CC BY
9
- впровадження ¡нновафйних технолопчних процесс;
- впровадження ¡нновафйних вид¡в продукцп;
- к-сть орган¡зац¡й, як¡ виконують науков¡ роботи.
Bищезазначен¡ чинники (рис. 3) дозволять ви-
явити потенц¡йн¡ можливост¡ формування кластера на т¡й чи ¡нш^ територп.
Ц¡ чинники е дуже важливими для сьогоден-ня УкраТни, оск¡льки, уряд держави, починаючи з 2014 року спрямовуе полп"ику на децентрал¡зац¡ю, з метою об'еднання територ¡альних одиниць та ре-гюыв в самост¡йн¡ функц¡ональн¡ економ¡чн¡ оди-ниц¡. Тобто, в^ають б¡льше повноважень на мюця територ¡альним громадам, для ефективноТ Тх ствп-рац¡ та зростання економнних показник¡в. [9]
Висновки
0тже, кластери створюють сприятлив¡ умо-ви для рег¡онального розвитку - пщвищуеть-ся р¡вень кооперацп ¡ пов'язаност¡ п¡дпри8мств, зростае попит ¡ як¡сть пропозиц¡й на локальних ринках, полтшуеться кадрова ¡нфраструктура, з'являеться ¡нфраструктура для дослщжень ¡ роз-робок, знижуються витрати, з'являються можли-вост для б¡льш усп¡шного виходу на мжнароды ринки. Bих¡д на репональний ринок п¡дпри8мств кластера стимулюе модерызацш, зд¡йснення НДДКР, зростання ¡нновафйноТ активности вве-дення нових способ¡в управлЫня ¡ нових страте-г¡й розвитку. Кластер стимулюе примноження ¡ збереження робочих мюць, створення ¡нститут¡в
громадянського сусптьства, формуе HOBi стан-дарти ocBiTH, охорони здоров'я, дiяльностi су-дових i правоохоронних oрганiв, нoвi стандарти споживання i способу життя населення.
Список використаних джерел
1. Внукова Н.М. Услуги банков как обеспечение кластерных инициатив трансграничного сотрудничества / Н.М. Внукова // Банкир. - 2007. - № 1. - С. 56 - 60.
2. Войнаренко М.П. Концеп^я кластерiв - шлях до вщродження виробництва на репональному рiвнi / М.П. Войнаренко // Економ^. - 2000. - № 1. - С. 29 - 33.
3. Геець В.М. 1нновацмы перспективи УкраТни /
B.М. Геець, В.П. Семиноженко. - Харюв: Константа, 2006. - 272 с.
4. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры. Украинский аспект / С.И. Соколенко. - К.: Колос, 2002. - 646 с.
5. Чужиков В. I. Кластери як об'ект державного регу-лювання / В.1. Чужиков // Вюник УАДУ - 2001 - №4
C. 160-167.
6. Державна служба статистики УкраТни - www. ukrstat.gov.ua
7. Статистичний збiрник «Репони УкраТни» 2016, частина I, КиТв - 2016 р. - 299 с.
8. Статистичний збiрник «Репони УкраТни» 2016, частина II, КиТв - 2016 р. - 692 с.
9. Електронний ресурс «Децентралiзацiя» - http:// decentralization.gov.ua/about
10. Harvard Clustering Mapping Project - https:// worldmap.harvard.edu/maps/
О.В. КОВАЛЬ,
acnipaHT, Хмельницький ун'1верситет управл1ння та права
Сутшсть та особливоси ¡ндустрп програмно! продукцм як специф1чного об'екта оподаткування
Стаття присвячена теоретичним аспектам ¡ндустрп програмно! продукцИ' як специф '1чного об'екта оподаткування. Визначено сутнсть та складов'1 ¡ндустрп програмно! продукцИ, види i форми про-грамних продуктв, ознаки та особливост д^яльност (i су&ект'в. Виявлено можлив '1 загрози, як не-обх'щно враховувати для аналтичного о^нювання ¡ндустрп програмноi продукцп.
Ключовi слова: ¡ндустр'я програмноi продукцп, фабрика програм, програмн продукти, суб'екти ¡ндустрп програмноi продукцп, оподаткування.
А.В. КОВАЛЬ,
аспирант, Хмельницкий университет управления и права
Сущность и особенности индустрии программной продукции как специфического объекта налогообложения
Статья посвящена теоретическим аспектам индустрии программной продукции как специфического объекта налогообложения. Определена сущность и составляющие индустрии программ-
14 Формування ринкових вщносин в УкраТж №11 (198)/2017
© О.В. КОВАЛЬ, 2017
ной продукции, виды и формы программных продуктов, признаки и особенности деятельности ее субъектов. Выявлены возможные угрозы, которые необходимо учитывать для аналитического оценивания индустрии программной продукции.
Ключевые слова: индустрия программной продукции, фабрика программ, программные продукты, субъекты индустрии программной продукции, налогообложение.
О. KOVAL,
post-graduate student, Khmelnitsky University of management and law
The nature and characteristics of the software industry as a specific item of tax
The article is devoted to theoretical aspects of software industry as a specific object of taxation. Determined the nature and components industry software products, the types and forms of software products, features and characteristics of the activities of its subjects. Identified possible threats that need to be considered for the analytical evaluation of the software industry.
Keywords: industry of software products, the factory programs, software, actors software industry, taxation.
Постановка проблеми. Нин в Укра'У сформу-вався дуже потужний ¡нтелектуальний потенция i висок темпи зростання саме у ¡ндустрм програмноТ продукцм. Вона усп0но конкуруе на свтово-му ринку, невпинно демонструе висок темпи роз-витку та надае робоч¡ мюця як найменше 99 тис. фах^цям. Не вимагаючи каттальних вкладень i державних ¡нвестицй ¡ндустрт забезпечуе до 2% ВВП краТни. Тому питання визначення ТТ сутнос-т та особливостей як специфнного об'екта опо-даткування набувають надзвичайноТ актуальност¡.
Анал13 останшх досл1джень i публжацт. У краТнах з розвиненою ринковою економ¡кою прид¡ля8ться велика увага до^дженням сутнос-т¡ та особливостей ¡ндустрм програмноТ продукцм як специфнного об'екта оподаткування. Вагомий внесок у дослщження цього питання зробили та-к¡ в¡дом¡ в¡тчизнян¡ вчен¡ як: Ю. Бажал, М. Деляг¡н, Т. бршова, А. Жал¡ло, В. 1ноземцев, Л. Мельник, С. Романенко; зарубжн - Дж. Акерлоф, В. Мун-т¡ян, X. Каравел¡, М. Кларк, Дж. Спглщ та багато ¡нших. Однак в УкраТн зазначене питання потре-буе подальшого досл¡дження.
Метою статт е досл¡дження сутност¡ та особливостей ¡ндустрм програмноТ продукцм як спе-циф¡чного об'екта оподаткування.
Виклад основного матерiалy. Стр^кий роз-виток ¡нформац¡йних технолог¡й та Тх проник-нення в економ¡ку змЫили сп¡вв¡дношення тра-диц¡йних галузей виробництва. 1нформацт перетворилася на товар, що ¡снуе на ринку ¡ мае свою цЫу. Нин¡ за назвою основного ресурсу «¡н-формац¡я» поряд з термЫом „постЫдустртльне сусп¡льство» широко застосовуеться терм¡н „¡н-
формац¡йне сусптьство» [4, с. 265]. 3 розви-тком останнього в¡дбуваeться комп'ютеризац¡я уЫх сфер життeд¡яльност¡, автоматизац¡я процесс виробництва, зм¡нюeться спос¡б життя, а кор-дони м¡ж державами втрачають свою актуаль-н¡сть. Важливого значення набувае виробництво ¡нформа^йноТ (¡нтелектуальноТ), а не матер^ль-ноТ продукцм (товара, роб¡т, послуг) ¡ швидк¡сть передач¡ ¡нформацм [5].
Вперше словосполучення «¡нформац^не сус-п¡льство» було використане в 1961р. у дискусм м¡ж К. Курокава, вщомим арх¡тектором та Т. Юме-сао, ¡сториком та антропологом. Бурхливий роз-виток теорм ¡нформац^ного сусп¡льства припав на 1980-90-х рр., зокрема, починаючи з появи численних наукових публка^й з ц° проблематики визнаних зарубжних та в^чизняних еконо-м¡ст¡в та соц¡олог¡в Л. Мельника [13], В. Мунттна [14], Дж. Спглща [16], Л. ФедуловоТ [18], А. Чухно [19] та ¡н. В згаданих роботах т^ю чи ¡ншою м¡рою ¡ на р^них теоретико-методолог¡чних засадах анал¡зуються р^номаытн аспекти формування та функц¡онування постЫдустр^льного, ¡нформа^й-ного сусп¡льства та економки, акцентуеться увага на розвитку ¡нформац^ноТ ¡ндустрм, значному по-ширенн¡ нових ¡нформац^них технолог¡й, форму-ванн¡ комплексу ¡нформац^них галузей до окре-мого 1КТ-сектору та його складовоТ - ¡ндустрм програмноТ продукцм (рис. 1.1).
Загалом ¡ндустр¡я програмноТ продукцм - про-мислове виготовлення готового програмного продукту (компонента повторного використан-ня - КПВ, reuses, assets, servises, systems...) для масового використання користувачами.
Рисунок 1. Напрями ¡нформатизацм як джерело переходу та розвитку ¡ндустрм програмно! продукцм
Джерело: [17]
1дею ¡ндустрм комп'ютерю ¡ програмноТ продукцм в УкраТн сформулював академ¡к В.М. Глушков в 1нститут к¡бернетики в 60-70 рр. 20 сторнчя. За його ¡нщативою розвиток комп'ютерноТ ¡ндустрм ознаменувався побудовою низки комп'ютерю (Днепр-1, Днепр-2, серп машин «Мир» то-що), створенням фондю алгоритма ¡ програм (1972 р.) тощо. В результат створено не ттьки засоби автоматизацп програмних продукт¡в, але ¡ конкретн¡ системи АСУ, АСУ ТП для рюних галузей промисловост шляхом використання гото-вих програм ¡з фондю та фабрик програм [2; 9].
Пщ фабрикою програм розумються погодже-ний наб¡р процес¡в, засоб¡в й ¡нших ресурс¡в для прискорення всього циклу створення тих чи ¡н-ших програмних компонент¡в, застосувань ¡ систем [2; 7; 8].
Перша фабрика (або програмо будюельний ¡н-ститут у Кал¡н¡н¡ - 1982 р.) проюнувала б¡ля двох роюв [10].
Нин¡ у свт д¡ють сотн¡ фабрик програм р^но-го призначення й описано принципи Тх побудови. Серед них в¡дзначимо фабрики, основам на кон-веерному збиранн¡, - фабрика К. Чернецью, I. Бея, Дж. ГрЫфтьда, Г. Ленца, М. Фаулера та студентська фабрика програм у КНУ ¡мен Тараса Шевченка [1, 3, 11, 20], сптьними для вс¡х них е автоматизова-н¡ лнТ збирання р¡зних видю програмного забезпе-чення для масового випуску програмних продукта.
В¡дпов¡дно до стандарту 1Б0-9000 програм-ний продукт - це наб^ комп'ютерних програм,
процедур ¡, можливо, пов'язаних з ними документа ¡ даних [6].
Программ продукти - це спецюльно упакован¡ та оформлен¡ для комерц^ного продажу, прокату, надання в оренду або л^инг пакети програм, роз-роблен¡ ¡/або поставлен¡ системними чи незалеж-ними постачальниками. Вони не включають спецг ально розроблен прикладн¡ програмн¡ р¡шення, як¡ закуплен в ¡нших ф¡рм-виробник¡в чи у третк ф¡рм ¡ якими ф^ми-розробники систем «п¡д ключ» до-повнюють своТ обчислювальн¡ системи [12].
Первинн категорм програмних продукт¡в зо-бражено на (рис. 2).
Дамо коротку Тх характеристику.
Системне програмне забезпечення ¡ допомж н програми-утил¡ти е програмними продуктами, розробленими для:
- управлЫня обчислювальними системами через базов¡ операц¡йн¡ системи ¡ мови програму-вання;
- п¡двищення ефективност роб¡т системного персоналу шляхом використання засобю оцЫю-вання продуктивност¡ обчислювальноТ системи;
- пол¡пшення операц¡йних можливостей об-числювального обладнання маршрутизац¡eю потокв даних, що проходять через рюы пристроТ ЕОМ, та управл¡нням введенням-виведенням;
- збереження програмноТ ц¡л¡сност¡ програм через супроводження ¡ забезпечення безпеки програм;
- перетворення програм з одые'Т мови на ¡ншу;
16 Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017
Первинш категорп'
програмних продукпв
г
систем не допом1жн1 приклады приклады
програмне програми- программ программ
забезпечення утилгги засоби рниення
Рисунок 2. Первинш категорм програмних продукпв
Джерело: розроблено автором на основ1 [12]
- оргаызацп додаткових набора даних за до-помогою застосування засоб1в сортування-злиття ¡ моыторингу даних.
Основними компонентами системного про-грамного забезпечення е операции системи та розширення !х ¡ програми централ^овано-го управлЫня даними, або допом1жы програ-ми-утил™, призначен для виконання типових д1й з нолями даних: (¡нщ^зацт дисюв, перев1р-ка дисюв на наявн¡сть пошкоджених ланок, опти-м¡зац¡я розм¡щення файл¡в на диску тощо). Кр¡м того, до ц° категорп в¡дносять програмн¡ системи прийняття р¡шень, програмн¡ компоненти ¡н-формац¡йно-обчислювальних систем, електро-нн¡ таблица програмн¡ засоби автоматизованого проектування, сумюно! обробки даних ¡ розро-блення об'ектно-ор^нтованих додатк¡в, а також программ засоби, що дають можлив¡сть корис-тувачев¡ зд¡йснювати пошук, орган¡зац¡ю та ре-орган¡зац¡ю даних, управл¡ння та маыпулювання даними ¡ базами даних.
Приклады программ засоби та р0ення вклю-чають програми, розроблен¡ для вир0ення спе-циф¡чних задач, необхщних для реал^ацп най-важлив¡ших фунщй виробництва та б¡знесу [12].
Ниы, ¡ндустр¡я програмно! продукцп мае багато складових. У спрощеному вигляд¡ !! можна подг лити на суб'екти, що розробляють програмне забезпечення для конкретного замовника - аут-сорсингов¡ компанп, Р&й центри, та суб'екти, що самос^йно оц¡нюють ринкову ситуацш та при-ймають р0ення щодо розробки того чи ¡ншого продукту та його подальшого продажу - це стар-тапи, продуктов¡ компанп.
Суб'ектом ¡ндустрп! програмно! продукцп вва-жаеться суб'ект господарювання, який протягом попередых чотирьох посл¡довних звтих (подат-кових) квартал¡в сукупно одночасно вщповщае таким критер¡ям:
- питома вага дохода суб'екта в¡д зд^снення вид¡в економнно! д¡яльност¡ становить не менш як 70 в¡дсотк¡в дохода в¡д ус¡х вид¡в економнно! дтльност з реал^ацп товар¡в, виконання роб^, надання послуг, а саме:
1) видання програмного забезпечення, вклю-чаючи видання ¡ реал¡зац¡ю (продаж, прокат або надання лщензй системних пакета програм, службових та ¡грових програм, публ¡кац¡ю готового (несистемного) програмного забезпечен-ня, у тому числТ переклад або адаптацш несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операции системи, б¡знес та ¡ншТ додатки; випуск комп'ютерних ¡гор для вск платформ;
2) комп'ютерне програмування та вс види дг яльност з написання, модиф¡кування, тестуван-ня Т забезпечення техн¡чною п¡дтримкою, доку-ментування програмного забезпечення (у тому числ¡ з використанням комерц¡йних або втьно розповсюджених модул¡в), включаючи розро-блення структури ¡ зм¡сту та/або написання системи команд, необхщних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому чи^ вщновлення), прикладних програм (у тому чи^ вщновлення), баз даних, веб-сайт^ (у тому чи^ !х ауд¡ов¡зуальних елемент¡в); настро-ювання програмного забезпечення, тобто моди-ф¡кац¡ю та конф^урацш ¡снуючих додатк¡в, таким чином, щоб воно функцюнувало в рамках ¡нфор-мафйно! системи кл¡eнта; розроблення ¡ндивщу-ального програмного забезпечення (на замов-лення) та адаптування пакета програм до потреб користувач¡в; написання програмних супрово-джуючих ¡нструкц¡й для користувачю;
3) консультування з питань ¡нформатиза-цп, включаючи планування та розроблення комп'ютерних систем, що поеднують комплек-туюче устаткування, програмне забезпечення
тa кoмyнiкaцiйнi тexнoлoгiï, кoнсyльтyвaння щo-дo типу тa кoнфiгypaцiï кoмп'ютepниx тexнiчниx зaсoбiв i викopистaння тexнoлoгiй пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння: aнaлiз iнфopмaцiйниx пoтpeб ra-pистyвaчiв тa пoшyк нaйoптимaльнiшиx piшeнь, кoнсyльтyвaння з питaнь ствopeння пpoдyкцiï пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння i нaдaння дoпoмoги щoдo тexнiчниx aспeктiв кoмп'ютepниx систeм, кoнсyльтyвaння з питaнь oбслyгoвyвaння po6o-ти пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння тa iнфopмaтизaцiï;
4) дiяльнiсть з кepyвaння кoмп'ютepним yCTa^ кyвaнням, включaючи нaдaння пoслyг з мiсцe-вoгo кepyвaння i дiяльнoстi кoмп'ютepниx сис-тeм клi8нтiв, a тaкoж з oбpoблeння дaниx тa iншi сyпyтнi пoслyги, eксплyaтaцiю нa дoвгoтpивaлiй (пoстiйнiй) oснoвi зaсoбiв o6po6^ дaниx, щo нa-лeжaть Ышим кopистyвaчaм;
5) ствopeння тa впpoвaджeння iнфopмaцiй-нo-тexнiчниx кoмплeксiв, систeм тa мepeж щo-дo: пpoeктyвaння тa ствopeння кoмплeксiв, сис-тeм тa мepeж нa бaзi iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй, систeм пepeдaчi дaниx тa систeм збepeжeння дa-ниx, мoнтaжy i встaнoвлeння eлeктpoннo-oбчис-лювaльниx мaшин тa iншoгo yстaткyвaння для o6-poблeння iнфopмaцiï; oбслyгoвyвaння тa сyпpoвiд кoмплeксiв, систeм i мepeж, збyдoвaниx нa бaзi Ы-фopмaцiйниx тexнoлoгiй; yстaнoвлeння пpoгpaм-нoгo зaбeзпeчeння зa винaгopoдy, включaючи peaлiзaцiю, iнстaляцiю, впpoвaджeння, iнтeгpaцiю з iншими систeмaми, пiдтpимкa (нaлaгoджeння, кoнсyльтyвaння з питaнь poзpoбки тa eксплyaтa-цм; мoдифiкaцiя тa дopoбкa, випpaвлeння пoми-лoк); poзpoблeння кpиптoгpaфiчниx зaсoбiв зa-xистy iнфopмaцiï; нaдaння пpaвa нa викopистaння пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння, включaючи пepeдaчy мaйнoвиx пpaв iнтeлeктyaльнoï влaснoстi нa пpo-гpaмнe зaбeзпeчeння (кoмп'ютepнi пpoгpaми);
B) oбpoблeння дaниx, poзмiщeння iнфopмaцiï нa вeб-вyзлax i пoв'язaнa з ними дiяльнiсть, включa-ючи дiяльнiсть, пoв'язaнy з бaзaми дaниx: нaдaння дaниx y пeвнoмy пopядкy aбo пoслiдoвнoстi шля-xoм íx вибopy в peжимi oн-лaйн aбo пpямoгo дo-ступу дo oпepaтивниx дaниx, вiдсopтoвaниx зпд-нo iз зaпитoм, для шиpoкoгo чи oбмeжeнoгo кoлa кopистyвaчiв (кoмп'ютepизoвaний мeнeджмeнт); oбpoблeння, пiдгoтoвкy тa ввeдeння дaниx iз зa-стoсyвaнням пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння кopис-тyвaчa aбo влaснoгo пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння.
- пepвiснa вapтiсть oснoвниx зaсoбiв тa/aбo нe-мaтepiaльниx aктивiв сyб'8ктa пepeвищy8 5O poз-
мipiв мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти, yстaнoвлeнoí' зaкoнoм нa 1 сiчня звiтнoгo (пoдaткoвoгo) poкy;
- y сyб'8ктa вщсутый пoдaткoвий бopг;
- щoдo сyб'eктa сyдoм нe пpийнятo пoстaнoви пpo визнaння бopжникa бaнкpyтoм вiдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo вiднoвлeння плaтoспpoмoж-нoстi бopжникa aбo визнaння йoгo бaнкpyтoм».
Для нoвoyтвopeниx сyб'8ктiв iндyстpiï пpoгpaм-нoï пpoдyкцiï, якi зд^снюють дiяльнiсть пpoтягoм нe мeншe двox пoвниx звiтниx (пoдaткoвиx) квapтaлiв дo дня пoдaння peeстpaцiйнoï зaяви в пopядкy, пe-peдбaчeнoмy пiдпyнктoм 1.B Зaкoнy Укpaïни «Пpo внeсeння змЫ дo poздiлy XX «Пepexiднi пoлoжeн-ня» Пoдaткoвoгo кoдeксy Укpaïни щoдo oсoбли-вoстeй oпoдaткyвaння сyб'8ктiв ^yCTpif пpoгpaмнoí' пpoдyкцií», дoзвoляeться пpи визнaчeннi вiдпoвiд-нoстi тaкoгo сyб'8ктa ^от^ям, встaнoвлeним цим пyнктoм, зaстoсoвyвaти пoкaзники гoспoдapськo'í дiяльнoстi зa пepioд фaктичнoï дiяльнoстi сyб'eктa тa зa yмoви дoтpимaння всix зaзнaчeниx кpитepiïв y фaктичнiй кiлькoстi звiтниx (пoдaткoвиx) квapтaлiв.
Пo зaкiнчeнню двox пoвниx звiтниx (пoдaткo-виx) квapтaлiв з дня peeCTpa^'í нoвoyтвopeнoгo сyб'8ктa iндyстpiï пpoгpaмнoï пpoдyкцiï як сyб'8ктa, який зaстoсoвye oсoбливoстi oпoдaткyвaння, op-гaн дepжaвнoï пoдaткoвoï служби пpoвoдить дo-кyмeнтaльнy пoзaплaнoвy нeвиïзнy пepeвipкy плaтникa щoдo вiдпoвiднoстi йoгo дiяльнoстi кpи-тepiям, встaнoвлeним цим пyнктoм.
У paзi нeвiдпoвiднoстi дiяльнoстi сyб'8ктa кpитepi-ям, встaнoвлeним цим пyнктoм, тaкий плaтник пo-дaткiв мae пpoвeсти нapaxyвaння пoдaткiв i викo-нaти дм' в пopядкy тa зa пpaвилaми, пepeдбaчeними пiдпyнктoм 1.7 Зaкoнy Укpaï'ни «Пpo внeсeння змiн дo poздiлy XX «Пepexiднi пoлoжeння» Пoдaткoвoгo кoдeксy Укpaí'ни щoдo oсoбливoстeй oпoдaткyвaн-ня суб'ек^в iндyстpií' пpoгpaмнoí' пpoдyкцií», a op-гaн дepжaвнoí' пoдaткoвoí' служби пpиймae piшeння пpo aнyлювaння св^ф^ пpo pe8стpaцiю сyб'8ктa iндyстpií' пpoгpaмнoï' пpoдyкцií' як сyб'8ктa, який зa-стoсoвye oсoбливoстi oпoдaткyвaння, y пopядкy, пepeдбaчeнoмy в пiдпyнктi 1.B зaкoнy [15].
Дiяльнiсть y сфepi ^yCTpM пpoгpaмнoí' пpoдyк-цiï (ДПП) - цe вид iнфopмaцiйнoí' дiяльнoстi щo здiйсню8ться y сфepi виpoбництвa IT пpoдyк-цiï, нaдaння пoслyг з пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння (сyпpoвoдy) iншиx видiв дiяльнoстi спeцiaльними сyб'eктaми гoспoдapювaння з мeтoю oдepжaння пpибyткy, a тaкoж дoсягнeння iншиx сoцiaльнo-eкoнoмiчниx peзyльтaтiв.
18 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №11 (198)/2017
Для aнaлiтичнoгo oцiнювaння ^yCTpi'i пpo-гpaмнoï пpoдyкцiï cлiд визнaчити мoжпивi зaгpo-зи тa oцiнити ïx нacлiдки.
3a джepeлoм пoxoджeння зaгpoзи мoжнa poз-пoдiлити нa внyтpiшнi тa зoвнiшнi.
Дo зoвнiшнix зaгpoз y cфepi ^yCTpi'i пpoгpaм-нoï пpoдyкцiï нaлeжaть:
- «пipaтcтвo» y cфepi iнтeлeктyaльнoï влacнocтi;
- юpидичнa нeвpeгyльoвaнicть вiднocин cyб'8ктiв pинкy пpoгpaмнoï пpoдyкцiï;
- нeeфeктивнa пoдaткoвa, фiнaнcoвo-кpeдит-нa тa iнвecтицiйнa пoлiтикa;
- вiдcyтнicть пoвнoï cyчacнoï cиcтeми гaлyзe-виx cтaндapтiв;
- низький piвeнь кaдpoвoгo тa iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнoгo зaбeзпeчeння;
- вдоутнють дepжaвнoï пiдтpимки y cтвopeннi iннoвaцiйниx cтpyктyp y цiй cфepi дiяльнocтi.
Дo внyтpiшнix зaгpoз cлiд вiднecти:
- вiдcyтнicть pинкoвиx нaвичoк гocпoдapювaння,
- нeдocтaтнiй piвeнь opгaнiзaцiйнoгo i пpoeк-тнoгo мeнeджмeнтy;
- вoлoдiння пepcoнaлoм iнoзeмнoю мoвoю в бiльшocтi кoмпaнiй.
Bиcнoвки
□тжe, дocлiджeння пpaць вiтчизняниx i зapyбiж-ниx yчeниx дoзвoлилo з'яcyвaти cyтнicть тa oxa-paктepизyвaти ocoбливocтi ^yCTpi'i пpoгpaмнoï пpoдyкцiï як cпeцифiчнoгo oб'8ктa oпoдaткyвaння.
Пщ iндycтpi8ю пpoгpaмнoï пpoдyкцiï бyдeмo po-зyмiти - cyкyпнicть виpoбництв piзниx гaлyзeй гocпoдapcтвa, зaкпaдiв ocвiти, нayки, щo зaбeз-пeчyють cтвopeння мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи пpoгpaмнoï пpoдyкцiï, пiдгoтoвкy кaдpiв тa пpoцec виpoбництвa, peaлiзaцiï i cпoживaння пpoдyктy нa ocнoвi викopиcтaння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй.
Hинi мoжнa cтвepджyвaти, щo iндycтpiя пpoгpaм-нoï пpoдyкцiï зa кopoткий чac пoчaлa пpeтeндyвaти нa oднy з пpoвiдниx пoзицiй в eкoнoмiцi вcьoгo œi-ту. Boнa кapдинaльнo змiнилa icнyючi eкoнoмiчнi, coцiaльнi й пoлiтичнi мexaнiзми, зaвдяки чoмy нинi е oдним iз ocнoвниx oб'eктiв yвaги нe ттьки eкoнo-мicтiв, кoмepцiйниx cтpyктyp пiдпpиeмcтв тa opra-нiзaцiй, aлe й пoлiтикiв пpoвiдниx дepжaв.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Aндoн П.I. Meтoдoлoгiя пoбyдoви лiнiй виpoбни-цтвa пpoгpaмниx пpoдyктiв i ïx зacтocyвaння / П! Aн-дoн, K.M. Лaвpiщeвa // Maïep. мiжнap. нayк. ганф.
[«Iнфopмaцiйнe cycпiльcïвo в Укpaïнi»], (Эб-ЭБ жoвï. SOIS) / Дepж. aгeнт. з пиïaнь нayки, iннoвaцiй тa Ы-фopмaïизaцiï Укp., Дepж.cлyжбa cпeцiaльнoгo зв'язку ïa зaxиcïy iнфopмaцiï Уф., Дepж. aгeн. з iнвecïицiй ïa yпpaвлiння нaц. пpoeкïaми Укp., Kopд. цeнïp з yпpoвa-джeння e^ peфopм, Укp. acoцiaцiя фaxiвцiв iнфopмa-цiйниx ïexнoлoгiй, Iнïepнeï Acoцiaцiя Уф., Уф. гаюз пpoмиcлoвцiв ïa пiдпpиeмцiв, Acoцiaцiя пiдпpиeмcïв iнфopм. ïexнoлoгiй Уф. - K.: Дepж. aгeнï. з питaнь нay-ки, iннoвaцiй ïa iнфopмaтизaцiï Укp., SO1S. - C. 19-S6.
S. Aндoн П.I. Poзвитoк фaбpик пpoгpaм в iнфopмa-цiйнoмy cвiïi / П.I. Aндoн, K.M. Лaвpiщeвa // Bicник HAH Укpaïни. - SO1O. - № 1O. - C. 15-41.
3. Apoнoв A.Î. Пiдxiд дo cïвopeння cтyдeнтcькoï фa-бpики пpoгpaм / A.Î. Apoнoв, A.I. Дзюбeнкo // ^o-блeми пpoгpaмyвaння. - SO11. - № З. - C. 4г-49.
4. Бepeзa T. A. ^нят™ iнфopмaцiйнoгo cycпiль-cïвa, пpинципи йoгo пoбyдoви ïa cклaдoвi кoмпoнeн-ти / T.A. Бepeзa // Iнфopмaцiйнe cycпiльcïвo. Шляx Укpaïни. - Фoнд «Iнфopмaцiйнe Cycпiльcïвo Укpaïни», SOO4. - гВ9 c.
5. Жилкин B.B. □^цифи^ эпoxи инфopмaциoн-нo-кoммyникaциoнныx тexнoлoгий c пoзиции ee co-вpeмeнникoв [Элeкïpoнный pecypc] / B.B. Жилкин // Элeктpoннoe нayчнoe издaниe «Aнaлитикa куль-ïypoлoги». - 3OO6. - Peжим дocïyпa: http://www. analiculturolog.ru/index.php?module=subjects&func=vi ewpage &pageid=191.
6. Kpылoвa Г.Д. □а-ювы cïaндapïизaции, cepïи-фикaции, мeïpoлoгии: Учeбник для вyзoв / Kpылoвa Г.Д. - З-e изд., пepepaб. и дoп. - M.: ЮHИTИ-ДAHA, SOO7. - 671 c.
7. Лaвpищeвa E.M. Koнцeпцiя iндycïpiï нayкoвo-to coфïвepa i пiдxiд дo oбчиcлeння нayкoвиx зaдaч / Лaвpищeвa E.M. // Пpoблeми пpoгpaмyвaння. -SO11. - № 1. - C. З-17.
B. Лaвpищeвa E.M. Cбopoчнoe пpoгpaммиpoвaниe. □cнoвы индycïpии пpoгpaммныx пpoдyктoв / E.M. Лaв-pищeвa, B.H. Гpищeнкo. - K.: Hayк. Дум^, SOO9.- З71 c.
9. Лaвpищeвa E.M. Cтaнoвлeниe и paзвиïиe мoдyль-нo-кoмпoнeнïнoй инжeнepии пpoгpaммиpoвaния в Укpaинe / Лaвpищeвa E.M. - K., SOOB. - ЗЗ c. - (Пpeпp. / Ин-т кибepнeïики им. B.M. Глyшкoвa; SOOB-D.
10. Лaвpiщeвa K.M. Бaзoвi ocнoви iндycïpiï пpoгpaм, oбчиcлeнь i дaниx / Лaвpiщeвa K.M. // Пpoблeми пpoгpaмyвaння. - SO1S. - № г-З. - C. 5O-6S.
11. Лaвpiщeвa K.M. Teopeïичнi acпeкïи кepyвaн-ня вapiaбeльнicïю в ciмeйcïвax пpoгpaмниx cиcïeм / Лaвpiщeвa K.M., Cлaбocпицькa □.□., Koвaль Г.I., Koлec-ник AJI. // Bicн. KHУ. - SO11. - № 1. - C.151-15B.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №11 (198)/2017 1Q
12. Лазарева С.Ф. Економка та оргаызацт ¡нфор-мацмного б¡знecy: навч. поc¡бн. / Лазарева С.Ф. - К.: КНЕУ, 2002. - 667 с.
13. Мельник Л.Г. Информационная экономика / Мельник Л.Г. - Сумы: Университетская книга, 2003. - 288 с.
14. Мунтиян В.И. Информациогенная парадигма / Мунтиян В.И. - Киев: КВ1Ц, 2006. - 632 с.
15. Про внесення змЫ до роздту XX «Перехщы по-ложення» Податкового кодексу УкраТни щодо особливостей оподаткування cyб'eкт¡в ¡ндустрм програмноТ продукцм: Закон УкраТни. - Режим доступу: http:// seanch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T125091.html.
16. Стиглиц Дж. Ю. Информация и смена парадигмы в экономической науке. / Стиглиц Дж. Ю. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. twinpx.com/file/472477/.
17. Титенко 0.А 1нформацмна економка в Укра-Тн сучасний стан, проблеми та шляхи подальшо-го розвитку / Титенко 0.А [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://in.kneu.edu.ua:8080/ handle/2010/12546.
18. Федулова Л.1. Економка знань: пщруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Федулова Л.1. - НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраТни. - К., 2009. - 600 с.
19. Чухно А.А. 1нституцюнальноЧнформацмна еко-номка: пщручник / Чухно А.А., Леоненко П.М., Юхи-менко П.1.; за ред. акад. НАН УкраТни А.А. Чухна. - К.: Знання, 2010. - 687 с.
20. Lavnischeva E. General Disciplines and Tools fon E-Leanning Software Engineering / E. Lavnischeva, A. Ostnovski. - http:// senldogo0039.spningen-sbm. com/ocs/.
B.A. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'я внутр1шн1х справ
Генетична суспшьна спадковють та особливють кризово! тшьово! модершзацм в Укра!ш
V статт! розглядаються особливост генетично! структури втчизняного суспльства, ii антире-формацйний кризовий потенциал модерн'зацИ та необхщн'ють пошуку провдноi ланки ефектив-ного реформування.
Ключовi слова: незавершена модерн'защя, суспльна генетична орган'защя, неформальна орган\зац\я, владна неформально-кланова орган'защя.
B.A. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Генетическая общественная наследственность и особенность кризисной теневой модернизации в Украине
B статье рассматриваются особенности генетической структуры отечественного общества, его антиреформистский кризисный потенциал модернизации и необходимость поиска ведущего звена эффективного реформирования.
Ключевые слова: незавершенная модернизация, общественная генетическая организация, неформальная организация, властная неформально-клановая организация.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Genetic social heredity and peculiarity of crisis shadow modernization in Ukraine
In the article features of the genetic structure of the domestic society, its antireformist crisis potential of modernization and the need to find the leading link in effective reform.
Keywords: incomplete modernization, public genetic organization, informal organization, domineering informal clan organization.
Постановка проблеми. Кваз^инкова транс-формацст вп"чизняноТ' економки супроводжуеться зростанням численних загроз нацюнальый без-
пещ серед яких одне з головних мюць належить феномену синергетичноТ системи соцюльно-еко-номнних криз, як зовышых, так ¡ внутр0нк. Так,
20 Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2017
