CC BY
17
стати його власником. Встановлення залежност Mix опера-ц1ею фЫансового лiзингy та термiном, упродовж якого амор-тизуеться 60 вiдсоткiв вартост об'екта лiзингy, знижуе мож-ливост сyб'eктiв лiзинговиx вiдносин самостiйно визначати термiн дм договору лiзингy. Але якщо в об'екта лiзингy за-лишкова вартiсть на момент заюнчення договору лiзингy е менша за 75 вщсотюв його первiсноí вартоси цей об'ект не можна передати у фЫансовий лiзинг. Аналогiчно об'екти фЬ нансового лiзингy, вилyченi лiзингодавцями у неплатоспро-можних лiзингоодержyвачiв iз залишковою вартiстю, мен-шою за 75 вщсотюв íxньоí первiсноí вартоси не можуть бути повторно передав у фiнансовий лiзинг.
Результатом обмеженого доступу вггчизняних лiзинговиx компанiй до дешевих фiнансовиx ресyрсiв е висока вартють лiзинговиx послуг. У результат малi i середнi пiдприeмства майже не використовують переваги лiзингy.
Успшному формуванню лiзинговиx вiдносин в Укра'У пе-решкоджае незадовiльний розмiр стартового капралу лЬ зинговиx компанiй, недостатня фЫансова стiйкiсть лiзинго-давцiв, слабкий розвиток Ыфраструктури ринку, нестабiльна економiчна ситyацiя в краíнi, незацiкавленiсть банюв у дов-гостроковому кредитyваннi лiзинговиx угод, вiдсyтнiсть сти-мyлiв та необiзнанiсть сyб'eктiв господарювання у застосу-ваннi лiзингy, залежнiсть вiтчизняного лiзингового ринку вiд iмпортy, слабка державна пщтримка, вiдсyтнiсть податковиx пiльг, обмеженють довгостроковиx фiнансовиx ресyрсiв та ix висока вартiсть.
Шляxи вдосконалення меxанiзмiв здiйснення операцiй лЬ зингу:
- узгодити в^чизняне законодавство iз мiжнародними нормами з питань фyнкцiонyвання ринку лiзингy;
- скасувати економiчно невиправдан термiни користу-вання предметом лiзингy, якi залежать вiд строку користу-вання об'екта лiзингy, термiнy та норми його амортизации
- надати право лiзингодавцю вимагати повернення майна, переданого в лiзинг, якщо лiзингоодержyвач не виконав умови договору лiзингy. Лiзингоодержyвач у разi невико-нання умов договору лiзингy зобов'язаний вщшкодовува-ти збитки;
- зобов'язати лiзингодавця повернути лiзингоодержyва-чу витрати, пов'язанi з полтшенням та усуненням недолiкiв предмета договору лiзингy;
- забезпечити лiзингодавцю можливостi для проведення перевiрки умов використання та утримання предмета лiзингy;
- розширити можливостi лiзинговиx вщносин через укла-дення договорiв сyблiзингy, що активiзye пщприемницьку iнiцiативy суб'ек^в господарювання;
- надати лiзингодавцю податковi пiльги при кyпiвлi вiтчиз-няного обладнання;
- впроваджувати державы програми розвитку використання лiзингy як джерела оновлення основниx фондiв;
- знизити вартють кредитiв, що забезпечить ефективнiсть лiзинговиx операцiй.
Висновки
Ринок лiзинговиx послуг у краiнаx iз розвинутою ринко-вою економiкою набув значного поширення i е прогресив-ним засобом Ывестування економiки. Реальноí ефективност1 лiзингy можна досягти лише за умови випдного лiзингового меxанiзмy для всix yчасникiв. Дослiдження дiяльностi лiзин-говиx компанiй показало, що лiзинг е достатньо дieвим ме-xанiзмом на i0^xy теxнiчного забезпечення та модерызаци реального сектору економiки Украíни. В УкраУ ринок лiзин-говиx послуг ще не набув значного поширення i потребуе пе-редyсiм законодавчого врегулювання. Незважаючи на цiлий ряд проблем, вггчизняний ринок лiзинговиx послуг розвива-еться, накопичуе досвiд i позитивно впливае на iнновацiйно-Ывестифйну дiяльнiсть в цiломy.
Список використаних джерел
1. Господарський кодекс Украпни / Закон Украíни №436-IV в1д 16.01.2003 [поточна редакц1я - в!д 24.07.2014, п1дстава 1508-18] [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ go/436-15
2. Закон Украпни «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII вщ 10.04.92 [поточна редакц1я - вщ 26.09.2013, пщстава 411-18] [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada. gov.ua/go/2269-12
3. Закон Украпни «Про ф1нансовий л1зинг» №723/97-ВР в1д 16.12.97 [поточна редакц1я - вщ 16.01.2004, п1дстава 138115] [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ go/723/97-вр
4. Асоц1ац1я «УкраТнське об'еднання л1з1нгодавц1в». 0ф1ц1йний сайт / [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: // http://www.uul.com.ua/stat/
5. Герасимович А.М. Л1зингов1 операцп: сутн1сть, меxанiзм проведення, оподаткування, облiк, аналiз / А.М. Герасимович, 1.А. Герасимович, Н.А. Морозова-Герасимович // ФЫанси, обл^ i аудит. -2009. - Вип.13. - С. 184-197.
A.B. ЦИГАНЮК,
к.е.н., с.н.с., зав\цувач В!рдту репональноi пол'пики, Науково-досл1дний економ 'мний iнститут М1некономрозвитку i торпвл Украми
Сучасн1 аспекти оргашзацп формування ¡нвестиц1йних ресурс1в аграрних п1дприсмств
У статт до^джуються актуальнi питання формування джерел iнвестицiйниx ресурав аграрних пщприемств. При цьо-му особливу увагу прид>лено специфiцi функцй фнансових кап'паловкладень, що обумовлена теxнiко-економiчними особливостями альськогосподарського виробництва.
Ключов! слова: агропромисловий комплекс, залучення нвести^й, розвиток АПК, випуск продукцН, державне регу-лювання, нвести^йний клiмат.
© A.B. ЦИГАНЮК, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 10 (161)/2014 75
А.В. ЦЫГАНЮК,
к.э.н., с.н.с., заведующий отделом региональной политики, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Современные аспекты организации формирования инвестиционных ресурсов аграрных предприятий
В статье исследуются актуальные вопросы формирования источников инвестиционных ресурсов аграрных предприятий. При этом особое внимание уделено специфике функций финансовых капиталовложений, обусловленной технико-экономическими особенностями сельскохозяйственного производства.
Ключевые слова: агропромышленный комплекс, привлечение инвестиций, развитие АПК, выпуск продукции, государственное регулирование, инвестиционный климат.
A.V. TSYHANYUK,
PhD in Economics, senior research fellow, Head of Department of Regional Policy Scientific and Research Economic Institute,
Modern aspects forming of investment resources of agricultural enterprises
This article deals with current issues that form the source of investment resources for agricultural enterprises. Particular attention is paid to the specifics of the functions of financial capital, which due to technical and economic characteristics of agricultural production.
Keywords: agriculture, investments, development of agriculture, output, government regulation, the investment climate.
Постановка проблеми. При Bcii/i р1зноман1тност1 моделей, вщомих cBiTOBil практик, ринкова економка являе собою соц!ально орieнтоване господарство, що доповнюеться державним регулюванням. Величезну роль як у cтрyктyрi рин-кових вщносин, так i в 1'х управлЫы з боку держави врграють Ывестиц^ы ресурси, що е невщ'емною частиною ринку i од-ночасно важливим Ыструментом державно' полiтики.
Фiнанcовi Ывестици являють сукупнють об'ективно обу-мовлених економiчних вiдноcин, що мають розподiльчий характер, грошову форму виразу та матерiалiзyютьcя в доходах i нагромадженнях, якi надходять в розпорядження суб'еклв господарювання та держави для розширеного вщ-творення, матерiального стимулювання працюючих, задо-волення cоцiальних та Ыших потреб cycпiльcтва.
Лнал13 дослщжень та публ1кащй. Треба сказати, що сто-совно функцм фiнанciв у сучасних економспв немае едино' думки. Так, професор А.М. Поддерьопн клаcифiкye 'х таким чином:
- формування фЫансових реcyрciв у процес виробничо-господарсько' дiяльноcтi;
- розподт та використання фiнанcових реcyрciв для за-безпечення операцiйноí, фiнанcовоí та ЫвестифйноУ д!яль-ноcтi, для виконання сво'х фiнанcових зобов'язань перед бюджетом, банками, суб'ектами господарювання;
- контроль за формуванням та використанням фЫансо-вих ресурав у процеci вщтворення.
У працях М.М. Александрово' та С.0. Маслово' функци фЬ нанав предcтавленi дещо iнакше [1]:
- забезпечують розподт ВВП i фiнанcовi потреби юри-дичних i фiзичних оciб та держави;
- забезпечують кругооб^ фiнанcових реcyрciв i тим самим безперервнють вiдтворення виробництва;
- здмснюють перерозподiл первинних i вторинних доходiв мiж галузями, регiонами, со^альними верствами населення, окремими юридичними i фiзичними особами;
- впливають на Ытереси cyб'eктiв розподiльчих вiдноcин i регулюють рiзнi напрями cоцiально-економiчного розвитку;
- врграють провiднy роль у cиcтемi економiчних методiв yправлiння економкою кра'ни;
- утворюють систему фЫансових показникiв, якi вргра-ють роль iндикаторiв стану i розвитку економiчноí та соц!аль-но' сфер сусптьства;
- забезпечують всеохоплюючий контроль мiж суб'ектами обмiнно-розподiльчих вiдноcин за формуванням i використанням фiнанcових ресурав.
Наявнicть дискуси про функци галузевих фЫанав свщ-чить про суттеву необхiднicть подальшого доcлiдження да-ного питання.
Метою статт е доcлiдження актуальних питань оргаыза-цп формування iнвеcтицiйних ресурав аграрних пiдприeмcтв.
Виклад основного матер!алу. В аграрнм cферi е своя cпецифiка функцм фiнанcових капiталовкладень, обумов-лена технiко-економiчними особливостями стьськогоспо-дарського виробництва.
ФЫанси стьського господарства визначаються як об'ективно д!юч! грошов! економ!чн вщносини, пов'язан з розподтом та перерозподтом сукупного сусптьного продукту i нацюнального доходу, утворенням централ!зованих i де-централ!зованих грошових фонд!в для розвитку аграрного сектора з метою отримання максимального розм!ру прибутку.
У стьському господарств! головним засобом виробництва е земля, яка не амортизуеться а, отже, не бере участ у фор-муванн соб!вартост продукци. В той же час р!зний р!вень при-родно' родючост i мюце розташування сприяють утворенню у товаровиробниюв диференцмованого доходу (ренти).
У склад! основних виробничих фонд!в значне мюце займае продуктивна i робоча худоба, вщтворення яко' здмснюеться безпосередньо в сам!й галуз! шляхом вирощування молодняку. По продуктивна худоб! амортиза^я не нараховуеться, и вартють не переноситься на собГвартють продукци, але по робочм худоб! вона нараховуеться.
1стотною специфкою дано' галуз! народного господарства е самовщтворення. Значна частина отримано' продукци не реал!зуеться на сторону, а залишаеться в господарств! як молодняк, корми, насЫня, гной. Тому вона не входить до складу товарно' продукци та не приймае грошову форму, а бере участь у внутршньогосподарському оборот!.
Природний процес вирощування тварин ¡ рослин визначае особливост кругообгу засобв стьськогосподарських то-варовиробниюв; його порвняльну сповтьненють, поступове наростання витрат, вивтьнення засобв з кругообгу одноразово, тобто в перюди виходу та реал^аци продукци.
Вище перерахован чинники призводять до специфн-них форм оргаызацп фЫансових ¡нвестицм господарюючих суб'ектв. Протягом року в останых утворюеться сезонний розрив м¡ж термЫами зд¡йснення витрат ¡ отримання дохо-д¡в. У зв'язку з цим товаровиробники повинн мати значн¡ су-ми оборотних засобю, проте не за рахунок власних джерел, осктьки це недоцтьно; засоби не будуть використовуватись пост¡йно у зв'язку ¡з сезонн¡стю виробництва ¡ потр¡бно буде повернення велико! суми власних ресурса. 3 урахуванням вищесказаного мУмальы запаси, витрати ¡ засоби в розра-хунках формуються за рахунок власних джерел, а окрм цьо-го - позикових, тому в стьському господарств¡ банк¡вськ¡ кредити мають бтьше значення, н¡ж в ¡нших галузях.
В Укра'У склалася парадоксальна ситуацт на ринку кре-дит¡в, де основними клюнтами банк¡вських установ е торп-вельн¡ орган¡зац¡í - 39,9% (див. рис.), як не створюють без-посередньо нац¡ональний дох¡д.
Позицт ставлення банк¡вських установ до стьськогоспо-дарських товаровиробник¡в в¡дображаe ставлення держави до аграрно' галуз¡ в цтому.
Проте аграрний сектор економ¡ки виконуе невластиву йому соц¡альну функц¡ю держави щодо забезпечення населення дешевими продуктами харчування, виступае кредитором для ¡нших галузей в цтому (одне робоче мюце в стьському гос-подарств¡ дае роботу десяти прац¡вникам у сумжних галузях).
3алежн¡сть аграрно'' сфери виробництва вщ природних явищ викликае необх¡дн¡сть створення на п¡дприeмств¡ на-туральних та грошових страхових ¡ резервних фонд¡в на ви-падок неврожаю, повеы, засухи та ¡нших стихмних лих. Через особливост живих орган¡зм¡в та рослин ус види роб¡т \ терм¡ни ¿'х виконання носять обов'язковий характер, оскть-ки звол¡кання в будь-якому випадку викликае велик втрати ¡ збитки. Тому важливе значення для результата дтльнос-т¡ мае повне забезпечення товаровиробника вщповщними матер¡альними, трудовими та фЫансовими ресурсами.
Враховуючи, що виробничий цикл у галуз¡ тривае багато мюяцв (у рослинництв¡ до 9-12), ф¡нансов¡ результати дЬ
яльност¡ визначаються ттьки за п¡дсумками року. Вщповщ-но до цього в¡дбуваeться розподт прибутку, а також утво-рення фондю.
Для успшно'' роботи пщприемству будь-яко'' органвацм-но-правово' форми необхщний пост¡йний пот¡к грошей, або, як говорять економюти, ф¡нансових ресурс¡в.
Ф¡нансов¡ ресурси - це грошов¡ доходи ¡ надходження, що знаходяться у розпорядженн суб'екта господарювання ¡ призначен для виконання зобов'язань, а також здмснення витрат по розширеному вщтворенню та економ¡чному сти-мулюванню працюючих. Вони е матер¡альними нос¡ями фЬ нансових в¡дносин ¡ використовуються у фондов^ (фонд оплати прац¡, розвитку виробництва, матервльного заохо-чення та ¡н.) ¡ нефондов¡й (виконання пла^жних зобов'язань перед бюджетом ¡ банками) формах.
Формування фЫансових ¡нвестиц¡й здмснюеться за рахунок власних ¡ прир¡вняних до них засоб¡в, 'х моб¡л¡зац¡í на ф¡нансовому ринку ¡ надходження грошей в¡д банк¡вськоí системи в порядку перерозподту. 1х первинне формування вщбуваеться в момент створення пщприемства, коли утворюеться статутний фонд (капггал). Його джерелами залежно вщ орган¡зац¡йно-правових форм господарювання висту-пають: акц¡онерний кап¡тал, пайов¡ внески, галузев¡ фЫансо-в¡ ресурси (при збереженн галузевих структур), довгостро-ковий кредит, бюджеты кошти.
При створены пщприемства статутний капггал е джерелом формування основних фондв ¡ оборотних засобв у розм¡рах, необх¡дних для ведення нормально' дтльноси вкладаеться в придбання лщензм, патент¡в, ноу-хау, використання яких е важливим чинником формування доходу.
Таким чином, первинний капрал ¡нвестуеться у виробни-цтво, де створюеться варт¡сть, що виражаеться цЫою продукци, яка п¡сля реалваци приймае грошову форму (виручка) ¡ надходить на поточний рахунок господарюючого суб'екта.
Виручка - це ще не дохщ але джерело вщшкодування ви-трачених на виробництво засобв та формування грошових фонд¡в ¡ ф¡нансових резерв¡в. У результат¡ використання ви-ручки з не' видтяються як¡сно р¡зн¡ складов¡ частини створено' вартостг ПДВ, фонди в¡дшкодування та оплати пращ прибуток.
Mатер¡альн¡ витрати, знос основних виробничих фондв, за-роб¡тна плата прац¡вник¡в, деяк¡ платеж¡ до бюджету, частина в¡дсотк¡в за кредит складають витрати, що приймають форму
Структура вимог банмв за кредитами суб'ектам господарювання (за окремими видами економ1чно'| д1яльностП
coбiвapтocтi. Äo oдеpжaння виpyчки цi витpaти фiнaнcyютьcя зa paxyнoк aвaнcoвaниx oбopoтниx зacoбiв тoвapoвиpoбникiв. Пюля pеaлiзaцiï пpoдyкцiï oбopoтнi зacoби вiднoвлюютьcя, a пoнеcенi витpaти вiдшкoдoвyютьcя. Mетa iнвеcтyвaння зaco-бiв y виpoбництвo пoлягae в oтpимaннi пpибyткy.
Пpибyтoк i aмopтизaцiйнi вiдpaxyвaння вiднocятьcя дй влacниx фiнaнcoвиx pеcypciв, якими тoвapoвиpoбник poз-пopяджaeтьcя caмocтiйнo (oкpiм пpибyткy, щo пiдлягae пе-pеpaxyвaнню дo бюджетy]. Oптимaльне викopиcтaння вга-зaниx pеcypciв зa цiльoвим пpизнaченням дoзвoляe веcти гocпoдapcькy дiяльнicть нa poзшиpенiй ocнoвi. Пpизнaчення aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь - зaбезпечyвaти пpocте вiдтвo-pення ocнoвниx виpoбничиx фoндiв i немaтеpiaльниx aктивiв. Пpибyтoк, щo зaлишaeтьcя y poзпopядженнi пiдпpиeмcтвa, -бaгaтoцiльoве джеpелo фiнaнcyвaння. Ocнoвнi нaпpями йoгo викopиcтaння мoжнa визнaчити як нaгpoмaдження i cпoжи-вaння (пpoпopцiï poзпoдiлy пoкaзyють пеpcпективи poзвиткy гocпoдapюючoгo cyб'eктa].
Kpiм вкaзaнoгo, нa ocнoвi пoвеpнення тoвapoвиpoбни-ки зaлyчaють пoзикoвi фiнaнcoвi pеcypcи: кopoткocтpoкoвi тa дoвгocтpoкoвi кpедити бaнкiв, зacoби iншиx пiдпpиeмcтв, oблiгaцiйнi пoзики.
Bелике знaчення для ycпiшнoï гocпoдapcькoï дiяльнoc-тi мae cтpyктypa джеpел фopмyвaння pеcypciв. У тепеpiш-нiй чac для бaгaтьox cyб'eктiв oдним з ocнoвниx джеpел е не пpибyтoк y cклaдi виpyчки, не Ы|±л влacнi тa пpиpiвнянi дo ниx зacoби, a кpедит - бaнкiвcький тa кoмеpцiйний. Aгpapiï, пo cyri, пpaцюють y бopг i нa poзpaxyнки пo ньoмy.
Hинi аль^ке гocпoдapcтвo зa пoкaзникaми збиткoвocтi вiднocитьcя дo пopiвнянo блaгoпoлyчниx гaлyзей нaцioнaльнoï екoнoмiки. У 2011 poцi зa вciмa видaми екoнoмiчнoï дiяль-нocтi пpибyтoк oтpимaли 59% пiдпpиeмcтв, i нa 1 гpн. збиткiв бyлo oтpимaнo 1,35 гpн. пpибyткiв. У аль^^му гocпoдapcтвi з пpибyткoм зaкiнчили piк 70% пiдпpиeмcтв, a нa 1 гpн. збит-кiв бyлo oтpимaнo 4,B0 гpн. пpибyткiв [2]. Дле це «блaгoпo-луччя» знaчнoю мipoю iлюзopне i пoяcнюeтьcя низьгаю pе-cypcoзaбезпеченicтю гaлyзi i дешевизнoю aгpapнoï пpoдyкцiï.
Aнaлiзyючи piвень збиткoвocтi, cлiд вpaxoвyвaти, щo пoкaз-ники збиткoвocтi гocпoдapcтв i пpoдyкцiï iCTo™o piзнятьcя. Äie ефект кoнцентpaцiï виpoбництвa, щo зaбезпечye великим пщ-пpиeмcтвaм бiльшy pентaбельнicть. Toбтo piвень збиткoвoc-тi тoчнiше визнaчaeтьcя не чacткoю збиткoвиx гocпoдapcтв, a питoмoю вaгoю пpoдyкцiï, пpoдaнoï зi збиткaми.
B yмoвax пocтiйнoгo бpaкy фiнaнcoвиx pеcypciв для poз-paxyнкiв пo pеaлiзaцiï пpoдyкцiï тa oтpимaнню ^moi дебЬ тopcькoï зaбopгoвaнocтi з кoнтpaгентiв бaгaтo пiдпpиeмcтв вимyшенo пеpейти дo емiciйниx метoдiв нapoщyвaння (збе-pеження] влacнoгo кaпiтaлy. Maeтьcя нa yвaзi ычим не зa-безпеченa емiciя a^tä (пoзa вcякими pеaльними нaдiями нa виплaтy дивiдендiв], емiciя бopгoвиx зoбoв'язaнь y виглядi oблiгaцiй тa векcелiв, a тaкoж пpийoм дo плaтежy нa paxy-
нoк пoкpиття дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi векcелiв, випуще-ниx Ышими гocпoдapюючими cyб'eктaми.
Cвoeю чеpгoю, велига питoмa вaгa зaлyчениx зacoбiв ycклaднюe фiнaнcoвy дiяльнicть тoвapoвиpoбникiв дoдaткo-вими витpaтaми нa cплaтy виcoкиx винтов зa кpедитaми кoмеpцiйниx бaнкiв, дивiдендiв пo aкцiяx тa oблiгaцiяx, a тa-кoж знижуе лiквiднicть бaлaнcy.
Bиcнoвки
Bикopиcтaння фiнaнcoвиx pеcypciв здiйcнюeтьcя romo-дapюючими cyб'eктaми пo бaгaтьox нaпpямax, гoлoвними з якиx е:
- плaтежi opгaнaм фiнaнcoвo-бaнкiвcькoï ^стеми, O6Ó-мoвленi викoнaнням фiнaнcoвиx зoбoв'язaнь (дo ниx вiднo-cятьcя пoдaткoвi плaтежi дo бюджету, cплaтa в^^тов бaн-кaм зa кopиcтyвaння кpедитaми, пoгaшення взятиx paнiше пoзик, cтpaxoвi плaтежi];
- iнвеcтyвaння влacниx зacoбiв в кaпiтaльнi витpaти (pеiнвеc-тyвaння), пoв'язaне з poзшиpенням виpoбництвa i тел-лчним йo-гo oнoвленням, пеpеxoдoм нa нoвi, пpoгpеcивнi теxнoлoгiï;
- iнвеcтyвaння фiнaнcoвиx pеcypciв в цЫн пaпеpи, пpи-дбaнi нa pинкy (нaпpиклaд, aкцiï тa oблiгaцiï ^ix^x тoвapoви-poбникiв, зaзвичaй тicнo пoв'язaниx пocтaчaннями з дaним пiдпpиeмcтвoм], в деpжaвнi пoзики;
- yтвopення гpoшoвиx фoндiв зaoxoчyвaльнoгo тa co^-aльнoгo xapaктеpy;
- блaгoдiйнicть, cпoнcopcтвo.
Ha зaкiнчення cлiд зaзнaчити, щo зaгaльними для пiдпpи-eмcтв будь-яга'!' opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми влacнocтi i гocпoдapювaння е: нaявнicть ocнoвниx i oбopoтниx зacoбiв, землi; виpoбництвo тa pеaлiзaцiя пpoдyкцiï (викoнaння PO6ÍI i пocлyг]; oтpимaння пpибyткy i йoгo poзпoдiл, зoкpемa плa-тежi дo бюджету вiдпoвiднo дo вcтaнoвленoгo пopядкy; ви-кopиcтaння кopoткocтpoкoвиx тa дoвгocтpoкoвиx кpедитiв; oтpимaння бюджетниx acигнyвaнь.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Гpoшi. Фiнaнcи. Kpедит.: M.M. Aлекcaндpoвa, C.O. Macлoвa. -^вн-метод. i"iocí6. - K.: ЦУЛ, 2002. - 33B c.
2. Оль^ке гocпoдapcтвo Укpaïни 2011 p.: crai". зб. - K., 2012. -C. 5B-B0.
3. Koбyтa I.B. Pегyлювaння ciльcькoгo гocпoдapcтвa в paiv^ax rai-тoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi, Пpoект arpaphoï пoлiтики AMP CШA/ПPO-OH // www.wto.inform.org.ua.
4. Miнicтеpcтвo aгpapнoï пoлiтики ïa пpoдoвoльcтвa Укpaïни -oi^^h^ caйт [Eлектpoн. pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http://www. minagro.kiev.ua/node/1BBB
5. Iннoвaцiйнi тpaнcфopмaцiï arpapнoro cектopa екoнoмiки: мo-нorpaфiя / [O.B. Шyбpaвcькa, Л.B. Moлдaвaн, Б.Й. Пacxaвеp ia i4.]; зa pед. д-pa ешн. нayк O.B. Шyбpaвcькoï; HAH Укpaïни, im-т екoн. ia пporнoзyв. - K., 2012. - 49B c.: тaбл., pиc.
73 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 10 (161)/2G14
