CC BY
50
4. Враховуючи невисокий piBeHb довiри до окремих шститутав, що реалiзу-ють державну економiчну полггаку, реалiзацiю антиiнфляцiйноï полггаки в Украïнi потрiбно покласти на Комггет антиiнфляцiйного регулювання у складi Кабiнету Мiнiстрiв Украши, Нацiонального банку Украши, Державного комiтету статистики та Антимонопольного комггету Украïни.
Л1тература
1. Офщшний штернет-сайт Державного комггету статистики. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Офщшний штернет-сайт Нацюнального банку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/.
Варгас В.М. Повышение эффективности антиинфляционной регуляции в Украине
Проанализировано влияние фискальной и монетарной политики на инфляцию в период кризиса в Украине. Предложено усовершенствование системы антиинфляционной регуляции.
Ключевые слова: инфляция, монетарная политика, фискальная политика, антиинфляционные мероприятия.
Varvas V.M. Improving the state antiinflation regulation in Ukraine
The influence of fiscal and monetary policy on inflation during the crisis in Ukraine. Proposed improvement of the antiinflation measures.
Keywords: inflation, monetary policy, fiscal policy, anti-inflation adjustment.
УДК330.101 Астр. С.С. 1ваночко1 -Львшська КА;
доц. О.М. Свтцов2, д-р екон. наук
СУТЬ ТА ВИДИ 1НВЕСТИЦ1Й
Проаналiзовано погляди укра!нських учених щодо визначення поняття "швес-тицп", на основi чого сформовано власне бачення ще! категори. Здшснено аналiз класифжацшних ознак подшу швестицш та доповнено !х власними критерiями.
Ключовг слова: швестици, швестицшна дiяльнiсть, типи швестицш, види ш-вестицш.
Постановка проблеми. Важливим елементом здшснення структур-них зрушень впчизняно! економжи, розвитку шновацшного сектору виступа-ють швестици. 1нтенсивний розвиток швестицшно! д1яльносп забезпечить ринкову трансформащю економжи, сприятиме 11 входженню у св1тове сшвто-вариство, створенню валютних резерв1в, необхвдних для модершзацп вироб-ництва тощо. Розвиток та динашка швестицшних процешв формують страте-пчну основу сталого економ1чного зростання розвинених кра!н. Однак, ощ-нюючи ситуащю, яка склалася в Укра!ш, робимо висновок, що наша держава значно вщстае в питаннях, яю стосуються швестицшно! д1яльносп вщ еконо-м1чно розвинених кра!н св1ту.
Становлення 1 розвиток теори швестицш та швестицшно! д1яльносл в Укра!ш починаеться з 90-х роюв минулого столптя. У цей час вщбуваеться
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
2 проректор Дрогобицького педагопчного утверситету 1м. 1вана Франка
значна кшьюсть трансформацiйних процешв, що сприяе новому вщношенню до теоретичних та методолопчних пiдходiв щодо iнвестицiй [1, с.16-17]. Досль дженню принципiв iнвестицiйноï дiяльностi, економiчноï сутностi iнвестицiй та ïx класифжацп, проблемам управлiння iнвестицiйними процесами присвяче-но працi багатьох впчизняних учених. Над ïx вирiшенням працювали О. Д. Вов-чак [1], М.П. Денисенко [2], О.Д. Даншов [5], Г.М. 1вашина [5], О.Г. Чумаченко [5], А.С. Музиченко [6], А.А. Пересада [7], Л.М. Борщ [8], С.В. Герасимова [8], А.П. Дука [9], А.В. Череп [10], В.М. Грщасов [11], С.В. Кривченко [11], O.G. 1саева [11] та багато шших. Однак, вщзначаючи ва здобутки украшських науковцiв, зауважимо, що безлiч аспектiв цього питання залишаються недос-татньо висвiтленими та потребують подальшого опрацювання. Зокрема, недос-татньо дослщженим е понтйно-категс^альний апарат проблеми, оскшьки серед науковцiв немае едижй думки щодо розумiння ключових ïï понять, а це стоïть на завадi практичному вирiшенню цiлоï низки питань. Тому вважаемо, що тема роботи е актуальною i потребуе глибокого аналiзу.
Методика дослщжень. Метою роботи е дослщження сутностi понят -тя "iнвестицiï" та розроблення ïx класифжацшних ознак.
Результати досл1дження. Поняття "швестицп" надзвичайно складне та багатоаспектне, тому серед дослщниюв немае единоï думки щодо визна-чення його сутносп. Така неточнiсть визначення "швестицш" сприяе хибно-му розумiннi ïx сутностi. Так, на думку М.П. Денисенка, "швестицп - це те, що вщкладаеться на завтра" [2, с. 12]. З таким твердженням важко не погоди-тися, адже швестицп - це заощадження, як вкладаються в рiзнi проекти для отримання певноï вигоди в майбутньому.
Вовчак О. Д. стверджуе, що "швестицп - це довгострокове вкладання кошпв у будь-яку галузь економiки з метою одержання прибутку" [1, с. 24]. Проаналiзувавши це твердження, ми погоджуемось з думкою, що швестицп -це процес "вкладання", однак не погоджуемося, що це тшьки фiнансовi вкла-дення. На наш погляд, iнвестицiями можуть бути також i трудов^ штелекту-альнi та ш. ресурси, i метою такого вкладення е не лише отримання прибутку, але й досягнення еколопчного, iнновацiйного, соцiального ефекту тощо.
Немае единого тдходу щодо дефшщп "iнвестицiï" i в правовiй базi Украïни. Так, у Законi Украши "Про швестицшну дiяльнiсть" iнвестицiï трак-туються як "усi види майнових та штелектуальних цiнностей, що вкладаються в об'екти шдприемниць^ та шших видiв дiяльностi, внаслiдок я^ ство-рюеться прибуток або досягаеться соцiальний ефект" [3]. Водночас, у Закош Украïни "Про внесення змш до Закону Украïни "Про оподаткування прибутку пiдприемств" iнвестицiï визначаються як "господарська операцiя, яка пе-редбачае придбання основних фондiв, нематерiальниx активiв, корпоратив-них прав та цшних паперiв в обмiн на кошти або майно" [4]. Таким чином, якщо перший закон розглядае "швестищГ як рiзнi цiнностi, що вкладаються з метою отримання ефекту, то шший розглядае ïx як сукупшсть дiй, спрямова-них на перетворення ресуршв в iншi цшностп Складаеться враження, що в Закош Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про оподаткування прибутку тдприемств" не роздшяють поняття "швестицш" та "iнвестицiйноï дiяльностi".
На наш погляд, швестицп - це рiзнi мaтерiaльнi та немaтерiaльнi ре-сурси, що спрямовaнi на досягнення певноï мети, цiнa яких визнaчaeться рiв-нем ризику та термiном вклaдy.
Bрaховyючи рiзне походження i рiзнi цiлi iнвестицiй, виникae потреба у ïx клaсифiкaцiï. У вiтчизнянiй економiчнiй лiтерaтyрi iнвестицiï розрiзня-ють залежно вщ мiсця розташування iнвестицiйного проекту. За ^eKi класи-фiкaцiйною ознакою ïx подшяють на внyтрiшнi та зовшшш. Пiд внyтрiшнiми iнвестицiями розумтоть вкладення, якi реaлiзyються в об^кти, що знаходять-ся на територп держави, а пiд зовнiшнiми - ri, якi здiйснюються в об'eкти ш-ших крaïн [S, с. ll]. Ми пропонyeмо розширити цю клaсифiкaцiйнy ознаку ш-вестицiями змшаного типу, тобто iнвестицiями, якi здшснюються в об'eкти, дiяльнiсть яких спрямована одночасно на внутршнш i зовшшнш ринок.
Наступний подiл iнвестицiй вiдбyвaeться залежно вiд напряму вкла-дання ресурив. Biдповiдно до цього, ïx подiляють на реaльнi, тобто таю, яю вкладаються в реaльнi активи, i фiнaнсовi [б, с. 24-25]. A.A. Пересада пропо-нye розширити подш iнвестицiй за цieк ознакою ще на iнновaцiйнi та ште-лектyaльнi. Ми ввaжaeмо, що до ^eï ознаки необxiдно додати ще два тдпун-кти: соцiaльнi - швестування, спрямоване на вирiшення проблем суспшьства, та екологiчнi - фшансування у проблеми навколишнього середовища.
Здшснюючи вкладання ресyрсiв у будь-який проект, як правило виз-нaчaeться термш ïx використання, i вiдповiдно до цього - вш iнвестицiï подь ляються на: короткотермiновi (вкладення катталу до одного року); середньо-термiновi (перiод такого iнвестyвaння становить вщ одного до трьох рокiв); довготермiновi (перiод iнвестyвaння яких становить вщ трьох до п'яти рокiв); безтермiновi (не мають визначеного термiнy вкладання) [l, с. 27]. На наш погляд, такий подш досить вичерпно вiдобрaжae термши використання швес-тицшних ресyрсiв, однак iснyють випадки, коли встановити термш швестування важко. Осюльки перюд iнвестyвaння може залежати вщ часу досягнення постaвленоï мети, пропонyeмо ще одну класифжацшну ознаку, а саме - залежно вщ мети iнвестyвaння: яюсш - спрямовaнi на покращення яюсних по-кaзникiв, та кiлькiснi - зорieнтовaнi на пiдвищення кiлькiсниx показниюв.
Завдяки iснyвaнню рiзниx форм власносг! вiдбyвaeться подiл iнвести-цiй на таю види: державш, привaтнi, шоземш, колективнi [7, с. l2] та спшьш. Цей критерiй дae змогу оцiнити рiвень економiчного розвитку та визначити вплив держави на суб^кйв господарювання. Крiм того, потрiбно розyмiти, що форма влaсностi майна впливae на прийняття iнвестицiйного рiшення, а-дже залежно вiд того, якою вона e, залежить склaднiсть процедури iнвестy-вання та здiйснення контролю над ним [б, с. 28]. На наш погляд, найбшьш привабливою для iнвесторiв e приватна форма власност^ бо здшснення тaкоï дiяльностi менше обмежye держава та законодавча база, що, водночас, у ви-мaгae менше часу на оргашзацшш питання.
Залежно вiд обсягу цшних пaперiв, якi надають право володшня aкцi-ями у влaсностi швестора, iнвестицiï подiляють на: прямi (господарська опе-рaцiя, яка передбaчae внесення коштiв або майна в статутний каттал юри-дичноï особи в обмш на корпорaтивнi права, емiтовaнi такою юридичною
особою), непрямi (швестици, за яких участь швестора у процесi iнвестування е опосередкованою iнвестицiйними або iншими фiнансовими посередниками) та портфельш (господарська операцiя, яка передбачае придбання щнних па-перiв, деривативiв й iнших фiнансових активiв за грошовi кошти на фондовому ринку) [4].
Борщ Л.М. та Герасимова С.В. рекомендують доповнити наведену ви-ще класифiкацiю ще одшею класифiкацiйною ознакою, а саме - за характером формування швестицш, зпдно з якою швестици подшяються на авто-номнi та шдуковаш. До автономних вони пропонують вiднести швестици, якi утворюються незалежно вiд утворення нацiонального доходу, а до шдукова-них - п, що формуються внаслiдок збiльшення споживчих витрат [8, с. 51]. Таким чином, щею класифжащею ученi вщобразили залежнiсть iнвестицiй вiд макроекономiчних показниюв i довели, що тi поди, яю неможливо перед-бачити, мають здатнiсть формувати новi швестици.
Залежно вщ характеру збiльшення вiдбуваеться подш iнвестицiй на такi види: активш (iнвестування, яке здiйснюеться для тдвищення всiх або окремих показникiв дiяльностi об'екта); пасивнi (здiйснюються з метою тд-тримки iснуючого стану). Залучення активних iнвестицiй сприятиме с^мко-му розвитку економiки, збiльшенню 11 можливостей, а пасивних - дасть змо-гу надати економiчнiй системi рис фшансово! стабiльностi, передбачуваностi та прогнозованосп.
Вовчак О. Д. запропонувала подiл швестицш за критерiем спрямова-ностi дш. Вiдповiдно до ще1 ознаки, вс швестици подiляються на такi види: нетто-швестици (вкладання фiнансових ресурсiв для заснування проекту); ек-стенсивнi швестици (швестування, спрямоване на розширення та збшьшення виробничого потенцiалу); решвестици (використання отриманого прибутку вiд початкового катталу для здiйснення повторного iнвестування); брутто-швестици (нетто-швестици плюс решвестици) [1, с. 27]. А.В. Череп доповни-ла цю класифжацшну ознаку ще одним видом - дезшвестици, суть яких по-лягае в тому, що з об^ового капiталу вилучають ранiше iнвестованi кошти без подальшого 1х використання в iнвестицiйних щлях. Такий подiл швести-цiй окреслюе вс можливi операци з ресурсами в процеш здiйснення швести-цшно! дiяльностi вiд початку заснування i до моменту розпаду об'екта фшан-сування.
Варто звернути увагу на дослщження М.П. Денисенка, в яких вш про-понуе подiл iнвестицiй вщповщно до рiвня економiки на таю види: макроеко-номiчнi, галузевi, регюнальш та мiкроекономiчнi [1, с. 15]. Така градащя дае змогу ощнити глобальний рiвень iнвестицiйного процесу i визначити мас-штабнiсть iнвестицiйного проекту.
Досить поширеним у сучаснiй економiчнiй науцi е подiл iнвестицiй залежно вщ ступеня ризику iнвестицiйного проекту. За щею ознакою ус ш-вестици подiляють на такi види: безризиковi (вкладання ресурсiв здiйснюеться в об'екти, в яких реально немае ризику втрати катталу чи неот-римання оч^ваного прибутку); низькоризиковi (вкладання ресурив здiйснюеться в об'екти з низьким ризиком втрати); середньоризиковi (вкла-
дання ресуршв здшснюеться в об'екти iз середшм ризиком втрати); високори-зиковi (ймовiрнiсть втрати вкладених ресурсiв дуже висока).
Найпоширешшою класифiкацiйною ознакою е подш iнвестицiй за рiв-нем лжвщносл вкладiв. За цим критерiем 1х подiляють на високолiквiднi (коли юнуе можливiсть будь-коли швидко перевести активи об'екта в грошовий екывалент); середньолiквiднi (швестицп, конвертацiя яких за потреби буде здшснюватись вiд одного мюяця до пiвроку); низьколiквiднi (конвертащя об'екта здiйснюеться у термiн вщ пiвроку i бiльше); нелiквiднi (об'екти такого швестування не можуть бути самостшно конвертованi без цiлiсного майново-го комплексу).
Досить поширеним е подiл швестицш за рiвнем прибутковостi. Можли-вють отримання прибутку подiлила швестицп на: високоприбутков^ середньо-прибутковi, низькоприбутковi та недоходш. На наш погляд, останш три крите-рп подiлу швестицш е визначальними пiд час прийняття iнвестицiйного ршен-ня, осюльки саме вони дають можливють реально ощнити ризики та спрогно-зувати доходи вщ тако1 дiяльностi [9, с. 59-60; 10, с. 36-37; 11, с. 24-25].
Ми пропонуемо доповнити перелiченi вище критерп полiлу швестицш i роздiлити 1х вiдповiдно до важливосп iнвестицiйних проектiв на: першочер-говi (швестицп, якi здiйснюються незалежно вiд iнших потреб об'екта); дру-горяднi (вкладання ресурсiв пiсля виршення всiх проблем). Доцiльним е подш швестицш залежно вiд бажаного ефекту на таю види: спрямоваш на результат (досягнення певного рiвня прибутковосп, продуктивностi, конкурен-тоспроможносп тощо); спрямованi на перспективу (створення вшх умов для отримання бажаного результату чи досягнення певно1 мети в майбутньому).
Розглянувши наведену класифжащю iнвестицiй, можна дiйти виснов-ку, що природа iнвестицiй е складною i залежить вiд змiн зовшшнього сере-довища. Однак, незважаючи на динамiчнiсть зовнiшнього оточення, усi рiз-новиди iнвестицiй завжди будуть взаемопов'язаними ^ крiм низки вiдмiннос-тей, мають багато спшьного, а також уш вони спрямованi на прирют капiта-лу, отримання прибутку, тобто досягнення поставлено! мети.
Висновки. Поняття "швестицп" надзвичайно складне та багатоаспек-тне, тому серед науковцiв немае едино! думки щодо розумiння його природи. Така неточшсть визначення "швестицш" сприяе хибному розумiннi 1х сут-ностi. На наш погляд, швестицп - це рiзнi матерiальнi та нематерiальнi ре-сурси, що спрямоваш на досягнення певно! мети, цша яких визначаеться рiв-нем ризику та термiном вкладу.
Важливе значення для оргашзацп ефективно! iнвестицiйноl дiяльностi мае класифiкацiя iнвестицiй, яку прийнято здiйснювати вiдповiдно до низки критерпв. Залежно вiд мiсця розташування швестицшного проекту iнвестицil подiляють на внутршш та зовнiшнi; залежно вiд напряму вкладання ресур-сiв - на реальш, фiнансовi та iнтелектуальнi; за термшом використання - коротко-, середньо-, довго- та безтермiновi; за формою власноста - на держав-нi, приватнi, iноземнi, колективнi та спшьш; залежно вiд обсягу цшних папе-рiв, якi надають право володшня акцiями у власностi швестора, iнвестицil по-дiляють на: прям^ непрямi та портфельнi; за характером формування iнвести-
цiй ïx подiл здiйснюeться на aBTOHOMHi та шдуковаш; за критерieм спрямова-ност дiй - на нетто-швестицп, екстенсивш швестицп, решвестицп, брутто-швестицп, дезшвестицп; залежно вiд ступеня ризику швестицп подшяють на безризиков1, низькоризиков1, середньоризиковi та високоризиковц за рiвнем лжвщносп вкладiв - на високолжвщш, середньолжвщш, низьколiквiднi та нелжвщнц за рiвнем прибутковостi - на високоприбутков1, середньоприбут-ков1, низькоприбутковi та недоxоднi. Здшснивши анал1з, ми виявили необхщ-нють доповнення подiлу iнвестицiй новими ознаками та видами, так внасль док оцшки критерiю мiсця розташування ми роздшили iнвестицiï на "зм1ша-ного типу"; залежно вщ напряму ïx вкладу, ми подшяемо iнвестицiï ще на бшьш глобальнi пiдпункти: "сощальш" та "екологiчнi". Крiм запропонованоï градацп в економiчнiй джерелах, ми пропонуемо ввести ще три категорiï, а саме залежно вщ мети швестування: "яюсш", "кiлькiснi" (необxiднiсть ство-рення ^eï класифiкацiйноï ознаки виникае внаслщок залежностi перiоду ш-вестування вщ часу досягнення мети); вiдповiдно до ïx важливосп на: "пер-шочерговГ та "другорядш"; залежно вiд бажаного ефекту на: "спрямоваш на результат", "спрямоваш на перспективу".
Л1тература
1. Вовчак О. Д. 1нвестування : навч. поабн. / О. Д. Вовчак. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2007. - 544 с.
2. Денисенко М.П. Основи швестицшнсй д1яльност1 : пщручник [для студ. ВНЗ] / М.П. Денисенко. - К. : Вид-во "Алерта", 2003. - 338 с.
3. Закон Украши "Про швестицшну д1яльшсть" вщ 19.09.1991 р. // Вiдсмсстi Верховно!' Ради Украши. - 1991. - № 47. - 646 с.
4. Закон Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про оподаткування прибутку шдприемств" вщ 22.05.1997 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada. gov.ua
5. Дашлов О.Д. 1нвестування : навч. поабн. / О.Д. Дашлов, Г.М. 1вашина, О.Г. Чумачен-ко. - К. : Вид. дiм "Комп'ютерпрес", 2001. - 364 с.
6. Музиченко А.С. 1нвестицшна дiяльнiсть в Укра1ш : навч. посiбн. / А.С. Музиченко. -К. : Вид-во "Кондор", 2005. - 406 с.
7. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом / А.А. Пересада. - К. : Вид-во 'Жра", 2002. - 472 с.
8. Борщ Л.М. 1нвестування: теорiя та практика : навч. поабн. / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 685 с. - (Вища освгга ХХ1 столтя).
9. Дука А.П. Теорiя та практика iнвестицiйноï дiяльностi. 1нвестування : навч. поабн. / А.П. Дука. - К. : Вид-во "Каравела", 2007. - 424 с.
10. Череп А.В. 1нвестознавство : пщручник / А.В. Череп. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. -
398 с.
11. Грщасов В.М. 1нвестування : навч. поабн. / В.М. Грщасов, С.В. Кривченко, O.G. 1са-ева. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 164 с.
Иваночко С.С., Свтцов О.М. Сущность и виды инвестиций
Проанализированы взгляды украинских ученых относительно определения понятия "инвестиции", на основе чего сформировано собственное виденье этой категории. Осуществлен анализ классификационных признаков разделения инвестиций и дополнено их собственными критериями.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная деятельность, типы инвестиций, виды инвестиций.
Ivanochko S.S., Svintsov O.M. Essence and types of investments
The looks of the Ukrainian scientists are analysed in relation to determination of concept "investments", what own vision of this category is formed on the basis of. The analysis of classification signs of division of investments is carried out and he is complemented by own criteria.
Keywords: investments, investment activity, types of investments, types of investments.
УДК 658.14/17.012.12:334.716 Здобувач О.В. Кндрат -Львкська КА
Ф1НАНСОВО-МАЙНОВИЙ СТАН I ПОТЕНЦ1АЛ СУБ'СКТА РИНКОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто теоретико-методичш шдходи до оцшки та анатзу фшансово-майнового стану сучасного пiдприeмства. Сформульовано напрямки можливо! опти-м1заци концептуальних засад наявних методик до проекци результатiв фшансово-економiчного стану шдприемства для забезпечення комплексно! оцiнки його еконо-мiчного потенцiалу.
Ключовг слова: фшансовий стан, економiчний потенцiал, тдприемство, оцiнка, аналiз, показники, iнформацiйно-аналiтична база.
Постановка проблеми. В умовах посткризового i надал1 достатньо невизначеного за стабшьшстю економiчного середовища, у трансформа-цiйнiй економiцi Укра!ни значно зростае роль своечасного та якiсного аналiзу фiнансового стану нацiональних суб'ектiв господарювання, об'ективно! оцш-ки !х лжшдносл та фшансово! стiйкостi, а також пошук оргашзацшно-еконо-мiчних механiзмiв тдвищення i змiцнення !х фшансово! стабшьносп з ураху-ванням дiевостi шформацшно-аналггачного iнструментарiю у пiдтримцi уп-равлшських рiшень.
Наявнi системи показникiв, вироблеш у предметнiй сферi оцiнки шдприемства, характеризуюсь окремо або економiчну, або фiнансову його да-яльнють; методолопчно! основи, яка б поеднувала сформульованi показники фiнансово-економiчного стану та фшансово! стiйкостi пiдприемства у едину систему оцiнки, не вироблено. Виходячи з шформацшно-аналггачних потреб в управлшш сучасним пiдприемством, така спрямованiсть теоретичних досль джень щодо розвитку наявних систем оцшювання фiнансово-економiчного стану i потенцiалу пiдприемства е актуальною.
Аналiз дослiджень i публiкацiй засвiдчуе про низку наявних проблем-них аспекпв у встановленнi об'ективного фiнансового стану i майново! пози-цп й економiчного потенцiалу сучасних суб'ектiв ринково! економжи. На ос-новi результапв дослiдження iснуючих методичних пiдходiв до аналiзу фь нансового стану шдприемства Р.М. Сиротяк i Л.1. Сопшьник роблять висно-вок, що "через низьку якiсть показникiв ретроспективного аналiзу i надмiрно умоглядний характер показниюв перспективного аналiзу фiнансового стану сучасного шдприемства, розвиток адаптивних методик е актуальною тематикою економiчних дослщжень" [1, с. 96]. У цьому контексп О.1. Павленко заз-начае, що "необхщно розробити такий методичний щдхвд, за якого штеграль-на оцшка фiнансового стану укра!нських тдприемств базувалася б на впчиз-няних стандартах обл^ i звiтностi, на поеднанш екстрополяцiйних i експер-
