CC BY
8Шиллера-Писарева границы пломба-твердые ткани зуба ^ср = 10,225±1,100 отн. ед., $оСн. = 7,900±1,107 отн. ед., р<0,01). Через 1 год цветовая насыщенность краевого окрашивания пломбы в группе
сравнения и в основной составляла соответственно (Scp = 18,375±1,822 отн. ед., S^. = 12,300±1,100 отн. ед., p<0,005).
Таблица 3
Динамика изменения цветовой насыщенности краевого окрашивания пломб, S0
^^Сроки наблю-дения Группы После пломбирования Через 1 месяц после пломбирования Через 6 месяцев после пломбирования Через 1 год после пломбирования
Группа сравнения (n=20) 8,325±1,250 10,225±1,100 14,721±1,800 18,375±1,822
Основная группа (n=25) 7,510±1,150 p>0,1 7,900±1,107 p<0,01 11,320±1,220 p<0,01 12,300±1,100 p<0,005
Примечание : p - показатель достоверности отличий от группы сравнения.
Вывод. Электрометрический способ оценки качества краевого прилегания и спектроколориметриче-ский способ оценки краевого окрашивания пломб являются более объективными и точными по сравнению с качественными критериями G. Ruge [7]. Комплексное лечение кариозных полостей с использованием гиомера «Beautifil II», высоких концентраций озона и кариеспрофилактического комплекса позволяет увеличить сроки сохранности пломб, предотвратить появления вторичного кариеса.
Список литературы
1. Цепов Л. М. Медико-экономические аспекты выбора композитных материалов в условиях бюджетных стоматологических лечебно-профилактических учреждений / Л. М. Цепов, Т. М. Медведева, Г. И. Морозова, Т. Е. Щербакова // Maestro. - 2012. —№ 2 -С. 34 — 36.
2. Ливанова О. Л. Дифференциальные алгоритмы выбора композитных материалов при эстетических реставрациях твердых тканей : автореф. дисс. на соиск. уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / О. Л. Ливанова.— Москва, 2009. — 21 с.
3. Antibacterial Effects and Physical Properties of Glas-ionomer Cements Containing Chlorhexidine for ART / Y. Takachashi, S. Imazato, A. V. Kaneshiro [et al.] // Dent Mater. — 2006.— № 22(7).— P.647-652.
4. Mjor I. A. Failure, repair, refurbishing and longevity of restorations / I. A. Mjor, V. V. Gordan // Oper. Dent. 2002. — № 27. — P. 528534.
5. Детская терапевтическая стоматология. Национальное руководство / под ред. В. К. Леонтьева.— М. : ГЭОТАР-Медицина, 2010.— 896 с. — (Серия «Национальные руководства»).
6. Пат. 18735 Украша, МПК (2006) G01J 3/46. Апаратурний спектроколориметричний споаб визначення колiрноï насиченост фарбування зубiв при ТЕР-тесп / О. В. Деньга, Е. М. Деньга.— № u200606009; заявл. 15.11.06; опубл. 15.11.06, Бюл. № 11.
7. Рюге Г. Клинические критерии / Г. Рюге // Клиническая стоматология. — 1998.— № 3. — С. 40—46.
REFERENCES
1. Tsepov L.M., Medvedeva T.M., Morozova G.I.,
Shcherbakova T.E. Medical and economic aspects of selecting composite materials under budgetary dental health care institutions. Maestro. 2012;2:34-36.
2. Livanova O. L. Differentsial'nye algoritmy vybora kompozitnykh materialov pri esteticheskikh restavratsiyakh tverdykh tkaney [Differential selection algorithms composite materials in aesthetic restorations hard tissues]. Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Moskva, 2009:21.
3. Takahashi Y., Imazato S., Kaneshiro A.V., Ebisu S., Frencken J.E., Tay F.R. Antibacterial Effects and Physical Properties of Glas-ionomer Cements Containing Chlorhexidine for ART. Dent Mater. 2004;1:68.
4. Mjor I. A., Gordan V. V. Failure, repair, refurbishing and longevity of restorations. Oper. Dent. 2002;27:528-534.
5. Leont'ev V. K. Detskaya terapevticheskaya stomatologiya. Natsional'noe rukovodstvo [Children's preventive dentistry. National leadership]. Moskva, GEOTAR-Meditsina, 2010:864.
6. Den'ga O. V., Den'ga E. M. Apparatus spectrocolorimetric method of determining the color saturation and staining of teeth. Patent of Ukraine 18735. IPC (2006) G01J 3/46. Application number u200606009. Date of filling: 15.11.2006. Publ.: 15.11.2006. Bull. №11.
7. Ruge G. Clinical criteria. Klinicheskaya stomatologiya. 1998;3:40-46.
Поступила 09.04.14
УДК: 616.316-008.084-053.2.
Н. Л. Чухрай, к. мед. н.
Львшський нацюнальний медичний ушверситет iM. Данила Галицького
СТРУКТУРН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОТОВО1 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ В Р1ЗНИЙ В1КОВИЙ ПЕР1ОД
В pe3ynbmami проведеного до^дження встановлено, що I тип мiкрокристалiзацií ротовог pidmu зустрiчаeться , в середньому, у 23,41±1,76 %, II тип - у 47,33±2,07 % та III тип - у 29,26±1,89 % обстежених дтей. I тип кристалоу-творення виявлений у невеликог юлькоет1 як дiвчат, так i хлопщв 5-8 роюв, натомкть, у дтей обох статей перева-жае III тип кристалоутворення, що може свiдчити про знижену мiнералiзуючу функцЮ ротовог рiдини у дтей у цей вжовий перiод. I3 8-ми до 9-ти роюв характерно мтя-еться розподы кристалiв у дтей обох статей: вiдсоток хлопщв i3 I типом кристалоутворення мае тенденщю до зростання i3 20,00±10,33 % до 46,67±12,88 %, натомiсть ix тльтсть i3 кристалами III типу достовiрно зменшуеться -i3 40,00±12,65 % до 6,67±6,44 %. У дiвчат цього ж вк знижуеться кшьюсть оЫб i3 кристалами як I, так i III типу, проте достовiрно зростае вiдсоток оаб i3 кристалами II типу - i3 18,18±11,63 % до 68,18±9,93 %. Отримат дат свiдчать про необxiднiсть проведення превентивних захо-дiв, направлених на забезпечення постiйностi оптимального вмiсту мтеральних компонентiв в ротовт рiдинi у дтей
© Чухрай Н. Л., 2014.
в nepiod активноi Mmepani3awi 3y6ie i do3pieaHrn eMani тс-ля npopi3yeaHrn з метою формування ii Kapiecpe3ucmeHmHo-cmi.
Ключовi слова: мжрокристалазащя pomoeoi piduHU, rnpiec-резистенттсть, dimu.
Н. Л. Чухрай
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
СТРУКТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У ДЕТЕЙ В РАЗНЫЕ ВОЗРАСТНЫЕ ПЕРИОДЫ
В результате проведенного исследования установлено, что I тип микрокристализации ротовой жидкости встречается, в среднем, у 23,41±1,76 %, II тип - в 47,33±2,07 % и III тип - у 29,26±1,89 % обследованных детей. I тип образования кристаллов выявлен у небольшого количества детей, как девочек, так и мальчиков 5-8 лет, в то время как, у детей обоих полов преобладает III тип образования кристаллов, что свидетельствует о пониженной минерализирующей функции ротовой жидкости у детей этого возрастного периода. С 8-ми до 9-ти лет изменяется распределение кристаллов у детей обоих полов: процент мальчиков с I типом кристалообразования имеет тенденцию к возрастанию с 20,00±10,33 % до 46,67±12,88 %, но их количество с кристаллами III типа существенно уменьшается - с 40,00±12,65 % до 6,67±6,44 %. Среди девочек этого же возраста снижается их количество с кристаллами как I, так и III типа, достоверно увеличивается процент с кристаллами II типа - с 18,18±11,63 % до 68,18±9,93 %. Полученные данные свидетельствуют о необходимости проведения превентивных мероприятий, направленных на обеспечение постоянства оптимального содержания минеральных компонентов в ротовой жидкости детей в период активной минерализации зубов и созревания эмали после прорезывания с целью формирования ее кариесрезистентности. Ключевые слова: микрокристализация ротовой жидкости, кариесрезистентность, дети.
N. L. Chukhray
Danylo Halytskiy Lviv National Medical University
STRUCTURAL PECULIARITIES OF ORAL LIQUID IN CHILDREN IN DIFFERENT AGE PERIOD
ABSTRACT
The aim of our investigation was to study peculiarities of microcrystalization of oral liquid in children of different age. Matherial and methods of research: There were studied crys-talized function of oral liquid in 581 children of 5-16 years (279 boys and 302 girls) from schools of Lviv м. Львова by Leus P.A. methodic.
Result of the research it was estimated, that the I the type of microcrystalization of oral liquid meets, on the average, in 23,41±1,76 %, II type - in 47,33±2,07 % and III type - in 29,26±1,89 % of inspected children. The analysis of types of crystallization depending on sex have showed that it is noticed the tendency of prevailing the I type of crystals in boys (25,45±2,61 %) comparing with girls (21,52±2,36 %). I type of crystals meets not so often in both 5-8- year-old girls and boys, otherwise III type of crystals prevails of both sexes, that can testify about decreased mineralized function of oral liquid in children of this age period. From 8 years to 9 years percentage of children with different types of crystals changes: percentage of boys with the I type of crystals has tendency to increasing from
20,00±10,33 % to 46,67±12,88 %, but: percentage of boys with Ill type of crystals decreased from 40,00±12,65 % to 6,67±6,44 %. In girls of this age number of persons with I and III types of crystals decreased, but percentage with persons with II types of crystals increased from 18,18±11,63 % to 68,18±9,93 %. It was estimated that in group of 9-15-year-old children number of persons with III type of crystals is - 10,81±5,10 % - 20,00±6,32 %. In children of 9-10 years and 14-16 years in most cases is revealed II type of crystalization.
Conclusions: Received data testify the necessity of carrying out the preventive measures, directed on providing of constancy of optimum content of mineral components in oral liquid in children in the period of active tooth mineralization enamel maturation after teeth eruption with the purpose of formation its resistance.
Key words: microcrystalization of oral liquid, caries resistance, children.
Ротова рщина вщграе велику роль у життедiяль-носп зуба, зокрема його твердих тканин, та тдтри-манш гомеостазу порожнини рота i е важливим об'ектом для вивчення етюлогп та патогенезу карюз-ного процесу у рiзних вжових групах дггей [7]. Одтею iз основних е и мiнералiзуюча функщя, яка забезпечуе вторинну мiнералiзацiю зубiв тсля !х прорiзування та врегульовуе обмшт процеси в емалi зуба. В основi цього лежать мехашзми, яю перешкоджають виходу iз емалi компонента, з яких вона складаеться, i яю спри-яють поступленню мшеральних речовин з ротово! рь дини в емаль зуба. Саме щ мехашзми забезпечують стан динашчно! рiвноваги складу емалi i ротово! рщи-ни. Ця рiвновага тдтримуеться на необидному рiвнi завдяки рiвнодil двох процеав - розчинення крист^в пдроксиапатиту емалi та !х утворення [2, 3].
Даш лиературних джерел свщчать про защкав-ленють науковщв у проведенш дослщжень по ви-вченню мiкрокристалiзацп ротово! рщини. Вперше про те, що ротова рщина при певних умовах може кристатзуватися з утворенням малюнюв, доповiв у 1977 р. П. А.Леус. Було встановлено, що тсля вису-шування краплi ротово! рщини на предметному скт залишаеться осад, який мае рiзну мiкроскопiчну будо-ву, представлену певним рисунком, та в залежносп ввд ступеню активностi карiозного процесу структура цих рисунков змiнюеться [4].
Багатьма науковими дослщженнями з'ясовано, що мiкрокристалiзацiя ротво! рiдини мае iндивiдуаль-ш особливостi i може змiнюватись тд впливом низки факторiв [1,5]. Особливо! уваги заслуговуе досль дження мiкрокристалiзацп ротово! рiдини у дiтей рiз-ного вiку, враховуючи змiну складу та функцюналь-но! здатностi ротово! рщини з вiком [6].
Мета. Вивчити особливосп мiкрокристалiзацi! ротово! рщини у дiтей рiзного вiку.
Матерiал та методи. Дослщження кристалоут-ворення ротово! рщини було проведено у 581 дитини 5-16-ти рiчного вжу (279 хлопцiв та 302 дiвчат), як1 навчалися у шк1льних закладах м. Львова за методикою Леуса П.А. (1977) [4]. Забiр ротово! рщини проводили з дна порожнини рота стерильною тпеткою через двi години тсля прийому !ж1 та полоскання ротово! порожнини дистильованою водою. Три краплi ротово! рщини помiщали на предметне скло, попере-
l2
дньо обpоблeнe cпиpтом тa виcyшyвaли пpи кiмнaтнiй тeмпepaтypi. Пюля виcиxaння кpaплi доcлiджyвaли пiд м^о^отом. Рeзyльтaти опpaцьовaнi cтaтиcтично з викоpиcтaнням кpитepiю Стьюдeнтa [8].
Результати до^дження. У peзyльтaтi пpовe-дeниx доcлiджeнь вcтaновлeно, що I тип мiкpокpиcтa-лiзaцiï pотовоï piдини виявлeний, в cepeдньомy, лишe y 23,41±1,76 % обcтeжeниx дiтeй. Haтомicть кiлькicть дггей i3 II тa III тагами кpиcтaлiв зycтpiчaeтьcя - y 47,33±2,07 % тa 29,26±1,89 % випадшв (тaбл. 1). Бiльш дeтaльний aнaлiз покaзaв, що y дiтeй 5-ти piч-ного вiкy кpиcтaли I типу зycтpiчaютьcя лишe y 11,94±2,80 % дiтeй, тодi як кpиcтaли II тa III типiв - y 44,03±4,29 % (p1<0,001, p2<0,001). Слiд зaзнaчити, що з 6-ти до 7-ми pокiв вiдcоток дггей i3 I типом кpиcтa-лоyтвоpeння (pиc. 1) знижyeтьcя i3 19,44±4,66 % до
11,54±6,27%, (p>0,05), нaтомicть вiдcоток дiтeй i3 III типом зpоcтae i3 41,67±5,81% до 50,00±9,S1 %, що cвiдчить пpо знижeння мiнepaлiзyючоï фyнкцiï pото-воï piдини y дiтeй y цeй вшовий пepiод. Ha нaшy думку, зacлyговye yвaги тe, що y вшовш гpyпi 5-7 pокiв вдаоток дiтeй Гз кpиcтaлaми I типу e нижчим y поpiв-нянш Гз вiдcотком дiтeй Гз кpиcтaлaми II тa III титв. У дггей 8-ми pокiв cпоcтepiгaeтьcя лишe подiбнa тeндe-нщя, a з 8-ми до 9-ти pокiв вдаоток дiтeй Гз кpиcтaлa-ми III типу cyттeво знижyeтьcя Гз 46,15±9,78 % до 10,81±5,10 %, p<0,01. Bcтaновлeно, що y гpyпi д^гей 9-15 pокiв кiлькicть оciб Гз кpиcтaлaми III типу коли-вaeтьcя в мeжax - 10,81±5,10 % - 20,00±6,32 %. У дГ-тeй 9-10 тa 14-16 pокiв y бiльшоï половини дiтeй ш-peвaжae II тип кpиcтaлоyтвоpeння фиа 2, 3).
Taблиця 1
Типи м1крокристал1зацй ротово'1 р1дини у д1тей рпного в1ку
Biк дитини (y pокax) К-сть дiтeй Типи мiкpокpиcxaлiзaцiï
I II III
n % n % n %
5 134 16 11,94±2,80 59 44,03±4,29* 59 44,03±4,29*
6 l2 14 19,44±4,66 28 3S,S9±5,75**** 30 41,67±5,81****
l 26 3 11,54±6,27 10 3S,46±9,54*** 13 50,00±9,81*****
8 26 6 23,08±8,26 8 30,77±9,05* 12 46,15±9,78*
9 3l 11 29,73±7,51 22 59,46±8,07**** 4 10,81±5,10**
10 35 12 34,29±8,02 19 54,29±8,42** 4 11,42±5,3S***
11 42 16 38,10±7,49 18 42,86±7,64* 8 19,04±6,06**
12 40 14 35,00±7,54 18 45,00±7,87* 8 20,00±6,32*
13 41 15 36,59±7,52 18 43,90±7,75* 8 19,51±6,19*
14 46 11 23,91±6,29 29 63,04±7,12***** 6 13,05±4,97*
15 39 12 30,77±7,39 20 51,28±8,00* l 17,95±6,14*
16 43 6 13,95±5,28 26 60,47±7,46***** 11 25,5S±6,65*
Зaгaлом 581 136 23,41±1,76 2l5 47 зз±2 07***** 1l0 29,26±1,S9***
Прим i тка : стушив доcтовipноcтi визнaчaвcя для дiтeй Гз II xa III типaми ^пиитв по вiдношeнню до дiтeй Гз I типом кpиcтaлiв.
* - p>0,05, ** - p<0,05, *** - p<0,02, **** - p<0,01, ***** - p<0,001.
Риc. 1 I тип мiкpокpиcxaлiзaцiï pоxо-воï piдиии, Диxииa A. 7 pокiв, КПБ+кп =2, I cxyпiиь arara^cn ra-piecy.
Риc. 2 II тип мiкpокpиcxaлiзaцiï pоxовоï piдиии, Дитиш С. 9 pокiв, КПБ+кп =6, II ступшь aкxивиоcxi кapiecy.
Риа 3 III тип мiкpокpиcxaлiзaцiï pо-xовоï piдиии, Диxииa К. S pокiв, КПЭ+кп =11, III ступшь arara^cn кapiecy.
Aнaлiз титв кpиcтaлоyтвоpeння в зaлeжноcтi вщ cтaтi, покaзaв, що, cпоcтepiгaeтьcя тeндeнцiя до rope-вaжaння I типу кpиcтaлоyтвоpeння y xлопцiв (25,45±2,61 %) y поpiвняннi Гз дiвчaтaми (21,52±
2,36 %). Ця ж тeндeнцiя пpитaмaннa i для III типу кpиcтaлоyтвоpeння. Ta^ в cepeдньомy, 31,18±2,77 % xлопцiв тa 27,49±2,57% мяють III тип мiкpокpиcтaлi-зaцiï pотовоï piдини (табл. 2).
Таблиця 2
Типи мiкрокристалiзацГi ротово'1 рвдини у д^ей в залежност вiд стаи
Вж дитини (у роках) Типи мжрокристатзацл (у %)
Хлопщ Дiвчата
I II III I II III
5 10,14± 43,48± 46,38± 13,85± 44,62± 41,53±
3,63 5,97 6,00 4,28* 6,17* 6,11*
6 18,42± 39,47± 42,11± 20,59± 38,24± 41,17±
6,29 7,93 8,01 6,93* 8,33* 8,44*
7 36,36± 63,64± 20,00± 40,00± 40,00±
14,50 14,50 10,33 12,65* 12,65*
8 20,00± 40,00± 40,00± 27,27± 18,18± 54,55±
10,33 12,65 12,65 13,43* 11,63* 15,01*
9 46,67± 46,67± 6,67± 18,18± 68,18± 13,64±
12,88 12,88 6,44 8 22**** 9,93* 7,32*
10 38,10± 52,38± 9,52± 28,57± 57,14± 14,29±
10,60 10,90 6,40 12,07* 13,23* 9,35*
11 52,63± 21,05± 26,32± 26,09± 60,87± 13,04±
11,45 9,35 10,10 9,16* 10 18**** 7,02*
12 40,00± 26,67± 33,33± 32,0± 56,0± 12,00±
12,65 11,42 12,17 9,33* 9,93* 6,50*
13 52,38± 33,33± 14,29± 20,0± 55,0± 25,00±
10,90 10,29 7,64 8,94** 11,12* 9,68*
14 17,65± 70,59± 11,76± 27,59± 58,62± 13,79±
9,25 11,05 7,81 8,30* 9,15* 6,40
15 29,41± 47,06± 23,53± 31,82± 54,55± 12,63±
11,05 12,11 10,29 9,93* 10,62* 7,08*
16 19,05± 61,90± 19,05± 9,09± 59,09± 31,82±
8,57 10,60 8,57 6,13* 10,48* 9,93*
Загалом 25,45± 43,37± 31,18± 21,52± 50,99± 27,49±
2,61 2,97 2,77 2,36* 2,88* 2,57*
Прим i тка : стутнь достовiрностi визначався у дшчат по вiдношенню до хлопщв iз I, II та III типом мжрокристатзаци ротовоï рiдини.
* - р>0,05, ** - р<0,05, *** - р<0,02, **** - р<0,01, ***** - р<0,001.
Слiд вiдмiтити, що I тип кристалоутворення ви-явлений у невелико! кiлькостi як дiвчат, так i хлопщв 5-8-ми роюв, проте у дiвчат вiдсоток осiб iß кристалами I типу е вищим у порiвняннi is хлопцями, при чому у 7-ми рiчних хлопщв кристалiв I типу не було вияв-лено взагалi. Натомiсть, у дггей обох статей переважае III тип кристалоутворення, що може сввдчити про знижену мiнералiзуючу функцiю ротово! рiдини у дь тей у цей вжовий перюд. Серед 9-ти рiчних дiвчат осiб iз кристалами I типу виявлено - 18,18±8,22 %, що е достовiрно нижче по вiдношенню до хлопцiв -46,67±12,88 %, (р<0,01). У хлопщв 9-13 та 16-ти рошв вiдмiчена бiльша к1льк1сть осiб iз I типом кристалоутворення по вщношенню до дiвчат.
Цiкавим е те, що iз 8-ми до 9-ти рошв характерно м^еться розподiл кристалiв у дiтеИ обох статей. Так, у цей перюд вщсоток хлопщв iз I типом кристалоутворення мае тенденщю до зростання iз 20,00±10,33 % до 46,67±12,88 %, р>0,05, натомiсть !х к1льк1сть iз кристалами III типу достовiрно зменшуеться - iз 40,00±12,65% до 6,67±6,44%, р<0,02. У дiвчат цього ж вщу знижуеться к1льк1сть осiб iз кристалами як I, так i III типу, проте достовiрно зростае вщсоток осiб iз кристалами II типу - iз 18,18±11,63% до 68,18±9,93 %.
Отже, даш дослiдження показують, що мжрокри-сталiзацiя ротово! рiдини мае iндивiдуальнi особливо-
стi i змiнюeться з вжом та в залежностi вiд стап, що обумовлено змiною складу та И функцюнально! здат-ностi в кожний окремий вiковий перiод. Заслуговуе уваги особливiсть розподiлу кристалiв у ротовш рщи-нi у дггей 5-9 рок1в, тобто у активний перюд прорiзу-вання постiйних зубiв. Отриманi нами данi досль джень сввдчать про необхiднiсть проведения превен-тивних заходiв, направлених на забезпечення постш-ностi оптимального вмiсту мшеральних компонентiв в ротовiй рiдинi у дней саме в перiод активно! мшера-лiзацil постiйних зубiв тсля !х прорiзувания з метою формування карieсрезистентностi емалi.
Список лтератури
1. Безвушко Е. В. Вплив профшактичних заход1в на деяк показники ротово! рщини та резистентност емал1 / Е. В. Безвушко // Вкник стоматологи. - 2010. - №1. - С. 74-77.
2. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е.В. Боровский, В. К. Леонтьев . - М.: Медицина, 1991. - 304 с.
3. Леонтьев В. К. О мицелярном состоянии слюны / В. К. Леонтьев, М. В. Гаулина // Стоматология. - 1991. - №5. - С. 17-20.
4. Леус П. А. Клинико-экспериментальное исследование патогенеза, патонегетической конмервативной терапии и профилактики кариеса зубов: автореф. дис. на здобуття нук. ступеня д-ра. мед наук : спец. 14.00.21 "Стоматология" / П. А. Леус. - Моск-ва,1977. - 30 с.
5. Рединова Т. Л. Микрокристаллизация слюны у детей после приема углеводов и проведения профилактических противо-
кариозных мероприятий / Т. Л. Рединова // Стоматология. - 1989. -№4. - С. 62-63.
6. Використання методу мшрокрист^зацй змшано! слини з дiагностичною та прогностичною метою / А. В. Самойленко, О. Д. Салюк, I. В. Горб-Гаврильченко [та ш.] // Медичш перспективи. -2012. - Т. XVIII, №3. - С. 1-5.
7. Скриптина Г. И. Осадок ротовой жидкости и процессы минерализации эмали зубов у детей / Г. И. Скриптина, А. Н. Питае-ва, В. Г. Сунцов // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2012. - №1. - С. 8-13.
8. Методичт рекомендацй по статистичнш обробщ / [уклад. Смоляр Н. I., Федорiв Я. М. , Завойко Л. М. та ш]. - Львiв, 1995. - 17 с.
REFERENCES
1. Bezvushko E. V. Influence of preventive measures on some indices of oral liquid and resistance of enamel. Visnuk stomatologiyi. 2010;1:74-77.
2. Borovskiy Е. V., Leontjev V. K. Biologija polosti rta [Biology of oral cavity] М. ; 1991:304.
3. Leonjev V. K., Gaulina M. V. About miccelar structure of saliva. Stomatologiya. 1991;5:17-20.
4. Leus P. А. Kliniko-eksperumentalnoe isledovaniye patogeneza, patogeneticheskoy konservanivnoy terapii i profilaktiki kariyesa zubov [Clinical and experimental investigation of pathogenesis, pathogenetic conservative therapy and dental caries prevention] Abstract of dissertation for doctor of medical sciences. Moscwa; 1977: 30.
5. Redinova T. L. Microcryctalization of saliva in children after reception of carbohydrates and carrying out measures for dental caries prevention. Stomatologiya. 1989;4:62-63.
6. Samoylenko A. V., Salyuk O. D., Gorb-Gavrulchenko I. V., Kayukova V. D. Application of method of microcryctalization of mixed saliva with diagnostic and prognostic aim. Meduchni perpektuvu. 2012;18(3):1-5.
7. Skriptina G. I., Pitayeva A. N., Suntcov V. G. Sediment of oral liquid and processes of mineralization of enamel in children. Stomatologiya detskogo vozrasta I profilaktika. 2012; 1: 8-13.
8. Smolyar N. I., Fedoriv Ya. M., Zavoyko L. M. Metodychni
rekomendatsii po statystychniy obrobtsi [Methodical recommendation on statistics]. Lviv, 1995: 17.
Надшшла 25.02.14
УДК 616.311.2-0026616-08:547.913
О. В. Деньга, д. мед. н., Ж. А. Довбня
Государственное учреждение «Крымский государственный университет им. С.И. Георгиевского»
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ
ЭФИРНЫХ МАСЕЛ В СОЧЕТАНИИ С БЕНТОНИТОВОЙ ГЛИНОЙ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОГО КАТАРАЛЬНОГО ГИНГИВИТА У ДЕТЕЙ
При помощи клинических методов обследования, биохимического, морфологического и лектиногистохимического исследования изучена эффективность применения эфирных масел в сочетании с бентонитовой глиной в комплексном лечении средней степени тяжести хронического катарального гингивита у детей в возрасте 11-12 лет. Положительное влияние предложенного метода лечения реализуется за счет воздействия на метаболитные, морфофунк-циональные процессы и клиническое течение заболевания.
Ключевые слова: хронический катаральный гингивит, лек-тины, эфирные масла, бентонитовая глина, дети.
О. В. Деньга, Ж. А. Довбня
Державна установа «Кримський державний ушверситет iM. С. I. Георпевського»
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ЕФ1РНИХ МАСЕЛ У ПОеДНАНШ
З БЕНТОН1ТОВОЮ ГЛИНОЮ ДЛЯ Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ У Д1ТЕЙ
За допомогою клШчних методiв обстеження, бiохiмiчного, морфологiчного i лектиногiстохiмiчного до^дження ви-вчена ефективтсть застосування ефiрних масел у поед-нант з бентоттовою глиною в комплексному л^ванш се-реднього ступеня важкостi хротчного катарального гтгi-вту у дтей у вщ 11-12 роюв. Позитивний вплив запропо-нованого методу л^вання реалiзуеться за рахунок дй на метаболтт, морфофункцiональнi процеси i клШчний пере-бк захворювання.
Ключовi слова: хротчний катаральний гiнгiвiт, лектини, ефiрнi масла, бентоттова глина, дти.
O. V. Denga, Zh. A. Dovbnya
State Establishment Crimea State Medical University
PERFORMANCE EVALUATION OF USE OF ESSENTIAL OILS IN COMBINATION WITH BENTONITE CLAY FOR TREATMENT CHRONIC CATARRHAL GINGIVITIS OF CHILDREN
Epidemiological studies show that the prevalence of periodontal disease is very high. The severity of the pathological process of periodontium increases with age. As the inflammation progresses deep into periodontium, gingivitis turns into the other clinical entity - periodontitis. Taking into consideration that the basic in alteration is bacterial factor, then to increase the efficiency of treatment of gingivitis, medioprophylactic complex of drugs should be used, whose aim would be to reduce microbial factor, that has anti-inflammatory action, membrane-stabilizing action, metabolite action, that promotes protein synthesis, that is related to microcirculation and regeneration processes, that doesn't have by-effects and allergic reactions.
The aim of the work was to estimate of efficiency of the proposed medioprophylactic complex for treatment of chronic ca-tarrhal gingivitis of middle severity of children. Materials and Methods. By means of clinical examination methods, biochemical, morphological and lectinohistochemical study examined the effectiveness of essential oils in combination with bentonite clay in the complex treatment of moderate chronic catarrhal gingivitis in children aged 11-12 years. Results. Conclusions. Positive influence of the proposed method of treatment will be accomplished due to affecting metabolite, morphofunctional processes and clinical flow of disease. These data provide a basis to recommend the combination of mixture of essential oils combined with bentonite clay as the effective remedy for chronic catarrhal gingivitis.
Key words: chronic catarrhal gingivitis, lectins, essential oils, bentonite clay, children.
© Деньга О. В., Довбня Ж. А., 2014.
