CC BY
181
Науковий вк'ник, 2005, вип. 15.2
УДК 339.13 Acnip. Ю.В. ПарфенюК - Львiвська КА
СУТН1СТЬ Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ ТА II
СТРУКТУРА
Розглянуто та проаналiзовано pi3HOMaHiTHi визначення поняття мфiнансова система" за даними як втизняних, так i зарубiжних вчених. Запропоновано власне визначення цього поняття та подано схему структурних елеменпв фшансово" системи Украши.
Doctorate Yu. V. Parfenyuk - Commercial Academy of Lviv The Notion of the Financial System of Ukraine and its Structure
It is considered and analyzed various definitions of the notion "Financial System", data both the home and foreign scientists. It is suggested own definition of its notion and it is offered the scheme of the structural elements of the financial system of Ukraine.
За останш роки в Украш з'явилося безлiч праць науковщв-фшансиспв, присвячених "фшансовш систем^, завдяки чому коло наших знань про неi ю-тотно розширено. Але й дотепер мiж авторами рiзних наукових праць, навчаль-ноi лгтератури немае одностайност щодо змiсту фiнансовоi системи, ii структу-ри в Украшь Цi розбiжностi в розумшш сутi дано!" категорii пояснюеться мето-дологiчним пiдходом науковцiв до з'ясування змiсту цього питання.
Зокрема, В.М. Опарш розглядае фiнансову систему як таку, що мае внутрiшньо-змiстову яюсть i органiзацiйну будову. "За внутршньою структурою фiнансова система - сукупшсть вiдносно вiдособлених взаемопов'яза-них сфер i ланок, що вщображають специфiчнi форми i методи фшансових вiдносин. За органiзацiйною будовою фшансова система - сукупнiсть фшан-сових оргашв та iнституцiй, якi управляють грошовими потоками" [7].
Якщо перше визначення фшансово" системи не викликае принципо-вих заперечень, то з другим погодитися не можна, оскшьки в даному випадку мае мюце шдмша фiнансовоi системи як економiчноi категорii, фiнансовим механiзмом, який формуеться для управлшня фiнансовими потоками в рiзних галузях i сферах суспшьно" дiяльностi.
Близьким за змiстом до цих визначень фшансово" системи е ii розу-мiння авторами шдручника "Фiнанси (теоретичнi основи)", якi пишуть, що "фiнансова система визначаеться, з одного боку, як сукупшсть певних сфер фшансових вщносин, з шшого - рiзних iнститутiв, що забезпечують фшансу-вання, взаемодiю сфер i процес управлiння ними" [9].
"У загальному виглядi, - пишуть вони, - фшансова система краши, вщповщно до основних суб,ектiв фiнансових вщносин держави, пiдприемств i населення - це сукупшсть трьох сфер фшансових вщносин - державних фь нанЫв, фiнансiв пiдприемств i домогосподарств" [9]. У цьому визначенш, ок-рiм змiстовноi характеристики в загальному вигляд^ автори подають структуру фшансово" системи, до яко" необгрунтовано вщносять грошовi ресурси домогосподарств.
Тако" ж думки щодо фiнансовоi системи дотримуеться Л. Безгубенко. "Фшансова система, - пише вш, - це сукупшсть вщокремлених, але взаемо-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
пов'язаних мiж собою ланок фiнансових вiдносин, що виникають у рiзних сферах виробничо1 та невиробничо1 дiяльностi в процес вартiсного розподь лу i перерозподшу ВВП та нацiонального доходу з метою формування, роз-подiлу та використання фшансових ресурсiв (що здшснюеться у фондовiй та безфондовiй формах при перев^ першо1) для задоволення суспшьних ште-ресiв i потреб" [2]. Це визначення випдно вiдрiзняеться вiд попереднього тим, що автор не обмежуеться абстрактними, загальними положеннями про фiнансовi вiдносини, а конкретизуе 1х, показуе, де, за яких обставин вони вщ-буваються та з якою метою вони вщомь
На вiдмiну вiд найбiльш поширеного визначення фшансово1" системи, як сукупност фiнансових вiдносин, вiдомi дещо iншi думки з цього приводу. Зокрема, автори "Сучасного економiчного словника" розглядають фiнансову систему як "... сукупшсть законiв, правил, норм, що регулюють фшансову дь яльнiсть i фiнансовi вiдносини держави (грошова система, система фшансових установ)" [8]. У цьому випадку автори "Словника" в основу визначення фшансово! системи беруть не базовi економiчнi вiдносини, якими е фiнансовi вiдносини, а надбудовш нормативно-правовi, що е некоректно.
В окремих визначеннях фшансово! системи мае мюце 11 ототожнення з фшансовим механiзмом, за допомогою якого здшснюеться розподш i пере-розподiл ВВП. 1люстращею цього положення може служити визначення фь нансово! системи, яке подае В. Шовкун. Вiн вважае, що фшансова система являе собою "...сукупшсть шституцш конституцiйного впливу держави на розподш сукупного суспшьного продукту i перерозподiл валового внут-рiшнього продукту" [10]. По сутi, в такому ж ракурс розглядаеться фшансова система М.1. Крупкою. У сво!й змiстовнiй монографи "Фшансово-кредит-ний мехашзм iнновацiйного розвитку економiки Украши" вiн свiдчить, що "фiнансову систему можна розглядати як шфраструктуру рiзних фiнансових iнститутiв, якi здiйснюють фiнансовi операци i одночасно е суб'ектами i об'ектами управлiння фiнансами" [4]. Таке визначення фшансово! системи веде до 11 ототожнення з фшансовою iнфраструктурою (кредитно-банювськи-ми установами, страховими компанiями, податковою системою та ш.), яка обслуговуе об'ективно наявнi грошово-економiчнi вiдносини, що виникають мiж рiзними господарюючими суб'ектами, ними i державою, населенням; формуванням, розподшом i використанням рiзних фiнансових фондiв вщпо-вщно з органiзацiйно-правовим 1х оформленням, як власне являють собою нi що шше, як фiнансову систему.
Не можна погодитися з визначенням В.П. Кудряшова, який розглядае фшансову систему як "сукупшсть фшансових операцш, яю проводяться суб'ектами фшансово1" дiяльностi з використанням певного фшансово-кредит-ного мехашзму" [5]. Фiнансовi операци - це лише дiя вiдповiдного органу, господарського суб'екта (банку, страхово1 оргашзаци, бухгалтера тд-приемства) тодi, коли система являе собою складну структуру з окремих еле-ментiв, об'ектiв, мiж якими вiдомо вiдповiдна взаемозалежнiсть i зв'язок.
Немае одностайностi щодо визначення сут фшансово1" системи, 11 структури i в авторiв наукових зарубiжних видань. Для 1'хтх робiт характер-
Науковий iticiiiiK, 2005, вип. 15.2
ним е уникання визначення фiнансовоï системи як eKOHOMi4HOÏ KaTeropiï. Вони ïï зводять до структурного складу. Так, автори вiдомого пiдручника "Еко-номiкс. Принципи, проблеми i полггика" К. Макконнелл i С. Брю характери-зують фiнансову систему як таку, що включае федеральну резервну систему, до я^ належить 12 нащональних федеральних банкiв, якi е одночасно i цен-тральними банками (iншi краïни, як правило, обмежуються одним таким банком). До ^eï системи включено також комерцшш та ощаднi установи [6].
На вщмшу вiд цих вчених, по-шшому розкривае структуру фiнансовоï системи автор шдручника "Грошi, банкiвництво i фiнансовi ринки" Ф. Миш-кiн. На його думку, головними складовими фiнансовоï системи е кредитори (заощадники) i позичальники (витратники), фiнансовi посередники i фшансо-вi ринки. Кредиторами i позичальниками можуть бути домогосподарства, тдприемства, уряд, iноземцi. Фiнансовi посередники - банки i небанювсью фiнансовi установи [11].
Неординарним е мiркування щодо змюту фiнансовоï системи коман-дноï економiки М. Лонга i С. Сагарь До ïï складу вони вщносять центральний банк, який виконуе функци центрального банку i одночасно забезпечуе фь нансування суб,eктiв господарювання; ощадний банк, що приймае вклади вщ населення, а потiм розмщуе ïx у виглядi позик мiж своею клieнтурою за низькими вщсотковими ставками; банк зовнiшньоï торгiвлi, який займаеться зовнiшньоекономiчними операцiями, виконуе деяк зовнiшньоторговi страхо-вi операцiï [1]. Як видно, щ вченi до складу фiнансовоï системи не включа-ють загальнодержавнi фiнанси, головною ланкою яких е бюджет, а також фь нанси тдприемств, якi концентрують основну масу грошових ресурсiв краши.
Якщо критично проаналiзувати наведенi вище точки зору на фшансо-ву систему та ïï структуру, то найбшьш характерною для них е характеристика фiнансовоï системи як простого кшьюсного об'еднання окремих елеменлв, частин без врахування системно-структурного шдходу, iгнорування змiсту категорiï "система". Адже система - це "комплекс елеменлв, ïx властивостей, взаeмодiя мiж якими зумовлюе появу якiсно новоï цшсност^' [3].
Доречно провести вiдповiдну аналогш з будь-яким меxанiзмом, машиною, як складаються з окремих деталей та елеменлв. Кожна з цих деталей сама по соб^ якою б важливою вона не була, не виконуе тих функцш, як призначеш для машини, для всього комплексу мехашзму. Свою роль окремi елементи комплексу виконують лише за умови, що вони будуть зiбранi, при-пасованi вiдповiдним чином одне до одного, в результат чого буде створено мехашзм i вони будуть приведет у дда. Так приблизно дie i фшансова система. Вона виконуе своï функци тод^ коли мiж кожним з ïï елеменлв буде на-лагоджена взаeмодiя, взаeмопогодженiсть. Бюджет держави наповнювати-меться грошовими ресурсами за умови належного функцiонування податко-воï системи, яка, своею чергою, залежить вiд стану фiнансiв пiдприeмств, на здоров'я яких впливае рiвень виробництва, ефектившсть задiяниx у ньому ви-робничих фондiв, фiнансовиx ресурсiв.
Якщо врахувати щ зауваження, позитивнi сторони названих вище виз-начень фiнансовоï системи, то ïh можна, на нашу думку, дати таке змютовне
визначення: це комплекс окремих елеменпв, якi входять до фшанЫв (бюдже-ти, центраизоваш цiльовi, страховi фонди, державний кредит, недержавш страховi фонди), фiнанси шдприемств та iн., взаeмодiя мiж якими приводить до появи нових функцш фшансових вщносин, цiлiснiсть яких забезпечуеться единими органiзацiйно-правовими нормами на всш територiï держави.
Фiнансова система, ïï структура залежить вiд соцiально-економiчного ладу, державного устрою в крашах. Кожна з краш мае свою фшансову систему. У колишньому СРСР вона складалася з фiнансiв державних, колгоспно-кооперативних пiдприемств i оргашзацш, з централiзованих цiльових фшан-сових фондiв. Загальнодержавнi централiзованi фiнансовi фонди включали: державний бюджет, державне сощальне страхування, державне майнове й особисте страхування. Складовим елементом ^eï системи був також державний кредит. Ця вщносно проста структура фiнансовоï системи вщповщала со-цiально-економiчному укладу, наявному в СРСР.
Утворення на теренах СРСР самостшно1" украшсько1" держави викли-кало потребу формування власно1' фiнансовоï системи, яка б вщповщала но-вим соцiально-економiчним умовам, сприяла б динамiчному розвитку еконо-мжи та пiдвищенню добробуту населення. Протягом 90-х рр. минулого сто-лотя в Украïнi така система вибудовувалася, а на початку ХХ1 ст. була, в основному, сформована. За своею суттю, структурою вона вiдрiзняeться вщ по-передньо1' як за джерелами формування фшансових фондiв, так i за напряма-ми ix використання. На вiдмiну вiд фiнансовоï системи колишнього СРСР, яка грунтувалася переважно на фiнансовиx ресурсах суспшьного сектора ви-робництва (доходах державних, колгоспно-кооперативних шдприемств), в Укра1'ш фшансовою базою державних доxодiв е приватний сектор економши, доходи громадян Украши.
На жаль, серед економю^в немае едино1' думки щодо складових еле-ментiв (структури) фiнансовоï системи, хоча вс погоджуються, що до не1' включаеться: державний бюджет краши, бюджет Автономно:' Республiки Крим, мiсцевi бюджети, позабюджетнi державнi централiзованi фонди цшьо-вого призначення, державний кредит, страxовi фонди, фiнанси пiдприeмств уЫх форм власностi [5]. Згiдно цього наведено структуру фiнансовоï системи (рис. 1).
Водночас у працях окремих економю^в, навчальнш лiтературi до фь нансовоï системи залучають фiнанси населення (домогосподарств) i фшансо-вий ринок без належного обгрунтування. Проте, на нашу думку, грошовi кошти населення (громадян, домогосподарств) не можуть включатися в структуру фiнансовоï системи, оскшьки вони не мають оргашзацшно-право-вого оформлення - важливоï риси фшаншв загалом. Грошовi ресурси населення формуються не як фонди, а як грошовi доходи, ресурси i використову-ються в сферi товарного обшу як платiжний засiб. Те ж саме можна сказати про фшансовий ринок, на якому вщбуваеться кушвля, продаж цiнниx папе-рiв. У цьому процесi, як i на товарному ринку, змшюеться лише форма вар-тостi, здiйснюeться товарообмшний процес.
^уковий тсник, 2GG5, вип. 15.2
S
S £
О
s
о
й «
й
0 «
а
•S
а
1 !
у Í
Внаслiдок цього, за нашими переконаннями, фшансовий ринок не вар-то включати до фiнансовоï системи. Такий ринок е одним iз складових еле-менлв фiнансового меxанiзму, який використовуеться для регулювання гро-шових потокiв у ринковш економiцi як у межах економжи краши, так i на св^овому ринку.
Провiдними ланками в структурi фiнансовоï системи Украши е бюджет держави (вш е основним шструментом розподiлу i перерозподшу створе-ного в краïнi ВВП, найбшьш ефективним способом впливу на виробництво та сощальт процеси в кра1ш) i фiнанси пiдприeмств ушх форм власностi (ос-кiльки на шдприемствах концентруеться основна маса фшансових ресурЫв краши i вiд ïx стану залежить економiчне здоров'я краши, добробут населення, рiвень заробiтноï плати, прибутку, величина надходжень грошових ресур-сiв у централiзованi фiнансовi фонди держави). Проте не менш важливими е й iншi структурш елементи фiнансовоï системи Украши.
Лггература
1. Банковское дело и финансирование инвестиций/ Под ред. Н. Брук. - Вашингтон, ВБРР, 1995. Ч. 1. - С. 117.
2. Безгубенко Л. Фшансова система Украши в умовах перехщного етапу/ Фшанси Украши. - 1998, № 9. - С. 15.
3. Економ1чна енциклопед1я/ Пщ ред. С.В. Мочерного. - К., 2002, т. III. - С. 361.
4. Крупка М.1. Фшансово-кредитний мехашзм шновацшного розвитку економши Украши. - Льв1в, 2001. - С. 52.
5. Кудряшов В.П. Фшанси. Навчальний поабник. - Херсон, 2002. - С. 15.
6. Макконнелл К., Брю С. Экономикс. Принципы, проблемы, политика. В 2-х томах, т. И. - М.: Республика, 1992. - С. 275.
7. Опарш В.М. Фшанси. Економ1чна енциклопед1я, т. 3. - С. 797.
8. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: УИНФРА-М, 1997. - С. 360.
9. Фшанси (теоретичт основи)/ За ред. М.В. Гр1нчино1, В.Б. Захожая. - К., 2002. - С. 16.
10. Шовкун В. Напрями реформування фшансово1 системи Украши/ Фшанси Украши. - 1995, № 1. - С. 42.
11. Mishkin F. Economics of the Money, Bankingen Finansiel Markets. Third Edition. 1992. P. 39-50, 157-161. _
УДК 336.74 Магктр Ю.1. Подоляк1 - 1нститут економки та фтанав
КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗРАХУНКУ ЗАМОВЛЕННЯ (ECONOMIC ORDERING QUANTITY - EOQ
MODEL)
Для onraMi3a^i po3Mipy поточних запаав товарно-матерiальних цшностей використовуеться ряд моделей, серед яких найбшьше розповсюдження отримала "Модель економiчно обгрунтованого розмiрy замовлення" (Economic ordering quantity -EOQ model). Вона може бути використана для оптимiзацii розмiрy як виробничих за-паав, так i запасiв готово'!' продукцп.
1 Наук. кер1вник: доц. О.Ю. Масленшков, канд. екон. наук - Льв1вська КА
