CC BY
121
взаимодействию. Содержательной стороной данного процесса является сотрудничество в сфере создания стоимости и соперничество в сфере ее распределения. Формами проявления выступают стратегический альянс, финансово-промышленная группа и индустриальная сеть. При этом для национальной экономики формирование таких объединений -есть суть создания условий для укрепления конкурентоспособности экономики.
Список использованных источников
1. Авдашева, С.Б. Адвокатирование конкуренции: предметное поле, проблемы и направления действий / С.Б. Авдашева, А.Е. Шаститко. - М.: ТЕИС, 2006. - 280 с.
2. Бест, М. Новая конкуренция. Институты промышленного развития /М. Бест. - М.: ТЕИС, 2002. - 835 с.
3. Овчинников В.В. Глобальная конкуренция/В.В. Овчинников - М,: Институт экономических стратегий, 2007. - 360 с.
4. Опыт конкуренции в России. Причины успехов и неудач /Под ред. Юданова А.Ю. М.: КНОРУС, 2007. - 464 с.
5. Праневич, А.А. Конкурентные отношения: проблемы становления и развития в условиях трансформации: моногр. / А.А. Праневич. - Минск: Аверсэв, 2008. - 256 с.
References
1. Avdasheva S.B., Shastitko A.E. Advokatirovanie konkurencii: predmetnoe pole, problemy i napravlenija dejstvij. [Protection of competitiveness: subject field, problems and direction of actions]. M. : TEIS, 2006. 280 р.
2. Best M. Novaja konkurencija. Instituty promyshlennogo razvitija. [New competition. Institutes of industrial development]. M. : TEIS, 2002. 835 р.
3. Ovchinnikov V.V. Global'naja konkurencija. [Global competition]. M. : Institut jekonomicheskih strategij, 2007. 360 р.
4. Opyt konkurencii v Rossii. Prichiny uspehov i neudach [Experience of competition in Russia. Reasons of successes and failures]. /Pod red. Judanova A.Ju. M. : KNORUS, 2007. 464 р.
5. Pranevich A.A. Konkurentnye otnoshenija: problemy stanovlenija i razvitija v uslovijah transformacii [Competitive relations: problems of establishment and development in the conditions of transformation]. : monogr. Minsk: Aversjev, 2008. 256 р.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Праневич Алла Александровна, доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой мировой экономики Белорусский государственный экономический университет Партизанский проспект, 26, г. Минск, 220070, Республика Беларусь
DATA ABOUT THE AUTHOR
Alla Aleksandrovna Pranevich, Doctor of Economics, Associate Professor,
Head of Board of World Economy
"Belarus State Economic University"
Partizanskiy Blvd., 26, Minsk, 220070, Republic of Belarus
УДК 328.185 + 343.46
СУТН1СТЬ, ФОРМИ I КЛАСИФ1КАЦ1Я КОРУПЦ1ЙНИХ В1ДНОСИН
Фомша М.В., Кузьменко В.В.
Статтю присвячено дослiдженню сутност1 / форм корупцЮно-тньових вiдносин. Проведене дослiдження дозволило акцентувати увагу на полiтекономiчнiй змстовност/ категори „корупця" та здйснити класифкацю корупцИ' за рядом чинникв / вiдповiдних ¡'м проявiв цього явища.
Метою статтi е детальне дослiдження сутност/ корупцИ' та форм ¡'¡' прояву, що стане базисом для здйснення класифкац'' корупцйних вiдносин.
Традицiйнi визначення корупцИ' мають один суттевий недолк, який обумовлений однобоким п/дходом, коли у рол/ корупц/онера сприймають державу, як принципал, а у рол/ агента - державного службовця, який мае певнi обов'язки та може ¡'х використовувати /з особистою вигодою. При цьому /нша сторона корупцйних д/й залишаеться, умовно кажучи, у тiнi. Такий пiдхiд повнстю виправданий щодо соцiально-економiчних систем, в яких розмежован/ влада / бiзнес, але зовам не вiдобрaжуе реального стану речей в умовах трансформацiйних економк, а тим бльше в Укра'н/.
Поняття корупцИ' / ¡¡' сутност/ необх/дно досл/джувати у контекст/ взаемозв'язку / взаемообумовленост/ стосовно визначено¡' сфери суспльних в/дносин. По сут/ корупц/я представляе особливий вид в/дносин обм/ну, як/ об'еднують окремих людей, р/зн/ нститути в единий соцальний орган/зм.
Корупц/я, як полтеконом/чна категор/я, - це особливий вид обмнних в/дносин, як/ здйснюються з порушенням формальних / неформальних нституцйних обмежень.
Детальне досл/дження сутност/, форм / прояв/в корупц/' дозволило класиф/кувати ¡¡' за наступними критер/ями: суб'екти корупцйних в/дносин, цл/ корупцй з точки зору ¡¡' суб'ект/в, /нцативнють у корупцйних в/дносинах, р/вень оргамзацИ та розповсюдження корупцйних в/дносин, тип орган/зац¡' корупцйних в/дносин, вид корупцйних в/дносин, ступень централ/зац'' корупц йних в дносин, регулярн сть корупц йних д й, кожний з яких передбачае визначен форми прояву види корупц ¡.
Ключов'1 слова: корупця, сутнсть корупцИ', форми корупцИ', класифкаця корупЩ корупцЮно-тньов/ в/дносини.
СУЩНОСТЬ, ФОРМЫ И КЛАССИФИКАЦИЯ КОРРУПЦИОННЫХ ОТНОШЕНИЙ
Фомина М.В., Кузьменко В.В.
Статья посвящена исследованию сущности и форм коррупционно-теневых отношений. Проведенное исследование позволило акцентировать внимание на политэкономической сущности категории «коррупция» и осуществить классификацию коррупции по ряду факторов и соответствующих им проявлениям этого явления.
Целью статьи является детальное исследование сущности коррупции и форм ее проявления, что станет базисом для осуществления классификации коррупционных отношений.
Традиционные определения коррупции имеют один существенный недостаток, который обусловлен односторонним подходом, когда в роли коррупционера воспринимают государство как принципал, а в качестве агента -
182
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Фомша М.В., Кузьменко В.В., 2013
государственного служащего, который имеет определенные обязанности и может их использовать с личной выгодой. При этом другая сторона коррупционных действий остается, условно говоря, в тени. Такой подход полностью оправдан в социально-экономических системах, в которых разграничены власть и бизнес, но совсем не отображает реального положения вещей в условиях трансформационных экономик, а тем более в Украине.
Понятие коррупции и ее сущности необходимо исследовать в контексте взаимосвязи и взаимообусловленности относительно определенной сферы общественных отношений. По сути коррупция представляет особый вид отношений обмена, которые объединяют отдельных людей, различные институты в единый социальный организм.
Коррупция, как политэкономическая категория - это особый вид обменных отношений, осуществляемых с нарушением формальных и неформальных институциональных ограничений.
Детальное исследование сущности, форм и проявлений коррупции позволило классифицировать ее по следующим критериям: субъекты коррупционных отношений, цели коррупции с точки зрения ее субъектов, инициативность в коррупционных отношениях, уровень организации и распространения коррупционных отношений, тип организации коррупционных отношений, вид коррупционных отношений, степень централизации коррупционных отношений, регулярность коррупционных действий, каждый из которых предусматривает определенные формы проявления и виды коррупции.
Ключевые слова: коррупция, сущность коррупции, формы коррупции, классификация коррупции, коррупционно-теневые отношения.
ESSENCE, FORMS AND CLASSIFICATION OF CORRUPTIVE RELATIONS
Fomina M.V., Kuzmenko V.V.
The article is dedicated to the research of essence and forms of corruptive and shade relations. The conducted research permitted to accentuate the political and economic content of the category "corruption" and classify corruption on definite factors and corresponding manifestations of this phenomenon.
Aim of the article is detailed research of essence of corruption and forms of its manifestation which will constitute the basis for classifying corruptive relations.
The research of essence, forms and system of corruptive relations permitted to make the following conclusions and generalizations. Traditional definitions of corruption have one essential drawback preconditioned by the one-sided approach, when the state is corrupter as principal and state official as agent having definite duties and using them for his/her own benefit. Under such conditions the other party of corruptive relations remains in shade. Such approach is justified for the social and economic systems in which business and power are separated, but it does not reflect the real state of affairs in the conditions of transformation economies, in Ukraine in particular.
Concept of corruption and its essence shall be researched in the context of interconnection and inter-conditionality concerning definite sphere of social relations. Corruption is special type of exchange relations combining separate people and institutions in the single social mechanism.
Corruption as political and economic category represents special type of exchange relations, realized with the violation of formal and informal institutional limitations.
Detailed research of essence, forms and manifestations of corruption permitted to classify it on the following criteria: subjects of corruptive relations, aims of corruption from the point of view of its subjects, initiative in corruptive relations, level of organization and distribution of corruptive relations, type of organization of corruptive relations, type of corruptive relations, degree of centralization of corruptive relations, regularity of corruptive actions, every of which presupposes different forms of manifestation and types of corruption.
Key words: corruption, essence of corruption, forms of corruption, classification of corruption, corruptive and shade relations.
Постановка проблеми i и зв'язок з найважлившими науковими та практичними завданнями. Корупцт i тЫыова економка здобули ознаки невщ'емноТ системоутворюючоТ складовоТ трансформацмних економлк. Не дивлячись на той факт, що бтышюты людей частше за все усвщомлююты наявнюты корупцп, коли з нею зштовхуютыся, визначення цього поняття торкаеться серйозних творчих та практичних питань. Навряд чи можна дати едине правильне визначення корупцп, яке б точно вщображало сутнюты даного явища, враховувало багатогранн форми його прояву та виокремлювало корупцмы дм вщ тих, яга не е корупцмними у вах вщносинах. Як зауважують окремi вчен „... корупщю легше втзнати, ыж визначити" [1, с.5].
Анашз останых дослщжень та публшацш. Доо^дженню корупцп як свтового явища присвячена величезна ктькють наукових праць як в^чизняних, так i закордонних вчених iз рiзних галузей знань. Серед дослщниюв варто вщзначити: Ф. Лююа, М. Мельника, Дж. Найя, О. Швець, Г.Беккера, Г. Клейнера, Дж. Ллойда. Таким чином, юнуе досить багато визначень цього поняття. Але вони, як правило, стосуються одыеТ чи ктыкох сторЫ цього багатомiрного явища. А тому, бтьш точне визначення корупцп можливо обфунтувати ттьки через призму визначених аспек^в ТТ ана^зу: економiчного, полiтичного, со^ального, моралыно-психолопчного, етичного, правового.
Формування цшей статт i постановка завдання. Отже, метою статп е детальне дослщження сутност корупцп та форм ТТ прояву, що стане базисом для здмснення класифкацп корупцмних вiдносин.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Загальноприйняте визначення корупцп прив'язують до етимологiТ самого поняття „corruption" - з латинського - „пщкуп, продажнiсты суспiлыних i полiтичних дiячiв, посадових осiб" [2, с.190]. В украТнському юридичному словнику-довiднику корупщя роздивляеться як одна з форм зловживання владою, яка пов'язана iз пiдкупом посадових осiб [3, с.308]. В юридичнiй лiтературi наведено насттьки широке рiзноманiття пiдходiв до визначення поняття корупцп, що вони часто виключаються одне одним [4, с.107-109]. Це, у свою чергу, приводить до розмиву правовоТ трактовки корупцмних дiй у законодавчих i нормативних актах.
Доволi барвиста картина i щодо визначення корупцiТ в економiчнiй лiтературi. Так, в економiчнiй енциклопедп корупцiя роздивляеться як „господарська дiялынiсты, здiйснення якоТ е наслiдком пщкупу представникiв рiзних органiв влади, що мають вплив на процес оформлення угод" [2, с.311], або „зрощення державних структур iз структурами злочинного св^у у сферi економiки, а також пщкуп суспшьних i полiтичних дiячiв" [2, с.408]. Класичне визначення корупцп обфунтував Дж. Най у 1967 роцк Вiдповiдно до нього корупцiя сприймаеться як поведiнка двоТстого характеру. З одного боку, вона е вщхиленням вiд загальноприйнятих норм у сусптьнм дiялыностi внаслiдок особистого, грошового чи статутного збагачення, а з Ышого, порушуе загалыноприйнятi норми особистого втручання у сусптыний процес [5].
Радою бвропи корупцiя роздивляеться у бтьш широкому сена - це хабарництво, пщкуп i буды-яка Ыша поведiнка особи, яка надтена вiдповiдалынiстю у суспiлыному або приватному секторах, але не виконуе своТх обов'язюв, причому ця поведiнка спрямована на отримання буды-яких неправомiрних переваг для себе або ЫшоТ особи [6, с.12-14].
Доволi коротке визначення, що використовуетыся на практик та в процес економiчних дослiджены, запропоновано спещалютами Всесвiтныого банку. На Тх думку „корупцiя - це зловживання владними повноваженнями в особистих Ытересах" [7, с. 8].
Економiчний вiсник уыверситету | Випуск № 21/1
183
У межax економiчного aнaлiзy, який викоpистовyeться для вивчення злочинносп, коpyпцiя спpиймaeться як piзновид економiчноï поведiнки в yмовax pизикy, обyмовленого здiйсненням злочину i можливим покapaнням зa нього. Пpи цьому, функщя коpисностi економiчного сyб'eктa-коpyпцiонеpa знижyeться зa paxyнок моpaпьного зaсyдження його поведЫки сyспiльством, внaслiдок чого yтвоpюються моpaпьнi витpaти тaкоï поведiнки [8, с.187-203]. Haведене визнaчення коpyпцiï знaxодиться у межax економiчного пiдxодy до дослщження ^исних злочинiв. Зaсновником цього нaпpямкy e Г.С. Беккеp. Зокpемa, вЫ зaпpопонyвaв pоздивлятися злочинцiв як звичaйниx людей, якi здiйснюють свiй вибip нa коpисть того чи Ышого виду дiяльностi у pезyльтaтi поpiвняння очiкyвaниx вигiд тa витpaт. ВЫ пiдкpеслювaв, що „люди виpiшyють стати злочинцями зa тими мipкyвaннями, зa якими iншi стaють столяpaми aбо вчителями, сaме тому, що вони очкують, що пpибyток вiд piшення стaти злочинцем - пpиведенa цЫнють yсieï суми piзностей мiж вигодaми i збиткaми, як гpошовими, тaк i не гpошовими, -бтьший зa пpибyток вiд зaйняття Ышими пpофесiями" [9, с.34].
Деякi тpaктyвaння поняття коpyпцiï з невеликими iнтеpпpетaцiями пеpесiкaються iз фоpмyлювaннями paдянського пеpiодy. Haпpиклaд, „^уп^я iснye остiльки, осктьки посaдовa особa може pозпоpяджaтися pесypсaми, якi ïй не нaлежaть, шляхом пpийняття чи непpийняття тих aбо iншиx piu^^' [2].
Окpемi aвтоpи дaють визнaчення коpyпцiï з точки зоpy оптимaльностi чи не оптимaльностi piшень для iнститyтiв, в яких вони зaймaють визнaчене посaдове положення. Ta^ В. Kпейнеp пpопонye тaке визнaчення: „^уп^я - це свщоме i добpовiльне пpийняття посaдовою особою оpгaнiзaцiï (у деpжaвномy aбо пpивaтномy сектоpi) неоптимaльниx для неï piii^^ що пpизводить до отpимaння ознaченою особою aбо зaлежною вiд не особою додaтковиx блaг" [1G, с.ЗЗ].
Подiбне зa змiстом визнaчення пpиведено у Зaконi Укpaïни .^о зaсaди зaпобiгaння i пpотидiï коpyпцiï". У статп 1 цього зaконy зaзнaчено, що коpyпцiя - це викоpистaння особою нaдaниx ïй службових повновaжень тa пов'язaниx iз цим можливостей з метою одеpжaння вигоди aбо пpийняття обiцянки/ пpопозицiï тaкоï вигоди для себе чи Ыших оаб aбо вiдповiдно обiцянкa/ пpопозицiя чи нaдaння непpaвомipноï вигоди особi aбо нa ïï вимогу iншим фiзичним i юpидичним особaм з метою схилити цю особу до пpотипpaвного викоpистaння нaдaниx ïй службових повновaжень тa пов'язaниx iз цим можливостей.
У нaведениx вище визнaченняx yвaгa фокyсyeться aбо нa якомусь змютовному елементi коpyпцiйниx дiй, aбо зовам не вiдобpaжae тaкоï дiï. Як пpaвило, бiльшiсть визнaчень коpyпцiï мaють один сyттeвий недолiк, що пов'язaно iз однобоким пiдxодом, коли у pолi коpyпцiонеpa спpиймaють деpжaвy, як пpинципaл, a у pолi aгентa - деpжaвного службовця, який мae певнi обов'язки тa може ïx викоpистовyвaти iз особистою вигодою. ^и цьому iншa стоpонa коpyпцiйниx дм зaлишaeться, умовно кaжyчи, у тЫк Taкий пiдxiд повнiстю випpaвдaний щодо соцiaльно-економiчниx систем, в яких pозмежовaнi влaдa i бiзнес, aле зовам не вiдобpaжye pеaльного стaнy pечей в yмовax тpaнсфоpмaцiйниx економiк, a тим бтьше в Укpaïнi. В yмовax плaново-олiгapxiчного кaпiтaпiзмy, pиси якого все бтьш явно пpостyпaють в yкpaïнськомy сyспiльствi, де влaдa тpaнсфоpмyeться у бiзнес, i нaвпaки, ^уп^я нaбyвae зовсiм iншого змiстy, xapaктеpy i iншоï стpaтегiï pеaлiзaцiï. Останню можнa визнaчити як „зaxвaт" aбо „скупку" деpжaви. Дуже точно пщм^ив один з визнaниx дослiдникiв тpaнсфоpмaцiйниx сyспiльств Джек Ллойд: „олiгapxи були нaзвaнi олiгapxaми, тому що вони мaють pеaльнy влaдy, деpжaвнy влaдy. Вони фоpмyвaпи „пpaвилa фи". Вони пpизнaчaли мiнiстpiв, iнколи ypяди повнютю, тa слiдкyвaли зa зaдоволенням влaсниx iнтеpесiв. Вони фоpмyвaли новий пpaвлячий, зaконодaвчий i бюpокpaтичний кпaс у центpi, pегiонax тa зaкоpдоном" [11, с.1].
Що стосyeться визнaчення поняття коpyпцiï i ïï сyтностi, то ввaжaeмо, що ïx необxiдно дослiджyвaти у контекстi взaeмозв'язкy i взaeмообyмовленостi стосовно визнaченоï сфеpи сyспiльниx вщносин. По сyтi коpyпцiя пpедстaвляe особливий вид вщносин обмЫу, якi об^днують окpемиx людей, piзнi iнститyти в eдиний соцiaпьний оpгaнiзм. Цi вщносини обмiнy мaють двоïстий xapaктеp. З одного боку, для yчaсникiв коpyпцiйноï угоди вони еквiвaлентнi, з Ышого боку, пpинцип еквiвaлентностi для сyспiльствa поpyшений, тому що цей обмЫ пpизводить до несaнкцiоновaного, соцiaльно неспpaведливого пеpеpозподiлy доходу нa коpисть небaгaто чисельних соцiaльниx гpyп нaселення; до появи знaчниx додaтковиx тpaнсaкцiйниx витpaт у нaцiонaльнiй економiцi; до дестpyктивного пpистосyвaння фyнкцiй деpжaвного yпpaвлiння.
Ha основi вищевикпaденого пpопонyeмо полiтекономiчнy iнтеpпpетaцiю визнaчення теpмiнy „коpyпцiя". Kоpyпцiя - це особливий вид обмЫних вщносин, яга здмснюються з поpyшенням фоpмaпьниx i нефоpмaпьниx iнститyцiйниx обмежень. Об'eктaми кyпiвлi-пpодaжy вистyпaють piзного pодy послуги, яга нaдaють визнaченi пpефеpенцiï, у виглядi непpaвомipниx пеpевaг покупцям ^зичним i юpидичним особaм), з одного боку, a з Ышого - тaкi що зaбезпечyють неофiцiйнi доходи пpодaвцям (посaдовi особи деpжaви, коpпоpaцiй i оpгaнiзaцiй).
Для пpедметного pозyмiння коpyпцiï, ïï полiтекономiчноï сyтностi i змютовносп вaжливе знaчення мae icnaa^^a!.^ коpyпцiйниx дiй. Tpебa вiдзнaчити, що в нayковiй лiтеpaтypi досить ш^око i достойно пpедстaвленi piзнi вapiaнти клaсифiкaцiï цього явищa. Це пов'язaно, пеpш зa все, з вaжкiстю вибоpy yнiвеpсaпьниx кpитеpiïв клaсифiкaцiï i piзномaнiттям фоpм пpоявy коpyпцiï.
Haйбiльш спpощеною e клaсифiкaцiя зaпpопоновaнa H.А.Kaтaeвим i Л.В.Сеpдюком, виокpемлюючи чисто фим^льну (бiльшiстю економiчного xapaктеpy) i полiтичнy коpyпцiю, остaнню подiляють зa поведЫкою нa кapнy i вiдxиленy.
Бтьш склaднa клaсифiкaцiя pозpобленa M. Джонстоном. Вiн виокpемлюe декiлькa типiв коpyпцiï, зокpемa: xaбapництво чиновникiв у сфеpi тоpгiвлi (зa пpодaж нелегaпьно виpобленоï пpодyкцiï, зaвищення якостi товapiв i т.i.); вщносини у пaтpонaжниx системax, у тому paxyнкy пpотегyвaння „боав" нa основi pодинниx, пapтiйниx, свмських пpинципiв; дpyжбa i кyмiвство; тaк звaнa, кpизиснa коpyпцiя, якa обyмовленa тим, що пiдпpиeмцi повиннi пpaцювaти в yмовax невизнaченостi i pизикy, коли piшення оpгaнiв влaди можуть пpивести до сyттeвиx для бiзнесy змiн i тому цi piшення стaють пpедметом тоpгiвлi.
Я. КузьмЫов pозpiзняe коpyпцiю у шиpокомy тa вузькому знaченнi. Пеpшa пов'язaнa iз поpyшенням посaдовими особaми своïx обов'язгав зapaди мaтеpiaпьноï винaгоpоди, дpyгa - з xaбapництвом i пiдпpиeмництвом чиновнигав. Haйбiльш pозповсюдженими видaми коpyпцiï у вщповщносп до нaведеноï клaсифiкaцiï e: пщкуп i пpодaжнiсть; коpyпцiя „низiв" i „веpxiв"; коpyпцiя у деpжaвномy (мyнiципaльномy) i недеpжaвномy сектоpax.
Пpедстaвники юpидичного пiдxодy щодо дослiдження коpyпцiï у бiльшостi пiд чaс клaсифiкaцiï i пiдбоpi кpитеpiïв пpидiляють yвaгy мотивaцiï i поpyшенню дiючиx пpaвовиx ноpм. Taк, H.I.Мельник зaпежно вщ мотивaцiï вчинення (тобто змiaтy iнтеpесy, зaдовольнити який пpaгне особa, що вчиняe коpyпцiйне пpaвопоpyшення) коpyпцiйнi дiяння подiляe нa двi гpyпи: ^уп^й^ дiяння, пов'язaнi з пpотипpaвним викоpистaнням влaди aбо службових повновaжень для отpимaння мaтеpiaльниx блaг, послуг aбо пеpевaг чи зaволодiння чужим мaйном aбо пpaвом нa нього; ^уп^й^ дiяння, пов'язaнi iз пpотипpaвним ви^ио^^м влaди aбо службових повновaжень для зaдоволення iншиx (некоpисливиx) особистих iнтеpесiв чи iнтеpесiв тpетix осiб.
Ввaжaeмо, що пpи здiйсненнi клaсифiкaцiï ^упцмних дiй необxiдно зaстосовyвaти бaгaтокpитеpiaпьний меxaнiзм, нa основi якого можливa бтьш повнa стpyктypизaцiя цього явищa. В межax дaноï pоботи i виходячи з и мети pоздивимося pозpобленy клaсифiкaцiйнy стpyктypy, що вiдповiдae висунутим вимогaм. Вiдзнaчимо, що пpи и pозpобцi вpaxовyвaпися piзномaнiтнi концептyaпьнi пщходи, погляди спецiaпiстiв i вчених, здобутки piзниx шкiл економiчноï теоpiï щодо ознaченоï пpоблеми (див.тaбл.).
Окpiм нaведениx в pоздiлi кpитеpiïв коpyпцiйнi вщносини можнa клaсифiкyвaти, нaпpиклaд, зa piвнем збaгaчення вiд коpyпцiйниx дiй; зa piвнем негaтивного впливу коpyпцiï нa економiчний (aбо соцiaпьний) pозвиток деpжaви; зa piвнем впливу нa стaбiльнiсть; зa впливом нa фоpмyвaння мiжнapодного iмiджy деpжaви i т.д.
184
Економiчний вiсник yнiвеpситетy | Випуск № 21/1
Класифiкацiя корупцй
№ Критерш класифтацм корупцй' Форми прояву i види корупцп
1 Суб'екти корупцмних вщносин 1. Суб'екти - хабарники: державы чиновники; менеджери державних i приватних фiрм; полiтичнi дiячi. 2. Суб'екти, що пропонують хабар: громадяни; приваты пщприемщ приваты легальы фiрми; тЫьовий бiзнес; державы фiрми; полiтичнi дiячi; державы чиновники.
2 Ц^ корупцп з точки зору íí суб'екпв 1. Суб'екти - хабарники: багатЫня за рахунок отримання товарно-грошових цЫностей; обмЫ послугами (протекцюызм, патронаж, кроызм, фаворитизм). 2. Суб'екти, що пропонують хабар: прискорення виршення питань в межах правового поля; виршення питань за межами правового поля; отримання вигщних державних замовлень; кар'ерне зростання; лоб^вання необхщних нормативно-правових ак^в; встановлення „добрих вщносин"; отримання конкурентних переваг.
3 1нщативысть у корупцмних вщносинах 1. Вимагання хабара посадовою особою. 2. Пщкуп посадових оаб за Ущативою суб'екпв, що пропонують хабар. 3. Традицiоналiзм у корупцмних вщносинах.
4 Рiвень оргаызацп та розповсюдження корупцмних вщносин 1. „Низинна" коруп^я: мюцева; репонапьна. 2. „Верховинна" корупщя: нацюнальна; мiжнародна.
5 Тип оргаызацп корупцмних вщносин 1. Локальний - мае разовий характер. 2. Сттьниковий - мае сезонний або постмний характер.
6 Вид корупцмних вщносин 1. Твердк хабар у виглядi товару; грошовий хабар; хабар у виглядi рiзного роду цЫностей (антикварiат, коштовност^ ювелiрнi прикраси i Ы.). 2. М'яга: непотизм (кумiвництво); кроызм (протекцюызм); фаворитизм; патронаж; лобiзм; родинысть; клановють; трайбалiзм; мюництво i Ыил.
7 Ступень централiзацií корупцмних вщносин 1. Децентралiзована коруп^я (випадкова). 2. Централiзована корупщя („знизу до верху"). 3. Централiзована корупщя („зверху до низу").
8 Регулярнють корупцмних дм 1.Етзодична корупщя. 2.Систематична або Ыституцмна корупщя. 3.Клептократична - корупщя як невщ'емна частина владних вщносин.
Висновки Í3 зазначених проблем i перспективи подальших дослiджень у поданому напрямку. Здмснене досл1дження сутност1, форм та системи корупц1йних в1дносин надало можлив1сть зробити наступи висновки i узагальнення: по-перше, традицiйнi визначення корупцií мають один суттевий недолiк, який обумовлений однобоким пщходом, коли у ролi корупцiонера сприймають державу, як принципал, а у ролi агента - державного службовця, який мае певы обов'язки та може íx використовувати i3 особистою вигодою. При цьому Ыша сторона корупцiйниx дiй залишаеться, умовно кажучи, у тiнi. Такий пщхщ повнiстю виправданий щодо соцiапьно-економiчниx систем, в яких розмежованi влада i бiзнес, але зовсiм не вщображуе реального стану речей в умовах трансформацмних економiк, а тим бтьше в Украíнi.
По-друге, поняття корупцií i íí сутностi необхщно дослiджувати у контекстi взаемозв'язку i взаемообумовленост стосовно визначеноí сфери сусптьних вiдносин. По сутi корупцiя представляе особливий вид вщносин обмiну, яга об'еднують окремих людей, рiзнi Ыститути в единий соцiальний органiзм.
По-трете, корупщя, як полiтекономiчна категорiя, - це особливий вид обмЫних вщносин, яга здмснюються з порушенням формальних i неформальних iнституцiйниx обмежень.
По-четверте, детальне дослiдження сутностi, форм i проявiв корупцй' дозволило кпасифiкувати íí за наступними критерiями: суб'екти корупцмних вiдносин, цiлi корупцií з точки зору íí суб'екпв, iнiцiативнiсть у корупцмних вiдносинаx, рiвень органiзацií та розповсюдження корупцiйниx вiдносин, тип оргаызацп корупцiйниx вiдносин, вид корупцiйниx вщносин, ступень центра^зацп корупцiйниx вiдносин, регулярнють корупцiйниx дiй, кожний з яких передбачае визначен форми прояву i види корупцп.
Напевно розроблена i представлена класифкащя не е вичерпною, не охоплюе усiеí багатобiчноí гами корупцмних вiдносин, але íí наявысть спрощуе поняття корупцií як економiчного i соцiапьного явища, що сприятиме розробц бiльш дiевиx методiв боротьби iз цим негативним явищем.
Список використаних джерел
1. Люс Ф. Свтове явище / Ф. Люс // Курьер ЮНЕСКО (корупця) - 1996, серпень. - С. 3 - 14.
2. Большой экономический словарь - М.: Институт новой экономики. - 2002. - 1279 с.
3. Юридичний словник-дов1дник- К.: Юр-на лт-ра, 1996. - 978 с.
4. Мельник М.1. Корупця: сутнсть, поняття, методи протиди /Мельник М.1. - К.: Атна, 2001. -303 с.
5. Nye J. Corruption and Political Development: A Cost-Benefit Analysis [Електронний ресурс] / J. Nye // American Political Science Review. - 1967. - Vol. 61. - №2. - Режим доступу: www.istor.org./pss /1953254.
6. Швец Е.В. Нескорые аспекты международно-правового сотрудничества государств-членов Европы в области борьбы с коррупцией / Е. Швец //Журнал российского права. - 2000. - №7. — С. 8-16.
7. Helping Countries Combat Corruption. The Role of the World Bank. Poverty Reduction and Economic Management // The World Bank. - September, 1988. - Р. 8.
8. Rose-Acherman S. The Economics of Corruption / S. Rose-Acherman // Journal of Public Economics. - Vol. 4 . - № 2. - 2009. - Р. 187 - 203.
9. Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. Беккер // THESIS: теория и история экономических и социальных институтов. - 1993. - №1. - С. 31-45.
10.Клейнер Г. Антикоррупционная стратегия бизнеса в России / Г. Клейнер // Вопросы экономики. - 2011. - №4. - С. 32-46.
11. Grimshaw C. Offshore, on radar/ С. Grimshaw // Legal Week.- № 11- 2004. - P.2-5.
References
1. Ljui's F. Svitove javyshhe. [Worldphenomenon]. //Kur'er JuNESKO (korupcija). 1996, serpen'. P. 3-14.
2. Bol'shoj jekonomicheskij slovar'. [Large economic dictionary]. M. : Institut novoj jekonomiki, 2002. 1279 p.
3. Jurydychnyj slovnyk-dovidnyk. [Legal reference dictionary]. K. : Jur-na lit-ra, 1996. 978 p.
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
185
4. Mel'nyk M.I. Korupcija: sutnist', ponjattja, metody protydii' [Corruption: essence, notions, methods of resistance]. K.: Atina, 2001. 303 p.
5. Nye J. Corruption and Political Development: A Cost-Benefit Analysis // American Political Science Review. 1967. Vol. 61. №2. www.istor.org/pss /1953254.
6. Shvec E.V. Neskorye aspekty mezhdunarodno-pravovogo sotrudnichestva gosudarstv-chlenov Evropy v oblasti bor'by s korrupciej [Definite aspects of international legal cooperation of member-states of Europe with the aim of fighting corruption]. // Zhurnal rossijskogo prava. 2000. №7. P. 8-16.
7. Helping Countries Combat Corruption. The Role of the World Bank. Poverty Reduction and Economic Management // The World Bank. September, 1988. Р. 8.
8. Rose-Acherman S. The Economics of Corruption // Journal of Public Economics. Vol. 4. №2. 2009. Р. 187-203.
9. Bekker G. Jekonomicheskij analiz i chelovecheskoe povedenie [Economic analysis and human behavior]. // THESIS: teorija i istorija jekonomicheskih i social'nyh institutov. 1993. №1. P. 31-45.
10. Klejner G. Antikorrupcionnaja strategija biznesa v Rossii [Anti-corruption strategy of business in Russia]. // Voprosy jekonomiki. 2011. №4. P. 32-46.
11. Grimshaw C. Offshore, on radar// Legal Week. №11. 2004. P. 2-5.
ДАН! ПРО АВТОР1В
Фомша Марина Валермвна, доктор економiчних наук, професор Донецький нацональний унверситет економки I торг1вл1 ¡мен! Михайла Туган вул. Щорса, 31, м. Донецьк, 83050, Украна
Кузьменко Вiкторiя Вiкторiвна, кандидат економiчних наук, доцент Донецький нацональний унверситет економки I торгвл11мен1 Михайла Туган вул. Щорса, 31, м. Донецьк, 83050, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Фомина Марина Валерьевна, доктор экономических наук, профессор, заведующая отделом технологического прогнозирования и инновационной политики Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского ул. Щорса, 31, г. Донецк, 83050, Украина
Кузьменко Виктория Викторовна, кандидат экономических наук, доцент
Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского ул. Щорса, 31, г. Донецк, 83050, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Maryna Valeriyivna Fomina, Doctor of Economics, Professor
Donetsk National University of Economy and Trade after Mykhailo Tugan-Baranovskiy Shchorsa Str., 31, Donetsk, 83050, Ukraine
Viktoriya Viktorivna Kuzmenko, Candidate of Economics, Associate Professor Donetsk National University of Economy and Trade after Mykhailo Tugan-Baranovskiy Shchorsa Str., 31, Donetsk, 83050, Ukraine
-Барановського -Барановського
УДК 336.74+330.34
СТАБ1Л1ЗАЦ1Я ГРОШОВИХ В1ДНОСИН ЯК ФАКТОР СТАЛОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ КРА1НИ
Футало Т.В.
В статтI дослджуються становления грошово)' системи та ))' вплив на перебг економчних процесв. Розглянута еволюця грошових реформ.
Метою дослдження е теоретичне обфунтування сутI грошових реформ, комплексний аналз монетарних процесв для сучасного стану трансформацйних процесв.
Методологчною основою статтI стали загальнонауковI методи пзнання, концептуальнI положення сучасних економчних теорй.
Наукова новизна досл1дження полягае насамперед у комплексному досл!дженн! грошових реформ в кран.
Практичне значення отриманих результата полягае у можливостI )х використання при розробцI грошово-кредитно)' полтики НБУ, а також у дяльностI виконавчих структур
ГрошовI реформи необхднI у випадках:
- зм!ни державних устров;
- глибоких економчних криз фнансово)' системи;
- економчних потряснь, коли грошI перестають виконувати сво)' функц);
- поглиблення деф!циту бюджету та ¡нфляцйних процесв;
- падння ролI грошей, розрахункв, кредиту.
Чим би не була викликана необхднсть проведення грошово)' реформи, вона ставить за мету зробити грошI точним вимрювачем затрат I результата суспльного виробництва, з тим щоб вони забезпечували постйне стимулювання економчних ¡нтересв товаровиробникв, користувалися доврою, виконували всI сво)' функц)' I були захищенI вд знец нення. Головне завдання реформи - вилучити значну масу грошей з об гу.
Ключов'1 слова: нацональна грошова система, грошова реформа, дефляця, грош!.
СТАБИЛИЗАЦИЯ ДЕНЕЖНЫХ ОТНОШЕНИЙ КАК ФАКТОР УСТОЙЧИВОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ СТРАНЫ
Футало Т.В.
В статье исследуются становления денежной системы и ее влияние на ход экономических процессов. Рассмотрена эволюция денежных реформ.
186
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Футало Т.В., 2013
