CC BY
66
УДК 582.998.1-119.2
ВЛАСТИВОСТІ СЕСКВІТЕРПЕНОВИХ ЛАКТОНІВ КУЛЬТИВОВАНИХ in vitro Saussurea discolor (Willd.) DC. ТА S. porcii Degen
М. М. Марченко
А. Є. Шелифіст Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
Л. М. Чебан Чернівці, Україна
E-mail: [email protected]
Отримано 24.03.2013
За допомогою методів УФ- та ІЧ-спектроскопії в рослинній сировині Saussurea discolor (Willd.) DC. (сосюрея різноколірна) та S. porcii Degen (сосюрея Порціуса), рідкісних видів роду Saussurea DC., встановлено присутність сесквітерпенових лактонів. Аналогічні результати одержано й для рослин, культивованих in vitro. Вміст у них сесквітерпенових лактонів близький до вмісту в інтактних рослинах і вищий для S. discolor.
Розроблено умови вилучення (5-денною екстракцією хлороформом), очищення (адсорбційної хроматографією на колонці) та фракціонування (тонкошаровою хроматографією) смолки сесквітерпенових лактонів. За допомогою тонкошарової хроматографії виявлено якісні відмінності їхнього спектра для експлантів рослин, вирощених in vitro, та дикорослих рослин S. discolor і S. porcii. Рослинний матеріал обох досліджуваних видів відрізняється також за вмістом основних компонентів спектра сесквітерпенових лактонів. Виявлено його залежність від умов вирощування. Компоненти з Rf 0,36 та 0,95 містяться в усій досліджуваній сировині в максимальній кількості.
Із застосуванням методу дифузії в агар у сесквітерпенових лактонів виявлено антимікробну активність. Як тест-систему використовували Baaillus subtilis. Антимікробну активність встановлено для суми сесквітерпенових лактонів. Вона значною мірою зумовлена дією компонентів з Rf 0,36 та 0,95.
Одержані результати свідчать про здатність S. discolor та S. porcii синтезувати in vitro сесквітерпенові лактони, а також про можливість використання рослинної сировини культивованих рослин як їх джерел. Для сесквітерпенових лактонів досліджуваних видів доведено антимікробну активність.
Ключові слова: Saussurea discolor (Willd.) DC., S. porcii Degen, сесквітерпенові лактони, тонкошарова хроматографія, антимікробна активність.
Рід Saussurea у флорі Буковинських Карпат представлений двома видами — S. porcii Degen і S. discolor (Willd.) DC. [1]. Обидва види занесено до Червоної книги України: перший — зі статусом «рідкісний», другий — «зникаючий» [2]. Біохімічний склад та фармакологічну дію біологічно активних сполук цих рослин вивчено недостатньо. Залучення біотехнологічних методів з метою одержання рослинного матеріалу не тільки сприятиме розширенню альтернативної сировинної бази S. discolor і S. porcii, а й надасть унікальну можливість зберегти їх природні популяції.
Для рослинної сировини представників роду Saussurea встановлено протипухлинну [3], антимікробну та протигрибкову [4, 5] дію. Таку активність пов’язують зі здатністю синтезувати й накопичувати сесквітерпенові лактони [6, 7]. Вони являють собою кисневмісні похідні сесквітерпеноїдів, різноманіт-
тя яких у межах одного типу визначається ступенем насиченості кілець, розташуванням подвійних зв’язків та наявністю різних функціональних груп [8, 9]. Така різноякісність ускладнює процес виділення та ідентифікації сесквілактонів, тому одержання цих сполук у чистому вигляді потребує розроблення нових та оптимізації вже існуючих методів екстракції, очищення та ідентифікації.
У зв’язку із зазначеним метою роботи було визначити вміст сесквітерпенових лактонів дикорослих та культивованих in vitro S. discolor і S. porcii за розроблених нами оптимальних умов екстракції, очищення і розділення, а також дослідити їхню біологічну активність.
Матеріали і методи
Дослідження проводили на листках дикорослих (по 25 експериментальних зраз-
ків) та культивованих in vitro S. discolor і S. porcii (не менше 50 експериментальних зразків листків експлантів, що їх вирощують у культурі більше двох років).
Матеріал S. discolor зібрано: Чернівецька область, Путильський р-н, Чивчинські гори, хребет Чорний Діл, г. Великий Камінь, 1 400 м н. р. м. Матеріал S.porcii зібрано: популяція № 1 — Івано-Франківська область, Верховинський р-н, Чивчинські гори, г. Гнєтеса, 1 545 м н. р. м.; популяція № 2 — Івано-Франківська область, Верховинський р-н, Чивчинські гори, пол. Глистувата, 1 475 м н. р. м.
Умови культивування. Для введення в культуру in vitro використовували насіння, зібране в місцях зростання природних популяцій. Насіння знезаражували 96% -м етанолом з додаванням Tween-80 та розчином промислового препарату «Білизна» (ТУУ6-05743160.001-93), після чого його тричі промивали стерильною дистильованою водою. Далі насіння переносили на живильне середовище, основою для приготування якого слугувало середовище Мурасіге-Скуга, доповнене цистеїном [10]. Експланти одержували прямим морфогенезом. Проростки, що формувалися впродовж першого пасажу, було пересаджено на середовище для індукції утворення конгломерату пагонів, доповнене 0,1 мг/л ІОК (індолілоцтовою кислотою — індолілацетатом) та 1 мг/л БАП (6-бензаміно-пурином) [10].
Екстракція сесквітерпенових лактонів. Для одержання сесквітерпенових лактонів висушену до повітряно-сухого стану і подрібнену сировину вичерпно екстрагували хлороформом упродовж 5 діб за температури 21±2 °С на мішалці. Розчинник відганяли під вакуумом до одержання залишку (смолки), який потім очищували методом адсорбційної хроматографії на колонці [11].
Адсорбційна хроматографія на силікагелі. Колонки розміром 1,0 : 15,0 заповнювали Silicagel L 40/100 загальноприйнятим способом [12, 13], зрівноважували бензолом до повної стабілізації стартової лінії.
Смолку, розчинену в 3 мл хлороформу, наносили на колонку й елюювали сумішшю: петролейний ефір:етилацетат (9:1). Присутність лактонного кільця у фракціях об’ємом 5 мл перевіряли за здатністю поглинати світло за довжини хвилі 214 нм на СФ-46. Відповідні фракції об’єднували і випарювали до кінцевого об’єму 1 мл [13].
Спектральний аналіз. ІЧ-спектроскопію очищеної смолки проводили у тонкій плівці з використанням бромної пластинки на SPECORD — 75IR у ділянці 1 600-1 800 см-1. Сумарний вміст сесквітерпенових лактонів визначали спектрофотометрично з n-ди-метиламінобензальдегідом [14].
Тонкошарова хроматографія (ТШХ). Якісний аналіз спектра сесквітерпенових лактонів здійснювали методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту на пластинках Silufol — UV - 254 (Чехія) в системі розчинників петролейний ефір : етилацетат (9 : 1) [14] висхідним способом відповідно до вимог Державної фармакопеї [15]. Ідентифікацію окремих компонентів проводили, витримуючи хроматографічні пластинки 5 хв за температури 120 °С після оброблення 1%-м розчином ваніліну у 20%-й H2SO4 [11].
Усі реактиви були вітчизняного виробництва («Макрохім»).
Виділення індивідуальних сесквітерпенових лактонів проводили за допомогою препаративної ТШХ. Зони, що відповідали індивідуальним сполукам, зішкрябували із носія та екстрагували відповідним буфером [11].
Дослідження антимікробної активності сесквітерпенових лактонів здійснювали, застосовуючи метод дифузії в агар. У чашки Петрі, розташовані на строго горизонтальній поверхні, заливали по 20 мл м’ясопеп-тонного агару (МПА). Після застигання в середовищі за допомогою стерильного циліндра формували лунки діаметром 4,0 мм. Поверхню агару рівномірно засівали стандартизованою суспензією тест-культури Basilus subtilis у концентрації 1107 КУО/мл. У лунки вносили по 20 мкл хлороформних смолок чи індивідуальних фракцій сесквітерпенових лактонів, попередньо висушених та перерозчинених у суміші диметил-сульфоксид : етанол у співвідношенні 1 : 1. Аналогічний розчин використовували як контроль. Після інкубації в термостаті протягом трьох діб визначали діаметр зон затримки росту мікроорганізмів навколо лунок [15].
Статистична обробка даних. Усі дослідження проводили в 6-кратній повторюваності. На рисунках подано типові хрома-тограми. Статистичну обробку результатів виконували за допомогою програмного забезпечення Microsoft Exel. Відмінності результатів, що обговорюються в роботі, є вірогідними за рівня значущості Р < 0,05 за критерієм Стьюдента.
Результати та обговорення
З метою встановлення наявності біологічно активних речовин у рослинній сировині передусім проводили її спектральний аналіз. Для точної ідентифікації сесквітерпенових лактонів найбільш придатним є метод ІЧ-спектроскопії, оскільки в інфрачервоній ділянці розташовано більшість коливальних і обертальних спектрів молекул [8].
Використання цього методу для аналізу смолок із листків дикорослих та культивованих in vitro S. discolor та S. porcii дало змогу виявити в ІЧ-спектрі смуги поглинання, що є характерними для сесквітерпенових лактонів (1 710-1 760, 1 760-1 790 см-1) [16].
Здатність рослинного організму до синтезу вторинних метаболітів за умов in vitro, не властивих йому під час зростання у природних умовах, або до зміни кількісного співвідношення присутніх сполук потребує додаткового аналізу рослинної сировини за різних умов культивування. Нами було проведено порівняльний аналіз вмісту сесквітерпенових лактонів рослинної сировини, зібраної в природних місцях зростання та вирощеної in vitro. Для експлантів обох досліджуваних видів порівняно з вирощуваними в природних умовах було встановлено більший їх вміст (рис. 1). Максимальну кількість сесквітерпенових лактонів синтезували рослини S. porcii першої популяції. Водночас для експлантів S. discolor, порівняно з природним матеріалом, встановлено здатність накопичувати ці сполуки в 1,3 раза більше.
Рослинний матеріал S. porcii другої популяції, як природний, так і культивований in vitro, характеризується майже удвічі
12 12 12
S. porcii (I) S. porcii (II) S. discolor
Рис. 1. Сумарний вміст сесквітерпенових лактонів у рослинній сировині S. discolor та двох популяцій S. porcii (М±m, n = 6, Р < 0,05):
1 — природний матеріал; 2 — експланти.
* Р < 0,05 S. porcii відносно S. discolor;
** Р < 0,05 S. porcii (II) відносно S. porcii (I);
# Р < 0,05 експлантів відносно дикорослих рослин
нижчим рівнем сесквітерпенових лактонів порівняно з рівнем першої популяції, і в 1,6 раза — порівняно з експлантами S. discolor.
Отже, у процесі культивування in vitro S. discolor та S. porcii зберігають здатність до синтезу сесквітерпенових лактонів, причому їх вміст в усіх випадках вищий за вміст дикорослих рослин.
Для більш детального вивчення сесквітерпенових лактонів широко застосовують хроматографію у тонкому шарі сорбенту. Відомо, що від типу розчинника для екстракції залежить не тільки повнота вилучення досліджуваних сполук, але й їхній склад [8]. Нами було досліджено різні методи екстракції, що відрізнялися як за екстрагувальною речовиною, так і за температурним режимом. Смолки надалі аналізували за допомогою ТШХ.
На основі проведених досліджень було встановлено, що для індивідуальних сполук сесквітерпенових лактонів S. discolor та S. porcii найоптимальнішою є 5-денна хлороформна екстракція за кімнатної температури з подальшим розділенням за допомогою ТШХ з використанням як рухомої фази суміші петролейний ефір : етилацетат, та ідентифікація розчином ваніліну в сірчаній кислоті [11].
Досліджуючи спектр сесквітерпенових лактонів S. discolor і S. porcii, ми встановили відмінність у компонентному складі екс-плантів та листків дикорослих рослин. Так, у природному зразку S. discolor виявлено 9 сполук, тоді як в експлантах — 10 (рис. 2). Спільними для них є 7 компонентів, 2 з яких (Rf 0,26; Rf 0,95) характеризуються максимальним вмістом у сировині. Сполуки, Rf яких лежить у межах 0,6-0,9, мають мінімальний вміст. Слід зауважити, що саме більшість із них втрачаються під час водно-хлороформної екстракції.
б
і
а(П
1-ї
—7
—5
-4
1-3
і-ї
—8 — 7 -‘s
-з
—2
-1
а(П) 6(I)
Рис. 2. Тонкошарова хроматографія експлантів рослин in vitro (а) та листків дикорослих рослин (б) S. discolor і S. porcii:
І — перша популяція; ІІ — друга популяція; 1-10 — компоненти спектра сесквітерпенових лактонів
а
Виявлені між зразками відмінності стосуються компонентів, коефіцієнти рухливості яких лежать у межах 0,51-0,65 (таблиця).
Під час дослідження смолки S. porcii на хроматограмах ідентифіковано 9 компонентів, що набувають специфічного для сесквітерпенових лактонів забарвлення (рис. 2). За порівняльного аналізу рослинної сировини S. porcii було відзначено зміну складу сесквітерпенових лактонів залежно від умов вирощування. Варіабельною для даного виду є ділянка, яка включає сполуки з коефіцієнтами рухливості у межах 0,48-0,65 (таблиця). Сполуки з Rf 0,26 та 0,95, як і в тканинах S. discolor, присутні в рослинній сировині S. porcii у максимальній кількості.
Отже, в рослинній сировині S. discolor та S. porcii синтезуються сесквітерпенові лактони, а їхній якісний склад залежить від умов культивування. Спільними для обох видів є компоненти з коефіцієнтом рухливості 0,14;
0,26; 0,36; 0,90 та 0,95.
Дослідження антимікробної активності одержаних смолок за допомогою методу дифузії в агар було проведено з використанням Bacillus subtilis, оскільки для аналізу протимікробної активності представників роду Saussurea як тест-культури найчастіше
Коефіцієнти рухливості компонентів сесквітерпенових лактонів експлантів S. discolor і S. рorcіi
№ п/п Матеріал
S. discolor S. porcii
Дикорослі рос ли ни Екс- планти Дикорос лі рослини (популяція І) Екс-планти (попу-ляц ія І) Екс-план ти (попу-ля ція ІІ)
1 0,14 0,14 0,14 0,14 0,14
2 0,26 0,26 0,26 0,26 0,26
3 0,36 0,36 0,36 0,36 0,36
4 0,43 0,43 - - 0,43
5 - - 0,48 0,48 -
6 - 0,51 - - -
7 0,53 - - 0,53 -
8 - 0,55 - - -
9 - 0,60 0,60 0,60 0,60
10 0,65 - 0,65 - 0,65
11 0,75 0,75 0,75 0,75 -
12 - - - - 0,81
13 - - - - 0,87
14 0,90 0,90 0,90 0,90 -
15 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
використовують B. subtilis, Saccharomyces cerevisiae, Staphilococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa [17-19].
Передусім нами було вивчено низькі концентрації сухої смолки (2,5, 5 та 10 мг/мл). В умовах експозиції за дії 2,5 мг/мл спостерігали появу невеликої «облямівки» посиленого росту по краю лунки. Достовірної різниці між результатами для смолок із матеріалу
S. porcii різних популяцій виявлено не було, тому дані наведено для однієї з них (рис. 3).
Зі збільшення концентрації смолки в досліджуваному розчині препарат набував антимікробних властивостей (рис. 4). Окрім того, поступове збільшення концентрації досліджуваного розчину уможливлює виявлення відмінностей для популяцій S. porcii.
Далі ми проаналізували антимікробну активність індивідуальних сполук, представлених на хроматограмі у максимальній кількості (Rf 0,36 та Rf 0,95), які було одержано препаративною ТШХ. Як видно з рис. 5, обидва компоненти виявляють схожий ефект на культу-
S. discolor S. porcii (ІІ)
Рис. 3. Антитимікробна активність хлороформних смолок із S. discolor та S. porcii у малих концентраціях (2,5/5,0/10 мг/мл) відносно B. subtilis. * — Р < 0,05 відносно контролю; контроль: культивування Bacillus subtilus за присутності у середовищі суміші диметилсуль-фоксид : етанол (1 : 1)
Я. рогсіі (популяція І) в Я. рогсіі
(популяція ІІ)
Концентрація, мг/мл
Рис. 4. Залежність антимікробної активності сухої смолки різних популяцій S.porcii від її концентрації
Rf 0,95 Rf 0,36
Рис. 5. Антитимікробна активність індивідуальних сесквітерпенових лактонів S. discolor із Rf 0.95 (22,68±1,46 мм) та Rf 0.36 (19,25±1,26 мм)
ру B. subtilis. Діаметр зон затримки росту за дії обох індивідуальних сесквілактонів становив близько 19-23 мм, що дає змогу постулювати наявність антимікробної активності.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що S. discolor та S. porcii містять сесквітерпенові лактони з антимікробною активністю. Саме тому досліджувані види можуть бути використані як джерела сполук з біологічною активністю за умов розроблення ефективних
методів нарощування рослинної маси in vitro.
На основі хроматографічного розділення у тонкому шарі сорбенту встановлено відмінності у спектрі сесквітерпенових лактонів смолок листків дикорослих та культивованих in vitro рослин S. discolor і S. porcii, а також доведено, що рослини різних популяцій S. porcii відрізняються за складом компонентів. У результаті дослідження біологічної активності сесквітерпенових лактонів встановлено антимікробну дію їхніх хлороформних смолок, а також індивідуальних компонентів.
Таким чином, було підібрано умови вилучення, очищення та фракціонування сесквітерпенових лактонів S. discolor і S. porcii, за допомогою ТШХ виявлено відмінності у спектрі експлантів рослин in vitro та дикорослих рослин S. discolor і S. porcii, а також антимікробну активність сесквітерпенових лактонів, яка значною мірою зумовлена дією компонентів з Rf 0,36 та 0,95.
REFERENCES
1. Tasenkevich L. Red List of Vascular Plants of the Carpathian Mountains. Lviv: State Museum of Natural History, NAS of Ukraine. 2002, 29 p.
2. The Red Book of Ukraine. The plantage ed. by J. P. Diduha. Kyiv: Globalconsulting. 2009, 900 p. (In Ukrainian).
3. Zhang S., Won Y. K., Ong Ch. N, Shen H. M. Anticancer potential of sesquiterpene lactones: bioactivity and molecular mechanisms. Cur. Med. Chemistry-Anti-Cancer Agents. 2005, 5(3), 239-249.
4. Choi S. Z., Choi S. U., Lee K. R. Cytotoxic sesquiterpene lactones from Saussurea calcicola. Arch. Pharm. Res. 2005, 28(10), 1142-1146.
5. Pandey M. M., Govindarajan R., Ravat A K., Pal-pu P. Free radical scavenging potential of Saussurea costus. Acta Pharm. 2005, N 55, P. 297-304.
6. Yang J-L., Wang R., Lin J-L., Shi Y-P. Phytochemicals and biological activities of Saussurea species. J. of Asian natural Products Research. 2010, 12(2), 162-175.
7. Yang M., Wang C. M., Zhang Q. Sesquiterpenes, lignans and other constituents from Saussurea macrota. Pharmazi. 2004, 59(12), 972-976.
8. Adekenov S.M, Kagarlitskii A.D. The chemistry of sesquiterpene lactones. Alma-Ata: Gy-lym. 1990, 188 p. (In Russian).
9. Alebastrov O.V. The regio- and stereoselective transformations of sesquiterpene lactones. Part 1. Int. Sci. J. Alt. Energy Ecol. 2005, 10(30), 20-35. (In Russian).
10. Pat. N. 65665. A01N4/00. The method of mi-croclonal breeding of species of Saussurea discolor (Willd.) DC. and Saussurea porcii Degen. Marchenko M. M., Shelyfist A. E, Che-
ban L. M., publ.12.12. 2011, Bull. N 23. (In Ukrainian).
11. Pat. N. 69107. A61K31/365. The method of producing sesquiterpene lactones from the leaves of Saussurea discolor (Willd.) DC. Marchenko M. M., Shelyfist A. E, Cheban L. M., publ. 25.04.2012, Bull. N 8. (In Ukrainian).
12. The State Pharmacopoeia of Ukraine. Kyiv. 2004, 2000 p. (In Ukrainian).
13. Belyakov K. V., Popov D. M. Getting the standard sample of alantolaktone. Pharmacy. 2004, N. 1, P. 37-39. (In Russian).
14. Belyakov K. V. The definition of sesquiterpene lactones in the rhizomes and roots of Elecampane (Inula helenium L.). Pharmacy. 2003, N. 3, P. 10-12. (In Russian).
15. Fritsch N. I., Vivcharuk L. M., Mizyuk R. M. The study of antimicrobial activity of plants of the heath family (Ericaceae Juss.). Pharm. Magazine. 2005, N. 2, P. 97-104. (In Russian).
16. Marchenko M. M., Shelyfist A. E., Cheban L. M. The characteristics of the biologically active compounds of Saussurea porcii Degen. Biol. syst. 2010, 2(1), 12-15. (In Ukrainian).
17. Paulsen E. Contact sensitization from Compos-itae-containing herbal remedies and cosmetics. Contact Dermatitis. 2002, 2(47), 189-198.
18. Ren G.,Yu Z. M., Chen Y. L., Wu S. H. Sesquiterpene lactones from Saussurea alata. Nat. Prod. Res. 2007, 3(21), 221-226.
19. Sharma R. K., Shanti S. S. Seed germination behaviour of some medicinal plants of Lahaul and Spiti cold desert: implications for conservation and cultivation. Cur. sci. 2006, 90(8), 1113-1118.
СВОЙСТВА СЕСКВИТЕРПЕНОВЫХ ЛАКТОНОВ КУЛЬТИВИРУЕМЫХ in vitro Saussurea discolor (Willd.) DC.
И S. porcii Degen
М. М. Марченко А. E. Шелифост Л. Н. Чебан
Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, Украина
E-mail: [email protected]
С помощью методов УФ- и ИК-спектроско-пии в растительном сырье Saussurea discolor (Willd.) DC. (соссюрея разноцветная) и S. porcii Degen (соссюрея Порциуса), редких видов рода Saussurea DC., установлено присутствие се-сквитерпеновых лактонов. Аналогичные результаты получены и для растений, культивируемых in vitro. Содержание в них сесквитерпе-новых лактонов близко к содержанию в интакт-ных растениях и более высокое для S. discolor.
Разработаны условия извлечения (5-дневной экстракцией хлороформом), очищення (адсорбционной хроматографией на колонке) и фракционирования (тонкослойной хроматографией) смолки сесквитерпеновых лактонов. С помощью тонкослойной хроматографии обнаружены качественные различия их спектра для эксплантов растений, выращенных in vitro, и дикорастущих S. discolor и S. porcii. Растительный материал обоих исследуемых видов отличается также содержанием основных компонентов спектра сесквитерпеновых лактонов. Выявлена его зависимость от условий выращивания. Компоненты с Rf 0,36 и 0,95 в исследуемом сырье содержатся в максимальном количестве.
С применением метода диффузии в агар у се-сквитерпеновых лактонов обнаружена антимикробная активность. Как тест-систему использовали Bacillus subtilis. Антимикробная активность установлена для суммы сесквитерпеновых лактонов. Она в значительной степени обусловлена действием компонентов с Rf 0,36 и 0,95.
Полученные результаты свидетельствуют о способности S. discolor (Willd.) DC. и S.porcii синтезировать in vitro сесквитерпеновые лак-тоны, а также о возможности использования растительного сырья культивируемых растений как их источников. Для сесквитерпе-новых лактонов исследуемых видов доказана антимикробная активность.
Ключевые слова: Saussurea discolor (Willd.) DC., S. porcii Degen, сесквитерпеновые лакто-ны, тонкослойная хроматография, антимикробная активность.
PROPERTIES OF THE SESQUITERPENE
LACTONES OF in vitro CULTIVATED Saussurea discolor (Willd.) DC.
AND S. porcii Degen
M. M. Marchenko A. E. Shelifist L. M. Cheban
Phedkovitch Chernivtsy National University, Chernivtsy, Ukraine
E-mail: [email protected]
Using the UV- and IR-spectroscopy methods in the plantstuff of Saussurea discolor (Willd.) DC. and S.porcii Degen, that are infrequent species of the genus of Saussurea DC., the existence of the sesquiterpene lactones in them was determined. Similar results for the plants cultivated in vitro were received. The contents of the sesquiterpene lactones are approximate to the same ones in the intact plants. It was found as well that the plants of S. discolor have their higher total content.
We elaborated the separation criterions (under 5-days extraction of chloroform), purification (using the adsorption chromatography column) and fractionation (applying thin layer chromatography) for the amounts of the sesquiterpene lactones. By thin layer chromatography there were detected the qualitative differences of their spectrum for the explants of plants, grown in vitro and for the S. discolor and S. porcii wild plants. The plant material of both investigated species differs besides by the quantitative content of the main components of the sesquiterpene lactones. All the investigated materials showed maximum amounts of Rf 0,36 and 0,95 components.
By diffusion in agar method the existence of the antimicrobial activity of the sesquiterpene lactones was detected. The test-system was Bacillus subtilis. This property was conditioned mainly by the action of the components of Rf 0,36 and 0,95.
The results give evidence for the ability of S. discolor and S. porcii to synthesize the sesquiterpene lactones. The cultivated in vitro plants could be as their sources. So the sesquiterpene lactones of S. discolor and S. porcii have the antimicrobial activity.
Key words: Saussurea discolor (Willd.) DC.,
S. porcii Degen, sesquiterpene lactones, thin layer chromatography, antimicrobial activity.
