CC BY
28
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК 631.115 Проф. П.М. Музика, д-р екон. наук; acnip. О.Р. Жидяк -
ЛНУ ветеринарног медицини та бютехнологш iM. С.З. Тжицького
СУТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ У С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1 В РИНКОВИХ УМОВАХ
Розглянуто теоретичну сутшсть форм господарювання у сiльському господар-ст та визначеш ïx особливостi. Встановлено, що з початком процесу вiдродження сшьськогосподарського виробництва та переходом його до ринково'' економiки ви-никае нагальна потреба у розвитку форм господарювання, яю б вщповщали сучас-ним вимогам. Треба чггко усвiдомити, що ефективне швестування та розвиток виробництва неможливi без розвитку форм господарювання.
Ключов1 слова: форми господарювання, господарства населення, фермерське господарство, сшьськогосподарське тдприемство, ТзОВ, сiльське господарство.
Вступ. Перехщ Украïни вщ адмшютративно-планового господарювання до сучасноï ринковоï економши е надзвичайно складним i довготрива-лим процесом. Економiка аграрного сектора Украши протягом останнix рокiв характеризуеться шдвищенням дiловоï активностi, змiцненням фiнансовоï та платiжноï дисциплiни, багатоукладнiстю i рiзними формами господарювання. Важливе мюце, тут належить i самому ставленню людей до господарювання в аграрному сектор^ яке потребуе великих зусиль та тершння. Люди повинш стати активними власниками та здатш господарювати за новими, сучасними, науковими принципами.
Сшьське господарство будь-яко'' держави е його стратепчною галуз-зю, вщ нього залежить незалежнiсть i стабшьшсть економiки i тому воно мае розвиватися пришвидшеними темпами, щоб забезпечити вщповщтсть свого виробництва свiтовим ринковим вимогам. Вступ Украши до Всесвггньо'' тор-говельно'' органiзацiï усуне перешкоди для iноземниx виробникiв, з яким ук-раïнськi товаровиробники вестимуть жорстку конкурентну боротьбу. Така конкуренщя не можлива без пiдприемницького тдходу до господарювання.
Вагомий внесок у розроблення теори та практичних заxодiв формуван-ня i функцiонування форм господарювання зробили: П.С. Березiвський, С.В. Васильчак, М.В. Гладш, Т.Г. Дудар, М.М. 1льчук, П. Т. Саблук, О.В. Кри-сальний, П.М. Музика, М.Й. Малж, О.В. Мазуренко, В.В. Месель-Веселяк, М.Г. Шульський, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та iншi вiтчизнянi вченi. Ми сформували теоретико-методологiчнi засади переходу аграрного виробництва до ринково'' економiки та обгрунтовано шляхи вирiшення практичних завдань.
Виклад основного матерiалу. Характерною особливютю сучасного стану розвитку агропромислового комплексу Украши е глибока, затяжна i дуже загрозлива економiчна криза, що проявляеться у дестабшзаци агропромислового виробництва, розпадi фiнансово-економiчноï системи, катастро-фiчному спадi виробництва, величезнiй кшькосп низькорентабельних i збит-
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.1
кових шдприемств, звуження ринюв, зростання споживчих цш i, звичайно, низька купiвельна спроможшсть населення. У цих умовах виникае реальна загроза продовольчiй безпецi держави. Тому сьогодшшня економiчна дiяль-шсть в аграрному секторi в умовах ринково! системи повинна стати за своею суттю пiдприемницькою.
Пiдприемство - це самостшна дiяльнiсть громадянина або об'еднання декiлькох фiзичних осiб з метою виробництва продукци, торгiвлi чи виконан-ня iнших робiт, для задоволення потреб замовниюв i одержання прибутку. Шдприемство забезпечуе функцiонування агропромислового комплексу i йо-го штенсивний розвиток, тому що саме шдприемницька дiяльнiсть характе-ризуеться новiшими використаннями технологш та органiзацiй управлiння виробництва. Внаслщок цього зростае ефективнiсть виробництва, збшь-шуеться зайнятiсть населення, створюються новi товари i послуги та розши-рюеться ринок [1, 11].
Дiяльнiсть рiзних форм господарювання у ринковш економiцi грун-туеться на декшькох основних принципах:
1) незалежтсть. У ринковш економщ пiдприемство повинно бути неза-лежним суб'ектом господарювання. Коли воно дiе у межах закону, держава не мае права втручатися у його дiяльнiсть, це стосуеться уих форм господарювання, ^м державних;
2) Шщативмсть. Кожна форма господарювання в аграрному секторi опи-раеться на потреби споживачiв i тому виробляе так види товарiв, якi во-на може !м продати.
3) конкуренция мiж рiзними суб'ектами господарювання в агробiзнесi спо-нукае !х до впровадження рiзних економiчних стратегiй. Конкуренцiя е одним iз найважливiших чинниюв ефективного розвитку сiльського гос-подарства як галузi загалом та вiдсiювання неконкурентоспроможних суб,ектiв на ринку.
4) ризик та вiдповiдальнiсть. Кожна iз рiзних форм господарювання в аг-робiзнесi мае сво! характернi ризики та вщповщальност за свою дiяль-тсть i тому повинна сприяти зменшенню ймовiрностi ризиюв, узгоджу-ватись з вимогами законодавства.
У сучаснш ринковш економщ iснують багато видiв форм господарювання у сшьському господарствь Кожна iз цих форм господарювання мае сво! особливостi, якi !х характеризують. Серед основних форм господарювання ми видiлимо такi: господарства населення (ОСГ), сшьськогосподарсью пiдприемства, фермерськ господарства та товариства з обмеженою вщповь дальнiстю.
Господарства населення за своею соцiально-економiчною i правовою сутшстю е насамперед сукупнiстю певного нерухомого i рухомого майна, що мае вартюну оцiнку, яке призначено для задоволення !х матерiальних i побу-тових потреб, а також вони е складовою частиною багатоукладного аграрного виробництва продуклв харчування та сировини рослинного i тваринного походження [4, с. 170].
Господарства населення в сучасних умовах е необхщною формою ре-алiзацi! особистого та суспшьного iнтересiв в сiльському господарствь Вони реально становлять конкуренцiю сшьськогосподарським пiдприемствам у ви-
користаннi трудових i матерiальних ресурЫв, реалiзацiï вироблено1 продукци. Господарства населення - це особлива, заснована на приватнш формi власнос-т форма господарювання селян, що передбачае виробництво, перероблення, споживання сшьськогосподарсью продукцiï та реалiзацiю ïï надлишкiв.
Нинi назрiла потреба здшснення нового етапу наукових дослiджень ролi господарств населення у продовольчому забезпеченш краши, формуван-нi рiвня добробуту значно1' кiлькостi сiльського населення з врахуванням принципових змш у вщносинах власностi та форм господарювання на сель Дiяльнiсть господарств населення виступае ниш як напрям реашзаци еконо-мiчних iнтересiв селян. Отже, господарства населення в сучасних умовах е необхщною формою створення середнього класу на сел^ економiчнi iнтереси якого ефективно реашзуються внаслiдок взаемодiï з економiчними штереса-ми iнших суб'екпв господарювання та держави.
Сiльськогосподарське шдприемство виступае як суб'ект господарювання, створений власником. Сшьськогосподарсью тдприемства за законами ринково1' економiки повиннi бути ефективними, здатними ефективно вико-ристовувати швестици, якi вкладаються в 1'хнш розвиток, i виглядати приваб-ливими для iнвесторiв. В умовах ринку сшьськогосподарсью тдприемства можуть ефективно розвиватися лише за умови формування яюсно нових про-дуктивних сил, змши структури виробництва, оргашзаци самого процесу виробництва продукци сшьського господарства.
Розвиток сшьськогосподарських пiдприемств сприяе зростанню дохо-дiв працiвникiв пiдприемств i всього сшьського населення шляхом шдви-щення рiвня зайнятостi на селi та розвитку пiдприемств переробно1' промис-ловостi. Обсяг грошових надходжень сшьськогосподарських шдприемств безпосередньо залежить вiд асортименту продукци, що реалiзовуеться. А цей асортимент i визначае його виробничий напрям. Доходи i прибутки виступа-ють важливим iндикатором економiчного стану самого тдприемства.
Оргашзацшно-правова форма сшьськогосподарських шдприемств е чинником, що впливае на визначення шляхiв тдвищення 1'хньо1' економiчноï ефективностi. А необхiдною умовою пiдвищення економiчноï ефективностi дiяльностi сшьськогосподарських шдприемств е висока защкавлешсть пра-цiвникiв у результатах свое1' пращ. Але нехтування специфiчними особливос-тями аграрного виробництва призвело до рiзкого зниження рiвня економiчноï ефективностi сшьськогосподарських шдприемств. Тому при цьому потрiбно створити таку величезну шфраструктуру, яка буде забезпечувати ефективну дiяльнiсть ушх сiльськогосподарських пiдприемств.
Велику роль у шднесенш економiки краши вiдiграють фермерсью господарства. Фермерське господарство - це форма шдприемницько1" дiяльностi громадян iз створенням юридично1' особи, яю виявили бажання виробляти то-варну сшьськогосподарську продукцiю, займатися ïï переробленням та реаль зацiею, з метою отримання прибутку на земельних дшянках, наданих 1'м для ведення фермерського господарства, або це форма вшьного пiдприемництва, переважно приватноï форми власност на землю та засоби виробництва. Осо-бливiстю такого господарства е те, що саме вони е найпристосованiшi до ри-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.1
нкових вщносин, оскшьки в них найповнiше реаизуються iнтереси виробни-ка, забезпечуючи при цьому потреби споживача
Фермерськ господарства, як вже стали одшею з визнаних i piBHon-равних форм господарювання на селi на oснoвi приватно1 власнoстi, всi сво1 витрати вщшкодовують за рахунок власних дoхoдiв. А основною метою ïx-ньо1 дiяльнoстi е одержання прибутку. Активний розвиток фермерських гос-подарств, як принципово нoвoï для Укpаïни сoцiальнo-екoнoмiчнoï форми господарювання, об'ективно зумовлений ринковими вщносинами, а також зале-жить i вiд державного регулювання земельних вiднoсин, пiдтpимання у ство-pеннi виpoбничoï бази, величини землекористування, формування вщповщ-нoï iнфpастpуктуpи, спецiалiзацiï та коопераци i пoслiдoвнoгo курсу на формування середнього класу на сель
Сьогодш феpмеpськi господарства належать до ефективних форм господарювання i е надшним засобом виршення продовольчо1' проблеми та чинником забезпечення сощально-полггично1" стабiльнoстi краши. Але най-важливiше сьoгoднi те, що розвиток фермерських господарств потребуе державно:' тдтримки, а у зв'язку з екoнoмiчнoю кризою всього нащонального господарства вона тут недостатня. Оскшьки нам на селi пoтpiбнo створити таю умови, щоб кожний селянин мав вшьний вибip щодо умов господарювання. Але, як стверджуе О.Б. Грицишин, держава не може втручатися у дь яльшсть фермерського господарства, лише вщповщш органи можуть здшс-нювати контроль за ïï окремими видами дiяльнoстi. Отже, фермерське господарство - це одна iз форм господарювання на сел^ яка характеризуеться до-мiнуванням пpиватнoï власнoстi на землю та засоби виробництва. Йому влас-тивi: вшьний вибip виду гoспoдаpськoï дiяльнoстi та повна екoнoмiчна вщпо-вiдальнiсть за результати господарювання.
В Укра1ш товариства е одшею з найпoшиpенiшиx форм господарювання в економщ та, зокрема, в сшьському гoспoдаpствi. Товариства з обме-женою вiдпoвiдальнiстю (ТзОВ) трапляються найчастiше. Вони займають найбшьшу частку серед всix видiв товариств. ТзОВ являють собою товариства, учасники яких спшьно здшснюють шдприемницьку дiяльнiсть i несуть матеpiальну вщповщальшсть майном, вкладами свого пiдпpиемства. На вщ-мiну вiд акцioнеpниx товариств, ТзОВ не мае цшних папеpiв, якi можуть бути в обшу чи на ринку кашталу. Для ТзОВ характерна двоступенева система управлшня: загальнi збори i виконавча дирекщя.
Збiльшення кiлькoстi учасникiв товариства зумовлюе зростання статутного фонду. Особливютю також е те, що у тoваpиствi створюеться резер-вний фонд на випадок непередбачуваних ситуацш, щоб компенсувати збит-ки, а величина такого фонду не повинен бути меншим як 25 % вщ статутного фонду.
Для товариства з додатковою вщповщальшстю одшею з ютотних вщ-мiннoстей, особливостей е додаткова вщповщальшсть його учасникiв. Вони вщповщають не тiльки сво1ми вчинками, але частково сво1м майном.
Висновки. До форм господарювання у сшьському господарсга по-тpiбнo вiднoсити господарську дiяльнiсть, що грунтуеться на пращ члешв сь м,ï з можливим залученням одного сеpедньopiчнoгo найнятого пращвника.
Пiд такий критерш пiдпадають i господарства населення, фермерськ господарства, а також сшьськогосподарсью тдприемства та товариства. Функщ-онування форм господарювання забезпечуеться здебшьшого завдяки саме сь мейним стосункам. В юторичному аспектi також е пiдстави стверджувати, що виникнення цих господарств супроводжувалося становленням i розвитком сь мейних вiдносин. А сама дiяльнiсть форм господарювання у сшьському гос-подарствi залежить насамперед вщ ставлення ïхнiх власникiв до землi як основного засобу сшьськогосподарського виробництва.
Особливiстю дiяльностi форм господарювання у сшьському господар-ствi е проблема високо1" самоексплуатацiï ïx члешв, це стосуеться значноï час-тини сшьських жителiв. Експлуатацiя власникiв приватних господарств мае своï xарактернi особливост^ якi обумовлюються способами та формами ве-дення 1'хньо1' господарсько1" дiяльностi.
З початком всього процесу вщродження сiльськогосподарського виробництва та переходом до ринково1" економiки виникае нагальна потреба у розвитку форм господарювання, як б вiдповiдали сучасним вимогам. Треба ч^ко усвiдомити, що ефективне швестування та розвиток виробництва не-можливi без розвитку форм господарювання.
Лггература
1. Грицишин О.Б. Основи економши агропромислового виробництва. - К., 2005. - С.
319.
2. 1льчук М.М. Основи тдприемницько'1 дiяльностi та агробiзнесу. - К., 2002. - С. 398.
3. Майона П.О. Економша i оргашзащя аграрного сервюу. - К., 2001. - С. 501.
4. Янчук В.З. Аграрне право Украши. - К., 2000. - С. 718.
5. Приватизащя земл1 та реоргатзащя колективних сшьськогосподарських пщприем-ств в Укрш'ш. - К. : Вид-во "Столггтя". - 2000. - С. 126.
Музыка П.М., Жидяк О.Р. Сущность и особенности форм ведения хозяйства в сельском хозяйстве в рыночных условиях
Рассмотрена теоретическая сущность форм ведения хозяйства в сельском хозяйстве и определены их особенности. Установлено, что с началом процесса возрождения сельскохозяйственного производства и переходом его к рыночной экономике возникает неотложная потребность в развитии форм ведения хозяйства, которые бы отвечали современным требованиям. Нужно четко осознать, что эффективное инвестирование и развитие производства невозможны без развития форм ведения хозяйства.
Ключевые слова: формы ведения хозяйства, хозяйства населения, фермерское хозяйство, сельскохозяйственное предприятие, ТЗОВ, сельское хозяйство.
Muzyka P.M., Zhydyak O.R. Essence and features of agriculture management in market conditions
Theoretical essence of agriculture management is considered and their features are certain. It is set that with beginning of process of revival of agricultural production and transition of him to the market economy arises up urgent requirement in development of forms menages which would answer modern requirements. It is needed expressly to realize that the effective investing and development of production is impossible without development of forms of menage.
Keywords: agriculture management, economy of population, farmer economy, agricultural enterprise, TZOV, agriculture._
