CC BY
16
безопасной для
изводить выпуск продукции здоровья населения.
6. Разработаны методические рекомендации для специалистов санэпидслужбы и предприятий
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
обувной промышленности города по проведению производственного контроля за условиями труда работников обувной промышленности.
1. Бархударян М.С., Улоян С.М. Тепловое состояние и биологический возраст работниц обувного производства // Медицина труда и пром. экология. -2001. - №6. - С.38-40.
2. Висновок державно! санггарно-ппешчно! екс-пертизи вщ 30.08.2002р. №5.10/31347 „Кле! полуре-тановi та полiхлоропреновi". (Туреччина).
3. Висновок державно! санггарно-ппешчно! екс-пертизи ввд 27.03.2002р. №911 „Клей ушверсальний полiхлоропреновий". (Укра!на).
4. Гигиеническая характеристика условий труда при изготовлении и использовании силиконовых матриц в обувном производстве / Благодарная О.А., Дьякова Г.А., Власова Л.А. и др. // Гигиена труда. - 1985. - №8. - С. 54-56.
5. Ппешчна класифшащя пращ за показниками шюдливосп та небезпечносп факторiв виробничого середовища, важкосп та напруженосп трудового про-цесу, затверджена наказом МОЗ Укра!ни 27 грудня 2001р. №528.
6. Державш санiтарнi норми виробничо! загаль-но! та локально! вiбрацi! ДСН3.3.6.039-99.
7. Догель Н.В., Юркевич А.Я. Заболеваемость с временной утратой трудоспособности. - М.: Медицина, 1984. - 138с.
8. Методические рекомендации по гигиенической оценке одежды и обуви из полимерных материалов. МР 66-13-5/161.
♦
9. Миронов А.И. Обоснование профилактических мероприятий на предприятиях по изготовлению деталей низа обуви // Гигиена труда. - 1988. -№6. -С.29-31.
10. СанПин 42-125-4390-87 от 13.07.87г. МЗ СССР «Вложение химических волокон в материалы для детской одежды и обуви в соответствии с их гигиеническими показателями».
11. Санггарш норми виробничого шуму, ультразвуку та шфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.
12. Санггарш норми мжроктмату виробничих примщень ДСН 3.3.6.042-99.
13. Санитарные правила по гигиене труда для обувных предприятий №5047-89.
14. Санитарные правила СП.1.1.1058-01 „Организация и проведение производственного контроля за соблюдением санитарных правил и выполнением санитарно - противоэпидемических (профилактических) мероприятий», утвержденные Постановлением главного государственного санитарного врача РФ от 13 июля 2001г. №18.
15. Труд и состояние здоровья работающих на обувных производствах / А.И.Миронов, В.Ф.Кириллов, М.А.Бульбулян и др. // Медицина труда и пром. экология. - 2001. - №2. - С.20-23.
16. Хачатарян Э.А. Роль хлорепреновых соединений в процессе возникновения новообразований кожи // Гигиена труда. - 1972. - №12. - С.54-55.
УДК 613.8-054.65:616-036.86-084 Г.1. Timoe
СУЧАСНИИ СТАН ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТА ЗД1ЙСНЕННЯ ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В, У ТОМУ ЧИСЛ1 СТОСОВНО ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЦШ
Укра'тськт НД1 медико-соцiальних проблем irnanidHocmi (дир. - проф. А.В. 1патов) м. Днтропетровськ
Втськово-медичне управлтня СБ Украши
(нач. - член-кор. АМН Украти, проф. М.П. Захараш)
м. Кигв
Ключовi слова: здоров 'я населения, вшськовослужбовцгв; захворювангсть, твалгдтсть, профтаюпика
Key words: population's health, servicemen; sickness rate, disablement, preventive measures
Резюме. В статье проводится анализ современного состояния проблемы здоровья населения трудоспособного возраста и проведения профилактических мероприятий, в том числе в отношении военнослужащих. Отмечается, что недостаточно изучено состояние здоровья (заболеваемость, инвалидность) военнослужащих, в том числе служащих в особых условиях. Обращено внимание на недостаточную разработку проблемы системной профилактики на разных ее уровнях в
контексте инвалидизирующих заболеваний у военнослужащих. Констатировано отсутствие в научной литературе разработок для СБ Украины, спецслужб СНГ и других зарубежных стран адекватных управленческих механизмов для их эффективного функционирования в плане обеспечения качественной профилактической и медицинской помощи прикрепленному контингенту в современных условиях; отсутствуют обобщающие материалы по указанной проблематике, а встречающиеся касаются лишь отдельных нозологических форм. Summary. In the article modern state of the problem of able-bodied age population's health and preventive measures conducting including servicemen is analysed. It is noted, that health state (sickness rate, disablement) of servicemen, including those serving in special (particular) conditions is studied insufficiently. Attention is paid to insufficient working out of the problems of systemic prophylaxis at its different levels in the contenxt of invalidizing diseases in servicemen. Absence in scientific literature of elaborations for Security Service of Ukraine, special services of CIS and other foreign states of adequate management mechanisms for their effective functioning to ensure qualitative prophylaxis and medical help rendering to attached contingent in the modern conditions is stated; integrating materials on the problems mentioned are absent; existing ones concern separate nosologic forms only.
Стан здоров'я населення e основним об'ектом вивчення сощально! ппени i оргашзаци охорони здоров'я. Змши, яю вщбуваються в даний час у сташ захворюваносп, швалщносп, смертносп населення, ще бшьше висв^лили актуальшсть юнуючо! проблеми [17]. На тридцять другш сеси Всесвгтньо! асамбле! охорони здоров'я було ви-ршено розпочати здшснення глобально! стратеги досягнення здоров'я для вшх, мониторинг i ощнку стану здоров'я населення розглядали як важливi елементи ще! стратеги. Свропейська база даних "Здоров'я для вах" мiстить данi про показники здоров'я, до яких включно з основ-ними демографiчними i соцiально-економiчними iндикаторами входять летальшсть, захворю-ванiсть та шватдшсть тощо [4]. Сучасним методологiчним шструментом для реалiзацi! мiжнародних документiв iз прав людини e схва-лена у 2001 р. 54-ю асамблеею ВООЗ "Мiж-народна класифiкацiя функщонування, обмежен-ня життeдiяльностi i здоров'я" (МКФ), яка пропонуе концептуальну структуру шформаци, що може бути використана на рiвнi охорони здоров'я шдивща, включаючи профiлактику, змiцнення здоров'я i шдвищення ступеня його участi шляхом зняття або зменшення соцiальних перешкод, забезпечення сощальною пiдтримкою i полегшувальними засобами. Застосування МКФ може поширюватися на широке коло галузей, наприклад, проведення ешдемюлопч-них популяцiйних дослщжень на регiональному, нацiональному i державному рiвнях, вивчення систем охорони здоров'я для !х оцiнки [32]. Соцiально-економiчний розвиток суспiльства стае визначальним у формуванш стану здоров'я
популяци [23]. Сполучена або iзольована дiя комплексу негативних соцiально-економiчних та психоемоцiйних факторiв здатна призвести до росту захворюваносп, iнвалiдностi та смертностi населення, що мало мюце як в Росшськш Фе-дераци (РФ), так i в Укра!ш у 90-i роки та ос-таннiм часом [18].
Попршення стану здоров'я населення Укра!-ни за останнi роки характеризусться такими основними причинами: зростання насильницько! та неприродних причин смертi; значний рiвень соцiально небезпечних та сощально значущих хвороб - iнфекцiйнi хвороби, туберкульоз, алко-голiзм, венеричнi хвороби, В1Л-шфекщя; зростання професiйних та виробничо зумовлених хвороб; зростання хрошчних захворювань. [12].
Найбiльший парадокс сучасно! медицини по-лягае в тому, що, ставлячи своею основною задачею збереження здоров'я, вона головним чином займаеться хворобами, але здоров'я (саногенез) розглядаеться як бшьш загальна кате-горiя порiвняно з хворобою. Зростання захворюваносп, смертностi та швалщносп вiд хронiчних неiнфекцiйних захворювань е наслщком знижен-ня рiвня здоров'я на популяцшному рiвнi, що е одним iз завдань !х профшактики [3]. Кiнцевi показники здоров'я ^вень захворюваностi, смертностi, швалщизаци населення) входять до числа об'ективно необхщних економiчних еле-ментiв, що забезпечують життедiяльнiсть сучас-ного цивiлiзованого суспiльства [6]. Систему показниюв здоров'я потрiбно розглядати комплексно та в динамщь Класична методика вив-чення здоров'я населення включае статистику медико-демографiчних процешв, захворюванiсть,
швалщизащю, фiзичний розвиток [42]. Клшчна епiдемiологiя е важливим принципом доказово! медицини в оцiнцi якосп медично! допомоги за 11 кшцевим результатом [49]. Iнвалiднiсть вiдно-ситься до характеристик стану громадського здоров'я [15]. II динамша зумовлена: станом навколишнього середовища (екологiя); рiвнем економiчного i соцiального розвитку регiону; демографiчною ситуацiею, характером профе-сшно! дiяльнiстi, а також показниками захворю-ваносп; дiяльностi органiв охорони здоров'я: доступшстю, обсягом, якiстю медично! допомоги. Показники швалщносп iнтегровано вщобра-жають вплив рiзноманiтних факторiв на стан здоров'я населення. Пiд час спещально проведе-ного дослiдження виявлено статистично досто-вiрний зв'язок окремих факторiв iз рiвнем iнвалiдностi: вплив медичного фактора на рiвень iнвалiдностi дорiвнюе 17%, сощально-еконо-мiчного - 22%, еколопчного - 12%, експертного - 6%, захворюваносп - 25%, демографiчного -18% [9]. Iнвалiднiсть дае уявлення про стан здоров'я переважно у працездатно! частини населення, яка зайнята суспшьно-корисною пра-цею. У той же час, як один iз можливих виходiв захворювання, вона вщбивае якiсть i ефектив-шсть медично! допомоги, свiдчить про недолши в цiй роботi [43]. Сучасна модель швалщносп розглядаеться як медико-сощальна. Вона роз-глядае iнвалiднiсть як сощальне явище та складову частку громадського здоров'я. У цiй моделi iнвалiднiсть характеризуе особливий со-щальний статус певно! популяци населення, який зумовлений демографiчними, соцiальними, економiчними, психолопчними, операцiйними та фiзичними особливостями взаемоди людини та суспiльства в умовах обмежено! свободи вибору, що знаходить вщображення в останнiй редакци "МiжнародноI класифшацп функцiонування, обмеження життедiяльностi та здоров'я" (ВООЗ, 2001) [25, 27]. Розумшня багатофакторносп проблеми iнвалiдностi та залежносп iнвалiдностi вiд рiзних умов громадського життя дуже важ-ливе для цшеспрямованого впливу на фактори, що И формують, та проведення вiдповiдних заходiв з профiлактики i зниження iнвалiдностi [38]. Проблема швалщносп та соцiального захисту осiб з обмеженими можливостями е од-шею з найактуальнiших у сучасних умовах в Укра!ш з И негативними демографiчними проце-сами та еколопчною ситуацiею. Ретроспек-тивний статистичний погляд на стан швалщносп населення Укра!ни за останне десятирiччя дае можливють зробити висновок, що для И по-казникiв було притаманне як "вибухове" зро-
стання, так i обвальне падiння. Зумовлено це складною медико-сощальною природою багато-компонентного комплексу факторiв, що вплива-ють на формування та виявлення швалщносп. Провщна роль у ньому, поряд iз захворюванiстю i травматизмом, належить сощально-еконо-мiчним, демографiчним, екологiчним обстави-нам, а також стану охорони здоров'я населення [36]. В швалщносп дорослого населення перева-жають особи працездатного вшу (понад 70%) та вщбуваеться поступове зрушення у бш осiб молодого вшу [26].
1нвалщнють у працездатному вiцi завдае сус-пiльству значних соцiально-економiчних збиткiв, тому що саме в даному перiодi життя зосеред-жений основний трудовий ресурс, а також ресурс, що забезпечуе вщтворення населення [13]. Зростання первинно! iнвалiдностi зумовлене впливом несприятливих регiональних, екологiч-них, у тому чи^ техногенних чинниюв, еконо-мiчною кризою державно! системи охорони здоров'я, згортанням профшактично! роботи, а також попршенням якостi життя населення i низкою iнших причин [44].
В Укра!ш зростае кшьюсть хворих, захво-рювання яких е основними причинами встанов-лення швалщносп [11], - тобто швалщизуючих захворювань. В останш роки вiдмiчаеться значне зростання швалщносп за рахунок патолопчних сташв, що об'еднанi термiном "хвороби цивi-лiзацiI", якi пов'язанi з впливом на оргашзм людини низки проявiв науково-технiчного прогресу та способу життя. За останш роки зросла кшь-юсть осiб, уперше визнаних iнвалiдами з таких захворювань, як злояюсш новоутворення, хвороби ендокринно! системи, системи кровообiгу, юстково-м'язово! системи [14]. Iнвалiднiсть внаслiдок цереброваскулярних хвороб мае провiдну роль в швалщносп внаслщок хвороб системи кровооб^у, незважаючи на тенденцiю до зниження !х тяжкостi [47]. За даними про-гнозiв, до 2020 року шсульт та захворювання коронарних артерш разом будуть провiдною причиною втрати роюв, що прожитi у сташ здоров'я [50]. Травми всiх локалiзацiй е однiею з провiдних причин швалщносп населення: в загальнш структурi iнвалiдностi вони традицiйно посiдають трете мюце серед населення працездатного вшу [2]. Найгострша необхiднiсть збереження здоров'я нацiI потребуе якнайшвид-шо! розробки обгрунтовано!, вiдповiдальноI полiтики в галузi охорони здоров'я. Ключовим елементом здшснення тако! полiтики е адекватне сучасним умовам формування концептуальних пiдходiв до профiлактики iнвалiдностi, коорди-
нащя { посилення профшактично! спрямованост у д1яльност1 служб охорони здоров'я, навчання населення здоровому способу життя [19]. Попр-шення показниюв здоров'я населення значною м1рою зумовлене вщсутшстю комплексносп системи охорони здоров'я, низькою ефектив-нютю використання ресуршв, незбалансовашстю структури надання медично! допомоги, недос-татшстю заход1в з профшактики захворюваносп й швалщносп та комплексних заход1в щодо оздоровлення навколишнього середовища [1].
Анатзуючи стан справ щодо медично! проф> лактики у в!тчизнянш охорош здоров'я, варто зауважити, що основш структурш елементи системи медично! профшактики або зникли, або знаходяться у зародковому сташ { потребують нагального та першочергового виршення низки питань. Актуальшсть виршення нагальних { перспективних питань сощально! медицини { оргашзаци охорони здоров'я населення зумовила необхщшсть шдвищення ефективносп функщо-нування системи охорони здоров'я, збшьшення доступносп { якосп кватфшовано! медично! допомоги, забезпечення ращонального використання кадрових, фшансових { матер1альних ресурав [24, 45].
Сучасна реформа охорони здоров'я вимагае наукового обгрунтування концепци збереження та розвитку медично! профшактики, розроблення стандарт1в профшактичних технологш. Основою вщновлювально! медицини е запоб1жна проф> лактика для уникнення стану хвороби особи через активне вщновлення здоров'я, ефективш профшактичш заходи [37]. Вщбуваються пошуки оптимальних шлях1в реоргашзацп охорони здоровя, як пропонували нов! господарськ мехашзми, страхову медицину, багатоукладнють охорони здоровя, його демонопол1защю [35], на виршення цих завдань в Укра!ш спрямована Концепщя розвитку охорони здоров'я, затверд-жена Указом Президента Укра!ни вщ 7 грудня 2000 р. за № 1313/2000. Стратепчним напрямом розвитку визначено ошташзащю д1яльност1 галуз1, що передбачае реформування структури охорони здоров'я, кадрового, матер1ально-тех-шчного забезпечення, вдосконалення правового регулювання !! д!яльносп [21]. Одним !з завдань стратег!! "Здоров'я для вс1х" е зменшення хро-шчних захворювань, що передбачае виршення ще! проблеми "за допомогою тдсилення пер-винного р1вня охорони здоров'я, м1жсектораль-них дш та участ! суспшьства" [30]. Вщповщно до стратепчних напрямюв европейсько! пол1тики «Здоров'я для вс1х» в Укра!ш розроблено М1ж-галузеву комплексну програму «Здоров'я наци»
на 2002-2011 роки, в якш передбачена реатзащя вс1х цих напрямюв сощально! пол1тики держави
[28]. Цшьов! комплексн! програми з питань профшактики швалщност!, як набували чин-ност! в межах програми "Здоров'я нащ!", спря-моваш на полшшення якост! життя та здоров'я ос1б з обмеженими ф1зичними можливостями, боротьбу з окремими сощально значущими хворобами, удосконалення медичних служб, шдвищення якост! та доступност! медично! допомоги та ш. В Укра!ш в останш роки д1яли декшька нащональних програм профшактики та лшування захворювань (гшертошчно! хвороби, онкопатолог!!, цукрового д1абету, туберкульозу та ш.), сощально-економ!чна ефективнють яких передбачалася також у зниженш шватдносп
[29].
Систему профшактики можна визначити як науково обгрунтований, планом1рно здшсню-ваний комплекс сощально-економ!чних, орга-шзацшно-правових ! медичних заход1в, що забез-печують високоефективне функщонування конкретно! системи для найбшьш повного задово-лення потреб суспшьства ! кожно! особистост! в збереженн! ! вщновленш свого здоров'я [30]. Профшактика швалщност - це широка система державних ! суспшьних, сощальних, гшешчних та медичних заход1в ¿з запоб1гання захворюван-ням ! травмам (первинна профшактика); з шд-вищення якост! д1агностики та лшування захворювань, травм або !х наслщюв ! запоб1гання або вщдалення термшв настання швалщност (вто-ринна профшактика); запоб1гання або вщдалення термшв поважчання швалщносп (третинна профшактика) [6, 40, 45, 48].
Хоча в основних державних документах профшактичний напрямок в охорош здоров'я е прюритетним, але фшансування його заход1в недостатне, тому слщ приймати нестандартн! рь шення, що дозволять на шдстав! маловитратних технологш забезпечити необхщний профшактич-ний ефект [6, 7].
Вщомо, що медичну допомогу вшськово-службовцям (ВС) надають заклади охорони здоров'я Мшютерства оборони, Мшютерства внутршшх справ, Державно! прикордонно! служби, Служби зовшшньо! розвщки, Державно! служби спещального зв'язку та захисту шформа-ци Укра!ни, Служби безпеки Укра!ни (СБ Ук-ра!ни) ! МОЗ Укра!ни.
Стан здоров'я ВС - вагомий чинник боездат-ност! вшськ, який мае значне економ1чне та сощальне значення. Основн! показники, що характеризують стан здоров'я ВС (смертшсть та звшьнення), мали помгтну тенденщю до попр-
шення. 1снуе помiтна тенденщя до погiршення стану здоров'я ВС кадрового складу як в цшому, так i в бiльшостi формувань збройних сил (ЗС) Укра!ни, незважаючи на те, що рiвень медичного забезпечення !х залишаеться на досить високому рiвнi. Тобто чинники, що мають виршальний вплив на стан здоров'я ВС, перебувають за межами можливого впливу медично! служби ЗС Укра!ни. Система вшськово! охорони здоров'я потребуе: на державному рiвнi законодавчого та виконавчого забезпечення комплектування ЗС здоровим контингентом, сощального захисту ВС, охорони навколишнього природного середовища тощо; на рiвнi МО Укра!ни: нормативного забезпечення безпечних умов дiяльностi ВС; на рiвнi командування усiх ланок персонально! вщповщальносп командирiв усiх ранпв за збереження здоров'я та життя особового складу, дотримання вимог нормативних докумешгв щодо охорони здоров'я ВС; на рiвнi вшськово-медично! служби проведення комплексу лшу-вально-профiлактичних, санiтарно-гiгiенiчних та протиепiдемiчних заходiв, пропаганди ппешч-них знань i здорового способу життя, впровад-ження програм превентивно! медицини на основi прiоритетного розвитку первинно! медико-саштарно! допомоги; на шдивщуальному рiвнi -особисто! вiдповiдальностi ВС за збереження власного здоров'я [5, 20]. В останш роки набувае особливо! актуальносп вивчення сощально-ппешчних аспектiв iнвалiдностi у колишнiх ВС, И динамши, закономiрностей формування загаль-ного контингенту iнвалiдiв iз числа колишшх ВС з метою розв'язання задач з !хньо! сощально! тдтримки та проведення комплексних реабшта-цшних заходiв, спрямованих на iнтеграцiю цих ошб у суспiльство. У цього контингенту для розробки комплексних програм з профшактики швалщносп важливе значення мае вивчення динамiки його первинно! швалщност [39].
До 1997 р. у структурi причин iнвалiдностi у колишшх ВС Росшсько! Федераци (РФ) вид> лялася iнвалiднiсть при проходженш вшськово! служби та при виконанш обов'язкiв вшськово! служби (остання причина була змшена на ш-валщшсть внаслiдок вшськово! травми, при локальних бойових конфлiктах). У структурi контингенту шваладв з урахуванням причини переважають швалщи при проходженнi вшськово! служби. Звертае на себе увагу, що питома вага шваладв працездатного вшу за 10 роюв збшьшилася з 29,1% у 1994 р. до 67,9% у 2003 р., у середньому становила 46,6%; питома вага шваладв пенсшного вiку зменшилася з 70,9% до 32,1%, у середньому становила 53,4% вщ за-
гального числа. У структурi первинно! швалщносп переважали iнвалiди при проходженш вшськово! служби - 82,8%, швалщи внаслщок вшськово! травми становили 17,2% вщ за-гального числа. З 2000 р. питома вага шваладв працездатного вшу збшьшилася з 60,6% до 77,4% у 2003 рощ [16]. За даними росшських вчених, проблема швалщносп у колишшх ВС з кожним роком стае найактуальшшою, оскшьки пол^ична, економiчна та сощальна ситуацiя в РФ та !'!' регiонах е складною. Частка шваладв працездатного вiку в контингент вперше визна-них iнвалiдами iз числа ВС за 8 роюв постiйно збiльшуеться. Аналiз динамiки первинно! швалщносп у колишнiх ВС за 1993-2000 рр. виявив зменшення кшькосп iнвалiдiв. Винятком е 1995 р., коли у 50 адмшстративних територiях було збiльшення кiлькостi вперше визнаних шва-лiдами (це рш першо! вiйськово! компанi! у Чечш). У 1995 р. в усiх регiонах та бiльшостi територiй переважали швалщи пенсшного вшу; у 2000 р. положення змшилося - переважають швалщи працездатного вшу [8]. У РФ, як i в Укра!ш, вщсутнш единий облш шваладв iз числа ВС, тому що пенсшне забезпечення !х здiйснюеться рiзними мiнiстерствами та вiдомствами. Вивченням контингенту таких шваладв у РФ за даними служби медико-сощально! експертизи встанов-лено, що 1-е мiсце в структурi iнвалiдностi посi-дають хвороби системи кровообшу - 32,0%, на 2-му - травми - 17,5%, 3-му - психiчнi розлади -12,0%, на 4-ому - злояюсш новоутворення, на 5-ому - хвороби нервово! системи та оргашв чуття, 6-ому - хвороби юстково-м'язово! системи [31].
На медичну службу ЗС Укра!ни покладено оргашзащю i проведення заходiв щодо збереження та змщнення здоров'я особового складу; забезпечення саштарно-епщемюлопчного стану вшськ; надання медично! допомоги ВС, яю захворiли, та !х лiкування; пропаганда ппешч-них знань, здорового способу життя; наукова розробка проблем медичного забезпечення ЗС Укра!ни в мирний час [46].
За 2001-2005 роки у структурi первинно! швалщносп дорослого населення Укра!ни абсолютна кшьюсть та питома вага швалщносп ВС знижуеться i становить 4,2% - 2,6% [33]. Але даш про !х соцiальний розподiл та нозолопчну структуру первинно! iнвалiдностi ВС вщсутш
У ВС СБ Укра!ни - учасникiв лiквiдацi! нас-лщюв аварi! (УЛНА) на ЧАЕС медико-бюлопчш наслiдки чорнобильсько! катастрофи через 10 роюв пiсля аварi! проявлялися зростанням та бшьшими показниками захворюваностi порiв-няно з ВС, якi не брали участь у лшвщаци
наслщюв авари, з хвороб ендокринно! системи, системи кровообшу, органiв дихання, травлення, нервово! та кiстково-м'язовоï систем. В учасни-KiB лiквiдацiï наслiдкiв авари була бшьш висока поширенiсть iшемiчноï хвороби серця (1ХС), артерiальноï гшертензи, виразковоï хвороби шлунка та 12-пало1' кишки, патологiï шдшлун-ково1' залози та жовчного мiхура, обструктивних захворювань легень. Розробка ч^ко1' стратегiï з первинно1' та вторинно1' профiлактики ускладнень е важливим завданням для закладiв охорони здоров'я первинно1' ланки, що дозволить пом'якшити вiддаленi медичнi наслщки аварiï на ЧАЕС [10, 41].
У ВС особового складу ЗС Украши, як служать на забруднених радiонуклiдами терито-рiях, поряд iз впливом на зростання захворюваносп факторiв зовнiшнього середовища, що збшьшують ïï на 25%, мае мюце вплив неспри-ятливих професiйних умов (сощальних, фiзич-них), що збшьшуе загальну захворюванiсть на 15-40%. Серед факг^в ризику, що формують частоту скарг ВС, як служать на цих територiях, на незадовiльне здоров'я, е демографiчний стан, несприятливi умови харчування, несприятливi умови вiйськовоï служби та несприятливi побу-товi умови проживання [34]. Патологiя серцево-судинно!' системи е однiею з найбшьш актуаль-
них проблем вiйськовоï медицини. Вивченням динамши захворюваностi по класу хвороб системи кровообшу серед ВС - офiцерiв за перюд 1999-2003 рр. встановлено щорiчний суттевий зрiст поширеностi захворювань на ГХ, менш iнтенсивний на iшемiчну хворобу серця, ста-бiльнiсть показникiв захворюваносп на iнфаркт мiокарда та шсульт [22].
Проведений аналiз доступноï лтератури свщ-чить, що соцiально-гiгiенiчнi й медико-сощальш особливостi стану здоров'я ВС, у тому чи^ ВС СБ Украши, профшактики захворюваносп та швалщносп не знайшли свого вiдображення, за винятком захворюваностi на хвороби системи кровообшу та стану здоров'я ВС -УЛНА на ЧАЕС.
ВИСНОВКИ
1. Аналiз лiтературних джерел свiдчить про те, що вони в основному вщдзеркалюють стан здоров'я населення працездатного вшу.
2. Стан здоров'я вшськовослужбовщв вив-чений недостатньо; наявнi роботи присвячеш окремим нозологiчним формам.
3. Недостатньо розроблеш питання систем-ноï профiлактики на рiзних ïï рiвнях щодо шва-лiдизуючих захворювань у вшськовослужбовщв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анализ факторов, способствующих инва-лидизации населения/Ю.П. Степанов, Э.В Смирнова, Н.В. Ковачева и др. // Материалы Рос. науч.-практ. конф. специалистов по медико-социальной экспертизе, реабилитации и реабилитационной индустрии, посвященной году инвалидов. - М., 2004.- С.36.
2. Анал1з стану травматолого-ортопедично1 допомоги населенню Украши за 2002-2003 рр.: Доввд-ник /Г.В.Гайко, М.П.Жданова, А.В.Калашшков та ш. - К.: 2004. - 145с.
3. Апанасенко Г.Л. Концепция саноцентри-ческой стратегии здравоохранения (20 лет украинской школе санологии) // Журн. АМН Украши. - 2006. - Т. 12, №2. - С. 341-347.
4. Виконання политики "Здоров'я для вах" в Укршш (за результатами третьо1 оцшки здшснення шштики ЗДП в £врош) / Пономаренко В.М., Ковши-шкова 1.В., Нагорна А.М., Чаус О.В. // Вюн. соц. ri-пени та оргашзаци охорони здоров'я Украши.-1999.- № 2.- С. 8-13.
5. Волик О.М. Динашка показник1в здоров'я вшськовослужбовщв Збройних Сил Украши кадрового складу за даними щор1чно1 статистично1 зв1т-носп // Вюн. соц. ппени та оргашзаци охорони здоров'я Украши. - 2002. - №3. - С. 15-17.
6. Вялков А.И. Методологические проблемы формирования общественного здоровья и оздоров-
ления населения // Общественное здоровье и профилактика заболеваний. - 2006. - №4. - С. 6-9.
7. Вялков А.И. Политика и стратегия профилактики заболеваний и укрепления здоровья в современном обществе // Общественное здоровье и профилактика заболеваний.- 2003.- № 1.- С. 3-7.
8. Гришина Л.П., Кудрявцев В.В. Анализ первичной инвалидности у бывших военнослужащих в Российской Федерации и ее субъектах за 1993-2000 гг. // Мед.-соц. экспертиза и реабилитация. - 2001. -№ 4. - С. 30-33.
9. Гришина Л.П., Лаврова Д.И. Инвалидность как многофакторная проблема // Мед.-соц. экспертиза и реабилитация. - 2006. - №2. - С. 27-30.
10. Захараш М.П. Медикобиологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя // Актуальные вопросы военной медицины спецслужб Украины: Междунар. науч.-практ. конф. - К., 1996. -С. 30-37.
11. Здоров'я населення та використання ресур-ав охорони здоров'я Украши, 1998 р. - К.: МОЗ Украши, Центр мед. статистики, 1999. - 84 с.
12. Здоровья населення Украши та дiяльнiсть ль кувально-профшактичних закладiв системи охорони здоровья (щорiчна доповвдь, 1997). - К.: МОЗУ, 1998.- 386с.
13. Здоровье различных групп населения трудо-
способного возраста / Т.М.Максимова, В.Б.Белов, Н.Н.Гаврилова и др. // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2001. - № 2. - С. 49.
14. 1нвалщшсть в Укра!ш у зв'язку з аварieю на ЧАЕС /А.В.1патов, О.В.Серпеш, Т.Г.Войтчак // Меж-дунар.журн. радиационной медицины. - 2006. - № 8 (1), спец.вып. - С. 48-49.
15. 1патов А.В., Серпет О.В., Войтчак Т.Г. 1нвалщшсть як шгегрований показник стану здоров'я населення Украши. - Днiпропетровськ: Пороги, 2002.
- 342 с.
16. Исаенко С.И. Анализ первичной инвалидности у бывших военнослужащих в Российской Федерации за 10 лет (1994-2003) // Мед.-соц. экспертиза и реабилитация. - 2005. - №1. - С. 31-32.
17. Картиш А.П. Про найгостр^ медичш проб-леми охорони здоров'я та визначення прюритетних напрямiв розвитку окремих медичних служб (допо-вщь на пiдсумковiй колеги МОЗ Украши 12.02.2001 р.) // Вюн. соц. гiгiени та оргашзаци охорони здоров'я Украши. - 2001.- № 2.- С. 15-19.
18. Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнаць-кий В.М. Проблема здоров'я та оптимiзацiя медично! допомоги населенню Украши.- К.: 2002.- 202с.
19. Колбанов В.В. Современное направление медицинской реабилитации в Республике Беларусь // Пробл. мед.-соц. экспертизы, профилактики инвалидности и реабилитации в современных условиях: Сб. докл. Междунар. конф. 10-12 октября 2001 г.- Мн., 2002.- С. 9-13.
20. Концепщя професiйного здоров'я вшськово-службовцiв у Програмi будiвництва та розвитку Збройних Сил Украши / В.Я.Бший, О.О.Сохiн, М.М.Вовкодав та ш // Наука i оборона. - 2000. - №3.
- С. 22-26.
21. Концепщя розвитку охорони здоров'я -стратепя реформування галузi / В.Ф.Москаленко, В.М.Понамаренко // Вiсник соц. ппени та оргашзаци охорони здоров'я Украши.- 2001. - № 1.- С. 3-6.
22. Кравченко А.М. Серцево-судинна захворю-ванють у вшськовослужбовщв. Основш результати виконання програми з профшактики та лiкування артерiальноl гшертензи // Матерiали VII Нац. Кон-гресу кардiологiв Укра1ни: Тез. наук. доп. - Дшпро-петровськ, 2004. - С. 298.
23. Криштопа Б.П. Управлшня охороною здоров'я в нових соцiально-економiчних умовах // Мате-рiали 3-го з'1'зду соцiальних ппешспв i органiзаторiв охорони здоров'я Украши.- К., 1997.- С.33-36.
24. Лехан В. М. Стан i напрямки розвитку сис-теми охорони здоров'я в Украш: 10 рок1в пошушв та випробувань // Главный врач.- 2001.- № 8.- С.2-7.
25. Лысенко А.Е. Медико-социальная модель инвалидности //Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы, реабилитации и реабилитационной индустрии // Материалы II съезда Всерос. общества специалистов по МСЭ, МСР и реабилитационной индустрии. - М., 2006. - С. 146-149.
26. Марунич В.В. 1нвалвдизащя населення: стан, перспективи, проблеми i шляхи виршення // Охорона
здоров'я Украши. - 2002. - № 3 - 4. - С. 18 - 24.
27. Международная классификация функционирования, ограничения жизнедеятельности и здоровья.
- Женева, 2001.
28. М1жгалузева комплексна програма «Здоров'я наци» на 2002-2011 роки / Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., Вороненко Ю.В. та ш-К.: ОВ, 2002. - 88 с.
29. Москаленко В.Ф. Цшьов1 програми як меха-шзм реал1заци державно! шштики у сфер1 охорони здоров'я // Междунар. мед. журн.- 2002.- Т. 8, № 4.-С. 6-13.
30. Москаленко В.Ф., Грузева Т.С. Реал1защя в кранах Свропи стратеги з формування здорового способу життя в контекст политики «Здоров'я для вс1х у XXI столгтп» // В1сн. соц. ппени та оргашзаци охорони здоров'я Украши.-2004.-№4.-С14-20.
31. Общий контингент инвалидов из числа военнослужащих в Российской Федерации и его социально-гигиеническая характеристика /Гришина Л.П., Кудрявцев В.В., Пузин С.Н. и др. // Мед.-соц. экспертиза и реабилитация инвалидов. - 2002. - №1. - С. 2628.
32. Овчаров В.К. Международная классификация состояний здоровья и ограничений жизнедеятельности // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины.- 2002. - № 3. - С. 4-8.
33. Основш показники швалщносп та дiяльнос-п медико-сощальних експертних комюш Украши за 2005 р1к: Аналгшко-шформ. довщник /В.В.Марунич, А.В.1патов, О.В.Серпеш та ш. - Дшпропетровськ: Пороги, 2006. - 102 с.
34. Пасько В.В., Торбш В.Ф. Вплив наслщшв чорнобильсько! катастрофи на стан здоров'я особо-вого складу збройних сил Украши //Междунар. журн. радиационной медицины. - 2006. - №8 (1), спец.вып.
- С.66-67.
35. Шдсумки та проблеми освоения нового гос-подарського мехашзму в системi охорони здоров'я Украши: Матер1али Всеукр. наук.-практ. конф. - Житомир: 1992. - 142 с.
36. Про становище швалвдв в Укра!ш та основи державно!' полггаки щодо виршення проблем гро-мадян з особливими потребами: Державна доповщь.-К.: 2002. - 160 с.
37. Разумов А.Н. Восстановительная медицина и реабилитация: стратегия и перспективы // Материалы III Междунар. конф. по восстановительной медицине (реабилитологии). - М.: Златограф, 2000. - С. 20-28.
38. Руководство по медико-социальной экспертизе: теоретические и методологические основы медико-социальной экспертизы и реабилитации инвалидов / Центральный НИИ экспертизы трудоспособности и организации труда инвалидов Минтруда и социального развития Рос. Федерации. Т. 1. - М.: 1999. - 196 с.
39. Симкалов С. А. Социально-гигиеническая характеристика общего контингента инвалидов из числа военнослужащих в Москве // Мед.-соц. экспертиза и реабилитация. - 2005. - №4. - С. 33-35.
40. Смычек В.Б., Хулуп Г.Я., Милькаманович
В.К. Медико-социальная экспертиза и реабилитация.
- Мн.: Юнипак, 2005. - 420 с.
41. Состояние здоровья пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС (сравнительный анализ по данным регистров ВМУ СБУ и МВД Украины 1986-2005 гг.) / Захараш М.П., Богай Л.И., Иванова Н.В. и др. //Междунар. журн. радиационной медицины. - 2006. - №8 (1), спец.вып. - С.46.
42. Сощальна медицина та оргашзащя охорони здоров'я / Шд ред. Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф.
- Тернопшь: Укрмедкнига, 200. - 667 с.
43. Стратепчш напрями розвитку охорони здоров'я в УкраМ / Лехан В.М., Лашза-Сачук Н.М., Войцех1вський В.М. та ш. / Щд ред.. В.М.Лехан.- К.: Сфера, 2001.- 176с.
44. Сучасш проблеми медико-сощально1 експер-тизи i реабштацп хворих та швалщв внаслвдок серцево-судинних захворювань: Матерiали. наук.-практ. конф. з мiжнар. участю УкрДержНД1МСП1: Зб. наук. праць / Щд ред. В.Ф.Москаленка, Ю.В.Поля-ченка. - Дншропетровськ: Пороги, 2002. - 394 с.
45. Уваренко А.Р. Про медичну профшактику // Охорона здоров'я Украши.- 2001.- №3(3).- С.45-47.
46. Шекера О. Г. Медичне забезпечення зброй-них сил Украши в сучасних умовах: сощально-еконо-мiчнi проблеми // Вюн. соц. гiгieни та оргашзаци охорони здоров'я Украши. - 2004. - №2. - С. 71-76.
47. Эпидемиологические аспекты инвалидности вследствие цереброваскулярных заболеваний у лиц трудоспособного возраста в крупном промышленном городе Днепропетровске / В.А.Голик, Т.М.Шутова, Е.Н.Мороз и др. // Актуальш питания медико-соць ально! експертизи та реабштацп швалщв: Матерiали всеукр. наук.-практ. конф., присвячено! 30-рiччю УкрДержНД1 реабштацп швалщв МОЗ Украши. -Вшниця, 2004. - С.174-177.
48. Юдин Б.Д. Профилактическая медицина -новый подход к решению "старых" проблем // Пробл. управления здравоохранением. - 2004. - №5(18).-С.53-58.
49. Donald A. Evidence-based medicine: Key concepts // Medscape Psychiatry Mental Helth.G. - 2002.-Vol.7., N 2. - Р. 5.
50. WHO. The world health report 2000. - Geneva: Health systems - improving performance. WHO, 2000.
♦
УДК 613.955:371.78]-084 С.А. Щудро
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ХРОНОДИНАМ1КИ P03yM0B0Ï ПРАЦЕЗДАТНОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В ПРОТЯГОМ УЧБОВОГО РОКУ
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра гтени та екологи
(зав. - д. мед. н., проф. Е.А. Деркачов)
Ключовi слова: розумова працездаттсть, спаршокласники, хронодинамжа, учбова дгяльнгспь Key words: mental ability to work, senior pupils, chronodynamics, school activity
Резюме. Проведено изучение умственной работоспособности у 364 учащихся 9-11-х классов общеобразовательной школы. При комплексном анализе количественного и качественного параметров работоспособности, продуктивности работы установлены закономерности хро-нодинамики на завершающем этапе обучения, состоящие в колебании их уровня, согласованности изменений. Величина указанных параметров умственной работоспособности связана с возрастом, годовым и недельным интервалом. Более высокой степенью адаптированности к учебному процессу обладают учащиеся 10-11-х классов. Summary. There was carried out study of mental ability to work in 364 pupils of 9-11-th grades of a secondary school. In a complex analysis of qualitative and quantitative parameters of ability to work, productivity of work. There were established regularities of chronodynamics on the concluding stage of education which consist of flactuations of their level, conformity of changes. The value of above-mentioned parameters of mental ability to work is connected with age, yearly and week's duration intervals. Pupils of 10-11-th grades have a higher degree of adaptation to education process.
