CC BY
20
УДК 631.524+712.41 Зав. в^дту А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
директор 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; тж. Н.З. Кендзьора; тж. Л.Б. Коляда - Ботатчний сад НЛТУ Украши, м. Львiв
ТАКСОНОМ1ЧНА I Б1ОМЕТРИЧНА СТРУКТУРИ ТА СТАН НАСАДЖЕНЬ ДЕНДРОПАРКУ ЛЬВ1ВСЬКО1 КЛШ1ЧНО1 1НФЕКЦ1ИНО1 Л1КАРН1
Парк започатковано 1912 р. Пюля 1965 р. шляхом висаджування штродуценпв вщбулася його трансформацiя у дендропарк. На цей час колекщя представлена 93 боташчними родами i становить 216 таксошв деревно-чагарникових рослин. Час-тка вiчнозелених особин становить 57 %, що забезпечуе цiлорiчну декоративнiсть дендропарку i насиченiсть фiтонцидами повiтря територи лжарш.
Ключовг слова: дендропарк лiкарнi, штродуценти, декоративнiсть.
Льв1вщина вщома сво!ми пам'ятками садово-паркового мистецтва. На-самперед це класичш ландшафтш парки чи парки змшаного стилю XVIII -XIX ст., а також парков1 об'екти минулого столптя. Серед останшх заслуго-вуе на увагу дендропарк Льв1всько! ктшчно! шфекцшно! лжарш, який знахо-диться у Львов1 на роз1 вулиць Мечнжова 1 Пекарсько!. Дендрофлору парку практично не вивчена, за винятком науково-популярного опису його основ-них вггчизняних вид1в дерев [3]. У 2011 р. ми провели обстеження дендропарку лжарш, попередш результати яких наводимо у цш робоп.
Дослщження виконували за загальноприйнятими методиками [1, 2, 4]. Територ1я дендропарку - майже р1вна дшянка площею 4,2 га з багатими Грунтами, де створилися добр1 умови для росту 1 розвитку деревно! рослинность На нш сформувався парковий ф1тоценоз 1з своерщним ландшафтно-архггек-турним стилем.
Iсторiю створення парку можна роздшити на два етапи. Обидва вони тюно пов'язанi iз функцюнуванням шфекцшно! лiкарнi, яка розпочала свою дiяльнiсть у груднi 1912 р. Ъ дерев, що iснували тут на той час, на сьогодш збереглося лише декшька. Це одна особина липи широколисто! та кшька особин ясена звичайного, яю розташоваш вздовж дороги до будiвлi аптеки та в старому плодовому саду. 1м не менше 110 роюв. Схоже, що на час будiвниц-тва лiкарнi тут росли вiковi дерева. Одне таке дерево (ясен звичайний), вж якого наближаеться до 200-рiчного, росте безпосередньо за межею дiлянки.
Перший етап розпочався з того, що тсля будiвництва лiкарнi на приса-дибнiй територи стали висаджувати новi деревно-чагарниковi рослини, яю й стали основою парку. Так, позаду лiкувальних корпусiв заклали рядову посадку ясена звичайного. А великий прослр перед ними обсадили рослинами ясена звичайного, липи дрiбнолисто! та пркокаштана звичайного [3]. Також було висаджено окремi групи дерев. Нинi це столпн особини. Стосовно ж кущiв того перюду, то, Грунтуючись на спогадах старожилiв та наявних старих рос-линах, вiрогiдно, тут домiнували представники бузку i садового жасмину.
Другий перюд формування парку та його трансформаци у дендропарк настав тсля 1965 р. Ъ цього часу почалося iнтенсивне висаджування нових деревно-чагарникових рослин, зокрема штродуценпв. Це тюно пов'язано з ентузiастом-природолюбом головним лжарем А.П. Гураевським.
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет УкраУни
У той же перюд як структурну частину дендропарку було створено ль сопарковий масив ялини звичайно!, а зi схщно! i твшчно! сторiн лжарш, де проходять мiськi вулищ, вздовж ажурно! огорожi закладено густi кшькарядо-вi захиснi ялиновi люосмуги, яю слугують санiтарним поясом мiж лжарнею i мiстом. 1з iнших сторш, де iснуe висока суцiльна огорожа та розмщеш забу-дова i парк зооветеринарно! академп, створено менш щiльний пояс iз дерев-но-чагарникових рослин.
Зараз у дендропарку росте близько 2 тис. деревно-чагарникових рос-лин. 1з них у 77 % - життева форма дерева, понад 22 % - куща i менше 1 % -лiани. На цей час деревно-чагарниковi рослини парку мають значний таксо-номiчний склад (табл.). Колекщя представлена 93 боташчними родами. 1з них найбагатша таксономiчна структура у роду Туя - 17 таксошв, та в роду Клен - 11. Натомють, 51 рщ представлений лише по 1 таксону. Всього ж у колекцп зiбрано 216 таксонiв деревно-чагарникових рослин.
Табл. TaKCOHOMÍ4Ha структура деревно-чагарникових рослин
№ з/п Ha3BH pogiB n £ « У 8 w ä т № з/п Ha3BH pogiB К-сть II таксошв II № з/п Назви род1в n £ « У 8 w ä т
l. Thuja L. l7 32. Hydrangea L. 2 63. Hippophae L. l
2. Acer L. ll 33. Laburnum Medic. 2 64. Kerria DC. l
3. Picea A. Dietr. 9 34. Larix Mill. 2 65. Kolkwitzia Graebn. l
4. Juniperus L. 7 35. Ligustrum L. 2 66. Liriodendron L. l
5. Sorbus L. 7 36. Lonicera L. 2 67. Maclura Nutt. l
6. Abies Mill. 6 37. Phellodendron Rupr. 2 68. Mahonia Nutt. l
l. Malus Mill. 6 38. Rhus L. 2 69. Metasequoia Miki l
8. Berberís L. 5 39. Salix L. 2 70. Morus L. l
9. Chamaecyparis Spach 5 40. Syringa L. 2 77. Orixa Thunb. l
lO. Robinia L. 5 44. Ulmus L. 2 72. Padellus Vass. l
ll. Spiraea L. 5 42. Weigela Thunb. 2 73. Padus Mill. l
l2. Crataegus L. 4 43. Actinidia Lindl. l 74. Paeonia L. l
13. Philadelphus L. 4 44. Amelanchier Me-dik. l 75. Parrotia C.A. Mey. l
l4. Prunus L. 4 45. Betula L. l 76. Physocarpus Maxim. l
l5. Quercus L. 4 46. Broussonetia L.'Her. ex Vent. l 77. Pseudotsuga Carr. l
l6. Tilia L. 4 47. Carpinus L. l 78. Ptelea L. l
l7. Viburnum L. 4 48. Catalpa Scop. l 79. Pterocarya Kunth l
l8. Cerasus L. 3 49. Cercidiphyllum Si-eb.et Zucc. l 80. Pyracantha M. Roem. l
l9. Corylus L. 3 50. Colutea L. l 88. Pyrus L. l
20. Fagus L. 3 55. Cornus L. l 82. Rhamnus L. l
2l. Juglans L. 3 52. Cotinus Mill. l 83. Rhodotypus Sieb.et Zucc. l
22. Magnolia L. 3 53. Cydonia Mill. l 84. RibesL. l
23. Pinus L. 3 54. Deutzia Thunb. l 85. Sambucus L. l
24. Rosa L. 3 55. Elaeagnus L. l 86. Securinega Comm. ex Juss. l
25. Taxus L. 3 56. Euonymus L. 1 87. Stephanandra Sieb.et Zucc. 1
26. Aesculus L. 2 57. Exochorda Lindl. 1 88. Swida Opiz 1
27. Buxus L. 2 58. Fraxinus L. 1 89. Symphoricarpos L. 1
28. Chaenomeles Lindl. 2 59. Ginkgo L. 1 90. Thujopsis Sieb.et Zucc. 1
29. Cotoneaster Medik 2 60. Gleditsia L. 1 91. Tsuga Carr. 1
30. Cryptomeria Don. 2 61. Gymnocladus L. 1 92. Vitis L. 1
31. Forsythia Vahl 2 62. Hibiscus L. 1 93. Wisteria Nutt. 1
Всього 143 Всього 42 Всього 31
Загальна ктьшсть таксотв - 216
Щодо юлькосп особин, то найбiльша частка - у представниюв голо-насiнних. Серед них дом^е рiд Ялина - 34 % вщ усiх деревно-чагарникових особин. Наступними за юльюстю йдуть рослини роду Туя (14 %). Особин роду Кипарисовик - понад 5 %. За декоративними властивостями представники двох останшх родiв близькi мiж собою. А 1х частка в сукупностi дорiвнюе 19 %, тобто до них належить майже кожна п'ята рослина.
Частка особин ушкального третинного релiкту тиса япдного - 2,7 % вщ вае1 кiлькостi рослин, роду Ялiвець - лише 0,8 %, а роду Ялиця - 0,7 %. Загальна частка вiчнозелених голонасiнних становить 57 % вщ вше1 юлькосп рослин. Така насиченiсть хвойними забезпечуе як високу декоративнiсть, так i насиченiсть повiтря фiтонцидами у будь-яку пору року. Покритонасiннi в сукупност мають ширший таксономiчний склад, проте представництво кожного з них не таке значне. За кшьюстю тут дом^ють особини роду Клен -3 % вщ ушх рослин. Дещо менше представлений рщ Яблуня - 2,7 % та Ясен -2,6 %. Останш - це переважно старi великогабпусш дерева, якi добре помiтнi вщвщувачам. Частка роду Бузок становить 2,1 % вщ усiх деревно-чагарнико-вих рослин, роду Глщ - 2 %, Золотий дощ - 1,2 %, Садовий жасмин - 1,1 %.
Iншi роди представленi меншою кiлькiстю особин.
Аналiз вжово1 структури показуе, що насадження старшi 45 роюв переважно представленi аборигенними видами та широко вщомими давно вве-деними в регiон штродуцентами: гiркокаштаном звичайним, робiнiею зви-чайною, туями захiдною та велетенською. У насадженнях 40 роюв та молод-ших дедалi частiше трапляються маловщом^ а то й рiдкiснi штродуценти. Це ще раз пiдтверджуе те, що з моменту вщкриття шфекцшно! лiкарнi на тери-торп формувалися зеленi насадження паркового типу. I тшьки десь 40-45 роюв тому систематичним введенням в юнукт насадження нових штродуцен-тiв почав формуватися дендропарк як такий.
У процеш вивчення параметричних показникiв було замiряно дiамет-ри стовбурiв, висоти особин та поперечники крон. У юлькох дерев ясена дь аметри стовбурiв перевищують метрову величину. А стовбури ще близько десятка особин перевищують 80 см. Виявилося, що чим нижчий ранг ступеня товщини, тим бшьше особин до них належить. У нижшх ступенях колекцшш особини дедалi часпше представленi кущами (у яких замiрюеться дiаметр ко-ренево1 шийки). Майже половина особин дендрофлори мають товщину 10 см i менше. За висотою дом^ють дерева ясена (32-33 м) та клена (30-31 м).
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Максимальна висота особин липи та пркокаштана сягае 30 м. Основна части-на дерев ялинового насадження мають висоти 20-23 м.
Найбшьший поперечник крон дерев 15-18 м.
Яюсний стан деревних рослин - важливий показник життездатност насадження. Усi деревно-чагарниковi рослини розподшилися таким чином: добрий стан - у 71,0 % особин, задовшьний - у 25,5 %, незадовшьний - у 3,5 %. Тобто, загальний якiсний стан деревно-чагарникового насадження добрий. При цьому найпрший стан у дерев пркокаштана звичайного, що зумов-лено !х значним вiком та недолiками в доглядi за весь перiод !х росту. Крiм рослин iндивiдуального росту та ялинового масиву, в дендропарку е 28 жи-воплотiв рiзного видового складу. 1х стан визначено як задовшьний та добрий. У живоплопв ялини звичайно! досить обмежена вжова перспектива експлуатацп. З причини недостатньо! освиленосп, !х нижш частини втрати-ли охвоення i вони на цей час лише частково виконують сво! функцп.
Таким чином, як видно iз дослщження, за наявностi творчо! iнiцiативи та фахового тдходу в сприятливих едафiчних умовах у межах мiста можуть бути створенi складнi багатофункцiональнi парковi фiтоценози. Важливою умовою при цьому е композицшна цiлiснiсть, рiзноманiтнiсть таксономiчного складу та рiзновiковiсть. Надалi у процеш експлуатацп таких об'ектiв наяв-нiсть вiдповiдного догляду з елементами реконструкцп дасть змогу забезпечи-ти як добрий саштарний стан рослин, так i загальний естетичний вигляд де-ревно-чагарникових композицiй. Одночасно це дасть змогу парковому наса-дженню успiшно виконувати як ландшафтно-естетичну, так i саштарно-гь гiенiчну функцiю на територп такого специфiчного закладу, як шфекцшна ль карня. Дендропарк Львiвськоl клшчно! шфекцшно! лiкарнi можна розглядати не лише як об'ект парково! архиектури ХХ ст., а й як приклад устшного ве-дення зеленого господарства у насадженнях комунальних медичних закладiв.
Л1тература
1. Гром М.М. Люова таксащя / М.М. Гром. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни, 2010. - 416 с.
2. Ерохина В.И. Озеленение населенных мест : справочник / В.И. Ерохина, Г.П. Жереб-цова, Т.И. Вольфтруб, О.Н. Покалов, Г.В. Щурова. - М. : Стройиздат, 1987. - 480 с.
3. 1вченко А.1. Зелеш друз1, яга завжди з нами. В1тчизняна дендрофлора парку Льв1всь-ко! кшшчно! шфекцшно! ткарш. - Ч. 1. Дерева / А.1. 1вченко. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка", 2007. - 96 с.
4. ¡нструкщя Державного ком1тету буд1вництва, архтгектури та житлово! полггики Укра-!ни з швентаризаци зелених насаджень у населених пунктах Укра!ни вщ 24.12.2001 р., № 226.
Ивченко А.И., Пацура И.М., Кендзьора Н.З., Коляда Л.Б. Таксономическая и биометрическая структуры и состояние насаждений дендро-парка Львовской клинической инфекционной больницы
Парк основан в 1912 г. После 1965 г. путем высаживания интродуцентов произошла его трансформация в дендропарк. На данное время коллекция представлена 93 ботаническими родами и составляет 216 таксонов древесно-кустарниковых растений. Доля вечнозеленых особей составляет 57 %, что обеспечивает круглогодичную декоративность дендропарка и насыщенность фитонцидами воздуха территории больницы.
Ключевые слова: дендропарк больницы, интродуценты, декоративность.
Ivchenko A.I., Patsura I.M., Kendzera N.Z., Kolyada L.B. Taxonomical and biometrical structures and state of planting of dendrology park of Lviv clinical infectious hospital
The park was founded in 1912. His transformation in dendrology park was happened after 1965 year by the explosing of introducents. Collection is presented 93 genus and includes 216 sippes wood-shrub plants on this time. Evergreen individuals are 57%, that provides the whole-year decorativeness of dendrology park and phytoncides saturation of air on hospital territory.
Keywords: dendrology park of hospital, introducents, decorativeness.
УДК 630*524.35 Астр. О.Ю. Громяк•}; доц. Г.Г. Гриник1, канд. с.-г. наук;
гол. тж. Ю.О. Громяк.2, канд. с.-г. наук
СОСНОВ1 Л1СИ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ: СТРУКТУРНО-ТИПОЛОПЧНИЙ АНАЛ1З
Проведено структурно-типолопчний аналiз соснових деревосташв на територи Держлюагенства в межах Украшського Розточчя. Вибрано з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" насадження з перевагою сосни звичайно!. Розподшено пло-щi та запаси насаджень за групами вжу, типами люорослинних умов, типами люу, визначено коефщент головно! породи в насадженнях.
Ключовг слова: сосна звичайна, таксацшш показники, тип люорослинних умов, тип люу, коефщент складу.
Розточчя вважаеться швшчно-захщним вщрогом Подшьсько! височи-ни. Воно виразно видшяеться на фош навколишнiх нижчих рiвнин як горбо-гiрна гряда шириною 15-30 км i довжиною близько 60 км. За межами Укра!ни Розточчя продовжуеться ще на 110 км у межах Польщь [3]
Для Розточчя характерш так! особливостi: а) найбшьша в рiвнинних районах областi люистють, яка досягае 56 %; б) переважання у склад! л!шв ду-бово-соснових, буково-дубових ! буково-дубово-соснових угруповань; в) знач-не поширення на схилах горб!в та у долинах пщаних ! супщаних порщ, вщ-кладених талими водами льодовика, що досягав Розточчя ! проходив по ньому наскр!зними долинами дал! на твдень аж до Головного европейського вододь лу; г) значне поширення дерново--отдзолених грунлв у мюцях нагромадження льодовикових шсюв ! сушсюв [1]. Соснов! люи в регюш займають досить ве-лику площу. Ц фиоценози е досить складними, оскшьки на цш територп е безл!ч р!зновжових штучних насаджень сосни у багатих типах мюцезростань, а також найр!зномаштшш! природш угруповання сосни в р!зних едатопах [2].
Мета цього дослщження - проанал!зувати особливосп росту, мюцез-ростання та поширення соснових деревосташв у межах Розточанського природного району. На основ! ф!зико-географ!чного районування Льв!всько! об-ласп на природш райони (за К.1. Геренчук, 1972) встановлено меж! Украшського Розточчя. Л!швничо-таксацшний анал!з проведено для лшв, що е у вь домст Державного агентства люових ресуршв Укра!ни. На вказанш територи розташовано декшька державних тдприемств люового господарства (дал! - ДПЛГ). У табл. 1 подано розподш л!шв державного агентства люових ре-суршв Укра!ни на ДПЛГ та !х вщповщш квартали в межах Розточчя.
1 НЛТУ Украши, м. nbBiB;
2 nbBiBCbKe ОУЛМГ
