в подготовке физически выносливых, мобильных, конкурентоспособных специалистов, готовых к высокоинтенсивной производительной деятельности.

Несмотря на многочисленные и разнообразные публикации, проблема формирования валеологиче-ской культуры до сих пор не получила достаточного теоретического обоснования.

Работа выполнена по плану НИР Луганского национального университета имени Тараса Шевченко.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - раскрыть сущность понятия «вале-ологическая культура» и обосновать необходимость ее формирования у студентов экономических ВУЗов.

Задачи работы:

Проанализировать состояние проблемы формирования валеологической культуры студентов в теории и практике высшей школы.

На основе данных специальной литературы обосновать необходимость необходимость формирования валеологической культуры студентов.

Раскрыть сущность валеологической культуры, уточнить понятийно-теоретический аппарат исследования.

Результаты исследования.

Над проблемой формирования валеологиче-ской культуры усиленно работали такие ученые как, А. Горшкова, Е.М. Казин, М.Г. Романова, Н.Г. Терехова, Е.И. Торохова, Э.Н. Вайнер, В.В. Белов, Ф. Ф.Михайлович, В. В. Колбанов, и дали свою трактовку понятию «валеологическая культура». Проведем анализ этих понятий.

По мнению А. Горшкова, необходимо выделить две грани этого понятия:

Валеологическая культура как общефилософская категория, характеризующая специфику взаимодействия человека и общества и сохранения и укрепления здоровья в разные исторические эпохи. Она выражается через такие понятия, как общественное валеоло-гическое мировоззрение, валеологическое сознание,

валеологическое мышление, общечеловеческие гуманистические идеи, убеждения и принципы, способы познания и деятельности, нормы и правила,

Валеологическая культура как интегративное личностное качество индивида, характеризующее его поведение и деятельность, которые опираются на его мировоззрение. Индивидуальное мировоззрение связано с индивидуальными представлениями о здоровье, системой личностных ценностей и целевых установок личности. Индивидуальное мировоззрение формирует ценностное отношение и потребностно-мотивационную сферу, являющиеся основой направленности личности [3].

До настоящего времени сущность этого понятия трактуется неоднозначно. Но многими исследователями признается, что такой вид культуры должен существовать. В специальной литературе понятие «валеологическая культура» раскрывается различным образом.

Колесов считает, что валеологическая культура -это «культура формирования правильного отношения к здоровью, основанного на данных, полученных в рамках педиатрии, возрастной физиологии психологии, общественных наук»[7].

Э.М. Казин дает такое определение: «валеологи-ческая культура - наука о нравственном, физическом и духовном здоровье, являющаяся неотъемлемой частью культурологии» [4].

Авторы книги «Валеология: материалы к изучению курса» М.Г. Романцов и Н.Г. Терехова дают следующее определение валеологической культуры: «Это теория и практика формирования, сохранения и укрепления здоровья индивида» [9].

Е.И. Торохова определяет валеологическую культуру как «социально-психологическую деятельность индивидуума, направленную на укрепление и сохранение здоровья, освоение норм, принципов, традиций здорового образа жизни, превращающих их во внутреннее богатство личности» [8].

Э.Н. Вайнер полагает, что «валеологическая культура является результатом валеологического образования и предполагает знание человеком своих генетических, физиологических и психологических возможностей, методов и средств контроля, сохранение и развитие своего здоровья, умение распространять свои знания на окружающих» [2].

В.В. Белов и Ф.Ф. Михайлович считают, что «валеологическая культура - это знание человеком своих генетических, физиологических и психологических возможностей, методов и средств самоконтроля, сохранения и развития своего здоровья; потребность в сохранении здоровья и ее реализации; понимание здоровья как личной ценности; умение распространять валеологические знания на окружающих» [1].

В.В. Колбанов говорит, что под валеологической культурой личности следует понимать «не только валеологическую осведомленность, но и динамический стереотип поведения, выработанный на основе истинных потребностей, способствующих здоровому образу жизни определяющий бережное отношение к здоровью окружающих людей» [6].

При всей неоднозначности даваемых определений большинство исследователей сходятся во мнении

о том, что формирование валеологической культуры влияет на физическое и духовно-нравственное совершенствование человека как становление и улучшение нравственного, духовного и физического здоровья и его роль в культурном аспекте жизнедеятельности индивида.

Выводы:

1. На основе анализа специальной литературы мы пришли к выводу о том, что, несмотря на многочисленные и разнообразные публикации, проблема формирования валеологической культуры не получила достаточного теоретического обоснования.

2. Необходимость формирования валеологической культуры студентов, сохранение и укрепление их здоровья определяется объективно существующей потребностью общества в подготовке физически выносливых, мобильных, конкурентоспособных специалистов, готовых к высокоинтенсивной производительной деятельности.

3. Валеологическая культура представляет собой сложное интегративное образование, основным компонентом которого являются знания о совершенствовании личного здоровья, отношения к здоровью, как к самооценки, ведение здорового образа жизни.

Дальнейшие исследования предполагаются в последующем изучении теоретико-понятийного аппарата не только валеологической культуры, но и валеоло-гического образования в целом, а также в разработке программ по формированию валеологической культуры студентов.

Література

1. Белов В.И. Валеология: здоровье, молодость, красота, долголетие / В.И. Белов, Ф.Ф. Михайлович. - М., 1999. - С. 639

2. Вайнер Э.Н. Валеология: Учебник для вузов / Э.Н. Вайнер. - М.: Флинта: Наука, 2001. -- С. 26

3. Горшков А. Г. Интегративный подход в формировании валеологической культуры студентов / А.Г Горшков // VI Межуниверситетская науч.- метод.конф. “Организация и методика учебного процесса, физкультурно-оздоровительной и спортивной работы”: Матер.между.конф. - М.: Изд-во МГУ, 2000, - Ч. 1. С. 73

4. Казин Э.М. Основы индивидуального здоровья человека: Введение в общую и прикладную валеологию: Учебн. пос. для студентов высших учеб. Заведений. /Э.М. Казин, Н.Г. Блинова, Н.А. Литвинова. - М.: ВЛАДОС, 2000. -С. 12

5. Казначеев В.П. Основы общей валеологии: учебн. пособие /

В.П. Казначеев. - М., 1991. - С.21

6. Колбанов В.В. Валеология: основные понятия, термины и определения / В.В. Колбанов. - Спб.: ДЕАН, 1988. - С.132

7. Колесов Д.В. Валеология - новое направление в педагогических науках / Д.В. Колесов // Валеология в школе. - 1977. - № 7. - С.

15.

8. Торохова Е.И. Валеология: Словарь-справочник / Е.И. Торохова.

- М.: Флинта: Наука, 2002. - С. 44

9. Романцов М.Г., Терехова Н.Г. Валеология: материалы к изучению курса / М.Г. Романцов, Н.Г. Терехова. - Калининград, 1997.

- С. 204

Поступила в редакцию 24.10.2009г. Строкань Валерия Викторовна Коссе Сергей Евгеньевич dgizfvs-nayka@mail.ru

Деякі чинники формування професійної компетентності майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму

Сударєва Н.С.

Київський університет туризму, економіки і права

Анотації:

Аналізуються результати анкетування викладачів вищого навчального закладу щодо основних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туриз-

му. Професійна компетентність фахівця розглядається як інтегративна характеристика професійних якостей особистості. Вона відображає рівень їх знань і вмінь. Вони необхідні для організації та проведення спортивно-розважальних і оздоровчих програм. Їх мета - відновлення фізичних і психічних сил людини та удосконалення туристської майстерності.

Ключові слова:

професійна підготовка, майбутні фахівці, туризм.

Сударева Н.С. Некоторые факторы формирования профессиональной компетентности будущих специалистов по спортивно-оздоровительному туризму.

Анализируются результаты анкетирования преподавателей высшего учебного заведения относительно основных аспектов профессиональной подготовки будущих специалистов спортивно-оздоровительного туризма. Профессиональная компетентность специалиста рассматривается как интегративная характеристика профессиональных качеств личности. Она отображает уровень их знаний и умений. Они необходимые для организации и проведения спортивно-развлекательных и оздоровительных программ. Их цель - восстановление физических и психических сил человека и усовершенствование туристского мастерства.

профессиональная подготовка, специалисты, туризм.

будущие

Sudareva N.S. Some forming factors of professional competence of future specialists on sporting-health tourism. Outcomes of questioning of teachers of higher educational establishment concerning the basic aspects of professional training of the future experts of sports tourism are analysed. Professional competence of the expert is considered as integrative performance of professional qualities of the personality. It maps a level of their knowledge and skills. They necessary for organization and conducting of sports - entertaining and improving programs. Their purpose - recovering of physical both mental forces of the person and improvement of tourist skill.

professional training, future specialists, tourism.

Вступ.

Туризм у сучасних умовах являє собою необхідний компонент системи спортивних й освітніх, рекреаційних і культурологічних послуг, на основі яких здійснюється соціально-педагогічний комплекс виховання й розвитку особистості, формування активної суспільної взаємодії й здорового способу життя, гуманістичне зближення культур різних народів.

Значний внесок у проблему підготовки нової генерації для галузі туризму внесли такі вітчизняні вчені, як А.П.Конох, П.М.Олійник, Л.І.Поважна, Л.В.Сакун,

В.К.Федорченко, С.П.Фокін.

Як зазначає Л.В.Сакун, “туризм - це особливе явище, яке уособлює поєднання безліч наук, предметів, галузей і тому є багато дисциплінарним і багато-профільним явищем” [5, с. 17]. Вчена вказує, “що в усьому світі загально признане значення теоретичного усвідомлення туризму - цього могутнього соціо-економічного утворення людства, розгалуженої індустрії, направленої на задоволення благородних потреб людини в подорожах, метою яких є ознайомлення зі світом культури, історією і побутом як своєї країни, так і інших народів, організація змістовного відпочинку, установлення ділових, наукових й інших індивідуальних контактів, які створюють сучасний соціальний простір цивілізованого буття людей”.

Ю.А.Грабовський, О.В.Скалій і Т.В.Скалій визначають: “туризм - це один із видів активного відпочинку, що здійснюється в процесі подорожі у вільний від трудової діяльності час, протягом якої відбувається духовний, культурний, соціальний розвиток особистості та задоволення її рекреаційних потреб (оскільки він поєднує різні види рекреаційної діяльності: оздоровлення, пізнання, відновлення виробничих сил), і є складовою частиною охорони здоров’я та фізичної культури” [2, с. 7].

А.І.Сесьолкін вказує, що потреби сфери туризму в нових умовах значною мірою зосереджені на необхідності адекватного кадрового забезпечення всіх напрямків розвитку, видів і форм туризму [6, с. 19]. Автор вважає, що основне протиріччя полягає у ба-гатопрофільному характері туристської діяльності, що, з одного боку, є потреба у фахівцях різних професій, спеціальностей, кваліфікацій, а з іншого боку

- у принципово нових технологіях обслуговування туристів й екскурсантів, потреби в яких виникають по мірі розвитку суміжних галузей народногосподарського комплексу й формування фахівців із суміжних видів професійної діяльності.

Разом з тим, не знайшли повного відображення рішення проблем формування професійної компетентності майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму.

Робота виконана відповідно до плану НДР Київського університету туризму, економіки і права.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою дослідження було проаналізувати деякі чинники формування професійної компетентності майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму.

Основні завдання дослідження: провести анкетування викладачів вищих навчальних закладів.

Результати дослідження

Розглянемо поняття, які характеризують туристську складову формування професійної компетентності майбутніх фахівців зі спортивно-оздоровчого туризму (рис. 1).

А.П.Конох зазначає, що “спортивно-оздоровчий туризм - вид рекреаційної діяльності у сполученні з елементами спортивного туризму й туристського потенціалу регіону, в якому відбувається подорож, за умови, що фізичне навантаження не перевищує потенційні можливості індивіда” [4,

/ Спортивно- N. ( Туризм ) [ Туристська

/ оздоровчий \ ^— (, анімація у

( туризм ) Туристська складова професійної компетентності

ґ Спортивний \ туризм Ґ Спортивна \ V анімація ) ( Рекреаційна ) анімація

Рис. 1. Поняття, які характеризують туристську складову професійної компетентності майбутніх

фахівців із спортивно-оздоровчого туризму

с. 148]. С.П.Фокін вважає, що “головними

відмінностями спортивно-оздоровчого і спортивного туризму є різниця в туристському досвіді і кваліфікації учасників та кінцевої мети діяльності” і визначає, що “спортивний туризм - це специфічний вид туристсько-спортивної діяльності, головною формою якої є похід (подорож), або змагання з видів туризму, ці види діяльності спрямовані на випробовування фізичних, психічних, духовних сил людини, удосконалення туристської майстерності туриста, та виконання нормативів спортивних розрядів ” [7, с. 89].

С.М.Килимистий визначає, що “сукупність послуг щодо забезпечення потреб туристів, рекреантів в активних, одухотворюючих формах відпочинку називається анімацією в туризмі [3, с. 6].

М.І.Гаранін і І.І.Булигіна визначають, що туристська анімація - це туристська послуга, при наданні якої турист залучається до активної дії. Побудована на особистих контактах аніматора з туристами, на спільній участі їх у розвагах, запропонованих анімаційною програмою туркомплексу [1, с. 8]. Туристська анімація тісно пов’язана з рекреаційною, так як головна роль анімаційних програм як в готелях, туркомплексах і санаторіях, так і в спеціалізованих анімаційних турах полягає в оздоровленні відпочиваючих, у підвищенні настрою, у відновленні життєвих сил та енергії. Вчені визначають, що рекреаційна анімація - вид діяльності, яка направлена на відновлення духовних і фізичних сил людини. Програми, які реалізуються з рекреаційною метою, можуть проводитись як туристськими підприємствами з туристами і гостями, так і закладами дозвілля з місцевими жителями [3, с. 22].

Під спортивною анімацією, як зазначає

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

С.М.Килимистий, “слід розуміти комплекс активізуючих програм, сформованих з використанням спортивних ігор ” [3, с. 77].

Сучасне українське суспільство потребує необхідність у формуванні нового покоління висококласних фахівців, які після закінчення навчання у вищих на-

вчальних закладах будуть мати можливість вирішувати поставлені перед ними професійні завдання, здатних до творчої праці, професійного розвитку, конкурентоспроможних на ринку праці, або професійно компетентних.

Професійну компетентність фахівця неможливо розглядати поза його індивідуальністю, тому що студент засвоює необхідні знання, уміння й навички в осо-бистісному контексті. Опанувати професійною майстерністю можна тільки на індивідуально-творчому рівні. Будь-які професійні знання, перш ніж втіляться в діяльності, наповнюються ціннісними значеннями, стають внутрішнім переконанням фахівця, частиною його власних оцінних і понятійних категорій, установок, поведінкових стереотипів. Професійно значимі індивідуальні якості виступають як де-якесь новоутворення, у якому зовнішні характеристики й вимоги діяльності перебудовуються, створюючи індивідуальну неповторність фахівця.

З метою виявлення деяких чинників формування професійної компетентності майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму нами було проведено опитування викладачів вищих навчальних закладів, у якому брали участь 52 особи. Респондентами виступили 29 викладачів Київського університету туризму, економіки і права (КУТЕП), 8 викладачів Львівського державного університету фізичної культури (ЛДУФК), 8 викладачів Кіровоградського державного педагогічного університету (КДПУ), 7 викладачів Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету (П-ХДПУ).

Аналіз даних таблиці 1, в якій подані результати відповідей на запитання “Чи володієте ви необхідними знаннями для здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму?” свідчить про те, що із 52 викладачів володіють необхідними знаннями повністю 54,89% викладачів, частково - 37,55, не володіють - 7,56% викладачів (рис. 2).

Володіють необхідними знаннями повніс-

тю 51,72% викладачів КУТЕП, 87,50% викладачів

Показник кількості викладачів, опитаних щодо володіння ними необхідними знаннями для здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму (%)

Відповіді Загальний показник КУТЕП 29 чол. ЛДУФК 8 чол. КДПУ 8 чол. П-ХДПУ 7 чол.

Повністю 54,89 51,72 87,50 37,50 42,86

Частково 37,55 44,83 12,50 50,00 42,86

Ні 7,56 3,45 0,00 12,50 14,28

7,56%

37,55%

54,89%

□ Володіють повністю

□ Володіють частково а Не володіють

Рис. 2. Розподіл викладачів вищих навчальних закладів, опитаних щодо володіння ними необхідними знаннями для здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму (%)

ЛДУФК, 37,50% викладачів КДПУ та 42,86% викладачів П-ХДПУ Частково володіють 44,83% викладачів КУТЕП, 12,50% викладачів ЛДУФК, 50,00% викладачів КДПУ та 42,86% викладачів П-ХДПУ. Не володіють знаннями 3,45% викладачів КУТЕП, 12,50% викладачів КДПУ та 14,28% викладачів П-ХДПУ.

Отже, майже половина опитаних викладачів володіє повністю необхідними знаннями для здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму.

Результати відповідей на запитання анкети “Чи володієте ви необхідними навичками для здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму?” показали, що із 52 викладачів володіють навичками повністю 50,49% викладачів, частково

- 42,94%, не володіють - 6,57% викладачів. Володіють навичками повністю 44,83% викладачів КУТЕП, 87,50% викладачів ЛДУФК, 12,50% викладачів КДПУ та 57,14% викладачів П-ХДПУ Володіють частково 41,38% викладачів КУТЕП, 12,50% викладачів ЛДУФК, 75,00% викладачів КДПУ та 42,86% викладачів П-ХДПУ Не володіють 13,79% викладачів КУТЕП та 12,50% викладачів КДПУ

Отже, майже половина опитаних викладачів володіє повністю необхідними навичками для здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі туризму.

Відповіді на запитання анкети “Наскільки ви фізично підготовлені для викладання професійно-орієнтованих дисциплін?” розподілилися наступним чином: із 52 викладачів підготовлені повністю 50,08%, частково - 43,89%, не підготовлені - 3,45%, важко було відповідати - 2,58% викладачів. Підготовлені повністю 41,38% викладачів КУТЕП, 50,00% викладачів ЛДУФК, 37,50% викладачів КДПУ та 71,43% викладачів П-ХДПУ Підготовлені частково 34,48% викладачів КУТЕП, 50,00% викладачів ЛДУФК, 62,50% викладачів КДПУ та 28,57% викладачів П-ХДПУ. Не підготовлені 13,79% викладачів КУТЕП. Важко відпо-

відати було 10,34% викладачів КУТЕП.

Отже, майже половина опитаних викладачів фізично повністю підготовлені для викладання професійно-орієнтованих дисциплін.

Результати відповідей на запитання анкети “Чи використовуєте ви інноваційні технології у начальному процесі?” показали, що із 52 викладачів використовують повністю 23,42% викладачів, частково - 66,98%, не використовують 9,60% викладачів. Використовують інноваційні технології повністю 27,58% викладачів КУТЕП, 12,50% викладачів ЛДУФК, 25,00% викладачів КДПУ та 28,57% викладачів П-ХДПУ Використовують частково 48,28% викладачів КУТЕП, 88,50% викладачів ЛДУФК, 75,00% викладачів КДПУ та 57,14% П-ХДПУ Не використовують 24,14% викладачів КУТЕП та 14,29% викладачів П-ХДПУ

Отже, незначна кількість опитаних викладачів використовують інноваційні технології у навчальному процесі.

Висновки.

1. Проблема підготовки майбутніх фахівців із спортивно - оздоровчого туризму є досить актуальною, значна когорта російських і вітчизняних учених приділяють їй увагу.

2. Професійна компетентність майбутнього фахівця із спортивно-оздоровчого туризму розглядається нами як інтегративна характеристика професійних якостей особистості, що відображає рівень її знань і вмінь, необхідних для здійснення туристсько-рекреаційної діяльності у процесі організації та проведення спортивно-розважальних і оздоровчих програм з метою відновлення фізичних і психічних сил людини та удосконалення туристської майстерності.

Перспективи. Розробити навчально-методичний комплект для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування

професійної компетентності майбутніх фахівців із

спортивно-оздоровчого туризму.

Література

1. Гаранин Н.И. Менеджмент туристской анимации: [учебное пособие] / И.Н.Гаранин, И.И.Булыгина. - М.: Советский спорт, 2003. - 128 с.

2. Грабовський Ю.А. Спортивний туризм: [навч. посіб.] /

Ю.А.Грабовський, О.В.Скалій, Т.В.Скалій. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 304 с.

3. Килимистий С.М. Анімація в туризмі: [навч. посіб.] /

С.М.Килимистий. - К.: Вид-во ФПУ, 2007. - 188 с.

4. Конох А.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму: [монографія] / А.П.Конох.

- Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. -456 с.

5. Сакун Л.В. Теория и практика подготовки специалистов сферы туризма в развитых странах мира: [монография] / Л.В.Сакун. -К.: МАУП, 2004. - 399 с.

6. Сеселкин А.И. Структура и содержание профессионального туристского образования / А.И.Сеселкин // Теория и практика физической культуры. - 2002. - № 11. - С. 19-24.

7. Фокін С.П. Спортивний і спортивно-оздоровчий туризм: питання термінологічного апарату / С.П. Фокін // Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія / за ред. С.С.Єрмакова. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 8. - С. 88-90.

Надійшла до редакції 24.10.2009р.

Сударева Наталия Сергеевна dgizfvs-nayka@mail.ru

Современные средства восстановления работоспособности спортсмена

Третьяк А.Н.

Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта

Аннотации:

Проведен анализ научных материалов последних лет по проблеме восстановления работоспособности спортсменов с приоритетом на интеграцию различных областей научно-спортивных знаний в едином научно-технологическом пространстве. Отстаивается идея последовательной реализации индивидуальных стратегий и тактик спортивной подготовки, жестко сориентированных на эффективную актуализацию потенциальных возможностей спортсмена и минимизацию педагогических ошибок при определении режимов тренировочных нагрузок и восстановления его работоспособности.

Ключевые слова: тренировочный процесс, нагрузка, утомление, восстановление,

средства подготовки, комплексность, функциональное состояние, индивидуальный подход, работоспособность, адаптация.

Третяк А.М. Сучасні засоби відновлення працездатності легкоатлетів.

Проведений аналіз наукових матеріалів останніх років по проблемі відновлення працездатності спортсменів з пріоритетом на інтеграцію різних областей науково-спортивних знань в єдиному науково-технологічному просторі. Відстоюється ідея послідовної реалізації індивідуальних стратегій і тактик спортивної підготовки, жорстко зорієнтованих на ефективну актуалізацію потенційних можливостей спортсмена і мінімізацію педагогічних помилок при визначенні режимів тренувальних навантажень і відновлення його працездатності.

тренувальний процес, навантаження, стомлення, відновлення, засоби підготовки, комплексність, функціональний стан, індивідуальний підхід, працездатність, адаптація.

Tretyak A. Modern facilities of renewal of capacity of athletes. The analysis of scientific materials of the last years on the problem of renewal of capacity of sportsmen with priority on integration of different regions of scientific-sporting knowledges in single scientific-technological space is conducted. The idea of successive realization of individual strategies and tactician of sporting preparation is defended, hardly orientated on effective actualization potential possibilities of sportsman and minimization of pedagogical errors at determination of the modes of the training loading and renewal of his capacity.

training process, loading, fatigue, renewal, facilities of preparation, complexity, functional state, individual approach, capacity, adaptation.

Введение.

Уровень современной системы подготовки спортсменов предполагает дальнейший рост физических и психических нагрузок, что в свою очередь будет увеличивать и степень утомления. Способность преодолевать утомление, возникающее в процессе соревновательной деятельности, в значительной степени обуславливает достижение высоких спортивных результатов [3].

Значительные нагрузки, которые переносят спортсмены, требуют интенсивного поиска средств восстановления их работоспособности в условиях оптимизации тренировочного процесса, а также при подготовке к соревнованиям и в период их проведения. Поэтому знание закономерностей развития утомления и восстановления организма спортсмена имеет важное теоретическое и практическое значение [8].

Улучшение результатов в спорте обусловлено внедрением в подготовку спортсменов научно обоснованных средств управления тренировочным процессом и восстановления организма спортсменов. В первом случае речь идет о применении нагрузок со значительными объемами и интенсивностью, увеличении участия в подготовительных и основных соревнованиях в течение года. Во втором - о широком внедрении в систему подготовки комплекса восстановительных средств, в значительной степени улучшающих спортивную работоспособность за счет повышения возможностей ведущих систем организма переносить высокоинтенсивные тренировочные и соревновательные нагрузки, а также за счет снижения травматизма и заболеваний спортсменов [3].

Таким образом, без учета современных взглядов и подходов в подготовке спортсменов уже невозможно достичь высоких результатов на международной арене. Это требует поиска более эффективных путей ин-© Третьяк А.Н., 2009

тенсификации процессов подготовки без увеличения объемов и длительности тренировочных нагрузок. Важное значение, в этом случае, отводится выбору оптимальных форм восстановления у спортсменов высокой квалификации.

Вместе с тем, можно констатировать тот факт, что в публикациях еще не нашли должного отражения решение проблем интенсификации процесса восстановления у спортсменов высокой квалификации.

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного института здоровья, физического воспитания и спорта.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - исследование интенсификации процесса восстановления у спортсменов высокой квалификации.

Задачи работы: 1. Теоретически определить основу состояния процессов утомления и восстановления организма, а также рассмотреть методы и средства восстановления и повышения работоспособности.

2. Провести анализ проявления индивидуальных особенностей спортсменов к восстановлению.

3. Проанализировать применение принципа комплексности в тренировочном процессе при восстановлении.

Результаты исследования.

Развертывание и быстрота восстановительных процессов тесно связаны с тремя группами факторов:

- особенностями тренировочных нагрузок (направленность, объем, интенсивность, продолжительность, нервно-эмоциональная напряженность и др.);

- состоянием спортсмена (пол, возраст, уровень тренированности, индивидуальные особенности и пр.);

- экологическими факторами окружающей среды.

Фазы восстановительного периода

В восстановительном периоде после тренировки различают три фазы:

- первая: в результате выполнения работы наступает утомление, работоспособность снижается, а затем постепенно возвращается к дорабочему состоянию;

- вторая: работоспособность продолжает возрастать до величин, превышающих уровень работоспособности. Наступает эффект сверхвосстановления (суперкомпенсации);

- третья: через некоторое время достигнутый уровень сверхисходного состояния работоспособности возвращается к исходному уровню до тренировки [6, 10].

Следует подчеркнуть, что в научных исследованиях установлено: процессы восстановления можно совершенствовать.

Скорость восстановления работоспособности после тренировочных нагрузок - один из основных критериев оценки тренированности человека. Спортсмены высокой квалификации отличаются от обычных людей не только высокой физической работоспособностью, но и быстрым восстановлением.

Средства восстановления в современной спортивной практике целесообразно применять в следующих основных направлениях:

1. В период соревнований для направленного воздействия на восстановительные процессы не только после выступления спортсменов, но и во время их проведения или перед началом соревнований.

2. Непосредственно в различных формах учебнотренировочного процесса для повышения уровня функциональных возможностей спортсменов, развития двигательных качеств и совершенствования технико-тактического мастерства.

В тренировочном процессе необходимо планировать восстановительные мероприятия на трех условных уровнях:

- основном;

- оперативном; \

- текущем.

Восстановительные мероприятия основного уровня направлены на нормализацию функционального состояния организма спортсменов в результате суммарной нагрузки отдельного микроцикла, а также на нормализацию процессов утомления от кумулятивного воздействия серии тренировочных нагрузок.

Оперативное восстановление функционального состояния спортсменов следует осуществлять в процессе каждого тренировочного занятия с учетом закономерностей развития и компенсации утомления в этом занятии.

Текущее восстановление направлено на обеспечение оптимального функционального состояния спортсменов в процессе или после нагрузки на отдельных занятиях в целях подготовки к очередной работе [6, 7, 8, 9].

Для повышения эффективности восстановительных мероприятий многие специалисты рекомендуют комплексное применение различных восстановительных средств. В современной системе восстановления спортсменов выделяют: педагогические, гигиенические, медико - биологические и психологические средства.

Основные направления применения педагогических средств восстановления.

- Рациональное планирование тренировочного процесса с учетом этапа подготовки, условий тренировок и соревнований, пола и возраста спортсменов, их функционального состояния, особенностей учебной и трудовой деятельности, бытовых и экологических условий.

- Оптимальная организация и программирование тренировок в макро-, мезо- и микроциклах, обеспечивающих рациональное соотношение различных видов, направленности и характера тренировочных нагрузок и их динамическое развитие.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- Правильное сочетание в тренировочном процессе общих и специальных средств подготовки.

- Рациональное сочетание тренировочных и соревновательных нагрузок с необходимыми восстановительными циклами после напряженных тренировок и соревнований.

- Рациональное сочетание в тренировочном процессе различных микроциклов: втягивающего, развивающего, ударного, восстановительного с умелым использованием облегченных микроциклов и тренировок.

- Систематическое применение тренировок в горных условиях в целях повышения спортивной работоспособности и ускорения восстановительных процессов.

- Оптимальное планирование тренировок в микроциклах с обеспечением необходимой вариативности тренировочных нагрузок, периодов пассивного и активного отдыха, применения эффективных восстановительных средств и методов.

- Обязательное использование после напряженных соревнований или соревновательного периода специальных восстановительных циклов с широким включением восстановительных средств, активного отдыха с переходом на другие виды физических упражнений и использованием благоприятных экологических факторов.

- Систематический педагогический, врачебный контроль и самоконтроль за функциональным состоянием, переносимостью тренировочных и соревновательных нагрузок и необходимая коррекция тренировочного процесса спортсменов с учетом этих данных.

- Важным педагогическим средством стимуляции восстановительных процессов является правильное построение тренировочного занятия. При этом следует соблюдать следующие основные положения:

- выполнение полноценной разминки перед тренировкой;

- выполнение упражнений для активного отдыха в интервалах между тренировочными нагрузками в одном занятии;

- использование пассивного отдыха в состоянии полного расслабления в оптимальной позе;

- выполнение упражнений в расслаблении в интервалах между тренировочными нагрузками и после

занятий;

- применение упражнений и специальных средств с целью создания положительного эмоционального фона для последующего выполнения основной тренировочной работы на более высоком уровне;

- выполнение индивидуально подобранных упражнений для заключительной части тренировки (заминки);

- после тренировки обязательно выполняются восстановительные упражнения.

ГИГИЕНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВОССТАНОВЛЕНИЯ

- оптимальные социально-гигиенические факторы микросреды, быта, учебы и трудовой деятельности спортсмена,

- рациональный суточный режим,

- личная гигиена,

- закаливание,

- специализированное питание,

- оптимальные условия проведения тренировок и соревнований,

- планирование подготовки с учетом биоритмов, психогигиены,

- отказ от вредных привычек,

- профилактика травм,

- специальные средства повышения работоспособности и восстановления,

- специализированные комплексы для быстрой адаптации в сложных условиях, реабилитационные мероприятия после травм и заболеваний.

СПЕЦИАЛЬНЫЕ ГИГИЕНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА

прежде всего, нужно отметить следующие:

- гидропроцедуры - теплый, горячий, контрастный души, различные виды ванн, восстановительное плавание;

- различные виды спортивного массажа - общий восстановительный, частный восстановительный, предварительный разминочный, гидромассаж, самомассаж;

- различные методики приема банных процедур -баня с паром, кратковременная баня, баня с контрастными водными процедурами;

- ультрафиолетовое облучение, аэроионизация и др.;

- «функциональная» цветомузыка и т.д.;

- средства общего воздействия (души, ванны, ультрафиолетовое облучение, аэроионизация и др.) оказывают немалый общеукрепляющий и восстанови тельный эффект;

- средства локального воздействия применяются при преимущественной нагрузке и утомлении определенных групп мышц [2, 3, 5].

МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВОССТАНОВЛЕНИЯ

Медико-биологические средства восстановления и

повышения работоспособности включают в себя следующие основные группы:

- фармакологические средства восстановления;

- кислородотерапию;

- теплотерапию.

Фармакологические средства в спортивной медицине применяются в следующих целях:

- для улучшения восстановительных процессов;

- после больших тренировочных и соревновательных нагрузок;

- для повышения устойчивости и сопротивляемости организма;

- для профилактики перенапряжений;

- для лечения различных заболеваний.

Они способствуют улучшению многих психофизиологических функций организма, повышению иммунитета, совершенствованию нервной и эндокринной регуляции, активизации ферментативных систем организма.

Следует особо подчеркнуть, что только врач имеет право назначать лекарственные средства! Самостоятельное их применение спортсменами совершенно недопустимо.

В целях стимуляции восстановительных процессов и повышения спортивной работоспособности применяются следующие виды кислородотерапии.

Кислородные коктейли - витаминно-питательные напитки с растворенным в них кислородом.

Гипербарическая оксигенация - дыхание кислородом или кислородными смесями под давлением, превышающим атмосферное. Для проведения гипер-барической оксигенации используют специальные барокамеры.

Тепловые процедуры (соллюкс, парафиновые, грязевые и озокеритовые аппликации, местные ванны и другие процедуры) широко применяются для быстрейшего снятия локального утомления мышц и, особенно в случаях их значительного перенапряжения.

Электросон путем воздействия электрическим током на корковые процессы оказывает успокаивающее действие, нормализует регуляцию вегетативных функций. Рекомендуется применять при нарушениях сна, возникающих при значительном переутомлении спортсменов.

Электростимуляция способствует повышению работоспособности мышц, ускорению восстановительных процессов, улучшению реабилитации после травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата спортсменов. При электростимуляции воздействие электрических импульсов вызывает титанические сокращения мышечных волокон с последующим их расслаблением, что повышает сократительную способность мышц, улучшает условия лимфо и кровотока, воздействует обезболивающе.

Следует особо отметить, что в последнее время в подготовке спортсменов стали широко применять различные адаптогены - лекарственные средства растительного и животного происхождения или синтезированные химическим путем, повышающие неспецифическую устойчивость организма к неблагоприятным воздействиям внешней среды [2, 10, 12].

В систему психологической подготовки входят не только средства собственного воздействия на поведение и деятельность спортсмена, но и методы психодиагностики, включающие изучение:

- специальных способностей;

- анализ особенностей личности;

- психодинамического статуса спортсмена;

- контроль за его текущим состоянием;

- изучение социально-психологической структуры малой группы (команды).

Психологическая подготовка представляет собой или воздействие на спортсмена со стороны тренера, психолога, других специалистов (так называемая гетерорегуляция), или самостоятельные воздействия (ауторегуляция).

Среди средств психической регуляции наиболее эффективны следующие:

1. Психолого-педагогические, основанные на воздействии словом:

- Убеждение;

- Внушение;

- деактуализациия (занижение возможностей соперников);

- формирование «внутренних опор» (создание у спортсмена уверенности в своем преимуществе по отдельным разделам подготовки);

- рационализация (объяснение спортсмену реальных механизмов неблагоприятного состояния, из которого легко виден выход);

- сублимация (вытеснение направленности мыслей спортсмена о возможном исходе соревнований и замена их установкой на определенные техникотактические действия);

- десенсибилизация (моделирование наиболее неблагоприятных ситуаций предстоящего соревнования).

2. Комплексные методы релаксации и мобилизации в форме аутогенной, психомышечной, психорегулирующей, психофизической, идеомоторной и ментальной тренировок.

3. Аппаратурные средства воздействия: использование ритмической музыки, цветомузыки, видеоизображения, фильмов со скрытыми титрами успокаивающего или мобилизирующего характера.

4. Психофизиологические воздействия: массаж, тонизирующие движения, произвольная регуляция ритма дыхания, воздействие холодом, фармпрепаратами естественного происхождения (например, элеутерококком), двигательные и мимические упражнения из группы «гимнастики чувств» [4, 10, 9, 11].

ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПРИМЕНЕНИЯ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫХ СРЕДСТВ

Стратегия и тактика применения восстановительных средств в подготовке спортсменов зависят от следующих основных факторов:

- особенностей вида спорта;

- педагогических задач на данном этапе подготовки;

- пола, возраста, спортивного стажа, функционального состояния спортсменов;

- направленности, объема и интенсивности тренировочных нагрузок;

- состояния эмоциональной сферы и психического утомления спортсменов;

- условий для тренировок и быта;

- особенностей питания;

- климатического фактора и экологической обстановки.

Выводы.

1. Сочетание процессов утомления и восстановления - физиологическая основа постоянной и долговременной адаптации организма к физическим и спортивным нагрузкам. Поэтому применение различных восстановительных средств и методов после тренировочных и соревновательных нагрузок рассматривается как неотъемлемая составная часть подготовки спортсменов.

Среди факторов, оптимизирующих подготовку спортсменов, основное место занимают различные средства и методы восстановления и повышения спортивной работоспособности. В каждом случае в процессе выбора и разработки восстановительных мероприятий необходимо учитывать основные функциональные звенья, обеспечивающие работоспособность в данном виде спорта, и конкретные, лимитирующие работу звенья данного спортсмена.

При этом:

- с одной стороны, используемое средство должно быть достаточным для обеспечения восстановительных реакций и предупреждения срыва механизмов адаптации,

- а с другой - не должно снижать эффективность тренировки, ее воздействие на скорость течения естественных восстановительных процессов.

2. В процессе разработки комплексов средств восстановления и повышения работоспособности всегда следует учитывать индивидуальные особенности спортсменов, а также генетически заложенные в их организме способности к восстановлению.

Необходимо особо подчеркнуть, что для рационального планирования тренировочных нагрузок в рамках восстановительных мероприятий всегда нужно иметь информацию об особенностях развития процессов утомления и восстановления в организме спортсменов после отдельных тренировочных занятий, а также о кумулятивном эффекте нескольких различных по направленности, характеру и величине тренировочных нагрузок в недельном тренировочном микроцикле.

3. Важно, чтобы принцип комплексности применения восстановительных средств постоянно осуществлялся во всех звеньях тренировочного процесса: макро-, мезо- и микроциклах, а также в процессе тренировочного дня.

Перспективой дальнейших исследований может быть составление комплекса восстановительных мероприятий (на основе теоретических и практических ис-

следований) для спортсменов разной квалификации.

Список литературы

1. Бальсевич В.К. Перспектива развития общей теории и технологии спортивной подготовки и физического воспитания / В.К. Бальсевич // Теор. и практ. физ. культ. - 1999. - № 4. - С. 21 - 25.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Журавлева А.И. Спортивная медицина и лечебная физкультура / А.И. Журавлева, Н.Д. Граевская - М.: Медицина, 1999. - 266с.

3. Зотов В.П. Восстановление работоспособности в спорте / В.П. Зотов. - К.: Здоров’я, 1990. - 200с.: ил.

4. Кузин В.В. Система восстановления и повышения спортивной работоспособности / В.В. Кузин, А.П. Лаптев. - М.: РГАФК,

1999. - 31с.

5. Лаптев А.П. О системе гигиенического обеспечения спортивной подготовки / А.П. Лаптев // Теор. и практ. физ. культ. - 1975. - №

3. - С. 71 - 73.

6. Матвеев Л.П.Теория и методика физической культуры / Л.П. Матвеев. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 286с.

7. Матвеев Л.П. Общая теория спорта / Л.П. Матвеев. - М.: Воениз-

дат, 1997. - 305с.

8. Моногаров В.Д. Утомление в спорте / В.Д. Моногаров. - К.: Здоров’я, 1986. - 120с.

9. Платонов В.Н. Адаптация в спорте / В.Н. Платонов. - К.: Здоровье, 1988. - 216с.

10. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В.Н. Платонов. - К.: Олимпийская литература,

1997. - 186с.

11. Родионов А. В. Психолого - педагогические методы повышения эффективности спортивной деятельности в спорте: автореф. докт. дис./ А.В. Родионов. - М., 1990. - 44с.

12. Сейфулла РД. Спортивная фармакология / РД. Сейфулла. - М.: Московская правда, 1999. - 118с.

Поступила в редакцию 24.10.2009г.

Третьяк Андрей Николаевич;

tretyak220@mail.ru

Формирование правосознания студентов профессиональных спортивных вузов

Тюрдё Н.С., Ливенцова В. А.

Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта

Аннотации:

Рассмотрены понятия правовая культура, правовое сознание и правовое воспитание. Определены их значение в процессе формирования гражданского общества и правового сознания студентов. Проанализированы программы и подходы, существующие в современном образовании. Сущностью правового воспитания студентов должно стать привитие убеждения ценностного потенциала права, правопорядка, правоотношений, правового регулирования, правосознания. Необходимо учитывать тесную связь всех правовых явлений с общезначимыми ценностями и идеалами общества.

Ключевые слова:

правовая, культура, правосознание, гражданское, общество, государство.

Тюрдьо Н.С., Лівенцова В.А. Формування правосвідомості студентів професійних спортивних Вузів. Розглянуто поняття правова культура, правова свідомість і правове виховання. Визначено їхнє значення в процесі формування цивільного суспільства і правової свідомості студентів. Проаналізовано програми і підходи , що існують у сучасній освіті. Сутністю правового виховання студентів повинне стати прищеплювання переконання ціннісного потенціалу права, правопорядку, правовідносин, правового регулювання, правосвідомості. Необхідно враховувати тісний зв'язок всіх правових явищ із загальнозначущими цінностями та ідеалами суспільства.

правова, культура, правосвідомість, цивільне, суспільство, держава.

Tyurdyo N.S., Liventsova V.A. Formation of professional sport university students’ legal mind. Concepts legal crop, legal consciousness and legal education are construed. Are defined their importance during formation of the civil society and legal consciousness of students. Programs and the approaches existing in the modern education are analysed. An essence of legal education of students should become inculcation of inclining of a valuable potential of the right, the law order, legal relations, legal regulation, the legal conscience. It is necessary to take into account close connection of all legal phenomena with valid worth and ideals of the society.

legal, culture, legal mind, civil, society, state.

Введение.

Молодое подрастающее поколение - основа и будущее государства. Сегодня система образования постоянно видоизменяется, пытаясь соответствовать современному состоянию общественности, дополняется школьная программа. Перед высшими учебными заведениями ставятся новые задачи при подготовке будущих специалистов. Одной из таких задач является формирование личности, которая осознаёт важность знания закона и правовая культура уже должна являться образом мышления для «нового человека». Существует достаточное количество учебного материала правоведческого характера: учебники Иванова

В.М. «История государства и права», Шпиталенко Г. А. “Основы правоведения”, Самолюка В. “Основы правоведения”. В работах освещены темы, которые изучаются в курсе “Основы правоведения”, на основании утверждённой Министерством образования и науки Украины программы для студентов высших учебных заведений неюридических специальностей [2, 5, 6]. Учебники Шпиталенко Г.А. и Самолюка В. подают материал с учётом изменений, внесённых в систему законодательства Украины и связанных с принятием новых нормативно-правовых актов [5, 6]. Несмотря на большой выбор учебного материала, проблема развития правосознания студентов спортивных факультетов остаётся и требует поиска более совершенных подходов практической направленности обучения. Эта проблема в системе образования отображена в работах как украинских, так и зарубежных исследователей [1, 3]. Авторы статей анализируют разные способы решения проблемы правового и нравственного воспитания студентов неюридических факультетов [2, 3].

Вместе с тем, остается не полностью решенной проблема формирования современной личности, готовой опираясь на знания закона и права, отстаивать

свою гражданскую позицию.

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного института здоровья, физического воспитания и спорта.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель работы - определить значение правовой культуры в процессе формирования современного украинского гражданина.

Задачи исследования:

Дать анализ современного состояния правового сознания и правовой культуры студентов спортивных факультетов.

Выделить новые возможности для формирования правового сознания студентов профессиональных спортивных Вузов.

Результаты исследования.

Прежде всего, для решения поставленной проблемы нам бы хотелось дать определения «правовая культура», «правовое сознание», так как они являются основой нашего исследования. Существует масса различных подходов к определению понятия «правовая культура». Правовая культура рассматривается как «определенное качественное состояние правовой ипостаси общественного бытия, сущностные характеристики которого выражаются в уровне развития правотворческой, особенно законодательной, деятельности, степени совершенства системы правовых норм, уровне развития правосознания отдельной личности и общества, степень воплощения в законодательство и провоприменительную практику прав и свобод человека и гражданина, их обеспеченности и защищенности со стороны государства, степени взаимной ответственности государства и личности, наличия, места и роли гражданского общества в данном государстве и в целом ряде других показателей»[4].

В более широком смысле культура вообще это всё что создано человеком, право так же является продуктом деятельности человека, для того, что бы вычле-

нить правовую культуру из всего комплекса культурной жизни, достаточно определить сферу творческой деятельности, порождающую её. «Правовая культура есть процесс и результат творчества человека в сфере права, характеризующейся созданием и утверждением правовых ценностей», — пишет один из исследователей в области правовой культуры Тодоров И. Я. и это определение в полной мере отражает суть правой культуры [6].

Зародилась правовая культуры общества, когда, собственно, зародилось право, а именно в период перехода от присваивающего хозяйства к производящему, то есть в эпоху «неолитической революции» [2,6]. В ходе развития личности формировались основные правовые понятия и категории, принципы права и правосудия и другие понятия, необходимые для развития правовой системы, зарождающейся государственности. Одновременно с этим процессом, формированием правовой культуры общества, человек переосмысливает ценности и таким образом формируется правовая культура личности. Правовая культура личности - это уровень овладения правом в своей деятельности, а так же уровень правосознании индивида, то есть совокупность его представлений, взглядов, чувств, в которых выражено отношение к действующему праву. Из этого следует, что «правовая культура» имеет два основных значения: правовая культура общества и правовая культура личности. Любые исследования правовой культуры ориентированы на анализ хотя и различных, но естественно предполагающих друг друга объектов

— правовой культуры личности и правовой культуры всего общества, такое разграничение важнейший методологический принцип [1].

Правовая культура является неотъемлемой частью общей культуры народа, она определяет его менталитет и уровень развития государства и общества в целом [4]. Развитие правовой культуры комплексная проблема, которая связана с развитием политической, нравственной, моральной культурой, а также имеет своё отображение в системе современного образования. Общей задачей, которая объединяет эти виды культурного развития личности, является создание морально-правового климата в обществе, который гарантирует реальную свободу поведения личности, которая осознаёт свою ответственность перед обществом, обеспечивающем её права, социальную защищённость, уважение её достоинства. Государство, где общество обладает высоким уровнем правовой культуры, ставит человека в центр экономических, социальных, политических, культурных процессов. Правовое государство, где законодательная система работает на практике, способствует развитию правового сознания гражданина, созданием соответствующего климата, где личность чувствует свою защищённость, и опирается на закон, который гарантирует права гражданина и в тоже время налагает определённые обязанности перед государством и обществом.

Одной из задач образования является - развитие правового сознания, которое необходимо для развития правовой культуры. Уровень развития правового сознания характеризует уровень развития

правовой культуры общества. Правовое воспитание - целенаправленная деятельность по передаче достигнутого уровня правовой культуры, правового опыта поколений, а также идеалов и ценностей правосознания. Правовое обучение и правовое воспитание - неотъемлемые составляющие системы современного образования. Необходимо активизировать ценностно-мировоззренческие элементы в структуре правосознания для правового воспитания и когнитивно-рациональные для обучения. Исследователи сходятся на мнении, что уровень правовой культуры современного украинца остаётся на очень низком уровне. При этом выдвигается тезис о безуспешности или торможении построения правого государства, так как у большинства граждан по прежнему не сформировано правовое сознание, они не знают своих прав и обязанностей, а правосознание «знающих» граждан и элиты оперирует по большей части псевдоправовыми категориями [1,3]. В этой связи надежды возлагаются на позитивное развитие правосознания и оформление правовой культуры. Взаимосвязь «государство-личность» показывает, что формирование правового государства и правовой личности процесс не односторонний, в чём и заключается основная проблема. Развитие правового государства «тормозит» общество лишённое правовой культуры, в свою очередь современное украинское государство не может обеспечить достойную правовую защиту своим гражданам и не работает над программами, способствующими развитию правового сознания личности. Право в системе образования на словах занимает важное место, а на практике положительные изменения минимальны, что соответственно сказывается на уровне правовой культуры молодого гражданина, ученика или студента неюридического Вуза, формировании представлений

о его правах и обязанностях. Часто наши граждане, сталкиваясь с повседневными проблемами, чувствуют свою незащищённость, которая, с одной стороны основывается на его собственном незнании законов и на отсутствии какого либо правового опыта (ясно, что не каждый обычный гражданин знает наизусть закон или поправку к нему, но и не каждый захочет, ознакомится с правовой основой того или иного дела, обычный украинский гражданин просто принимает всю «несправедливость»), а с другой стороны на несовершенной системе законодательства нашей страны. То что гарантирует закон и конституция не всегда имеет практическое продолжение, а иногда одна статья закона отменяет другую статью закона, и чтобы доказать свою правоту нужно вступить на путь «изматывающей» борьбы. Хотя, в свою очередь законодательную базу и конституцию принимают граждане страны, поэтому личность-гражданин является более важным компонентом в системе «государство-личность», государство формируют «личности».

В обыденных дискуссиях о проблеме правовой культуры зачастую можно столкнуться с высказыванием о том, что правовая культура в Украине отсутствует, что правовая культура присуща только обществу с развитым правовым государством.

Согласиться с этим с позиции науки нельзя. Право-

вая культура, как уже отмечалось ранее, не есть нечто обособленное, она, являясь частью культуры в целом, органично переплетена с последней, и, следовательно, в той или иной степени присуща как обществу в целом, так и отдельным индивидам. Исследователь Левитан К.М. отмечает, что «ни в одном из многочисленных исследований разных возрастных групп, включая подростков, не было обнаружено ни одного испытуемого, который не имел бы определённых правовых представлений, оценочных отношений к явлениям правовой жизни и т. п.»[4].

Левитан К. М. так же пишет: «Усвоение правовых ценностей, правовых норм, стандартов правового поведения идёт в течение всей жизни. Даже в самом раннем возрасте человек „с молоком матери“ впитывает первые элементы правовой культуры. Он приобретает навыки и усваивает стандарты нормативного поведения, получает первые юридические представления из сказок, в ролевых играх приобретает понятия о функциях права и его представителей и постепенно формирует хотя и примитивную, детскую, но собственную картину правовой жизни [4]. С возрастом, по мере расширения круга общения, усложнения деятельности и выполняемых ролей происходят интенсивное обогащение и развитие этой, равно как и иных, сфер сознания.

Исследователи отмечают, что большинство граждан Украины «понимают» право только как средство принуждения, орудие наказания [1]. В известной мере такое представление формируется под влиянием средств массовой информации, которые сейчас освещают больше уголовное права, также в произведениях, затрагивающих те или иные аспекты права, преобладают детективные истории, посвященные главным образом уголовно-правовой проблематике. Действительно, одной из главных задач права - помогать обществу ограждать себя от людей, посягающих на основы его жизни, нарушающих права граждан, мешающих своим противоправным поведением поддерживать в обществе порядок. Однако главным, по-прежнему остаётся создание такой правовой атмосферы в молодом украинском государстве, где право выполняло бы регулятивную функцию, где бы существовала четкая регламентация юридических обязанностей, порядка их реализации и исполнения, указание на средства защиты прав от возможных нарушений, а также на меры поощрения, применяемые в случае добросовестного исполнения своих обязанностей, - вот далеко не полный перечень правовых средств, с помощью которых достигаются организованность и порядок в общественной жизни, и именно это составляет основу правовой культуры в нашем обществе. Если бы все добросовестно выполняли установленные юридическими нормами требования, применение мер государственного принуждения было бы излишним. Курс правоведения для студентов профессиональных спортивных Вузов призвано воспитать студента с активной гражданской позицией и сложившейся правовой культурой. Будущие спортсмены как никто нуждаются в знаниях правоведческого характера, это связано с подписанием контрактов, тренерской работой.

Мы считаем, повышение общего уровня правовой подготовки студентов неюридических факультетов, в том числе спортивных во многом зависит от характера преподавания курса «Правоведения», необходимо увязать его содержание с основами правовых знаний, полученных в школе, а также улучшить методику преподавания. Курс часто носит абстрактный характер, изучение правовых вопросов по существу недостаточно для формирования правового сознания, студенту спортивного факультета даются основы знаний по всем отраслям права в традиционном стиле [2,5,6,7]. Студент должен усвоить понятие системы права, его важнейшие отрасли и институты, уметь пользоваться основными правовыми документами, применять их на практике. Вместе с тем, следует найти оптимальное сочетание необходимого минимума знаний, которое должно быть у студента в области права, которым он мог бы пользоваться на практике, и специальные знания, которые помогали бы ему в профессиональной спортивной деятельности. Однако помимо теоретико-практических знаний у студента должна формироваться активная правовая позиция, а для этого по нашему мнению необходимо приблизить его к правовым реалиям, дать возможность присутствовать на судебных заседаниях, а также ближе познакомится с работой юридических и нотариальных организаций, приглашать работников правовой системы на семинарские занятия. Студенты должны иметь возможность ознакомится с примерами различных правовых документов: договор аренды жилого и нежилого помещения, брачный контракт, трудовой договор, договор купли-продажи квартиры, исковое заявление. Кроме того, их необходимо ознакомить с типичными ошибками при составлении таких правовых документов. На практических занятиям можно также использовать аудио и видео записи судебных заседаний. Молодые люди также должны знать структуру судебной и исполнительной власти, поэтому вопросы сотрудничества Вуза с органами власти должны быть решены на более официальном уровне и практические занятия с привлечением практикующих юристов должны быть неотъемлемой частью программы курса.

Выводы.

Предстоит кропотливая и долгая работа по формированию гражданского общества и общественного человека, в котором в ряду общечеловеческих ценностей свое надлежащее место заняли бы ценности правовые. В нынешний период, когда еще не до конца осмыслены идеалы правового государства, не всегда осуществляется надзор за выполнением законов и правовых актов, особенно важно воспитать небезразличное поколение молодёжи, которое хотело и могло бы отстаивать свою правоту. Сущностью правового воспитания студентов профессиональных спортивных Вузов должно стать привитие убеждения ценностного потенциала права, правопорядка, правоотношений, правового регулирования, правосознания. Такие общечеловеческие ценности и извечные идеалы человечества, как свобода, равенство, добро, честь, правда, справедливость, гуманизм, рассматриваются чаще всего в общесоциальном, политическом,

нравственном, мировоззренческом, философско-

социологическом отношениях, и очень редко затрагивается их правовой аспект, необходимо учитывать тесную связь всех правовых явлений с общезначимыми ценностями и идеалами общества.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем воспитания студентов профессиональных спортивных Вузов и формирования жизненных ценностей в условиях модернизации общества.

Литература

1. Дыбовская Н.В. Правовая педагогика: Актуальные проблемы /

Н.В. Дыбовская, В.Н. Бурлаков. // Правоведение. - 1989. - N 2.

- С. 64 - 67.

2. Іванов В. М. Історія держави і права України / В. М. Іванов. -К.:МАУП, 2002. - 264 с.

3. Кашанина, Т. В. Особенности преподавания советского права в неюридических вузах /Т. В. Кашанина // Правоведение. - 1983.

- N 4. - С. 65 - 62.

4. Левитан К. М. Юридическая педагогика: учебник / К. М. Левитан. - М.: Норма, 2008. - 432 с.

5. Самолюк В., Філіпєв A. Основи правознавства: навчальний посібник / В. Самолюк, A. Філіпєв.- Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2006. - 253 с.

6. Тодоров И.Я. Основы государства и права / И.Я. Тодоров. - Донецк: Центр підготовки абитуриентов, 1997.-255с.

7. Шпиталенко ГА. Основи правознавства: навчальний посібник / Г. A. Шпиталенко, Р.Б. Шпиталенко. - К.: Каравела, 2006. -376с.

8. Современные методы преподавания правоведения в вузе / НА. Багрова (доступна с сайта http://www.t.2).

Поступила в редакцию 24.10.2009г.

Тюрде Наталья Сергеевна Ливенцова Виктория Aнатольевна dgizfvs-nayka@mail.ru

Лидерство в спорте

Федорова О.В., Фоминова Е.Н.

Донецкий государственный университет управления

Аннотации:

Спортивная команда выступает не только как объект управления, но и как субъект деятельности. В этом качестве команда может выступать, если она будет внутренне организована и обладать определенной степенью интеграции. Поэтому интересно, как группа организуется, кто берет на себя функции руководства, насколько они эффективны. В результате самоорганизации в группе устанавливаются отношения доминирования и подчинения, влияния и следования. Эти отношения и характеризуют лидерство.

Ключевые слова: спорт, лидерские качества, команда, тренер.

Федорова О.В., Фомінова О. М. Лідерство в спорті. Спортивна команда виступає не лише як об'єкт управління, але і як суб'єкт діяльності. У цій якості команда може виступати, якщо вона буде внутрішньо організована і володіти певною мірою інтеграції. Тому цікаво, як група організовується, хто бере на себе функції керівництва, наскільки вони ефективні. В результаті самоорганізації в групі встановлюються стосунки домінування і підпорядкування, впливу і дотримання. Ці стосунки і характеризують лідерство.

спорт, лідерські якості, команда, тренер.

Fedorova O.V., Fominova O. M. Leadership in sports. The sports team acts as object of management and as the subject of activity. In this quality the team can act with domestic organized and to have determined scale of integration. Therefore it is interesting: as the group will be organized, who incurs functions of a management as far as they are efficient. As a result of self-organizing in group relations of prevalence and subordination, effect and following are established. These relations also characterize leadership.

sports, leader qualities, team, the trainer.

Введение.

Спортивная деятельность носит коллективный характер, протекает и подготавливается в присутствии других людей и при их участии. Спортивная команда представляет собой коллектив со своими психологическими особенностями, в котором между спортсменами складываются определенные отношения.

Создать хороший социально-психологический климат в спортивном коллективе, подобрать команду так, чтобы все ее члены не только успешно взаимодействовали на поле, площадке, но и гармонировали между собой как личности, построить правильные взаимоотношения в коллективе — большое искусство и большой педагогический труд.

На формирование взаимоотношений между спортсменами в спортивной команде влияет воздействие объективных и субъективных факторов, а также роль социально-психологических факторов. Одним из таких факторов является социально-психологический феномен лидерства.

Изучение феномена лидерства началось в начале 20 века. Ряд ученых-психологов внесли огромный вклад в изучение данного явления. Так начали формироваться концепции происхождения лидерства: «теория черт» - значительный вклад в развитие этой теории внесли американские ученые К. Бэрд и Р. Стог-дилл, которые пытались определить набор качеств необходимых лидеру [4, 5].

Кроме разработки концепций лидерства ученые исследовали стили лидерства. Американские ученые К. Левин, Р. Липпит, Р. Уайт провели ряд экспериментов, в результате которых было выделено 3 основных стиля лидерства - авторитарного, демократического и либерального, которые стали традиционные для социальной психологии.

Лидерство - искусство влияния на людей, вдохновения их на то, чтобы они по доброй воле стремились достичь неких целей [3].

Лидер — это человек, который объединяет, направляет действия всей группы, принимающей и поддерживающей его действия. Это человек, за которым группа людей признает право принимать решения в значимых для нее ситуациях, т. е. наиболее авторитет© Федорова О.В., Фоминова Е.Н., 2009

ная личность, реально играющая центральную роль в организации совместной деятельности и регулировании взаимоотношений в этой группе [1, 3].

Люди следуют за лидером, прежде всего потому, что он в состоянии предложить им (хотя и не всегда реально дать) средства для удовлетворения их важнейших потребностей, указать нужное направление деятельности.

Перед спортивной группой как формальной организацией с момента ее возникновения стоят конкретные и четкие задачи, на выполнение которых нацелены как тренер, так и весь коллектив.

Деятельность по выполнению поставленных задач заставляет тренера и рядовых членов команды взаимодействовать, кооперировать свои усилия, искать и устанавливать личные, деловые (формальные) контакты, которые являются первым и основным условием возникновения формальных (деловых) отношений. «...В ходе этого процесса (общения) устанавливаются, сохраняются и изменяются отношения между участниками совместной деятельности» [2].

В процессе формализованных совместных действий, благодаря личным контактам и общению делового характера, постепенно возникают контакты и связи, окрашенные эмоциями, симпатиями, взаимным интересом друг к другу, т. е. возникают неформальные отношения.

Возникновение и формирование межличностных отношений в спортивных коллективах происходят в соответствии с общими закономерностями формальных организаций и проходят сложный, но всегда однонаправленный путь, который можно разбить на несколько этапов:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

-возникновение потребности и ее осознание; -превращение потребности в стойкий интерес к той или иной деятельности, способной удовлетворить возникшую потребность;

-сравнение и оценка своих возможностей, способностей с требованиями той деятельности, в которой надлежит принять участие для удовлетворения потребностей;

-формирование мотива поведения, направленного на поиск деятельности, способной удовлетворить возникшую потребность;

Поверхностное наблюдение за спортивной группой нередко наводит на мысль о том, что все ее члены равны между собой. Действительно, для таких рассуждений есть основания: члены группы или команды зачастую бывают приблизительно одного и того же возраста, уровня профессионального мастерства, имеют одинаковый стаж занятий спортом, занимаются у одного и того же тренера, несут одинаковую ответственность за выполнение поставленной задачи и т. д.

И все-таки, несмотря на это, равенства в положении, которое занимает каждый из членов группы в ее иерархической структуре, нет. Этого равенства и не может быть, так как все члены группы выполняют хотя и однородную деятельность, но по-разному, в зависимости от отношения к ней, способностей, личностных качеств, ситуации и т. д. В результате деятельности происходят самооценка и взаимооцен-ка поступков и успешности действий, позволяющие каждому сравнить себя с другими членами, отвести каждому, в том числе и себе, место в группе, мысленно построить свою иерархическую структуру команды, определить статус каждого ее члена.

Ряд исследований, проведенных в спортивных командах, позволили установить, что в них есть лица, пользующиеся значительно большими симпатиями, уважением и авторитетом у своих товарищей, нежели кто-либо другой. Это лидеры команды [3].

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного университета управления.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Предметом исследования являются особенности проявления лидерских качеств студентов-спортсменов баскетболистов ДонГУУ.

Задачи исследования:

1. Проанализировать литературу по данной проблеме.

2. Подобрать методики исследования.

3. Сформировать контрольную группу.

4. Выявить особенности проявления лидерских качеств.

Объектом нашего исследования стала группа из 10 человек. Возраст в группе варьируется от 17 до 22 лет. Спортивный стаж спортсменов составляет от 2 до 8 лет. В данном составе группа тренируется на протяжении 6 месяцев. 5 человек из группы тренируются вместе на протяжении 2,5 лет.

Мы предположили, что основные лидерские качества подтверждаются преобладанием тенденций независимости, общительности, принятие «борьбы». Для выявления этих тенденций была использована методика Р-сортировка. Она позволила нам изучить

представление испытуемого о себе и исследовать данные на основе шести тенденций поведение человека в группе. Испытуемым была, предложена анкета из 60 вопросов и предлагалось ознакомиться с утверждениями и ответить «да», если оно соответствует его представлению о себе, или «нет», если оно противоречит его представлению.

Для подтверждения своих данных была использована социометрический тест. Эта методика позволяет определить положение испытуемых в системе межличностных отношений той группы, к которой они принадлежат.

Результаты исследования.

Анализ психодиагностических данных с помощью методики Р-сортировка мы изучили представление испытуемых о себе и провели анализ 6 тенденций поведения. Полученные результаты были занесены в таблицу 1.

Мы предположили, что основные лидерские качества подтверждаются преобладанием тенденций независимости, общительности, принятие «борьбы». Суммировав балы по этим тенденциям, мы получили. Полученные результаты были занесены в таблицу 2.

Исходя, из этих данных можно сделать вывод, что Приходько А., Пастухов И., Тюпа Д. имеют большую склонность к проявлению лидерских качеств, чем остальные. Группа Квитницкий С., Черненко Р., Ша-рангович Д., Устинов Д. также имеют достаточно высокие показатели к проявлению лидерских качеств.

Далее мы сопоставили данные Р-сортировки с данными социометрии. С помощью социометрии мы диагностировали эмоциональные связи, т.е. взаимные симпатии между членами группы и решили следующие задачи: а) измерили степень сплоченности-разобщенности в группе; б) выявили соотносительного авторитета членов группы по признакам симпатии-антипатиии (лидеры, звезды, отвергнутые). Полученные результаты были занесены в таблицу 3.

На основе этих результатов нам удалось выявить эмоционального лидера группы - Черненко Р. Группа Мащенко А., Сороколат Д., Манишин А., Устинов Д. также занимают лидирующее положение по отношению к остальным членам группы. По второму критерию, который направлен на выявление инструментального лидера видно, что в команде нет признанных лидеров в деловых отношениях.

Соотнесем данные Р-сортировки и социометрии. Мы выяснили реальную возможность проявления лидерских качеств в данной группе. Черненко Р. имеет средние потенциальные возможности, однако явля-

Таблица 1. Результаты исследования

№ Ф. И. О. зависимость- независимость Общительность- необщительность Принятие борьбы-избежание борьбы

1 Мащенко А. 13-7 12-8 6-14

2 Приходько А. 10-10 11-9 12-8

3 Квитницкий С. 7-13 10-10 9-11

4 Сороколат Д. 13-7 14-6 7-13

5 Черненко Р. 7-13 11-9 8-12

6 Шарангович Д. 11-9 13-7 10-10

7 Пастухов И. 11-9 14-6 11-9

8 Манишин А. 10-10 7-13 8-12

9 Устинов Д. 10-10 11-9 11-9

10 Тюпа Д. 12-8 15-5 10-10

Результаты исследования

№ Ф. И. О. Суммарный балл по тенденциям независимости, общительности, принятия борьбы

1 Мащенко А. 25

2 Приходько А. 33

3 Квитницкий С. 32

4 Сороколат Д. 28

5 Черненко Р. 32

6 Шарангович Д. 32

7 Пастухов И. 34

8 Манишин А. 25

9 Устинов Д. 32

10 Тюпа Д. 33

Таблица 3

Результаты исследования

№ Ф. И. О. Статус по первому критерию Статуспо второму критерию

1 Мащенко А. предпочитаемый предпочитаемый

2 Приходько А. принятый предпочитаемый

3 Квитницкий С. принятый предпочитаемый

4 Сороколат Д. предпочитаемый предпочитаемый

5 Черненко Р. звезда предпочитаемый

6 Шарангович Д. принятый предпочитаемый

7 Пастухов И. принятый принятый

8 Манишин А. предпочитаемый предпочитаемый

9 Устинов Д. предпочитаемый принятый

10 Тюпа Д. предпочитаемый предпочитаемый

ется «звездой» в команде. В команде не использован лидерский потенциал 3 человек. Обладая высоким уровнем лидерских качеств, Пастухов И., Приходько

А., Тюпа Д. не имеют возможности их проявления в данной группе. Поэтому с этой группой тренер должен учитывать дифференциацию лидерских ролей.

Выводы.

В ходе нашего исследования мы изучили взаимоотношения в спортивной команде баскетболистов. Было выявлено ряд интересных особенностей. В исследуемой нами группе не используется лидерский потенциал 3 человек. Обладая высоким уровнем лидерских качеств, они не используют его в данной группе.

В свою очередь, человек обладающий средним уровнем лидерских качеств, является эмоциональным лидером. В тоже время в группе нет признанного лидера в деловых отношениях. Почему так происходит? Вполне вероятно, что такая ситуация в группе складывается под влиянием социально-психологических условий, происходящих внутри коллектива. Возможно, тренеру необходимо создать такие благоприятные условия, что бы возникла возможность проявления лидерских качеств. Сталкиваясь с подобными ситуациями в своей работе, тренер должен учитывать дифференциацию лидерских ролей. Зная признанного эмоционального лидера, тренер в своей деятельности может возлагать на него такие задачи как предупреждение и профилактика межличностных конфликтов, в организации досуга, проведении общественных мероприятий.

Современный уровень спортивных достижений настолько высок, что правомерно встает вопрос о пределе человеческих возможностей, обуславливающих эти достижения. Поиск ответа на этот вопрос может идти различными путями, один из них - выяснить и использовать психические резервы спортсмена. Социально-психологические резервы предполагают исследование не столько личностных, скрытых возможностей, сколько изучение групповых, коллективных феноменов.

Лидерство, как один из групповых, или командных, феноменов можно анализировать в плане резервных возможностей спортивной команды.

В любой группе всегда появляется человек или небольшой круг людей, становящихся лидерами. В настоящее время в социальной психологии сформировалось ряд концепций, рассматривающих теорию происхождения лидерства - теория «черт лидерства», «ситуационная теория лидерства», «синтетическая теория лидерства»; выявлены 3 основных стиля лидерства - демократический, автократический и либеральный; в спортивной команде лидер может выполнять различные функции и в связи с этим принято дифференцировать лидерские роли - роль инструментального (делового) лидера и роль экспрессивного (эмоционального) лидера.

В ходе исследования возникли вопросы: 1. Почему некоторые члены группы не могут проявить свой потенциал лидерских качеств в данной группе? 2. Как должен тренер учитывать дифференциацию лидерских ролей в своей деятельности? Однако использованные нами методики исследования были недостаточны для того, что бы ответить на возникшие в ходе исследования вопросы. Это дало нам новую почву для научно-исследовательской деятельности и будет рассмотрено нами в дальнейшем.

Список литературы.

1. Моргулец Л. Методы социально-психологической диагностики личности / Л. Моргулец. - Л., 1990. - 200с.

2. Берн Эрик. Лидер и группа. О структуре и динамике орг. групп. (Пер. с англ. А.А.Грузберга) / Берн Эрик. Екатеринбург ЛИТУР,

2000. - 317 с.

3. Топышев О. П. Теория и практика лидерства в спортивной команде / О.П. Топышев // Сборник трудов ученых РГАФК. - М.

- 2000. - С.144-149.

4. Уэйнберг РС., Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры / РС. Уэйнберг, Д. Гоулд. - Киев: Олимпийская литература, 1998. - 335 с.

5. Спортивная психология в трудах отечественных специалистов Спб.: Питер Принт, 2002. - 380 с.

Поступила в редакцию 24.09.2009г. Федорова Ольга Владимировна Фоминова Елена Николаевна dgizfvs-nayka@mail.ru

Государственное тестирование - один из инструментальных методов оптимизации учебного процесса в физическом воспитании

Харлампов Г.А., Черепахин Г.А., Беликов Р.А., Мирошниченко В.В.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского Донецкий государственный университет управления

Аннотации:

Приводится исследование уровня физической подготовленности студентов ММ курсов. Проведено тестирование показателей физических качеств у студенческой молодежи с использованием методики государственного тестирования. На основании анализа полученных результатов, выявлены физические качества, имеющие отстающие показатели в различные годы обучения отдельно для девушек и юношей. Намечены пути улучшения показателей уровня физической подготовленности студентов.

Ключевые слова: тесты, уровень физической подготовленности, здоровье, физические качества.

Харлампов Г.А., Черепахін Г.А., Бєлі-ков Р.А., Мірошніченко В.В. Державне тестування - один із інструментальних методів оптимізації навчального процесу з фізичного виховання. Проведене дослідження рівня фізичної підготовленості студентів І-ІІІ курсів. Проведене тестування показників фізичних якостей студентської молоді з використанням методики державного тестування. На основі аналізу даних, що отримані окремо для дівчат та юнаків, знайдені фізичні якості, які відстають за показникам у навчальні роки. Розроблені шляхи поліпшення показників рівня фізичної підготовленості студентів.

тести, рівень фізичної підготовленості, фізичні якості.

Kharlampov G. A., Cherepakhin G. A., Belikov R. A., Miroshnichenko V. V. State testing as one of instrumental methods of optimizing the academic process in physical training. Research of a level of physical readiness of students I-III of rates is reconciled. Testing parameters of physical qualities at students is conducted. The procedure of state testing was used. Physical qualities are revealed. Losing parameters separately for girls and young men are presented to different grade levels. Ways of improving of parameters of a level of physical readiness of students are scheduled.

tests, level of physical strength, health, physical qualities.

Введение.

В последние годы в Украине особенно остро стало заметенным резкое снижение уровня государственной заботы о здоровье нации. Состояние сферы воспитания здорового поколения постепенно утратило свои былые позиции. Неаргументированное регулирование физических нагрузок через внедрение государственных тестов в учебных заведениях, низкий уровень медицинского освидетельствования школьников, снижение качества подготовки специалистов и ряд других факторов приводит к печальным последствиям. Такое отношение к здоровью школьников и подрастающего поколения в целом недопустимо по следующим причинам [2, 3]:

1. Оценка физического состояния человека в любой стране должны существовать на основе научнообоснованных комплексов, норм и методов определения показателей физического развития с учетом различных факторов.

2. Отсутствие единой системы оценки уровня физической подготовленности граждан страны ещё более усугубляет информацию о здоровье населения и о путях выхода из кризиса в сфере воспитания здорового поколения. Не случайно, за рубежом для объективной оценки физической подготовленности используются комплексные методы контроля [5], аналогичные государственному тестированию, действовавшему в нашей стране на протяжении более 13 лет.

Переход высшей школы Украины на кредитномодульную систему обучения предполагает постоянную корректировку организации учебного процесса по физическому воспитанию, что возможно только при объективном контроле за уровнем физической подготовленности студентов. Для этого используется

В.В., 2009

единая система государственного тестирования населения в качестве инструментального метода в научных исследованиях.

Современное состояние уровня здоровья студентов, имеющее тенденцию к его снижению, требует поиска новых форм и методов физического воспитания в высших учебных заведения. Эти проблемы остаются актуальными и своевременными в контексте оценки здоровья населения органами управления образованием.

Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного университета управления.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель исследований - поиск более совершенных способов оценки физической подготовленности студентов и организации занятий о физическому воспитанию.

Для достижения цели решались следующие задачи:

1. Провести сравнительный анализ показателей физической подготовленности студентов по годам обучения;

2. Выявить отстающие показатели физических качеств у студентов;

3. Наметить пути улучшения уровня показателей уровня физической подготовленности (УФП).

Результаты исследований.

Исследование проводилось с использованием методики государственного тестирования в качестве инструментального метода оценки уровня физической подготовленности студентов 17-19 летнего возраста. Исследования проводились в учебных группах 1-Ш курсов (основное отделение) Донецкого государственного университета управления. Учебный процесс по физическому воспитанию проводится на 1-1У курсах по 2 часа в неделю.

Тестирование проводилось в два дня по полной

программе (8 тестов) в соревновательной обстановке. Прием нормативов осуществлялся бригадами судей, составленными из опытных преподавателей, под руководством главного судьи, утвержденного приказом ректора. Общее количество тестируемых составило 1230 студентов, из которых 872 девушки и 358 - юноши. Распределение тестируемых по курсам представлено в таблице:

Таблица

Анализ среднего УФП студенческой молодежи показывает идентичность показателей для всех исследуемых курсов (рис. 1), причем по сравнению с первым курсом - ухудшаются.

Эта же тенденция прослеживается среди девушек (рис. 2) и юношей (рис. 3). Однако у девушек УФП низких показателей (60% и более) существенно отличается от юношей (30-40%). Следует отметить у юно-

шей высокий процент среднего уровня физической подготовленности и достаточно высокий показатель УФП - выше среднего. В этом плане интересны результаты тестирования группы студентов (24 человека) I - IV курсов, занимающихся в секции дзюдо 3 раза в неделю. Уровень физической подготовленности этих студентов составил: 50% - высокий; 37,5% - выше среднего; 12,5% - средний.

Исследование составляющих УФП по физическим качествам силы (сила рук), силы ног (прыжок в длину с места), силы мышц пресса (пресс), быстроты, ловкости, гибкости и выносливости, проводилось с целью выявления слабых и сильных сторон физических качеств у студентов разного возраста.

Пятибалльная шкала оценок, совпадающая с оценками государственного тестирования, переведена в шкалу: отличный, хороший, средний, низкий и плохой результаты.

Сравнительный анализ силы рук у девушек по диаграмме на рисунке 4, показывает неизменность результатов от возраста участниц, причем более 50% из них имеют низкий или плохой показатель. В то же время

Распределение студентов по курсам

Курс Девушки Юноши Всего

1 388 3 522

II 321 140 461

111 163 84 247

200

0150

ш

I—

ш100

!Т

О 50

0

32,5%

13,4'

1,7%

33,7% 36,3%

29,3%|

18,6%

8,7%

1,3%

24,1%

32%

12,1

2,4%

34,8%

118,6%

_______

□ Высокий уровень

□ Выше среднего

□ Средний

□ Ниже среднего

□ Низкий уровень

I II III КУРС

Рис. 1. Средний уровень физической подготовленности студентов.

160 140 §120 £5100 £ 80 I 60

§ 40 20 0

31% 8,2% 0,3% 38,7% 1,6% 25,2% 3,7% г 43,3% 27,4% п 4 28,2% 9,8% 1,8%Г 1,7% 18,4%

I I II КУРС

□ Высокий уровень |-| Выше среднего |-| Средний |-| Ниже среднего п Низкий уровень

Рис. 2. Уровень физической подготовленности студентов (девушки).

60

50

О

“40

ш30

!Т

Ц20

°10

0

28,4%

6%

36,3%

19,4% 9,7%

20%

I

39%

21,4%

116,4%

1 16,7%

3,6%

I______ ^

39,3% 21,4% 19,1%

I

КУРС

|-| Высокий уровень |-| Выше среднего |-| Средний |-| Ниже среднего п Низкий уровень

Рис. 3. Уровень физической подготовленности студентов (юноши).

I

45 40 35 30 25 20 15

10 5

0 . .

хорошИЙ НИЗКИЙ ХОРОШИЙ НИЗКИЙ

отличный средний плохой отличный СрЕдНИй плохой

Рис. 4. Сравнительный анализ силы рук у девушек. Рис. 5. Сравнительный анализ силы рук у юношей.

□ 1 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

50 45 40 35 30 25 20 15

10 7,3 8’5

5 0

хороший низкий отличный средний плохой

60

46,3 50

40 29,2

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Г 30

20

10

1^ 0

ФС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

48,5

хороший низкий отличный средний плохой

Рис. 6. Сравнительный анализ силы пресса у девушек. Рис. 7. Сравнительный анализ силы пресса у юношей.

60

50

40

30

20

10

0

45

I45,7 40 35 30

И КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

40

2 5 22,2

20

20 _1б 15 10 5 0

хороший низкий отличный средний плохой

Рис. 8. Сравнительный анализ силы ног у девушек Рис. 9. Сравнительный анализ силы ног у юношей.

хороший низкий отличный средний ПЛОХОЙ

это физическое качество у юношей имеют ярко выра- се он превышает значения молодых коллег (рис. 5). женных отличный показатель, причем на третьем кур- Слабые показатели у девушек такого жизненно

важного физического качества как сила мышц брюшного пресса (пресс) представлены на диаграмме (рис.

6) Прослеживается существенное отставание этого показателя у девушек II курса и идентичность его между студентками первого и третьего курсов. Кроме того, более 80% всех студенток имеют средний и ниже

уровень этого физического качества. Для юношей показатели смещены в сторону хорошей и средней подготовленности, причем для третьего курса студентов этот уровень составляет более 80% их общего числа (рис. 7).

Очень низкие показатели у девушек в силе мышц

60 □ 1 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

50 40 30 20

10 4,5

0

55,8

АП 37,5

11 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

34,9

хороший низкий отличный средний плохой

Рис. 10. Сравнительный анализ быстроты у девушек Рис.11. Сравнительный анализ быстроты у юношей

40

50 50 40 30 20

10 8 7,3

0

]1 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

35

47,9

30 29,2

1 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

34 ...

хороший низкий отличный средний плохой

25 20

7,9 15 10

0

низкий

хороший

отличный средний плохой

Рис. 12. Сравнительный анализ ловкости у девушек Рис. 13. Сравнительный анализ ловкости у юношей

40 35,5 35,7 И КУРС 1 2 КУРС □ 3 КУРС

35

30

25

20

15

10

5

0

п34

50

45

40

35

30

25

20

15

10

5

0

□ 1 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

46,7

28,4

24,5

27,6

14,6 I 15,5

ХОРОШИЙ низкий хорошИй нИзкИй

ОТЛИЧНЫЙ СРЕДНИЙ ПЛОХОЙ отлИчный СРЕДНИЙ плохой

Рис. 14. Сравнительный анализ гибкости у девушек Рис. 15. Сравнительный анализ гибкости у юношей

80

70

60

50

40

30

20

10

0

□ 1 КУРС □ 2 КУРС □ 3 КУРС

24

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

21,6

71,5 60

50 40 30 20

12,3

4,2

1,3 2,5

9 5,5

□Ш

14 16,6 ! 15 !

ЕТЕ

10 7’55,2 7’1

хороший низкий отличный средний плохой

Рис. 16. Сравнительный анализ выносливости у девушек

ХОРОШИЙ

низкий

отличный средний плохой

Рис. 17. Сравнительный анализ выносливости у юношей

ног (рис. 8) и, как следствие, в физическом качестве

- быстроте (рис. 10), однако следует отметить, что у студенток третьего курса показатели этих качеств выглядят предпочтительнее. Что касается юношей, то их показатели силы мышц ног сдвинуты в сторону средних и выше значений (рис. 9). Не случайно, большинство значений показателей качества быстроты находятся у них в диапазоне хороших и отличных результатов (рис. 11). Несколько неожиданный пик низких результатов (27,9%) этого качества у студентов третьего курса.

Физическое качество ловкости и у девушек (Рис.12), и у юношей (Рис.13) имеют схожее распределение показателей в диапазоне, близком к среднему. Следует отметить, что у юношей большинство значений захватывает область хороших, средних и низких показателей, а у девушек - средние, низкие и плохие. Особо следует отметить низкие значения у студенток

II курса, а у юношей - студентов III курса.

Самым стабильным и неизменным показателем у девушек является такое качество как гибкость (Рис.14). Однако, у юношей оно имеет распределение результатов в основном на отличном или плохом уровнях и особенно характерно низкими показателями для студентов III курса (Рис.15).

Жизненно важное физическое качество - выносливость в студенческой среде представлено очень низкими результатами как у девушек (Рис.16), так и у юношей (Рис.17). Это показывает, что современная студенческая среда ведет малоподвижный образ жизни в основной своей массе.

Предложенные исследования позволяют качественно оценить физическое состояние студентов вуза с 2-х часовой нагрузкой в неделю по физическому воспитанию.

Выводы:

1. Применение методики государственного тестирования [1] позволяет научно обосновать вносимые изменения в учебную программу по физическому воспитанию, а также оптимизировать учебный процесса в вузе.

2. Общий уровень физической подготовленности студентов не растет за период обучения в вузе, ввиду одноразовых занятий в неделю. Однако наблюда-

ются отличные показатели роста при трехразовых занятиях в секциях. При этом реализация умственного потенциала таких студентов по окончании вуза существенно выше [4].

3. Наблюдается существенное различие между отстающими физическими качествами юношей и девушек. Поэтому учебный процесс должен строиться отдельно с юношами и отдельно с девушками с учетом коррекции выявленных отстающих физических качеств.

4. На низком уровне находятся силовые возможности девушек, что автоматически сказывается на значениях их физических качеств, таких как быстрота и выносливость.

5. Из силовых показателей у юношей наиболее слабо представлены результаты тестирования пресса.

6. Характерной особенностью основной части студентов являются очень низкие значения показателей выносливости.

7. Для улучшения УФП у студентов необходимо приобщить их к самостоятельным занятиям дома, на прилегающих спортивных площадках, скверах, на природе по индивидуальным программам, прикладным видам двигательной активности, спортивным играм с объемом недельной нагрузки 8 - 10 часов.

Дальнейшие исследования предполагается провести со студентами, имеющими 4-х часовую недельную нагрузку по физическому воспитанию.

Литература:

1. Положення про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. Затвер. постановою КМУ від 15 січня 1996 р. N 80.

2. Годик М.А. Спортивная метрология / М.А. Годик. - М.: Физкультура и Спорт, 1988. - 192 с.

3. Спортивная метрология / Под ред. Зациорского В. М. -М.:Физкультура и Спорт, 1982. - 256 с.

4. Харлампов ГА. Прикладні види рухової активності студентів: навч. посібник / ГА. Харлампов.- Донецьк: Норд-Пресс, Дон-ДУУ, 2005.- 229 с.

5. Бака Р., Шпаков А. Особенности формирования физической подготовленности студентов вузов Белостока и Гродно / Р. Бака, А. Шпаков // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб.наук.пр. за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ(ХХІІІ), 2008. - №6. - С. 5-9.

Поступила в редакцию 24.10.2009г.

Харлампов Георгий Аристидович Черепахин Георгий Аркадьевич Беликов Руслан Артурович Мирошниченко Виктория Викторовна dgizfvs-nayka@mail.ru

/Ч • ^ • • ••• • ••• •• • 1 • ••

Основні проблемі інтеграції та гармонізації духовної і фізичної культурі студентів вищих навчальних закладів

Хіжняк В.В. Чернявська Т О. Смирнова А. Г. Альошин Є. В

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

Анотації:

Ціль статті - аналіз проблем гармонізації та інтеграЦії духовної і фізичної культури студентів в освітній діяльності. Викладено теоретичне обґрунтування та эксперементальна перевірка змісту духовних і моральних цінностей. Розглянуто форми і методи їхнього виховання у студентів. Представлено методики фізичного виховання студентів з урахуванням індивідуального

і творчого підходу. Успішність діяльності визначається за допомогою моніторингу за індикатором спрямованості вищої освіти.

Ключові слова:

оздоровлення, інтеграція, потенціал, спорт, вуз, студент.

Хижняк В.В., Чернявская Т.А.,Смирнова

А.Г., Алешин Е.В. Основные проблемы интеграции и гармонизации духовной и физической культуры студентов высших учебных заведений. Цель статьи - анализ проблем гармонизации и интеграции духовной и физической культуры студентов в образовательной деятельности. Изложено теоретическое обоснование и экспериментальная проверка содержания духовных и моральных ценностей. Рассмотрены формы и методы их воспитания у студентов. Представлены методики физического воспитания студентов с учетом индивидуального и творческого подхода. Успешность деятельности определяется с помощью мониторинга по индикатору направленности высшего образования.

оздоровление, интеграция, спорт, вуз, студент.

потенциал,

Hignyak V.V., Chernavskaya T.A., Smirnova A.G., Aleshin E.V. Major problems of integration and harmonization of spiritual and physical culture students of higher education institutions. The purpose of the article - the analysis of problems of harmonization and integration spiritual and physical training of students in educational activity. The theoretical justification and experimental check of the contents spiritual and moral values is worded. Forms and methods of their education at students are construed. Procedures of physical training of students with allowance for the individual and creative approach are presented. Success of activity is defined with the help of monitoring on the indicator of a directed-ness of higher education.

recovery, integration, potential, sport, higher education institutions, student.

Вступ.

Фізичне виховання як освітня галузь на сучасному етапі розвивається швидкими темпами і постійно поповнюється даними методологічних, медичних, соціальних і психолого-педагогічних досліджень. Спеціалісти теорії та методики фізичного виховання узагальнюють і творчо синтезують наукову інформацію, яку отримують суміжні науки.

У наш час стає необхідним подальше удосконалення системи фізичного виховання, підвищення її результативності у справі всебічного розвитку кожного громадянина України на засадах особистісно зорієнтованої педагогічної парадигми.

Проблема формування у сучасної молоді стійкої мотивації до цінностей освіти й здорового способу життя залишається актуальною і в наш час. Не зважаючи на деяке покращення загальної суспільно-економічної ситуації в Україні, в тому числі й позитивні зрушення в розвитку галузі фізичної культури

і спорту, слід наголоситина необхідності подальшого формування у свідомості сучачного суспільства розуміння значущості фізичної культури як достатньо дієвого засобу оздоровлення та соціалізації молоді [1].

Сформовані у вітчизняній вищій школі теорія і практика фізичного виховання переважно орієнтовані на формування лише основних фізичних якостей у студентів (сили, швидкості, витривалості, спритності й т.д.). Дослідження багатьох авторів, проведені за останні п’ять років, показують, що існуюча система фізкультурно-спортивної роботи у вузах не вирішує основних покладених на неї завдань. Вона не забезпечує належного рівня здоров’я і фізичного розвитку студентів, не розглядає інтеграцію духовного й фізичного потенціалу майбутніх фахівців, не формує в студентів потреби в здоровому способі життя, заці-

В, 2009

кавленості у фізкультурно-спортивній діяльності, не дозволяє повною мірою реалізувати її величезний гуманістичний потенціал. Випускники вузів часом не є носіями духовно-фізичних цінностей, засвоєння яких можливо в освітній діяльності [2].

Тому стаття і присвячена основним проблемам гармонізації та інтеграції духовної та фізичної культури у вищих навчальних закладах, і розглядається необхідність новітніх розробок у методиці фізичного виховання, тому що діючий традиційний підхід не завжди можна застосовувати до сучасної молоді.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою даної статті є обґрунтування необхідності інтеграції духовної й фізичної культури як фактора впливу на розвиток цілісної особистості.

Результати дослідження

Погіршення стану здоров’ я і зниження рівня фізичної підготовленості студентів показують неспроможність існуючого традиційного підходу до викладання фізичної культури у вузі. Сучасна система вищої професійної освіти, детермінована завданнями навчання на шкоду комплексному здоров’ю, не забезпечує їхнє використання для індивідуально-професійного розвитку студентів.

Аналіз світових соціокультурних і освітніх тенденцій свідчить про те, що в останні роки об’єктом пильної уваги суспільства і предметом міждисциплінарних досліджень у багатьох високорозвинених країнах стають різні аспекти поводження людини відносно свого здоров’я. Апробуються різні моделі навчання здоровому способу життя (медична, освітня, радикально-політична та ін.) як факторові конкурен-тоздатності особистості на ринку праці і умові творчої самореалізації і щастя людини [2].

У той же час однією з вирішальних умов, що забезпечують ефективність і результативність професійної діяльності, є наявність продуктивної загальної працездатності, що базується на міцному духовному і

фізичному здоров’ї людини.

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних досліджень поняття “духовно-моральні цінності” схарактеризовано як внутрішні, світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів та принципів, котрі виступають об’ єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості. Саме завдяки духовно-моральним цінностям формується прагнення людини до самовираження і самовдосконалення.

Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна йти про організацію інтегрованого навчання та виховання молоді, що нормально розвивається, у рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховного середовища за принципами співжиття, співтворчості.

Сучасна система навчання спрямована на різно-сторонню - професійну та особисту високоякісну підготовку майбутнього фахівця. Одним із завдань вищого навчального закладу повинно бути розкриття таланту особистості до навчання, суспільного життя, творчості та максимальної реалізації себе ще в молоді роки, підготовлюючи таким чином студента до його майбутньої професійної діяльності.

Основою цього складного процесу має бути формування фізичної та духовної культури. Фізична культура у вищих навчальних закладах регулюється як важлива складова формування культури особистості майбутнього фахівця [4].

Фізичне фиховання у вузах можна розглядати, як педагогічний процесс, спрямований на формування духовної культури. У сучасному світі фізичне виховання може бути застосовано для вирішення важливих, соціально-культурних гуманістичних завдань. Воно досить ефективно використовується для фізичного удосконалення, з метою пізнання можливостей людини, зосереджує увагу на професіональний та естетичній культури.

Проблема формування духовної і фізичної культури студентів вузів у підготовці до професійної діяльності істотно актуалізується у зв’язку із психолого-педагогічними факторами, основними характеристиками яких виступають висока психічна і фізична напруженість процесу виконання професійних обов’язків, затребуваність високого здоров’ятворчого професіоналізму.

Пошук у цьому напрямку приводить до необхідного дослідження інтегративного потенціалу духовної і фізичної культури студентів шляхом виділення гуманітарної складової із суспільно-соціального знання, що розкриває духовну сутність професійної діяльності, світ його суб’єктивності [2].

Необхідною умовою гармонічного формування духовної і фізичної культури, які визначають цілі, зміст і досягання здорового способу життя студента, може бути освітнє середовище вузу. Це спричиняє дослідження інтеграції духовного і фізичного потенціа-

лу у формуванні культури здоров’я. При цьому в першу чергу необхідно змінити самосвідомість тих, яких навчають, привести у відповідність зміст і структуру підготовки студентів до сучасної професійної діяльності з акцентом на забезпеченні духовно-моральної складової нашого суспільства. Сучасне суспільство вимагає відродження традиційних духовних цінностей та ідей здорового способу життя, серед яких основною була і залишається ідея формування духовної і фізичної культури студентів в освітній і професійній діяльності.

Необхідний пошук нових технологій формування духовного і фізичного потенціалу студентів, що відповідає сучасної соціокультурній ситуації та надають їм більш широкі можливості, для реалізації особистісно-го потенціалу і вибору своєї професіонально-духовної позиції. У сучасній психолого-педагогічній літературі, незважаючи на значну кількість робіт в області духовного і фізичного виховання, цілісний процес формування духовної і фізичної культури студентів у підготовці до майбутньої професійної і соціальної діяльності спеціально не досліджувався.

Таким чином, можна констатувати, що в цей час має місце реальне протиріччя між потребою у фахівцях, що володіють духовною і фізичною культурою, що усвідомлює значення оздоровчих цінностей в умовах зміни соціального середовища, деформації духовної свідомості і самосвідомості молодих людей,

і устояною логікою їхньої підготовки у вузі, не орієнтованої на рішення цих завдань [1].

Сьогодні є гостра необхідність у модернізації всієї системи фізичного виховання через відродження духовно-фізичного потенціалу молоді. Крім гносеологічного аналізу проблеми необхідно розкрити цілісний процес і психологічні «механізми» формування на інтегративній основі духовної і фізичної культури студентів з урахуванням того, щовідбувається зниження духовності в суспільстві [4].

Як показує практика, інтеграція духовної і фізичної культури студентів припускає включення в навчальну дисципліну «Фізична культура» елементів духовної культури; збагачення сукупної структури навчальної діяльності духовними і фізичними компонентами, що дозволяє реалізовувати гностичну, організаторську, комунікативну, виховну і інші функції.

Відповідно до особливостей майбутньої професійної діяльності студентів, що навчаються, рівнем і характером розв’ язуваних ними професійних завдань, визначені шляхи формування духовної і фізичної культури студентів через наступні компоненти: мотиваційний, когнітивний, субьективноціннісний, діяльнісний. У кожному компоненті у свою чергу можна виділити такі основні етапи: аналіз реальної духовно-фізичної ситуації, прогнозування, цілеполагання, програмування, проектування, прийняття приватних рішень, організація виконання, стимулювання виконання ухваленого рішення, контроль виконання.

При цьому найбільш важливими є наступні показники:

1. Розуміння соціокультурного значення спортивної діяльності, значення гуманістичних ідеалів і

цінностей, пов’язаних з нормами здорового способу життя, моральної, естетичної, фізичної культури, які можуть бути реалізовані в спорті та за допомогою спорту;

2. Декларативна (проголошувана) і реальна (по-ведінкова) орієнтації на ці ідеали і цінності (інтерес до них, прагнення їх реалізувати, адекватні емоційні реакції й т.п.). [5]

Пошук шляхів удосконалювання фізичного виховання студентів до сучасної професійної діяльності через систему комплексних завдань і ситуацій духовно-фізичного характеру дозволив нам виділити в якості одного з підходів до рішення даної проблеми моделювання. У розробленій моделі як головною метою є розвиток індивідуальності студента як процес самотворення на основі внутрішньої активності через створення умов волі, емоційного благополуччя, позитивної мотивації, творчості. Основний акцент у особисто орієнтованої моделі фізичного виховання майбутніх фахівців робиться на становленні цілісної людини, гармонізації її духовнотілесного потенціалу, на розвитку індивідуальності, самобутності і самостійності людини що навчається.

Формування духовної і фізичної культури студентів у підготовці до професійної діяльності повинне включати три основних етапи: довузівську підготовку, навчальну та етап професійної діяльності. В основі формування лежать педагогічні умови, що враховують зміст і особливості духовного і фізичного становлення молодих людей, індивідуальні особливості студентів, їхні типові утруднення і помилки [2].

У загальній структурі фізична культура займає особливе місце. Вона не тільки організує і управляє діяльністю на зразок культури службової, культури побуту тощо, але і являє собою спеціальну діяльність. Це накладає особливу печатку на її гуманістичну функцію. Вона «гуманізує» не діяльність людини, а її саму. Тому розробці методів виховання фізичної культури треба приділяти велику увагу, задля виховання здорової нації як фізично так і духовно.

Висновки

Величезний потенціал у формуванні духовної і фізичної культури студентів має навчально-виховний процес вузу. При цьому ефективне керування процесом інтеграції духовної і фізичної культури студентів вузів здійснюється на основі науково обґрунтованого планування, організації й контролю за їхньою діяльністю. В основі керування лежить покроковий зворотний зв’язок відповідно до етапів і логіки даного процесу. При цьому результативність управління зростає, коли контроль викладача сполучається із самоконтролем, самоврядуванням студентів [4].

Тому, на наш погляд, ланцюжок розробки методичної системи формування духовної і фізичної культури майбутніх випускників має включати наступні етапи:

• розробку цілей і завдань курсу;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

• визначення методичних основ відбору змісту процесу формування духовної і фізичної культури студентів під час навчання;

• розробку, вибір методів організації формування духовної і фізичної культури, що забезпечують процес формування і задоволення пізнавальних потреб особи що навчається;

• розробку змісту і методики проведення практичних занять із позиції розвитку пошуково-творчої діяльності, формування пізнавальної активності і ключових професійних компетенцій у майбутнього фахівця;

• розробку нового учбово-методичного комплексу.

Етап професійної роботи, а точніше включення студентів у різні види соціальної і професійної діяльності, припускає вирішення студентами різноманітних професійних завдань і ситуацій з використанням духовно фізичного інструментарію, збагачення досвіду спортивно-фізкультурної діяльності, розвитку самостійності і ініціативності. Успішність такої діяльності виявляється за допомогою моніторингу за індикатором спрямованості вищої освіти на інтеграцію духовної і фізичної культури у вузі, а також забезпечення зворотного зв’язку всіх трьох етапів формування духовно-фізичного потенціалу і внесення корективів у комплекс заходів щодо забезпечення ефективності даного процесу.

Таким чином, в умовах сучасності, необхідно розробляти методичну систему фізичного виховання з врахуванням усіх вищезазначених концепцій та проблем, які б базувалися на особистому та творчому підході до виховання студентів, як фізичного так і духовного.

Подальші дослідження планується провести у напрямах визначення інших проблем гармонізації та ін-теграціїдуховної і фізичної культури студентів та розробок новітніх методів фізичного виховання у ВНЗ.

Список літератури

1. Абросимова ГВ. Інтегративно-компонентний підхід до процесу підготовки майбутніх учителів до педагогічної творчості /Г.В. Абросимова//Нові дослідження в педагогічних науках.-1991. -№1.-С.62-64.

2. Андрєєв В.И. Діалектика виховання й самовиховання творчої особистості /В.И. Андрєєв.-Казань: з Казанск: Унта, 2000.-238с.

3. Робоча програма з навчального модуля «Фізичне виховання» / Г.М.Шилкін, С.М.Писаренко, Н.А.Гончаренко, Т.М.Жосан. -Бердянськ: БДПУ, 2006. - 37 с.

4. Андрющенко Л. Б. Спортивно ориентированая технология обучения студентов по предмету «физическая культура» / Андрющенко Л.Б.// Теория и практика физической культуры. - 2002.-№2

5. Барчуков И.С. Физическая культура и спорт: методология, теория, практика / И.С. Барчуков, А.А. Нестеров - М.: Академия

- 2006. - 200 с/

Надійшла до редакції 24.10.2009р. Хижняк Владислав Витальевич Смирнова Анна Геннадьевна Чернявская Татьяна Александровна Алёшин Евгений Васильевич dgizfvs-nayka@mail.ru

Исследование вопроса формирования здорового образа жизни будущих специалистов машиностроения в период обучения в вузе

Цымбал В.П.

Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск

Аннотации:

рассмотрены вопросы формирования здорового образа жизни, изучая вопросы гигиены в жизни студенческой молодежи. В детских садах и семье работа по вопросам общественной и личной гигиены проводится на остаточном уровне. В литературе недостаточно освещается отношение студенческой молодежи к этому вопросу. Проведены исследования образа жизни современных студентов. Изучено его влияние на состояние здоровья. Отмечена необходимость ориентации современных методик в направлениях формирования здорового образа жизни.

Ключевые слова: гигиена, личный, общественный, здоровый, жизнь, специалист, профилактика инфекционный, заболевания.

Цимбал В.П. Вивчення питання формування здорового способу життя майбутніх фахівців машинобудування у час навчання у ВНЗ. Розглянуто питання формування здорового способу життя, вивчаючи питання гігієни в житті студентської молоді. У дитячих садах і родині робота з питань суспільної і особистої гігієни проводиться на залишковому рівні. У літературі недостатньо висвітлюється відношення студентської молоді до цього питання. Проведено дослідження способу життя сучасних студентів. Вивчено його вплив на стан здоров'я. Відзначено необхідність орієнтації сучасних методик у напрямках формування здорового способу життя.

гігієна, особисте, суспільне, здоровий, життя, фахівець, профілактика інфекційний, захворювання.

Tsymbal V.P. Study of a question of molding of the healthy means of the life of the future specialists of machine building in the period of instruction in Institute of Higher Education. Questions of formation of a healthy way of life are construed, studying questions of hygiene in life of student's youth. In kindergartens and family operation on questions public and a personal cleanliness will be carried out at a residual level. In the literature the relation of student's youth to this question is insufficiently illuminated. Researches of a way of life of the modern students are conducted. Its effect on a state of health is investigated. Necessity of orientation of the modern procedures for directions of formation of a healthy way of life is noted.

hygiene, personal, public, healthy, life, expert, prevention infectious, diseases.

Введение.

Здоровье - основная ценность человечества, что доказывает приобретенный опыт, полученный в наследство настоящим поколением. Хорошее здоровье, высокая сопротивляемость к воздействию неблагоприятных факторов окружающей среды - это главное условие активного долголетия, успешной и продуктивной учебы, профессиональной деятельности, личного и семейного счастья. Только физически и психически здоровый человек может наиболее эффективно реализовать заложенные в него природой потенциальные возможности, без каких-либо ограничений чувствовать себя активным и полноценным человеком.

Современный период истории человечества отмечен очень серьезными и трудноразрешимыми проблемами в сфере экономики, политики, социальной сфере, что отрицательно влияет на состояние здоровья всего населения. Согласно данным советских и зарубежных ученых, здоровье населения более чем на 50 % обусловлено образом жизни людей, на 17-20 %

- социальными и природными условиями, в такой же мере - наследственностью. На долю системы здравоохранения, его служб и учреждений приходится около

10 % [1]. И этот процент ничтожно мал.

Сейчасвсеболееочевиднойстановитсязависимость здоровья не только от лечебно-профилактических мероприятий, проводимых учреждениями здравоохранения, но, прежде всего от самого человека, от его осознанного отношения к формированию и сохранению своего здоровья. Прежде всего, действует ситуация: «Помоги себе сам». И не случайно растет интерес людей к вопросам, связанным с укреплением здоровья. Но наряду с этим еще имеет место и безответственное отношение к своему здоровью: несоблюдение элементарных гигиенических требований здорового образа

жизни, неуместное самолечение, злоупотребление алкоголем, табакокурение (в большинстве женский пол) [2]. В течение последнего десятилетия повышенный интерес, как социологов, так и медиков вызывают проблемы, связанные с взаимовлиянием образа жизни людей и их здоровья. Были проведены различные исследования в области:

1) использование свободного времени населением;

2) оценка молодежью различных видов спортивной деятельности;

3) частота употребления алкоголя в молодежной среде;

4) смертность населения от причин, непосредственно связанных с алкоголизмом и др. [3].

Вместе с тем недостаточно изученными остаются проблемы формирования отношения к здоровью современных студентов с учетом ориентации современных методик в тех направлениях, в которых сегодня нуждаются будущие специалисты.

Работа выполнена по плану НИР Донбасской государственной машиностроительной академии.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Цель исследований - анализ различных аспектов формирования здорового образа жизни студентов машиностроительных специальностей, а также анализ литературных источников, посвященных общественной и личной гигиене студенческой молодежи.

Организация исследования. Осуществлялся анкетный опрос респондентов с помощью специально разработанной анкеты, с учетом общепринятых принципов анкетирования. В анкете - 10 вопросов, направленных на получение качественной информации о выяснении уровня знаний респондентов по теме «Общественная и личная гигиена». Поставленные задачи решались с помощью педагогических и математических методов

исследования. 90 респондентов приняли участие в анкетировании: 40 студенток и 40 студентов основного отделения и 10 студентов специальной медицинской группы. С целью проведения сравнительного анализа, анкеты были распределены равномерно по курсам и факультетам ДГМА: 4 курса, 5 факультетов. После анкетирования ответы респондентов были сведены в таблицу 1. По таблице приведен статистический анализ результатов анкетирования.

Результаты исследований.

В исследовании был проведен анализ учебнометодических и научных источников по вопросам изучения оптимизации здорового образа жизни студентов, от которого в основном зависит их дееспособность, а также вопросы общественной и личной гигиены.

В рассмотренных вопросах по основам гигиены и экологии человека основное внимание уделено эколого-гигиеническим проблемам среды обитания

— влиянию качества атмосферного воздуха, воды, почвы и других факторов на здоровье населения. Рассмотрены основы урбоэкологии и гигиенические требования к лечебно-профилактическим и образовательным учреждениям. Обсуждается влияние производственных факторов и гигиены труда на здоровье работающих. Даны основные положения гигиены детей и подростков [4, 7, 8, 11].

Указывается, что государство заботится о здоровье граждан, о создании наилучших условий для их жизни, труда, быта. Подчеркивается, что бережное отношение к своему здоровью и здоровью других членов общества является обязанностью каждого гражданина нашей страны. И это совершенно справедливо. Дело в том, что создаваемые государством благоприятные условия для жизни людей сами по себе еще не могут обеспечить высокого уровня их здоровья. Важно то, как сами граждане относятся к своему здоровью, обладают ли они санитарной культурой, необходимыми гигиеническими навыками. Особенно близки гигиене две другие науки о человеке - анатомия и физиология. При этом сведения, добываемые различными другими науками, гигиенисты оценивают в свете знаний о человеке, получаемых анатомией и физиологией [10, 12, 14].

Ряд авторов рассматривают вопросы гигиены питания. Так, У аккредитованных участников Российской программы «Здоровое питание - здоровье нации», концепции «Здоровье через Гигиену» существует возможность доносить до людей действительно объективную информацию об истинных причинах современной заболеваемости и основах гигиены. Кроме того, имеется возможность информирования населения о том, какие этапы гигиены внутренней среды организма необходимо обеспечить.

Вместе с тем, следует отметить, что к необоснованной рекламе различных подходов к укреплению здоровья следует относиться осторожно. Для определения качества веществ, укрепляющих здоровье человека, существует соответствующая уполномоченная, независимая и компетентная организация, ответственная за разработку методических рекомендаций в обла-

сти гигиены, оздоровительного питания [13].

С целью более глубокого изучения гигиены, получения навыков практического применения ее мероприятий, в рамках деятельности Российской программы «Здоровое питание - здоровье нации» федеральными Центрами оздоровительного питания организовывается обучение на государственных курсах краткосрочного повышения квалификации «Функциональные основы питания», программа которых соответствует стандартам Российской программы «Здоровое питание -здоровье нации» и концепции «Здоровье через Гигиену» [12].

Данный фактор особенно важен на фоне современной рекламы производителей, распространителей «продуктов для здоровья» и большого количества не-лицензированных обучающих курсов, школ, иногда имеющих мало общего с объективной информацией и препятствующих формированию у населения навыков гигиены. Заслуживает внимания опыт работы федеральных Центров оздоровительного питания, основными задачами которых являются сбор объективной информации о состоянии питания населения и реализация образовательных программ.

В публикациях по проблемам гигиены и основам экологии отражены основные разделы гигиены - гигиена окружающей среды, гигиена питания, гигиена лечебно-профилактических учреждений, радиационная гигиена, гигиена труда, гигиена детей и подростков, гигиена экстремальных ситуаций и катастроф, а также связанные с этими разделами гигиены вопросы экологии человека. В материалы включены действующие на сегодняшний день официальные нормативные документы (ГОСТы, СанПиНы, инструкции и др.), в том числе введенные в действие в последние годы [9, 15].

Собственно сами результаты анкетирования представлены в таблице 1. Данные таблицы позволили скорректировать учебный процесс по физическому воспитанию студентов всех курсов, а также ввести необходимые изменения в теоретический раздел программы. При этом были учтены публикации, изложенные в соответствующих публикациях [5, 6].

Полученные данные свидетельствуют о том, что 60% студенток и студентов всех курсов имеют хорошее здоровье. 34 % студентов оценивают состояние здоровья как «удовлетворительное» (наибольшее - на 3-ем курсе). Режим дня соблюдают 25% студентов. Рациональное чередование труда и отдыха только у 17 %, нормальный сон у 29 % студентов. Режим питания только у 24 % студентов.

Выводы.

По результатам проведенного анализа литературных источников отечественных и зарубежных можно сделать вывод: работа по вопросам общественной и личной гигиены проводится на остаточном уровне в детских садах, в семье. Не освещено, в частности, отношение студенческой молодежи к этому вопросу. Проведенные исследования образа жизни современных студентов и влияние его на состояние здоровья в дальнейшем позволят сориентировать современные методики в тех направлениях, в которых сегодня нуж-

Результаты анкетирования студентов по теме «Общественная и личная гигиена»

№ п/п Вопрос/ Вариант ответа Основное отделение Специальное медицинское отделение Всего %

Студенты 1 Студентки Студенты 1 Студенты

1 Как Вы считаете, выполнение правил общественной гигиены направлено на поддержание здоровья населения?

Да 37 4G 4 З 86 9З,З

Не знаю 3 1 4 4,З

Нет

2 Соблюдаете ли Вы нормы общественной гигиены?

Да 37 38 4 4 83 92

Не в полной мере 3 2 1 1 7 8

Нет

3 Какие из предложенных т ребований личной гигиены Вы соблюдаете в полном объеме?

Режим дня 21 1 1 23 2З,З

Рациональное чередование труда и отдыха 9 6 1 16 17,7

Нормальный сон 19 З 2 26 29

Режим питания 11 8 4 22 24

Уход за кожей и телом 13 22 2 3 4G 44

Требования к одежде и обуви 9 23 3 4 39 43

Все 16 7 23 2З,З

4 Знаете ли Вы о санитарно-гигиенических нормах при занятиях физической культурой и спортом?

Да 2З 31 3 3 62 68,8

Затрудняюсь ответить 14 9 2 2 27 3G

нет 1 1 1,2

З Соответствует ли Ваша спортивная одежда погодным условиям, если занимаетесь на улице?

Да ЗЗ 2З 3 З 68 7З,З

Не всегда 4 1З 2 21 23,3

Нет 1 1 1,2

6 Соответствует ли Ваша спортивная одежда и обувь виду занятий спортивными упражнениями?

Да 28 31 3 З 67 74,4

Не всегда 9 6 2 17 18,8

Нет 3 3 6 6,8

7 Используете ли Вы водные процедуры после занятий физическими упражнениями?

Да 7 14 2 23 2З,6

По возможности 29 2G 2 З З6 62,2

Нет 4 6 1 11 12,2

8 Соблюдаете ли Вы меры профилактики инфекционных заболеваний?

Да 11 4 4 2G 22,2

Стараюсь 28 33 1 З 66 43,4

Нет 1 3 4 4,4

9 Соблюдаете ли Вы здоровый образ жизни?

Соблюдаю 1З 13 1 1 3G 33,3

Частично 22 26 3 4 ЗЗ 61,1

Не соблюдаю 3 1 1 З З,З

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1G Как Вы оцениваете состояние своего здоровья?

Хорошее 23 2З 3 3 З4 6G

Удовлетворительное 12 1З 2 2 31 34,4

Плохое З З З,6

даются будущие специалисты.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем формирования здорового образа жизни будущих специалистов машиностроения в период обучения в вузе.

Литература

1. Антонов А.Р Здоровье через Гигиену. Часть I (издание первое) Гигиена питания / А.Р. Антонов, Н.Г. Мезенцева, В.Н. Михеев, Я.Б. Новоселов, А.Г. Ронинсон. - Новосибирск, 2007. - 304 с.

2. Буйлин Ю.Ф. Теоретическая подготовка юных спортсменов: Пособие для тренеров ДЮСШ / Ю.Ф. Буйлин, З.И. Знаменская, Ю.Ф. Кураминин. - М.: Физкультура и спорт, 1981. -192 с.

3. Волынская Е.В. Гигиенические основы здоровья: Методическое пособие. - Липецк: Изд-во ЛГПИ, 2000

4. Геселевич В.А. Медицинский справочник тренера / В.А. Геселе-вич. М.: Физкультура и спорт,1981. - 271с.

5. Головин В.А. Физическое воспитание / В.А. Головин, В.А. Мас-ляков, А.В. Коробков. -М.: Высшая школа, 1983. - 390 с.

6. Дударев И.Л. Тренируйся сам / И.Л. Дударев, И.И. Путивльский.

- К.: Здоровье, 1986. - 152 с.

7. Зернов Н.Г. Особенности развития и гигиена дошкольника / Н.Г. Зернов, А.В. Ковригин. - М.: Знание,1987. - 48 с.

8. Куценко Г.И. Основы гигиены / Г.И. Куценко, И.А. Жашкова. -М.: Высшая школа, 1980. - 144 с.

9. Климова В.И. Человек и его здоровье / В.И. Климова. - М.: Знание, 1985. - 192с.

10. Леонов А.В. Гигиена и экология человека / А.В. Леонов, Н.А. Матвеева, М.П. Грачева. - М.: Academia, 2005.- 304 с.

11. Матвеева Н.А. Гигиена и экология человека /Н.А. Матвеева. -М.: Academia, 2008. - 304 с.

12. Онищенко Г.Г. Материалы к заседанию Президиума РАМН совместно с Президиумом РАСХН «Итоги реализации «Концепции государственной политики в области здорового питания населения Российской Федерации на период до 2005 года», 9 ноября 2005 г.

13. Пивоваров Ю.П. Гигиена и основы экологии человека / Ю.П. Пивоваров, В.В. Королик. - М.: Academia, 2008 - 528 с.

14. Полищук С.А. Если хочешь быть здоровым. Советы врача начинающему физкультурнику / С.А. Полищук. - Мн: Полымя, 1985. - 64 с.

15. Пивоваров Ю.П. Гигиена и основы экологии человека / Ю.П. Пивоваров, В.В. Королик. - М.: Медицина, 2002. 512 с.

16. Пивоваров Ю.П. Гигиена и основы экологии человека: Учебник 3-е издание / Ю.П. Пивоваров, В.В. Королик. - М.: Academia,

2008. - 528 с.

Поступила в редакцию 02.11.2009г.

Цымбал Валентина Петровна dgizfvs-nayka@mail.ru

Особливості підготовки майбутніх фахівців реабілітологів з предмету «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології» згідно вимог модульно-рейтингової системи навчання

Чурилов А. В.**, Мітюков В. О.*, Князева Н. В.**, Писаренко П. М.***,

Кириллов О. М.*, Ярош А. М.*, Юрьєва С. Ю.*

*Горлівський регіональний інститут університету «Україна», кафедра фізичної реабілітації; **Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, кафедра акушерства і гінекології;

***Санаторій «Святі гори» м. Святогірськ

Анотації:

Дана позитивна оцінка вивчення студентами фізичної, фізіотерапевтичної і психологічної підготовки вагітних жінок до пологів з допомогою втручання тестових ситуаційних акушерсько-гінекологічних завдань. Виявлено позитивні аспекти та недоліки і труднощі запровадження нової системи освіти. Розроблені шляхи усунення недоліків з втручанням сучасних комп'ютерних і інноваційних технологій. Запропоновано шляхи подальшого пошуку до покращення вивчення предмету та розробки сучасних нових технологій і інновацій.

Ключові слова:

фізична реабілітація, акушерство, гінекологія, тести, модулі, завдання, рейтинги, система, інновації, технології.

Чурилов А. В., Митюков В. А., Князева Н. В., Писаренко П.Н., Кириллов А. Н., Ярош А. Н., Юрьева С.Ю. Особенности подготовки будущих специалистов реа-билитологов при изучении предмета «Акушерство и гинекология», согласно требованиям модульно-рейтинговой

системы обучения. Дана положительная оценка изучения студентами физической, физиотерапевтической и психологической подготовки беременных женщин к родам с помощью вмешательства тестовых ситуационных акушерско-гинекологических задач. Выявлены положительные аспекты и недостатки и трудности внедрения новой системы образования. Разработанные пути устранения недостатков с применением современных компьютерных и инновационных технологий. Предложены пути дальнейшего поиска к улучшению изучения предмета и разработки новых технологий и инноваций.

методы, реабилитация, акушерство, гинекология. тесты, модули, задачи, рейтинги, системы, инновации, технологии, обучение.

Churilov А. V., Mitjukov V. А., Knyazeva N. V., Pisarenko R N., Kirillov А. N., Jarosh А. N., Jureva S.Ju. Features of preparation of the future experts-rehabilitators at subject studying «Obstetrics and gynecology», according to requirements of modular-rating system of training. The positive estimation of study by students of physical, physiotherapeutic and psychological preparation of pregnant women to labors with the help of interposition of test situational gynecologic commitments is given. Positive aspects and oversights and difficulties of introduction of a new education system are revealed. Designed roads of removal of oversights with application of the modern computer and innovational technologies. Roads of the further search to improving study of a subject and engineering of new technologies and innovations are offered.

methods, rehabilitation, obstetrics, gynecology, tests, modules, problems, ratings, systems, innovations, technologies, training.

Вступ.

Приєднання України до Болонського процесу ставить нові завдання на шляху подальшого розвитку сучасної вищої школи. З цим пов’язані нові освітянські пошуки нових технологій в методиці викладання спеціальних клінічних дисциплін, наприклад таких як «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології». Важливе значення це має при підготовці спеціалістів реабілітологів в умовах Горлівського регіонального інституту університету «Україна», де студенти V курсів вивчають предмет «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології». Тому важливішою проблемою кафедри фізична реабілітація є освіта предмету, згідно вимог модульно-рейтингової системи навчання, та підвищення якості знань, як лікарів акушерів-гінекологів, так і підготовки з цього предмету фахівців реабілітологів [8, 9, 10].

Як відомо застосування зараз сучасних методів та засобів фізичної, фізіотерапевтичної та психологічної реабілітації у жінок під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді дуже актуальні. Позитивний вплив засобів фізичної реабілітації на розвиток вагітності, плоду, та здоров’я жінок репродуктивного віку достатньо науково та клініко-фізіологічно обґрунтовано. Сучасне втручання фізичної реабілітації та санаторно-курортного лікування жінок дають позитивні показники особливо у виконанні програм «Репродуктивне здоров’я 2001-2005», та нової програми 2006-2010 років для жінок репродуктивного віку. © Чурилов А.В., Мітюков В.О., Князева Н.В., Писаренко П.М., Кириллов О.М., Ярош А.М., Юрьєва С.Ю., 2009

Санітарно-гігієнічне виховання населення та формування здорового способу життя в сфері репродуктивного здоров’я дасть нові позитивні результати щодо подолання демографічної кризи в нашій державі [8,

9, 10].

Вимоги втручання модульно-рейтингової системи навчання на кафедрі фізичної реабілітації має на меті також більш самостійно навчати студентів V курсу знань-вмінь з предмету «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології», допомагати вагітним жінкам підготуватися до пологів, та профілактики і реабілітація породіль у післяпологовому періоді.

Модульно-рейтингова система передбачає надання студентам максимум самостійної роботи, розвиток творчих здібностей у майбутніх лікарів, та фахівців реабілітологів, посилення індивідуального підходу до втручання в навчальному процесі в університеті [1, 6, 10].

Таким чином, проблеми поліпшення підготовки майбутніх фахівців реабілітологів з фізичної реабілітації у ВНЗі при вивченні предмету акушерства та гінекології досить актуальна. Низький показник оздоровчої фізичної активності жіночого населення затримує підвищення народжуваності, підвищує гінекологічні захворювання, життєздатність фізіологічних систем та функцій організму дівчат, майбутніх матерів. Катастрофічно падає фізична активність й заняття спортом, особливо серед дівчинок та дівчат. Тільки 10% жіночого населення України віком після 16 років охоплені у школах та ВНЗ регулярною спортивною ді-

яльністю. Фізична пасивність жіночого населення репродуктивного віку по даним різних авторів складає 84-86%.

Наведені автором [5, 6, 7] показники здоров’я значно поступаються високорозвинутим Європейським державам.

Низький показник оздоровчої фізичної активності населення стримує підвищення життєздібності систем і функцій жіночого організму та сприяє різним ускладненням розвитку вагітності, нормальному перебігу пологів та відновлювальному періоду.

Здоров’я дівчаток та жінок репродуктивного віку за останні 15 років значно погіршилось. Серед цього контингентна жінки прогресують хронічні ревматичні захворювання серця, неврози, стрес, сколіози, ожиріння, хвороби органів зору. Ситуацію значно погіршує у молодіжному середовищі привабливість до нефізич-них видів діяльності (комп’ютерні ігри, телебачення, куріння, спиртні напої(пиво, алкоголь).

Викладання у ВНЗ фізичної реабілітації медико-біологічного блоку, дає майбутнім фахівцям реабілі-тологам знання клініко-анатомічної та фізіологічної направленості. Підвищує його рівень спеціальних медичних та професійних знань-вмінь, сприяє зберіганню високого рівня здоров’я кожній вагітній, породіллі, формуванню рухових навиків, необхідних під час пологів, укріпленню загального фізичного здоров’я, прищеплювання молодому та зрілому віку жінок навиків здорового образу життя [8, 9, 10, 12].

З цією метою наукову робочу програму з вивчення предмету «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології» ми розподілили на три модулі. Додатково до методичних вказівок з предмету «Фізична реабілітація в акушерстві і гінекології», розроблених як на кафедрі фізичної реабілітації , так і на кафедрі акушерства та гінекології Донецького національного медичного університету, ми пропонуємо на практичних заняттях набір тестових ситуаційних завдань при вивченні цієї дисципліни, згідно вимог модульно-рейтингової системи навчання.

Тестові ситуації, в рамках акушерства та гінекології - це модуль реальної ситуації, в рамках якої передбачається досягнення студентом його професійних знань-умінь, навчання як з методів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології, так і рішення студентом медиком даної акушерської чи гінекологічної проблеми.

Ситуаційний тест цих завдань - є цілеспрямований набір тестових завдань, які дозволяють проконтролювати знання-вміння студентом, вирішувати передбачені тестові ситуації в завданні з фізичної реабілітації в акушерстві і гінекології.

Робота виконана за сумісним планом НДР Донецького національного університету ім. М. Горького, Горлівського регіонального інституту університету «України».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи - Проаналізувати суть модульно-рейтингової системи навчання за допомогою використання модулів, та тестових ситуаційних акушерсько-гінекологічних завдань і перспективних пошуків

сучасних технологічних інновацій в системі підготовки спеціалістів реабілітологів з предмету: «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології».

Результати дослідження.

Наприклад, тестові ситуаційні завдання з акушерства першого модуля відображають клініко-фізіологічне обґрунтування засобів і методів фізичної реабілітації під час фізіологічного розвитку вагітності у І, ІІ, ІІІ триместрах вагітності, нормальних пологів та післяпологовому періоді породілль. Зміни діяльності органів і систем в організмі вагітних роділль і породілль. Особливо вплив фізичної і психологічної підготовки вагітної до пологів. Значення для спеціаліста реабілітолога знань з фізіології вагітності, домінанти пологів, біомеханізму пологів та виконування фізичних вправ у кожному триместрі вагітності і пологів [8, 12, 14].

В І та ІІ триместрах вагітності зараз важко собі уявити систему лікувально-реабілітаційних, оздоровчих і психологічних заходів для вагітних без санаторнокурортного лікування і відпочинку. Санаторно-курортне лікування дозволяє об’єднати фізичні, психологічні і лікувальні фактори з благоприємною психологічною обстановкою, зміною для вагітних жінок звичайних стресових подразників. Використання усього арсеналу реабілітаційних заходів має зараз сучасний санаторій: фізіотерапія, ароматерапія, фітотерапія, медикаментозна корекція, великими можливостями застосування лікувальної фізичної культури, тренажерів, аеробіки та фітнесу. В окремих випадках гідротерапії - душ Шарко, циркулярний душ, акваа-еробіка, плавання в басейні (м. Слов’янськ, м. Свя-тогірськ, Трускавець, санаторії Закарпаття (Сонячне Закарпаття) та ін.).

Ситуаційні тестові завдання другого модуля складаються з клініко-фізіологічного обґрунтування застосування засобів та методів фізичної реабілітації у ІІІ триместрі вагітності при екстрагенітальній патології та патологічному розвитку вагітності, пологів, патологічному післяпологовому періоді. Невідкладна допомога реабілітологів при прееклампсії - еклампсії, кровотечі під час вагітності і пологів. Можливості фахівця-реабілітолога у відновленні здоров’я жінок, особливості після патологічних пологів та у післяпологовому періоді [14].

Можливості фахівця-реабілітолога у відновлення здоров’я жінок після перенесення оперативних акушерських втручань (кесарів розтин, накладання вихідних акушерських щипців, вакуум-екстрактора) та ін.

Проводити реабілітаційні заходи після гінекологічних захворювань у жінок. Особливості застосування цих засобів фізичної реабілітації жінок в залежності від гінекологічної патології; клімактеричного періоду (пременопаузі, переменопаузі, менопаузі), остеопоро-зу та інших захворювань.

Тестові ситуаційні завдання третього модуля складаються частіше з методів фізичної, фізіотерапевтичної та психологічної реабілітації які застосовуються в гінекології та гінекологічної онкології (міома матки, кістах та кістомах яєчників, злоякісних пухлинах матки, яєчників та ін., порушеннях менструального ци-

клу, захворювань матки та яєчників).

Тобто, за кожним модулем визначаються різні форми та склад фізичної реабілітації, психологічної, медичної, як самостійних завдань студенту з акушерства та гінекології, які він повинен знати відповідно до технологічної карти і теми практичного заняття виконувати в учбовій кімнаті на кафедрі фізичної реабілітації, як студент V курсу, та студент IV, V, VI курсів кафедри акушерства та гінекології медичного університету в учбовій кімнаті акушерської клініки.

Тестові ситуаційні завдання з методів та засобів фізичної реабілітації в акушерстві і гінекології є додатком до лекції та розроблених нами методичних вказівок до вивчення кожного практичного заняття студентами з предмету.

Тестові ситуаційні завдання можуть виконуватися студентами письмово як домашні завдання при вивченні чергової теми практичних занять, або пропонуються як тестові завдання при заліку по модулям та підведення підсумків за Ю-1З хв., згідно технологічної карти в заключній частині практичного заняття.

Таких тестових ситуаційних завдань для практичних занять ми підготовили і маємо більше 50, тобто, значно більш ніж студентів у групі і вони мають кілька різних варіантів контрольних питань.

Таким чином, тестові ситуаційні завдання з фізичної реабілітації в акушерстві і гінекології передбачають дати студентам максимум самостійної роботи, розвиток творчих здібностей у майбутніх лікарів та фахівців-реабілітологів, посилення індивідуального підходу до втручання в навчальному процесі модульно-рейтингової системи навчання. Все це вимагає від вищої школи такої організації навчального процесу, при якому студент міг би більш самостійно при навчанні в університеті опанувати елементами своєї майбутньої професії, стати значно більш розвинутою як особистість, самодостатньою та конкурентоспроможною в умовах сучасної ринкової економіки.

Доки ще невеликий досвід кафедр фізичної реабілітації та акушерства і гінекології медичного університету з модульно-рейтингової системи навчання свідчить про те, що ця система найбільш відповідає ефективному методу організації керованої як самостійної, так і позааудіторної навчальної роботи студентів.

Таким чином, ми до кожної теми практичного заняття з предмету «Фізична реабілітація в акушерстві і гінекології» понад системи алгоритму і граф логічної структури в методичних розробках пропонуємо набір ситуаційних тестових завдань з акушерства і гінекології при вивченні студентами методів і засобів фізичної реабілітації вагітних, роділль і породілль та гінекологічних хворих. На наш погляд, це безперечно підвищує ^epec студентів до навчання, активізує їх увагу і пізнавальну діяльність майбутнього спеціаліста до вивчаємого предмету. Такі міркування обґрунтовують актуальність підготовки фахівця-реабілітолога, його конкурентоспроможність на європейському та світовому ринку праці.

До поточного контролю вирішення завдань модулів з фізичної реабілітації в акушерстві і гінекології нами допускаються всі студенти, до підсумкового -

студенти, які виконали ситуаційні завдання модулів з фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології у повному обсязі (домашні завдання, завдання практичних занять, знайомство з граф логічною структурою, алгоритмами, відпрацювали теми пропущених практичних занять і лекцій).

По завершенні поточного контролю за виконання практичних занять, тестових ситуаційних завдань з акушерства і гінекології студенту виставляється модульна оцінка за бальною системою:

«відмінно», «добре», «задовільно».

Знання студентів при рішенні тестових ситуаційних завдань за бальною системою згідно модульно-рейтингової системи навчання оцінюються в такому розподілі:

80 - 100 балів - «відмінно»;

60 - 79 балів - «добре»;

40 - 59 балів - «задовільно»;

30 - 39 балів - «незадовільно».

Аналізуючи результати проведення нами роботи, та теоретичних і практичних знань та навичок, ми бачимо як ситуаційні тестові завдання з фізичної реабілітації змушують студентів самостійно уважно готуватися до кожного практичного заняття в клініці чи в учбовій кімнаті інституту. З усією відповідальністю постійно бути як на практичних заняттях у навчальній кімнаті, так і на заняттях у пологовому відділенні клініки акушерства і гінекології при пологах, курації вагітних у індивідуальному пологовому залі, присутності студентів на операціях при виконанні лікарями акушерами-гінекологами планових та ургентних оперативних втручань (кесарів розтин, акушерські вихідні щипці) та різноманітних гінекологічних операціях. Тому ми бачимо, що значно покращилась підготовка та відповідальність студентів IV, V, VI курсів медичного університету та V курсу нашого регіонального інституту університету «Україна», до виконання самостійної роботи, конспектування лекції доцентів та професорів з методів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології. Особливо до виконання своєї випускної наукової дипломної роботи, вміння правильно самостійно розповідати і відповідати на питання, вирішувати тестові ситуаційні завдання з акушерства і гінекології і застосування при цьому фізичних методів реабілітації вагітних, роділль, породілль ті гінекологічних хворих.

Дуже важливо роздивитися особливості проведення практичних занять з студентами V курсу при вивченні методів фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології. Практичні заняття нами проводяться на базі пологового будинку Міської клінічної лікарні № 2 м. Горлівка з дозволу головного лікаря Рубанова В. А.

Студенти V курсу одягнені у медичні халати, шапочки, у змінному взутті, з дозволу завідуючої акушерським відділенням, під керівництвом викладача інституту, доцента кандидата медичних наук, акушера-гінеколога на перших практичних заняттях проводять загальний обхід. У перший день практичних занять студенти знайомляться з пологовим відділенням, індивідуальних пологових залів (їх 6), обладнаними сучасною апаратурою, палатами патології вагітності,

післяпологовими палатами, акушерській операційній, де проводяться тільки акушерські операції (кесарів розтин та ін.). У випадках присутності роділль у пологовому залі знайомляться з анамнезом, проводять обстеження вагітних.

При проведенні пологів у І періоді виміряють розміри тазу, визначають положення плода, вид предлі-жання, прослуховують серцебиття плода, оцінюють розміри таза, окружність живота, слідкують за переймами. Знайомляться з планом ведення цих пологів.

У II періоді пологів - присутні на пологах, знайомляться з потужною діяльністю роділлі, вислуховують серцебиття плода. Спостерігають за врізуванням та прорізуванням головки плода, профілактикою гіпоксії плода, захистом проміжності, проводиме акушеркою, народженням плода. Спостерігають за первинною обробкою новонародженого, проводиме неонатологом, оцінюють стан за шкалою Апгар, спостерігають за проведенням профілактики гонореї ( у хлопчиків та дівчат).

У палаті де знаходяться вагітні з екстрагеніталь-ною патологією, проводять по показанням комплекси фізичних вправ, відповідно до патології та терміну вагітності. Освоюють методи обстеження вагітних (пульс, температура тіла, АТ, вислуховують серцебиття плода акушерським стетоскопом). Дослідження проводять під щільним контролем та наглядом за роботою студентів викладача, який контролює та консультує студентів.

У післяпологовому відділенні, де знаходяться породілля, під час курації студенти проводять комплекси фізичних вправ, сприятливі відновленню здоров’я жінок після пологів, також під контролем та наглядом викладача.

У випадках проведення планової чи ургентної операції кесарева розтина, студенти запрошуються до акушерської операційної, де вони знайомляться з проведенням лікарями акушерами-гінекологами операції кесарева розтину. Спостерігають послідовність етапів проведення операції (обробка живота, розріз черевної стінки, зупинка кровотечі (гемостазом), розрізом матки у нижньому сегменті та витяг плода), відділення плода від матері шляхом перетину пуповини, реанімацією новонародженого неонатологом у випадках асфіксії, гіпоксії, спостерігають за перев’язкою та обробкою пуповини.

Відповідно до технологічної карти практичного заняття у відведений час проводять курацію вагітних, роділль, породілль, гінекологічних хворих.

У спеціально обладнаній фантомом, лялькою, наглядними таблицями учбовій кімнаті студенти знайомляться з наглядним посібником, за допомогою фантома та ляльки з моментами біомеханізму пологів при переднім виді потиличного передліжання плода, наданням акушерських пособі й плоду та новонародженому.

У заключній частині практичного заняття викладач проводе опитування студентів за темою практичного заняття, студенти під його керівництвом відповідають на тестові ситуаційні акушерські задачі, визначають план ведення пологів та надання сучасних методів фізичної реабілітації.

На кінці заняття у продовж Ш-1З хв., викладач підводе результати проведення заняття та оцінює знання студента, виставляє оцінку у журнал практичних занять.

Основні розділи методичних рекомендацій по проведенню практичних занять з студентами V курсів узяті з опиту підготовки методичних пособі й по проведенню практичних занять у акушерсько-гінекологічних клініках № 1, 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, котрий у цьому році відзначає своє 8G річчя з дня заснування. Авторами статті методичні рекомендації доповнені сучасними методами та засобами фізичної і фізіотерапевтичної реабілітації вагітних, роділль, породілль, гінекологічних хворих.

Таким чином предмет «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології» на V курсі проходить п’ ятирічний шлях становлення. Вона ще молода і проходить свій організаційний шлях та як показує наш опит дуже потрібна вагітним жінкам та гінекологічним хворим.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Однак у теперішній час життя потребує модернізації систем підготовки у вищих школах фахівців лікарів так фахівців з фізичної реабілітації та фізичної культури і спорту, котрі відображали загальнонаціональні інтереси у сфері вищого навчання з урахуванням сучасних потреб європейського розвитку держави [1G, 13].

Перед нами постають сучасні та невідкладні зада-

чі по упровадженню європейських норм та стандартів навчання у вищих навчальних закладах України [2, 3, 7].

Як відомо основні направлення інновацій у навчанні пов’ язані сьогодні з попитом на сучасні технологічні інновації, розробка, упровадження, використання яких націлено на удосконалювання навчального процесу у контексті підвищення його якості.

Технологічні інновації по даним окремих розробників сьогодні повинні бути направлені на розробку та впровадження в учбовий процес нових сучасних засобів та технологій навчання у вищий школі [4, 13].

Пріоритетним направленням та удосконаленням навчання у вищій школі, досить остається сучасна інформатизація, розробка технологічних інновацій у вищих навчальних закладах, у тому числі і на кафедрах фізичної реабілітації. Вони зорієнтовані перед усе на створення нових інформаційних технологій навчання, що базуються на повсюдному використанні обчислювальної техніки, яка володіє колосальними можливостями, впровадження її у навчальний процес.

Таким чином, задачі розробки технологічних інновацій та їх подальше упровадження на кафедрах у навчальний процес можливо тільки за допомогою комп’ ютерних систем у процесі підготовки фахівців реабілітологів та потребують подальшого усестороннього вивчення та упровадження.

Проведені сучасні дослідження окремих авторів у цьому напрямку підтверджують необхідність більш інтенсивного використання комп’ютерних навчальних посібників та упровадження їх у процес підготовки фахівців реабілітологів, особливо при сумісних

клінічних дисциплінах. Розробка нових оптимальних методик побудови практичних занять підвищить ефективність навчального процесу та буде сприяти розвитку когнітивних якостей у студентів. [З, 4, З]. Пере-численні нові розробки обумовлюють можливість упровадження сучасних інноваційних напрямків у області фізичної культури та спорту і більш успішній підготовці фахівців реабілітологів. Комбінована методика навчання передбачає роботу з комп’ ютерним навчальним посібником тестуванням та виконанням більш складних практичних та теоретичних задач у підготовці майбутніх фахівців реабілітологів.

Висновки.

Оцінювання у студентів реабілітологів знань при рішенні тестових ситуаційних завдань з фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології, більш підходить підсумковий (творчий, професійний) критерій оцінювання знань-вмінь при вивченні студентами реабіліто-логами предмету «Фізична реабілітація в акушерстві та гінекології».

Вміння студентів визначити механізм дії засобів, форм і методів фізичної реабілітації, дати пояснювання застосування основ клініко-фізіологічного обґрунтування методів фізичної реабілітації та їх вплив на організм вагітної у I, II, III триместрах, роділль, по-роділль а також гінекологічних хворих.

Використання сучасних технологій навчання студентів базується на повсюдному використанні обчислювальної техніки та сучасних комп’ютерних технологій та інновацій, значно підвищать можливості та якість навчання фахівців реабілітологів при освоєнні предмету «Методи фізичної реабілітації в акушерстві та гінекології» підвищать ефективність навчального процесу та розвиток когнітивних якостей у студентів.

У подальших дослідженнях передбачається залучання у навчальний процес кафедри фізичної реабілітації та кафедри акушерства та гінекології медичного університету спеціальних комп’ ютерних програм та сучасної обчислювальної техніки та комп’ ютерних технологій і інновацій при вивченні студентами предмету фізична реабілітація в акушерстві та гінекології.

Література.

1. Болонський процес: Документи/ укладачі З. І. Тимошенко, А. М. Греков, Ю. І. Гапон, Ю. І. Памха. - К. - 2004. - 168 с.

2. Алехина Е. О. Педагогический контроль знаний студентов вузов физической культуры с использованием тестовых технологий: автореферат дис. канд. пед. наук / Е. О. Алехина. - Санкт-Петербург. - 2006. - 23 с.

3. Богданов В. М. Информационные технологии обучения в преподавании физической культуры / В. М. Богданов, В. С. Пономарев , А. В. Соловов. //Теория и практика физической культуры.

- 2001. - № 8. - С. - 55-59.

4. Волков В. Ю. Компьютерные технологии в физической культуре, оздоровительной деятельности и образовательном процессе / В. Ю. Волков // Теория и практика физической культуры,. -

2001. - № 4. - С. - 60-63.

5. Глікін М. Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації - фундамент розвитку України / М. Глікін. - Вища школа. - 2006. - №

3. - С. - 26-32.

6. Демінська Л. О. Модульно-рейтингова система оцінки знань майбутніх фахівців з оздоровчої фізичної культури / Л. О. Демінська. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2007. - № 5. - С.

- 62-65.

7. Кириллов А. Н. Личностно-ориентированное обучение в адаптивной реабилитации студентов / А. Н. Кириллов. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2007. - № 5. - С. - 213-216.

8. Митюков В. А. Клинико-физиологические обоснования применения методов физической реабилитации при варикозном расширении вен у беременных / В. А. Митюков, Н. И. Томашев-ский, М.А. Шемякова, А.В. Симарова. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків. - 2007. - № 11. - С. - 249-253.

9. Мухин В. М. Фізична реабілітація / В. М. Мухин. - К.: Олімпійська література. - 2005. - С. - 441-460.

10. Національні громадські слухання з питань виконання національної програми «Репродуктивне здоров’я 2001-2005» 25 березня. - 2005р. - ШДГО/Україна. - С. - 7-8, 27-30.

11. Пархотик И.И. Физическая реабилитация больных с преходящим нарушением мозгового кровообращения / И.И. Пархотик. //Фізична реабілітація як напрямок підготовки спеціалістів. - К.

- 2003. - С. 52-53.

12. Рухові режими і комплекси ЛФК для вагітних жінок. Методичні рекомендації/ Владимиров О. А., Тофан Н. І., Кліменко С.К. - К.

- ІПАГ України. - 2004. - 32 с.

13. Скнарь О. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кредитно-модульної системи / О. Скнарь. //Вища школа. - 2006. - № 3. - С. - 80-85.

14. Чурилов А. В. Особистості розвитку порушень психосоматичного стану здоров’я вагітних жінок, фізична та психологічна підготовка їх до пологів / А. В. Чурилов, В.О. Мітюков, А.В. Сімарова, П. М. Писаренко, О.В. Яковенко. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків. - 2007. - № 6. - С. - 213-220.

Надійшла до редакції 24.10.2009р.

Чурилов Андрей Викторович Митюков Виталий Алексеевич Князева Наталья Владимировна Писаренко Петр Николаевич Кириллов Александр Николаевич Ярош Артем Николаевич Юрьева Светлана Юрьевна ukrame@ghost.dn.ua

Формування особистості юних футболісток

Шалар О.Г., Стрикаленко Є.А., Ємельянова Ю.І.

Херсонський державний університет

Анотації:

Розглянуто шляхи формування позитивних властивостей особистості юних футболісток до спортивної діяльності, команди, тренерів. Основу спортивного характеру юних футболісток мають складати командні традиції міжособистісного спілкування. Футбол у юному віці впливає на особистість. Найважливішим компонентом формування юної особистості є психологічний аспект. Для правильного формування особистості необхідно знати її рівень розвитку на даному етапі, відношення до команди, тип характеру, поведінка у деяких ситуаціях.

Ключові слова:

дисципліна, самоутвердження, колективізм, мотивація, спортивний режим, характер.

Шалар О.Г., Стрикаленко Е.А., Емельянова Ю.И. Формирование личности юных футболисток. Рассмотрены пути формирования положительных свойств личности юных футболисток к спортивной деятельности, команде, тренерам. Основу спортивного характера юных футболисток должны составлять командные традиции межличностного общения. Футбол в юном возрасте влияет на личность. Важнейшим компонентом формирования юной личности является психологический аспект. Для правильного формирования личности необходимо знать ее уровень развития на данном этапе, отношение к команде, тип характера, поведение в некоторых ситуациях.

дисциплина, самоутверждение, коллективизм, мотивация, спортивный режим, характер.

Shalar O.G., Strikalenko E.A., Emeliano-va U.I. The formation of the personality of the young footballers. Ways of formation of positive properties of the personality of juvenile sportsmen to sports activity, team and trainers are construed. Command traditions of interpersonal dialogue should constitute a basis of sports character of juvenile sportsmen. Football in an early age influences the personality. The major component of formation of the juvenile personality is the psychological aspect. For the exact formation of the personality it is necessary to know its level of development at the given stage, the relation to team, a type of character, conduct in some situations.

discipline, self-affirmation, collectivism,

motivation, sport routine, character.

Вступ.

Футбол є командним видом спорту, в якому цінується колективна гра та результат. Та результат перш за все не може бути високим, коли у команді не має взаємної поваги та відчуття колективізму. Спортсмен повинен знаходити спільні інтереси у колективі, при цьому формуючись як особистість, дотримуватись принципів і традицій у команді. На розвиток особистості впливають три аспекти: суспільна свідомість, діяльність тренера та самосвідомість. Але ці фактори можуть змінюватись під впливом різних життєвих ситуацій та нести різний характер змін.

Часто буває, що юні спортсмени покидають спорт як тільки стають повнолітніми. У них виникають нові захоплення, хтось починає дивитись на життя з іншої сторони. Проблема насамперед у відношенні самої людини до свого життя та захоплень а вже потім інші нюанси. Дехто розчаровується, від своїх спортивних результатів та обраного спорту взагалі, у інших спортсменів виникають нові захоплення, в першу чергу це залежить від рівня розвитку особистості. Тому команда повинна бути однім цілим, як на футбольному полі так і поза ним. Слід зазначити, що всі негаразди переносяться неодмінно на футбольне поле і тоді згуртувати колектив в процесі матчу буде майже не здійсненим.

Формування особистості дуже нелегкий але водночас і цікавий процес з погляду тренера [5, 7]. Для того щоб виховати справжній, дружній колектив необхідно почати з формування кожної особистості в команді [4, 6]. Колективізм - не тільки результат виховання але й процес, і комплекс засобів, які формують свідомість, погляди, переконання, вчинки людини. Життя і спорт в колективі є школою становлення майже всіх рис особистості, які в своїй єдності становлять ідеал виховання спортсмена [2, 3].

Тож на сьогоднішній день є проблемою всіх жіночих команд згуртувати та психологічно укріпити спортивний колектив. Ця проблема стосується не © Шалар О.Г., Стрикаленко Є.А., Ємельянова Ю.І., 2009

тільки команд України але і європейських лідерів і перспективних початківців. У багатьох професійних клубах, це може відображатись на результаті і бути однією з причин згасання клубу.

Робота виконана у відповідності до плану НДР Херсонського державного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи полягала в удосконаленні методики формування позитивних властивостей особистості юних футболісток до спортивної діяльності, команди, тренерів.

Виходячи з мети роботи перед нами були поставлені наступні завдання:

1. Розробити методичне забезпечення формування спортивного характеру юних футболісток;

2. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування позитивних властивостей особистості юних футболісток до спортивної діяльності.

Результати дослідження.

У дослідженні приймали участь юні футболістки команди «Южанка - Майстер С» 1994-95 років народження, які вже 4 роки грають у команді і є молодим резервом до підготовці та участі у чемпіонаті вищої ліги України. Спостереження проходило на тренувальних заняттях, засіданнях команди, поза командних зборах, перед та після тренувальних занять. Експериментальною базою дослідження були різні тренувальні майданчики серед яких стадіон «Майстер С», ДЮКФП-5 та стадіон «Кристал» м. Херсона. В дослідженні брали участь юні футболістки амплуа яких ще не цілком визначене.

Експериментальна частина роботи відбувалась за допомогою досвідченого тренера В.М. Борщенко, який є тренером молодіжної збірної України.

З метою визначення властивостей особистості юних футболісток було проведено психологічне опитування футболісток, яке проводилось до початку тренувальних занять. Кожна спортсменка анонімно

відповідала за трьома запропонованими методиками, а саме: «Особистісний опитувальник Г.Ю. Айзенка, опитувальник А. Басса та А. Даркі «Вивчення агресивності в спорті», та «Мотиви заняття спортом» за методикою Е.П. Ільїна.

Перший психологічний тест за Г.Ю.Айзенком [1] допоміг дізнатись про деякі психологічні аспекти кожної спортсменки, визначити рівень її мотивації, розвитку та планування щодо свого недалекого майбутнього, дізнатись про рівень особистого розвитку.

Рівень агресивності у спорті на певному етапі розвитку особистості юних футболісток ми визначали за допомогою методики А.Басса і А.Даркі. Цей тест є дуже важливим для спортсменок, тому що агресія може по різному впливати як на особистість так і на команду в цілому.

Дослідження мотивів до занять спортом, за методикою Є.Ільїна, дозволило дізнатись чому саме у цей вид спорту пішла та чи інша спортсменка та що очікує вона від тренувальних занять що подобається їй чи навпаки. Всі три тести у сукупності допомогли визначити рівень розвитку психологічних властивостей особистості юних футболісток на певному етапі.

У тісній співпраці із тренером команди були розроблені шляхи щодо формування особистості юних футболісток. Тобто засоби покращення мотивації з метою виховання у спортсменок відчуття колективізму, командної гри та індивідуальних проявів спортивного характеру у спортивних змаганнях.

Всі спортсменки з зацікавленням сприйняли запропоновану методику. І з першого дня позитивно ставились щодо її реалізації.

Дослідження проводилося у два етапи. На першому (вересень-жовтень 2008 року) - було проведено констатуюче опитування юних футболісток. Другий етап, який тривав до квітня 2009 року, був спрямований на втілення у навчально-тренувальний процес футбольної команди засобів та методів формування особистості юних футболісток, а також узагальнення та аналіз експериментальної роботи. Методика формування позитивних рис характеру юних футболісток полягала у комплексному використанні психолого-педагогічних методів та засобів.

В колективі дуже важливо розуміння і відчування один одного. Здатність кожної особи обмежувати свої бажання, уміння відмовитися у частини своїх бажань. Формування особистості спортсмена пов’язане з впливом спортивного колективу на спосіб життя та життєдіяльність спортсмена, на його відношення до спорту, навчанню, відпочинку, розвагам, міжособис-тісному спілкуванню, пізнанню. Все це у рамках жорсткого спортивного режиму.

Для формування особистості юних футболісток були застосовані наступні засоби:

1.Постійні збори колективу до та після тренування, розповіді про спортивну діяльність взагалі.

2. Враховуючи вікові та психологічні аспекти детально доводився зміст тренувань та дій спортсменок до початку тренувань або змагань.

3. Розповіді про спортивний режим.

4. Опис психологічної моделі сучасної футболіст-

ки та її спортивної кар’єри, а також шляхи досягнення високих спортивних результатів, пов’язаних з постійним тренуванням.

3. Розглядання спортивної діяльності спортсменок, як частини життєвого шляху спортсмена.

Вправи на розвиток сил волі (спортивного характеру) були наступні:

Правило 1. Зроби те, що бажаєш менше всього.

Коли ви не бажаєте щось робити, але роботу виконати необхідно, пригадайте це правило. Завжди примушуйте себе займатися тим чого ви не бажаєте. Пам’ ятайте що тільки лінь заважає нам впоратися з тією чи іншою задачею.

Правило 2. Вправи повинні носити постійний характер.

Необхідно систематично виконувати вправи та дії, що формують особистість спортсмена (виконання режиму дня, своєчасність приходу на тренування та змагання, повна віддача на тренуваннях тощо). Полегшуючи собі вимоги ви ризикуєте знову бути слабким суб’єктом.

Правило 3. Важливе бажання стати кращим.

Для розвитку сили волі важливе діяльне бажання стати краще. Тож з розвитком сили волі зміниться і ваша особистість. При цьому можуть змінитись ваші звички та бажання іноді навіть коло друзів. Пам’ ятайте, що те чим ви займаєтесь робить вас кращими у своїй діяльності, сильнішим та не схожим на інших.

Також до вправ розвитку сили волі та формування особистості юних футболісток нами запропоновані наступні вірші перед грою:

1.Ми сосредоточены, намеренья твердые, играем сосредоточенно, намеченное выполним, уверены в себе

(один за всех и все за одного).

2. Ни шагу назад, ни шагу на месте, а только вперед

и только все вместе.

3. Мы играем за победу, за отвагу и мечту, мы хотим

одной командой победить сейчас в бою.

4. Наш футбол большое дело, нужно только победить, заявить мы можем смело, сможем в матче

лучше быть.

З. Чтобы духом не сломаться, до игры не проиграть

нужно очень постараться в каждом матче забивать.

(Ю. Ємельянова)

Кожна футболістка отримала дані традиційні віршики для промовляння їх перед футбольними матчами один із них або декілька. Команда за спільним бажанням обирала для традиційного вигуку його перед початком кожного матчу.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Для покращення спортивного режиму у ті дні коли у футболісток немає тренувань нами був запропонований розпорядок дня який допомагав разом зі спортивним режимом виховувати у спортсмена відчуття відповідальності, виховання сили волі, відчуття професійного спортивного життя, характеру, та дисципліни.

Під час виконання цього режиму та тренувальних навантажень у підготовці футболісток враховувались специфіка жіночого організму, вікові особливості, рівень їх підготовленості та інше.

Тренером-викладачем спеціально були розроблені тижневі плани щодо їх ранкового самостійного тренування, враховуючи всі вище сказані аспекти.

Щодо зразка спортивної поведінки на зборах, часто обговорювались поведінки інших команд України, приводились у зразок зірки сучасного жіночого та чоловічого футболу, виконувався пригляд матчів зимового чемпіонату першості дівчаток 92-94 року народження. Де футболістки команди «Южанка» вже приймали учать. Їм вказували на їх невдалі тактичні

дії.

Вірші, які були запропоновані юним футболісткам, спрямовані стимулювати кожну футболістку на серйозне ставлення до змагань, позитивне відношення до товаришів по команді. Викликати у них відчуття професіоналізму та дисципліни.

Цена футбола

Что привело меня ценить футбол - не знаю,

Но, с каждым днем к нему любовь в душе храню Я слишком часто о не сбывшемся мечтаю И всякий раз стремлюсь осуществить мечту.

Я часто думала бросать футбол, но все же Жизнь без него I Тогда уж лучше и не жить Всего на свете он мне слаще и дороже пусть все исчезнет, но его мне не забыть.

И ничего так в жизни больше не пугает Как травма страшная, ее не излечит я получила травму и теперь я знаю Как нужно побеждать и жизнь футбольную ценить.

(Ю. Ємельянова)

Стремись

Умей стремиться сквозь потери Иди и добивайся цели Футбол твой настоящий друг пусть все без лидерства, а вдруг.

Упертой будь как никогда Пусть травма, это не беда Но главное, что ты в душе Готова побеждать уже.

(Ю. Ємельянова)

Все равно

Выйти в поле доказать что можешь Добиваться цели до конца И забивши гол с улыбкой тоже Будешь вытирать свой пот с лица Три минуты только отыграла Пару раз дотронулась к мячу Только жать я сразу не узнала Что на поле травму получу Три минуты я уже за бровкой И обида страшная в душе Вот теперь большая остановка Точка на футболе и на мне Но надеюсь это не на долго Правда, рано что-то говорить,

Но любить футбол я буду столько Сколько мне дано на свете жить.

(Ю. Ємельянова)

Не секрет

Прости меня, что так люблю я Что так стараюсь и стремлюсь

Ведь без него всегда горюю А с ним к успеху тороплюсь Зачем он в жизнь мою явился!

Забыть его я не смогу Он навсегда во мне прижился Пока я с ним я проживу Нет не о парне я писала ,

Не о любви, которой нет А футболе я мечтала Ведь это тоже не секрет.

(Ю. Ємельянова)

Одним із засобів формування командної згуртованості є промовляння командних віршів перед матчами. Вірші на футбольну тему, дають змогу приблизити дівчаток до світу футболу та патріотичного настрою до своєї команди, зблизитись духовно та морально. Викликати в їх душі більшу відповідальність до тренувань та змагань.

Також, кожну п’ятницю, після тренування традиційно проводилися збори команди та обговорення проблем в команді.

Вище перераховані методи та засоби психолого-педагогічного впливу на юних футболісток дали певні позитивні результати. За підсумками другого етапу дослідження, проведеного у березні місяці 2009 року, можна відмітити зміну у рівні самоутвердження юних футболісток (за Г.Ю. Айзенком). У більшості дівчаток відмічається високий рівень самоутвердження (54,7%). Футболістки стали більш впевнені у своїх відповідях та діях, більш відвертими, не приховуючи своїх недоліків якщо вони є. Приємно відмітите те, що дівчатка не хворіють «зірковою» хворобою. Більшість дівчаток мають відчуття гумору. З такими спортсменами легко знайти спільну мову. Деякі поразки вони сприймають не дуже болісно, таким чином не розчаровуючись у занятті спортом, також у відповідях можна помітити переміну настрою, що може бути пов’язано з віковими психолога-фізіологічним змінами цих спортсменок. Вони стали більш впевнені, що є важливим компонентом щодо результативності матчів та продуктивності тренувань.

Але у деяких дівчаток з’явилась надмірна самовпевненість та відвертість що може бути причиною проведення більшого часу у різних компаніях, спілкуванню з друзями. Деякі дівчатка відповіли що вони не завжди виконують те, що кажуть дорослі, не завжди допомагають дома у господарстві, що іноді говорять те, що не думають.

Таким чином дізнавшись про результати двох етапів психологічного тестування за методикою Г.Ю.Айзенка ми можемо побачити що дівчатка стали більш відвертими, впевнені з більш позитивним поглядом на життя. З твердим і рішучим настроєм на майбутнє.

Також ми простежили за змінами у відношенні юних футболісток до спортивної діяльності за такими показниками: дисципліни, відвідування тренувань, працьовитості та оцінки за активність.

За допомогою психологічного тесту (А.Басса і

А.Даркі) з’ясувалось, що рівень агресивності юних футболісток відповідає середньому рівню агресив-

ності (87,8%). Дані від попереднього тестування дещо змінились. Відсутність футболісток із низьким рівнем агресивності і з наявністю малої кількості з високим рівнем (12,2%), говорить про те, що агресивність не впливає на команду, тренера та самих футболісток. Оскільки футбол є видом спорту де агресивність існує, треба постійно стежити за змінами агресії як під час тренувань, так і під час змагань.

Помічаючи спокійних зовні гравців команди у побуті, але дуже жорстких у ігрових епізодах, то враховуючи вік юних футболісток та стать, можемо сказати, що для дівчаток така агресивність носила змінний і не тривалий характер та проявлялася тільки під час змагань.

Після опрацювання даних наступного психологічного тесту (за Є.П. Ільїним) з’ясувалось що позитивний (високий) рівень мотивації у юних футболісток збільшився на (40,1%) порівнюючи з попередніми даними. В тестах дівчатка відповіли, що пішли грати у футбол, тому що хочуть мати більше друзів, що вже свідчить про вміння і бажання знаходити спільні інтереси з товаришами по команді для того, щоб покращити відчуття особистої гідності. Відмічено бажання виховувати цілеспрямованість, що є позитивною рисою й говорить про те, що юні спортсменки вміють планувати своє майбутнє, впевнено роблять крок за кроком до поставлених цілей.

Можна стверджувати, що запропонована методика дала змогу покращити рівень мотивації до спорту, та збільшити бажання щодо постійного відвідування тренувань, за допомогою нових традицій, зборів, віршів. Футболістки начебто особисто для себе зрозуміли суть занять футболом. Як відомо, багато спортсменів покидають спорт із-за змін внутрішнього усвідомлення, появи нових цілей у житті, розчарування

Більшість футболісток бажають захищати честь команди на різноманітних змаганнях, удосконалювати свою майстерність та спортивний результат.

Приємно що всі дівчатка без винятку бажають виправдати надії тренера, їм приємно відчувати відчуття виконаного боргу перед суспільством та командою. Всі дівчатка бажають виконати норматив майстра спорту. Розуміючи, що це не легкий та довготривалий шлях, усі прагнуть цього всією командою, що говорить про позитивний настрій, цілеспрямованість на кращій результат.

Висновки.

1. Футбол у юному віці впливає на особистість, формуючи її як незалежну, багатогранну людину, розвиває її як фізично так і технічно. Але найважливішим компонентом формування юної особистості є психо-

логічний аспект. Розвиток особистості залежить від виховання, тому виховувати необхідні риси у спортсменок є завданням для кожного тренера, який прагне високого результату. Юні спортсменки намагаються бути схожими на своїх кумирів, тренера, батьків або дівчаток по команді але при їх особистих інтересах повинна існувати загальна мета, внутрішньо командна система цінностей, правил, традицій та інше.

2. Аналіз спеціальної літератури та психологічні тести (Г.Ю. Айзенка), (А. Даркі І А.Басса), та (Є.Ільїна), дозволили оцінити рівні психологічного розвитку, ступінь мотивації занять спортом та рівень агресивності у спорті юних футболісток.

Для того щоб правильно формувати особистість необхідно знати її рівень розвитку на даному етапі. Дізнатись чого вона очікує від спорту, як відноситься до команди, який у неї тип характеру та що вона за людина, як буде вести себе у деяких ситуаціях.

3. Після застосування комплексної методики командної згуртованості з’ясувалось, що у дівчаток покращилися показники щодо дисципліни, працьовитості, відвідування. Юні футболістки стали більш мотивовані, прагнучи підвищенню командної згуртованості. У багатьох з’явились спільні інтереси, що допоможе утримати колектив в цілому.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування особистості юних футболісток.

Література.

1. Айзенк Г.Ю. Как измерить личность / Г.Ю. Айзенк. - М: Когни-то - центр, 2000. - 284с.

2. Будзин В.Р. Особливості взаємозв'язків між показниками функціонального стану організму футболісток у різні фази специфічного біологічного циклу / В.Р. Будзин //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ, 2009. - №5. - С.29-32.

3. Волков И.П. Практикум по спортивной психологии / И. П. Волков . - СПб.: Питер, 2002 - 288 с.

4. Еделев О. С. Дидактико-виховний аспект тренування юних футболісток / О.С. Еделев, В.О. Єфімако, О.Г Шалар //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ, 2008. - №11. - С.16-21.

5. Ильин Е.П. Психология физического воспитания / Е.П. Ильин. -СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. - 486 с.

6. Костюкевич В.М. Структура технико-тактической деятельности высококвалифицированных футболистов разных игровых амплуа / В.М. Костюкевич //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2009. - №9. - С.67-71.

7. Перевозник В.И. Количественный и качественный анализ выполнения передач мяча в одно касание командой «Металлист» Харьков в играх кубка УЕФА / В.И. Перевозник, А.А. Перцу-хов // Физическое воспитание студентов. - Харьков :ХООНОКУ-ХГАДИ, 2009. - №1. - С.45-49.

Надійшла до редакції 02.11.2009р.

Шалар Олег Григорьевич Стрикаленко Евгений Андреевич Емельянова Юлия Ивановна strikalenko76@gmail.ua

Использование вспомогательного оборудования и технических средств при обучении плаванию лиц среднего и зрелого возраста

Шейко Л. В.

Харьковская государственная академия физической культуры

Аннотации:

Неумение плавать нередко приводит к возникновению несчастных случаев на воде. Поэтому важно повысить эффективность процесса обучения плаванию, сократить затрачиваемое на него время. Одним из путей этого является обучение плаванию с использованием вспомогательного оборудования и технических средств. Предложена методика освоения двигательных навыков, которая помогает обучаемым полнее и быстрее проявить свои индивидуальные способности. Использование вспомогательного оборудования и технических средств обучения позволяет быстрее формировать рациональную технику плавания.

Ключевые слова: обучение плаванию, вспомогательное оборудование, технические средства обучения, лица среднего и зрелого возраста.

Шейко Л. В. Використання допоміжного обладнання та технічних засобів у навчанні плаванню людей середнього та зрілого віку. Невміння плавати приводить до виникнення нещасних випадків на воді. Тому важливо підвищити ефективність процесу навчання плаванню, скоротити витрачуваний на нього час. Одним зі шляхів досягнення цього є навчання плаванню з використанням допоміжного обладнання та технічних засобів. Запропоновано методику освоєння рухових навичок, що допомагає повніше і швидше виявити свої індивідуальні здатності. Використання допоміжного устаткування і технічних засобів навчання дозволяє швидше формувати раціональну техніку плавання.

навчання плаванню, допоміжне обладнання, технічні засоби навчання, люди середнього та зрілого віку.

Sheyko L. V. Using of ancillaries and hardware at middle and mature ages persons swimming teaching. The lack of ability to float quite often results in the origin of accidents on water. It is therefore important to promote efficiency of process of teaching swimming, shorten the time expended on him. One of ways of it is teaching swimming with the use of ancillaries and hardware. The procedure of assimilation of impellent skills which helps trained to exhibit the individual capabilities more full and fastly is offered. Use of auxiliaries and means of training allows to make up rational engineering of float faster.

teaching swimming, ancillaries, hardwares of teaching, persons of middle and mature ages.

Введение.

Организованным обучением плаванию в бассейнах страны охватывается небольшое количество людей среднего и зрелого возраста. Поэтому очень важно повысить эффективность процесса обучения плаванию, сократить затрачиваемое на него время. Одним из путей этого может быть обучение плаванию с использованием технических средств и средств срочной информации (приспособлений, устройств, тренажеров, установок), что имеет особенно большое значение для быстрого освоения способом плавания.

Анализ данных плавательной подготовленности населения показал, что большой процент людей не умеет плавать, а это часто приводит к возникновению несчастных случаев на воде. Причем травматизация на воде занимает первое место среди остальных несчастных случаев, связанных со смертельным исходом [12-14]. Поэтому улучшение работы по массовому обучению населения плаванию буде способствовать повышению плавательной подготовленности населения, сокращению числа несчастных случаев на воде [1; 5]. Вместе с тем существующая сеть бассейнов позволяет охватить обучением приблизительно до 10 % людей среднего и зрелого возраста. При этом навыки приобретают лишь около 50-60 % людей достаточно регулярно посещающих занятия в бассейне [2; 15]. Необходимо отметить, что обучение плаванию населения происходит еще в очень продолжительные сроки: каждый период обучения составляет 9-10 месяцев: все это в свою очередь может привести к снижению пропускной способности бассейнов [9; 11].

В практике физического воспитания наряду со стандартным подходом к организации и построению обучения физическим упражнениям широко применяется дифференцированный подход, который позволя-

ет в наибольшей степени учитывать индивидуальные особенности занимающихся. Для осуществления такого подхода тренеру по плаванию необходимо комплектовать группы, с учетом выявленных у занимающихся определенных, наиболее значимых для учебного процесса критериев. В их числе такие как: состояние здоровья. индивидуальные особенности физического развития, показатели физической и спортивной подготовленности, мотивированные направленности на занятиях, а также нельзя обойтись без учета исходного уровня плавательной подготовленности [6-8; 10; 12].

Анализ публикаций указывает на необходимость поиска других форм и подходов к обучению плаванию людей среднего и зрелого возраста. Также существует ряд нерешенных вопросов, связанных с построением программ оздоровительной тренировки людей среднего и зрелого возраста.

Работа выполнена по плану НИР Харьковской государственной академии физической культуры.

Цель, задачи работы, материал и методы.

Целью работы является исследование возможности эффективного обучения навыкам плавания спортивными способами лиц среднего и зрелого возраста путем обучения с использованием вспомогательного оборудования и технических средств.

Принцип обучения основывается на подражательной аналитической способности человека к воспроизведению демонстрируемых движений. Эффект обучения основывается на расширении зрительной информации при разучивании, на стереотипной срочной информации двигательных ощущений, возникающих при выполнении движений, а применение вспомогательного оборудования при обучении плаванию содействует ускорению процесса освоения навыков, обеспечению безопасности занимающихся, повышению эмоциональности занятий [3; 4].

Объект исследования. Объектом исследования стала методика оздоровительной тренировки по плаванию лиц среднего и зрелого возраста.

Предмет исследования. Влияние на освоение спортивных способов плавание вспомогательного оборудования и технических средств обучения на занятиях по оздоровительному плаванию с лицами среднего и зрелого возраста.

Основные задачи исследования:

1. проанализировать литературные данные по обучению на занятиях оздоровительному плаванию;

2. выявить положительный эффект в формировании плавательного навыка в результате применения вспомогательного оборудования и технических средств обучения;

3. разработать рекомендации для инструкторов по плаванию, работающих с группами здоровья.

Методы исследования:

1. анализ и обобщение литературных данных по вопросам оздоровительной тренировки для лиц среднего и зрелого возраста;

2. педагогическое наблюдение;

3. метод тестов.

Результаты исследований.

Исследование эффективности обучения плаванию с использованием вспомогательного оборудования и технических средств обучения проводилось на не умеющих плавать. Испытуемые имели исходную плавательную подготовку (ИПП), равную от 0 до 5 м. Занятия проводились 3 раза в неделю. Из обучаемых были сформированы 4 группы: 2 контрольные по 10 человек и 2 экспериментальные по 10-11 человек. Занятия со всеми группами проводились в бассейне одним преподавателем. Последовательность разучивания способов плавания в контрольных группах: кроль на груди - кроль на спине - брасс - упрощенный вариант техники в способе дельфин (когда руки выполняют гребок в воде способом брасс); в экспериментальных: брасс - кроль на груди - кроль на спине

- упрощенный вариант техники в способе дельфин.

Обучение осуществлялось в такой последовательности изучение согласований движений ног с дыхани-

ем, далее - согласование движений рук с дыханием, далее - согласование движений рук и ног с дыханием, совершенствование в технике разучивания движений.

В контрольных группах обучение проходило по традиционной методике, в экспериментальных 0- с помощью вспомогательного оборудования и технических средств обучения, значительную часть этого оборудования составляли поддерживающие средства индивидуального назначения, такие как разнообразные поплавки и круги, плавательные дощечки, а также поддерживающие средства группового использования (плавучие конструкции из соединенных поплавков). Кроме этого при обучении нередко использовалось специальное устройство для страховки обучаемых плаванию - шест.

Перед началом освоения каждого способа проводилась его демонстрация (показывались плакаты, рисунки). Демонстрация сопровождалась пояснениями. С помощью плакатов и рисунков демонстрировались также характерные ошибки, показывались упражнения для их устранения.

Учебный материал был рассчитан на 36 занятий и был распределен следующим образом. Первые два занятия были посвящены проверке исходной плавательной подготовленности и выполнению упражнений для освоения с водой, 12 занятий - отводилось для разучивания способа брасс, 8 занятий - для разучивания способа кроль на груди, 6 - для кроля на спине, 6 занятий - для разучивания упрощенного варианта техники в способе дельфин, 2 последних занятия -для совершенствования разучиваемых способов плавания и для проверки результатов обучения.

Отличительной особенностью экспериментальных групп заключалась в том, что в подготовительной части на первых занятиях по освоению нового способа, включались общеразвивающие, имитационные упражнения (на суше), а более 50 % времени в основной части занятия (в воде) использовались вспомогательные поддерживающие средства.

Условия обучения предусматривали обязательное проведения занятий в глубокой ванне бассейна (на мелком месте или вдоль бортика). Это делалось на

Таблица 1

Сравнительные данные результатов традиционного и обучения с применением вспомогательного оборудования обучения плаванию людей среднего и зрелого возраста

Показатели группа

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Контрольные Экспериментальные

Количество обучаемых 20 21

Исходная плавательная подготовленность (ИПП), м 0-5 0-5

Количество проведенных занятий 72 36

Результаты обучения (средние значения) Брасс Метры 3 20

Баллы 2,0 6,0

Кроль на груди Метры 4 15

Баллы 3,0 7,0

Кроль на спине Метры 8 20

Баллы 5,0 8,0

Упрощенный вариант техники в способе дельфин Метры 2 10

баллы 1,0 3,0

Овладели четырьмя способами плавания 18 59

одном - двух последних занятиях при разучивании каждого способа (кроме дельфина) и на последних двух занятиях всего курса обучения.

В результате обучения в экспериментальной группе были достигнуты более высокие показатели, как по величине проплываемой дистанции, так и по технике плавания. Проведенный эксперимент показал преимущество обучения лиц среднего и зрелого возраста с использованием вспомогательного оборудования и технических средств обучения перед традиционными методиками (табл. 1).

Как видно из табл. 1 в контрольных группах средние результаты в способах плавания по метражу не удовлетворительны, оценки за технику низкие (оценка проводилась по 10-бальной шкале). Все это говорит о низкой эффективности методики обучения.

В экспериментальных группах формирование навыков во всех способах плавания шло значительно успешнее. В экспериментальных группах четырьмя способами плавания овладело 59 % занимающихся, а в контрольных только 18 %. Оценки за технику плавания в экспериментальных группах указывают на более успешное овладение обучаемыми рациональными движениями и меньшем времени, затраченном на обучение.

Положительный эффект обучения спортивным способам плавания за более короткий срок стал возможен в результате применения вспомогательных средств обучения.

Повышение эффекта обучения интенсифицировали такие педагогические методы как наглядность, последовательность, доступность, прочность повторения изучаемых движений.

Выводы:

1. Такая методика освоения двигательных навыков помогает обучаемым полнее и быстрее проявить свои индивидуальные способности.

2. Использование вспомогательного оборудования и технических средств обучения позволяет быстрее формировать рациональную технику плавания, что в свою очередь сказывается на величине проплываемых дистанций.

3. Вспомогательное оборудование и технические средства обучения позволяют значительно интенсифицировать процесс обучения, увеличить пропускную способность бассейнов. Это значит, что при тех же экономических затратах можно значительно увеличить охват населения плаванием.

На практике это ведет к повышения плавательной подготовленности населения (что сократит число несчастных случаев на воде).

Все вышеперечисленное позволяет нам рекомендовать эту методику обучения для широкого использования в бассейнах, на водных станциях и в местах, где проводится массовое обучение плаванию.

Перспектива дальнейших исследований заключается в разработке и составлении программ обучения, в которых на ряду с традиционным вспомогательным оборудованием будут использоваться более сложные современные технические средства обучения.

Литература

1. Амосов А. М. Преодоление старости / А. М. Амосов. - М.: ФиС, 1996. - 73 с.

2. Баринов В. М. В мире оздоровительной литературы / В. М. Баринов. - К.: Здоров'я, 1987. - 134 с.

3. Булгакова Н. Ж. Познакомьтесь - плавание. Первые шаги в спорте / Н. Ж. Булгакова. - М.: Астрель, 2002. - 157 с.

4. Волошин А. И. Дорога к здоровью / А. И. Волошин, Ю. С. Субботин, О. Л.Чикин. - М.: ФиС, 1987. - С. 21-25.

5. Виноградов П. А. Физическая культура и здоровый образ жизни /т П. А. Виноградов. - М.: ФиС, 1990. - С. 7-11.

6. Гаврилов Д. Н. Педагогические и организационные особенности двигательного режима людей зрелого и пожилого возраста / Д. Н. Гаврилов // Теория и практика физической культуры. -

2002. - № 4. - С. 44-47.

7. Кардамонова Н. Н. Плавание: лечение и спорт / Н. Н. Кардамонова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - 315 с.

8. Краснов И. С. Методологические аспекты здорового образа жизни россиян / И. С. Краснов // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2004. - № 2. - С. 61-63.

9. Макарова Л. И. К вопросу оптимизации учебного процесса по профессионально-прикладной плавательной подготовленности / Л. И. Макарова // Актуальные проблемы физкультурномассовой и спортивной работы в условиях перестройки высшей школы. - Ростов-на-Дону: BOOK, 1989. - С. 78-90.

10. Мендубаева С. Ю. Особенности методики проведения занятий с неумеющими плавать. методические рекомендации по совершенствованию учебного процесса по физическому воспитанию в ВУЗе / С. Ю. Мендубаева // БГОИФК [сост. А. И. Завьялов]. -Минск: BOOK, 1987. - С. 66-67.

11. Муравов И. В. Оздоровительные возможности физической культуры и потребности общества / И. В. Муравов // Теория и практика физической культуры. - 1990. - № 6. - С. 6-8.

12. Пасичниченко В. А. Начальное обучение плаванию: учебное пособие для студентов, преподавателей и тренеров / В. А. Пасич-ниченко. - Минск: БГТУ, 2004. - 116 с.

13. Плавание для ВУЗов: учебник для ВУЗов // [под общ. ред. Ж. Ж. Булгаковой]. - М.: Физкультура и Спорт, 2001. - 400 с.

14. Пономарева В. В. Физическая культура и здоровье / В. В. Пономарева. - М.: ГОУВУНМУ МЗРФ, 2001. - С. 229-240.

15. Рубцов А. Г Группы здоровья / А. Г. Рубцов. - М.: ФиС, 1984.

- 181 с.

16. Фирсов З. Оздоровительное плавание для всех / З. Фирсов // Плавание. - М.: ФиС, 1984. - С. 35-42.

Поступила в редакцию 24.09.2009г.

Шейко Лилия Викторовна dgizfvs-nayka@mail.ru

Спортивно-вишкільний пластовий табір “Калиновий оберіг”, як форма фізичного виховання молоді

Шелудешева М. В.

Слов ’ямський державний педагогічний університет

Анотації:

Розглядається спортивно-

вишкільний пластовий табір, як форма фізичного виховання молоді на засадах християнської моралі, духовності та вихованні національних традицій. Розкрито мету, програму табору та їх вплив на формування патріотичної свідомості, національної духовності, самовиховання та почуття колективізму. Філософія табору ґрунтується на ідеї, що справжнє пластове середовище може бути створене тільки там, де пластові ідеали поєднуються з плеканням сили тіла та духом пластового побратимства.

Ключові слова:

Пласт, табір, спорт, програма, національні традиції, патріотизм.

Шелудёшева М.В. Спортивно-

вышкольний пластовый лагерь “Калиновый оберег”, как форма физического воспитания молодежи. В статье рассматривается спортивно-вышкольный пластовый лагерь, как форма физического воспитания молодежи на основах христианской морали, духовности и воспитании национальных традиций. Раскрыта цель, программа лагеря и их влияние на формирование патриотичного сознания, национальной духовности, самовоспитания и чувства коллективизма. Философия лагеря основывается на идее, что настоящая пластовая среда может быть создана только там, где пластовые идеалы объединяются с пестованием силы тела и духом пластового побратимства.

Пласт, лагерь, спорт, программа,

национальные традиции, патриотизм.

Sheludesheva M. Atheletic-train Plast camp “Kalinovyy obereg”, as the form of the physical education youth. In

article is considered athletic-train Plast camp, as the form of the physical edu HlenyqeweBa M. B. ation youth on base of the Christian moral, soul and education national tradition. The Revealed purpose, program of the camp and their influence upon shaping patriotism consciousnesses, national soul, education itself and feeling of the collectivism. The philosophy of camp is based to determined idea. Present plast the medium can be created, when ideals are united with fostering force of a body and spirit plast brotherhoods.

Plast, camp, sport, program, national traditions, patriotism.

Вступ.

У сучасних умовах розбудови незалежної держави на перший план виходить проблема відродження національної системи освіти як передумови виховання нового покоління українців. Основою ідеології державного будівництва проголошено національну ідею. Її реалізація вимагає кардинального реформування системи національного виховання, метою якого Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) визначила “набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури”. [2]

У період становлення України як суверенної держави, відродження духовності суспільства проблема виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності. У цьому зв’язку набуває особливого значення діяльність позашкільних навчальних закладів освіти і закладів соціально-культурної сфери, пріоритетними для яких є ідея відродження українських виховних традицій, прилучення дітей і молоді до цінностей сучасного виховання.

Національна скаутська організація України Пласт проводить понад 100 таборів на всій території України, а також у Польщі. Метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.

Для наймолодших пластунів - новаків, які ще не

досягнули 11-річного віку, відбуваються табори на стаціонарних відпочинкових базах. Там діти під наглядом досвідчених виховників в ігровій манері вивчають українські пісні, звичаї, історію, культуру та багато іншого. Довше перебування серед природи стало невід’ємною частиною пластового самовиховання. В українському Пласті воно має довголітню традицію, без цього безпосередньо зв’язку з природою, без фізичної і духовної наснаги, без цих нагод і пригод, серед яких росте пластовий досвід і самовпевненість, немає справжнього Пласту. Табори просто неба, мандрівки, екологічні заходи, наукові дослідження та спостереження слугують плеканню поваги та розумінню потреби збереження живого оточення.

Для пластового юнацтва, тих, хто має вже 11 і більше років, майже в кожному регіоні держави проходе понад вісімдесят двотижневих наметових таборів. На них хлопці та дівчата у супроводі інструкторів набувають знання та вміння з виживання у складних природних умовах, надання першої медичної допомоги та безліч інших корисних справ. Найбільше таких таборів проходе на території Західної України в Карпатах. Окрім цього, для досвідченіших юнаків проходять спеціалізовані табори, зокрема мистецькі, велосипедні, авіаційні, водні, спортивні, мандрівні, кінні, історичні, військово-патріотичні, альпіністські та табори для лідерів, де молодь отримує знання і набуває уміння з цієї ділянки.

Діяльність організації Пласт досліджувалась такими українськими пластунами-науковцями: О. Вахняни-ним, Ю. Старосольським, О. Тисовським, О. Яремчен-ком, С. Левицьким визначено теоретико-методологічні основи діяльності Пласту; методичні аспекти пластового виховання розроблено Л. Бачинським, Е. Пелен-ським, А. Річинським, Т Самотулкою [15], М. Федусе-вичем та ін., І. Боберським та П. Франком розроблено ігри до пластових занять; проблему становлення й

розвитку дослідили В. Окаринський, М. Пантюк [15], Б. Савчук [13] та О. Сич [14]; туристично-краєзнавчу роботу до 1930 року - Я. Луцький [12]; особливості фізичного виховання висвітлив у своїй праці П. Мартин [4]; проблемою здорового способу життя і формування несприйнятливості до вживання наркогенних речовин займався М. Окаринський [5]; виховний процес та організаційно-педагогічні засадам організації Пласт висвітлені в науковій роботі Ю.Жданович [3]. В роботі Ю. Візітів [1] досліджено передумови зародження пластового руху на Волині, розкрито етапи його організаційного й ідеологічного становлення, обґрунтовано форми та методи військово-патріотичного виховання в пластових осередках, з’ясовано головні напрямки практичного пластування.

Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета статті: дослідження виховного процесу спортивно-вишкільного пластового табору, як форми фізичного виховання молоді на засадах християнської моралі, духовності та плеканні національних традицій.

Завдання дослідження: розкрити мету, програму табору та їх вплив на формування патріотичної свідомості, національної духовності, самовиховання та почуття колективізму.

Використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація, класифікація, узагальнення теоретичних та дослідницьких даних з метою виявлення стану досліджуваної проблеми; емпіричні

- спостереження, самоспостереження, анкетування, тестування.

Результати дослідження.

У своїх попередніх роботах ми вже розглядали пластові табори, як форму фізичного виховання в організації Пласт [11]; виховання особистості за допомогою пластових крайових таборів [10]; окремо було досліджено виховно-вишкільний пластовий табір «Легіон», як форму фізичного та військово-патріотичного виховання молоді [7], а також історію виникнення та розвиток морського пластування [8]; окремою проблемою було визначено підготовку майбутніх учителів фізичної культури до роботи інструктором з фізичного виховання в НСОУ - Пласт [9].

Але не було приділено достатньо уваги спортивно-вишкільному пластовому табору, який базується (як і всі пластові табори) на засадах християнської моралі та духовності використовуючи національні традиції, як умову формування національної духовності, патріотичної свідомості та почуття колективізму.

Табір відбувався з 8 по 18 серпня 2009 року поблизу водоспаду Гуркало біля с. Корчин Сколівського р-ну Львівської обл. Участь брало 47 юнаків та юначок і 22 інструктори (провід). СВТ проходить 35 рік поспіль.

Програма спортивно-вишкільного табору включає навчання (теоретичні та практичні заняття) та змагання з футболу, волейболу, фрізьбі, гандболу, американського футболу, бейсболу (софтболу), бадмінтону, легкої атлетики, стрільби, настільного тенісу, гімнастики,

бойового гопака, народних танців, а також теренові ігри, змагання, смуги перешкод тощо та передбачає підготовку до змагань більшого масштабу: спартакіад. Заняття проводили кваліфіковані інструктори, які допомагали учасникам розвивати вже набуті спортивні навики та здібності. Заняття проводили кваліфіковані інструктори, які допомагали учасникам розвивати вже набуті спортивні навики та здібності.

Вимоги до учасників: можуть брати участь тільки юнаки та юначки, які мають ступінь учасника (рівня ІІ-ІІІ пластової проби), віком від 14 років, з доброю пластовою поставою, відсутністю медичних протипоказань для активного заняття спортом та таборування в наметовому таборі. Учасники без виконання наступних спортивних нормативів до табору не приймаються: для хлопців - відтискання від підлоги: >20 разів, підтягування на перекладені: >6 разів; для дівчат -прес: >30 разів/60сек.; біг 60м - 10,00сек.

Програма була розподілена наступним чином: 5 днів проходили теоретичні та практичні заняття, 1 день - «Козацький», наступні 5 днів - проведення Олімпіади. Наведемо приклад розпорядку одного з навчальних днів: 9 серпня 2009 р. (неділя) «День Футболу». (Кожен день має назву, в цей день проводяться теоретичні заняття з цього виду спорту: 15 хв. після сніданку та 15 хв. після обіду).

7:00 - вставання, руханка (ранкова гімнастика триває 40 хв. і включає функціональну розминку та загально-розвиваючі вправи на місці.) Важливе місце відводиться загартуванню, бо на руханку всі мають іти без взуття, в коротких шортах і майках (дівчата), хлопці - з голим торсом). Загартування відбувається завдяки низькій температурі з ранку у поєднанні з масажем ступень ніг травою, змоченою холодною росою при пробіганні 2-3 км. Ефективність і необхідність такого загартування доводиться гарним самопочуттям, міцним здоров’ям і гарним настоєм учасників протягом дня і всього табору. Не було зафіксовано жодного захворювання, спричиненого переохолодженням. Завершується руханка купанням у гірській річці, температура води якої, не піднімається вище 15-17°С навіть у день.

8:00 - відкриття дня (один із церемоніалів у Пласті, складається із звітів гурткових та гімну)

8:30 - сніданок

9:30 - молитва (кожної неділі пластуни ходять до церкви и та мають службу божу, тож табір не є виключенням)

9:50 - таборові роботи (проводяться завжди на початку табору для облаштування комфортного проживання і перебування на території табору: виготовляються столи, полиці для кухні, складаються пічі для приготування їжі, облаштовуються місця для сидіння під час занять, споживання їжі та проведення вечірніх ватр, будуються дівоча та чоловіча лятрини (туалети), встановлюється щогла для підняття прапорів (державного, а згодом і олімпійського), також накриття для обладнання та інших місць перебування на випадок дощу і т.ін.)

13:30 - обід

15:00 Заняття (кожного дня вони змінюються):

1. Впоряд (В Пласті впоряд є одним з самовиховних засобів. Впоряд - засіб, побудований за принципом військового підпорядкування, що координує поведінку окремих осіб чи відділів для здійснення спільних завдань. Впоряд вимагає повного підпорядкування провіднику в межах визначених команд.)

2. Спів (розучування нових пластових пісень)

3. Таборові роботи

4. Перша медична допомога (заняття, яке проводить лікар табору)

5. Година коменданта (заняття, на якому комендант проводить анкетування та спілкується із учасниками на теми «Що ви чекаєте від СВТ» та «Для чого ви приїхали на табір» і т.п.)

6. Таборові роботи

19:00 - вечеря

20:00 - закриття дня

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

21:00 - ватра знайомств (кожного дня тема ватри змінюється. Протягом табору були проведені такі ватри: «Літературна» (кожному гуртку треба було скласти по 3 вірша: любовна лірика, СВТ та різне), «Караоке» (проходив конкурс караоке), «Гламурна» (обирали містера і міс СВТ: змагалися 6 пар за звання найкращих), «Історична» (завданням було розповісти історію про видатну постать української історії, а інші мусили відгадати: хто це), «Вечорниці. Весілля» (заздалегідь була обрана пара молодят, які удавали себе нареченими, було відтворено справжнє українське весілля за всіма стародавніми традиціями і обрядами, починаючи зі сватання, закінчуючи піснями та народними танцями просто неба під сяйво зірок), «Казкова» (завданням було інсценізувати народну українську казку ), «Завершальна» (Розпочалась вона в саморобній лазні, яку діти створили власноруч. Добре напарившись і скупавшись у гірській річці, учасники згадувались найкращі моменти табору, відкривали таємниці гри «Найкращий друг», співали вивчені і складені протягом табору пісні).

22:45 - нічна тиша (ніхто з учасників не має право ходити вночі по табору, окрім стійкових, які міняються кожні 2 години, слідкуючи за спокоєм на таборі).

Наступного дня були заняття з інших видів спорту. Окрім занять було проведено декілька змагань: «Рен-жерський кидок» та «Смуга перешкод», які включали багато складних завдань на сміливість, силу, витривалість, спритність, гнучкість, винахідливість, розум. Перед змаганнями учасники були поділені на мішані, рівні за силою команди. Виграла та команда, яка найшвидше подолала смугу. Наприклад «Смуга перешкод» містила більше завдань, які проходили на річці: треба було переправитись через річку по камінням, склавши брід; по линвам, натягнутим від одного до іншого дерева; проповзти-проплити під нахиленим деревом; вітискатися у воді; пронести воду в тарілці на спині до відра - наповнити його і т. ін. Але найемо-ційнішою та найцікавішою перешкодою було «Болото», де юнаки та юначки мали б пролізти 15 метрів по глиняному болоті на швидкість. Цей табір орієнтований на амбітних юнаків та юначок, які звикли ставити перед собою високі цілі, вести активний та здоровий спосіб життя, з усмішкою сприймати виклики і впев-

нено крокувати вперед.

На екваторі табору проходив «Козацький день» із козацькими забавами, змаганнями під назвою «Козацька фортеця». День розпочався козацьким відкриттям дня із кошовим і отаманом на чолі. Цілий день всі учасники ходили в повних українських строях, відтворюючи тогочасні події та часи козацтва. «Козацькі забави» складалася із 5 спортивних естафет на швидкість, спритність, силу, розум та колективність. Наведемо приклад декількох завдань: Всі учасники скидають своє взуття в одну суцільну купу. Стартують по одному учаснику, стрибаючи на 1 нозі до загальної купи взуття, знаходять 1 свій черевик і повертаються на взутій нозі, передаючи естафету наступному. Так команда двічі проходить коло і виграє найшвидша команда. Наступне завдання: вся команда мусить за сигналом прибігти до фішки і стати в коло (обруч) всією командою, зробивши піраміду. Виграє та команда, у якої найшвидше це вийде і ноги учасників не вийдуть за межі кола. Забави були розраховані на командну перемогу (участь брало 5 команд), а «Козацька фортеця» на особисту першість. Було створено 10 спортивних ділянок на яких необхідно було набрати якомога більше очок за виконання. Наприклад: стрільба з гвинтівки; обертання обруча на нозі 10 раз; пройти по канату, який лежить на траві, із зав’язаними очима; «Заплутаний кінь» (розв’язати зав’язані позаду руки за 1 хв.); «Баскетбол» (на відстані 3 м попасти у відро своїм взуттям); пустити обруч і пробігти не зачепивши його; «Таксі» пронести юнака вагою 90 кг. не менше 50 м (дозволяється проносити вдвох) і т.і.н. Завдання були розраховані на особисті можливості, вміння юнаків.

О 12 годині ночі було проведено урочисте відкриття Олімпіади. Інсценізована вистава інструкторів відтворювала події виникнення різних видів спорту. Справжній олімпійський вогонь і прапор були пронесені минулорічними абсолютними переможцями СВТ. Завершилося відкриття святковим феєрверком і побажанням перемог у змаганнях.

Легка атлетика складалася із таких нормативів: 100м., 1000м., стрибки у довжину з місця, з розбігу, стрибки у висоту, метання спису, штовхання ядра. В спортивних іграх команди ділилися на дівочі та хлоп’ячі, також команду проводу (інструкторська ланка).

Першуни СВТ (абсолютні чемпіони таборової олімпіади, які зайняли більше 5 призових місць) отримали посвідку, що підтверджує їхню кваліфікованість, як майбутніх інструкторів спортивних ділянок на пластових таборах та змаганнях. Ними стали: серед дівчат - Надійка Шургот з Бережан, серед хлопців -Микола Андрусик з Миколаєва Львівської обл.

Останнього дня було проведено закриття олімпіади із нагородженням переможців. Протягом табору проводились анкетування, опитування, тестування фізичних якостей учасників. Проведене анкетування під час теоретичного заняття із гімнастики показало, що у 70% учнів фізкультура в школі не проводиться належним чином. Стройові вправи деякі із учасників взагалі дізналися, прийшовши до Пласту (5%), використання

предметів для проведення ЗРВ для 40% невідоме, а у 7% взагалі ЗРВ на місці відсутні на уроці, використовується тільки функціональна, де діти бігають навколо школи по 5-7 кіл. Жахливим стає й той факт, що у 65 % опитаних дітей не бачили в школі снаряди для спортивної гімнастики, а ще 15, хоч і бачили, але не мали змоги на них займатися. Причини на то були різні: не має матів, вчитель не може показати сам вправи на снарядах чи просто боїться за травматизм при виконанні. Тож в 90% випадках урок складався із пробі-гання навколо школи та гри у футбол в теплий період року та гри у волейбол в взимку. Можливо, деякі діти і приїхали до табору, щоб навчитися чомусь новому і цікавому, навіть такому самому простому перекиду вперед, який мали б вивчати у молодших класах у школі. Проведені нормативні тестування показали середній рівень фізичної підготовленості учасників.

Наведемо цитату із відповідей учасників на питання анкети: враження від табору: «За тих кілька днів спільного таборування ми без перебільшення стаємо однією сім’єю: в нашій крові тече братерство, дух чесного змагу, Велика гра». Тож, читаючи відповіді по закінченні табору, можна з впевненістю сказати, що табір для юнаків та юначок став однією із сходинок до здорового способу життя, прагнення перемоги над собою, перебудови поглядів на сьогоднішнє байдуже викладання фізичної культури в школі та національного відродження.

Висновок.

Спортивно-вишкільний табір під назвою “Калиновий оберіг” - це спеціалізований спортивний пластовий табір, метою якого є надання учасникам основних знань із різних видів спорту, також дати змогу розвивати спортивні здібності. Але завдання табору не готувати чемпіонів у спорті, а використовуючи спорт як засіб, має завдання виховувати лідерів у житті, формувати патріотичну свідомість, національну духовність та почуття колективізму на засадах християнської моралі, духовності та плеканні національних традицій.

Філософія табору ґрунтується на ідеї, що справжнє пластове середовище може бути створене тільки там, де пластові ідеали поєднуються з плеканням сили тіла та духом пластового побратимства.

Перспективи подальшихрозвідоку даному напрямку. Дослідження відкриває шлях до подальших наукових пошуків у теорії та методиці фізичного виховання молодіжних організацій, зокрема скаутських. Також актуальним залишається питання підготовки кваліфікованих фахівців в галузі спеціалізованого пластування, бо заняття проводили кваліфіковані інструктори: колишні спортсмени, але за фахом не педагоги.

Література.

1. Візітів Ю. М. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період: Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22; Hац. ун-т «Львівська політехніка» / Ю. М. Візітів. - Л., 200б. - 20 с.

2. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) // Освіта. - 1993. - №44-4б. - С.4.

3. Жданович Ю.М. Організаційно-педагогічні засади виховного процесу у скаутській організації Пласт: Дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / АПH України; Інститут проблем виховання / Ю.М. Жданович. - К., 2004. - 339 с.

4. Мартин П.М. Організаційно-педагогічні особливості фізичного виховання старшокласників у сучасних молодіжних організаціях: Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ін-т фізичної культури / П.М. Мартин. - Л., 1999. - 18б с.

5. Окаринський М.М. Формування в підлітків несприйнятливості до вживання наркогенних речовин у діяльності Пласту: Авто-реф. дис... канд. пед. наук: 13.00.07; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка / М.М. Окаринський. - Т., 2000. - 20 с.

6. Пантюк М. П. Організація виховання дітей та молоді у дитячо-юнацьких товариствах Галичини: історико-педагогічний аспект / Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка / М. П. Пантюк. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 200б. - 87с.

7. Шелудешева М. Виховно-вишкільний пластовий табір «Легіон», як форма фізичного та військово-патріотичного виховання молоді / М. Шелудешева // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т. 10. - Луганськ: Поліграфпесурс, 2009. - С. 138 - 141

8. Шелудешева М. Історія виникнення та розвиток морського пластування / М. Шелудешева // Матеріали наукової конференції Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім.. Т.Г. Шевченка. Випуск б4. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2009. - № б4. - С.88 - 91

9. Шелудешева М. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до роботи інструктором з фізичного виховання в HСОУ - Пласт // Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи: Монографія / За заг. ред. М. Лук’янченка, В. Куриш, Ю. Мігасєвіча, А. Подольскі. - Дрогобич: Швидкодрук, 2009. - С. 571 - 580

10. Шелудешева М., Качан О.А. Виховання особистості за допомогою пластових крайових таборів // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія: Зб. наук. пр. / Редкол.: Бех І.Д., Огев’юк В.О., Кононко О.Л. - К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка,

2009. - №11 (спецвипуск). - Ч.2. - С. 103 - 10б

11. Шелудешева М., Качан О.А. Спеціалізовані табори, як форма фізичного виховання в організації Пласт / М. Шелудешева, О.А. Качан // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Харків: ХДАДМ (XXIII), 2009. -№ 5. - С. 278 - 281

12. Луцький Я. З історії туристично-краєзнавчої роботи в «Пласті» (1911-1930 рр.) / Я. Луцький. - Івано-Франківськ : Лілея^В, 1998. - 59с.

13. Савчук Б. Український Пласт 1911-1939 / Олександр Сич (упо-ряд.). - Івано-Франківськ : Лілея^В, 199б. - 268с.

14. Сич О. Пласт: нарис витоків, історії, сьогодення (10-річчю відновлення Пласту в Україні присвячую) / О. Сич. - Івано-Франківськ: Лілея-Ж, 1999. - 200с.

15. http://www.plast.org.ua (Загальні праці з історії Пласту; Крайові табори).

Шдійшла до редакції 24.09.2009р.

Шелудешева Марина Володимирівна plast-slav@yandex.ru

Дозвіллєво-спортивна діяльність як один із чинників розвитку лідерських здібностей студентів

Юрчук С.М.

Черкаський національний університет

Анотації:

Розглядається дозвіллєво-спортивна діяльність як один із факторів, що сприяє формуванню лідерства у студентів вузу, яке є невід'ємною частиною морально-вольових якостей особистості. Розглянуті і вивчені теоретичні положення які сприяють кращому формуванню лідерських здібностей у студентів. Формування лідерських якостей виступають як потужний засіб соціального становлення особи молодих людей, активного вдосконалення індивідуальних особливостей. Розвиток лідерських здібностей сприяє формуванню впевненого в собі і конкурентноздатного на ринку праці фахівця.

Ключові слова:

спорт, дозвілля, лідерство, студент.

Юрчук С. Н. Занятия спортом на досуге, как один из факторов развития лидерских способностей у студентов. Рассматривается роль занятий спортом на досуге, что влияет на формирование лидерства у студентов вуза, как одной из составляющих нравственно-волевых качеств личности. Рассмотрены и изучены теоретические положения, которые позитивно влияют на формирование лидерских способностей у студентов. Формирование лидерских качеств выступает как мощное средство социального становления молодых людей, активного совершенствования индивидуальных особенностей. Развитие лидерских способностей оказывает содействие формированию уверенного в себе и конкурентоспособного на рынке труда специалиста.

спорт, досуг, лидерство, студент.

Yurchuk S. N. Playing sports at leisure, as one of the development of leader capabilities of students. The

role of exercises by sports at a leisure is considered. It influences making up of leadership at students of high school. It is an element of moral strong-willed qualities of the personality. Theoretical provisions are construed and investigated. They positively influence making up лидерских capabilities at students. Making up leadership qualities acts as the powerful remedy of social becoming of young people and the fissile perfecting of personalities. Developing лидерских capabilities assists making up of the self-assured expert.

sports, leisure, leadership, student.

Вступ.

Українське суспільство на сучасному етапі розвитку переживає період глибоких соціально-економічних перетворень, які безсумнівно торкаються вищого навчального закладу освіти, ставлячи перед ним нові завдання. Одним з найважливіших завдань є виховання кожного студента як активної самостійної особистості, що володіє високою моральністю, здатної творчо мислити й діяти.

Поряд із вищим навчальним закладом освіти, якому належить провідна роль у всебічному розвитку особистості студента, значне місце займає дозвіллєво-спортивна діяльність. У процесі дозвіллєво-спортивної діяльності, формуються такі моральні якості як лідерство, відповідальність за свої вчинки й поведінку своїх товаришів, глибока зацікавленість у загальному успіху, сила волі, прагнення до досягнення високих результатів, дружба, завзятість, терпіння. Також у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності у студентів розвиваються такі фізичні якості як: швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість. Для реалізації цих завдань викладачу необхідно прикласти чимало зусиль, спрямованих на розвиток у студентської молоді здатності до формування життєво важливих завдань, уміння співвідносити їх з моральними цінностями суспільства, приймати усвідомлені етичні рішення, проявляти морально-вольову готовність до подолання труднощів.

Однією з умов підвищення ефективності формування у студентської молоді морально-вольових якостей є взаємодія суб’єктів педагогічної діяльності, що входять до складу педагогічної системи «студент - викладач - студентський колектив». Специфічною особливістю цієї взаємодії є створення педагогом вузу, у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності такої атмосфери, яка б сприяла розвитку цілеспрямованості, ініціативи й почуття відповідальності перед товари© Юрчук С.М., 2009

шами, колективом. Всі ці компоненти є невід’ємною складовою лідерства. Їхня наявність визначає розвиток і інших морально-вольових властивостей особистості студентів, зміст морально-вольової спрямованості, морально-вольову зрілість.

Необхідні теоретичні передумови для сприятливого формування морально-вольових якостей, а саме, лідерства, створюють психологічні особливості віку студентів, на що вказують Н.І. Болдирєв, Л.І. Божович, Т.В. Драгунова, А.Г. Ковальов, І.С. Кон, А.І. Кочетов, В.А. Крутецький, А.С. Макаренко, І.Ф. Свадковський, В. А. Сухомлинський та ін. Ними підкреслюється особлива сприйнятливість студентської молоді до процесу педагогічного керівництва морально-вольовим розвитком, тому що в цьому віці вже накопичений достатній досвід морального поводження, пробуджується моральна потреба в самовихованні.

Дослідження ролі дозвілєво-спортивної діяльності, показує, що вона вдосконалює у студентів мету і мотиви самовиховання, виникнення нових потреб, збагачує почуття, розвиває емоційну сферу, вміння адекватно оцінювати вчинки свої і товаришів. Формування у студентів нових психічних якостей спричиняє подальше ускладнення, збагачення й підвищення ефективності самовиховання. При цьому, вольова активність студентства є необхідним компонентом, метою, результатом, головним двигуном всього навчально-виховного процесу. Виступаючи як умова і засіб процесу самовиховання, воля, у свою чергу, загартовується, направляючи потенційні резерви особистості спортсмена на вирішення завдань самовиховання, на подолання виникаючих перешкод. Тільки відповідний рівень розвитку волі дозволяє особистості студена виконувати роль необхідного імпульсу до початку процесу морального самовиховання і лідерських здібностей в тому числі. Практика морального самовиховання показує, що при однакових умовах і засобах виховання виявляється різний рівень морального розвитку особистості (Л.І.

Божович). Більше того, рівень морального виховання може бути далеко не однаковий навіть в середині однієї вікової групи, що займається.

Викладачі вузу приділяють велику увагу вихованню морально-вольових якостей у студентства, однак, в основному, зв’язують його лише з досягненням успіхів у обраному виді дозвіллєво-спортивної діяльності, обмежуючи тим самим сферу їхнього прояву. Лише епізодично викладачі ставлять виховні завдання, спрямовані на організацію моральних взаємин студентів, на формування навичок співробітництва, спільного подолання труднощів і переживання радості при досягненні успіхів. Це сповільнює виховання морально-вольових якостей студентів у процесі навчально-виховного діяльності.

У дослідженнях з педагогіки й психології спорту проблема виховання морально-вольових якостей і лідерських здібностей у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності недостатньо розроблена, а в більшості досліджень їхній зміст розглядається не в повному обсязі. Вони вивчаються або як вольові, або тільки як моральні. Частково це пояснюється тим, що ще не повною мірою визначена змістовна характеристика морально-вольових якостей. Наприклад, така морально-вольова якість, як лідерство, розглядається в одному випадку як моральна риса особистості (К. М. Малиниченко), а в іншому - як вольова (Ю. П. Мальцев).

Зв’язок вольових якостей з моральними підкреслюється в дослідженні В.Є. Туріна, що розглядає рівні морально-вольової активності підлітків. В.І. Селиванов надає особливого значення саморегулюючій функції волі, що сприяє здійсненню провідних ідей і моральних принципів. А. В. Вєдєнов відзначає, що «будь-яке виховання волі і лідерства в тому числі само по собі, у відриві від морального виховання, завжди призводить до виховання егоїстичної волі, протиприродної для людини». Автор наголошує на формуванні вольових якостей через моральні відносини в колективі. У роботах Н.І. Решетень, О.А. Чернікової та ін. підкреслюється необхідність вивчення проблеми взаємин у колективі в процесі спортивної діяльності, як важливого питання.

Із сукупності проблем морального виховання студентської молоді, розглянутих у дослідженнях Ю.Ф. Буйліна, А. А. Дергач, А.А. Тер-Ованесяна, Н.Е. Шур-ковой та ін., можна виділити деякі аспекти виховання морально-вольових якостей і лідерських здібностей у процесі спортивної діяльності. Це, насамперед, формування у студентів етичних понять, становлення моральної свідомості й моральної зрілості у поведінці, вироблення стійких моральних переконань й ідеалів. У дослідженнях К.П. Жарова, А.Ц. Пуні, М. Я. На-батнікової та ін. показано, що процес морального виховання молоді тісно пов’язаний з їхнім фізичним розвитком.

Разом з тим робіт присвячених формуванню у студентів морально-вольових якостей і лідерства у спорті порівняно мало (С.А. Алексєєв, Н.М. Богатирьов, Ю.І. Зотов, В.Н. Казанцев, Ю.П. Мальцев, А.І. Міхєєв, В.П. Шевченко та ін.), а у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності вузу зовсім відсутні.

Аналіз досліджень по проблемі формування морально-вольових якостей і лідерства особистості студента вузу у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності показав, що відсутній науково-обґрунтований підхід до діагностики рівня морально-вольового розвитку студентів, не розглянутий характер залежності між ходом їхнього розвитку і системою виховання вузі, лише частково розкриті шляхи його стимулювання в процесі індивідуальних бесід зі студентами у ході їх практичної спортивної діяльності на заняттях; не виявлено чітких положень і експериментальних доказів того, що виховання морально-вольових якостей особистості студента у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності вимагає створення сукупності соціально-педагогічних умов, що забезпечують ефективність цього процесу.

Таким чином, можна констатувати наявність протиріч між вимогами педагогічної практики морально-вольового розвитку і лідерських здібностей особистості студента у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності й знаннями про педагогічні умови його забезпечення.

Висунуті протиріччя дозволили визначити проблему дослідження: при яких педагогічних умовах забезпечується ефективний розвиток морально-вольових і лідерських якостей особистості студентів у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності вузу.

Робота виконана за планом НДР Черкаського національного університету

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови які б сприяли формуванню морально-вольових якостей, саме лідерських якостей студентів у процесі дозвіллєво-спортивної діяльності.

Відповідно до мети дослідження визначено такі

завдання:

1. Проаналізувати проблему у філософському і психолого-педагогічному аспектах.

2. З’ ясувати й охарактеризувати визначальні чинники формування й розвитку морально-вольових якостей, а саме лідерських у студентів.

3. Проаналізувати й узагальнити педагогічний досвід з формування лідерства у студентів вищого навчального закладу.

Результати дослідження.

Теоретична основа дослідження полягає в концептуальних положеннях про особистість як суб’єкта діяльності й власного розвитку, про закономірності цього розвитку, про роль діяльності й спілкування в цьому процесі (Б.Г. Ананьєв, А.Г. Асмолов, В.В. Давидов, Б.Ф. Ломів, В.Н. Мясищев, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн та ін.); ідеї системного підходу до виховання, розроблені Е.В. Корольовим, В.В. Краевським, Л.Н. Новіковою, Ю.П. Сокольніковим та ін.; положення про необхідність обліку впливу соціуму на розвиток особистості (Л.П. Буєва, І. С. Кон, Б.Т. Ліхачов,

А.В. Мудрик, В.А. Отрут та ін.)

Згідно загальноприйнятому трактуванню, лідерство можна розглядати, як поведінковий процес управління групою осіб з метою досягнення постав-

лених цілей [4]. Це визначення охоплює багато аспектів лідерства. У спорті і фізичній культурі ці аспекти включають процеси схвалення рішення, методи мотивації, забезпечення зворотного зв’язку, встановлення міжособистісних відносин. Відповідно лідер - це член групи, який володіє необхідними організаторськими здібностями, займає центральне положення в структурі міжособистісних відносин колективу, який сприяє організації і управлінню групою, для досягнення поставлених цілей [2].

На сьогодні на ринку праці цінуються не лише професійні якості молодого фахівця, але й певні, ділові якості, наявність задатків, що багато в чому визначає ефективність його роботи. Вже сформувався потужний шар молоді, яка прагне здобути якісну освіту, зайняти гідне місце в соціальній ієрархії. Як правило

- це захопленні, впевнені в собі, досить прагматичні, розсудливі молоді люди. Багатьом з них вже в період навчання у вузі вдається вдало вписатися в реалії ринкової економіки. Володіючи рядом потенційних лідерських здібностей, такий випускник вузу закладає ґрунтовний фундамент для свого майбутнього кар’єрного успіху. Лідерам властива різноманітність особових особливостей. І хоча не існує одного певного набору характеристик, які забезпечують становлення лідера, проте, процвітаючи в цьому напрямку люди володіють такими якостями: інтелект, наполегливість, оптимізм, впевненість у своїх силах, воля, амбітність, гнучкість. Ці якості необхідні більшою чи меншою мірою залежно від переконань членів групи і певної ситуації. Ефективність лідерства залежить від поєднання або взаємодії ситуаційних чинників і лінії поведінки. Якщо індивідуальні особливості цієї людини, проявляються ним в спільній діяльності і спілкуванні з іншими членами групи та відповідають вимогам ситуації, що склалася, то в результаті він стає лідером [5].

В даний час виділяться цілий ряд чинників, які можуть впливати на формування і розвиток лідерських якостей і здібностей студентської молоді. Одним із таких чинників є дозвіллєво-спортивна діяльність [1].

Заняття в спортивних секціях вузу істотно пов’язані із розвитком різних сторін інтелекту студентів. Опанування складно-координаційних фізичних

вправ, що зв’язане з підвищенням концентрації уваги при виконанні рухів. Пред’являються високі вимоги до здатності швидко і адекватно орієнтуватися в ситуації, що змінюється. Необхідність вести пошуки причин вдалих невдалих рухів, осмислювати їх мету, структуру, при цьому результат вимагає активації когнітивних процесів.

Впевненість у своїх фізичних і психічних можливостях - найважливіша умова розкриття потенційних можливостей особистості студента. Впевненість у собі також важливе джерело мотивації у повсякденному житті. Людина, яка впевнена в собі, вважає, що вона здатна успішно досягти цілі або гідно виконати певну роботу. Це якість яку студентам необхідно цілеспрямовано культивувати [3].

Досягнення успіху в обраному виді спорту - це

найбільш ефективний засіб розвитку впевненості. У процесі занять необхідно створювати ситуації в яких студенти мають можливість успішно реалізовувати задумане. Досягнення поставлених цілей, навіть свідоме наближення до них - це головний чинник що дає людині задоволення своєю діяльність. Відомо, що в процесі взаємодії функціональних систем організму людини із значимими для нього результатами діяльності відбувається найбільша точна адаптація біоритмів фізіологічних процесів до ритму роботи, зростає підвищення енергетичного потенціалу організму [4].

Дуже важливим моментом є наявність прагнення до досягнення мети, що у багатьох випадках призводить до відмінного виконання поставленого завдання. Студенти з високою потребою в досягненні своєї мети прагне у будь-якій ситуації, де їх оцінюють, проявити себе як найкраще. Вони проявляють велику наполегливість, докладають більше зусиль і частіше беруться за виконання важких завдань. У ході учбово-тренувального процесустудентівцейефектдосягається в наслідок усвідомлення прогресу в засвоєнні техніки спортивних вправ, у розвитку рухових вмінь і якостей психіки, перемоги на змаганнях. Слід зазначити, що вагомим моментом, який забезпечує впевненість у собі, є підтримка відмінної спортивної форми [6].

Заняття у спортивних секціях вузу пов’язані з необхідність прояву вольових зусиль. Розвиток вольових рис пов’язаний з подоланням певних труднощів, а саме: втоми, опанування нових технічних елементів, збереження самовладання в не простих змагальних ситуаціях, необхідності дотримання режиму, працездатності в несприятливих умовах зовнішнього середовища. У своєму життєвому втіленні дозвіллєво-спортивна діяльність - це і неухильне прагнення людини до розширення кордонів своїх можливостей, пов’язаних з подоланням зростаючих труднощів. Саме з різноманітними формами рухової активності пов’язана можливість випробувати себе, пізнати власну особистість, відчути радість самоствердження, відчути свою унікальність, цілісність і самобутність.

При цьому необхідно брати до уваги інші, тісно пов’язані з вольовими якостями, якості особистості: захопленість і прагнення до досягнення поставленої мети. Під час занять у спортивних секціях студент як би пізнає себе з нових, раніше невідомих йому сторін, затверджує себе в своїй свідомості. Самореалізація, самовдосконалення особистісних якостей засобами фізичної культури неможлива в принципі без певного рівня самоповаги. І те, як надалі складатиметься професійна діяльність, неабиякою мірою залежить від вихідних установок молодої людини, від того, чи здатний він виявити, використовувати або навіть створювати обставини для максимальної самореалізації.

Старанність і старанність на тренувальних заняттях, наполегливість, можливість швидко і якісно сприймати нові елементах техніки, дисциплінованість, уміння працювати з повною віддачею сил, мобілізувати колектив у складній змагальній ситуації

- якості особливо розвинені у лідерів. З цих позицій,

лідер - це особа цілеспрямована, вольова, енергійна, рішуча, авторитетна в колективі.

Висновки.

Таким чином, формування лідерських якостей у студентів засобами фізичної культури і спорту в процесі дозвіллєво-спортивної діяльності виступають як потужний засіб соціального становлення особи молодих людей, активного вдосконалення індивідуальних особливостей. Розвиток лідерських здібностей в процесі занять спортивними іграми студентів, на наш погляд, вносить певний внесок до формування впевненого в собі і такого, що володіє необхідними якостями молодого фахівця, конкурентноздатного на ринку праці.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем дозвіллєво-спортивної діяльності.

Література

1. Амельченко И. А. Спортивне игры как один из факторов развития лидерских способностей студентов: Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведения / И. А. Амельченко, Е.Г. Олейник, Е.В. Архипова // Сборник материалов V международной конференции,

- Белгород-Харьков, 2009, - 200с.

2. Андронов, О.П. Физическая культура как средство влияния на формирование личности / О.П. Андронов. - М.: Мир, 1992. - 130 с.

3. Гогунов, Е.Н. Психология физического воспитания и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.Н. Го -гунов, Б.И. Мартьянов. - М.: Издательский центр «Академия»,

2000. - С. 202 - 204.

4. Гостев, Г.Р. Физическая культура в субъектах Российской Федерации / Г.Р Гостев. - М.: Мир, 1992. - 130 с.

5. Лотоненко А.В. Ефективність лідерства / А.В. Лотоненко, П.П. Струк //Теория и практика физической культуры и спорта, 2004.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- С. 124 - 161.

6. Уэйнберг, РС. Основы психологии спорта и физической культуры / РС. Уэйнберг, Д. Гоулд. - Киев: Олимпийская литература,

2001. - С. 131 - 201.

Надійшла до редакції 24.10.2009р. Юрчук Сергей Николаевич yurchuksn@gmail.com

Розвиток фізичної реабілітації в Україні

Юшко К. О.

Донецька філія Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

Анотації:

Представлено етапи становлення і розвитку лікувальної гімнастики, масажу, фізіотерапії. Розглянуто засоби, методи профілактики та лікування хвороб. Схарактеризовано системи лікарської гімнастики. Представлено система виникнення і розвитку інститутів фізичної реабілітації. Розглянуто історичні аспекти розвитку фізичної реабілітації в країнах далекого зарубіжжя. Показано внесок вітчизняних вчених у розвиток фізичної реабілітації. Представлено аналіз розвитку фізичної реабілітації в Україні.

Ключові слова: фізична реабілітація, розвиток, ЛФК, фізіотерапія, масаж.

Юшко К.А. Развитие физической реабилитации в Украине. Представлены этапы становления и развития лечебной гимнастики, массажа, физиотерапии. Рассмотрены средства, методы профилактики и лечения болезней. Охарактеризованы системы лечебной гимнастики. Представлена система возникновения и развития институтов физической реабилитации. Рассмотрены исторические аспекты развития физической реабилитации в странах далекого зарубежья. Показан взнос отечественных ученых в развитие физической реабилитации. Представлен анализ развития физической реабилитации в Украине.

физическая реабилитация, развитие, ЛФК, физиотерапия, массаж.

Yushko ^ Development of physical rehabilitation is in Ukraine. Stages of becoming and developing of medical gymnastics, massage, physiotherapy are presented. Remedies, methods of prevention and treatment of sicknesses are construed. Systems of medical gymnastics are described. The system of rise and developing of institutes of a physical rehabilitation is presented. Historical aspects of developing of a physical rehabilitation in countries of far foreign countries are construed. The instalment of domestic scientists to developing a physical rehabilitation is exhibited. The analysis of developing of a physical rehabilitation in Ukraine is presented.

physical rehabilitation, development, medical physical culture, physiotherapy, massage.

Вступ.

Вивчення історії сприяє більшому розумінню сутності фізичної реабілітації, використаних в ній засобів та методів. Простежив за етапами історії можна знайти нові шляхи розвитку.

Фізичні вправи та масаж з лікувальною метою застосовувалися ще у стародавні часи. У рукописах, написаних у Китаї та Індії за 3000-2000 років до нашої ери, викладено питання застосування дихальних вправ, пасивних рухів, масажу при захворюваннях внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.

У шостому столітті у Китаї вперше був створений державний медичний інститут, де студентам, як обов'язкова дисципліна, викладався лікувальний масаж. В наступних сторіччях, у зв'язку із загальним занепадом природознавчих наук, відомостей про застосування фізичних вправ у лікарській практиці немає. Епоха Відродження характерна розвитком біологічних наук. Серед численних робіт того часу відзначається трактат італійського вченого Меркуріалюса «Мистецтво гімнастики»(1556). У Х^ІІст. почали більше уваги приділяти лікуванню рухами, виникла лікарська гімнастика. Було видано значні роботи Фуллера «Медична гімнастика» і Ж.Тіссо «Медична та хірургічна гімнастика»(1780). У ці часи в Росії з'являються роботи, що розкривають значення фізичних вправ у боротьбі за здоров'я підростаючого покоління (М.В. Ломоносов, 1.1. Бецькой, А.П. Протасов).

ХІХ ст. відзначилось становленням шведської системи лікарської гімнастики П.Лінга (1776 - 1839), який заснував у 1813 р. у Стокгольмі перший у Європі інститут гімнастики і масажу, де готували педагогів фізичного виховання та медиків керівників з лікарської гімнастики. Незважаючи на недоліки гімнастика П.Лінга сприяла поширенню цього методу лікування і масажу не тільки у Європі, але і на інших континентах, та виникненню нових систем лікарської гімнастики - Брантинга, Картеліуса, Муррея та інших. Перший кабінет лікувальної гімнастики у Росії було відкрито у 1830р. [ 3 ].

На сьогоднішній день існує достатньо літератури присвяченої медичній реабілітації, де автори простежили за історією розвитку, формуванням цього напрямку. Але не достатньо джерел, в котрих розглядуються історичні моменти фізичної реабілітації і саме в Україні. Адже велика кількість вчених працювали над різними питаннями, котрі торкались лікувальної фізичної культури (ЛФК), масажу і т. інш.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи - проаналізувати виникнення і розвиток фізичної реабілітації в Україні.

Завдання роботи:

1. Вивчити деякі історичні аспекти розвитку фізичної реабілітації в країнах далекого зарубіжжя.

2. Провести аналіз розвитку фізичної реабілітації в Україні.

Результати дослідження.

У 60-80-ті рр. минулого сторіччя наукова думка та практичні дії вітчизняних вчених випереджали зарубіжних в області лікувальної гімнастики. Підтвердженням цього є фундаментальна доповідь учня М.І. Пирогова професора ХЛ. Гюббенета на святковому зібранні Київського університету у 1854 р. “Про значення гімнастики у житті людини і народів”; видання у 1865 р. газети, присвяченої питанням лікувальної гімнастики [ 3].

В останні десятиліття минулого сторіччя нашими вченими було закладено фундамент наукового обґрунтування впливу масажу на організм, зведено у систему його прийоми, розроблено показання і протипоказання до застосування, у тому числі й у спорті. Започатковано курси з масажу, а в Одесі Ф. Гребнером — інститут механотерапії і лікувальної гімнастики. Цим закладам належить значна роль у поширенні масажу і гімнастики в країні. Практичним підтвердженням цього було впровадження названих засобів у лікувальний процес курортів одеських лиманів та Сак.

Велике значення в обґрунтуванні загальних уявлень про використання засобів та методів фізичної культури у відновному лікуванні мають роботи В.С. Піруського і лікарів Харківського медико-механічного

інституту. Перший розробив вчення про «мототерапію», що було до того часу відсутнє в усіх системах лікувальної гімнастики, і використовував її разом з природними чинниками і працею. Цей комплекс лікування фізичними засобами став основою майбутньої системи відновного лікування.

Лікарі Харківського медико-механічного інституту А.Н. Гейманович, В.Д. Чаклін, Ф.В. Лукашевич та інші під керівництвом М.І. Ситенка, зважаючи на досвід лікування фізичними вправами разом з фізіотерапією та працетерапією 3892 хворих з промисловими та військовими травмами у 1910-1916 рр., започаткували методику сучасного лікування травм фізичними методами. У 1921р. М.І. Ситенка очолив цей інститут у Харкові і відкрив перший у країні дитячий ортопедичний профілакторій, де широко застосовувалися фізичні методи лікування.

Суттєвий внесок у теорію і практику відновних методів лікування зробили український професор

В.К. Крамаренко, який видав «Посібник з масажу і лікарської гімнастики» у 1911 р., та співробітники інституту фізичних методів лікування у Севастополі. Історія застосування фізичних вправ з метою лікування у радянські часи була тісно пов'язана з розвитком профілактичного напряму у медицині, комплексного функціонального лікування і оздоровчого спрямування фізичного виховання. У 1920 р. у Москві відкрився державний інститут фізичних методів лікування і до 1930 р. кількість таких закладів невпинно зростала.

За десятиріччя було створено понад двадцять інститутів фізіотерапії, у тому числі три в Україні: Одеський, Чернігівський, Феодосійський. Інтенсивно розвивалися наукові дослідження і підготовка кадрів з фізіотерапії. У 1923 р. почали видавати науково-практичний журнал «Курортное дело», який згодом змінив свою назву на «Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры». У 1928 р. видано двотомний посібник з фізичних методів лікування.

У 1921 р. вийшла державна постанова про організацію будинків відпочинку, в якій вказувалося на необхідність широкого використання фізкультури з метою оздоровлення громадян. Це дало поштовх для впровадження у лікувальну практику курортно-санаторних закладів лікувальної фізичної культури. В.В. Гори-невський, І.М. Саркізов-Серазіні, І.А. Богашев видають у 1923 р. та у 1926 р. посібники з лікувального застосування фізичної культури. В.В. Гориневський був організатором і керівником першої у Радянському Союзі кафедри фізичного виховання у Самарському університеті, а І.М. Саркізов-Серазіні — першої кафедри лікувальної фізичної культури у Московському інституті фізичної культури .

Передова думка, традиції і досвід роботи Харківського медико-механічного інституту стали передумовою організації у Харкові в 1921 р. першого науково-дослідного інституту фізичної культури, що значно випередило створення аналогічного наукового закладу у Москві (1932). Плідно працюють фахівці у Слов'янську — Т.Р. Нікітін, в Одесі — Я.Й. Камін-ський. Останній у 1924 р. видав книжку з лікувальної гімнастики і через три роки організував науково-

дослідну лабораторію, що пізніше була перетворена на філію Українського інституту фізкультури. У 1932 р. Я.Й. Камінський почав вести курс лікувальної фізичної культури у медичному інституті, який у 1934 р. реорганізувався у першу в Україні кафедру з цієї дисципліни. Продовжувачем його справи став академік О. Ю. Штеренгерц, автор понад тисячі наукових праць, який створив школу лікарів та методистів з лікувальної фізичної культури.

Глибокі та всебічні наукові дослідження і клінічні спостереження сприяли розкриттю механізмів лікувальної дії фізичних вправ та масажу і розробці науково-обґрунтованих окремих методик їх застосування у комплексному лікуванні. Це велика заслуга

І.М. Саркізова-Серазіні, В.М. Мошкова, Е.Ф. Древінг,

B.В. Гориневського, Б.О. Івановського, В.К. Добро-вольського, О.Ф. Каптеліна та ін. Свій вагомий доробок зробили і українські вчені О.А. Шейнберг, О.Ю. Штеренгерц, О.В. Кочаровська, Л.І. Фінк, а також працівники науково-дослідного інституту фізкультури у Харкові. Науковці і практики напрацювали курс з вивчення і використання комплексного, найбільш ефективного методу лікування із застосуванням лікувальної фізичної культури, лікувального масажу, фізіотерапії і клімато-терапевтичних процедур.

Набутий у мирний період досвід став підставою для наказу про обов'язкове використання у військових шпиталях лікувальної фізичної культури під час Великої Вітчизняної війни. Вона разом з іншими лікувальними методами забезпечувала не тільки скорочення термінів лікування, а і більш швидше відновлення боєздатності та зменшення інвалідності поранених.

У повоєнні роки розширилося застосування лікувальної фізичної культури при таких захворюваннях як інфаркт міокарду, оперативних втручаннях на серці, легенях, судинах, мозку, опіковій хворобі. У 1950 р. почали створюватися лікарсько-фізкультурні диспансери. Теорія збагатилася працями професорів В.М. Мошкова, С.М. Іванова, В.Є. Васильєвої, С.М. Попова,

C.В. Хрущова (Москва), Д.А. Винокурова, О.Г. Дембо,

В.К. Добровольського, В.П. Правосудова (Ленінград),

О.Ю. Штеренгерца (Одеса), В.М. Максимової (Харків), Т.О. Третилової (Львів), О.В. Кочаровської, В.Т. Стовбуна, ГЙ. Красносельського (Київ). Останній заснував аспірантуру з лікувальної фізичної культури і лікарського контролю у Київському медінституті, очолив створене у 1959 р. в Україні науково-методичне товариство з лікарського контролю та лікувальної фізичної культури. Професор Г.Й. Красносельський (1900—1969) підготував багато науковців з цього фаху, найяскравішими серед яких є організатор Київського науково-дослідного інституту медичних проблем фізичної культури професор І.В. Муравов та заслужений працівник вищої школи України професор Г.В. Поле-ся. Під її керівництвом було підготовлено близько 30 кандидатів наук з лікувальної фізичної культури у Київському інституті фізичної культури.[ 3]

Органічні і функціональні захворювання судин ніг, не дивлячись на певні успіхи в їх лікуванні, залишалися одній з основних причин інвалідності у людей літнього і старечого віку. У СРСР в 1986г. була розро-

блена програма ЛФК по передопераційній підготовці хворих з облітеруючими захворюваннями судин ніг. Для поліпшення функціональних можливостей судинного русла застосували ЛФК. цей метод використовувався при підготовці хворих з облітеруючими захворюваннями нижніх кінцівок до реконструктивної операції.[ 2 ]

Радянськими вченими розробилася концепція локальної дії фізичних чинників на так звані «функціонально активні зони» в цілях цілеспрямованої зміни нейроендокринного статусу і регуляції процесів імуногенезу. Були встановлені підходи до диференційованому застосування фізичних чинників в реабілітації кардіологічних хворих, при захворюваннях ендокринних залоз і опорно-рухового апарата, розроблялися методики, вживані в неврологи після порушення мозкового кровообігу і травм периферичних нервів. Наданий ряд фізичних методів, які ефективні в реабілітації неврологічних хворих після ішемічних порушень мозкового кровообігу і травм периферичних нервів верхніх кінцівок. Фізіотерапія в даному випадку була направлена на поліпшення мозкової гемодинамі-ки, зниження м'язового гіпертонусу, зменшення астенічних проявів. Фізіотерапевтичні процедури - лікувальну гімнастику в басейні, масаж, СМТ по методиці електросну на область проекції призначали через 3 - 4 тижні після гострого періоду ішемії мозку. Була розроблена програма реабілітації хворих з пошкодженнями плечового сплетення, і після реплантації крупних сегментів верхньої кінцівки. Також перспективно застосовується фізіотерапія у хворих з ендокринними захворюваннями( цукровий діабет, ожиріння) [ 1 ].

Захворювання суглобів зустрічаються надзвичайно часто і можуть приводити до часткової або повної втрати працездатності. Причиною поразки суглобів можуть бути інфекції, травми, зміна реактивності організму, процеси старіння і деякі інші. У тканинах суглобів розвиваються запальні зміни, або поєднання тих і інших. Разом з лікарською терапією достатньо широко використовується лікувальна фізкультура, яка найбільш ефективна в підгострій і хронічній фазі захворювання суглобів. У Кримському державному медичному університеті їм. Георгіївського розроблена програма ЛФК при захворюваннях суглобів верхніх кінцівок. Комплексна програма по лікуванню даного захворювання виявилася достатньо успішною.

Окрім цього, було розроблено лікування хворих з порушеннями сечовипускання і уродинаміки сечових шляхів за допомогою ЛФК [4].

В Україні у 1971 р. відбувся пленум товариства терапевтів республіки, присвячений питанням реабілітації пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, а у 1973 р. на IX Республіканському з’їзді терапевтів учені доповідали, що реабілітаційні заходи повернули 45-75 % таких хворих до активної праці. Академік М.М. Амосов та професор Я.А. Бендет (1969) після операцій на серці, професор В.Н. Дзяк (1970) при серцево-судинній патології, професор Г.В. Карепов (1985) при травмах спинного мозку розробили методи реабілітації цих хворих. Напрацьовуються санаторні засоби реабілітації у санаторіях України, вивчаються

механізми впливу кліматичних чинників, а також фізичних вправ і масажу з метою фізичної реабілітації у Ялтинському науково-дослідному інституті фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєчєнова. Теоретичні проблеми курортної справи та фізіотерапії розробляють ще три спеціалізовані наукові заклади та 18 кафедр фізіотерапії медичних інститутів та інститутів удосконалення лікарів України.

У Києві у 1969 р. відкрився науково-дослідний інститут медичних проблем фізичної культури, що проіснував до 1986 р., а в 1993 р. відновлений та реорганізований у Державний науково-дослідний інститут проблем фізичної культури і спорту.

У Київському інституті удосконалення лікарів відкривається кафедра фізичної реабілітації і мануальної терапії, а в областях — реабілітаційні лікарні, центри та відділення. Важливим заходом для подальшого розвитку лікувальної фізичної культури, реабілітації в Україні, підготовки висококваліфікованих фахівців було створення у 1994 р. спеціалізованої Ради із захисту докторських дисертацій у Дніпропетровській державній медичній академії і заснування журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”.

Висновки:

1. Фізична реабілітація застосовувалась ще в стародавні часи, але не мала ще такої назви. Літературні джерела говорять про те, що на Заході з’являється цей профілактичний напрямок, наприклад гімнастика Лінга, лікарська гімнастика Фуллера, у Стокгольмі - перший інститут гімнастики і масажу.

2. Аналіз досліджень висвітлив і деякі аспекти зародження та становлення фізичної реабілітації і у нас на Батьківщині. Наукова думка та практичні дії вітчизняних вчених випереджали зарубіжних в області лікувальної гімнастики. Підтвердженням цьому є роботи таких вчених: Пирогова М.І. “Про значення гімнастики у житті людини і народів ”, Крамаренко

В.К. “Посібник з масажу та лікарської гімнастики”. Велике значення має робота В.С. Пруського, він перший розробив вчення про мототерапію.

Майбутні дослідження будуть направлені на подальше вивчення фізичної реабілітації в Україні. Це дасть глибоке і цілісне уявлення про її розвиток на території нашої країни.

Список літературних джерел

1. Возникновение, становление и развитие ЛФК в мире и в России// Лечебная физическая культура: Учеб. /Под ред. С.Н. Попова.- М.: Академия, 2004. - Гл .1. - С. 5 - 13.

2. Васильева В. // Лечебная физическая культура: Учеб. / Под ред. В.Е. Васильевой. - М,: Физкультура и спорт, 1970. - Гл. 1. - С. 5 - 20.

3. Дунаев И.В. К истории массажа. Основы лечебного массажа: Учеб. пособ. // И.В. Дунаев. - М.: Маркетинг, 2000. - С. 3.

4. Дубровский В.И. Краткая история возникновения и развития лечебной физкультуры. Лечебная физическая культура: Учеб. / Дубровский В.И. - М.: ВЛАДОС, 1999. - Гл. 1. - С. 6 - 12.

5. Епифанов В.А. Краткий исторический очерк развития ЛФК и массажа Лечебная физическая культура и массаж: Учеб. / В.А. Епифанов -М.: ГЭОТАР - МЕД, 2004. - С. 6 - 12.

6. Мухін В.М. Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. Фізична реабілітація. / В.Мухін В.М. - К.: Олімп. літ., 2005. - Розд.1 - С. 5 - 15.

Надійшла до редакції 24.10.2009р. Юшко Кирилл Александрович dgizfvs-nayka@mail.ru

Czas reakcji i czas motoryczny w ruchach sportowca

Wiktor Boloban

Akademia Wychowania Fizycznego Jozefa Pilsudskiego w Warszawie Zamiejscowy Wydzial Wychowania Fizycznego w Bialej Podlaskiej, Polska Narodowy Uniwersytet Wychowania Fizycznego i Sportu Ukrainy, Kijow

Annotation:

Boloban W.N. Reaction time and motor time in an athlete’s movements. The

article presents scientific facts which describe some psychomotor indices of athletes. The scientific data are drawn up on the basis of measurement, analysis and evaluation of the reaction time and motor time well us the frequency of movements with the use teaching accessories and the technology of their realisation.

Key words:

reaction time, motor time, athletes, psychomotor indices, methodology, research, teaching accessories, practical values, sports results.

Болобан В.М. Час рухової реакції спортсмена. У статті представлені наукові факти, що характеризують деякі психомоторні показники тих, хто займається спортом. Вони отримані на основі виміру, аналізу і оцінки латентного часу рухової реакції, часу одиночного руху, а також частоти рухів з використанням наукових приладів і технологій їх реалізації.

латентний час реакції, час одиночного руху, спортсмени, психомоторні показники, методологія, дослідження, наукові прилади, спортивні результати.

Болобан В.Н. Время двигательной реакции спортсмена. В статье представлены научные факты, характеризующие некоторые психомоторные показатели занимающихся спортом. Они получены на основе измерения, анализа и оценки латентного времени двигательной реакции, времени одиночного движения, а также частоты движений с использованием научных приборов и технологий их реализации.

латентное время реакции, время одиночного движения, спортсмены, психомоторные показатели, методология, исследования, научные приборы, спортивные результаты.

Wst^p

Skok- malenki Riki -Tiki -Tawi zr?cznie wywinql si? od jadowitych z?bow strasznej zmiji. Znow skok i zwie-rz? jest bezpieczne. Zwinnosc i szybkosc zwyci?zyly zlq sil?. Kto z nas w dziecinstwie nie zachwycal si? bohate-rem basni R. Kiplinga i nie zazdroscil doskonalej reakcji mangusty - Riki - Tiki - Tawi? A my? - Zadaje pytania profesor Niekrasow, - jak szybko reagujemy na roznorod-ne bodzce: swiatlo, dzwi?k, bol, itp.? [7].

Czas reakcji i czas motoryczny w badaniach na-ukowych

Cel - opracowac konceptualnq zasad? pomiaru i ana-lizy czasu reakcji i czasu motorycznego w ruchach spor-towcow, jako podstawy do oceny ich psychobiologicz-nych i psychofizycznych jakosci.

W wieku naukowo - technicznego wzrostu bardzo wazne jest opanowanie szybkiej reakcji. Jest ona niezb?d-na nam do pracy, do zaj?c sportem, na ulicy, w domu.. .Au-striacki fizjolog Zygmunt Eksner jako pierwszy (1873r.) uzyl termin „czas reakcji” i zastosowal okreslenie: „... czas niezbqdny do tego, zeby swiadomym wizerunkiem odpowiedziec na jakies wrazenia ". Przytoczyl przyklad dokladnie wyrazony w cwiczeniach czasu reakcji u 76 -letniego czlowieka w okresie polrocznym: bylo 0,9952 s, jest 0,1866 s [ 1, s. 9].

Czas reakcji - jedna z bardzo waznych cech czlowieka. Przewaznie pod tym poj?ciem rozumie si? czas uply-wajqcy od zadzialania bodzca do zapoczqtkowania ruchu (ukryty okres). Na jego wymiar sklada si? pi?c czasow odcinkowych. Czas reakcji mozna przedstawic wzorem:

t = t1+ t2+ t3+ t4+ t5

gdzie:

t - czas reakcji;

tj - czas powstania pobudzenia w receptorze - zalez-ny przede wszystkim od koncentracji uwagi oraz umiej?t-nosci widzenia obwodowego;

t2 - czas przekazania pobudzenia do osrodkowego ukladu nerwowego - wiqzqcy si? z szybkosciq przewo-dzenia nerwow czuciowych;

t3 - czas przebiegu pobudzenia przez osrodki nerwo-we i uformowanie sygnalu wykonawczego. Zalezy prze-de wszystkim od ruchliwosci procesow nerwowych i jest najdluzszym i najbardziej zroznicowanym co do wielko-sci parametrem decydujqcym o czasie reakcji. W duzej mierze zalezy od stopnia zautomatyzowania nawyku ru-chowego, jak rowniez jego plastycznosci. Trening, wyso-ki stopien opanowania techniki sportowej, dobra koordy-nacja ruchow wplywajq na obnizenie tego wskaznika, tak wi?c poprzez cwiczenia skrocenie czasu t3 jest mozliwe;

t4 - czas przebiegu sygnalu z osrodkowego ukladu nerwowego do mi?snia - zwiqzany z szybkosciq przewo-dzenia we wloknach ruchowych;

t5 - czas pobudzenia mi?snia - prowadzqcy do zmia-ny jego napi?cia i zapoczqtkowania ruchu, wiqze si? m. in. z silq grup mi?sniowych, a takze koordynacjq rucho-wq, umiej?tnosciq rozluznienia jednostek aktualnie nie uczestniczqcych w ruchu. Na drodze cwiczen istnieje mozliwosc skrocenia takze i tego czasu reakcji [22].

Czas motoryczny definiowany, jako internal zacho-dzqcy pomi?dzy zapoczqtkowaniem ruchu a jego zakon-czeniem. Motoryka lub motorycznosc ludzka to poj ?cie obejmujqce caloksztalt czynnosci ruchowych czlowieka, inaczej sfer? ruchowej aktywnosci, slowem to wszystko, co dotyczy poruszania si? czlowieka w przestrzeni na skutek zmian polozenia calego ciala lub poszczegolnych jego cz?sci wzgl?dem siebie i poruszajqcych si? obiektow. Motorycznosc czlowieka jest poj?ciem wielostronnym, na ktore skladajq si?: jej idea, tresc i formy ruchu. Czas motoryczny - to czas ruchu, ktory zaczyna si? od ostat-niego etapu czasu reakcji (t5) az do zakonczenia ruchu, np. technika w taekwon-do: kopni?cie po obrocie po okr?-gu nogq prostq. Czas prawidlowego wykonania techniki jest krotszy od czasu reakcji na niq. Tak wi?c ciosu ktory nie jest sygnalizowany zablokowac jest bardzo ci?zko lub jest to nie mozliwie. Z tego wynika, ze najistotniejszym warunkiem skutecznosci jest szybkosc ruchu [13]. Szyb-

kosc ruchowych reakcji czlowieka - to szybkosc reakcji (ukryty okres), szybkosc pojedynczego ruchu, cz?stotli-wosc ruchow [4,8]. Wyrozniane sq dwa rodzaje czasow reakcji - prosty i zlozony [4,8]. Reakcje proste, gdzie da-nemu bodzcowi odpowiada jedna okreslona odpowiedz ruchowa. Najwi?kszy wplyw na czas reakcji proste wy-wierajq m.in. rodzaj bodzca, intensywnosc, cz?stosc jego dzialania, aktualny stan receptora. Reakcja prosta - to odpowiedz wczesniej okreslonym ruchem na juz pozna-ny, chociaz pojawiajqcy si? nagle sygnal. Do tego rodzaju reakcji zalicza si?: start w biegu, wyskok przy rozgraniu spornej pilki i in.

Laboratorium psychomotoryki. Pulpit, na nim lampka czerwonego koloru i przycisk „A”. W momencie, kiedy zapali si? czerwone swiatlo (sygnal), trzeba nacisnqc na przycisk „A” (badanemu nie wiadomo, w jakim momen-cie lampka zapali si?). Sygnal - odpowiedz zaj?la 280 milisekund (ms) - tysiqczna czesc sekundy. Jeszcze raz sygnal - odpowiedz, i tak 10 razy. Nast?pnie wyliczamy sredniq arytmetycznq z dziesi?ciu czasow reakcji - to zna-czy szybkosc wzrokowo - motorycznej reakcji, jej ukryty okres. Rezultaty mniejsze od 200 ms sq dobre; 210 - 250 ms - wskazniki sredniej szybkosci reakcji; wyzej niz 250 ms - swiadectwo opoznionej reakcji. U sportowcow olimpijczykow ukryty okres wzrokowo - motorycznej reakcji waha si? w przydziale 140 - 160 ms.

Stadion. Sprinterzy zamarli na starcie, czekajq na wy-strzal startera, zeby momentalnie zerwac si? z blokow star-towych i jak wicher przemiescic si? po biezni. Wszystkie dzialania sportowca sq zaprogramowane i wczesniej zna-ne, za wyjqtkiem jednego, - w jakim momencie zabrzmi wystrzal z pistoletu startowego. Sluchowo - motoryczna reakcja sportowca [7].

Reakcje zlozone, gdzie zwi?ksza si? ilosc informa-cji docierajqcych do Centralnego Ukladu Nerwowego (CUN). CUN musi je odpowiednio selekcjonowac, przez co wydluza czas reagowania. Czas reakcji zlozonej gwal-townie rosnie w miar? wzrostu ilosci elementow, z kto-rych trzeba wybierac. Mozno wyodr?bnic typy reakcji: reakcj? roznicowq, reakcj? z wyboru, reakcj? na poru-szajqcy si? obiekt. Np., dla zajmujqcych si? koszykowkq charakterystyczne sq przejawy takich reakcji zlozonych jak reakcja z wyborem w przypadku ktorej z kilku moz-liwych zadan nalezy wybrac jedno, najbardziej adekwat-ne w danej sytuacji (wykonczyc samemu atak, wykonac rzut za trzy punkty i in.) oraz reakcja na poruszajqcy si? obiekt (pilka, przeciwnik, partner). Wykonujqc prosty test

( rys.l) mozno ocenic jakosc sensomotorycznych reakcji sportowca na poruszajqcy si? obiekt. Przebieg strzalki po kole w ciqgu 1 sekundy (1000 ms).

Zadanie: w procesie przebiegu strzalki po kole w ciqgu 1 sek., trzeba, ze wzrokowq kontrol?, prawidlowo zatrzy-mac strzalk? w punkcie „A”(trzy powtarzania); zadanie nast?pne: prawidlowo zatrzymac strzalk? w punkcie „A”, bez kontroli wzrokowej. Po 10 powtorzeniach wyjasnia si?, jakie reakcje - wyprzedzajqce (punkt „C”) lub opoz-niajqce (punkt „B”) - przewazajq u badanego, jaka wiel-kosc odchylenia wyst?puje w tq lub innq stron?.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Laboratorium psychomotoryki. Nast?pne zadanie: na-cisnij na przycisk „A”, jesli zapala si? czerwona lampka, i nie reaguj, jesli rownoczesnie z czerwonq lampkq zapa-

li si? zielona, czy oddzielnie - zielona lampka. Tak oce-nia si? wzrokowo - motorycznq reakcj ? roznicowania. Wskazniki przykladowe reakcji roznicowania - 170 - 210 ms. Znowu zadanie zmienia si?: zapala si? czerwona lampka, nalezy nacisnqc na przycisk „A”, zapala si? zielona -przycisk „B”, zolta - przycisk „C”, niebieska - przycisk „D”, czarna - przycisk „E” Naturalnie, ze przy tym czas reakcji takze wydluzy si? na 20 - 40 ms w porownywaniu z odpowiedziami na elementarne sygnaly. Tak sprawdza si? wzrokowo - motorycznq reakcj ? wyboru. Wskazniki przykladowe 185 - 230 ms.

Na rozne bodzce wplywajq rozne reakcje. Najszybszq reakcj q na dzwi?kowe bodzce (sluchowo - motoryczna re-akcja) i czuciowe bodzce (czuciowo - motoryczna reakcja), kiedy odpowiedzi waha si? w przydziale 105 - 180 ms. Na wzrokowe sygnaly odpowiedz przewaznie uzyskujemy w czasie 150 - 225 ms. Wlasnie wzrokowo - motoryczne reakcje sq najbardziej znaczqce, poniewaz jak wiadomo 90% informacji z zewn?trznego swiata trafia do naszego mozgu przez organy wzroku. Dowolny bodziec postrzega odpowiednimi organami czuciowymi. Od receptorow (pe-ryferyjnych czuciowo - nerwowych zakonczen) nerwowe impulsy docierajq do kory mozgowej, gdzie sygnaly roz-poznajq, klasyfikujq i oceniajq ich znaczenie dla danej sytuacji. Potem do procesu wlqczajq si? motoryczne cz?sci kory i natychmiast wysylajq naleznq konkretnq ruchowq odpowiedz. Na kazdym z tych etapow zachodzi okreslone czasowe zatrzymanie. Przy naturalnej reakcji na swiatlo, czas ktorej waha si? w przydzialach od 180 do 225 ms, do б0 ms chodzi o to, zeby na siatkowce oka fotochemiczne procesy przeobrazily si? w nerwowe impulsy. Ich obrobka w korze mozgowej zajmuje do 60 ms. Pozostaly czas traci na bezposredniq ruchowq odpowiedz [7].

Jak to jest we wspolczesnych sytuacjach zyciowych? Jednym z najwazniejszych czynnikow wspoldzialajqcych w powstawaniu wypadkow drogowych jest nieodpowied-nia w danym przypadku gotowosc i szybkosc reakcji -pisze Bqk [12]. Istotne znaczenie w trakcie prowadzenia samochodu ma proces przewidywania rozwoju wydarzen i przygotowania do reakcji. Klasycznq wartosciq, jaka w przeci?tnych warunkach drogowych przyj?to dla kie-rowcow jest jedna sekunda. ”Stalosc” reakcji - to roznica pomi?dzy najdluzszym a najkrotszym czasem reakcji na dany bodziec. Im ta roznica jest wi?ksza, tym kierowca jest bardziej niebezpieczny na drodze [12, s. 14].

Jednakze, do polowy XIX wieku przyj?te bylo rozu-mowanie, ze impulsy nerwowe poruszajq si? w organizmie czlowieka z pr?dkosciq swiatla. Niemiecki psychofizjolog German Gelmgolc udowodnil, ze pr?dkosc przekladana na wzbudzenie w CUN czlowieka niewielka -33,9005 m/s [1,5,19,20]. Czym blizej znajduje si? bodziec od centrum mozgu, tym czas reakcji czlowieka jest mniejszy. W tam-tych latach powstaly trzy naukowe dowody wynikow ba-dan czasu reakcji:

1. Pod wplywem treningu czas reakcji skraca si? i sta-bilizuje.

2. Skrocenie czasu reakcji jest szczegolnie widoczne w pierwszych dniach cwiczen.

3. Czas reakcji poddaje si? wplywowi cwiczen w mniej-szym stopniu, niz czas reakcji roznicowania.

Profesor Bojko w monografii „Czas reakcji czlowieka” [1] podaje materialy badan, analizy i oceny mechani-zmow czasu reakcji czlowieka z punktu widzenia neuro-fizjologii i neurocybernetyki; pokazuje zaleznosci czasu reakcji czlowieka od plci, wieku, obciqzen, stresu, kon-dycji czlowieka oraz roznego rodzaju innych wplywow na organizm (niewazkosci, choroby, specyfiki pracy, za-wodow i in.).

Czy nasza reakcja jest stabilna? Nie. Ona zaleznie od wieku czlowieka (lepszy czas reakcji w wieku 18 -40 lat; do 12 roku zycia czas reakcji i czas motoryczny szybko polepsza si?); od psychicznego stanu (sukcesy i pozytywne emocje - to „motor nap?dowy” do polepsze-nia reakcji, negatywne emocje, stres - pogarszajq czas reakcji czlowieka); od czasu doby (lepsza reakcja od ll00 do 1700 godziny, gorsza od 300 do 500 godziny nocy); od zm?czenia czlowieka (ci?zka praca, obciqzenia trenin-gowe, skr?powanie mi?snie obnizajq czas reakcji); od struktury odzywiania, uzywania alkoholu, narkotykow; od braku snu; od poziomu sportowego przygotowania za-wodnikow, klasy sportowej; od genetyki czlowieka i jego predyspozycji neurobiologicznych i biochemicznych. Neurobiolodzy od dawna pragn?li „zobaczyc” jak w moz-gu czlowieka powstaj q czasowe polqczenia synaptyczne (tj, miejsca, w ktorych neurony komunikujq si? ze sobq) mi?dzy neuronami. Liczba synaps w jednym centymetrze kwadratowym tkanki nerwowej mozgu wynosi okolo 1 miliarda [21]. Yukio Goda [21] przesledzil powstawanie „polqczen” pomi?dzy neuronami pami?ci. Autor wyroznil i zbadal funkcje synaps nerwowo - nerwowych, nerwowo

- mi?sniowych, nerwowo - gruczolowych. Impuls moze byc przekazany z jednej komorki na drugq przy udziale mediatora lub na drodze impulsu elektrycznego.

Przybory naukowe do pomiaru czasu reakcji i czasu motorycznego

Istniejq roznego rodzaju przybory naukowe oraz me-tody i techniki pomiaru, analizy i oceny czasu reakcji i czasu motorycznego czlowieka. Ich konstruowanie, do-skonalenie i przystosowanie do potrzeb i specyfiki badan -pisze Bojko - idzie od dziewi?tnastego wieku. Waznq rol? w rozwoju chronometrycznych badan czasu reakcji miel chronoskop szwajcarskiego inzyniera Gippa [1]. Aparat mierzyl czas reakcji w tysiqcznych cz?sciach sekundy. Z wykorzystaniem chronoskopu Gippa byla wykonana duza liczba badan eksperymentalnych ukrytego okresu czasu reakcji czlowieka. Rozwoj naukowo - techniczny dal na-ukowcom, inzynierom, eksperymentatorom mozliwosc zamiany mechanicznych chronoskopow na elektryczne, roznej konstrukcji, typu i specyfiki w zaleznosci od ich wykorzystania. Przyklady.

Przybor naukowy Piorkowskiego. W monografii prof. Wo zzowej [3] opisano przybor naukowy Piorkowskiego wykorzystywany do badan obj?tosci uwagi czlowieka i zlozonej sensomotorycznej reakcji na bodziec (rys. 2).

Przybor sklada si? z silnika (1), wprowadzajqcego do ruchu b?ben z naniesionymi na niego bez systemowo biale rysy na czarnym tle, ktore sq widoczne przez okien-ka - szczeliny (2) na gornym panelu przyboru w czasie obrotow b?bna. Na tym panelu znajduje si? regulator szybkosci (3) obrotu b?bna (60, 90 i 120 rys w minut?). Odpowiednim szczelinom przystosowano na panelu 10 przyciskow, ktore badany powinien pojedynczo nacisnqc podczas pojawienia si? w szczelinie bialej rysy. Roznica pomi?dzy ogolnq ilosciq rys i prawidlowo nacisni?tych przyciskow b?dzie wynikiem jego ostrosci uwagi i jako-sci zlozonej sensomotorycznej reakcji na bodziec (4).

Przybor naukowy Refleksometr do pomiaru czasu reakcji (ukryty okres) i czasu motorycznego sportowca (rys.

3). Dla skutecznego sterowania procesem przygotowania akrobatycznej dwojki m?skiej, dwojki mieszanej i czwor-ki m?skiej do mistrzostw swiata 1986 roku, z wykorzy-staniem Refleksometru, analizowalismy i ocenialismy wyniki badan czasu reakcji i czasu motorycznego (po-jedynczy ruch wolnq r?kq na pulpicie na odleglosci 120 mm) w dynamice pierwszych i drugich zaj?c treningo-wych zawodnikow, kazdego dnia, przez okres trzech ty-godni oraz struktur? zyciowq (ilosc wykonanych elemen-tow, w tym wyzszych grup trudnosci i ich polqczen, ilosc ukladow cwiczen, ilosc podejsc do wykonania cwiczen oraz czasy zaj?c treningowych). Wykorzystujqc metod? refleksometrii udalo si? ocenic dynamik? funkcjonalne-go stanu organizmu zawodnikow pod wplywem obciqzen treningowych i na tej podstawie, w okreslonej mierze, sterowac proces przygotowania akrobatow do mistrzostw swiata. W procesie zaj?c treningowych na trzytygodnio-wych obozach sportowych czas reakcji sportowcow akro-batycznych dwojek waha si? w przydziale 135,0 - 175,0 ms, czas motoryczny - 65,0 - 100,0 ms. Czterokrotni mistrzowie swiata w akrobatycznych czworkach m?skich majq nast?pne, tez bardzo dobre wyniki badan czasu reakcji i czasu motorycznego. Dolny K.: czas reakcji waha si? w przydziale 150,0 - 170,0 ms, czas motoryczny - 35,0 -50,0 ms; pierwszy sredni S.: czas reakcji - 130,0 - 160,0

Rys. 2. Przybor naukowy Piorkowskiego do pomiaru i oceny objqtosci uwagi i ziozonej sensomotorycznej reakcji na

bodzce [3]

Objasnienia:

1 - silnik, 2 - okienka - szczeliny, gdzie pojawiajq si§ bialy rysy, 3 - regulator szybkosci obrotu b^bna, 4 - liczba ogolnych zadan i prawidlowych odpowiedzi

Rys.3. Przybor naukowy Refleksometr do pomiaru czasu reakcji i czasu motorycznego (pojedynczy ruch wolnej rqkq na pulpicie na odleglosci 120 mm) (po prawej - pulpit, po lewej - elektroniczne stopery) [2,9]

ms, czas motoryczny - 50,0 - 70,0 ms; drugi sredni B.: czas reakcji - 130,0 - 165,0 ms, czas motoryczny - 60,0

- 75,0 ms; gorny akrobata I.: czas reakcji - 160,0 - 170,0 ms, czas motoryczny - 70,0 - 80,0 ms. Zaszly pozytywne zmiany w technice sportowej cwiczen i ukladow cwiczen na zawodach kontrolnych. Udowodniono, ze czas reakcji i czas motoryczny sq parametrami charakteryzujqcymi jakosc ruchowego wspoldzialania akrobatow - partnerow w procesie wykonania ruchow balansowych. Zawodni-cy druzyny krajowej, ktorzy uczestniczyli w naukowym zabezpieczeniu przygotowania sportowego na obozie, zwyci^zyli w swych konkurencjach akrobatycznych na mistrzostwach swiata.

Przybor naukowy Wiedenski System Testow (Vienna Test System. Dr Schuhfried GmbH, Modling, Austria, rys. 4).

Wiedenski System Testow sklada si§: z jednostki ste-

rujqcej (komputera PC), panelu sterowania, programu za-rzqdzajqcego i operacyjnego, zestawu testow i urzqdzen peryferyjnych. Mozna na nim przeprowadzac mi^dzy innymi nast^pujqce testy: test decyzji (DT), spostrzega-nia peryferyjnego (PP), antycypacji czasowo - ruchowej (ZBA), test reakcji (RT), koordynacji sensomotorycznej (SMK), test wykrywania sygnalu (SYGNAL), test spraw-nosci motorycznej (MLS), koordynacji rqk (2 HAND) i in. Zaletami WST sq: obiektywnosc pomiarow stanowiq-ca podstaw? rzetelnej ilosciowej i jakosciowej analizy wynikow badan, automatyczna rejestracja, natychmiasto-wy dost?p oraz obrobka wynikow (zestawienia, diagramy, tabele, profile), zwi^kszona ekonomika badan, mozliwosc wykonania wszelkich zadan z zakresu zarzqdzania wyni-kami testow (porownania z normami, grupowanie, selek-cja wg dowolnie wybranych kryteriow), a takze mniejsze obciqzenia psychiczne osoby badanej [16].

Rys 4. Wiedenski System Testow (WST) - komputerowo wspomagane baterie testow, ktore w zaleznosci odpo-trzeb mogq dokonywac jednostkowej lub kompleksowej diagnozy psychomotorycznych zdolnosci, koordynacji sensomotorycznej, oceniac umiejqtnosci ruchowe, nawy-ki ruchowe badanych [10,14,15,16,18]

Dynamika czasu reakcji i czasu motorycznego akroba-tow w dwoch okresach startowych polrocznego cyklu przygotowan do dwoch Pucharow Polski (2GG2 rok) z wykorzystaniem przyboru naukowego Wiedenski System Testow

Cel badan - pomiar czasu reakcji, czasu motorycz-nego oraz cz?stotliwosci ruchow i ocena dynamiki nie-ktorych psychomotorycznych oraz sensomotorycznych wskaznikow sportowcow czlonkow druzyny krajowej, wyst?pujqcych w skokach akrobatycznych na sciezce (n = 3, wiek 18 - 21) i bliskiego rezerw? (n = 7, wiek 15 - 17 lat) w strukturze polrocznego cyklu przygotowania spor-towego. Material badan zostal przygotowany wspolnie z dr Ewelinq Niznikowskq, dr Tomaszem Niznikowskim, dr Waldemarem Wisniowskim [15]. Pomiar, analiza i ocena czasu reakcji, czasu motorycznego i cz?stotliwosci ru-chow wolnej r?kq odbyly si? podczas I Pucharu Polski w akrobatyce sportowej (Rzeszow 23.03.2002r.) - I badanie i II Pucharu Polski w akrobatyce sportowej (Biala Podla-ska 14.09.2002r.) - II badane, z wykorzystaniem przyboru naukowego Wiedenski System Testow. W tabeli podane wyniki I i II badania.

Na podstawie analizy statystycznej uznano, ze pro-

wadzony proces treningowy wywolal skrocenie czasu reakcji i czasu motorycznego badanych akrobatow istot-nie statystycznie na poziomie p < 0,05. Ze wzgl?du na istot? wynikow badan, mozno mowic o wiarygodnej mozliwosci sportowcow szybszego i dokladniejszego regulowania, sterowania i reagowania przy wykonaniu ruchowych zadan; wykorzystania potencjalu szybkoscio-wego jako elementu techniki sportowej przy wykonaniu ukladow cwiczen. Cz?stotliwosc ruchow sportowcow w II badaniu byla nizsza w porownywaniu z wynikami I badania (tab. , p < 0 ,05). Odchylenie standardowe (Sd = 5,73) swiadczy o niewystarczajqcej koncentracji uwagi i aktywnosci CUN zawodnikow do wykonania zadania. Na rys. 5 przedstawiono wyniki pomiaru czasu reakcji i czasu motorycznego trzech czolowych akrobatow Polski S.S., B.A., W.J. (2002 r.) z wykorzystaniom przyboru naukowego WST i mistrza swiata M.A. w skokach akrobatycznych na sciezce 1984 r. z wykorzystaniom przyboru naukowego Refleksometr [15].

Czas motoryczny trzech czolowych akrobatow Polski (dolna cz?sc rys 5), a takze wskazniki mistrza swiata M.A. (zaj?cia treningowe 8 - 13) mogq swiadczyc o wysokim i stabilnym poziomie sensomotorycznej reakcji, gotowosci do wykonania skokow akrobatycznych na sciezce szyb-ko, technicznie prawidlowo, zgodnie z wymogami FIG. Ukryty okres reakcji (gorna cz?sc rys. 5) ma wi?kszq fa-listosc wskaznikow i w okreslonej mierze, dlugotrwalosc reakcji.

Mozna rowniez samodzielnie ocenic swojq reakcj?. Jest kilka prostych sposobow [7].

1. Wziqc do lewej r?ki nieduzy plaski przedmiot, np. klucz od zamka. Rozwieraj qc palce dloni wypuscicie klucz, a prawq r?kq postarac si? go chwycic. Jezeli z 10 prob uda si? Wam nie mniej niz 7, reakcja jest u Was bardzo dobra.

2. Utrudnijcie zadanie: wypuszczajcie klucz z rqk z za-mkni?tymi oczami, a jak tylko zacznie upadac - ot-worzcie oczy. Jezeli udalo si? Wam chwycic klucz 5 - б razy z 10 prob, swiadczy to o bardzo dobrej reakcji.

3. Niech Wam pomocnik niespodziewanie rzuca klucz, wypowiadaj qc przy tym okreslone slowa - sygna-ly. Jezeli wypowiada slowo „raz” - Wy chwytacie klucz, jezeli wypowiada slowo „dwa” - nie chwytacie klucza. W ten sposob sprawdzacie reakcje roz-nicowania.

Tabela. Wyniki badan czasu reakcji, czasu motorycznego i czqstotliwosci ruchow (wolnej rqhi) uczestnikow dwoch Pucharow Polski (2002r.) w akrobatyce sportowej w skokach akrobatycznych na sciezce (n = 10) z wykorzystaniom Wiedenskiego Systemu Testow [15]

Parametry Czas reakcji Czas motoryczny Cz?stotliwosc ruchow

(ms) (ms) (ilosc po 32 s)

Funkcje I badanie II badanie I badanie II badanie I badanie II badanie

X 230,53 212,20 79,13 53,86 203 197

Sd 28,97 20,58 16,01 14,74 2,09 5,73

t * * *

* - test t dla prob zaleznych, roznice istotne na poziomie p < 0,05

I badanie - Puchar Polski w akrobatyce sportowej (Rzeszow 23.03.2002r.)

II badanie - Puchar Polski w akrobatyce sportowej (Biala Podlaska 14.09.2002r.)

* S.S. Czas reakcij • S.S. Czas motoryczny

—±— B.A. Czas reakcij —v— B.A. Czas motoryczny

W.J. Czas reakcij a W.J. Czas motoryczny

і M.A. Czas reakcij M.A. Czas motoryczny

Rys. 5. Wyniki pomiaru czasu reakcji i czasu motorycznego trzech czoiowych zawodnikow Polski w akrobatycznych skokach na sciezce S.S., B.A., W.J. (pomiar - WST) i mistrza swiata M.A. (pomiar - Refleksometrem) (Os rzqdnych -

ms; Os odciqtych - zajqcia treningowe) [15]

4. Dalsze rozwini?cie trzeciego sposobu. Przy sygnale „raz” Wy powinniscie chwycic klucz, czy dotknqc go prawq r?kq a przy sygnale „dwa” - lewq r?kq. Tak ocenia si? reakcje wyboru. Jezeli we wszystkich przypadkach (sposoby 3 i 4) osiqgacie sukces nie mniej niz 50% prob, znaczy to, ze posiadacie dobrq reakcj?. Jezeli osiqgane przez Was rezultaty sq nizsze niz 50%, to pomyslcie, dlaczego tak si? wydarzylo i postarajcie si? poprawic swojq reakcj?.

Z praktyki sportowej wiadomo, ze srodkiem, op-tymalizuj qcym szybkosciowe wartosci, jest umiej ?tne wykonywanie wszystkiego maksymalnie rozluznionym. Skr?powanie mi?sni - „wrog” szybkich ruchow. Rada nr 1 - uczcie si? rozluzniac. Wiadomo, ze odpowiedz na oczekiwany sygnal b?dzie zawsze krotsza, niz na nie-oczekiwana. Na poczqtku nalezy si? nauczyc wykonywac tempowe ruchy. Stojqc lub siedzqc wyciqgnijcie r?ce do przodu. Zaciskajcie dlonie w pi?sc i otwierajcie, zwi?k-szajqc tempo. Szybciej, jeszcze szybciej, do zm?czenia. Popracujcie jeszcze raz, uczcie si? przezwyci?zac zm?-czenie; uczcie si? rozluzniac. Rada nr 2 - uczcie si? kon-centrowac uwag?. Rada nr 3 - uczcie si? przezwyci?zac zm?czenie. Stopniowo cwiczenia staje si? coraz bardziej skomplikowane. Przy tym pojawiajq si? u Was ulubione cwiczenia, trenujqce okreslone grupy mi?sni rqk, nog, tu-lowia i in. Jednakze, jak juz mowilismy, wazne jest nie tylko wykonywanie ruchu szybko, ale i uczenie si? nie napr?zania niepracujqcych partii mi?sni. Czas reakcji b?-dzie si? skracal.

Wnioski

1. Czas reakcji i czas motoryczny jest produktem funkcjonowania Centralnego Ukladu Nerwowego i podstawq skutecznych ruchow sportowcow w dzia-laniach prostych i zlozonych na reakcje wzrokowo

- motoryczne, sluchowo - motoryczne, czuciowo -motoryczne w warunkach roznicowania ruchow oraz wyboru prawidlowych ruchowych rozwiqzan na sta-ly, czy poruszajqcy si? obiekt. Przykladowe wskaz-niki parametrow czasu reakcji i czasu motorycznego charakteryzujqce psychomotoryczne jakosci, koor-dynacj? sensomotorycznq sportowcow: czas reakcji optymalizujqcy przygotowanie zawodnikow w spor-cie wyczynowym znajduje si? w granicach 140 - 160 ms.

2. Wskazniki czasu reakcji i czasu motorycznego czlo-wieka jest skutecznie wykorzystywane przy naborze i selekcji; odgrywajq aktywnq rol? w szybkosciowym przygotowaniu sportowcow, potrzymaniu pozytyw-nego psychofizycznego oraz funkcjonalnego stanu organizmu, planowaniu i kontroli obciqzen treningo-wych, ocenie techniko - taktycznych dzialan, w tym ruchowych wspoldzialan zawodnikow na zaj?ciach treningowych i w procesie zawodow.

3. Pomiar czasu reakcji i czasu motorycznego z wykorzystaniem przyborow naukowych i technologii ana-lizy wskaznikow oraz oceny psychomotorycznych ja-kosci i sensomotorycznych koordynacji pozytywnie rozwiqzuje wiele problemowych sytuacji i zadan ru-

chowych w przygotowaniu sportowym. W przypad-ku analizy przygotowan akrobatow klasy mistrzow-skiej i mistrzowskiej mi^dzynarodowej do zawodow, wykorzystanie przyborow naukowych Reflektometr

i Wiedenski System Testow pozwolily wydzielic w strukturze czasowej i strukturze zyciowej zaj^c tre-ningowych kluczowe parametry i ich wskazniki i na tej podstawie opracowac specyficzne zasady, metody, srodki, elementy reglamentacji i kontroli przygoto-wania sportowego.

Literatura

1. Бойко Е.И. Время реакции человека / Е.И. Бойко. Москва: Ме-дицина,1964.-440 с.

2. Болобан В.Н. Метод рефлексометрии. Спортивная акробатика / В.Н. Болобан. Киев: Выща школа,1988.- С.143-159.

3. Вожжова А. И. Методики изучения функций анализаторов при физиолого - гигиенических исследованиях / А.И. Вожжова. Ленинград: Медицина, 1973.-С.187-188.

4. Зациорский В. М. Методика воспитания быстроты. Физические качества спортсмена / В.М. Зациорский. Москва: Физкультура и спорт, 1966.-С. 77-103.

5. Гельмгольц Г Скорость распространения нервного возбуждения. Серия «Классики естествознания» / Г. Гельмгольц. Мо-сква,1923, Кн. 6.

6. Козлов И. Программирование и время реакции в биомеханической структуре двигательного действия. Человек в мире спорта / И. Козлов, Н. Орлова. Москва: Физкультура, образование и наука,1998.- С.26-27.

7. Некрасов В.П. Скорость реакции / В.П. Некрасов. Здоровье, 1981. - № 9. - С.28-29.

8. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практическое приложение / В.Н. Платонов. Киев: Олимпийская литература, 2004.- С.349-367, 408-421.

9. Сильченко Б.Г Метод рефлексометрии при контроле за уровнем тренировочной нагрузки гимнастов. Методические разработки по гимнастике / Б.Г. Сильченко, В.Д. Лифарь, В.Н. Болобан, Л.Н. Рязанова. Киев: КГИФК,1971.-С. 40-41.

10. Садовски Е. Основы тренировки координационных способностей в восточных единоборствах / Е. Садовски. Biala Podlaska: ZWWF, 2003.-384s.

11. Шукевич Л.В. Возрастная динамика показателей простой двигательной реакции у школьников 6-17 лет / Л.В. Шукевич, В.В. Пирожников, А.П. Политич. //Физическая культура, спорт, туризм - в новых условиях развития стран СНГ. Минск,1999, часть II.- С.224.

12. Bqk J. Psychologiczne badania kierowcow. Instytut transportu samo-chodowego / J. Bqk. Bezpieczenstwo pracy, 2004.-№ б.- S. 14.

13. Bujak Z. Wybrane aspekty treningu w taekwon-do / Z. Bujak. Biala Podlaska: ZWWF,2004.- 127 s.

14. Juras G. Pomiar szybkosci reakcji. Koordynacyjne uwarunkowania procesu uczenia si? utrzymywania rownowagi ciala / G. Juras. Katowice: AWF, 2003.- S. 51-53.

15. Niznikowska E. Dynamika zmian psychomotorycznych zdolnosci akrobatow w okresie startowym z wykorzystaniem Wiedenskiego Systemu Testow / E. Niznikowska, T. Niznikowski, W. Wisniowski, W. Boloban. Kierunki doskonalenia treningu i walki sportowej. Warszawa: AWF, 2003.- S. 174-177.

16. Psychologia. Wiedenski System Testow. Schuhfried: Biofeedback, BFB, 2000.

17. Starosta W. Zdolnosc przejawiania szybkiej reakcji. Motoryczne zdolnosci koordynacyjne. Znaczenie, Struktura, Uwarunkowania, Ksztaltowanie / W. Starosta. Warszawa: Instytut Sportu w Warsza-wie, 2003.- S. 43-45, 190-191.

18. Turosz A. M. Mozliwosci zastosowania Wiedenskiego Systemu Testow w diagnozie antycypacji czasowo-ruchowej sportowcow. Kierunki doskonalenia treningu i walki sportowej / A. M. Turosz. Warszawa: AWF, 2003. - S. 1б1-1б4.

19. http://taina.aib.ru/biography/german-gelmgolc.htm

20. http://www.psycholodgy-on line.net /articles/doc-636.html

21. www.dzieci.org.pl/pap/nauka2001 Yokio Goda 2001

22. www.hr.kime.pl

23. www.alta.pl

Artykul postupil do redakcji 29.10.2009 r.

Boloban Wiktor azdzieszynski@wp.pl

Overcoming misunderstandings in cross-cultural communication

Prokofiev V N.

Donetsk State Institute of Health, Physical Education and Sport

Annotation:

Nowadays interest to national cultures and their reflection in the languages is increasing. Other cultures have other norms of behaviour. Peculiarities of etiquette and manners of the people of different nations are considered. To overcome misunderstandings in the communication of the persons of other cultures one must realize realities of each country. Avoiding misunderstandings in cross - cultural communication will make collaboration among people more harmonious and productive.

Key words: communication, etiquette, manners, behaviour, culture, speech patterns.

Прокоф'єв В.М. Подолання непорозумінь в процесі міжкультурної взаємодії. У наш час зростає інтерес до національних культур і їхнього відбиття в мові. Кожній культурі притаманні свої норми поводження. Розглядаються особливості етикету й манер представників різних культур. Для подолання непорозуміння в процесі міжкультурної взаємодії, необхідно усвідомлювати реалії кожної країни. Запобігання непорозумінь в міжкультурній комунікації сприятиме налагодженню більш гармонійного та продуктивного співробітництва.

комунікація, етикет, манери, поводження, культура, мовні моделі.

Прокофьев В.Н. Преодоление непонимания в процессе межкультурного взаимодействия. В наше время возрастает интерес к национальным культурам и их отражению в языке. Каждой культуре свойственны свои нормы поведения. Рассматриваются особенности этикета и манер представителей различных культур. Для преодоления непонимания в процессе межкультурного взаимодействия необходимо осознавать реалии каждой страны. Устранение непонимания в межкультурной коммуникации будет содействовать налаживанию между людьми более гармоничного и продуктивного сотрудничества.

коммуникация, этикет, манеры, поведение, культура, речевые модели.

Introduction.

Recognising cultural differences may be helpful in avoiding misunderstanding between individuals. The range of situations in which one may come across culture clash is vast, ranging from visits to a trade fair to coordination meeting between representatives of companies from different countries. The problem is studied in a number of papers [1, 2, 3, 7].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Culture can be defined as follows [4].

• A collective programming of the mind.

• The methods society evolves to solve problems.

• Everything we take for granted, the way we do things.

• Patterned ways of thinking, feeling and reacting, acquired and transmitted mainly by symbols.

The essential core of culture consists of traditional ideas and especially their attached values.

In corporate environment culture usually means the behaviours and beliefs, norms and values which we have in common. Norms are what is right or wrong. Values are what is good or bad. The heart of cultural differences leads into history, sociology, philosophy, theology, mythology, in fact every branch of the humanities.

Some of the differences may seem superficial - dress, etiquette, food, hours of work. Often it is simply a question of getting used to them, like the climate. Others can be irritating, like the conventions of punctuality.

Speaking a language does not necessarily mean that someone understands social and cultural patterns. Visitors who fail to “translate” cultural meanings properly often draw wrong conclusions.

Other cultures have other norms of behaviour. Yet when these other norms are applied in America, Americans naturally can interpret them through their own. They are taken as a sign of bad manners.

The study is carried out in the framework of research work of Donetsk State Institute of Health, Physical Education and Sport.

Purpose.

Purpose of this paper is to identify cultural differences, factors perceived to be stressful, having a serious impact on the way individuals work together, thereby limiting ef-

fectivtiveness of communication.

Results.

One should pay special attention to the value of knowing the traditions and customs of the country where one conducts one’s business.

Managers must analyze and become familiar with the hidden language of foreign cultures. Five key topics -time, space, material possessions, friendship patterns, and business agreements - offer a starting point from which managers can begin to acquire the understanding necessary to do business in foreign countries. In many parts of the world, time is flexible and not seen as a limited commodity; people come late to appointments or may not come at all.

In Hong Kong, for example, it is futile to set exact meeting times, because getting from one place to another may take minutes or hours depending on the traffic situation. Showing indignation or impatience at such behaviour would astonish an Arab, Latin American, or Asian.

In some countries, extended social acquaintance and the establishment of appropriate personal rapport are essential to conducting business. The feeling is that one should know one’s business partner on a personal level before transactions can occur. Therefore rushing straight to business will be rewarded, because deals are made not only on the basis of the best product or price but also with the person deemed most trustworthy. Contracts may be bound on handshakes, not lengthy and complex agreements - a fact that makes some especially western, business people uneasy.

Individuals vary in the amount of space they want separating them from others. Arabs and Latin Americans like to stand close to people they are talking with. If an American, who may not be comfortable at such close range, backs away from an Arab, this might incorrectly be taken as a negative reaction. Also, westerners are often taken aback by the more physical nature of affection between Slavs - for example, being kissed squarely by a business partner.

International body language must be included in the nonverbal language of international business. For example, an American manager may, after successful com-

pletion of negotiations, impulsively give a finger - and

- thumb OK sign. In Southern France, the manager indicates this way that the sale is worthless, and in Japan that a little bribe has been asked for; the gesture is grossly insulting to Brazilians. An interesting exercise is to compare and contrast the conversation styles of different nationalities. Northern Europeans are quite reserved in using their hands and maintain a good amount of personal space, whereas Southern Europeans involve their bodies to a far greater degree in making a point.

Much European business education is modelled on American theories and teaching methods. Just as Europe adopted English dress, manners and jargon at the end of the XIX century, so it has adopted Americana in the twentieth.

The essential assertiveness and competitiveness of business relationships are tempered by a greater degree of informal socializing and friendliness than many Europeans are used to. Informality incorporates the extensive use of humour on all formal and informal occasions. The joke is an obligatory warm - up to speeches and presentations. Humour can range from the hearty to the witty and the only taboo subjects for it are money and the company’s products. Business life extends deep into family and social life. At social events business is often the main topic of discussion and despairing hosts may find the party split for the evening between those who go out to work and those who work with home and family.

In day - to - day dealings conventions of behaviour can be misinterpreted. Among many westerners there is a presumption of dishonesty about people from cultures in which it is impolite to look others in the eye. Among Europeans the handshake at the end of a negotiation can be interpreted by one side as a sign that the deal is struck and by the other as a polite leave taking.

The most obvious difference between cultures is language. For instance in English “to table an idea” means to put on the agenda, while in American English it means to take off the agenda.

The concept of the boss as “coach” is still in vogue. An analogy taken from sport, it is originally American training - speak and has been adopted extensively in Europe. But the role of the coach in American sport is very different from that in Europe. The team coach in the USA is what in Europe is called the team manager - an authoritarian figure who is solely responsible for selecting and managing the team and who frequently dictates the play. A coach in the UK has an entirely different role, that of trainer or tutor. The potential for misunderstanding increases with people who speak English as a second language. The English that they learn in the classroom as children is not the same colloquial language that native speakers use. Native English speakers have a variety of accents and colloquialisms and slang which foreigners find it difficult to understand. It is most often the native English speakers are criticized for being unintelligible at international meetings and conferences.

It is not exaggeration that native English speakers should make a conscious effort to learn international English, perhaps by listening hard to their foreign colleagues, to make a deliberate effort to avoid slang, jargon and fig-

ures of speech.

It will help native English speakers to understand what their associates are saying. To know that a Frenchman may mean “profitable” when he says “interesting” or “perhaps” when he says “eventually”. To know that a German means “opportunity” when he says “chance”. A “qualified” acceptance in most languages means an unconditional acceptance, but in English means a conditional one.

Nobody can be expected to know all these “false friends” and traps, what is essential is that one checks and checks that everyone is speaking the same language and has really understood what has been communicated.

The English are very fond of sport, but are not particularly interested in political problems. Young people here are very independent, and family ties are not all that close. English people are distant, reserved, terribly conservative, and hopeless at foreign languages. They expect everybody to speak English.

The habit of informality, the ease with which Americans speak to people they’ve only casually met, still surprises foreign visitors.

Among Americans of about the same age group and social status, first names are easily and quickly exchanged. There are topics - income, religion, politics - that many Americans feel are best avoided in casual conversation. They like to appear to be less than they are, to disguise their abilities and achievements, or to joke about them, and then see how others react. The rules of this game are difficult to learn, especially for people who aren’t even aware that it’s being played.

Americans have shown their preference for a comfortable and convenient lifestyle. In dress, too, they tend to favour comfort and convenience over convention and “propriety”.

There are differences in not only what you say but how you say it. The way the language is used varies from culture to culture. Scandinavians and Dutch, for example, are very explicit. They try to say exactly what they mean and use facts and figures to back it up. British are fond of allusion and understatement, hints and hedging, which many foreigners find confusing or even hypocritical. Conversely, allusive speakers can be shocked by blunter speakers.

Germans do not like being called at home on business unless there is a very good reason. They place a great deal of importance on individual success and its outwork trappings. The car you drive, the size of your office, where you take holidays are important. It is also acceptable to leave work on time. Like so many aspects of German life, humour is strictly compartmentalized. The more formal the occasion, the less humour is acceptable. Joking among strangers or new acquaintances often makes them feel uncomfortable. At meetings or presentations, while an American or a Briton might feel obliged to sprinkle speeches or presentations with jokes, or an Italian or a Frenchman would indulge in occasional witticisms, a German remains consistently serious.

In some countries people feel they can relax more as they become more senior. In Germany the opposite happens. Seniority is a mantle of responsibility which the holder must be seen to deserve and take seriously.

Among close collegues in private there is banter and joking. It is usually sharp and biting and directed towards incompetence, mistakes and non - conformity. It is rarely facetious, especially about money or business, end never self - deprecating. To admit in adequacy even in jest is incomprehensible.

Italians value wit, humour and good spirits. It is important to enjoy life and work. Work should not be a burden or taken too seriously. They do not often tell jokes as such, with the exception of political ones. They are fond of irony and the humour of the incongruous. They can be self - deprecating and there is a lot of good humoured banter.

At the same time they will be very aware of public dignity. When playing the institutional role, especially in public, the tone will change to formality and seriousness.

From the Japanese point of view their own behaviour is perfectly clear. They in turn find confusing and ambiguous many of the subtleties of speech and behaviour that Europeans take for granted. Westerners and Japanese do not share the same set of communication conventions. The meaning of body language, silence, manners, as well as language gets lost in translation. For example, the conventions of listening are different. The Western way of listening is constantly to impose judgment, to filter what we see and hear through a critical faculty. While listening, the Japanese engage in a practice called aizuchi - a series of “yes” or “I understand” comments which serve to encourage the speaker. Westerners tend to make the mistake of interpreting aizuchi as agreement.

In some cultures, Britain and Ireland humour is widely used to create a relaxed atmosphere, lighten tedium and defuse tension when things get difficult. It is also used to disguise aggression. In North America a speech or a presentation almost invariably starts with a joke, frequently irrelevant. But in other cultures humour has no place at work. To make a joke in the middle of a meeting, for example, is interpreted as frivolous or cynical. What is more, humour travels badly, as a glance at foreign cartoons will demonstrate. So much depends on a subtle use of language - understatement, word play, innuendo, and so on - which gets lost in translation or in international English [5, 6].

Although language is the single most important element in communication, it is by no means the only one. It has been said that communication is only 20 per cent verbal while the rest is intonation, body language. We may wonder how the percentage can be calculated, but the fact remains that mastering the vocabulary and grammar is only the beginning of effective communication.

Putting the tip of our middle finger on top of our thumb in English - speaking countries usually means OK, good. In France it meance zero, bad. In the eastern Mediterranean it is obscene. Many other gestures and signals, whether deliberate or unconscious, have different meanings across borders.

Even the simple handshake is different from country to country. Anglo - Saxons are taught to look the other person in the eye and use a firm grip. But to many people that can feel like a challenge, an invitation to arm - wrestle. In central Europe and parts of Scandinavia you nod the head in respect, a gesture which can appear to others as a head - butt.

In Mediterranean countries the handshake can be accompanied by an arm squeeze with the other hand.

A relationship that stands or falls on a handshake probably has more significant things wrong with it. But the cumulative effects of etiquette, dress and social behaviour can give a positive or a negative aspect to a working relationship. What seem to be superficial conventions of behaviour are often clues to more significant differences in the way people relate to each there and their work. Conclusion.

No culture is static. Some are changing faster than others but they are all in transition. Information technology, international competition, education, economic deregulation and, increasingly, the day - to - day influence of the European Union are pushing companies in all countries towards a homogeneous European business culture.

The most active agents of change are senior managers and young professionals. The education and expectation of young people lead them to demand a different management and organizational style. Among senior managers, the national stereotypes are rapidly giving way to a breed of internationally oriented, professional managers. These are mainly to be found in large companies. Observations prove that misunderstandings occur between people different in nationality, age, sex and background. National pride increases sensitivity to incorrect use of the language. It is not an excuse for not trying to learn to speak the language well than an offence to speak it badly. Avoiding misunderstandings in cross - cultural communication will make collaboration more harmonious and productive.

The further study is seen in revealing other factors of cross - cultural communication.

References.

1. Ощепкова В. В. Культурологические, этнографические и типологические аспекты лингвострановедения: Автореф. дис. д-ра. филол. наук. / В.В. Ощепкова. - М., 1995. - 32 с.

2. Пиз Алан. Язык телодвижений: как читать мысли других людей по их жестам / Пиз Алан. - Новгород: Ай - Кью, 1992. - 200 с.

3. Спелл Фрэнк. Искусство делового общения / Фрэнк. Спелл. -М.: «Знание», 1990. - 240 с.

4. Donaldson Thomas. The Ethics of International Business / Donaldson Thomas.. - Oxford University Press, 1989. - 160p.

5. Knapp M. L. Interpersonal Communication and Human Relationships / Knapp M. L. Vangelisti A. L.. - Allyn and Bacon, 1992. -168p.

6. Lewis R. When Cultures Collide / Lewis R. - London, 1996. 280 p.

7. Ter-Minasova Svetlana. Sociocultural Aspect of Foreign Language Teaching /Ter-Minasova Svetlana // Language, Culture and Communication. - Moscow: The Centre of Cross - Cultural Studies, 1995.

- 244 p.

Came to edition 07.11.2009. Прокофьев Виктор Николаевич dgizfvs-nayka@mail.ru

Вимоги до статей

журнал

ПЕДАГОГІКА, ПСИХОЛОГІЯ ТА МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ

СТАТТІ РЕЦЕНЗУЮТЬСЯ

Текст обсягом 8 і більше сторінок формату А4 українською (російською, англійською, польською) мовою надсилати електронною поштою в редакторі WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, орієнтація сторінки

- книжкова, інтервал 1,5. До статті можна додавати чорно-білі графічні матеріали (окрім фото) - рисунки , таблиці, формули та ін. (шрифт 10). Уникати суцільного заливання фону у зображеннях. Діаграми, малюнки, схеми також представити у вигляді окремих файлів у форматі jpg.

Стаття має такі розділи:

Анотації (трьома мовами - укр., рос., англ.). Обсяг кожної 500-600 знаків. Додати переклад прізвища та ініціалів автора(ів) і назви статті на двох інших мовах. Структура анотації: мета, матеріал, результат.

Ключові слова: (= 5-6 слів).

Вступ (постановка проблеми у загальному вигляді; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття).

Зв'язок роботи із важливими науковими програмами або практичними завданнями.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи. (формулювання цілей статті або постановка завдання. Стисло навести - матеріал і методи дослідження, організація дослідження, об'єкт і предмет дослідження).

Результати дослідження (виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів).

Висновки.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Література (5 і більше) у відповідності до Постанови ВАК України та нового Держстандарту.

Навести: повністю прізвище, ім'я, по-батькові автора (ів); контактний e-mail; телефон; поштову адресу.

Редакція надішле за вказаною Вами адресою 1 прим. збірника.

Тел. (057) 755-73-58; факс: 706-15-60; 61068, м.Харків-б8, а/с 11135, Єрмаков Сергій Сидорович.

Термінова довідка: моб. тел. 097-910-81-12 (також SMS).

Листування з авторами виключно електронною поштою. Повідомлення про прийняття (або відхилення) статті до друку надсилається автору електронною поштою після рецензування її членами редколегії.

Електронна пошта: sportart@gmail.com Web-сторінки:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PPMB/search.html- архів статей з 1996р.; http://www.sportsscience.org - головна сторінка журналу.

http://elibrary.ru - повнотекстові статті, пошук за ПіБ автора і ключовими словами. www.pedagogy.narod.ru - загальна інформація;

Zasady redagowania materiatow:

- tytut pracy (duzymi literami), - imiq i nazwisko autora (autorow); nazwq instytucji;

- tekst „summary” w jqzykach (ang., ukr., rus) nie mniej 1 strona, powinien zawierac: tytut pracy, imiq i nazwisko autora (autorow), krotkq tresc artykufu, sfowa kluczowe;

- struktura artykufu powinna zawierac nastqpujqce czqsci: wstqp, analiza ostatnich badan i publikacji, cel pracy, zadania lub pytania badawcze, metody badan, omowienie wynikow, dyskusja, wnioski, pismiennictwo;

- >8 stron tekstu formaty A4 (jqzyk - ukrainski, angielski albo polski),fqcznie z pismiennictwem (>5), tabele albo ryciny;

- format WINDOWS/WORD; Times New Roman, 14 pt, odstqpy miqdzy wierszami 1,5; margines 2.

Materiaty, niespetniaj^ce wymagan, nie b^d^ drukowane.

tel.: (057) 755-73-58; 706-21-03; 70-72-289; fax: 706-15-60. mob.: 097-910-81-12.

e-mail: sportart@gmail.com

web.:

http://www.sportsscience.org

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PPMB/search.html www. pedagogy. narod.ru

ЖУРНАЛ

ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНТОВ (предыдущее название «Физическое воспитание творческих специальностей»)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Журнал утвержден ВАК Украины:

(физическое воспитание и спорт)

Постановление Президиума №1-05/3 от 08.07.2009г.

Издание включено в список журналов Министерства науки и высшей школы Польши (MNiSW-DPN-105-1007-2/ AW/09, KOMUNIKAT Nr 8 z dnia 31 marca 2009; 13.05.2009. http://www.nauka.gov.pl).

Журнал отражается в базах данных:

- Портал научных изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского:

http: //www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Phvsts/index.html

- Российская электронная библиотека:

http://elibrary.ru.

- Библиотека Российского государственного университета физической культуры, спорта и туризма:

http://lib.sportedu.ru/books/xxpi

- Центр инновационных спортивных технологий Москомспорта:

http://www.bmsi.ru/source/f232ab82-72ba-40d5-a59b-9bdf6003451d

- Index Copernicus:

http://journals.indexcopernicus.com/search_journal.php

ТРЕБОВАНИЯ К СТАТЬЯМ

СТАТЬИ РЕЦЕНЗИРУЮТСЯ

Текст объемом 8 и более страниц формата А4 на русском, английском языке переслать по электронной почте в редакторе WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, ориентация страницы - книжная, интервал 1,5. В статью можно включать черно-белые графические материалы (кроме фото) - рисунки, таблицы, формулы и др. Избегать сплошной заливки фона в изображениях. Диаграммы, рисунки, схемы также представить в виде отдельных файлов в формате jpg.

СТРУКТУРА СТАТЬИ:

Аннотации (на 3-х языках - рус., укр., англ.). Объем каждой аннотации - 500-600 знаков. Привести перевод фамилии автора(ов) и названия статьи на два других языка. Для иностранных авторов аннотацию на украинском языке выполняет редакция. Структура аннотации: цель, материал, результат.

Ключевые слова: “1-2 строки слов (не употреблять словосочетания).

Введение (постановка проблемы в общем виде; анализ последних исследований и публикаций, в которых начато решение данной проблемы и на которые опирается автор; выделение нерешенных прежде частей общей проблемы, которым посвящается статья).

Связь работы с важными научными программами или практическими задачами.

Цель, задачи работы, материал и методы. (формулирование целей статьи или постановка задачи. Автор также может включать: материал и исследовательский приемы, организация исследования; объект и предмет исследования).

Результаты исследования (изложение основного материала исследования с полным обоснованием полученных научных результатов).

Выводы.

Перспективы дальнейших исследований в данном направлении.

Литература (5 и более - оформление по действующему ГОСТу).

Указать: почтовый адрес для пересылки издания; телефон; полностью ФИО автора(ов), e-mail.

Редакция вышлет на указанный Вами адрес 1 экз. журнала. Тел. (057) 755-73-58; факс: 706-15-60; 61068, г.Харьков-68, а/я 11135, Ермаков Сергей Сидорович.

Срочная справка: моб. тел. 097-910-81-12.

Переписка с авторами по электронной почте. Сообщение о принятии (или отклонении) статьи в печать высылается автору по электронной почте после рецензирования ее членами редколлегии. Плата с аспирантов за публикацию рукописей не взимается.

Справки: e-mail:

sportart@gmail.com

http://www.sportsscience.org/

PEDAGOGICS, PSYCHOLOGY, MEDICAL-BIOLOGICAL PROBLEMS OF PHYSICAL TRAINING AND SPORTS

Scientific journal 2009, №10

Founders:

Kharkov regional branch of national olympic committee of Ukraine;

Kharkov state academy of design and arts.

Editor-in-chief: Ermakov S.S.

Editorial college:

Bizin V.P., Kremenchug, Ukraine. Boychenko S.D., Minsk, Byelorussia. Dmitriev S.V., Lower Novgorod, Russia. Druz V.A., Kharkov, Ukraine.

Kamaev O.I., Kharkov, Ukraine.

Klimenko A.I., Kharkov, Ukraine. Korobeynikov G.V., Kiev, Ukraine.

Nosko N.A., Chernigov, Ukraine.

Sak N.M., Kharkov, Ukraine.

Tkachuk V.G., Kiev, Ukraine.

Yagello V., Gdans'k, Poland.

Journal is ratified the Higher attestation commission of Ukraine: (pedagogical sciences, physical education and sport) Decision of Presidium 1-05/3 from 08.07.2009.

Journal is reflected in databases: IndexCopernicus

http://journals.indexcopernicus.com; National library of Ukraine named after V.I.Vernadskiy

http://www.nbuv. gov. ua/portal/Soc_ Gum/Phvsts/index.html

Journal registered ISSN International Centre (Paris, France): ISSN 1818-9210 (Online), 1818-9172 (Print)

URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/PPMB/search.html

Certificate to registration:

KB 15370-3942nP 06.07.2009.

Frequency - 1 number in a month.

Address of editorial office:

Ukraine, 61068, Kharkov-68, Box 11135. Tel. (057) 755-73-58; fax: 706-15-60; http://www.sportsscience.org/ e-mail: sportart@gmail.com

CONTENTS

Aleshin E.V., Hignyak V.V., Baerbash N.A. Criteria of management quality

education on physical education in high school.........................4

Balakireva E.A., Partas I.G., Kolesnikov M.L. Usage of static-dynamic exercises during the rehabilitation of persons with the diseases of the

cordial-vascular system................................................7

Besputchik V., Khotko A., Yarmoluk V. Preserving health and

healthshaping technologies of preventive maintenance of infringements

and education of a bearing at children of younger school age...........11

Velichko V.N., Chernishov V.A. Distinctive peculiarities of the contents of

ideological views......................................................15

Vindiuk A.V., Liberman O.P. Studying of national traditions in the course of

vocational training of experts in hotel-resort business................18

Vlasov G. V. Health protection of the students of the medical institutes as a

social-pedagogical problem.............................................21

Gerasimova T.V. Forming of skills of the healthy way of life by methods of

improving physical training............................................25

Glyhova E.A., Tkachenko E.I. Problems of humanizing of economy sport

sphere in the context of globalizations processes........................28

Gluhova T.I., Malyi O.T., Kirilash A.R. Aspects humanization during

professional training the expert.........................................31

Golenko A.S., Mihuta I.J., Kuzmin L.I. Correlation and factorial structure of coordination readiness of young football players of 11-12 and 14-15

years....................................................................35

Grygorenko V.G., Prystynskyy V.M, Grygorenko G.V. Didactic essence verbal instructions, estimated-control actions in process physical and

social rehabilitation of child's with infringement of sight..............39

Deminskiy A.T. Basic legalities of teaching-training process of sportsman45 Dolinnyj U.A. Preparation of children with the limited possibilities to tutoring

in a comprehensive school - a step to spirituality and humanism .........48

Dragnev Y.V. General not specialized subject “Armsport” in conditions of profile training within the framework of base general not specialized

subject “Physical culture”...............................................51

Evstegneeva I.V., Latyshev N.V., Latyshev S.V., Gavrilin V.A. Models

parameters of competition activity wrestlers.............................54

Zakholodnaya Y.Y. Application of method of pedagogical situations for the

development of moral and volitional qualities of students-athletes.....57

Zaharina E.A.. Motivation to health and fitness activity of students.......61

Zaharova O.V. Valuable orientations at pupils of 8-9 forms.................65

Zenin O.K., Kruycov E.L. Basiy R.V. The modern equipment of physical-

rehabilitee departments................................................69

Zubchenko L.V. Derfelden A.B. Forming of pedagodgical creativeness of

future physical education teachers using didactic games................72

Kaloerova V.G., Seniv M.G., Kaloerova E.S., Eremka E.V. The spiritual

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

and moral world through the prism of paromia linguistic forms..........75

Kashuba H.V., Gridina N.A., Kashuba A.M. Problems of morals and ethics

development in teaching and educational process........................79

Koval T.V., Korzh D.I., Solomena Z.V., Pugachova I.I. Expert systems for planning, control and management of sports training in top level sport83 Koltsova O.S. KVN as the remedy socialization adolescents and developing

of their creative activity in conditions of children's improving camp..87

Korolenko K.V Formation of competence-based approach in the training of

future specialists in physical culture and sport.......................90

Kostyunin A.V. Research of parameters of frequency of cardiac reductions and power inputs at juvenile players borrowing with football and minifootball...............................................................93

Kramarova N.I., Kirichenko A.V. Organizationally-methodical aspects of ecological education of senior pupils during conducting of ecological

expeditions of researches, actions and in extracurricular work.........97

Latypov I.K. Health of children and physical training problems of pupils 102 Latyshev N.V. Analysis competition activity of freestyle wrestlers on Olympic Games in Beijing of 2008....................................................106

Latyshev S.V. The problem of selection and prognostication of sporting results in a freestyle wrestling..........................110

Livencova V.A, Mashchenko S.V., Levadnaya T.M. Student independent work as effective part of education in credit -

module system................................................................................................................114

Litvinova O.P. Influence of health aerobics on development of motive qualities of girls 18-20 years..............................118

Lukoyanova K.V. Influence of employments a cossack martial art on the physical health of teenagers 13-14 years.................122

Lyadskaya O.Y. Correction of the contents of Adeps in an organism of women of the first age of maturity during exercises

improving fitball - training.................................................................................................126

Maksimenko I.G. Efficiency analysis of traditional long-term training system in team games at the first stage......................129

Maksimova T.V., Livencova V.A The consistent analysis of modern educational and information processes..............................132

Malahova Z.V. Checking and correcting the physical condition student special medical group in scholastic process of the

medical university...........................................................................................................135

Mitjukov V. A., Mirovich E. D., Knyazeva N.V., Bachurin V. I., Pisarenko P. N., Grishina L.N., Shemjakova M. A., Kirillov A.N. Physical rehabilitation and surgical correction of genitals prolapse, urogenital disorders and sexual dysfunction at

women entered the period of perimenopause and menopause........................................................................138

Mullagildina A.Y., Deyneko A.H., Belenkaya I.G. Optimization of the special physical preparation of gymnasts 10-11 years

old in the gymnastics..........................................................................................................144

Nagorniak Oksana. Organization of tutoring and advanced training of trainers on football in Italy..................................149

Nikitina A.A. The contents of the thesaurus of a subject domain «Physical training»................................................153

Novitskij. U.V. Acmeological factors of sports advance.............................................................................159

Orokhovsky V.I. Physical rehabilitation of patients with inguinal and femoral hernias..............................................164

Osipsov A.V. Determination of organizational pedagogical conditionality of aims of forming moral qualities of a student in the

process of interactive professionally oriented physical education..............................................................168

Okhrimenko A.V., Vereschagina E.P. Kotegova L.I. Influence of trainings on shaping on development of spiritual

qualities.................................................................................................................. 174

Pogonceva O.V. Features of preparation of the future experts in physical rehabilitation for work in the modern improving

centres........................................................................................................................177

Pochtar O.M. Technique of preservation the health of elementary school girls in out-of-class work on physical culture .. 180

Repnevskiy S.M., Popov V.I. Physical preparedness of junior pupils.................................................................184

Saenko V. G., Melnichenko O. V. The parameters of a level of development of force and force-high-speed qualities of the

young sportsmen specializing in KyoKushinkai karate............................................................................188

Svatyev A.V., Vlasova A.S. Features of preparation of future trainer-teacher to professional activity in higher educational

establishments.................................................................................................................191

Sevdalev S., Zatsepin A. Research of a physical condition of the schoolboys living in various conditions radiating pollution of

environment....................................................................................................................195

Sidelnikov D.P., Fedorov A.P. The influence of the individual and psychological specialties and special qualities of the

football playa in his professional activity....................................................................................202

Skibitskiy I.G. Influence of strength loads on the moving reactions indications of sportsmen.......................................205

Smagliy Y.I. Problem of formation of a mental condition of confidence of actions of sportsmen......................................208

Smagliy M.E., Smagliy E.I. Psychology and religion in system of realization of spiritual appearances of visions and dreams

at forming states of confidence of sportsmen...................................................................................214

Sokolenko V.L., Sokolenko S.V. The influence of physical loadings at the cellular immunity and cholesterol level...............219

Sokolova N.I., Liugaylo S. S. Differentacional individual physical rehabilitation stomatognatic thystem illnesses..................222

Solodovnik A.S. Researching the effective usage of game and exercises during the lessons with students form special

medical groups.................................................................................................................227

Soloshenko R.A. Genetic condition of development of capabilities to a spatial alining and kinematic derivation of movements

and their interrelation with a type of a central nervous system of children of average and higher school age...................232

Strikalenko E. A. The peculiarities of technical construction of game in leading Europe football clubs.............................237

Strokan V.V., Kosse S. Essence and value forming of valeological culture the students of higher educational

establishments ............................................................................................................ 242

Sudareva N.S. Some forming factors of professional competence of future specialists on sporting-health tourism.....................245

Tretyak A. Modern facilities of renewal of capacity of athletes....................................................................249

Tyurdyo N.S., Liventsova V.A. Formation of professional sport university students' legal mind..................................254

Fedorova O.V., Fominova O. M. Leadership in sports.................................................................................258

Kharlampov G. A., Cherepakhin G. A., Belikov R. A., Miroshnichenko V. V. State testing as one of instrumental methods

of optimizing the academic process in physical training........................................................................261

Hignyak V.V., Chernavskaya T.A., Smirnova A.G., Aleshin E.V. Major problems of integration and harmonization of spiritual

and physical culture students of higher education institutions.................................................................266

Tsymbal V.P. Study of a question of molding of the healthy means of the life of the future specialists of machine building in

the period of instruction in Institute of Higher Education.....................................................................269

Churilov A. V., Mitjukov V. A., Knyazeva N. V., Pisarenko P. N., Kirillov A. N., Jarosh A. N., Jureva S.Ju. Features of preparation of the future experts-rehabilitators at subject studying «Obstetrics and gynecology», according to

requirements of modular-rating system of training..............................................................................272

Shalar O.G., Strikalenko E.A., Emelianova U.I. The formation of the personality of the young footballers...........................277

Sheyko L. V. Using of ancillaries and hardware at middle and mature ages persons swimming teaching.................................281

Sheludesheva M. Atheletic-train Plast camp “Kalinovyy obereg”, as the form of the physical education youth.........................284

Yurchuk S. N. Playing sports at leisure, as one of the development of leader capabilities of students..............................288

Yushko K. Development of physical rehabilitation is in Ukraine.....................................................................292

Boloban W.N. Reaction time and motor time in an athlete's movements................................................................295

Prokofiev V. N. Overcoming misunderstandings in cross-cultural communication.......................................................302

ИНФОРМАЦИОННОЕ СООБЩЕНИЕ

Белгородский государственный технологический университет им. В.Г.Шухова, Сибирский государственный аэрокосмический университет имени акад.М.Ф.Решетнева, Харьковская государственная академия физической культуры, Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьковский национальный технический университет сельского хозяйства имени П.Василенко, Харьковская государственная академия дизайна и искусств имеют честь пригласить представителей Вашей организации к участию в конференциях:

ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ СПОРТИВНЫХ ИГР И ЕДИНОБОРСТВ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ.

VI международная научная конференция (2 февраля 2010 года, г.Харьков, ХНТУСХ им. П.Василенко; статьи и тезисы - до 15.01.10)

ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ И СПОРТ В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ.

VI международная научная конференция (20 апреля 2009 года, г.Белгород, БГТУ им.В.Г.Шухова, статьи и тезисы - до 02.04.10)

Материалы направлять по e-mail: konf09@bk.ru с пометкой «на конференцию» и указать дату конференции. Начало работы конференции в 14:00. По итогам каждой конференции планируется издать два номера журнала «Физическое воспитание студентов» и один сборник тезисов.

ТРЕБОВАНИЯ К СТАТЬЯМ. Журнал «ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ СТУДЕНТОВ»

(предыдущее название: «Физическое воспитание творческих специальностей»)

Журнал утвержден ВАК Украины: (физическое воспитание и спорт). Журнал также включен в список изданий Министерства науки и высшей школы Польши. (http://www.nauka.gov.pl ).

Журнал размещен в электронных базах данных:

• Портал научной периодики Украины. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PhVSTS/index.html (представлено около 1000 научных изданий).

• База журналов Index Copernicus. http://journals.indexcopernicus.com/search_journal.php (представлено несколько тысяч научных журналов).

• База журналов российской электронной библиотеки. http://elibrary.ru (представлено более 25 тысяч научных журналов в т.ч. 24 - по физическому воспитанию и спорту).

• Центральная библиотека по физической культуре и спорту http://lib.sportedu.ru/books/xxpi

Текст объемом 8 и более страниц формата А4 на русском, английском языке переслать по электронной почте в редакторе WORD. Шрифт - Times New Roman 14, поля 20 мм, ориентация страницы - книжная, интервал 1,5. В статью можно включать черно-белые графические материалы - рисунки, таблицы и др. (кроме фото). Избегать сплошного заливания фона в изображениях. Диаграммы, рисунки, формулы, схемы выполнять встроенными в WORD редакторами (шрифт 10) или в виде отдельных файлов в формате jpg.

Структура статьи:

НАЗВАНИЕ СТАТЬИ.

ФИО автора (ов). Не более 3-х.

Полное название организации.

Аннотации на 3-хязыках (рус., укр., англ.). Объем каждой аннотации - 500-600 знаков. Привести перевод ФИО автора(ов) и названия статьи на украинском и английском языке. Структура аннотации: цель, материал, результат. Для авторов из России перевод на укр. яз. выполняет редакция.

Ключевые слова на 3-х языках: (“ 1-2 строки слов. Не употреблять словосочетания).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Введение (постановка проблемы; анализ последних исследований и публикаций по теме исследования; выделение нерешенных прежде частей проблемы, которым посвящается данная статья).

Связь работы с важными научными программами или практическими задачами.

Цель, задача работы, материал и методы.

Результаты исследования (изложение основного материала исследования с полным обоснованием полученных научных результатов).

Выводы.

Перспективы дальнейших исследований в данном направлении.

Литература (5 и более) по Госстандарту и требованиям ВАК.

В конце статьи привести: полностью фамилия, имя, отчество автора (ов); контактный e-mail; телефон; почтовый адрес. Переписка с авторами исключительно по электронной почте. Сообщение о принятии (или отклонение) статьи в печать присылается автору по электронной почте после рецензирования ее членами редколлегии.

ТРЕБОВАНИЯ К СТАТЬЯМ в сборник тезисов конференции: текст (на одном из языков - укр., рус., англ., пол.) объемом 4 и более страниц формата А4 присылать по электронной почте в редакторе WORD. Шрифт -Times New Roman 14, поля 20 мм, ориентация страницы - книжная, интервал 1,5. СТРУКТУРА СТАТЬИ: название статьи, полные ФИО автора (ов), звания, полное название вуза, текст.

В случае положительного решения о принятии статьи (тезисов) автору высылаются реквизиты на оплату. Уточнения, запись на выступления с докладом за неделю до начала работы конференции, тел. (057) 755-73-58 или konf09@bk.ru. На конференцию в г.Белгород будет организован выезд из Харькова в день начала работы конференции в 7:00 с ж.д.вокзала. Стоимость проезда электричкой 5грн. При себе иметь украинский паспорт. Подробнее по тел. (057) 336-89-60 - Зайцев Вячеслав Петрович.

Редакция пришлет на указанный Вами адрес 1 экз. издания. http://www.sportsscience.org

ОРГКОМИТЕТ

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //науковий журнал.

- Харків, ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2009. - №10. - 310 с.

Спеціальний випуск за темою:

“Спорт, духовність і гуманізм у сучасному світі"

Підготовлено за сприяння Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту.

Редакційна рада:

Демінський О.Ц. - д.пед.н., професор;

Алфимов В.М. - д.пед.н., професор;

Кучерявий О.Г. - д.пед.н., професор;

Демінська Л.О. - к.пед.н., доцент.

Обкладинка - Д.В. Русланов.

Свідоцтво про внесення до держ. реєстру суб’єкта видав.справи ДК №860 від 20.03.2002р.

Оригінал-макет підготовлено в редакційно-видавничому відділі ХДАДМ. Технічний редактор: Гросу Ю.

Підп. до друку 04.11.2009 р. Формат 60x84/8. Папір: офсетний. Друк: ризографічний. Ум. друк. арк. 19.25. Тираж 100 прим.

ХДАДМ, Харківська державна академія дизайну і мистецтв 61002, Харків-2, вул. Червонопрапорна, 8.

Надруковано у типографії ХДАДМ 61002, Харків-2, вул. Червонопрапорна, 8.

Technique of preservation the health of elementary school girls in out-of-class work on physical culture Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Pochtar O. M.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Pochtar O. M.

Текст научной работы на тему «Technique of preservation the health of elementary school girls in out-of-class work on physical culture»