Научная статья на тему 'СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПІДТРИМКИ ЛАКТАЦІЇ ТА ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ В ДІЯЛЬНОСТІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ'

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПІДТРИМКИ ЛАКТАЦІЇ ТА ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ В ДІЯЛЬНОСТІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
59
4
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
грудне вигодовування / лактація / пара «мати – дитина / тривалість грудного вигодовування / принципи підтримки грудного вигодовування / lactation / breastfeeding / «mother – child» pair / duration of breastfeeding / principles of breastfeeding support / Грудное вскармливание / лактация / пара «мать – ребенок / продолжительность грудного вскармливания / принципы поддержки грудного вскармливания

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Козакевич В.К., Зюзіна Л.С., Козакевич О.Б., Жук Л.А., Мелащенко О.І.

Вступ. Грудне вигодовування є природною, сформованою під час еволюції формою харчування немовлят, що визначає оптимальне формування здоров`я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток. Мета дослідження. Вивчити вплив соціальних, інформаційних та психологічних чинників на тривалість грудного вигодовування. Матеріали та методи. Обстежено 200 пар мати – дитина. Результати дослідження. За даними анкетування встановлено, що на першому місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилися 86,4 % дітей. В 6 місяців грудне молоко в раціоні зберігалося приблизно у 58,5 %, до 1 року – у 29,0 % обстежених дітей. Дослідження стану здоров’я дітей залежно від тривалості грудного вигодовування засвідчило, що діти, які були здоровими, довше перебували на виключно грудному вигодовуванні та грудному вигодовуванні, ніж ті, які мали які-небудь захворювання протягом першого року життя. Медіана тривалості виключно грудного вигодовування у здорових дітей становила 3 місяці, а у дітей, які хворіли – 1 місяць. Обговорено питання підтримки грудного вигодовування в роботі сімейного лікаря, роль професійної консультативної допомоги медичних працівників для становлення тривалої та достатньої лактації. Встановлено, що застосування сучасних перинатальних технологій ведення вагітності, пологів і новонародженого забезпечує виключно грудне вигодовування до 6 місяців віку дитини та оптимальне грудне вигодовування. Доведено, що інформаційна підготовка матерів до грудного вигодовування, психологічна підтримка з боку оточення позитивно впливає на тривалість грудного вигодовування і стан здоров’я дитини. Висновки. Лактація та грудне вигодовування – процес складний, але цілком керований.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Козакевич В.К., Зюзіна Л.С., Козакевич О.Б., Жук Л.А., Мелащенко О.І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

MODERN ASPECTS OF LACTATION SUPPORT AND INFANTS BREASTFEEDING IN THE ACTIVITY OF A FAMILY DOCTOR

Introduction. Breastfeeding is a natural form of infant nutrition during evolution that determines the optimal formation of baby's health, its physical, mental and intellectual development. The aim of the research. To learn the influence of social, informational and psychological factors on the duration of breastfeeding. Materials and methods. 200 mother-child pairs were examined. Research results. According to the survey, it was found that 86,4 % of children were breastfed in the first month of life. At 6 months, ration contained breast milk approximately 58,5 %, up to 1 year 29,0 % of the examined children. A children health study, depending on the duration of breastfeeding, showed that healthy children were longer on exceptionally breastfeeding and breastfeeding than those who had any disease during the first year of life. The median duration of exclusive breastfeeding for healthy infants was 3 months and for infants with some disease 1 month. The breastfeeding support issues in the work of the family doctor, the role of professional advisory help of medical workers for the formation of long and sufficient lactation were discussed. It is established that the use of modern perinatal technologies for pregnancy, childbirth and newborn provides only breastfeeding up to 6 months and optimal breastfeeding. It has found out that the breastfeeding education for mothers, psychological supportive ambience has a positive effect on the duration of breastfeeding and the health of the child. Conclusions. Lactation and breastfeeding is complicated process, but completely controllаble.

Текст научной работы на тему «СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПІДТРИМКИ ЛАКТАЦІЇ ТА ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ В ДІЯЛЬНОСТІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ»

АктуальН проблеми сучасно! медицины

reaction - in premature newborns. Conclusions. 1. Estimation of probability of severe hyperbilirubinemia development in newbornshas to be complex, considering risk factors of pregnant and her somatic, obstetric and gynecological anamnesis, course of pregnancy and of childbirth and with conducting of marks estimation of factors according recommendations of «Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia» (2004). 2. Important role for prevention of development of severe form of hyperbilirubinemia has estimation of risks in newborns, considering nature of perinatal pathology course, timely detectionof clinical symptoms, existentin disorders of metabolism and transport of bilirubin.

DOI 10.31718/2077-1096.19.4.15 УДК 618.6-053.3:614.25

Козакевич В. К., Зюзна Л. С., Козакевич О. Б., Жук Л. А., Мелащенко О. I. СУЧАСН1 АСПЕКТИ П1ДТРИМКИ ЛАКТАЦИ ТА ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ В Д1ЯЛЬНОСТ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ

Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава

Вступ. Гоудне вигодовування е природною, сформованою пд час еволюцИ формою харчування не-мовлят, що визначае оптимальне формування здоров'я дитини, н фiзичний, психiчний та /нтелек-туальний розвиток. Мета досл'дження. Вивчити вплив со^альних, нформа^йних та психолог'чних чинниюв на тривалсть грудного вигодовування. Матерiали та методи. Обстежено 200 пар мати - дитина. Результати досл'дження. За даними анкетування встановлено, що на першому мсяц життя на грудному вигодовуванн знаходилися 86,4 % дтей. В 6 м'юяи^в грудне молоко в рацiонi збергалося приблизно у 58,5 %, до 1 року - у 29,0 % обстежених д/'тей. Дослдження стану здоров'я дтей залежно в'д тривалост/ грудного вигодовування засв'дчило, що дiти, як були здоровими, до-вше перебували на виключно грудному вигодовуванн та грудному вигодовуванн'!, нiж тi, як мали як-небудь захворювання протягом першого року життя. Медiана тривалост/ виключно грудного вигодовування у здорових дтей становила 3 мюя^, а у дтей, як хворли - 1 мсяць. Обговорено питання пiдтримки грудного вигодовування в робот/ с'шейного лiкаря, роль професшноТ консультативно!' допомоги медичних пра^вниюв для становлення тривало! та достатньо! лактаци. Встановлено, що застосування сучасних перинатальних технологш ведення ваг'тност'!, пологiв / новонародженого забезпечуе виключно грудне вигодовування до 6 м'юяи^в вку дитини та оптимальне грудне вигодовування. Доведено, що iнформацiйна подготовка матер'т до грудного вигодовування, психолог'чна пiдтримка з боку оточення позитивно впливае на тривал'ють грудного вигодовування ! стан здоров'я дитини. Висновки. Лакта^я та грудне вигодовування - процес складний, але цлком керований.

Ключов1 слова: грудне вигодовування, лактац1я, пара «мати - дитина, тривалють грудного вигодовування, принципи глдтримки грудного вигодовування.

Зв'язок публжацп з плановими науково-дослiдними роботами. НД1 ДУ «1нститут педiатрii', акушерства i гнекологп» АМН УкраГни» «Розробити та впровадити систему медико-психологiчного супроводу для новонароджених груп ризику з формування хронiчноi' захворювано^, iнвалiдностi та затримки розвитку» (№ держреестрацп 0117и004538)

поширеност i тривалост ГВ з метою вивчення причин, що призводять до ппогалактп.

Мета дослщження

Вивчення впливу со^альних, шформацшних та психолопчних чинниш на тривалють грудного вигодовування.

Матерiали та методи дослщження

Для виршення поставлених завдань було обстежено 200 пар мати - дитина. Проведене опитування матерiв за розробленою анкетою, яка мютила питання щодо со^ального, сомати-чного, акушерського анамнезу матера со^аль-но-економiчного статусу ам'Т, загального стану здоров'я д^ей, а також ключовi показники усшш-ного грудного вигодовування (УГВ), включаючи показники тривалого виключно грудного вигодовування (ВГВ) та грудного вигодовування (ГВ), строк переведення дитини на змшане вигодовування (ЗВ) та штучне вигодовування (ШВ).

Для статистичноТ обробки результат дослн

Вступ

Одним iз основних чинниш, як зумовлюють стан здоров'я д^ей як на ранньому етап Тх життя, так i в подальшому, е повноцшне харчування у дитячому вiцi [4, 5, 8, 11]. Численними ешдемь олопчними й шжчними дослщженнями доведено, що грудне вигодовування е природною, сформованою пщ час еволюцп формою харчування немовлят та визначае оптимальне формування здоровья дитини, ТТ фiзичний, психiчний та ште-лектуальний розвиток [2, 3, 12]. Впровадження сучасних принцитв ведення лактаци та грудного вигодовування згщно мiжнародноТ ^^ативи «Лн карня, доброзичлива до дитини» дозволило по-лтшити ситуацш з поширенням i тривалютю грудного вигодовування, у тому чи^ в УкраТш [3, 4, 7, 9]. Але дан епщемюлопчних дослщжень, як були проведен у рiзних краТнах св^у, показали, що юнують репональы особливост виник-нення порушень лактаци у жшок [1, 13, 14]. Тому виникае необхщнють у проведены мошторингу

дження використовувалася програма <^а^юа». Вiрогiднiсть отриманих результат визначали за допомогою ^критерш надiйностi Ст'юдента. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при загальноприйнятiй у медико-бiологiчних дослн дженнях iмовiрностi помилки р<0,05. Для аналiзу взаeмозв'язкiв кiлькiсних параметрiв, як вивча-лися, визначали коефiцieнт парно''' кореляцп Пн рсона. Коефiцieнт кореляцп вважали вiрогiдним у разi iмовiрностi помилки р<0,05.

Результати дослiдження та 1х обговорення

Проведене дослiдження продемонструвало, що переважна бiльшiсть опитаних жшок обiзнанi про користь ГВ, його переваги над ШВ та висло-влюють бажання годувати груддю якомога дов-ше. Проте у вiцi 6 мiсяцiв грудне молоко продо-вжували отримувати тiльки близько 60 % немов-лят (рис.1.). тим, дослiдженнями в галузi фн зюлогп лактацп доведено, що вроджену нездат-

нiсть до лактаци мають не бiльше 2-3 % жшок [10]. Тобто бтьшють ж1нок втрачае лактацiю внаслiдок причин, яким можна запоб^и та якi можуть бути контрольованими. До 1 року грудне молоко отримували 29,0% обстежених д^ей, що сшвпадало з середньостатистичними даними по УкраМ Як видно з рисунку, д^и, як з народжен-ня перебувають на ГВ, частше за все перево-дяться на ЗВ або ШВ в терм^ 3 мюя^в, що збн гаеться з даними шших дослiджень [2, 6]. На нашу думку, одна з причин припинення ВГВ або ГВ у вiцi 3 мюя^в - це висока частота лактацш-них кризiв в цей перюд життя дитини та помил-кова тактика лiкарiв-педiатрiв, якi рекомендують матерям догодовувати дитину замшниками ГМ при найменших вiдхиленнях в поведiнцi та фiзи-чному розвитку дитини, що часто мають транзи-торний характер.

Рис. 1. Поширенсть грудного ви

Дослщження стану здоров'я д^ей залежно вщ тривалостi ГВ засвiдчило, що д^и, якi були здоровими, довше перебували на ВГВ та ГВ, жж тi, якi мали якннебудь захворювання протягом першого року життя. Медiана тривалостi ВГВ у здорових д^ей становила 3 мiсяцi, а у д^ей, якi хворiли - 1 мюяць (р < 0,05).

Докладне вивчення анкет засвщчило досто-вiрно довшу тривалiсть ГВ у таких жшок: вком > 25 рош (11 мiсяцiв) порiвняно з жшками вiком до 25 рош (9 мiсяцiв), (р<0,05); з вищою освiтою (12 мiсяцiв), порiвняно з рештою жiнок (9 - 9,5 мюя^в), (р<0,05); за професiею - державы слу-жбовцi, фiнансисти, зайнят в галузi науки та культури (р<0,05); у ж1нок, якi годували попере-дню дитину груддю 6 мюя^в та бiльше (р<0,01).

З метою з'ясування причини рiзноl тривалост ГВ нами дослiджена залежнiсть тривалост ГВ вiд дотримання матерями принцишв УГВ на пе-дiатричнiй дтьницк Встановлено, що годування дiтей за вимогою у вiцi 1 та 3 мюяц забезпечу-вало бтьшу тривалiсть ГВ порiвняно з годуван-ням за режимом (9,5 мюя^в та 4,5 мiсяцi вщпо-

ування серед обстежених дтей

вщно, р<0,05), а також вiддаляло момент пере-ведення дитини на ЗВ. Нами з'ясовано, що час-те (бтьше 8 разiв на добу) прикладання обстежених дiтей до грудей позитивно впливае на ла-ктацш, однак не виявлено рiзницi щодо впливу на тривалють ГВ при годуванж дитини 8-12 разiв та бтьше 12 разiв на добу (рГВ < 0,01, рВГВ < 0,01 при порiвняннi кiлькостi годувань <8 i >8).

Нiчнi годування протягом перших 3-х мюя^в також позитивно впливають на тривалють ГВ. Тривалють ГВ за вщсутнютю жчних годувань в першi 3 мюя^в становила 5 мiсяцiв, при годуванш вночi - 10 мюя^в.

Серед дiтей, якi припиняли отримувати ГМ на першому мiсяцi життя, прикладалися до грудей в жчний час лише у 22,4 ± 2,5% випадш, проти 52,4 ± 5,2% дiтей, якi вигодовувались грудним молоком довше 6 мюя^в (р < 0,05). Т дiти, як знаходились на ГВ до 1 року, мали жчж годування протягом перших 3-х мюя^в життя у 64,2 ± 1,53% випадкв

Тривалiсть ГВ на педiатричнiй дiльницi також виявилась вiрогiдно вищою у разi вiдсутностi

АктуальН проблеми сучасно!' медицины

долактацiйного годування (ДГ) в пологовому бу-динку (10 мiсяцiв проти 3-х мюя^в у pa3i наяв-ностi ДГ). Годування з пляшки i3 соскою в ран-ньому неонатальному пер^ дезорieнтуe акт смоктання, спричиняе порушення природного смоктального рефлексу у дитини i зменшуе три-валiсть ГВ. Виявлено, що використання сосок вщразу пюля народження може створити умови для виникнення в дитини ротових pухiв, не-прийнятних для годування грудьми, що вipогiдно знижуе середню тpивалiсть лактаци в матepi. При використанн пустушки в тepмiнi 1-3 мюя^в тpивалiсть ГВ в цтому була меншою - 3 мю (при вiдсутностi засобiв, що iмiтують груди, трива-лiсть ГВ становила 10,5 мю). Вipогiдно меншою виявилась також тривалють ВГВ у pазi використання пустушок дитиною з народження - 0,8 мю поpiвняно з 4 мiс при вщсутносп використання пустушок та сосок.

За даними ВООЗ, навпъ 1-2 ДГ достатньо, щоб ГВ не вщбулось взагалi [5]. При догодову-ваннi дитини з соски в терм^ 1 та 3 мюя^в три-валiсть ВГВ i ГВ в цтому була меншою. Так, тривалють ВГВ при вщсутносп догодовування дитини склала 4 мю проти 0,5 мю при застосу-ванн шшо'Г |'ж1, окpiм грудного молока (р<0,01). Тpивалiсть ГВ в цтому також виявилась вищою при вщсутносп догодовування дитини (10 мю при вщсутносп догодовування проти 3 мю у pазi наявностi в рацюш шшо'Г |'ж1, кpiм грудного молока, до 6-мюячного вку).

Раннiй початок ГВ та сптьне перебування матepi i дитини при застосуванн сучасних пери-натальних технологш ведення вагiтностi, пологiв i новонародженого забезпечуе ВГВ до 6 мюя^в вку дитини та оптимальне ГВ. Нами виявлено пряму залежнють мiж дотриманням принципу спiльного перебування матepi i дитини та збть-шенням тpивалостi ВГВ та ГВ (р<0,01), що зб^а-еться з даними шших автоpiв [6, 9].

Вивчення дм iнфоpмацiйних чинникiв на тривалють лактаци показало, що одшею з необхщ-них умов встановлення устшно'Г лактаци' пiсля пологiв е навчання ваптних годуванню груддю, формування у них домшанти лактаци'. Заняття в жшочш консультаци та пологовому будинку пройшли майже 85% опитуваних нами жшок. Найефектившшим щодо загально'1 тривалосп ГВ виявилось навчання з ГВ, яке проводилось у жн ночш консультаци' з парами, що планували мати амейы пологи. Так, мeдiана тpивалостi ГВ у жъ нок, якi мали сiмeйнi пологи та проходили вщпо-вiднe навчання у жшочш консультаций сягала 11 мюя^в, тодi як у шших жшок, як не проходили вщповщне навчання та не мали амейш пологи -9 мюя^в, а у жiнок, якi не вщвщували групу з пiдтpимки ГВ - 3 мюяц (p<0,05).

Оточення матepi також мае певний вплив на те, якому годуванню мати вщдаватиме перевагу. Так, якщо в оточены переважали матера як го-дували дiтeй грудьми, то тривалють ГВ була вищою (мeдiана 9 мюя^в), нiж коли переважали

жшки, що годували штучно (6 мюя^в).

Проведений простий кореляцiйний аналiз подтвердив вiрогiднi позитивнi зв'язки тривалостi ГВ з навчанням (шформацшною пiдготовкою) ваптних до годування груддю (r=0,79, р<0,001), психологiчною пiдтримкою з боку найближчого оточення (r=0,68, p<0,001). Тривалють ГВ негативно корелюе з наявнютю частих конфлiктiв в ам'Т (r = 0,57, p<0,001).

За результатами проведеного множинного кореляцшного аналiзу (R=0,76 p<0,001) достовн рний внесок у тривалють грудного вигодовуван-ня вкладають такi показники, як частота прикла-дання дитини до грудей (в = 0,264, р<0,001), вщ-сутнiсть долактацiйного годування (в = 0,231, p<0,02), вiдсутнiсть засобiв, що iмiтують молочнi залози (р = 0,214, p<0,001), ранне прикладання дитини до грудей (в = 0,194, p<0,001), шформа-цiйна пiдтримка жшки (в = 0,295, p <0,001), пси-хологiчний вплив сiм'Т (0,251, p<0,001) та навчання ваптноТ жiнки з питань пiдтримки ГВ в жн ночiй консультацiТ з чоловками (в = 0,226, p<0,001).

Таким чином, медико-органiзацiйнi фактори можуть бути значною складовою в комплекс причин, що спричинюють зниження тривалосп природного вигодовування, але в той же час можуть бути контрольованi i легко усунут амей-ними лiкарями та мюцевими службами охорони здоров'я.

Лтература

1. Barskaya LY, Frolova TV, Ohapkina OV, Stenkovaya NF, Berus AV. Rezultatyi nezavisimogo monitoringa sostoyaniya grudnogo vskarmlivaniya detey, prozhivayuschih v g. Harkove [The results of independent monitoring of the state of breastfeeding of children living in the city of Kharkiv]. ShidnoEvropeyskiy zhurnal vnutrishnoYi ta simeynoYi meditsini. 2016;1:5-6. (Russian).

2. Gmoshinskaya MV. Grudnoe vskarmlivanie: trudnosti v organizatsii i puti preodoleniya [Breastfeeding: difficulties in organizing and ways of overcoming.]. Pediatricheskaya farmakologiya. 2012;9(4):70-72. (Russian).

3. Kozakevych ВК., Ovdiienko OD, Kabyka TV, Mednyk NV, Kozakevych OB. Vplyv vprovadzhennia Initsiatyvy VOZ / YuNISEF «Likarnia, dobrozychlyva do dytyny» v dytiachykh ambulatorno-poliklinichnykh zakladakh m.Poltavy na tryvalist hrudnoho vyhodovuvannia [Influence of the implementation of the WHO / UNICEF "Child Friendly Hospital" initiative in the outpatient clinics of Poltava on the duration of breastfeeding. The world of medicine and biology]. Svit medytsyny ta biolohii. 2012;1:65-67. (Ukrainian).

4. Kozakevych O.B. Praktyka vyhodovuvannia ditei pershoho roku zhyttia pislia vprovadzhennia «12 krokiv uspishnoho hrudnoho vyhodovuvannia» v medychnykh zakladakh [The practice of breastfeeding the first year of life after the introduction of "12 steps of successful breastfeeding" in medical institutions.]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2014;1(49):107-109. (Ukrainian).

5. Kormlenie detey pervogo goda zhizni. Fiziologicheskie osnovyi [Feeding the children of the first year of life. Physiological basis]. Byulleten VOZ Pod red. Dzheymsa Akre. Zheneva. 2002:117. (Russian).

6. Lukoyanova OL, Borovik TE, Belyaeva IA, Yatsyik GV. Primenenie sovremennyih tehnologicheskih priemov dlya sohraneniya uspeshnogo grudnogo vskarmlivaniya [The use of modern technological methods to maintain successful breastfeeding]. Voprosyi sovremennoy pediatrii. 2012;11(5):113-117. (Russian).

7. Lynnyk SO, Dudina OO, Tereshchenko AV. Vprovadzhennia suchasnykh pryntsypiv hrudnoho vyhodovuvannia ditei v Ukraini [Implementation of modern principles of breastfeeding in Ukraine]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2013;1(25):7-13. (Ukrainian).

8. Profesionaly obyraiut naikrashche. Dopomahaiemo mamam hoduvaty hruddiu dovshe [Professionals choose the best. We help moms breastfeed longer]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 2017;3(25):114-116. (Ukrainian)

9. Shlemkevych OL. Kliniko-epidemiolohichni osnovy optymizatsii hrudnoho vyhodovuvannia nemovliat [Clinical and epidemiological

bases of optimization of breastfeeding infants] [dissertation]. 13.

Lviv;2006. 20 p. (Ukrainian).

10. Shunko YI, Tutchenko LI , Kostiuk OO, Marushko TL.Suchasne vedennia laktatsii ta hrudnoho vyhodovuvannia [Modern management of lactation and breastfeeding]. Kyiv; 2002. 152p. 14. (Ukrainian).

11. Chuang C, Lin S, Lee H. Free amino acids in full-term and preterm human milk and infant formula. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 15. 2005 Apr;40(4):496-500.

12. Maternal Anxiety and Breastfeeding: Findings from the MAVAN (Maternal Advertsity, Vulnerability and Neurodevelopment) Study. J Hum Lact. 2014;30:102-109.

Реферат

СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ПОДДЕРЖКИ ЛАКТАЦИИ И ГРУДНОГО ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦЕВ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА

Козакевич В. К., ЗюзЫа Л. С., Козакевич О. Б., Жук Л. А., Мелащенко О. I.

Ключевые слова. Грудное вскармливание, лактация, пара «мать - ребенок, продолжительность грудного вскармливания, принципы поддержки грудного вскармливания.

Вступление. Грудное вскармливание является естественной, сложившейся в ходе эволюции формой вскармливания младенцев, которая определяет оптимальное формирование здоровья ребенка, его физическое, психическое и интеллектуальное развитие. Цель исследования. Изучить влияния социальных, информационных и психологических факторов на продолжительность грудного вскармливания. Материалы и методы. Обследовано 200 пар «мать - ребенок». Результаты исследования. По данным анкетирования установлено, что на первом месяце жизни на грудном вскармливании находились 86,4 % детей. В 6 месяцев грудное молоко в рационе сохранялось примерно у 58,5%, до 1 года -у 29,0% обследованных детей. Исследование состояния здоровья детей в зависимости от продолжительности грудного вскармливания показало, что дети, которые были здоровыми, дольше находились на исключительно грудном вскармливании и грудном вскармливании, чем те, которые имели какие-либо заболевания в течение первого года жизни. Медиана продолжительности исключительно грудного вскармливания у здоровых детей составила 3 месяца, а у детей, которые болели - 1 месяц. Обсуждены вопросы поддержки грудного вскармливания в работе семейного врача, роль профессиональной консультативной помощи медицинских работников для становления длительной и достаточной лактации. Установлено, что применение современных перинатальных технологий ведения беременности, родов и новорожденного обеспечивает исключительно грудное вскармливание до 6 месяцев и оптимальное грудное вскармливание. Доказано, что информационная подготовка матерей к грудному вскармливанию, психологическая поддержка окружающих положительно влияет на продолжительность грудного вскармливания и состояние здоровья ребенка. Выводы. Лактация и грудное вскармливание - процесс сложный, но вполне управляемый.

Summary

MODERN ASPECTS OF LACTATION SUPPORT AND INFANTS BREASTFEEDING IN THE ACTIVITY OF A FAMILY DOCTOR Kozakevich V.K., Zuzina L.S. Kozakevich O.B., Zhuk L.A. , Melashchenko O.I.

Key words: lactation, breastfeeding, «mother - child» pair, duration of breastfeeding, principles of breastfeeding support.

Introduction. Breastfeeding is a natural form of infant nutrition during evolution that determines the optimal formation of baby's health, its physical, mental and intellectual development. The aim of the research. To learn the influence of social, informational and psychological factors on the duration of breastfeeding. Materials and methods. 200 mother-child pairs were examined. Research results. According to the survey, it was found that 86,4 % of children were breastfed in the first month of life. At 6 months, ration contained breast milk approximately 58,5 %, up to 1 year - 29,0 % of the examined children. A children health study, depending on the duration of breastfeeding, showed that healthy children were longer on exceptionally breastfeeding and breastfeeding than those who had any disease during the first year of life. The median duration of exclusive breastfeeding for healthy infants was 3 months and for infants with some disease - 1 month. The breastfeeding support issues in the work of the family doctor, the role of professional advisory help of medical workers for the formation of long and sufficient lactation were discussed. It is established that the use of modern perinatal technologies for pregnancy, childbirth and newborn provides only breastfeeding up to 6 months and optimal breastfeeding. It has found out that the breastfeeding education for mothers, psychological supportive ambience has a positive effect on the duration of breastfeeding and the health of the child. Conclusions. Lactation and breastfeeding is complicated process, but completely control^e.

Keith D, Weaver B, Vogel R. The Effect of music-based listening interventions on the volume, fat content, and caloric content of breast milk - Produced by mothers of premature and critically ill infants. Adv Neonatal Care/ 2012;12:112-119.

13.Jager M, Herley K. Barriers to Breastfeeding - a global survey on why women start and stop breastfeeding. European Obstetrics and Gynecology Supplement. 2012;7(1):25-30.

14.Velichko V, Danilchuk G, Kolotvin L, Chernetskaya A. Assessment of the nutrition status of infants in South region. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(11):548-556.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.