CC BY
22
УДК 616-009.85
Сучасне уявлення про шволюцшно змшену дерму обличчя
Юдш М.А
Кигвський мгський шкгрно-венерологгчний диспансер
СОВРЕМЕННОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ОБ ИНВОЛЮЦИОННО ИЗМЕНЕННОЙ КОЖЕ ЛИЦА Юдин М.А.
Однотипные сокращения мимической мускулатуры, которые много раз повторяются, приводят к постоянному растягиванию соответствующих участков кожи и к формированию гиперкинетических лицевых морщин.
MODERN IDEA ON THE INVOLUTORY CHANGED SKIN OF THE FACE Yudin M.A.
Reductions of mimic musculature of the same type, which repeat oneself scores of times, result in permanent stretch of the proper areas of the skin and forming hyperkinetic facial wrinkles.
Пошук нових метсдов ефективно1 космето-лопчно1 корекци шволюцшно змшених тканин людини видшяеться в перспективний напрям сучасно1 дерматокосметологп [1-8].
Зпдно сучасним науковим уявленням, старшня обличчя та шш е частиною загаль-них бюлопчних процешв, що протiкають в органiзмi, обумовлених не тшьки генетично-детермiнованими порушеннями метаболiзму i життевого циклу клiтини, але й фенотипiчними чинниками дiï зовшшнього середовища, вклю-чаючи УФ-випромiнювання. Важливу роль в даному процесi вщграють стресовi ситуацiï, табакокурiння, а також iмуннi та ендокриннi чинники. Зменшення вiдсоткового вмiсту естро-гену в шкiрi в перiод менопаузи призводить до уповшьнення формування колагену, зниження швидкостi кератинопоезу i порушення синтезу ешдермальних лiпiдiв.
Вивчення морфо-функцiональних парамет-рiв iнволюцiйноï шкiри показало, що основни-ми компонентами старiння е:
- ютотш змiни в дермально-ешдермальнш ланцi (клiтинах Лангерганса, кератиноцитах i меланоцитах);
- порушення вологообмшу i колагеново-еластинового каркаса дерми;
- дисфункцп антiоксидантноï системи, пов'язаш iз збiльшенням активних форм кисню та активацiею вiльних радикалiв в результатi перекисного окислення лшщв, -
що негативно впливае на кл^инний обмiн в цiлому.
Останшми роками прийнято розмежовува-ти процеси, пов'язаш з природно-стардачими структурами шюри та iнволюцiйними змiнами, в основi яких лежить чинник хрошчно! ультра-фюлетово! ди на епiдермiс, - «фотостаршня». Доведено, що фотостарiння i природне старiння шкiри - в бiохiмiчному сенсi по сутi е два неза-лежних процеси.
Характерш клiнiко-морфологiчнi та пстоло-гiчнi змiни рiзних структур шюри при природному старшш та фотостарiннi описанi в численних роботах вiтчизняних i зарубiжних авторiв[13, 18]. Так, в першому випадку епiдермiс природ-но-стардачо! шкiри стоншений, епiдермальнi гребенi згладженi за рахунок зниження пролiфе-ративно! активностi кератиноципв. Еmтелiаль-на тканина, що вистилае протоки сальних i во-лосяних фолiкулiв, зберiгае постiйну товщину. У базальному шарi виявляеться гетерогеннiсть в розмiрах кератиноцитiв, визначаеться зниження кшькосп цитоплазматичних ворсинок на верх-шх полюсах дермальних сосочкiв. Достовiрно встановлено зменшення кшькосп меланоцитiв i кттин Лангерганса в епiдермiсi, що е причиною крапчастого забарвлення шкiри л^шх людей.
Найбiльш помiтнi змiни, пов'язаш iз старш-ням, вiдбуваються в дерм^ де знижуеться И васькуляризащя i зменшуеться кiлькiсть верти-кальних капiлярних петель i дермальних венул.
Встановлено, що в шкiрi е особливе поеднання мiж артерiолою i венулою без участi капiлярiв, яке в артерiальнiй частинi мае назву «канал Суке-Хойера». В процесi старечих дегенератив-них змiн вiдбуваеться звуження даного каналу i порушуеться процес мшроциркуляцп в шкiрi.
Крiм того, в дермi зменшуеться кiлькiсть i щiльнiсть розподiлу фiбробластiв, в яких спос-терiгаеться деградацiя синтезу проколагену i тканинних iнгiбiторiв металопротешази. Встановлено, що в процес окислювально-вщновних реакцiй двi вiльнорадикальнi молекули колаге-ну при зiткненнi з молекулою радикала кисню утворюють дiмерний полiмер, тодi як вiльнi волокна колагену не здатнi зв'язуватися один з одним. Зшитий колаген менш еластичний, тому накопичення димерних колагенових структур в сполучно-тканиннш стромi дерми приводить до раннього утворення зморшок [6, 19, 20].
У ретикулярному i сосочковому шарах де-рми формуеться мережа тонких окситаланових волокон, i утворюються характернi кiсти й ла-куни. Посилюеться зниження змiсту еластину i протеоглiканов. Втрата колагену стае значш-шою. Поступова дезинтеграцiя еластинових волокон також приводить до в'ялосп шкiри, 11 провисання i формування зморшок.
Зниження вщсоткового спiввiдношення де-рматинсульфату i палуроново! кислоти в старда-чiй шкiрi приводить до 11 обезводнення. Вщо-мо, що на поверхш кератиноцитiв знаходиться комплекс пгроскошчних молекул - так званий натуральний зволожуючий чинник - NMF. У нормi NMF складаеться з:
- вшьних амiнокислот - 40 %;
- троглутамату натрiю - 12 %;
- сечовини - 7 %;
- амiаку, креатиншу та шших органiчних сполук - 17 %;
- юшв металiв, хлоридiв, фосфату - 24 %.
Порушення клггинно! трансформаци керати-
ноцитiв в процесi старiння приводить до ослаб-лення когези корнеоципв i зменшенню NMF в межах 20-30 % на кожш 10 роюв життя, що без-посередшм чином вiдображаеться на зовшшнь-ому вигщщ шкiрного покриву [17, 34-36].
Цшавий той факт, що з вшом вiдбуваеться об'емне збiльшення розмiру сальних залоз, про-те продукщя шкiрного сала зменшуеться. На думку авторiв, шкiрне сало - себум е бюлопч-ним атавiзмом, що втратив свое бюлопчне зна-чення. Бшьш того, з вiком себум стае агресивш-шим, його жирш кислоти сильно впливають на
склад етдермальних лiпiдiв [8, 14, 16, 22].
Дегенеративний процес, пов'язаний з дiею зовнiшнього УФ-випромiнювання, мае пев-нi вiдмiнностi вiд природного старшня шю-ри. Встановлено, що основу фотостаршня складають УФ-А променi з довжиною хвилi 320-400 нм, яю досягають глибинних шарiв дерми. У пстолопчному планi наголошуеться гiперпролiферацiя ешдермюу, що приводить на пiзнiх стадiях до атрофiчних змiн. У кера-тиноцитах видiляються клiтини з рiзним сту-пенем атипп i втратою полярност^ знижуеться транспорт меланосом до кератиноципв, при-гноблюеться активнiсть прозинази, внаслiдок чого меланофоридерма не одержуе меланiну в достатнiй кiлькостi [22, 26, 27, 30].
Електронно-мшроскошчш дослщження, проведенi в рiзнi роки, показали, що змши кола-генових волокон у зршому вiцi вiдбуваеться по типу «еластоподiбноl дегенерацil». Часто спо-стерiгаеться атрофiя колагенових волокон, iнодi можлива 1х фрагментацiя. Примiтний той факт, що саме цей мехашзм автори розглядають як основну гшотезу раннього зморшкоутворення [8, 11, 15, 34].
Пщ дiею iндукованого УФ-випромшювання, в шкiрi протягом тривалого часу збер^аеться запальний iнфiльтрат, що мютить макрофаги й огряднi клiтини, що е резервуаром протешаз, зокрема колагенази та еластази. Дiя даних про-теолiтичних ферментiв на колаген в результап протеолiтичного розщеплювання збiльшуе його структурну деградацiю. Цей процес слщ вважа-ти важливим етiологiчним чинником у патоге-незi як вшових змiн тканин особи, так i фото-старiння.
Внаслiдок УФО-випромiнювання, в кттинах шкiри виникають генетичнi мутаци, пов'язанi з розривом ниток ДНК або 1х зшивань з бшками. У результатi постiйноl активiзацil вщбуваеться порушення вiдповiдностi мiж пролiферацiею i диференцiюванням кератиноциты; при цьому останнш, не встигаючи остаточно дозрiти, по-чинае спонтанно дiлитися. Мутацiйнi процеси можуть також зачiпати гени, що кодують як бшки-супресори, так i бiлки-промоутери, що впливають на розмноження i диференцiювання клiтин [7, 11, 19, 27].
Приведет дат свщчать про складш молеку-лярно-бiологiчнi взаемоди, якi лежать в основi патогенезу шволюцшних змiн шкiри. Особливу роль в даному процеш вiдiграють порушення в системi антиоксидантного захисту клггини вiд
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 (11)' 2008
дп вшьних радикалiв, що е одшею з провщних причин деструктивних змiн бюмембран. Вшь-норадикальна теорiя старiння знаходить багато послщовниюв серед вiтчизняних i зарубiжних авторiв [13, 23, 29].
Особливе мюце в ранньому формуванш зморшок при шволюци шкiри автори вщводять перекисному окисленню лiпiдiв (ПОЛ) в бюлопчних мембранах. У результат зниження рiвня концентраци в кровi ряду екзогенних жирних кислот, зокрема С18:2 дельта 9,12 (лшольова), виникае гiперкератоз, сухiсть, ексфолiативна гiперемiя шкiри. Достовiрне зниження рiв-ня продукци перекисного окислення лiпiдiв - малонового дiальдегiду, дiенових i трiенових кон'югатiв виявлене при рядi дерматолопчних патологiй, пов'язаних з порушенням процешв кератишзаци, зокрема - атопiчному дерматип, псорiазi, екземi [16, 17, 24, 28].
Одним iз ефективних метсдов боротьби з ПОЛ i деструкщею вiльно-радикальних ком-плексiв е включення в систему внутршл^инно-го антиоксидантного захисту бюлопчних позак-лiтинних антиоксидаипв - токоферолу, аскорб> ново! кислоти, Р-каротину, супероксиддисмута-зи. Ряд авторiв пiдкреслюють, що пошук нових л^вальних засобiв на основi антиоксидантних комплекшв е прiоритетним напрямом сучасно1 косметологи [18, 24, 28, 31].
1стотний вплив на процеси старшня роблять порушення вологообмiну в шкiрi - як вшьно! Н20, так i у виглядi бiополiмерiв.
Для проведення акваметричного аналiзу за методикою К. Фшера, з метою визначення вщсоткового вмiсту рiдини в дермально-еш-дермальному комплекс^ автори використову-вали посмертш зразки аутопси шкiри в рiзних вiкових категорiях[5, 12, 26, 30]. На !х думку, зниження кшькосп зв'язано1 води при старечiй дегенераци шкiри пов'язане iз зменшенням у бiополiмерах сполучно-тканинних структур дерми та ешдермюу функцiональних полярних груп, колагенозмютовних бiлкiв i макромолекул, здатних зв'язувати i утримувати рiдину.
Проблема обезводнення шюри пiсля 30 роюв також пов'язана з порушенням бар'ерних влас-тивостей водно-лшдно! манти ешдермюу.
Важливу роль в руйнуванш дшянок еш-дермального бар'еру, що приводить до пошкод-ження лiпiдного прошарку i пiдвищення про-никнення рогового шару шюри, вiдiграе деф> цит полшенасичених жирних кислот - арахщо-ново! а- та у-лшоленово!. Встановлено, що для
забезпечення нормального синтезу фосфолш-дiв - структурного компоненту лшщного бю-шару епiдермiсу необхвдне спiввiдношення не-замiнних омега-3 та омега-6 жирних кислот 4 : 1 [21, 27, 32, 35]. Одшею з вщмггних ознак старшня шюри е B^^Mi анатомiчнi змiни не тiльки шкiрного покриву шийно-лицьово! областi, але й шволюцшш змiни м'яких тканин, пов'язанi з втратою !х тонусу i природжено! структурно! едностi [8, 17, 22, 26].
Психолопчна i соцiальна адаптащя людини в суспiльствi багато в чому визначаеться кше-тикою лицьово! мускулатури. Емоцiйний стан людини впливае, у тому або шшому ступеш, на активнiсть 12 лицьових м'язiв; проте тiльки чотири з них беруть дiеву участь у виразi най-бiльш значущих людських емоцш: гнiву, страху, печалi, огиди, здивування i радостi [9-13].
Однотипнi скорочення мiмiчноl мускулатури, що багато разiв повторюються, спричиня-ють за собою постшне розтягування вщповщ-них дiлянок шкiри i призводять до формування гiперфункцiональних лицьових зморшок. Опи-санi чотири !х основних типи у верхнш частинi обличчя [14-19]:
- скорочення m. frontalis, m. corrugator supercilii i латерально! частини m. procerus фор-мують горизонтальш зморшки на лобi, а також вертикальш зморшки надперенiсся i лобово-носово! зони;
- скорочення очноямковошорци m. orbicularis oculi забезпечуе формування зморшок зовшш-шх кутiв очних щiлин.
Адекватна корекщя гiперкiнетичних лицьових зморшок е важким ктшчним завданням. На сьогодш в практицi використовуються як консервативно так i оперативнi методи корекци [20-26]:
- рiзнi види косметичного масажу;
- електротерапiя;
- хiмiчнi пiлiнги;
- ш'екци штактних iмплантатiв;
- хiрургiчне посiчення;
- мехашчна дермабразiя;
проте жоден з цих пiдходiв не дозволяе до-сягти оптимального ефекту, оскiльки вщсутня пряма дiя на активнiсть мiмiчноl мускулатури [27, 28].
Одним iз основних методiв, що забезпечуе функцюнальний спокiй мiмiчнiй мускулатурi за допомогою хемоденерваци синаптично! лини, е використання токсину ботутзму типу А [29-36].
Виражений естетичний ефект на шволю-цшно-змшену шюру надають лазери нового поколшня. Безперечною перевагою лазерно! де-рмабрази е забезпечення контролю за глибиною обробки i ступенем скорочення тканин, а також стимулящя колагену короткими високоенерге-тичними iмпульсами.
Для отримання оптимальних ктшчних ре-зультапв необхiдне поеднання патогенетично обгрунтованих методiв лiкування шволюцшно-змшено! шкiри та гшеркшетичних зморшок. Разом з тим, незважаючи на бiльш, нiж 20-рiчний досвiд ботулшотерапп i використання ER-YAG-лазерiв у рiзних областях медицини, багато ктшчних аспектiв !х сумюного застосу-
Л1ТЕРАТУРА
1. Кубанова А.А. Проблемы современной дерматокосметологии / Всероссийская научно-практическая конференция по вопросам косметологии: Тез. докладов. - Мурманск, 1997. -С. 15-18.
2. Кожные и венерические болезни: Под ред. Ю.К. Скрипкина. - М., 1995. - С. 32-44.
3. Виссарионов В.А. и др. Перспективные направления в косметологии / Тез. науч. работ VIII Всерос. съезда дерматол. - М., 2001. -С. 45-46.
4. Панова О.С. Теоретические и прикладные аспекты современной дерматокосметологии: Дис. ... д-ра мед. наук. - М., 2001.- С. 134-136.
5. Fitzpatrick Т.В, Eisen A., Wolff K, Freedberg I, Austen K. Dermatology in General Medicine.
- N.Y.: McGraw-Hill, 1993. - P. 98-100.
6. Bernhard J.D. Clinical uses of CO2 laser in plastic surgery // Aesthetic Plast Surg. - 1993. -P. 24-26.
7. Carruthers A, Kiene K, Carruthers J. Botulinum A exotoxin use in clinical dermatology // J. Am. Acad. Dermatol. - 1996. - No 34. -P. 34-35.
8. Davies K.J.A. Cellular Antioxidant Defense Mechanisms. - Chow CK. Boca Raton, Fl: CRC, 1998. - P. 96-98/
9. 1зард Д. Эмоции человека. - М., 1980. -С. 54-55.
10. Симонов П.В. Адаптивные функции эмоций // Физиология человека. - 1996. - Т. 22, № 3.
- С. 94-96.
11. Редюро Д. Морщины и старение кожи // Новости эстетики. - 1998. - № 4. - С. 71-73.
12. George P.M., Singer R. The lines and grooves
вання в дерматокосметологп вивчеш недостат-ньо:
- неясний мехашзм поеднано1 ди ботуло-токсину i високоенергетичного лазерного ви-промшювання;
- вщсутш дат про вплив цих метсдов на колiр, просторово-геометричш i водно-лшдш характеристики шюри.
- не визначений рiвень електрофiзiолоriч-них змш в денервiрованiй м'язовш тканиш при використанш поеднано1 методики, вщсут-ня загальна методолопя ïï застосування та до-стовiрна шформащя про клшчну ефектившсть л^вання в ранш i вщдалеш термши за даними об'ективних методiв дослщження.
of the face: a suggested nomenclature // Plast. Re-constr. Surg. - 1992. - Vol. 92, No 3. - P. 145-147.
13. Ekman P., Friesen W.V. Manual for the Facial Action Coding System. - Part II. - Palo Alto, Cal., 1988.- P. 65-67.
14. Ахабадзе А.Ф. Справочник по медицинской косметике. - М.: Медицина, 1975. - С. 112-114.
15. Подвысоцкая И.И. Особенности строения кожи в различные возрастные периоды / Тез. докл. научн.-практ. конфер. - Л.: Медицина, 1980.- С. 14-15.
16. Казанникова О.Г. Возрастные изменения тканей шейно-лицевой области. // Анналы пластич., реконструктивной и эстетич. хирургии. - 2000. - № 1. - С. 230-234.
17. Эрнандес Е.И., Марголина А.А. Липидный барьер кожи и косметические средства. - М.: Косметика и медицина, 1998. - С. 84-87.
18. Ascher B, Klap P. Botulinum toxin in the treatment of frontoglabellar and periorbital wrinkles // Ann. Chir. Plast. Esthet. - 1995. - No 40. -P. 193-195.
19. Ellis D.A.F, Chi PL., Tan A.K.W. Botulinum toxin and rejuvenation of the face // Dermatology nursing. - 1997. - Vol. 9, No 5. - P. 205-206.
20. Тимофеева-Дубовская О.Ю. и др. Коррекция морщин, глубоких складок с помощью нового корригирующего препарата «Рестилайн» / Актуальные вопросы пластической, эстетической хирургии и дерматокосметологии: Сб. науч. трудов. - М., 1998. - С. 56-58.
21. Коновалова Н.Н, Завенян Г.Г., Яровая Н.Ф. Сравнительное изучение эффективности воздействия некоторых видов косметических кремов на клинико-функциональное состояние
1-2 (11)' 2008
кожи /. Актуальные вопросы пластической, эстет. хирургии и дерматокосметологии: Сб. науч. трудов. - М., 1998. - С. 240-241.
22. Адамян А.А. и др. Результаты коррекции морщин лица, контуров и объема губполиди-метилсилоксановой жидкостью «Биополимер» / Анналы пласт., реконструкт. и эстетич. хирургии. - 2000. - С. 121-124.
23. Моррисон В.В. Эффекты токсина ботулизма на функциональное состояние скелетных мышц / Физиологич. механизмы развития экстремальных состояний: Мат. науч.-практ. конф.
- 1995. - С. 27-30.
24. Забненкова О.В. и др. Опыт применения альфагидроксильных (АНА) кислот в комплексном лечении акне / Тез. науч. работ VIII Все-росс. съезда дерматол.- М., 2001. - С. 211-214.
25. Шашилов К.С. Опыт применения инъекционных микроимплантантов / Тез. науч. работ VIII Всеросс. съезда дерматол. - М.: 2001. -С. 58-61.
26. Fulton J.E. Electroglottographic tracking of phonatory response to Botox // J. Voice. - 1999.
- P. 187-190.
27. Girotti A.W. Mechanisms of lipid peroxidation // J. Free Radic. Biol. Med. - 1985. - P. 100-103.
28. Орлова О.Р. Применение токсина ботулизма в неврологии и клинической косметологии // Les nouvelles esthetiques (Русское издание).
- 1998. - № 4. - C. 77-80.
29. Артемьев Д.В. и др. Использование Ботокса в медицинской практике // Неврологический журнал. - 2000. - Т. 5, № 4. - С. 165-168.
30. Дамулин И.В. Использование ботулиничес-кого оксина (диспорта) в неврологической практике // Неврологический журнал. - 2000.
- Т. 5, № 3. - С. 215-218.
31. Dressler D. Botulinum toxin therapy failure: causes, evaluation procedures and management Strategies // European Journal of Neurology. -1997. - Vol. 4. - Suppl. 2. - P. 55-58.
32. Carruthers J. et al. History of the cosmetic use of botulinum A exotoxin // Dermatol. Surg.
- 1998. - P. 177-181.
33. Ракчеев А.П. и др. Основные аспекты применения лазеров к дерматологии и косметологии. // Вестн. дерматол. венерол. - 1993. - № 5. - С. 224-226.
34. Алексеев Ю.В, Гладких С.П, Елисеенко В.И, Рудый Р.О. Некоторые аспекты применения лазеров в дерматологии / Тез. науч. работ VIII Всеросс. съезда дерматол. - М., 2001. - С. 21-23.
35. Rosenberg G.J., Gregory R.O. Lasers in aesthetic surgery // Clin. Plast. Surg. - 1996. - No 1.
- P. 159-162.
36. Marcus J. et al. Lasers in aesthetic surgery // Clin. Plast. Surg. - 1996. - No 1. - P. 233-236.
