CC BY
14
in the pronunciation of many synonymous onomatopoeias in the modern Korean spoken language, but also a certain phonetic evolution of these words in diachronic terms.
The peculiarity of the onomatopoeic synonymous series is their property of disintegration into separate contracts, and to unite into larger groups, with a more generalized invariant component of meaning. The use of stylistically reduced vocabulary is primarily a matter of everyday language communication. Therefore, the centers of synonymous attraction become those areas of the linguistic group that have the greatest emotional charge.
Researchers distinguish a number of specific centers of synonymic attraction (parts of the human body and physiological needs of man, money and operations with it, alcoholic beverages, their use and conditions arising from their use, drug addiction, entertainment activities, etc.)
The use and choice of onomatopoeic words belonging to the stylistically-reduced register of vocabulary are determined by social and lingual factors, i.e., depend on the social situation, which includes relations between communicants, the belongings of communicants to any given layer of society or socio-professional group. During the study 11 centres of synonymic attraction of stylistically-reduced onomatopes of modern Korean language were singled out.
Key words: onomatopoeic lexis, onomatopoeia, onomatope, Korean language.
УДК 811.222.1 + 811.161.2],373.74
М. А. Охр1менко
СТРУКТУРН1 Й ЩОЕТШЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ОДИНИЦЬ ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНОГО М1КРОПОЛЯ «ТРИВОГА / ХВИЛЮВАННЯ» У СУЧАСНИХ ПЕРСЬКШ I УКРАШСЬКШ МОВАХ
У пропоновант статт1 розглядаються структуры й 1дюетн1чн1 особливост1 одиниць фразеосемантичного мтрополя «Тривога /Хвилювання» у сучасних перськй I украшськй мовах. Особлива увага придшяеться тим явищам I фактам, як1 становлять специфту перських I украгнських емотивних фразеолог1чних одиниць.
Клю^о^^ слова: фразеосемантичне поле, фразеолог1чна одиниця, перська мова, укратська мова.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та н зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. Пропонована стаття е частиною комплексного дослщження емотивних фразеолопчних одиниць сучасних персько'1 i украшсько'' мов. Проблема мовно'1 репрезентацп псиичних переживань людини мае велике теоретичне й практичне значення. Тому вивчення емоцшно'' дiяльностi мовно'1 особистосп посщае важливе мюце в лшгвютичних дослщженнях.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Теоретичну базу емотюлогп становить теза про те, що емоцп, вiдбиваючись у свiдомостi, повиннi бути закршлеш в семантицi слова й шших одиницях мови. Пiд вираженням емоцш розумiеться '1хня мовна репрезентащя, манiфестацiя у мовi, що супроводжуеться внутршшм i зовнiшнiм переживанням. Вираження емоцш - це безпосередня комушкащя власне емоцш,
а не 1хшх позначень, 1хшх мовних проявiв [10, с. 96]. Мовне вираження емоцш здiйснюeться за допомогою осо6ливо! емотивноi лексики.
Фразеологiчнi одинищ на позначення емоцiй людини становлять численну, часто вживану й типову для персько'].' i укра'1'нсько'1' мов групу стшких зворотiв, якi вирiзняються розвинутою системою значень, образiв i засобiв вираження. В укра'шському мовознавста вивчення лексики на позначення емоцшно'1' сфери людини порiвняно мало розроблене, деяю 11 аспекти розглядаються у поодиноких дисертацiйних дослiдженнях або окремих статтях [1; 2; 3; 8; 9].
Актуальшсть здiйснюваноi розвiдки визначасться загальною тенденцieю сучасно1 лшгвютично! компаративютики до рiзних типiв семантичних дослщжень. Фразеологiчнi одиницi (далi ФО) сфери психоемоцшного стану людини становлять окреме фразеосемантичне поле (далi ФСП), яке рашше детально не вивчалося iз залученням матерiалу сучасних персь^' i укра^сь^' мов.
Методи дослщження. Вщповщно до цiльових настанов аналiз фактичного матерiалу в пропонованiй роботi передбачав використання таких методiв: метод системного (польового) вивчення та опису мов i культур, що становить основу для комплексного дослщження мови як виразника культурних щнностей; структурний метод, який використовувався у виглядi методики компонентного аналiзу i передбачав розкладання значення на найменшi базовi компоненти семантичного змюту слова (семи).
Мета дослщження полягае у встановленнi структурних та щюетшчних особливостей одиниць фразеосемантичного мшрополя «Тривога / Хвилювання» у сучасних перськш i украшськш мовах.
Об'ект 1 предмет досл1дження. Як стае зрозумшо iз вступно'].' частини, об'ектом дослщження постають фразеологiчнi одиницi на позначення емоцп тривоги/хвилювання сучасних персько! i украш^ко^.' мов. Предметом дослщження в пропонованш статтi е структуры та iдiоетнiчнi особливостi вищезазначених фразеолопчних одиниць.
Залучений до дослiдження матер1ал - це фразеологiчнi одиницi на позначення тривоги / хвилювання сучасних персь^' i укршнсько! мов, зафшсоваш в письмових джерелах, перш за все у фразеолопчних, тлумачних, а також спещальних енциклопедичних словниках.
Виклад основного матер1алу дослщження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результат1в. На думку психолопв [4; 5; 6; 7], негативш емоцii вiдiграють важлившу бiологiчну роль порiвняно з позитивними емощями. Не випадково механiзм негативних емоцш функщонуе у дитини з перших дшв, а позитивнi емоцп з'являються значно тзшше [6, с. 235]. У вербальному вираженш значно превалюе кшьюсть негативних емоцiй, проте в повсякденному мовленш такi вирази використовуються значно рщше, нiж позитивна
Фразеосемантичне субполе «Негативнi емоцii» у ФСП «Емоци людини» виокремлюеться на основi iнтегральноi ознаки: ФО на позначення таких емоцш людини, що знижують актившсть, тонус, рiвень життедiяльностi людини.
До складу субполя «Негативш емоцп» входять тринадцять мiкрополiв: «Гшв», «Горе / Смуток», «Сором / Сором'язливють», «Страх», «Тривога / Хвилювання», «Вщраза», «Образа / Зневага», «Жаль / Ствчуття», «Ненависть», «Сумнiв», «Злють», «Нетерпiння», «Незадоволення». Розглянемо взаемовiдношення конституешив мiкрополя «Тривога / Хвилювання» детально.
Це мшрополе найбiльше за кшьюстю фразеологiчних одиниць як у перськш (304 одинищ), так i в украшськш мовах (364 одиниць). Ми об'еднали щ двi емоцii
в одне мшрополе, оскiльки дуже важко вщмежувати фразеологiчнi одиницi на позначення тривоги вщ фразеологiчних одиниць на позначення хвилювання. Бшьшють фразеологiзмiв, що позначають цi стани як в перськш, так i в украшськш мовах, мютять семантичний компонент «перебувати в неспокiйному сташ», наприклад, перс.: ^jj jj jj^ ^ÎJ (букв.: «серце трiпоче як голуб крилами»; вiд сильного хвилювання, радосп, бажання) - серце трточе; укр.: не мати спокою, колотити душу.
У психологи емоцш хвилювання не розглядасться як самостшна категорiя. Воно постае, швидше, як побутове поняття, що вiдображуe стан хвилювання, ситуативно'1 тривоги й страху. Мова йде про хвилювання, що виникае у людини перед значущою для не'1 дiяльнiстю або зус^ччю. G. П. 1лы'н визначае хвилювання як пщвищений рiвень емоцiйного збудження [6, с. 156]. Поняття «тривога» багатьма вченими-психологами розглядаеться як рiзновид страху. Тривога з'являеться у людини в разi незакiнчених ситуацш, при заблокованiй активностi, що не дае можливосп розрядити збудження. У зв'язку з цим тривога розумiеться як емоцшний стан гострого внутршнього болiсного, беззмiстовного хвилювання, що пов'язуеться у свщомосп iндивiда з прогнозуванням невдач^ небезпеки або очiкування чогось важливого, значного для людини в умовах невизначеносп [6, с. 159].
У фразеолопчних системах персько'1 i укра'шсько'1 мов тривога i хвилювання репрезентуються фразеолопчними одиницями, що позначають важке, невизначене, непевне вщчуття «неспокою», «дрижання», «кипiння», «бурлiння» у рiзних частинах тiла, найчастiше в грудях, наприклад, перс.: ^ j jj^ Jj^ ^¡Îj (букв.: «серце
кипить, як часник в оцп») - всередиШ все кипить вгд хвилювання; вгн дуже схвильований, (¿jlAj) ^¡îj jJ jj (букв.: «його серце не в серщ») - в нього
тривожно на серщ, його серце не на м1сц1; укр.: мулько на серщ серце тенькае. Крiм того, тривога й хвилювання нерщко можуть бути пов'язаш з рiзними вегето-судинними розладами: тахiкардiею, ттливютю, шюрними висипами чи свербежем [11, с. 57]. Усе це знайшло свое вщдзеркалення у фразеологiчних одиницях, наприклад, перс.: ^ ^ Jjl^ (букв.: «його тiло зудить, чухаеться») - в1н нариваеться на неприемност1, просить батога; укр.: мутити голову (душу), як (мов, н1би) на голках.
Мшрополе «Тривога / Хвилювання» вибудовуе вщношення мiж сво'1'ми конституентами таким чином: синонiмiчнi вирази такого емоцшного стану з непозначеним ступенем штенсивносп, наприклад, перс.: jJj^ ^^ j Jj^ (букв.: «пщшмати пил, пилити») - хвилюватися, (j^) jJj ij jj - хвилюватися, переживати; укр.: душа болить, душа замутилась складають ядро мкрополя.
Фразеолопчш одинищ, що входять до складу його центрально!' частини, мають диференцшну сему «вщчувати сильний стан тривоги / хвилювання». Наприклад, перс.: °jjj ^^ jj^ (букв.: «вити як собака») - стогнати, кричати в1д болю, jJ j^ jj^Ij jx^ (букв.: «мати шпичака в печiнцi») - страждати, в1дчувати сильне хвилювання, тривожитися; укр.: аж дух (подих) забило, горить бшя серця.
На перифери цього мшрополя розташоваш стилютично знижеш ФО, наприклад, перс.: ^ aj jX* (букв.: «хiба спокiй б'е тебе рогами у живгт?») -
навщо ти сам соб1 надумуеш хвилювання i турботи?; укр.: як (мов, н1би) з-за рогу (вугла) мшком прибитий, коти шкребуть на серщ
Перифер^ мшрополя «Тривога / Хвилювання» складае також численна кшьюсть фразеолопчних одиниць як персько'1, так i укра'шсько'1 мов iз семантичною ознакою «викликати стан хвилювання або тривоги». Це таю фразеолопзми персько'1 мови, як: jjj£ - тривожити, хвилювати, виводити з рiвноваги, (üW-) jX^ jJ j^
(букв.: «садити шпичака у чиюсь печшку (душу)») - позбавляти когось спокою,
тривожити, хвилювати когось; украшсько'! мови: тддавати (пгддати) жару у вогонь, колотити душу.
Крiм того, на периферп цього мГкрополя знаходяться вирази з диференцшною семантичною ознакою персько'1 мови: ^^ ^ ^ - меш стало недобре, я в1дчув слабкгсть, впав у натвнепритомний стан й укратськог мови: н живий, н мертвий, в очах жовтге (жовкне, темнге), у яких можна простежити симбюз двох сташв. Таю фразеолопзми з односторонньою взаемозалежшстю значення компонентГв належать до перифершних зон двох фразеосемантичних полiв: ФСП «Емоцп людини» i ФСП «ФГзичний стан людини».
Межi мiкрополiв, що складають субполе «Негативнi емоци», розмитГ 1хня дифузнiсть, зокрема, забезпечуеться тим, що, наприклад, на периферп мГкрополя «Тривога / Хвилювання» розташованi вирази персько'1 мови: ¿^ ^ 0 (букв.:
«загубити юнець клубка») - заплутатися, збитися з1 шляху, бути у розпач1 й украшсько! мови: колотити душу, яю одночасно входять до перифершно'! зони мГкрополГв «Сором / Сором'язливГсть» г «Горе / Смуток».
Багато виразГв, що перебувають на периферп цього мГкрополя, забезпечують дифузнГсть меж Гз мГкрополем «Страх». Це, наприклад, таю вирази персько'1 мови: ^Ь ■О ^ - в мене тривожно на серцг, в мене важке передчуття; укра'нсько'! мови: аж мороз дере по спин (по шкгрг, за плеч1).
Фактичний матерГал, зГбраний нами в ходГ дослщження мГкрополя «Тривога / Хвилювання», свщчить, що дальня периферГя ФСП «Емоцп людини серце / душа», перетинаеться з перифершними зонами шших ФСП, наприклад ФСП «Характер людини». Так, до перифершних зон вщзначених вище мГкрополГв належать ФО персько'1 мови: ц^^ (букв.: «оцет продавати») - бути похмурим, кислим, нелюб'язним, що означае: 1) схвильовану, засмучену людину; 2) таку рису характеру людини, як нелюб'язшсть; ФО укра'нсько'! мови: як (мов, нгби) несамовитий, що означае 1) дуже схвильований; 2) не здатний контролювати сво'1 вчинки, дп.
Бшьшють ФО дослщжуваного субполя мають основний компонент «серце/душа». В укра'нських фразеологизмах «серце / душа» можуть виступати як агент дп, наприклад, душа замутилась, душа несе тягар, душа (серце) рветься, серце в'яне. У перськш мовГ натрапляемо на таю фразеолопзми Гз зазначеним компонентом: ¿^ ^
(букв.: «прийти до душЬ>) - д1йти до крайнощ1в, вимучитися, Ь ¿■О^ ¿1^ ^ (букв.: «принести комусь у душу») - вимучити, вивести, ^ (букв.: «сГло
в серцГ») - залишило в його серц1 сл1д.
Як стае зрозумшо з наведених прикладГв, емоцГя тривоги / хвилювання «локалГзуеться» у серцГ / душГ людини, наприклад, перс.: ¿^ь ^ ^ ¿1^(букв.: «мати душу в головГ») - тривожитися, хвилюватися, засмучуватися, укр.: душа (серце) скн1е. Проте це не едине мюце, де може бути локалГзована ця емощя, наприклад, перс.: ^^ ¿■Л (букв.: «стати чи'мось головним болем») - стати причиною чийогось хвилювання, завдати клопоту, турбот, укр.: братися (хапатися, вхопитися) за голову, аж дур голови береться.
В обох мовах емощя тривоги / хвилювання асощюеться Гз серцем / душею, що кипить, наприклад, перс.: J ^ ^ (букв.: «серце кипить, як часник
в оцп») -усередин1 все кипить в1д хвилювання; в1н дуже схвильований; укр.: все кипить всередит, на серц1 кипить, кипить (закипае) душа (серце).
Деяю ФО даного субполя Гз компонентом серце / душа постають як амбГвалентш емотивш ФО, що одночасно належать Г до мГкрополя «Незадоволення», наприклад, перс.: ^ ^ (букв.: «його серце натираеться») - йому неприемно на душ1, йому
не по co6i, j^jS ^^ j ^ (букв.: «пщшмати пил») - хвилюватися, обурюватися; укр.: кричати як на гвалт.
У свщомосп украшського народу виникають асощацп з образом «серце» для передачi емоцп тривоги / хвилювання, наприклад, серце як (ледве, мало, трохи) не вискочить з грудей, серце рветься, серце тенькае /тенькнуло. Як ми можемо зрозумГти з перелГку дieслiв, що використовуються, серце «здшснюе» рiзки рухи. Це прослщковуеться i в перських фразеолопзмах на позначення ще емоцГï, наприклад, J^ j^j ^ j v (букв.: «серце горить i звивасться») - хвилюватися, турбуватися, ^ jj ^ (букв.: «серце тршоче, як голуб крилами»
вГд сильного хвилювання, радостГ, бажання) - серце трточе.
В украшськш i перськш фразеологГчних картинах свГту серце може «горГти», тобто жар вГд вогню асоцГюеться Гз жаром, який вщчувае людина при сильному хвилюваннГ, наприклад, перс.: О^ J^ (букв.: «оновлювати жар серця») -
роз'ятрювати старi рани, хвилювати, тривожити; укр.: як у вогт, як (мов. тби) на (гарячiм) вугiллi.
Поняття «холоду», протилежне за значенням «жару» також може символГзувати емоцшне хвилювання, тривогу людини, наприклад, перс.: ^j— (букв.: «робити
когось холодним») - розчаровувати когось; укр.: дтмати (дтняти) холодом душу, обдавати / обдати холодом.
В обох мовах хвилювання i тривога можуть виявлятися на обличчГ людини, наприклад, перс.: и^ jj (букв.: «стати бурим») - опинитисяу неприемному становищi, сконфузитися; укр.: кров ударила в лице (в обличчя, до лиця).
За уявленнями украшщв i перав, коли людина хвилюсться, щось може вщбуватися з ïï кров'ю, вона може як «китти», так i «псуватися». КрГм того, у семантищ фразеологiзмiв персько'1' мови натрапляемо на образи, де людина сама може пити свою кров, наприклад, перс.: j^jj^ (Jj) j^ üj^ (букв.: «пити кров печшки (серця)») - страждати, сильно хвилюватися, переживати, ^jj^ ^ lj ^j^ jj^ (букв.: «вГн п'е свою власну кров») - вт знервуеться, хвилюеться; укр.: кривавиться серце (душа), серце обкипае (закипае) кров'ю, душа обливаеться кров'ю, псувати кров.
Сильне хвилювання може вплинути на здатшсть людини бачити, наприклад, перс.: (букв.: «в очах стало чорно») - у нього потемншо в очах, йому
стало погано, j^jS ^ vt Vt (букв.: «поглядати злiва») - дивитися недружелюбно, коситися на кого-небудь; укр.: туман застилае/застелив очi, обткати (обпалювати, откати) сво1м поглядом (очима, зором), проймати / пройняти оком (очима, зором, поглядом, в очах жовтiе (жовкне, темте) / пожовтшо (пожовкло, потемншо); говорити, наприклад, перс.: ^ ^ ^Wj (букв.: «його язик запнувся» вГд хвилювання) -бути неспроможним вимовити й слово; укр.: язик як (мов, тби) прирw (пристав, присох) до тднебтня (у ротi), слова застряють (застигають) у горлi (у грудях), язик у петлю скрутило; дихати, наприклад, перс.: (букв.: «дихання у нього
згоршо» вГд хвилювання) - йому не вистачае повтря, нема чим дихнути, ^ ^ (вГд хвилювання, сильних почутпв; букв.: «його дихання припинилося») - дух перехопило; укр.: у нього перехопило подих, йому забракло повтря, спирае/сперло дух вддих, груди), дух займаеться (забиваеться).
Емощя «Тривога / Хвилювання» нерозривно пов'язана з нервовою системою людини, наприклад, перс.: (букв.: «перетворюватися у сплутаний
клубок») - приходити в сум'яття, засмучуватися; укр.: грати на нервах, виводити (вивести) з рiвноваги.
Фiзичний i моральний бiль людини - це також «джерело» тривоги й хвилювання в обох народiв, наприклад, перс.: JjlJ ^Jj^ Jj jJ ^JjJ j^ - присл. Кожний приховуе у серц свт бть; укр.: рiзати ножем, ранити душу (серце).
Iзоморфiзм у баченш iранцями i украшцями емоцп тривоги / хвилювання спостер^аеться у рiзних образах, наприклад, нервова поведiнка: перс.: ^a^j^ jI^J aj jAyu ^JXiI (букв.: «кусати пальцi») - сильно розкаюватися, jJ^I ь j ù^j aj (букв.: «впасти в руки i ноги») - почати хвилюватися, б^ати, метушитися^ j 1 j ¿pj (букв.: «битися руками i ногами») - хвилюватися, б^ати зi сторони в сторону; укр.: кусати лiктi, метушитися як (мов, тби) миша в пастщ, переминатися (переступати) з ноги на ногу, битися головою об стiни; фiзiологiчнi вщчуття людини, наприклад, перс.: ^jj <J>2k (букв.: «йому тисне горло») - вт засмучений, схвильований, у поганому настрой, укр.: клубок тдкочуеться (тдступае) до горла; хвороба людини, наприклад, перс.: jS^b ^^ jl^ (букв.: «мати сверблячку») - бути неспоктним, схвильованим, тривожним; укр.: як (мов, неначе)у лихоманщ; вщчуття чогось гострого, що може колоти, дошкуляти, наприклад, перс.: jS^b j^ (букв.: «мати шпичака
в сорочщ») - хвилюватися, турбуватися, тривожитися, ji^^ (ü^) Jj jJ j^ (букв.: «садити шпичака в чиесь серце (душу)») - позбавляти когось спокою, тривожити, хвилювати когось; укр.: як (мов, шби) на голках (на шпильках, на шпичаках, на колючках, на терню).
Аломорфiзм можна прослщкувати в низщ фразеолопчних одиниць персь^ мови, яю асощюються з образом хiмiчноï речовини, наприклад, vW"1 (букв.:
«ставати ртуттю») - ставати неспоктним, стривоженим, схвильованим; птаха, наприклад, J-Ь (букв.: «ставати солов'ем») - хвилюватися; рослини, наприклад, jj^ ^ (^Jj) jj ^^ (про надзвичайно схвильовану, стурбовану людину; рута - назва трави, висушена рута добре горить, нею звичайно окурюють вщ «дурного ока» - мби рута на вогнищi.
Нащонально-культурним колоритом вирiзняються такий перський фразеологизм як: Ij jW^ aj (букв.: «розпинати мiж чотирма кiлками»); рiзновид
старовинних тортур в Iранi: злочинця клали на землю, прив'язували за руки i за ноги до чотирьох вбитих у землю кшюв i в такому положены залишали лежати на сонщ) -завдавати комусь страждань.
Висновки. Фразеосемантичне мшрополе «Тривога / Хвилювання» характеризуеться своею самостшною структурою. Воно мае ядро, представлене фразеолопчною одиницею, архiсемiчною для емоцп тривоги / хвилювання, центр i перифер^, що включають ФО iз додатковими диференцшними семами. Розподш одиниць поля вiд центру до периферп зумовлений ступенем iнтенсивностi позначуваноï емоцп. ФО, що не конкретизують штенсивнють стану, розташованi в центральны частинi мiкрополя. У мiру посилення штенсивносп емоцп, фразеологiзми розташовуються у ближнш i дальнiй периферiйнiй зонах. Периферiя мiкрополiв мае неоднорiдну структуру.
Дослщження емотивно'1 фразеологп персько'1 i укра'шсько'1 мов дозволяе стверджувати про рiзноманiтнiсть джерел виникнення ФО на позначення емоцш людини.
Основним елементом бшьшосп емотивних ФО у перськш i украшськш мовах е серце / душа людини. Больовi вщчуття, внутршш переживання людини, що локалiзуються у серщ, лежать в образнш основi ФО. Наявшсть у фразеологiчних фондах персько! i украïнськоï мов емотивних ФО, що постають як нащонально-марковаш одиницi, пояснюеться iндивiдуальнiстю юторичного досвiду, самобутнiстю культури, особливостями психiчного складу таких рiзних i далеких народiв,
як перський i украшський. Проте нацюнальна своерiднiсть проаналiзованих ФО свiдчить не про рiзне сприйняття дiйсностi рiзними етносами, а лише про рiзноманiтнi можливостi ïï образного осмислення i вщтворення засобами мови.
Перспективу подальшого досл1дження вбачаемо у розробцi проблеми гендерних особливостей фразеологiчних одиниць на позначення емоцш людини.
Список використано'1 лггератури
1. Антипенко Л. А. Опыт концептуального анализа имен негативных эмоций в русском языке : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Людмила Анатольевна Антипенко ; Харьковский государственный университет. - Харьков, 1995. - 19 с. ; Antipenko L. A. Opyt kontseptualnogo analiza imen negativnykh emotsiy v russkom yazyke : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : 10.02.01 / Lyudmila Anatolevna Antipenko ; Kharkovskiy gosudarstvennyy universitet. - Kharkov, 1995. - 19 s.
2. Башюрова Н. П. Проблеми вщображення емоцш у мовi / Н. П. Башюрова // Записки з загальнох лшгвютики : зб. наук. пр. - 2005. - Вип. 6. - С. 13-19 ; Bashkirova N. P. Problemy vidobrazhennia emotsii u movi / N. P. Bashkirova // Zapysky z zahalnoi linhvistyky : zb. nauk. pr. - 2005. - Vyp. 6. - S. 13-19.
3. Гамзюк М. В. Емотивний компонент значення у процес створення фразеолопчних одиниць (на матерiалi шме^^ мови) : моногр. / М. В. Гамзюк. -Кшв : Видавничий центр КДЛУ, 2000. - 256 с. ; Hamziuk M. V. Emotyvnyi komponent znachennia u protsesi stvorennia frazeolohichnykh odynyts (na materiali nimetskoi movy) : monohr. / M. V. Hamziuk. - Kyiv : Vydavnychyi tsentr KDLU, 2000. - 256 s.
4. Еникеев М. И. Общая и юридическая психология [Электронный ресурс] / М. И. Еникеев. - Санкт-Петербург : Питер, 2006. - 319 с. - Режим доступа : https://www.twirpx.com/file/437554/ ; Yenikeev M. I. Obshchaya i yuridicheskaya psikhologiya [Elektronnyy resurs] / M. I. Yenikeev. - Sankt-Peterburg : Piter, 2006. - 319 s.
- Rezhim dostupa : https://www.twirpx.com/file/437554/
5. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. - Санкт-Петербург : Питер, 1999.
- 460 с. ; Izard K. E. Psikhologiya emotsiy / K. E. Izard. - Sankt-Peterburg : Piter, 1999. -460 s.
6. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - 2-е изд. - Санкт-Петербург : Питер, 2007. - 783 с. ; Ilin Ye. P. Emotsii i chuvstva / Ye. P. Ilin. - 2-e izd. - Sankt-Peterburg : Piter, 2007. - 783 s.
7. Лук А. Н. Эмоции и личность / А. Н. Лук. - Москва : Знание, 1982. - 176 с. ; Luk A. N. Emotsii i lichnost / A. N. Luk. - Moskva : Znanie, 1982. - 176 s.
8. Сел^ей П. О. Внутршня форма назв емоцш в украшськш мовi : дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 / Пилип Олександрович Сел^ей ; НАН Украши, Гнститут мовознавства iм. О. О. Потебш. - Кшв, 2001. - 231 с. ; Selihei P. O. Vnutrishnia forma nazv emotsii v ukrainskii movi : dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Pylyp Oleksandrovych Selihei ; NAN Ukrainy, Instytut movoznavstva im. O. O. Potebni. - Kyiv, 2001. - 231 s.
9. Шахова Л. И. Структурно-функциональная характеристика лексико-семантической группы существительных «чувства, переживания» в русском языке : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01 / Лариса Ивановна Шахова ; КГУ им. Т. Шевченко. - Киев, 1980. - 24 с. ; Shakhova L. I. Strukturno-funktsionalnaya kharakteristika leksiko-semanticheskoy gruppy sushchestvitelnykh «chuvstva, perezhivaniya» v russkom yazyke : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Larisa Ivanovna Shakhova ; KGU im. T. Shevchenko. - Kiev, 1980. - 24 s.
10. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В. И. Шаховский. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. - 192 с. ; Shakhovskiy V. I. Kategorizatsiya emotsiy v leksiko-semanticheskoy sisteme yazyka / Viktor Ivanovich Shakhovskiy. - Voronezh : Izd-vo Voronezh. un-ta, 1987. - 192 s.
11. ИЧ^ jlj^j < ^j'jj j jalj ^jja ^jjI ; Erich Forum The Disobedience Book of Moral and Mental Problems, Tehran, 1261.
Стаття надшшла до редакцп 26.03.2018.
M. Okhrimenko
STRUCTURAL AND IDIOETHNIC FEATURES OF PHRASEOLOGICAL AND SEMANTIC MICROFIELDS
«ANXIETY / EXCITEMENT» IN MODERN PERSIAN AND UKRAINIAN
LANGUAGES
The proposed article is devoted to the research of phraseological units, «anxiety» and «excitement» in the Persian and Ukrainian languages. This microfield comprises the largest quantity of phraseological units in the Persian language (304 units), and in the Ukrainian language (364 units).
The phraseological units which denote human emotions comprise numerous, often used and typical for the Persian and Ukrainian languages, a group of set expressions, which are characterized by a developed system of meanings, images and means of expression. In Ukrainian and Iranian linguistics, the study of vocabulary on the designation of the emotional sphere of man is relatively underexplored.
The phrase-semantic microfield «Anxiety /Excitement» is characterized by its independent structure. It has a core, represented by a phraseological unit, archiesthetic for emotion of anxiety / excitement, centre and periphery, which include phraseological units with additional differential semes. The allocation of units of the field from the centre to the periphery is stipulated by the intensity of the emotion to be indicated. Phraseological units that don't specify the intensity of the state are located in the central part of the microfield. As the intensity of emotion intensifies, phraseological units are located in the near and far peripheral zones. The periphery of microfields has a heterogeneous structure.
The actual material collected by us during the study of «Anxiety / Excitement» microfield indicates that the far periphery of phraseological and semantic field «Human Emotions Heart /Soul» intersects with the peripheral zones of other phraseological and semantic fields such as «The Character of Man».
The main element of most emotional phraseological units in the Persian and Ukrainian language is the human heart / soul. Pain sensations, internal experiences of a person located in the heart, lie in the figurative basis of the phraseological units. The presence in the phraseological funds of the Persian and Ukrainian languages of emotional phraseological units, appearing as nationally marked units, is explained by the individuality of historical experience, the identity of culture, the peculiarities of the mental composition of such diverse and distant people as Persian and Ukrainian. However, the national identity of the analysed phraseological units testifies not about the different perception of reality by different ethnic groups, but only about the various possibilities of its figurative comprehension and reproduction of means of language.
Key words: phraseosemantic field, phraseological unit, the Persian language, the Ukrainian language.
