CC BY
29
мими елементами Mepexi е вертикально ¡нтегрованим. Роз-подт функцюналу ynpaBëiHHa мiж керуючою компаыею та кoмпaнieю з yпpaвлiння активами е piзнoмaнiтним для piç-них ПМТ, однак мае певнi особливост [2].
Також неoбхiднo сказати, що, за oцiнкaми експеpтiв, мож-на визначити таю нaпpями вдосконалення меpежевoгo типу opгaнiзaцiï тopгoвельнoгo бiзнесy:
- бтьш ефективне задоволення попиту покупав;
- зpoстaння сеpвiсy тopгoвельнoгo oбслyгoвyвaння;
- зpoстaння piвня iнтенсивнoстi кoнкypентнoï бopoтьби;
- пiдвищення стiйкoстi до негативного пливу фaктopiв мaкpoсеpедoвищa;
- poзшиpення oбсягiв дiяльнoстi за paхyнoк iï дифеpенцiaцiï.
Висновки
Отже, на сьогодн в цiлoмy спoстеpiгaeться загальна тен-денцiя до зpoстaння poлi пiдпpиeмницьких меpеж у OTpy^-pi тopгoвельнoгo сектopy екoнoмiки. Aнaлiз статистичних даних свщчить пpo бiльшy ефективнють дiяльнoстi функцю-нування меpежевoгo типу тopгoвельнoгo пiдпpиeмництвa пopiвнянo з одиничними пiдпpиeмствaми. Пiдпpиeмницькi меpежi в тopгiвлi виступають активним стимyлятopoм po-звитку pитейлy, кoнцентpyючи навколо себе основну части-ну пoкyпцiв, тoвapнi, тpyдoвi та фiнaнсoвi pесypси. Фopмy-вання меpежi мaгaзинiв (нaвiть невеликого фopмaтy) rnpo-щуе вiдкpиття тopгoвельних об'екпв, poбoтy з постачальни-ками, yпpaвлiння пiдпpиeмствoм.
Список використаних джерел
1. Аналггичний огляд pинкy pитейлy // Аналггика тopгiвлi // http: www.retailstudio.org
2. Антонов Г.Д. Пpедпoсылки интефации и эволюция интефа-ционных OTpy^^ / Г.Д. Антонов, О.П. Иванова // Менеджмент. -2010. - №5. - С. 108-112.
3. Баткилина Г.В., Гахокидзе Н.С. Пpедпpинимaтельские сети в системе интегpaциoнных связей малых и ^пных пpедпpиятий как фaктop pефopмиpoвaния экономики // Инфopмaциoннo-aнaли-тический жypнaл «Бiзнес пpедлoжения». - 2005. - №6. - С. 34-39.
4. Бланк 1.О. УгфавлЫня фiнaнсaми пiдпpиeмств. - К.: КНТЕУ, 2006. - 779 с.
5. Бульба С.А. Економтна сyтнiсть п¡дпpиeмницьких меpеж / С.А. Бульба // Актуальн пpoблеми екoнoмiки, 2010. - №11. -С. 78-82.
6. Иванова Т.Ю., ^иходько В.И. Теopия opгaнизaции. - СПб.: Пи-теp, 2004. - 269 с.
7. Куликова Н.А. Оpгaн¡зaц¡йнo-екoнoм¡чний мехаызм фopмy-вання iнтегpoвaних кopпopaтивних стpyктyp: Aвтopеф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / ^иазовський деpж. технiчний ун-т. - Ма-p¡yпoль, 2006. - 19 с.
8. Мaзapaкi А.А., Лiгoненкo Л.О., Ушакова Н.М. Економ^а TOpro-вельного п¡дпpиeмствa. - К.: Xpещaтик, 1999. - 800 с.
9. lнфopмaц¡йнo-aнaл¡тичний сайт, ^исвячений питанням po-звитку pитейлy [Електpoн. pесypс]: http // www.euromonitor.com
10. Дан aнaлiтичнoгo вiддiлy компанп Astrum Investment Manag-ment.
УДК 005.658
М.В. КОВБАТЮК,
к.е.н., доцент, Кивська академ'т водного транспорту ¡м. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного,
Д.В. КАРПОВА,
студентка магстратури, Кивська академ'т водного транспорту ¡м. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Сутшсть креативного потенщалу та його роль в ефективному управлшш
тдприемством
У статтi розкрита сутн/сть креативного потени/апу, визначене його Micue в загапьному потени/ап п/дприем-ства та ропь у б/знес-середовищi. Розгпянут характернi особпивост носПв креативного потенцапу та наведенi прикпади компанй, якi усп0но активiзують креативний потен^ап. Детапьно розгпянутi методичнi п'!дходи до управпння креативним потенцапом.
Ключов! слова: креативний потенцап, генерацт щей, творчсть, iнноваuiйнe управп'тня, методичний п'1дхщ.
В статье раскрыта суть креативного потенциапа, опредепено его место в общем потенииапе предприятия и ропь в бизнес-среде. Рассмотрены характерные особенности носитепей креативного потенциапа
и приведены примеры компаний, которые успешно активизируют креативный потенциал. Подробно рассмотрены методические подходы к управлению креативным потенциалом.
Ключевые слова: креативный потенциал, генерация идей, творчество, инновационное управление, методический подход.
The essence of the creative potential is revealed in this article. The paper also defines creative potential place in the total enterprise and its role in the business environment. The article examines characteristic features of the creative potential holders and represents examples of the companies that successfully activate creative potential.
© М.В. КОВБАТЮК, Д.В. КАРПОВА, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'1'Hi № 1 (152)/2014 1 1 1
The text describes in detail methodological approaches to the creative potential management.
Keywords: creative potential, generation of ideas, creativity, innovation management, methodical approach.
Постановка проблемы. Перенасиченють ринку однома-нггними товарами, змЫа потреб споживачв, тенденцт не ви-живання майже половини пщприемств в Укра'н в перюд кри-зи, гостра конкуренцт змушуе кервниюв пщприемств рвних галузей вдаватися до абсолютно нових спроб втримати сво' позици на ринку та вдаилятися вщ класичних принципа управляя задля виршення ¡снуючих господарських проблем. Усе частше можна спостер¡гати за тим, як виходять з кризового становища ¡ навпъ досягають усп¡ху саме т компани, що вда-лися до нестандартних методГв у пщприемництвк Креативний потенцГал як джерело ¡нновацГй на виробництвГ дГйсно випра-вдовуе зусилля, що направляють на його формування та ак-тив¡зац¡ю. ВЫ прокладае шлях до усп¡ху, збагачення органва-ци та сусп¡льства в цтому. На жаль, незначна ктьюсть мене-джер¡в д¡йсно розум¡e важливють наявност¡ цього ресурсу серед ¡нших потужностей в орган¡зац¡ï.
Анал'13 дослщжень та публмащй з проблемы. Aнал¡з л¡тератури та наукових праць сучасноси присвячених по-тенц¡алу пщприемства, авторами яких е Н.В. Касьянова [1], I.A. Ачкасова [2], Ю.М. Могилова [3], О.С. Федон¡н [4], показали, що потенц^лу пщприемства надають колосального значення, але серед його складових немае елемента креативность Науковц роблять акцент на маркетинговому, фЬ нансовому, науковому, техннному, виробничому, ¡нфра-структурному потенц¡алах. Деяк з них вид¡ляють також ¡н-формац¡йний та ¡нновац¡йний потенц¡ал. Креативний потен-ц¡ал у цих джерелах не знайшов свое м¡сце в класифкаци потужностей п¡дприeмства.
Ми згодн з думкою В.М. Сича про те, що ¡снуючий науко-вий доробок не забезпечуе системних уявлень про те, яке мюце належить креативному потенц¡алов¡ серед ¡нших видю потенц¡ал¡в п¡дприeмства. Б¡льш¡сть науковц¡в розглядають у сво'х досл¡дженнях креативний потенц^л лише з погляду психологи, а не економки чи менеджменту [5].
Метою статт! е розкриття сутност креативного потенцв-лу та обгрунтування його значення для усп¡шного функцю-нування п¡дприeмства.
Виклад основного матер!алу. На переконання А.Г. Ма-слоу, темпи розвитку ¡сторичного процесу останым часом значно прискорилися ¡ людство переживае особливий ¡сто-ричний момент, зовам не схожий на попереднк У суспть-ств¡, стверджуе дослщник, назр¡ла необх¡дн¡сть у новому ти-п¡ людини - креативн¡й особистосл, яку б зм¡ни не лякали, а надихали, яка була б здатна до ¡мпров^аци, впевнена, муж-ня, духовно сильна, адаптивна у несподванТй, незнайомТй ситуаци. Отже, проблема креативности на думку А.Г. Маслоу, це перш за все проблема креативно' особистоси а не продукта креативно' дтльносл, креативно' поведЫки ¡ т. ¡н. Ав-
тор глибоко переконаний, що креативнють може проявля-тися у всьому, що робить людина: в ïï сприйнятп, установках, повед¡нц¡. Саме тому вона не може не впливати на контрак-тивну, коп-лтивну та емоцмну сфери людини.
Креативн¡сть, за висновками вченого, е етапом натхнен-но' творчост¡, процесом детал¡зац¡ï творчого продукту та на-дання йому конкретно' предметно' форми. Автор вважае, що концепцт креативност¡ та концепц¡я здорово', самоактуалЬ зуючо' особистост¡ наближуються одна до одно'. Навчання творчоси чи, точнше, навчання через творч¡сть, може бути надзвичайно корисним не ттьки для пщготовки людей до оволодЫня профес¡ями чи до виробництва продукта, а й для створення добро', гарно', хорошо' людини [6].
«Креативнють» (вщ латинського сгеайо - створення) часто змшують з поняттям «творчють», тобто креативн¡сть тракту-еться як поняття синон¡м¡чне творчост¡. Так, в англомовый лЬ тератур¡ поняття creativity вживаеться для позначення всього того, що мае безпосередню причетнкть до створення чогось нового; сам процес такого створення; продукт цього процесу; його суб'ект; обставини, в яких творчий процес вщбуваеться; фактори, як його детермЫують тощо.
Загалом творчють розум¡eться як процес, що мае вщповщну специф¡ку ¡ приводить до створення нового, а креативнють розглядаеться як потенц¡ал, внутр¡шн¡й ресурс людини. Креа-тивн¡сть можна розум¡ти як здатнкть людини в¡дмовитися в¡д стереотипних способв мислення або здатн¡сть виявляти нов¡ способи вир¡шення проблем або нов¡ способи вираження.
Оск¡льки людина е нос¡eм творчост¡, а креативнють стано-вить " нев¡д'eмний атрибут, креативнють можна визначити як здатнють людини до конструктивного, нестандартного мислення й поведЫки, до усв¡домлення й розвитку свого досвщу, здатн¡сть людини вщчувати проблему, визначати ", а також шукати шляхи " виршення [5].
Е. Фром визначав креативнють як здатн¡сть дивуватися ¡ пвнавати, вм¡ння знаходити р¡шення у нестандартних си-туац¡ях, як спрямован¡сть на вщкриття нового ¡ здатн¡сть глибоко усвщомлювати св¡й досв¡д [7].
Е. Торренс розглядае креативн¡сть як здатнють до твор-чост¡, незвичайних ¡ неспод¡ваних р¡шень, нових ¡дей, подо-лання усталених стереотип¡в, знаходження ршення в нестандартних ситуац¡ях [8].
Дослщження американських вчених Е. Торренса та Л. Холла показали, що особливостями креативност особи-стост¡ виступають: здатнють «робити чудо», дм, що виходять за рамки традицмних, але згщно ¡з законами природи; ви-сокий ступ¡нь емпатп; виключн¡сть дтльносл; зд¡бн¡сть вирН шувати конфл¡кти, особливо тод^ коли вони не мають лопч-ного вир¡шення; вм¡ння фантазувати та мати ¡нту'фю.
Економ¡сти пороняно недавно почали розглядати «креа-тивнють» як одну з економ¡ко-управл¡нських категорй ос-к¡льки поглиблення конкурентних вщносин перетворило ¡н-формац¡ю, передус¡м науково-техннну, на одну ¡з визна-чальних складових продуктивних сил сусптьства [9].
Креативний потенцвл е можливютю його ност творчо розвиватися, висувати нов1 ¡деТ щодо уникнення або вирЬ шення виробничо-господарських проблем, властивють пе-ретворювати ¡деТ в ¡нновацмы продукти ¡ технологи ¡з врах-уванням зм¡ни умов внутршнього ¡ зовн¡шнього середовищ.
Потенц¡ал - термЫ латинського походження (ро1еппйа). Його буквальне значення - сила. Цей термЫ зазвичай ви-користовують як фвичну величину, що характеризуе силове поле у певнм точц¡, або як сукупнють наявних засоб¡в, мо-жливостей у певн¡й галуз¡ тощо [10].
«Потенцвл» - це можливють розвитку його нос¡я, власти-вють зазнавати к¡льк¡сних ¡ як¡сних змЫ п¡д впливом факто-р¡в внутршнього ¡ зовн¡шнього середовищ. Своею чергою, економко-управлЫський потенц¡ал п¡дприeмства - це мо-жлив¡сть економ¡чного розвитку пщприемства, властивють досягати оч¡куваних к¡льк¡сних ¡ як¡сних зм¡н показник¡в еко-номнного розвитку п¡дприeмства шляхом цтеспрямовано-го кервного впливу субleкт¡в управл¡ння на фактори вну-тр¡шнього ¡ зовышнього середовищ.
На рисунку представлено просторову модель мюця креативного потенц^лу серед економ¡ко-управл¡нських потен-ц¡ал¡в пщприемства.
3 наведеноТ модел¡ видно, що креативний потенц^л зна-ходиться на меж¡ управл¡нських ¡ економ¡чних можливостей пщприемства. На вщмЫу в¡д управлЫських ¡ економ¡чних можливостей нос¡ями креативних можливостей е виключно суб'екти управлЫня. Саме вони здатн¡ проявляти творчють, саморозвиватися, удосконалюватися, генерувати ¡деТ, ана-л¡зувати Тх тощо.
3а дослдаеннями О. Xарц¡й [11]: «...креативнють вия-вляеться у швидкост¡, точност¡, гнучкоси ориг¡нальност¡ мислення, багат¡й уяв^ схильност¡ до високих естетичних цЫ-ностей, ступеня детал¡зац¡Т проблеми, прояву наполегливо-ст¡, ц¡леспрямованост¡, р¡шучост¡, працелюбноси система-тичност¡ в робот¡, смтивому прийняттю ршень...».
Характерними рисами креативного потенцвлу е можли-вост¡ суб'ектв управл¡ння:
- генерувати ¡деТ ¡ формувати г¡потези (як в¡домо, ппотеза - це припущення про властивост певного об'екта, його структуру, зв'язки з ¡ншими об'ектами тощо. Ппотеза справ-джуеться тод¡, коли суб'ект волод¡e неповною ¡нформац¡eю про дослщжуваний об'ект, але ¡нтуТтивно здогадуеться про т його аспекти, яких достеменно не вщомо. Передумовою ви-сунення ппотези е акумулювання (генерування) ¡нформацп про об'ект досл¡дження. 3 теорп евристики в¡домо, що метода акумулювання ¡нформаци досить багато. До евристичних метода активвацп творчост¡, нестандартного мислення вщ-носять зазвичай низку метода генераци вар¡ант¡в виршен-ня проблеми на основ¡ притаманноТ людин здатност¡ до творчоТ д¡яльност¡. 1х застосовують тод¡, коли звичайн¡ рутины методи, засновав на анал^ минулого досв¡ду та тепе-ршых умов, не дають змоги вибрати споаб вир¡шення. Bс¡ евристичн¡ методи подтяють на дв¡ групи: методи не спря-мованого пошуку («мозкового штурму», «експертних оц¡-нок», «колективного блокнота», «контрольних питань», «асоц¡ац¡й та аналопй», д¡лов¡ ¡гри та ситуаци, юбернетичы наради) та методи спрямованого пошуку (морфолопчний метод, алгоритм розв'язання винахщницьких задач АРВ3). Основними умовами ефективност Тхнього застосування на п¡дприeмств¡ е: високий р¡вень осв¡ти суб'ектв креативноТ д¡яльност¡; застосування демократичного стилю кервниц-тва в орган¡зац¡Т; високий рюень по¡нформованост¡ субleкт¡в керуючоТ пщсистеми управл¡ння про потреби прац¡вник¡в ке-рованоТ п¡дсистеми управл¡ння; зац¡кавлен¡сть креативно активних працвниюв у саморозвитку ¡ самореал¡зац¡Т тощо);
- анал¡зувати ¡нформа^ю ¡ формулювати адекватн¡ вис-новки (проведем досл¡дження показали, що бтыхлсть керв-ник¡в, як¡ мають аналггичы зд¡бност¡ ¡ як¡, зважаючи на зай-ман¡ посади, покликан¡ ухвалювати управлЫсью р¡шення, зазвичай не характеризуються креатившстю. Цей факт можна пояснювати рвними факторами, зокрема намаган-ням збергати традици п¡дприeмства, боязню взяти на себе вщповщальнють за ухвалення креативного ршення, невщо-м¡стю реакци кер¡вник¡в вищого р¡вня управл¡ння на прояв
Просторова модель мюця креативного потенщалу серед економшо-управлшських потенц1ал1в пщприемства
Розроблено за [10].
«iнiцiaтиви знизу» toi|o. Пoпpи це дocлiдження пoкaзaлo тa-кoж, |o кpеaтивнo aктивнi пpaцiвники, якi cxильнi пopyшyвa-ти тpaдицiï, iнiцiювaти нoвoвведення, xapaктеpизyютьcя низьким piвнем aнaлiтичниx здiбнocтей. Фaxiвцi cтвеpджy-ють, |o кoмпaнiï, якi oбpaли кpеaтивнicть як cтpaтегiю po-звитку opгaнiзaцiï, дocягaють ycпixiв зaвдяки paцioнaльнoмy poзпoдiлy фyнкцiй i пoвнoвaжень y тpyдoвиx кoлективax. Bo-ни cтвеpджyють, |o aнaлiтикiв i кpеaтивнo aктивниx пpaцiв-никiв недoцiльнo звoдити не ттьки в oднi пiдpoздiли, a й y тимчacoвo cтвopенi кoмiciï i poбoчi гpyпи, ocкiльки це пpизвo-дить дo кoнфлiктiв, yнемoжливлюe виpiшення пpoблем, вщ-вoлiкae cyб'eкти кpеaтивнoï дiяльнocтi з ocнoвниx acпектiв пpoблеми нa дpyгopяднi. Bивчення мaтеpiaлiв дocлiджениx пiдпpиeмcтв пoкaзaлo, |o цi виcнoвки не yнiвеpcaльнi. Bнac-лiдoк oтpимaнoï iнфopмaцiï е пiдcтaви cтвеpджyвaти, |o ^е-aтивнo aктивними мoжyть бути пpaцiвники будь-яга''' п^и-cтеми yпpaвлiння. Kpiм тoгo, певний piвень aнaлiтичниx здiб-нocтей y кpеaтивнo aктивниx пpaцiвникiв е не лише мoжли-вим, a й неoбxiдним для виcyнення, кoнкpетизaцiï тa oбrpyн-тyвaння iдеí', гiпoтези. Бaгaтo вiдoмиx нayкoвцiв, якi мaють пoмiтний нayкoвий дopoбoк щoдo дocлiдження кpеaтивнocтi з пoзицiï пcиxoлoгií', cтвеpджyють, |o кpеaтивнicть мae певну зaлежнicть вiд piвня oœi™ i зaдaткiв ocoбиcтocтi. Bнacлiдoк пpoведениx дocлiджень виявленo, |o чим вищий piвень oc-вiти cyб'eктa, тим бтых^ ймoвipнicть тoгo, |o вЫ здaтен ви-cyвaти iдеï. У цьoмy випaдкy «iдея» poзглядaeтьcя як pезyль-тaт пoeднaння шиpoти ^^гляду ocoбиcтocтi iз piвнем вoлo-дЫня нею фopмaми тa метoдaми пiзнaння дiйcнocтi. Toбтo певний piвень oœi™ i aнaлiтичниx здiбнocтей е фaктopнoю oзнaкoю кpеaтивнoгo пoтенцiaлy cyб'eктiв yпpaвлiння);
- мoделювaти iннoвaцiйнi пpoдyкти i теxнoлoгiï (мoдель - це cпpoщене вiдoбpaження cиcтеми aбo бyдь-якoгo пpoцеcy чи явищa). Пoбyдyвaти мaтемaтичнy, гpaфiчнy, лoгiчнo-cтpyк-тypнy, aбo знaкoвy мoдель певнoгo пpoдyктy aбo теxнoлoгií' oз-нaчae aбcтpaгyвaтиcя вiд icнyючиx yмoв iï фopмyвaння тa взaeмoдií' з Ышими oб'eктaми, фopмaлiзyвaти í'í пapaметpи з певними yмoвaми дoтpимaння iï кiлькicниx i якicниx xapaкте-pиcтик. Bикoнaння цьoгo зaвдaння пiд ^лу лише тим cyб'eк-тaм yпpaвлiння, якi дocтaтньo глибoкo poзyмiють пpиpoдy yпpaвлiнcькиx, виpoбничиx тa iншиx гocпoдapcькиx пpoцеciв в opгaнiзaцiï, мaють вимкий piвень квaлiфiкaцiï, здaтнi yзaгaль-ню^ти piзнoмaнiтнy iнфopмaцiю i пpoпoнyвaти aльтеpнaтивнi вapiaнти дocягнення вcтaнoвлениx цiлей).
Pеaлiзaцiя циx мoжливocтей пoтpебye дoтpимaння низки пpинципiв, a caме:
1) pегyляpнoгo пiдвищення piвня квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв;
Э) впpoвaдження iepapxiзoвaнoï cиcтеми генеpyвaння i aнaлiзyвaння кpеaтивниx iдей;
3) вщстеження змiн пoтpеб cyб'eктiв кpеaтивнoï дiяльнocтi i cвoeчacнoгo зacтocyвaння aдеквaтниx метoдiв впливу нa ниx;
4) дocягнення oчiкyвaниx pезyльтaтiв y визнaченi теpмiни.
Ixнe дoтpимaння cпpиятиме пpиcкopенню кpеaтивнoгo
poзвиткy opгaнiзaцiï, дocягненню пpиpocтy кpеaтивнoгo пo-
тенцiaлy, paцioнaлiзaцiï зycиль кеpiвникiв пiдпpиeмcтв y ви-piшеннi виpoбничo-гocпoдapcькиx пpoблем нетpaдицiйни-ми метoдaми [1O].
Kpеaтивний пoтенцiaл виникae не cтиxiйнo, a цiлеcпpямo-вaнo фopмyeтьcя пщ чac cтвopення i poзвиткy пiдпpиeмcтв. Oчевиднo, |o нaвiть y ™x opгaнiзaцiяx, де не pеaлiзoвyютьcя cтpaтегiï кpеaтивнo-iннoвaцiйнoгo poзвиткy, е нociï кpеaтив-нoгo пoтенцiaлy. У циx opгaнiзaцiяx кpеaтивний пoтенцiaл мoже бути ycrno^o pеaлiзoвaним, пpoте ця pеaлiзaцiя пoвнi-cтю зaлежить вiд cyб'eктивниx фaктopiв, зoкpемa вiд бaчень, бaжaнь, пеpекoнaнь кеpiвникiв пiдпpиeмcтв. Boни, як пoкa-зaли pезyльтaти пpoведенoгo дocлiдження, чacтo не cпpий-мaють кpеaтивнi ще''', ocoбливo тi, для pеaлiзaцiï яю/ix неoбxiд-нo дoклacти чимaлиx зу^ль, пiти нa фiнaнcoвi тa ^ixii pизики, пoжеpтвyвaти нaлaгoдженими cxемaми пocтaчaння, виpoб-ництвa i збуту toi|o. Як нacлiдoк, в тaкиx opгaнiзaцiяx кpеa-тивний пoтенцiaл piдкo pеaлiзoвyeтьcя i ще piдше зpocтae. G пiдcтaвa cтвеpджyвaти, |o для зaбезпечення вiдтвopення i пpиpocтy кpеaтивнoгo пoтенцiaлy ним неoбxiднo yпpaвляти. Упpaвлiння кpеaтивним пoтенцiaлoм е кoнкpетнoю фyнкцieю менеджменту, яга pеaлiзoвyeтьcя чеpез зaгaльнi функци yпpaвлiння (плaнyвaння, opгaнiзaцiя, мoтивaцiя, кoнтpoль i pегyлювaння). B ocнoвi ^ei' функц^ лежить кoнкpетний oб'eкт yпpaвлiння, a caме кpеaтивний пoтенцiaл. Для зaбезпечення poзшиpенoгo вiдтвopення кpеaтивнoгo пoтенцiaлy, тoбтo для дocягнення йoгo пpиpocтy, yпpaвлiння ним мae poзпoчинaти-cя ще пiд чac cтвopення пiдпpиeмcтвa. Taк, виявoм pеaлiзaцiï функцГ'' плaнyвaння кpеaтивнoгo пoтенцiaлy пiд чac cтвopен-ня пiдпpиeмcтвa е: фopмyвaння ганцепци кpеaтивнo-iннoвa-цiйнoгo poзвиткy opгaнiзaцiï; poзpoблення cтaтyтy пiдпpиeм-cтвa, визнaчення йoгo кpеaтивнoï мiciï, poлi нociïв пoтенцiaлy в i'f викoнaннi, пеpедбaченнi видiв дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa i ïxньoгo мюця в pеaлiзaцiï кoнцепцiï кpеaтивнo-iннoвaцiйнoгo poзвиткy пiдпpиeмcтвa; пoбyдoвa бiзнеc-плaнy pеaлiзaцiï кpеaтивнo-iннoвaцiйнoï кoнцепцiï poзвиткy пiдпpиeмcтвa, йoгo теxнiкo-екoнoмiчнoгo oбrpyнтyвaння тoщo.
З пoзицiï пpoцеciйнo-фyнкцioнaльнoгo пiдxoдy нacтyпним етaпoм yпpaвлiння кpеaтивним пoтенцiaлoм пiдпpиeмcтвa пiд чac йoгo cтвopення е opгaнiзaцiя pеaлiзaцiï зaxoдiв, пoв'язaниx iз pеecтpaцieю пiдпpиeмcтвa, oтpимaнням неoбxiдниx лiцензiй, a тaкoж викoнaння пiдгoтoвчиx poбiт для зaлyчення нociïв кpеaтивнoгo пoтенцiaлy y штaт пiдпpиeм-cтвa i cтвopення для ниx нaлежниx yмoв пpaцi [1S].
Зaлyчaючи нa пiдпpиeмcтвo нoвиx cпiвpoбiтникiв, неoбxiднo звеpтaти yвaгy нa piвень IQ. Зpoбити виcнoвки пpo piвень Ытелекту пoтенцiйнoгo кoлеги aбo пiдлеглoгo мoжнa, cпиpaючиcь нa pезyльтaти пpoйденoгo ним тесту, метою якoгo е oцiнкa piвня IQ.
У cвoïx дocлiдженняx Toppенc дoвiв, |o виcoкиx ycm^ y пpo-феciйнiй i yпpaвлiнcькiй дiяльнocтi дoмaгaютьcя лише тi, y rano виcoкий piвень iнтелектy дoпoвнюeтьcя i виcoкими пoкaзникa-ми зa кpеaтивнicтю. Ocoбиcтocтi з нopмaльним i ви^ким кoе-фiцieнтoм iнтелектy, aле якi не вoлoдiють виcoким piвнем кpеa-
тивнocтi, piдкo дocягaють знaчниx ycпixiв нaвiть пpи пoвнoмy вoлoдiннi yпpaвлiнcькими i пpoфеciйними теxнoлoгiями. Oбoв'язкoвoю oзнaкoю твopчoí' oбдapoвaнocтi e piвень Ытелек-ту не нижче веpxньoí' гpaницi cеpедньoí' нopми, тому |щ| caме цей piвень зaбезпечye ocнoвy для твopчoí' пpoдyктивнocтi [В].
Бтл Гейтc, зacнoвник кoмпaнiï Microsoft, нaйбaгaтiший чoлoвiк нa плaнетi, пocтiйнo гoвopить cвoí'м poбiтникaм oднy й ту мму фpaзy: «Giдaй i дyмaй!». Biн ввaжae, щo плaтить зa-poбiтнy плaтy cвoí'м людям лише зa те, щoб вoни cидiли i ду-мaли. Як pезyльтaт, ми бaчимo, щo Microsoft мae ycпix, пo-еднуючи твopчicть з теxнiчнoю пpoникливicтю.
Tвopчa дiяльнicть як pезyльтaт aктивiзaцií' кpеaтивнoгo пo-тенцiaлy е дocить cклaдним пpoцеcoм poбoти мoзкy: aнaлiз, cинтез, пopiвняння тa вcтaнoвлення пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язкiв, фитичнють миcлення тa знaxoдження пpoтиpiч, пpoг-нoзyвaння мoжливoгo poзвиткy, бaгaтoекpaнне бaчення бyдь-якoí' cиcтеми aбo oб'eктa в acпектi минyлoгo (тепеpiшньo-гo, мaйбyтньoгo), бyдyвaння aлгopитмy дiй генеpyвaння нoвиx iдей i cпocoбiв виpiшyвaння ïx в oбpaзнo-гpaфiчнiй фopмi [13].
У ц^му твopчi ocoбиcтocтi xapaктеpизyютьcя тим, !o:
- здaтнi виявляти безлiч дивниx влacтивocтей у piзниx пpедметiв, пocтiйнo зaдaють питaння, мaють ixwpo^ cфеpy iнтеpеciв у piзниx гaлyзяx, чacтo збиpaють кoлекцií' незви-чaйниx pечей;
- легкo генеpyють велику юльюсть iдей, вapiaнтiв piшення зaдaч, знaxoдять для piшення незвичaйнi, неcтaндapтнi, нaйчacтiше нaвiть yнiкaльнi пpийoми i методи;
- мoжyть бути неcтpимaнi у виpaженнi cвoeï думки, paди-кaльнi, впеpтi, нaдзвичaйнo зaвзятi, ocoбливo пpи вiдcтoю-вaннi cвoeï думки;
- cxильнi дo pизикoвaниx дй нaвiть дo пpигoд, пoлюбляють oтpимyвaти нoвi неcпoдiвaнi i paнiше не вiдoмi вpaження;
- цiкaвлятьcя piзними iнтелектyaльними iгpaми, легкo зa-нypюютьcя у фaнтaзií', мpií', poздyми, зaнypюютьcя у cвoю уя-ву; гoвopять: «Цiкaвo, a щo бyлo б, якщo...» чи «Ùo буде, як-щo ми змiнимo...»; мaнiпyлюють щеями, легкo ïx видoзмiню-ють, aдaптyючи дo iншиx yмoв, мoдифiкyючи œo''' opигiнaль-нi чи чyжi думки;
- демoнcтpyють живий, гocтpий гyмop, бaчaть cмiшне в тиx пpедметax i cитyaцiяx, якi iншим не здaютьcя cмiшними: ''жшй гyмop мoже нaвiть видaвaтиcя нaдтo екcцентpичним;
- cxильнi дo неcтaндapтнoï пoведiнки, бтьш гoтoвi дo ip-paцioнaльниx учинюв; не copoмлятьcя демoнcтpyвaти вci пpoтиpiччя cвoeï нaтypи;
- нaдзвичaйнo емoцiйнi i чyттeвi, cxильнi дo пpoведення ca-мocтiйниx еcтетичниx дocлiдiв (у живoпиci, лiтеpaтypi, мyзицi];
- дoпycкaють безлaддя, xaoc у cвoeмy oтoченнi чи cитyaцiяx, не цiкaвлятьcя детaлями, якi ввaжaють не вaжливими; вия-вляють cебе як нoнкoнфopмicти, ввaжaютьcя егoí'cтaми, Ыди-вiдyaлicтaми; ïx немoжливo вiднеcти дo «cipoï мacи», не зaми-cлюючиcь, пpи неoбxiднocтi пpoтиcтaвляють cебе бiльшocтi;
- бyдь-якi кaтегopичнi твеpдження не визнaють без влacнoï пеpевipки, пiддaють ycе зaгaльнoвизнaне кpитичнo-
му пеpеглядy, oднaк, як пpaвилo, кoнcтpyктивнo; cмiливicть poзyмy дoзвoляe 'м cлiдyвaти ^o'M iнтyïцií' [14].
Kpеaтивниx людей xapaктеpизyють тaкi ocoбиcтicнi pиcи:
- незaлежнicть - ocoбиcтicнi cтaндapти вaжливiше cтaн-дapтiв гpyпи, некoмфopмнicть oцiнoк i cyджень;
- ви^ит^ть poзyмy - гoтoвнicть пoвipити ^oï^vi i чужим фaнтaзiям, cпpийнятливicть дo нoвoгo i незвичaйнoгo;
- вимга тoлеpaнтнicть дo невизнaчениx i неpoзв'язниx cитyaцiй, кoнcтpyктивнa aктивнicть у циx cитyaцiяx;
- poзвинyте еcтетичне вщчуття, пpaгнення дo кpacи.
Kpеaтивний пoтенцiaл тaкoж мoжнa вiднеcти дo зacoбiв
aнтикpизoвoгo менеджменту. Ocкiльки кpизa - питaння, яке е нaйбoлючiшим для будь-ягага пiдпpиeмcтвa, aдже пiд чac пaнyвaння кpизи пocтyпoвo втpaчaeтьcя життeздaтнicть кoмпaнií', виникae дефiцит pеcypciв aбo мoжливocтей фipми для пoдaльшoгo poзвиткy, тo кpеaтивний пoтенцiaл e ^CTpy-ментoм нaлaгoдження ycпiшнoгo бiзнеc-cеpедoвищa.
B yмoвax кpизи кеpiвництвo пiдпpиeмcтвa нacaмпеpед вживae зaxoдiв щoдo cкopoчення виpoбничиx витpaт i га-дpiв. Ha жaль, це не зaвжди е ефективним. Piшення aктивi-зaцï'' кpеaтивнoгo пoтенцiaлy дoзвoляe не тiльки пoлiпшити cтaнoвище opгaнiзaцií', a й збеpегти вci неoбxiднi pеcypcи пiдпpиeмcтвa [15].
O^^^ пiд чac кpизи ва poбiтники кoмпaнïí знеpвoвaнi тa емoцiйнo збyдженi, aктивyвaти кpеaтивний пoтенцiaл у тaкий пеpioд нaвiть знaчнo легше, нiж в yмoвax cтaбiльнocтi тa фiнaнcoвoï cтiйкocтi пiдпpиeмcтвa.
Ha жaль, в Укpaï'нi мaлo пpидiляють yвaгy кpеaтивнoмy пo-тенцiaлy. Moжливo, тому мaйже пoлoвинa пiдпpиeмcтв не змoглa пpибopкaти кpизy, a бiльшa чacтинa pешти теж не зacтpaxoвaнa вщ кpизoвoгo cтaнy.
Taк, cyчacний cтaн бiльшocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння в Укpaïнi фaxiвцi визнaють як кpизoвий. Зa дaними CTa™c™-ки, кiлькicть збиткoвиx пiдпpиeмcтв в Укpaï'нi в 2G12 po^ cтaнoвилa 39,4 вiд зaгaльнoï кiлькocтi пiдпpиeмcтв, у 2G13 po^ в пеpioд з ciчня пo чеpвень - 42,5% [16].
Kpизa пpoвoкye змiни. A з яким знaкoм вoни будуть, «+» чи «-», зaлежить вiд тoгo, нacкiльки ефективнo aнтикpизoвi ме-неджеpи aктивiзyють кpеaтивний пoтенцiaл у пoшyкax нoвoï' бiзнеc-iдеï'. Kpеaтивний пoтенцiaл мoже CTa™ в нaгoдi не лише зa пpийняття cтpaтегï'' пiдпpиeмcтвoм cтвopення нoвиx то-вapiв, щo не мaють aнaлoгiв нa pинкy, a й дoпoмoгти yдocкo-нaлити вже icнyючi дocягнення кoмпaнï''. Це мoже cтocyвaтиcя i мoдеpнiзyвaння зacтapiлиx теxнoлoгiй, пoлiпшення cеpвicy oбcлyгoвyвaння cпoживaчiв, пoкpaщення cпocoбiв якнaй-швидшoï' дocтaвки пpoдyкцï'' пocеpедникaм тa iнше.
Kpеaтивний пoтенцiaл не oбoв'язкoвo е iнcтpyментoм для cтвopення чoгocь пpинципoвo нoвoгo, вЫ мoже вci вже ic-ную^ пoтyжнocтi пiдпpиeмcтвa вивеcти нa нoвий piвень yc-пiшнoгo фyнкцioнyвaння, пpи цьoмy не пpипиняючи зaдo-вoльняти пoтpеби cпoживaчiв.
G0A тa Япoнiя - екoнoмiчнi cyпеpдеpжaви, щo виpoбля-ють мaйже 4G% ycьoгo cвiтoвoгo BHП. Gеpед нaймoгyтнi-
ших американських та японських компан!й можна вид!лити: «Дженерал моторз», «Форд мотор», «Хьюлед Паккард», «Тойота мотор», «Н!ссан», «Хонда», «Сон!», «Кенон».
Кер!вники цих компан!й розум!ють сутн!сть креативного потенц!алу, його м!сце в систем! економ!ко-управл!нського потенц!алу пщприемства, виконуваних ним функц!й, а також пост!йно стимулюють креативно активних суб'ект!в до зд!й-снення нових вщкритпв, тому вони нав!ть ! не думають про те, що коли-небудь Ух б!знес д!йде до критично'!' точки.
Так, компан!я «Н!сан кем!калс» започаткувала рух «А!», що означае скорочення в!д англ!йського виразу а11 ideas, тобто втягнення ус!х робггниюв у генерування нових ¡дей ! рацюна-л!заторських пропозиц!й. Результатом е те, що типова група з 5-6 робггниюв щор!чно вносить у середньому три пропо-зицп, як! впроваджуються на ф!рм! [17].
Компан!я Lafaгge е першою у свт з виробництва цементу ! починае свою ¡стор!ю ¡снування ще з далекого 1833 року. Протриматися п!втора столггтя на ринку Уй вдалося саме завдяки пост!йн!й розробц! буд!вельних матер!ал!в, як! е зручними у використанн! та не шкодять здоров'ю людей та стану навколишнього середовища.
Одн!ею з! стратепй е змщнення позиц!й Lafaгge як свггово-го лщера у галуз! буд!вельних матер!ал!в, збтьшення ктькост! ¡нновац!й, кер!вництво компани пост!йно актив!зуе креативний потенц!ал, щоб пропонувати все нову та нову продукц!ю своУм кл!ентам, пост!йно розширюючи асортимент товару.
Волод!ючи провщним у свт центром дослщження буд!-вельних матер!ал!в, Lafaгge закладае ¡нновац!ю, пошук нових талановитих сп!вроб!тник!в, пщвищення Ух квал!ф!каци та розвиток в основу сво'Ух пр!оритет!в, що допомагае компани впроваджувати еколопчно рацюнальне буд!вництво та арх!-тектурну креативн!сть [18].
В умовах ринку, коли продукц!я будь-якого пщприемств мае аналоги, зам!нники, а життевий цикл ¡нновац!йних продукта дуже короткий через пост!йну зм!ну споживчих запита ! появу не л!ценз!йних, але дешевих коп!й, очевидно, що конкурувати пщприемства можуть ттьки тод!, коли волод!-Методичн шдходи до управлшня креативним потенщалом
ють високим креативним потенц!алом ! здатн! управляти ним так, щоб регулярно пропонувати на ринок !нновац!'. Створена система правових в!дносин у сфер! !нтелектуаль-но'!' власност! дае пщприемствам змогу отримувати права на використання кимось розроблених ¡нновац!й ! мати в!д цьо-го прибуток, проте в умовах сьогодення очевидно, що цей шлях не забезпечуе стр!мкого економ!чного розвитку, ос-к!льки продукц!я, що виробляеться на основ! одержано' л!-цензи, е, по сут!, ¡нновац!ею лише для пщприемства, а для ринку вона вщома. Обсяг и реал!заци може бути невипра-вдано малим через те, що, наприклад, Китай або Малайз!я пропонують таку саму продукц!ю, але за нижчою ц!ною. Для лщерства на ринку необхщно самост!йно продукувати креа-тивн! ¡деí ! створювати ¡нновац¡í. Попри очевидну актуаль-н!сть виконання цього завдання, дос! вщсутн! теоретичн! ос-нови ! методико-прикладн! рекомендац!' з управл!ння креа-тивним потенц!алом пщприемств.
У результат! керуючого впливу менеджер!в на п!длеглих п!д час управл!ння креативним потенц!алом пщприемства в середовищ! орган!заци формуеться попит на креативн!сть, створюються умови для вияву креативност! нос!ями потен-ц!алу, отримуються конкретн! результати його використання, як! можуть зводитись до простого ! розширеного вщтво-рення креативного потенц!алу або до зниження його р!вня.
Доведено, що ¡снуе к!лька методичних п!дход!в до управляя креативним потенц!алом пщприемств, а саме ком-плексний, системний ! ситуац!йний, характеристика яких наведена в таблиц!.
Для покращення результата формування ! використання креативного потенц!алу доц!льно комб!нувати використання цих п!дход!в. 3 метою вщображення м!сця методичних п!дход!в до управл!ння креативним потенц!алом у простор! й час! вид!-лено два р!вн! креативного потенц!алу: на першому в!дбу-ваеться генерування креативних ¡дей, не пов'язаних м!ж собою, а на другому - анал!зують ! доопрацьовують креативн! ¡деУ. В часовому вимр перший р!вень завжди передуе другому. На основ! цих положень лопчно стверджувати, що ком-
Методичний п1дх1д Характеристика
Комплексний Передбачае, що креативж можливост1 формуються \ використовуються за сегментами дтльносл й центрами в\дпов\дальност\ п\дприемства; \ерарх\я управл\ння креативним потенц\алом мае вертикальний характер - знизу вверх, тобто пла-ни формування \ реал\зац\| креативного потенц\алу не пов'язуються в одну систему, вони ор\ентова-н\ на покращання виробничо-господарських операц\й \ процес\в у конкретних сегментах д\яльност\
Системний Застосовують на основ\ створення п\дсистеми управл\ння, яка охоплюе ус\ п\дрозд\ли, види д\яльно-ст\ через пов'язан\сть технолог\чних процес\в орган\заци; ця п\дсистема ор\ентована на досягнення конкретних значень показник\в, як\ характеризують ефективн\сть д\яльност\ п\дприемства загалом, а не окремих його складових
Ситуацмний Управл\ння в\дбуваеться за результатами мон\торингу виробничо-господарських проблем або вия-влених креативних \н\ц\атив; керуючий вплив на носив креативного потенц\алу ор\ентований на оперативне розв'язання виявле-ноУ проблеми або розвиток \ реал\зац\ю висунутоУ \н\ц\ативи; кер\вники п\дприемства розглядають креативний потенц\ал як об'ект управл\ння т\льки на пер\од \ден-тиф\кування \ вир\шення проблеми, або на пер\од виявлення креативноУ \н\ц\ативи та УУ розвитку; як т\льки проблему розв'язано, а \дею в\дхилено або прийнято до реал\зац\У, припиняеться упра-вл\ння креативним потенц\алом
Розроблено за [9].
плексний i системний пщходи до управлЫня креативним по-тен^алом пiдприeмства можуть застосовуватися як на пер-шому, так i на другому рiвнi креативного потен^алу. КомбЫа-цiя застосування комплексного i системного пiдходiв зал-ежить вщ бачень i переконань керiвникiв пщприемства, вщ вибраноУ ними стратеги формування i реалiзацií креативного потенцiалу. На будь-якому рiвнi формування i використання креативного потен^алу може застосовуватися i ситуацiйний пiдхiд. У такому випадку ситуацмний пiдхiд не розглядаеться як альтернатива комплексному i системному пщходам, а як У'х-не доповнення. Його застосовують тодi, коли фактори вну-трiшнього i зовнiшнього середовищ оргаызаци вказують на необхiднiсть оперативно'' змЫи визначеного планами формування i використання креативного потенцiалу порядку для швидкого розв'язання раптово виниклоУ проблеми або оперативного використання кон'юнктурних можливостей для до-сягнення очкуваних позитивних ефектiв [9].
Справжым гальмом для креативного потенцiалу е самов-певненiсть керiвникiв, коли вони намагаються всю вщповЬ дальнiсть взяти лише на себе, вщмовляючись вщ делегу-вання новаторськоУ дiяльностi. Це тема, яка е до сих тр не сприйнята, не усвщомлена, не освоена i не взята за щеоло-гiчну основу бiзнесу. Така категорична вiдмова вiд вщкрито-го дiалогу з пiдлеглими й нехтування креативним потен^а-лом може стати фатальною помилкою й дорого коштувати, особливо в перюд кризи.
Висновки
Креативний потенцiал пiдприeмства - це сукупнють можливостей iз генерування креативних iдей, а також розро-блення нетрадицiйних методiв розв'язання виробничо-гос-подарських проблем. Цей потен^ал формуеться не стихм-но, а в результат цiлеспрямованого впливу керiвникiв орга-шзацп на носив креативного потен^алу.
Креативний потенцiал може стати Ыструментом при ство-реннi абсолютно нових видiв продукци, щоб привернути увагу вже iснуючих та потенцмних споживачiв, виступати в ролi ан-тикризового механiзму в найтяжчi часи для пщприемства та способом удосконалення вже юнуючих надбань задля успш-ного функцiонування суб'eктiв господарсько'' дiяльностi.
Перспективи подальших дослiджень доцiльно направити на розробку практичних пропозицм щодо формування, розвитку, приросту креативного потен^алу, практичних моделей управлЫня креативним потен^алом та методiв розра-хунку ефекту вiд використання креативного потен^алу.
Список використаних джерел
1. Потенц1ал п1дприемства: формування та використання: пщруч-ник / Н.В. Касьянова, Д.В. Солоха, В.В. Морева, О.В. Белякова, О.Б. Балакай. - Донецьк: Цифрова типограф1я, 2012. - 257 с.
2. Потенц1ал п1дприемства: формування та оцнювання: Конспект лек-ц!й. Харк. нац. акад. м1ськ. госп-ва з курсу (для студента заочно! форми навчання) / I.A. Ачкасов, Т.Д. Пушкар. - Х.: ХНАМГ, 2010. - 89 с.
3. Потенц1ал i розвиток п1дприемства: Конспект лекц1й для сту-дент1в / Ю.М. Могилов, А.Ю. Могилова. - Павлоград: УДХТУ, 2008. - 162 с.
4. Потен^ал пiдприeмства: формування та оц^ка: Навч. посiбник / О.С. Федоын, I. М. Ретна, O.I. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2003. - 316 с.
5. Сич В.М. Сутнють креативного потен^алу та його роль у психо-логiчному забезпеченнi управлiння закладами освiти / В.М. Сич //. Зб. наук. праць КПНУ iм. I. Опенка, Серiя «Психологiя управлiння». -2011. - Вип. 16. - С. 586-596.
6. Поклад 1.М. Креативнють у концепцп А.Г. Маслоу [Електрон. ресурс] / 1.М. Поклад // Новый акрополь. Культурная ассоциация. -Режим доступу: http://www.newacropolis.org.ua/ru/study/confe-rence/?thesis=4960.
7. Фромм Э. Личность в современной культуре / Э. Фромм // Психология личности. - Самара: БАХРАХ, 1999. - Т. 2. - С. 233-247.
8. Уитмер Дж. Коучинг. Новый стиль менеджмента в управлении персоналом: учеб. пос. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 218 с.
9. Савщька Н.В. УправлЫня креативним потен^алом пщприемства: стратепя i тактика / Н.В. Савщька, О.Л. Kоломieць // Вюник Нацюнальний унiверситет «Львiвська полтехнка». - Львiв: Видав-ництво Львiвськоí полiтехнiки, 2012. - №727. - С. 63-67.
10. Савщька Н.В. Сутнють креативного потен^алу пiдприeмства / Н.В. Савщька // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни. - Вип. 21.6 - НУ «Львiвська полiтехнiка», 2011. - С. 303-305.
11. Харцм О.М. Розвиток креативного потен^алу у майбуп-йх ме-неджерiв органiзацií. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.disser.com.ua
12. Савщька Н.В. Сутнють креативного потен^алу пщприемства / Н.В. Савщька // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни. - Вип. 21.5 - НУ «Львiвська полп-ехнка», 2011. - С. 372-377.
13. Павлюк Р.О. Креативнють як складова частина професмно)" пщготовки майбутых учт^в. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.rusnauka.com/16_NPM_2007/Pedagogi-ca/22154.doc.htm
14. Антонова О.6. Сутнiсть поняття креативности проблеми та по-шуки / О.6. Антонова // Теоретичнi i прикладнi аспекти розвитку креативно'' освiти у вищiй школi: монографiя / за ред. О.А. Убасе-нюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ iм. 1.Франка, 2012. - С. 14-41.
1 5. Чернявський А.Д. Антикризове управляя пiдприeмством: Навч. посiбник. - К.: МАУП. - 2006. - 256 с.
16. Фiнансовi результати до оподаткування за видами економiч-но' дiяльностi за 2012-2013 роки [Електрон. ресурс] / Держком-стат Укра'ни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
17. Микитюк П.П. 1нновацмний менеджмент: Навчальний поаб-ник. - Тернопть: Економiчна думка, 2006. - 295 с.
18. Iсторiя створення компани Lafarge. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Lafarge
