CC BY
18МЕДИЧН1 ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ПРИМОРСЬКИХ РЕГЮНШ
УДК 616.36-002.12-02-036.22
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.1450528
О. В. КозШкурт, К. О. Талалаев, М. I. Голубятников, В. В. Бабieнко, А. I. Савчук,
Н. В. Сремеева, I. В. Пашков
СУЧАСН1 ЕТ1ОЛОГ1ЧН1 ТА ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 РИСИ ГОСТРИХ В1РУСНИХ
ВРАЖЕНЬ ПЕЧ1НКИ
Одеський нацюнальний медичний ушверситет;
ДУ "Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ Украши";
Микола!вська обласна iнфекцiйна лжарня
Summary. Kozihkurt O. V., Talalayev K. O., Golubyatnikov M. I., Babiyenko V. V., Savchuk A. I., Yeremeyeva N. V., Pashkov I. V. MODERN ETIOLOGICAL AND EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF ACUTE VIRAL INFLAMMATION OF LIVER. - Odessa National Medical University, Kherson Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine, Mykolaiv Regional Infectious Diseases Hospital; e-mail: kozishkurt. n@gmail. com. A comparative study of the epidemiological features of viral liver impressions among the population of Mykolaiv, Odesa and Kherson regions during 2010-2017 was conducted. It was established that in the territory of southern oblasts of Ukraine, the incidence rate for acute liver impressions (НА, НВ, HC) was significantly lower than in country, cases of diseases had a permanent year-round registration. In calculating the tendency of the epidemic process, a moderate decline in the incidence of acute hepatitis among the population of all southern regions of Ukraine is established, there is a lack of registration of hepatitis with a contact mechanism of transmission.
Key words: epidemic process, acute liver impressions, hepatitis A, hepatitis B, hepatitis C.
Реферат. Козишкурт Е. В., Талалаев К. А., Голубятников Н. И., Бабиенко В. В., Савчук А. И., Еремеева Н. В., Пашков И. В. СОВРЕМЕННЫЕ ЭТИОЛОГИЧЕСКИЕ И ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОСТРЫХ ВИРУСНЫХ ПОРАЖЕНИЙ ПЕЧЕНИ. Проведено сравнительное изучение эпидемиологических особенностей поражений печени вирусного характера среди населения Николаевской, Одесской и Херсонской областей в течение 2010-2017 гг. Установлено, что на территории южных областей Украины уровень заболеваемости острыми гепатитами (ГА, ГВ, ГС) был достоверно ниже, чем по стране, случаи заболеваний имели постоянный круглогодичный характер регистрации. При расчете тенденции эпидемического процесса установлено умеренный спад уровня заболеваемости острыми гепатитами среди населения всех южных областей Украины, имеет место недорегистрация гепатитов с контактным механизмом передачи.
Ключевые слова: эпидемический процесс, острые поражения печени, гепатит А, гепатит В, гепатит С
Реферат. Козшкурт О. В., Талалаев К. О., Голубятников М. I., Бабieнко В. В., Савчук А. I., Еремеева Н. В., Пашков I. В. СУЧАСН1 ЕТ1ОЛОГ1ЧН1 ТА ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 РИСИ ГОСТРИХ В1РУСНИХ ВРАЖЕНЬ ПЕЧ1НКИ. Проведено порiвняльне вивчення ешдемюлопчних особливостей вражень печшки вiрусного характеру серед населення Микола1всько1, Одесько! та Херсонсько! областей протягом 2010-2017 рр. Встановлено, що на територп твденних областей Укра!ни рiвень захворюваносп на roa^i враження печшки (ГА, ГВ, ГС) був вiрогiдно нижчим, шж по кра!т, випадки захворювань
© Козшкурт О. В., Талалаев К. О., Голубятников М. I., Бабiенко В. В., Савчук А. I., Еремеева Н. В., Пашков I. В.
мали постшний цiлорiчний характер реестрацп. При розрахунку тенденцп епiдемiчного процесу встановлено помiрний спад рiвня захворюваностi на гос^ гепатити серед населения вах пiвденних областей Украши, мае мюце недореeстрацiя гепатитiв з контактним мехашзмом передачi.
Ключовi слова: епiдемiчний процес, гострi враження печiнки, гепатит А, гепатит В, гепатит С.
Актуальтсть теми. Гепатит А (ГА) - захворювання широко розповсюджене серед населення, що проживае на територiях з низькими соцiально-економiчними показниками та доступом до безпечно! питно! води. щороку в свiтi рееструеться близько 1,5 млн. клшчних випадк1в захворювання. Прийнято визначати рiвень епiдемiчностi в свт за показниками серопревалентностi серед дтгей до 5 рок1в та оаб з вiкових груп старших 60 рошв [2, 3]. За ендемiчнiстю ГА регiони свiту розподiляють на територп з високим, середнiм i низьким рiвнем. В рядi кра!н, серед населення яких iнфекцiя виникае в ранньому вщ, коли захворювання часто мае безсимптомний перебщ рееструються вiдносно невисок1 показники захворюваностi, i рiдко виникають спалахи. Це бшьш^ь кра!н Африки, Ази, Центрально! та Швденно! Америки. Скупчення людей, низький рiвень саштарно! культури та незадовшьне водопостачання сприяють поширенню вiрусу серед дней раннього вiку в цих районах [4, 5].
У крашах Схщно! Свропи, деяких крашах Африки, Ази та Америки, де саштарно-гiгiенiчнi кращi, дiти захворюють у шдлигсовому вiцi, у зв'язку з кращим станом щодо реестрацп випадшв захворювань, рiвень зареестрованих випадк1в ГА вищий, нiж у менш розвинутих крашах, де передача ГА е бшьш ендемiчною. Захворюванiсть у багатьох крашах носить циктчний характер, проте нерiдко рееструються спалахи, пов'язаиi зi споживанням контамiнованих продуктiв, або води. [6].
У крашах Швшчно! Америки, Захвдно! Свропи, в Австрали та Японп серед дiтей рiвень захворюваносп низький, найчастiше хворiють пiдлiтки та молодi люди. У багатьох високорозвинених крашах захворюванють рееструеться тiльки серед дорослих, так званих «груп ризику»: подорожуючих до ендемiчних щодо ГА краш, iн'екцiйних споживачiв наркотичних речовин (1СНР); чоловiкiв з гомосексуальною поведшкою в анамнезi. Вiдомо, що поширешсть антитiл до вiрусу ГА поступово збшьшуеться з вiком, вiдображаючи рiвень ендемiчностi [7].
Гепатит В (ГВ) - продовжуе бути актуальною медико-сощальною проблемою сьогодення. За оцiнками ВООЗ у 2015 р., гепатити В i С стали причиною 1,34 млн. смертей. Висок1 економiчнi затрати, пов'язаш з необхiднiстю постiйного лжування, виникненням iнвалiдностi внаслiдок розвитку важких ускладнень захворювання привертають постiйну увагу та занепокоення у фахiвцiв. Так, експертами ВООЗ прораховано: якщо шфжованих на гепатити В i С оаб залишити без противiрусних препарапв, к1льк1сть смертей вiд цирозу печшки зросте до 720 тис., ввд гепатоцелюлярно! карциноми до 470 тис. випадшв на рж, за рахунок цих двох ускладнень вiдбуваеться до 96% вщ усiх смертельних наслщшв вiрусних гепатитiв [1, 23].
Близько 240 млн. людей у свт е хрошчними ноаями поверхневого антигену (HBsAg) вiрусу ГВ (ВГВ). Видiляють кра!ни з низьким (менш, шж 2%) i високим (бiльше 8%) рiвнями ендемiчностi [8]. Поширенiсть залежить вiд соцiально-економiчного статусу регiону, додержання державних програм вакцинацil, нерiдко вщ ефективностi противiрусного лiкувания [9]. Процеси глобалiзацil у свiтi, i, пов'язана з ними, постшна мiграцiя населення впливають на поширенiсть та захворювашсть у низькоендемiчних кра1нах Свропи (наприклад, Iталil, Нiмеччинi). Висок1 показники поширеносп HBsAg серед мiгрантiв та б1женщв з рiзних кра1н, п1двищують показники поширеносп серед населення европи [10, 11].
Серед населення з груп високого ризику часто дуже важко ютотно запобiгти виникненню гострих випадшв шфжування ВГВ навiть при проведенш унiверсальних програм вакцинацil, внаслiдок постшно! ризиково! поведiнки [12, 13].
Гепатит С (ГС) - важка медична та соцiально-економiчна проблема сьогодення. Було тдраховано, що 130-170 мiльйонiв людей шфжоваш вiрусом гепатиту С (ВГС), загальна оцiнка поширеностi iнфекцil становить 2-3% [14]. Поширешсть захворювання
xaрaктеризyeться високою рiзномaнiтнiстю мiж регiонaми свиу, окремими крашами, а також вжовими та грyпaми ризику в меж^ окремиx краш. Пояснюеться це як ведyчим шляxом передaчi, так i сощальною xaрaктеристикою населення, яке 6уло включено до aнaлiзy. Найвища поширешсть ГС в Африцi та на Близькому Сxодi, бiльшiсть випадк1в реeстрyють у Gгиптi, Кaмерyнi, Сayдiвськiй Аравп, Iрaцi та Сири, поширенiсть - вщ 2% до 15%. П1вшчна Америка, Австрaлiя, Японiя, Пiвнiчнa та 3ax^ra Европа повiдомляють про бшьш низьку поширенiсть iнфекцiï, при цьому жодна краша не мае показника бшьш, нiж 2%. [15, 16].
Даш з бшьшосп краш, що розвиваються, вiдсyтнi, проте саме ïx населення представляе основне навантаження, пов'язане з ГС у свт. Египет - краша з найвищим рiвнем ГС-шфекцп: рiвнi вiковоï поширеностi мають меж1 вiд 19% у пащенпв вiком вiд 18 рок1в до 50% в груш 30-ти рiчниx. Це краша високо ендемiчнa за поширешстю ГС, шляxи передaчi пов'язаш з небезпечними медичними процедурами та домашшми контактами. Незaдовiльнi зaxоди щодо стерилiзaцiï медичного iнстрyментaрiю, що використовувався тд час кaмпaнiï зi знищення шистосомозу, проведено1' в Египтi протягом 50-x-S0-x рок1в, призвела до широко1' передaчi ВГС серед населення, переливання кровi та повторне використання голки залишаються основними факторами ризику. Останш результати епiдемiологiчниx дослiджень вказують на зростаючу роль 1СНР у поширенш iнфекцiï, особливо в Кита!" та 1рат [17-20].
В резyльтaтi проведеного в США опитування встановлено, що 5-7 мшьйошв чоловiк серопозитивнi до ВГС, вшповшно, загальна поширенiсть ГС складае 1,6-1,8%, та виявляеться переважно у 75% осiб з датою народження протягом 1945-1965 рр. Одна третина з ниx належить до груп пiдвищеного ризику, такт як, ув'язнеш особи та бездомнi. Iншi iнфiковaнi - це дорослi особи, що е 1СНР, або зaxворiли внaслiдок переливання кровi до середини 1980-x рок1в [21].
Важливо тдкреслити, що значна частина позитивниx щодо ГС оаб не знають про свш статус, з чим пов'язаш необ'ективш дaнi епiдемiологiчноï оцшки в бaгaтьоx регiонax свiтy, в тому числ^ в Укрaïнi. Не зважаючи на iснyвaния високоефективного лiкyвaния, неможливо проводити ефективний контроль за шфекщею у зв'язку з пiзньою дiaгностикою та прогресуючим перебiгом зaxворювaния, особливо в ^yrax пiдвищеного ризику [22].
В Украш рiвень зареестровано1' зaxворювaностi на ГВ за остaннi роки не мав значнт коливань. Анaлiз вiкового складу зaxворiлиx як на гостр^ так i на xронiчнi форми показав, що, головним чином, xворiють дорослi особи [2].
Мета до^дження: вивчити етюлопчш та ешдемюлопчш особливостi вiрyсниx вражень печшки серед населення Микола1'всько1', Одесько1' та Херсонсько1' областей на сучасному етaпi.
Матeрiали та методи до^дження. В дослщженш використовували методи: аналггачний, ретроспективний ешдемюлопчний aнaлiз вiдповiдниx форм галузево1' статистично1' звiтностi Микола1'всько1', Одесько1' та Херсонсько1' областей за перiод з 2010 по 2017 рр. (звггш форми №№ 1, 2); статистичний (за допомогою програмнт пaкетiв Microsoft Excel 2010 та комп'ютерно1' програми STATISTICA 5). Об'ектом дослiдження е епiдемiчний процес та етiологiчнa xaрaктеристикa зaxворювaнь печiнкж вiрyсноï етiологiï.
Результати. Нами проведено порiвняльне вивчення епiдемiологiчниx особливостей вражень печшки вiрyсного xaрaктерy серед населення Микола1'всько1', Одесько1' та Херсонсько1' областей протягом 2010-2017 рр.
Ретроспективний ешдемюлопчний aнaлiз зaxворювaиостi на гепатит А за вказаний перюд показав, що на територп Микола1'всько1' обласп рiвень зареестровано1' зaxворювaностi був у межax вiд 0,85 (2013, 2016 рр.) до 4,98 (2016 р.) та, в середньому, становив 2,28±0,60 на 100 тис. населення, маючи вiрогiдно нижчий рiвень, чим по кра1'т в цiломy (t= - 4,93; р<0,001) (табл. 1).
Серед населення Одесько1' облaстi вона зазнавала знaчниx коливань: вiд 1,36 (2015 р.) до 17,57 (2017 р.) та, в середньому, становила 6,64±2,25 на 100 тис. населення. На територп Херсонсько1' обласп рiвень зaxворювaностi коливався вщ 0,47 (2013, 2016 рр.) до 13,95 (2014 р.) та, в середньому, становив 3,98±1,72 на 100 тис. населення. Не встановлено вiрогiдноï рiзницi з бaгaторiчним показником по Украш в цшому (t=1,71; р=0,13). Не отримано вiрогiдноï рiзницi мiж рiвнем зaxворювaностi на гепатит А серед населення окремо взятт ^вденн^ областей.
Встановлено, що на територп пiвденних областей Укра!ни, на протязi перiоду, що вивчався, рiвень захворюваностi на ГА мав вщносно низький рiвень та, в середньому, становив 4,30±0,90 на 100 тис. населения, вiрогiдно вiдрiзняючись вiд такого по кра!ш (=-2,56; р=0,038) за вказаний промiжок часу.
Таблиця 1
Захворювамсть на гепатит А_
Рш Микола!вська область Одеська область Херсонська область Швденш обласп (середнш рiвень) Укра!на
2010 1,00 10,31 0,94 4,08 6,11
2011 2,02 3,16 1,31 2,16 3,93
2012 1,18 2,15 4,59 2,64 2,14
2013 0,85 4,81 0,47 2,04 7,04
2014 2,90 1,78 13,95 6,21 9,73
2015 1,11 1,36 6,00 2,82 7,84
2016 4,98 11,98 0,47 5,81 7,08
2017 4,16 17,57 4,12 8,62 7,34
М±т 2,28±0,60 6,64±2,25 3,98±1,72 4,30±0,90 6,40±0,89
T -4,93* 0,69 1,72 -2,56*
P 0,0017 0,51 0,13 0,038
Примака: * - вiрогiдна рiзниця, р<0,05.
Розрахунок тенденцп розвитку епiдемiчного процесу ГА як серед населення окремо взятих Микола!всько!, Одесько! та Херсонсько! областей та середшх показник1в по трьом Пiвденним областям показав, що мав мюце поступовий зрiст рiвня захворюваносп. Динамiка зареестровано! захворюваностi в Укра!ш, в цiлому, теж мала тенденцш до поступового зросту (рис. 1-2).
рнк
Рис. 1. Динамiка та тенденщя захворюваностi на гепатит А серед населення Укра!ни та
Швденного регiону у 2010-2017 рр.
Нами вивчалась багаторiчна сезонна характеристика епiдемiчного процесу ГА серед населення Микола!всько!, Одесько! та Херсонсько! областей. Випадки захворювань мали постiйний характер реестрацп. Показник сезонних коливань (ПСК) мав хвилеподiбну динамiку серед населення трьох областей, що пiдтверджувалось iндексом сезонного
тдйому (1СП) вище 8,3 (рис. 3).
14
-- 12
10
-- 8
-- 6
-- 4
-- 2
2010
2011 2012
2013
2014 2015 2016 2017
piK
Рис. 2. Динашка та тенденцiя захворюваносп на гепатит А серед населення Одесько!, Микола!всько! та Херсонсько! областей у 2010-2017 рр.
0
Рис. 3. Показник сезонних коливань захворюваносп на гепатит А серед населення Микола!всько!, Одесько! та Херсонсько! областей у 2010-2017 рр.
Серед населення Микола!всько! обласп вщзначений 1 сезонний пвдйом захворюваносп на ГА з серпня по листопад: у серпш (ПСК=111,00%; 1СП=9,51), вереснi (ПСК=144,23%; 1СП=11,85), максимально вираженими у жовтнi мiсяцi (ПСК=188,02%; 1СП=15,96) та листопадi (ПСК=168,23%; 1СП=13,82). Сезоннiсть серед населення Одесько! обласп мала подiбний характер з Микола!вською, де також вiдзначено 1 сезонний тдйом з серпня по листопад: у серпш (ПСК=106,93%; 1СП=9,08), вересш (ПСК=165,21%; 1СП=13,57), максимально вираженими у жовтш мiсяцi (ПСК=191,45%; 1СП=16,25) та
листопадi (ПСК=114,70%; 1СП=9,42).
Видiлено два сезонних тдйоми захворюваностi на ГА серед населення Херсонсько1 областi у лютому (ПСК=136,90%; 1СП=10,59), та вереснi-листопадi. У вересш (ПСК=157,56%; 1СП=12,94), жовтнi (ПСК=194,06%; 1СП=16,47) та максимально вираженими у листопащ мiсяцi (ПСК=372,41%; 1СП=30,59), що ствпадае з утворениям на цей час так звано1 «епiдемiчноl тшЬ>, коли збудник формуе найвищий потенщал вiрулентностi.
Встановлено, що рiвень захворюваносп на гепатит В серед населення Укра1ни за вказаний перiод коливався ввд 3,15 (2014 р.) до 5,19 (2010 р.) та, в середньому, становив 3,91±0,28 на 100 тис. населення (табл. 2).
Таблиця 2
Захворювамсть на гепатит В_
Рш Миколаíвська область Одеська область Херсонська область Пiвденнi обласп (середнiй рiвень) Укра1на
2010 4,16 7,38 5,34 5,63 5,19
2011 4,11 3,42 4,31 3,95 4,80
2012 2,28 2,60 3,56 2,81 4,01
2013 2,38 2,45 2,81 5,54 3,98
2014 1,71 2,07 2,15 1,97 3,15
2015 2,14 2,79 2,53 2,49 3,38
2016 1,97 2,48 1,97 2,14 3,43
2017 1,39 4,80 3,00 3,06 3,34
М±т 2,52±0,40 3,50±0,67 3,18±0,42 3,07±0,45 3,91±0,28
Т -9,83* -0,82 -4,23* -3,85
Р <0,0001 0,44 0,0039 0,0063
Примака: * - вiрогiдна рiзниця, р<0,01.
Рiвень зареестровано1 захворюваностi на територп Микола1вськох областi був у межах ввд 1,39 (2017 р.) до 4,16 (2010 р.) та, в середньому, становив 2,52±0,40 на 100 тис. населення, будучи вiрогiдно нижчим, шж по краíнi в цшому (t= - 9,83; р<0,0001). Вiдмiчено незначнi коливания захворюваностi на гепатит В серед населення Одесь^' обласп: вiд 2,07 (2014 р.) до 7,38 (2010 р.), в середньому, И рiвень становив 3,50±0,40 на 100 тис. населення, проте, у порiвняннi з захворюваиiстю по краМ в цiлому за вказаний перюд не отримано вiрогiдноí рiзницi (=-0,82; р=0,44). Показники захворюваностi, зареестроваиi на територп Херсон^^' областi, коливались ввд 1,98 (2016 р.) до 5,22 (2010 р.), становлячи, в середньому, 3,18±0,42 на 100 тис. населения, що вiрогiдно нижче, нiж по краМ в цiлому (=-4,23; р=0,0039).
Крiм того, середнiй багаторiчний показник, розрахований для населения трьох твденних областей за вказаний перiод, вiрогiдно нижчий вiд рiвия захворюваностi на гепатит В по краш в цшому (=-3,85; р=0,0063).
Розрахунок тенденцп розвитку епiдемiчного процесу ГВ серед населения окремо взятих твденних областей: Микола1вськох, Оде^^' та Херсон^^' показав, що мае мюце поступовий спад рiвня захворюваностi на всiх територiях (рис. 4). Низький рiвень зареестрованоí захворюваностi на ГВ, який вiдмiчено у всiх пiвденних областях, пов'язаний не тшьки з недолiками у реестрацп, але i рiвнем зверненосп саме дорослого населения, що мають мiсце у багатьох регiонах краши.
Динамiка зареестровано1 захворюваностi в УкраМ та в пiвденному регiонi (середш показники по трьом областям) теж мала тенденцш до поступового спаду (рис. 5).
к 8 =
=
<и 7
ч 7
и
а: 6
Я с
н 5 о
о
«4
=
В 3
а 3
в * „
« 2 а 2 X о
В 1
н
в „
■ захворювашсть на ГВ Одеська область тенденцiя
захворюванiсть на ГВ МиколаТвська область тенденщя
захворюванiсть на ГВ Херсонська область
■ тенденцiя
,00 ,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
2010
2011
2012
2013 2014 рш
2015
2016
2017
Рис. 4. Динашка та тенденцiя епiдемiчного процесу гепатиту В серед населения твденних
областей у 2010-2017 рр.
захворювашсть на ГВ УкраТна
в 2
ев ■А О
тенденщя
захворювашсть на ГВ у швденних.
2010 2011 2012 2013 рж 2014 2015 2016 2017
Рис. 5. Динашка та тенденщя епiдемiчного процесу гепатиту В серед населения Укра!ни та
пiвденних областей у 2010-2017 рр.
3
2
1
1
0
0
Нами вивчалась багаторiчна сезонна характеристика епiдемiчного процесу ГВ серед населення Одесько! та Херсонсько! областей. Характер реестрацп захворювань був постшним. Показник сезонних коливань (ПСК) мав хвилеподiбну динамiку серед населення трьох областей, що пiдтверджувалось iндексом сезонного пiдйому (1СП) вище 8,3 (рис. 6).
Серед населення твденних областей випадки захворювань на ГВ на протязi року мали постшний характер реестраци. В Одеськ1й обласп на протязi перiоду, що аналiзувався, визначались 2 сезонних пiдйоми захворюваносп: пiдвищения ПСК мало мiсце
з ачня по березень: вiд 105,23 до 111,97% та з серпня по листопад: вщ 103,55 до 135,12% Шк ПСК припадав на жовтень мюяць. Серед населення Херсонсько! обласп вiдзначено 1 сезонний тдйом захворюваностi на ГВ, що вщбувався з вересня по грудень, максимально виражений у вереснi мiсяцi: (ПСК=137,75%; 1СП=11,04), жовтнi (ПСК=129,00%; 1СП=10,22), листопад (ПСК=115,53%; 1СП=9,82) та груднi (ПСК=107,50%; 1СП=8,97).
160,00 140,00
120,00 I 100,00
о ¡с
а: 80,00
0
1
= 60,00
¡с о
40,00 20,00 0,00
Рис. 6. Показник сезонних коливань захворюваносп на гепатит В серед населения Одесь^'
та Хершись^' областей у 2010-2017 рр.
Нами вивчався епiдемiчний процес гепатиту С серед населения, що проживае в пiвденних областях у порiвняннi з основними показниками по Укрш'ш в цiлому. Рiвень зареестрованоí захворюваностi серед населения всiх твденних областей не мав рiзких коливань та ютотно вiдрiзиявся тiльки у Миколаíвськiй областi (таб. 3). Найвищий рiвень зареестровано у 2012 р. - 1,27 на 100 тис. населения, найнижчий - у 2015 р. - 0,26. Середнш багаторiчний показник становив 0,75±0,15, будучи вiрогiдно нижчим, чим по Украш (=-6,49; р<0,001).
Таблиця 3
Захворювамсть на гепатит С_
Рiк Миколаíвська область Одеська область Херсонська область Швденш обласп Украша
2010 1,00 4,23 0,28 1,84 1,71
2011 1,01 2,36 0,38 1,25 1,55
2012 1,27 1,27 0,38 0,97 1,48
2013 1,10 1,30 0,37 0,92 1,53
2014 0,51 1,21 0,84 0,85 1,23
2015 0,26 1,39 2,16 1,27 1,37
2016 0,34 1,22 1,89 1,15 1,32
2017 0,52 0,76 2,00 1,09 1,12
М±т 0,75±0,15 1,72±0,42 1,04±0,31 1,17±0,12 1,41±0,07
Т -6,49* 0,89 -1,09 -2,78
Р <0,001 0,40 0,31 0,027
Серед населения Одесь^' обласп найвищий рiвень захворюваностi на ГС вщзначено в 2010 р. - 4,23 на 100 тис. населения, найнижчий - у 2017 р. - 0,76. Середнш багаторiчний показник - 1,72±0,42, не отримано вiрогiдноí рiзницi з рiвнем захворюваносп по краш в цiлому (=0,89; р=0,40).
Рiвень захворюваностi серед населения Херсонсько1 областi коливався в межах ввд 0,28 (2010 р.) до 2,16 (2015 р.) та, в середньому, становив 1,04±0,31 на 100 тис. населения, не маючи вiрогiдноí рiзницi з рiвнем по краш в цiлому (t=-1,09; р=0,31).
Середнш показник захворюваносп у твденних областях за вказаний перюд мав незначш коливания: ввд 0,85 (2014 р.) до 1,84 (2010 р.), становлячи, в середньому, 1,17±0,12 на 100 тис. населения i мав вiрогiдно нижчий рiвень, нiж по краш в цшому (=-2,78; р=0,027).
захворювашсть на гепатит С Херсонська область тенденцiя
.......•............................захворювашсть на гепатит С МиколаТвська
область
4,5 4
3,5 3
2,5 2
1,5 1
0,5 0
Рис. 7. Динашка та тенденщя епiдемiчного процесу гепатиту С серед населення Микола!всько!, Одесько! та Херсонсько! областей у 2010-2017 рр.
При аналiзi багаторiчно! динамiки та розрахунку тенденцп розвитку епiдемiчного процесу ГС серед населення Микола!всько! та Одесько! областей встановлено помiрний спад рiвня захворюваностi, тодi як у Херсонськш - чiткий пiдйом (рис. 7).
Аналiз багаторiчно! динамiки та розрахунок тенденцi! розвитку епiдемiчного процесу ГС по кра!ш в цшому та пiвденних областях (середнi показники) показав помiрний спад рiвня захворюваносп (рис. 8).
2 1,8 1,6 1,4
н 1,2 о
1
0,8 0,6
о
ев
ев
§ 0,4
0,2 0
захворювашсть на гепатит С в твденних областях (середш показники) 1 тенденщя
2010
захворювашсть на гепатит С УкраТна
2011 2012 2013 рш 2014 2015 2016
2017
1,8 1,6 1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2 0
Рис. 8. Динашка та тенденщя епiдемiчного процесу ГС серед населення Укра!ни та твденних областей у 2010-2017 рр.
Сезонна характеристика епiдемiчного процесу ГС на територп Одесько! та Херсонсько! областей представлена на рис. 9. Серед населення твденних областей випадки захворювань мали постшний цiлорiчний характер реестрацп. Проте тдвищення ПСК мало мкце з ачня по квггень: у ачт - 159,44%; лютому - 145,21%; березш - 145,87; квиш -
105,44 та у жовтш мюящ: 105,23 %. Значне тдвищення вiдмiчено у ачт-березт (ПСК 145,21-159,44%), що пов'язано з бшьшою к1льк1стю звернень та числом лабораторних дослщжень, проведених у цей перюд, та, вiдповiдно вищим рiвнем виявлення захворювання.
Рис. 9. Показник сезонних коливань захворюваносп на гепатит С серед населения Одесько!
та Херсонсько! областей у 2010-2017 рр.
Серед населення Херсонсько! областi багаторiчна сезонна динамiка ГС мала хвилеподiбний характер, коли пiдйом захворюваностi рееструвався через кожний мiсяць, сягаючи значних коливань: у березш - 176,06%; травш - 148,97%; липнi - 108,34%; листопадi - 181,93% та грудш - 121,89%, максимально виражений у березнi та листопадi мюящ.
Висновки:
1. Встановлено, що на територп пiвденних областей Укра!ни рiвень захворюваностi на ГА був вiрогiдно нижчим, нiж по краíнi (=-2,56; р=0,038), що пояснюеться вищим рiвнем несприйиятливостi до збудника серед населення цих репошв.
2. У вах пiвденних областях багаторiчний показник сезонних коливань захворюваносп на ГА мав з характерним тдйомом з серпня по листопад, що спiвпадае з утворенням на цей час так звано! «еmдемiчно! тшЬ>, коли збудник формуе найвищий потенцiал вiрулентностi.
3. Середнш багаторiчний рiвень захворюваностi на ГВ серед населення трьох твденних областей був вiрогiдно нижчим вщ показника по державi в цшому (t=-3,85; р=0,0063), що пов'язано з недолжами у реестрацií, як1 мають мiсце у багатьох регiонах кра!ни.
4. Серед населення твденних областей випадки захворювань на ГВ на протязi року мали постшний характер реестрацп, з невеликими сезонними пiдйомами у вересш-листопадi.
5. При розрахунку тенденцп епiдемiчного процесу ГС встановлено помiрний спад piBHH захворюваностi серед населення Микола1'всько1 та Одесько! областей, тодi як у Херсонськш - чiткий пiдйом, при цьому середт показники не мають вiрогiдних вiдхилень, що потребуе подальших спостережень.
6. Серед населения твденних областей випадки захворювань на ГС мали постiйний цiлорiчний характер реестрацп. Пiдвищения ПСК мало мiсце з ачня по квiтень, що пов'язано з бшьшою к1льк1стю звернень та числом лабораторних дослщжень, проведених у цей перюд, та, вiдповiдно вищим рiвнем виявлення захворювання.
Лiтература/References:
1.ВООЗ. Гепатит В. Информационный бюллетень. Апрель 2017. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs204/ru/.
2.Сергеева Т.А. Ешдемюлопя гепатиту В в Укра1т: офщшна статистика, реали, проблеми, перспективи // Т. А. Сергеева / Клтчна iмунологiя. Алергологiя. Iнфектологiя. -2017. - №5 (102). - С. 9-20.
3.WHO. The Global Prevalence of Hepatitis A Virus Infection and Susceptibility: A Systematic Review. Available from: whqlibdoc.who.int/hq/2010/WHO IVB 10.01 eng.pdf
4.Wasley A, Fiore A, Bell BP. Hepatitis A in the era of vaccination //Epidemiol Rev. -2006. - Vol. 28. - P. 101-111.
5.Jacobsen KH, Wiersma ST. Hepatitis A virus seroprevalence by age and world region, 1990 and 2005 // Vaccine. - 2010. - Vol. 28. - P. 6653-6657.
6.Hepatitis A: Epidemiology and prevention in developing countries. Elisabetta Franco, Cristina Meleleo, Laura Serino, Debora Sorbara, and Laura Zaratti //World J Hepatol. -2012. - Mar 27. - Vol. 4(3). - P. 68-73. Published online 2012 Mar 27. doi: 10.4254/wjh.v4.i3.68.
7.Broman M, Jokinen S, Kuusi M, Lappalainen M, Roivainen M, Liitsola K, Davidkin I. Epidemiology of hepatitis A in Finland in 1990-2007. // J Med Virol. - 2010. - Vol. - 82. - P. 934-941.
8.Schweitzer, A., Horn, J., Mikolajczyk, R.T., Krause, G., and Ott, J.J. Estimations of worldwide prevalence of chronic hepatitis B virus infection: A systematic review of data published between 1965 and 2013. // Lancet. - 2015. - Vol. 386. - P. 1546-1555.
9.Chen, C.-L., Yang, J.-Y., Lin, S.-F., Sun, C.-A., Bai, C.-H., You, S.-L. et al. Slow decline of hepatitis B burden in general population: Results from a population-based survey and longitudinal follow-up study in Taiwan. // J Hepatol. - 2015. - Vol. 63. - P. 354-363.
10. Coppola, N., Alessio, L., Gualdieri, L., Pisaturo, M., Sagnelli, C., Caprio, N. et al. Hepatitis B virus, hepatitis C virus and human immunodeficiency virus infection in undocumented migrants and refugees in southern Italy, January 2012 to June 2013. // Euro Surveill. - 2015. - Vol. 20. - P. 30009.
11. Hampel, A., Solbach, P., Cornberg, M., Schmidt, R.E., Behrens, G.M., and Jablonka, A. Current seroprevalence, vaccination and predictive value of liver enzymes for hepatitis B among refugees in Germany. // Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz. - 2016. - Vol. 59. - P. 578-583.
12. Iqbal, K., Klevens, R.M., Kainer, M.A., Baumgartner, J., Gerard, K., Poissant, T. et al. Epidemiology of acute hepatitis B in the united states from population-based surveillance, 2006-2011. // Clin Infect Dis. - 2015. -Vol. 61. - P. 584-592.
13. Ott, J.J., Horn, J., Krause, G., and Mikolajczyk, R.T. Time trends of chronic HBV infection over prior decades - A global analysis. // J Hepatol. - 2017. -Vol. 66. - P. 48-54.
14. Lavanchy D. Evolving epidemiology of hepatitis C virus. // Clin Microbiol Infect. - 2011. - Vol. 17. - P. 107-115.
15. _Lavanchy D. Evolving epidemiology of hepatitis C virus. // Clin Microbiol Infect. - 2011. - 17. - P.107-115.
16. _Guerra J, Garenne M, Mohamed MK, Fontanet A. HCV burden of infection in Egypt: results from a nationwide survey. // J Viral Hepat. - 2012. - Vol. 19. - P. 560-567.
17. _Miller FD, Abu-Raddad LJ. Evidence of intense ongoing endemic transmission of hepatitis C virus in Egypt. // Proc Natl Acad Sci USA. - 2010. - Vol. 107. - P. 14757-14762.
18. _ Centers for Disease Control and Prevention (CDC) Progress toward prevention and control of hepatitis C virus infection--Egypt, 2001-2012. // MMWR Morb Mortal Wkly Rep. -2012. - Vol. 61. - P. 545-549.
19. Merat S, Rezvan H, Nouraie M, Jafari E, Abolghasemi H, Radmard AR, Zaer-rezaii H, Amini-Kafiabad S, Maghsudlu M, Pourshams A, et al. Seroprevalence of hepatitis C virus: the first population-based study from Iran. // Int J Infect Dis. - 2010. - Vol. 14 Suppl 3:e113-e116.
20. Yan Z, Fan K, Wang Y, Fan Y, Tan Z, Deng G. Changing pattern of clinical epidemiology on hepatitis C virus infection in SouthWest China. // Hepat Mon. - 2012. - Vol. 12. - P. 196-204.
21. Williams IT, Bell BP, Kuhnert W, Alter MJ. Incidence and transmission patterns of acute hepatitis C in the United States, 1982-2006. // Arch Intern Med. - 2011. - Vol. 171. - P. 242-248.
22. Denniston MM, Klevens RM, McQuillan GM, Jiles RB. Awareness of infection, knowledge of hepatitis C, and medical follow-up among individuals testing positive for hepatitis C: National Health and Nutrition Examination Survey 2001-2008. // Hepatology. - 2012. - Vol. 55. - P. 1652-1661.
23. Global Hepatitis Report 2017. Geneva: World Health Organization; 2017. -Available from: http: //apps.who.int/iris/bitstream/10665/255016/1/9789241565455-eng.pdf.
Робота надшшла в редакщю 07.08.2018 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колеги тсля рецензування
