CC BY
14
УДК 339.543.37:664.7
Н. Ю. Шевченко,
Аспирантка Нащонального умверситету 6iopecypcie i природокористування Украгни, м. Кигв
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ ЗЕРНА
Постановка проблеми. На сучасному eTani роз-витку мiжнaродних BiAHOCHH самост1йно дiючi на свпо-вому ринку держави мають значн труднощi у реаль заци вироблено! продукцл, особливо в aгрaрнiй сферг Так вaжeлi регулювання, як iмпортнi бар'ери, екс-портнi субсидо, повинн забезпечити безперешкодний рух потрiбного товару до споживача незалежно вiд його адресного походження. Але на шляху митно! пол-iтики в кожнш кра!т трапляються рiзномaнiтнi пере-шкоди. Для вирiшeння проблем митного регулювання краши застосовують рiзнi процедуры захисту ринков зерново!продукци.
Анал!з останнiх дослiджень i публiкацiй. Низку праць вiтчизняних учених присвячено митному ре-гулюванню у сфeрi агропромислового виробництва зокрема, О.О. Шпичак, Г.С. Лисогор, О.1. Гойчук, П. Т. Саблук та iн.
Постановка завдання. Метою до^дження е визначення митного регулювання зерна та виявлення його особливостей у рiзних кра!н свггу, зокрема Ук-ра1ни.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Кожна кра!на мае сво! особливост митного регулювання зерна. В 1ндп дiе так звана ввдкрита генеральна лiцeнзiя на iмпорт кукурудзи з нульовою ставкою мита. Але коли на внутршнш ринок краши почалося масо-ве надходження кукурудзи за демтнговими щнами, то для захисту власних фeрмeрiв уряд краши змуше-ний був ввдокремити продовольчу кукурудзу вiд кор-мово! та встановити iмпортну квоту в обсязi 350 тис. тонн з обкладанням митом у межах квоти 15% вiд вартост партл товару. Якщо ж компaнiя iмпортувaлa кукурудзу поза квоту, то iмпортнe мито вже дорiвню-вало 50%. Такий же рiвeнь мита був установлений для iмпортовaного жита та сорго [3].
Колумбiя, навпаки, у межах пов'язаних цiн Ан-дського торговельного об' еднання знизила тариф на iмпортну кукурудзу з 80% до 37%, реагуючи на рiзкe тдвищення свгтових цiн i на продовольчу, i на кормо-ву кукурудзу. Уряд африкансько! краши Мaлaвi зaмiсть системи пов'язаних щн ввiв систему шдикативних цiн на цю культуру [4; 3].
Уряд Ташанду при зростанн попиту кукурудзи на внутрiшньому ринку при квот! 53,5 тис. тонн на
мюяць дозволив И iмпорт понад квоти, але встановив додаткове мито в розмiрi 4,7 долара США за тонну iмпортовaного зерна [1; 3].
Прикладом того, як погодш умови, що вплива-ють на обсяги валового збору зерна, можуть вплива-ти на митш тарифи, е дИ уряду Фшптн. Коли в результат^ несприятливих погодних умов кра!на зiбрaлa значно менше кукурудзи, нiж потрiбно для внутрш-нього споживання, уряд знизив митну ставку на И iмпорт з 65% до 35% вартосп товару.
Угорщина при поганому врожа! кукурудзи на ланах краши для захисту внутршнього ринку спочат-ку прийняла рiшeння щодо заборони експорту кукурудзи взaгaлi. Але наступний aнaлiз ринку зерна кукурудзи показав, що безпека збер^аеться при експорт продовольчо! кукурудзи. Тому уряд прийняв рiшeння з початку 2001 р. зняти заборону на експорт такого зерна, залишивши заборону на експорт фуражно! ку-курудзи.
Значне зменшення урожаю через посуху в Бол-гари у 2000 р. змусило уряд краши спочатку на ам мiсяцiв (до липня 2001 р.) взaгaлi вiдмiнити митнi збо-ри на iмпортовaну пшеницю та ячмшь, а потiм на пiдстaвi ощнки потреб та надходження на ринок влас-ного зерна урожаю 2001 р. прийняти рiшeння щодо зменшення митних тaрифiв, що дiяли до 2001 р., на тверду пшеницю на 15 — 18%, ячмшь — на 5 — 15% та кукурудзу — на 15 — 20% [3].
Канада, захищаючи власний ринок ввд надходження дешево! кукурудзи з И твденного сусвда — США, у межах установлених правил торговельно! уго -ди KAPTA включила так званий тр^гер (спусковий гачок), уводячи антидемтнговий тариф обсягом 4 до-лара США за кожну тонну кукурудзи, що ввозити-меться в Канаду iз США.
Уряд Бангладеш при отриманн урожаю рису обсягом понад внутршш потреби краши i нaявностi зaпaсiв рису попередшх рошв заборонив iмпорт ще! культури, а уряд Чесько! Рeспублiки у 2000 р., ощ-нивши можливост краши, прийняв рiшeння збшьши-ти експортну квоту на продовольчу пшеницю з 50 до 200 тис. тонн.
Цдкавими також е до уряду В' етнаму—члена тор-говельного об'еднання АССАН, до якого входять 9 краш
Економiчний вiсник Донбасу № 2 (16), 2009
H. Ю. Шeвчeнкo
Пiвдeннo-Сxiднoï Aзiï, у мeжаx якoгo дае yгoда вщдас-нo Спiльниx Ефeктивниx Пpeфepeнцiйниx Таpифiв (СЕПТ). Пpи пepeглядi списку товаpiв, яю pyxаються в мeжаx pинкy цьoгo тopгoвeльнoгo oб'eднання, та та-pифiв на ниx ypяд вщмшив таpифи на пшeницю й на-сiння кyкypyдзи, а на таю види фypажнoгo зepна, як ячмiнь, oвeс та жите, встанoвив oбсяoм 3%. Кpiм тoгo, на пpoдoвoльчi тoваpи, щo мiстять зepнo, залeжнo вiд виду тoваpy i виду зepна, якe вxoдить дo доге складу, були встанoвлeнi таpифи на piвнi 5 — 20% [3; 4].
Бpазилiя, yнаслiдoк пoшиpeння на бшьшш час-тинi зoни таву зepнoвиx заxвopювань пшeницi й т-бoюючись завeзeння гoлoвнi та гpибкoвиx заxвopю-вань з iмпopтнoю пшeницeю, щe у 1996 p. запpoвади-ла таю таpифи на iмпopт пшeницi з США, як ^актин-нo йoгo зупинили. Aлe з листопада 2000 p. вoни були вiдмiнeнi для твepдoï чepвoнoï яpoï та м'якoï чepвoнoï пшeницi ^и збepeжeннi таpифiв на piвнi 13% ваpтостi пшeницi з ^аш, яю вxoдять дo тоpгoвeльнoгo oб'eднан-ня МЕРКОСУР.
Дo пepeглядy piвня митниx збopiв пpимyшye та-кoж нeoбxiднiсть викoнання зoбoв'язань кpаïн, ^ий-rarax в yгoдi сiльськoгo гoспoдаpства в npo^á Vpy-вайськoгo pаyндy пepeгoвopiв. Так, Пoльща, rapema-нувши свoï таpифи на сiльськoгoспoдаpськy ^o^^ щю, yстанoвила iмпopтнi квoти на твepдy та м'яку пшeницю, житo, ячмiнь, oвeс та кyкypyдзy. Пpи цю-му для жита, ячмeня, вiвса та кyкypyдзи бyлo вста-нoвлeнo нyльoвe iмпopтнe миге, для твepдoï i м'якoï пшeницi — вадтвадда 3% i 25% i 15% — для м'яю1' пшeницi, щo iмпopтyeться з кpаïн СС. Чexiя знизила iмпopтнi таpифи на м'яку пшeницю, житo, ячмiнь та oвeс з 21,8% дo 21,2%, кyкypyдзy — з 17,5% дo 17% i твepдy пшeницю — з 3,7% дo 3% [3].
Вщтвщда дo Закoнy iз сiльськoгo гoспoдаpства (1996 — 2002 pp.) щoдo спpияння eкспopтy сшьсью-гoспoдаpськoï ^o^y^i', ypяд США в 1999 p. запpoва-див Пpoгpамy якiсниx зpазкiв. Суть Пpoгpами в тому, щo для стимуляци eкспopтy амepиканськi eкспopтepи сiльськoгoспoдаpськoï ^o^^u, у тому чи^ зepнo-вoï, звiльняються вiд e^TOpirere мита на ii зpазки ^o-дукци, якi вoни надсилають пoтeнцiйним пoкyпцям.
Укpаïна з виpoбництва зepнoвиx тpадицiйнo т-сiдала пpoвiднe мювд в свiтi i пo ^аву вважалася жит-ницeю Свpoпи. У стpyктypi загальнoï пpoпoзицiï зep-давж за той час найбiльшy частину займала пшeниця — 35,9 % ^а 23,6 та 12,3 % oзима), ячмiнь — 25 %, жито — 17,6 %, oвeс — 10 %, кyкypyдза — 4П8 %, пpoсo — 2,3 %, гpeчка — 1,0 %, гopox — 0,9 % [4].
Слщ зазначити, щo в Укpаïнi, яка тpадицiйнo вва-жаеться eкспopтepoм зepна, oснoвнy увагу в e^rop^ нo-iмпopтниx oпepацiяx пpидiлeнo пpoблeмам ^rop'rao-гo мита i пpактичнo вщсутш пpoблeми eкспopтнoгo мита.
Для зepнoвиx кyльтypаx дiють пepeважнo сте-цифiчнi та, мeншoю мipoю, кoмбiнoванi види мита. ^и цьoмy вoни здшснюються за пiльгoвими абo пoвними ставками митниx таpифiв. На насiннeвий мат^ал гфак-тичнo за всiма видами зepнoвиx iснye нyльoва ставка iмпopтнoгo мита. За oстаннi poки спoстepiгаeться pid митниx таpифiв. Так, в адвалepнoмy вимipi з пшeницi вoни зpoсли на 77 %, ячмeню — на 39 % та кyкypyдзi — на 30 % [2].
Aналiзyючи eкспopт зepнoвиx, мoжна вiдмiтити, щo за пepioд 2000 — 2007 pp. вш склав 6,35 млpд. дoл. СШЛ (48,2 млн. тонн). ^и цьoмy спoстepiгаeть-ся щopiчнe збiльшeння, кpiм нeвpoжайнoгo 2003 p. та 2006 — 2007 pp. Ц пoв'язанo з тим, щo внаслiдoк надзвичайнo складнж yмoв фopмyвання вpoжаю 2006 p. Уpядoм У^аши була пpийнята пoстанoва щoдo запpoваджeння дo кiнця 2006 p. лiцeнзyвання пшeницi та ïï сyмiшeй iз жит. З мeтoю нeдoпyщeння значнoгo пopyшeння piвнoваги щoдo пpoдoвoльчoгo та фypаж-нoгo зepна на внyтpiшньoмy pинкy Уpядoм Укpаïни бyлo затвepджeнo oбсяги квoт сiльськoгoспoдаpськoï пpoдyкцiï, eкспopт якoï пiдлягаe лiцeнзyванню, щo викликанo нeoбxiднiстю пiдвищeння piвня пpoдoвoль-чoï бeзпeки дepжави шляxoм забeзпeчeння фopмyвання дepжавнoгo пpoдoвoльчoгo peзepвy в oбсягаx, пepeд-бачeниx закoнoдавствoм.
Осoбливo пoзитивним кpoкoм у виpiшeннi зepнo-вoï пpoблeми Укpаï'ни буда пpийняття 27.10.2003 p. Bep-xoвнoю Радoю Укpаïни Закoнy ^o пpoдoвжeння нул^-вoï ставки ввiзнoгo мита на пшeницю та жито дo 01.08.2004 p. та встанoвлeння пiльг для iмпopтepiв щoдo сплати ПДВ — 180-дeннy вiдстpoчкy пiсля пoдання мит-ним opганам пoдаткoвoгo вeксeлю на 180 даб [2; 4].
Пepeважнy частину eкспopтoванoгo Укpаïнoю зepна станoвить: ячмiнь — 43,9% в сepeдньoмy за 8 po^ (значнi oбсяги eкспopтy спoстepiгались в 2000, 2003 та 2007 pp.); пшeниця — 37,8% (значш oбсяги eкспopтy спoстepiгались в 2001, 2002, 2005 та 2006 pp.); кyкypyдза — 16% (значш oбсяги eкспopтy спoстepiгались в 2003, 2004 та 2007 pp.) [4].
Висновки. Отжe, eкoнoмiчна ситyацiя на pинкy зepнoвиx Укpаïни в oстаннi po^ була складнoю у зв'яз-ку з вiдсyтнiстю дoскoналиx pинкoвиx вiднoсин вза-галi, в eкспopтнo-iмпopтниx oпepацiяx iз зepнoм зoкpe-ма. Знижeння peнтабeльнoстi oбyмoвлeнo, гoлoвним чинoм, за pаxyнoк знижeння piвня цiн, i ^и peалiзацiï на внyтpiшньoмy pинкy i пpи eкспopтi.
На сьoгoднi залишаеться багато пpoблeм, якi т-тpeбyють нeгайнoгo виpiшeння, а самe: щoдo забeзпe-чeння стабiльнoï цiнoвoï ситуацй в yмoваx пiдвищeнo-го (пoнад 40 млн. тонн) виpoбництва зepна, eфeктив-нoï пiдтpимки тoваpoвиpoбника (сьoгoднi вiн oдepжye лишe близью тpeтини ваpтостi кiнцeвoгo пpoдyктy),
Екoнoмiчний вiсник Дoнбасy № 2 (16), 2009
ефективного використання державою експортного потенщалу, запровадження ефективного мехашзму регулювання внутрiшнього зернового ринку.
Саме тому експорт i iмпорт зерна повинен здшснюватися з урахуванням необхвдносп захисту ime-рeсiв вiтчизняних товаровиробнишв у сфeрi агропро-мислового виробництва й забезпечення продовольчо! безпеки Укра!ни. Зaхиснi заходи треба здiйснювaти у формi кiлькiсних обмежень чи введення митних тaрифiв до такого рiвня й на такий тeрмiн, що можуть бути нeобхiднi для запоб^ання загрози його для внутрiш-нього ринку. Треба встановити порядок i умови вве-дення i застосування граничних цiн, на основi яких визначатиметься митна политика. Одним iз важливих напрямшв тдтримки експорту е розбудова системи рiчкових та морських припортових eлeвaторiв. Треба передбачити поeтaпнi зниження митних тaрифiв з од-ночасним посиленням нетарифних метода регулювання й захисту внутршнього ринку.
Першочергове завдання держави — гарантувати продовольчу безпеку населення. Тому формування достaтнiх зaпaсiв зерна (продовольчого та фуражного), а це, за рекомендациями ФАО, як мшмум двомь сячний запас внутршнього споживання, е прюритет-ним завданням Уряду. Таким потребам вiдповiдaе об-сяг зерна на тдприемствах ввд 2,5 до 3 млн. тонн [2].
Не менш важливим завданням держави е щнове регулювання ринку. З метою запоб^ання стрiмкого обвалу цш, особливо пeрiод перших двох-трьох мюящв тсля збирання врожаю, держава повинна ви-лучати з ринку 2 — 3 млн. тонн продовольчого зерна, у тому чи^ близько 0,6 — 0,8 млн. тонн на формування Аграрним фондом державного продовольчого резерву та 1,5 млн. тонн — на створення тримюячно-го незнижуваного регюнального запасу зерна [2].
Митна политика в торгiвлi зерном ввдграе про-вiдну роль в агропромисловому виробнищи й ефек-тивне митне регулювання дозволить aктивiзувaти тор-гiвлю зерном, що, у свою чергу, зробить стимулюю-чий вплив на внутршнш ринок зерна.
Лiтература
1. Лисогор Г. С. Ринок зерна: поточна кон'юнк-тура i прогноз / Г. С. Лисогор, О. О. Шпичак // Поточна кон'юнктура i прогноз риншв сшьськогосподарсь-ко! продукци та продовольства в Укрш'ш на перше пiврiччя 2004 р. / за ред. О. М. Шпичака, А. В. Разгона. — К. : 1АЕ УААН. — 2003. — Вип. 11. 2. Проект
програми «Зерно Украши 2008 — 2015» // Мшютер-ство аграрно! полiтики Укра!ни, 2007 — 38 с. 3. Саб-лук П. Т. Агропромисловий комплекс в систeмi зов-iшньоeкономiчноl дiяльностi Укра!ни / П. Т. Саблук, А. А. Фесина, В. I. Власов / за ред. П. Т. Саблук.— К. : ННЦ «1АЕ», 2005. — 242 с. 4. Шпичак О. О. Оподаткування експорту—iмпорту продукци рослин-ництва та продуктов ll переробки / О. О. Шпичак. — К. : ННЦ «1АЕ», 2004. — 258 с.
Шевченко Н. Ю. Св^овий досвiд митного регулювання експорту зерна
Установлено особливост митного регулювання зерна рiзних кра!н свiту, зокрема Укра!ни. Розглянуто проблеми митного регулювання рiзних кра!н та шляхи !х виршення в цш гaлузi. Виявлено сучасш тен-денцИ розвитку експорту зерна. Наведет показники експорту в гaлузi зернових культур. Виявлено причини змши показнишв упродовж 2007 — 2008 рр.
Ключовi слова: митне регулювання, зовшшньотор-говельна дiяльнiсть, експорт, митний тариф, зерно.
Шевченко Н. Ю. Мировой опыт таможенного регулирования экспорта зерна
Установлены особенности таможенного регулирования зерна разных стран мира, в частности Украины. Рассмотрены проблемы таможенного регулирования разных стран и пути их решения в данной отрасли. Выявлены современные тенденции развития экспорта зерна. Приведены показатели экспорта в отрасли зерновых культур. Выявлены причины изменения показателей на протяжении 2007 — 2008 гг.
Ключевые слова: таможенное регулирование, внешнеторговая деятельность, экспорт, таможенный тариф, зерно.
Shevchenko N. World experience of custom adjusting of export of grain
The features of the custom adjusting of grain different countries of the world, in particular Ukraine are found out. Problems of the custom adjusting of different countries and ways of their decision in this industry are determined. The actual progress of export grain trends is found out. The indexes of export in industry of grain are resulted..The reasons of change of indexes during 2007 — 2008 are determined.
Key words: Custom adjusting, foreign trade activity, export; custom tariff, grain.
Економiчний вюник Донбасу № 2 (16), 2009
