CC BY
177
УДК 611.316.5:615.217.2 Цуканов Д.В.
СТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛИНОУТВОРЕННЯ В НОРМ1
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Анал'з лтературних джерел встановив, що слиннi залози виробляють слину рiзного хiмiчного складу, яка вiдрiзняeться високим рiвнем метабол'зму, пов'язаним '¡з енергоемнсними процесами синтезу та секрецИ слини. Секреторна функ^я забезпечена симпатичною та парасимпатичною '¡ннервац^ею, гормональним впливом, мюцевими регуляторними речовинами та пост1'йною взаемод'ею гландулоцит'т '¡з системою кровопостачання.
Ключов1 слова: слины залози, секретя, ацинуси, протоки.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення дп трансплантатiв крiоконсервованоi' плаценти та iнших екзогенних чинниюв на морфофункцональний стан ряду внутрiшнiх органiв», номер державноГ реестрац/Г №0113и006185.
Пусковим моментом в процеа слиновидтення е дiя безумовних рефлешв, викликаних потраплянням '''ж в ротову порожнину, або умовно-рефлекторно при виглядi або запаху ТЖ [8]. В фiзiологiчному процеа секреци слини, опрацьовуючи дат в^чизняних та зарубiжних вчених, розглядаються два мехаызми: 1) видтення оргашчних речовин секреторними кл^инами залози; 2) проникнення в секрет води та ряду низькомолекулярних компоненпв кровi iз судинного русла та оточуючого штерстицш в просвiт кiнцевих вщд^в.
Первинно в просвiтi ацинусiв утворюеться первинна слина, що характеризуеться високим осмотичним тиском. В результат реабсорбцп осмотично активних речовин, по мiрi ТТ руху через систему вивiдних проток вона стае iзотонiчною, а по™ гiпотонiчною. Можливий трансцелюлярний транспорт рщини iз iнтерстицiю в просв^ кiнцевих вiддiлiв i вивiдних проток, а також через мiжклiтиннi простори [5].
Сероцити кшцевих вiддiлiв, утворюючi альвеоли, секретують рiдку слину iз високим вмiстом a-амiлази, електролiтiв, секреторного iмуноглобулiну А, антимiкробних факторiв -пероксидази, лактоферину. Мукоцити в свою чергу синтезують слизову слину, що мютить муцини. Посмугованi протоки накопичують гранули, що мютять калiкре'''н та ряд ендокринних фактов [45]. В ацинусах залоз здшснюеться перший етап утворення слини. Первинний секрет мютить муцин та а-амтазу, а його електролп"ний склад вiдповiдае складу сироватки кровк Активний транспорт електролiтiв в порожнину ацинуав утворюе локальний осмотичний градiент для руху води, що сприяе формуванню первинного ацинарного секрету [23].
Другий етап утворення секрету здшснюеться в розгалуженш системi проток залоз. В них вщбуваеться штенсивний обмiн води, активна реабсорбцiя юшв натрiю, секрецiя калiю, бiкарбонатiв, хлориду, йоду. Окрiм iонiв в слину
поступають також глюкоза, продукти метаболiзму, що суттево мiняe склад первинного секрету [26]. Транспортування великих об'емiв рщини вщбуваеться за рахунок осмотичного градiенту i3 обох бокiв залозистого ештелш, що пов'язано iз секреторною функцiею гланду-лоцитiв, котрi забезпечують накопичення в просвiтах ацинусiв пперосмолярних речовин -iонiв натрiю та оргашчних сполук [19]. Апкальна частина кл^ин проток вiдрiзняеться вибiрковою проникнютю для рiзних речовин, що визна-чаеться функцiональним станом слинних залоз. 1они натрiю активно реабсорбуються, а юни калiю активно секретуються, але iз меншою швидкiстю анiж всмоктуються iони натрiю [17]. В результат концентрацiя iонiв натрiю i хлору в слиш в декiлька разiв нижче, а iонiв калiю вище, в порiвняннi iз плазмою кровк
Центр слиновидiлення розмiщений в ретикулярнш формацп довгастого мозку та представлений верхшм i нижнiм слиновидiльними ядрами. 1х регуляцiя здiйснюеться корою головного мозку. Аферентний шлях розпочинаеться вщ рецепторiв порожнини рота i по волокнах V, VII, IX, Х пар черепно-мозкових нервiв досягають центру слиновидтення [25].
Еферентний шлях слиновидтення представлений волокнами парасимпатичних та симпатичних нервiв. Парасимпатична iннервацiя здшснюеться вщ верхнього та нижнього слиновидтьного ядер. Вiд верхнього слиновидiльного ядра iмпульс надходить до пiд'язикових, пщщелепних та малих пiднебiнних залоз. Преганглюнарш волокна до пiд'язикових та пщщелепних залоз щуть в складi chorda tympani. Вони проводять iмпульси до пщ'язикового та пiдщелепного вегетативних вузлiв. Саме тут нервовий iмпульс переключаеться на постганглiонарнi нервовi волокна, як пiдходять до пщ'язикових та пщщелепних слинних залоз. Преганглюнарш нервовi волокна щуть в складi великого кам'янистого нерву до крила пщнебшного
вузла. Вщ нього постганглюнарн волокна в складi великих i мапих пщнебшних нервiв пiдходять до мапих спинних запоз твердого пщнебшня [39, 40]. Вщ нижнього спиновидiпьного ядра збудження передаеться по прегангпiонарним волокнам, що щуть в скпадi язикоглотквого нерву до вушного вузла, де вщбуваеться перерозподiп на постгангпiонарнi волокна, як в скпадi вушно-скроневого нерву шнервують слинну залозу [10]. Преганглюнарн нейрони симпатичних нервiв, що шнервують слинн залози, покапiзуються в бiчних рогах спинного мозку на рiвнi ll-IV грудних сегментiв, а постганглюнарн - в верхньому шийному симпатичному гангли.
Постгангпiонарнi волокна разом iз судинним сппетiнням супроводжують внутрiшню сонну артерш, сягають привушно' слинно'' залози. Кл^ини пщ'язиково''' та пщщелепно''' слинних залоз отримують симпатичну iннервацiю вщ сппетiння, оточуючого зовнiшню сонну артерш [2, 18].
Подразнення парасимпатичних волокон, iннервуючих спиннi залози, призводить до активно' секреци слини, яка багата на мшеральн солi i порiвняно бiдна на оргаычы речовини [14, 15, 36, 37]. Денерва^я слинних залоз призводить до виникнення непрямо' - паралп"ичноТ секреци [35].
Селективна проникнють мембранних структур слинних залоз визначаеться нейрогуморальною регуля^ею. Так введення адренапiну значно пщвищуе концентрацiю глюкози в секретi слинних залоз. При подразнены барабанноТ струни в слин пiдвищуеться концентрацiя неоргашчних компонентiв [3, 4].
Окрiм класичних нейромедiаторiв -
ацетипхопiну та норадреналшу - в нервових волокнах слинних залоз виявлен i iншi медiатори - речовина Р, вазоактивний штерстицшний пептид, пептид гистидин-метiонiн, якi приймають активну участь в регуляцп кровотоку i секреци слини [9, 19 ].
Про роль трофiчного впливу нервово''' системи на спиннi залози свщчать експерименти на щурах iз iмппантацiею гетерогенних нервових стовбурiв в денервовану залозу. Доказано вщновлення порушених трофiчних процесiв пiд впливом решерваци органа. В регуляцп спиновидiпення значну роль в^грають гуморапьнi фактори - гормони гiпофiзу, наднирникiв, пiдшпунковоТ та щитоподiбноТ залоз, а також метаболии [16, 20].
Центральний апарат регуляцп слинних залоз забезпечуе адаптацiю слиновидтення до адекватних потреб органiзму, суттевих для нього на даний час. Так при подразнены смакових рецепторiв видтяеться слина, багата органiчними речовинами та ферментами, при
подразнены терморецепторiв - рщка, бiдна на оргашчш речовини [43].
Питання секреци в нормi та при патопогiчних станах в залозах е актуальним на сьогодшшнш день, осктьки цей процес мае тенденцш до зменшення при гарячцу зневодненнi органiзму, цукровому дiабетi, анеми, уреми, запальних захворюваннях слинних залоз, хворобi Шегрена, при депресивних розладах, табакокуршш та прийомi симпатолп"иш. Емоци гнiву та страху також знижують секрецiю слини [6, 29, 33 ]. Рефлекторне пщвищення слиновидтення вщбуваеться при патолопчних процесах в порожнин рота, саме при пнпвт, пародонти тi, стоматитi, а також при виразковш хворобi дванадцятипало'' кишки, панкреатиту пiд час вживання парасимпатаметиш та гестозах вагiтних [1, 13, 30, 32].
Гормональна регуля^я секреци слини здшснюеться за участю як загального так i локального характеру. Експериментальна гiпофiзектомiя призводить до зниження активност Nа, К-АТФази, апьфа-амiпази в тканинах пщщелепних та привушних залоз [31]. Введення експериментальним тваринам глюкокортико^в значно пiдвищуе активнють апьфа-амiпази в паротиднiй спинi. Аналопчний вплив на активнiсть даного ферменту та пероксидази пщщелепних залоз мають тиреощиш гормони та антидепресанти [29, 41, 44].
Бюсинтез та секретя фермен^в слинних залоз суттево знижуеться в перiод статевого дозрiвання. Пюля видалення сiм'яникiв щурiв в слиш рiзко знижуеться активнiсть трипсиноподiбних ферметчв, фосфатаз, ферментiв гпiкопiзу та тканинного дихання. Замюна терапiя самцiв призводить до нормапiзацiТ рiвня вищенаведених ферметчв [22].
Отже секрецiя та видтення слини представляе собою складний рефлекторний процес, що забезпечуе оптимапьнi умови адаптаци органiзму до змiн, що вщбуваються в його життедiяпьностi. Головну роль в регуляцп функцш слинних залоз в^грають центрапьнi механiзми, симпатична та парасимпатична шнерва^я. Гуморальний контроль включае регупяцiю за участю бюлопчно активних речовин та гормонiв [12, 18, 27].
Слинн залози виробляють та видтяють ряд макромолекулярних продуктов. Секрецiя слини iз кпiтин в вивщы протоки е енергозалежним процесом. Незначна ктькють бiпкiв плазми кровi реабсорбуеться кпiтинами слинних залоз i знову видiпяеться зi слиною. Виходячи iз вищенаведеного, захиснi впастивостi слини е питанням досить актуальним та мають значення не лише для стоматолопв а i для лiкарiв загального терапевтичного профтю [7, 21 ].
Захисна роль слини полягае не лише у зволоженн тканин порожнини рота, та очищены слизовоТ оболонки вщ залишш Тж1, десквамованого епiтелiю, але i в значнiй мiрi в бюлопчному очищеннi порожнини рота. Вона забезпечуе вимивання та ферментативне розщеплення харчових залишмв в мiжзубних промiжках. Цей механiзм мае важливе значення для профiлактики карiозного процесу [30]. Окрiм того захисна функ^я слини полягае в формуваннi бар'еру iз муцинiв, антитiл та неiмуноглобулiнових антимiкробних факторiв [24, 42].
1муноглобулши слини потрапляють в не'' в результат мiсцевого синтезу плазматичними кл^инами та iз кровi шляхом транзсудацш через ясеневий жолобок. Слiд зауважити, що ясеневий жолобок е головним джерелом лейкоци^в в порожнину рота [38].
Головним iмуноглобулiном, який мюцево утворюеться, е секреторний 1д А [11]. Його концентра^я в зовшшых секретах е показником iмунобiологiчноТ реактивность Вищенаведений iмуноглобулiн за структурою та властивостями в^зняеться вiд циркулюючоТ форми 1д А, що виробляеться в лiмфоТднiй тканинi. У нього бтьш висока молекулярна маса, що пов'язана з появою додаткових пептидiв. Двi чотирьох ланцюгових Н- i L - ланцюги утворюють димер. В цьому приймае участь глкопротеТн (секреторний компонент) та додатковий полтептид ^ - ланцюг). Функцiя J - ланцюга полягае у пов'язуванн 1д А в димер. Головною функ^ею S - глкопротеТну е захист 1д А вiд руйывноТ дм багато чисельних ферментiв, що знаходяться в слинк Механiзм дм S-lg А на мiкроорганiзми полягае в альтернативному шляху активаци комплименту, що в свою чергу призводить до лiзису мiкроорганiзмiв та запобiгае адгези до епiтелiальних клiтин [28].
В ацинарн клiтини 1д потрапляе за допомогою секреторного компоненту, який в якост рецептора розмiщений на мембран ацинарних клiтин, з'еднуеться молекулою iмуноглобулiну та шляхом ендоцитозу проникае всередину. 1з ацинарних клiтин видiляеться вже комплекс 1д-секреторний компонент, який може юнувати в розгорнутiй або компактнш формi. Потiм в епiтелiальних кл^инах вивiдних проток вiдбуваеться утворення комплексу 1д А -секреторний компонент в димер, запоб^аючи таким чином колошзацп на слизовiй. 1нший iмуноглобулiн, що знаходиться в слинi в невеликш кiлькостi та синтезуеться мюцево 1д М. Для нього характерний аналопчний механiзм транспортування iз залоз, та на вщмшу вiд S-lg А вiн е бiльш лабтьний в секретах залоз. Важливим е кшькюний вмiст 1д G, осктьки вiн е
показником наявностi та динамки запального процесу в порожниш рота та пщвищення проникностi судиннот' стiнки [11].
ПщСуМОК
Слиннi залози виробляють слину рiзного хiмiчного складу, яка в^зняеться високим рiвнем метаболiзму, пов'язаним iз енергоемними процесами синтезу та секреци слини. Секреторна функ^я забезпечена симпатичною та парасимпатичною шнерва^ею, гормональним впливом, мiсцевими регуляторними речовинами та постшною взаемодiею гландулоцитiв iз системою кровопостачання.
Лiтератyра
1. Данилевский М.Ф. Заболевания пародонта / М.Ф. Данилевский, Е.А. Магид, Н.А. Мухин. - М. : Медицина, 1993. - 320 с.
2. брошенко Г.А. Електронс^кроскошчна характеристика пщщелепних залоз щурiв, стимульованих адреналшом / Г.А. брошенко // Таврический медико-биологический вестник. -Симферополь, 2006. - Т.9, Вип.9. - С.56-58.
3. брошенко Г. А. Морфолопчна характеристика ештелюцит посмугованих проток слинних залоз щурiв шсля введення адреналшу i ацетилхолшу / Г.А. брошенко, С.М. Бташ // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии : сб. науч. трудов ХГМУ. - Харьков, 2004. - Вип.7. - С.107-111.
4. брошенко Г.А. Реак^я вставних проток слинних залоз на введення адреналшу та ацетилхолшу в експеримент / Г.А. брошенко, О.Д. Лисаченко, Л.Б. Пелипенко [та ш.] // Клтчна анатс^я та оперативна хiрургiя - Чершвц^ 2007. - №2. - С.68-71.
5. брошенко Г.А. Структурна оргашза^я пщнижньощелепноТ' залози щурiв шсля введення адреналшу i ацетилхолшу / Г.А. брошенко, В.1. Шештько, Ю.П. Костиленко [та ш.] // Вiсник наукових дослщжень. - Тернопiль. - 2008.- №3. - С.58-50.
6. Курицына И.Ю. Некоторые клинико-морфологические особенности изменения малых слюнных желез у курильщиков табака / И.Ю. Курицына, А. Ж. Петрикас, В.М. Курицын // Стоматология. - 2004. - Т.83, №2. - С.11-13.
7. Терешина Т.П. Ксеростомия. Этиология и патогенез в свете современных представлений / Т.П. Терешина // терапевтическая стоматология. - 2006. - №3-6 (28-31). - С.28-32.
8. Челышев Ю.А. Нейрогистология: учебн. [для студентов мед. вузов] / Ю.А. Челышев, К.И. Сайткулов. - М. : Медицина, 2000. - 92 с.
9. Busch L. ß-Adrenoceptor alterations coupled with secretory response and experimental periodontitis in rat submandibular glands / L. Busch, L. Sterin-Borda, E. Borda // Arch.Oral Biol. -2008. - V.53, Iss.6. - P.509-516.
10. Carpenter G.H. Preganglionic parasympathectomy decreases salivary SIgA secretion rates from the rat submandibular gland / G.H. Carpenter, G.B. Proctor, J.R. Garrett // MedLine. - Received 19 July 2004; revised 20 Oct 2004; accepted 20 Oct 2004. Available online 8 December 2004. - режим доступу до журналу.: http://www.sciencedirect.com/
11. Carpenter G.H. Secretion of IgA by rat parotid and submandibular cells in response to autonomimetic stimulation / G.H. Carpenter, G.B. Proctor, L.E. Ebersole [et al.] // MedLine. - Received 22 January 2004; Revised 22 March 2004; accepted 22 March 2004. Available online 25 May 2004. - режим доступу до журналу.: http://www.sciencedirect.com /
12. De Matteis R. Intralobular ducts of human major salivary glands contain leptin and its receptor / R.De Matteis, R. Puxeddu, A. Riva [et al.] // J. Anat. - 2002. - Nov., V.201. - P.363-370.
13. De Moraes Ramos F. M. Evaluation of radioprotective effect of vitamin E in salivary dysfunction in irradiated rats / F.M. de Moraes Ramos, M.L. Anjos Pontual, S.M. de Almeida [et al.] // Arch. Oral Biol. - 2006. - V.51, Iss. 2. - P.96-101.
14. Ehlert F.J. Muscarinic agonists and antagonists: effects on gastrointestinal function / F.J. Ehlert , K.J. Pak , M.T. Griffin // J Membr Biol. - 2012. - V.245 (1). - P.29-50.
15. Ekström J. Nitric oxide-dependent mitotic activity in salivary glands of the rat upon sympathetic stimulation / J. Ekström, Sh. Sayardoust, H. Qevik // Med.Line. - Accepted 22 April 2004. Available online 15 June 2004. - режим доступу до журналу.: http: //www.sciencedirect.com/
16. Ekström J. Sympathectomy-induced increases in calcitonin gene-related peptide (CGRP)-, substance P- and vasoactive intestinal peptide (VIP)-levels in parotid and submandibular glands of the rat / J. Ekström, R. Ekman // MedLine. - Accepted 23 February 2005.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
Available online 23 March 2005. - режим доступу до журналу.: http: //www.sciencedirect.com/
Eliasson L. Feeling of dry mouth in relation to whole and minor gland saliva secretion rate / L. Eliasson, D. Birkhed, A. Carlén // Arch Oral Biol, 2008, Oct13.-Accessmode: Arch_Oral_Biol?start=120&next=true
Elishoov H. Association between season and temperature and unstimulated parotid and submandibular/sublingual secretion rates / H. Elishoov, A. Wolff, L. Schnur Kravel [et al.] // Arch. Oral Biol. -2008. - V.53, Iss.1. - P.75-78.
Elverdin Protein J. C. free diet feeding: Effects on sympathetic
activity and salivary evoked secretion in the submandibular gland of
the rat / J.C. Elverdin, A.P. Chiarenza, M.A. Luchelli [et al.] // Arch.
Oral Biol. - 2006. - V.51, Iss.8. - P.621-628.
Engelen L. The effect of saliva composition on texture perception of
semi-solids / L. Engelen, P.M. van den Keybus, R.A. de Wijk [et al.]
// Arch. Oral Biol. - 2007. - V.52, Iss.6. - P.518-525.
Ewert P. Disruption of tight junction structure in salivary glands from
Sjögren's syndrome patients is linked to proinflammatory cytokine
exposure / Ewert P., Aguilera S., Alliende C. [et all.] // Arthritis
Rheum. - 2010. - V. 62(5). - P.1280-1289.
Ghezzi E.M. Aging and secretory reserve capacity of major salivary glands / E.M. Ghezzi, J.A. Ship // J. Dent. Res. - 2003. - Oct., V.82. - P.844-848.
Jurysta C. Glucose transport by acinar cells in rat parotid glands / C. Jurysta, C. Nicaise, S. Cetik [et al.] // Cell Physiol Biochem. -2012. - V. 29(3-4). - P.325-330.
Khosravani N. Acetylcholine synthesis, muscarinic receptor subtypes, neuropeptides and secretion of ferret salivary glands with special reference to the zygomatic gland / N. Khosravani, R. Ekman, J. Ekström // Arch. Oral Biol. - 2007. - V.52, Iss.5. -P.417-426.
Kim M. Morphology of parasympathetic neurons innervating rat lingual salivary glands / M. Kim, D. J. Chiego, R. M. Bradley // MedLine. - Received 7 Nov 2003; Revised 22 Jan 2004; accepted 28 Jan 2004. Available online 12 April 2004. - режим доступу до журналу. : http: //www.sciencedirect.com /
Limin Q.Altered traffic to the lysosome in an ex vivo lacrimal acinar cell model for chronic muscarinic receptor stimulation / Q. Limin, X. Jiansong, M. R. Chadron ^t al.] // Arch. Oral Biol. - 2004. - №5. -P.384-389.
Loy F. Morphological evidence that pentagastrin regulates secretion in the human parotid gland / F. Loy, M. Diana, R. Isola [et all.] // J Anat. - 2012. - V.220 (5). - P.447-53. Masuda W. CD38/ADP-ribosyl cyclase in the rat sublingual gland: subcellular localization under resting and saliva-secreting conditions / W. Masuda, E. Jimi // J Dent Res. - 2012. - V.91 (2). - P.197-202.
Mattioli T M. The effects of antidepressants and pilocarpine on rat parotid glands: an immunohistochemical study / T.M. Mattioli, S.D. Silva, A.M. Grégio [et all.] // Gerodontology. - 2012. - V.29 (2). -P.1045-1051.
Miozza V. Enhancement of carbachol-induced amylase secretion in parotid glands from rats with experimental periodontitis / V. Miozza, G. Sánchez, L. Sterin-Borda [et all.] // Biochim Biophys Acta. - 2011. - V.1812 (11). - P.1515-1521. Nederfors T. Effects of furosemide and bendroflumethiazide on saliva flow rate and composition / T. Nederfors, B. Nauntofte, S. Twetman [et al.] // Med.Line. - Accepted 20 January 2004. Available online 28 March 2004. - режим доступу до журналу. : http://www.sciencedirect.com/
Ono K. Small salivary gland size in patients with xerostomia of unknown etiology / K. Ono, T. Tanaka, H. Inoue [et al.] // Arch Oral Biol, 2009, Jan 29.
Access.modehttp://www.unboundmedicine.com /medline /ebm/ journal /Arch_Oral_Biol?start= 120&next=true Pètra M. Long-term parotid gland function after radiotherapy / M. Pètra, M. D. Braam, M. Judith [et al.] // MedLine. - Received 16 Aug 2004; revised 24 Nov 2004; accepted 1 Dec 2004. - Available online 17 March 2005. - режим доступу до журналу. : http://www.sciencedirect.com/
Prestifilippo J.P. Histamine modulates salivary secretion and diminishes the progression of periodontal disease in rat experimental periodontitis / J.P. Prestifilippo, E. Carabajal, M. Croci [et all.] // Physiol Rev. - 2012. - V.92 (1). - P.39-74. Qi W. Effect of parasympathectomy on the salivary secretion of submandibular glandin rats / W. Qi, N.Y. Yang, X.F. Shan [et all.] // Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. - 2011. - V.46 (9). - P.519-523.
Ryberg A.T. Cholinergic submandibular effects and muscarinic receptor expression in blood vessels of the rat / A.T. Ryberg, H. Selberg, O. Soukup [et al.] // Arch.Oral Biol. - 2008. - V.53, Iss.7. -P.605-616.
Ryberg A.T. Expression of muscarinic receptor subtypes in salivary glands of rats, sheep and man / A.T. Ryberg, G. Warfvinge, L. Axelsson [et al.] // Arch. Oral Biol. - 2008. - V.53, Iss.1. - P.66-74. Sari-Sarraf V. The effects of single and repeated bouts of soccer-specific exercise on salivary IgA / V. Sari-Sarraf, Th. Reilly, D.A. Doran [et al.] // Arch. Oral Biol. - 2007. - V.52, Iss.6. - P.526-532.
39. Saruta J. Expression and localization of brain-derived neurotrophic factor (BDNF) mRNA and protein in human submandibular gland / J. Saruta, K. Fujino, M. To [et al.] // Acta Histochem Cytochem. -2012, Aug 30. - V.45 (4). - P.211-218.
40. Sayardoust Sh. Parasympathetic nerve-evoked protein synthesis, mitotic activity and salivary secretion in the rat parotid gland and the dependence on NO-generation / Sh. Sayardoust, J. Ekström // Arch. Oral Biol. - 2006. - V.51, Iss.3. - P.189-197.
41. Schaiquevich P. Evaluation of acetaminophen P-glycoprotein-mediated salivary secretion by rat submandibular glands / P. Schaiquevich, N. Viviana, T. Omar [et al.] // MedLine. - Accepted 3 May 2004. Available online 24 June 2004. - режим доступу до журналу. : http://www.sciencedirect.com/
42. Sumida T. Pathogenic role of anti-M3 muscarinic acetylcholine receptor immune response in Sjögren's syndrome / T. Sumida, M. lizuka, H. Asashima // Presse Med. - 2012. - V.41 (9 Pt 2). -P.461-466.
43. Takai N. Correlation of haloperidol levels between submandibular saliva and brain in the rat / N. Takai, K. Eto, K. Uchihashi [et al.] // Arch. Oral Biol. - 2006. - V.51, lss.7. - P.567-572.
44. Triantaf yllou A. Microenvironmental adaptations in the parotid of ferret investigated by electron microscopy / A. Triantafyllou, J. D. Harrison, J. R. Garrett // Arch. Oral Biol. - 2007. - V.52, Iss.8. -P.768-777.
45. Zolotukhin S. Metabolic hormones in saliva: origins and functions / S. Zolotukhin // Oral Dis. - 2012. - Aug 31. - Код доступу до журналу: doi: 10.1111/odi.12015.
Реферати
СТРУКТУРНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СЛЮНООБРАЗОВАНИЯ В НОРМЕ Цуканов Д.В.
Ключевые слова: слюнные железы, секреция, ацинусы, протоки.
Анализ литературных источников установил, что слюнные железы вырабатывают слюну различного химического состава, которая отличается высоким уровнем метаболизма, связанным с энергоемкими процессами синтеза и секреции слюны. Секреторная функция обеспечивается симпатической и парасимпатической иннервацией, гормональным воздействием, местными регуляторными веществами и постоянным взаимодействием гландулоцитов с системой кровоснабжения.
Summary
STRUCTURAL SUPPORT OF NORMAL SALIVATION Tsukanov D.V.
Key words: salivation, salivary ducts, acinus, saliva composition, neurohumoral regulation, structure of salivary gland.
The analysis of related literature has allowed us to conclude the salivary glands secret saliva of different chemical composition, which is notable for high metabolic rate associated with power-consuming processes of saliva synthesis and secretion. Secretory function is provided by sympathetic and parasympathetic innervation, hormonal influence, local regulatory substances and continuing interaction between glandulocytes and circulation.
