CC BY
158 East European Scientific Journal #9(73), 2021 National Cancer Institute Breast and Prostate Cancer Cohort Consortium. Cancer 2015; 121:1949-1956
9. Pereira-Santos M, Costa PR, Assis AM, et al. Obesity and vitamin D deficiency: a systematic review and meta-analysis. Obes Rev 2015; 16:341-349.
10. Yazar S, Hewitt AW, Black LJ, et al. Myopia is associated with lower vitamin D status in young adults. Invest Ophthalmol Vis Sci 2014; 55:4552-4559.
11. Guggenheim JA, Williams C, Northstone K, et al. Does vitamin D mediate the protective effects of time outdoors on myopia? Findings from a prospective birth cohort. Invest Ophthalmol Vis Sci 2014; 55: 8550-8558.
12. Mutti DO, Marks AR. Blood levels of vitamin D in teens and young adults with myopia. Optom Vis Sci 2011; 88:377-382
13. Choi JA, Han K, Park YM, et al. Low serum 25-hydroxyvitamin D is associated with myopia in Korean adolescents. Invest Ophthalmol Vis Sci 2014; 55:2041-2047.
14. Choi JA, Han K, Park YM, et al. Low serum 25-hydroxyvitamin D is associated with myopia in Korean adolescents. Invest Ophthalmol Vis Sci 2014; 55:2041-2047. [PubMed] [Google Scholar]
15. Reins RY, McDermott AM. Vitamin D: Implications for ocular disease and therapeutic
УДК 616.248-06:576.8.097.2-07
potential. Exp Eye Res 2015; 134:101-110. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]
16. Yazar S, Hewitt AW, Black LJ, et al. Myopia is associated with lower vitamin D status in young adults. Invest Ophthalmol Vis Sci 2014; 55:4552-4559. [PubMed] [Google Scholar]
17. Guggenheim JA, Williams C, Northstone K, et al. Does vitamin D mediate the protective effects of time outdoors on myopia? Findings from a prospective birth cohort. Invest Ophthalmol Vis Sci 2014; 55:85508558. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]
18. Reins RY, McDermott AM. Vitamin D: Implications for ocular disease and therapeutic potential. Exp Eye Res 2015; 134:101-110
19. Демчинский А.М. Суббоуменовый фемтокератомилез с тканесохраняющей абляцией в коррекции миопии Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук, Москва - 2017
20. Поворознюк В.В Рiвень 25(ОН) вггамшу D у дорослого населения рiзних репошв Украши / Поворознюк В.В., Балацька Н.1., Климовицький Ф.В., Муц В.Я., Синенький О.В. / / Проблеми остеологи. — 2011. — № 4 (14). — С. 3-8.
Ю. I. Фещенко, I. Ф. 1льтська, Л. В. Ареф'ева, Л. М. Курик,
I. П. Турчина, О. А. Канарський
Державна установа «Нацюнальний iнститут фтизгатрИ i пульмонологи M. Ф. Г. Яновського НАМН Украти, Кшв, Украна
СУПУТНЯ ПАТОЛОГ1Я У ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ
Ю. И. Фещенко, И. Ф. Ильинская, Л. В. Арефьева, Л. М. Курик,
И. П. Турчина, А. А. Канарский
Государственное учреждение «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им.
Ф. Г. Яновского НАМН Украины», Киев, Украина
СОПУТСТВУЮЩАЯ ПАТОЛОГИЯ У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ
Yu. I. Feshchenko, IFIlyinskaya, LVArefyeva, LMKurik,
IP Turchina, AA Kanarsky
State Institution "National Institute of Tuberculosis and Pulmonology Named After F. G. Yanovsky National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
CONCOMITANT PATHOLOGY IN PATIENTS WITH BRONCHIAL ASTHMA
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.2.73.122 Резюме. Обгрунтування. Розб1жносл даних рiзних авторiв щодо поширеносп коморбвдно! патологи у хворих на бронхiальну астму, зокрема оргашв травлення, та впливу супутшх захворювань на переби БА обумовило доцшьшсть проведення даного дослвдження.
Метою цього дослщження було визначення структури та поширеносп супутшх захворювань у хворих на БА i з'ясування особливостей И клшчного переб^ у пащенпв з коморбщною патолопею, у т.ч. з патолопею оргашв травлення.
Об'ект i методи дослвдження. Робота базуеться на аналiзi даних клшжо-лабораторних дослвджень 337 хворих на БА: 96 (28,5 %) чоловшв та 241 (71,1 %) жшок. Вони переважно були працездатного вшу (81,5 %; середнш вж (48,9 + 0,7) рошв). Вивчали структуру супутшх захворювань та гх частоту, тяжшсть i контрольовашсть БА при гх наявносп, а також характер алерги. Визначали лабораторш маркери алергп: вмют еозинофшв, вдекс алерпзаци, рiвнi Ig Е та Ц1К у сироватщ кровг
@&™Д_East European Scienti fic Journal #9(73), 2021 9
Результати. Визначено, що cynyTHi захворювання мають 74,8 % хворих на бронхiальну астму, з них 42,7 % супутн захворювання оргашв травлення. Серед патологи органiв травлення
75,7 % було представлено холецисто-холанптом. Гастрит, дуодетт та рефлюксний езофагiт було дiагноcтовано у 37,5 % пащенпв. Продемонстровано, що у грyпi пащенпв з коморбiдною патологieю, у т.ч. оргашв травлення, частота алергiчних захворювань, зокрема ришту, гшертошчно! хвороби, ендокринних захворювань, хвороб сечостатево! системи i лор-органiв зycтрiчаeтьcя доcтовiрно чаcтiше, нж у грyпi хворих на БА без супутшх хвороб.
Доведено, що тяжкий i неконтрольований перебiг БА з частими загостреннями також часпше мае мicце у хворих iз коморбiдною патологiею, особливо при наявносп cyпyтнiх захворювань органiв травлення. Алерпя на побyтовi, мiкробнi, роcлиннi алергени, на хiмiчнi речовини та медикамента, холодова та сонячна алергiя б№ше поширена серед пацiентiв, як1 мають супутш захворювання. Це шдтверджуеться високою частотою виявлення позитивних маркерiв алергп саме у хворих на БА ще! групи.
Суттевий пiдйом рiвнiв Ig Е може служити показанням до включення ентероcорбентiв (Ентеросгелю) у комплексну терапiю хворих на БА, наявшсть високих рiвнiв середньо-молекулярних Ц1К може служити показанням до призначення системно! ензимотерапи (Вобензиму), а при одночасному зроcтаннi рiвнiв Ig Е та Ц1К доцiльним може бути комбшоване застосування ентероcорбентiв та ензимiв, що потребуе проведення окремого дослщження.
Резюме. Обоснование. Расхождение данных разных авторов о распространенности коморбидной патологии у больных бронхиальной астмой, в частности органов пищеварения, и влиянии сопутствующих заболеваний на течение БА обусловило целесообразность проведения данного исследования.
Целью даного исследования было определение структуры и распространенности сопутствующих заболеваний у больных БА и выяснение особенностей ее клинического течения у пациентов с коморбидной патологией, в т.ч. с патологией органов пищеварения.
Объект и методы исследования. Работа базируется на анализе данных клинико-лабораторных исследований 337 больных БА, в т.ч. 96 (28,5 %) мужчин и 241 (71,1 %) женщин. Они в основном были трудоспособного возраста (81,5 %, средний возраст (48,9 ± 0,7) лет). Изучали структуру сопутствующих заболеваний и их частоту, тяжесть и контролируемость БА при их наличии, а также характер аллергии. Определяли лабораторные маркеры аллергии: содержание эозинофилов в крови, индекс аллергизации, уровни Ig Е и ЦИК в сыворотке крови.
Результаты. Устанолено, что сопутствующие заболевания имеют 74,8 % больных бронхиальной астмой, из них 42,7 % сопутствующие заболевания органов пищеварения. Среди патологии органов пищеварения 75,7 % представлено холецисто-холангитом. Гастрит, дуоденит и рефлюксный эзофагит диагностируются у 37,5 % пациентов. Продемонстрировано, что в группе пациентов с коморбидной патологией, в т.ч. органов пищеварения, частота аллергических заболеваний, в частности ринита, гипертонической болезни, эндокринных заболеваний, болезней мочеполовой системы и лор-органов встречается достоверно чаще, чем в группе больных БА без сопутствующих болезней.
Доказано, что тяжелое и неконтролируемое течение БА с частыми обострениями также чаще имеет место у больных с коморбидной патологией, особенно при наличии сопутствующих заболеваний органов пищеварения. Аллергия на бытовые, микробные, растительные аллергены, на химические вещества и медикаменты, холодовая и солнечная аллергия больше распространены среди пациентов, имеющих сопутствующие заболевания. Это подтверждается высокой частотой обнаружения положительных маркеров аллергии именно у больных БА этой группы.
Существенный подъем уровней Ig Е может служить показанием к включению энтеросорбентов (Энтеросгеля) в комплексную терапию больных БА, наличие высоких уровней средне-молекулярных ЦИК может служить показанием к проведению системной энзимотерапии (Вобэнзима), а при одновременном увеличении уровней Ig Е и ЦИК в сыворотке крови целесообразным может быть комбинированное назначение энтеросорбентов и энзимов, что требует проведения отдельного исследования.
Abstract. Rationale. The discrepancy between the data of different authors on the prevalence of comorbidity pathology in patients with bronchial asthma, in particular the digestive organs, and the impact of comorbidities during asthma has led to the feasibility of this study.
The purpose of this study was to determine the structure and prevalence of comorbidities in patients with asthma and to clarify the features of its clinical course in patients with accompanying pathology, including with pathology of the digestive organs.
Object and research methods. This study is based on the analysis of clinical and laboratory data from 337 patients with asthma, including 96 (28.5%) men and 241 (71.1%) women. They were mostly of working age (81.5%, mean age (48.9 ± 0.7) years). The structure of concomitant diseases and their frequency, severity and controllability of asthma in their presence, as well as the nature of allergies were studied. Laboratory markers of allergy were determined: eosinophil content in the blood, allergy index, Ig E and circulated immune complex levels in the blood serum were detected.
The results. It was found that 74.8 % of patients with bronchial asthma have concomitant diseases, of which 42.7 % have concomitant patyology of the digestive system. Among the pathologies of the digestive organs, 75.7 % are cholecystocholangitis. Gastritis, duodenitis and reflux esophagitis are diagnosed in 37.5 % of patients. It is
demonstrated that in the group of patients with simultaneous pathology, including digestive organs, the frequency of allergic diseases (particularly rhinitis), hypertension, endocrine diseases, diseases of the genitourinary system and otolaryngological organs is significantly more common than in the group of asthma patients without concomitant diseases.
It has been proven that severe and uncontrolled course of asthma with frequent exacerbations is also more common in patients with concomitant pathology, especially in the presence of concomitant diseases of the digestive system. Allergies to household, microbial, plant allergens, chemicals and medications, cold and sun allergies are more common among patients with comorbidities. This is confirmed by the high frequency of detection of positive markers of allergy in patients with asthma in this group.
A significant increase in Ig E levels may be an indication for the inclusion of enterosorbents (Enterosgel) in the complex therapy of asthma patients, the presence of high levels of medium-molecular circulated immune complexes may be an indication for systemic enzyme therapy (Wobenzyme), and a simultaneous increase in Ig E and circulated immune complexes levels the combined administration of enterosorbents and enzymes may be appropriate, which requires a separate study.
Ключовi слова: 6pomianbna астма, супутт захворювання, алергiя
Вступ. Розробка ефективних схем терапп бронхГальноГ астми (БА) виступае одшею з найбшьш актуальних проблем сучасноГ алергологп. Основна мета л^вання хворих на БА полягае у досягненн та тдтримки Г! контрольованосп. До числа важливих складових загального контролю БА вщносяться: запобпання зниження функцп легень, виникнення небажаних побiчних ефекпв лЫв i зменшення ризику розвитку загострень. Доведено, що загострення БА можуть розвинутися у будь-яких пацiентiв, незалежно ввд ГГ тяжкостi та контрольованостi, але частше вони виникають у хворих з тяжким або неконтрольованим перебпом хвороби. Загострення БА - це гострi або пiдгострi епiзоди прогресування симптомiв БА (задишки, кашлю, свистячих хрипiв, скутостi грудноГ клiтки або Гх поеднання) щодо звичного для патента рiвня. Цi епiзоди принципово вiдрiзняються вiд незадовiльного контролю астми: при загостренш БА зазвичай ввдсутня значна добова варiабельнiсть показникiв швидкосп повiтряного потоку (ключовий маркер незадов№ного контролю БА), але спостерiгаеться Гх зниження в порiвняннi зi станом до загострення [7, 10]. Для л^вання загострень БА на стацюнарному еташ проводять оксигенотерашю, iнфузiйну терашю, призначають системнi глюкокортикостероГди, високi дози шгаляцшних глюкокортикостероГдiв, сульфат магнш, антихолшерпчш препарати, теофiлiни, парентеральнi форми симпатомiметикiв [5, 12].
Розумiння механiзмiв персистуючого запального процесу при БА призвело до розробки нових пiдходiв для ГГ лжування та запобiгання загострень iз застосуванням бiологiчних препаратiв на основi моноклональних антитiл, спрямованих на конкретнi шляхи патогенезу хвороби. Але у розробщ методiв лiкування гострих загострень БА та Гх профшактики спостерiгаеться значно менший прогрес [14, 15].
Ввдомо, що пiдвищений ризик розвитку загострень БА та бшьшу тяжкiсть Гх перебпу мають пацiенти з коморбвдною патологiею, у т.ч. шлунково-кишкового тракту, яка мае значне поширення серед щеГ категорiГ хворих. Галимова Е. С. и соавт. [3] хрошчний холецистит спостерiгали у 33,3 % хворих на БА похилого вшу, хрошчний
гастродуоденгг - у 22,7 %, хрошчний гепатит - у 13,6 %, виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалоГ кишки у 10,6 % пащенпв, хронiчний панкреатит - у 9,1 %; рефлюкс-езофапт - у 6, 6 %; хроничний ентероколгт у 4,5 % пащенпв. Cazzola M. et а1. [13] було встановлено, що у 58,7 % хворих, яш мають поеднане з БА ураження органiв шлунково-кишкового тракту, виявлялися дисбютичш зрушення рiзного ступеня виразностi. Ц автори також вiдзначали, що БА часто пов'язана з такими супутшми захворюваннями, як шлунково-езофагеальна рефлюксна хвороба, алергiчний ринiт, ожирiння, депреая, цукровий дiабет та серцево-судиннi захворювання, яш обтяжують перебiг БА та збшьшують ризик ГГ загострення [13].
Питання коморбiдноГ патологiГ та ГГ впливу на виникнення загострень БА розглядалися й у багатьох роботах украГнських дослщнишв. Так, Солоною О. Г., Победьонною Г. П. [9] було встановлено, що при поеднанш хрончних запальних бронхообструктивних захворювань iз хрошчним некалькульозним холециститом у хворих вщзначалися значнi зрушення в iмуннiй систем^ зокрема: Т-лiмфопенiя, зменшення кiлькостi CD4+клiтин у кровi та iммунорегуляторного шдексу CD4/CD8, збiльшення концентрацiГ циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К), переважно за рахунок середньо-молекулярних Ц1К, дисбаланс системи штерферону. Сучасним напрямкам лiкування хворих на БА з коморбщними станами (гшертошчною хворобою, iшемiчною хворобою серця, хронiчним холециститом, неалкогольним стеатогепатитом, вюцеральним ожирiнням та iн.) присвячений огляд Чумак Ю. Ю. [11], в якому викладенi основнi iмунопатогенетичнi мехашзми при БА, у т.ч. iз супутньою патологiею.
Дудкою Т. В. та ствавт. [4] при проведенш комплексноГ оцiнки стану органiв травлення у дiтей з БА було виявлено, що у хворих на БА дней iз супутнiм хрошчним холециститом ввдбувалися: iнтенсивний нiтрозитивний та оксидативний стрес, що виникав внаслвдок посилення пероксидного окиснення лiпiдiв, окиснювальноГ модифiкацiГ бiлкiв на тлi ютотного дисбалансу чинникГв антиоксидантного захисту, що, на думку авторiв,
Розбiжностi даних рiзних авторiв щодо поширеностi коморб1дно1 патологи у хворих на БА, зокрема оргашв травлення, та 1х впливу на переб^ астми обумовило доцiльнiсть проведения даного дослщження. Його метою було визначення структури та поширеностi супутшх захворювань у хворих на БА i з'ясування особливостей И клшчного перебiгу у пацieнтiв з коморбвдними захворюваннями, у т.ч. з патолопею органiв травлення.
Об'ект i методи дослвдження Робота базуеться на аналiзi архiвних даних клiнiко-лабораторних дослiджень 337 хворих на БА, яш перебували на стащонарному та/або амбулаторному лiкуваннi в Державнш установi «Нацюнальний iнститут фтизiатрil i пульмонологи iм. Ф. Г. Яновського НАМН Украши». Серед них було 96 (28,5 %) чоловшв та 241 (71,1 %) жшок, що вiдповiдае гендерним особливостям бронхiальноi астми. Вiковий склад цих пащенпв наведений у табл. 1.
Таблиця 1
Статево-вiковий склад хворих на бронхiальну астму
шдтверджуе наявнiсть взаемозв язку мiж запальним процесом у жовчному мiхурi та бронхах, який проявляеться поглибленням гiпоксii, бiльш виразними порушеннями пероксидно-
протипероксидно! рiвноваги та змiнами реологiчних властивостей еритроципв у хворих на БА з поеднаною патологiею.
Особливостям переб^ БА iз супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та ошгашзацп !х терапп присвяченi роботи Попадинець I. Р. [8], Боровик I. О. та ствавт. [2], в яких була продемонстрована ефективнiсть лiкування цих пащенпв включенням у базисну терашю iнгiбiтора протонно1 помпи рабепразолу, що дозволило в короткий термш кутрувати клiнiчнi прояви гастро-езофагеально1 рефлюксноi хвороби та мало позитивний вплив на клшчний переби БА, сприяло кращому ввдновленню показник1в функцiй зовнiшнього дихання, ^ як наслiдок, полiпшенню якосп життя хворих.
Вiк i стать Хворi на б ронхальну астму
Всього (n=337) без супутньо! патологй' (n=85) з супутньою патолойею (n=252) у т.ч. з супутньо! патолойею оргашв травлення (n=144)
n1 % n1 % n1 % n1 %
Статевий склад
- чоловжи 96 28,5 34 40,0 62 24,6# 22 15,3#
- ж1ики 241 71,5* 51 60,0* 190 75,4*# 122 84,7* #°
Вшовий склад
- до 30 роюв 34 10,1 9 10,6 25 9,9 11 7,6
- 30 - 50 роюв 133 39,5 30 35,3 103 40,9 61 42,4
- 51 - 69 рокв 156 46,3 42 49,4 114 45,2 64 44,4
- 70 роюв та бшьше 14 4,2 4 4,7 10 4,0 8 5,6
- середнш шк 48,9+ 0,7 49,0 + 1,5 48,9 + 0,9 50,0 + 1,5
Примiтка 1. * - гендерш розбiжностi статично доведет (p < 0,05).
Примiтка 2. # - рiзницю показника в порiвняннi з показником групи хворих на БА без супутньо! патологи статично доведет (p < 0,05).
Примггка 3. ° - рiзницю показника в порiвняннi з показником групи хворих на БА з супутньою патолопею статично доведет (p < 0,05).
Як сввдчать представлен дат, хворi на БА переважно були працездатного вiку (81,5 %, середнш вiк (48,9 + 0,7) рошв). Супутнi захворювання були зафжсоваш у 252 осiб з 337 (74,8 %), з них у 144 (42,7 %) мала мюце патолопя оргашв травлення, а ввдсутшсть супутньо! патологй' спостерiгалася у 85 (25,2 %) пацiентiв. Серед ще! групи чоловiкiв було на 15,4 % бшьше нiж серед групи пащенпв iз супутнiми захворюваннями (40,0 % та 24,6 %, ввдповвдно; p < 0,05). Рiзницi вшового складу мiж групами виявлено не було.
Вивчали структуру супутнiх захворювань та !х частоту, тяжк1сть i контрольованiсть БА при !х наявносп, а також характер алергп. Визначали лабораторш маркери алергп: вмiст еозинофшв, iндекс алергiзацii, рiвнi iмуноглобулiну Е (Ig Е) у сироватщ кровi та середньо-молекулярних циркулюючих iмунних комплекав (Ц1К). Для
обчислення вмiсту еозинофшв у кровi користувалися показниками лейкограми, визначено! при мшроскопи мазк1в кровi, фарбованих за Романовським-Пмза, та на гематологiчному аналiзаторi АВХ-miscros 60, Францiя. На пiдставi цих даних розраховували iндекс алергiзацii (1А), який являе собою спiввiдношення суми лiмфоцитiв та еозинофiлiв до шших лейкоцитiв за формулою :
1А = (Лф +10*Еф+1)/( Нф+Мц+Бф), у. о.
де: 1А -iндекс алерпзаци;
Лф - вмiст лiмфоцитiв;
Еф - вмют еозинофiлiв;
Нф - вмют нейтрофiлiв;
Мц - вмют моноципв;
Бф - вмiст базофшв;
у. о. - умовш одинищ.
Референтний дiапазон 1А дорiвнюe (0,79-1,08) у. о., а перевищення цього показника сввдчить про алерпзацш та щдвищення pÎBEa алергенiв в органiзмi [1].
Рiвнi iмуноглобулiну Ig Е у сироватщ кровi визначали методом твердофазного
iмуноферментного аналiзу з використанням комерцiйних тест-систем «ХЕМА-МЕД1КА», Кшв, Украша. Рiвнi середньо-молекулярних Ц1К оцiнювали в тестi мжропрециттацп в полiетиленглiколi з використанням комерцшних тест-систем «ХЕМА-МЕД1КА», Кшв, Украша i облiком результатiв на аналiзаторi-спектрофотометрi ^Quant (BioTek, США) згiдно шструкцп до набору.
Результати дослiджень збер^алися на паперовому та електронному ноаях. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою лiцензiйних програмних продукпв, як1 входили до пакету Microsoft Office Professional 2007, лiцензiя Russian Academic OPEN No Level № 43437596. Використовувалися методи
параметрично! та непараметрично! статистики. Для оцiнки достовiрностi вiдмiнностей середнiх
значень показникiв у вибiрках iз нормальним розподiлом використовувався двохстороннiй t -критерiй Ст'юдента. При ввдсутносп нормальностi розподiлу застосовувався двовибiрковий критерiй Уiлкоксона. При аналiзi частотних показникiв використовувався метод альтернативного варiювання [6].
Результати та ïx обговорення
Структура коморбвдних захворювань у хворих на БА наведена в табл. 2. Як сввдчать представлен данi, алергiчнi захворювання, за виключенням БА, мали 85 (25,2 %) хворих, у т.ч. у 79 (54.9 %) пащенпв iз супутньою патологieю органiв травления. Найб№ш поширеним серед цих захворювань був рингг, на який страждав практично кожен третiй хворий з коморбвдною патологieю шлунково-кишкового тракту.
Супутш бронхо-легеневi захворювання (пневмонiя, бронхiти та хрошчне обструктивне захворювання легень - ХОЗЛ) мала незначна шльшсть хворих - 7,4 % , що може сввдчити про 1х недостатне виявлення.
Таблиця 2
Супутнi захворювання у хворих на бронхiальну астму Хворi на бронхiальну астму
Всього (n=337) з супутньою патолойею (n=252) у т.ч. з супутньо1 патолойею органв травлення (n=144)
n1 % n1 % n1 %
1 2 3 4 5 6 7
Алерпчт захворювання, за виключенням БА
- полшоз 14 4,2 14 5,6 9 6,3
- ритт 25 7,9 25 9,9 43 29,9"°
- у т.ч. з полшозом 19 5,6 19 7,5 14 9,7
- кон'юнктивiт 2 0,6 2 0,8 1 0,7
- дерматит 25 7,4 25 9,9 12 8,3
- всього 85 25,2 85 35,1" 79 54,9"°
Бронхо-легенева патологiя, за виключенням БА
- пневмошя 4 1,2 4 1,6 2 1,4
- бронхти та ХОЗЛ 21 6,2 21 8,3 9 6,3
- всього 25 7,4 25 10,3 11 7,6
Се рдцево-судинт захво рювання
- ппертошчна хвороба 80 23,7 80 32,7" 49 34,0"
- гшемчна хвороба серця 33 9,8 33 13,1 14 9,7
- порок серця 1 0,3 1 0,4 1 0,7
1 2 3 4 5 6 7
- всього 114 33,8 114 47,1" 64 44,4"
Ендокринолопчт захво рювання
- дiабет II типу 10 3,0 10 4,0 4 2,8
- захворювання щитоподабно1 залози 30 8,9 30 11,9 17 11,8
- ожиршня 6 1,8 6 2,4 2 1,4
- всього 46 13,6 46 19,0" 23 16,0
Патология органов травлення
- холецисто-холангiт 109 32,3 109 43,3" 109 75,7"°
- гепатит 10 3,0 10 4,0 10 6,9
- панкреатит 21 6,2 21 8,3 21 14,6
- гастрит, дуодешт, рефлюкс-езофапт 54 16,0 54 21,4" 54 37,5"°
- виразкова хвороба шлунку та/або 12-палоi кишки 6 1,8 6 2,4 6 4,2
- кандидоз шлунково-кишкового тракту 3 0,9 3 1,2 3 2,1
- всього 144 57,1 144 75,7" 144 100,0
Сечостатева патология
- пнеколойчт захворювання 18 5,3 18 7,1 10 6,9
- простатит 1 0,3 1 0,4 1 0,7
- захворювання нирок 28 8,3 28 11,1 21 14,6
- всього 47 13,9 47 19,4" 32 22,2"
Iншi хвороби
- патолопя лор-органв 74 22,0 74 29,4" 34 23,6°
- остеопороз, остеохондроз 2 0,6 2 0,8 0 0,0
- анемия 1 0,3 0 0,0 0 0,0
- невролопчш захворювання 7 2,1 7 2,8 4 2,8
- наслвдки л1кування онкопатологчих захворювань 1 0,3 1 0,4 0 0,0
- офтальмонологiчна патология 3 0,9 3 1,2 2 1,4
Примiтка 1. # - рiзницю показника в порiвняннi з показником групи хворих на БА статично доведено (Р < 0,05).
Примггка 2. ° - рiзницю показника в порiвняннi з показником групи хворих на БА з супутньою патолопею статично доведено (р < 0,05).
Серед середцево-судинних захворювань перше мюце за частотою Н виявлення у пацiентiв з БА посвдала гiпертонiчна хвороба - Н мав кожен третiй пацiент iз коморбiдною патологiею, у т.ч. з патолопею оргашв травлення (ввдповщно 32,7 % та
34.0 % у порiвняннi з 23,7 %; р < 0,05). Iшемiчну хворобу, за даними цього дослiдження, мало лише
13.1 % пащенпв iз супутньою патологiею i 9,7 % хворих на БА з коморбщною патолопею оргашв травлення. З огляду на те, що половина хворих старшi за 50 рок1в, щ цифри явно були заниженими.
Ендокринолопчш захворювання мали мiсце у п'ято! частини хворих на БА iз супутньою патологiею, причому серед них патолопя щитоподiбноi залози виявилася найбшьш поширеною: и було зафiксовано у 11,9 % хворих. Частота дiабету серед хворих на БА, бшьшють з яких тривалий час отримуе лiкування iз застосуванням iнгаляцiйних та/або системних глюкокортикостероiдiв, здаеться заниженою, що потребуе бiльш ретельного обстеження хворих та бшьш приск1пливого збору анамнезу.
Серед патологи оргашв травлення 75,7 % було представлено холецисто-холанптом (43,3 % хворих на БА iз супутньою патолопею), гастрит, дуодешт та рефлюксна хвороба були дiагностованi у 37,5 % пащенпв (21,4 % хворих на БА iз супутньою
патолопею), iншi хвороби шлунково-кишкового тракту спостерналися у незначно! кiлькостi хворих. 90 хворих (62,5 %) мали одне захворювання оргашв травлення, а у 54 (37,5 %) мала мюце поеднана патолопя.
Захворювання сечостатево! системи мав кожний п'ятий пащент з БА (19,4 %). Найчаспше була дiагностована патология нирок. Враховуючи превалюючу шльшсть жшок, у т.ч. вшом понад 50 рошв, поширенiсть пнеколопчних захворювань, на наш погляд, мала б бути бшьшою.
Звертае на себе увагу те, що патолопю лор-органiв мала третина хворих з супутньою патолопею i тшьки 23,6 % при наявностi супутшх захворювань органiв травлення. Iншi коморбщш хвороби ввдзначалися у незначного числа пащенпв.
Визначення тяжкостi та контрольованосп БА у хворих iз супутньою патолопею продемонструвало (табл. 3), що тяжкий перебн БА частiше шж у хворих без супутнiх хвороб мали пащенти з коморбвдними захворюваннями, у т.ч. органiв травлення (ввдповщно 35,3 % та 32,5 % у порiвняннi з 21,2 %; p < 0,05). Неконтрольована БА також була часпшою при наявносп супутнiх захворювань (вiдповiдно у 34,5 % та 38,2 % пащенпв, у порiвняннi з 12,9 % хворих без коморбвдно! патологи; p < 0,05).
Таблиця 3
Тяжк1сть та/або контрольованiсгь бронхiалью! астми Хворi на бронхальну астму
Всього (n=337) без супутньо! патологи (n=85) з супутньою патолопею (n=252) у т.ч. з супутньо! патолойею оргашв травлення (n=144)
n1 % n1 % n1 % n1 %
Тяжк1сть бронхально! астми
- легка 13 3,9 4 4,7 9 3,6 5 3,5
середньо! тяжкосп 207 61,4 60 70,6 145 57,5 88 61,1
- тяжка 105 31,2 18 21,2 89 35,3# 47 32,6#
Котрольоватсть бронхально! астми
- контролвована 49 14,5 14 16,5 38 15,1 18 12,5#
- частково-контрольована 190 56,4 60 70,6 127 50,4# 71 49,3#
- некоитрольоваиа 98 29,1 11 12,9 87 34,5# 55 38.2#
Примггка. # - pi3Hrnro показника в nopiBHflHHi з показником групи хворих на БА без супутньо! патологй' статично доведет (p < 0,05).
Частота та характер алергп у хворих на БА з супутньою патологш представленi у табл. 4.
Таблиця 4
Алерпя у хворих на 6poHxiaBbHy астму з супутньою патолопю
Алергени Хворi на б] зонхальну астму
Всього (n=337) без супутньо! патологи (n=85) з супутньою патолопею (n=252) у т.ч. з супутньо! патолопею оргатв травлення (n=144)
n1 % n1 % n1 % n1 %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Алергя на побутовi алергени
- домашн1й пил 64 19,0 11 12,9 51 20,2# 35 24,3#
1 2 3 4 5 6 7 8 9
- бiблiотечний пил 18 5,3 4 4,7 14 5,6 11 7,7
- пух/перо 15 4,5 5 5,9 10 4,0 7 4,9
- шерсть домашшх тварин 47 13,9 5 5,9 42 16,7# 29 20,1#
- всього 142 42,1 25 29,4 117 46,4# 82 56,9#°
Алергя на мжробт алергени
- бактерiальнi 2 0,6 0 0,0 2 0,8 2 1,4
- rрибковi 18 5,3 3 3,5 15 6,0 10 6,3
- всього 20 5,9 3 3,5 17 6,7 12 8,3 #
Алерля на рослиниi алергени
- пилок квпучих дерев i трав 38 11,3 7 8,2 31 12,3 28 19,4#°
Алергя на хiмiчнi речовини
- лаки, фарби 13 3,9 3 3,5 10 4,0 8 4,2
- миючi засоби 13 3,9 2 2,4 11 4,4 7 4,9
- парфуми 16 4,7 3 3,5 13 5,2 10 6,9#
- дим, гази, запах смаженого 19 25,6 4 4,7 15 6,0 9 6,3
- всього 61 18,1 12 14,1 49 19,4# 38 26,4#
Медикаментозна алерйя
- лши неуточнеш 26 6,8 4 4,7 19 7,5 14 9,7#
- антибютики 10 3,0 2 2,4 8 3,2 6 4,2
- нестерощш протизапальш лжарськи засоби 6 1,8 1 1,2 5 2,0 3 2,1
- астрин 4 1,2 0 0,0 4 1,6 3 2,1
- сульфатламвди 4 1,2 0 0,0 4 1,6 2 1,4
- анальгетики 4 1,2 0 0,0 4 1,6 3 2,1
- шш препарати 4 1,2 1 1,2 4 1,6 3 2,1
- всього 55 16,3 9 10,6 45 17,9# 31 21,5#
Ха рчова алерйя
- неуточнена 24 7,1 6 7,1 18 6,7 8 5,6
- яйця 2 0,6 1 1,2 1 0,4 1 0,7
- шоколад 8 2,4 3 3,5 5 2,0 3 2,1
- цитрусов! 6 1,8 2 2,4 4 1,6 3 2,1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
- молоко 3 0,9 0 0,0 3 1,2 3 2,1
- полуниця 3 0,9 1 1,2 2 0,8 2 1,4
- юв! 1 0,3 0 0,0 1 0,4 1 0,7
- гор!хи 1 0,3 0 0,0 1 0,4 1 0,7
- шш продукти 1 0,3 0 0,0 1 0,4 1 0,7
- всього 49 14,5 13 15,1 36 14,3 23 16,0
На метео] рологчш фактори оточуючого середовища
- холодова 7 2,1 0 0,0 2 0,8 2 1,4#
- сонячна 1 0,3 0 0,0 8 3,2 7 4,9#
- всього 8 2,4 0 0,0 10 4,0 9 6,3#
Примггка 1. # - р!зницю показника в nopiBHHHHi з показником групи хворих на БА без супутньо1 патологй' статично доведет (p < 0,05).
Примiтка 2. ° - рiзницю показника в порiвняннi з показником групи хворих на БА з супутньою патолопею статично доведено (p < 0,05).
Алерпю на мiкробнi алергени було виявлено всього у 20 (5,9 %) хворих на БА: у 3-х (3,5 %) пащенпв без супутньо! патологи та у 17 (6,7 % ) при ii наявносп, у т.ч. у 12 (8,3 %) хворих iз супутшми захворюваннями органiв травления (p < 0,05). Алерпя на рослиннi алергени була встановлена у 38 пащенпв (11,3 %), у т.ч. у 3 (3,5 % ) оаб з БА без супутньо! патологй', у 31 (12,3 %) хворого з ii наявшстю, з них у 28 (19,4 %) з патолопею оргашв травлення (p < 0,05).
Алерпя на хiмiчнi речовини (лаки, фарби, миючi засоби, парфуми, дим, гази, запах смаженого) спостерталася у 61 (18,1 %) пащенпв, у т.ч. у 12
(14,1 %) хворих без супутшх захворювань та у 49 (19,4 %; p < 0,05) з коморбщною патолопею, з них у 38 (26,4 %) оаб iз захворюваннями оргашв травлення (p < 0,05). Медикаментозна алерпя була зафжсована у 55 пащенпв з БА (16,3 %): у 9 хворих без супутшх захворювань (10,6 %) та у 45 з !х наявшстю (17,9 %; p < 0,05), у тому числ у 31 (21,5 %) iз патолопю ШКТ (p < 0,05).
Частота харчово! алергй' серед хворих на БА була невисокою: ii було встановлено тiльки у 49 (14,5 %) пащенпв, i рiзницi цього показника м!ж групами визначено не було. Звертае на себе увагу те, що алерпя на так! поширеш харчовi продукти,
як гор!хи, полуниця i цитрусов! зустр!чалася у поодиноких випадках, що може бути обумовлено вадами алергод!агностики.
Холодову алерпю було визначено у 2 (0,8 %) хворих !з супутньою патолопею та двох (1,4 %; p < 0,05) !з коморбщними захворюваннями оргашв травлення, тод! як при ввдсутносп супутшх захворювань холодово1 алергй зафшсовано не було. Сонячну алерпю мали 8 (3,2 %) пащенпв з супутшми захворюваннями, з них семеро (4,9 %; p
< 0,05) мали супутню патолопю оргашв травлення.
Моновалентну алергш було зафшсовано у 17 (5,0 %) хворих на БА, у т.ч. у 2 (2,4 %) пащенпв без супутшх захворювань та у 15 (6,0 %; p < 0,05) хворих !з супутньою патолопею, з них у 9 (6,3 %; p
< 0,05) !з супутшми захворюваннями оргашв травлення. Пол!валентну алергш було зареестровано у 95 оаб (28,2 %; p < 0,05), у т.ч. у 16 (18,8 %) патента без супутшх захворювань та у 79 (31,3 %; p < 0,05) пащенпв !з коморбвдною патолопею, у т.ч. у 48 (33,3 %; p < 0,05) хворих на БА з супутшми захворюваннями оргашв травлення.
Частота виявлення лабораторних маркер!в алергй' у хворих на бронх1альну астму представлена у табл. 5. Як сввдчать наведен! дан!, референтш показники вмюту еозинофшв у кров! мав 81 хворий (37,0 %): 35 (52,2 %) пащенпв без супутньо1
патологи та 66 (43,4 %) oci6 i3 супутшми захворюваннями, в т.ч. 44 (33,3%; ) i3 захворюваннями оргашв травлення. Еозинофшю було встановлено у 138 (63,0 %) пащенпв: у 32 (47,8 %) без супутньо! патологи, та на 15,4 % частше у хворих на БА з супутшми захворюваннями - у 96 (63,2 %;
p < 0,05), з них у 88 (66,7 %) пащенпв i3 супутньою патолопею оргашв травлення (p < 0,05). Середш piвнi вмiсту еoзинoфiлiв у кpoвi теж виявилися бiльшими у хворих на БА з супутшми захворюваннями.
1ндекс алерпзаци був визначений у 219 оаб. Його пвдвищення було виявлено у 131 хворого (59,8 %), у т.ч. у 33 (49,3 %) без супутшх захворювань та у 98 (52,6 %) пащенпв iз супутньою патолопею, з них у 82 (62,1 %; p < 0,05) iз захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Середш значення цього показника також були вищими у хворих з супутшми захворюваннями.
Зростання piвнiв Ig E у сироватщ кpoвi було зафжсовано у 104 пaцiентiв з 213 (46,8 %): всього у 19 (39,6 %) оаб з групи хворих без супутшх захворювань та у 85 (51,5 %; p < 0,05) iз супутньою патолопею, у т.ч. у 71 пащента (53,9 %; p < 0,05) iз патолопею оргашв травлення. Рiзницi середшх piвнiв Ig E у сироватщ кpoвi виявлено не було. Шдйом piвнiв середньо-молекулярних Ц1К у сиpoвaтцi кpoвi хворих мав мюце у 44 пaцiентiв iз 166, серед них у 8 (16,7 %) хворих без супутшх захворювань i майже у двiчi чaстiше у хворих з коморбвдними захворюваннями (у 30,5 %; p < 0,05). При нaявнoстi супутньо! патологи оргашв травлення частота шдвищення piвнiв середньо-молекулярних Ц1К у сироватщ кpoвi була ще бшьшою i складала 38,2 % (p < 0,05).
Нaявнiсть одного маркера алергй мали 58 (34,9 %) хворих на БА iз 166, наявшсть 2-х мapкеpiв - 36 пащенпв (21,7 %), 3-х - 17 (10,2 %) oсiб.
Таблиця 5
Частота виявлення лабораторних чаркер1в алергп у хворих на бронхiальну астму
Лабораторш маркери алергй' Xropi на брониальну астму
Всього (n=337) без супутньо! патологи (n=85) з супутньою патолопею (n=252) у т.ч. з супутньо! патолопею оргашв травлення (n=144)
n1 % n1 % n1 % n1 %
Вмкт еозинофшв у кpoвi (109/л)
- референтш 91 41,6 35 52,2 56 43,4 44 33,3#°
- пiдвищенi 128 58,4 32 47,8 96 63,2# 88 66,7#
- всього 219 67 152 132
- середш показники 0,37 + 0,03 0,27 + 0,04 0,40 ± 0,04# 0,40 ± 0,07#
1ндекс алерпзаци (у. о.)
- референтш 88 40,2 34 50,7 54 47,4 50 37,9#°
- тдвищет 131 59,8 33 49,3 98 52,6 82 62,1#°
- всього 219 67 152 132
- середт показники 0,84 + 0,03 0,74 + 0,04 0,98 ± 0,08# 1,16 ± 0,10#
Р1вт Ig E у сироватщ кpoвi (до 120 у. о.)
- референтш 109 53,2 29 60,4 80 48,5# 63 47,0#
- щдвищет 104 46,8 19 39,6 85 51,5# 71 53,9#
- всього 213 48 165 134
- середт показники 219,4 + 21,3 216,8 + 40,1 227,5 ± 25,9 222,1 ± 33,6
Р1вт середньо-молекулярних ци ркулюючих 1мунних комплекс1в
- референтш 122 73,5 40 83,3 82 69,5# 42 61,8#
- щдвищет 44 26,5 8 16,7 36 30,5# 26 38,2#°
- всього 166 48 118 68
- середт показники 73,4 + 5,2 62,1 + 4,0 73,5 ± 3,9# 78,4 ± 4,2#
Пpимiткa 1. # - piзницю показника в пopiвняннi з показником групи хворих на БА без супутньо! патологи статично доведет (p < 0,05).
Примггка 2. ° - piзницю показника в пopiвняннi з показником групи хворих на БА з супутньою патолопею статично доведено (p < 0,05).
При суттевому пiдйoмi piвнiв Ig Е пвдвищенню ефективнoстi л1кування може сприяти включення ентеpoсopбентiв у комплексну теpaпiю цих пaцiентiв, при наявносп високих piвнiв середньо-молекулярних Ц1К дoцiльнo призначення системно! ензимотерапи, а при одночасному зpoстaннi piвнiв Ig Е та Ц1К дoцiльним може бути
включення цих двох препарапв, що потребуе проведення окремого дослвдження.
Висновки
Визначено, що супутнi захворювання мають 74,8 % хворих на бpoнхiaльну астму, з них 42,7 % супутш захворювання opгaнiв травлення. Серед них 75,7 % представлено холецисто-холанптом.
ив
ЕШЯИ
Гастрит, дуодешт та рефлюксна хвороба дiагностуються у 37,5 % патента iз супутньою патологieю оргашв травления.
Продемонстровано, що у груш пащеипв з коморбвдною патологieю, особливо оргашв травлення, частота алергiчних захворювань, зокрема ришту, ппертошчно! хвороби, ендокринних захворювань, хвороб сечостатево! системи i лор-оргаиiв зустрiчаeться достовiрно частiше, шж у групi хворих на БА без супутшх хвороб.
Доведено, що тяжкий i неконтрольований перебiг БА також частше мае мiсце у хворих iз коморбвдною патологiею, особливо при наявносп супутнiх захворювань органiв травлення. Алерпя на побутовi, мiкробнi, рослинт алергени, на хiмiчнi речовини та медикаменти, холодова та сонячна алергiя бшше поширенi серед пацiентiв, яш мають супутнi захворювання. Це тдтверджуеться високою частотою виявлення позитивних маркерiв алергп саме у хворих на БА ше! групи.
Суттевий пiдйом рiвнiв Ig Е може служити показанням до включення ентеросорбентiв (Ентеросгелю) у комплексну терапiю хворих на БА, наявшсть високих рiвнiв середньо-молекулярних Ц1К може служити показанням до призначення системно! ензимотерапi! (Вобензиму), а при одночасному зростаинi рiвнiв Ig Е та Ц1К доцiльним може бути комбшоване застосування ентеросорбеигiв та ензимiв, що потребуе проведення окремого дослщження.
Лiтература
1. Алексеев ВВ и др. Медицинские лабораторные технологии: руководство по клинической лабораторной диагностике. 2012;1:472.
2. Боровик 1О та iн. Особливостi лiкуваиия бронх1ально! астми в поеднаинi з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Гастроентеролопя. 2014; 1(51):18-21. Режим доступу: https://cyberleninka.m/artide/n/osoЫivosti-hkuvannya-bшnhialnoyi-astmi-v-poednanni-z-gastroezofagealnoyu-reflyuksnoyu-hvoroboyu (дата звернення: 4.03.2020).
3. Галимова ЕС и др. Заболевания органов пищеварения у больных бронхиальной астмой. Успехи современного естествознания. 2010;1: 36-40.
4. Дудка ТВ, Хухлша ОС, Дудка 1В. Клшчш та патогенетичнi особливостi поеднаного перебиу хронiчного холециститу iз бронхiальною астмою i хронiчним обструктивним захворюванням легень, шляхи медикаментозно! корекцi!. Вiсник ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя». 2013;13:2(42): 95-99.
5. Ермолкевич РФ, Лапицкий ДВ, Метельский СМ. Обострение бронхиальной астмы: подходы к диагностике и лечению. Военная медицина. 2011:1. Режим доступу: https://www.mil.by/ru/smi/medicine_magazine/365/ (дата звернення: 12.02.2020).
East European Scientific Journal #9(73), 2021 17
6. Лапач СН., Чубенко АВ., Бабич ПН. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. К.: МОРИОН, 2000. 320 с.
7. Ненашева НМ. Обострение бронхиальной астмы: лечение и профшактика. РМЖ. 2013;29:1490. Режим доступу: https://www.rmj.ru/ articles/lezni_dykhatelnykh_putey/Obostrenie_bronhi alynoy_astmy_lechenie_i_profilaktika/ (дата звернення: 22.02.2020).
8. Попадинець IP. Клшко^мунолопчна ефектившсть застосування карсетину у хворих на бронхiальну астму з супутньою гастроезофагальною рефлюксною хворобою. Вюник ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя». 2013;13;3(43): 229-233. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/kliniko-imunologichna-efektivnist-zastosuvannya-kvertsetinu-u-hvorih-na-bronhialnu-astmu-z-suputnoyu-gastroezofagealnoyu-reflyuksnoyu (дата звернення: 4.03.2020).
9. Солона ОГ, Победьонна ГП. Деяш аспекти застосування тютриазол^ у хворих на бронхiальну астму у поеднанш з хронiчним некалькульозним холециститом. Астма та алергiя. 2010;3(4):30-32. Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/aa/10/pdf10-3-4/30.pdf. (дата звернення: 12.02.2020).
10. Фещенко Ю1 та ш. Адаптована клiнiчна настанова, заснована на доказах: бронхiальна астма (Частина 1). Астма та алерпя. 2020;2:5-26. DOI: 10.31655/2307-3373-2020-2-5-26.
11. Чумак ЮЮ. Современные направления в лечении больных бронхиальной астмой с коморбидными состояниями. Проблемы экологической и медицинской генетики и клинической иммунологоии. 2013;19(5): 349-357. Режим доступу: http://ecoproblemlug.ucoz.ua/5_119/349-358.pdf (дата звернення: 5.03.2020).
12. Castillo JR., Peters SP., Busse WW. Asthma Exacerbations: Pathogenesis, Prevention, and Treatment. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2017;5(4): 918-927. DOI: 10.1016/j.jaip.2017.05.001 (дата звернення: 12.02.2020).
13. Cazzola M. et al. Comorbidities of asthma: current knowledge and future research needs. Curr. Opin. Pulm. Med. 2013.19(1):36-41. Режим доступу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/23114561 (дата звернення: 09.03.2020).
14. Denlinger LC et al. Exacerbation-Prone Asthma. J. Allergy Clin. Immunol. Pract. 2019. 11: 2213-2219. Режим доступу: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31765853/ (дата звернення: 16.02.2020).
15. Maselli DJ, Peters L. Medication Regimens for Managing Acute Asthma. Resp. Care. 2018; 6:783-796. Режим доступу: http://rc.rcjournal.com/content/63/6/783 (дата звернення: 17.02.2020).
