CC BY
14
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 630*5 В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ТАКСАЦ1ЙНА БУДОВА ЧИСТИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО ЗА Д1АМЕТРОМ В УМОВАХ
ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
Дослiджено розподiл CTOB6ypiB дуба червоного бореального у чистих культурах вщносно дiаметра стовбура у вщ 10-100 рокiв. Встановлено та проаналiзовано диференцiацiю дерев за категорiями 'х розвинyтостi.
V.A. Majboroda - USUFWT
The taxation structure the pure cultures the northern red oak on the
diameters in the western regen
The European the northern red oak trunk distribution was examined in the pure cultures with regard to trunk height at the age of 10-100 years. There was determined and analyzed tree differentiation taking in to account the categories of their development.
Розподш чисельност дерев за природними ступенями товщини т1е" чи шшо" породи представляе в таксаци певний штерес, оскшьки дае змогу досль дити характер змш, як вщбуваються в насадженнях з вжом в результат! р1з-ного режиму ведення люового господарства в них.
Дослщжуваш насадження дуба червоного бореального охоплюють р1зш люорослинш умови вщ субор1в до д1бров, але всюди 'х розподш за природними ступенями товщини мае певну особливють, яка пов'язана з харак-терними бюлопчними особливостями дано'' породи, а саме ii швидкоросту-чютю i високою конкурентоздатшстю.
Майже всi створенi змiшанi насадження з участю бореального та ш-ших порiд (за винятком ясеня, модрини i частково сосни) iз змiшаних пе-рейшли у чиси, але вже значно меншо' густоти, шж культури цiеi породи, створеш чистою посадкою. Останнi також зазнали певних змш внаслщок рiз-ного режиму ведення господарства в них, який не вщповщае особливостям дано'' породи.
Одшею з особливостей дуба червоного бореального е те, що вш може i хоче рости в умовах високо' густоти, яка не тшьки йому не шкодить, а навггь, навпаки, сприяе формуванню насадження надзвичайно високо' продуктивность Тому насадження, створенi першочергово як чист^ але все ж таки пройдет доглядовими рубаннями без врахування вказаних вище особливостей цiеi породи, одержали назву як умовно повш, а ri, якi утворилися iз змiшаних, або якi шдлягали надмiрно iнтенсивним доглядовим рубанням - зрщжеш.
В обох категорiях цих насаджень виявився рiзним i характер розподь лу чисельностей стов6yрiв, а також основш показники рядiв розподшу, що вь дображено в табл. 1 i 2. 1деально повних насаджень, за винятком окремих фрагмеш!в, виявлено не було.
Аналiз цих таблиць дае змогу зробити ряд висновюв.
Коефщент eapia^'i змшюеться в межах вщ 18,1 % до 40,3 %. Хоча верхня межа досить висока, вона не впливае на середш значення коефщента варiацii, характерних для молодих груп насаджень обох категорш. У 6iльш
Науковий вкник, 2003, вип. 13.2
старому вщ, коли насадження вже сформоваш i пройшов вiдпад вiдстаючих екземплярiв, межi коливань цього показника зменшуються. В умовно повних насадженнях коефщент варiацп нижчий, нiж у зрщжених насадженнях зав-дяки бiльшiй концентраци кiлькостi дерев навколо ступенiв центральних тов-щини i меншому розмаху рядiв розподiлу (табл. 2).
Табл. 1. Основт статистичт показники розподшу ряЫв за товщиною iранга-ми середнього дерева в чистих насадженнях дуба червоного бореального
В1ков1 групи Статистика ряд1в розподшу Ранг се-редн. дерева
Коефщ1ент вар1аци Асиметр1я Ексцес
Середш значення Межi коливань Середш значення Меж1 коливань Середш значення Меж1 коливань
Умовно повт насадження
До 30р. 29,3 22,1-38,8 0,17 -0,03 +0,31 -0,56 -0,69 -0,39 56,94
31-60р. 25,5 21,5-31,0 0,14 -0,12 +0,47 -0,33 -0,62 -0,05 55,68
61 1 61л. 25,2 20,9-28,4 0,18 -0,01 +0,40 -0,42 -0,56 -0,30 55,86
Зрiджеш насадження
До 30р. 29,0 24,1-40,3 0,10 -0,07 +0,22 -0,54 -0,82 -0,34 56,34
31-60р. 26,92 18,1-38,7 0,03 -0,21 +0,27 -0,50 -1,01 -0,20 55,31
61 1 61л. 28,80 21,9-31,6 0,15 -0,04 +0,36 -0,85 -0,24 56,21
Табл. 2. Розподт за дiаметром кiлькостi стовбурiв (№%) дуба червоного бореального у чистих насадженнях за природними ступенями товщини
Природт ступет товщини Умовно повт насадження Зрвджет насадження
До 30р. 31-60р. 61 1 61л. До 30р. 31-60р. 61 1 61л.
0,2 0,18
0,3 0,84 1,06 0,80
0,4 3,09 0,51 2,66 1,92 0,43
0,5 5,55 2,81 0,57 4,41 3,71 4,06
0,6 7,87 6,07 6,54 6,80 6,22 7,27
0,7 10,11 10,12 10,53 9,57 9,24 1047,
0,8 11,46 13,20 13,99 11,67 12,13 12,83
0,9 12,08 14,40 15,82 12,95 13,93 13,90
1,0 11,76 4,95 15,40 13,06 14,17 13,73
1,1 10,53 13,34 13,47 11,77 12,72 12,27
1,2 8,89 10,28 10,51 9,61 10,13 9,95
1,3 7,04 7,22 7,09 7,05 7,16 7,21
1,4 5,04 4,18 3,68 4,69 4,48 4,58
1,5 3,24 2,08 1,90 2,84 2,24 2,41
1,6 1,65 0,76 0,50 1,40 0,92 0,84
1,7 0,71 0,08 0,46 0,21 0,05
1,8 0,14 0,02
Асиметр1я рядiв розподшу перебувае в межах вщ -0,25 до 0,47, але вс середш значення И додатш, тобто у кривих розподшу переважно витягнута права частина. В умовно повних насадженнях цей показник вищий у вшх гру-пах вiку у зв'язку з тим, що тут вищий природний вщпад тонкомiрних екзем-плярiв. З т1е1 ж причини як в умовно повних, так i у зрщжених насадженнях асиметрiя у вщ до 30 рокiв вища, нiж у насадженнях вiком 31-60 роюв, де цей
1. Лкове та садово-паркове господарство
49
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
процес стабшзуеться. У вiцi бiльше 60 роюв досягають максимуму свого роз-витку вишд ступеш товщини, тому значення асиметри в цьому вiцi зростають.
Експрес рядiв розподiлу, який показуе ступiнь концентрацiï частот довкола центрального ступеня товщини перебувае у межах вщ -1,01 до -0,05. В умовно повних насадженнях концентращя частот, безумовно, вища, шж у зрщжених, за винятком молоднякiв, де цей процес ще не чгтко виражений. Водночас досить висок вiд,емнi значення цього показника вказують на те, що ця концентращя може бути значно вищою, що тшьки позитивно вообразиться на загальному рост насаджень.
Ранг середнього дерева також пов'язаний з густотою дослiджуваних насаджень. Так в умовно повних насадженнях до 60 роюв вш вищий, шж у зрiджених у зв'язку з тим, що у повних насадженнях практично не зали-шаеться тонкомiрних екземплярiв.
Характер розподiлу чисельностей стовбурiв, про який можна судити з табл. 2, дае змогу наочно уявити, яким чином умовно повш насадження вщ-рiзняються вщ зрiджених за рiзними групами вшу. Так умовно повш насадження мають менший розмах розподiлу i вище представництво у централь-них ступенях товщини. Бшьший розмах розподшу у зрщжених насадженнях свiдчить про бшьшу диференцiацiю за товщиною у межах однiеï вiковоï гру-пи. Менша густота деревостану та як результат наявшсть бiльшоï плошi жив-лення сприяе формуванню екземплярiв з високим дiаметром. Але для дуба червоного бореального зменшення густоти не сприяе формуванню високо-яюсних повнодеревних стовбурiв. Навпаки, насадження з високою густотою не поступаються за наявнiстю у них екземплярiв з високим дiаметром, а менший розмах рядiв розподiлу свщчить про бiльшу однорiднiсть насаджень i як результат бшьший вихщ сортименлв однаково високi категорiï крупностi, як можна отримати в результатi вирощування ще1' породи.
Таким чином, аналiз таксацiйноï будови насаджень дуба червоного бореального вказуе на необхщшсть вирощування ще1' породи винятково в умовах високо!" густоти.
УДК 581.526.42. +634.0.15 npoeidH. наук. ствроб. А.К. Малиновський,
канд. бюл. наук - Державний природознавчий музей НАН Украти
Л1СОЕКОЛОГ1ЧНА 1НДИКАЦ1Я ЗА ДОМ1НАНТНИМИ
ВИДАМИ
Розглянута проблема шдикацл умов середовища. Ощнка лiсорослинних умов за шдикаторними видами в прських умовах ускладнюеться сумiсною дieю рiзних чинникiв -змiна гiдротермiчного режиму, грушотрних порiд i рельефу, експозицiя i крутизна схилiв тощо. Розподiлом угруповань у координацiйнiй сiтцi вiдображено головш закономiрностi змiни екологiчних факторiв - висотно'1 поясностi, гщролопч-ного i термiчного режимiв та трофностi.
Ключов1 слова: iндикацiя, екологiчнi фактори, люорослинт умови, домiнантнi види.
