УДК 65.015.11+34
СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ПОРУШЕНЬ У ГАЛУЗ1 БЕЗПЕКИ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1, ОХОРОНИ ПРАЦ1 ТА ЕРГОНОМ1ЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
С.Д. Тулупов, професор, к.т.н., У1ПА, В.В. Сабадаш, ст. наук. сп1вроб1тник, Харкчвський НД1 судових експертиз
Анотащя. Проведено узагальнення експертног практики та наведений алгоритм дгяльностг експерта при виконаннг судових експертиз, пов’язаних з порушеннями вимог в галуз1 безпеки життедгяльностг, охорони прац та ергономгчного забезпечення, що призвели до настання нещасного випадку, аварИ чи професшного захворювання.
Ключовi слова: нещасний випадок , безпека життедгяльностг, охорона працг, ергономгка, ергономгчне забезпечення, судова експертиза.
Вступ
За ощнкою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни стан охорони пращ на виробницга залишаеться незадовшьним, а на б№шосп тдприемств попршуеться [1]. Ризик стати жертвою нещасного випадку на виробницга або постраждати ввд професшного захворювання в УкраЫ у 5-8 разiв вищий, шж в розвинутих кра!нах. Щоденно на пiдприемствах одержують травми в середньому 200 працiвникiв, з них 5 гине, 30 стае швалвдами, 22 отримуе професiйнi захворювання. Серйозне занепокоення викликае стан охорони пращ у сферi малого бiзнесу: в приватних, орендних, малих пiдприемствах, кооперативах i фiрмах. У цiй сферi зайнято понад 7 млн. чоловш, а служби охорони працi практично ввдсутш, умови i стан безпеки пращ постшно погiршуються.
Зрушення в економщ та прирiст обсягiв промислово! продукци, на жаль, не супроводжуються нi вiдчутними полiпшенням безпеки пращ на тдприемствах, нi зниженням рiвня виробничого травматизму. Не подiяли належним чином i заходи органiв Держнаглядохоронпращ, спрямованi на
запобiгання аварiям, нещасним випадкам на виробництвi i профзахворюванням, та примусовi засоби впливу на роботодавщв щодо створення безпечних умов пращ
Незадовшьний стан охорони пращ важким
тягарем лягае на економшу шдприемств, органiзацiй, вае! держави. Щорiчно майже 17
000 осiб стають iнвалiдами внаслвдок травм i профзахворювань. Чисельнiсть пенсiонерiв по трудовому калщтву торiк перевищила 150 000, а пенсiонерiв у зв’язку з втратою годувальника внаслiдок нещасного випадку - 50 000 оаб. Загальна сума витрат на фшансування пiльгових професшних пенсiй i пенсiй по трудовому калщтву, вщшкодування потерпiлим на виробницга та iнших витрат, пов’язаних з цим, сьогодш становить 10-15 ввдсотшв фонду оплати працi в промисловосп, а в окремих галузях i регiонах - 15-30 ввдсотшв.
Незадовшьний стан умов та безпеки пращ високий рiвень виробничого травматизму обумовлений сьогодш комплексом об’ективних i суб’ективних причин.
Головними з них можна назвати наявшсть суттевих недолiкiв у законодавств^ яке регулюе питання охорони пращ i безпеки життедiяльностi
- з одного боку, i численш порушення вимог законодавства - з шшого. Основними причинами аварiй, нещасних випадшв i грубих порушень технолопчно! дисциплiни е недбалiсть спецiалiстiв та керiвникiв тдприемств, низька квалiфiкацiя i некомпетентнiсть персоналу, вiдсутнiсть належного контролю за його роботою, послаблення вимогливосп до виконання правил технiки безпеки.
Назван чинники, як наслiдок, ведуть до зростання кiлькостi кримiнальних справ, пов’язаних з порушеннями вимог законодавства про охорону пращ, та звернень правоохоронних оргашв до фахiвцiв науково-дослiдних шститупв судових експертиз для виконання судових експертиз, пов’язаних з порушеннями вимог в галузi безпеки життедiяльностi та охорони пращ.
Анал1з публ1кац1й
Експертне дослвдження - це творчий процес, в якому проявляеться вмiння спещалюта встановлювати на основi наукових знань з рiзних напрямкiв та лопчного аналiзу, з використанням сучасних високоефективних метсдов дослвдження причин та умов, що сприяли виникненню поди з негативними наслвдками. Сутнiсть судово! експертизи базуеться на трьох сукупних ознаках, що властивi природi спецiальних знань експерта: предмет, об’ект та методика експертного дослвд ження.
Стосовно судово! експертизи, пов’язано! з порушеннями вимог в галузi безпеки
життедiяльностi, охорони працi та ергономiчного забезпечення, перша спроба створення
понятiйного апарату та визначення предмета, об’екта та методики експертного дослвдження зроблена i опублiкована в [6-8]. Iншi завдання, частково розглянуп в данiй роботi або ще чекають свого подальшого вирiшення.
Мета та постановка задач1
При проведенш судових експертиз, пов’язаних з порушеннями вимог в галузi безпеки
життедiяльностi й охорони працi
використовуються знання рiзних наук, включаючи iнженерну психологш, фiзiологiю, психологш та гiгiену пращ та ш. Кожна наука порiзно
займаеться оптимiзацiею окремих груп факторiв, що впливають на дiяльнiсть людини. Слвд зазначити, що дотепер для цшей експертизи не використовувалися практичш результати тако! науково практично! дисциплши як ергономiка. Однак в експертизах виникають ситуацi!, коли потрiбнi знання не тшьки окремих груп факторiв, а знання комплексного !х впливу на дiяльнiсть людини в системi людина-технiка-середовище (далi СЛТС). Але тшьки ергономша займаеться комплексним вивченням i проектуванням трудово! дiяльностi з метою оптишзаци знарядь, умов та процеав прaцi [2].
Результати дослвджень
Згвдно з наведеними тезами, ми пропонуемо так1 визначення. Судовою експертизою, пов’язаною з порушеннями в гaлузi життедiяльностi, охорони прaцi та ергономiчного забезпечення, що призвели до настання нещасного випадку, aвaрi! чи професшного захворювання, будемо називати процесуальну дш, сутнiсть яко! полягае в дослвдженш обставин справи, що проводиться в передбаченому законом порядку обiзнaною в ергономiчнiй нaуцi особою за дорученням слiдчих i суду для встановлення фактичних порушень дiючих нормативних докуменпв, як1 регламентують безпеку виконання робгг в рiзних галузях промисловосп та наявтсть або вiдсутнiсть причинного зв’язку м1ж допущеними порушеннями та наслвдками подi! в системi «людина-техшка-середовище».
Слвд зазначити, що настанню шквдливих насладив нещасного випадку, aвaрi! або професшного захворювання передуе порушення ергономiчних норм або вимог безпечно! обстановки, що е необхвдною умовою настання шквдливих нaслiдкiв, тому об’ектами судово! експертизи, пов’язано! з порушеннями в гaлузi безпеки життедiяльностi та охорони пращ з позицп етaпiв ергономiчного забезпечення е функцiонaльнi та/або структурш компоненти СЛТС. Цi компоненти стають об’ектами експертизи тiльки в тому випадку, якщо в СЛТС ввдбулася подiя, причиною яко! е дiя або бездiяльнiсть персоналу або посадових осiб, як1 iнiцiювaли розвиток причинного зв’язку та зумовили настання шквдливих наслвдшв через неправильний розподiл функцш м1ж людиною-оператором i техшчними засобами, не вивiрений ергономiчний алгоритм даяльносп оператора, змiну функцiонaльного стану оператора через темпову, операцшну або емоцшну нaпруженiсть прaцi i тлн. та створили умови, за яких настання шквдливих нaслiдкiв може ввдбутися у тому числi
i з випадкових причин.
Сл1д зазначити, що причини, яш призвели до створення аваршно! обстановки, е головними причинами, за ввдсутносп яких дослiджувaнa подiя не могла мати мiсця, тому завданням судово! експертизи, пов’язано! з порушеннями в гaлузi життедiяльностi та охорони пращ з позицп еташв ергономiчного забезпечення, е:
1) встановлення факту ввдповвдносп або невiдповiдностi показнишв ергономiчностi обстежувано! СЛТС ергономiчним нормам або вимогам;
2) формування висновку про те, чи могла неввдповвдщсть покaзникiв ергономiчностi послужити причиною настання aвaрiй, нещасних
випадыв та професшнт зaxворювaнь.
Слiд зазначити, що предмет експертного дослвдження визнaчaeться вiдповiдними гaлyзями знань в певниx нayкax, як1 пiдлягaють
використанню в експертномy дослiдженнi, тому предмет дослвджень нayкового нaпрямкy
«ергономша» клaсифiкyeться y двоx aспектax: з позицiï ергономiчниx вимог загальна
номенклaтyрa i основш xaрaктеристики якиx yстaиовленi згiдно з [3], i з позицп еташв ергономiчного забезпечення [4]. Якщо говорити про предмет судово1' експертизи, пов’язано1' з порyшениями в гaлyзi життeдiяльностi та оxорони прaцi з позицп еташв ергономiчного забезпечення, то y дaномy випадку ми мaeмо на yвaзi обставини (фaктичнi дaиi) небезпечнт умов в процесi дiяльностi оператора в системi «людинa-теxшкa-середовище», що призвели до настання нещасного випадку, аварп чи професiйного зaxворювaния, та визначаються на основi спецiaльниx теxнiчниx знань з ергономiчниx питань, якi ставляться на розгляд експертизи. До обставин (фaктичниx дaииx) належать мaтерiaлiзовaиi джерела iнформaцiï, мaтерiaли ввдомчого (службового) розслвдування поди, що мiстяться в кримiнaльниx, цивiльниx та iншиx спрaвax, зiбрaниx прaвооxоронними органами та нaдaниx експерту для дослiдження. Цi дaиi e джерелом одержання iнформaцiï для aнaлiзy та виконання експертного дослвдження iз застосуванням спецiaльниx ергономiчниx знань з науки та теxнiки.
Виxодячи з викладеного, видiляються тaкi предмети дослвджень судово1' експертизи, пов’язано1' з порушеннями в гaлyзi безпеки життeдiяльностi та оxорони прaцi з позицiï еташв ергономiчного забезпечення:
1. Оргaнiзaцiя СЛМ.
1.1. Розподш фyнкцiй мiж людиною та машиною.
1.2. Розподiл функцш мiж операторами.
2. Оргaнiзaцiя дiяльностi оперaторiв.
Оргaиiзaцiя дiяльностi оперaторiв
2.1. Структура й алгоритм дискретно1' дiяльностi.
2.1.1. Склад, послiдовнiсть i час виконання оперaцiй i дiй.
2.1.2. Використовуваш елементи робочого мiсця.
2.1.3. Стереотипшсть i логiчнa склaднiсть, псиxофiзiологiчнi аспекти дiяльностi.
2.1.4. Просторово-чaсовi зв’язки.
2.2. Структура й алгоритм безперервно1' дiяльностi.
2.3. Iнформaцiйнa модель.
2.3.1. Склад, обсяг i форма ввдображуваш1' шформацп.
2.3.2 Кaтегорiя i алфавгг кодування.
3. Теxнiчнi засоби дiяльностi.
3.1. Констрyкцiя й компонування робочого мюця.
3.1.1. Оргaиiзaцiя, конструювання, форма, розмiри робочого мiсця.
3.1.2. Робоче положення та пози.
3.1.3. Теxнiчне обслуговування та ремонт.
3.2. Елементи робочого мюця.
4. Фyнкцiонaльнi стани, формування i пвдтримка прaцездaтностi оператора.
4.1. Контроль функцюнального стану.
4.2. Забезпечення вимог до середовища на робочому шсщ.
5. Професiйний вiдбiр i пiдготовкa оператора.
6. Населешсть примiщення.
Пiд методикою проведення дослвдження порушень ергономiчниx вимог розyмieться система методiв (прийомiв, теxнiчниx зaсобiв), що застосовуються при вивченнi об,eктiв експертизи для встановлення факпв щодо предмету виконувано1' судово1' експертизи, пов’язано1' з порушеннями в гaлyзi безпеки життeдiяльностi, оxорони прaцi та ергономiчного забезпечення. За лопкою проведення ряду еташв судова експертиза не вiдрiзняeться ввд ергономiчноï експертизи продyкцiï, виробiв, систем [5]. Ввдмшносл полягають у вт^нт передyмовax i у використaннi результапв. Пiд час aиaлiзy нещaсниx випадшв, пов,язaииx з порушеннями в гaлyзi життeдiяльностi, оxорони прaцi та ергономiчного забезпечення, фaxiвцi у своeмy експертному висновку формують вiдповiдно до кожного конкретного випадку «законодавче поле» i, базуючись на нормативна aктax i чигсому ïx використaинi, дають штерпретацш здiйсненого шляxом ввдтворення:
- моделi фактично1' ситyaцiï нещасного випадку;
- моделi безпечно1' ситyaцiï;
- моделi невiдповiдностi iснyючоï ситyaцiï вимогам нормaтивно-зaконодaвчиx aктiв.
Повний цикл виконання судово1' експертизи згвдно з вимогами [9] включae так! етапи:
- винесення особою або органом, який признaчae експертизу постанови про призначення експертизи та надання ïï до експертно1' установи. В описовш чaстинi постанови коротко викладаються фабула й обставини справи, у зв’язку з якою признaчaeться експертиза. У резолютивнiй частиш постанови формyлюeться рiшения про те, стосовно якого об^кта (якиx об^кив) признaчaeться експертиза;
- письмова вкaзiвкa керiвникa експертного закладу виконавцю експертизи;
- ознайомлення експерта з мaтерiaлaми справи;
- загальне орieнтyвaння експерта в дослвджувашй
ситуаци;
- дослiдження нaслiдкiв подi!;
- формування уявно! моделi розвитку причинносп настання поди.
- видiлення лопчних нaслiдкiв можливо! дп причини;
- виявлення реальних насладив дп причини, у тому чи^ у виглядi навмисно прихованих та невстановлених нaслiдкiв;
- заявлення клопотання про надання додаткових мaтерiaлiв щодо досладжувано! поди нещасного випадку, аварп, професiйного захворювання.
- корегування моделi вiдповiдно до знову виявлених фактичних даних i чергового циклу перевiрки Г! дi!;
- установлення номенклатури загальних i часткових ергономiчних вимог, пропонованих до идеально! моделi СЛТС (або Гг елементiв), недостатнш рiвень виконання яких мiг бути причиною поди, що викликали розсладування нещасного випадку чи aвaрií;
- виконання aнaлiзу ергономiчностi
дослiджувaно! системи з вибором для кожно! вимоги типу ощнки: альтернативна, як1сна,
ильисна.
- визначення пaрaметрiв идеально! моделi СЛТС (або Г! елементiв), що формують ергономiчнi показники якостi та надшностц
- одержання значень ергономiчних показник1в
якостi та нaдiйностi СЛТС iз використанням вiдповiдних методiв: анали'ичних,
експериментальних (лабораторних, натурних) i комп’ютерного моделювання;
- за результатами додатково наданих мaтерiaлiв проведення aнaлiзу про задоволення чи невиконання ергономiчних вимог;
- корегування моделi вiдповiдно до знову виявлених фактичних даних або чергового циклу перевiрки Г! дi!;
- формування инцевого висновку про причину й динам^ Г! дi!;
- формування висновку експерта, у якому викладаеться хiд i висновок проведеного досладження СЛТС про вiдповiднiсть або невадповадщсть ергономiчних показник1в СЛТС
загальним i частковим ергономiчним вимогам i узагальнення висновкiв про те, чи могла невадповадщсть покaзникiв ергономiчностi послужити причиною поди, що призвела до нещасного випадку або авари та встановлення причинного зв’язку допущених порушень;
- формування рекомендащй експерта, в яких викладаються профiлaктичнi та попереджувaльнi заходи для виключення в подальшому на падприемст нещасних випaдкiв та aвaрiй, аналопчних дослiджувaним.
Висновки
При розслiдувaннi подiй нещасних випадив та aвaрiй в виробничих людино-машинних системах для встановлення фактичних порушень дшчих нормативних документiв, яи регламентують безпеку виконання робiт в рiзних галузях промисловостi, пропонуеться наведений алгоритм проведення експертних досладжень, який бiльш аргументовано допоможе судовим експертам вирiшувaти питання причин нещасних випадив та !х причинний зв’язок з невиконанням певними особами свогх обов’язк1в.
Лiтература
1. Громов М. Методолопя проведення експертизи
з питань охорони працi та опрацювання висновив за ii результатами // Охорона пращ. - 2004. - №12. - С. 24-25.
2. ДСТУ 3899-99. Дизайн та ергономжа. Термши
та визначення. - К.: Держстандарт Украши, 1999. - 33 с.
3. Человеческий фактор: В 6 т.: Пер. с англ./
Ж. Кристенсен, Д. Мейстер, П.Фоули и др. -М.: Мир, 1991.- Т. 1 Эргономика -
комплексная научно-техническая дисциплина.
- 599 с.
4. Эргономика в вопросах и ответах: Материалы
понятийной базы эргономики / Г.М. Зараковский, В.М. Мунипов, П.Я. Шлаен / Под ред. Е.Л. Куличкова и А.А. Польского. -Тверь: Эргоцентр, 1993. - 68 с.
5. ГОСТ В 29.08.001-96. ССЭТО. Эргономическая экспертиза. Основные положения, программы и методики. - М.: Госстандарт России, 1997.
6. Ашеров А.Т., Сабадаш В.В. Судебно-эргономи
ческая экспертиза: понятийный аппарат, методологические основы // Вестник ХНАДУ / Сб. научн. тр. - Харьков: ХНАДУ
- 2003. - Вып. 23. - С. 61-66.
7. Ашеров А.Т., Сабадаш В.В., Изотова Е.А.
Эргономические нормы и требования при выполнении судебно-технических
экспертиз // Вестник ХНАДУ / Сб. научн. тр. - Харьков: ХНАДУ - 2004. - Вып. 24. -С. 53-59.
8. Ашеров А.Т., Сабадаш В.В. Эргономическая
экспертиза обстоятельств несчастный
случаев на производстве // Вестник ХНАДУ / Сб. научн. тр. - Харьков: ХНАДУ - 2005. -Вып. 31. - С. 48-52.
9. 1нструкц!я про призначення та проведення
судовт експертиз. Затверджена наказом
Мшстерства юстицп Украши вщ 08.10.98 №53/5.
Рецензент: О.П. Aлексieв, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття нaдiйшлa до редакци 13 кштня 2006 р.