CC BY
11
УДК 343.1
Андрш Палюх
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацiонального ушверситету «Львiвська полггехшка»
кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримшального права та процесу
Михайло Гузела
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету «Львiвська полггехшка» кандидат юридичних наук, доцент доцент кафедри кримшального права та процесу
СУТН1СТЬ КРИМШАЛЬНОГО ПЕРЕСЛ1ДУВАННЯ ТА ПРОБЛЕМА ЙОГО ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКР1ПЛЕННЯ
© Палюх А., Гузела М., 2018
Статтю присвячено проблемi визначення сутност кримiнального переслщування як iнституту кримiнального процесуального права, а також встановлення сшввщно-шення обвинувачення в кримшальному провадженш та кримшального переслщування. На основi дослщження наукових позицш окремих вчених-процесуалiстiв щодо сутностi кримiнального переслiдування як кримшальноТ процесуальноТ категорн зроблено висновок, що кримiнальне переслiдування е провiдною самостшною функцieю крим^ нального провадження, яка охоплюе: початок досудового кримшального провадження внесенням вщомостей до СРДР, повщомлення про пiдозру конкретнiй особi, отримання доказiв, якi пiдтверджують пiдозру у вчиненш кримiнального правопорушення, обгрунтування обвинувачення перед судом щодо винуватост обвинуваченого та необхщност застосування до нього кримшального покарання.
Ключовi слова: кримшальне процесуальне право; кримiнальне провадження; функцн кримiнального провадження; обвинувачення; кримiнальне переслщування.
Андрей Палюх, Михаил Гузела
СУЩНОСТЬ УГОЛОВНОГО ПРЕСЛЕДОВАНИЯ И ПРОБЛЕМА ЕГО ЗАКОНОДАТЕЛЬНОГО ЗАКРЕПЛЕНИЯ
Статья посвящена проблеме определения сущности уголовного преследования как института уголовного процессуального права, а также установление соотношения обвинения в уголовном производстве и уголовного преследования. На основе исследования научных позиций отдельных ученых-процессуалистов по поводу сущности уголовного преследования как уголовного процессуального категории сделан вывод, что уголовное преследование является ведущей самостоятельной функцией уголовного производства, которая включает: начало досудебного уголовного производства внесением сведений в ЕРДР, сообщение о подозрении конкретному лицу, получение доказательств, подтверждающих подозрение в совершении уголовного преступления, обоснование обвинения перед судом о виновности обвиняемого и необходимости применения к нему уголовного наказания.
Ключевые слова: уголовное процессуальное право; уголовное производство; функции уголовного производства; обвинение; уголовное преследование.
Anlrii Paliukh
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure
Ph. D.
Mykhailo Huzela
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure Ph. D., Assoc. Prof.
SATISFACTION OF CRIMINAL TRANSMISSION AND THE PROBLEM OF ITS LEGISLATIVE SECURITY
The article is devoted to the problem of determining the essence of criminal prosecution as an institution of criminal procedural law. , as well as establishing the ratio of prosecution in criminal proceedings and prosecution. On the basis of the research of the scientific positions of certain scholars-processualists on the essence of criminal prosecution as a criminal procedural category, it was concluded that criminal prosecution is the leading independent function of criminal proceedings, which covers: the beginning of pre-trial criminal proceedings by making information to the IDRD, notification of suspicion to a particular person, obtaining evidence proving suspicion of a criminal offense, justification of the prosecution of the defendant's guilt and the need to apply it criminal punishment.
Key words: criminal procedural law; criminal proceedings; functions of criminal proceedings; prosecution; criminal prosecution.
Постановка проблеми. Враховуючи той факт, що ми сьогодш переживаемо епоху становлення законодавства Укра!ни про кримшальне провадження, то серед основних проблем кримшально! процесуально! науки на одне з чшьних мюць висуваеться проблема кримшальних процесуальних функцш. При цьому, багато науковщв сходяться в гострих наукових дискушях з приводу сшввщношення кримшального обвинувачення та кримшального переслщування в наущ кримшального процесуального права. Тому виршення питання питання сутносп кримшального переслщування е досить вагомим завданням у розв'язанш зазначених вище дискусшних проблем.
Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми кримшального обвинувачення та кримшального переслщування внесли щла низка науковщв, зокрема Л. М. Да-виденко, В. В. Долежан, В. С. Зеленецький, Н. I. Щегель, А. А. Квачевський, А. М. Ларш, В. М. Са-вицький, Г. П. Середа, М. С. Строгович, Ф. Н. Фаткуллш, I. В. Гловюк та ш.
Мета статт - визначити сутнють функци кримшального переслщування та сшввщношення його з кримшальним обвинуваченням, виршити проблеми законодавчого закршлення кримшального переслщування.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш багато вчених-процесуалюив намагаються розв'я-зати складну теоретичну проблему сутносп кримiнального переслiдування та кримшального обвинувачення через призму сшввщношення цих теоретичних категорш кримшального провадження.
Адже, до сьогодш в Teopiï кримшального процесу видшяють три ochobhî кримшальш процесуальнi функцiï: обвинувачення, захисту, правосуддя (судового розгляду та виршення провадження). Однак, перша з них, як би ми цього не бажали, не повшстю охоплюе досудове розслщування як стадда кримiнального провадження, хоча багато вчених (вважаемо, що безпщставно) ототожнюють обвинувачення з кримiнальним переслщуванням. Своею чергою, кримiнальне переслiдування, як категорiя кримiнального процесу з двохсотлггньою iсторiею, не знайшла повною мiрою свого закрiплення в чинному кримшальному процесуальному законодавсга Украïни. Хiба що зако-нодавець закрiпив зазначений термш у ст. 542 КПК Украши в аспектi перейняття кримiнального переслщування [1].
Саме через вщсутшсть у чинному КПК Украши дефшщи кримшального переслщування на сьогодш дискусшним питання щодо сутност кримiнального переслiдування е особливо дискусшним.
На основi аналiзу певних наукових позицiй, можна видшити два науковi пiдходи. Зокрема, найбшьшу прихильнiсть серед науковцiв мае поняття кримiнального переслiдування в широкому розумшш, оскiльки передбачае весь комплекс процесуальноï дiяльностi у кримiнальному провадженнi: вщ моменту внесення вiдповiдних вiдомостей до СРДР, встановлення подiï кримiнального правопорушення, а також особи, що вчинила кримшальне правопорушення - аж до доведення ïï винуватостi судом, призначення вщповщного покарання та його виконання. Однак, зазначене розумшня кримiнального переслщування наштовхуе на цiлу низку запитань, зокрема: чи належить вщносити до тако1' дiяльностi оперативно-розшуковi заходи та заходи забезпечення кримшального провадження разом iз запобiжними заходами, чи належить вщносити до тако1' дiяльностi дiяльнiсть з виконання призначених покарань тощо? Вузьке ж розумiння сутностi кримшального переслщування (А. В. Лапкш) зводиться лише до пщозри та обвинувачення особи у вчиненш кримшального правопорушення [8, 85]. Однак, зазначений пщхщ зводить кримшальне переслщування лише до обвинувально1' дiяльностi та залишае поза увагою дiяльнiсть вiдповiдних органiв, спрямовану на встановлення поди кримшального правопорушення та викриття винних у його вчиненш.
Водночас е й iншi погляди. Зокрема, О. С. Звiрко розкривае змют кримiнального переслщу-вання вщповщно до стадiï кримiнального провадження: досудово1', судово1' та пiслясудовоï. Зокрема, кримшальне переслщування на досудовш стади полягае у здiйсненнi процесуальних дш та ухваленнi рiшень прокурором, органом дiзнання, слiдчим у межах свое1' компетенцiï, спрямовано1' на розшук i викриття винних осiб, збиранням доказiв, застосуванням примусових заходiв процесуального характеру, висуненням пщозри та обвинувачення у вчиненш кримшального правопорушення та направленням матерiалiв кримшального провадження до суду. З позицп зазначеного вченого, змют кримшального переслщування на судовш стади, на його думку, полягае в учасп у попередньому розглядi справи, пщтриманш державного обвинувачення в суд^ оскарженш вирокiв чи ухвал суду та учасп в переглядi таких ршень у вищих судових шстанщях, а також у випадках перегляду за нововиявленими обставинами [8, 85].
Що ж стосуеться шслясудово1' стади, то кримшальне переслщування в такому випадку спрямоване на виконання покарання, здшснення адмшютративного нагляду за особами, звшьненими з мюць позбавлення вол^ виршення питань пiд час звшьнення вiд вiдбування покарання, застосування акту амнютп, помилування, реабiлiтацiï, зняття судимосп [8, 84-85].
Ми притримуемося позици, що для визначення сутностi кримшального переслщування слщ, насамперед, звернути увагу на сшввщношення кримiнального переслiдування з сумiжними категорiями в теорiï кримшального процесу, зокрема, з обвинуваченням. Щодо такого сшввщношення понять кримшального переслщування й обвинувачення, то I. В. Гловюк видшяе декшька основних пiдходiв, зокрема: ототожнення кримшального переслщування та кримшального обвинувачення; визнання кримшального переслщування частиною обвинувачення; навпаки, ви-знання обвинувачення частиною або етапом кримшального переслщування; кримшальне переслщування передуе обвинуваченню; визнання кримшального переслщування дiяльнiстю по доведенню обвинувачення перед судом; визнання самостшносп кримшального шститупв переслщування та обвинувачення; обвинувачення е наслщком кримшального переслщування тощо [4].
Ми подшяемо позищю зазначеного автора, що TepMiH кримiнальне переслiдування доцiльно використовувати для визначення дiяльностi суб ' екпв (зокрема - слiдчого та прокурора), яка спрямована на викриття особи у вчиненш кримiнального правопорушення, та на забезпечення кримiнальноï вщповщальносп цieï особи. Обвинувачення ж пов'язане з реалiзацiею цieï функцiï стороною обвинувачення в сущ, а тому е логiчним, що обвинувачення як твердження слщчого чи прокурора формулюеться у вiдповiдному процесуальному документi (обвинувальному акп) i спрямоване на реалiзацiю кримiнальноï вiдповiдальностi. Отже, вважаемо що обвинувачення е етапом (формою) кримшального переслщування[4; 5].
Не зайвим буде зазначити, що в розроблюваному в Украш законодавсти в сферi кримшального провадження вже були i е «несмшивЬ> кроки на шляху закршлення в науковш та практичнш кримшальнш процесуальнiй дiяльнoстi категорiï кримшальне переслщування. Зокрема, Концепщя реформування кримшально1' юстицiï Украши, затверджена Указом Президента Украши вiд 8 квiтня 2008 року № 311, закршила поки що едине в законодавсга Украши визначення категори «кримiнальне переслщування», згщно з яким кримiнальне переслiдування - це виняткова процесуальна функщя прокурора, котра полягае у висуненш вщ iменi держави обвинувачення, направленнi кримшально1' справи до суду, пiдтриманнi державного обвинувачення в сущ, участi у переглядi судових рiшень у кримшальних справах в апеляцшнш та касацшнш iнстанцiях [2; 6; 7].
На пiдставi положень зазначено1' Концепцiï, державний обвинувач - це посадова особа оргашв прокуратури, яка здiйснюе функцш кримшального переслщування особи в процес досудового розслщування та пiдтримуе державне обвинувачення у кримшальному судочинствi [2]. Як видаеться, законодавець досить смшиво спробував чггко визначити суб'екта, котрий би був уповно-важений здшснювати функцiю кримiнального переслiдування у кримшальному провадженш.
Однак, найвагомiшим питанням е регламентащя в зазначенiй Концепцiï функцюнального призначення прокурора у кримiнальному провадженш. Зокрема, у сферi кримiнальноï юстици запропоновано, що прокуратура в Украш мае бути единим органом, на який покладаеться виконання функцп кримшального переслщування особи, зокрема, висунення обвинувачення, процесуального керiвництва досудовим розслщуванням та складання обвинувального акта [2; 5; 6].
Все зазначене вище загалом узгоджуеться з Рекомендащями Rec (2000) 19 Комитету Мiнiстрiв Ради Свропи державам-членам щодо ролi прокуратури в OT^mi кримiнального правосуддя, якi ухвалеш Комiтетом Мiнiстрiв 6 жовтня 2000 року, де зазначено, що саме на прокурорiв в ушх системах кримшального провадження законодавець покладае виршення таких питань: про початок або ж продовження кримшального переслщування; пщтримання обвинувачення в сущ; можливосп оскаржувати або вносити апеляцп на ... судовi рiшення. В зазначених Рекомендащях закрiплено, що у певних системах кримшального провадження прокуратура: здшснюе внутршньодержавну кримiнальну полiтику з врахуванням (звичайно, в межах можливостей) регюнальних та мюцевих умов; провадить досудове розслщування, керуе ним або здшснюе нагляд за ним; забезпечуе надання ефективно1' допомоги потерпшим; ухвалюе рiшення щодо застосування заходiв, альтернативних кримiнальному переслщуванню; здiйснюе нагляд за виконанням судових ршень тощо [3; 5; 7, 115]. Отже, у европейськш доктриш кримiнального провадження регламентуються повноваження прокурорiв, пов'язанi з проведенням розслiдування, процесуальним керiвництвом або ж наглядом за розслщуванням, а також з пщтриманням обвинувачення в сущ. Водночас допускаеться, з огляду на нацюнальш особливосп розбудови шституту прокуратури, альтернативне внормування повноважень прокурора у кримшальному провадженш з ведення розслщування, керування ним або здшснення нагляду за ним. Як приклад можна навести положення КПК Францп (ст.ст.12, 13, 40, 401), що надають прокурору право починати кримшальне переслщування, керувати здшсненням дiзнання та здшснювати публiчний позов у кримшальному провадженш [5].
Отже, кримшальне переслщування е провщною самостшною функщею кримшального провадження, яка охоплюе: початок досудового кримшального провадження внесенням вщомостей до СРДР, повiдомлення про пщозру конкретнiй особi, отримання доказiв, якi пiдтверджують пiдозру у вчиненш кримшального правопорушення, обгрунтування обвинувачення перед судом щодо винуватосп обвинуваченого та необхщносп застосування до нього кримшального покарання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. К., 2018. 2. Концепщя реформування кримiнальноï юстицiï Украши, затверджена Указом Президента Украши вщ 8 квггня 2008 року № 311. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/311/2008. 3. Рекомендацп Rec (2000) 19 Комiтету Мшс^в Ради Свропи державам-членам щодо ролi прокуратури в системi кримiнального правосуддя, яю ухваленi Комiтетом Мiнiстрiв 6 жовтня 2000 року. URL: http://www.refworld.org.ru/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf? 4. Кримшально-процесуальш функцп: теорiя, методолопя та практика реалiзацiï на основi положень Кримiнального процесуального кодексу 2012 р. Монографiя: Гловюк I. В. Одеса: Юридична лiтература. 2015. 712 с. 5. Роль прокурора в доказуванш: монографiя (А. I. Палюх, М. В. Гузела, Г. С. Римарчук, I. I. Цилюрик). Львiв: Укр. акад. друкарства. 2017. 184 с. 6. Луцик В. Функцп прокурора в досудових стащях кримшального судочинства Украши. URL: http://radnuk.info/home/24222-2013-05-14-17-01-20.html. 7. Остапець В. Сшввщношення понять «державне обвинувачення» та «кримiнальне переслщування» у проектi кримiнального процесуального кодексу Украши. Bîchuk нацгональног академИ' прокуратури Украти. №2, 2009. Кшв., 2009. С. 114-118. 8.Теорiя кримшального переслщування: Монографiя [В. А. Гринчак, I. Я. Заяць, В. I. Петлюк, Г. М. Федущак-Паславська]. Львiв: ЛНУ iменi Iвана Франка, 2017. 208 с.
REFERENCES
1. Kryminalnyj procesualnyj kodeks Ukrayiny [Crimean procedural code of Ukraine]. K., 2018. 2. Koncepciya reformuvannya kryminalnoyi yustyciyi Ukrayiny, zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 8 kvitnya 2008 roku [The Concept of the Reform of the Criminal Justice of Ukraine, approved by the Decree of the President of Ukraine of April 8, 2008 No. 311]. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/311/2008 3.Rekomendaciyi Rec (2000) 19 Komitetu Ministriv Rady Yevropy derzhavam-chlenam shhodo roli prokuratury v systemi kryminalnogo pravosuddya, yaki uxvaleni Komitetom Ministriv 6 zhovtnya 2000 roku [Recommendation Rec (2000) 19 of the Committee of Ministers of the Council of Europe to member states on the role of the prosecutor's office in the criminal justice system, adopted by the Committee of Ministers on October 6, 2000]. URL: http://www.refworld.org.ru/cgibin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?. 4. Kryminalno-procesualni funkciyi: teoriya, metodologiya ta praktyka realizaciyi na osnovi polozhen Kry^minalnogo procesualnogo kodeksu.[ Criminal-procedural functions: theory, methodology and practice of realization on the basis of the provisions of the Criminal Procedural Code]. 2012 r. Monografiya: Glovyuk I. V. Odesa: Yurydychna literatura. 2015. 712 p. 5Rol prokurora v dokazuvanni:Monografiya (A. I. Palyux, M. W. Huzela, H. S. Rymarchuk, I.I.Cylyuryk) [The role of the prosecutor in proving: Monograph (A. I. Palyukh, M. W. Huzela, G. S. Rimarchuk, I. I. Tsilyurik)]. Lviv: Ukr. akad. drukarstva. 2017. 184 s. 6. Lucyk W. Funkciyi prokurora v dosudovyx stadiyax kryminalnogo sudochynstva Ukrayiny [Functions of the prosecutor v dosudovyx stadiyax kryminalnogo sudochynstva Ukrayiny]. URL: http://radnuk.info/home/24222-2013-05-14-17-01-20.html. 7. Ostapecz' V. Spivvidnoshennya ponyaf «derzhavne obvynuvachennya» ta «kryminalne peresliduvannya» u proekti kryminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayiny [Correlation between the concepts of "state prosecution" and "prosecution" in the draft criminal procedural code of Ukraine]. Visnyk nacionalnoyi akademiyi prokuratury Ukrayiny, #2, 2009. Kyyiv, 2009. P. 114-118. 8. Teoriya kryminalnogo peresliduvannya [The theory of criminal prosecution]: Monografiya / V. A. Grynchak, I. Ya. Zayacz, V. I. Petlyuk, G. M. Fedushhak-Paslavska]. L'viv: LNU imeni Ivana Franka, 2017. 208 р.
Дата надходження:11.06.2018р.
