CC BY
91
11. Турчинов А. И. Профессионализация и кадровая политика: проблемы развития теория и практика / А. И Турчинов. // М.: Флинта, 1998. -271с.
12. Шекшня С. В. Управление персоналом современной организации / С. В Шекшня. // М.: ЗАО "Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2002. - 368 с.
Аннотация. В статье обобщены особенности совершенствования системы подготовки и подбора кадров для соответствующего функционирования предприятий железнодорожной отрасли в условиях ее реформирования. Раскрыто особенности системы подбора кадров, профориентации и профотбора для железной дороги. Осуществлен анализ методов отбора кадров и подходы к определению требований к кандидатам для предприятий железнодорожной отрасли, которые будут способствовать улучшению профессионализма работников.
Ключевые слова: Кадровое обеспечение, железнодорожный транспорт, железнодорожная отрасль.
Summary. This article provides the rationale for features of system improvement for training and recruitment aimed at proper functioning of railway undertakings under reforming conditions. It is defined the role of human resources in the investment activities of railway undertakings, highlighted the features of system recruitment, career guidance and vocational selection in railway industry, analyzed methods to select employees and approaches to determine requirements applied for candidates for railway undertakings, which shall promote professionalism of employees.
Keywords: Staffing, rail transport, railway industry.
Рецензент д.е.н., професор Л1БС УБС НБУ Сем1в Л.К. Експерт редакцiйноï колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 331.107.5:656.2
СУТН1СТЬ СТРАТЕГ1ЧНОГО ПАРТНЕРСТВА НА ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТ
Токмакова 1.В., к.е.н., доц. (УкрДАЗТ)
В сmаmmi проводиться аналiз сутностi стратегiчного партнерства, до^джено аспекти стратегiчного партнерства на залiзничному транспортi Украши, подано авторське визначення поняття «стратегiчне партнерство на залiзничному транспортi».
Ключовi слова: партнерство, стрателчне партнерство, залгзничний транспорт.
Постановка проблеми та гг зв'язки з науковими чи практичными завданнями. В наш
час залiзничний транспорт Украши без державних дотацш i спещального швестування все ще е прибутковою галуззю, що забезпечуе потреби кра!ни в перевезеннях. Проте вже ввдчутно, що економiчного потенщалу не достатньо для виршення багаточислених проблем галуз^ серед яких: високий рiвень фiзичного та морального зносу основних фондiв, неефектившсть залiзничноl та транспортно! шфраструктури, невщповщшсть якосп послуг зростаючим споживчим вимогам i мiжнародним стандартам та шш.
З огляду на ситуащю, що склалася, для подальшого розвитку, тдприемства залiзничноl галузi повинш постшно шукати новi шляхи, пов'язаш з залученням додаткових ресурав i можливостей. Це обумовлюе необхщшсть формування довгострокових економiчних вiдносин пiдприемств галузi з iншими суб'ектами господарювання, защкавленими в !х дiяльностi, на засадах стратепчного партнерства.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Концепщя стратегiчного партнерства активно
© Токмакова 1.В.
обговорюеться останшми десятилiттями у науковiй лггератург Так, питания сутностi стратегiчних партнерств, мети !х створення, пiдходи до формування та способи ощнки ефективносп стратегiчних партнерств пiдприемств, зокрема проблеми виявлення та оцiнки синергiйного ефекту дослщжуються в працях С. Карделла, Р. Уоллеса, П. Дюссожа i Б. Гаррета, Е. Кембелла, Л.Саммерса, А.Н. Петрова, £.А. Карпухiна, А.Л. Гапоненка, А.П. Панкрухша та шших [1-7].
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Поряд з цим, в залишаеться невизначеною роль стратепчного партнерства в забезпеченш розвитку потенщалу залiзничного транспорту Укра!ни, немае чiткого трактування дано! категорп.
Мета статти Дослiджения сутносп та змiсту стратегiчного партнерства, обгрунтування визначення поняття «стратепчне партнерство на залiзничному транспорт».
Виклад основного матерiалу. Базовою умовою суспшьного прогресу у вах сферах людсько! дiяльностi вже давно визнаш iнтеграцiйнi
Вкник економжи транспорту i промисловостi № 41, 2013
процеси i найширший спектр соцiальних комунiкацiй. Шдприемию завжди доводиться встановлювати i ошгашзувати взаемостосунки: а) i3 природою (продуктово-сировинний обмiн з навколишнiм середовищем, що виливаеться в рiзноманiтнi форми техшко-технолопчного iснування економiчних структур); б) i3 суспiльством, яке встановлюе певнi "правила гри" для тдприемницько! дiяльностi, та ощнюе, деколи вельми жорстким чином, яшсть реалiзацi! цих правил на практицц в) i3 конкретними суб'ектами економiчних взаемостосунк1в, i3 споживачами продукцп тдприемницько! дiяльностi. Притому, весь хвд економiчного становления соцiуму демонструе послшовне перенесення акценту з першого виду партнерських вiдносин (природно-економiчного), на другий, а потiм i на третш, де економiка стае все бшьш людино- (клiенто-) центрованою. Культурно-етичш аспекти економiки iнтегровано в сутшсть поняття "партнерство" в бiзнес-просторi самого рiзного рiвня.
Аналiз науково! лггератури, що вивчае сутнiсть та змют стратегiчного партнерства свiдчить, що дана дефшщш залишаеться неусталеною. В залежносп вiд конкретно! його форми (альянс, спшьне пiдприемство, довгострокова партнерська угода тощо), дослiдниками вкладаеться рiзний змiст в це поняття. Проте, в бшьшосп з них закладеш загальнi характеристики партнерства: спiвпраця, сшвробггаицтво, взаемовiдносини, взаемодiя.
До ознак партнерства як родового поняття стратепчного партнерства слш вiднести так1: 1) згода стати частиною цшого - процесу або структури; 2) визнання тих правил гри, яш запропонованi суб'екту. В iдеалi вони мають лептимш форми, а в реальностi, лептимш в рiзному ступенi; 3) нащя на отримання тих благ, яш адекватнi внеску (приватному - "part"), а, у разi успiху, i бiльшого, нiж внесок (у тому чи^ за рахунок тих, хто не бере участь в угод^; 4) свобода або залишити за собою права вийти з дано! угоди, або зайняти в ньому виршальш позици, або, залишаючись в ролi аутсайдера, чекати моменту для кардинально! трансформацп угоди на свою користь.
Видшеш ознаки конкретизуються у сферi господарсько! дiяльностi принципами:
добровiльнiсть входження в партнерський простiр; взаемовигiднiсть сшвпращ для всiх учасник1в; солiдарна вшповшальшсть по досягнутих домовленостях; принцип консенсусу, заснованого на одноголосному ухваленш рiшень по напрямах спiвпрацi (а не принцип диктату бшьшосп при голосуванш).
Грунтуючись на вищепредствалених положеннях вченi пропонують наступнi трактування дано! категорп.
Партнерство органiзацiй е !х органiзованою взаемодiею для досягнення найефектившшим шляхом загальних (або хоча б таких, що не викликають суперечносп) економiчних, соцiальних i iнших цшей [7]. Основою партнерства автори даного визначення А.Л. Гапоненко i А.П. Панкрухш вважають кооперацiю економiчних суб'екпв на базi, по-перше, часткового поеднання !х iнтересiв, а, подруге, усвшомлення ними того факту, що конкуренщя мiж ними не дасть особливих переваг навиъ переможцю. Таким чином, вони видiляють об'ективну i суб'ективну передумову партнерства, при поеднанш яких може бути досягнутий необхiдний ефект.
Партнерство е споаб досягнення партнерами спiльних стратегiчних цшей для реалiзацi! певно! конкурентно! стратеги [8, 9].
Партнерство - це ствпраця партнера з економiчно значущим партнером, як правило, на рiвнi юридичних осiб, тобто спiвпраця одше! компанi! з бiльш крупною i могутньою у фiнансовому вiдношеннi компашею, яка може забезпечити ресурси для досягнення !! стратегiчно! мети [10].
З наведених визначень виднеться така важлива складова змiсту партнерства як його цшь, пiд якою розглядаються такий розподiл функцiй мiж його учасниками, що виявляе особливостi i конкурентнi переваги партнерiв, оптимальним чином сполучаючи !х в ефективно дшчу систему, що дозволяе отримати i осво!ти новi, власне системнi якосп партнерства.
Не менш важливою складовою характеристики партнерства е його мотиви. Емтричний досвiд зарубiжних компанiй свщчить, що найчастiше мотиви партнерства зводяться до двох груп: 1) економiя часу у досягненнi встановлених стратепчних цiлей; 2) доступ до нових знань через використання можливостей сшвробггництва з iншими учасниками ринку. Тобто партнерство дозволяе тдприемствам пiдвищувати ефектившсть свое! дiяльностi та протистояти виникненню непередбачуваних вимог оточення на основi залучення та використання знань та здатностей партнерiв задля досягнення цшей та набуття (та/або змщнення набутих) конкурентних переваг.
Особливiстю стратегнiчного партнерства е характер партнерсько! взаемодi! пiдприемств, який визначаеться: 1) наявнiстю загально! для партнерiв стратегi! для досягнення певно! мети; 2) ушкальшстю вкладу кожного з партнерiв у досягнення спшьно! мети; 3) розподiлом мiж партнерами вшповшальносп за успiх у створенш конкурентно! переваги для учасник1в партнерства.
Слш зазначити, що стратегiчна взаемодiя комплексна, вона охоплюе дек1лька важливих сфер спiвпрацi i носить довгостроковий характер.
Вiсник екч>мом1к,и транспорту i промисловостi № 41, 2013
Надшшсть стратепчного партнерства визначаеться взаемною готовшстю сторш враховувати iнтереси один одного, наявшстю дiевих механiзмiв реалiзацi! спiвпрацi, дисциплшовашстю партнерських вiдносин.
В науковiй лiтературi видiляють також наступнi переваги стратепчного партнерства [7, 11]: е засобом зменшення невизначеностц дозволяе пiдприемствам за допомогою партнерських методiв налагоджувати стосунки iз зацiкавленими сторонами, переслiдуючи спшьш цiлi; сприяе отриманню своечасно! та повно! iнформацi! про зацiкавленi сторони; збшьшуе довiру та полiпшуе репутацш пiдприемства; дозволяе оптимiзувати розподiл функцш мiж партнерами, задiяти стратегiчнi переваги та ключовi компетенцп кожного партнера.
Слабкими сторонами стратепчного партнерства називають [7,11]: можливють виникнення конфлiктiв через рiзницю в корпоративних культурах учаснишв партнерства, що послабить ствпрацю мiж фiрмами та перешкодить виникненню партнерства; мiцнi зв'язки з однiею iз зацiкавлених сторш можуть змусити фiрму вiддалитись чи обмежити зв'язки з iншими для запобтання конфлiктiв iнтересiв, порушення вимог етики бiзнесу чи втрати конфшенцшносп iнформацi!; спiльне прийняття рiшень може вимагати бшьше часу, затягуватись та завершуватись бiльшою к1льк1стю компромiсiв; ризик поглинання малого бiзнесу, який використовуе тактику партнерства для входження в деяк галузi з високими вхшними бар'ерами, сво!м партнером.
Резюмуючи вищесказане, пiд стратепчним партнерством слiд розумiти систему
добровшьних, довгострокових i
взаемовiдповiдальних вiдносин штеграцшного типу мiж учасниками економiчного життя, як1 виникають в процесi виробництва, розпод^, обмiну i споживання економiчного продукту й забезпечують досягнення стратепчних цшей та приводять до синергетичного приросту результативносп економiчно! дiяльностi, надаючи виграш кожному партнеру.
Аналiз стратегiчного партнерства на зал1зничному транспортi доводить iснування його на рiзних рiвнях:
1. Галузеве партнерство з залiзничними адмiнiстрацiями та компашями в рамках двох -багатостороншх договорiв (угод).
2. Шждержавне партнерство щодо реалiзацi! масштабних шфраструктурних проектiв (наприклад, угода Росi!, Укра!ни та Австрi! стосовно будiвництва залiзничних шляхiв протяжнiстю 585 км та варпстю 4,7 млрд. долл за маршрутом Кошице -Братислава - Вшень).
3. Фiнансово-iнвестицiйне партнерство з кредитними оргашзащями та мiждержавними
кредитними шститущями (кредитна угода з £БРР щодо залучення 120 млн. дол. США на проект "Впровадження швидк1сного руху пасажирських по!здiв на залiзницях Укра!ни"; кредитування £БРР програми оновлення рухомого складу у 2010 р. на 62,5 млн. долл.).
4. Державно-приватне партнерство як найперспектившший вид партнерства на укра!нських залiзницях.
Необхiдно вшзначити, що залучення державою приватного бiзнесу е й однiею з основних свггових тенденцiй у розвитку транспорту. При цьому таке залучення вшбуваеться у найрiзноманiтнiших формах, як1, в основному, можна згрупувати в чотири крупнi категорi!:
1. Розпродаж активiв. Розпродаж в приватнi руки державних активiв напряму або через продаж акцш державних пiдприемств. Розпродаж може бути повним або частковим.
2. «Гршфвд»-проекти (проекти «зеленого поля»). Приватна або приватно-державна компашя будуе на новому мгсщ i потiм управляе новим об'ектом транспортно! iнфраструктури. Об'ект будуеться на нових принципах проектного фшансування, що скорочуе i перерозподiляе швестицшш ризики. Рiзновидом цих проектiв е так зват «браунфiлд»-проекти (проекти «коричневого поля»), коли приватна компашя на сво! засоби веде реконструкцш i ремонт вже iснуючих об'ектiв транспортно! сфери.
3. Контракта на управлшня i утримання об'ектiв (О&М) дозволяють приватному сектору управляти державним транспортним об'ектом i органiзовувати транспортнi послуги протягом певного часу, але не включають швестицшш зобов'язання приватного кашталу. Так1 проекти носять, як правило, короткочасний характер (3-5 рошв), i держава продовжуе нести основну частину ризик1в, пов'язаних з проектом (контракта на управлшня i лiзинг).
4. Концесiйнi проекти або контракта на управлшня i утримання об'екпв з iнвестицiйними зобов'язаннями. Приватнiй компанi! передаеться в управлшня державний транспортний об'ект на певний перюд часу (в середньому, на 10-30 рошв). Передбачаеться здшснення приватною компашею крупних швестицш в об'ект. В основi лежать контракти типу «будiвництво-управлiння-передача» (маеться на увазi передача об'екта назад державi або приватному сектору в шнщ концесшного перiоду).
В свiтовiй практицi з чотирьох форм приватизацi! транспортних об'екпв переважае розпродаж активiв. Особливо характерна ця форма для США i Пiвнiчно! £вропи. Концесiйнi форми переважають у Великобританi! i Пiвденнiй £врош. В кра!нах, що розвиваються, спостертаеться зворотна картина: на концесi! доводиться бшьше
Вкник екч>мом1к,и транспорту i промисловостi № 41, 2013
67% вах транспортних проекпв, на грiнфiлди -19%, на контракта на управлшня - 9%, на розпродаж активiв - всього 5%.
Поряд з вищезазначеними групами стратегiчного державно-приватного партнерства мае мюце i розвиток його м'яких форм, таких як довгострокова спiвпраця з постачальниками.
Досвщ показуе, що не iснуе щеального варiанту державно-приватного партнерства. В кожнш кра1т воно мае сво! ввдштш риси: найбiльш прийиятнi для не! типи взаемодш держави та приватного бiзнесу, галузеву «прихильшсть», механiзми реатзаци, правове та iнституцiональне середовище тощо.
Багаторiвневiсть та рiзноманiть форм стратепчного партнерства сввдчать про необхiднiсть штегрованого узгодження спiвпрацi, цiлей, iнструментiв реалiзацil партнерства.
Враховуючi вищенаведенi характеристики стратепчного партнерства, пропонуемо пiд стратегiчним партнерством на залiзничному транспортi розумiти мехашзм залучення до спiвпрацi суб'ектiв господарювання, зацiкавлених в роботi залiзничноl галуз^ на основi iнтегрального узгодження !х iнтересiв з метою досягнення цшей розвитку залiзничного транспорту.
Висновок. Таким чином, стратепчне партнерство на залiзничному транспорт е важливим напрямком забезпечення його стiйкого розвитку за рахунок використання переваг штеграцп. Однак, для забезпечення ефективно1 реалiзацil проектiв стратепчного партнерства необхщно: 1) створення едино1 системи управлiния проектами, що включае нормативно-правове забезпечення та вщповщне iнституцiональне середовище; 2) розробка механiзмiв фiнансувания, у тому числi надання державних гарантiй та податкових пшьг приватним iнвесторам, що приймають участь в реалiзацil найважливiших проектiв; 3) продуманий пiдхiд при розподiлi ризишв мгж учасниками проекту партнерства.
В цшому, розвиток партнерських вiдносин дозволить скоротити строки реалiзацil суспiльно значущих проектiв та сприятиме пiдвищенню ефективносп роботи залiзничного транспорту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Карделл С. Стратегическое сотрудничество: креативный бизнес-курс / Стивен Карделл.; пер. с англ. К. Ткаченко. - М.: ФАИР -ПРЕСС, 2005. - 256 с.
2 Кембелл Э. Стратегический синергизм / Э. Кембелл, Л. Саммерс.; пер. с англ. - СПб.: Питер, 2004.- 416 с.
3 Уоллес Р.Л. Стратегические альянсы в бизнесе. Технологии построения долгосрочных партнерских отношений и создание совместных предприятий / Р.Л. Уоллес, пер. с англ. — М.: Добрая книга, 2005. — 288 с.
4 Гаррет Б. Стратегические альянсы. / Б. Гаррет, П. Дюссож, пер. с англ. - М. : ИНФРА -М, 2002. - 332 с.
5 Петров А.Н. Стратегический менеджмент / А.Н. Петров. - СПб.: Питер, 2005. — 496 с.
6 Карпухина Е.А. Международные стратегические альянсы / Е.А. Карпухина. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004 - 176 c.
7 Гапоненко А. Л. Стратегическое управление: учебник /А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухин. — М.: Омега-Л, 2004. — 472 с.
8 Гребешкова О. М. Проектний тдхвд до формування стратепчних партнерств шдприемств / О.М. Гребешкова, Г.В. Махова // Збiрник наукових праць Черкаського державного технолопчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. — 2009. — Вип. 22., ч. 1. — С. 23-27.
9 Формирование партнерств [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://it4b.icsti.su/1000ventures%5Ca%5Cbusiness_gu ide%5Cpartnerships_main.html
10 Фокин Н. И. Экономика: В начале было Слово [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://dictionary-economics.ru/word/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D 1 %82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82 %D0%B2%D0%BE
11 Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: теория и практика [Текст]: учебное пособие для вузов / А. Т. Зуб. — [2-е изд., испр. и доп.]. — М.: Аспект Пресс, 2004. — 415 с.
Аннотация. В статье проводится анализ сущности стратегического партнерства, исследованы аспекты стратегического партнерства на железнодорожном транспорте Украины, предложено авторское определение понятия «стратегическое партнерство на железнодорожном транспорте».
Ключевые слова: партнерство, стратегическое партнерство, железнодорожный транспорт.
Summary. The article analyses the essence of strategic partnership, investigated aspects of strategic partnership on the railway transport of Ukraine, proposed to the author's definition of the «strategic partnership on the railway transport».
Keywords: partnership, a strategic partnership, railway transport.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТШрдта О.Г. ЕкспертредакцшноИколеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
Вкник економжи транспорту i промисловост № 41, 2013
