CC BY
22
на основ! ¡нформацГ| про Mipy ризику бюджету науково об-Грунтованих пщстав для ухвалення якюних управлЫських pi-шень на стадп планування i виконання бюджету органами державно! влади i мюцевого самоврядування. 0цЫка ризику функцюнальних складових бюджет!в р!зних р!вн!в полягае у визначенн пщсумкового комплексного показника, розрахо-ваного на основ! стандартизованих показниюв, що входять в систему критерпв оцЫки ризику. В процес оцЫки ризику мае мюце наявнють р!зно! розм!рност показниюв, а також р!з-на важливють результалв, яких необхщно досягнути. Вра-ховуючи вищевикладене, виникае необхщнють комплексно! оцЫки ризику функцюнальних складових бюджету по сукуп-ност показниюв, осктьки саме така оцЫка дае змогу вра-хувати зазначен ситуацп, що дасть змогу зробити точнЫ i правильны висновки. Для цього необхщно виршити такi завдання: привести показники до безpозмipного виду, привести ус! показники до единого Ытервалу часу.
Система показниюв мае бути сформована з урахуванням таких вимог:
- показники мають бути максимально Ыформативними;
- показники повинн розраховуватися ттьки за даними вщповщноУ зв!тност про виконання бюджетiв;
- показники повинн давати можливють проводити пор!в-няльну оцЫку бюджетiв як в простор! (пор!вняно з ¡ншими), так i в час! (щомюячно, щокварталу, за рк i за низку роюв);
- для уах показниюв можуть бути вказан числов! норма-тиви мУмально задовтьного р!вня або д!апазону змЫ.
Складовими етапами метод!в оцЫки ризику функцюналь-них складових бюджет!в е:
- зб!р i анал!тична обробка ^формаци за вщповщний пе-рюд часу;
- обГрунтування системи показниюв, використовуваних для комплексно! оцЫки ризику i !'х визначення;
- розрахунок стандартизованих показниюв з метою при-ведення !х до безрозм!рного виду;
- розрахунок пщсумкового комплексного показника оцЫ-ки ризику функцюнальних складових бюджету;
Таким чином, використання фундаментальних статистич-них метод!в е д!евим мехаызмом визначення i оцЫки ризику доход!в i функцюнальних видатюв бюджету, його застосуван-
ня при плануванн бюджету дасть змогу визначити величину призначень бюджету з поправкою на ризик, виявити причини ризику бюджету i шляхи його подолання, в динамщ про-стежити ступЫь ризику наповнення бюджету та його виконання, забезпечити обГрунтування прийняття управлЫських ршень на етап формування i виконання бюджет!в.
Список використаних джерел
1. Гражевська H.I. Економ1чн1 системи епохи глобальних зм1н /
H.I. Гражевська. - К.: Знания, 2008. - 431 с.
2. Макаренко 1.П. Макроеконом1чн1 умови формування та управляя розвитком нацюнальних iииовацiйиих систем: монографи /
I.П. Макаренко. 1нститут еволюцiйиоí' економ^и. - К.: 1нтертехноло-riH, 2009. - 320 с.
3. Балацький 6.0. Бюджеты ризики як де стабтзатор фЫансовоТ безпеки обласного бюджету / 6.0. Балацький, С.О. Шглцглуз // Фг нансовий прост!р. - 2015. - №2(18). [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://fp.cibs.ck.ua/files/1502/15bjobrj.pdf
4. Гамукин В.В. Измерение бюджетных рисков инструментами эконофизики / В.В. Гамукин // Экономический анализ: теорт и практика. - 2013. - №18(321). - С. 21-29. [Электрон. ресурс]. -Режим доступа: http://www3.unifr.ch/econophysics/sites/default/ files/Gamukin.pdf
5. Яшина Н.И. Теоретические и методические основы управления бюджетом: риски доходной части бюджета / Н.И. Яшина // Финансы и кредит. - 2004. - №8(146). - С. 32-40. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.fin-izdat.ru/journal/fc/oldlist. php?SECTION_ID=846
6. Яшина Н.И. Совершенствоание управлением региональными фЫансами с учетом оценки риска функциональных расходов бюджетов территории / Н.И. Яшина // Финансы и кредит. - 2005. -№34. - С. 4-28. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www. fin-izdat.ru/journal/fc/oldlist.php?SECTI0N_ID=1024
7. Бакеренко Н.П. Пщходи до визначення ризику мюцевих бюджета та його складових / Н.П. Бакеренко, Ю. Карагозлю // Вюник 0НУ ме^ I.I. Мечникова. - 2013 - Вип. 1. Т. 18. - С. 8-13.
8. Вареник В.М. 0фнка бюджетно! безпеки УкраТни / В.М. Вареник // бвропейський вектор економтного розвитку. - №1 (18). - 2015. - С. 33-43: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// duep.edu/uploads/vidavnitstvo14-15/12123.pdf
Н.В. БЛЕЦЬКА, к.е.н., старший викладач В1К0П
Сутшсть та класифшащя чиннимв виробництва, роль IX продуктивное^ на макрор1вш
Розкрито сутность чинникв виробництва, багатофакторно'1 продуктивности а також змост основних показников, що впливають на подвищення конкурентоспроможносто в'отчизняно! економоки.
Ключов! слова: праця, капитал, земля, сукупна факторна продуктивность, продуктивность працо, продуктивность кап—
Н.В. БИЛЕЦКАЯ, к.э.н., старший преподаватель ВИК0П
Суть и классификация факторов производства, роль их производительности на макроуровне
Раскрыта суть факторов производства, многофакторной производительности, а также содержание основных показателей, влияющих на повышение конкурентоспособности отечественной экономики.
© H.B. Б1ЛЕЦЬКА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (173)/2015 81
Ключевые слова: труд, капитал, земля, совокупная факторная производительность, производительность труда, производительность капитала.
N. BILETSKA, c.e.s., senior teacher VIDCB
Essence and classification of factors of production, role to their productivity on a macrolevel
The essence of the factors of production, multifactor productivity, and the contents of the main parameters that influence the increase of competitiveness of the domestic economy.
Keywords: labour, capital, land, combined factor productivity, labour productivity, productivity of capital.
Постановка проблеми. В умовах ринковоТ економки Укра-Тни питання визначення фактор1в виробництва та оцЫки ТхньоТ продуктивное!"! набувае актуального значення, адже саме вони е провщними чинниками пщвищення конкурентоепроможное-т вггчизняноТ економки, яка забезпечуе ефективыеть конвер-гентних кроюв УкраТ'ни до бвропейеького Союзу.
Лише за умови правильного та обгрунтованого виявлен-ня оеновних фактор1в, що епричиняють зроетання сукупно-го випуеку в краТн протягом довготривалого перюду та роз-робки д1евих механ1зм1в державного регуляторного впливу на них, можливим е забезпечення етмкоТ динамки еконо-м1чного зроетання.
На еучаеному етап виникла необхщыеть подальшого по-глиблення теоретико-методолопчних заеад та розробки практичних рекомендацм, епрямованих на обгрунтування нових п1дход1в до оцЫки та визначення фактор1в виробництва та механ1зм1в його регулювання в умовах загальноеие-темних та ринкових транеформацм. Ц аепекти економ1чноТ науки знаходятьея на початковому етат, тому е нагальна потреба концептуально-ц^еного доелщження продуктив-ноет чинниюв виробництва на макрор!внк
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми щодо вивчення проблематики даноТ теми показав, що у бтыхлй м!р! питання багатофакторноТ продуктивное^ е теоретично доелщженим та практично вттеним на м!крор!внк Проте детального вивчення потребуе питання важливоет чинниюв багатофакторноТ продуктивноет! щодо вкладу у прир!ет валового внутршнього продукту.
Так, питанням визначення та оцЫки показниюв багатофакторноТ продуктивное^ чинниюв виробництва приевячено ряд наукових праць вггчизняних (В.К. Коетюк, О.П. Сологуб, T.I. ПшенЫа, Л.Г. Цимбалюк) та заруб!жних вчених (Р. Солоу, С. Баеу, Д. Кендрк, Д. Стклер, Е. Деыеон).
На необхщноет розвитку теори багатофакторноТ продуктивное^ наголошував заруб!жний вчений Е. Преекот. Автор приевятив евоТ науков! прац доел!дженню вщмЫних рие у р!в-нях продуктивное^ прац в р!зних краТнах ев!ту. На думку Е. Преекота, важливими е не лише ¡нвеетици в матер!альн ак-тиви, а й Ывеетици в нематер!альн активи, в людеький капггал. За його еловами, найголовншим фактором, який е переду-мовою виникнення вщмЫноетей у р!внях загальноТ факторноТ продуктивное^, виетупае еила еупротиву до еприйняття нових технолопй та до ефективного викориетання Тх у р!зних краТнах.
ОцЫка багатофакторноТ продуктивное^ дае можлив!еть к!льк!ено визначити вплив тих фактор!в, як! традиц!йно не можуть бути к!льк!ено-вим!ряними, безпоеередньо як праця та капггал, як! викориетовуютьея для виробництва продукту гоеподареькоТ еиетеми.
Мета статт1. Розкрити сутнють чинниюв виробництва, сукупноТ факторноТ продуктивности а також змют основних показниюв, що впливають на пщвищення конкурентоспро-можност вгтчизняноТ економки.
Виклад основного матер1алу. Для дослщження питання визначення та оцЫки показниюв багатофакторноТ продук-тивност чинниюв виробництва розглянемо, що ж являють собою чинники виробництва.
Чинники виробництва - це все те, що необхщно для ор-гаызацп виробництва благ. До факторв можна вщнести за-конодавство, час, прос^р, ¡нформацю погоду, кл1мат, тобто чинники, як¡ безпосередньо у виробництв¡ не використову-ються, але на нього впливають.
Tеор¡я фактора виробництва виникла ще в перолй поло-вин¡ XIX ст. В економный теори ¡снують р¡зн¡ пщходи до кла-сифкацп фактор¡в виробництва.
Ф. Кене вважав найважлив¡шим фактором виробництва землю ¡ характеризував ТТ як «мат¡р усього багатства», а труд називав «батьком багатства». Ж.-Б. Сей факторами виробництва вважав працю, капггал ¡ землю.
У XX ст. Дж. Кларк до фактора виробництва запропонував вщнести пщприемницью зд¡бност¡, тобто особлив¡ оргаыза-цмы та управл¡нськ¡ зд¡бност¡ людей, як дають Тм змогу як-найкраще розв'язувати питання щодо використання обме-жених ресурса як фактор¡в виробництва.
Марксистська пол¡теконом¡я розр¡зняe фактори виробництва ¡ джерела вартост¡. бдиним джерелом вартост¡ вважа-еться праця; а засоби виробництва - це джерела споживноТ вартостг Робочу силу при цьому вважають особистим фактором, який також бере участь у створены споживноТ вартос-тг Речов¡ фактори виробництва ще називають природними, об'ективними, а робочу силу - суб'ективним фактором [6].
Для фактора виробництва характерною рисою е Тх визна-чен¡сть. Сл¡д зазначити, що ресурси виробництва - шир-ше поняття, н¡ж його фактори (чинники). Ресурси - природы, трудов¡, соц¡альн¡ - можуть бути залучен до виробничого процесу. Фактори виробництва - це економнна категорт, що означав реально залучен¡ у виробництво ресурси. Якщо ресурси не використано у виробничому процес або у проце-с¡ Тх використання не отримано очкуваного результату, таю ресурси не е факторами.
Сучасна економнна наука до складу факторв виробництва вщносить працю, каттал, землю, п¡дприeмницьк¡ здЬ бност¡, науку, ¡нформа^ю та еколог¡ю.
Земля як фактор виробництва означав вс використову-ван¡ у виробництв¡ природн¡ ресурси. Каттал - це виготов-лен людьми засоби виробництва, як¡ здатн приносити дох¡д. Робоча сила (у марксистсьюй економ¡чн¡й теори) - це здат-
82 Формування ринкових вщносин в УкраТы № 10 (173)/2015
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
нicть людини дo пpaцi, cyкyпнicть iï фiзичниx i poзyмoвиx здЬ бнocтей. Зa cтaтиcтикoю OOH, щo rpyнтyeтьcя нa екoнoмiч-ниx пoглядax, пpийнятиx y poзвинyтиx ^ai^ax, poбoчa cилa - це люди y вщ 16 po^ i cтapшi, зaдiянi y виpoбництвi, i тi, щo шyкaють poбoтy. Пpaця ж виcтyпae як дoцiльнa дiяльнicть людини, cпpямoвaнa нa змЫу пpедметiв пpaцi i cил пpиpoди з метoю пpиcтocyвaння ïx для зaдoвoлення людcькиx пoтpеб.
Пiдпpиeмницькi здiбнocтi в yмoвax pинкoвoï екoнoмiки виcтyпaють як ocoбиcтий людcький pеcypc, який пoлягae в здaтнocтi пiдпpиeмця дo виcoкoï opгaнiзaцiï виpoбництвa, в умЫш opieнтyвaтиcя в pинкoвiй кoн'юнктypi, бpaти нa cебе iнiцiaтивy в opгaнiзaцiï виpoбництвa, пpиймaти piшення, якi визнaчaють кypc дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, yпpoвaджyвaти нoвi теxнoлoгiï тa нoвi фopми opгaнiзaцiï виpoбництвa i йти нa pизик.
Hayкa - це cиcтемaтизoвaнi люд^ю знaння пpo cym^-cтвo, пpиpoдy, екoнoмiкy i людcькy дiяльнicть.
Iнфopмaцiя - це cиcтемa збиpaння, o6po6^ тa cиcтемa-тизaцiï piзнoмaнiтниx знaнь, якi викopиcтoвyютьcя в piзниx cфеpax життeдiяльнocтi. У пpaктичнiй дiяльнocтi пpoявля-eтьcя як пpoдaж теxнoлoгiй y фopмi пaтентiв.
Eкoлoгiя як фaктop виpoбництвa - це чинники нaвкoлиш-ньoгo cеpедoвищa, щo здiйcнюють певний вплив (не^тив-ний aбo пoзитивний) нa екoнoмiчнi пpoцеcи, pocлиннicть, твapинний cвiт i нa людину [3].
Фaктopи виpoбництвa пiдpoздiляютьcя зa тaкими oзнaкaми.
1. За поxоджeнням:
- ocнoвнi (пеpвиннi) - тi, i^o дicтaлиcя кpaïнi вiд пpиpoди aбo в пpoцеci icтopичнoгo poзвиткy (пpиpoднi pеcypcи, reo-гpaфiчне пoлoження, неквaлiфiкoвaнa poбoчa cилa);
- poзвитi (втopиннi) - пpидбaнi (cyчacнa теxнoлoгiя й Ыф-pacтpyктypa, квaлiфiкoвaнa poбoчa cилa).
2. За cтyпeнeм cпeцiалiзацiï:
- зaгaльнi - якi зacтocoвyютьcя в piзниx гaлyзяx для cтвo-pення piзнoмaнiтнoï пpoдyкцiï;
- cпецiaльнi - як зacтocoвyютьcя y визнaченiй гaлyзi aбo для cтвopення визнaченoгo виду пpoдyкцiï aбo пocлyг.
3. За матeрiальнicтю:
- мaтеpiaльнi (кaпiтaл, земля);
- немaтеpiaльнi (пpaця, opгaнiзaцiя виpoбництвa, теxнo-лoгiя виpoбництвa, iнфopмaцiя).
4. За xарактeром зро^ання:
- е^тен^в^ фaктopи зpocтaння: збiльшення oбcягy Ы-веcтицiй пpи збеpеженнi icнyючoгo piвня теxнoлoгiï, збть-шення чиcлa зaйнятиx пpaцiвникiв, зpocтaння oбcягiв rno-живaння cиpoвини, мaтеpiaлiв i пaливa;
- Ытен^вы фaктopи зpocтaння: пpиcкopення HT1 ^po-вaдження нoвoï теxнiки i теxнoлoгiй шляxoм вiднoвлення ocнoвниx фoндiв), пoлiпшення викopиcтaння ocнoвниx i o6o-poтниx фoндiв, пiдвищення ефективнocтi виpoбництвa зa paxyнoк кpaщoï йoгo opгaнiзaцiï.
Biд нaявнocтi pеcypciв, piвня ïxньoгo poзвиткy i викopиc-тaння велигаю мipoю зaлежить екoнoмiчний пoтенцiaл ^aï-ни, тoбтo cyкyпнa здaтнicть галузей нapoднoгo гocпoдapcтвa виpoбляти певний oбcяг вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy.
Пpoдyктивнicть пpaцi вiдiгpae вaжливy poль як нa piвнi пщ-пpиeмcтвa, тaк i в мacштaбax ycьoгo cycпiльcтвa. Зpocтaння пpoдyктивнocтi пpaцi нa piвнi пiдпpиeмcтвa дoзвoляe:
- cкopoтити витpaти нa виpoбництвo тa pеaлiзaцiю пpo-дукци, якщo зpocтaння пpoдyктивнocтi пpaцi випеpеджae зpocтaння cеpедньoï зapoбiтнoï плaти;
- збтьшити oбcяг виpoбництвa тa pеaлiзaцiï пpoдyкцiï зa iншиx piвниx yмoв, a oтже i збiльшити пpибyтoк пiдпpиeм-cтвa, pентaбельнicть виpoбництвa;
- пpoвoдити пoлiтикy пo збiльшенню зapoбiтнoï плaти пpa-цiвникaм; бiльш ycrno^o здiйcнювaти pекoнcтpyкцiю тa теx-ычне пеpеoзбpoeння пiдпpиeмcтвa;
- пiдвищити кoнкypентocпpoмoжнicть пiдпpиeмcтвa тa пpoдyкцiï, зaбезпечити ф^ндову cтaбiльнicть poбoти; пo-кpaщити coцiaльнo-пcиxoлoгiчний клiмaт в кoлективi.
Зpocтaння пpoдyктивнocтi являeтьcя ocнoвним зacoбoм зpocтaння cyкyпнoгo cycпiльнoгo пpoдyктy, вaлoвoгo вну-тpiшньoгo пpoдyктy тa вaлoвoгo нaцioнaльнoгo дoxoдy, фoн-ду нaкoпичення тa фoндy cпoживaння, виpaжaeтьcя в пoкpa-щенн piвня тa якocтi життя нacелення, виpiшеннi coцiaльниx пpoблем, в cтвopеннi дocтaтньo мiцнoï ocнoви для poзшиpе-нoгo вiдтвopення, в змiцненнi кoнкypентнoï пoзицiï ^¿'ни нa cвiтoвoмy piвнi. Biд piвня пpoдyктивнocтi пpaцi зaлежить CTa-бiльнicть екoнoмiки, пoдoлaння кpизoвиx нacлiдкiв, пеpеxiд дo екoнoмiчнoгo зpocтaння.
Зoкpемa, y cyчacнiй метoдoлoгiï вимipювaння пpoдyктив-нocтi poзpiзняють двa пoкaзники:
1. Чacткoвa пpoдyктивнicть, яга cпiввiднocить cyкyпний пoкaзник випycкy Q з oдним iз видiв pеcypciв, щo ввoдитьcя (кaпiтaл, пpaця, енеpгiя, мaтеpiaли, тoщo).
2. Cyкyпнa пpoдyктивнicть чинникiв виpoбництвa, якa ^в-вiднocить cyкyпний пoкaзник випycкy з нaбopoм виpoбничиx pеcypciв, щo ввoдятьcя.
Paзoм iз тим icнye двi мoделi oцiнки пpoдyктивнocтi: oднo-фaктopнi тa бaгaтoфaктopнi. У cyчacниx yмoвax бтьш вaж-ливoгo знaчення нaбyвae зacтocyвaння бaгaтoфaктopниx мoделей oцiнки пpoдyктивнocтi, o^^^:
- безкiнечнo збiльшyвaти чиcельнicть зaйнятиx немoжли-вo, нaвiть y ^ai^ax зi зpocтaючим нacеленням;
- велига кiлькicть кpaïн дocягнyлa виcoкoгo piвня фoндo-oзбpoeнocтi, i це не пoвнoю мipoю виpiшye пpoблемy CTa-бiльниx темпiв екoнoмiчнoгo poзвиткy.
Бaгaтoфaктopнa мoдель вимipювaння пpoдyктивнocтi фун-тyeтьcя нa взaeмoзв'язкax «пpoдyктивнicть - ц^ - пpибyтoк» i в yмoвax бaгaтoнoменклaтypнoгo виpoбництвa дoзвoляe вcтaнoвити динaмiкy пpoдyктивнocтi, визнaчити cтyпiнь впли-ву нa пpибyтoк пiдпpиeмcтвa ycix зaдiяниx pеcypciв oднoчacнo, бyдь-якoгo ïx пoeднaння тa/aбo кoжнoгo iз pеcypciв oкpемo.
Пiдxoди дo вимipювaння бaгaтoфaктopнoï пpoдyктивнocтi пpедcтaвленo y тaблицi. Як виxiдне piвняння для дocлiджен-ня чинниюв екoнoмiчнoï динaмiки викopиcтaнo мoдель Ko6-бa - Дyглaca (1):
Y=AxKaxLß, (1)
Це piвняння пpедcтaвляe зaгaльний oбcяг виpoбництвa (У) як фунщю вiд теxнoлoгiчнoгo piвня poзвиткy aбo зaгaльнoï пpoдyктивнocтi чинникiв виpoбництвa (A), кaпiтaльниx ви-тpaт (K), витpaт пpaцi (L). Koефiцieнти a i ß е кoефiцieнтaми елacтичнocтi вiдпoвiднo з пpaцi тa з кaпiтaлy. Збiльшення aбo A, K aбo L пpизведе дo збтьшення oбcягiв виpoбництвa [2].
Taким чинoм, змiнy BBП не зaвжди мoжнa пoяcнити ви-ключнo змiнaми oбcягy пpaцi тa кaпiтaлy. Bнеcoк же бaгaтьox
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 10 (173)/2015 83
EKOHOMIHHI nPOEHEM/ PO3BI/TKy rAny3El TA B/flIB EKOHOMIHHOI flIflflbHOCTI
niflxoflM flo BMMipraBaHHA npoflyKTMBHOCTi
Tun BMMiprnBaHoro pecypcy
npauA i KaniTan KaniTan, npaun Ta flonoMixHi BiTpaTi (eHeprin, MaTepiani, nocnyri)
EaraTo^aKTopHa npoflyKTiBHicTb (KaniTan - npaun) EaraTo^aKTopHa npoflyKTiBHicTb (KLEMS)
BuMipraBaHHA 6araTo^aKTopHoi npoflyKTMBHocTi
MFP = (multi-factor productivity) MFP= Q/ F (L, K) MFP = Output/ (KLEMS)
iHIXliX HiHHiKiB, noB'A3aHiX 3 6inb0 e^eKTiBHIM BiKopicTaH-
ham 0flH0HacH0 i KaniTany, i npaui, 3 tgxhnhi/im nporpecoM Ta ¡h-HoBauiAMi, 3 noninrneHHAM ynpaBniHHn Bipo6HiHiMi npoueca-mi Ha6yB BaxniBoro 3HaHeHHA y noncHeHHi floBrocTpoKoBoro 3pocTaHHA peanbHoro BBn Ta oTpiMaB Ha3By 6araTo$aKTopHoi' npoflyKTiBHocTi. TaKiM hihom, 6araTo$aKTopHa npoflyKTiBHicTb (Multifactor Productivity (MFP) a6o Total Factor Productivity (TFP) Biflo6paxae cninbHil BnniB 6araTbox HiHHiKiB. Cepefl Lix HiHHiKiB, AKi BnniBaraTb Ha 6araTo$aKTopHy npoflyKTiB-HicTb, Hal6inbi±i BaxniBiMi e: 3MiHi b TexHonorii' i, BiflnoBiflHo, y npo^ecilHil KBani^iKauii po6oHoi cini; 3MiHi y BiKopicTaHHi pecypciB, 3MiHi qiH Ha eHeproHocii, eKoHoMin Ha Maci±rra6i Ta bi-TpaTi Ha flocniflxeHHA Ta po3po6Ki. To6to 3aranoM eKoHoMiH-hii nporpec, ak Bi3HaHeHo y po6oTi [5].
EaraTo^aKTopHa npoflyKTiBHicTb He Moxe 6yTi BiMipAHa 6e3nocepeflHbo. 3aMicTb Lboro BoHa e 3ani0KoBora Ta HacTo Ha3iBaeTbcA 3ani0KoM Conoy.
Ihixiii niflxifl flo fleKoMno3iuii HiHHiKiB eKoHoMiHHoi fliHa-MiKi 6yno po3po6neHo eKcnepTaMi npoeKTy MixHapoflHix 3i-cTaBneHb EU-KLEMS, akii 6yno 3anoHaTKoBaHo b 2003 poLi rnnnxoM cTBopeHHA KoHcopuiyMy 3 16 HayKoBo-flocniflHix, aHaniTiHHix Ta cTaTicTiHHix opraHi3auil 3 MeTora cTBopeHHA 6a3 flaHix 3icTaBHix cTaTicTiHHix noKa3HiKiB flnA npoBefleH-ha flocniflxeHHA B3aeMo3B'A3KiB Mix pocToM KBani^iKaiLii' po-6ohoi cini, TexHonoriHHiM nporpecoM Ta iHHoBauiAMi, 3 oflHo-ro 6oKy, Ta npoflyKTHBHicm - 3 iHixioro.
y noflaHii HixHe Mofleni KLEMS Bci «Bxofli» npeflcTaBneHi TaKiMi HiHHiKaMi: K - KaniTan, L - npaun, E - eHepriA, M -MaTepiani, S - npifl6aHi nocnyri (2):
MFP = Output/(KLEMS). (2)
Ua Moflenb aKTiBHo BiKopicToByeTbcA HayKoBLAMi flnA flocniflxeHHA npipofli eKoHoMiHHoi fliHaMiKi KpaiH GC Ta C0A.
fleKoMno3iuiA flxepen eKoHoMiHHoro po3BiTKy TaKox Moxe 6yTi 3fliicHeHa TaK, ak ue 6yno 3po6neHo b po6oTi. KaniTan 6y-no po3noflineHo 3a TinaMi aKTiBiB: KaniTan He noB'A3aHil 3 ¡h-^opMauiiHiMi TexHonoriAMi (Kn), anapaTHi 3aco6i (Kc), npo-rpaMHe 3a6e3neHeHHA (Ks), 3aco6i TeneKoMyHiKauil (Kt) (3):
YX AX (Kn, Kc, KB, Kt, L). (3)
Cnifl 3ayBaxiTi, i|o BiflnoBiflHo flo MeTofliHHix niflxofliB, AKi BiKopicToByraTbcA b KpaiHax OECP, TepMiH «MynbTi^aKTop-Ha npoflyKTiBHicTb» BiKopicToByeTbcA ak ciHoHiM «cyKynHoi npoflyKTiBHocTi Bcix HiHHiKiB Bipo6HiuTBa» flnA Toro, i|o6 niflKpecniTi BiflcyTHicTb npeTeH3ii BiflHocHo 3flaTHocTi pe-ecTpyBaTi BHecoK KoxHoro 3 HiHHiKiB b 3pocTaHHA BinycKy.
CiHoHiMoM TepMiHy «HacTKoBa npoflyKTiBHicTb» e «npoflyKTiBHicTb iHfliBiflyanbHoro $aKTopa». O6iflBi ui ixiipoKi KaTe-ropii noKa3HiKiB npoflyKTiBHocTi MaraTb cBoi nepeBari i Heflo-niKi. nepeBari MeTofly HacTKoBoi npoflyKTiBHocTi nonnraraTb b nerKocTi i'f BiMipraBaHHA i TpaKTyBaHHA. loro HefloniK nonnrae b ToMy, i|o Ha npaKTiui BinycK 3anexiTb Bifl 3MiH y BiTpa-Tax Bipo6HiHix HiHHiKiB, AKi e B3aeMo3B'A3aHiMi i B3aeMo-flonoBHraraHiMi. 3 iHixioro 6oKy, noKa3HiK «MynbTi^aKTopHa npoflyKTiBHicTb» 3a6e3neHye o6'eflHaHHA pi3Hix Heo6xiflHix HiHHiKiB i cniBBiflHociTb ix 3 fliHaMiKora BinycKy, npoTe loro HefloniK nonArae y niflBiiieHix BiMorax flo HaABHocTi flaHix.
Bmchobok
OTxe, ak noKa3ani flocniflxeHHA, ochobhimi ^aKTopaMi bi-po6HiuTBa Ha piBHi eKoHoMiKi e: npaun, KaniTan, 3eMnA, iH^opMa-UiA, MaTepiani, eHepriA, nocnyri, EaraTo^aKTopHaopHa Moflenb BiMipy npoflyKTiBHocTi - cKnaflHa 6araTopiBHeBa cicTeMa, |o BiKopicToByeTbcA flnA BiMipy npoflyKTiBHocTi npaui. Ua Moflenb flo3BonAe Hepe3 po3paxyHKoBi noKa3HiKi oxoniTi yci BiKopic-TaHi pecypci i ^aKTopi Bipo6HiuTBa i noB'A3aTi i3 3aranbHoeKo-HoMiHHiMi pe3ynbTaTaMi Bipo6HiuTBa. EaraTo^aKTopHa npoflyKTiBHicTb e ochobhim hihhikom 3pocTaHHA BBn KpaiHi.
CnMcoK BMKopMCTaHMx flxepen
1. CTaTiBKa H.B. MeToflonoriHHi ochobi ouiHKi 6araTo^aKTop-Hoi npoflyKTiBHocTi y arpapHil c^epi: [EneKTpoH. pecypc] / H.B. CTaTiBKa // Teopin Ta npaKTiKa flepxaBHoro ynpaBniHHn. - 2009. -№4 (27). - PexiM flocTyny: http://ifs.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ tpdu/2009-4/doc/3/11.pdf.
2. fl. Ckott Cihk. ynpaBneHie npoi3BofliTenbHocTbra: nnaHipoBa-Hie, i3MepeHie i oqeHKa, Komponb i noBwrneHie / nep. c aHrn. - M.: nporpecc, 1989. - 528 c.
3. KaciH A.O. EaraTo<£aKTopHa npoflyKTiBHicTb ak iHfliKaTop piBHn TexHonoriHHoro po3BiTKy KpaiHi / HayKoBi 3anicKi. Cepin «EKoHoMi-Ka». BinycK 21. - 2013. - C. 28-33.
4. KocTraK B.K., Conory6 O.n., nirneHiHa T.I., UiM6anraK n.r. npo6ne-mi Ta <£aKTopi niflBiieHHn cyKynHoi npoflyKTiBHocTi niflnpieMcTBa. -EKoHoMiHHa Teopin / npo6neMi eKoHoMiKi №2, 2014. - C. 315-319.
5. MiieHKo B.A., IMeHiHHiK A.M. KoHqenqin ynpaBniHHn npoflyKTiBHicTra ^aKTopiB Bipo6HiL|TBa y cicTeMi ^iHaHcoBoro KoHTponiHry. - npo6neMw MaTepianbHol KynbTypw - 3KoHoMiHecKie HayKi. - C. 68-74.
6. Ochobi eKoHoMiHHoi Teopii / O.O. MaManyl, O.C. MapHeHKo. n.C. 0eBHeHKo Ta iH. 3a pefl. O.O. MaManyn. - HaBH. noci6HiK: y 2 h. H. 1. - XapKiB: Haq. rapifl. aKafl. yKpaiHi, 1999. - 155 c.
84 OopMyBaHHfl PMHKOBMX BiflHOCMH B YKpai'Hi № 10 (173)/2015
