CC BY
15
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.259 УДК 378.091.33:378.4:61 (477)
Сухоносов Р.О., ЛопушнякЛ.Я., Гаркуша М.А., Карпяк Т.Ф., Кулш С.А., Бойчук О.М. СУТН1СНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ТА ОСОБЛИВОСТ1 1ХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
Харкiвський нацюнальний медичний уыверситет Буковинський державний медичний уыверситет, м. Черывц
Найважлившим завданням реформування ос&ти в УкраУш е пдготовка осв'ченоУ, творчо'У особис-тост'1, готовоУ у профес1'йн1'й д'1яльност'1 забезпечувати потреби суспльства як на на^ональному, так i на м'жнародному рiвнях. Впровадження у сучасну вищу ос&ту компетентнсного пдходу та формування профеайно'У компетентностi майбутнх фах1вц1в е найвищим показником якостi отримано'У освти. Суворi вимоги сьогодення вимагають в'д вищих навчальних заклад'т досягнення яксно нового р'тня подання навчального матер'алу, тому, окр'ш тради^йних, широко використо-вуються сучаснi педагог'чнi технолога. Метою було проанал'зувати психолого-педагог'чну, мето-дичну лтературу та визначити сутнсну характеристику педагог'чних технологй. Матерiал та методи досл'дження. Аналз психолого-педагог'чноУ, методичноУлтератури, матерiалiв навчально-методичних конферен^й, методичноУроботи кафедри. Для досягнення мети, уточнення сутностi та особливостей використання сучасних педагог'чних технологш в освтньому процес застосо-вано теоретичн!' методи (аналз, синтез, узагальнення, порiвняння, систематиза^я, педагог'чне моделювання, теоретичне прогнозування). Piвень ос&тнього закладу визначаеться якстю iннова-цйних технологй, як в ньому ефективно застосовуються. Для розвитку вищо'У медично'У освти доцльно впроваджувати та iнтегрувати в навчальний процес ус вище проаналiзованi педагог'чнi технолога, а ефективнсть Ухнього застосування залежить в'д взаемода фактор'т, як забезпечу-ють педагогчний процес: компетентн викладач'!, як на високому р'тш володють педагог'чними технолог'ями та по^йно удосконалюють св/'й професйний рiвень; мотива^я та достатнт рi-вень базово'У пдготовки майбутнх медичних фа^в^в; належне органiзацiйне та методичне забез-печення навчального процесу; активне впровадження сучасних педагог'чних технологй; ефективне поеднання усх в 'домих вид 'т та рiвнiв педагог 'чних технологй. Застосування сучасних педагог 'чних технологй при профес1'йн1'й пiдготовцi майбутнх лiкарiв сприяе формуванню профеайно'У компете-нтност'1 у студент'в шляхом розвитку навичок самосттноУ та науково-досл'дницько'У роботи, м'ж-особистсного сплкування, роботи у команд '1, аналзу та синтезу, креативност'1, здатност'1 сп/'в-працювати iз фах'тцями iнших спе^альностей, виршувати проблеми та приймати рiшення тощо. Ключов1 слова: педагопчж технологи, навчання, викладач, студент, медицина.
Вступ
Найважлившим завданням реформування осв^и в УкраТн е подготовка освiченоТ, творчоТ особистосп, готово' у професшнш дiяльностi забезпечувати потреби сусптьства як на нац^ ональному, так i на мiжнародному рiвнях. Впровадження у сучасну вищу осв^у компете-нтнюного пщходу та формування професшноТ компетентност майбутшх фахiвцiв е найвищим показником якост отриманоТ осв^и [1]. Одшею з основних умов формування майбутнього ме-дичного фахiвця учет [2] розглядають розроб-ку та використання сучасних педагопчних технологш, а Тхне впровадження е виконанням одного з найважливших завдань сучасноТ осв^и - управлшня процесом навчання [3]. Суворi вимоги сьогодення вимагають вщ вищих навчальних закладiв досягнення якюно нового рь вня подання навчального матерiалу, тому, окрiм традицшних, широко використовуються сучасн педагопчж технологи.
Мета дослщження
Проаналiзувати психолого-педагопчну, ме-тодичну л^ературу, матерiали навчально-методичних конференцш та визначити сутнюну характеристику педагопчних технологш.
Матерiал та методи дослщження
Аналiз психолого-педагопчноТ, методично' л^ератури, матерiалiв навчально-методичних конференцш, методично' роботи кафедри. Для досягнення мети, уточнення сутност та особливостей використання сучасних педагопчних технологш в осв^ньому процес застосовано теоретичш методи (аналiз, синтез, узагальнення, порiвняння, систематиза^я, педагопчне моделювання, теоретичне прогнозування).
Результати та 1х обговорен ня
Теоретичш та практичн аспекти педагопчних технологш розглядалися у працях багатьох в^чизняних та зарубiжних учених. У роботах В. Безпалька, М. Кларша, I. Лернера, Г. Селевка та ш. розкриваеться суть поняття «педагопчна технолопя» та набувае подальшого розвитку науково-теоретична база означеноТ проблеми [4,5,6]. Впродовж останшх десятилггь увага ви-кладачiв закладiв вищоТ осв^и зосереджена на дослщження, предметом яких виступають педагопчж технологи [7,8,9,10].
У науково-педагопчнш лiтературi широко використовуються поняття «осв^ня технолога», «педагопчна технолога», «технолога на-
вчання», «технологи в навчанш», «технологи в освт», «технологи освiти», що свiдчить про ви-знання освiтнiх технологiй важливим чинником навчально-виховного процесу. Дослiдники на-магаються з'ясувати и сутнiсть, особливосп, спiввiдношення. На думку I. Дичшсько', це спричинено, з одного боку, поглибленням нау-кового та практичного штересу до педагогiчних технологiй як засобу пщвищення ефективностi навчально-виховного процесу, а з шшого -розвитком конкретних педагопчних технологiй, у процесi якого розкривалися Тхш новi ушвер-сальш сутнiснi данi [9].
В сучасних умовах перед медичною освiтою стоТть низка завдань, серед яких основними е змiна уподобань майбутнiх фахiвцiв щодо стилю навчання та необхщносп зменшення роз-риву мiж теоретичними знаннями та клiнiчною практикою. ^м того, все бiльше уваги прид^ ляють безпецi пацiентiв, етичним питанням, збтьшенню вiдповiдальностi медичних пра^в-никiв, високому рiвню необхiдноТ професшноТ' квалiфiкацiТ та швидкiй еволюци процедур та методiв. Усе це вимагае адаптування навчаль-них програм та використання уах наявних осв^ тшх iнструментiв [10]. Традицiйне навчання в процес професiйноТ пiдготовки майбутнiх лка-рiв не передбачае якогось особливого процесу для забезпечення повнютю безпечноТ та ефек-тивноТ' пiдготовки перед тим, як медичний пра-^вник почне активно працювати з патентами. Застосування сучасних педагогiчних техноло-гш, освоення та вдосконалення практичних на-вичок у процесi фаховiй подготовки майбутнiх лiкарiв е важливою передумовою для забезпечення Т'хньоТ якюно'Т професiйноТ компетенции
Теоретичнi та практичш аспекти педагопч-них технологiй на сучасному етап розвитку ха-рактеризуються розширенням меж вiд техно-кратичноТ', чiтко фiксованоТ побудови освiтнього процесу та переважаючо' в ньому репродукти-вно' дiяльностi здобувачiв освiти до пошуково-го, розвиваючого навчання, в якому Ы^атива належить майбутнiм фахiвцям як активним суб'ектам пiзнавальноТ дiяльностi.
Сьогоднi викладачi закладiв вищо' медично' освiти мають можливiсть конструювати та оби-рати педагопчш технологи, як б вiдповiдали професiйнiй спрямованостi майбутшх лiкарiв, особливостям навчальних дисциплiн, контингенту здобувачiв освiти та шдивщуальним яко-стям педагога. У зв'язку з цим, посилюеться ак-туальнють розробки та реалiзацiТ ефективних технологш навчання дисциплiн фахово' пщго-товки майбутшх лiкарiв, обфунтування мето-дичних засад 'хнього використання у медичних закладах осв^и.
Деякi педагоги вважають, що можна сфор-мувати особистють iз певними заданими за-здалегщь властивостями, для чого у процеа навчання та виховання потрiбно використову-вати тi чи iншi алгоритми - педагопчш техноло-
ги. Для шших - осв^нш процес е творчютю, ш-знанням та перетворенням св^у, себе й iнших людей у ньому, тому наперед визначених кро-ш чи програм не може бути. Вперше термiн «осв^ня технологiя» з'явився у США у 30-х роках минулого стол^тя. Як зазначае О. Пехота [11], можна умовно видтити три етапи розвитку педагопчно' технологи, кожен iз яких харак-теризуеться переважанням ^еУ чи iншоТ тенде-нци.
Основною тенденцiею першого етапу (19201960 рр.) було пiдвищення якост викладання, яке розглядалося як единий шлях, що приводив до ефективного навчання. Здшснювалися спроби пщвищення ефективност викладання шляхом пщняття шформацшного рiвня навчання при використанш засобiв масово' комушка-
цй.
Другий етап (1960-1990 рр.) характеризува-вся перенесенням акценту на процес навчан-ня, що пов'язано з розвитком концепци програ-мованого навчання, яке вимагало суворого врахування вкових та шдивщуальних вщмшно-стей студентiв. Увага до навчального процесу привела до усвщомлення факту, що саме вш визначае методику навчання та е критерiем ус-пiху в цiлому.
Третш етап, сучасний, характеризуеться розширенням сфери педагопчно''' технологи. Якщо рашше и функци зводилися фактично до обслуговування процесу навчання, то сьогоднi педагопчна технологiя претендуе на провiдну роль у плануванш, органiзацiТ процесу навчання, розробц методiв i навчальних засобiв. Характерною тенденцiею розвитку сучасно'' педагопчно''' технологи е використання системного аналiзу у виршенш практичних питань, пов'язаних зi створенням та використанням навчального устаткування i технолопчних засобiв навчання [12].
У наукових дослщженнях можна зустрiти р^ зш визначення поняття «педагогiчна техноло-пя» [8]:
- сукупнiсть психолого-педагогiчних установок, що визначають спецiальний набiр i компо-нування форм, методiв, способiв, прийомiв навчання, виховних засобiв; вона е оргашзацшно-методичним iнструментарiем педагогiчного процесу (Б. Лихачов);
- а) педагогiчна майстернiсть; б) опис (проект) процесу формування особистост учня чи студента; в) змютовна технiка реалiзацiТ на-вчально-виховного процессу (В. Беспалько);
- продумана в деталях модель сптьно' педагопчно''' дiяльностi з проектування, оргашза-ци та проведення навчального процесу iз без-умовним забезпеченням комфортних умов для учшв та вчителя (В. Ченцов);
- системна сукупнють та порядок функцю-нування вах особистiсних, iнструментальних i методологiчних засобiв, використовуваних для досягнення педагогiчних цтей; конструювання
навчального процесу з гарантованим досяг-ненням мети (М. Кларш);
- закономiрна педагопчна дiяльнiсть, яка реалiзуe науково обфунтований проект дидактичного процесу та володie бiльш високим сту-пенем ефективносл, надiйностi, гарантованого результату, шж за використання традицiйних методик навчання (В. Сластьонш);
- радикальне оновлення шструментальних i методологiчних засобiв педагопки i методики за умови збереження наступност в розвитку педагогiчноï науки i шктьно'Г практики набором технолопчних процедур, якi забезпечують професiйну дiяльнiсть учителя i е гарантieю ю-нцевого результату (О. Козлова);
- системний метод створення, застосування i визначення всього процесу викладання та за-своення знань з урахуванням техшчних i люд-ських ресурав i ïx взаемодiï, завдання якого — оптимiзацiя форм освiти (Глосарш термiнiв iз теxнологiй освiти, Париж, ЮНЕСКО);
- впорядкована система дш, виконання яких приводить до досягнення поставлених цтей (Н. Таланчук).
У сучаснш осв^нш практицi педагогiчна тех-нолопя функцiонуе на трьох рiвняx: загально-педагогiчному (теxнологiя цiлiсного освГтнього процесу в регiонi, на певному освГтньому рiвнi, в освiтньому заклад^, предметному (теxнологiя вивчення певного навчального предмета), модульному або локальному (технолопя розв'язання окремих дидактичних, виховних або управлшських завдань тощо). Тому науко-вц наголошують на доцшьносп розмежування понять «педагопчна технолопя», «освгтня технолопя», «виховна технолопя».
Зокрема, М. Мисливець пропонуе освГтню (педагопчну) теxнологiю розглядати як технолопю загально-педагогiчного рiвня, а теxнологiï навчання (дидактичну технолопю) i виховання (виховну технолопю) - як взаемопов'язаш та взаемозалежш структурнi компоненти освiтньоï (педагопчно'О теxнологiï, вiдносячи ïx до рiвня модульних теxнологiй [8].
Заслуговуе на увагу пщхщ I. Дичкiвськоï та О. Пехоти, на думку науковцГв, освГтш техноло-гiï вiдображують стратепю розвитку освiтнього простору (нацiонального, державного, регюна-льного або мунiципального); педагопчш - тактику ïx реалiзацiï в навчально-виховному процеа за наявност певних умов; технологи навчання (виховання, управлшня) моделюють цГ-лi, змiст, методи, форми i засоби вщповщного процесу - дидактичного, виховного або управ-лiнського. При цьому дiяльнiсть педагопв-новаторiв I. Дичшська [9] i О. Пехота [11] вщ-носять до класу персошфкованих теxнологiй (персонал-технологш), зауважуючи, що ïx важ-ко, а школи i неможливо, тиражувати.
I. Дичшська виокремлюе системнi шнова-цiйнi технологи, модульш та локальнi шнова-цшш педагогiчнi теxнологiï, О. Пехота аналiзуе
особистiсно орiентованi технологи', теxнологiю оргашзаци груповоï навчально'1 дГяльностГ здо-бувачГв освГти, технологи' розвивального навчання, технологи формування творчо'1 особис-тосп, теxнологiï навчання як дослiдження, про-ектну теxнологiю, новГ iнформацiйнi технологи' навчання, технологи' колективного творчого виховання, педагопчну технолопю «Створення ситуаци усшху» А. Белкша, сугестивну технолопю Г. Лозанова [11].
Г. Селевко, змютовно узагальнивши змГсти вах визначень педагогiчноï теxнологiï рГзних авторiв, визначае такi три аспекти цього понят-тя:
- науковий: педагопчш технологи - частина педагопчно!' науки, що вивчае й розробляе цл змют i методи навчання та проектувальних педагопчних процеав;
- процесуально-описовий: опис (алгоритм) процесу, сукупнють цтей, змюту, методiв i за-со6Гв для досягнення запланованих результа-тГв навчання;
- процесуально-дiючий: здшснення техно-логГчного (педагогiчного) процесу, функцюну-вання всГх осо6истГсних, iнструментальниx i методолопчних педагогiчниx засобiв.
Таким чином, педагопчна технолопя, за Г. Селевко, функцюнуе як наука, що дослщжуе найбтьш рацiональнi шляхи навчання, так i як система спосо6Гв, принцитв, застосованих у навчаннi [6].
Аналiзуючи пГдходи авторiв до визначення поняття «педагопчна технолопя», сптьним е те, що технологи спрямоваш на досягнення запланованих результат навчання та пщвищення ефективност освГтнього процесу загалом. На основГ аналiзу наукових праць В. Беспаль-ка, М. Кларша та Гн., науковець I. Нтшина ви-дiляе ознаки притаманш педагогГчним техноло-гГям: дГагностичне цтенаправлення, результа-тивнГсть, економГчнГсть, алгоритмованГсть, про-ектнГсть, цГлГснГсть, керованГсть, коректнГсть, вГ-зуалГзацГя [4, 5, 14].
ДГагностичне цтенаправлення та результа-тивнГсть як ознаки педагопчно!' технологи' пе-редбачають гарантоване досягнення мети та ефективност навчального процесу. ЕкономГчнГсть виражае якють педагогiчноï теxнологiï, яка забезпечуе резерв навчального часу, оп-тимГзацш працГ викладача i досягнення запланованих результатГв за короткий час. АлгоритмованГсть, проектнють, цГлГснГсть, керованГсть вщображають рГзноманГтнГ сторони ГдеТ вщнов-люваностГ педагогГчних технологГй. Ознака ко-ректностГ передбачае можливГсть постшного зворотного зв'язку, послГдовно орГентованого на чГтко визначенГ цГлГ. У цьому значенш ознаки коректностГ, дГагностичного цтенаправлення i результативносп тГсно взаемопов'язанГ й допо-внюють одне одного. Ознака вГзуалГзаци' передбачае застосування рГзномаштно'Г аудювГ-зуальноï та електронно-обчислювальноï техш-
ки, a тaкoж кoнстрyювaння i зaстoсyвaння рiз-нoмaнiтниx дидaктичниx мaтeрiaлiв тa пociбни-кiв [14].
В. Бeспaлькo гoлoвними oзнaкaми пeдaгoгi-
чниx тexнoлoгiй ввaжae чiткe, пoслiдoвнe пeдa-гoгiчнe, дидaктичнe дoслiджeння цiлeй нaвчaн-ня, виxoвaння; стрyктyрyвaння, впoрядкoвa-нiсть, yщiльнeння iнфoрмaцiï, яку нaлeжить 3a-свoïти; кoмплeкснe зaстoсyвaння дидaктичниx, тexнiчниx, зoкрeмa кoмп'ютeрниx, зaсoбiв нa-вчaння i кoнтрoлю; зaсвoeння, якщo цe мoжли-вo, дiaгнoстичниx фyнкцiй нaвчaння i виxoвaн-ня; гaрaнтyвaння дoстaтньo висoкoгo рiвня нa-вчaння [4].
Л. Meльник виoкрeмлюe тaкi oзнaки cyчac-ниx oсвiтнix тexнoлoгiй [15]:
- випeрeджyвaльний xaрaктeр, сyтнiсть яго-гo пoлягae в тoмy, щoб свoeчaснo пiдгoтyвaти людину дo yспiшнoгo фyнкцioнyвaння в co^o-кyльтyрниx yмoвax, щo пocтiйнo ycклaднюють-ся;
- ocoбиcтicнo oрieнтoвaний xaрaктeр, щo фyнтyeтьcя нa cyб'eкт-cyб'eктниx вiднocинax, пoширюe мiрy cвoбoди, iндивiдyaльниx пeрeвaг тa ocвiтнix трaeктoрiй, yтвeрджye caмoaктyaлi-зaцiю, caмoрoзвитoк ocoбиcтocтi виклaдaчa тa cтyдeнтa;
- cпрямoвaнicть нa фoрмyвaння мнoжиннo-cтi cyб'eктниx ^ртин cвiтy, змicтoвнo-пoшyкoвe cтрyктyрyвaння ocoбиcтicниx знaнь;
- oпoрa нa cyкyпнicть iнфoрмaцiйнo-знaннeвиx cиcтeм, щo викoнyють aнaлiтикo-oцiнювaльнi фyнкцiï cтocoвнo iншиx iнфoрмa-цiйниx cиcтeм; cпрямoвaнicть нa oргaнiзaцiю caмocтiйнoï пiзнaвaльнo-пoшyкoвoï дiяльнocтi cтyдeнтa нa ocнoвi рoзвиткy нaвичoк caмocпo-cтeрeжeння, caмoпiзнaння, рeфлeкciï, caмooc-вiти;
- визнaння тexнoлoгiй як cиcтeмoyтвoрюю-чoгo чинникa прaктичнoгo пeрeтвoрeння ^cre-ми нaвчaння в зaклaдi ocвiти вiдпoвiднo дo cy-чacниxзaвдaнь.
Тaким чинoм, cyчacнi пeдaгoгiчниx тexнoлo-гш визнaчaютьcя нe тiльки кoнкрeтикoю нoвиx cпocoбiв тa фoрм oргaнiзaцiï нaвчaльнoгo прo-цecy, a мeтoдoлoгieю, щo зaклaдeнa в ocнoвy тieï чи ^oï тexнoлoгiï. Сaмe тoмy, дo cyчacниx мoжyть бути вiднeceнi лишe тi, щo cпрямoвaнi нa oргaнiзaцiю caмocтiйнoï пiзнaвaльнoï пoшy-кoвoï дiяльнocтi cтyдeнтiв нa ocнoвi рoзвиткy нaвичoк caмocпocтeрeжeння, caмoпiзнaння, рeфлeкciï, caмoocвiти, тобто нaявнa cвiдoмa вiдмoвa вiд рeтрaнcляцiï знaнь, oрieнтaцiï нa cиcтeмy знaнь як ocнoвy ocвiтньoï iдeoлoгiï [15].
У нoвiй тexнoлoгiï нaвчaння cтaвитьcя 3a мeтy виявити зaкoнoмiрнocтi взaeмoдiï виклa-дaчa, cтyдeнтiв, змicтy, фoрм, мeтoдiв, зacoбiв тa джeрeл нaвчaння. При тaкoмy пiдxoдi тexнo-лoгiя нaвчaння являe coбoю oргaнiзaцiю прoцe-cy нaвчaння, щo пeрeдбaчae пeвнy cиcтeмy дiй i взaeмoдiй вcix eлeмeнтiв нaвчaльнoгo прoцe-cy. Тaким чинoм, пeдaгoгiчнoю тexнoлoгieю e
cy^mc^ oбфyнтoвaниx дiй тa взaeмoдiï eлe-мeнтiв ocвiтньoгo прoцecy, здiйcнeння якиx ra-рaнтye дocягнeння визнaчeниx ц^й нaвчaння.
При трaдицiйнiй тexнoлoгiï дoмiнyючy пoзи-цiю зaймae виклaдaч, який визнaчae вci ocнoвнi пaрaмeтри: мeтy, змicт, фoрми, мeтoди, зacoби нaвчaння. Здoбyвaч ocвiти зaймae пiдлeглe, зaлeжнe cтaнoвищe, 6o вiн нe мae мoжливocтi ceрйoзнo впливaти нa плaнyвaння, oцiнювaння i кoрeкцiю прoцecy нaвчaння. Алe вiн прaгнe дo caмoрeaлiзaцiï, caмocтiйнocтi, мae пeвний пo-бутовий дocвiд. Лoгiкa ocвiтньoгo прoцecy ви-мaгae, щoб нaвчaння нa вcix eтaпax бyлo oргa-нiзoвaнe як cпiврoбiтництвo, як cпiльнa дiяль-нють виклaдaчa тa cтyдeнтa, щoб сту^нт cтaв cyб'eктoм нaвчaння. Для зaдoвoлeння пoтрeб cycпiльcтвa у квaлiфiкoвaниx фaxiвцяx рiзниx гaлyзeй, здaтниx критичнo тa твoрчo миcлити, приймaти рiшeння, вирiшyвaти cклaднi прoфe-ciйнi зaвдaння, виникae пoтрeбa у пoшyкy нo-виx пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй.
Оcнoвними oбoв'язкoвими eтaпaми 3acrocy-вaння пeдaгoгiчнoï тexнoлoгiï e: дiaгнocтикa рь вня зacвoeння нaвчaльнoгo мaтeрiaлy тa вiдбiр здoбyвaчiв ocвiти у групи з oднaкoвим рiвнeм нaявниx знaнь i дocвiдy; мoтивaцiя й oргaнiзa-цiя нaвчaльнoï дiяльнocтi ocтaннix (ocнoвнe 3a-вдaння - привeрнyти ïxню yвaгy дo зaнять ш-знaвaльнoю дiяльнicтю, пiдтримyвaти мoтивa-цiю cтyдeнтiв); дiя зacoбiв нaвчaння - влacнe прoцec нaвчaння, шли cтyдeнти зacвoюють нaвчaльний мaтeрiaл при взaeмoдiï i3 зacoбaми нaвчaння; кoнтрoль 3a якicтю зacвoeнoгo мaтe-рiaлy.
Ha eфeктивнicть прoцecy зacтocyвaння cy-чacниx ocвiтнix тexнoлoгiй у прoфeciйнiй пщго-тoвцi мaйбyтнix фaxiвцiв впливaють тaкi фaк-тoри: cтaн coцiaльнo-пcиxoлoгiчнoгo клiмaтy в cтyдeнтcькoмy кoлeктивi, coцiaльнa вaжливicть прoфeciï; виcoкий рiвeнь прoфeciйнoï пiдгoтoв-ки пeдaгoгiчнoгo кoлeктивy нaвчaльнoгo 3a^a-ду; нaявнicть нayкoвo oбфyнтoвaнoгo прoфe-ciйнo-cпрямoвaнoгo плaнy нaвчaльнo-виxoвнoï рoбoти; iндивiдyaльнi здiбнocтi здoбyвaчiв ocвi-ти; здaтнicть виклaдaчiв дo eфeктивнoгo впрo-вaджeння cyчacниx ocвiтнix тexнoлoгiй; дидaк-тичнa oрieнтaцiя нa пoзитивнe мoтивoвaнe cтa-влeння cтyдeнтiв дo нoвoгo; aнaлiз cxeми yпрaвлiння впрoвaджeниx cyчacниx ocвiтнix тexнoлoгiй при пiдгoтoвцi мaйбyтнix фaxiвцiв [12].
Ha думку Г. Вacянoвичa, пeдaгoгiчнa тexнo-лoгiя мae тoдi пoзитивний ceнc, кoли вiдпoвiдae гyмaнicтичнoмy й aнтрoпoлoгiчнoмy пiдxoдaм як мeтoдoлoгiчним oрieнтирaм cyчacнoï ocвiти тa нaвчaння. Вaжливo, щoб yчитeль, виклaдaч вoлoдiв виcoкoю прoфeciйнoю кyльтyрoю, пe-дaгoгiчнoю мaйcтeрнicтю, зacтocoвyючи ту чи шшу пeдaгoгiчнy тexнoлoгiю. Heгoтoвнicть пe-дaгoгa дo рeaлiзaцiï пeдaгoгiчнoï тexнoлoгiï мo-жe cпричинити нeгaтивнi явищa у cфeрi нa-вчaння i виxoвaння [13].
Так, Г. Васянович серед сучасних шновацш-них педагогГчних технологГй виокремлюе такГ: розвивального навчання, поетапного форму-вання розумових дш, колективно!' взаемоди', програмованого навчання, дистанцшного навчання, проблемного навчання, педагопчного проектування, евристичного навчання.
Завдяки дослщженням В. Беспалька, Г. Се-левка, I. Прокопенка, I. Якимансько!' та Гн. на-працьовано достатнш запас фактичного мате-рГалу, який дозволяе вийти на бтьш глибоке розумшня реальних i прогнозованих результа-тГв навчально!' дГяльностГ здобувачГв освгти при замГнГ цГлей навчання. АналГз наявних публГка-цГй дозволяе видтити ГстотнГ та шструмента-льно значущГ властивостГ (ознаки), якГ можуть стати основою для класифкаци' педагогГчних технологГй: цтьова орГентацГя, характер взае-мовщносин викладача та студента, органГзацГя навчання (способи засвоення) [4, 9, 17].
I. Ншшина розглядае сучасш освГтш технологи' в рамках технолопчного варГанту: мета-засоби-умови-результат. Авторка видтяе ш-формацГйнГ технологи, особистГсно-орГентованГ технологи', рейтинговГ технологи', ГгровГ технологи', проблемно-розвиваючГ технологи', технологи' модульного навчання, технолопя колекти-вного способу навчання [14].
Наприклад, Л. Мельник визначае низку технологГй, що е найбтьш оптимальними та перс-пективними в педагопчнш освт: дистанцшне навчання, дГалогове навчання, етапно-блокова органГзацГя навчання, ГгровГ методи, блочно-модульна система, шформацшно-комп'ютерне навчання, кейс-технологГя, контекстне навчан-ня, моделююче навчання, модульно-рейтингове навчання, особистюно орГентоване навчання, пошукове-дослГдницьке навчання, проективне навчання, рефлексивно-творче навчання [15].
ДослГджуючи педагопчш технологи', О. Опе-нко разом з колективом науковцГв наводять класифкацш педагогГчних технологГй, якГ на ïx-ню думку е ефективними в процеа фахово!' пщ-готовки. Серед них технологи' модульного навчання, проектш технологи', штерактивш технологи, ГгровГ технологй', технологи' контекстного навчання, технолопя розвитку критичного мис-лення, дослщницью технологи', треншговГ технологи, технологи' кейс-стадГ, мультимедГйнГ технологи [16].
АналГз наукових публкацш, в яких висвГтле-но питання впровадження сучасних педагогГчних технологГй в освГтнш процес професшно!' пГдготовки майбутшх фахГвцГв, дозволив визна-чити педагопчш технологи', що активно та ефе-ктивно використовуються викладачами закла-дГв вищо!' освГти [17]. Проте, неодноразово у роботах багатьох науковцГв, пщкреслюеться необхщнють значного посилення практичного аспекту пГдготовки майбутшх лГкарГв при збе-реженнГ належного рГвня теоретичних знань. В
сучасних умовах теоретична пщготовка лГкарГв повинна бути поеднана з широким набором освГтшх методГв, що вщповщають мГжнародним вимогам. Проведений аналГз лГтературних джерел та власний досвщ дозволяють виокре-мити серед них там, якГ, на нашу думку, максимально сприяють формуванню професшно!' компетентност майбутнГх лГкарГв.
Кейс-технологГя, яка свого часу використо-вувалась для вивчення економГчних дисциплГн, сьогоднГ знайшла широке застосування i в освоенш медицини. Проблема впровадження кейс-технологи' в практику медично!' освГти в наш час е надзвичайно актуальною, тому що обумовлена двома тенденцГями: спрямованю-тю вищо!' освГти та орГентацГею ïï не сттьки в отриманнГ конкретних знань, але й на форму-вання професшно!' компетентностГ, вмГнь та навичок розумово!' дГяльностГ, розвитку особ-ливостей особистосп, серед яких особлива увага придтяеться здатностГ до самонавчання, змшГ парадигми мислення, вмГнню переробля-ти значш об'еми шформаци'; а також розвиток вимог щодо якост фахГвця, який повинен во-лодГти здатнютю оптимально!' поведГнки в рГз-них ситуацГях, вГдрГзнятися системнГстю та ефективнютю дГй [18,19,20].
«Кейс» (з англ. - випадок) е дуже деталГзо-ваним, контекстуальним, описовим шформа-цшним повГдомленням, який використовуеться для допомоги майбутньому лГкарю у розумГннГ специфГки клГнГчних ситуацГй i формуванню умшь розв'язання проблемних ситуацГй, сприяе адаптаци' студента до майбутньо!' дГяльностГ.
Технолопя ситуативного навчання визнача-еться як сучасна технолопя практично!' пГдготовки та оцшки медичного персоналу, що вклю-чае освоення навичок, вироблення автоматично повторюваних дш, оперативного прийняття адекватних рГшень; метод формування, закрш-лення, розвитку, контролю знань, умшь, навичок, досвщу, дГяльностГ за допомогою симуляци' обладнання, контроль правильност навичок i умшь з використанням ГмГтацшного обладнання або спецГальних засобГв, що ГмГтують профе-сшш дм; базуеться на безпечному для учасни-кГв моделюваннГ клГнГчних та шших ситуацГй, в тому числГ ризикових, максимально наближе-них до реальних [21].
Симуляцшш технологи' розрГзняються зале-жно вГд рГвня реалютичносп технГчного засобу симуляци': вГзуальнГ, тактильш, реактивнГ, ав-томатизованГ, апаратнГ, штерактивш та штегро-ванГ. Саме симулятори допомагають багатора-зово i точно вщтворювати важливГ клГнГчнГ сце-нари' i надають можливГсть адаптувати навча-льну ситуацГю для кожного студента. Таким чином формуються компетентнють володшня за-гальними та професшними знаннями, навичка-ми; застосування знань на практицГ [18].
Застосування технологи' симуляцшного навчання е провщним напрямком практично! пщ-
готовки лiкарiв у розвинених краТнах свiту, так як мае доведену високу ефективнють. У меди-чнiй освiтi широко використовуються рiзнi типи симуляторiв, серед яких: комп'ютеризоваш манекени, екраннi симулятори, ям дозволяють iмiтувати вiдповiдну реакцш; анатом'чш моде-лi - використовуються для опрацювань окре-мих умшь та навичок; фантом - модель люди-ни або IT частини справжнього розмiру, що за-мiнюе оригiнал i зберiгае ттьки деякi важпивi його властивостi; тренажер - пристрш для iмi-таци рiзних ситуацiй, що дозволяе вщпрацьо-вувати окремi навички та вмшня; стандартизован па^енти; система ситуа^йних за-вдань; навчальн гри клiнiчного типу, що використовуються для розвитку ключного мис-лення; навчальн iгри органiзацiйно-дiяльницького типу, ям сприяють формуванню професшних умшь i навичок оргашзацшного характеру.
Сучаснi засоби вiртуальноТ реальностi роз-глядаються як джерело технолопчних можли-востей в освт та медицинi, вони доповнюють набiр традицiйних пiдходiв у навчанш [22]. Яск-равим прикладом використання новп~шх комп'ютерних технологiй при пщготовц майбу-тнiх фахiвцiв у вищих медичних навчальних закладах УкраТни е застосування штерактивного анатомiчного стола «Anatomage table» та синтетичного трупа «Syn Daver». 1нтерактивний анатомiчний стiл «Anatomage table», за допо-могою якого реалiзуеться вивчення тривимiрноТ графiчноТ моделi тiла, дозволяе вивчати як окремi системи i органи, так i пошарову будову тта, вiзуалiзувати зрiзи на рiзних рiвнях в гори-зонтальнiй, фронтальнiй i сагiтальнiй площи-нах, порiвнювати Тх iз зображеннями, отрима-них за допомогою методiв рентгенографiТ, КТ i МРТ, вибудовуючи певну логiчну послщовнють пiзнання вiд класичноТ анатомiТ, через медичну вiзуалiзацiю, до топографiчного анатомiчного iнтерпретування клiнiчного випадку, що е над-звичайно важливим як для студенев, так i для лiкарiв-iнтернiв та клiнiчних ординаторiв хiрур-пчних спецiальностей. Даний метод розширюе межi принципiв наочностi та доступностi про-цесу навчання, вирiшуе багато традицшних проблем морфологiчних кафедр. При викорис-таннi вiртуальноТ моделi викладач не зштовху-еться з такими труднощами, як при застосу-ваннi натурального препарату: цифрова модель не е токсичною, не втрачае зовшшнього вигляду внаслщок тривалоТ експлуатаци, легко вщновлюеться в початковий стан та набувае необхщних нам параметрiв пщ час вивчення.
Ще одним важливим прикладом симуляцш-них технологiй е синтетичний труп «Syn Daver». На даний час вш виступае найкращою альтернативою робот з трупами, фксованими у формалш^ та являе собою новп~нш ушкаль-ний тип анатомiчноТ моделi. Завдяки iнновацiй-ним технологам «Syn Daver» - це реалютич-
ний тренувальний муляж, який на 99% вщпов^ дае будовi людського оргашзму. Даний синтетичний препарат виготовлений iз солоноТ води та синтетичних волокон, ям е надшними, зно-состiйкими замiнниками людських тканин.
Висновки
Таким чином, рiвень осв^нього закладу ви-значаеться якiстю шновацшних технологiй, якi в ньому ефективно застосовуються. Для розвитку вищоТ медичноТ освiти доцiльно впрова-джувати та iнтегрувати усi проаналiзованi вище педагопчж технологи, а ефективнють Тхнього застосування залежить вщ взаемодiТ факторiв, якi забезпечують педагогiчний процес: компе-тентнi викладачi, якi на високому рiвнi володi-ють педагогiчними технологами та постшно удосконалюють свiй професшний рiвень; моти-вацiя та достатнш рiвень базовоТ пiдготовки майбутнiх медичних фахiвцiв; належне органi-зацiйне та методичне забезпечення навчального процесу; активне упровадження сучасних педагопчних технолопй; ефективне поеднання уах видiв та рiвнiв вiдомих педагогiчних техно-логш.
Впровадження у професiйну пiдготовку майбутшх лiкарiв сучасних педагогiчних техно-логш сприятиме пiдвищенню ефективностi формування ТхньоТ професiйноТ компетентностi шляхом розвитку навичок самостшноТ та нау-ково-дослщницькоТ роботи, мiжособистiсного спiлкування, роботи у команда аналiзу та синтезу, креативности здатностi спiвпрацювати iз фахiвцями iнших спецiальностей, вирiшувати проблеми та приймати р^ення.
Перспективи подальших дослщжень
В подальшому плануеться об^рунтувати та експериментально перевiрити ефективнiсть використання сучасних педагопчних технолопй при викладанш студентам навчальноТ дисцип-лiни «Анатомiя людини».
Лiтература
1. Luhovyi VI. Yevropeiska kontseptsiia kompetentnisnoho pidkhodu u vyshchii shkoli ta problemy yii realizatsii v Ukraini [European concept of competence approach in higher education and problems of its implementation in Ukraine]. Pedahohika i psykholohiia. 2009;2(63):13-25. (Ukrainian).
2. Zahrychuk HYa, Martsenyuk VP, Mysula IR. Pidhotovka fakhivtsiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy v suchasnykh umovakh na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu [Training of specialists in higher educationalinstitutions of Ukraine in modern conditions based oncompetency approach]. Medychna osvita. 2013;1:8-11. (Ukrainian).
3. Sysoieva SO, editor. Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh: navchalno-metodychnyi posibnyk [Interactive technologies of adult learning: a textbook]. Kyiv; 2011. 324 р. (Ukrainian).
4. Bespal'ko VP, editor. Slagaemye pedagogicheskoj tekhnologii [Components of pedagogical technology]. Moskva; 1989. 191 р. (Russian).
5. Klarin MV, editor. Pedagogicheskaya tekhnologiya v uchebnom processe [Pedagogical technology in the educational process]. Moskva; 1989. 77 p. (Russian).
6. Selevko GK, editor. Enciklopediya obrazovatel'nyh tekhnologij. V 2-h t. T. 1. [Encyclopedia of educational technologies. In 2 volumes. Vol. 1.] Moskva; 2005. 556 p. (Russian).
7. Ziaziun IA, editor. Pedahohichna maisternist: pidruchnyk dlia vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv. 2-he vyd., dopov. i pererob. [Pedagogical skills: a textbook for higher
pedagogical educational institutions. 2nd ed., Add. and process- 17.
ing.]. Kyiv; 2004. 422 p. (Ukrainian).
8. Prokopenko IF, Yevdokymov VI. Pedahohichni tekhnolohii: navchalnyi posibnyk [Pedagogical technologies: a textbook]. Kharkiv; 2005. 224 р. (Ukrainian).
9. Dychkivska IM, editor. Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii: navchalnyi posibnyk [Innovative pedagogical technologies: a 18. textbook]. Kyiv; 2004. 350 р. (Ukrainian).
10. Tomilka GS, editor. Rol' simulyacionnyh tekhnologij v medicinskom obrazovanii: Materialy Uchebno-metodicheskoj konferencii dlya prepodavatelej vysshej shkoly, 28 maya 2014 g. [The Role of Simulation Technologies in Medical Education: Proceedings of the Educational and Methodological Conference for Higher School Teachers, May 28, 2014]. Habarovsk; 2014. 67 p. (Russian).
11. Piekhota OM. Osobystisno oriientovana osvita i tekhnolohii. 19 [Personally oriented education and technology]. In: Ziaziuna IA, editor. Neperervna profesiina osvita: problemy, poshuky, perspektyvy: monohrafiia [Continuing professional education: problems, searches, prospects: monograph]. Kyiv; 2000. P. 274- 20. 298. (Ukrainian).
12. Ziaziuna IA, Piekhota OM, editor. Pidhotovka maibutnoho vchytelia do vprovadzhennia pedahohichnykh tekhnolohii: navchalnyi posibnyk [Preparing future teachers for the introduction of pedagogical technologies: a textbook]. Kyiv; 2003. 240 p. (Ukrainian).
13. Vasianovych HP, editor. Psykholohiia i pedahohika: lektsii. 21 Vybrani tvory: v 5-ty t. T. 4. [Psychology and pedagogy: lectures. Selected works: in 5 vols. Vol. 4.]. Lviv; 2010. 512 p. (Ukrainian).
14. Nikishina IV, editor. Innovacionnye pedagogicheskie tekhnologii i organizaciya uchebno-vospitatel'nogo i metodicheskogo processov v shkole: ispol'zovanie interaktivnyh form i metodov v 22. processe obucheniya uchashchihsya i pedagogov. 2-e izd., stereotip. [Innovative pedagogical technologies and the organization of educational and methodological processes at school: the use of interactive forms and methods in the process of teaching students and teachers. 2nd ed., Stereotype]. Volgograd; 2008. 91 p. (Russian).
15. Melnyk LV. Mozhlyvosti vykorystannia suchasnykh osvitnikh tekhnolohii u vyshchii shkoli [Internet]. Available from: https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation& hl=uk&user=kP1ZRfgAAAAJ&citation_for_view=kP1ZRfgAAAAJ :IjCSPb-OGe4C
16. Ohiienko OI, editor. Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii: posibnyk [Innovative pedagogical technologies: a guide]. Kyiv; 2015. 314 p. (Ukrainian).
Реферат
СУЩНОСТНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ И ОСОБЕННОСТИ ИХ ПРИМЕНЕНИЯ ПРИ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ ВРАЧЕЙ
Сухоносов Р.А., Лопушняк Л.Я., Гаркуша М.А., Карпяк Т.Ф., Кулш С.А., Бойчук О.Н. Ключевые слова: педагогические технологии, обучение, преподаватель, студент, медицина.
Важнейшей задачей реформирования образования в Украине является подготовка образованной, творческой личности, готовой в профессиональной деятельности обеспечивать потребности общества как на национальном, так и на международном уровнях. Внедрение в современное высшее образование компетентностного подхода и формирования профессиональной компетентности будущих специалистов является самым высоким показателем качества полученного образования. Строгие требования сегодняшнего дня требуют от высших учебных заведений достижения качественно нового уровня представления учебного материала, поэтому, кроме традиционных, широко используются современные педагогические технологии. Целью было проанализировать психолого-педагогическую, методическую литературу и определить сущностную характеристику педагогических технологий. Материал и методы исследования. Анализ психолого-педагогической, методической литературы, материалов учебно-методических конференций, методической работы кафедры. Для достижения цели, уточнение сущности и особенностей использования современных педагогических технологий в образовательном процессе применены теоретические методы (анализ, синтез, обобщение, сравнение, систематизация, педагогическое моделирование, теоретическое прогнозирование). Уровень образовательного учреждения определяется качеством инновационных технологий, в нем эффективно применяются. Для развития высшего медицинского образования целесообразно внедрять и интегрировать в учебный процесс все выше проанализированные педагогические технологии, а эффективность их применения зависит от взаимодействия факторов, обеспечивающих педагогический процесс: компетентные преподаватели, которые на высоком уровне владеют педагогическими технологиями и постоянно совершенствуют свой профессиональный уровень; мотивация и достаточный уровень базовой подготовки будущих специалистов; надлежащее организационное и методическое обеспечение учебного процесса; активное внедрение современных педагогических технологий; эффективное сочетание всех известных видов и уровней педагогических технологий. Применение современных педагогических технологий при профессиональной подготовке будущих врачей способствует формированию профессиональной компетентности студентов путем развития навыков самостоятельной и научно-
Shapran O, Shapran V. Innovatsiini tekhnolohii v pedahohitsi ta psykholohii: yikh sutnist ta riznovydy [Innovative technologies in pedagogy and psychology: their essence and varieties]. Visnyk Instytutu rozvytku dytyny: zb. nauk. pr. Filosofiia, pedahohika, psykholohiia. Kyiv: vyd-vo Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. 2010;12:147-153. (Ukrainian). Zhuravlova LV, Lopina NA. Praktychno-oriientovanyi keis-metod navchannia v systemi bezperervnoi medychnoi osvity na osnovi informatsiino-osvitnikh veb-tekhnolohii yak sposib symuliatsiinoho navchannia: navchalno-metodychnyi posibnyk dlia vykladachiv medychnykh osvitnikh zakladiv [Practical-oriented case-method of teaching in the system of continuing medical education on the basis of information-educational web technologies as a method of simulation training: a training manual for teachers of medical educational institutions]. Kharkiv; 2019. 76 p. (Ukrainian).
Pavlyshyn HA, Bihuniak TV, Savaryn TV. Keis-metod navchannia u medychnii osviti [Case study method in medical education]. Medychna osvita. 2015;3:67-69. (Ukrainian). Skrypnyk IM, Sorokina SI, Shevchenko TI, Kudria IP, Shaposhnyk OA. Keis-metod yak pryklad interaktyvnoho navchannia studentiv-medykiv klinichnym dystsyplinam [Case method as an example of interactive teaching of medical students in clinical disciplines]. Vyshcha osvita Ukrainy. Tematychnyi vypusk «Mizhnarodni Chelpanivski psykholoho-pedahohichni chytannia» 2012; 1(1, dod. 3):372-7. (Ukrainian). Korda MM, Shulhai AH, Hudyma AA, Zaporozhan SY. Rozvytok praktychno-oriientovanoho ta symuliatsiinoho navchannia v Ter-nopilskomu derzhavnomu medychnomu universyteti imeni I.Ya. Horbachevskoho [Development of practice-oriented and simulation training at I. Horbachevsky Ternopil state medical university]. Medychna osvita. 2016; 2:54-7. (Ukrainian). Avramenko MO, Furyk OO, Pavlenko AS. Dosvid vprovadzhennia problemno-oriientovanoho navchannia z vykorystanniam virtualnykh patsiientiv u ramkakh realizatsii proektu TAME: «Navchannia na medychnykh pomylkakh» [Experience of implementation of problem-oriented training with the use of virtual patients in the framework of the TAME project: «Training on medical errors»]. In: Kolesnyk YuM, editor. Aktualni pytannia dystantsiinoi osvity ta telemedytsyny 2018 [Current issues of distance education and telemedicine 2018]: materialy vseukrainskoi naukovo-metodychnoi videokonferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu Ukrainian, Zaporizhzhia, 25-26 kvit. 2018 g.; Zaporizhzhia; 2018. p. 82-83. (Ukrainian).
uccneflOBaTenbOKOM pa6o™, MewnMHHOcmoro oS^eHua, pa6o™ b KOMaHfle, aHanu3a m CMHTe3a, Kpea-tmbhoctm, cn0C06H0CTM coTpyflHMHaTb co cпeцмanмcтaмм flpyrnx cпeцмanbнocтeм, pemaTb npoSneMbi m npuHMMaTb pemeHua TOMy nogoSHoe.
Summary
ESSENTIAL CHARACTERISTICS OF PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES AND PECULIATIRIES OF THEIR APPLICATION IN FUTURE DOCTORS TRAINING COURSE
Sukhonosov R.O., Lopushniak L.Ya., Harkusha M.A., Karpiak T.F., Kulish S.A., Boichuk O.M. Key words: educational technology, teaching, teacher, student, medicine.
One of the most important tasks of education reform in Ukraine is to foster creative individuals prepared to meet the social demands at both the national and international. The introduction of a competence-based approach to modern higher education and the formation of professional competence of future professionals is the best indicator of the quality of education received. Today's demands for higher education institutions are to reach a qualitatively new level of presentation of educational material, apart from traditional, widely used modern pedagogical technologies. The aim of this study is to analyze the psychological and pedagogical, methodological literature and to identify the essential characteristics of pedagogical technologies. Material and methods. The study implies the analysis of psychological and pedagogical, methodological literature, the materials of educational and methodical conferences, methodological work of the department. To achieve the goal, clarifying the essence and peculiarities of the use of modern pedagogical technologies in the educational process theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, comparison, systematiza-tion, pedagogical modelling, theoretical prediction) are used.
The rank of an educational institution is determined by the quality of the innovative technologies it uses effectively. For the development of higher medical education it is advisable to implement and integrate into the educational process all the above described pedagogical technologies, and the effectiveness of their use depends on the interaction of factors that support the educational process: competent teachers who are highly skilled in pedagogical technologies and constantly improve their professional level; motivation and sufficient level of basic training of future teachers; The main goal of the project is to develop the educational process and to improve the quality of teaching and learning; to actively implement modern educational technologies; to effectively integrate all known types and levels of educational technologies.
The use of modern pedagogical technologies in professional training of future physicians contributes to the formation of professional competence of the students by developing the skills of self-study and scientific and investigative work, inter-industry communication, teamwork, analysis and synthesis, creativity, ability to cooperate with specialists of other specialties, to solve problems and make decisions, etc.
