CC BY
80
Висновок. Здiйснене дослiдження щодо становлення та еволюци кон-цепци соцiального кашталу тдтверджуе нерозривнiсть зв'язку i3 полггични-ми, економiчними та соцiальними процесами суспшьства на рiзних рiвнях. З урахуванням використання сощального капiталу шдприемницька дiяльнiсть стае менш ризикованою через наявшсть тако! складово!, як визначешсть та довiра суб,ектiв взаемоди. Розвиток сощальних мереж пiдтримуе та штенси-фiкуе комунiкацiйнi процеси в сусшльств1, що знаходить пiдтримку в загаль-нодержавному менеджментi соцiального капiталу.
Лггература
1. Hanifan L.J. The rural school community center// Annals of the American Academy of political and Social Science. - 1916, № 67. - Р. 130-138.
2. Бурдье П. Социология политики. - М.: Наука, 1993. - 84 с.
3. Плискевич Н.М. Социальный капитал как научная категория// Общественные науки и современность. - 2004, № 4. - С. 9.
4. Becker G. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education/ New York; National Bureau of Economic Research, 1964.
5. Johnson H.G. The economic Approach to Social Questions// Economica, February 1968/ -Vol.36.
6. Schultz Th. Investment in Human Capital// American Economic Review. - V.51 (March
1961).
7. Coleman J. Foundations of Social Theory. - Campridge, 1990. - Р.304.
8. Процветающие комьюнити, социальный капитал и общественная жизнь// МЭиМО. - 1995, № 4. - С. 16.
9. Fukuyama F. Social Capital and Civil Society. - Gerorge Mason Univercity. 1999.
10. Фукуяма Ф. Великий разрыв: Пер. с англ. - М., 2003. - С. 30.
УДК 336 Проф. Ж.В. Поплавська, д-р екон. наук; acnip. Т.В. Доненко -
НУ "Львiвcькa nолimехнiкa"
сутн1СТЬ життевого ЦИКЛУ пвдприемстВ ТА
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
У цьому дослщжент розглянуто та проаналiзовано тдходи рiзних дослщниюв до трактування поняття життевого циклу тдприемства та класифшацп його стадш. Обгрунтовано необхщшсть диверсифшацп продуктового портфеля з метою змен-шення залежносп життевого циклу тдприемства вщ життевого циклу товарiв, що випускаються ним. Визначено чинники макро- та мшросередовища, що впливають на формування життевого циклу тдприемства.
Ключов1 слова: розвиток тдприемства, життевий цикл тдприемства, стадiя життевого циклу тдприемства, чинники формування життевого циклу тдприемства, життевий цикл товару
Prof. Zh.V. Poplavska,post-graduate T.V. Donenko-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
The nature of a corporate lifecycle and the factors that influence on its creation
In the given research work are considered and analysed approaches of different researchers to interpretation of corporate lifecycle and classification of its stages. Grounded a necessity of diversification of product brief-case with the purpose of reduction of dependence of corporate lifecycle from the life cycle of its products. Factors of macro and micro environment, that affect forming of enterprise's life cycle, are determined.
Вступ. Як показуе практика, в умовах динамiчного та нестабiльного оточуючого середовища ютотну роль у забезпеченнi ринково1 стшкосп та конкурентоспроможностi будь-якого шдприемства вщграе ефективнiсть уп-равлiння його життевим циклом. Циклiчний характер розвитку, притаманний уЫм без винятку пiдприемствам, змушуе ïx швидко адаптуватись до змш у внутрiшньому та зовнiшньому середовищд та проявляти гнучкiсть i динамiч-нiсть, необxiднi для ïx стабшьного росту. Водночас, серед дослiдникiв вщсут-нiй единий пiдxiд до трактування поняття життевого циклу пiдприемства, класифшаци стадiй життевого циклу та критерпв, за якими доцiльно здшсню-вати таку класифжацш.
Ця проблематика дослщжувалась, зокрема, у працях Б.З. Мшьнера, О.Ю. Фiрстовоï, а також С.В. Корягшо1", яка зробила спробу узагальнити те-оретичнi засади та практичний досвщ у сферi циклiчного розвитку тд-приемств, а також уточнити поняття життевого циклу шдприемства, стадп життевого циклу пiдприемства та удосконалити ïx класифiкацiю [8, с. 2]. Водночас, у працях цих дослщниюв недостатня увага придшена дослщжен-ню чинникiв макро- та мiкросередовиша функцюнування пiдприемств, що впливають на формування ïx життевого циклу.
Постановка завдання. Завданням дослщження е здшснення порiв-няльного аналiзу численних концепцiй життевого циклу шдприемства та шд-xодiв до опису чинникiв макро- i мжросередовища, що впливають на його формування.
Результати дослвджень. Розвиток пiдприемства знаходить свое вщоб-раження у його життевому циклi. У працi О.Ю. Фiрстовоï життевий цикл шд-приемства трактуеться як окреслений у чаш перюд дiяльностi пiдприемства, протягом якого воно проходить певш етапи розвитку [19, с. 73]. I.A. Бланк визначае життевий цикл шдприемства як загальний перюд часу вщ початку дiяльностi шдприемства до природного припинення його юнування або вщ-родження на новш основi (з новим складом власниюв i менеджерiв, з прин-ципово новою продукцiею, технолопею тощо) [4, с. 674]. Натомють, Б.З. Mi-льнер трактуе життевий цикл оргашзаци як передбачуванi змши з визначе-ною протягом часу послщовшстю станiв [14, с. 52]. На вщмшу вiд багатьох шших дослiдникiв життевого циклу пiдприемств, С.В. Корягша не ототож-нюе поняття життевого циклу шдприемства з поняттям загальноï тривалост життя пiдприемства, а розглядае життевий цикл шдприемства як сукупшсть стадш, що створюють закшчене коло розвитку протягом певного промiжку еволюцiï пiдприемства, пiсля якого його цшносл i напрями дiяльностi мо-жуть принципово змiнюватися. Таким чином, загальна тривалiсть життя шд-приемства, на думку С.В. Корягшо1", може включати декiлька життевих цик-лiв пiдприемства [8, с. 6].
За Т.Ю. Базаровим, стадiï розвитку шдприемства - це перюди життя шдприемства в рамках однотипних цштсних орiентирiв [2]. Натомiсть, С.В. Корягiна конкретизуе змют стадiï життевого циклу шдприемства як про-мiжку часу, протягом якого дiяльнiсть пiдприемства характеризуеться вщнос-ною стабiльнiстю таких параметрiв: напрям та штенсившсть розвитку; стра-
TerÏ4HÎ та тактичнi цiлi; способи i особливост формування ресурсного потен-щалу; конфiгурацiя органiзацiйного механiзму [8, с. 3].
Кшьюсть стадiй життевого циклу шдприемства у працях рiзних дос-лiдникiв коливаеться вiд чотирьох до десяти. Досить поширеним у лiтературi е подiл життевого циклу шдприемства на чотири стади. Такого шдходу дот-римуються, зокрема, O.G. Кузьмш i О.Г. Мельник, якi видшяють стадiï заро-дження, зростання, "тку д1яльност1" та спаду шдприемства [11, с. 37]. Таку ж кшьюсть стадш життевого циклу шдприемства, кожна з яких за своею сут-тю аналопчна вiдповiднiй стадiï у класифжаци, наведенiй O.G. Кузьмiном i О.Г. Мельник, розглядае В.В. Григор'ев у пращ [1, с. 222]. За В. Григор'евим шдприемство проходить таю стади свого життевого циклу: зародження, picm, стабтьшсть (вщповщае стади "тку д1яльност1" у O.G. Кузьмша i О.Г. Мельник) та занепад. Вищеперелiченим стадiям життевого циклу шдприемства у Т.Ю. Базарова вщповщають, своею чергою, стадiï формування оргашзацй, ттенсивного росту, стабiлiзацiï та кризи [2]. Натомють, Е.С. 3i-гель, Л.А. Шульц, Б.Р. Форд та iншi у [15, с. 120] називають тi ж стади життевого циклу шдприемства дещо по-iншому, а саме: початковий перюд, стадiя дитинства, зртсть, занепад. Л.А. Брагш та П.П. Данько визначають наступш стади життевого циклу шдприемства: становлення, розширення, стабiлiзацiя, затухання [17, с. 64].
Щкавим е шдхщ Б. Коласса, який пропонуе подш життевого циклу шдприемства на стади, що характеризуются змшою розмiрiв прибутку тд-приемства та його обороту. Першою стадiею життевого циклу, за Б. Колас-сом, е дитинство, пiд час якого шдприемство несе збитки, а темпи росту обороту поки що досить низью. На другш стади - юностi, у шдприемства з'являються першi прибутки, оборот зростае швидкими темпами. Третя ста-дiя - зршсть характеризуеться максимальним розмiром прибутюв, водночас, темпи росту обороту дещо сповшьнюються. На четвертiй стадiï - старостi у шдприемства знижуються як прибутки, так i його оборот [7, с. 30].
У працях С.В. Корягшо1" класична класифшащя стадш життевого циклу шдприемства - створення, рют, зртсть та занепад, доповнена стадiею т.зв. "паразитичноï" зрiлостi, що характеризуеться прибутковютю шдприемства при вщсутност активност щодо шдтримання ринкових позицiй [8, с. 3]. А С. Довбня та Ю. Шембель, яю розглядають особливостi аналiзу фь нансового стану пiдприемства на кожному з еташв його функцюнування за-мiсть класично1' стадiï росту шдприемства видшяють двi стадiï - прискорення росту та сповтьнення росту [5, с. 89-91].
Дещо шшого шдходу до класифшаци стадш життевого циклу шдприемства дотримуеться I.A. Бланк, який видшяе наступш стади життевого циклу шдприемства: народження, дитинство, юшсть, рання зршсть, шнце-ва зртсть, стартня [4, с. 674]. На думку I.A. Бланка, особливост фшансо-во1' дiяльностi шдприемств, що перебувають на рiзних стадiях життевого циклу, полягають у рiзних рiвнях iнвестицiйних потреб, рiзних можливостях за-лучення позикового капiталу, рiзних рiвнях диверсифiкацiï фiнансових опе-рацш, а також рiзних рiвнях фшансового ризику [3, с. 43]. Ще детальнiший
подiл життевого циклу тдприемства на стадп пропонуе Б.З. Мiльнер, розгля-даючи таю стади: народження, дитинство, юн^тъ, рання зршстъ, розквт сил, повна зршстъ, стармня, оновлення [14, с. 58]. На думку Б.З. Мшьнера, оргашзаци упродовж свого життевого циклу впевнено розвиваються за умови наявност обгрунтовано1 стратеги та ефективного використання ресурЫв; пе-ребудовуються, якщо перестають вщповщати поставленим цiлям; гинуть, коли перестають бути спроможними виконувати сво1 завдання [14, с. 59]. По-дiбну класифiкацiю стадiй життевого циклу тдприемства у сво1'х працях на-водять також А.А. Мазаракi, Л.О. Л^оненко, Н.М. Ушакова: народження, дитинство, юн^тъ, рання зршстъ, зршстъ, стармня, вiдродження; З.С. Шершньова та С.В. Оборська: зародження, виникнення, становлення, зростання, рання зршстъ, застарiвання, припинення дiялъностi, а також Н.В. Родюнова: зародження, розвиток, бурхливий р^т, стабтъний розвиток, поява тенденцш спаду, активний спад, банкрутство, лiквiдацiя дiялъ-ностi [13, с. 50; 20, с. 129; 16, с. 30]. Значну популяршсть серед дослщниюв здобула теорiя життевого циклу оргашзацш, розроблена I. Адiзесом. До мо-делi I. Адiзеса, входять десять стадш життевого циклу оргашзаци: виходжу-вання, "стадiя немовляти", стадiя швидкого росту, юн^тъ, розквт, ста-бiлънiстъ, аристократизм, рання бюрократизаця, бюрократизаця та смертъ [21].
Життевий цикл тдприемства, безперечно, тюно пов'язаний iз житте-вим циклом товару - часовим штервалом ринкового життя товару, що скла-даеться iз декшькох послщовних еташв, кожний iз яких характеризуеться ю-тотними вiдмiнностями у обсягах збуту товару та прибутку який вш приносить шдприемству. Зпдно iз концепцiею життевого циклу товару, кожен товар проходить через етапи розроблення, впровадження на ринок, зростання, зрiлостi та спаду. Якщо ж шдприемство е однопродуктним, тобто випускае лише один товар, то, однозначно, можна констатувати повну щентичшсть життевих цикшв даного тдприемства та цього товару. Однак, в умовах конкурентного середовища та швидких темтв розвитку науково-техшчного прогресу, тривалють життевого циклу будь-якого товару е досить обмеже-ною. Тому, для зменшення залежностi життевого циклу тдприемства вщ життевого циклу товарiв, що випускаються ним, а також мiнiмiзацiï пов'яза-них з цим ризиюв, доцiльно здiйснювати диверсифiкацiю продуктового портфеля тдприемства, поеднуючи виробництво товарiв, що знаходяться на рiз-них стадiях життевого циклу, постiйно оновлюючи i розширюючи товарну номенклатуру. К^м цього, важливу роль у диверсифжаци продуктового портфеля вiдiграе його регулярне поповнення шновацшними продуктами, завдя-ки чому пiдприемство може не лише тдтримувати на стiйкому рiвнi iснуючу частку ринку, а й досягти значних успiхiв у ïï розширеннi.
Чинниками формування життевого циклу тдприемства е чинники макро- та мжросистем середовища функцюнування пiдприемства [8, с. 7]. 1с-нують рiзнi пiдходи до опису та аналiзу чинникiв макро- та мiкросередовища, що впливають на життевий цикл тдприемства. Зокрема, Н.В. Родюнова, опи-суючи чинники, що обумовлюють циклiчнiсть розвитку шдприемств, подiляе
ïx на внутрiшнi та зовнiшнi. До внутрiшнiх чинникiв належать, зокрема, фь лософiя пiдприемства, чинники, що впливають на виробництво та чинники, що впливають на общ а до зовшшшх - сощальт, науково-техшчш, еконо-мiчнi, природно-клiматичнi та правовi чинники [16, с. 40]. Натомють, Н.В. Куденко, аналiзуючи чинники, якi впливають на розвиток фiрми, до чинниюв макросередовища вiдносить демографiчнi, соцiально-культурнi, економiчнi, полiтико-законодавчi групи чинникiв, екологiчну ситуацш, а також науково-теxнiчний прогрес; а чинники мжросередовища подiляе на двi групи - внутрiшнi та зовшшт. До внутрiшнix чинникiв мжросередовища, на думку Н.В. Куденко, належать рiвень професiйноï пiдготовки та набутого досвщу, а також органiзацiйна структура, а до зовшшшх - постачальники, споживач^ посередники, конкуренти та громадсьюсть [10, с. 21-22]. Варто також виокремити шдхщ Г.П. 1ванова, С.Г. Беляева та В.1. Кошкiна, яю у [6, с. 24-28] аналiзують основнi чинники виникнення кризових ситуацш та бан-крутства пiдприемств. На ïxню думку, до таких чинниюв макросередовища належать демографiчнi чинники, стан культури та рiвень доxодiв населення, розвиток науки та техшки, фшансовий стан пiдприемств-боржникiв, рiвень iнфляцiï у держав^ а також полiтична стабшьшсть. Чинники мжросередови-ща, якi впливають на виникнення кризових ситуацш та банкрутство шдприемств, Г.П. 1ванов, С.Г. Беляев та В.1. Кошюн, як i багато iншиx дослщни-кiв, подiляють на двi категори - внутрiшнi та зовнiшнi. Внутршшми чинни-ками мiкросередовища е, зокрема, стратепя, мета та принципи тдприемства, управлшський та виробничий потенцiал, оргашзащя маркетингу та збуту, рь вень витрат тдприемства. До зовшшшх чинниюв мжросередовища належать, серед шших, конкурентоспроможшсть товару, а також взаемовщноси-ни iз споживачами, постачальниками та кредиторами. Слщ вiдзначити, що вплив окремих чинниюв може ютотно вiдрiзнятися мiж собою, залежно вiд того, на яюй стадiï життевого циклу перебувае на цей момент шдприемство [12, с. 195].
Привертае увагу шдхщ С.В. Корягшо1" до визначення стадш життевого циклу тдприемства з точки зору реагування на чинники внутршнього та зовшшнього середовища. Зпдно з цим тдходом, стадiя створення е перь одом, коли шдприемство ретельно вивчае ус чинники середовища, оцшюе свiй потенцiал та обирае для себе певну стратегш поведшки на ринку. На стадiï росту шдприемство максимально ефективно контролюе, а також адекватно реагуе на вагомi чинники внутршнього та зовшшнього середовища, що, своею чергою, дае йому змогу шдвищувати рiвень ефективност свое1' дь яльностi. На стади "стшко'1" зрiлостi, подiбно до того, як i на стади росту, шдприемство ефективно та адекватно реагуе на фактори внутршнього та зовшшнього середовища, завдяки чому вдаеться шдтримувати ефектившсть дiяльностi на певному рiвнi. Натомють, стадiя "паразитично'1" зрiлостi характеризуемся вiдсутнiстю адекватних реакцiй з боку тдприемства на вплив деяких вагомих факторiв внутршнього та зовшшнього середовища, що, однозначно, вимагае здшснення негайно1' реорганiзацiï системи мониторингу чинникiв середовища та реагування на них. В шшому разi, наступить стадiя
занепаду, на якш пiдприемство буде вже не в змозi адекватно та своечасно реагувати на вплив з боку внутршнього та зовшшнього середовища, що, своею чергою, призведе до рiзкого зниження ефективност його дiяльностi [9, с. 207]. На думку С.В. Корягшо1", врахування впливу чинниюв макро- та мж-росередовища на формування життевого циклу шдприемства е головною пе-редумовою його ринково1' стшкосп [9, с. 209].
Висмовки. Таким чином, можна констатувати наявшсть ряду концеп-туальних вiдмiнностей у шдходах рiзних авторiв. Зокрема, частина дослщни-кiв ототожнюють поняття життевого циклу шдприемства з поняттям загаль-но1' тривалостi життя пiдприемства, тодi як шша частина стверджуе, що за-гальна тривалiсть життя пiдприемства може охоплювати декшька життевих циклiв. Обгрунтованим, на нашу думку, е другий шдхщ, адже, якщо на завер-шальному етапi стадiï зрiлостi шдприемство зможе ефективно здшснити ре-оргашзащю, вiдкоригувати стратегiчнi цiлi, модернiзувати структуру управ-лiння, а також запропонувати споживачам шновацшну продукцiю, розширив-ши, таким чином, свою ринкову шшу та ютотно пiдвищивши конкурентос-проможшсть, то, по завершенню стадiï зршосл наступить не занепад шд-приемства, а його "друге народження" - шдприемство знову вступить у стадш росту. Однак, варто шдкреслити, вищеперераховаш заходи слщ впрова-джувати вже на стади зршост^ а не по ïï завершенню, адже тодi пiдприемство потребуватиме набагато радикальшших засобiв для свого оздоровлення.
Було проведено дослщження взаемозв'язку життевий цикл шдприемства iз життевим циклом товару. Вперше запропоновано здшснювати дивер-сифiкацiю продуктового портфеля пiдприемства з метою зменшення залеж-ностi життевого циклу шдприемства вщ життевого циклу товарiв, що випус-каються ним.
Як показав аналiз численних публжацш, присвячених дослiдженню особливостей життевого циклу шдприемства, недостатня увага придшяеться аналiзу процесу змiн складових елементiв внутршнього середовища пiд-приемства (зокрема, оргашзацшно1" структури управлiння, стратегiчних та оперативних цшей, органiзацiйноï культури, технологiй тощо) на кожнш iз стадiй життевого циклу шдприемства. Докладшше вивчення ще1" сфери, на нашу думку, дасть можливють краще зрозумiти суть та характер процеЫв, зу-мовлених цикичним розвитком пiдприемства, а також ютотно пiдвищить ефективнiсть управлiнських механiзмiв, що застосовуються на рiзних стадiях його життевого циклу.
Лггература
1. Антикризисное управление предприятиями и банками. - М.: Дело, 2001. - 840 с.
2. Базаров Т.Ю. Управление персоналом. - М.: Мастерство, 2002. - 224 с.
3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, 1999, т.1. - 592 с.
4. Бланк И.А. Управление активами. - К.: Ника-Центр, 2000. - 720 с.
5. Довбня С., Шембель Ю. Финансовый анализ на различных этапах жизненного цикла предприятия// БИЗНЕС ИНФОРМ. - 1998, № 17-18. - С. 87-91.
6. Иванов Г.П., Беляев С.Г., Кошкин В.И. Антикризисное управление: от банкротства - к финансовому оздоровлению/ Под ред. Г.П. Иванова. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995. - 320 с.
7. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы: Пер. с франц./ Под ред. проф. Я.В. Соколова. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. -576 с.
8. Коряпна С.В. Економiчна оцшка та планування життевого циклу розвитку шдприемства: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська Пол^ехшка", 2004. - 21 с.
9. Коряпна С.В. Сучасш класифшацл факторiв життевого циклу шдприемства// Вюник Тернопшьсь^' АНГ: Зб. наук. праць. - Тернопшь: ТАНГ. - 2002, вип. 5. - С. 206-209.
10. Куденко Н.В. Стратепчний маркетинг: Навч. поабник. - К.: КНЕУ, 1998. - 152 с.
11. Кузьмш О.С., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Пiдручник. - К.: Академвидав,
2003. - 416 с.
12. Лукашова С.В. Життевий цикл фiрми: фактори i напрями впливу// Вюник НУ "Львiвська полiтехнiка": Логiстика. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська полггехшка". - 2001, № 416. - С. 191-196.
13. Мазарак1 А. А., Л1гоненко Л.О., Ушакова Н.М. та шшь Економiка торпвельного шдприемства: Пщручник/ Пiд ред. проф. Н.М. Ушаково! - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
14. Мильнер Б.З. Теория организации: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИН-ФРА-М, 2002. - XVIII, 558 с.
15. Пособие ЭРНСТ энд ЯНГ по составлению бизнес-плана: Пер. с англ., 2-е издание -М.: Джон Уайли энд Союз, 1995. - 224 с.
16. Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 223 с.
17. Торговое дело: экономика, маркетинг, организация, 2-е изд., перераб. и доп./ Под общ. ред. проф. Л.А. Брагина и проф. Т.П. Данько. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 560 с.
18. Доненко Т.В., Поплавська Ж.В.. Фактори впливу на розвиток нових шдприемств// ПОЛ1Т: Матер. IV Мжнар. наук. конф. студенпв та молодих учених. - К.: НАУ, 2004. -С. 231.
19. Ф1рстова О.Ю. Управлшня шдприемством на основi його життевого циклу// 61-ша студентська наук.-техн. конф.: Зб. тез доповщей. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська Пол^ехшка",
2004. - С. 73-75.
20. Шершньова З.С., Оборська С.В. Стратепчне управлiння. - К.: КНЕУ, 1999. -
384 с.
21. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.adizes.com.
УДК 658 Л. Задтк-Шт1рн, Ш. Пеждевчек Маловрх, М. Мiхелiч, Я. Крч -
Умверситет Любляни, Словенш
БАГАТОКРИТЕР1АЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО МЕНЕДЖМЕНТУ ПРИВАТНИХ Л1С1В З УРАХУВАННЯМ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В (АСОЦ1АЦ11 ТА УРЯДОВ1 ОРГАН1ЗАЦ11)
Розглянуто суспiльнi та iнституцiйнi проблеми сталого i багатоцiльового люо-вого менеджменту. Йдеться про проблеми мало! i фрагментовано! власностi на дь лянки лiсу, розподiленi мiж великою кiлькiстю власникiв i стввласниюв, що робить менеджмент приватних лiсiв неефективним i неконкурентним.
Щоб зробити його устшним, багато власникiв виршили утворити асощацп приватних власникiв лiсiв. Але перш, нiж приватний власник стане членом асощацп, вiн/вона хотши б знати про переваги i недолiки такого рiшення. Використано два ме-тоди прийняття рiшень - АНР i ББХ1, аби дослщити якi саме чинники е найважливь шими для власникiв лiсiв у прийнятп рiшення щодо вступу в асощащю. Розглянуто приклад долини Мiрна, де створена така асоцiацiя. Розмiр дiлянки лiсу теж взято до уваги.
У другш частинi статтi дослщжено вплив двох iнституцiй (Палати сшьського i лiсового господарства Словенп i Служби лiсiв Словенп) на менеджмент лiсiв. Обидвi шституцп надають професшну пiдтримку власникам лiсiв. Визначено сильш i слабкi сторони, чинники ризику i можливостi цих органiзацiй щодо менеджменту приват-
