CC BY
8
Структурно-композицшш та фазовi особливост дiалоriчноí взаемодп в британських, нiмецьких та украТнських парламентських дебатах: згставний аспект
The Structural-Compositional and Phase Peculiarities of Dialogical Interaction in British, German and Ukrainian Parliamentary Debates: the Comparative Aspect
Олексш Борисов 1 Olexii Borysov
1T. H. Shevchenko National University "Chernihiv Colehium" 53 Hetmana Polubotka, Chernihiv, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.62-12
LCC Subject Category: PE1001-1693, PG3801-3987
Received 11.08.2020 Accepted 20.09.2020 Published online 30.09.2020
Corresponding Author: neapol.1985@gmail.com
© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. Подана стаття, яка е дослщницькою частиною программ гранта Erasmus+, Jean Monnet Project "European Antitotalitarian Practices" (№ 599704-EPP-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE), присвячена вивченню дГалопчноТ взаемодГТ мовцiв у формам британських, нiмецьких та украТнських полГтичних дебатiв у парламентах краТн Великобритании Нiмеччини та УкраТни. У компаративнш розвiдцi встановлено фази розвитку полГтичних дебатiв, виявлено Тхне функцюнальне призначення та особливостi вербального оформлення структурних компонент соцГальноТ комунiкацíl' такого типу. Парламентськ дебати розумiемо як рiзновид суперечки мiж полiтичними суб'ектами в парламент певноТ краТни щодо ухвалення певного законопроекту, метою якоТ е переконання в справедливостi власноТ позицГГ опонентiв i, опосередковано (за посередництва аудю-вГзуальних ЗМ1), масового адресата - потенцшного електората. Порiвняння цГеТ комункативноТ подГТ здiйснюеться в межах когштивно-комункативного пГдходу до вивчення мовних та мовленневих явищ. Перебiг комункативноТ взаемодГТ у форматi нацiональних парламентських дебатГв аналiзуеться за допомогою шструментарш фреймового аналiзу. Такий ви6Гр зумовлено, по-перше, сучасними лГнгвГстичними вимогами до розгляду мовних та мовленневих фактГв, по-друге, фрейми як когштивш структури знання, як зберiгають iнформацiю про досвщ рiзноманiтних подГй, шляхи його вдалого для комункантГв використання в знайомих ситуацГях, зокрема виробленню успшноТ стратего-тактичноТ лГнГТ комункативноТ поведiнки, якнайкраще пГдходять до аналiзу взаемодп полГтичних дГячГв. Було виявлено, що дебати в парламентах вказаних краТн мають сптьну структурно-композицГйну будову, однаковi фази розгортання дГалопчноТ взаемодГТ, якГ фксуються слотами ПОЧАТОК Д1АЛОГУ, ПЕРЕБ1Г Д1АЛОГУ, ЗАВЕРШЕННЯ Д1АЛОГУ фрейма-сценарiю ДЕБАТИ. Кожна фаза та ТТ складовi частини вщбуваються за регламентом i мають конкретн завдання, якГ пГдпорядковуються загальнш метi - схвалення законопроектiв та, одночасно, впливу на масову аудиторю ВщмшностГ в Тхньому перебГгу детермшуються змГстом того, що обговорюеться, традицГями й правилами проведення дебатГв, а також нормами комункативноТ поведшки представниюв цих етноспГльнот.
Ключовi слова: дГалог; дебати; дискусГя; суперечка; фаза; фрейм; вплив.
Abstract. The article, which is an investigation part of the grant program Erasmus+, Jean Monnet Project "European Antitotalitarian Practices" (№ 599704-EPP-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE), is devoted to the research of dialogical interaction of speakers in the parliaments of Great Britain, Germany and Ukraine held in the format of political debates. In this comparative study, the phases of parliamentary debates unfolding, their functional purposes, and the features of verbal outlining of this social interaction were established, and both isomorphic and allomorphic features were found out.
The parliamentary debates are a kind of political argument between political subjects in the ethnic parliament who persuade each other in the rightfulness of their position while passing a law. The main purpose of it, however, is to influence a mass addressee, the potential electorate, via mass media. This communicative event in the format of ethnic parliamentary debates is analyzed with the help of frame analysis, the method of cognitive linguistics. Such a choice is stipulated by two facts. Firstly, it is determined by modern linguistic demands as for the language and speech facts investigation. And, secondly, frames as cognitive structures that keep information about various events, the ways of its successful implementation in familiar situations while working out a necessary strategic-and-tactic line of communicative behavior, turn out to be a rather effective instrument of political communication analysis. It has been established that the debates in the countries mentioned above possess a common structural-compositional construction, similar phases of dialogical interaction fixed in such slots as THE BEGINNING OF THE DIALOGUE, THE PROGRESS OF THE DIALOGUE, and THE END OF THE DIALOGUE of the frame scenario THE PARLIAMENTARY DEBATES. Each phase and its constituents are regulated and have specific tasks as the parts of the only aim - an approval of law projects and influence on the mass audience. The differences of the debates unfolding are predetermined by their content, the traditions, and rules of their realization as well as by the norms of communicative behavior of representatives of these ethnic communities. Keywords: dialogue; debates; discussion; argument; phase; frame; impact.
ВСТУП
Когштивно-комушкативний феномен дiалогу e варткною частиною людсъкого тструмен-тарЮ [21, 43], основою як iндивiдуалъного людсъкого життя, так i сустлъства [1; 23; 24; 33; 34], iсторiя якого складаеться саме 3i ^в та дш. Тож дiалог е важливою сощально-куль-турною подieю як мжро-, так i макрорiвня людсько! взаемодп, яка знаходить свое! реаль зацп в рiзноманiтних сферах життя сощуму. Так, словник кулътурологiчних термМв акце-нтуе увагу на важливосп взаеморозумшня мiж учасниками комушкацп з рiзними погля-дами, що е необхщним для виршення про-блеми, або на змщненш позицш оаб пщ час взаемодп: дiалог - процес, в якому комунжа-нти позначаютъ власш позици з проблемних питанъ i на основi цъого виходятъ на загалъну платформу щодо предмета обговорення або фксуютъ аргументацЮ, що змшнюе позици кожног сторони [11, 52]. У цьому культуроло-пчне розумшня дiалогу стввщноситься з його полтичним осмисленням як форми щле-спрямованог двостороннъог духовноi взаемодп полтичних суб'ектiв в процес реалiзацii ними свогх прав i повноваженъ [22]. У межах политично розвинутих стльнот з високими показни-ками розвитку демократа та свободи слова, зокрема в шституцшному поль така взаeмодiя набувае форми полгтичних деба^в, тджан-ром яких е парламентсък дебати.
Актуалътстъ статт визначаеться тим, що у фокус уваги антропоцентричних лшгвкти-чних студш знаходяться рiзнотипнi та рiзно-видовi дiалогiчнi штеракцп повсякденного та шститущонального характеру. Встанов-лення й зктавлення особливостей пофазо-вого розгортання та вербального оформ-лення вiдповiдних еташв дiалогiчного жанру «пол^ичш дебати» е метою подано! ро-звщки. До цього часу дослiдження саме цього аспекту комушкацп, зокрема на прик-ладi англо-, нiмецько-, та укра!номовних просторiв, не вiдбувалося, тому новизна ро-боти е очевидною.
Завдання роботи полягають в 1) окресленш термiну «пол^ичш дебати» як жанру поль тичного дискурсу та встановленш його базо-вих параметрiв; 2) зiставленнi семем лексем debate, die Debatte та дебати; 3) виокрем-ленш основних частин структури дебатiв та характеризацп в зiставному аспектi ii мовно-мовленнево! репрезентаций
Парламентсък дебати е одшею з форм дiя-льност парламенту кра!ни, яка полягае в об-говореннi питання, винесеного на розгляд цього представницького органу. У поличному дискурс саме такого рiзновиду дiалогу найяскравiше вiддзеркалюeться колективна боротьба за владу, вплив на масову аудито-рш, адже, насамперед, на не! орieнтуються партп та депутати. 1хня основна мета
переконати такого адресата в тому, що дп конкуруючо!' партп' (опонен™) не призво-дять до виршення актуальних проблем у су-спiльствi, у той час як полп'ичш вчинки свое! партп' е едино вiрними в конкретнш ситуацп [17, 4].
Визначаемо "парламентськ дебаты" як рiзно-вид суперечкы мiж полтичними суб'ектамы щодо ухвалення певного законопроекту, метою яко1 е переконання в справедливостi влас-ног позици опонентiв I опосередковано, масо-вого адресата - потенцшного електората, що, зазвичай транслюеться аудю^зуальними ЗМ1.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Дебати е ^ею мовною формою, яка в повнш мiрi вщбивае комушкативш стратеги, тактики та засоби 'хньо!' реалiзащi, що демонструють наявну пол^ичну конкуренцш. Успiшна пар-тiя формуеться через двi умови: створення власного позитивного iмiджу та завдання шкоди репутацп полiтичних конкурентiв [17, 4]. Таким чином, констатуемо конфлiктнiсть iнтересiв, яка втыюеться у конфлiктностi дискурсу деба^в як невщ'емно!' 'хньо!' риси на фош кооперативностi зусиль полггичних дiя-чiв.
Британський (двопалатний: Палата Лордiв та Палата Громад), шмецький (однопалатний: Бундестаг) та укра'нський (однопалатний: Верховна Рада) парламенти е тими представ-ницькими органами, яю функщонують у Ве-ликiй Британп, Федеративны Республiцi Шме-ччини та Укра'ш з метою ухвалення законода-вчих ак^в. В усiх нацiональних законодавчих органах, зi змiстовного та техшчно-оргашза-цiйного бокiв, дебати е регламентованою дис-кусiею, суперечкою двох сторш - чинного уряду та опозицп. Одна сторона виносить на обговорення законопроект та за обмежений час представляе максимальну юльюсть дока-зiв необхiдностi прийняття закону та наочних прикладiв, якi вказують на т недолiки в пев-нiй сферi життя, якi вiн може подолати, якщо буде прийнятий на законодавчому рiвнi, iнша - намагаеться навести слабю сторони тако!' презентацп i самого проекту та довести не-спроможнiсть ще!' пропозицп.
Розглянемо як поняття дебати семантизу-еться в рiзних етнiчних концептосферах коле-ктивно! свiдомостi. Компонентний та
зiставний аналiз лексем debate, die Debatte та дебати виявив те, що в сучаснш англшськш, нiмецькiй та укра'нськш мовах значення лексем ствпадають у точцi функцiонування архь семи 'дискуая; обговорення питання', пор., debate - a formal discussion on a particular matter in a public meeting or legislative assembly, in which opposing arguments are put forward and which usually ends with a vote [20], Erörterung eines Themas im Parlament; Meinungsstreit, parlamentarische Besprechung (обговорення / розгляд пев-но'1 теми в парламенту дискуая) [8; 9] та дебати - обговорення якого-небудь питання, об-мш думками. Суперечки, дискуси [10; 25; 26].
Вщмшним е те, що якщо дебати у британсь-кому та шмецькому парламент розгорта-ються на певну тему (семи 'matter', 'Thema', то в укра'нському - навколо питання, яке необхь дно виршити (сема 'питання'). В електронних словниках украшсько'' мови [25; 26] не фжсу-еться сема 'законодавчий орган' -дебати, будучи рiзновидом дiалогу, обслуговують як по-всякденну, так i шститущональну сфери люд-ських штеракцш. В семемах лексем debate та die Debatte таю семи е в наявносп: 'legislative assembly' та 'das Parlament'. В англшськш се-мемi елемент 'formal' означае атмосферу дiа-лопчно' взаемодп - in an official way. Iншi ди-ференцiйнi семи, розглянуп у комплексi, 'in a public meeting' (публiчне зiбрання), 'opposing arguments' (контраргументи) та 'ends with a vote' (призводить до голосування), свщчать про семантично быьш насичену англомовну номшацш debate, шж одинищ die Debatte та дебати.
Для опису ситуацп дебатiв будемо використо-вувати термiнологiю, запропоновану М. Мш-ським, а саме - моделювання фрагментiв сприйнято'' та штерпретовано'' дiйсностi за допомогою фреймiв [18]. Фрейм е схемною одиницею, що заснована на вiрогiдних даних про типiзований об'ект або стереотипну ситу-ацiю, знання яких забезпечуеться вербалiзо-ваними концептами [3, 69]. Таю когштивш структури зберпають iнформацiю про досвiд пережитих у минулому подш, предписуючи комунiкантам шляхи його використання в знайомих ситуащях, вироблення устшно'' стратего-тактично'' лшп комушкативно'' пове-дiнки тощо.
Фрейм е iерархiчною структурою, в якiй виок-ремлюються вершиннi вузли, що мктять фж-совану, типову, iнформацiю про конкретну
ситуацш, та вузли нижчих рiвнiв з шформа-щею, яка е обов'язковою для уточнення зага-льних понять [19, 355]. 1накше кажучи, фрейм об'екта / ситуацп дiйсностi мiстить як вер-шиннi слоти з iнформацieю вiрною для усього класу подiбних об'ектГв / ситуацiй, так i термь нальнi слоти, якi заповнюються даними на ос-новi сприйняття конкретного об'екту/ситуа-цй'.
Фрейми, якi фшсують ситуацп реальностi, тобто динамiчнi явища, що складаються з пос-лщовно! низки подГй у певному сощокультур-ному контекстi мають назву сценарп. Фрейми-сценарп розглядаються як зааб Гдентифшацп та розумГння нескладних життевих сюжетiв i тому складаються з декГлькох етaпiв: зав'язка, кульмiнaцiя сюжету та розв'язка [2, 59].
Визнання того, що парламентськ дебати е рь зновидом шститущонально! ^му^^товно! дГяльносп з чГткими етапами ii розгортання -1. початок, 2. основна частина, 3. кшщвка (тд-ведення висновюв) - знаходить тдтвер-дження на нaцiонaльному мaтерiaлi проаналь зованих одиниць. З погляду фазового сцена-рш розгортання дебaтiв в етшчних комушка-тивних просторах спостерiгaeмо, що у семан-тицГ лексем фаза представлення теми та про-блеми е Гмплщитною, фаза обговорення екс-плГцитною, а фаза завершення (хоча й без тд-биття шдсумюв) експлiцитно семантизована лише в англомовнш лексемi debate; в Гнших випадках деякий результат обговорення пи-тання, дискусп лише логГчно окреслюеться, тобто так само Гмплжуеться. Тому можливо стверджувати, що фрейм ДЕБАТИ, по-перше, е спГльною когнГтивною структурою етнiчноi свГдомостГ англомовноь нiмецькомовноi та укрaiномовноi спГльноти, по-друге, фiксуe динaмiчну дiaлогiчну шсти-туцiонaльну взaeмодiю, а тому, фактично, е фреймом-сценaрieм, по-трете, складаеться з таких субфреймiв (вершинних слотГв): ПОЧАТОК Д1АЛОГУ, ПЕРЕБ1Г Д1АЛОГУ, ЗАВЕРШЕННЯ Д1АЛОГУ, якГ вiдбивaють щен-тичну структурно-композицГйну будову деба-тГв, по-четверте, метить етноспецифiчну ш-формaцiю в термшальних слотах, яку було ви-явлено вже пГд час семантичного аналГзу лексем debate, die Debatte та дебати та яка зазнае подaльшоi конкретизацп в дебатах (а для дос-лГдника - на матерГалГ самих дебатГв). Так, ана-лГз матерГалу експлГкуе факти, як вГдносяться зокрема до слотГв нижнього рГвня фреймГв. Наприклад, виявлено, що проведення дебатГв
в уах культурах опосередковано участю !х-нього модератора - головуючого / заступни-юв головуючого (Mr. Speaker/Lord Speaker, der Präsident, голова Верховно'г'Ради), який, однак, етшчно «по-рГзному», слщкуе за виконанням правил парламент^^ процедури та порядком дебатГв, докладае зусиль для створення продуктивного дГалогу, забезпечуе його нор-мальний фазовий перебГг: англ. Mr Speaker: I call The Secretary of State for Foreign and Commonwealth Affairs Mr Philip Hammond [13]; HiM. Präsident Dr. Norbert Lammert: Nehmen Sie bitte Platz. Die Sitzung ist eröffnet... Das Wort für den einleitenden fünfminütigen Bericht hat die Bundesministerin für Bildung und Forschung, Frau Dr. Wanka. Bitte schön [7]; укр. Головуючий (Рибак В.В.): Прошу адати! Я надаю слово Литвину Володимиру Михайловичу! Прошу заспоког-тися, адати! [28].
Змкт вершинного слоту (субфрейму сценарш ДЕБАТИ) ПОЧАТОК Д1АЛОГУ, як бачимо, дета-лГзуеться, з одного боку, шформащею про !х-нш формальний старт головою парламенту, з шшого боку, змктовно, початок деба^в де-кларуеться виступом доповГдача - представ-ника дея^ партП, який, окреслюючи проблему та законопроект щодо ii виршення, вводить у комушкативний простГр присутнГх депутатГв деяку тему для обговорення (хоча можливим е попередне оголошення теми головою): англ. Mrs Theresa May: I beg to move, That the Bill be now read a Second time. In my statement to the House last Thursday, I made clear the urgent need for narrow and limited legislation on communications data and interception. There is no greater duty for a Government than the protection and security of their citizens when we face the very real and serious prospect that the police, law enforcement agencies and the security and intelligence agencies will lose vital capabilities which they need in order to do their jobs [12]; HiM. Dr. Johanna Wanka: Die duale Berufsausbildung ist ein Rückgrat der wirtschaftlichen Entwicklung in Deutschland... Es ist auch sehr wichtig, dass die Bundesregierung und die Wirtschaft die jungen Leute gemeinsam unterstützen... Damit wollen wir im Herbst beginnen. Genau diese jungen Leute müssen eine wichtige Zielgruppe für die kleinen und kleinsten Betriebe sein [5] та укр. Головуючий (Турчинов О.В.): На розгляд вноситъся законопроект номер ..."Олександр Волков проти Ук-раши". Доповiдач - народний депутат Украгни Катеринчук Микола Дмитрович... Катеринчук М.Д.: Йдетъся про постанову, яка вiдновлюеу
свогх громадянських правах суддю Верховного Суду Волкова, який за ршенням Европейського суду по правам людини був визнаний таким, що був звыьнений з порушенням процедури у Верховны Радi Украти [30].
Зазвичай, це - презентащя рашше подготовлено' писемно'' доповщь тому, як бачимо, дискурс дебатв, який продукуеться головуючим та парламентарями поеднуе як усно, так и пи-сьмово оформлен повщомлення рiзного сту-пеня тдготовленость
Сам виступ депута^в починаеться зi звер-нення до аудиторы, та головуючого, у деяких випадках для тдсилення комунiкативного ефекту й до масового адресату, для чого активно вживаються сощально усталенi ети-кетнi форми, що демонструе зокрема повагу до уах присутшх - можливих опонентiв: англ. Mr Douglas Alexander: I thank the Foreign Secretary for the remarks with which he opened the debate. This is our first exchange on the Floor of the House since his appointment, so may I take this opportunity to warmly welcome him and the Secretary of State for Defence to their vital roles for our country? [13]; шм. Dirk Niebel: Guten Morgen, Herr Präsident! Meine sehr verehrten Damen und Herren! Liebe Kolleginnen und Kollegen! [4]; укр. Катеринчук М.Д.: Микола Ка-теринчук, Европейська партiя Украти, фрак-щя «Батьювщина». Шановш народы депу-тати, шановш радюслухачь хто нас бачить! [30]. Формат публiчного дiалогу не передба-чае прямого звернення до публши: англ. Mark Pawsey: It provides direct employment for many people [14], HiM. Kirsten Lühmann: Das spricht für eine ganzheitliche Betrachtung! Die Straßen müssen sicher sein, Technik muss vorhanden sein, und die Leute müssen vernünftig sein! Alles drei gehört zusammen! [5] та укр. Герман Г. М.: Ми просимо вас стосовно питання про референдум все-таки зробити так, щоб люди почули голос не тльки представниюв влади [27]. Тому на прикладi тако'' дiалогiч-но'' штеракцп яскраво демонструеться те, що комушкативна роль мовця е быьш виграш-ною, шж у слухача (вщдалено'' аудиторы), який тыьки сприймае та переробляе текст, не маючи можливост безпосередньо реагу-вати на реплши.
Основна частина парламентських дебатв е своерщним композицшно-оргашзуючим центром вае'' дiaлогiчноi штеракцп, передбача-ючи в дискуси багаторазову реaлiзaцiю и
учасниками комушкативно! схеми «аргумент-контраргумент», яка розгортаеться навколо допов^ виступаючого. Така шформащя е iзо-морфною для етностльнот, зберпаеться у слот ПЕРЕБ1Г Д1АЛОГУ сценарш ДЕБАТИ та конкретизуеться такою шформащею термша-лiв, як запитання до доповщача, вщповод доповщача, висловлення депутатами власного бачення проблеми, критика або схвалення дш / ^в один одного та доповщача, внесення пропозицш тощо. 1нтелектуально та емоцшно ця фаза вiдбивае пiк обговорення проблеми, репрезентуе позици учасникiв, окреслюе ре-зультативний напрямок комунiкативного процесу - схвалення чи неприйняття законопроекту.
Так, у наступному прикладi британських деба-тiв вiдбита друга фаза дебатв, коли лейборист Алекс Каннингем вже вiдповiв на запитання колег з рiзних партш пiсля свое! допо-вiдi про необхщшсть зниження податкiв на традицшш сфери промисловостi, що призведе до !хнього бiльш iнтенсивного розвитку та по-дальших iнвестицiй в економжу кра!ни. Ця теза неприпустима для зелених та пщтриму-еться лейбористами. Ця частина фжсуе пода-льшу суперечку мiж консерваторами та лейбористами щодо шляхiв подолання проблеми в цш галузi: англ. Catherine McKinnell (лейборист): I fear that the honourable gentleman has misunderstood the subject of the debate, which is, specifically, carbon taxes on energy-intensive industries. Those taxes have not been supported by Greenpeace, and are not considered to be green taxes at all. David T. C. Davies (консерватор): Greenpeace does not support anything as far as industry is concerned. None of the environmental groups do. They call for us to decarbonise completely, but whenever we offer them some handy solutions, such as nuclear power, which generates large amounts of electricity without carbon dioxide, they do not want to know [14]. Вже на цьому окремому прикладi можна спостерпати ви-соку конфлштшсть та театральшсть поведь нки парламентарiв, зокрема реалiзащi в поль тичному дискурс дебатв стратеги дискредитаций яка реалiзуеться у комушкативних тактиках приниження (the honourable gentleman has misunderstood the subject of the debate), сарказму та обурення (but whenever we offer them some handy solution... they do not want to know).
Висока емоцшшсть, експресившсть, висловлення негативних оцшок притаманш й шме-цьким парламентським дебатам. У наступних
реплжах HiM. Reinhard Grindel: Herr Kollege Veit, Sie reden jetzt vier Fünftel Ihrer Redezeit in dieser Debatte nicht über Vertriebene, sondern über Ausländer, über Flüchtlinge, über andere Themen. Darf ich das so interpretieren, dass Sie in Wahrheit das Schicksal der Vertriebenen und der Aussiedler nicht interessiert? [6] до опонента депутат вщ христиансько-демократично! партп Шмеч-чини (пщ час обговорення важливого для кра-!ни питання бiженцiв, переселенщв) викорис-товуе стратегш дискредитацп через залу-чення тактик riперболiзащi, приниження та iронГi. Адресат у вщповщь звертаеться до тактик висмшвання, указiвки на неуважнiсть та помилки слухача, iронfi: HiM. Rüdiger Veit: Dann haben Sie nicht zugehört, lieber Herr Grindel. Ich habe eingangs darauf hingewiesen, dass der Kollege Rossmann etwas zur kulturpolitischen Seite sagen wird. Sie haben recht und insoweit richtig zugehört, dass ich mich vier Fünftel meiner Rede mit Vertriebenen- und Flüchtlingsfragen beschäftige. Das wird auch so bleiben. Ich lehne mich dabei an Formulierungen Ihres Antrages an. Ich wüsste nicht, was Sie daran stören sollte. (аплоди-сменти у зал^ [6].
В^браний приклад з укра!нських деба^в свщчить про те, що коли цього потребуе си-туащя у кра!ш партп та !хш члени можуть об'еднуватися, демонструючи високий сту-тнь кооперативной взаемодп, не прибка-ючи до конфлштних тактик: укр. Литвин В. М.: Це дуже правильна пропозишя, але я пропоную и в тшш редакци. Ця Постанова набирас чинности якщо протягом сорока во-cbMi годин не буде оприлюднений закон, який Верховна Рада Украти прийняла! Бо ви пишете, що втрачас чиншсть ця постанова т-сля того, коли почне дiяти закон, а вн може не дiяти протягом двох тижшв... Яце-нюк А. П. Я зараз, якщо можна, до Володи-мира Михайловича звернусь. Володимире Михайловичу, у нас в шостому пунктi написано: "Ця постанова набирас чинностi з моменту и прийняття". Так? От яка пропозишя. Зараз ми приймасмо цю Постанову, включаемо пункт, що вона втрачас чиншсть... [29].
Члени Палати парламенту Велико! Британп з мкця за традищею гучно вимовляють "hear, hear', "aye, aye" як вираження згоди чи пщтри-мки, що може повторюватися багато разiв впродовж виступу доповщача чи сткера; в ш-мецькому та укра!нському парламент депутата в залi реагують вголос, не завжди не в
ушсон, що створюе шум незгоди чи схвалення виступу.
Не зважаючи на значну конфлжтшсть полГти-чних дебатГв, Гзоморфним е те, що депутати завжди явно експлжують шанобливе став-лення один до одного, для них (особливо для британських та шмецьких дебатГв, в яких не спостерГгаеться вживання лайливо! лексики, тим паче бшок мГж депутатами), характер-ними е висока етикетизовашсть, схвалення протилежно! думки, повага до шшого тощо, незважаючи на висловлену протилежну пози-цш: англ. Lord Berkeley of Knighton: I am sorry to interrupt. This may be a point that the Minister has covered; if it is one that she is about to come on to, I await the answer eagerly [16]; HiM. Präsident Dr. Norbert Lammert: Die Zeit. Dr. Hermann E. Ott: Haben Sie mit Ihren Kolleginnen und Kollegen im Europäischen Parlament gesprochen? Danke schön. Entschuldigung, Herr Präsident [4]; укр. Го-ловуючий (Турчинов О.В.): Я прошу, пане Мще-нко, враховуючи ситуацю в крагщ не робити провокаци [31].
ПГдкреслення статусу та високо! значущосп шшо! думки демонструе демократичну терпи-мГсть, спрямовану на зменшення напруження тд час дебатГв, як через це, зокрема, виступа-ють зразком демократичности та майстерно-стГ публГчного обговорення певних проблем.
Заключний етап передбачае пщбиття пщсум-юв штеракцп, прийняття певного рГшення -голосування чи вщправлення проекту на до-опрацювання, заключне слово головуючого та завершення парламентських дебатГв: англ. Lord Lang of Monkton: I hope that the debate has helped to advance that cause. My privilege has simply been to act as convener for the event, and I thank all noble Lords who have taken part. I hope that we have done something to restore to the rest of the United Kingdom a strong conviction of the value of our United Kingdom [15]; шм. Vizepräsident Eduard Oswald: Die Aktuelle Stunde ist beendet. Wir sind damit am Schluss unserer heutigen Tagesordnung. Ich berufe die nächste Sitzung des Deutschen Bundestages ein auf morgen, Donnerstag, den 16. Mai 2013, um 9 Uhr. Die Sitzung ist geschlossen [5]; укр. Головуючий: Шановы ко-леги, ... я прошу зараз почати процес голосування. Включтъ систему «Рада». Я прошу голо-сувати!За - триста двадцятъ п'ятъ! Ршення прийнято! [29]. Таким чином, слот ЗАВЕРШЕННЯ Д1АЛОГУ мГстить шформащю про те, що ця фаза розбиваеться на два пще-тапи - передзаключний та заключний. В них
керiвну роль вщпрае головуючий, який доводить до лопчного завершення комушкативну (регламентовану процедурою) схему прове-дення дебатв.
ВИСНОВКИ
Проаналiзованi британськi, нiмецькi та укра-шсью парламентськi дебати мають спiльну структурно-композицiйну будову, однаковi фази розгортання дiалогiчноi взаемодп, якi фь ксуються слотами ПОЧАТОК Д1АЛОГУ, ПЕРЕБ1Г Д1АЛОГУ, ЗАВЕРШЕННЯ Д1АЛОГУ фрейма-сценарiю ДЕБАТИ етшчних колектив-них концептосфер свщомость Кожна фаза та й складовi частини вiдбуваються за регламентом та мають конкретш завдання, як
пiдпорядковуються загальнiй метi - схвалення законопроект та, одночасно, впливу на масову аудиторш. Так само в них зберпа-еться шформащя про етшчно типовi шляхи 'х-нього вербального оформлення. Вiдмiнностi в 'хньому перебiгу детермiнуються змiстом законопроект, традицiями й правилами 'х-нього проведення та нормами поведшки представникiв цих етноспiльнот. Знання про них представлен в термiнальних слотах фреймових структур етшчних концептосфер.
Перспективою подальших розвщок е бiльш детальне висвгглення, у зiставному аспектi, особливостей невербально'' комушкативно'' поведшки депутатв парламеш1в цих кра'н пiд час полггичних дебатiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bahtin, M. M. (1979). Problema teksta v lingvistike, filologii i drugih naukah [The problems of the
text in linguistics, philology and other sciences]. In G. S. Bernshtejn, & L. V. Deryugina (Eds.), Estetika slovesnogo tvorchestva (pp. 281-308). Moscow: Iskusstvo (in Russian) [Бахтин, М. М. (1979). Проблема текста в лингвистике, филологии и других науках. В Г. С. Бернштейн, & Л. В. Дерюгина (Ред.), Эстетика словесного творчества (с. 281-308). Москва: Искусство].
2. Boldyrev, N. N. (2000). Kognitivnaya semantika [Cognitive semantics]. Tambov: Izd-vo Tambovsk.
un-ta (in Russian)
[Болдырев, Н. Н. (2000). Когнитивная семантика. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та].
3. Dejk, T. van. (2000). Yazyk. Poznanie. Kommunikaciya [Language. Cognition. Communication].
Blagoveshchensk: BGK im. I. A. Boduena de Kurtene (in Russian)
[Дейк, Т. ван. (2000). Язык. Познание. Коммуникация. Благовещенск: БГК им. И. А. Бодуэна де Куртене].
4. Deutscher Bundestag Stenografischer Bericht 238. Sitzung Berlin, Freitag, den 26 April 2013.
Retrieved January 21, 2020, from http://dip21.bundestag.de/dip21/btp/17/17238.pdf
5. Deutscher Bundestag Stenografischer Bericht 239. Sitzung Berlin, Mittwoch, den 15 Mai 2013.
Retrieved January 21, 2020, from http://dip21.bundestag.de/dip21/btp/17/17239.pdf
6. Deutscher Bundestag Stenografischer Bericht 246. Sitzung Berlin, Donnerstag, den 13 Juni. Retrieved
January 21, 2020, from 2013 http://dip21.bundestag.de/dip21/btp/17/17246
7. Deutscher Bundestag. (2016). Stenografischer Bericht 166. Sitzung Berlin, Mittwoch, den 27 April
2016. Retrieved January 21, 2020, from https://dipbt.bundestag.de/doc/btp/18/18166.pdf
8. Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache. (n.d.). Debatte. Retrieved December 5, 2019, from
https://www.dwds.de/wb
9. Duden Wortebuch. (n.d.). Debatte. Retrieved December 5, 2019, from https://www.duden.de
10. Eslovnyk. (n. d.). Debaty [Debates]. Retrieved December 5, 2019, from http://eslovnyk.com (in
Ukrainian)
[Eslovnyk. (n. d.). Дебати. URL: http://eslovnyk.com].
11. Gerchanivs'ka, P. E. (2015). Dialog [The dialogue]. In KuVturologichnyj slovny^k terminiv (p. 52). Ky'yiv: NacionaFna akademiya kerivny'x kadriv kuFtury" ta my'stecztva (in Ukrainian)
[Герчашвська, П. Е. (2015). Дiалог. В KyAbmypoAoai4Huu словник термшв (с. 52). Кшв: Нащональна академiя KepiBH^ кадрiв культури та мистецтва].
12. House of Commons. (2014, July 15). Democracy Live. Retrieved from
http://www.bbc.co.uk/democracylive/house-of-commons-28320473
13. House of Commons. (2014, September 10). Democracy Live. Retrieved from
http://www.bbc.co.uk/democracylive/house-of-commons-29135286
14. House of Commons. (2014, September 11). Democracy Live. Retrieved from
http://www.bbc.co.uk/democracylive/house-of-commons-29156010
15. House of Lords. (2014, January 30). Democracy Live. Retrieved from
http://www.bbc.co.uk/democracylive/house-of-lords-25971056
16. House of Lords. (2014, July 29). Democracy Live. Retrieved from
http://www.bbc.co.uk/democracylive/house-of-lords-28552329
17. Kryachkova, A. P. (2019). Lingvopragmaticheskie sredstva realizacii verbal'nyh atakna imidzh
politicheskih partij Germanii [Linguopragmatic means of realization of verbal attacks on the image of political parties of Germany] (Doctoral dissertation). MGIMO (in Russian) [Крячкова, А. П. (2019). Лингвопрагматические средства реализации вербальных атак на имидж политических партий Германии (Кандидатская диссертация). МГИМО].
18. Minskij, M. (1979). Frejmy dlya predstavleniya znanij [Frames for knowledge representation].
Moscow: Energiya (in Russian)
[Минский, М. (1979). Фреймы для представления знаний. Москва: Энергия].
19. Minsky, M. (1983). Frame-system theory. In P. N. Johnson-Laird & P. C. Wason (Eds.), Thinking:
Readings in Cognitive Science (pp. 355-376). Cambridge: Cambridge University Press.
20. Oxford Living Dictionaries. (n. d.). Debate. Retrieved December 5, 2019, from
https: / / en.oxforddictionaries.com / debate
21. Piters, Dzh. (2004). Slova na vitri: istoriya ideyi komunikaciyi [The words in the wind: the history of
ideas of communication]. Ky"yiv: Akademiya (in Ukrainian)
[Штерс, Дж. (2004). Слова на втри iсторiя iдеíкомунжаци. Кшв: Академiя].
22. Politologichny"j slovny"k-dovidny"k. (2019). Dialog [The dialogue]. Retrieved December 5, 2019,
from http://p-for.com/book_263_glava_36_politologichnijj_slovnik-dov.html (in Ukrainian) [Полгголопчний словник-довщник. (2019). Дiалог. URL: http://p-for.com/book_263_glava_36_politologichnijj_slovnik-dov.html].
23. Reuzel, E. (2013). Interactional Patterns between Staff and Clients with Borderline to Mild
Intellectual Disabilities. Journal of Intellectual Disability Research, 57(1), 53-66.
24. Shcherba, L. V. (1957). Sovremennyj russkij literaturnyj yazyk [The present-day Russian literary
language]. In M. Matusevich (Ed.), Izbrannye raboty po russkomuyazyku (pp. 57-75). Moscow: Uchpedgiz (in Russian)
[Щерба, Л. В. (1957). Современный русский литературный язык. В М. Матусевич (Ред.), Избранные работы по русскому языку (c. 57-75). Москва: Учпедгиз].
25. Slovny"k ukrayins"koyi movy" v 11 tomax. (1970-1980). Debatys [Debates]. Retrieved December 5,
2019, from http://sum.in.ua/s/debaty (in Ukrainian)
[Словник украшсько! мови в 11 томах. (1970-1980). Дебати. URL:
http: / / sum.in.ua/s/debaty].
26. Slovny"k.ua. (2019). Debaty' [Debates]. Retrieved December 5, 2019, from
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=debaty" (in Ukrainian)
[Словник.иа. (2019). Дебати. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=дебати].
27. Verxovna Rada of Ukraine. (2014, April 18). Plenarnezasidannia [Plenary session]. Retrieved from
http://www.youtube.com/watch?v=OQte_RTmLvs (in Ukrainian)
[Верховна Рада Укра!ни. (2014, Кв^ня 18). Пленарне заадання. URL: http://www.youtube.com/watch?v=OQte_RTmLvs].
28. Verxovna Rada of Ukraine. (2014, February 21). Plenarnezasidannia [Plenary session]. Retrieved
from https: / /www.youtube.com/watch?v=4W6OO2jO_EA (in Ukrainian) [Верховна Рада Укра!ни. (2014, Лютого 21). Пленарне заадання. URL: https://www.youtube.com/watch?v=4W6OO2jO_EA].
29. Verxovna Rada of Ukraine. (2014, February 22). Plenarne zasidannia [Plenary session]. Retrieved
from https: / /www.youtube.com/watch?v=tLCZrnyG4UY (in Ukrainian) [Верховна Рада Укра!ни. (2014, Лютого 22). Пленарне заадання. URL: https://www.youtube.com/watch?v=tLCZrnyG4UY].
30. Verxovna Rada of Ukraine. (2014, February 24). Plenarne zasidannia [Plenary session]. Retrieved
from https://www.youtube.com/watch?v=nhhetjA5ePw (in Ukrainian) [Верховна Рада. (2014, Лютого 24). Пленарне заадання. URL: https://www.youtube.com/watch?v=nhhetjA5ePw].
31. Verxovna Rada of Ukraine. (2014, February 27). Plenarne zasidannia [Plenary session]. Retrieved
from http://www.youtube.com/watch?v=BFOtDbom3RQ (in Ukrainian) [Верховна Рада. (2014, Лютого 27). Пленарне заадання. URL: http://www.youtube.com/watch?v=BFOtDbom3RQ].
32. Verxovna Rada of Ukraine. (2014, May 13). Plenarne zasidannia [Plenary session]. Retrieved from
http://www.youtube.com/watch?v=B9fuiDl9kj8 (in Ukrainian) [Верховна Рада Укра!ни. (2014, Май 13). Пленарне заадання. URL: http://www.youtube.com/watch?v=B9fuiDl9kj8].
33. Volkov, A. A. (2003). Filologiya i ritorika massovoj informacii. YazykSMIkakob"ekt
mezhdisciplinarnogo issledovaniya [Philology and rhetoric of mass information. The language of mass media as the object of interdisciplinary research]. Retrieved from http://evartist.narod.ru/text12/05.htm (in Russian)
[Волков, А. А. (2003). Филология и риторика массовой информации. Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования. URL: http://evartist.narod.ru/text12/05.htm].
34. Yakubinskij, L. P. (1986). Yazyki ego funkcionirovanie [Language and its functioning]. Moscow:
Nauka (in Russian)
[Якубинский, Л. П. (1986). Язык и его функционирование. Москва: Наука].
