CC BY
22
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
[616-053.2 /.5:616.98]-08
СУЧАСН1 АСПЕКТИ Л1КУВАННЯ ХЛАМ1Д1ЙН01 1НФЕКЦ11 УД1ТЕЙ
Жук Л.А.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни
«Украшська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
Лтування хворих хлам1дюзом на съогодтшнт день е складним заеданиям. У цшц cmammi наведет дат про ерективтстъ лтування хлaмiдноï ipe^iï. Hевiдклaднa мiкробiологiчнa характеристика хлaмiдiй, представлен основи терапп, грунтовшстъ використання мaкpолiдiв i схеми лтування хлaмiдiозу за даними piзних aвmоpiв. Наведена тформащя тдтверджуе нeобхiднicmъ подалъшого удосконалення курЫв i схем терапп хлaмiдiозу.
Ключов1 слова: хламщшна ¡нфекц1я, д1ти, хламщюз.
Лкування д1тей хворих хпамщюзом на сього-дышнм день е складною задачею \ до теперш-нього часу е великою проблемою [1,2,3]. Це мо-жна пояснити багатьма причинами. По-перше, ункальним циклом розвитку обл1гатного внутрн шньокттинного збудника та ст1йкост1 його еле-ментарних ттець до антибактер1альних препарат! в. Вщомо, що хламщи розташовуються як внутр1шньокл1тинно, так \ позакл1тинно, що по-требуе для Тх елЫнаци участ1 гуморальних та кттинних механизм^ ¡муытету [4,5,2]. Бтьшють антимкробних препарат^ впливають переважно на позакттинну форму, це, в свою чергу, при-зводить до персистенци збудника, дисимнаци його в оргаызм1, хроызаци процесу та форму-вання ускладнень. По - друге, на фоы хроннноТ (персистуючоТ) хламщмноТ ¡нфекци порушусться стан ¡мунноТ системи (кттинний ланцюг, система ¡нтерферону, фагоцитоз), спостер1гаються деструктивы змши внутршых оргаыв [6,7]. По -трете, наявнютю мкетнфекци. По-четверти, на-ростаючою стмкостю антибактер1альних препарат^. Застосування антимкробних засоб1в означас лише тимчасове пригннення збудниюв, так як на фоы цсТ терапп вщбуваеться збере-ження ¡, нав1ть, усугубления ¡мунолопчних роз-лад^, що, в свою чергу, пщвищуе ризик рецидива захворювання [8]. Зпдно з даними дослщжень до кнця курсу традицмноТ терапп у хворих вщ-бувалось усугубления Т-кл1тинноТ депресп: зни-жувалось вщносна та абсолютна ктькють Т-л1мфоцит1в (Ой3+), Т-хелпер1в (Ой4+), Т-супресор1в (Ой8+) на фоы пщвищеного р1вня !дС, Ц1К, фагоцитарного ¡ндексу та зменьшення 1дА.
Уа види хламщм, що ¡нфкують людину, здаты викликати безеимптомну або тривало персисте-нтну ¡нфекцю. При рестраторнм ¡нфекци, яка
спричинена Ch. pn. показано, що видтення хпа-мщм у кттинах 3i змивв дихальних шлях1в про-довжусться, принаймы, протягом 1 року пюля тривалих KypciB антихпамщмних препарата [9].
Вщомо дектько груп антибютиюв, як1 ефекти-BHi по вщношенню до хламщм: макролщи, тетрациклин, фторхнолони, рфампщин. Осктьки при вибор1 антибютика для лкування дитини не-обхщно враховувати не ттьки ефективнють, але й максимальну безпечысть, спектр перерахова-них npenapaTÎB звужуеться до макролщв. Макролщи вщносяться до найменш токсичних анти-бютиюв. На сьогоды запропановано багато схем лкування хламщмно!' ¡нфекцп. Залиша-ються вщкритими питання стосовно тривалост1 KypciB лкування макролщами. Лкування короткими курсами гострого хламщозу, нав1ть при пщтверджены зникнення антигену, не можна ви-знати устшним, пам'ятаючи особливост1 життс-вого циклу хламщм та враховуючи стмкють елементарних ттець до антибютиюв. Однак тривале i безперервне лкування антибактер1а-льними препаратами протягом дектькох мюяц1в також викпикае сумы в у зв'язку з проблемою формування резистентное^ та можливим роз-витком дисбюценозу в оргаызмк 1снуе точка зо-ру про доцтьнють б1льш тривалоТ Tepaniï, яка буде охоплювати дек1лька цикл1в генерац1й хламщм [6,10]. Неадекватне л1кування призводить до подальшоТ персистенц1Т збудника в opraHÎ3Mi з ураженням р1зних оргаыв та систем, виклика-ючи розповсюдженысть ¡нфекц1Т [22].
Зг1дно з даними G.I. Юл1ша принципи ет1опато-генетичного л1кування респ1раторного хлам1д1озу у д1тей повинн1 бути заснован1 на даних KniHi4Hoï картини: nepe6iry захворювання, показниюв pi3-ного класу протихлам1д1йних антитт i глибини порушень ¡мунного статусу [11].
Таблиця 1
Схема лкування д/тей з респ/раторним хлам\д'юзом залежно eid стадпзахворювання
Стад ¡я Антибютик 1нтерферони 1муномодулятор (ада-птоген) Пробютик
Гостра + + + +
Рецидивуюча + + + +
Хроычна + + + +
Hociï - - + +
* Робота е фрагментом кафедральноУ НДР „Кл1Н1ко-1мунолог/чн1 особливостi переб/гу респ/раторних захворювань у dimeu на фонi xp0HÎ4H0Ï хлам/д/йноУ ¡нфекцп та патогенетичне обгрунтування лкування дано)' патологп" (№ держреестрацп 010U400430)8.
При визначеш-ii тактики лкування д1тей з ура-женнями pecnipaTopHoro тракту, як1 викпикаы хламщями, необхщно враховувати таю момен-ти:
• теля прийому антибютиюв пенщилново-го ряду, дробових доз ¡нших антибюти-kíb, хламщм приймають L-форму i стають нечутливими до будь-якого виду терапи протягом 1-2 мюяц1в;
• призначення антибактер1альноТ терапи залежить вщ фази nepe6¡ry захворюван-ня;
• за наявност1 в дитини дисбактерюзу кишечника ¡нфекцмний процес набувае затяжного nepe6¡ry, що вимагае повторних KypciB антибютикотерапм та збтьшус дисбактерюз;
• тривалий (затяжний) nepe6¡r ¡нфекцмно-го процесу, викликаний атиповою флорою, часто мае латентний характер i призводить до розвитку ¡мунного дисбалансу, що вимагае ¡мунокорекцм;
• через 1-1,5 мюяц1в пюля закнчення курсу лкування необхщно провести специ-фнне дослщження - 1ФА (наявнють i p¡-вень специфнних ¡муноглобулш1в), ПЛР (наявнють специфнних антигеыв), за наявност1 Ig класу М чи А та високому pi-bh¡ IgG- повторний курс антибактер1аль-Hoi терапи.
Центральною ланкою в лкуваны хламн дмноТ ¡нфекци е антибютики-макролщи. Висока чутливють до них стрептококк i гемофтьноТ па-лички дозволяс одночасно впливати i на 3M¡rna-ну ¡нфекц1ю, що викпикае ураження оргаыв ди-хання. Застосовуються таю антибютики: азито-ромщин (сумамед) на першу добу в доз1 10 мг/кг, на 2-6 добу в доз1 5 мг/кг, кратысть прийому 1 раз на добу тривалютю 5-7 дыв; джозамь цин (втьпрафен) доза визначаеться в залежно-ctí вщ маси тта: 5-10 кг-2,5-5 мг/кг, 10-20 кг-5-10 мг/кг, бтьше 20 кг-10-15 мг/кг, кратысть прийому 3 рази на добу, курс лкування 14-21 день; рок-ситромщин (рулщ) застосовуеться в доз1 6-8 мг/кг 1 раз на добу протягом 7-10 fl¡6; макропен призначасться 2,5 мг/кг при Maci тта до 5 кг, 5 мг/кг при Maci тта 5-10 кг, 7,5 мг/кг при Maci Tina 10-15 кг, кратысть прийому 2 рази на добу протягом 7 fli6; еритромщин признчаеться вдоз1 50 мг/кг 4 рази на добу тривалютю 10 fli6; клацид (кпаритромщин) д1тям до одного року призначасться в доз1 7,5 мг/кг, старшим одного року - в доз1 125-250 мг/кг 2 рази на добу протягом 7 fli6; страмщин (ровамщин) призначасться в доз1 75150 тис. МО/кг 2 рази на добу тривалютю 10-14 дыв. Щоб пщсилити всмоктування у кишечнику перорально введених антибютиюв, бажане призначення BÍTaMÍH¡B групи В. У випадках немож-ливост1 застосування макролщв можна призна-чати ыторфурани. Антибютики тетрацикл¡нового
ряду (доксицикшн, окситетрацикпЫ, мшоцикпн, Юнщокс Солютаб) можна призначати д1тям старшим 8-9 pokíb [11].
У niTepaTypi onncaHi даы стосовно активное^ кпаритромщину, який за деякими авторами в 4 рази переважае азитромщин по вщношенню до атипових збудниюв [20].
Осктьки хламщм е обл1гатними внутршньокпн тинними паразитами, схильними до тривалого персистування, як1 викликають транзиторну ¡му-нолопчну недостатнють, однаразов1 курси анти-6ÍOTHKÍB на фоы симптоматичной терапи часто не призводять до ерадикаци хламщм з оргаызму хворого. Тому при лкуваны практично bcíx форм хпамщюз1в у д1тей показане застосування ¡му-номодулюючоТ Tepanii. Препарати ехнацеТ пурпурно! (1мунал), котячого югтя (Una de Gato) то-що призначаються д1тям bíkom до 2 мюяцв [11].
Ключову роль у взасмодм хламщм з ¡мунною системою оргаызму-господаря, що визначае пе-pe6¡r захворювання i впливае на персистенц1ю M¡KpoopraH¡3My, вщграс синтез ¡нтерфероыв. Призначення ¡нтерфероыв при хламщмнм ¡нфекци мае суттеве значения. Ц1 препарати, Kp¡M нормал^уючоТ ди на ¡мунну систему дитини (по-силення активност1 Т-хелпер1в, цитотоксичних Т-л1мфоцит1в, фагоцитарно! активное^), безпосе-редньо д1ють на caM¡ хламщм.
Ефективною i виправданою альтернативою використання екзогенних ¡нтерфероыв е ¡ндукцт синтезу власних (ендогенних) ¡нтерфероыв в ор-raH¡3M¡, яка може здмснюватися за допомогою ¡нтерфероногеыв. Використовують циклоферон, який призначасться д1тям старшим 4 pokíb по 10 мг/кг маси тта внутршньом'язово на 1 та 2 ahí, дал1 - по 6 мг/кг на 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23-й дн1 Препарат призначасться паралельно з ан-тибютиками [12].
Kp¡M ¡HflyKTopiB ¡нтерферону при лкуваны хла-M¡flio3ÍB можна використовувати екзогены ¡нтер-ферони. Найчаст1ше на сьогоды використовують T3KÍ препарати як лаферон та його комерцмы аналоги: ¡нтрон А (США), роферон А (Швейцара), в1ферон (Рос1я) та ¡Hrni. Препарати ¡нтерферону призначають по 15-20 тис. МО/кг маси тта кожного дня протягом 10 дыв, a noTÍM в т1й же доз1 через день протягом ще 20 дыв. Не ре-комендусться застосування таких ¡муномодуля-TopiB як декарю, ™алш, Т-аутив1н, так як чутли-BicTb до них ¡мунокомпетентних кл1тин не пере-вищус 30%. Також у схему комплексного лку-вання хламщюзу включають проб1отики. Трива-л1сть лкування в середньомудо 1 м1сяця [11].
Míhkob 1.П. та cn¡b. у своТй po6oT¡ показують високу KnÍHÍ4Hy ефективн1сть макрол1ду рул1ду у л1куванн1 д1тей з ¡нфекц1ями нижн1х дихальних шлях1в, спричинених атиповими збудниками. При використаны антиб1отика рул1ду автори вщ-значають п1двищення к1лькост1 активних Т-л1мфоцит1в i покращення показник1в фагоцитозу, що пов'язано з ¡муностимулюючою д1ею рул1ду,
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
який, як вщомо, добре проникае в середину ш-тин, включаючи нейтрофты-м лейкоцити та мо-ноцити, стимулюючи IX фагоцитарну активысть [18].
При обстежены д1тей з бронхообструктивним синдромом, яю були ¡нфковаы хпамщтми (СИ. рп.) О.П. Волосовець та сп1в. рекомендують призначати д1тям макролщи (ровамщин, макро-пен, сумамед) протягом 14-28 дыв. Уам серо-позитивним д1тям призначати еубютики (лнекс, ацидофтус, бф-форм), ¡муномодулятори (мо-накс, бронхомунал П, струлЫу, т1малЫ, тимоген, ехнацею, лаферон, ербюол, антиокс), як1, згщно з даними власних дослщжень нормал^ують по-казники кттинного та гуморального ¡муытету. Пюля даного курсу лкування дослщники спосте-р1гали стмку ремгаю протягом року [13,19].
3 метою вибору антибютика в Центр1 д1агнос-тики та лкування хламщмноТ ¡нфекци 1змайлов-ськоТ ДМКП проводилась пор1вняльна оцнка ефективност1 р1зних препарат^, як1 використо-вуються для лкування хламщмноТ ¡нфекци (сумамед, ровамщин, рулщ, макропен) [14].
Пор/вняльний анал13 лкуванн
Найбтьш ефективним препаратом при лку-ваны хламщмноТ ¡нфекци е сумамед (азитромн цин), який призначався по 2 схемах:
• на 1-й, 7-й, 14-й день ¡з розрахунку 10 мг/кг;
• п'ятиденна схема: 1-й день ¡з розрахунку 10 мг/кг, у наступы 4 ды - по 5 мг/кг.
Одночасно з призначенням сумамеду вам хворим по показаниям проводили ¡муномоду-люючу та симптоматичну тератю [14].
Призначення препарата по першм схем1 базу-валось на фармакокшетичних властивостях препарату. Азитромщин утримусться в ¡нфкова-них тканинах у концентра^ях, як1 перевищують МПК збудника протягом часу, який потр1бний для переривання життсвого циклу хламщм. За результатами контрольних дослщжень через 1 мюяць пюля завершения лкування
п'ятиденним курсом вилкованысть скпала 95%, а др1бним курсом 98,3%. Пор1вняльний аналЬ лн кування ¡ншими антибютиками наведений у таблиц! 3.
Таблиця 3
пибютиками групи макрол/д/в хворих на хлам/д/йну ¡нфекцю
Препарат Кратн1сть прийому Тривалють курсу лкування Ерадикацт збудника %
Сумамед 1 5 95
Ровамщин 3 10 90
Рулщ 2 10 90
Макропен 3 14 70
А.1. Сукачова \ ств. рекомендують для лквання хламщмноТ ¡нфекци макролщи (пере-важно другого та третього поколння) [15]. Дтям грудного вку застосовують макропен: вага до 5 кг - 3/4 ч.л., 5-10 кг - 1,5 ч.л., 10-15 кг - 2 ч.л. 2 рази на день. Курс лкування - 7 дыв. Дтям пю-ля одного року рекомендують сумамед: у перший день ¡з розрахунку 10 мг/кг, з другого по п'ятий дн1 - 5 мг/кг. Паралельно показано призначення ¡муномодуляторв (тимоген 0,01% р-н ¡нтраназально). Курс лкування - 7 дыв. У ком-плексну тератю рекомендуеться включения ¡н-дуктор1в ¡нтерферону: реаферон по 1 млн. ОД внутршньом'язово через день протягом 7-10 дыв, в1ферон у свнках по 150 тис. МО та 500 тис. МО за схемою, циклоферон за схемою на 1,2,4,6,8,12,14,16,18 ды паралельно з антибюти-ком (обов'язково проведения 2-3 базових кур-с1в), неовир по 250 мг внутршньом'язово з ¡н-тервалом 48 годин 5-7 раз1в, амксин, ридостин, мюлопид. Пюля курсу антибактер1ального лку-вання призначаються адаптогени, еубютики та мембраностабт^атори.
Про необхщнють призначення повторних кур-ав антибютиюв у раз1 отримання позитивних результат^ на хпамщюз пюля лкування йде мова в робот1 МасТаг!апе ^ et а1. [16].
За даними Г.А. СамсипноТ та ств. застосуван-ня рулщу д1тям з внутршньоутробною хламщм-ною ¡нфекц1ею протягом 1-3 тижыв дае позити-вний результат у 80 -100% випадюв [17,21].
У л1тератур1 е даы про проведения пульс-терапи при лкуваны хроннноТ хл1м1д1йноТ ¡нфекци: пюля 7-10 - денного лкування антибютика-ми утворюсться проммок такоТ тривалост1, п1д час якого ¡нтакты елементары ттьця у м1жш-тинних проммках фагоцитуються кл^инами ор-гаызму господаря, пот1м лкування повторюють протягом 3-4-х циктв формування мкроколонм хламщм з елементарного ттьця [6].
1снуе схема лкування хпамщюзу у новонаро-джених азитромщином, яка базуеться на унка-льних властивостях препарату збер1гатися в ¡н-фкованих тканинах протягом 5-7 дыв п1сля при-йому останньоТ дози [10].
Курсова доза азитром1цину (30 мг/кг) даеться дитин1 в 3 прийоми з ¡нтервалом 7 дн1в.
Як бачимо, на сьогодн1 запропоновано багато схем лкування хлам1д1йно1' ¡нфекц||, але питання адекватного л1кування залишасться в1дкритим, так як антибактер1альна терап1я не завжди ефе-ктивна, а п1сля кпннного одужання пац1снт залишасться ноаем. Досл1дження, проведен! бага-тьма вченими за останн1 роки, довели, що п1сля проведеного стандартного л1кування рестрато-рного хлам1д1озу виникають рецидиви хвороби. Суттсву проблему створюють малочуттсв1 до антибютиюв Ь-форми та малоактивна персисту-юча ¡нфекц1я. Все це свщчить про необх1дн1сть подальшого вивчення дано!' проблеми.
Л1тература
1. Александрова А.М., Яковлев С.В. Роль макролидов в лечении респираторных инфекций // Русский медицинский журнал. -2005. - Т.2. - №10. - С.637-641.
2. Волосовець О.П. Ренесанс макрол1д1в: сучасна тактика лкуван-ня гострих бронхолегеневих захворювань у д1тей // 1нфекц1йн1 хвороби. - 2002. - №1. - С.72-79.
3. Волосовець О.П., Прохорова М.П. Л1кування i д1агностика брон-хо-обструктивного синдрому у д1тей, асоц1йованого з атиповими збудниками // 1нфекц1йн1 хвороби. - 2002. - №2. - С.23-27.
4. Гранитов B.M. Хламидиозы. - М., 2000. - 48 с.
5. Евсюкова И.И. Антибиотикотерапия хламидийной инфекции у беременных и новорожденных детей // Российский вестник пе-ринатологии и педиатрии. - 2001. - №3. - С.11-15.
6. Мавров Г.1., 4iHOB Г.П. Персистентна хлам1д1йна 1нфекц1я: ви-значення, поняття та наукове i практичне значения // 1нфекц1йн1 хвороби. - 2003. - №4. - С.62-67.
7. Марушко Ю.В., Десятник Д.Г. Клиническая характеристика и особенности диагностики пневмоний, вызванных атипичными возбудителями, у детей // Современная педиатрия. - 2004. -№1(2). - С. 37-40.
8. MiHKOB 1.П., Будяк Л.С., Гончарук С.Ф., Петрашевич В.П. Досвщ використання макролщу рулщу у л1куванн1 д1тей з хворобами респ1раторного тракту: кл1н1ко-1мунолог1чна ефективнють // Пе-д1атр1я, акушерство та пнеколопя. - 2000. - №1. - С.59-61.
9. Респ1раторний хлам1д1оз у д1тей. KniHiKa, д1агностика та л1куван-ня // Методичн1 рекомендацп. - Донецьк, 2002. - С. 11-15.
10. Савенкова М.С. Хламидийная инфекция на пороге третьего тысячелетия // Детские инфекции.-2004.- №1.- С.36-42.
11. Садовникова H.B. Выбор антибиотика при лечении детей, инфицированных CHLAMYDIA TRACHOMATIS // Педиатрия. -2003. - №3. - С.95-98.
12. Самсыгина Г.А. Клиническая эффективность некоторых макро-лидных антибиотиков при острой инфекции нижних отделов
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ЛЕЧЕНИЯ ХЛАМИДИЙНОЙ ИНФЕКЦИИ У ДЕТЕЙ
Жук Л.А.
Ключевые слова: хламидийная инфекция, дети, хламидиоз.
На сегодняшний день лечение больных хламидиозом представляет сложную задачу. В статье представлены данные о лечении хламидийной инфекции. Дана микробиологическая характеристика хла-мидий. Изложены принципы терапии, обоснованность использования макролидов, схемы лечения хламидийной инфекции по данным различных авторов. Данные литературы свидетельствуют о необходимости дальнейшего совершенствования курсов и схем терапии хламидиоза.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
дыхательных путей у детей // Инфекции и антимикробная терапия. - 2000. - T.2. - №2. - C.40-41.
Самсыгина.Г.А., Левшин И.Б., Непокульчицевая H.B., Бородина T.M. Иммунологическая характеристика внутриутробного хламидиоза и микоплазмоза // Вопросы терапии иммунореабили-тации. - 1997. - №6. - C.123-127.
Спичак T.B., Катосова Л.К., Бобылев B.A. Прблемы диагностики и лечения респираторного хламидиоза у детей // Вопросы современной педиатрии. - 2002. - Т.1. - №3. - C.77-81. Справочник по иммунотерапии для практического врача / Под ред. A.C. Симбирцева. - СПб.: Диалог, 2002. - 480 с. Сукачева А.И., Панфилова Е.А., Лащенко H.B., Костина М.Ю. Особенности течения, диагностики, лечения хламидийной и ми-коплазменной инфекций у детей // Врачебная практика. - 2002.
- №5. - C.35-40.
Хаитов P.M., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология. -М.: Медецина, 2000. - 432 с.
Хаитов Р.Ф., Пальмова Л.Ю. Mycoplasma pneumoniae и Chlamy-dophlla pneumoniae инфекции в пульмонологии: актуальные вопросы клиники, диагностики и лечения. - Казань, 2001. - 64 с. Чучалин А.Г., Синопальников А.И., Чернеховская H.E. Пневмония. - М.: Экономика и информатика, 2002. - 480 с. Юлиш Е.И., Самойленко И.Г., Воротченкова Л.М., Максимова С.М., Иванова Л.А., Бухтияров Э.В., Гадецкая С.Г. Хламидий-ные поражения органов дыхания у детей: клиника, диагностика и лечение // Буковинський медичний в1сник. - 2003. - T.7. - №1.
- С.109-111.
Kawamoto M., Oshlta Y., Yoshlda H. et al. Two cases hypoxemic acute bronchiolitis due to Mycoplasma pneumoniae // Kansen-shogaku Zasshi. - 2000. - V.74. - № 3. - P.259-263. Prospective case-controle study of role of infection in patients who reconsult after initial antibiotic treatment for lower respiratory tract infection in primary care / J. Macfarlane et al // BMJ. - 1997. -V.315. - №7117. - P.1206-1210.
УДК 616.314-02-092-08
Г1ПЕРЧУТЛИВ1СТЬ ЗУБ1В: СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА ЕТ10Л0Г1Ю, ПАТОГЕНЕЗ ТА Л1КУВАННЯ
1ваницький 1.О., Нтол{шин А.К.
Вищий державний навчальний заклад Украши
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Подано аналгтичний огляд сучасног лтератури, присвяченог проблемам етюлогп, патогенезу та лгкування гтерчутливост1 зуб1в. Зроблено висновок про необх1дтстъ подальшого вивчення механгзмгв виникнення цъого розповсюдженого захворювання та обгрунтування ефективних шлях1в боротъби з ним.
Ключов1 слова: пперчутливють, тверд! тканини зуба.
Проблема пперчутливост1 зуб1в (ГЗ) не втра-чае свое1 актуальност1 \ в сучасних умовах, не-зважаючи на те, що вже б1льше ста роюв зали-шасться предметом як теоретичних, так \ при-кладних дослщжень у галуз1 стоматолог!!' [17]. Такий науковий ¡нтерес пояснюсться, передус1м, значною розповсюджен1стю дано!' патологИ", що останым часом демонструс тенденц1ю до ще 61-льшого зростання [2]. Так, за даними, що були
оприлюднеы на Всесв1тньому стоматолог1чному конгрес1, який проходив у 2002 роц1 у Вщы, на ГЗ у свт страждас близько 40% всього населения [17]. При цьому звертас на себе увагу той факт, що, хоча в1ковий д1апазон хворих ¡з ГЗ е достат-ньо широким, та все ж переважну частину пац1с-нт1в становлять особи молодого та середнього в1ку, у яких больовий синдром е найб1льш вира-женим [33].
* Фрагмент комплексно'/' науково-досл/дноУ теми «Патогенетичн1 nidxodu до метод/в лкування основних стоматологЫ-них захворювань на основ/ вивчення механ\зм\в пошкодження твердих тканин зуб/в, ендодонту, пародонту та СОПР» (номер державно)' реестрацп 0106U00964).
