CC BY
31Pometun Olena Ivanivna, Gupan Nestor Mikolayovich STUDYING HISTORY AS AN EDUCATIONAL SPACE ..
pedagogical sciences
UDC 372
НАВЧАННЯ 1СТОР11 ЯК ОСВ1ТН1Й ПРОСТ1Р РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧН1В
© 2018
Пометун Олена 1вашвна, доктор педагогiчних наук, професор, головний науковий сшвробгтник Гупан Нестор Миколайович, доктор педагогiчних наук, професор, головний науковий сшвробггник 1нститут педагогiки Нацiональноi академИ педагогiчних наук Украши (04053, Укра'та, Кшв, вулиця ачових стрiльцiв, 52-Д, e-mail: gupan.nestor@gmail.com)
Анотащя. Метою дано! статп е розкриття потенщалу урошв юторп у розвитку критичного мислення учнiв, який може бути реалiзований за умов спецiальноi оргашзацп активного навчання учнiв. Шд критичним мисленням авто-ри розумiють цшеспрямоване, активне, дисциплiноване (органiзоване за певними критерiями) самостiйне мислення, котре дозволяе людинi ефективно розв'язувати проблеми й приймати обгрунтованi рiшення. Серед способiв розвитку критичного мислення на уроках юторп, якi аналiзуються у статп на конкретних прикладах е: оргашзащя вiльного обговорення i дискуй, навчання учнiв ставити запитання i розпiзнавати зв'язки, оцiнка шформацп, юторичних iнтерпретацiй та джерел, з яких вони надходить. У статтi наголошуеться на необхiдностi для вчителя урiзноманiтнити джерела шформацп. Вiдомостi, навколо яких будуються мiркування учнiв, мають подаватись !м усно, письмово, в електронному виглядi, через вiзуальнi джерела, а за можливосп й матерiальнi пам'ятки юторп. Головним завданням вчителя е - поставити запитання i завдання, як1 б потребували ввд учшв застосування мисленневих операцiй висо-кого рiвня. Сприятимуть розвитку мислення учшв виконання групових завдань з розв'язання проблем чи творчих проектiв iз залученням, порiвнянням i оцiнкою рiзних джерел юторично! шформацп. Однак така робота мае прово-дитись послвдовно на кожному уроцi, використовуючи вс можливостi iсторичного матерiалу.
Ключовi слова: критичне мислення, розвиток, навчання юторп у школ^ способи оргашзацп шзнавально1 дiяльностi
STUDYING HISTORY AS AN EDUCATIONAL SPACE OF STUDENTSCRITICAL
THINKING DEVELOPMENT
© 2018
Pometun Olena Ivanivna, Doctor of pedagogical sciences, Professor, Chief Researcher Gupan Nestor Mikolayovich, Doctor of pedagogical sciences, Professor, Chief Researcher Institute of Pedagogics of National Academy of Educational Sciences of Ukraine (04053, 52-D, Sichovih Striltsiv str., Kiev, Ukraine, e-mail: gupan.nestor@gmail.com)
Abstract. The purpose of this article is to reveal the potential of history lessons in the development of students' critical thinking, which can be realized providing special organization of active learning of students. Under critical thinking, the authors understand the purposeful, active, disciplined (organized according to certain criteria) independent thinking, which allows a person to effectively solve problems and make justified decisions. Among the ways of developing critical thinking in history lessons that are analyzed in the article on concrete examples there are: the organization of free talk and discussion, teaching students to ask questions and recognize the relationships, evaluate information, historical interpretations and the sources from which they come. The article emphasizes the need for the teacher to diversify the sources of information. The information around which students' reflections are based should be given to them orally, in written, electronic forms, through visual sources, and, if possible, historical artefacts. The main task of the teacher is to ask questions and give tasks, which require from students to use the high-level thinking operations. Development of students' thinking can be facilitated by performing group tasks for solving problems or creative projects that involve comparing and evaluating various sources of historical information. However, such work should be done consistently in each lesson, using all the possibilities of historical material.
Keywords: critical thinking, development, teaching history at school, ways of organizing cognitive activity.
Постановка проблеми в загальному виглядi та ii зв'язок i3 важливими науковими чи практичними за-вданнями. Сьогодш критичне мислення е не лише модним освгтшм трендом, а й нагальною потребою. Швидкий розвиток технологш, спрощення доступу до шформацп та лавиноподiбне збшьшення ll шлькосп, причому навпъ у повсякденному житп, одночасно зi зростанням недостовiрностi й суб'ективносп пвдвищуе значення критичного мислення. Адже людина мае бути здатна не лише знайти пот^бш вщомосл, а й оцшити !х достовiрнiсть, яшсть, важливють i застосувати усе це для розв'язання життевих проблем.
Посилюе увагу до критичного мислення i загаль-не пришвидчення темтв соцюкультурних змш в житп окремих людей, сощальних груп i суспшьства в цшо-му. Критичне мислення, засноване на вмшнях задавати ефективш питання та пропонувати орипнальш ршення, не е додатковою навичкою чи надлишковою здатшстю для людини ХХ1 столитя. Без нього неможливе розв'язання жодно1 iз серйозних проблем сучасносп, як ось: глобальне потеплшня, економiчнi кризи i локальш вш-ни, дефщит та води тощо.
Важливють критичного мислення обумовлюе поя-ву значно1 шлькосп дослвджень в галузi педагопчного
знання з питань розвитку критичного мислення молодi у процеа навчання рiзних предметiв у загальноосвiтнiй школi. Зрозумiло, що коли учень навчаеться, наприклад, як структурувати аргумент, ощнювати достовiрнiсть й авторитетнiсть джерела або приймати ршення, у рiзних предметних контекстах, для нього нескладно буде перенести цi умiння в шшу площину, в iншу ситуацiю нав-чання чи життя.
Подiбнi завдання поставленi сьогоднi i перед укра-1нською освiтою. Разом з тим, практичне запроваджен-ня технологii розвитку критичного мислення у масове навчання гальмуеться низьким рiвнем пiдготовки вчите-лiв i ввдсутшстю iнформацii щодо конкретних способiв розв'язання цього завдання засобами рiзних предмепв, зокрема iсторii.
Аналiз останнiх до^джень i публiкацiй, в яких роз-глядалися аспекти цei проблеми i на яких обтрунтову-ються автори; видшення невирiшених ратше частин загально'1' проблеми. У науковш лiтературi зус^чаемо багато визначень критичного мислення. Наприклад, у 1986 р. П. Чанс описував його як «здатшсть аналiзувати факти, генерувати i оргашзовувати iдеi, захищати думки, проводити порiвняння, робити висновки, оцiнювати ар-гументи i розв'язувати проблеми» [1]. У 1987 р. об'една-
60
Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
педагогически науки
Пометун Олена 1вашвна, Гупан Нестор Миколайович НАВЧАННЯ 1СТОРП ЯК ОСВ1ТН1И ПРОСТ1Р ...
на стльнота критичних мислител1в визначила критичне мислення як «штелектуально дисциплшований процес активно! 1 вмшо! концептуал!заци, застосування анал1зу, синтезу та/або ощнки шформаци, з1брано! або згенеро-вано! шляхом спостереження, досвщу, м1ркування, об-думування чи обговорення як кер1вництва до формуван-ня переконань 1 ди» [2]. У цш статп будемо спиратись на узагальнене визначення цього феномена, що характе-ризуе його як цшеспрямоване, активне, дисциплшоване (оргашзоване за певними критериями) самостшне мислення, котре дозволяе людиш ефективно розв'язувати проблеми й приймати обгрунтоваш ршення.
Найб1льш поширеним пщходом до розвитку критичного мислення учшв в украшськш школ! сьогодш е використання стратегш, що складають основи ввдомо! освггаьо! програми «Читання 1 письмо для розвитку критичного мислення» [3], яка активно поширювалась у перше десятилптя ХХ1 ст. [4-8] 1 мае вщповщш опу-блшоваш 1 перекладеш укра!нською рекомендаци [9]. Однак ця програма демонструе наскр1зний м1жпредмет-ний пщхвд до проблеми, тод1 як вчительпредметними потребують бшьш конкретного осмислення питання на матер1алах р1зних навчальних дисциплш.
Формулювання ц1лей статт1 (постановка завдання). Метою дано! статп е розкриття потеншалу урошв ютори у розвитку критичного мислення учшв, який може бути реал1зований за умов спешально! оргашзаци активного навчання учшв.
Виклад основного матер1алу дослгдження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результат1в. Якщо вчитель ютори дшсно прагне розвинути критичне мислення учшв, вш мае частше давати !м можливють замислюватись та м1ркувати. Найкращим шляхом заохо-чення вщкритост! 1 творчосп мислення школяр1в е вшь-не обговорення 1 дискус1я на урощ. Обов'язковою умо-вою е також навчання учшв ставити запитання високого р1вня (на анал1з, синтез 1 оцшку) 1 розшзнавати зв'язки. Нарешп важливою частиною критичного мислення на уроках ютори е також оцшка шформаци, !! штерпре-таци та джерел, з яких вони надходять. Зупинимось на практичних аспектах використання зазначених шдход1в грунтовшше.
1. Як сприяти вщкритост! мислення учшв?
Вщкритють мислення означае його самостшнють, незалежнють, здатнють людини подивитись на предмет чи явище з власно! позици. Проте одночасно, вщкритють означае умшня «чути» 1 враховувати думки шших людей. £ тшьки один споаб розвинути його на уроках -ставити учням вщкрип запитання, тобто так1, що мають б1льше шж одну вщповщь 1 залучати !х до обговорення, висловлення думок. Вчителю обов'язково варто постш-но пщкреслювати, що в ютори, частше за все, взагал1 немае правильних 1 неправильних вщповщей, е тшьки можливють дослщжувати факти. I в цьому процеа деяк1 вщповщ чи ще! можуть «працювати» краще, н1ж шш. Так1 ремарки вчителя дозволяють учням мислити критично 1 творчо, не боячись помилок. Якщо педагог ще й заохочуе школяр1в давати нетрив1альш, орипнальш вщповщ, будувати припущення та гшотези, це ство-рюе реальш умови для розвитку !хнього мислення [10, с. 24-27].
Наприклад, починаючи вщповщний урок, постав-те учням вщкрите запитання: що було б, якби Богдан Хмельницький не звернувся до Московського царства з пропозищею про укладання угоди? Незалежно вщ того, наскшьки реалютичними будуть пропозици учшв, вчитель може спочатку записати !х вс1, а попм, вщбравши 3-4 найщкавш1, на думку учшв, запропонувати !м обго-ворити можлив1 альтернативш сценари розвитку подш, але спираючись на конкретш, вщом! !м факти щодо становища Укра!ни у середин ХУ11 ст. наприкшш вшни.
1ншим вар1антом продовження тако! роботи буде складання вчителем списку щей учшв, таким чином, щоб виокремлювати протилежш ще! 1 звертати увагу школя-
р1в на «плюси» кожно! !з суперечливих щей. Головне завдання ше! активносп - формувати в учшв розумшня (а шзшше - впевненють) того, що в житп немае «правильних» 1 «неправильних» вщповщей, 1 у кожнш ще! е зернятко ютини, що пов'язано з позищею !! автора чи ситуащею, в якш вш/вона знаходяться.
Корисним для шюстраци 1 закршлення у свщомосп учшв можливосл висловлювати р!зш, зокрема 1 протилежш, думки 1 подальшого !х оцшювання можуть бути завдання типу: «Историки розходяться в оц1нц1 украт-сько-росшськоХ московсько! угоди 1654 р., пропонуючи р1зн1 И оцгнки. Прочитайте I прокоментуйте (погодь-теся або спростуйте) наведенI нижче узагальнеш пози-цИ з цього питання: а) персональна ун1я мгж Москов1ею та Укратою (подгбно до КревськоХ), коли обидв1 дер-жави мають единого монарха, але збер1гають само-стштсть у державному управлтт; б) «реальна утя» мгж Москов1ею та Укратою (подгбно до Люблтськог), у результатI яко'1 виникла едина держава; в) форма ва-сально'1 залежност1, коли сюзерен (цар) захищае васала (Вшсько Запорозьке), за що васал зобов'язуеться нада-вати сюзерену вшськову допомогу та передае части-ну податкових надходжень; г) тимчасовий вшськовий союз мгж Москов1ею та Укратою, спричинений 1сто-ричними обставинами; д) результат в1ков1чного праг-нення укра'тцгв до злиття з роаянами в единий народ у едитй державI.»
Важливим ресурсом мислення, про який мае пам'я-тати учитель ютори, е час. Небажання учшв пошукати орипнальну 1 самостшну в1дпов1дь часто е результатом прагнення швидко дати вщповвдь. Перед початком обговорення вщкритого, а тим бшьш контроверсшного запитання, треба обов'язково надати учням не менше 1-2 хвилин на 1ндив1дуальне м1ркування над ним. У ш хви-лини вони можуть обдумувати його 1 навиъ записувати окрем1 положення.
На початку уроку, коли ввдбуваеться актуал1зашя опорних знань учшв, пригадування того, що вони вже знають, умшть з ше! теми, вчитель може не лише зби-рати думки учшв у «кошик вдей» чи записувати у пере-л1к на дошш Бшьш ефективним з точки зору розвитку мислення буде творче завдання, наприклад: висловть передбачення в1дносно того, як будуть перш1 кроки Московського царства щодо Украти тсля того, як була тдписана Переяславська угода. Аргументоваш верси учшв можна оформити у вигляд1 схеми «дерева перед-бачень» [10, с. 22].
2. Як допомогти учням у встановлент зв'язт?
Шд час опрацювання будь-якого юторичного мате-р1алу дуже важливо стимулювати пошук учнями зв'яз-шв 1 законом1рностей. Серед зв'язшв м1ж 1сторичними под1ями 1 явищами, як1 насамперед мають бачити учш, - причино-насл1дков1, просторов!, хронолог!чн!. А отже ключов! запитання, що вони мають навчитись ставити перед собою: чи пов'язано це Iяк саме? Чому? Як причини? Як наслгдки? Чому ц1 подИ в1дбувались саме тут, на ц1й територИ, в ц1й кра'ш? Чому вони в1дбувались саме в цей час?
Важливим напрямом встановлення зв'язшв м!ж ю-торичними подиями ! явищами е з'ясування под!бносп ! в1дм!нност! повторюваних в р!зних кра!нах ! в р!зн! часи подш ! явищ: чи зустр1чались ми з под1бними явищами ратше? Де саме? Якими словами, ознаками ми можемо Иххарактеризувати? Що стльного/в1дм1нного бачимоу переб1гу подш у цьому випадку?А отже до яких насл1д-к1в це може призвести?
Потр!бно також привертати увагу учшв до взае-мовпливу подш у р!зних сферах життя сусшльства: науки ! мистецтва, техшки ! освгги, культури ! рел!г!йного життя та !н., запрошувати учн!в до встановлення !сто-ричних паралелей, до з'ясування впливу тих чи шших подш на життя людей, до пошуку под!бних вплив!в у нашому повсякденн!. Така робота допомагае !м пов'я-зувати окремп подИ (що вивчаються на окремих уроках)
Pometun Olena Ivanivna, Gupan Nestor Mikolayovich pedagogical
STUDYING HISTORY AS AN EDUCATIONAL SPACE ... sciences
з бшьш широкими тенденциями чи концепциями, бачити юторш бiльш цiлiсно, не калейдоскопiчно, а отже - фор-мувати юторичне критичне мислення. Щоб урiзноманiт-нити навчання i формування умiння учшв працювати з вiзуальними джерелами можна ширше використовува-ти не лише графiчнi органiзатори (як «концептуальная» таблиця, хронолопчна, синхронiстична таблиця, схе-ми розвитку чи кластери та ш.) [10, с. 17-24]. У нагодi стануть i документальнi вiзуальнi джерела: фотографи, зображення iсторичних пам'яток, твори живопису чи ка-рикатури, особливо подан у певних поеднаннях з метою протиставлення, порiвняння, встановлення послщовно-стi зображень тощо.
Цiкавим методом тренування учнiв у «баченш» зв'язшв мiж подiями i явищами е метод «Чому», який полягае у пм, щоб послщовно поставити i дати вiдповiдь на запитання «чому» шють разiв. Важливо стимулювати дггей думати i стимулювати аргументованi вщповвд. Це можна практикувати в парах чи групах учнiв або в ш-дивiдуальнiй роботi, щоб поглибити розумiння учнями проблеми. Така дiяльнiсть може бути продовжена шляхом наступного дослщження учнями реальних фактш, як1 дозволять !м перевiрити i поглибити власнi вiдповiдi [10, а 27].
3. Як навчати учтв оцтювати Iсторичну шформа-цю та джерела, з яких вона надходить?
У зв'язку з цим, одним з найважливших завдань розвитку критичного мислення е навчання учшв розрiзняти факти i думки. Учш мають зрозумгга, що будь-яш поло-ження залишаються думками до тих шр, поки вони не можуть надати доказiв. Цi докази можуть бути отриманi шляхом власного спостереження, експериментування або знаходження надшно1 шформацп, що мiститься у законодавчих актах чи опублiкована експертами. П1д час будь яких обговорень чи презентацш на уроках вчитель мае нагадувати сво!м учням про необхщнють обгрунтовувати всi 1хш думки, висловлювання чи ще1 фактами. Наприклад, якщо учень стверджуе, що укла-дення Переяславсько! угоди було помилкою Богдана Хмельницького, вчитель мае просити його навести не лише пояснення ще1 позици, а й докази того, що юнува-ли iншi можливостi розв'язання тогочасно! кризи.
Вчителю бажано нагадати учням, що вони мають бути вщкрип для суперечливих поглядiв i протилеж-них оцiнок, iнакше е загроза небезпеки зосереджуватися лише на тих фактах, думках чи джерелах, як тдтриму-ють !хню думку чи позищю. Це обмежуе здатнють учнiв критично розглядати проблеми. Натомють обiзнанiсть про позици обох сторш пiд час дискуси дозволяе школярам поглибити свою обiзнанiсть, шдшти до проблеми всебiчно, перш шж остаточно визначити власну позицш або приеднатись до чиеюь думки.
Щоб запобпти некритичному сприйняттю учнями юторично1 шформацп, недостатньо тiльки навчити !х дослiджувати джерела. Важливим е також розвиток вмiнь аналiзувати та критично ощнювати iнтерпретацiю минулого, що мютиться в будь-якому джерелi (термш «iнтерпретацiя» е тотожним для поняттям «тлумачен-ня», «трактування», певна верс1я iсторичних подiй). У навчаннi юторп учнi зустрiчаються з такими типами штерпретацп як науково-iсторична (тобто дослщження вчених-iсторикiв), освiтня (пiдручники), художня (рома-ни, кiно та iн.), персональна (мемуари), кожен з яких е бшьшою чи меншою мiрою суб'ективним. Тому, працю-ючи з учнями, над навичками аналiзу та ощнки штер-претацiй пояснювати !м i показувати у процесi аналiзу, що: в штерпретацп завжди комбiнуються, поеднуються факт, думка автора i авторська уява, адже треба вчити учшв в^^зняти цi елементи один вщ одного;будь-яка iнтерпретацiя, трактування юторп мае щннють тiльки, якщо спираеться на докази, факти; вщмштсть в штер-претацiях, тлумаченнях, поясненнях одше1 i пе1 само1 поди, перiоду, процесу тощо у рiзних авторiв може по-яснюватись метою викладення, призначенням певнiй ау-62
диторii та (або) особистютю автора; академiчна iсторiя е не бiльш об'ективною шж популярна.
Аналiз учнями iнтерпретацiй е ефективним, коли вш стае оргашчною частиною бiльш широкого вивчення теми, розд^ матерiалу. 1ншими словами, учш потре-бують достатньо глибокого знання загального юторич-ного контексту, юторичних факпв i подiй, перед тим як вони почнуть працювати з штерпретащями. Наприклад, можливим е опрацювання дек1лькох оцiнок одше1 подп як завершальний момент вивчення теми, що потребуе !х аргументованого порiвняння i вибору власноi позицп.
Залучення учшв до створення ними власних штер-претацiй юторп може бути дуже корисним шляхом розу-мiння ними загальних пiдходiв до того, як i чому з'явля-ються юторичш iнтерпретадii. Прикладом можуть бути так1 iмiтацiйнi завдання: «Ви e фахiвцем туристичного бизнесу. Ваша компанiя намагаеться створити новий туристичний маршрут по старовинному укратському мiсту Умань. Для того, аби забезпечити притт турис-тiв, вам треба розробити рекламну листiвку розрахо-вану на людей, яких бажаете зацiкавити. Перед тим, як починати працювати над текстом листiвки: а)оз-найомтесь з основними подiями iсторii мкта та опи-сом пам'яток; б) вирШть, на кого розрахована ваша листiвка: на молодь, на батьюв, як вiдвiдують мiсто разом з дтьми; на людей середнього вi^, яю подоро-жують поодинцi тощо. Виршть також, який образ мiста ви будете створювати: спокшний? Таемничий? Запрошуючий? Збуджуючий? Романтичний? Чи яктсь тший? Оберть з запропонованих вам фотографш с торичних пам'яток мкта тшьки двi фотографа, яш ви можете вмктити в текст. Використовуйте слова, що вiдображають вашi почуття, коли ви уявляете собi таку подорож, але будьте лаконiчними i зрозумшими, пам'ятайте, що рекламна листiвка складаеться з де-юлькох речень.
Важливо вчити учшв критично аналiзувати та штер-претувати шформацш вiзуальних джерел. Звюно, тра-дицшна методика аналiзу та штерпретацп зображень i узагальнення шформацп таких джерел добре ввдома. Проте для розвитку критичного мислення учшв варто ще й навчати !х критично працювати iз тим, що зобра-жено. Для цього, наприклад, можна демонструвати !м документальне фото, пов'язане (або зовам не пов'язане з матерiалом теми, що опрацьовуеться) i просити проко-ментувати, що вщбуваеться з його персонажами. Попм вчитель може попросити !х пояснити, яш деталi зображення дозволили !м зробити таш висновки. Далi пот^б-но прокоментувати кожну з цих деталей таким чином, щоб показати, що учш «бачать» зображення, виходячи з власних знань, уявлень i стереотишв. Щд час обговорен-ня варто розпитати учшв про те, яш з !хшх власних пере-конань i переживань впливали на 1хш думки i висновки щодо зображення. Вдалим для пояснення i пошуку сте-реотипiв е зазвичай аналiз творiв художникiв радянсько-го перюду, якi е яскравим вiдображенням тоталгтарнох iдеологii та мiфiв тогочасноi юторюграфп. Наприклад, подiбну роботу у названш темi варто провести з картиною М. Хмелька «Нав^ разом». (Назва i сюжет твору, написаного в радянськ1 часи, мали прославляти союз Украши з Роаею).
Навчання юторп може допомогти учням навчатись вирiзняти i критично осмислювати полгтичну рекламу i популiстичнi гасла деяких сучасних полiтичних сил. З шею метою можна пропонувати учням для аналiзу про-грамовi документи рiзних полiтичних партiй та органi-зацш, особливо такi як листiвки, машфести та вiдозви. Обов'язковими запитаннями, яш мають навчитись ста-вити учш е: хто i до кого звертаеться? Що повщомляе? Що общяе i кому? Хто в цьому зацiкавлений, чи!м iн-тересам вщповвдае? Що буде, якщо цi обвднки не бу-дуть виконанi? До чого i кого закликають? Чому? Яш можуть бути наслiдки? Варто стимулювати учшв завж-ди задумуватись, хто подае таку iнформацiю i навiщо?
Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
педагогически науки
Пометун Олена 1вашвна, Гупан Нестор Миколайович НАВЧАННЯ 1СТОРП ЯК ОСВ1ТН1И ПРОСТ1Р ...
Така дгяльнють на уроках сприятиме бшьш критичному ставленню учшв до пе! политично! реклами, яка оточуе !х кожного дня.
Дуже корисним для учшв, особливо старшо! шко-ли, буде навчання !х оцшш штернет-сайпв, що мютять юторичну шформацш. В умовах шформацшно! доби важливо знати, яш веб-ресурси подають надшну шформацш й перев!реш факти, а як - ш Вчителю варто об-говорити цю проблему з учнями в клас або дати школярам завдання самостшно переглянути деяк1 сайти з вщповщною шформащею та оцшити !х. Зокрема можна порадити учням звернути увагу на так характеристики веб-ресурсу:
- дата публшаци незалежно вщ того, чи була вона оновлена чи е поточною. Для цього потр1бно показати учням, де знаходиться така шформацгя на будь-якому сайтц
- яка квал1ф1кащя автора, наприклад, чи е вш професшним вченим-юториком, прашвником музею чи журналют або просто шанувальник ютори;
- чи е у викладеному матер1ал1 докази, що тдтверджують подану шформацш або посилання на шш! вщповщш джерела.
Вчитель мае стимулювати учшв пщдавати сумшву джерела шформаци, дивитись на них бшьш глибоко. Це дозволить виявити будь яш потенцшш конфлжти штереав 1 думати критично. Наприклад, з'ясування того, хто фшансово шдтримував политичного д1яча завжди допомагае усвщомити його позицш 1 погляди.
Висновки дослгдження I перспективи подальших розв1док цього напряму. Таким чином, очевидно, що сьогодш юнуе гостра потреба розвитку в учшв нави-чок мислення, яш дозволять !м реально конкурувати на ринку пращ, бути шдготовленими для незалежного самостшного м1ркування, розв'язання складних проблем 1 прийняття вдалих обгрунтованих ршень. Причому дослщження свщчать, що за вщсутносл системно! робо-ти, процес розвитку критичного мислення людини автоматично не вщбуваеться. Отже, це потребуе спешально! оргашзаци навчання, зокрема ютори, у загальноосвггаш школ!, коли опанування навичок критичного мислення вадбуваеться одночасно !з засвоенням юторичного матер!алу.
У практищ школи це вимагае внесения серйозних змш у сам процес навчання, зокрема ютори. Насамперед, необхщно вщмовитись в!д використання на уроках лише шдручника як основного джерела шформаци, осшльки це не залишае простору для роботи з шшими джерелами, а отже обмежуе можливють учшв навчатись штерпретаци, оц!нц! ! застосуванню шформаци. В!домост!, навколо яких будуються м!ркування учн!в, мають подаватись !м усно, письмово, в електронному вигляд!, через в!зуальн! джерела, а за можливосп й матер!альн! пам'ятки ютори. Головним завданням вчителя е - поставити завдання, що потребуватиме в!д учшв застосування мисленневих операц!й високого р!вня. Стимулювання мислення учн!в може бути досягнуто шляхом вдосконалення запитань ! активного залучення вс!х до обговорень ! дискус!й. Сприятимуть розвитку мислення учшв виконання групо-вих завдань з розв'язання проблем чи творчих проеклв !з залученням, пор!внянням ! оцшкою р!зних джерел !сторично! !нформац!!. Однак така робота мае проводи-тись послщовно на кожному уроц!, використовуючи ва можливост! !сторичного матер!алу.
Очевидно, що так! пщходи до навчання ютори по-требують певного перегляду загальних ц!лей !сторично! осв!ти, особливо у старшш школ!, де вона часто ор!ентована на п!дсумков! тестування учн!в, а отже зводиться до «муштрування» школяр!в на повторення ! запам'ятовування факт!в ! деталей, як! можуть зустрггась у тестових завданнях.
Щоб запровадити бшьш високий р!вень роботи на уроках з розвитку критичного мислення учшв вчител! юторп мають бути навчет ! мати в!дпов!дн! знан-
ня 1 ум1ння щодо в1дповщно1 оргашзаци шзнавально1 д!яльност! на уроц!. Отже, напрями подальших досл!джень обов'язково мають бути пов'язаш з питан-нями п!дготовки вчител!в !стор!1 до системного розвитку критичного мислення на кожному уроц!. Для цього необхщним е й розв'язання загально! проблеми запро-вадження критичного мислення у практику вищо! школи в Укра1ш, а також всеб!чна пщготовка (наукова, на-вчально-методична та оргашзацшна) до поглиблення !нновац!йного потенц!алу майбутшх вчител!в, зокрема й !стор!1.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Chance P. (1986).Thinking in the classroom: A survey of programs. New York: Teachers College, Columbia University, р. 6
2. Critical Thinking: A Statement of Expert Consensus for Purposes of Educational Assessment and Instruction. Executive Summary // Dr. Peter A. Facione (Dean of the College of Arts and Sciences, Santa Clara University), перевод Е. Н. Волкова/ URL: http://evolkov.net/critic.think/basics/delphi. report. html
3. Temple C., Steele J., Meredith K. RWCTProject: Reading, writing, & discussion in every discipline: Guidebook III. Washington D. C.: International Reading Association for the RWCT Project, 1996.
4. Сундеева Л.А. Формирование познавательных универсальных учебных действий на уроках литературного чтения в начальной школе на основе технологии развития критического мышления //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 4 (9). С. 121-123.
5. Иванова О.Э., Точилкина Т.Г. Метод критического мышления как средство формирования иноязычной коммуникативной компетенции обучающихся // Балтийский гуманитарный журнал. 2017. Т. 6. № 4 (21). С. 316-319.
6. Raven J. The pervasive and pernicious effects of neglecting systems thinking // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 208-213.
7. Воронкин Р.А. Анализ уровня развития критического мышления личности в работе с информацией на примере тестирования // Балтийский гуманитарный журнал. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 135-138.
8. Гузева М.В. К обоснованию проблемы развития критического мышления студентов педагогических вузов в условиях медиаобразова-ния //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 1 (14). С. 41-44.
9. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., МакшстерД. Технологи розвитку критичного мислення учтв / наук. ред. i передм. О. I. Пометун. Кшв: Плеяди, 2006. 220 с.
10. Навчаемо мислити критично: поабник для вчителiв / авто-ри-укладачi О. I. Пометун, I. М. Сущенко. Д.: Лiра, 2016. 144 с.
11. Нова укратська школа. Концептуальнi засади реформуван-ня середньо! школи. 2017. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
