CC BY
77
Бабирад М.М. Международный опыт формирования инвестиционной политики негосударственного пенсионного фонда в условиях финансового кризиса
Раскрыты особенности инвестиционной деятельности НПФ, приведена динамика изменений инвестиционных показателей и процессов, а также предложения относительно последующего развития системы негосударственного пенсионного обеспечения в Украине, особенности осуществления инвестиционной деятельности негосударственными пенсионными фондами зарубежных стран в условиях финансового кризиса.
Babirad M.M. Peculiarities of investment activity realizing bu non-state pension funds of foreign countries in conditions of financial crisis.
The article tells about the peculiarities of investment activity of non-state pension funds, shows the dynamic of changes of investment processes and also proposals as to the development of non-state pension security in Ukraine. Peculiarities of investment activity realizing bu non-state pension funds of foreign countries in conditions of financial crisis.
УДК 339.187.6 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук -
1РД НАН Украти; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
СУТН1СТЬ БАНК1ВСЬКОГО 1ПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
Банювське шотечне кредитування мае великий потенщал щодо забезпечення ютотних яюсних зрушень в економщ Украши, оскшьки його вважають ефективною формою залучення довготермшових дешевих фшансових ресурав для швестування у розвиток реального сектору господарства. На сьогодш потрiбно придшяти особли-ву увагу формуванню ефективного мехашзму банювського шотечного кредитування з урахуванням особливостей шституцюнального середовища Украши.
Важливе значення у стимулюванш шотечного бiзнесу ввдграе тдтримка з боку держави: бо тшьки визначена державна фшансова та законодавча тдтримка сприяе, по-перше, розвитку швестицшного ^мату в такш важливш сферi економши, як бу-дiвництво, по-друге, збiльшенню робочих мюць, а вiдтак - зростанню податкових вiдрахувань до бюджету.
Ключов1 слова: кредит, банкiвське iпотечне кредитування, первинний шотеч-ний ринок, вторинний шотечний ринок, iнвестор, фiнансовi ресурси.
Найпоширешша сфера д1яльност1 банювських шститут1в - посеред-ництво у кредить Банювсью установи виконують роль посередниюв м1ж уча-сниками економ1чного об1гу, як нагромаджують тимчасово вшьт грошов1 кошти, i тими, як тимчасово потребують додаткового кашталу. Кредит як економ1чна категорiя е виразом вщносин мiж суб'ектами господарювання щодо надання й отримання позички в грошовш чи товарнш формi на умовах по-верненостi, термiновостi й платность Кредит - рух вартост в штересах реаль заци певних потреб.
Кредит, залежно вiд суб'екпв кредитних вiдносин, подiляють на: нащ-ональний, мiжнародний; банкiвський, державний, мiжгосподарський; вироб-ничий та споживчий. Головним видом кредиту е банювський - кредит, який надають та отримують банки.
У вггчизнянш та зарубiжнiй економiчнiй лiтературi особливе мiсце на-лежить дослiдженням банкiвського iпотечного кредитування. Банювське шо-течне кредитування - це процес надання та отримання кредиив шд заставу
нерухомостi в грошовш формi на умовах поверненост^ термiновостi та плат-ностi. Три властивост iпотечного кредиту, що мютяться у його визначеннi (поверненiсть, термшовють, платнiсть), - не тiльки принципи господарюван-ня, як звичайно трактуеться у лiтературi, а сутнiсть, родовi ознаки кредиту, якi свiдчать про його об'ектившсть як економiчноl категорй.
Перспективною формою банкiвського кредитування е iпотечне, з роз-витком якого пов'язують можливiсть iстотних якiсних зрушень в економiцi. Це дасть змогу виршити питання отримання кредитних ресуршв для шд-приемств на оновлення 1х матерiально-техшчноl бази, надасть нового iмпуль-су розвитку промисловостi, будiвництва та вирiшить соцiальнi проблеми жи-тла та зайнятостi населення.
На сучасному ринку факторiв виробництва Украши капiтал, за допо-могою якого можна одержати бшьшу кiлькiсть продукцй або збiльшити дохiд пiдприемства, е дефщитним та дорогим. Суб'ектами попиту на каштал у грошовш формi е пiдприемства, суб'екти шдприемницько! дiяльностi та фiзичнi особи, однак пропозицй iнвестицiйних коштiв вiд фшансових посередникiв -комерцiйних банкiв тепер досить недостатш. Це також стосуеться фiзичних осiб, яких вважають найважлившими суб'ектами пропозици iнвестицiйного капiталу [3, с. 253-258].
Через недостатню стабшьшсть економiки й власно! лiквiдностi пози-чальники не можуть гарантувати повернення кош^в. Тому, з огляду на сьо-годнiшнiй економiчний стан потенцшних позичальникiв, стае зрозумiлою ви-сока ставка вщсотка за iпотечними кредитами. З шшого боку, прибутковiсть розвитку виробництва, будiвництва та сфери послуг у таких умовах не може бути досягнута, оскшьки очшуваний рiвень доходу на капiтал нижче ринко-во! ставки вiдсотка по швестищях.
Тепер в Укршт кредит як спошб руху позичкового капiталу на розви-ток пiдприемств не виконуе сво! функци, зокрема найважливiшу - функцш пришвидшення концентраци й централiзацil капiталу [4, с. 24]. Банки не защ-кавленi в наданш позик пiдприемствам, якi не гарантують повернення коштiв.
1снуе два основних тдходи до iпотеки: "споживчий" - найпоширеш-ший i спрощений погляд, що розумiе iпотеку як укладання договору мiж по-зичальником й швестором для одержання коштiв, а також "професшний", який розглядае шотеку як цiлiсну й самовiдтворювальну шдсистему фшансо-вого ринку [2, 5].
1снують первинний i вторинний шотечш ринки. Кожна з краш сфор-мувала нацiональну модель шотечного ринку. Важливим iнструментом, який забезпечуе функцюнування вторинного iпотечного ринку, е заставна. в рiзне бачення сутност та ролi заставно1. Заставна е борговим зобов'язанням (май-новим забезпеченням шотечного кредиту). Заставна також е особливим фь нансовим документом, який засвщчуе передачу майна в шотеку, а також право власност на об'ект застави.
На сьогодш видшяють двi моделi iпотечного кредитування: 1) двор1внева ("американська модель"), яка спираеться на вторинний ринок
заставних;
2) однорiвнева ("тмецька модель"), що базуеться на "ощадно-позичково-му" принципi функцiонування.
1потечний ринок подшяють на первинний та вторинний. Первинний шотечний ринок - це сегмент шотечного ринку, який охоплюе економ1чш вщносини, що виникають у процес кушвльпродажу шотечних заставних банками. При цьому за заставною до банку-покупця на обслуговування переходить i позичальник, який основну суму кредиту та вщсотки сплачуе тепер ба-нку-покупцю заставноь Купити заставну можуть лише таю кредитш установи, у яких достатня лжвщшсть.
Вторинний iпотечний ринок е ^ею часткою iпотечного ринку, яка охоплюе економiчнi вiдносини мiж кредиторами, посередниками та швесто-рами (а також всередиш цих груп), що виникають у ходi кушвльпродажу шо-течних облiгацiй, iпотечних сертифжа^в та iнших похiдних iнструментiв. При цьому кредитор стае заставодавцем, а швестор - заставоутримувачем. Якщо продаж шотечних цшних паперiв здiйснюеться безпосередньо швесто-ру, вторинний iпотечний ринок функцюнуе як однорiвневий.
В усьому свт iпотека як iнвестицiйний шструмент мае велике значен-ня, бо це:
• для позичальника - додаткова можлившть отримання значних кошт1в на три-вал1 терм1ни для виршення житлово1 проблеми;
• для банк\вського iнституту - стабшьна робота упродовж декшькох десяти-р1ч з1 стаб1льними доходами та гаранпею повернення кредиту;
• для держави - постшт швестицп в житловий сектор, розвиток буд1вельно1 щдустрп, а головне - становлення i розвиток ринкових ввдносин у багатьох секторах економжи, виршення значно1 шлькосп сощальних проблем.
В Украïнi ринок шотечного кредитування перебувае на стади становлення та розвитку з часу затвердження Указу Президента Украши "Про заходи щодо розвитку шотечного ринку в Украш" вщ 08.08.2002 р., № 695/2002 та Закону Украши "Про шотеку" вщ 05.06.2003 р. [5]. На сьогодш вщносини на нацюнальному ринку шотеки базуються на таких законодавчих та норма-тивно-правових актах: Закони Украïни: "Про шотеку", "Про шотечне кредитування, операци з консолiдованим боргом та шотечними сертифiкатами", "Про фiнансово-кредитнi мехашзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомютю", "Про забезпечення вимог кредиторiв i ре-естрацiю обтяжень"; Цивiльний кодекс Украши; Господарський кодекс Украши та iншi законодавчi та нормативно-правовi акти.
Пiд iпотекою, згiдно з чинним украшським законодавством, розумь ють вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що зали-шаеться у володшт та користуваннi iпотекодавця, за яким шотекотримач мае право у разi невиконання боржником забезпеченого шотекою зобов'язання задовольнити своï вимоги за рахунок предмета шотеки переважно перед ш-шими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.
Предметом шотеки можуть бути дшянки землi та розташоваш на нiй нерухоме майно, що передано шотекодавцем для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання iншоï особи перед шотекотримачем, споруди, житловi примiщення. До об'еклв iпотеки належать грошовi позики
та нерухомють. Суб'ектами iпотеки е особи, як вступають у вiдносини в шо-течнiй системi. До них належать держава, CTpaxoBi компани, кредитор, пози-чальник, iнвестoр, нoтaрiaльнi i судoвi органи; фiнaнсoвi iнститути з ощню-вання нерухoмoстi та фiнaнсoвi шститути, якi здiйснюють пoсередницькi oперaцiï на вторинному ринку заставних.
1нструментами шотеки е цiннi папери: iпoтечнi обл^аци, iпoтечнi сер-тифiкaти та сертифжати фoндiв oперaцiй з нерухoмiстю, заставш. Ринок шо-теки - це ринок шотечного кашталу i ринок iпoтечнoï нерухoмoстi. Ринок iпoтечнoгo кашталу - це частина фшансового ринку, на якому перерозподь ляеться позиковий каштал, забезпечений заставою нерухoмoстi. Ринок шо-течнoï нерухoмoстi - це частина ринку нерухомост^ що обслуговуе шотеч-ний мехaнiзм руху вартост [1, с. 52-53].
1потеку за черговютю виникнення пoдiляють на першу та наступну. Наступна шотека - передання в шотеку нерухомого майна, яке вже е предметом шотеки за попередшм шотечним договором. Шдставою функцioнувaння iпoтечнoгo ринку е система оргашзованих на зaсaдi певних принцишв та пра-вових норм екoнoмiчних вiднoсин, якi виникають в процес купiвлi та продажу фшансових зобов'язань, забезпечених нерухoмiстю.
"Первинний iпoтечний ринок - це сегмент шотечного ринку, який охоплюе екoнoмiчнi вiднoсини, що виникають у процес купiвлi - продажу iпoтечних заставних банками" [1, с. 16]. На думку автора, первинний шотеч-ний ринок - це насамперед сукупшсть правовщносин мiж учасниками шотеч-ного ринку щодо зобов'язань за договором про шотечний кредит. При цьому учасниками ринку шотечного кредитування е банки, небанювсью фiнaнсoвi установи, позичальники, стрaхoвi кoмпaнiï, суб'екти oцiнкoвoï дiяльнoстi та iншi особи, якi беруть безпосередню участь в прoцесi шотечного кредитування. На первинному шотечному ринку первинний шотечний кредитор - банк -надае позичальнику кредит, забезпечений шотекою; позичальник - фiзичнa особа, яка вiдпoвiдaе вимогам щодо ощнки його плaтoспрoмoжнoстi, отримуе у первинного шотечного кредитора шотечний кредит, а шотекодавець пере-дае в шотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зо-бов'язання або зобов'язання шшо1* особи перед шотекотримачем. 1потекотри-мачем е кредитор за основним зобов'язанням, визначеним договором про шотечний кредит. 1потечний дoгoвiр - дoгoвiр застави нерухомого майна, ютот-нi умови якого визначеш Законом Украши "Про iпoтеку" [5], що забезпечуе виконання зобов'язань позичальника за договором про шотечний кредит.
Кредитор на первинному шотечному ринку формуе фiнaнсoвi ресурси для кредитування позичальниюв за рахунок мобшзованих ним тимчасово вь льних кош^в кшенлв банку. На сьoгoднi для комерцшних бaнкiв актуальни-ми е проблеми низько1' кaпiтaлiзaцiï, браку дешевих та тривалих ресурсiв, тому щ iнститути не в змoзi сприяти реальному розвитку шотечного кредитування при oднoрiвневiй схемi oргaнiзaцiï кредитування. Але щ проблеми мо-жна виршити, при застосувавши двoрiвневу систему шотечного кредитування. Як вщомо, за двoрiвневoï системи iпoтечнoгo кредитування фiнaнсoвi ресурси, пoтрiбнi для шотечного кредитування, формуються не лише за раху-
нок джерел, як притаманш однорiвневiй системi, а й за рахунок ресурЫв, як мобiлiзуються з фiнансових ринкiв. У дворiвневiй системi inoTe4Horo кредитування велике значення мають заклади фшансування лiквiдностi - операто-ри вторинного шотечного ринку. Вони здшснюють кушвлю iпотечних креди-тiв (заставних), формують ix у пули за однорщними ознаками, випускають на базi цих пулiв власнi цiннi папери, пов'язаш з iпотекою, i за рахунок цього мобшзують ресурси для рефшансування iпотечниx кредитiв. Особлива роль у дворiвневiй системi iпотечного кредитування належить цiнним паперам, якi емiтуються операторами ринку [1, с. 27]. Отже, дворiвнева система шотечного кредитування дае змогу значно розширити його масштаби, забезпечуе, на вiдмiну вщ однорiвневоi системи, трансформацiю нелiквiдниx шотечних кре-дитiв у лiквiднi цшш папери.
Таким чином, в Украш система iпотечного ринку будуеться як дворiв-нева. 1потечний ринок - це система вщносин, якi виникають у процес купiвлi та продажу фшансових зобов'язань, забезпечених неруxомiстю (шотечних заставних), на пiдставi певних економiчниx принципiв. Кредитор може зберша-ти цi заставнi у власному портфелi або продавати ixнiм швесторам. Роль дер-жави в оргашзаци цiеi системи iпотечного кредитування полягае лише в пере-розподiлi ризиюв на вторинному ринку iпотечниx заставних. Держава змен-шуе ризик швестора за рахунок державних гарантiй, цим самим посилюючи безпеку та шдвишуючи ефективнiсть роботи всiеi фiнансовоi системи.
Виходячи з викладеного, можна зробити такий висновок: якщо не ю-нуе фiнансовоi пiдтримки з боку держави, то й дохщшсть вщ операцiй з шо-течним боргом на користь держави також вщсутня, що, своею чергою, негативно впливае на розвиток ринку шотечного кредитування зокрема i, насам-перед, фондового ринку.
Лггература
1. 1потечне кредитування : навч. посiбн. / за ред. О.С. Любуня, О.1. Кiреева, М.П. Де-нисенка. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2005. - 392 с.
2. Кудрявцев В.А. Основы организации ипотечного кредитования / В.А. Кудрявцев, Е.В. Кудрявцева : учебн. пособ. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1998. - 64 с.
3. Курс экономической теории : учебн. пособ. / под ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. - М. : МГИМО МИД РФ, 1995. - 624 с.
4. Кутыркин А.Н. Долгосрочные ипотечные вложения в промышленность / А.Н. Ку-тыркин, И.И. Цупор / под ред. чл.-кор. НАН Украины А.И. Амоши. - Донецк : ИЭП НАН Украины - ДИЭХП, 2001. - 130 с.
5. Про шотеку: Закон Украши вщ 5.06.2003 р., № 898-IV // Вщомост Верxовноi Ради Украши. - 2003. - № 38. - С. 313.
Важинский Ф.А., Колодийчук А.В. Сущность банковского ипотечного кредитования
Банковское ипотечное кредитование имеет большой потенциал относительно обеспечения существенных качественных сдвигов в экономике Украины, поскольку его считают эффективной формой привлечения долгосрочных дешевых финансовых ресурсов для инвестирования в развитие реального сектора хозяйства. На сегодня нужно уделять особое внимание формированию эффективного механизма банковского ипотечного кредитования с учетом особенностей институционной среды Украины.
Важную роль в стимулировании ипотечного бизнеса играет поддержка со стороны государства: потому что только определенная государственная финансовая и законодательная поддержка способствует, во-первых, развитию инвестиционного климата в такой важной сфере экономики, как строительство, во-вторых, увеличению рабочих мест, а следовательно - росту налоговых отчислений в бюджет.
Ключевые слова: кредит, банковское ипотечное кредитование, первичный ипотечный рынок, вторичный ипотечный рынок, инвестор, финансовые ресурсы.
Vagynski F.A., Kolodiychuk A.V. Essence of the bank mortgage crediting
Large potential has the bank mortgage crediting in relation to providing of substantial high-quality changes in the economy of Ukraine, as it is considered the effective form of bringing in of long-term cheap financial resources for investing in development of the real to the sector economy. It is presently necessary to spare the special attention to forming of effective mechanism of the bank mortgage crediting taking into account the features of institutional environment of Ukraine.
An important role in stimulation of mortgage business is played by support from the side of the state: because only certain state financial and legislative support promotes, at first, to development of investment climate in such important sphere of economy as building, secondly, to the increase of workplaces, and consequently - to growth of tax deductions in a budget.
Keywords: credit, bank mortgage crediting, primary mortgage market, second mortgage market, investor, financial resources.
УДК65.012.8:33+316+17 Доц. Т.Г. Васильщв, канд. екон. наук;
магктрант Н.П. Бицька - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ I ПР1ОРИТЕТИ ПОСИЛЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО ТА ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СКЛАДНИК1В ЕКОНОМ1ЧНО1
БЕЗПЕКИ
Розкрито проблеми та прюритети посилення сощального та штелектуального складниюв економiчноi безпеки. Здшснено дослщження стратепчних напрямiв за-безпечення нащонально'1 економiчноi безпеки. Встановлено, що широке використан-ня комплексу критерпв сощально'1 безпеки дасть змогу не лише конкретизувати щ напрями пол^ики з питань економiчноi безпеки в сощальнш сферi та розробити заходи сощально'1 пол^ики держави, а й, вщстежуючи змши в загрозах, уточнювати наявш i розробляти новi напрями дiяльностi. Застосування на практищ тих чи шших критерпв сощально'1 безпеки сприятиме виршенню проблем економiчноi безпеки та впливатиме на соцiально-економiчний та пол^ичний розвиток Украши.
Ключов1 слова: економiчна безпека, ризики та загрози функцюнування.
Питаниям забезпечення нацiональноi економiчноi безпеки придшяють значну увагу вггчизнят та зарубiжиi науковщ, зокрема: В.1. Муитiяи, Г.В. Ко-заченко, В.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко, С.Ф. Покропивний, Г. Пастернак-Таранушенко, Д. Болдуш, О. Судакова та iишi.
Нацюнальна економiчна безпека е головним iмперативом iснування будь-якого суспiльства, нацii, держави, економши. Основною ж функцiею на-цiонально-державного утворення е регулювання сусшльних вiдносин, яке спрямовуеться на узгодження та всебiчне задоволення рiзноманiтних штере-сiв людини, суспiльства, держави та економжи. Однак, незважаючи на винят-кову важливiсть, соцiальнi чинники не знаходять належного вiдображення у результатах дослщження проблем економiчноi безпеки. Для украшського су-спiльства питання забезпечення економiчноi безпеки набувають особливо!"
