CC BY
13
CONNECTION BETWEEN POLLEN CONCENTRATION AND WEATHER
Prikhodko A., Kuznetsova E., Steblyuk M., Titova L., Emets T.
ЗВ'ЯЗОК Р1ВНЯ ПИЛКУ У ПОВ1ТР1 З ПОГОДНИМИ УМОВАМИ
ПРИХОДЬКО О.Б.,
кузнецовА о.д.,
СТЕБЛЮК М.В., ТИТОВА Л.М., еМЕЦЬ Т.1.
Запорiзький державшй медичний унiверситет
УДК: 616.248-022.854.2
СВЯЗЬ УРОВНЯ ПЫЛЬЦЫ В ВОЗДУХЕ С ПОГОДНЫМИ УСЛОВИЯМИ Приходько А.Б., Кузнецова Е.Д., Стеблюк М.В., Титова Л.М., Емец Т.И. В статье сравниваются данные аэробиологического мониторинга 2006 и 2007 годов с 15 марта по 15 мая в связи с метеорологической ситуацией. Показано, что погодные условия влияют на концентрацию пыльцы в воздухе, ее максимальный уровень и начало сезона цветения. Высказана мысль о необходимости объединения усилий аэробиологической и метеорологической служб для полной оценки аэропалинологической картины и прогнозирования обострения поллинозов.
еробюлопчний моыторинг е важливою умовою при визна-ченш причинно-значущих алергеыв у м. Запор1жж1. Р1з-ке, у декшька раз1в, пщви-щення концентрацп алерген-ного пилку на тл промисло-вого забруднення призво-дить до масових загострень алерпйних захворювань та бронх1ально'У астми. Причини таких стрибюв — у ендоген-них властивостях рослин та сезонних особливостях кл1-мату. Багатьма авторами вщзначаеться вплив погод-них умов на концентрац1ю пилку у пов1тр1 на початок та заюнчення пол1нац1йного пе-рюду окремих вид1в рослин, його активнють та загострен-ня симптом1в пол1нозу [1, 5].
2004 року у м. Запор1жж1 холодне з дощами л1то зумо-вило затримання цвтння амброз1У. Наприк1нц1 серпня вона зацвта масово. Шквал перед грозою 1 вересня подняв у пов1тря велику к1льк1сть пилку. Безв1тряна погода з1 смогом, яка встановилася
пот1м, зумовила масов1 за-гострення алерпчних захворювань. Швидка допомога робила понад 900 виУзд1в на добу у зв'язку з загостренням бронх1альноУ астми: 467 хво-рих звернулися по допомогу вперше, третина з них — д1-ти. А от спекотн1 червень I серпень 2006 року призвели до раннього та "розтягнуто-го" цвтння амброзп з невеликою концентрац1ею пилку у пов1тр1. Холодна з дощами погода на початку вересня не дозволила дати пкову кон-центрац1ю пилку, яка характерна для нашого рег1ону у цей перюд [2].
Щоб прогнозувати пол1но-генну ситуац1ю, необх1дн1 сп1льн1 з метеослужбою пос-т1йн1 мон1торингов1 дослщ-ження. У 6вроп1 таке робиться вже давно. В УкраУн1 у р1зн1 ча-си мон1торинг здмснювався Савицьким В.Д. [4] та Родин-ковою В.В. [3]. Але вони були тимчасовими та мали за мету складання календаря пол1на-цп для окремих рег1он1в. Пос-
Рисунок 1
Концентращя пилку берези (Betula) у повiтрi м. Запорiжжя з 15.03.06 по 15.05.06 та з 15.03.07 по 15.05.07
180
160
140
120
100 80
Betula 06 -Ь- Betula 07
N \
60 I1 ! W
UL 1
40 \nh и
20
0
15.03 25.03 04.04 14.04 24.04 04.05 14.05
19*Е&Н
О
CONNECTION BETWEEN POLLEN CONCENTRATION AND WEATHER
Prikhodko A., Kuznetsova E., Steblyuk M., Titova L., Emets T.
In the article data concerning aerobiological monitoring in 20062007 in connection with weather are compared. It has been shown that weather conditions impact pollen concentration, its maximal level and time of pollination beginning. A view was given to unite the efforts of meteorological and aerobiological services for complete evaluation of aeropalinological pattern and prognosis of pollinosis exacerbation.
Рисунок 2
Концентращя пилку тополi (Populus) у noBiTpi м. Запорiжжя з 15.03.06 по 15.05.06 та з 15.03.07 по 15.05.07
350
300
250
200
150
100
50
0
" Populus 06 - Populus 07
15.03 25.03 04.04
14.04 24.04
04.05
14.05
тмний моыторинг пилку в Ук-раУн не провадиться.
У Запорожжi на кафедрi медичноУ бюлопУ починаючи з 2005 року здшснюеться пилковий мошторинг, а також вщбираються проби пов^ря у районах мюта та област пщ час цвтння алергенноУ фло-ри. З грудня 2006 року Запо-рiзький державний медич-ний унiверситет увмшов до бвропейсько'У мережi аероа-лергенного спостереження (ЕА^.
Мета нашоУ роботи: вияви-ти особливостi цвiтiння окре-мих видiв дерев (берези, то-полi, в'язу) у першу хвилю па-лiнацiУ залежно вiд погодних умов.
Матерiали та методи до-слщження. Монiторинг кон-центрацiУ пилку у повiтрi здй снювали за допомогою волю-метричного засобу, за якого визначений об'ем пов^ря прокачуеться через прилад з липкою стрiчкою (або скля-ний слайд). Техычы характеристики нашого приладу ана-
логiчнi пилкоуловлювачу Бур-карда, який використовуеть-ся у всiх европейських краУ-нах. У квiтнi 2006 i 2007 рокiв. прилад проходив державну метролопчну атестацiю та мае свщоцтва. Визначення
кiлькостi та видового складу здмснювали пiд мкроско-пом, аналiзуючи площу препарату, яка вщповщае одному кубiчному метру пов^ря. Пог-рiшнiсть вимiрювання — 10%. Наведен показники е серед-ыми на добу.
Результати та Ух обгово-рення. Зими 2006 i 2007 ро-кiв були дуже рiзними. Надмь ру морозна погода, яка вста-новилась у ачш 2006 року, протрималася на Запорiжжi до кiнця березня. Лише з кв^нем прийшло тепло и по-чалася вегетацiя. Майже од-ночасно зацвши вiльха i го-ршник, якi зазвичай квiтнуть у лютому, в'яз i тополя, якi продукують пилок у березнi. Тепла погода сприяла цвтн-ню: воно пройшло масово i протягом короткого термшу. Зима 2007 року видалася дуже теплою. Висока (понад 10°С) температура зумовила початок цвтння втьхи, го-рiшника, тополi та в'язу у се-рединi лютого. Але вщносно прохолоднi березень i кв^ень та незначнi заморозки мали для кв^учих дерев фатальнi наслiдки.
На рисунках 1-3 наведено концентрацп пилку берези, то-полi та в'язу у перюд з 15 бе-резня по 15 травня у 2006 та 2007 роках. Ц дерева у м. За-порiжжi зумовлюють найбшь-шу концентрацiю пилку у ран-ньовесняний перiод. Максимальна концентра^я пилку Рисунок 3
Концентрацiя пилку в'язу (Ulmus) у noBiTpi м. Запорiжжя з 15.03.06 по 15.05.06 та з 15.03.07 по 15.05.07 pp.
700
600
500
400
300
200
100
0
Wi
Ulmus 06 — Ulmus 07
15.03 25.03 04.04 14.04 24.04 04.05
14.05
E&H*20
-е-
берези — 170 зернин на 1 м3 пов^ря — спостер^алася 23.04.06 р., а 30.04.07 р. й pi-вень доpiвнював лише 64 на 1 м3. Вмют пилку в'язу в 1 м3 10.04.06 р. становив 630 зернин проти 204, що спостер^а-лося 05.04.07 р. Загальна сума середньодобових показни-юв за пiдсумками двох мiсяцiв була такою: береза — 1850 у 2006 р. i 764 — у 2007 р.; тополя — 2196 у 2006 р. i 1215 — у 2007 р., вяз — 3646 у 2006 р. i 722 — у 2007 р.
З отриманих даних можна зробити висновки:
1. Погодш умови можуть значно змЫювати аеропаль нолопчну ситуацю.
2. Максимальна концентра-^я пилку у пов^ спостер^а-еться при одночасному масо-вому цвiтiннi за наявност сприятливих погодних умов.
3. Для отримання повноТ ае-pопалiнологiчноí картини не-обхщне поеднання зусиль ае-pобiологiв та метеоролопв.
4. Комплексне аеропалЫо-генне дослщження динамiки вмiсту пилку у пов^ у взае-мозв'язку з метеоролопчни-ми даними дозволить прог-нозувати дн з високою кон-центра^ею пилкових алерге-нiв, що дозволить поперед-жати або полегшувати загос-трення полiнозiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Морозова О.В. Оценка аэропаллинации в регионе // Аллергология и иммунология. — 2005. — Т. 6, № 2. — 16 с.
2. Приходько О.Б., Павль ченко В.1., бмець Т.1. Аеропа-лшолопчна ситуацiя у мют Запоpiжжi у 2006 pоцi // Запорожский мед. журнал. — 2007. — № 1. — С. 88-90.
3. РодЫкова В.В. Пов^ря-ний моыторинг пилку алер-генних рослин урбаызованоТ екосистеми на пpикладi м. Вiнницi: Автореф. дис. канд. бюл. наук: 03.00.16 / Чершвецький нац. ун.-т. — Черывц^ 2005. — 13 с.
4. Савицкий В.Д., Савицкая Е.В. Экология и распространение пыльцы аллергенных растений в Украине // Астма та алерпя. — 2002. — № 2. — С. 17-20.
5. Хаитов Р.М. Клиническая аллергология. — М.: Мед-пресс-информ, 2002. — 624 с.
I*
CRITERIA OF ASSESSMENT OF NATURAL-RECREATIONAL RESOURCES OF PROTECTED AREAS
Getman V.I.
ПЕЙЗАЖНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ ЗАПОВ1ДНИХ ЛАНДШАФТ1В: КРИТЕР11 ОЦ1НКИ
ГЕТЬМАН В.1.
Мiнiстеpство охорони навколишнього природного середовища УкраТни
УДК 379.85: 502.7
ПЕЙЗАЖНОЕ РАЗНООБРАЗИЕ ЗАПОВЕДНЫХ ЛАНДШАФТОВ: КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ В статье определена и обоснована система критериев оценки ландшафтно-рекреационных ресурсов природно-заповедного фонда. Одной из разновидностей природных рекреационных ресурсов ландшафта являются пейзажные, которые обеспечивают, прежде всего, комфортность отдыха. Визуально они воспринимаются в образе пейзажного разнообразия (внешнего и внутреннего), критериям которого даются характеристики.
шкальнють, неповторнють, орипнальнють, шдивщуаль-нiсть, атрактивнiсть, дефщит-нють — можна добрати цiлу низку прекрасних етте^в, роз-повiдаючи про природы перлини нашого украУнського краю, заповщш дiлянки вщнос-но збереженоУ, "дикоУ" приро-ди. Кожний природний чи юто-ричний ландшафт земного материка, як i всяка суща людина, мае своУ вiдмiннi риси, Ыдиви дуальш, якiсно визначенi та ге-нетично едиш.
Законом УкраУни "Про охоро-ну навколишнього природного середовища" для оргашзацп масового вiдпочинку населен-ня i туризму визначаються рек-реацмш зони, якi разом з тери-торiями та об'ектами природ-но-заповщного фонду, курорт-ними i л^вально-оздоровчи-ми зонами утворюють едину територiальну систему i пщля-гають особливм охоронi (статтi 60-63). Земельним кодексом УкраУни за основним цУпьовим призначенням виокремлено землi природно-заповiдного, оздоровчого, рекреацiйного та юторико-культурного призна-чення (стаття 19).
Вщповщно до ст. 9 Закону УкраУни "Про природно-заповщ-ний фонд УкраУни" одним з ви-дiв використання територiй та об'ектiв природно-заповщного фонду УкраУни, за умови дот-римання природоохоронного режиму, е використання Ух в оз-доровчих та шших рекреацй них цiлях. До установ природ-но-заповiдного фонду УкраУни, як органiзовують i здiйснюють рекреащйну дiяльнiсть, належать нацiональнi природы парки (НПП), бюсферш заповедники, регiональнi ландшафтнi парки (РЛП), парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, ботаычш сади, зоопарки, ден-дропарки.
Попри нишшш негаразди з матерiальним достатком, при-
21*Е&Н
О
